Інститут психології ім. Г.С.Костюка

АПН України

БІЛОКОНЬ Ігор Вікторович

УДК 159.923:316.6

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАСТАНОВЛЕНЬ МОЛОДІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Циба Віталій Трохимович,

Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", професор кафедри психології факультету соціальних технологій.

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор

Пірен Марія Іванівна,

Українська Академія державного управління при

Президентові України,

професор кафедри політології;

кандидат психологічних наук, доцент

Фомічова Віра Миколаївна,

Київський національний університет ім. Тараса

Шевченка, докторант кафедри соціальної психології.

Захист відбудеться 4 березня 2008р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, .

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 1 лютого 2008р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження особливостей соціально-політичних настановлень особистості при трансформації суспільства визначається тим, що кардинальні суспільні зміни призводять до руйнування усталених регулюючих та детермінуючих параметрів суспільного буття, порушення цілісної системи цінностей, що зумовлює формування суперечливих соціально-політичних настановлень особистості і негативно впливає на становлення її громадянської свідомості. Наукові дані про особливості соціально-політичних настановлень молоді отримані в процесі трансформації суспільства сприяють розумінню соціально-психологічних проблем перехідного періоду та допомагають оптимізувати заходи щодо їх подолання.

Виняткової уваги заслуговує дослідження особливостей соціально-політичних настановлень української молоді в свідомості якої відображені чи не всі суперечності перехідного періоду розвитку суспільства. Разом з тим, проблема дослідження особливостей соціально-політичних настановлень студентської молоді в період її політичного самовизначення, яке відбувається під впливом багатьох чинників, в тому числі навчального процесу, безпосередньо співвідноситься з проблемами становлення громадянської свідомості та виховання політично активного та патріотичного громадянина в системі вищої освіти.

На сьогодні є значна кількість психологічних праць, присвячених проблемам масової політичної свідомості та політичної поведінки, в рамках яких розглядаються різні форми політичних репрезентацій (політичні ціннісні орієнтації, політичні ставлення, атитюди тощо), що так чи інакше стосується знань про соціально-політичні настановлення особистості (Г.Г.Ділігенський, В.О.Васютинський, К.С.Гаджиєв, В.В.Крамник, О.Б.Шестопал, А.І.Юр'єв, М.І.Пірен, Ф.М.Рудич та інші). Політична свідомість під кутом узагальнених політико-психологічних характеристик індивіда розглядається у працях Т.Адорно, Дж.Адельсона, А.Бандури, Р.Інглхарта, Д.Істона, Ч.Кулі, Дж.Міда, Дж.Долларда, Т.Парсонса, С.Реншона, В.Ф.Петренко, М.Ф.Гедікової, М.С.Катаєва та ін. В рамках соціально-психологічної парадигми вітчизняними вченими досліджується проблема політичної соціалізації особистості (Н.М.Дембицька, В.В.Москаленко, І.В.Жадан), становлення політичної свідомості в умовах суспільної нестабільності (М.Л.Дідух). Проблеми політичного виховання підростаючих поколінь в умовах соціальних змін розглядаються також крізь призму громадянської спрямованості та моральних характеристик особистості (М.Й.Боришевський, Л.А.Снігур), громадянської та етнічної ідентичності (О.В.Бичко, К.В.Коростеліна, Т.М. Яблонська), політичної культури молоді (М.В.Білик, М.Н.Корнєв, О.Б.Шестопал). Досліджуються рефлексивні механізми політичної свідомості та політична залученість (Д.В.Позняк), політичні та ціннісні орієнтації, мотиви політичної поведінки, політична активність та лідерство, довіра до політичних інститутів та ставлення до влади, ментальні компоненти нації тощо (Л.М.Карамушка, М.І.Пірен, Г.В.Циганенко, П.Д.Фролов та ін), вивчаються особливості масової політичної свідомості українців та проблеми взаємодії влади і громадянина (О.Т.Боришполець, В.О.Васютинський, М.М.Слюсаревський, В.О.Татенко, В.М.Фомічова, Ю.М.Швалб, Н.В.Хазратова та ін.).

Беручи до уваги численні дослідження, що так чи інакше торкаються дослідження соціально-політичних настановлень особистості, слід зазначити недостатність досліджень тих психологічних особливостей соціально-політичних настановлень молоді, які зумовлені передусім загостренням суперечностей соціокультурного середовища в умовах трансформації українського суспільства.

Крім практично-прикладної проблеми, актуальною є проблема розробки адекватних методологічних підходів дослідження особливостей соціально-політичних настановлень, розробки нових та модифікації існуючих методів дослідження їх змісту серед молоді в умовах трансформації суспільства.

Таким чином, актуальність і нерозробленість соціально-психологічного аспекту зазначеної проблеми зумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження: "Особливості соціально-політичних настановлень молоді в умовах трансформації суспільства".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексного плану науково-дослідної роботи лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України "Особливості соціалізації студентської та учнівської молоді в умовах трансформації суспільства" – державна реєстрація №0100U000544. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол № від 22.02.01) і узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № від 29.01.2002 року).

Об`єкт дослідження: соціально-політичні настановлення особистості.

Предмет дослідження: особливості соціально-політичних настановлень студентської молоді в умовах трансформації суспільства.

Мета дослідження – визначення змісту та специфіки проявів соціально-політичних настановлень та їх зв'язку з громадянською спрямованістю особистості для коригування політичної соціалізації студентської молоді.

