ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ
“КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

АНІСІМОВА НАТАЛЯ ЮРІЇВНА

УДК [633.2/.3 + 634.8] : 65.011.46

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ВИНОГРАДО-ВИНОРОБНОГО ПІДКОМПЛЕКСУ І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Сімферополь – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Південному філіалі “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету

Науковий керівник – | кандидат економічних наук, доцент
МАЙДАНЕВИЧ Петро Миколайович,

Південний філіал “Кримський агротехнологічний
університет” Національного аграрного університету,
доцент кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

ЧЕРВЕН Іван Іванович,

Миколаївський державний аграрний університет,

завідувач кафедри організації виробництва і агробізнесу

доктор економічних наук
БУЗНІ Артемій Миколайович,

Національна академія природоохоронного і курортного будівництва, професор, завідувач кафедри маркетингу

Захист відбудеться “26” червня 2008 р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.805.01 у Південному філіалі “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1, ауд. 501.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1.

Автореферат розісланий “ 26 ” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент С.Я. Дементьєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності є провідним завданням економіки кожного підприємства, підкомплексу, комплексу, галузі, регіону. Категорія ефективності сільськогосподарського вироб-ництва в зв'язку з цим є складною тому, що в ній відбивається не тільки дія об'єктивних економічних законів, але і присутні природно-кліматичні чинники, які обумовлюють невизначеність кінцевих фінансових результатів.

В даний час вітчизняні підприємства агропромислового комплексу постійно зустрічаються з проблемами недосконалості нормативно-законодавчої бази, низь-ким рівнем матеріально-технічного забезпечення, відсутністю достатніх фінан-со-вих і інвестиційних ресурсів. У цих умовах завдання підвищення економічної ефективності найповніше вирішується тими суб'єктами підприємницької діяль-ності, які використовують сировинний потенціал свого регіону, його при-родно-кліматичні особливості та територіальне розміщення окремих сільсько-госпо-дарсь-ких галузей, які історично склалися.

Традиційними галузями економіки Криму, які відповідають перерахованим чинникам ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва, є виногра-дарство і виноробство, об'єднані в єдиний виноградо-виноробний підкомплекс АПК. Крим має в своєму розпорядженні виключно сприятливі грунтові та кліма-тичні умови для обробки винограду і виробництва високоякісних вин, проте в да-ний час середня урожайність кримських виноградників складає не більше 40 ц/га, а обсяги випуску виноградних вин, досягнувши пікової відмітки 12,8 млн.дал в 1980 році, в даний час не перевищують 5,0 млн.дал. Крім того, останніми роками АРК, виробляючи в середньому 23-25 % від загального обсягу вин в Україні, втрачає позицію лідера на ринку вітчизняного виноробства.

Вивчення світового досвіду виноградарства та його переробки в умовах рин-кових відносин показує, що тільки висока якість сировини та диференційована со-бі-вартість кінцевої виноробної продукції є гарантом виживання галузі. Подальше існування виноробства Криму в умовах самофінансування і самоокупності, в свою чергу, повною мірою залежатиме від обгрунтованості рішень щодо управління ефек-тив-ністю виробництва і реалізації продукції виноградарства.

Різні аспекти функціонування підприємств виноградо-виноробного підком-плексу АПК досліджували вітчизняні і зарубіжні вчені: А.М. Авідзба, А.М. Бузні, Г.Г. Валуйко, Е.А. Верновський, О.М. Гаркуша, Т.І. Гугучкина, С.В. Додонов, В.К. Дубінко, С.Ю. Дженєєв, В.О. Добринін, Є.О. Єгоров, М.М. Караман, І.Г. Мат-чина, Ю.М. Новіков, В.О. Рибінцев, К.А. Серпуховітіна, І.І. Червен, В.О. Фуркевіч, С.Г. Черемісина, Є.П. Шольц-Куликов, Kohls Richards, Uhl Joseph N., Seitz Wesley та ін. Не применшуючи значення опублікованих досліджень, слід зазначити, що практичні умови розвитку окремих виноградо-виноробних підприємств Криму не завжди відповідають теоретичним методикам оцінки економічної ефективності їх діяльності, у зв'язку з чим зростає актуальність розробки адаптованих напрямів перспек-тивного функціонування підкомплексу регіону в умовах ринкової економіки.

Таким чином, пошук резервів, шляхів і напрямів підвищення ефективності виноградо-виноробного підкомплексу АПК зумовив вибір теми дослідження, її актуальність і практичну значущість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась відповідно до плану науково-дослідної роботи Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного агарного університету за темою “Наукове забезпечення переходу галузей агропромислового комплексу Криму на ринкові відносини” (номер державної реєстрації 0107U001317). В рамках наукової проблеми автором виконані дослідження, пов'язані з оцінкою економічної ефективності діяльності виноградо-виноробних підприємств Криму та проведено теоретичне і методичне обгрунтування напрямів раціонального використання потен-ціалу виноградо-виноробного підкомплексу АПК.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення резервів і розробка науково обгрунтованих теоретико-методичних і практичних напрямів підвищення економічної ефективності функціонування виноградо-виноробних підприємств.

