УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ САДІВНИЦТВА

БАБІНЦЕВА НІНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 634.11:631.542:631.541.11:631.563

формування продуктивності яблуні в насадженнях передгірної зони криму

06.01.07 – плодівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на Кримській дослідній станції Інституту садівництва УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Омельченко Іван Климович,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник відділу технологій вирощування зерняткових культур

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Бублик Микола Олександрович,

Інститут садівництва УААН,

заступник директора з наукової роботи

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

КУЧЕР Микола Федорович,

Інститут помології ім. Л.П. Симиренка УААН,

директор

Захист дисертації відбудеться ”_27___”___червня____2008 р., о __10___ годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.375.01 в Інституті садівництва УААН за адресою: Україна, 03027, с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, Інститут садівництва УААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту садівництва УААН.

Автореферат розісланий ”_27___”____травня___2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат сільськогосподарських наук Н.В. Мойсейченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Яблуні – основна плодова культура в Криму. В її насадженнях використовуються переважно сучасні сорти на клонових підщепах.

В останні роки у зв’язку з економічними труднощами і нестабільністю на ринку площі садів на півострові зменшились, різко знизився обсяг виробництва плодів. Ці явища викликані, в першу чергу, застосуванням трудомістких технологій, несприятливими погодніми умовами вегетації, особливо в період цвітіння. Негативну роль відіграла відсутність спеціальних технологій для насаджень на середньорослих підщепах зі вставками слаборослих.

Значний вклад у розробку нових типів насаджень яблуні внесли українські вчені: Гулько І.П. (1995), Клочко П.В. (1999), Кондратенко П.В. (2001), Кузьменко М.С. (1975), Омельченко І.К. (1995, 2006), Романов А.О. (1993), Сенін В.І. (2000), Татарінов А.М. (1988, 1999), Шеремет І.П. (1987) та ін. Огляд літературних джерел дав можливість окреслити основні напрямки пошуків шляхів формування високої продуктивності досліджуваної культури в садах передгірної зони Криму.

Тому вивчення особливостей формування продуктивності сорто-підщепних комбінацій яблуні в різних типах садів і розробка диференційованих способів сортової обрізки дерев на слаборослих підщепах у період плодоношення мають важливе значення для забезпечення регулярної високої врожайності високоякісних плодів з мінімальними затратами праці. Це й визначило вибір теми дисертації, її актуальність, мету і завдання досліджень, що особливо важливо в умовах експансії зарубіжних технологій.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану НДР за державною програмою „Удосконалити існуючі та розробити нові ресурсозберігаючі та екологічно безпечні технології виробництва плодів зерняткових культур високих товарних та санітарно-гігієнічних якостей, в тому числі для оздоровчого дієтичного і дитячого харчування”, реєстраційний номер 0194U005642, та „Розробити інтенсивні ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології виробництва та зберігання і переробки плодів і ягід” науково-тематичного плану Інституту садівництва УААН, реєстраційний номер 0196U01192.

Мета і завдання досліджень. Основна мета досліджень полягала в обґрунтуванні методів формування продуктивності в інтенсивних садах яблуні з оптимальним використанням високопродуктивних сорто-підщепних комбінувань, форм крони та ефективних видів обрізування дерев для пом’якшення періодичності плодоношення і отримання регулярних урожаїв плодів високої якості в умовах передгірської зони Криму.

Програмою передбачено вирішення таких завдань:

- вивчити біологічні особливості сортів яблуні, схильних до періодичності плодоношення, та визначити способи обрізки, що пом’якшують вираженість і ступінь цієї негативної ознаки;

- дослідити характер росту і продуктивності дерев на слаборослій підщепі М.9 і середньорослій ММ.106 зі вставкою М.9 з формуванням вільноростучої пальмети і вільноростучого веретена, виявити найбільш продуктивні сорто-підщепні комбінування;

- встановити якість плодів залежно від конструкції садів та способів обрізування;

- вивчити вплив характеру росту і розміщення кореневої системи дерев яблуні в залежності від підщепи;

- дати економічну оцінку вирощування цієї культури в різних конструкціях насаджень.

Об'єкт досліджень – сорти, слаборослі підщепи, сорто-підщепні комбінування, типи насаджень та способи обрізки дерев яблуні, фенологічні зміни, біометричні параметри та продуктивність сортів, біохімічна та господарська оцінка продукції.

Предмет досліджень – процеси формування продуктивності яблуні на слаборослих підщепах у передгір’ї Криму.

Методи досліджень. Дослідження проведено шляхом закладання польових, лабораторно-польових багатофакторних дослідів із застосуванням загальноприйнятих агрохімічних і фізіологічних, а обробку одержаних даних – з використанням математично-статистичних (кореляційний, регресивний і дисперсійний) методів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначено особливості формування продуктивності сортів яблуні в різних типах садів на середньорослій підщепі зі вставкою слаборослої в умовах передгірного Криму.

Встановлено показники росту і диференціації генеративних бруньок, особливості цвітіння та зав’язування плодів у сортів на слаборослих підщепах.

Визначено посухостійкість сортів яблуні за показниками оводненості, тургоресцентності та водного дефіциту листків і потребу у продуктах фотосинтезу для формування плодів в умовах недостатнього зволоження ґрунту.