Гіпотезою дослідження є припущення, що особливості соціально-політичних настановлень студентської молоді в умовах трансформації суспільства полягають в їх суперечливості. Суперечність політичних настановлень особистості тим політичним нормам, що декларуються державою, призводить до кризи моральних настановлень, що негативно впливає на формування громадянської спрямованості молоді.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати основні теоретичні підходи до дослідження соціально-політичних настановлень особистості та розробити структурно-функціональну модель соціально-політичних настановлень, виокремивши їх основні компоненти.

2. Шляхом емпіричного дослідження з'ясувати характеристики соціально-політичних настановлень студентської молоді в різних регіонах країни.

3. Проаналізувати соціально-психологічні чинники становлення соціально-політичних настановлень студентської молоді в умовах трансформації суспільства.

4. З'ясувати взаємозв'язок соціально-політичних настановлень студентської молоді з її громадянською спрямованістю.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: принципи системного підходу в психології (В.М.Дружинін, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, С.Л.Рубінштейн, В.Т.Циба та ін.); принципи культурно-діяльнісного підходу до аналізу соціальних і психологічних феноменів (Л.С.Виготський, М.Коул, А.Р.Лурія, В.І.Шинкарук та ін.); принципи суб'єктності у дослідженні особистості (К.А.Абульханова-Славська, Л.І.Анциферова, А.В.Брушлінський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, В.О.Татенко та ін.); положення про нормативну регуляцію поведінки особистості (Г.О.Балл, С.І.Болтівець, М.І.Бобнєва, Є.М.Пєньков, В.Д.Плахов та ін.), теорії соціалізації особистості, зокрема політичної соціалізації особистості (М.Ф.Гедікова, Н.М.Дембицька, М.С.Катаєва, В.В.Москаленко, В.Т.Циба та ін.), положення про сутність громадянської спрямованості особистості (М.Й.Боришевський) та загальні положення теорії соціальних настановлень (Г.М.Андрєєва, О.Г.Асмолов, М.Р.Бітянова, М.Н.Корнєв, А.Б.Коваленко, Ш.А.Надірашвілі, Л.Е.Орбан-Лембрик, В.А.Ядов та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано такі методи: теоретико-методологічний аналіз проблеми дослідження на базі вивчення наукової літератури; емпіричні методи: опитування, анкетування, тестування, в тому числі, проективними методиками, документальний збір даних, психосемантичний аналіз соціально-політичних настановлень. Для кількісної та якісної обробки даних використано методи багатомірної статистики.

Наукова новизна дослідження: введено робоче визначення феномену "соціально-політичне настановлення"; розроблено структурно-функціональну модель взаємозв'язку соціально-політичних настановлень особистості і соціально-політичної ситуації; створено комплексну методику дослідження особливостей соціально-політичних настановлень особистості; визначено особливості соціально-політичних настановлень студентської молоді в умовах трансформації суспільства; виявлено взаємозалежність змісту соціально-політичних настановлень і громадянської спрямованості молоді.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає: в розширенні знань про соціальні настановлення особистості; в розкритті структури соціальних настановлень; в уточненні поняття "соціально-політичне настановлення"; у поглибленні знань про особливості соціально-політичних настановлень молоді в умовах трансформаційних перетворень українського суспільства; у виявлені соціально-психологічних детермінант громадянської спрямованості особистості;.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані: для підвищення політичної та електоральної активності молоді з урахуванням особливостей її політичних настановлень та поведінки; у розробках програм політичного виховання молоді; у соціально-психологічних дослідженнях політичної свідомості особистості (використовуючи розроблену автором програму дослідження соціально-політичних настановлень особистості). Отримані в процесі дослідження дані можуть бути використані в лекційних курсах та семінарських заняттях зі студентами.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, використанням валідних, взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідались на засіданнях лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Результати дослідження були оприлюднені на: Другій, Третій та П'ятій міжнародних конференціях "ХХІ Століття: альтернативні моделі розвитку суспільства" (Київ – 2002, 2003, 2006); Першому всеукраїнському конгресі психологів (IV з'їзд Товариства психологів України, Київ – 2005); Конференції Асоціації політичних психологів України "Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави" (Київ – 2005); Науково-практичній конференції “Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні” (Київ – 2003).

Публікації. Зміст та основні положення дисертації відображені у 10 одноосібних статтях автора, з них 7 – у виданнях, визнаних ВАК України за фахові з психології.

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 222 найменування, додатків.

Основний зміст дисертації викладено на 169 сторінках.

Робота містить 10 таблиць, 6 рисунків, діаграму та 5 гістограм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, розкрито об'єкт і предмет, визначено мету та завдання дослідження, визначено теоретико-методологічні основи та методичні підходи, викладено наукову новизну, осмислено та викладено теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та публікації за темою дисертації.

У першому розділі – "Соціально-політичні настановлення як об'єкт психологічного аналізу" – на основі аналізу наукових джерел з філософії, соціології, політології та психології висвітлено основні підходи до дослідження соціально-політичних настановлень та розроблено концепцію дослідження їх особливостей в умовах трансформації суспільства; виділено складові соціально-політичного настановлення особистості як соціально-психологічного явища; розроблено структурно-функціональну модель взаємозв'язку соціально-політичних настановлень і соціально-політичної ситуації; показано зумовленість соціально-політичних настановлень молоді особливостями політичної ситуації.

