ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Антонюк Володимир Зіновійович

УДК 371.3:008:004-053.67

ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАТИКИ
У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

13.00.07 – теорія та методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Херсон – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті
ім. Лесі Українки Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук

Дурманенко Євгенія Аристархівна,

Волинський державний університет

ім. Лесі Українки, доцент, завідувач кафедри

загальноосвітніх дисциплін та профорієнтації.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Дем'янчук Олександр Никонорович,

проректор з науково-методичної роботи

Луцького інституту розвитку людини

відкритого міжнародного університету

розвитку людини "Україна";

кандидат педагогічних наук, доцент

Саган Олена Валеріївна,

Херсонський державний університет,

доцент кафедри інформатики.

Захист дисертації відбудеться 14 лютого 2008 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К .053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27, зал засідань (ауд. 256).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розісланий 9 січня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої ради М.В. Бухтій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У сучасних умовах значно актуалізується проблема формування художньо-естетичної культури підростаючих поколінь, від рівня якої залежить стан вихованості людей у суспільстві, їх гуманістичного ставлення до різних явищ оточуючої дійсності. Потреба в художньо-естетичній культурі є однією з фундаментальних духовних потреб особистості. Ця потреба виникає в процесі духовно-практичної і перетворювальної діяльності людини та пов’язана із внутрішньоособистісним механізмом регуляції і саморегуляції. Проблема формування художньо-естетичної культури втілює в собі всі резерви зовнішнього і внутрішнього перетворення особистості як естетичної і духовно-моральної цінності. Воно органічно пов’язане з різними видами виховання і складає цілісний процес емоційно-образного впливу на підростаючу індивідуальність. Невипадково в затверджених Державних стандартах базової і повної загальної середньої освіти чільне місце займає освітня галузь „Естетична культура”. Її метою є формування в учнів „системи естетичних цінностей як інтегральної основи світогляду, здатності до творчої самореалізації, виховання потреби в духовному самовдосконаленні”. Провідною ідеєю галузі є „Людина в культурі – культура в людині”.

Проблема формування художньо-естетичної культури особистості завжди знаходилась у центрі уваги педагогічної громадськості та педагогічної думки, про що яскраво свідчать праці провідних педагогів-класиків та педагогічна преса різних історичних періодів (І.Герберт, В.Зеньківський, П.Каптерев, Я.Коменський, Дж.Локк, А.Макаренко, С.Миропольський, Ж.-Ж.Руссо, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський, та ін.).

Загальнонаукове значення в дослідженні проблеми формування художньо-естетичної культури мають філософські праці, у яких художньо-естетична культура особистості розглядається в цілісній структурі загальної культури (А.Арнольдов, Ю.Афанасьєв, Е.Баллєр, Т.Домбровська, І.Зязюн, М.Каган, Н.Крилова, Ю.Лукін, В.Межуєв, В.Разумний, О.Семашко, У.Суна, С.Уланова).

Теоретичну основу для аналізу художньо-естетичної культури учнівської молоді становлять філософські дослідження процесу естетизації (С.Безклубенко, О.Колесникова, Н.Маньковська, О.Наконечна, Л.Столович); структури художньо-естетичної свідомості (Н.Гітун, Т.Домбровська, Л.Левчук, В.Лисенкова, В.Лозовий, А.Радугін); формування художньо-естетичних потреб (І.Назаренко); естетичного ставлення (Л.Коваль); художньо-естетичного інтересу (О.Дем’янчук); реалізація набутого естетичного досвіду особистості в художньо-творчій діяльності (І.Зязюн, О.Рубан, Р.Ткач).

Основу для вивчення закономірностей розвитку структурних компонентів художньо-естетичної культури особистості становлять психологічні дослідження учених (Л.Божович, Л.Виготський, О.Костюк, О.Леонтьєв, Є.Назайкінський, С.Рубінштейн, Б.Теплов, П.Якобсон); для розкриття сутності і змісту художньо-естетичних емоцій і почуттів, художньо-естетичного переживання (Б.Додонов, К.Ізард, Л.Паненкова, Г.Шингаров, Г.Саїк); формування ціннісних орієнтацій особистості (О.Гданська, В.Дряпіка, І.Дубровіна, Р.Пасічняк, О.Рудницька), механізмів регуляції психологічних процесів пізнання (К.Ізард, О.Костюк, С.Якобсон).

Особливий інтерес у межах обраної теми викликають фундаментальні дослідження з проблеми структурно-функціонального аналізу художньо-естетичної культури особистості, що здійснювалися О.Дем’янчуком, Д.Кабалевським, О.Рудницькою; роль художньо-естетичного виховання в процесі особистісного становлення досліджували І.Бех, М.Веселовська, М.Волошин, Л.Дементьєва, В.Лозова, В.Мещеряков, П. Флоренський та ін.; взаємозв’язок художньо-естетичного і морального виховання та їх значення в розвитку духовності людини обґрунтовується в працях І.Зязюна, З.Калницької, В.Сухомлинського та ін.

Однак на особистісне становлення сучасної людини, розвиток її духовності впливає не лише культура. Серед процесів, які здійснюють усе більший вплив на особистісний розвиток старших підлітків, нами виділено процес інформатизації суспільного життя. Нові інформаційні технології починають ширше використовуватися в якості суспільного продукту, який забезпечує інтенсифікацію всіх сфер економіки, прискорення науково-технічного прогресу, педагогічної науки, демократизацію суспільства. Тому виникає необхідність детального розгляду положень інформатизації освіти та її ролі в організації навчально-виховного процесу школи.