Для досягнення вказаної мети в роботі були поставлені та вирішені наступні завдання:–

сформувати системний методичний підхід до оцінки ефективності діяльності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК;–

уточнити критерії та показники оцінки економічної ефективності функціонування виноградо-виноробних підприємств;–

проаналізувати сучасний стан і тенденції розвитку виноградо-виноробного підкомплексу АПК, зокрема України і АР Крим;–

виявити резерви підвищення економічної ефективності виноградо-виноробних підприємств Криму в ході комплексного аналізу їх виробничо-господарської діяльності;–

розробити модель економічної оцінки комплексного підходу в розвитку галузей виноградарства і виноробства Криму;–

удосконалити оцінку ефективності використання інтенсивних систем зрошу-вання технічного винограду в Криму;–

визначити напрями вдосконалення виробничих процесів і асортиментної політики виноградо-виноробних підприємств.

Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є виробничо-господарська діяльність виноградо-виноробних підприємств.

Предметом дослідження дисертаційної роботи виступає сукупність теоре-тико-мето-дичних і практичних аспектів підвищення економічній ефективності функ-ціонування виноградо-виноробного підкомплексу АПК.

Методи дослідження. Економічні розрахунки дисертаційної роботи обгрун-товані і виконані з використанням загальних і спеціальних методів дослідження: діалектичного та абстрактно-логічного (при систематизації теоретико-методических положень і формуванні висновків); ланцюгових підстановок і абсолютних різниць (для оцінки впливу чинників на економічну ефективність підприємств виноградо-виноробного підкомплексу); кореляційного аналізу та парних порівнянь на основі багатовимірного шкалювання (для побудови пріоритетних рядів механізмів дер-жавного регулювання та напрямів вдосконалення діяльності виноградо-вино-роб-них підприємств); симплекс-методу (при розробці моделі економічної оцінки комп-лекс-ного підходу в розвитку галузей виноградарства та виноробства Криму); розрахун-ково-конструктивного і економіко-математичного моделювання (у оцін-ці ефектив-ності використання інтенсивних систем зрошування виноградників і напря-мів вдосконалення асортиментної політики виноградо-виноробних підприємств) та ін.

Інформаційною базою дослідження були праці вітчизняних і зарубіжних вчених, нормативні акти України та інших країн у сфері регулювання діяльності виноградо-виноробних підприємств, матеріали науково-практичних конференцій, довідково-інформаційні видання, бюлетені Головного управління статистики в АР Крим і Державного комітету статистики України, фінансова та статистична звітність підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АРК, результати особистих досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в наступному:

вперше: –

розроблена економіко-математична модель комплексної оцінки ефективної діяльності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК з урахуван-ням погодно-кліматичних умов регіону;–

проведена економічна оцінка перспектив випуску молодих вин підприємствами виноградо-виноробного підкомплексу АПК з можливістю підвищення експортного потенціалу промислового виноробства регіону;

удосконалено:–

методику оцінки економічної ефективності впровадження інтенсивних систем зрошування виноградників з використанням алгоритму вибору оптимального режиму зрошування для отримання високоякісної виноробної продукції;–

системно-структурний підхід в оцінці розвитку виноградарських господарств і підприємств промислового виноробства з метою виявлення резервів підвищення їх загальної економічної ефективності;

набули подальшого розвитку:–

науково-теоретичне обгрунтування шляхів підвищення економічної ефектив-ності виробничо-господарської діяльності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК, що полягає в розробці системи взаємозв'язаних організа-ційно-господарських і агротехнологічних чинників; –

методичні підходи до визначення показників оцінки економічної ефективності діяльності підприємств, що спеціалізуються на виноградарстві та промисловому виноробстві.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні довго-строкових перспективних напрямів розвитку підприємств виноградо-виноробного підкомплексу Криму з метою підвищення економічної ефективності їх виробничо-господарської діяльності.

Пропозиції щодо формування стратегії зростання економічної ефективності виробництва винограду і вина розглянуті Міністерством аграрної політики АР Крим (довідка № 22/604 від 22.02. 2008 р.), НДЦ “Південагропромпродуктивність” (довідка № 01-01/454 від 08.05.2008 р.), ДО АПК “Кримрадгоспвинпром” (довідка № 66/08 від 11.02.2008 р.) і рекомендовані до впровадження підприємствам виноградо-виноробного підкомплексу АПК.

Шляхи оптимізації виробничих процесів у виноградарстві та виноробстві, грунтуються на комплексному підході щодо оцінки урожайності, погодних умов, методів зрошування та інших чинників забезпечення високої економічної ефектив-ності виноградо-виноробного підкомплексу АПК, впроваджені в практичну діяль-ність НВАО “Масандра” (довідка № 101/16-02/08 від 29.02.2008 р.), ДП АФ “Магарач” (довідка № 08-17/01 від 31.01.2008 р.), ДП “Первомайський виноробний завод” (довідка № 01/03/08 від 03.03.2008 р.), ТОВ “Кримська виноробна компанія” (довідка № 23-ВН від 18.01.2008 р.).

Розроблений напрям випуску молодих вин з можливістю підвищення експортного потенціалу промислового виноробства регіону використовується ТОВ “Виноробне підприємство “Діоніс” ЛТД (довідка № 115/08 від 05.03.2008 р.) і ТОВ “Дім Захар`їних” (довідка № 11/12-07 від 07.12.2007 г.).