Аналіз теоретико-методологічних підходів дослідження політичної свідомості засвідчує, що проблеми взаємодії індивіда та суспільства розглядаються багатьма вченими в різних аспектах (Г.Алмонд, Е.Баталов, С.Верба, К.Гаджиєв, Д.Істон, Г.Ласвел, С.Максименко, Л.Петражицький, М.Пірен, Е.Шпрангер та ін.). В соціально-психологічному аспекті аналіз соціально-політичних настановлень здійснюється через призму прийняття індивідом тих чи інших соціально-політичних норм та цінностей (А.Арнольдов, Г.Лассвел, В.Лефевр, Ю.Тихомиров, А.Агаєв, Ф.Бурлацький та О.Галкін, М.Іовчук, Л.Коган, Н.Андрейчук та ін.).

В дисертації поняття "соціально-політичного настановлення" розглянуто за аналогією з поняттям "соціальне настановлення". Поняття "соціальне настановлення" в теоріях 30-х років (У.Томас, Ф.Знанецький, Г. Оллпорт та ін.) трактується як стан свідомості індивіда відносно певної соціальної цінності, що містить у собі, зокрема, оцінне ставлення особистості до соціальних цінностей. З часом формується досконаліший підхід до розуміння феномену "соціальне настановлення", за якого останнє постає інформаційно-ціннісною структурою свідомості, що відображає зовнішню систему соціальних норм, які об’єктивно функціонують в суспільстві та регулюють діяльність соціальних суб’єктів (М.І.Бобнєва, Є.М.Пєньков, В.Д.Плахов, В.Т.Циба та ін.). За аналогією з цими підходами, а також на основі розробленої моделі взаємозв'язку соціально-політичної ситуації та соціально-політичних настановлень особистості і визначення структурних компонентів останніх, поняття "соціально-політичне настановлення" визначається як психічний феномен, утворений внаслідок інтеріоризації особистістю імперативного змісту соціально-політичних норм, що зумовлює готовність індивіда до визначеної діяльності в політичній сфері.

У даному розділі показано, що соціально-політичні норми, які відображені в моральних та правових кодексах, Конституції держави, цивільному та кримінальному кодексах, статутах організацій, в уявленнях та традиціях народу перетворюються та модифікуються в свідомості індивіда де постають в якості соціально-політичних настановлень особистості. При інтеріоризації індивідом соціально-політичних норм, вони відтворюються в його свідомості як особистісні смисли та постають фіксованими соціально-політичними настановленнями. Фіксовані соціально-політичні настановлення існують в свідомості особистості у латентному стані. В разі виникнення певної ситуації деякі з них актуалізуються й утворюють актуальне соціально-політичне настановлення, яке суб'єктивно відповідає актуальній ситуації. Актуальне соціально-політичне настановлення стає індивідуальною мірою соціально-політичної ситуації, що є необхідною умовою організації адекватної, соціально прийнятної діяльності особистості. Отже, соціально-політичні настановлення виконують важливу функцію саморегуляції діяльності особистості в соціально-політичному просторі, а їх зміст визначається змістом інтеріоризованих суб'єктом соціально-політичних норм.

Значна увага у розділі приділяється питанню змісту і структури соціально-політичного настановлення. В соціально-психологічній літературі поширена концепція, за якою виокремлюються три компоненти настановлення – афективний, когнітивний і конативний. Питання про структуру соціальних настановлень особистості безпосередньо пов'язано із проблемою їх походження, зумовленості тими суспільними зв'язками, у які вступає людина в соціальному світі. Суспільні зв'язки впорядковані соціально-політичними нормами, інтеріоризація яких і зумовлює формування соціальних настановлень. Отже, структура соціальних настановлень відображає структуру соціальних норм. Компонентами соціальної норми є диспозиційна та імперативна складові.

В розділі представлена структурно-функціональна модель взаємозв'язку соціально-політичних настановлень особистості та соціально-політичного ситуації, що розроблена автором на основі культурно-діяльнісної концепції (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, В.Л.Шинкарук), свідомість-центрованого підходу (Ю.М.Швалб), генетичного підходу (С.Д.Максименко), регулятивно-детерміністського підходу (В.Т.Циба), та суб'єктно-об'єктної парадигми (А.В.Брушлінський). Згідно з регулятивно-детерміністським підходом соціокультурне середовище характеризується певним спектром цінностей. Одні цінності виступають як соціогенні потреби індивіда, а інші регулюють діяльність індивіда, спрямовану на досягнення перших. Передумовою інтеріоризації цінностей соціокультурного середовища є ґенеза нужди особистості (С.Д.Максименко). Субґєктно-діяльнісна парадигма розкриває структуру діяльності як процес взаємодії суб'єкта з об'єктом, що опосередкована визначеними знаряддями (О.М.Лєонтьєв). В соціокультурному контексті знаряддям виступають суспільно визначені способи задоволення потреб, що конкретизовані в соціальних нормах. Згідно з соціокультурним підходом соціально-політичні настановлення є продуктом інтеріоризації індивідом соціально-політичних норм в процесі політичної соціалізації особистості (Н.М.Дембицька, В.В.Москаленко та ін.). Розроблена модель розкриває взаємозв'язок соціально-політичного настановлення з набутим особистістю досвідом, що вказує напрямок дослідження змісту та інтенсивності соціально-політичних настановлень особистості, та з ситуацією ставлення до якої позначає шлях розкриття суті та змісту соціально-політичних настановлень (рис.1).

Рис. 1. Модель взаємозв'язку соціально-політичних настановлень особистості та соціально-політичної ситуації.

Згідно з наведеною моделлю, якщо у індивіда є настановлення адекватні ситуації, то його діяльність протікає безперешкодно, і настановлення проявляється конативно, когнітивно та афективно. Якщо настановлення індивіда не відповідають наявній ситуації, то виникає когнітивний дисонанс і фрустрація, що змушує індивіда змінювати власні настановлення.

