Інститут проблем виховання

Академії педагогічних наук України

ГЕНИК МАРІЯ СТЕПАНІВНА

УДК: 37.034: 37.3: 398

ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДОЗНАВСТВА

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання АПН України.

Науковий керівник: член-кореспондент АПН України,

кандидат педагогічних наук, професор

Науково-методичний центр

“Українська етнопедагогіка і народознавство”

АПН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Руденко Юрій Дмитрович,

Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова, професор кафедри

історії та теорії педагогіки;

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Повалій Людмила Вікторівна,

Інститут проблем виховання АПН України,

завідувач лабораторії сімейного виховання.

Захист дисертації відбудеться 24 червня 2008 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту проблем виховання АПН України (04060, м.Київ, вул .М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 23 травня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Масол

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі творення України як демократичної, правової держави та її інтеграції до загальноєвропейського співтовариства все більшої гостроти набуває проблема формування морально-етичних цінностей підростаючого покоління. Дедалі очевиднішими стають впливи політичних і моральних криз, глобалізації суспільства та відірваність підростаючого покоління від народного ґрунту, підміна загальнолюдських морально-етичних цінностей молодіжною субкультурою. Це спонукає до використання культурної і педагогічної спадщини українського народу, пошуку оптимальних шляхів морального та етичного виховання школярів на основі відродження народних звичаїв і традицій. У морально-етичних цінностях сконцентрований багатовічний досвід життєдіяльності українського народу, його ідеали, уявлення про добро і зло, піднесене і потворне. Виховне значення морально-етичних цінностей полягає у тому, що вони є одночасно результатом практики виховання підростаючого покоління і ефективним засобом виховання.

На необхідності звернення до виховного досвіду народу, його морально-етичних цінностей наголошують державні програми “Освіта” (Україна
ХХІ століття), “Діти України”, Концепції “Національного виховання”, “Виховання дітей та молоді у національній системі освіти”, “Сучасного українського виховання”, Національна доктрина розвитку освіти, Указ Президента України від 27 квітня 1999 р. “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян”.

Значення народознавства як дієвого виховного засобу відображено в дослідженнях відомих вітчизняних учених: М.Грушевського, М.Драгоманова, М.Костомарова, А.Могильницького, Г.Сковороди, І.Франка, К.Ушинського.

У дослідженнях філософів, психологів і педагогів безпосередньо чи опосередковано розкриваються різноманітні аспекти формування морально-етичних цінностей у дітей засобами народознавства.

Вагомий внесок у вивчення цієї проблеми належить філософам Г.Гегелю, А.Камо, Я.Коллару, Ж.Сартру, К.Ясперсу; психологічні основи формування морально-етичних цінностей у дітей в процесі осягнення досвіду народу розкриваються у працях І.Беха, М.Боришевського, М.Государєва, О.Дробницького, В.Москальця, В.Тугарінова, В.Ядова; педагогічні основи виховання у дітей морально-етичних цінностей українського народу досліджуються в роботах О.Вишневського, В.Костіва, В.Оржеховської, Л.Повалій, Ю.Руденка, М.Стельмаховича, Б.Ступарика, В.Сухомлинського, О.Сухомлинської, К.Чорної, П.Щербаня; методика виховання дітей на народних звичаях і традиціях розкрита в дослідженнях Г.Майбороди, Т.Мацейків, В.Постового, Є.Сявавко, на думку яких морально-етичні цінності українського народу визначають зміст сучасного виховання, а вибір доцільних форм і методів дозволяє сформувати у дітей відповідні моральні якості. Специфіка формування народознавчих уявлень у дітей, моделювання народознавства у навчально-виховному процесі загальноосвітніх закладів та підготовки майбутніх вчителів до народознавчої роботи розкрито у дисертаційних дослідженнях О.Макаренко, О.Маленицької, Р.Осипець, Л.Плетецька, З.Сергійчук, Г.Шах та ін. Хоча ці роботи і складають значний науковий доробок, але далеко не всі аспекти формування у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства знайшли в них цілісне і повне висвітлення. Зважаючи на соціальну й психолого-педагогічну значущість проблеми та недостатність її розробки в теорії і практиці, нами була визначена тема дисертаційного дослідження: “Формування у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в рамках комплексної програми дослідження Науково-методичного центру “Українська етнопедагогіка і народознавство” АПН України і кафедри теорії та методики початкового навчання Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Тему узгоджено вченою радою Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника (протокол № 5 від 8.02.2000 р.) і затверджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 26.09.2000 р.)

Об’єкт дослідження – процес виховання морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами народознавства.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи формування у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити зміст, форми і методи ефективного використання народознавства як засобу формування морально-етичних цінностей у молодших школярів.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що виховання морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами народознавства досягне своєї ефективності за сукупності забезпечення таких умов:

– збагачення навчально-виховного процесу початкової школи народознавчим змістом;

– розробки і впровадження ефективних форм і методів формування в учнів
1–4 класів морально-етичних цінностей засобами народознавства у позаурочній роботі;

– підвищення педагогічного рівня вчителів початкової школи у використанні народознавства як виховного засобу;

– активної взаємодії учителів з батьками та підвищення їхньої готовності до використання засобів українського народознавства у формуванні у молодших школярів морально-етичних цінностей.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати стан розробленості проблеми формування морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами народознавства у педагогічній теорії й освітній практиці.