Доведено залежність чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) у яблуні від обрізування за типом веретена, проріджування крони, циклічної заміни та омолодження три-чотирирічних плодових гілок.

Розроблено диференційну систему обрізки дерев залежно від сорто-підщепних комбінацій і форм крони.

Виявлено залежність урожайності, якості плодів та строків їх зберігання від конструкцій насаджень яблуні на слаборослих підщепах.

Практичне значення одержаних результатів полягає: в обґрунтуванні та оцінці високопродуктивних сорто-підщепних комбінацій в насадженнях яблуні, сформованих за системою вільноростучого веретена і пальмети, та визначенні ефективних способів їх обрізування на слаборослих підщепах.

Наукові розробки впроваджено в дослідному господарстві (ДГ) Кримської дослідної станції садівництва, господарстві „Плодовод” та інших господарствах Криму, де створені насадження яблуні на площі понад 322 га при середній врожайності 20-25 т/га.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях вченої ради Інституту садівництва УААН, методичних комісій та науково-технічної ради Кримської дослідної станції садівництва і подані в наукових звітах відділу агротехніки КДС за 1993-2003 рр. Основні результати досліджень були представлені на VIII Міжнародному симпозіумі „Нетрадиційне рослинництво, екологія та здоров’я” (Алушта, 1999), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції (Ялта, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції „Садівництво України: традиції, здобутки, перспективи” (Мліїв, 2005).

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні та узагальненні літературних джерел, розробці програми і методики досліджень, проведенні аналізів і підготовці до опублікування та апробації результатів в умовах виробництва. У спільних працях автор виконала експериментальну роботу і узагальнила результати дослідів. При виконанні дисертаційної роботи науково-методичну допомогу надавали наукові співробітники Кримської ДСС Танкевич Л.Б., Горб Н.Н.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 8 – у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Роботу подано на 164, додатки – на 14 і список використаної літератури на 23 сторінках комп’ютерного тексту. Включає 6 розділів, висновки та рекомендації, містить 57 таблиць, 9 рисунків. У додатках налічується 16 таблиць і 3 рисунки. Список використаних джерел включає 291 працю, в тому числі 63 – латиницею.

Основний зміст роботи

Особливості росту і плодоношення яблуні на слаборослих підщепах при різних способах формування та обрізування дерев (огляд літератури)

У розділі характеризується стан інтенсифікації вирощування насаджень яблуні на слаборослих підщепах в різних країнах. Аналізується поширення та використання різних типів насаджень і способів обрізування дерев, які впливають на їх ріст і плодоношення та якість отриманої продукції. Висвітлено вплив підщепи і сорту на силу росту дерев, умови їх освітлення, посухостійкість, продуктивність та на товарність і лежкоспроможність плодів. Визначено актуальні напрямки подальших досліджень.

Умови, об’єкти і методика проведення досліджень

Досліди виконано протягом 1990-2005 рр. на базі Кримської дослідної станції Інституту садівництва УААН у грунтово-кліматичних умовах передгір’я Криму.

Клімат зони посушливий з помірно жарким вегетаційним періодом і м’якою нестійкою зимою. Середня багаторічна температура повітря становить 10,4°С. Найбільш теплими були 1999, 2001 і 2002 рр., коли цей показник був на 0,8-1,3°С вище середньої багаторічної норми. Сума ефективних температур вище 10°С в ці роки досягала 1545,0; 1572,3 і 1607,0°С відповідно, що на 221-283°С вище за багаторічну. Абсолютний мінімум температур у січні опускався до мінус 22 (1992 р.) і мінус 23 °С (1991 і 2002 рр.). У літні місяці максимальна температура становила 30-37 °С. У травні 1999 і 2002 рр. були зафіксовані нічні заморозки (мінус 4-9°С), що призвело до повної загибелі врожаю на дослідних ділянках.

Середньорічна сума опадів складала 493, а максимальна (у 1997 р.) – 818,8 мм, що перевищило багаторічну норму на 329 мм, у тому числі за вегетацію випало 515,7 мм.

Ґрунти на дослідній ділянці – лучно-чорноземні алювіальні карбонатні легкоглинисті на алювіальних відкладах. Реакція ґрунтового розчину – від слаболужної до лужної (рН=7,5-8,3). Вміст гумусу в орному шарі грунту становить 2,4-3,2 %, а об’ємна маса останнього – 1,27 г/см3. Забезпеченість грунту в період досліджень рухомим фосфором складала від 4,7 до 6,7, обмінним калієм – від 32,4 до 39,2, легкогідролізованим азотом – від 1,7 до 5,5 мг/100 г. Ступінь насиченості основами у верхніх шарах сягає 40,9-45,2 мг.-екв./100 г грунту. Ґрунтові води залягають на глибині 2-3 м.

Програма досліджень включала два польові досліди.

Дослід 1. Вивчення росту і плодоношення сортів яблуні на слаборослій підщепі М.9 і середньорослій ММ.106 зі вставкою М.9 у різних типах насаджень. Виконувався за такою схемою.