Результати аналізу сучасного стану та тенденцій розвитку виноградо-вино-робного підкомплексу АПК, вдосконалені методики визначення економічної ефек-тив-ності виробничо-господарської діяльності виноградо-виноробних підприємств Криму використовуються в учбовому процесі Сімферопольського коледжу КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, Сімферопольського учбового центру ДонНУЕТ ім. М. Туган-Барановського, ПФ “КАТУ” НАУ в курсах “Економіка підприємства” та “Економіка галузей народного господарства”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладений авторський підхід щодо дослідження теорії та практики оптимізації виробничо-господарської діяльності та підвищення економіч-ної ефективності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК. З науко-вих праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті положення, які належать автору особисто. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: “Совре-менные проблемы инновационного развития государства” (Дніпро-петровськ, 2005), “Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации” (Сімферополь, 2006), “Євроінтеграція і конкурентоспроможність продукції агро-промислового комплексу України” (Київ, 2006), “Состояние и проблемы учета, контроля и анализа в условиях транзитивной экономики” (Донецьк, 2007); все-українськіх науково-практичних конференціях: “Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов” (Сімферополь, 2007), “Проблемы экономики, управления, финансов и учета в период становления рынка земли” (Сімферополь, 2007); всекримській науковій конференції “Проблемы научного роста молодых ученых” (Сімферополь, 2005); вузівських наукових конференціях “Научное обеспечение агропромышленного комплекса Крыма” (Сімферополь, 2005; Сімферополь, 2007).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць (12 – одноосібних) загальним обсягом 5,7 друк. арк., з них 11 статей у фахових виданнях обсягом 5,1 друк. арк., 2 тези доповідей обсягом 0,6 друк. арк.; в інших публікаціях (підручниках і навчальних посібниках), виданих у співавторстві – 1,26 друк. арк., що належать особисто здобувачу.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів з висновками по кожному розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (200 найменувань) і 15 додатків. Робота викладена на 185 сторінках друкарського тексту, містить 37 таблиць та 21 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі представлена загальна характеристика дисертації, акту-альність та рівень наукової розробкі теми, її зв'язок з науковими програмами, визначені мета, задачі, предмет і об'єкт дослідження, відбиті наукова новизна, прак-тична цінність отриманих результатів, приведені дані щодо їх апробації та публікації.

У першому розділі дисертації “Теоретико-методичні аспекти ефективного функціонування виноградо-виноробних підприємств в системі агропро-мислового виробництва” розглянуто економічна суть ефективності виробничо-господарської діяльності виноградо-виноробних підприємств, розкриті методичні основи та система показників економічної ефективності виноградо-виноробного підкомплексу АПК.

У системі ринкових відносин питання економічної ефективності вироб-ництва та технології як його основи, форми та методи її підвищення мають для суб'єктів підприємницької діяльності важливе значення. Сучасне трактування ефективності все більш набуває рис синергізму (від греч. syneqros – що діє разом), виражаючи комбіновану дію сукупності тих або інших інновацій на фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання, коли загальний (сумарний) ефект перевищує суму результатів дії на виробництво (діяльність) кожної інновації окремо.

Для всестороннього вивчення, комплексної оцінки та розробки перспектив розвитку виноградо-виноробного виробництва в процесі дослідження також необхідне застосування системно-структурного підходу, що дає можливість проаналізувати його як цілісне утворення, в якому будь-яка зміна окремих складових його елементів приводить до зміни всієї системи. Даний підхід в дослідженнях сприяє адекватному пізнанню всієї суми властивостей явища та можливих наслідків.

Сукупність взаємозв'язаних законодавчо-нормативних, організаційно-госпо-дарсь-ких, агротехнологічних підсистем, регулюючих виробництво, якість, транс-пор-тування, зберігання та оборот продукції, утворюють комплексну систему веден-ня виноградарства. Разом з тим, в умовах ринкової економіки на регіональному рівні ідея агропромислового комплексоутворення втратила своє колишнє значення та роль. Як показали результати проведеної експертної оцінки впливу екзогенних і ендогенних чинників на діяльність виноградо-виноробних підприємств методом багатовимірного шкалювання, в даний час на перше місце виходять питання боротьби з фальсифікацією та низькою якістю виноробної продукції на державному рівні та проблеми пошуку внутрішніх резервів підвищення економічної ефектив-ності галузей виноградарства та виноробства.

Узагальнюючи вищенаведене, концепція виноградо-виноробного підкомп-лек-су АПК потребує модернізації та перегляду, і може бути відображена з погляду розвитку підприємств підкомплексу наступним чином (рис. 1).

Рис. 1. Схематична модель комплексного підходу в розвитку підприємств виноградарства та виноробства

Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва може бути виражена через критерії та показники. Узагальнюючим показником еконо-мічної ефективності комплексного формування агроампєлоценозу та виробництва винограду є зниження витрат та зростання прибутковості в масштабі виробництва та обумовлені цим збільшення прибутку та рентабельності. З функціональних позицій економічна ефективність – це завжди відносний показник, що характеризує ефективний рівень співвідношень: собівартості та ціни реалізації, сукупних витрат на виробництво з доходом, урожайності насаджень з порогом беззбитковості і т.д. Разом з тим, в оцінці економічної ефективності діяльності окремих підприємств слід обережно застосовувати відносні показники, зокрема, коефіцієнти рента-бель-ності, оскільки в умовах ринку діють, перш за все, закони попиту та пропозиції, при яких підвищення рентабельності може мати місце при падінні обсягів виробництва та зниженні чистого прибутку.

У другому розділі дисертації “Оцінка сучасного стану та економічної ефектив-ності розвитку виноградо-виноробного підкомплексу Криму” розгля-нуто економічне значення та загальна характеристика виноградо-виноробного під-комплексу АПК в умовах ринку, проведено порівняльний аналіз конкурентних переваг і виробничо-господарської діяльності виноградо-виноробних підприємств АР Крим, визначена економічна ефективність діяльності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу.

