НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Балак Ілона Олександрівна

УДК 330.111.4:332.14

механізм державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил та регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі країнознавства і міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Карлін Микола Іванович,

Волинський національний університет

імені Лесі Українки

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри державних фінансів

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Шевчук Любов Теодорівна,

Інститут регіональних досліджень НАН України (м. Львів), завідувач відділу територіальних суспільних систем та просторового розвитку;

кандидат економічних наук, доцент Євтушенко Ганна Іванівна,

Національний університет державної податкової служби України Державної податкової адміністрації України, доцент кафедри фінансового менеджменту.

Захист відбудеться „29” квітня 2008 р. о 14 год. 30 хв на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий „27” березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Коваль Я. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розробка механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону зумовлена необхідністю вдосконалення сукупності чинників науково-методологічного й практичного характеру, які б відповідали ринковим умовам, нормам та ідеалам правового суспільства. Такі прагнення визначені, з одного боку, доцільністю формування в Україні реального місцевого самоврядування, з іншого – потребою вирішення питання проблемності регіонів.

Виникнення пострадянського суспільства супроводжувалося в нашій державі розривом існуючих виробничих зв’язків та порушенням замкненого циклу виробництва. Це спричинило диференціацію регіонів за рівнем функціонування їх економічних систем. Так виникли проблемні регіони. Вони не здатні самостійно подолати системну кризу, тому держава повинна регулювати економічні процеси в цих регіонах. Задля подолання цих диспропорцій слід вирішити проблеми, пов’язані з наповненням місцевих бюджетів і здійсненням міжбюджетних відносин загалом, ефективним функціонуванням регіональних податкових систем, розвитком підприємництва та подоланням соціально-економічної кризи в регіоні.

За таких умов постає необхідність побудови нової моделі державного регулювання економічної системи проблемного регіону, яка б забезпечувала оптимальний фіскальний та стимулюючий ефект і відповідала реаліям сьогодення, потребам збалансування інтересів центру та регіонів, усувала диспропорцію бюджетної забезпеченості проблемних територій, знижувала напругу соціально-економічних відносин і підтримувала ефективність розвитку підприємництва. Саме тому питання покращення механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону як складової регіональної політики держави є одним із пріоритетів фінансово-економічних та адміністративних трансформацій в Україні.

Дослідження проблемності регіонів привертало і привертає увагу багатьох представників економічної та економіко-географічної науки. Серед вітчизняних учених слід виділити внесок Е. Б. Алаєва, Н. Н. Баранського, І. М. Грабинського, Б. М. Данилишина, М. І. Долішнього, А. О. Єпіфанова, Ф. Д. Заставного, Б. Н. Зикіна, В. І. Куценко, Н. Н. Некрасова, Л. Л. Тарангул, М. І. Фащевського, М. А. Хвесика, О. І. Шаблія, Л. Т. Шевчук, С. І. Юрія. Вирішенню теоретико-методичних і практичних питань державного регулювання економіки регіону присвячені роботи вітчизняних науковців, серед яких слід виокремити праці З. В. Герасимчук, Л. І. Дідківської, І. В. Запоточного, В. І. Захарченко, Г. І. Євтушенко, М. І. Карліна, О. П. Кириленко, В. І. Кравченка, Ю. М. Краснова, М. В. Мниха, А. М. Новикової, І. Н. Осадчої, В. І. Павлова, Л. Г. Чернюк, С. М. Чистова.

Удосконалення вітчизняної практики державного регулювання економіки неможливе без концептуальних та прикладних наукових досліджень цієї сфери. Попри значні досягнення вітчизняної економічної науки у цьому напрямі саме проблематика державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону не отримала детального і комплексного дослідження. Тому наукова аргументація, теоретичні та практичні положення цієї розробки покликані сприяти розв’язанню ряду завдань із питань функціонування економічної системи проблемного регіону в Україні.

Основна ідея дисертації полягає у визначенні оптимальних форм та інструментів розбудови регіональної економічної політики шляхом дослідження концептуальних засад державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону. Актуальність проблеми і недостатній рівень її розробки у вітчизняній економічній науці зумовили вибір теми цієї дисертації.