Сорт | Підщепа | Форма крони

Голден Делішес | М.9 (контроль) | Вільноростуча пальмета

Вільноростуче веретено

ММ.106 зі вставкою М.9 | Вільноростуча пальмета

Вільноростуче веретено

Салют | М.9 | Вільноростуча пальмета

Вільноростуче веретено

ММ.106 зі вставкою М.9 | Вільноростуча пальмета

Вільноростуче веретено

Старк Ред Голд | М.9 | Вільноростуча пальмета

Вільноростуче веретено

Кінг Девід | М.9 | Вільноростуча пальмета

Вільноростуче веретено

Кандиль синап | М.9 | Вільноростуча пальмета

Вільноростуче веретено

Схема садіння 4 Ч 2 м. Довжина вставки стебла М.9 – 20 см. Дослід закладено в 1990 році в саду 1985 р. садіння. Розміщення варіантів проведено методом чотириразових рендомізованих повторень. Кількість облікових дерев у варіанті 24.

Дослід 2. Вивчення способів обрізування дерев сортів яблуні, схильних до періодичного плодоношення з метою одержання високих і сталих урожаїв. Схема: 1) обрізка за типом вільноростучого веретена (контроль); 2) омолоджувальне обрізування з укорочуванням приростів старше 3-х років на гілках усіх порядків; 3) щорічне проріджування крони з відхиленням вертикальних пагонів до горизонтального положення в урожайний рік; 4) циклічна обрізка – заміна три-чотирирічних плодових гілок із залишенням пеньків довжиною 5-10 см.

Вивчали сорти Салют, Кінг Девід, Старк Ред Голд і Кандиль синап на підщепі М.9. Схема садіння 4 Ч 2 м, форма крони – вільноростуче веретено. Дослід закладено у трьохразовому повторенні по 8 дерев у кожному, 24 – у варіанті кожного сорту. Варіанти розміщені методом рендомізації.

Ґрунт в обох дослідах утримували в чистому і розпушеному стані з регулярним застосовуванням зрошення. Перший вегетаційний полив проводили після завершення цвітіння, а наступні – в міру зниження вологості кореневмістногго шару ґрунту до 65-70 % НВ.

В досліди включено такі сорти: зимові – середньорослі – Голден Делішес з широкоовальною кроною, Старк Ред Голд з овальною загущеною та Салют з округлою кроною, сильнорослі – Кінг Девід з округлою, а також осінній Кандиль синап з високопірамідальною кронами.

Польові та лабораторні досліди виконували за методиками, загальноприйнятими у плодівництві: „Программно-методические указания по агротехническим опытам с плодовыми и ягодными культурами” (Мичуринск, 1956), „Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами” (Кондратенко П.В., Бублик М.О., 1996), „Программно-методические указания по агротехническим опытам с плодовыми и ягодными культурами” (Седов Е.Н., Огольцова Т.П., 1999) та ін. У польових дослідах визначали біометричні характеристики, обчислювали кількість квіток і зав’язі на трьох облікових деревах кожного варіанту. Щільність розміщення плодових утворень визначали за допомогою підрахунку їх по довжині основних гілок, а масу гілок, видалених при обрізуванні – зважуванням. Одночасно підраховували кількість видалених квіткових бруньок.

Площу листкової поверхні обчислювали за допомогою методів Н.К. Полякова (1959) та І.Г. Фулги (1985). Чисту продуктивність фотосинтезу визначали за методикою А.С. Овсяннікова (1985), морозостійкість дерев – за М.О. Соловйовою (1982), посухостійкість – за М.Д Кушніренком (1991).

Облік урожаю проводили ваговим методом на всіх варіантах по кожному обліковому дереву. Середню масу плодів визначали зважуванням 100 яблук з варіанту, а товарність – за ДСТУ 21122-75. Індекс періодичності плодоношення обчислювали за формулою Синга (Карпенчук Г.К., 1984). Лежкість плодів та їх біохімічний склад встановлювали за методикою Інституту садівництва (УААН) (1980).

Кількісну оцінку формування продуктивності сортів яблуні на III - VIII етапах органогенезу та ефективності реалізації їх елементів у реальний урожай (ІХ - ХІІ етапи органогенезу) виконували за методиками В.Л. Вітковського (1984) та І.С. Ісаєвої (1989). Кореневу систему вивчали методом моноліту (Колесніков В.А., 1962).

Моделювання оптимальної відстані між деревами в ряду залежно від сорту, підщепи і форми корни проводили за Н.В. Агафоновим (1983).

Економічну та енергетичну оцінку ефективності вирощування насаджень виконували за методикою О.М. Шестопаля (2002). При статистичній обробці даних застосовували метод дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим (1991) та відповідні комп’ютерні програми М.О. Бублика (1991).

Догляд за садами здійснювали згідно із загальноприйнятими рекомендаціями.

Результати досліджень

Особливості росту і плодоношення сортів яблуні на слаборослих підщепах у різних типах насаджень

Біометричні показники росту дерев значною мірою залежать від підщепи і форми крони. У дерев сортів Старк Ред Голд і Салют на М.9, сформованих за системою вільноростучого веретена, приріст площі поперечного перерізу штамба за 10 років склав 48,7-50,2 см2, або на 7,2-25,2 % більше, ніж у вільноростучої пальмети і на 118,3-125,1 % порівняно з Голден Делішесом на ММ.106 зі вставкою М.9.