Виноградо-виноробний підкомплекс – значна та перспективна складова аграрного сектора економіки багатьох країн, зокрема України та Автономної Республіки Крим. Підкомплекс має важливе господарське значення та наділений могутнім експортним потенціалом як в масштабі окремих регіонів, так і в масштабі держави в цілому.

В Україні товарним виноградарством займаються в основному в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Закарпатській областях і Автономній Республіці Крим. В цілому вони виробляють від 92 до 97 % загального об'єму винограду в країні.

В даний час більше, ніж 25 % винограду України виробляється в Автономній Республіці Крим. У 2006 році у структурі вартості валової продукції сільського господарства в Криму виноград займає 4,2 %, а в продукції рослинництва – 9,8 %. Разом з тим, площі виноградників АРК, починаючи з 1970 р., постійно скоро-чують-ся, залишається низькою урожайність винограду та валовий збір продукції (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка основних показників розвитку галузі виноградарства в Криму, 2000-2007 рр.

Не звертаючи уваги на негативні тенденції в розвитку сировинної бази, виногра-дарство і сьогодні є найприбутковішою галуззю рослинництва в Криму, в якій на кожну вкладену гривну в 2006 році було отримано 46,8 коп. прибутку. В той же час виноградарство – це галузь рослинництва з найвищою собівартістю виробницт-ва та трудомісткістю, де в 2006 році в один центнер вирощеного винограду в середньому було вкладено 115,78 грн. і 11,4 людино-годин.

Виноградарство Криму спеціалізується на вирощуванні технічних сортів винограду, питома вага яких в загальній посадці складає до 78 %, що свідчить про необхідність розвитку галузей виноградарства та виноробства регіону в єдиному підкомплексі АПК. Взаємозв'язок між цими галузями економіки дуже тісний, тому проблеми, що існують сьогодні у виноградарстві (скорочення площ під виноград-ними насадженнями, зниження рівня агротехніки та ін.), безпосередньо впливають на обсяги та вартість виробленої виноробної продукції. Так, якщо в 1980-1985 рр. винороби Криму випускали щорічно понад 10 млн.дал вина, то в 1990-2000 рр. – не більше 3 млн.дал. Останніми роками намітилися позитивні тенденції в розвитку виноробства АРК, об'єми виробництва вина зросли до 5 млн.дал, проте казати про кардинальне поліпшення ситуації на ринку кримських вин поки не доводиться.

Як свідчать дані, наведені в табл.1, останніми роками в АРК високих показників економічної ефективності досягають великі виноробні підприємства, що мають повний цикл виробництва та працюють на власній виноградарській сировині (НВАО “Масандра”, ДП АФ “Магарач”, ЗАТ ЗМВК “Коктебель”, СВК “Ізумрудний”). В той же час заводи первинного виноробства та підприємства, що виробляють вина з закупленіх на стороні виноматеріалів, зачасту не витримують конкуренції на ринку внаслідок низької якості реалізованої продукції та її високої собівартості.

Таблиця 1

Показники економічної ефективності підприємств виноградо-виноробного

підкомплексу АПК Криму в середньому за 2002-2006 рр.

Підприємства | Урожай-ність,

ц/га | Валовий збір,

ц | Вироб-лено вина, тис.дал | Валовий дохід, тис.грн. | Чистий прибуток, тис.грн. | Рівень рентабель-ності, %

НВАО “Масандра” | 44,0 | 162900,0 | 1045,8 | 57224,0 | 9015,2 | 18,7

ДП АФ “Магарач” | 45,2 | 33719,2 | 520,8 | 8043,0 | 2374,0 | 41,9

ЗАТ ЗМВК “Коктебель” | 32,7 | 33258,0 | 732,8 | 143320,1 | 6141,7 | 4,5

СВК “Ізумрудний” | 37,5 | 3492,0 | 20,2 | 5638,9 | 1510,4 | 36,6

ВАТ “Сонячна Долина” | 31,2 | 7503,6 | 144,5 | 6512,4 | 118,5 | 1,9

ДП АФ “Завітне” | 33,9 | 21780,0 | 118,4 | 1454,2 | -15,3 | -1,0

ТОВ “ВП “Діоніс” ЛТД | - | - | 154,1 | 6789,9 | -19,8 | -0,3

ЗАТ “Бахчисарайській винзавод” | 22,7 | 19860,4 | 110,0 | 3044,8 | 103,6 | 3,52

ДП “Первомайський винзавод” | 26,3 | 5008,0 | 31,8 | 897,1 | -91,2 | -9,2

ТОВ ВКФ “Бахус” | - | - | 115,3 | 7061,0 | -126,2 | -1,8

ТОВ “КВК” | 35,6 | 36170,0 | 59,2 | 15303,0 | 1511,0 | 11,0

Крім внутрішньої конкуренції, на кримському ринку алкогольних напоїв посилюється зовнішня конкуренція з боку виноробів Німеччини, Угорщини, Фран-ції, Молдови, Болгарії, Македонії. Вступ України до Всесвітньої організації торгівлі, створить для виноградарства, орієнтованого в основному на виробництво сировини для виноробної промисловості, ряд системних проблем, пов'язаних з фор-муванням ринку вина. Так, на етапі товарної інтервенції зросте пропо-зиція дешевих виноматеріалів для вторинного виноробства, змістяться споживчі пере-ваги у бік інших типів вин, їх якості та ін. Разом з тим, імпортна винопродукція значною мірою відрізняється від виробленої в Криму за своїми органолептичними характеристиками, що, разом з відродженням єдиного регіонального виноградо-виноробного підкомплексу, може виступити чинником посилення конкуренто-спроможності вітчизняного виноробства на внутрішньому та зовнішньому ринку.

