ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ будівництва ТА архітектури

БОГОМОЛОВ Олександр Євгенович

УДК 725.87

АРХІТЕКТУРНО - ПЛАНУВАЛЬНЕ ФОРМУВАННЯ

ЯХТОВИХ КОМПЛЕКСІВ

18.00.02 ? Архітектура будівель і споруд

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Архітектурно-художньому інституті Одеської державної академії будівництва і архітектури Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник: доктор архітектури, професор

Уреньов Валерій Павлович,

Архітектурно-художній інститут Одеської державної академії будівництва і архітектури, директор, завідувач кафедри архітектури будівель та споруд

Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор

Слєпцов Олег Семенович,

Київський національний університет будівництва і архітектури, м. Київ, професор кафедри основ архітектури і архітектурного проектування

кандидат архітектури,

Яременко Наталя Михайлівна,

Проектно-архітектурне бюро “Капітель-М” промислово-комерційної групи “Мікромегас”, м. Одеса, архітектор

Захист відбудеться 23 травня 2008 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.085.02 в Одеській державній академії будівництва і архітектури за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4, Архітектурно-художній інститут, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеської державної академії будівництва і архітектури за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона,4.

Автореферат розісланий 23 квітня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сапунова М.Ю.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Наявність в Україні великих водних (морських і річкових) ресурсів робить можливим їх використання не тільки як транспортних артерій, але і як простору для спортивно-оздоровчих і рекреаційних цілей. Протяжна уздовж Чорноморського узбережжя рекреаційна територія має величезний потенціал розвитку. Перспективи регіону визначені перш за все кліматичними умовами:120-140 сонячних днів на рік, середня температура влітку 22С і температура морської води 18-26С.

Багаті історико-культурні традиції України, своєрідність архітектурно-історичної спадщини роблять її привабливою для туристів. Пам'ятники містобудування і архітектури - архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, споруди цивільної і культової архітектури, народної архітектури, а також пов'язані з ними витвори монументального, декоративно-прикладного, садівно-паркового мистецтва в ландшафті морського узбережжя - все це є цінним віддзеркаленням історії і самобутності регіону.

Організація природного ландшафту, побудова мережі рекреаційних центрів і туристських трас в районах, органічний зв'язок архітектури з природним середовищем є основними завданнями при освоєнні прибережних територій. Державною «Концепцією Генеральної схеми планування території України» прогнозується поетапний розвиток рекреаційного і туристичного фонду на період з 2001 по 2026 рік із збільшенням в 2-3 рази кожні 10 років. Одним з актуальних напрямів цього процесу є яхтинг як сфера діяльності людей, що займаються яхтовим спортом і туризмом.

Демократичні перетворення останніх років призвели до більшої відвертості нашої країни для іноземних туристів, які є одними з основних інвесторів в яхтовий бізнес. Повернення приватного капіталу спричинило появу нового складу власників і користувачів яхт. Сьогодні створюється новий шар зацікавлених власників у сфері яхтингу. Він стає індустрією, в якій задіяні різні учасники: власники та орендарі яхт, підприємства з організації стоянки і обслуговування плавзасобів, суднобудівники, виробники яхтового устаткування, підприємства і організації, що мають на балансі спортивні товариства, асоціації яхтсменів, страхові агенції, рекламні компанії. Все це визначальним чином впливає на стратегію розвитку яхтингу.

Проблема попиту і пропозиції в нових соціально-економічних умовах визначила необхідність реструктуризації всієї сфери яхтингу відповідно до світових стандартів безпеки, комфортності, рентабельності. Особливо важливим елементом в організації архітектурного середовища для яхтингу є яхтовий комплекс. Він є багатофункціональним об'єктом по обслуговуванню рекреаційних і спортивних суден та їх користувачів, об'єднуючий в своїй структурі яхтовий порт, різні типи підприємств суспільного обслуговування та житлової забудови. В числі основних питань, що перешкоджають розвитку яхтингу і вимагають активної участі архітекторів в їх рішенні, є відсутність на узбережжі України сучасних яхтових комплексів світового рівня та їх розвиненої мережі.

Порівняльний аналіз формування яхтингу в Україні і за кордоном показав, що матеріально-технічна база вітчизняних яхтових комплексів в більшості випадків не відповідає загальносвітовим стандартам. Приклади яхтових комплексів з відповідним набором послуг одиничні. Недоліки в проектуванні, будівництві та експлуатації яхтових комплексів в Україні пов'язані з відсутністю сучасної спеціальної літератури, зокрема нормативних матеріалів і науково обґрунтованих рекомендацій для їх перспективного проектування.