Об’єм крони в дерев сорту Кандиль синап з обома досліджуваними формами крони виявився відповідно у 2,4 і 2,0 рази меншим, ніж у Голден Делішеса. При однаковій площі живлення показники росту дерев на підщепі М.9 незалежно від формування були вищими порівняно з ММ.106 зі вставкою М.9.

У 16-річних дерев сортів Старк Ред Голд, Кінг Девід і Голден Делішес на М.9 крони, сформовані за системою пальмети, освоюють площу живлення від 47,5 до 62,5, а за типом веретена – від 30 до 40 %. У Кандиль синапа цей показник складав усього 15-20 % незалежно від крони. Тому, як показало моделювання, відстані між деревами окремих сортів в ряду при формуванні їх за системою вільноростучого веретена можна зменшити до 1,2-1,5 м.

Середня довжина пагонів залежить не від крони, а від сорту. Загальний сумарний приріст дерев Старк Ред Голда на М.9 за рік становив 43,2 (пальмета) і 39,8 (веретено), на сьомий рік вегетації – відповідно 69,2 і 59,1 м, а в Кандиль синапа був у 2,5 раза меншим (17 м).

Кількість плодових прутиків у дерев сорту Голден Делішес на підщепі М.9, сформованих за системою вільноростуча пальмета складала 31,9, на ММ.106 зі вставкою М.9 – 29,1, а у вільноростучого веретена – відповідно 41,8 і 40,8 %. Аналогічну закономірність відмічено в цих варіантах і щодо числа кільчаток, яке залежало від біологічних особливостей сорту. Найбільше їх формується у сортів зі слабою пагоноутворювальною спроможністю (Кандиль синап) (126-199 шт. на дерево).

Площа листкової поверхні в семирічних дерев сорту Голден Делішес, сформованих за типом пальмети, становила, тис. м2/га: на М.9 – 6,0, на ММ.106 зі вставкою М.9 – 5,0, а за типом веретена – відповідно 6,8 і 6,1. В урожайні роки облистяність дерев у сортів Кінг Девід і Старк Ред Голд на М.9, а також Голден Делішес на ММ.106 зі вставкою М.9 була в 1,3-1,4 раза меншою, ніж у роки з меншим урожаєм.

Архітектоніка кореневої системи. Вплив підщепи на прищепу проявляється в рості й розвитку не тільки надземної частини, але й кореневої системи. Остання в дерев Голден Делішеса на М.9 проникала в грунт на глибину 120-140 см, її загальна довжина становила 3436 м, маса – 14,3 кг, а на ММ.106 зі вставкою М.9 ці показники відповідно склали 120 см, 1414 м і 6,6 кг. В дерев на М.9 маса коренів була у 2,0, а загальна довжина у 2,4 раза більше, ніж на комбінованій підщепі. У дерев із вставкою М.9 відсоток скелетних коренів діаметром 8 мм збільшився до 76, тоді як на підщепі М.9 – до 64 % від загальної кількості.

Цвітіння. У сортів зимового строку достигання Голден Делішес і Старк Ред Голд цвітіння починалось і закінчувалось на 3-4 дні пізніше, ніж у Салюта, Кінг Девіда і Кандиль синапа (третя декада квітня – початок першої травня). Використання підщепи ММ.106 зі вставкою М.9 сприяє збільшенню відсотка корисної зав’язі в досліджуваних сортів на 13,8-14,9 % порівняно з деревами на м.9. Це обумовлює відносно вищий урожай у сортів з помірною інтенсивністю цвітіння.

У 1999 році, в період цвітіння, були відмічені заморозки до мінус 4-9 °С, що призвели до підмерзання квіток і зав’язі. Реакція сортів на це виявилася неоднозначною. Так, у Кінг Девіда і Кандиль синапа зав’язь була пошкоджена повністю, а на деревах Салюта, Голден Делішеса і Старк Ред Голда 17-34 % її залишилися здоровими. Але через тиждень у Старк Ред Голда залишилось 5 % здорової зав’язі, 27 % були частково ушкодженими, а 68 % повністю загинули.

На ступінь пошкодження зав’язі впливають форма і висота крони. Формуючи її на високому штамбі, а також використовуючи сорти з пізнім проходженням фаз цвітіння, можна уникнути або зменшити пошкодження весняними заморозками.

Диференціація генеративних бруньок – ключове питання у створенні скороплідних і регулярно плодоносних насаджень. Строки і тривалість цього процесу залежать від біологічних особливостей сортів, умов вирощування та навантаження урожаєм. Час, необхідний для формування осі суцвіття та закладання зачаткових горбиків квіток на деревах досліджуваних сортів, однаковий – два тижні. Для створення ж вегетативної сфери квітки потрібні від чотирьох до шести тижнів залежно від сорту. Період, протягом якого відбувається IV етап органогенезу, в залежності від погодних умов складає від 60 до 75 днів.

Урожайність. У сортів Голден Делішес і Кінг Девід на М.9 урожайність у середньому за 1996-2005 роки становила, ц/га: при формуванні вільноростучої пальмети – 239,5 і 249,2, вільноростучого веретена – 230,7 і 238,6 відповідно (табл. 1). Максимальну врожайність у них відмічено в 1997 (570,5 ц/га, вільноростуче веретено) і в 1996 рр. (520,2 ц/га, вільноростуча пальмета).