У третьому розділі “Стратегія зростання та підвищення економічної ефективності виробництва винограду та вина в підприємствах виноградо-ви-но-робного підкомплексу Криму” розроблена модель економічної оцінки комплекс-ного підходу в розвитку виноградарства та виноробства Криму, проана-лізована економічна ефективність освоєння інтенсивних систем зрошування тех-ніч-них сортів винограду, запропоновані шляхи вдосконалення виробничих проце-сів і асортиментної політики виноградо-виноробних підприємств.

У сучасних умовах господарювання стратегія довгострокового розвитку підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК є сукупністю шляхів підви-щення економічної ефективності галузей виноградарства та виноробства на основі внутрішніх резервів. На підставі проведеного багатофакторного аналізу діяльності виноградо-виноробних підприємств Криму можна констатувати, що основний спосіб досягнення їх високої економічної ефективності полягає в виконанні системи взаємозв'язаних організаційно-господарських і агротехнологічних заходів.

Наявність об'єктивного зв'язку між основними економічними показниками виноградо-виноробного підкомплексу АПК та станом погодних умов повинна мати віддзеркалення в завданні проектування технологічної системи виноградарства та наукового обгрунтування тривалості всього процесу виробництва виноробної продукції. З одного боку, подовжуючи його, підприємства ефективніше використо-вують свої потужності, збільшують обсяги виробництва, знижують постійні вит-рати на декалітр вина, а, отже, підвищують економічну ефективність вино-робст-ва. Однак, з іншого боку, мають місце втрати винограду у зв'язку зі зберіганням сиро-ви-ни та цукристості винограду, обумовлені його раннім збором (наприклад, в серпні).

Метою оптимізації параметрів технологічного процесу стало таке плануван-ня площ виноградників, при якому, з урахуванням технологічних періодів вироб-ництва (у повному циклі переробки товарної продукції) досягається:–

максимальна вартість товарної продукції;–

мінімальна собівартість заданого обсягу виробництва винограду;–

максимальний прибуток від реалізації вина;–

максимальна рентабельність; –

максимальний вихід вина на 1 гектар площі багаторічних насаджень.

Крім того, в економіко-математичну модель були введені обмеження за площею виноградних насаджень регіону, урожайності винограду, виробничим потужностям виноробних підприємств.

В загальному вигляді економіко-математична модель може бути представ-лена наступним чином:

,

,

(1)

де площа виноградних насаджень, з якої урожай зібраний в ом періоді та перероблений в ом періоді при ом стані погодних умов;

ціна одиниці збору винограду;

частка виходу вина з одиниці сировини, зібраної в ом періоді при ом стані погодних умов і переробленого в ом періоді;

вірогідність ої події ;

собівартість вирощування винограду на 1 гектар і його переробка;

планова площа виноградних насаджень;

вихід винограду з 1 гектара виноградників при ом стані погодних умов, зібраного в ом і переробленому в ом періодах;

валовий збір винограду, який може переробити виноробний завод в ом періоді при ом стані погодних умов.

Таким чином, розроблена економіко-математична модель є завданням багатокритерійної оптимізації та спрямована на пошук оптимального за Парето рішення, на основі вибраного методу послідовних поступок (пошуку компромісів). Вона була реалізована як на прикладі всього виноградо-виноробного підкомплексу Криму, так і найбільш типових підприємств галузей виноградарства (СВК “Ізум-руд-ний”) і виноробства (НВАО “Масандра”) регіону.

Отримані дані свідчать, що в цілому виробничо-ресурсний потенціал ви-ногра-до-виноробного підкомплексу АПК Криму використовується неефективно, разом з тим, проведена диверсифікація виробництва в рамках великого виноградо-виноробного об'єднання, дозволила НВАО “Масандра” навіть в найбільш несприятливі для галузі роки отримувати прибуток (в середньому 2016 тыс.грн.) і досягати рівня рентабельності в 0,56 %. В той же час в СВК “Ізумрудний”, не дивлячись на менший вплив падіння врожайності та валових зборів винограду, підприємством були отримані збитки у розмірі 915 тыс.грн., а рівень збитковості, відповідно, досяг 11,4 %. Отримані результати свідчать про можливість вдоско-налення оцінки впливу погодно-кліматичних умов на технологічний процес збору винограду та його переробки підприємствами виноградо-виноробного підкомп-лексу АПК з використанням розробленої економіко-математичної моделі.

Наступним важливим чинником підвищення економічної ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств виноградо-виноробного під-ком-плек-су АПК виступає застосування раціонального поливного режиму, прогре-сив-них способів і техніки поливу, що відповідають екологічним умовам і біологіч-ним особливостям сорту. Способи та техніка поливу повинні забезпечити рівномір-не зволоження грунту на всій площі та максимальну механізацію виробничих процесів.

В цілому при використанні того або іншого методу зрошування підприємства виноградо-виноробного підкомплексу АПК можуть керуватися наступною опорною схемою, що враховує всі чинники, які впливають на вибір оптимального варіанту (рис. 3).

Ні

Ні

Рис. 3. Алгоритм вибору оптимального режиму зрошування підприємствами виноградо-виноробного підкомплексу АПК

Оптимальне використання поливної води стикається з необхідністю вирі-шення двох завдань: максимальне використання грунтової вологи та атмосферних опадів і мінімальні витрати на додаткове зрошування виноградників. Виходячи з вищевикладеного, була розроблена формула залежності загальної суми витрат на зрошування, що враховує вплив всіх вказаних чинників:

Zi = | Vi

Кi | · Рвод + Ii | (2)

де Zi – загальні витрати на впровадження та використання i-го методу зрошування у розрахунку на 1 га;

Vi – обсяг води, необхідний для отримання оптимальної урожайності винограду, м3/га в сезон;

Кi – коефіцієнт засвоєння виноградною лозою поливної води;

Рвод – ціна 1 м3 поливної води;

Ii – розмір капітальних вкладень на впровадження i-го методу зрошування у розрахунку на 1 га.

