АКАДЕМІя ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Алоні Гаді

УДК: 316472+379.85

Етика бізнесу:

Соціально-філософський аспект

09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії і соціальних наук Київського університету туризму, економіки і права.

Науковий керівник: | доктор філософських наук, професор

Пазенок Віктор Сергійович,

Київський університет туризму, економіки і права, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: | доктор філософських наук

Любивий Ярослав Валерійович,

Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України,

провідний науковий співробітник відділу історії зарубіжної філософії

кандидат філософських наук

Маслікова Ірина Григорівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

асистент кафедри етики, естетики та культурології філософського факультету

Захист відбудеться 15 травня 2008 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, к. 802, 8-й поверх.

Автореферат розісланий 14 квітня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук, доцент Л.С. Горбунова

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Докорінна перебудова всієї системи соціально-економічних відносин, що відбувається в „постсоціалістичних” країнах, актуалізує проблему запровадження ефективних в соціальному та моральному відношенні форм господарювання. Як свідчить сучасний соціоекономічний досвід (США, Японія, Німеччина, Ізраїль, Канада), така ефективність забезпечується тим, що власне економічні важелі виробництва істотно доповнюються чинниками етичного, соціально психологічного характеру. Втім, в українській соціально-філософській та суспільствознавчій науці ця тенденція прослідковується недостатньо. Наявний гострий дефіцит досліджень морального компонента бізнес-діяльності, її соціального значення. Недооцінка морального чинника соціоекономічної й господарської діяльності – один із стратегічних прорахунків індустріалістського шляху суспільного розвитку. Усвідомлення цих недоліків стимулювало розвиток соціально-філософської теорії, центр якої утворює „людський вимір” суспільних процесів, етична оцінка характеру господарювання всіх його діючих осіб.

Логічним наслідком такого усвідомлення стала потреба у новому типі моральної теорії – прикладній етиці, важливим і самостійним розділом якої є етика бізнесу. Прикладна етика – етика бізнесу, політична етика, інженерна етика, біоетика тощо набули статусу важливих елементів не тільки суспільної свідомості, але й соціальної практики. Її правомірно інтерпретувати як філософствування в термінах практичного соціального життя. Починаючи з другої половини ХХ-го століття в зарубіжній філософській літературі одна за одною з’являються фундаментальні дослідження соціальної сутності і моральних засад бізнесу, господарювання, підприємництва, менеджменту, маркетингу. У них у методологічний спосіб осмислюється сутність підприємницької етики, узагальнюються особливості етики бізнесу як різновиду професійної моральної теорії, з’ясовується її соціальна функція. Концепція бізнес-етики також приділяє велику увагу питанню щодо системи регулювання у моральний спосіб не тільки продуктивної, але й соціальної діяльності як корпорацій (етичні кодекси організацій), так і індивідуальних організаторів ділового обігу – керівників всіх рівнів підприємництва. Узагальнення досвіду створення і функціонування такої системи, можливостей її застосування в умовах становлення ринкових відносин в обставинах української суспільної дійсності – важливе завдання як в теоретичному (соціально-філософському) так і в практичному аспектах.

Актуальність дослідження полягає в тому, що численні емпіричні виміри практики бізнес-діяльності у її моральних значеннях до цього часу не одержали відповідного соціально-філософського концептуального оформлення. А це, у свою чергу, не дозволяє повною мірою зрозуміти своєрідність формування етичних начал бізнес-культури українських підприємців, її обумовленість соціально-статусним положенням і мотиваційними інтересами суб’єктів цієї діяльності.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. Проблема втілення етичних засад у господарську діяльність – одна із найскладніших в соціально-економічній теорії. З різних ракурсів цю тему розглядали класики соціальної філософії і етичної думки – Сократ, Аристотель, Платон, І. Кант, Г. В. Ф. Гегель, А. Сміт, М. Вебер, М. Бахтін, І. Бентам, Н. Макіавеллі, М. Бубер. Для дисертаційного дослідження принциповими були ті роботи, в яких особлива увага приділялася соціальним, праксеологічним аспектам господарської підприємницької діяльності, їх ціннісним вимірам, які фокусуються в таких аксеокатегоріях, як відповідальність, свобода, справедливість, обов’язок, порядність тощо. „Етика дозволяє пізнати, що належить робити, від чого слід утриматися” (Аристотель). Головну джерелознавчу базу дисертаційного дослідження утворили ті праці соціальних філософів, етиків, суспільствознавців, в яких рефлектуються сучасні уявлення про соціальні зв’язки моралі і підприємництва та доводиться значення моральних засад для соціально важливої роботи суб’єктів підприємництва.