Таблиця 1

Урожайність різних сорто-підщепних комбінувань яблуні в залежності від форми крони. Рік садіння – 1985, схема – 4 Ч 2 м

Сорто-підщепні комбінування | Середня врожайність за роками, ц/га

1990-1994 | 1996 | 1997 | 1998 | 2000 | 2001 | 2003 | 2004-2005 | 1990-2005 | %

Вільноростуча пальмета

Голден Делішес на М.9 (к) | 163,4 | 93,2 | 570,5 | 222,7 | 438,5 | 234,3 | 264,5 | 236,5 | 239,5 | 100

Голден Делішес на ММ.106 зі вставкою М.9 | 140,3 | 118,2 | 473,9 | 149,5 | 408,7 | 228,6 | 245,7 | 241,7 | 216,1 | 90,2

Салют на М.9 | 161,7 | 207,5 | 292,1 | 245,9 | 399,6 | 201,9 | 265,4 | 229,1 | 221,9 | 92,6

Салют на ММ.106 зі вставкою М.9 | 120,7 | 245,3 | 288,4 | 235,7 | 407,5 | 201,5 | 274,3 | 233,5 | 209,5 | 87,5

Старк Ред Голд на М.9 | 161,3 | 116,3 | 384,2 | 263,4 | 158,0 | 166,8 | 194,2 | 201,6 | 191,7 | 80,0

Кінг Девід на М.9 | 162,1 | 520,2 | 65,7 | 405,5 | 362,5 | 245,4 | 311,5 | 259,1 | 249,2 | 104,1

Кандиль синап на М.9 | 61,6 | 93,5 | 187,3 | 159,9 | 191,2 | 124,5 | 173,2 | 125,1 | 114,4 | 47,8

НІР05 | 91,7 | 73,3 | 64,9 | 98,5 | 32,7 | 46,5 | - | - | -

Вільноростуче веретено

Голден Делішес на М.9 (к) | 177,7 | 68,1 | 509,4 | 218,0 | 331,6 | 230,4 | 273,5 | 240,3 | 230,7 | 100

Голден Делішес на ММ.106 зі вставкою М.9 | 145,7 | 92,6 | 361,4 | 137,5 | 308,5 | 219,5 | 293,4 | 229,6 | 200,1 | 86,7

Салют на М.9 | 140,8 | 188,1 | 338,6 | 271,7 | 329,2 | 207,4 | 278,6 | 218,3 | 211,9 | 91,8

Салют на ММ.106 зі вставкою М.9 | 115,0 | 195,0 | 308,7 | 155,0 | 402,2 | 191,2 | 266,5 | 224,6 | 195,6 | 84,8

Старк Ред Голд на М.9 | 170,7 | 129,5 | 376,6 | 305,1 | 91,4 | 234,0 | 301,5 | 239,1 | 213,0 | 92,3

Кінг Девід на М.9 | 168,0 | 461,7 | 168,8 | 307,3 | 109,0 | 239,1 | 296,5 | 263,6 | 238,6 | 103,4

Кандиль синап на М.9 | 76,1 | 104,7 | 204,4 | 154,0 | 85,8 | 114,6 | 168,5 | 131,7 | 113,5 | 49,2

НІР05 | 84,7 | 74,6 | 82,8 | 84,1 | 57,2 | 49,8 | - | - | -

Фактори | НІР05

А (сорто-підщепні комбінації) | 28,11

В (форми крони) | 15,03

АВ | 49,82

Примітка: к – контроль

Використання вставки М.9 на ММ.106 у сортів Салют і Голден Делішес дещо стримує темпи нарощування врожайності по відношенню до дерев на М.9. Так, у насадженнях Голден Делішеса на комбінованій підщепі цей показник за період 1990-2005 рр. склав 216,1 (пальмета) і 200,1 ц/га (веретено), або відповідно 90,2 і 91,8 % від контрольного (Голден Делішес на М.9). Це обумовлено меншою активністю ростових процесів і формуванням генеративних бруньок у перші роки після садіння дерев на ММ.106 зі вставкою М.9.

Аналіз урожайності за ці ж роки в дерев Старк Ред Голда показав, що вона не залежала від конструкції саду. Середня врожайність Кандиль синапа на М.9 була у 2,0-2,2 раза нижчою, ніж у сортів Голден Делішес, Салют і Кінг Девід, що, в першу чергу, обумовлено його біологічними особливостями, періодичністю плодоношення.

В дослідних насадженнях (садіння 2001 р.), де вивчали формування дерев за типом вільноростучого і напівплощинного веретена, врожайність сортів Голден Делішес, Джонаголд, Кіммерія та Кримське в середньому за 2003-2007 роки склала, ц/га: схема 3,5 Ч 1,25 м – 128,9-292,2, 3,5 Ч 1,75 м – 129,6-187,6, тобто була на рівні або нижчою, ніж в садах 1985 р. садіння (4 Ч 2 м)

Важливе значення при експлуатації садів має регулярність плодоношення. Аналіз даних за роки досліджень показав, що сорти Кінг Девід, Кандиль синап і Старк Ред Голд схильні до помірної його періодичності, індекс якої за цей період складав 62,0-55,1 %. Середні показники урожайності в сумі за час досліджень вирівнюються, але в окремі роки вони збільшувались до 89-91 %. Відносно помірною вона була в сорту Голден Делішес на обох досліджуваних підщепах (45-53 %).