2. Уточнити сутність, зміст і структуру морально-етичних цінностей молодших школярів.

3. Розробити критерії і показники визначення рівнів сформованості у молодших школярів морально-етичних цінностей.

4. Розробити й експериментально перевірити зміст, форми і методи ефективного формування у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувалися методи дослідження:

– порівняльно-історичний, який дозволив прослідкувати становлення, розвиток і змістове наповнення поняття “морально-етичні цінності”;

– теоретичного пошуку: аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури, що дав змогу розробити концептуальні підходи дослідження, уточнити сутність і структуру морально-етичних цінностей українського народу, обґрунтувати критерії і показники їх сформованості; синтез, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення і конкретизація теоретичних і емпіричних даних, які сприяли визначенню методики формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами українського народознавства та особливостей роботи вчителів із батьками;

– емпіричного характеру: бесіда, опитування (анкетування, інтерв’ювання), тестування, спостереження, метод незалежних характеристик, аналіз продуктів діяльності, які забезпечили визначення рівнів сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів, підготовки до цієї діяльності вчителів і батьків; узагальнення перспективного і масового досвіду дозволило наповнити зміст роботи учителів і батьків з дітьми засобами українського народознавства; експеримент (інформаційно-пошуковий, констатувальний і формувальний);

– статистичні методи обробки отриманих результатів, які були використані для підтвердження гіпотези дослідження, визначення надійності одержаних результатів, порівняння експериментальних даних із вихідними з метою визначення ефективності формування морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами українського народознавства.

Теоретичною основою дослідження є філософські положення про українське народознавство (М.Грушевський, М.Драгоманов, М.Костомаров); концептуальні положення етнопсихології (Р.Вільямс, В.Вундт, Г.Лебон, Д.Крьобер, Е.Сепір, Ф.Хсю), психологічні положення про закономірності розвитку дітей молодшого шкільного віку (І.Бех, Л.Божович, В.Киричок); наукові положення про морально-етичні цінності українського народу (О.Вишневський, В.Костів, Р.Скульський, М.Стельмахович, Б.Ступарик, Ю.Руденко, Л.Повалій).

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася в школі-ліцеї № 23 Прикарпатського Національного університету
ім. В.Стефаника, ЗОШ І-ІІІ ступеня “Католицька школа св. Василя Великого” м. Івано-Франківська, Нижньо-Березівській загальноосвітній школі Косовського району Івано-Франківської області, ЗОШ № 2 І-ІІІ ступеня м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області.

Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 645 учнів 1–4 класів, 110 вчителів початкової школи, 452 батьків.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, вперше розроблено узгоджену цілісність змісту, форм і методів формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами українського народознавства в сучасних умовах; розкрито історико-логічну трансформацію поглядів на природу, сутність і структуру морально-етичних цінностей українського народу; уточнено поняття “морально-етичні цінності”, розкрито його структуру, типізацію, розроблено критерії, показники та виявлено рівні сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами народознавства; набула подальшого розвитку методика формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами українського народознавства.

Практичне значення дослідження полягає в узагальненні практичного досвіду вчителів початкової школи щодо формування морально-етичних цінностей у школярів засобами народознавства; розробці та впровадженні змісту, форм і методів формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами народознавства у навчально-виховний процес. Розроблено і експериментально апробовано методику позаурочної виховної роботи з молодшими школярами з активним залученням усіх суб’єктів виховного процесу.

Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі навчально-виховної роботи початкової школи; для роботи методичних об’єднань класоводів 1–4 класів і вихователів; готові для включення до курсів педагогіки, етнопедагогіки у вищих педагогічних навчальних закладах, для виховної діяльності студентів під час проходження педагогічної практики в школі, для використання батьками та слухачами курсів підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти.

Наукові положення дисертаційного дослідження, основні висновки і методичні рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес школи-ліцею № 23 Прикарпатського Національного університету ім. В.Стефаника (довідка № 271 від 30.08.2007 р.), ЗОШ І–ІІІ ступеня “Католицька школа св. Василя Великого” м. Івано-Франківська (довідка № 195 від 27.12.2007 р.), Нижньо-Березівській загальноосвітній школі Косовського району Івано-Франківської області (довідка № 19 від 21.05.2007 р.), ЗОШ № 2 І–ІІІ ступеня м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області (довідка № 58 від 07.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні теоретичного аналізу проблеми, визначенні, науковому обґрунтуванні та розробці змісту, форм і методів формування морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами народознавства. У роботі, написаній у співавторстві з О.Будник, автору належить обґрунтування основних ідей і висновків.