Когнітивні, конативні та афективні реакції уможливлюють дослідження та аналіз зовнішніх проявів соціально-політичних настановлень особистості, а виявлення інтеріоризованих індивідом соціальних норм дозволяє здійснити аналіз змісту соціально-політичних настановлень. Показники соціальної фрустрації індивіда свідчать про когнітивний дисонанс в сфері свідомості індивіда.

Відображення на когнітивному рівні свідомості особистості суперечності між політичною ситуацією та власними соціально-політичними настановленнями зумовлює, зокрема, когнітивний дисонанс у сфері свідомості індивіда, однак, щоб уникнути стану фрустрації, людина намагається досягти консонансу шляхом зниження значущості однієї з дисонантних когніцій (Е.Аронсон, Л.Фестінгер). Якщо ж дисонантними постають засадничи соціально-політичні норми та соціально-політичні настановлення особистості, то це може призвести до кризи її моральних настановлень, що призводить до зниження почуття відповідальності та патріотизму. Таким чином, утворюється спотворений механізм редукції соціальної фрустрації, через що порушується процес формування громадянської спрямованості.

Громадянська спрямованість, як специфічна характеристика соціально-політичних настановлень особистості, визначається через їх відповідність засадничим нормам внутрішньої та зовнішньої політики держави. В дослідженнях вітчизняних вчених (М.Й.Боришевський та ін.) феномен "громадянська спрямованість" розглядається в різних площинах – ціннісні орієнтації, самоідентифікація зі статусом громадянина, суспільна мотивація, патріотизм. Згідно з регулятивно-детерміністським підходом, ціннісні орієнтації та мотивація віднесені до детермінуючих параметрів особистості, а регулятивними характеристиками постають соціально-політичні настановлення. Отже, прийняття особистістю засадничих норм є важливим етапом формування громадянською свідомості молоді, а зміст соціально-політичних настановлень – характеристикою громадянської спрямованості особистості.

Формування громадянської спрямованості вбачається у впровадженні програм морально-політичного виховання на основі аналізу особливостей соціально-політичних настановлень молоді та соціально-психологічних чинників їх формування.

У другому розділі – "Організація і методичні засоби дослідження соціально-політичних настановлень" – обґрунтовано програму емпіричного дослідження особливостей соціально-політичних настановлень студентської молоді, відібрано та обґрунтовано методики дослідження, обґрунтовано вибірку досліджуваних.

Програма емпіричного дослідження включає чотири етапи.

На першому етапі, для підготовки психосемантичного опитувальника, застосовано метод документального збору даних. Семантичний зміст масової свідомості відображає її ціннісно-значеннєву природу (В.О.Васютинський, В.Ф.Петренко). Реконструкцію психосемантичного простору українського політикуму здійснено шляхом аналізу програмних принципів політичних партій щодо суспільного устрою, висловлювань політиків, норм Конституції України тощо. Мета методу – виявлення семантичного змісту соціокультурного середовища відносно соціально-політичної ситуації, що стимулює відповідні соціально-політичні настановлення особистості.

В результаті документального аналізу виявлено значущі, з погляду актуального соціально-політичного розвитку суспільства, семантичні конструкти, які: а) утворюють соціально-політичні настановлення щодо шляху інтеграції України в світове товариство; б) містять норми національної культури, внутрішньої та зовнішньої політики, моральних засад, в) містять норми функціонування виборних та урядових інститутів. В результаті аналізу сформовано 127 запитань нормативного змісту.

На другому етапі здійснено вибір та обґрунтування інструментарію дослідження та конструювання опитувальника до якого увійшли:

1. Психосемантична шкала політичних переконань застосовується для вимірювання кількісних та якісних характеристик соціально-політичних настановлень та орієнтацій студентів. Застосування факторного аналізу даних анкетування дозволяє визначити зміст актуальних соціально-політичних настановлень молоді щодо соціально-політичної ситуації в країні, а сукупна оцінка норм, що увійшли до кожного фактору, дозволяє визначити суть соціально-політичних настановлень індивіда відносно політичного явища, яке цей фактор описує.

2. Шкала когнітивного змісту політичної свідомості студентів використовується для виявлення когнітивних проявів соціально-політичних настановлень особистості. Застосовано метод дослідження ідейно-політичних настанов молоді (М.В.Білик).

3. Тест намірів студентів щодо майбутніх виборів застосовується для виявлення конативних проявів соціально-політичних настановлень особистості. Анкета містить відкрите питанням – "За яку партію чи блок Ви збираєтесь голосувати?". Метод дозволяє виявити електоральні наміри студентів голосувати за найбільш рейтингові партії та блоки ("НСНУ", "БЮТ", "СПУ", "РУ", "МИ", "Зелені", "Костенко", "ПОРА-ПРП").

4. Проективна методика психомалюнка використовується для виявлення афективного ставлення студентів до держави (Л.А.Снігур). В процесі обробки даних використано можливість більш диференційовано оцінювати малюнки.

5. Експрес-діагностика соціальної фрустрації студентів здійснювалася методом Л.І.Вассермана. Метод модифіковано з метою можливості здійснення підрахунку значень соціальної фрустрації індивіда за допомогою комп'ютерної статистичної програми SPSS-13.

6. Шкала макіавеллізму застосована для діагностики моральних орієнтацій студентів, яка здійснювалася за допомогою МАК–шкали, що містить 20 питань (Ф.Гайс, В.Знаков, Р.Крісті). Метод обрахування даної шкали модифіковано – замість однополюсної шкали від 1 до 7 балів та "ручного" підрахунку, застосовано двополюсна шкала від "-2" до "+2", а процес підрахунку показників автоматизовано на базі комп'ютерної програми SPSS-13.