Одним з найважливіших показників для оцінки сорто-підщепних комбінацій яблуні є питома продуктивність, розрахована на одиницю площі поперечного перерізу штамба, площу проекції та об’єм крони (табл. 2).

Таблиця 2

Питома продуктивність різних сорто-підщепних комбінувань яблуні в залежності від форми крони, середнє за 1990-2000 рр. Рік садіння 1985, схема – 4 Ч 2 м

Сорто-підщепні комбінування | Вільноростуча пальмета | Вільноростуче веретено

кг/дерева | площа поперечного перерізу штамба, кг/см2 | площа проекції крони, кг/см2 | об’єм крони, кг/см3 | кг/дерева | площа поперечного перерізу штамба, кг/см2 | площа проекції крони, кг/см2 | об’єм крони, кг/см3

Голден Делішес на М.9 (к) | 19,1 | 0,64 | 5,21 | 7,10 | 17,9 | 0,58 | 7,27 | 5,38

Голден Делішес на ММ.106 зі вставкою М.9 | 16,5 | 0,75 | 4,99 | 7,59 | 14,5 | 0,66 | 6,44 | 5,88

Салют на М.9 | 17,5 | 0,51 | 4,75 | 6,74 | 16,3 | 0,40 | 5,88 | 3,84

Салют на ММ.106 зі вставкою М.9 | 15,8 | 0,54 | 4,80 | 7,51 | 14,5 | 0,50 | 6,52 | 5,32

НІР05 | 4,7 | 0,10 | 1,10 | 1,71 | 3,7 | 0,08 | 1,30 | 1,76

У дерев Голден Делішеса і Салюта на ММ.106 зі вставкою М.9 навантаження плодами на 1 см2 площі поперечного перерізу штамба незалежно від форми крони становило відповідно 0,75-0,66 і 0,54-0,50, а на 1 м3 об’єму крони – 7,59-5,88 і 7,51-5,32 кг, або на 5,9-25,0 і 7,0-38,5 % більше, ніж на підщепі М.9. За роки досліджень найбільш ефективно використовувався об’єм крони в дерев Кандиль синапа, сформованих у вигляді пальмети (8,81 кг/ м3).

Вплив способів обрізування на ріст, розвиток і плодоношення сортів яблуні НА ПІДЩЕПІ м.9, схильних до періодичності плодоношення

Вплив способів обрізування на біометричні показники росту дерев. У сортів Салют, Кінг Девід і Кандиль синап після омолоджувальної обрізки приріст площі поперечного перерізу штамба за 1993-2001 рр. становив відповідно 47,88; 29,27 і 25,15 см2, або був на 11,0-31,0 % більший, ніж у контролі. Застосування циклічної зміни гілок у всіх досліджуваних сортів, за винятком Кінг Девіда, стримує процес потовщення штамба у порівнянні до контрольного варіанту.

У дерев Старк Ред Голда сумарний приріст пагонів у середньому за 1996-2000 рр. склав при проріджуванні крони 47,6 м, а при циклічному обрізуванні – 43,6 м, що на 9,5-19,6 % більше, ніж у контролі. Цей показник у дерев з омолоджувальним обрізуванням знизився на 30,7 % порівняно з контрольними. У Кінг Девіда сумарний приріст пагонів при омолоджувальній обрізці становив 40,7 м, що перевищило контрольний варіант на 21,1 %. У сорту Кандиль синап цей показник був в 1,6-1,9 раза нижчий, ніж у Старк Ред Голда і Кінг Девіда.

В структурі сумарного приросту дерев ростові пагони в середньому за 1996-2004 рр. незалежно від варіантів займають, %: у сорту Старк Ред Голд – 51,0-65,6, Кінг Девід – 58,9-69,8 і Кандиль синап – 45,4-55,3, а плодові прутики – відповідно 22,5-31,5; 18,7-25,3 і 25,8-29,2 %.

У всіх досліджуваних сортів середня довжина пагонів у 1993-2001 рр. коливалась від 33,6 до 38,9 см і залежала в основному від навантаження врожаєм.

Щорічне проріджування крони при відсутності вкорочення пагонів сприяє збільшенню площі її проекції в дерев Старк Ред Голда, Салюта і Кінг Девіда до 3,64-3,97 м2, що перевищує показники контрольного варіанту на 20,8-29,3 %. У сорту Кандиль синап незалежно від способів обрізування проекція крони варіювала в межах 1,2-1,3 м2, що свідчить про можливість щільнішого садіння дерев.

У Старк Ред Голда, Салюта і Кінг Девіда при проріджуванні крони її об’єм був найбільшим – 5,24-4,72 м3, або на 23,3-29,1 % більше, ніж у контролі. У сорту Кандиль синап цей показник був у межах 1,70-1,79 м3.