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи автор особисто брала участь у безпосередній організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, апробації і практичній реалізації розроблених положень і рекомендацій, консультуванні учасників експерименту.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалась автором у ході дослідно-експериментальної роботи в загальноосвітніх школах України. Основні положення дисертації обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищих навчальних закладах” (Ужгород, 2003), Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Українська система виховання: проблеми, перспективи” (Івано-Франківськ, 1999 р.), “Актуальні проблеми української етнопедагогіки” (Івано-Франківськ, 2001 р.), “Особистість ХХІ століття: проблеми виховання та шляхи їх вирішення” (Київ, 2007 р.), науково-практичній конференції “Сучасна родина в системі самовідтворення української нації” (Івано-Франківськ, 2001 р.), наукових і звітних конференціях Прикарпатського Національного університету ім. В.Стефаника (1999–2008 р.р.), науково-методичного центру “Українська етнопедагогіка і народознавство” АПН України (1999–2008 р.р.), Інституту проблем виховання АПН України (2001–2008 р.р.), та ін., робочих, виїзних засіданнях кафедри теорії та методики початкового навчання Прикарпатського національного університету ім. Стефаника, засіданнях педагогічних рад експериментальних шкіл.

Публікації. Основні положення й висновки дисертації знайшли відображення у 11 наукових працях (з них 10 публікацій одноосібні, 8 опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаної літератури (229 джерел) та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 216 сторінок друкованого тексту, з яких 165 сторінок основного тексту, 26 сторінок списку використаної літератури, 25 сторінок додатків, робота містить 8 таблиць, 6 діаграм, 2 схеми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, її зв’язок із науковими програмами, планами, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, теоретичні основи, розкрито наукову новизну, методи, практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, наведені дані щодо апробації та впровадження результатів.

У першому розділі „Теоретичні основи формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами українського народознавства” розкриваються теоретичні основи досліджуваної проблеми, її генеза та стан розробленості у філософській, психологічній і педагогічній літературі; аналізується зміст, сутність і структура морально-етичних цінностей українського народу; вивчено стан сформованості у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства.

Роль морально-етичних цінностей у житті українців розкрита у працях А.Могильницького, М.Костомарова, М.Грушевського, М.Драгоманова, І.Франка, що дає змогу осягнути значення народознавства у сучасному вихованні.

У процесі аналізу психологічних аспектів проблеми дослідження знайдено підтвердження того, що морально-етичні цінності відображають особливості виховання дітей у різних культурах. Опираючись на висновки зарубіжних учених (В.Вундта, А.Крьобера, Г.Лебона, Ч.Морріса, Е.Сепіра, Дж.Хонігмана, Г.Рохейм, У.Ла-Барра) нами розглянуто положення психологічної антропології, що стосуються осягнення дітьми морально-етичних цінностей у процесі їх залучення до народних звичаїв, традицій, обрядів.

Особливості та проблеми виховання у дітей морально-етичних цінностей, властивих українському народові, розкриваються у роботах Г.Ващенка, Г.Врецьони, В.Духновича, Е.Жарського, М.Ковалинського, І.Лаврівського, І.Огієнка С.Русової, С.Сірополко, Г.Сковороди, К.Ушинського, Г.Цеглинського, які своєю виховною практикою стверджували пріоритетність народознавства як виховного засобу.

Аналіз гуманістичної педагогіки В.Сороки-Росінського, А.Макаренка, В.Сухомлинського дає змогу не протиставляти національні та загальнолюдські морально-етичні цінності, а розглядати їх у взаємозв’язку і взаємодії у процесі виховання, оскільки дитина через народну мораль, мову, традиції, через національні цінності опановує спільні цінності для багатьох народів.

Проблема виховання дітей на основі народних цінностей є провідною у роботах А.Богуш, О.Вишневського, Н.Лисенко, О.Король, Ю.Руденка, Р.Скульського, М.Стельмаховича, Б.Ступарика, П.Щербаня, О.Ярмоленка, котрі доводять, що морально-етичні цінності визначають зміст сучасного виховання, а використання народознавства як засобу забезпечують ефективність виховання молодших школярів.

Українське народознавство виступає важливим засобом виховання дітей, покликаним збагатити і оновити зміст сучасної освіти і виховання початкової школи, що знайомить учнів з соціально-культурним досвідом українського народу та можливостями його використання у власній практиці.

Народознавство, охоплює різні аспекти української культури, в тому числі і народну мораль, яка в реальному житті втілюється у морально-етичні цінності.

Формуючись у процесі життєдіяльності народу, морально-етичні цінності відображають його позитивний досвід і надбання у сфері моралі, світогляду, орієнтують на моральні норми й принципи життя, закріплені у традиціях, звичаях, віруваннях, які підтримуються організацією та устроєм життя. Відображаючи потреби як окремої особистості, так і суспільства загалом морально-етичні цінності є вивіреними часом, носять загальноприйнятий характер і не змінюються під впливом приватних поглядів, інтересів і обставин.

Морально-етичні цінності визначають мотиви поведінки особистості та спрямованість її діяльності, тому важливо формувати у дітей здатність діяти відповідно до морально-етичних цінностей.