Зв’язок роботи із науковими програмами, темами, планами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри державних фінансів Волинського державного університету імені Лесі Українки на тему „Західне Полісся: економіка, продуктивні сили і фінанси” (номер державної реєстрації 0103U000657, затвердженої вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки від 25.04.2002 р., наказ Міністерства науки і освіти від 05.11.2002 р. № ), кафедри країнознавства і міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки на тему „Україна в системі європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” та кафедри міжнародних економічних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки на тему „Трансформація зовнішньоекономічної діяльності України в умовах реалізації європейського вибору”. У межах названих робіт автором аргументовано низку пропозицій щодо вдосконалення механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону. Виходячи із мети, нами сформульовано такі завдання виконання дослідження:

? визначити сутність поняття „проблемний регіон”;

? обґрунтувати концептуальні підходи до державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону;

? розробити систему кількісних та якісних показників, що дають змогу визначити рівень проблемності регіону;

? обґрунтувати механізм удосконалення процесу формування державного та місцевого бюджетів;

? удосконалити механізм фіскального регулювання економічної системи проблемного регіону;

? провести класифікацію програм регіонального розвитку Волинської області за сферами реалізації та обґрунтувати впровадження єдиної комплексної програми розвитку проблемного регіону;

? розробити модель структури механізму державного регулювання розвитку проблемного регіону.

Об’єктом дослідження є процеси регулювання економічної системи проблемного регіону в контексті забезпечення ефективного та збалансованого функціонування її складових.

Предметом дослідження є науково-методологічні засади формування механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження стали класичні положення сучасної економічної теорії, теорії державного регулювання економіки, економічної теорії збалансованого розвитку. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі використовувалися в основному такі методи: системного підходу – для розкриття необхідності та значення державного регулювання економіки проблемного регіону, проведення класифікації програм регіонального розвитку за сферами їх реалізації; наукових абстракцій – для розробки категоріального апарату і вдосконалення механізму державного регулювання економічної системи проблемного регіону; економіко-статистичного аналізу – для моніторингу виконання дохідної частини місцевих бюджетів, джерел формування доходів місцевих бюджетів, удосконалення механізму фіскального регулювання економічної системи проблемного регіону; метод кореляційного аналізу – для дослідження взаємозв’язку надходжень від податку з фізичних осіб та обсягу залучених іноземних інвестицій; графічний і картографічний методи – для ілюстративного зображення наукових підходів до класифікації регіонів України та сучасних тенденцій у розвитку складових частин економічної системи Волинської області.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною відзначаються такі теоретико-методологічні результати дисертаційного дослідження:

уперше

? визначено поняття „проблемний регіон”, під яким доцільно розуміти регіон, основні показники економіко-соціального розвитку якого нижчі від середнього показника по Україні, й у силу цього він об’єктивно потребує державного регулювання розвитку його економічної системи і саморегулювання розвитку окремих її складових;

? розроблено систему кількісних (валовий регіональний продукт, валовий регіональний продукт на одного жителя, середньомісячна заробітна плата, рівень зареєстрованого безробіття, інвестиції в основний капітал тощо) та якісних (здатність керівників місцевих органів влади реагувати на негативні процеси в економіці, їх освіта й відповідна кваліфікація тощо) показників, які виступають як критерій оцінки державного регулювання розвитку проблемного регіону;

удосконалено

? концептуальні підходи до державного регулювання економічної системи проблемного регіону, які, на відміну від наявних, враховують сукупність заходів виконавчого, законодавчого та судового характеру, на підставі яких забезпечується реалізація соціально-економічних цілей суспільства й ефективний розвиток економічної системи проблемного регіону;

? структуру механізму державного регулювання економічної системи проблемного регіону, що, в порівнянні з наявною, містить функції і методи саморегуляції економічної системи та набір інструментів впливу (інформаційне, нормативно-правове і фінансове забезпечення, територіальну організацію), які сприятимуть приведенню проблемного регіону до соціально-економічного збалансованого розвитку;

? поняття „регіон”, під яким слід розуміти територію, що характеризується наявністю спільних природних, економіко-соціальних, історичних, етнічних та культурних ознак і визначається чинним законодавством України як область чи прирівнена до цього статусу адміністративна одиниця держави;

? термін „прикордонний регіон”, що характеризує регіон, який розміщений у територіальній близькості до іншої держави та має з нею спільну ділянку кордону (сухопутного чи морського);

? механізм формування державного і місцевих бюджетів, їх використання для поліпшення процесу приватизації підприємств державної власності, реформування податкової системи, ефективного наповнення бюджетів різного рівня;

одержали подальший розвиток

? фіскальне регулювання наповнення місцевих бюджетів через реструктуризацію системи місцевих податків і зборів та їх ставок, що підлягають сплаті до місцевих бюджетів, а також зниження рівня економічної залежності проблемного регіону від державного бюджету через зменшення розмірів міжбюджетних трансфертів;

? класифікація програм регіонального розвитку Волинської області за сферами реалізації та необхідність упровадження єдиної комплексної програми розвитку проблемного регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути використані з метою вдосконалення механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону в роботі місцевих і центральних органів законодавчої та виконавчої влади, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України і їх територіальних підрозділів, а також у навчальному процесі.