На третьому етапі дослідження проводилося анкетування студентської молоді 2-х, 3-х курсів для виявлення особливостей їх соціально-політичних настановлень. Опитування проведено у листопаді 2005 року. До обробки відібрано 488 анкет: 120 студентів Східноукраїнського національного університету ім.В.Даля (м. Луганськ); 125 студентів Луцького державного технічного університету (м. Луцьк); 125 студентів Кам'янець-Подільського державного університету; 118 студентів Київського муніципального університету (м. Київ). Середній вік опитаних 19,4 роки.

На четвертому етапі отриманий масив емпіричних даних оброблявся за допомогою стандартного пакету багатомірної статистики на базі комп'ютерної програми SPSS–13,0.

У третьому розділі – "Зміст та специфіка проявів соціально-політичних настановлень молоді в умовах трансформації суспільства" – здійснено факторний аналіз емпіричних даних; встановлені кореляційні зв'язки між політичними настановленнями та іншими об'єктивними та суб'єктивними проявами політичної свідомості студентської молоді; проаналізовано та інтерпретовано зміст і особливості соціально-політичних настановлень студентської молоді, що зумовлюють її громадянську спрямованість.

Факторний аналіз виконувався методом Варімакс з обмеженням факторної ваги компонентів факторів не нижче 0,4. В результаті факторного аналізу виокремлено два ортогональних фактори, які описують два відносно незалежні соціально-психологічні явища (r<0,001). Перший біполярний фактор (з дисперсією 19%), що увібрав в собі політичні норми щодо інтеграції України в світове товариство та норми з питань національної культури, отримав назву – "політична орієнтація". Другий фактор (з дисперсією 8,5%) увібрав норми щодо функціонування органів влади й отримав назву – "політична активність".

Один полюс першого фактору, що описує "західну" політичну орієнтацію склали норми: "В незалежній Україні державною може бути тільки одна мова – українська" (0,750); "Треба забезпечити україномовну уніфікацію всіх сфер життєдіяльності" (0,683); "Найголовніше – це незалежність України" (0,611); "Треба зміцнювати та розгортати європейський потенціал країни, процеси євро інтеграції" (0,604); "Демократична Україна може показати приклад Росії" (0,581); "Хоча на шляху нашої державності багато перепон, я бажаю, щоб Україна була незалежною" (0,573); "Українська повстанська армія виборювала незалежність України" (0,569); "Український народ як корінний – етнічна основа Української нації" (0,542); "Вихід України з СНД – умова розвитку демократії та добробуту в Україні" (0,519); "Відродження національної свідомості дозволить Україні стати могутньою державою" (0,512); "Слід визнати ветеранів Української повстанської армії національними героями" (0,495); "Крим – територія України, й там не місце для базування російського Чорноморського флоту" (0,484); "Вступ у Світову Організацію Торгівлі – це благо для України" (0,477); "Порятунок України перед російсько-імперською загрозою – вступ до НАТО",460); "Вивести країну з кризи здатні тільки українські патріоти" (0,448). Цей полюс фактора склали норми інтеграції з країнами ЄС й норми національно-культурного спрямування.

Другий полюс першого фактору склали норми "східної" орієнтації: "Російська мова, разом з українською, повинна бути державною" (-0,781); "Треба було Кучмі задіяти військових проти учасників “помаранчевої революції“ (-0,682); "Незалежність України нічого гарного нам не принесла" (-0,652); "Необхідно провести референдум, щоб поновити союз братніх республік" (-0,606); "Солдати Української повстанської армії – фашисти" (-0,605); "Проблеми Криму та Донбасу Україна не подолає, краще передати їх Росії" (-0,598); "Політика західної орієнтації, зближення з НАТО – антинародна та безперспективна" (-0,538); "Треба забезпечити рівність прав усіх мов і свободу вибору мови громадянами України" (-0,526); "Найбільш небезпечним ворогом України, її державності й демократії є націоналізм" (-0,523); "Відновити союз рівноправних братніх народів соціалістичних держав" (-0,52); "Не можна переглядати законність приватизованих об'єктів" (-0,467); "Вступ до Світової Організації Торгівлі зруйнує економіку України" (-0,419). Цей полюс першого фактору містить норми інтеграції з країнами СНД та норми російсько-культурного спрямування.

Полюси першого фактору утворюють дві групи несумісних норм. Це питання напрямку інтеграції України до світового товариства, ставлення до національної культури та цінностей. Для кожного опитаного встановлено інтенсивність соціально-політичних настановлень за фактором "політична орієнтація". Виявлено, що в східних регіонах значно переважають настановлення "східної" політичної орієнтації, а в західних регіонах – "західної". Регіональні відмінності політичних настановлень опитаних студентів за фактором "політичні орієнтації" мають високу значущість (р<0,001).