Таким чином, морально-етичні цінності ми розглядаємо як імперативні утворення, вироблені і сформовані впродовж усієї життєдіяльності українського народу, що носять неперехідний характер, зберігають наступність моральних вимог, виконують регулятивну функцію у взаємовідносинах людей і набувають особистісної значущості у результаті їх вибору та інтеріоризації особистістю у процесі виховання.

Морально-етичні цінності визначають мету виховання, основні етичні категорії та гуманістичні перспективи розвитку і саморозвитку особистості і є важливими критеріями оцінки у виборі життєвих цілей та засобів їх досягнення.

У різноманітних народних джерелах морально-етичні цінності зафіксовані у заповідях, порадах, настановах, які обґрунтовують необхідність дотримання моральних норм і принципів поведінки, визначають стратегію і тактику життя на прикладах народних героїв, виступають формою громадського впливу.

Основними функціями морально-етичних цінностей є пізнавально-гуманістична, сенсо-імперативна та ціннісно-регулятивна.

Усі морально-етичні цінності українського народу можна типізувати за ставленнями до себе (формування власного “Я-образу”, самоідентифікація, у тому числі і національна, самоповага, почуття власної гідності); до оточуючих (повага до людей, правдивість, доброзичливість, турбота, готовність допомогти); до природного середовища (любов і бережливе ставлення до природи); до Батьківщини (любов до України, шанування традицій, звичаїв і культури українського народу); до навчально-трудової діяльності (дисциплінованість і відповідальність за результати своєї діяльності).

Відповідно до результатів аналізу психолого-педагогічних праць нами було розроблено структуру морально-етичних цінностей та виділено когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісно-регулятивний компоненти. Структура морально-етичних цінностей є цілісною і динамічною системою, компоненти якої органічно взаємопов’язані між собою та взаємодоповнюють один одного. Визначення структурних компонентів дозволяє також визначити зміст і основні напрями виховання, моральні якості, які варто розвивати у молодших школярів засобами народознавства.

Педагогічна діагностика констатувального експерименту опиралась на критерії, які були визначені нами на основі структури морально-етичних цінностей.

Гносеологічний критерій, показниками якого є: знання і уявлення про морально-етичні цінності українського народу, народний етикет; знання історії, традицій і звичаїв народу, його фольклору; уміння розрізняти добро і зло, піднесене і потворне, характеризувати основні етичні категорії.

Нормативний критерій характеризують: усвідомлення необхідності морально-етичних цінностей у життєдіяльності як окремої людини, так і суспільства загалом; засвоєння морально-етичних цінностей та стереотипів схвалюваної поведінки, закладеної в них; уміння оцінювати явища і події реального життя з позиції моральності.

Емоційний критерій, показником якого є емоційна стабільність в осягненні морально-етичних цінностей через народне мистецтво. Сформованість емоційної сфери, здатність до рефлексії забезпечують повноцінне формування морально-етичних цінностей через внутрішній відгук, потребу вести себе відповідно до них.

Мотиваційний критерій визначає основні мотиви (егоїстичні, гуманістичні), якими керується особистість у власній поведінці, зорієнтованості на ті чи інші моральні цінності українського народу.

Практичний критерій полягає в інтеріоризації досвіду народу у власний, готовності послуговуватися морально-етичними цінностями у поведінці, готовності до морального вибору і морального вчинення.

Визначені нами структурні компоненти, основні критерії та показники сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів сприяли об’єктивній констатації досліджуваного явища.

Хоча процес залучення дітей до морально-етичних цінностей українського народу є тривалим у часі, молодший шкільний вік є найбільш сенситивним, оскільки саме в цей період закладаються основи світогляду і моральності, усвідомлюється необхідність морально-етичних цінностей і якостей, визначаються взірці, формується моральна поведінка.

Отримані у перебігу констатувального експерименту дані програми спостереження, що ґрунтувались на характеристичних параметрах морально-етичних цінностей українського народу, дали змогу визначити рівні сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів на основі зіставлення уявлень, суджень, мотивів та реальної поведінки дітей з визначеними нами критеріями.

Високому рівню сформованості у молодших школярів морально-етичних цінностей (4,9 %) властиво те, що діти повною мірою володіють знаннями про етику, мораль та етикет українського народу, усвідомлюючи їх значимість у реальному житті. Поведінка дітей цього віку відповідає моральним нормам і характеризується добре розвиненими моральними якостями. Моральні вчинки дітей визначаються гуманістичними та альтруїстичними мотивами.

Для дітей із середнім рівнем (31,1 %) характерні добре розвинені моральні якості, тоді як знання про морально-етичні цінності українського народу є не систематичними і неповними. Позитивну спрямованість поведінки можна пояснити звичкою і привченістю дітей до моральних дій. Мотиви є швидше конформістськими, аніж альтруїстичними. Діти не завжди виявляють гуманне ставлення до оточуючих.