Ряд висновків та пропозицій щодо вдосконалення особливостей державного регулювання економічної системи проблемного регіону знайшли своє практичне застосування у роботі Головного управління економіки Волинської обласної державної адміністрації (довідка № /01-11 від 28.12.2006 р.), Волинського обласного центру зайнятості (довідка № /1 від 11.05.2007 р.), Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області (довідка № 162/1 від 27.09.2006 р.), Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області (довідка № 2428 від 27.12.2006 р.), Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області (довідка № /10/01-023 від 16.10.2006 р.). Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі під час викладання дисципліни „Державне регулювання економіки” на кафедрі міжнародних економічних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки (довідка № 2/4723 від 29.12.2006.)

Особистий внесок автора. Дисертація є одноосібно написаною науковою працею, в якій розкрито теоретичні засади та досліджено практику державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону. Наукові положення, висновки і пропозиції прикладного характеру, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, висвітлено на таких наукових конференціях: VІІ Міжнародна науково-практична конференція „Наука і освіта ’2004” (м. Дніпропетровськ, 10?25 лютого 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право” (м. Луцьк, 30 вересня – 1 жовтня 2004 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (м. Луцьк, 19–20 травня 2005 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (м. Луцьк, 29–30 вересня 2005 р.); Вторая Международная периодическая научно-практическая конференция „Альянс наук: ученый – ученому” (г. Днепропетровск, 3–7 октября 2005 г.); Науково-практична конференція „Особливості формування місцевих бюджетів в умовах реформування бюджетної системи України” (м. Київ, 9 грудня 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Регіон-2006: стратегія оптимального розвитку” (м. Харків, 15–16 травня 2006 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 18–19 травня 2006 р.); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція „Проблеми інтеграції економіки України до ЄС і вступу в СОТ” (м. Київ, 24?26 травня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (м. Донецьк – Святогорськ, 5–7 жовтня 2006 р.); Науково-практична конференція „Гендерна реконструкція українського суспільства” (м. Луцьк, 26–27 жовтня 2006 р.); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція „Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства” (м. Житомир, 16–17 листопада 2006 р.)

Публікації. Результати дисертації опубліковано в 17 наукових працях, з яких 16 написані індивідуально. Загальний обсяг публікацій – 4,02 авт. друк. арк. (особисто автору належать 3,92 авт. друк. арк.). Із 17 вказаних робіт 5 – публікації у наукових фахових виданнях (1,49 авт. друк. арк.), 11 – у збірниках наукових праць за матеріалами конференцій (2,1 авт. друк. арк.) та 1 – в інших наукових виданнях (0,43 авт. друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Ця дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел літератури із 211 найменувань на 20 сторінках та 6 додатків, що займають 20 сторінок. Основний матеріал дисертації викладено на 155 сторінках, що містять 25 рисунків та 6 таблиць на 30 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ Дисертаційної роботи

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону” викладено теоретичні основи концепції державного регулювання регіональної економіки для проблемних регіонів. Пропонується трактувати „регіон” як територію, яка характеризується наявністю спільних природних, економіко-соціальних, історичних, етнічних та культурних ознак і визначається чинним законодавством України як область чи прирівнена до цього статусу адміністративна одиниця держави. Також проведено класифікацію регіонів України за рядом ознак: близькість до кордону, розміщення щодо адміністративного центру держави, переважання сфер економічної діяльності, стан екологічної системи, економіко-соціальний розвиток. Виходячи з цього, визначено поняття „проблемний регіон” як регіон, основні показники економіко-соціального розвитку якого нижчі від середнього показника по Україні, й у силу цього він об’єктивно потребує державного регулювання розвитку його економічної системи та саморегулювання розвитку окремих її складових. До прикордонних регіонів автор відносить регіон, який розміщений у територіальній близькості до іншої держави та має з нею спільну ділянку кордону (сухопутного чи морського). Суттєвою ознакою таких регіонів, як показують дослідження по Волинській області, є значна зайнятість населення в тіньовій економіці та на роботах за кордоном, що посилює проблемність окремих із них.

На основі проведеного дослідження обґрунтовано концепцію державного регулювання економічної системи проблемного регіону, сутністю якого виступає сукупність типових заходів законодавчого, виконавчого та судового характеру, за допомогою яких держава забезпечує реалізацію соціально-економічних цілей суспільства й ефективний розвиток економічної системи проблемного регіону.

У дослідженні дисертант пропонує класифікувати регіони України за наступними ознаками: близькість до державного кордону, розміщення щодо адміністративного центру держави, переважання окремих видів економічної діяльності, стан екологічної системи та економіко-соціальний розвиток, – і на їх основі виділити такі види регіонів, що відображено на рис. 1.