Розв’язання психолого-педагогічних проблем ефективного використання ЕОМ у навчально-виховному процесі, формування комп’ютерної грамотності, розробки психологічних основ управління навчальною діяльністю, виявлення можливостей діалогу в навчальній системі здійснено в працях Б.Гершунського, Ю.Машбиця, В.Монахова, О. Саган. Реалізація дидактичних функцій комп’ютера у вивченні шкільних курсів відображено в роботах П.Гончарова, О.Зуєва, С.Ковальова, П.Кузнецова та ін. Проблеми вдосконалення змісту і методики вивчення основ інформатики порушують учені А.Єршов, А.Верлань, М.Жалдак, В.Касаткін, А.Кушніренко, М.Лапчик, Н.Морзе, Ю.Рамський, Г.Фролов, І.Яглом та ін.

Значний науковий потенціал зібрано також у галузі методики використання комп’ютерів у навчально-виховному процесі, яку досліджували В.Бабич, Р.Вільямс, В.Гриценко, А.Довгялло, В.Каймін, Г.Клейман, К.Маклін, Є.Маргуліс, І.Підласий, Й.Рівкінд, Г.Фролова та ін. Проте проблема застосування комп’ютерної техніки, уроків інформатики як засобів формування художньо-естетичної культури шкільної молоді в недостатній мірі відображена в педагогічній теорії.

Актуальність проблеми формування художньо-естетичної культури особистості та її недостатня розробленість і обумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження “Формування художньо-естетичної культури старших підлітків у процесі вивчення інформатики у загальноосвітній школі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах комплексної теми Волинського державного університету „Оновлення змісту суспільно-гуманітарної освіти старших підлітків в умовах переходу до дванадцятирічного навчання” (державний реєстраційний номер 0.107.U000737). Тема дисертації затверджена науково-методичною радою кафедри педагогіки педагогічного факультету Волинського державного університету ім.Лесі Українки (протокол №9 від 19 травня 2004 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 21 вересня 2004 р).

Об’єктом дослідження є формування художньо-естетичної культури старших підлітків, а предмет дослідження – зміст, форми, та методи формування художньо-естетичної культури старших підлітків на уроках інформатики в школі.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці функціональної моделі і педагогічних умов формування художньо-естетичної культури старших підлітків на уроках інформатики в загальноосвітній школі.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування художньо-естетичної культури старших підлітків при вивченні шкільного курсу інформатики буде результативним за умов:

- організації такої навчальної діяльності, яка б забезпечувала ґрунтовні художньо-естетичні знання старших підлітків і змістом її було б інтегративне поєднання таких знань, набутих під час вивчення різних предметів;

- застосування вчителем інноваційних форм і методів, які б сприяли не тільки засвоєнню знань, але й формуванню художньо-естетичних умінь і навичок художньо-творчої продуктивної діяльності;

- педагогічної компетентності та майстерності вчителя, оскільки лише його високий професіоналізм, методологічна та світоглядна культура можуть забезпечити гуманізацію і демократизацію відносин між учителем і учнем та їхнє співробітництво.

Реалізація поставленої мети та гіпотези передбачала послідовне розв’язання таких завдань дослідження:

1) з’ясувати стан проблеми в теорії та навчально-виховній практиці;

2) розкрити сутність, структуру, функції художньо-естетичної культури та специфіку її формування в старшому підлітковому віці;

3) розробити експериментальну програму шкільного курсу інформатики “Художньо-естетичні аспекти вивчення інформатики в школі” та методичні рекомендації щодо її реалізації;

4) теоретично обґрунтувати функціональну модель формування художньо-естетичної культури учнів 9-10-их класів на уроках інформатики та експериментально перевірити її педагогічну доцільність;

5) визначити педагогічні умови реалізації досліджуваної проблеми в навчально-виховній практиці загальноосвітньої школи та охарактеризувати критерії для виявлення рівня сформованості художньо-естетичної культури старших підлітків.

Методологічну основу дослідження становлять соціальні, психолого-педагогічні ідеї щодо суспільних тенденцій створення нової системи виховання в Україні; філософські і психолого-педагогічні теорії про взаємозв’язок суспільства та особистості; сучасні дослідження з проблеми самореалізацї особистості та нових форм роботи з організації вільного часу старших підлітків; про сутність естетичного виховання як системи.

Теоретичною базою дослідження стали положення та висновки, викладені в працях з таких проблем: єдності свідомості, діяльності та взаємозв’язку теорії і практики (Б.Ананьєв, О.Леонтьєв, Б.Ломов); використання комп’ютерів у навчально-виховному процесі (Б.Глинський, В.Глушков, А.Дородницин, А.Єршов та інші); інформатизації освіти та підготовки вчителя у сфері використання інформаційних технологій (Б.Гершунський, М.Жалдак, Ю.Машбиць, М.Шкіль); сучасні естетичні теорії щодо модифікації естетичного світосприйняття та естетичного світу техногенної цивілізації (Х.Гадамер, А.Єремєєв, В.Мартинов); теорії антропологічного фактору як системотворчого елементу процесу естетичного виховання (І.Аносов, Б.Бім-Бад, В.Максакова, Ю.Тюнников).