Молодші школярі з достатнім рівнем (46,7 %) мають формальні знання про морально-етичні цінності українського народу, а їхня поведінка є ситуативною і часто суперечить моральним нормам. Мотиви поведінки в основному егоїстичні. Моральна поведінка пояснюється швидше прагненням завоювати увагу, заслужити похвалу чи уникнути покарання, аніж свідомим вибором чи переконаннями.

Низький рівень сформованості у молодших школярів морально-етичних цінностей (17,3 %) визначається обмеженими чи невірними знаннями про мораль і етичні цінності українського народу. У своїх моральних діях діти керуються інтуїцією або імпульсами. Деформований і недостатній розвиток мотиваційної сфери спричиняє неадекватну поведінку молодших школярів, перекручування чи невірне розуміння моральних норм.

Проведений констатувальний експеримент показав потребу у формуванні морально-етичних цінностей молодших школярів засобами народознавства; недостатню активність батьків у вихованні морально-етичних цінностей дітей, незнання ними вікових особливостей дітей, що пояснюється браком знань і низьким рівнем педагогічної культури; відсутність системності і систематичності у роботі вчителів початкової ланки школи у вихованні морально-етичних цінностей у дітей засобами народознавства; недостатню реалізацію використання можливостей навчальних предметів та позакласної роботи; одноманітність і недостатню ефективність змісту, форм і методів виховання учнів 1–4 класів.

У другому розділі “Оптимізація процесу формування в учнів молодших класів морально-етичних цінностей засобами народознавства” аналізується перебіг формувального етапу експерименту за розробленою нами програмою. У ньому розкрито зміст, форми і методи формування морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами народознавства, проаналізовано результати дослідження.

Виходячи з логіки теоретичного дослідження, ключових для нашого експерименту наукових позицій, ми здійснювали його в таких взаємопов’язаних напрямах:

– використання виховного потенціалу навчальних предметів;

– організація позаурочної роботи початкової школи з формування в учнів морально-етичних цінностей засобами народознавства;

– підготовка вчителів до формування у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства;

– педагогічна взаємодія та просвіта батьків.

У процесі експериментальної роботи були виявлені значні можливості для формування морально-етичних цінностей у молодших школярів на уроках “Я і Україна”, народознавства, рідної мови, читання, природи, основи здоров’я, трудового навчання, музики і співів тощо.

Виховний потенціал зазначених навчальних програм реалізовувався за умови використання усіх можливостей уроків з вірно розставленими акцентами.

Педагоги розглядали народознавство не тільки як систему знань про народ, яку діти отримували в процесі навчання, але й систематичну діяльність, спрямовану на здобуття цих знань, їх збагачення і примноження у позаурочній діяльності.

Залучення школярів до морально-етичних цінностей засобами народознавства здійснювалось у позакласній виховній роботі та в навчальній діяльності у двох напрямах: пізнавальному та прикладному, що мало на меті не лише опанування і поглиблення теоретичних знань, але і їх практичне застосування.

Серед форм роботи з молодшими школярами (індивідуальними, груповими, колективними, масовими) можна також виділити систематичні та епізодичні.

Якщо систематичні форми роботи проводились постійно одними й тими ж учасниками (гуртки, студії, клуби за інтересами тощо), епізодичні – проводились періодично або час від часу (свята, змагання, конкурси, екскурсії, вікторини, виставки та ін.)

Методами формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами народознавства були: вербальні (етичні бесіди, читання і обговорення творів, фільмів, роздуми, пояснення, аналіз проблемних ситуацій); ігрові ( ігри-драматизації, ігри-театралізації, сюжетно-рольові ігри); чуттєво-емоційні (народна музика, пісня, поезія, ремесла, свята); наочні (демонстрація мульт- і кінофільмів); практичні (привчання, вправляння, творчі завдання, екскурсії); стимулювання (зацікавлення і заохочення дітей).

У процесі роботи свою ефективність також довели виховні години, які проводились у кожному класі початкової школи і активно залучали дітей до морально-етичних цінностей українського народу. На виховних годинах учителі використовували проблемні ситуації як змодельовані, так і взяті з життя, що допомагало молодшим школярам краще осмислювати суть і зміст етичних відносин і спонукало їх до усвідомлення, як вони чинять і як необхідно чинити в тій або іншій ситуації, побачити і внутрішньо пережити моральні недоліки, щоб змінити і покращити себе.

Етичні бесіди допомогли кращому засвоєнню моральних та етичних знань, народної мудрості і філософії.

З метою ознайомлення дітей з духовними та матеріальними цінностями для молодших школярів влаштовувались екскурсії історичними і пам’ятними місцями, у музеї, на виставки народної творчості, які допомогли дітям більше дізнатися про історію Батьківщини, рідного краю, походження географічних назв, особливості народного мистецтва, ремесел, а також стимулювати дітей до власної творчості.

Діти долучались до морально-етичних цінностей у фольклорних гуртках (народного танцю, народної пісні, народних інструментів і прикладних – писанкарства, витинанки, вишивки, кераміки, лозоплетіння тощо), літературній студії “Українське слово” і малярській “Український віночок”.