Як відносно самостійна частина соціально-філософської теорії та етики, підприємницька етика („етика бізнесу”) конституюється у другій половині ХХ-го століття. Правомірно виділити три етапи становлення етики бізнесу як наукової проблеми. Перший: кінець 50-х – початок 70-х років минулого століття. Поштовхом до осмислення моральних чинників економічної діяльності в сфері бізнесу слугували численні факти зловживань в роботі відомих виробничих компаній в ряді європейських країн. Реакція теоретичної моральної свідомості на ці події знайшла відображення в таких працях, як „Боротьба за етику в Паблік Рілейшнз” (1959 – Д. Фінн), „Ситуації в етиці бізнесу” (1968 – Г. Томас, Р. Баумхарт, Т. Пурял, П. Роетс); „Нова роль менеджмента” (1969 – П. Дракер); „Моральні проблеми в бізнесі” (1979 – Б. Вінянт); „Менеджмент соціально відповідальної корпорації” (1979 – А. Мелвін) та багатьох інших. Ці роботи містили низку положень, що формували концептуальний зміст етики бізнесу: з'ясування її сутності, визначення співвідношення універсальних і „службових” моральних вимог, розуміння взаємодії етичних стандартів з теорією „організованої поведінки” і „соціально відповідального” менеджмента, маркетинга, стратегічного планування розвитку бізнесу тощо.

Другий етап: 80-ті – початок 90-х років. Він знайшов відображення в працях „Етика в освіті менеджерів бізнесу” (1980 – С. Пауерс, Д. Вогел); „Нова атака на легітимність бізнесу” (1981 – П. Бергер); „Етичний бізнес” (1981 – П. Дракер); „Менеджери бізнесу і моральні заповідники” (1982 – Р. Конрад) та інші. Саме в цей період формується і запроваджується в практику етика бізнесу не тільки як наукова, але й як навчально-освітня дисципліна. В США, наприклад, цей предмет до своїх навчальних програм включила більшість шкіл бізнесу. З’явилися узагальнюючі документи, які мали для бізнес-політики стратегічне суспільне значення. Серед них, зокрема, „Сім принципів ведення бізнесу” (1994 – Саїх, Швейцарія), „Глобальні принципи Саллівана” (1999), які містять основні узагальнення щодо правил і норм ділової етики, впливу транснаціональних корпорацій на довкілля та соціальне життя тощо.

Третій етап еволюції і розповсюдження етики бізнесу: 90-ті –2000-ні роки. Він пов’язаний із створенням і розвитком Всесвітньої комп’ютерної мережі (Інтернет), утворенням єдиного інформаційного простору. В численних публікаціях цього періоду обґрунтовується думка про те, що використання етичних засад в професійній діяльності ділових людей вдосконалює бізнес, посилює його соціальну ефективність і привабливість. Особливо в цьому плані слід відзначити фундаментальну роботу американського вченого Ричарда Де Джорджа „Ділова етика”, яка витримала п’ять видань (1999-2003). Змістовністю і практичністю позначається також монографія Д. Дж. Фрітцше „Етика бізнесу. Глобальна і управлінська перспектива” (2002).

В українській соціально-філософській та етичній літературі інтерес до дослідження моральних аспектів бізнес-діяльності виник нещодавно. При цьому увага приділялася переважно з'ясуванню практичної функції моралі (праці В. Пазенка, А. Єрмоленко, І. Надольного, В. Малахова, О. Левіцької, Т. Аболіної, О. Кисельової, О. Шинкаренко). В них містяться методологічно значущі положення щодо зростання ролі етичних принципів в житті сучасного соціуму, в тому числі такого, що „трансформується”. Разом з тим появилася ціла низка робіт українських теоретиків, в яких досліджуються моральні аспекти господарчої діяльності в умовах становлення ринкової економіки – праці О. Цимбаленко, А. Герасимчук, С. Шейко, Е. Донченко, В. Пилипенко, З. Тимошенко. В роботі Т. Глушко «Філософія бізнесу як основа легітимації економіки» прослідковується співвідношення таких категорій, як «економіка», «господарство» та «бізнес». З'явилися і перші дисертаційні роботи, в яких аналізуються питання моральної регуляції підприємницької діяльності (Т. Гугніна), етичні засади соціального менеджмента (В. Бурега), вплив моральних цінностей на економічну поведінку (Л. Овсянкіна), з’ясовується місце економічної етики у сучасних процесах раціоналізації господарства (І. Маслікова), розкриваються основні теоретичні підходи до аналізу моральних проблем ділової сфери (О. Сердюк). В докторській дисертації З. Скрипник (2007 р.) досліджується місце і роль феномена грошей в системі ціннісних орієнтацій «людини економічної». Проблематика прикладної етики знайшла відображення в працях російських філософів – В. Бакштановського, Ю. Согомонова, В. Борисова, Л. В. Коновалової, В. Іванова, А. Гусейнова, Р. Апресяна, Е. Дубко, Л. Архангельського, Ю. Петруніна, К. Шварцман, Е. Уткіна, Н. Зарубиної та інших. В монографії А. Капто (Профессиональная этика. – Москва-Ростов-на-Дону, 2006) аналізуються основні види професіональної етики, в тому числі етики бізнесу.

З’ясуванню особливостей соціальних умов, в яких відбувається трансформація суспільних відносин в українському «транзитному» соціумі, якісних зрушень в масовій та індивідуальній свідомості сприяли праці відомих українських соціальних філософів – М. Поповича, В. Андрущенка, М. Михальченка, І. Бойченка, В. Табачковського, Я. Любивого, М. Лукашевича та інших.