Рис. 1. Класифікація регіонів за окремими ознаками.

У роботі обґрунтовано методику визначення рівня розвитку економічної системи регіону, яка базується на використанні двох груп показників: кількісних та якісних. До кількісних показників, які потрібно розглядати під час визначення рівня економіко-соціального розвитку регіону, здобувач пропонує віднести такі, як валовий регіональний продукт, валовий регіональний продукт на одного жителя, середньомісячна заробітна плата, рівень безробіття, кількість суб’єктів ЄДРПОУ, інвестиції в основний капітал, оскільки вони в сукупності характеризують розвиток економічної системи регіону як цілісної структури. На основі цих критеріїв проведено факторний аналіз регіонів нашої держави, розроблено рейтингову таблицю регіонів України, згідно з якою за рівнем економіко-соціального розвитку регіони України слід поділити таким чином:

? перша група: депресивний регіон – Тернопільська область;

? друга група: проблемний регіон – АР Крим, Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області та м. Севастополь;

? третя група: середньорозвинутий регіон – Запорізька, Київська, Луганська, Одеська, Полтавська і Харківська області;

? четверта група: високорозвинутий регіон – Дніпропетровська та Донецька області;

? п’ята група: регіон-лідер – м. Київ.

До групи якісних показників автором пропонується, серед інших, віднести також якість місцевих органів влади (ЯВ), тобто здатність ефективно і своєчасно реагувати на негативні зміни в регіональних економічних системах. Для визначення цього показника (ЯВ) слід використовувати такі складники, як рівень кваліфікації державних службовців області, досвід роботи основного складу керівництва регіону в кризовому середовищі, рівень задоволення суб’єктів господарювання області економічною ситуацією, що склалася, рівень зниження тінізації економічної системи області:

,

де – якість влади;

– рівень кваліфікації державних службовців області;

– досвід роботи основного складу керівництва регіону в кризовому середовищі;

– рівень задоволення суб’єктів господарювання області економічною ситуацією, що склалася;

– рівень зниження тінізації економічної системи області.

Цей показник набуває особливої актуальності для визначення рівня розвитку економіки проблемного прикордонного регіону, як-от Волинської області, яка майже на 70 % залежить від дотацій та субвенцій із Державного бюджету України.

До наявних основних функцій державної регіональної політики в Україні дисертантом обґрунтовується необхідність віднести також і функцію саморегулювання місцевими органами влади негативних процесів, які мають місце в економіці проблемних (особливо, депресивних) регіонів, оскільки застосування дотаційних заходів аж ніяк не призводить до ліквідації стагнації в економіці регіону, а досить часто, лише посилює її, формуючи споживацькі настрої у керівників проблемних регіонів.

Для вдосконалення державного регулювання економічної системи проблемного регіону поряд із загальновідомими методами необхідно використовувати ще й метод саморегулювання, який полягає у створенні фінансово-економічних стимулів для місцевих органів влади та територіальних громад до вирішення назрілих питань, підвищенні швидкості й ефективності дій регіональних органів влади щодо реагування на кризову ситуацію в економіці. Водночас це підкріпило би на практиці задекларовану в Конституції та інших нормативно-правових актах України можливість населення реально впливати на економічний розвиток регіону, чого поки що не спостерігається, оскільки розмір майже всіх доходів і видатків визначається в центрі. Тому вимагають суттєвого доопрацювання формульний підхід до формування видатків проблемних регіонів та система місцевих податків і зборів.

У другому розділі „Аналіз функціонування механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону (на прикладі Волинської області)” розкрито особливості державного регулювання основних складових економічної системи проблемного регіону, до яких автор пропонує відносити міжбюджетні відносини, податкову систему, розвиток підприємництва та соціально-економічну сферу, оскільки вони найбільш повно характеризують стан розвитку економіки регіону.

На основі проведеного аналізу динаміки міжбюджетних трансфертів здобувачем запропоновано змінити ліміти розподілу доходів від оподаткування доходів фізичних осіб на користь тих місцевих бюджетів, на території охоплення яких працівники отримують свої доходи. Це дасть змогу поступово знизити рівень проблемності економіки ряду областей та зробить регіони більш спроможними покрити свої видатки своїми доходами. У цілому процес інтенсифікації формування державного і місцевих бюджетів в умовах переходу України до ринкових відносин може бути представлений схемою, що наведена на рис. 2.

Рис. 2. Модель формування державного та місцевих бюджетів.