З метою перевірки гіпотези та розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація науково-методичної літератури з метою обґрунтування педагогічних умов формування художньо-естетичної культури старших підлітків на уроках інформатики в сучасній загальноосвітній школі; порівняльного аналізу для визначення критеріїв і рівнів сформованості художньо-естетичної культури школярів;

- емпіричні: діагностичні (опитування учнів, учителів, батьків, тестування, бесіди); обсерваційні (пряме та побічне спостереження), що сприяли реалізації методики дослідження і дали змогу визначити якісні та кількісні зміни в ефективності формування художньо-естетичної культури старших підлітків на уроках інформатики; педагогічний експеримент (константувальний та формувальний) з метою виявлення стану формування художньо-естетичної культури старших підлітків;

- статистичні: метод математичної статистики для визначення валідності та надійності одержаних результатів, порівняння експериментальних даних із вихідними.

Організація дослідження: пошуково-дослідницька робота проводилася з 2000 по 2007 рік в ЗОШ №15, 16, НВК №26 м.Луцька та в ЗОШ смт. Лопатин Радехівського району Львівської області.

Експериментальною перевіркою було охоплено 470 старших підлітків (з них 225 – в експериментальних класах, 245 – у контрольних класах).

Дослідження проводилося в три основні етапи.

Перший етап (2000 - 2002 рр.) – аналітико-констатувальний – уключав вивчення теоретичних основ сутності поняття художньо-естетичної культури особистості, її структури і функцій, специфіки формування в старшому підлітковому віці; використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі сучасної школи, збір і систематизацію матеріалів про особистісне становлення старших підлітків, формування їх художньо-естетичної культури на уроках інформатики.

Другий етап (2003 – 2005 рр.) – дослідно-експериментальний – полягав у проведенні формувального експерименту, на якому розроблено та експериментально перевірено функціональну модель формування художньо-естетичної культури старшокласників при реалізації експериментальної програми “Художньо-естетичні аспекти вивчення інформатики в школі”.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) – завершально-узагальнювальному – здійснювалася систематизація здобутих результатів дослідження, з’ясовувалася кореляція особливостей їх застосування відповідно до віку учнів та умов конкретної школи, оформлення результатів дослідницько-експериментальної роботи і впровадження науково-методичних рекомендацій.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:–

уперше теоретично обґрунтовано, створено й експериментально перевірено зміст, форми, методи та педагогічні умови формування художньо-естетичної культури старших підлітків на уроках інформатики загальноосвітньої школи;–

розроблено особистісно-орієнтований змістовий компонент системи художньо-естетичних знань учнів і методику його реалізації через вивчення інформатики;–

отримала подальший розвиток ідея розробки критеріїв і показників рівня сформованості художньо-естетичної культури старших підлітків.

Теоретичне значення дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні функціональної моделі формування художньо-естетичної культури старших підлітків на уроках інформатики загальноосвітньої школи; визначенні напрямів підвищення рівня сформованості художньо-естетичної культури сучасних старшокласників.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що одержані результати розширюють наявний арсенал сучасних підходів до формування художньо-естетичної культури старших підлітків. Обґрунтовано та розроблено напрями формування художньо-естетичної культури старшокласників на уроках інформатики; розроблено й запроваджено в навчальний процес експериментальну програму шкільного курсу інформатики “Художньо-естетичні аспекти вивчення інформатики в школі” та методичні рекомендації щодо її впровадження; запропоновано та експериментально перевірено функціональну модель формування художньо-естетичної культури старших підлітків у сучасній загальноосвітній школі. Усі ці елементи можуть бути використані вчителями, студентами та працівниками освітніх установ.

Апробація результатів дослідження.

Основні положення і результати дослідження доповідались на двох міжнародних соціально-педагогічних конференціях студентів і молодих науковців (Луцьк, 2006,2007); Усеукраїнській науково-методичній конференції “Актуальні питання формування культури особистості” (Луцьк, 2005); ІІ Міжвузівській науково-практичній конференції “Духовність особистості: методологічні та методичні аспекти” (Луцьк, 2005).

Основні положення і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри соціальної педагогіки педагогічного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки; на теоретичних і практичних семінарах керівників шкіл, їх заступників з навчально-виховної роботи, на засіданнях кафедри педагогіки та психології Волинського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2003 – 2007 рр.)

Упровадження результатів дослідження здійснювалося в навчальних закладах міста Луцька: ЗОШ №15 (акт №31 від 21 травня 2007 р), ЗОШ №16 (довідка № 34 від 25 травня 2007р.), НВК №26 (акт №29 від 24 травня 2007р); Львівської області: ЗОШ смт. Лопатин Радехівського району (акт №112 від 25 грудня 2007 р.)

Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли відображення в 6-ти одноосібних публікаціях, з них 4 надруковано в провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи: дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (247 найменувань), додатків (14). У роботі 17 рисунків, 4 таблиці. Загальний обсяг дисертації становить 212 сторінок, з них 155 – основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету і завдання, визначено методологічні та теоретичні засади роботи, названі методи дослідження, наукова новизна, теоретична та практична значущість дисертаційної роботи, наведені дані про апробацію результатів дисертаційного дослідження та їх упровадження.

У першому розділі “Художньо-естетична культура підлітків як педагогічна проблема” аналізуються економічні та соціокультурні процеси, які обумовили зміну ціннісних пріоритетів сучасної молоді, уплинули на корінні зміни в трансляції культури, у проблемі виховання культурної людини. Це сприяло появі феномену полікультурного виховання на основі національних і загальнолюдських цінностей. По суті, це загальносвітова тенденція розвитку виховання, що передбачає гармонійний розвиток усіх соціокультурних сил людини – інтелектуальних, фізичних, моральних, естетичних, духовних. Це пояснюється складністю духовного світу людини XXI століття, у якому однією з найвагоміших складових є художньо-естетична культура.