Наявна джерельна база досліджень феномену підприємництва, бізнесу, його норм і стандартів, ціннісних орієнтацій уможливила концептуальне осмислення етики бізнесу як підрозділу теорії професійної моралі. При цьому головна увага дисертанта зосереджена на соціальних аспектах досліджуваної теми, які або взагалі не виступали предметом соціально-філософського та етичного розгляду, або ж перебували на периферії дослідницького інтересу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри філософії і соціальних наук Київського університету туризму, економіки і права (тема затверджена рішенням вченої ради університету від 25 жовтня 2000 р., протокол № 2) та у відповідності з Державною програмою розвитку туризму в Україні на 2002-2010 роки (наукове забезпечення), затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 583.

Об’єктом дисертаційного дослідження є прикладна етика – система соціально і етично значимих принципів і нормативів діяльності в їх суспільній конкретності.

Предметом дисертаційного дослідження виступає етика бізнесу як соціально-філософська рефлексія моральної сутності підприємництва, діяльності її суб’єктів.

Мета дослідження полягає у концептуальному осмисленні етики бізнесу в контексті сучасного економічного та соціального буття українського суспільства. Реалізації цієї мети слугувала постановка і розв’язання наступних взаємопов’язаних дослідницьких завдань:

· з’ясувати особливість етики бізнесу як специфічного різновиду професійної етики;

· дослідити історико-філософські витоки та еволюцію концепції ділової підприємницкої етики;

· визначити основні етапи становлення етики бізнесу в процесі формування теоретичного образу прикладної моралі;

· розкрити своєрідність прояву основних категорій моралі в свідомості підприємців-бізнесменів;

· виявити основні суспільно-функціональні орієнтації етики бізнесу;

· показати праксеологічне значення бізнес-етики в сучасній економічній і соціальній ситуації, при цьому виділивши процес становлення ринкових відносин в українському суспільстві „транзитної економіки”;

· проаналізувати основні установки системи формування соціально-моральної культури підприємців сучасної генерації.

Теоретичну і методологічну основу дисертаційного дослідження становлять праці класиків соціальної і моральної філософії, роботи сучасних фахівців в галузі прикладної етики, соціального менеджменту та маркетингу, морального виховання та соціалізації особистості. В дослідженні використовується загальнотеоретичний (філософський) підхід до з’ясування соціальної сутності етичних засад діяльності суб’єктів підприємницької практики, системний підхід до питань, що аналізуються, порівняльні (компаративістські) прийоми оцінки співвідношення вимог моралі і реалій підприємництва, виявлення функціонального зв’язку соціоекономічних і моральних чинників мотивації бізнес-активності.

Наукова новизна отриманих результатів визначається насамперед тим, що в дисертації етика бізнесу досліджується в контексті теорії прикладної етики з наголосом на її соціальне значення. В процесі дослідження було отримано ряд висновків, що мають характер наукової новизни і виносяться на захист:

· З’ясовано соціоморальний статус етики бізнесу як «діючої моральності», вагомого чинника соціальної практики, засобу духовно-практичного освоєння соціуму і орієнтації в ньому. Визначено, що в структурі моральних нормативів регулювання поведінки бізнесменів домінуючою цінністю є соціальна відповідальність.

· Прослідковано генезу теоретичних уявлень щодо співвідношення прибуткової, моральної та соціальної систем мотивування бізнес-діяльності, яка в сучасній підприємницькій етиці формулюється як необхідність синтезу економічної доцільності та соціоморальної дієвості.

· Визначено критеріально аргументовану періодизацію становлення соціально-філософського і етичного знання про моральні чинники бізнес-культури (три етапи становлення етики бізнесу: кінець 50-х – початок 80-х років; 80-ті – початок 90-х років; 90-ті – 2000-ні роки.).

· Здійснено експлікацію основних понять моральної теорії до бізнес-етики, виявлено своєрідність прояву таких ціннісних гіпернорм як „свобода”, „вибір”, „гідність” в контексті соціоекономічної практики різних категорій (6 груп) підприємців, яка полягає в тому, що вони опосередковуються і конкретизуються у формулах «здоровий прагматизм», «справедлива нерівність» (Дж. Ролс), «обопільна згода щодо вигідних зв’язків» тощо.

· Показано, що в поліфункціональних призначеннях етики бізнесу (ціннісно-орієнтуюча, нормативно-регулююча, організаційно-управляюча функції) центральне місце традиційно посідає забезпечення практичного інтересу ділової людини.

· Проаналізовано праксеологічну, соціально-меліористську можливість бізнес-культури. Зазначено, що морально-відповідальна поведінка бізнесменів дедалі більше враховує загально-суспільні потреби узгодження виробничих, комерційних, споживацьких і суспільних інтересів, врахування обов’язковості забезпечення «соціального блага» та здійснення «соціальної анімації», утворення в соціумі атмосфери ділового партнерства та співробітництва.