Середні значення інтенсивності політичних настановлень студентів з різних регіонів щодо інтеграції України в світове товариство свідчать про ступінь інтеріоризації студентами соціально-політичних норм наведених в анкеті. Для "середнього" студента м. Луганськ сумарне значення політичних настановлень дорівнюється "-0,9", тобто студенти Луганська частіше обирають норми другого полюсу фактору "політична орієнтація" про впровадження російської мови, реставрацію союзу "братніх республік", частіше не сприймають норми про вступ України до СОТ, до НАТО, до ЄС. Натомість, протилежними є настановлення, щодо політичної орієнтації,

Для "середнього" студента з м. Луцька сумарне значення політичних настановлень дорівнюється "0,6" тут частіше обирають норми інтеграції в СОТ, НАТО, ЄС та норми національно-орієнтованого змісту – пріоритет української мови, незалежності тощо. Таким чином, на рівні національно-культурних та політичних орієнтацій між студентами м. Луганськ та м. Луцьк переважають протилежні політичні настановлення. У студентів м. Києва та м. К.-Подільська відповідні настановлення не поляризовані – "0,16" та "0,11" відповідно.

Аналогічно встановлено зміст політичних настановлень студентів за фактором "політична активність". В результаті процедури факторизації визначено факторну вагу кожного семантичного конструкта, які увійшли до другого фактора: "Необхідно створити громадський контроль над господарською й фінансовою діяльністю Уряду" (0,589); "Президент має відповідати за ефективність дій призначеного ним Уряду" (0,555); "Найгірше те, що зараз не знаєш, кому з політиків довіряти" (0,547); "Вибори не забезпечують демократії, бо партії, за які голосують виборці, відстоюють інтереси верхівки" (0,526); "Вибори не забезпечують виконання волі народу, бо депутати залежать від влади" (0,508); "Необхідно забезпечити проведення Конституційної реформи" (0,501); "Необхідно розвивати ринок капіталу, землі, праці, тощо" (0,5); "Треба запровадити механізми стримування й противаг різних гілок влади" (0,498); "Треба забезпечити державне регулювання економічних відносин" (0,464); "Політика в Україні формується під ковдрою" (0,428); "Слід забезпечити місцеве самоврядування на базі територіальних громад" (0,405). Фактор "політична активність" розкриває налаштованість студентів контролювати владу, втручатися в політичний процес та владні відносини.

За фактором "політична активність" регіональні відмінності політичних настановлень студентської молоді незначущі. Серед студентів всіх регіонів поширене незадоволення владою та зафіксовані настановлення щодо її контролю. Кількість політично активних студентів (22%) майже така, що й кількість не активних (21%). Дещо більше політично активних студентів з "західними" орієнтаціями – 33%, ніж із "східними" – 24% так само, як і політично пасивних із "західними" орієнтаціями більше – 21%, ніж із "східними" – 15%. Студенти з "східними" орієнтаціями частіше байдужі до політичних проблем – 60%, ніж студенти із "західними" орієнтаціями – 46%.

Студенти, які вірять в демократію, частіше є політично активними – 28,4%, на їх думку, механізмів дієвого контролю Уряду, Президента та депутатів немає. В них частіше присутні недовіра до дій існуючої влади, невіра у її демократичність, тому в них більш активно проявляються настановлення щодо контролю влади. Тих, що не вірять в демократію, вдвічі менше (15,3%), їх можна назвати аполітичними.

Однак, 56,8% студентів не визначилися в питаннях ставлення до влади, тому можна вважати їх байдужими, що зумовлено як невірою в можливість контролю влади, так і недовірою до політиків, однак вони і не заперечують необхідність суспільного контролю за діями влади. Характерною причиною низької політичної активності є недовіра до влади, інституту виборів та інших державних інституцій.

Конативний характер соціально-політичних настановлень виразно проявляється в електоральних намірах молоді. Студенти з настановленнями "західної" політичної орієнтації мають намір голосувати за "БЮТ" – 26%, або за "НУ" – 22%. Серед студентів із "східною" орієнтацією за "РУ" збираються голосувати 31%, а 53% не визначилися. За "СПУ" збираються голосувати 4,7% опитаних, з яких 65% мають слабо визначені політичні орієнтації, 7,8% студентів мають "східні орієнтації", а 11% – "західні". Характерно, що значна кількість (47%) опитаних студентів ще не визначилася з електоральним вибором, навіть при наявності визначених політичних орієнтацій.

Стосовно когнітивних проявів виявлено, що відмінності ідейно-політичного змісту когнітивної сфери студентської молоді по регіонах невеликі, але статистично значущі (0,01<р<0,05). Ідеології націоналізму та соціалізму дещо частіше підтримується студентами західної України, а ідеології лібералізму та анархізму – студентами східних регіонів. За "східних" орієнтацій студенти слабо поділяють націоналістичну та соціалістичну ідеології – 9,7%, натомість, студенти із "західними" політичними настановленнями її поділяють – 47,6%. Ліберально-анархічні ідеології мають приблизно однакову підтримку у студентів як "східних", так і "західних" політичних орієнтацій.

Дослідження проілюструвало, що емоційні прояви опитаних слабо корелюють з їх політичними настановленнями. Загалом, студенти показують наступне ставлення до держави: "залучення" – 29,3%, "відсторонення" – 29,3%, "протиставлення" – 5,3%, "не визначився" – 36,1%. З тих, у кого відносини до держави проявляються у емоційному протиставленні – 70% мають проросійські настановлення.

Соціальна фрустрація визначалася за ставленням студентів до установ та закладів, що надають медичні послуги, до служб зайнятості, які забезпечують працевлаштування після закінчення навчання, побутових закладів тощо. Показники соціальної фрустрації мають нормальний розподіл і не залежать від політичної орієнтації та регіональних чинників. У студентів зі "східними" політичними настановленнями високу фрустрацію мають 19,7%, а у студентів з "західними" – 16,1% опитаних. Низьку фрустрацію мають і студенти "східних" орієнтацій – 20,5%, і студенти "західних" орієнтацій - 20,2%.