У роботі аналізуються недоліки податкової системи України й обґрунтовуються пропозиції щодо шляхів збільшення податкової бази проблемного регіону. Зокрема, пропонується збільшити розмір штрафів та зробити жорсткішим контроль за роботою відповідних наглядових місцевих органів. За регіоном слід закріплювати лише ті податки і збори, на формування податкової бази яких реально можуть впливати органи місцевого самоврядування і які фактично забезпечують стійкі, стабільні джерела доходів місцевих бюджетів. У сучасних умовах основою місцевого оподаткування повинні бути майнові податки, що підтверджує досвід багатьох зарубіжних країн. Також для підвищення дохідної бази місцевих бюджетів як місцевий податок слід розглядати податок на прибуток не тільки комунальних, а й інших підприємств та активізувати залучення іноземних інвестицій в економіку проблемної області, у тому числі за рахунок надання податкових пільг.

На думку автора, саме залучення іноземних інвестицій в економіку області є одним із потенційних джерел наповнення бюджетного кошика Волині. На основі кореляційної моделі залежності обсягу надходжень іноземних інвестицій в економіку області від розміру коштів від сплати податку з доходів фізичних осіб області дисертантом установлено тісноту зв’язку між цими величинами (розрахунок здійснено за період 2000–2005 рр.). Проведений розрахунок рівня залежності цих показників засвідчив, що значення коефіцієнта кореляції становить 0,933699, що підтверджує дуже тісний зв’язок між цими величинами.

Модель залежності надходжень від податку з доходів фізичних осіб від обсягу залучених іноземних інвестицій має вигляд рівняння:

,

де – надходження від податку з доходів фізичних осіб;

– обсяг залучених іноземних інвестицій;

, – абсолютні величини.

Отже, рівень надходжень від податку з доходів фізичних осіб до бюджету області є ефективним індикатором для оцінки стану інвестиційної привабливості регіону. Він може бути використаним для оцінки рівня проблемності регіону.

Однією зі складових частин функціонування економічної системи регіону є стан розвитку підприємницької діяльності в цьому регіоні. Особливого значення підприємництво набуває для економіки прикордонного проблемного регіону. У Волинській області розвиток приватного підприємництва розпочався наприкінці 80-х рр. ХХ ст. та представлений, наразі, рядом великих, середніх і малих підприємств, які працюють у різних галузях господарства, особливо в торговельній сфері, що закономірно при прикордонному економіко-географічному положенні області. Волинська область є потенційно привабливою для інвесторів, які представляють країни ЄС, Швейцарію, Китай, Південну Корею, Канаду. Найбільшу увагу інвесторів привертають підприємства, розміщені в містах області.

Під час дослідження державного регулювання соціально-економічного розвитку прикордонного з ЄС проблемного регіону Волинської області розглядаються особливості розвитку ринку праці регіону. У роботі розкрито домінуючі тенденції попиту та пропозиції ринку праці Волинської області, які характеризуються невисоким рівнем зростання пропозиції нових робочих місць, особливо високооплачуваних, і стабільно значним рівнем безробіття, хоча в останні роки проявляється тенденція до його зменшення. Також визначено основні галузі господарства, працевлаштуванню на підприємствах яких надає перевагу населення Волинської області, серед них ? сфера послуг (торгівля), обробна промисловість, сільське господарство, будівництво; розглядається динаміка рівня безробіття в регіоні, яка характеризується зменшенням кількості безробітного населення області у 2000–2002 рр. та постійними коливаннями у зростанні їх чисельності протягом наступних років.

Особлива увага приділяється питанню гендерної нерівності на ринку праці Волинської області. Найбільш помітні її прояви спостерігаються в розмірах заробітної плати та середньообліковій кількості зайнятих за статевим і віковим складом на користь працівників чоловічої статі та працівників, котрі мають досвід роботи і не належать до групи населення передпенсійного віку.

У третьому розділі „Напрями вдосконалення механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону” ці напрями розглядаються як комплексна система, що базується на ефективному функціонуванні державних регіональних програм розвитку, впровадженні раціонального адміністративно-територіального устрою держави та розробці організаційних засад побудови в проблемному регіоні економічно доцільного механізму державного регулювання економічних процесів.

На основі аналізу основних програм розвитку, що реалізуються на території Волинської області, дисертантом проведено групування державних програм розвитку за напрямами їх реалізації. На думку автора, слід виділити програми, спрямовані на розвиток паливно-енергетичного комплексу й енергозбереження, підтримку сільського господарства, вдосконалення транспортної сфери, сприяння підприємницькій діяльності, підвищення інвестиційної привабливості, розвиток соціально-економічної сфери, покращення екології та туристичної сфери регіону.