Площа листя плодових дерев є одним із факторів забезпечення високого врожаю в поточному році та закладання генеративних бруньок на наступний. Максимальною вона була в дерев сорту Старк Ред Голд при проріджуванні крони та циклічній зміні плодоносних гілок – 13,15 і 12,25 тис.м2/га відповідно, або на 46,2 і 56,9 % більше, ніж у контрольному варіанті. У сорту Кандиль синап асиміляційна поверхня дерев у варіанті з циклічним обрізуванням була на 20,0 % меншою, ніж при формуванні веретена (контроль).

Кількість плодових утворень у дерев Кандиль синапа становила, %: при обрізці за системою веретена на трирічних гілках – 33 і чотирирічних – 36, а після циклічного –на дворічних 60 і на трирічних гілках 30 (табл. 3). З усіх плодових утворень у кроні кільчатки складали 79-89 %. У дерев Кінг Девіда після її проріджування 18-30 % генеративних бруньок рівномірно розподілялися на дво-п’ятирічних обростаючих гілках. При циклічній зміні плодоносних гілок вони розміщувалися таким чином: на дворічних гілках – близько 50, на трирічних – 43 %. Питома вага прутиків у кроні цього сорту складала 7-15, списиків – 15-19 і кільчаток залежно від способів обрізування – від 68 до 84 %.

Таблиця 3

Розміщення генеративних бруньок на гілках яблуні різного віку та співвідношення плодових утворень у кроні вільноростучого веретена в залежності від способів обрізування, середнє за 2000-2004 рр., %

Варіанти досліду | Розміщення генеративних бруньок на гілках | Співвідношення плодових утворень

однорічних | дворічних | трирічних | чотирирічних | п’ятирічних | шестирічних | плодові прутики | списики | кільчатка

Кандиль синап

Вільноростуче веретено (к) | 1 | 22 | 33 | 36 | 8 | - | 8 | 13 | 79

Проріджування крони | 3 | 19 | 12 | 30 | 30 | 6 | 8 | 16 | 66

Циклічне обрізування | 7 | 60 | 30 | 3 | - | - | 4 | 7 | 89

Кінг Девід

Вільноростуче веретено (к) | 1 | 18 | 37 | 39 | 5 | - | 12 | 15 | 73

Проріджування крони | 2 | 18 | 20 | 30 | 29 | 1 | 15 | 17 | 68

Циклічне обрізування | 4 | 50 | 43 | 3 | - | - | 7 | 19 | 84

Таким чином, способи обрізки дерев по-різному впливають на біометричні показники росту досліджуваних сортів.

Посухостійкість дерев. Сорт Кандиль синап характеризується як посухостійкий з високою водоутримувальною здатністю листків. Найменш посухостійким виявився Старк Ред Голд, який в екстремальних умовах характеризується найбільшим водним дефіцитом листя і може бути високоврожайним лише в оптимальних умовах вологозабезпечення ґрунту. Низькопосухостійкими виявилися дерева, в яких проводили циклічне обрізування.

У сорту Салют більшу посухостійкість відмічено при обрізці за системою веретена. В несприятливих умовах у них посилюються оводненість і тургоресцентність листків. Аналогічна тенденція спостерігалась у Кінг Девіда.

Таким чином, для запобігання тривалому зневодненню листя під час посухи і як наслідок зниженню врожайності необхідно проводити добір стійких сортів, пристосованих до кліматичних умов вирощування, а також не допускати в період вегетації зниження вологості грунту в садах нижчу 60-65 % НВ.

Рівень фотосинтетичної діяльності рослин характеризується чистою продуктивністю фотосинтезу. В дерев Кандиль синапа і Кінг Девіда, які обрізували за системою веретена, вона складає відповідно 3,86 і 5,14 г/м2 за добу. При циклічній зміні плодоносних гілок ЧПФ виявилася дещо нижчою (3,81 і 3,77 г/м2 на добу відповідно). Більш продуктивним є сорт Кандиль синап, у якого на формування 1 кг врожаю (при кількості сухих речовин 15 %) потрібно 34,2-27,0 г/м2 продуктів фотосинтезу на добу (веретено) при площі асиміляційної поверхні листя 134,6-148,1 см2, а у Кінг Девіда – відповідно 36,1-42,0 г/м2 і 145,7-158,0 см2 поверхні.

Отримані дані можна використовувати при доборі перспективних сортів з високою фотосинтетичною активністю листків та застосуванні відповідних способів обрізки.

Особливості редукції резервних елементів репродукції на X-XI етапах органогенезу. Знання цих етапів та їх проходження за умов формування та редукції елементів продуктивності дає можливість нормувати величину врожаю. У дерев сорту Кандиль синап редукція квіток відбувається на Х етапі органогенезу протягом чотирьох тижнів і після цвітіння потенціал продуктивності реалізується на 19,7-22,1 %. У Кінг Девіда характер цього процесу на Х-ХІ етапах подібний до Кандиль синапу, при цьому залишається 21,6-38,0 % зав’язі. Високою є реалізація елементів репродукції в реальний урожай у сорту Старк Ред Голд (48 %). Отже, формування продуктивності на різних етапах органогенезу залежить від біологічної особливості сорту, навантаження урожаєм, умов вирощування тощо.