· Доведено необхідність запровадження соціоморальної педагогіки як особливого розділу систем освіти бізнесменів з її орієнтаціями на вимоги етичного та соціального менеджменту, формування культури „малоконфліктної” поведінки, етичної профілактики рецедивів „професійної деформації”.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Здійснене дослідження, обґрунтовані в ньому теоретичні положення і зроблені узагальнення можуть бути використані для з'ясування ролі моральних мотивів, етичних принципів і нормативів у справі вдосконалення підприємницьких відносин в суспільстві з ринковою економікою, для відповідної корекції соціально-економічної політики стосовно бізнес-діяльності. Матеріали дисертації доцільно використовувати в освітньо-навчальних програмах і курсах підготовки підприємців, менеджерів та маркетологів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях кафедри філософії та соціальних наук Київського університету туризму, економіки і права з участю представників кафедр економічного профілю. Загальні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження доповідались на «Міжнародному форумі економічного співробітництва в ім’я злагоди та розвитку» (Київ, грудень 2001); Міжнародній науково-практичній конференції «Туризм у ХХІ-му столітті: глобальні тенденції та регіональні особливості (Київ, жовтень 2002); Міжнародній науковій конференції «Етика і культура» (Київ, травень 2004); Круглому столі «Актуальні проблеми сучасного ринку» (Київ, квітень 2004); Науковій конференції «Етика лідерства: етичні виклики в економічних, політичних і соціальних реаліях» (Таллінн, Естонія, 16-18 червня 2005); Науковій конференції Европейської асоціації етики бізнесу (EBEN) «Нормативні засади корпоративної відповідальності» (С.-Петербург, 15-17 червня 2006), Міжнародному Медіа Форумі з корпоративної соціальної відповідальності (Київ, 12-13 липня 2007); Науково-практичній конференції «Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри» (Київ, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, жовтень 2007), аспірантських читаннях в Київському університеті туризму, економіки і права (2001-2007 роках).

Публікації. Зміст основних положень дисертаційного дослідження, основні ідеї й результати викладено в 5 статтях, опублікованих у спеціалізованих фахових виданнях, і тезах виступів на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертаційного дослідження. Мета, завдання та логічна послідовність питань, які розглядалися у дисертаційному дослідженні, обумовили структуру роботи, що складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг основного тексту дисертації складає 193 сторінки. Список використаних джерел, який включає 233 найменувань, серед них 41 іноземною мовою, поданий на 17 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційоного дослідження, визначена мета роботи, її предмет і основні завдання, ступінь наукової розробки проблеми, окреслено наукову новизну та практичне значення результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі „Етика бізнесу в контексті теорії суспільної моралі” прослідковано витоки концепції етики бізнесу, з’ясовано співвідношення її основних понять із загальними категоріями етичної науки, дається характеристика підприємницької етики та її функцій як специфічного різновиду професійної моралі.

У підрозділі 1.1. „Генезис і становлення концепції етики бізнесу” охарактеризовано історичні та економічно-господарські передумови виникнення теоретичного образу бізнес-етики. Ії коріння – у самій суспільній практиці виробництва і обміну, торгівлі і фінансової справи. В дисертації висвітлено погляди на цей практичний прояв життєдіяльності людей представників класичної соціальної філософсько-етичної думки: Демокрита, Аристотеля, Платона, Т. Гоббса, Дж. Локка, Д. Юма, І. Канта, Г. В. Ф. Гегеля, М. Вебера. Висловлені ними положення щодо місця моралі в суспільному бутті людей, ідеї „розумної продуктивності”, зв’язку суспільного альтруїзму та індивідуального, егоїстичного інтересу, науки управління „вільною людиною”, принципи корисності як мети моральної діяльності в їх сучасній інтерпретації утворили методологічну базу дисертаційного дослідження. Особливу роль у становленні етики підприємництва як нормативної системи відіграла «етика обов’язку (І. Кант) та ідея раціональності господарської діяльності в її соціальному і моральному значенні (М. Вебер).

У підрозділі 1.2. „Ділова етика підприємця: соціально-філософський дискурс” проаналізовано підприємницьку мораль як підсистему суспільної моральності в структурі ринкової економіки. Наголошено, що етичні критерії правомірно вживати головним чином при характеристиці особистості бізнесмена, організатора процесу виробництва і реалізації товарів і послуг. Сучасна теорія підприємницької діяльності передбачає не лише ефективну організацію праці, але й соціально відповідальні дії. Носіями і виразниками ділової етики є фахівці „продуктивного типу”, діяльність яких тісно пов’язана з етично орієнтованим способом життя. В дисертації запропоновано узагальнені соціальні характеристики підприємців, бізнесменів найбільш розповсюдженого виду, а саме представників середнього і малого бізнесу, дається класифікація підприємницьких груп.

Наголошено, що основна мотивація підприємницької діяльності має виразно прагматистський характер. Однак в її змісті відбулися істотні зміни. Новітня концепція прагматизму прагне подолати стереотипи культу наживи, які „традиційно” пов’язують із прагматично спрямованою поведінкою. Діловитість, зорієнтованість на прибуток в неопрагматизмі збагачуються моральними установками („гуманістичний прагматизм” – Дж. Бернстайн). Однією із них є забезпечення в процесі бізнес-діяльності соціально змістовного спілкування, завдяки чому реалізується як інформаційна, так і комунікативна функції підприємницької активності, утворення соціальних мереж знайомств, діловой діалогізм тощо. Внаслідок цього ділова людина, яка сприяє цьому, виконує роль соціального аніматора.