Педагоги вчили дітей не лише допомагати старшим, а й одиноким людям похилого віку, ветеранам війни, яких вони навідували, за їх дорученнями купували ліки чи продукти, допомагали у нескладній роботі.

Ефективність формування морально-етичних цінностей у молодших школярів залежить від педагогічної підготовки педагога, його особистих моральних якостей, знання і вміння використовувати у своїй практиці народознавство та різноманітну додаткову інформацію важливу для морального виховання дітей молодшого шкільного віку.

При підготовці вчителів активно використовувались такі форми роботи, як робота в методоб’єднаннях, на педагогічних радах, а також лекції, семінари, практикуми, тренінги, “круглі столи” та ін.

Співпраця педагогів з батьками у формуванні морально-етичних цінностей у дітей молодшого віку засобами народознавства сприяла залученню дітей до морально-етичних цінностей українського народу, гармонізації стосунків у сім’ї, створенню сприятливих педагогічних умов виховання у сім’ї та школі.

Теоретичні заняття включали лекції, бесіди, диспути, “круглі столи”, “брейнсторми”, обговорення педагогічної літератури, батьківські конференції, презентацію книг. Практичні заняття проводились у вигляді тренінгів, семінарів, практикумів, виховних заходів, тощо. Свою ефективність довели комбіновані заняття, лекції з елементами тренінгу, бесіди-практикуми, семінари-тренінги. Теоретичні заняття, проведені для батьків, давали необхідний обсяг педагогічних і народознавчих знань, необхідних для виховання дітей, знайомили зі специфікою молодшого шкільного віку, особливостями виховання дітей у сім’ї засобами народознавства, роллю батьків у вихованні дітей, можливостями народного виховання, традиційними і сучасними методиками. Практичні заняття давали можливість закріпити педагогічні знання та сформувати необхідні вміння і навички. У процесі роботи батьків долучали до педагогічних спостережень та аналізу отриманих результатів.

Батьківські збори давали можливість обговорити нагальні проблеми, краще скооперувати і згуртувати батьків, забезпечити зворотній зв’язок у роботі з сім’єю, націлити їх на вирішення виховних завдань.

З метою оптимізації виховної роботи, дітей і батьків залучали до діяльності у клубі “Сонях”, який ставив за мету створення умов для змістовного дозвілля і спілкування дорослих і дітей, їхньої самореалізації, розвитку творчих здібностей і нахилів, забезпечення духовних потреб. Силами клубу було підготовлено і проведено родинні свята: “Мій сімейний календар”, “Роде наш святий”, “Тепло батьківського дому”, “Рідна бабуся і дідусь”, “Відкриймо бабусину скриню”, “Урок милосердя”, “Вклонімося мамі до землі”, “Тато, мама і я – дружна сім’я”, “Вечір сімейних традицій” та ін.

Педагогами були проаналізовані можливості учасників експерименту на предмет створення гуртків на базі сімей (писанкарства, вишиванки, етнофлористики, традиційної української іграшки, пальчиковий театр). Батьки, які досконало володіли народними ремеслами, із задоволенням працювали з дітьми, які виявили бажання опанувати необхідними творчими навичками. Заняття відбувалися у невимушеній родинній атмосфері двічі на місяць, що зближувало і згуртовувало не лише дітей, а й батьків, які охоче керували роботою таких родинних гуртків.

Проведена експериментальна робота сприяла якісним змінам у молодших школярів. На 26,3 % збільшилась кількість учнів 1–4 класів, які змінили ставлення до себе, – позитивно оцінюють свою особистість, вірять у власні сили. У ставленні до інших людей 33,6 % школярів (на противагу 7,4 % на початку експерименту) проявляють повагу до старших, виявляють готовність допомагати їм, щиро і з довірою ставляться до дорослих. У ставленні учнів до природного середовища та навчально-трудової діяльності значною мірою актуалізувалися діяльнісно-регулятивний та емоційно-мотиваційний компоненти, що забезпечило зростання високого рівня на 24,9 % і 27,3 % відповідно. У ставленні до Батьківщини вдалося зменшити групу дітей з індиферентним і негативним ставлення з 37,9 % до 4,8 %.

Змінився також і рівень морально-етичної активності молодших школярів. Якщо на початку експериментальної роботи потребували зовнішньої спонуки 59,3 % школярів і за власної ініціативи 40,7% здійснювали добрі вчинки, то в кінці експерименту – 31,9 % та 68,1 % відповідно.

Динаміку змін у рівнях сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів в експериментальних і контрольних класах представлено у діаграмі.

Діаграма

Динаміка змін у рівнях сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів в експериментальних і контрольних класах (у %)

Початок роботи

Кінець роботи

Контрольні групи Експериментальні групи

де В – означає високий рівень, С – середній рівень, Д – достатній рівень, Н – низький рівень.

Дані наведені у діаграмі, засвідчують переваги експериментальної методики формування морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами етнопедагогіки, порівняно з традиційно існуючою.