У дисертаційній роботі художньо-естетична культура особистості розглядається в контексті цілісного змісту культури (А.Арнольдов, Ю.Афанасьєв, Е.Баллєр, Т.Домбровська, І.Зязюн, М.Каган, Н.Крилова, Ю.Лукін, В.Межуєв, В.Разумний, О.Семашко, У.Суна, С.Уланова) і визначається як рівень розвитку художньо-естетичної свідомості, необхідний для участі в художньо-естетичній діяльності або сприйняття художньо-естетичних цінностей (М.Дьомін, А.Зісь, І.Лазарев, Л.Кунчева, Л.Трегубова). З огляду на це сутність поняття особистісна культура нами визначається, з одного боку, як індивідуальна форма виявлення результатів культурного впливу суспільства на людину і результатів сприйняття особистістю культурних цінностей, а з іншого – як міра активного індивідуального освоєння загальнолюдських і національних надбань, міра індивідуальної культурної діяльності особистості. Тому, на нашу думку, особистісну культуру не можна тлумачити як суму знань, переконань, умінь, здібностей людини, хоча ці компоненти тісно пов’язані між собою і становлять якісні й кількісні характеристики її культурного розвитку. Звідси культура особистості є інтегральною ознакою змістового наповнення життєдіяльності індивіда, стилю та способу його життя. Її компоненти складають системно сформовані ціннісні якості, котрі реалізуються в діяльності і в яких результати суспільної культури виявляються як особистісні досягнення.

Основу для вивчення закономірностей розвитку структурних компонентів художньо-естетичної культури особистості становлять психологічні дослідження (Л.Божович, Л.Виготський, О.Костюк, О.Леонтьєв, Є.Назайкінський, С.Рубінштейн, Б.Теплов, П.Якобсон).

У процесі дослідження нами з’ясовано, що рівень художньо-естетичної культури особистості виявляється як у розвитку всіх компонентів художньо-естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, смаків, потреб, ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворювальної діяльності в мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах. Це дало нам змогу співвіднести два поняття художньої культури та естетичної діяльності: 1) у системі художньої культури естетична діяльність набуває якості художньої діяльності і 2) конкретизація змісту естетичних поглядів у художній діяльності реалізується через художні ідеї, які понятійно відображають смисл і значення творчої активності суб’єкта.

У ході дисертаційного дослідження ми дійшли до висновку, що рівень розвитку художньо-естетичної культури людини є показником її особистісного становлення. А оскільки процеси особистісного становлення тривають протягом усього людського життя, то й художньо-естетична культура формується протягом усієї людської життєдіяльності. Однак у формуванні особистості виключно важливим, “стрижневим”, найбільш сприятливим є підлітковий період, оскільки саме на цьому етапі складаються основні властивості, особливості і види прояву самосвідомості, формується система цінностей і стійка та адекватна самооцінка, що в майбутньому буде визначати ступінь самостійності та незалежності особистості в складних системах взаємозв’язків і взаємовідносин з людьми в суспільстві, окреслювати напрям її продуктивної діяльності.

Важливим для розкриття досліджуваної проблеми є аналіз самотворчої діяльності підлітка та її роль у розвитку його художньо-естетичної культури. Саме в підлітковому віці в основу поведінки покладається стійке ядро, центр мотиваційної структури поведінки (внутрішня домінанта життєдіяльності). Сутність самоствердження розкривається через спрямованість особистості на задоволення найбільш фундаментальних потреб – у праці, творчості, естетиці поведінки, повазі до інших людей і самого себе.

На основі аналізу психолого-педагогічної теорії та проведеного експериментального дослідження ми стверджуємо, що художньо-естетична культура старшокласників формується в процесі їх соціальної діяльності та спілкування, яке, на думку Т.Драгунової, І.Кона, Д.Фельдштейна, є провідною діяльністю підлітків. Вагомий вплив спілкування на формування художньо-естетичної культури особистості пояснюємо тим, що через спілкування реалізується звязок “Я” підлітка та навколишнього світу; у процесі спілкування старшокласник пізнає та освоює світ людської культури і привласнює його як світ власної людської сутності; спілкування стимулює самопізнання особистості, становлення образу “Я”.

У дисертаційній роботі зазначаємо, що діяльність у підлітковому віці (навчальна, соціальна, самотворча, комунікативна) буде здійснювати позитивний вплив на формування художньо-естетичної культури, якщо:

1) стане проблемною за змістом, тобто відображатиме певні умови художньо-естетичного становлення особистості на даному віковому етапі;

2) матиме соціально-орієнтований, творчий характер, тобто слугуватиме розширенню художньо-естетичного бачення світу учнями, пізнанню ними різних сторін дійсності, людських стосунків, визначенню власної позиції у світі;

3) буде характеризуватися різноплановою інформативною насиченістю – науково-технічною, філософською, соціальною;

4) поєднуватиме суспільну необхідність і особистісну значущість;

5) забезпечуватиме свободу вибору особистістю художньо-естетичних знань, установок, поглядів, переконань.