Оптимальним приймається той метод зрошування, при якому загальні витрати на його освоєння і використання мінімальні: Zmin = min {Zi}. При цьому досягається як максимально можливий дохід від реалізації продукції виноградо-виноробного підкомплексу, так і оптимальне використання ресурсного потенціалу за інших рівних умов, що впливають на економічну ефективність виробничо-господарської діяльності підприємств АПК.

Вирішення заданого алгоритму за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel дозволяє визначити найбільш ефективний метод зрошування для підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК Криму (табл.2).

Таблиця 2

Економічне обгрунтування вибору оптимального методу зрошування
для підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК Криму

Метод зрошування | Обсяг води, не-обхідний для розвитку рослин

м3/га | Коефіцієнт засвоєння рослинами поливної води | Об'єм води,

необхідний для зрошування

м3/га |

Витрати на воду при ціні

20,00 грн./м3,

тис.грн. |

Розмір капі-тальних вкла-день на 1 га,

тис.грн. |

Загальні

витрати

на 1 га,

тис.грн.

Дощування | 1515 | 0,30 | 5050,00 | 101,00 | 5,00 | 106,00

Полив по бороздах | 1515 | 0,21 | 7214,29 | 144,29 | 3,00 | 147,29

Підгрунтове

зрошування | 1515 | 0,41 | 3695,12 | 73,90 | 7,00 | 80,90

Аерозольне зрошування | 1515 | 0,62 | 2443,55 | 48,87 | 10,00 | 58,87

Краплинне зрошування | 1515 | 0,70 | 2164,29 | 43,29 | 15,00 | 58,29

Наступним завданням стратегії зростання та підвищення економічної ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств виноградо-вино-роб-ного підкомплексу АПК виступає оптимальне використання наявного ресурс-ного потенціалу, зокрема у сфері випуску готової продукції. Сучасне виногра-дарство та виноробство мають безліч напрямів розвитку, включаючи столове, винне, кишмишне, консервне, з яких в Криму практично використовуються тільки перші два, що обумовлене природно-кліматичними умовами півострова та історичними традиціями. Разом з тим, кожне підприємство виноградо-виноробного підкомплек-су повинно при виборі оптимального напряму використання продукції виногра-дарства орієнтуватися не тільки на наявні виробничі потужності та господарські умови, що склалися, але і прагнути до освоєння нових ринків збуту, розширення асортименту продукції, що випускається, і, як наслідок, максимізації отриманого доходу та прибутку.

Виходячи з вищевикладеного, була розроблена формула залежності загальної суми прибутку від варіантів альтернативного використання некондиційного техніч-ного винограду:

Нi = | Pi · Qi · Ri

Ri + 100 | (3)

де Hi – прогнозований прибуток від i-го виробничого напряму виноградарства, тис.грн.;

Pi – оптова ціна реалізації i-ої продукції, грн.;

Qi – резерв випуску i-ої продукції при заданому обсязі величині недоборів;

Ri – середній рівень рентабельності виробництва i-ої продукції в регіоні, %.

Вирішення поставленого однокритерійного завдання вибору оптимального рішення за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel дозволяє визна-чити найбільш ефективний напрям використання некондиційного по параметрах цукристості технічного винограду для підприємств виноградо-виноробного підкомп-лексу АПК Криму (табл.3).

Таблиця 3

Економічне обгрунтування вибору оптимального використанння
недоборів технічного винограду підприємствами
виноградо-виноробного підкомплексу АПК Криму

Напрям

використання | Од.

вим. | Норматив випуску продукції | Резерв випуску продукції при середній величині недоборів 2480 ц | Оптова ціна реа-лізації, грн. | Дохід від реалізації, тис. грн. |

Середній рівень рентабель-ності, % | Прогно-зований прибуток,

тис.грн.

Виробництво молодих вин | дал | 6,5 | 16120 | 260 | 4191,2 | 18,7 | 660,3

Виробництво соку | дал | 8,6 | 21328 | 45 | 959,76 | 20,2 | 161,3

Виробництво родзинок | кг | 33,0 | 81840 | 15 | 1227,6 | 4,8 | 56,2

Столове споживання | кг | 100,0 | 248000 | 4 | 992,0 | 10,0 | 90,2

Як свідчать дані табл.3, альтернативним напрямом використання ресурсного потенціалу виноградо-виноробного підкомплексу Криму є виробництво молодих вин, які користуються незмінним попитом в багатьох виноробних регіонах світу завдяки стабільно високій якості нарівні з вже загальновизнаними сухими винами.