У підрозділі 1.3. „Етика бізнесу як теоретична рефлексія професійної моралі” обґрунтовується положення про те, що норми професійної етики забезпечують „ефект додатковості” щодо загальноприйнятих моральних регуляторів. Контактуючи з фахівцями інших професій суб’єкти бізнес-етики керуються такими настановами „гідної поведінки”, що долають межі їх безпосередніх службових вимог. Принципово новим для бізнесової етики є вимоги уважного ставлення до позавиробничих складових морального клімату в колективі співробітників („соціальне розширення мандату підприємця”). Ця особливість в бізнес-етиці кореспондує такій тенденції соціального життя, як гуманізація, демократизація, солідаризм, корпоративізм.

У підрозділі 1.4. „Бізнес-етика в контексті діалектики фундаментальної і прикладної етики” показано, що в своєму функціонуванні прикладна (ділова) етика спирається на всезагальні базові поняття моральної філософії – добро і зло. Ці „гіпернорми” слугують міцним підґрунтям практики людських взаємин у діловому світі. Зміст цих універсальних норм, їх субординація, пріоритетність істотно конкретизують прикладну етику, визначають специфіку моральних уявлень бізнесменів: „справедливий егоїзм в межах забезпечення ринкового успіху”, „здоровий прагматизм”, ситуаційна орієнтованість, врахування факторів ризику (венчурність), норматив „вигідних зв’язків”, „спільних рук” і солідарної відповідальності. Фундаментальні етичні цінності доповнюються в реєстрі моральних понять бізнес-етики такими чеснотами, як довір`я, надійність, партнерство, гнучкість, порядність. Зміст цих етичних доброчесностей синтезується у положеннях корпоративних кодексах етики, які формують професіонально-етичні норми поведінки працівників сфери підприємництва і бізнесу. В дослідженні зазначено, що за своєю сутністю етика бізнесу близька до таких різновидів моральної теорії, як прикладна, службова, підприємницька, ділова та професійна етики. Багато в чому вони синонімічні. Водночас етика бізнесу характеризується як конкретний прояв прикладної моральної теорії.

У другому розділі – „Етика бізнесу як соціоморальна праксеологія” показано, що «нормальне», сучасне цивілізоване підприємництво здатне слугувати засобом вирішення соціально-практичних і ціннісно значущих суспільних завдань. Таких як регулювання ринкового порядку, мінімізація соціального зла, утворення в суспільстві атмосфери ділового партнерства та співробітництва. Праксеологія в її етичному розумінні є не тільки організаційною, але й соціогуманітарною наукою.

У розділі 2.1. „Практична орієнтація бізнес-етики” показано, що етика бізнесу – один із соціоморальних ланцюжків, що сполучає таку соціальну групу як бізнесмени з громадянським суспільством і державою. В дисертації підкреслено, що цей зв’язок забезпечується функціональним поєднанням бізнес-підприємства з іншими інституціональними структурами і організаціями – суспільною культурою, правом, економічною системою. Розкриваючи праксеологічну місію підприємництва, дисертант наголошує на тому, що результативність цієї форми господарювання багато в чому залежить від етичних, естетичних, соціопсихологічних якостей культури підприємця. До речі, античні мислителі (Сократ, Платон, Аристотель) розміщували праксеологічні питання (praxis) саме в етичній частині своїх вчень. В роботі показано, що в своїй соціопраксеологічній орієнтації професійна етика бізнесменів відбиває загальну тенденцію посилення ролі соціального начала в житті сучасного суспільства. Прослідковуються основні вектори реалізації соціоморальної функції „відповідального бізнесу” – аналіз, оцінка і прийняття рішень в ситуації ринкової свободи і вибору адекватних дій; діалектика ділового співробітництва, узгодження завдань економічної і соціальної ефективності бізнесу. Сучасний бізнес демонструє значні соціальні можливості – соціалізацію та ресоціалізацію його учасників, вирішення проблеми працевлаштування, соціальний та культурний розвиток місцевих співтовариств та локальних поселень. Підприємництво, наголошено в підрозділі, це, насамперед, соціокультурне явище.

У підрозділі 2.2. „Соціоетична відповідальність бізнесу” доведено, що принцип соціальної відповідальності бізнесу є стрижневим положенням підприємницької етики. В дослідженні проаналізовано різні форми прояву соціоморальної відповідальності підприємця – концепція „служіння суспільству”, сприяння членам певної соціальної спільноти, соціалізація молоді та людей з обмеженими фізичними можливостями тощо. Ця відповідальність розташована на двох суспільних рівнях – соціоетальному – відповідальність корпорації, та індивідуальному – особистісна відповідальність („деонтологія бізнесмена”).

Суб’єкту бізнесу, наголошено в дисертації, слід діяти як добропорядному „корпоративному громадянинові” і, водночас, як моральній особистості, яка не примушується до етично орієнтованого способу життя виключно вимогами закону або ж міркуваннями здорового глузду. В Україні, на жаль, втілення в практику ведення бізнесу вимог соціально-моральної відповідальності відбувається надто повільно. Незадовільно здійснюєтся освітня підготовка професіоналів „ділового кола".