Отже, розвиток художньо-естетичної культури старших підлітків є результатом логічного зв’язку та взаємопереплетення траєкторій індивідуального психічного розвитку підлітка, його предметно-перетворювальної діяльності та соціально-історичних особливостей часу й умов, за яких здійснюється життєвий шлях. І хоча з огляду на психолого-педагогічні особливості особистісного становлення підлітковий вік є стрижневим у формуванні художньо-естетичної культури, водночас цей процес є надзвичайно складним. Уважаємо, що труднощі у формуванні художньо-естетичної культури підлітків зумовлюються дією таких чинників:

1) випереджувальним формуванням системи художньо-естетичних поглядів і цінностей підлітка, тобто йдеться про те, що базовими світоглядними утвореннями є першообрази буденної свідомості, індивідуальний життєвий досвід та сформована система цінностей індивіда, які закладаються в більш ранньому віці. Це означає, що, хоча підліток і здатний художньо-естетично сприймати нові ідеї, ідеали і навіть мати художньо-естетичні переконання, однак, незважаючи на це, він може не відчувати потреби замінити їх іншими, адекватними, якщо вони пов’язані з почуттями та цінностями, які мають для нього важливе значення;

2) нерівномірністю біологічного та соціального розвитку підлітка, розвитку інтелектуальної, спонукально-мотиваційної та дієво-практичної сфер особистості;

3) відмінностями художньо-естетичних знань як складової художньо-естетичної культури та факторів субєктивного світу підлітка;

4) суперечностями становлення особистості підлітка, які охоплюють, на нашу думку, такі системи: “підліток – навколишній світ”, “підліток – внутрішнє “Я”, “підліток – інші люди”.

Кожна з наведених систем характеризується наявністю певних суперечностей, подолання яких у тій чи іншій мірі здійснює негативний або позитивний вплив на змістовий, психологічний, соціальний аспекти художньо-естетичної культури.

Рушійними силами формування художньо-естетичної культури старших підлітків є суперечності, які постійно виникають між емоційно-естетичною сприйнятливістю і художньо-естетичними знаннями, між знаннями і рівнем розвитку образного мислення, між потребами і діяльністю і т.ін. Старші підлітки опановують основи художньо-естетичних знань, розвиваючи сенсорну культуру, образне мислення, уключаючись в різні види провідної діяльності і набуваючи якісно нових художньо-естетичних властивостей, які з часом переходять до вищих етапів художньо-естетичного пізнання і відчуття. Таким шляхом відбувається вирішення одних протиріч і виникнення інших, у чому й полягає діалектика художньо-естетичного розвитку особистості.

На основі аналізу навчальних програм ми стверджуємо, що загальноосвітня школа має всі можливості для успішного формування художньо-естетичної культури учнів. Зміст навчальних предметів складають науково і педагогічно обґрунтовані, систематично викладені знання про природу, суспільство і людину, знання про культуру і мораль; визначена система необхідних практичних навичок і умінь. Свідоме засвоєння старшокласниками знань і художньо-естетичних ідей у процесі вивчення основ наук про суспільство, природу і людину є важливою передумовою формування художньо-естетичної культури. Учні не лише засвоюють художньо-естетичні знання, але й розвивають особистісне ставлення до змісту навчального матеріалу, здатність і потреби оцінювати, використовувати, відстоювати власні погляди й переконання.

Та в змісті програми з інформатики недостатньо відображені можливості цього предмета, який має пряме відношення до розвитку художньо-естетичного сприйняття людиною навколишнього світу та формування умінь і навичок її творчої практичної діяльності.

З метою одержання початкових даних і фіксації динаміки формування художньо-естетичної культури школярів на уроках інформатики проведено констатувальний експеримент, в основі якого відображена комбінована методика виявлення рівнів сформованості художньо-естетичної культури особистості старшого підлітка на підставі усвідомленого засвоєння ним художньо-естетичних знань і відповідного сприйняття навколишнього світу, розвитку художньо-естетичних інтересів, потреб, переконань, ціннісних орієнтацій і, нарешті, мотивованої творчої, продуктивної діяльності як основних компонентів і показників досліджуваного процесу. Вивчення реального стану формування художньо-естетичної культури старшокласників у процесі викладання шкільного курсу інформатики проводилось у 9-10-х класах ЗОШ №15, №16 м.Луцька, НВК №26 м.Луцька, ЗОШ смт.Лопатин Радехівського району Львівської області. Це були експериментальні класи, у яких реалізовувалася наша авторська експериментальна програма курсу інформатики “Художньо-естетичні аспекти вивчення інформатики в школі”, та контрольні, учні яких навчалися за традиційною навчальною програмою з інформатики.

Різними видами дослідницько-експериментальної роботи охоплено 470 учнів. Із загальної кількості школярів, залучених до експерименту, 41,3 % складають хлопці, 58,7 % – дівчата; усі учасники рівномірно розподілені за віком: від 15-ти до 17-ти років.

Старшим підліткам, які брали участь в експериментальній роботі, було запропоновано питальники, у яких позиції, що стосуються стану сформованості компонентів їхньої художньо-естетичної культури, зміщено хаотично. Окрім цього, питальники містять ще низку питань загальноознайомлювального характеру, що дає змогу, по-перше, більш глибоко та детально ознайомитись із суб’єктом дослідження, по-друге, виявити найбільш характерні закономірності досліджуваного процесу. Крім методу письмового опитування, використано метод незалежного експертного оцінювання. У ролі експертів виступили директори, заступники з навчально-виховної роботи, вчителі-предметники, класні керівники, перші вчителі, шкільні психологи, організатори виховної роботи. Експерти, яких добре знали учні, забезпечували відповідний психологічний мікроклімат для роботи з питальниками, проводили вступний інструктаж, консультували школярів при заповненні анкет.