Порівняльний аналіз отриманих показників на початку і в кінці дослідження дає можливість виявити зміни у рівнях сформованості морально-етичних цінностей молодших школярів. У результаті проведеної роботи в експериментальних класах до високого рівня було віднесено 34,2 % молодших школярів, середнього – 38,9 %, достатнього – 19,7 %, низького – 7,2 %, проти 4,9 %, 31,1 %, 46,7 %,17,3 % на початку експерименту.

Експериментальна робота сприяла росту на 29,3 % дітей з високим рівнем сформованості морально-етичних цінностей українського народу. На 7,8 % збільшилася група дітей з середнім рівнем, що стало можливим завдяки переміщенню дітей з низьким та достатнім рівнем до груп з високим і середнім рівнем після засвоєння ними етичних знань, формування відповідної мотивації та стереотипів морально ціннісної поведінки. Водночас на 27,0 % зменшилась група дітей з достатнім рівнем та на 10,1 % група дітей з низьким рівнем, що є важливим показником ефективності нашого дослідження.

Таким чином, формувальний експеримент підтвердив ефективність запропонованого змісту, форм і методів роботи щодо формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами народознавства.

ВИСНОВКИ

У дисертації наводиться теоретичне обґрунтування і практичне розв’язання актуальної проблеми формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами українського народознавства, що виявляється у розробці змісту, форм і методів ефективного виховання. Проведене дослідження підтвердило основні положення гіпотези, дозволило зробити висновки і визначити перспективи подальшої розробки проблем.

1. Доведено, що проблема формування у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства є актуальною і недостатньо розробленою. Зміст і основні напрямки дослідно-експериментальної роботи лежать у площині завдань виховання сучасної початкової освіти і педагогіки, визначених Концепцією “Національне виховання” та “Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті” тощо.

З’ясовано, що важливою особливістю розвитку національної педагогічної науки є її істотне збагачення за рахунок ідей народознавства, що репрезентує соціально-культурний досвід українського народу та виступає важливим засобом формування морально-етичних цінностей у школярів.

2. Вивчення філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дало змогу з’ясувати та уточнити поняття “морально-етичні цінності”, які є імперативними утвореннями, що носять неперехідний характер, зберігають наступність моральних вимог, виконують регулятивну функцію у стосунках людей.

Узагальнення тенденцій, виявлених у наукових дослідженнях, дало змогу визначити основні функції (пізнавально-гуманістичну, сенсо-імперативну та ціннісно-регулятивну), типізувати морально-етичні цінності українського народу за ставленнями до себе, до оточуючих, до природного середовища, до Батьківщини, до навчально-трудової діяльності.

Визначено структурні компоненти морально-етичних цінностей (когнітивний, емоційно-мотиваційний та діяльнісно-регулятивний), які пояснюють специфіку їх формування і функціонування відповідно до молодшого шкільного віку.

У процесі дослідження виявлено, що молодший шкільний вік є сенситивним для формування ієрархії морально-етичних цінностей, що пояснюється віковими і психологічними особливостями дітей цього віку, їх здатністю до інтеріоризації досвіду народу і його цінностей, які формуються у цілісну систему, що зрештою визначає їхню поведінку та мотивацію.

3. У дослідженні визначено критерії сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами народознавства (гносеологічний, нормативний, емоційний, мотиваційний, практичний), характерні показники яких стали основою для виявлення чотирьох груп учнів, що відповідають високому, середньому, достатньому та низькому рівням сформованості морально-етичних цінностей українського народу у молодших школярів.

Аналіз причин низького рівня сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів вказав на недостатню роботу школи; відсутність системності та систематичності у роботі вчителів початкової ланки школи; недостатню реалізацію потенційних можливостей навчальних предметів і позакласної роботи; одноманітність і неефективність змісту, форм і методів виховання; недостатню активність батьків у формуванні морально-етичних цінностей у дітей; незнання ними вікових особливостей дітей, що пояснюється браком педагогічних знань, відірваністю від народного ґрунту, низьким рівнем педагогічної культури.

4. Ефективність довела розроблена методика формування у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства, що передбачала експериментальну перевірку змісту, форм і методів виховання в процесі навчальної і позакласної діяльності. Робота за цією методикою мала на меті формування в учнів 1–4 класів ціннісного ставлення до себе, до оточуючих, до природного середовища, до Батьківщини, до навчально-трудової діяльності через цілісну узгодженість змісту, форм і методів морально-етичного виховання ідеями народознавства, української народної педагогіки; створення емоційного комфорту, доброзичливої психологічної атмосфери в школі; гуманізацію міжособистісних взаємин; формування в учнів відповідної мотивації, потреби в оволодінні морально-етичними цінностями та вміння керуватися ними у практичній діяльності.

Упровадження у виховну практику початкової школи форм (індивідуальних, групових, колективних, масових) і методів виховання (вербальних, ігрових, чуттєво-емоційних, наочних, практичних, стимулюючих) забезпечило помітне зростання ефективності процесу формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами народознавства, що підтверджено результатами формувального експерименту.