В той же час застосування розробленої формули окремими підприємствами виноградо-виноробного підкомплексу АПК може мати інше вирішення вибору оптимального виробничого напряму виноградарства залежно від конкретних умов природно-господарської діяльності, що додає їй характер інерційності та обумовлює її практичну цінність.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми підвищення економічної ефективності виробничо-господарської діяль-ності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК, яке полягає в роз-роб-ці адаптованих напрямів перспективного функціонування підкомплексу регіону в умовах ринкової економіки. Дослідження даних питань дозволяє сформувати висновки теоретичного, науково-методичного та практичного характеру та внести наступні пропозиції та рекомендації:

1. Ситуація на вітчизняному ринку винограду та вина відображає основні процеси, які відбуваються в економіці агропромислового комплексу України останнього десятиліття: йде постійне скорочення площ під виноградниками, зали-шається низькою врожайність та валовий збір продукції виноградарства; вироб-ництво виноградного вина в середньому скоротилося на 46,3 %. Вирішення цілого ряду проблем економіко-правового регулювання взаємовідносин виноградо-вино-робних підприємств з іншими суб'єктами господарської діяльності, бізнесу та підприємництва, забезпечення цільового використання земельних ділянок, зайня-тих виноградними насадженнями, регламентація технології виробництва виногра-до-виноробної продукції є актуальним і непростим завданням, яке потрібує державної підтримки. Сьогодні, на жаль, державні кошти, як і кошти приватних та колективних підприємств, вкладаються лише у виноробне виробництво, замість першочергового збереження та розвитку його сировинної бази. Таким чином, відрахуванням від реалізації виноробної продукції (1%-й збір) потрібен жорсткий контроль з боку державних органів.

2. Стабілізація виробництва, підвищення якості продукції, оптимізація вит-рат, зміцнення своїх позицій на ринку винограду та вина є актуальною пробле-мою та головною метою вітчизняних виробників і виноградо-виноробного під-комп-лек-су АПК в цілому. Для вирішення цих завдань є всі можливості стійкого функ-ціо-нування та домінування на внутрішньому та зовнішньому ринку, засновані на сис-тем-ному підході в організації виробничо-господарської діяльності виног-ра-до-вино-робних підприємств. Але вирішувати їх необхідно тільки в комплексі, що забез-печить економічну стабільність суб'єктів виробництва та підкомплексу в цілому.

3. Всі управлінські системи у галузях виноградарства та виноробства впро-довж своєї еволюції мали ті або інші недоліки. Та все ж не можливо не зазначити, що найбільшої ефективності вони досягали тоді, коли концентрувалися в єдиній сис-темі з високим ступенем спеціалізації. Вочевидь, потрібно вибирати таку систему регулювання діяльності підприємств, яка розвивала б місцеву ініціативу, направ-ляючи її в потрібне джерело виключно економічними методами. Центр системи повинен координувати та забезпечувати виробничу діяльність виноградо-винороб-них підприємств з таким розрахунком, щоб робота кожного з них та їх сумісні дії приводили до випуску конкурентоздатної продукції. Поза сумнівом, в конкурент-ній боротьбі виживуть, перш за все, великі об'єднання, як стійкіші системи. Таким чином, максимальний ефект від концентрації виробництва у ви-ноградо-винороб-ному підкомплексі АПК може бути отриманий при інтеграції господарюючих суб'єктів з різнорідною структурою капіталу та ресурсного потен-ціалу, але зв'язаних між собою в процесі функціонування системою стійких еконо-мічних відносин і направлених на виробництво кінцевої виноробної продукції.

4. Розробка механізму управління чинниками, що визначають ефективність виробництва підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК, вимагає застосування нових методичних підходів до визначення технологічно та економічно оптимальних режимів системи. При проектуванні агротехнологічних прийомів вирощування винограду та технологій виробництва вина необхідно розраховувати критерії та параметри їх ефективності за фактичним моніторингом і прогнозом розвитку макро- і мікроекономіки регіону. На нашу думку, критерій економічної ефективності суспільного виробництва в загальному вигляді може бути сфор-мульо-ваний як максимум ефекту з одиниці витрат суспільної праці або мінімум витрат суспільної праці на одиницю ефекту.

5. Кількісна визначеність та зміст критерію відбиваються в конкретних показ-никах ефективності виробничо-господарської та іншої діяльності суб'єктів госпо-дарю-вання виноградо-виноробного підкомплексу, до основних з яких відно-сяться урожайність винограду, виробництво вина, продуктивність праці, собівар-тість про-дукції, чистий прибуток, рівень рентабельності. Слід зазначити, що загально-прийняте визначення цих показників має певні недоліки, що пов'язано з відсут-ністю диференційованої оцінки земельних угідь на підставі даних фінансової звіт-ності та висунення на перший план відносних показників рентабельності, не завжди адекватних реальним змінам обсягів виробництва та прибутковості.

6. Результати проведеного аналізу виробничо-господарської діяльності під-приємств виноградо-виноробного підкомплексу Криму свідчать, що сучасний рівень їх рентабельністі (виробничої, а не загальногосподарської) порівняно висо-кий (наприклад, в динаміці за останні 5 років у ДП АФ “Магарач” він склав 41,9 %, СВК “Ізумрудний” – 36,6 %, НВАО “Масандра” – 18,7 %). Проте в даний час ресурс сталих цінових відповідностей вичерпав себе та середні темпи зростання витрат почали випереджати темпи зростання закупівельних цін, що, не дивлячись на порівняно високу рентабельність виробництва вина, зумовило тенденцію зниження чистого прибутку підприємств підкомплексу.

7. У сучасних умовах ринкових відносин для відродження виноградо-вино-робного підкомплексу АПК необхідна нова стратегія його розвитку. Пріоритет-ними напрямами цієї стратегії повинна стати відмова від екстенсивних способів ведення виноградарства, інтенсифікація виробництва виноробної продукції, авто-номне фінансове та матеріально-ресурсне забезпечення господарської діяльності. Стабілізація підкомплексу при недостатності державної підтримки вимагає збіль-шення обсягів виробництва винограду шляхом оптимального використання грунто-во-кліматичних умов регіону та потенціалу його сортів, а також орієнтації на со-ціаль-не замовлення суспільства.