Перед тим, як узяти участь в опрацюванні результатів експериментальної роботи, експерти давали коротку характеристику кожному школяреві. Порівняння здобутих завдяки питальнику незалежних результатів зі змістом експертних характеристик надало процесу їх опрацювання об’єктивного характеру.

Для результативності експерименту встановлено критерії визначення сформованості художньо-естетичної культури на основі її структури, розроблено рівні художньо-естетичної культури, анкети і творчі завдання для учнів 9-10 класів. Як уже зазначалося вище, поняття художньо-естетичної культури є багатомірним і складним. А це відповідно вказує на те, що художньо-естетична культура не може мати якогось єдиного універсального критерію. Саме тому ми пропонували визначати рівень сформованості художньо-естетичної культури старшого підлітка на основі показників пізнавального, оцінно-ціннісного і поведінкового-діяльнісного критеріїв.

Визначаючи рівень сформованості художньо-естетичної культури старшого підлітка, ми враховували всі названі критерії; відсутність хоча б одного з них, на нашу думку, спричинила б недостовірність її характеристики. Ми також визначили й обґрунтували три рівні сформованості художньо-естетичної культури учнів: достатній, середній, низький. Рівні художньо-естетичної культури школярів відповідно до показників різних критеріїв визначалися шляхом застосування конкретних методик.

Аналіз шкільних програм і даних констатувального експерименту свідчать, що перед сучасною школою стоїть складне і важливе завдання: давати старшим підліткам не просто знання про прекрасне, про естетичне в системі відношень “Людина – світ”, а інтегрувати, обєднати їх у цілісну систему, сфокусувавши на свідомість учня, перетворювати ці знання в його переконання. Тобто шкільні художньо-естетичні знання повинні мати світоглядний характер, бути основою для формування художньо-естетичної культури учнів. Однак предметно-розрізнене вивчення шкільних дисциплін, яке склалося в сучасній школі, не забезпечує в повній мірі формування художньо-естетичних знань, розвитку міжпредметного художньо-естетичного мислення, художньо-естетичної культури. Так, аналіз змісту дисциплін художнього циклу показує, що зараз усі елементи структури художньої освіти існують “порізно”, вони роз’єднані специфікою предметів, своїми методами і завданнями. Тому художньо-естетичний досвід старшого підлітка, наприклад, при вивченні літератури не збагачується спілкуванням з музикою і образотворчим мистецтвом. Таке вивчення мистецтва суперечить його комплексній природі, порушує закон про “кровну спорідненість” видів мистецтв, суперечить принципу цілісності художньо-естетичного сприйняття. У результаті – низький рівень конкретно-наочної і художньо-естетичної підготовки, поверхові уявлення про єдність історико-культурного процесу, фрагментарність, безсистемність тощо.

Констатувальний експеримент показав, що рівень художньо-естетичної культури учнів 9-10-х класів є середнім і низьким, а розуміння художньо-естетичного відношення в системі “Всесвіт – Природа – Суспільство – Людина” є поверховим. Тому ми вважаємо, що старшокласникам має пропонуватись не сукупність художньо-естетичних знань, а їх система і головний акцент при цьому повинен робитися на їх трансформацію в художньо-естетичні почуття, ідеали та в продуктивну творчу діяльність. Важливу роль у цьому процесі може і повинна відіграти інформатика.

У другому розділі “Експериментальна робота з формування художньо-естетичної культури старших підлітків у процесі вивчення інформатики” розкрито зміст, методи та засоби формування художньо-естетичної культури школярів засобами курсу інформатики, відображені в запропонованій автором експериментальній програмі “Художньо-естетичні аспекти вивчення інформатики в школі”, головним завданням якої є формування художньо-естетичної культури старших підлітків при вивченні шкільного курсу інформатики.

Розв’язання проблеми формування художньо-естетичної культури старшокласників на уроках інформатики потребувало пошуку відповідних методів педагогічної діяльності. З цією метою нами розроблено схему взаємодії компонентів комплексу форм і методів реалізації цього процесу (рис.1).

Рис.1 Взаємодія комплексу форм і методів формування художньо-естетичної культури старших підлітків

З рисунка бачимо, що добір комплексу методів педагогічних прийомів і засобів, які відповідали б завданням експериментальної роботи, ми здійснювали саме в руслі описаних вище шляхів, а саме – формування художньо-естетичної культури через мистецтво та педагогічне спілкування.

З метою перевірки дієвості запропонованої програми проведено аналіз ефективності дослідницько-експериментальної роботи. Оскільки, як свідчать результати констатувального експерименту, найбільш вагомим є діяльнісно-поведінковий критерій сформованості художньо-естетичної культури особистості, тому з нього ми й розпочали наше експериментальне дослідження, а саме – аналіз сформованості в школярів активності як найважливішого параметра цього критерію. Наступний крок в експериментальній роботі – дослідження ціннісних орієнтацій старших підлітків (аксіологічна спрямованість). У ході експериментального дослідження проблеми з’ясовано, що надзвичайно важливим параметром поведінково-діяльнісного критерію сформованості художньо-естетичної культури особистості є її проективна спрямованість. Середні значення цих параметрів показано на рис.2.

Рис.2. Середні значення параметрів критерію сформованості художньо-естетичної культури старших підлітків.