У третьому розділі „Моральна педагогіка як засіб формування бізнес-культури” доводиться, що професійно поставлене навчання основам бізнес-етики, її правилам і нормативам є запорукою успішної роботи підприємців. Соціоморальна пропедевтика, наука виховання підприємців структурно підпорядкована праксеологічній функції бізнесу, вона забезпечує професіоналізм людей, які працюватимуть в умовах „неоекономічного порядку”, невід’ємною частиною якого є розвинута моральна інфраструктура.

У підрозділі 3.1. "Моральний аспект „філософії управління” в бізнесі" обґрунтовано тезу про те, що посилення пріоритету етичного начала в економічній діяльності її суб'єктів – одне із ключових положень сучасної „філософії управління”. В теоретичному плані „філософія управління” з її акцентами на зростаючу роль моральних цінностей в організаційній бізнес-культурі взаємодіє з іншими освітньо-навчальними науками і дисциплінами. В тому числі з філософською антропологією, соціальною психологією, політичною етикою тощо. В дослідженні аналізується методика виміру „етичного клімату” в підприємстві, визначення ефективності управлінських рішень в їх моральних аспектах (праці К. Поверса, К. Хомана, М. Базермана, Б. Вейгеля). На конкретному соціально-емпіричному матеріалі розкривається практика провідних західних шкіл бізнесу, а також українського підприємництва у справі етичного виховання персоналу (програми „соціального партнерства”, „чесної конкуренції”, „моральної конфліктології” та інші). Аналізується узагальнений досвід цієї практики, представлений у таких спеціалізованих виданнях, як „Business Ethics”, „Journal of Business Ethics”, „Бізнес”, „Персонал”.

У підрозділі 3.2. „Етичний компонент у підготовці менеджера” обґрунтовується потреба якісних змін у системі підготовки бізнесменів, які водночас виконують функцію менеджерів-професіоналів. Наголошено, що основу моральної культури українських бізнесменів-менеджерів складають як універсальні етичні принципи ведення справи, що вже достатньо апробовані новітньою зарубіжною практикою, так і ті положення бізнес-етики, що базуются на національних традиціях підприємництва. Підготовка сучасного, етично орієнтованого менеджера відбувається в якісно нових умовах загостреної конкуренції, перманентного соціального ризику, нововведень, інноваційних моделей господарювання. „В наступні роки ми побачимо цунамі перебудови бізнесу, порівняно з яким недавня хвиля корпоративних потрясінь виглядатиме як легкі брижі” (Є. Тоффлер). В дослідженні розкривається зміст концепцій „нової філософії бізнесу”: „загальне керування якістю” (TQM), „самоменджмент підприємця”, „етика інтрапренерства”, „етична експертиза і діагностика”. Особливо дієвими в морально-психологічному плані є самоосвіта, самонавчання і саморозвиток. Самоменеджмент (М. Лукашевич, В. Колпаков), як і концепція інтрапренерства, внутрішньопідприємницької культури – освітні дисципліни, завдання яких – підготовка ділових людей до плідної праці в складних, динамічно нестійких суспільних обставинах.

У підрозділі 3.3. „Проблема малоконфліктної поведінки в підприємницьких організаціях” наголошено, що зазначені концепції за своїм соціоморальним змістом істотно доповнюють і збагачують доктрину „людських відносин”, спрямовуючи її на внутрішньо колективний рівень, у сферу міжособистісних стосунків (гуманістичний менеджмент). Особлива увага приділяється методам запровадження демократичного стилю керування та виховання антиконфліктогенних здатностей керівника (концепція „малоконфліктної поведінки”). Етичний компонент в підготовці менеджерів, як і професіоналів підприємництва і бізнесу взагалі – запорука успішного виконання їх економічних, соціальних і моральних ролей в житті сучасного соціуму.

Висновки

У висновках підводяться підсумки дисертаційного дослідження, узагальнюються його результати. Вони, насамперед, полягають в тому, що дисертаційна робота «Етика бізнесу: соціально-філософський аспект» здійснює теоретичний аналіз і пропонує практичне вирішення актуальної проблеми – концептуального осмислення новітнього різновиду прикладної етики – етики бізнесу.

Основні підсумки дослідження відбивають сутнісний зміст та систему обґрунтування авторської позиції, її наукову новизну.

1. Зафіксовано значне посилення уваги філософів до практичних проблем соціальної поведінки людей. Свідченням цього є бурхливий розвиток прикладної етики, яка вивчає моральні процеси та колізії в конкретних сферах буття соціуму. Обґрунтовується теза: підприємництво як специфічний прояв суспільної практики є впливовим чинником динаміки суспільного життя, одним із важливих соціогосподарчих механізмів ринкових відносин, в яких в Україні беруть участь мільйони людей.

2. Доведено, що етика бізнесу являє собою теоретичну підсистему суспільної моральності, яка безпосередньо взаємодіє з господарською діяльністю в ринкових умовах. Констатується, що з підприємництвом і бізнесом пов’язані не тільки економічна демократія і свобода вибору типу і форми господарювання, але й „ментальний настрій”, що істотно впливає на етос господарської поведінки „економічної” людини.