У дослідженні виділено основні проблеми, які супроводжують реалізацію програм розвитку у Волинській області: недостатнє фінансування, відсутність чіткого контролю за використанням виділених коштів та якістю виконаних робіт чи наданих послуг, суперечливість нормативно-правової бази країни, рівень кваліфікації виконавців програми, інертність населення. Також наведено пропозиції щодо вдосконалення засад та інструментів втілення таких програм, які полягають у покращенні якісного рівня виконання програм, збільшенні рівня фінансування, підвищенні рівня відповідальності за втілення програм, веденні роз’яснювальної роботи як серед населення, так і серед державних службовців, зменшенні кількості програм при збереженні запланованої загальної суми коштів на їх виконання.

Необхідною складовою державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону є розробка та реалізація єдиної комплексної програми розвитку проблемного регіону, що дасть змогу більш ефективно використовувати виділені кошти, чіткіше окреслювати напрями впровадження. Це сприятиме підвищенню значення місцевого самоврядування регіону та покращить рівень його розвитку.

У процесі розвитку продуктивних сил країни дедалі чіткіше простежується необхідність проведення реформування адміністративно-територіального устрою України. У дослідженні розкрито позитиви й негативи адміністративно-територіальної трансформації ряду європейських держав. Також дисертантом розглянуто розроблені як вітчизняними науковцями, так і міжнародними експертами, схеми адміністративно-територіальної трансформації нашої держави. Як один із критеріїв такого реформування автор пропонує враховувати фактор волевиявлення населення, яке проживає на цій території, що дасть змогу мінімізувати негативні сторони існуючого адміністративно-територіального устрою та покращити якість нового.

Особливого значення під час реформування адміністративно-територіального устрою в Україні набуває питання вибору методів його реалізації. Здобувачем виявлено недоліки й негативні наслідки наказових методів упровадження адміністративно-територіальної реформи та доцільність використання індикативних методів під час її проведення.

Підвищити рівень розвитку економіки проблемного регіону можливо лише за умов ефективного механізму державного регулювання. В роботі аналізуються особливості організаційної структури діючого механізму. Дисертантом розроблено модель структури механізму державного регулювання економічної системи проблемного розвитку, яка включає в себе три великих групи складових (рис. 3). Подібне структурування важливе для розробки шляхів зменшення проблемності того чи іншого регіону України.

По-перше, це слугує визначенню найбільш важливих сфер впливу на економіку проблемного регіону.

По-друге, в цій моделі виділено комплекс інструментів державного регулювання, які, у свою чергу, можна згрупувати за напрямами реалізації (заходи інформаційного забезпечення, нормативно-правового забезпечення, фінансування, територіальної організації).

Третьою важливою складовою частиною впливу, як видно з наведеної моделі, виступають концептуальні засади державного регулювання економіки, які визначаються набором методів і функцій. Водночас у цій моделі пропонується застосовувати метод саморегулювання та функцію саморегулювання негативних процесів, що дасть змогу за допомогою місцевих органів влади підвищити якість державного регулювання економічної системи проблемного регіону.

Рис. 3. Модель структури механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону.

висновки

На основі здійснення теоретичних узагальнень та аналізу практики державного регулювання економіки України й зарубіжних країн у дисертації проведено комплексний аналіз механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону, що послужило основою для розв’язання актуальної наукової проблеми, яка реалізована в розробці комплексу рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного регулювання у Волинській області.

Проведене дослідження щодо аналізу теоретичних, організаційно-правових і практичних аспектів механізму державного регулювання економічної системи проблемного регіону дає змогу сформулювати наступні висновки науково-теоретичного та практичного характеру:

1. У процесі дослідження встановлено, що існуючий категоріальний апарат не враховує реалії та особливості державного регулювання економічної системи проблемного регіону, а їх конкретизація вимагає введення нових й уточнення окремих дефініцій. Для вирішення цієї теоретичної проблеми дисертантом було проведено класифікацію регіонів Україна за рядом ознак, дано визначення поняттю „проблемний регіон” і трактування терміна „державне регулювання економічної системи проблемного регіону”.

2. Для надання регіону статусу проблемного слід використовувати дві групи критеріїв ? кількісні та якісні. До кількісних автор відносить валовий регіональний продукт, валовий регіональний продукт на одного жителя, середньомісячну заробітну плату, рівень безробіття, кількість суб’єктів ЄДРПОУ, інвестиції в основний капітал. На їхній основі проведено градацію регіонів України та визначено проблемні серед них. Показники якісного характеру, передусім, відображають здатність і швидкість місцевих органів влади реагувати на негативні процеси в економічному житті регіону.

3. Запропоновано під час здійснення державного регулювання економіки регіону враховувати таку функцію, як саморегулювання негативних процесів, що підвищить здатність економіки регіону пристосуватися до ринкової економіки. Цю функцію слід реалізовувати за допомогою методу саморегуляції економічної системи проблемного регіону.