У дисертаційній роботі обґрунтовано педагогічні умови ефективності формування художньо-естетичної культури старших підлітків у процесі вивчення інформатики. Визначено, що педагогічні умови формування художньо-естетичної культури старших підлітків ґрунтуються на нових підходах до осмислення освіти. Ці підходи базуються на двох теоретичних засадах: філософській герменевтиці і концепції глибинної наступності процесів в історії культури. З цих позицій освіта – це виникнення – народження – розвиток – становлення – створення – організація – творення художньо-естетичного образу світу і людини.

З питань надання практичної допомоги вчителям щодо реалізації експериментальної програми “Художньо-естетичні аспекти вивчення інформатики в школі” нами розроблено методичні рекомендації.

Дані експериментального дослідження підтверджують доцільність запровадження в загальноосвітні школи експериментальної програми шкільного курсу інформатики як дієвого засобу формування художньо-естетичної культури старших підлітків, а також методичних рекомендацій учителям щодо її практичної реалізації. Здобуті експериментальні дані систематизовано у функціональній моделі формування художньо-естетичної культури старших підлітків.

Висновки

Результати формувального етапу експерименту підтвердили гіпотезу дослідження і дають підстави для таких висновків:

1. З аналізу сучасних досліджень зроблено висновок, що вирішення проблеми формування художньо-естетичної культури особистості сприяє процесу особистісного становлення старшого підлітка. А також визначено сутність художньо-естетичної культури як системної організації внутрішнього світу особистості, її аксіологічної та проективної спрямованості, творчої активності; як спосіб внутрішнього впорядкування взаємозв’язків індивідуального та соціального суб’єктів.

Поняття “художньо-естетична культура” є складним утворенням, що об’єднує змістовий, психологічний і культурно-соціальний аспекти, реалізація яких і дає змогу зробити висновок про ефективність її формування.

Художньо-естетична культура містить такі складові, як комплекс художньо-естетичних знань, метод художньо-естетичного мислення, що ґрунтується на використанні цих знань, цінності і творчу активність особистості. Формування художньо-естетичної культури дає змогу старшим підліткам виробити об’єктивне художньо-естетичне ставлення до оточуючого світу, до самої себе, здійснити творчий вибір, орієнтований на загальнолюдські й національні цінності. Результатом цього процесу є художньо-естетичні уміння та навички повсякденної поведінки та практичної творчої діяльності.

2. Формування художньо-естетичної культури особистості відбувається протягом усього життя людини. Однак ранній юнацький вік, який характеризується більш інтенсивним становленням самосвідомості особистості, її світогляду і стійкого образу “Я”, є стрижневим і найбільш сприятливим у її формуванні. Вироблення критичного погляду на дійсність зумовлює динамічні зміни в художньо-естетичному світовідчутті, сприйманні, світорозумінні, у цілому у світоставленні старшого підлітка, визначає його місце в природному і соціальному середовищі, мету його власного життя.

3. У процесі дослідження з’ясовано, що предметно-розрізнене вивчення шкільних дисциплін, яке склалося в сучасній загальноосвітній школі, не забезпечує в повному обсязі формування художньо-естетичної культури особистості. Такий стан зумовлений відсутністю художньо-естетичної цілеспрямованості у вивченні шкільних предметів; їх ізольованістю в реалізації художньо-естетичних можливостей, втілених у змісті окремих навчальних дисциплін; застосуванням малоефективних форм і методів навчання.

4. Установлено, що серед процесів, які здійснюють усе більший вплив на особистісний розвиток сучасного старшого підлітка, особливе місце займає інформатизація суспільного життя. З огляду на це нами визначено переваги застосування комп’ютерів у навчально-виховному процесі і запропоновано експериментальну програму ”Художньо-естетичні аспекти вивчення інформатики в школі”, а також методичні рекомендації вчителям щодо її практичної реалізації.

5. Обґрунтовано такі умови формування художньо-естетичної культури старшокласників:

- подальше вдосконалення та оновлення змісту шкільного курсу інформатики, який інтегрував би художньо-естетичні знання старших підлітків про людину, природу, суспільство і розкривав би систему художньо-естетичних відношень “Я – інша людина”, “Я – природа”, “Я – суспільство”, “Я – світ”;

- забезпечення суб’єкт-суб’єктної діяльності вчителя і старших підлітків на уроці інформатики, гуманізації відносин між педагогами і школярами;

- специфічна методика викладання курсу інформатики, що забезпечує активність старших підлітків у сприйнятті інформації, у виробленні ними проектів, моделей, реалізації їх у творчій діяльності;

- висока методологічна та художньо-естетична культура вчителя інформатики, його педагогічна майстерність, які сприятимуть розвитку особистісних рис та якостей старшокласників, їх життєвому самовизначенню, формуванню загальної особистісної культури.

6. На основі психолого-педагогічної теорії, теорії моделювання та результатів дисертаційного дослідження розроблена функціональна модель формування художньо-естетичної культури старших підлітків у процесі вивчення інформатики, основними структурними компонентами якої є мета, завдання, зміст, функції, організаційно-методичне забезпечення, критерії та рівні сформованості художньо-естетичної культури особистості та результат цього процесу.

Апробація і впровадження функціональної моделі довели її педагогічну доцільність. У цілому виявлено позитивну динаміку зміни якісних і кількісних ознак і рівнів сформованості художньо-естетичної культури старших підлітків експериментальних класів. Зокрема, на 17,8 % зріс достатній рівень сформованості художньо-естетичної культури старших підлітків, на 9,3% зменшився середній рівень і на 10,7% зменшився низький рівень сформованості художньо-естетичної культури цієї категорії учнів. Результати дослідження підтвердили правильність висунутої нами гіпотези.