3. Показано, що формування етики бізнесу – складний процес, який відбувався паралельно з розвитком суспільного інституту підприємницького господарювання, торгівлі, комерції, фінансової справи. Наголошується, що особливу роль в становленні етики підприємництва відіграють ідеї соціальної раціональності та відповідальності.

4. Досліджено еволюцію прагматизму як сутнісної ознаки етики бізнесу. Запропоновано дефінітивно-змістовне визначення етики бізнесу як специфічного різновиду професійної етики, теоретично з'ясовано її співвідношення з поняттями „ділова етика”, „підприємницька етика”. Тим самим здійснено поглиблене дослідження прикладної етики як нового напряму соціально орієнтованої етичної теорії.

5. З’ясовано своєрідність проявів ціннісних нормативів моральної свідомості в сфері бізнес-практики, яка проявляється в тому, що вони відбивають пріоритетність практичного інтересу людини („користь”, „діловитість”, „партнерство”, „порядність”, „надійність” та інші).

6. Визначено функціональні орієнтації етики бізнесу та представлено основні параметри її соціально практичної спрямованості: формування соціальної відповідальності підприємців, її втілення у свідомість та практику їхній діяльності.

7. Прослідковано тенденцію „етизації бізнесу”, процес імплементації етичних знань прикладного характеру у самостійний розділ соціальної та моральної теорії – етично та соціально орієнтований менеджмент. Доведено, що тільки органічна поєднаність соціальної відповідальності і моральної культури гармонізує економічну підприємницьку діяльність в ринкових умовах з „деонтологічною нормативною етикою” (П. Козловські).

8. Доведено, що корпоративна культура бізнес-організації справляє ефект соціально значимої додатковості до інших чинників вдосконалення суспільства. Організована у соціоетичний спосіб ділова культура сприяє загальному процесу лібералізації і „олюднення” соціального життя, забезпеченню „малоконфліктної поведінки”, створенню конструктивної взаємодії співробітників, в тому числі за межами виконання їх професійних обов’язків.

Підкреслено, що проблематика етики бізнесу відноситься до безсумнівних актуалітетів сучасної соціальної філософії і теорії моралі, її концептуальне освоєння і втілення у практику – важливе і плідне практичне завдання.

Список опублікованих праць за темою дисертації

у фахових виданнях

1. Сапожнік Г. Ділова етика: концептуальні засади // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Збірник наукових праць: У 2-х частинах. Частина І. – Київ, 2001. – С. 268-282.

2. Сапожнік Г. Соціальна відповідальність бізнесу (етичний аспект) // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В. В. Лях. – К.: Український центр духовної культури, 2003. – Вип. 33. – С. 52-63.

3. Сапожнік Г. Етика бізнесу: генезис та еволюція концепції // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В. В. Лях. – К.: Український центр духовної культури, 2003. – Вип. 36. – С. 214-230.

4. Сапожнік Г. Підприємницька етика в контексті професійної моралі // Наукові записки КУТЕП: Щорічник / Ред. кол.: Пазенок В.С. (голова) та інші. – К.: Знання України, 2003. – Вип. 3. – С. 139-144.

5. Сапожнік Г. Етика бізнесу як соціоморальна праксеологія // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В. В. Лях. – К.: Український центр духовної культури, 2005. – Вип. 49. – С. 153-162.

Анотація

Алоні Г. Етика бізнесу: соціально-філософський аспект. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України. – Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню етики бізнесу як важливого варіанту практичної моральної філософії, як етичного теоретизування „в термінах життя”. Етика бізнесу – нове слово в соціальній та моральній теорії. Українська наукова література недостатньо представлена роботами, які б концептуально представляли цей напрямок прикладної етики. У роботі визначені етапи становлення етики бізнесу, здійснено її системне оформлення, сформульовано критерії, узагальнено понятійну термінологію.

З’ясовано діалектику фундаментальних принципів метаетики та категоріальних нормативів етики бізнесу як професійної моральної доктрини. Виявлено в соціальному аспекті функціональні вектори бізнес-етики, охарактеризовано її праксеологічне призначення. Розкрито сутність соціоморальної освіти в сфері бізнес-культури, показано етичні компоненти в практиці менеджерів підприємницького процесу.

Ключові слова: прикладна етика, етика бізнесу, підприємницька етика, соціальна відповідальність, свобода і вибір, чесність, гідність, соціальний ризик, соціальний менеджмент, бізнес-культура.

Аннотация

Алони Г. Этика бизнеса: социально-философский аспект. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. – социальная философия и философия истории. Институт высшего образования Академии педагогических наук Украины. – Киев, 2008.

В диссертационном исследовании осуществлен системный анализ этики бизнеса как самостоятельного направления в социоморальной теории, одного из вариантов практической моральной философии. Предпринимательская этика, этика бизнеса – особая подсистема общественной нравственности, непосредственно взаимодействующая с хозяйственной деятельностью в условиях рыночной экономики. С предпринимательством связаны не только экономическая свобода выбора типа и формы хозяйствования, но и определенный «ментальный настрой», существенно влияющий на этос хозяйственного поведения «экономического», делового человека.