4. Зміцнення інституту місцевого самоврядування в Україні значною мірою залежить від того, чи будуть створені умови для фінансової незалежності органів місцевого самоврядування. Одним із вирішальних джерел наповнення дохідної частини бюджетів проблемних регіонів в Україні виступають міжбюджетні трансферти. Тому автор пропонує змінити існуючий механізм розподілу доходів від оподаткування доходів фізичних осіб на користь місцевих бюджетів нижчого рівня. Також розроблено механізм удосконалення процесу формування державного та місцевого бюджетів, який повинен поєднувати три основні складники: вдосконалення управління державною власністю, підвищення темпів та якості процесу приватизації, удосконалення податкової системи. Загалом усі запропоновані заходи спрямовані на збільшення доходів державного і місцевих бюджетів.

5. У дослідженні аналізуються недоліки податкової системи країни та пропозиції щодо шляхів збільшення податкової бази регіону. За регіоном слід закріплювати лише ті податки і збори, на формування податкової бази яких можуть впливати органи місцевого самоврядування та які фактично забезпечують стійкі, стабільні джерела доходів місцевих бюджетів. Основою місцевого оподаткування повинні бути майнові податки. Також для підвищення дохідної бази місцевих бюджетів як місцевий податок слід розглядати податок на прибуток підприємств та активізувати залучення іноземних інвестицій в економіку проблемних регіонів.

6. У роботі на основі кореляційного аналізу встановлено високу пряму залежність між розміром надходжень від податку з доходів фізичних осіб й обсягом іноземних інвестицій, залучених у цей регіон за одиницю часу. Належне врахування такої залежності дасть змогу покращити інвестиційну привабливість Волинської області, що дуже важливо, зважаючи на прикордонне з Європейським Союзом економіко-географічне розміщення її території.

7. Вагомою складовою частиною економічної системи проблемного регіону виступає підприємницька діяльність. У Волинській області розвиток приватного підприємництва представлений, наразі, рядом великих, середніх і малих підприємств, які працюють у різних галузях господарства, особливо в торговельній сфері, що є закономірним, враховуючи прикордонне економіко-географічне положення області. Але разом із тим значна частка малого та середнього бізнесу функціонує в тіньовій сфері, що свідчить про необхідність реформування податкової системи України.

8. Під час дослідження державного регулювання соціально-економічного розвитку прикордонного з ЄС проблемного регіону Волинської області виявлено особливості розвитку ринку праці регіону. Розкрито домінуючі тенденції попиту та пропозиції ринку праці Волинської області. Також визначено основні галузі господарства, працевлаштуванню на підприємствах яких надає перевагу населення області; розглядається динаміка рівня безробіття в регіоні. Особлива увага приділена аналізу гендерної нерівності на ринку праці Волинської області та можливим шляхам вирішення цієї проблеми.

9. Зміцнення інституту самоврядування Волинської області значною мірою залежить від того, наскільки ефективно втілюються в життя програми розвитку області. Автором проведено групування основних регіональних програм розвитку за напрямами їх реалізації. В роботі виділено основні проблеми розвитку підприємництва в проблемному регіоні. Також наведено пропозиції щодо вдосконалення засад й інструментів втілення цих програм. Одним із найбільш раціональних шляхів покращення системи державного регулювання розвитку проблемного регіону є розробка та реалізація Єдиної комплексної програми розвитку проблемного регіону, що дасть змогу більш ефективно використовувати кошти, які виділяються, та чіткіше визначати напрями їх залучення.

10. Неодмінним атрибутом реформування економіки в перехідний період є зміна адміністративно-територіального устрою країни. У цій роботі на основі досвіду європейських держав та аналізу існуючих проектів адміністративно-територіальної реформи України обґрунтовуються необхідність і доцільність такої трансформації, наведено недоліки й негативні наслідки наказових методів упровадження адміністративно-територіальної реформи та доцільність індикативних методів. Аналізуючи основні критерії для такого реформування, автором запропоновано враховувати фактор волевиявлення населення, котре проживає на цій території.

11. На основі даного дослідження дисертантом розроблено модель механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону, яка включає в себе набір концептуальних засад, інструментів та сфер впливу.

Висновки і рекомендації в цілому спрямовані на вдосконалення механізму державного регулювання економічної системи проблемного регіону та за умови їх упровадження, на нашу думку, сприятимуть зменшенню рівня проблемності економіки регіонів і підвищенню рівня розвитку економічної системи країни загалом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Балак І. О. Державне управління бюджетом проблемного регіону // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. професорсько-викладацького складу і аспірантів.– К.: Вид.-полігр. центр Акад. муніципального упр., 2006.– Вип. .– С. 113–116.

2. Балак І. О. Державні програми розвитку як інструмент державного регулювання економічної системи Волинської області // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.– № 7.– С. 158–160.