В розробці проблем формування архітектури яхтових комплексів основоположну роль грають праці із загальнотеоретичних питань розвитку сучасної архітектури і містобудування відомих вчених-архітекторів: М. Бархіна, М. Бевза, Ю. Божка, Ю. Бочарова, М. Дьоміна, Г. Лаврика, Ю. Лобанова, В. Макухіна, А. Мардера, В. Михайленка, З. Мойсеєнко, В. Ніколаєнко, О. Підгорного, Ю. Рєпіна, І. Родічкина, В.Товбича, Г. Фільварова, І. Фоміна, В. Штолька та інших.

Великий внесок в архітектурну науку щодо розробки проблем архітектури цивільних будівель і методології проектування зробили відомі вчені: В. Абизов, В. Єжов, Л. Ковальський, В. Куцевич, В. Савченко, О. Слєпцов, В. Соченко, В. Тімохін, В. Уреньов та ін.

Загальним питанням формування середовища приморської курортно-туристичної зони присвячені роботи: М. Барановського, С. Глинського, В. Городського, І. Іонова, І. Казанського, Т. Панченка, Л. Сінькевича, Т. Туполєва.

Окремі теоретичні питання формування архітектури будівель і споруд для водних видів туризму і спорту розглядалися В. Машинським, В. Ткаленко та іншими. У сфері практичного проектування досліджуваних об'єктів слід зазначити роботи А. Нікольського, К. Кашина, Х. Сепманна, Р. Топурідзе, П. Янеса.

У міжнародній практиці останніми роками здійснюється велика дослідницька і проектно-пошукова робота, що стосується таких проектів яхтових комплексів, які б забезпечували, перш за все прибутковість, максимальне використання дефіцитних територій і акваторій, мінімальне навантаження на ландшафт із збереженням зелених масивів і в той же час мали виразну архітектуру, що визначає їх призначення. У цьому плані викликають інтерес праці наступних авторів: С. Бегуелл, М. Жаміто, В. Мартін, В. Мазуркевич, Б. Эдді. Окремі питання щодо формування елементів яхтового комплексу розробляються в ЧорноморНДІПроекті та Міжнародній асоціації гідротехніків водного транспорту.

Огляд вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, науково-дослідних робіт свідчить про те, що в них розроблені тільки деякі аспекти формування яхтових комплексів (наприклад, формування акваторії за допомогою різних гідротехнічних споруд; технології обслуговування і зберігання судів; об'ємно-планувальні рішення установ водного туризму та ін.). Разом з тим відсутнє системне дослідження формування архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів, зокрема для морського узбережжя України.

Модернізація існуючих і будівництво нових яхтових комплексів в наший країні відповідно до загальносвітових стандартів робить актуальним створення системно розробленої архітектурно-планувальної структури цих об’єктів і відповідних рекомендацій по її формуванню з урахуванням регіональних особливостей .

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в архітектурно-художньому інституті Одеської державної академії будівництва і архітектури (ОДАБА) відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри архітектури будівель і споруд «Вдосконалення архітектурно-планувальної організації забудови міст і селищ Одеського регіону» - 0104U007337 УкрІНТЕІ «Регіональні проблеми архітектури і містобудування». Тема роботи також відповідає програмі МАГВТ по дослідженню аспектів розвитку яхтового спорту в Україні.

Дослідження проводилося згідно з державними програмами і законодавчими актами, в числі яких Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку південно-західної частини Одеської області», «Державна програма розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки», «Державна програма розвитку туризму на 2002 - 2010 роки», «Програма розвитку національної мережі яхтового туризму на 2004 – 2010 роки», «Програма розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру».

Мета дослідження. Дослідження формування архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів з рекомендаціями щодо їх проектування для Чорноморського узбережжя України.

Задачі дослідження:

- проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід проектування яхтових комплексів і здійснити періодизацію еволюції об'єктів яхтингу;

- виявити етапи формування архітектурно-планувальної структури яхтового комплексу;

- провести дослідження прийомів розміщення яхтового комплексу щодо міської забудови і берегової лінії;

- виявити принципові рішення по формуванню акваторії і території, а також забудови комплексів;

- провести типологічну класифікацію сучасних яхтових комплексів;

- на базі визначених функцій і створеної функціональної моделі розробити архітектурно-планувальну структуру комплексу;

- запропонувати рекомендації по проектуванню яхтових комплексів на Чорноморському узбережжі України.

Об'єкт дослідження: яхтові комплекси.

Предмет дослідження: формування архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів.

Дослідження проводиться в межах, визначених архітектурно-планувальними аспектами формування яхтових комплексів, а саме їх акваторії, території і забудови.

Методи дослідження. Робота проводилася з використанням комплексного методу дослідження, що включає: порівняльний аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду проектування та будівництва, систематизація результатів наукових досліджень, літературних та інформаційних джерел, аналіз проектних рішень і здійснених проектів, статистичний аналіз стану і динаміки розвитку яхтових комплексів, моделювання архітектурно-планувальних рішень яхтових комплексів, експериментальне проектування.