Урожайність. За допомогою обрізування регулюють процеси росту і плодоношення дерев. У сорту Старк Ред Голд способи цієї операції не справляли істотного впливу на середню врожайність, яка за 1993-2005 рр. варіювала в межах 70,5-490,2 ц/га (табл. 4). Максимальний урожай цього сорту відмічено при циклічній обрізці та проріджуванні крони в 1997 р. (490,2 і 391,5 ц/га відповідно). Урожайність насаджень Салюта в середньому за весь період досліджень становила при проріджуванні крони 343,7, циклічному обрізуванні – 337,1 ц/га, що перевищувало показники контролю на 45,9 і 43,1 % відповідно. Коефіцієнт періодичності плодоношення в даного сорту склав 25,0 – 32,6 %. Таким чином, обрізка Салюта та інших сортів, подібних за біологією, сприяє регулярності плодоношення.

У сорту Кінг Девід періодичність плодоношення вплинула на середні багаторічні показники врожайності, які становили при проріджуванні крони 260,3, при циклічному обрізуванні – 326,3 ц/га, що на 18,7-48,9 % більше, ніж у контрольному варіанті. Циклічна зміна плодоносних утворень послаблює періодичність (коефіцієнт її склав 35,6, у контролі – 41,2 %). Максимальний урожай отримали в 1996 (546,2 ц/га – проріджування крони) і в 1998 роках (547,5 ц/га – омолодження дерев).

У дерев Кандиль синапа більшість досліджуваних способів обрізки не вплинула на їх середню багаторічну врожайність (149,0-165,9 ц/га), яка була в 1,3-1,7, а в окремих варіантах у 2,0 рази нижче в порівнянні з сортами Старк Ред Голд, Салют і Кінг Девід. Водночас омолоджування дерев першого з названих сортів сприяло підвищенню врожайності до 165,9 ц/га, що на 11,3 % вище за контроль. Коефіцієнт періодичності плодоношення на цьому варіанті становив 37,4 %, що свідчить про його регулярність. Максимальну врожайність відмічено в 1997 році при проріджуванні крони (297,1) та циклічній зміні гілок (274,2 ц/га).

Таблиця 4

Урожайність яблуні залежно від способів обрізування. Рік садіння – 1985, схема – 4 Ч 2 м

Варіанти досліду | Урожайність за роками, ц/га | Індекс періодичності плодоношення, %

1996 | 1997 | 1998 | 2000 | 2001 | 2003 | 2004-2005 | 1993-2005

Старк Ред Голд

Вільноростуче веретено (к) | 129,5 | 376,5 | 305,1 | 91,4 | 220,3 | 275,1 | 228,5 | 217,9 | 31,8

Омолоджувальне обрізування | 154,4 | 336,0 | 230,8 | 84,6 | 206,4 | 286,5 | 240,4 | 209,8 | 36,6

Проріджування крони | 182,9 | 391,5 | 216,5 | 228,8 | 195,6 | 241,5 | 216,7 | 196,0 | 24,6

Циклічне обрізування | 70,5 | 490,2 | 132,1 | 144,4 | 210,7 | 224,5 | 220,4 | 198,1 | 37,0

НІР05 | 30,3 | 45,7 | 54,2 | 48,2 | 28,4 | 26,7 | - | -

Салют

Вільноростуче веретено (к) | 230,4 | 346,7 | 294,0 | 316,0 | 224,5 | 295,3 | 241,6 | 235,6 | 20,7

Омолоджувальне обрізування | 242,5 | 279,1 | 311,8 | 234,4 | 243,8 | 283,7 | 238,9 | 228,7 | 28,5

Проріджування крони | 534,0 | 384,8 | 411,9 | 502,5 | 310,9 | 396,9 | 327,3 | 343,7 | 32,6

Циклічне обрізування | 451,0 | 404,4 | 435,7 | 509,5 | 305,3 | 387,1 | 332,1 | 337,1 | 25,0

НІР05 | 85,2 | 59,1 | 61,0 | 89,5 | 41,4 | 38,1 | - | -

Кінг Девід

Вільноростуче веретено (к) | 461,7 | 168,8 | 307,2 | 109,0 | 211,8 | 269,5 | 210,6 | 219,2 | 41,2

Омолоджувальне обрізування | 514,2 | 7,41 | 547,5 | 127,7 | 285,2 | 312,3 | 270,3 | 256,8 | 68,7

Проріджування крони | 546,2 | 27,5 | 447,9 | 260,7 | 272,5 | 328,9 | 253,4 | 260,3 | 60,4

Циклічне обрізування | 519,2 | 196,6 | 508,8 | 375,4 | 359,1 | 410,3 | 341,4 | 326,3 | 35,6

НІР05 | 87,0 | 20,7 | 55,8 | 47,1 | 32,7 | 46,5 | - | -

Кандиль синап

Вільноростуче веретено (к) | 103,0 | 204,4 | 154,0 | 85,8 | 151,4 | 189,6 | 160,1 | 149,0 | 38,8

Омолоджувальне обрізування | 132,5 | 240,3 | 163,4 | 86,4 | 175,8 | 198,8 | 178,9 | 165,9 | 37,4

Проріджування крони | 98,3 | 297,1 | 96,4 | 123,0 | 183,4 | 189,9 | 153,2 |