Проведена робота не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребує дослідження можливих засобів удосконалення процесу формування художньо-естетичної культури особистості в умовах різноманітних форм навчання, у позакласній та позашкільній роботі, у закладах нового типу тощо. Необхідна подальша розробка методики викладання уроків з інформатики в школах різних профілів з метою ефективного впливу на процес художньо-естетичного становлення учнівської молоді.

Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в таких публікаціях автора:

1. Антонюк В.З. Розвиток духовності школярів на уроках інформатики // Проблеми педагогічних технологій. – Луцьк, 2004. – №1. – С. .

2. Антонюк В.З. Методичні аспекти формування художньо–естетичної культури старшокласників у процесі вивчення інформатики // Педагогічний пошук. – Луцьк, 2005. – №3.– С. .

3. Антонюк В.З. Формування художньо–естетичної культури старшокласників: методичний аспект // Матеріали І Міжнародної соціально–педагогічної конференції студентів і молодих науковців. Луцьк, – 2006. – С. 223-229.

4. Антонюк В.З. Програмування як засіб розвитку художньо–естетичної культури старших підлітків //Проблеми педагогічних технологій. – Луцьк, 2006. – №2. – С.110-114.

5. Антонюк В.З. Навчальний проект як засіб формування художньо–естетичної культури старшокласників. //Матеріали ІІ Міжнародної соціально–педагогічної конференції студентів і молодих науковців. – Луцьк, 2007. – С. 150-153.

6. Антонюк В.З. Педагогічні умови активізації процесу формування художньо–естетичної культури старших підлітків на уроках інформатики // Наукові записки. Серія: Педагогіка. –Тернопіль, 2007. – №4. – С. 65-69.

АНОТАЦІЇ

Антонюк В.З. Формування художньо-естетичної культури старших підлітків у процесі вивчення інформатики у загальноосвітній школі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія та методика виховання. – Херсонський державний університет, Херсон, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню процесу формування художньо-естетичної культури старших підлітків на уроках інформатики.

Здійснено аналіз філософських, психологічних і педагогічних праць з проблеми дослідження, обґрунтовано сутність поняття “художньо-естетична культура”, розроблено критерії та рівні сформованості художньо-естетичної культури старшокласників.

Дисертаційна робота містить визначені й експериментально перевірені зміст, форми, методи й педагогічні умови формування художньо-естетичної культури старших підлітків на уроках інформатики в загальноосвітній школі, які науково обґрунтовано у функціональну модель реалізації цього процесу.

Подальшого вивчення потребує дослідження можливих засобів удосконалення процесу формування художньо-естетичної культури особистості в умовах різноманітних форм навчання, у позакласній та позашкільній роботі, у закладах нового типу.

Ключові слова: художньо-естетична культура, формування художньо-естетичної культури, старший підліток.

Антонюк В.З. Формирование художественно-эстетической культуры старших подростков в процессе изучения информатики в общеобразовательной школе. – Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата педагогических наук из специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. Херсонский государственный университет, Херсон, 2008.

Диссертация посвящена исследованию процесса формирования художественно-эстетической культуры старших подростков на уроках информатики.

Осуществлен анализ философских, психологических и педагогических трудов по проблеме исследования, обусловлена сущность понятия “художественно-эстетическая культура”, разработаны критерии и уровни сформированности художественно-эстетической культуры старшеклассников.

Диссертационная работа содержит определенные и экспериментально проверены содержание, формы, методы и педагогические условия формирования художественно-эстетической культуры старших подростков на уроках информатики в общеобразовательной школе, которые научно обусловлены в функциональную модель реализации этого процесса.

Экспериментально доказана действенность авторской программы школьного курса “Художественно-эстетические аспекты изучения информатики в школе”, а также методические рекомендации учителям относительно ее практической реализации. Внедрение этой программы в учебный процесс позволило получить позитивную динамику качественных и количественных признаков и уровней сформированности художественно-эстетической культуры старших подростков экспериментальных классов. Результаты исследования могут быть использованы учителями в организации учебно-воспитательного процесса в образовательных заведениях.

В последующем изучении нуждается исследование возможных средств усовершенствования процесса формирования художественно-эстетической культуры личности в условиях многообразных форм учебы, во внеклассной и внешкольной работе, в заведениях нового типа.

Ключевые слова: художественно-эстетическая культура, формирование художественно-эстетической культуры, старший подросток.

Antoniuk V. Z. Development of Artistic and Aesthetic Culture of Senior Teenagers during High School Computer Science Lessons. – Manuscript.

Thesis for a Candidate's Degree in Pedagogy, specialty 13.00.07 - Theory and Techniques of Education. Kherson State University, Kherson, 2008.

The thesis covers the process of developing artistic and aesthetic culture of senior teenagers during high school computer science lessons.

The analysis of philosophical, psychological, and pedagogical works on the researched issue has been performed; substantiated is the essence of "artistic and aesthetic culture" notion; developed are the criteria and development levels of artistic and aesthetic culture of senior high school students.

The thesis contains defined and experimentally verified essence, forms, methods, and pedagogical conditions of development of artistic and aesthetic culture of senior teenagers during high school computer science lessons; they are scientifically grounded into the functional model of this process.

Possible ways of improvement of the artistic and aesthetic culture development process in different forms of study and extracurricular work, as well as in educational institutions of new type, require further research.

Keywords: artistic and aesthetic culture, artistic and aesthetic culture development, senior teenager.