3. Балак І. О. Динаміка розвитку ринку праці Волинської області // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.– № 1.– С. 230–233.

4. Балак І. О. Ринок праці України: національний та регіональний аспекти // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004.– № 5.– С. 68–72.

5. Балак І. О. Особливості розвитку зовнішньоекономічної діяльності як складової частини економіки Волинської області // Наук. вісн. Волин. держ. ун_ту ім. Лесі Українки.– Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007.– № 12.– С. 174–177.

Статті в інших виданнях:

6. Балак І. О. Адміністративно-територіальний устрій: досвід європейських держав та проекти реформи в Україні // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки: Серія: “Міжнародні відносини”.– Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007.– № 7.– С. 11–15.

7. Балак І. О. Основні показники визначення проблемності регіонів України // Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства: Зб. наук. пр. за матеріалами Всеукраїнської наук.-практ. конф. ЖДУ ім. Івана Франка.– Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006.– С. 119?122.

Тези доповідей:

8. Балак І. О. Державна підтримка розвитку транскордонного співробітництва України // Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право: Тези доповідей Міжнар. наук-практ. конф. студ., асп. і молодих науковців. Луцьк, 30 верес. – 1 жовт. 2004 р.– Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004.– С. 108–110.

9. Балак І. О., Мерза Н. З. Проблеми ринку праці у Волинській області // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Луцьк, 29–30 верес. 2005 р.– Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 296–298.

10. Балак І. О. Особливості міжбюджетних трансфертів в економічній системі проблемного регіону // Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий: Материалы IV Междунар. науч.-практ. конф. / НАН Украины. Ин_т экономико-правовых исследований.– Донецк: ООО „Юго-Восток, Лтд”, 2007.– С. 119–127.

11. Балак І. О. Особливості розвитку підприємництва як складової економічної системи Волинської області // Сучасні проблеми розвитку економіки України: Матеріали Всеукр. наук-практ. конф. „Проблеми інтеграції економіки України в ЄС і вступ до СОТ”, Київ, МАУП, 20 трав. 2006 р.; „Концептуальні засади формування стратегії соціально-економічного розвитку України”. Київ, МАУП, 25 жовт. 2006 р.– К.: МАУП, 2007.– С. 168–174.

12. Балак І. О. Особливості формування ринку праці України в умовах європейської інтеграції // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студ., асп. і молодих науковців. Луцьк, 19–20 трав. 2005 р.– Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 259–260.

13. Балак І. О. Ринок праці Волинської області // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. „Регіон–2006: стратегія оптимального розвитку” (15–16 трав. 2006 р., м. Харків).– Х.: РВВ Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна, 2006.– С. 286–287.

14. Балак І. О. Розвиток підприємництва у Волинській області // Сучасні проблеми розвитку економіки України: Матеріали Всеукр. наук-практ. конф. „Проблеми інтеграції економіки України в ЄС і вступ до СОТ”. м. Київ, МАУП, 20 трав. 2006 р., „Концептуальні засади формування стратегії соціально-економічного розвитку України”. м. Київ, МАУП, 25 жовт. 2006 р.– К.: МАУП, 2007.– С. 136–138.

15. Балак І. О. Проблеми соціально-економічного становища жінок та чоловіків у Волинській області // Гендерна реконструкція українського суспільства: Матеріали наук.-практ. конф. Луцьк, 26–27 жовт. 2006 р.– Луцьк: ТзОВ „Євро Сервіс”, 2006.– С. 5–7.

16. Балак І. О. Становлення бюджетних відносин в Україні // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: Тези доп. Міжнар. наук-практ. конф. студ., асп. і молодих науковців. Луцьк, 18–19 трав. 2006 р.: У 2-х т.– Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.– Т. 1.– С. 289–291.

17. Балак І. О. Суть та функції державного управління і регулювання розвитку економічної системи депресивного регіону // Друга Міжнар. періодична наук.-практ. конф. „АЛЬЯНС НАУК: ученый – ученому”: Зб. наук. пр. Научные исследования в области экономики.– Д.: НАЦ „Ера”, 2005.– Т. 1.– С. 50–53.

АНОТАЦІЯ

Балак І. О. Механізм державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2007.

У дисертації визначено сутність понять „регіон”, „проблемний регіон” та „державне регулювання економічної системи проблемного регіону”. Проведено класифікацію регіонів України за рядом ознак: близькість до кордону, розміщення щодо адміністративного центру держави, переважання сфер економічної діяльності, стан екологічної системи, економіко-соціальний розвиток. Розроблено систему критеріїв для визначення рівня економіко-соціального розвитку регіону. Запропоновано під час здійснення державного регулювання економіки реалізовувати функцію