Перевірено і доведено, що проведена робота з вчителями початкових класів сприяла підвищенню їхнього професійного рівня, збагаченню педагогічного досвіду, шліфуванню майстерності, що забезпечило ефективне застосування народознавства у навчально-виховному процесі початкової ланки школи. Розроблений зміст роботи враховував вікові особливості дітей молодшого шкільного віку та специфіку їх виховання.

Доведено, що ефективність формування у молодших школярів морально-етичних цінностей залежить від узгодженості виховних зусиль і взаємодії педагогів і батьків з метою вироблення спільної позиції, спільних підходів у вихованні дітей, спільної діяльності. Педагогічна взаємодія педагогів і батьків сприяла формуванню і вдосконаленню у батьків педагогічних та етнопедагогічних знань, умінь і навичок; поліпшенню морально-психологічного клімату сім’ї; залученню батьків до участі у виховному процесі школи, масових заходах, клубній і гуртковій роботі (писанкарства, вишивки, етнофлористики, традиційної української іграшки, пальчикового та лялькового театру).

5. Кількісні та якісні показники, висвітлені у результатах експерименту із запровадження розробленої нами методики, свідчать про ефективність використаних у роботі змісту, форм і методів та необхідність їх творчого застосування у масовій практиці. Розроблені у дослідженні методичні і практичні рекомендації можуть бути використані вчителями початкової школи, викладачами вищих навчальних закладів, студентами, батьками, а також у роботі методоб’єднань та курсів підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти.

Проведене дослідження підтвердило основні положення сформульованої гіпотези, дало змогу зробити висновки й визначити перспективи подальшої розробки цієї проблеми.

Завершена дисертаційна робота не претендує на вичерпний і всебічний розгляд складної і багатогранної проблеми формування у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства. Подальшого вивчення потребують проблеми розробки змісту, виховних технологій, урізноманітнення форм і методів виховання учнів середньої і старшої ланки школи. Перспективною може бути науково-пошукова робота, яка б висвітлювала б особливості формування у дітей морально-етичних цінностей засобами народознавства у різних регіонах України та в діаспорі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Геник М. Особливості морального виховання молодших школярів у сучасній сім’ї // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. – Випуск VI. – Івано-Франківськ: Плай, 2001. – С. 125-131.

2. Геник М. Формування духовно-моральних цінностей школярів засобами християнської етики // Актуальні проблеми української етнопедагогіки: Зб. наук. праць / Ред. Р.П.Скульського. – Івано-Франківськ: Науково-методичний центр “Українська етнопедагогіка і народознавство” АПН, 2001. – С. 30-37.

3. Геник М. Формування духовно-моральних цінностей школярів у процесі навчання // Морально-етичне виховання школярів у системі громадянської освіти і виховання: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (15–16 листопада 2001 року). – Івано-Франківськ: Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2001. – С. 152-157.

4. Геник М. Педагогічна співпраця школи і сім’ї в духовно-моральному вихованні молодших школярів // Обрії: Часопис Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. – № 1(14). – 2002. – С. 54-57.

5. Геник М., Будник О. Особливості соціалізації молоді в сучасній сім’ї// Соціально-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищих навчальних закладах: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (25–26 лютого 2003 р., Ужгород) / Ред. В.Сагарди, М.Опачко. – Ужгород: УжНУ, 2003. – С. 25-28.

6. Геник М. Психолого-педагогічні умови формування моральних цінностей молодших учнів // Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових праць Волинського державного університету ім. Л.Українки. – Вип. 1(26). – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. – С. 8-13.

7. Геник М. Стельмахович про виховання у дітей загальнолюдських духовних цінностей // Обрії: Часопис Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. – № 2(19). – 2004. – С. 45-46.

8. Геник М. Особливості виховання духовно-моральних цінностей у молодших школярів // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. – Вип. 7. – Київ-Житомир: Вид-во ЖДУ
ім. Івана Франка, 2005. – С. 139-144.

9. Геник М. Роман Скульський про виховання духовності молодого покоління // Обрії: Часопис Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. – № 2(23). – 2006. – С. 24-25.

10. Геник М. Формування морально-етичних цінностей у підростаючого покоління засобами народознавства як науково-педагогічна проблема // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. – Вип. 10. – Кам’янець-Подільський. – Т. 1. – 2007. – С. 129-139.

11. Геник М. Актуальність морального виховання учнів засобами народознавства // Початкова школа. – № 7. – 2007. – С. 46-49.

АНОТАЦІЯ

Геник М.С. Формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами українського народознавства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена проблемі формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами українського народознавства. У роботі проаналізовано філософські, психологічні та педагогічні аспекти досліджуваної проблеми. Розкрито сутність і структуру морально-етичних цінностей. Розроблено критерії і показники сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами народознавства. Визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність змісту, форм і методів формування морально-етичних цінностей у молодших школярів у навчально-виховній роботі початкової школи, в процесі педагогічної взаємодії батьків і вчителів.

Ключові слова: морально-етичні цінності, молодші школярі, батьки, народознавство, співпраця, народні традиції, звичаї, зміст, форми і методи виховання.

АННОТАЦИЯ

Геник М.С. Формирование