Отримані дані ставлять під сумнів думку про підвищення соціальної фрустрації студентської молоді в умовах трансформації суспільства. Це є свідченням того, що людська психіка пристосовується до суперечливих умов, що трактується як "психологічна гнучкість" (Г.М.Андрєєва). Однак "ціною" такої гнучкості є внутрішній компроміс: потрапляючи в несприятливі умови, особистість може поступитися моральними принципами, що забезпечує редукцію соціальної фрустрації та виявляється як ефект макіавеллізму.

Рівень макіавеллізму визначався шляхом факторизації даних студентами оцінок моральних норм, отриманих за допомогою МАК-шкали (Р.Крісті, Ф.Гайз, С.Москвічов). Виявлено два фактори. Перший фактор з навантаженням 14,6% названо "чесність", а другий з навантаженням 14,3% – "макіавеллізм". Кількість тверджень, які увійшли до факторів, обмежено за критерієм факторної ваги - F>0,4.

Фактор "чесність" містить наступні норми: "Чесність – це найкраща лінія поведінки на всі випадки" (0,670); "Людина повинна робити щось, тільки якщо вона впевнена, що це є морально виправдано" (0,546); "Не можна пробачити людині, яка для досягнення власної мети бреше іншому" (0,526); "Краще бути скромним та щирим, ніж заможним, але не завжди чесним" (0,518); "Якщо Ви хочете, щоб для Вас щось зробили, краще прямо сказати, що Вам треба, ніж посилатися на аргументи" (0,513); "Цілком можливо бути гарною людиною в усіх відношеннях" (0,509); "Бандити повинні сидіти в тюрмах (0,488).

До фактору "макіавеллізм" увійшли "аморальні" норми: "Головна відмінність між більшістю злочинців та іншими людьми в тому, що злочинці мають дурість бути пійманими" (0,581); "Ніколи не треба казати справжню причину Ваших дій, якщо немає впевненості, що це Вам на користь" (0,539); "Найкращий спосіб отримувати від людей те, що тобі треба – це казати їм те, що вони хочуть почути" (0,531); "Байки про демократію та справедливість для наївних людей" (0,526); "Майже всі багаті люди винні перед законом" (0,519); "Вельми мудро підлещуватись до важливих осіб" (0,463); "Безпечніше за все вважати, що у кожного є порочні вади характеру, які виявляються при першій можливості" (0,451); "Легше досягти успіху, йдучи навпростець, ні з чим не рахуючись" (0,443). Позитивна оцінка наведених тверджень свідчить про макіавеллізм та безпринципність особистості, а негативні оцінки свідчать про її моральність.

У студентів з "східними" настановленнями (у яких політичні настановлення не збігаються з настановами правлячої політичної сили, і може бути когнітивний дисонанс) ефект макіавеллізму проявляється сильніше (в середньому "0,23"), ніж у студентів із "західними" політичними настановленнями (в середньому "-0,28").

Серед студентів незначний ефект макіавеллізму мають 153 опитаних, з них "західної" орієнтації – 37,3%, а "східної" – 17,6%. Високі показники макіавеллізму мають 149 опитаних, з них "західної" орієнтації 18,1% студентів, а "східної" – 30,2%. Отже, відмінність між студентами, з різними політичними орієнтаціями, за показниками макіавеллізму статистично значуща (р<0,001).

Більш високі показники моральних настановлень відзначаються у студентів, які підтримують євро-інтеграційний напрямок України, надають перевагу національним цінностям та культурі, підтримують ідеології соціалізму та націонал-демократії, віддають електоральну підтримку переважно прозахідним партіям та блокам. Настановлення прозахідної політичної орієнтації корелюють з низькими показниками макіавеллізму, а настановлення проросійської орієнтації – з високими показниками.

Загалом, близько 50% студентів не визначилися в питаннях політичної орієнтації та електорального вибору. Близько 25% студентів мають настановлення проросійської політичної орієнтації, що наразі не відповідає зовнішньополітичному курсу суверенної країни і нормам, затвердженим парламентом. Отже, 75% студентів мають маргінальну спрямованість і тільки 25% студентів мають громадянську спрямованість. Низькі показники політичної активності та громадянської спрямованості пояснюються тим, що за умов існування антагоністичних соціально-політичних норм утруднено формування соціально-політичних настановлень, політичне самовизначення та розвиток громадянської спрямованості особистості. Таким чином, громадянська спрямованість особистості характеризується змістом моральних і політичних настановлень, які формуються у молоді відповідно до пануючої в регіоні суспільної думки та ідеології.

Аналіз особливостей соціально-політичних настановлень молоді в умовах співіснування суперечливих соціальних норм розкриває складність процесу формування громадянської спрямованості особистості в умовах трансформації суспільства та доводить необхідність спрямованої політичної соціалізації молоді.

Дослідження засвідчило ефективність впровадження програм морально-політичного виховання для гармонізації складових політичної свідомості молоді та подолання когнітивного дисонансу.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підтвердило висунуті гіпотези та дозволило розв'язати поставлені завдання. Аналіз соціально-психологічної, психологічної та політологічної літератури з досліджуваної проблематики, та результатів емпіричного дослідження дозволив зробити висновки:

1. Соціально-політичне настановлення – це феномен свідомості сформований в результаті інтеріоризації особистістю соціально-політичних норм, що забезпечує готовність суб'єкта діяти певним чином відносно соціально-політичних об'єктів та явищ.

2. Структура соціально-політичного настановлення тотожна структурі соціальної норми, що інтеріоризована індивідом і складається з імперативу та диспозиції. Структурні компоненти проявляються в діяльності індивіда як конативні, когнітивні або афективні реакції.