Этика бизнеса – новое слово в социальной и этической теории. В диссертации анализируются те весьма немногочисленные работы отечественных философов, в которых представлены различные аспекты прикладной этики, в том числе этики бизнеса: праксеологическая функция общественной морали, этические парадигмы современной социальной практики, характеристика моральных ценностей как социальных метанорм, специфика моральной регуляции конкретной предпринимательской деятельности, этико-философские основы современного делового менеджмента, своеобразие моральной культуры предпринимателя-бизнесмена и другие.

В работе содержится характеристика этики бизнеса в ее понятийном, функциональном, прагматическом, образовательно-организационном аспектах. По своему содержанию этика близка к таким типам моральной теории, как предпринимательская, служебная этика, прикладная, деловая этика, управленческая этика. Однако эти разновидности не идентичные. В диссертации выявляются общие черты названных прикладных этик и вместе с тем содержится характеристика этики бизнеса как конкретного проявления предпринимательской этики, выясняется своеобразие ее субъектов (предприниматель и бизнесмен), и устанавливается их различие по такому критерию, как характер хозяйственной деятельности, степень социальной ответственности. При этом основное внимание уделено выяснению ее социальной сущности, роли в нормативной организации экономической, хозяйственной, социальной жизни общества.

Предлагается периодизация становления теории бизнеса в его социоморальном ракурсе. Анализ этики бизнеса в контексте формирования теоретического образа предпринимательской морали логично сочетается с выяснением основных этапов генезиса этики бизнеса, их своеобразия в процессе становления данного типа моральной теории. Бизнес-этика имеет свои исторические и онтологические предпосылки. Параллельно с развитием системы хозяйствования происходит кодификация норм поведения субъектов этого процесса, вырабатываются представления о нормативных правилах, регулирующих бизнес-процесс во всех его составных частях – от правила «честного ведения дела» до современных этических кодексов корпораций, основанных на принципе социальной ответственности.

Характерные особенности этики бизнеса – «справедливый эгоизм в рамках рыночного успеха», неопрагматизм, мораль «выгодных связей» и т.д. обуславливают своеобразие таких моральных гипернормативов как свобода, справедливость, ответственность, достоинство, честь, их трансформацию в понятия доверия, партнерства, надежности, честности и т.д. Принцип социальной ответственности бизнеса – стержневой в концепции этики делового человека как «корпоративного участника».

Характеризуются основные модели этического обучения предпринимателей: «ситуационная этика», мораль «интрапренерства», «самоменеджмент предпринимателя» и др. Подчеркивается необходимость их творческого использования с учетом украинских национальных традиций предпринимательства.

Успех дела этической подготовки широкого круга лиц «делового оборота» – обеспечивает система целенаправленного приобщения профессионалов делового мира к современной этически ориентированной бизнес-культуре, формирование которой происходит в институтах, центрах и школах бизнеса, с помощью новейших информационных технологий. В исследовании прослеживается тенденция «этизации бизнеса», показывается сложный процесс конституирования этики бизнеса в самостоятельный раздел этической теории прикладного характера и новую учебно-организационную дисциплину (этически ориентированный менеджмент). Моральное воспитание людей предпринимательской профессии позволяет обеспечить необходимую связь их деятельности в условиях рыночной экономики с «деонтологической нормативной этикой» (П.Козловски).

Этизация бизнеса способствует общему процессу либерализации и «очеловечивания» социальной жизни, развитию гражданского общества с присущими ему моральными ценностями и приоритетами: обеспечивать «малоконфликтное поведение» людей, создавать режим конструктивного взаимодействия.

Проблематика этики бизнеса относится к числу актуалитетов социальной философии и философии морали, ее концептуальная разработка и внедрение в практику – важная задача.

Ключевые слова: прикладная этика, этика бизнеса, социальная ответственность, свобода и выбор, честность, достоинство, социальный риск, социальный менеджмент, бизнес-культура.

SUMMARY

Aloni G. The Ethics of Business: socio-philosophical aspect. – Manuscript.

A thesis for a scientific degree of candidate of philosophical sciences on speciality 09. 00.03. – social philosophy and philosophy of history. – Institute of Higher Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation deals with the problem of business ethics as an important variant of applied ethical philosophy, as ethical theory in “the terms of life”. The ethics of business is an innovation in social and ethical theory, in Ukrainian scientific literature there are almost no works that could present conceptually this new branch of applied ethics. In the dissertation the stages of the genesis of business ethics are distinguished and systematized, ethical criteria and conceptual notions are worked out.

The dialectics of the fundamental principles of meta-ethics and categorical standards of business ethics as a professional ethical doctrine are elucidated. The functional vectors of business ethics in social aspect are defined and the ethical principal praxeological purposes are distinguished. The essence of socio-ethical education in the sphere of business culture is disclosed; the ethical components in managers’ experience of enterprising process are shown.

Key words: applied ethics, business ethics, enterprising ethics, social responsibility, freedom and choice, honesty, nobility, social risk, social management, business culture.