8. На основі проведеної експертної оцінки впливу екзогенних і ендогенних чинників на діяльність виноградо-виноробних підприємств методом багатови-мір-ного шкалювання була визначена першочерговість впливу погодно-кліматичних умов на результати їх виробничо-господарської діяльності. З метою зменшення негативного впливу даного чинника було поставлено та вирішено завдання опти-мізації виробничих процесів підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК з урахуванням розміщення площ виноградних насаджень, сортових особливостей винограду, періодів його збирання та переробки при різних станах погодних умов. Застосування розробленої моделі на прикладі НВАО “Масандра” і СВК “Ізумрудний” свідчить про можливість нівеляції негативної дії стану погод-них умов на рівень рентабельності підприємств до 30 %.

9. Сьогодні розроблено декілька методів зрошування виноградників, кожен з яких має певні переваги, проте найбільша увага приділяється освоєнню краплин-ного зрошування з додатковим застосуванням системи комп'ютерного моніто-рингу. Тим часом інші методи зрошування виноградних насаджень також мають достатню економічну ефективність, особливо в тих агропромислових підприємст-вах, де вони використовуються не перший рік і немає вільних коштів на встанов-лення краплинного зрошування. Тому для вибору оптимального варіанту у дисер-таційній роботі був розроблений відповідний алгоритм, що враховує всі чинники, які впливають на вибір методу зрошування.

Застосування розробленої моделі до діяльності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК Криму підтверджують висловлену думку про вибір найбільш оптимального режиму зрошування для кожного господарства не тільки з погляду їх найбільшої віддачі, а і досягнення максимального рівня прибутковості і раціонального використання всього ресурсного потенціалу. Вико-ристання науково і методично обгрунтованої системи зрошування виноград-ників дозволить підвищити економічну ефективність виноградо-виноробних підп-риємств Криму в середньому на 1,5 млн.грн. щорічно.

10. Спеціалізація виноградарства Криму на вирощуванні технічних сортів винограду значною мірою впливає на ефективність виробничо-господарської діяль-ності виноробних підприємств в несприятливі за кліматичними умовами роки. В цьому випадку виникає завдання максимально рентабельного використання некондиційного винограду в інших виробничих напрямах. За підсумками рішення однокритерійної задачі, поставленої в дисертаційній роботі, дані недобори можуть бути використані для виробництва молодих місцевих вин, що не вимагають великих вкладень і устаткування для довгострокової витримки. Таким чином, навіть в несприятливі за природно-кліматичними умовами роки, підприємства виноградо-виноробного підкомплексу АРК можуть отримувати понад 0,5 млн.грн. додаткового прибутку. При цьому розрахунок був проведений за даними найбільш великих і типових підприємств галузі, по регіону ця сума може досягати 10 млн.грн. щорічно.

В цілому стратегія комплексного підходу в функціонуванні галузей виногра-дарства та виноробства Криму як єдиної системи дає можливість визначити не тільки тенденцію розвитку кожного окремого підприємства та рівень його рента-бельності, але й, застосувавши конкретні економіко-математичні моделі, розро-бити практичні рекомендації щодо підвищення економічній ефективності виногра-до-виноробного підкомплексу АПК в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Анисимова Н.Ю. Эффективность производства продукции виноградарства и пути ее повышения / Н.Ю. Анисимова, В.А. Турбин, П.Н. Майданевич // Научные труды ЮФ “КАТУ” НАУ. Экономические науки. – 2005. – № 87. – C. –240. (Соискателем выполнен анализ развития отрасли виноградарства Крыма и НПАО “Массандра”).

2. Анисимова Н.Ю. Анализ системы качества винодельческой продукции / Н.Ю. Анисимова // Вестник Житомирского государственного технологического университета. Экономические науки. – 2005. – № 2 (32). – С. 38–44.

3. Анисимова Н.Ю. Ценовая политика и ее влияние на конкурен-тоспо-соб-ность винодельческих предприятий / Н.Ю. Анисимова // Вестник Житомирского государственного технологического университета. Экономические науки. – 2005. – Выпуск № 4 (34). – С. 221–227.

4. Анисимова Н.Ю. Пути повышения эффективности винодельческой отрасли Крыма / Н.Ю. Анисимова // Научные труды ЮФ “КАТУ” НАУ. Экономические науки. – 2006. – № 95. – С. 235–238.

5. Анисимова Н.Ю. Состояние и тенденции развития внешнеэкономической деятельности предприятий виноделия АРК / Н.Ю. Анисимова // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – 2006. – № 78. – С. 7–9.

6. Анисимова Н.Ю. Развитие рынка виноградарства и виноделия Крыма в контексте евроинтеграции / Н.Ю. Анисимова // Научный вестник Национального аграрного университета. – 2007. – Выпуск № 110. – Часть 2. – С. 150–154.

7. Анисимова Н.Ю. Оптимизация амортизационной политики как направ-ле-ние совершенствования деятельности предприятий виноградо-винодельческой отрас-ли АРК / Н.Ю. Анисимова // Ученые записки Крымского инженерно-педа-го-гического университета. Экономические науки. – 2007. – Выпуск № 10. – С. 19–23.

8. Анисимова Н.Ю. Себестоимость продукции виноградарства в аграрных формированиях Крыма и пути ее снижения / Н.Ю. Анисимова // Научные труды ЮФ “КАТУ” НАУ. Экономические науки. – 2007. – № 103.