3. Модель взаємозв'язку соціально-політичних настановлень особистості і соціокультурного середовища, дозволяє її використання в комплексних дослідженнях змісту і суті соціально-політичних настановлень особистості, та їх структурних проявів (конативних, когнітивних та афективних).

4. Зафіксовано якісні та кількісні показники соціально-політичних настановлень студентської молоді в Україні кінця 2005 року. Когнітивні прояви соціально-політичних настановлень молоді полягають в їх ідейно-політичних переконаннях: за проєвропейських соціально-політичних настановлень студенти частіше мають національні та соціалістичні переконання, а за проросійських – ліберальні та анархічні переконання. Афективні прояви виявляються в ставленні до держави і характеризуються тим, що українські студенти з проросійськими соціально-політичними настановленнями частіше розмежовують себе й державу, ніж студенти з проєвропейськими соціально-політичними настановленнями. Конативні прояви полягають у підтримці певних партій та блоків – за проєвропейських соціально-політичних настановлень студенти підтримують "Нашу Україну", "БЮТ" та СПУ, а за проросійських соціально-політичних настановлень – "Партію Регіонів" та КПУ.

5. Виявлено, що громадянська спрямованість особистості визначається, зокрема, констеляцією політичних, національно-культурних та моральних настановлень, де останні постають стрижнем громадянської спрямованості.

6. Показано, що неприйняття особистістю соціально-політичних норм, які декларуються владою, корелює з низькими показниками моральних настановлень студентів, що негативно впливає на формування громадянської спрямованості молоді. Суперечливість елементів системи "соціально-політичне середовище – соціально-політичне настановлення" є вагомим чинником зниження моральних настановлень особистості. Соціально-політичні настановлення, які формуються під впливом суперечливих соціально-політичних норм, зумовлюють когнітивний дисонанс, механізм редукції якого полягає у зниженні інтенсивності моральних настановлень особистості.

7. Для формування узгоджених соціально-політичних настановлень та громадянської спрямованості особистості доцільно впроваджувати програми морально-політичного виховання молоді, які повинні застосовувати колективні обговорення актуальних проблем в суспільстві за схемою – тези та аргументи, причини та наслідки.

Подальша розробка представленої проблеми полягає: у проведенні лонгітюдного дослідження динаміки змісту політичної свідомості і психічних станів громадян та здійснення аналізу змін соціально-політичних настановлень молоді, їх громадянської спрямованості на основі нових даних; у розкритті механізмів політичної соціалізації та ресоціалізації громадян в процесі трансформації суспільства; у розробці програм політичної соціалізації молоді. Дослідження проблеми формування соціально-політичних настановлень особистості наближають суспільство, політиків, освітян до розуміння закономірностей розвитку громадянської спрямованості та політичної залученості особистості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Білоконь І.В. Регіональні особливості соціально-політичних настановлень молоді // Соціальна психологія. – К. – 2006. – №3. – С. 33-47.

2. Білоконь І.В. Методологічні проблеми дослідження соціально-політичних настановлень молоді в умовах трансформації суспільства // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – 2005. – Вип. 26. – том 1. – С. 109-113.

3. Білоконь І.В. Політико-психологічні особливості соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави. – К.– 2005. – Вип.4. – С. – 272.

4. Білоконь І.В. Політичні події кінця 2004 року в Україні і соціально-політичні настановлення молоді // Соціальна психологія. – 2005. – №4. – С. 21-32.

5. Білоконь І.В. Аналіз невідповідності соціально-політичних настановлень молоді їх включенню в політичну діяльність // Актуальні проблеми психології. Том. І. – К. – 2003. – Вип.11. – С.86-91.

6. Білоконь І.В. Соціально-політичні настановлення молоді в умовах трансформації суспільства // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні – К.– 2003. – С.276-284.

7. Білоконь І.В. До питання визначення поняття "соціальне настановлення" // Проблеми загальної та педагогічної психології. – К.– 2002.– т. ІV.– ч.6.– С.19-24.

8. Білоконь І.В. Демократія – природний стан соціуму // ХХІ Століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. – К. – 2003. – С. 121-126.

9. Білоконь І.В. Особливості моральних настановлень молоді в умовах суспільних трансформацій // ХХІ Століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. –Частина І. – К.– 2004. – С.150-156.

10. Білоконь І.В. Психологічні особливості сприйняття громадянами змін // ХХІ Століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Книга V. – К. – 2006. – С.26 – 30.

АНОТАЦІЇ

Білоконь Ігор Вікторович. Особливості соціально-політичних настановлень молоді в умовах трансформації суспільства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2007.

У дисертації досліджуються особливості соціально-політичних настановлень студентської молоді в умовах трансформації соціально-політичної системи країни. На основі новітніх теоретичних уявлень про феномен "соціальне настановлення" розроблено визначення поняття "соціально-політичне" настановлення та модель взаємозв'язку "соціально-політичне середовище – соціально-політичне настановлення". Досліджено зміст та специфіку проявів соціально-політичних настановлень студентської молоді в умовах суперечливої соціально-політичної ситуації. Визначено, що формування соціально-політичних настановлень під впливом суперечливих соціально-політичних норм зумовлює когнітивний дисонанс в сфері свідомості студентів, який найвиразніше проявляється за проросійської політичної орієнтацій. Розкрито механізм редукції когнітивного дисонансу викликаного суперечливістю соціально-політичної ситуації, який полягає у зниженні інтенсивності моральних настановлень, що фіксується