Наукова новизна полягає в тому, що комплексно досліджено формування архітектурно-планувальної структури вітчизняних і зарубіжних яхтових комплексів та проведена їх детальна класифікація і визначені основні типи; на базі виявлених функцій та створеної функціональної моделі розроблена архітектурно-планувальна структура; надано рекомендації щодо формування території, акваторії, забудови яхтових комплексів на морському узбережжі, а також пропозиції об'ємно-планувальних рішень їх спеціалізованих об'єктів.

Практичне значення роботи. Проведене дослідження дозволяє виявити потенціал Чорноморського узбережжя України щодо можливості будівництва яхтових портів та марин і прогнозувати архітектурну організацію середовища курортно-рекреаційних зон. Висновки і пропозиції роботи можуть бути використані проектними, науково-дослідними організаціями і установами при проектуванні, реконструкції і будівництві яхтових комплексів; при подальших дослідженнях теоретичних питань.

Основні положення дисертації і запропоновані в ній рекомендації враховані при розробці Міжнародною асоціацією гідротехніків водного транспорту Проекту освоєння рекреаційної зони Кароліно-Бугаз в Одеській області, в прогнозуванні розвитку генеральних планів приморських населених пунктів регіону, а також в учбовому процесі ОДАБА - при розробці робочої програми та плану практичних занять у 2006-2007рр. з дисципліни «Архітектурне проектування» для студентів 3-5 курсів спеціальності «Архітектура будівель і споруд», в навчально-методичних матеріалах по дипломному проектуванню яхтового комплексу на 350 місць в Криму.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладалися на:

- VI конференції молодих учених «Регіональні особливості проектування цивільних будівель і споруд в Україні», 21 грудня 2007г., у ВАТ «КиївЗНДІЕП», м. Київ;

- міжнародній науковій конференції «Змінимо місто. Архітектурне і промислове середовище міста: проблеми і управління, європейський і український досвід» 20-21 вересня 2007г в Придніпровській державній академії будівництва і архітектури, м. Дніпропетровськ;

- трьох наукових конференціях професорсько-викладацького складу ОДАБА 2004-2007 рр.

Публікації. Основні результати і виводи дисертації опубліковані в 6 статтях в спеціальних наукових виданнях.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація складається з введення, трьох розділів, висновків, додатку з актами впровадження, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 171 сторінку, з них текстова частина роботи становить - 120 сторінок, ілюстративно-аналітичних таблиць - 38 сторінок, акти впровадження – 3 сторінки, список використаних джерел (110 позицій бібліографії) – 10 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтована актуальність теми, визначено зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовані мета, задачі і методи дослідження, визначені наукові результати роботи, її практична значимість і впровадження результатів дослідження в практику проектування.

Розділ 1. Історичні закономірності і особливості формування яхтових комплексів. На основі аналізу літературних джерел, а також вітчизняної і зарубіжної практики проектування, будівництва і експлуатації яхтових комплексів виявлені історичні передумови їх виникнення, особливості розвитку і основні етапи формування їх архітектурно-планувальної структури. Дослідження сучасної проектно-будівельної практики дозволили встановити проблеми розвитку яхтових комплексів на Чорноморському узбережжі України і шляхи їх вирішення.

Виявлено, що формування архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів тісно пов'язане з трьома аспектами. По-перше, з еволюцією яхт як базового плавального засобу яхтингу, габаритні і інженерно-технічні характеристики яких визначальним чином впливають на площі і планувальну структуру об'єктів по їх обслуговуванню. По-друге, з розвитком вітрильного спорту і об'єднанням яхтсменів в яхт-клуби і асоціації, що спричиняє виникнення і розвиток спеціалізованих об'єктів яхтингу. По-третє, визначальну роль у формуванні архітектурно-планувальної структури сучасних яхтових комплексів грають особливості їх інтеграції в природне і урбанізоване середовище.

Формування об'єктів яхтингу відбувалося поетапно. На першому етапі, що охоплює кінець XVIII - початок XIX ст., відбувалося переобладнання вітрильних суден для змагань і відпочинку, з'являлися перші організації яхтсменів - яхт-клуби. У той час для потреб яхтингу використовувалися торгові і військові гавані, а також існуючі цивільні будівлі.

З середини XIX століття почалося будівництво гоночних і крейсерських яхт, яхт-клуби об'єднувалися в асоціації. Для обслуговування яхтсменів і яхт здійснювалося перепрофілювання як цивільних, так і промислових об'єктів.

Початок XX століття характеризувався появою моторних і вітрильно-моторних яхт з механічним рушієм. Яхтинг набув масового поширення як форма активного відпочинку, а вітрильний спорт увійшов до програми Олімпійських ігор, що поклало початок будівництву спеціалізованих об'єктів - яхтових комплексів.

Друга половина XX століття стала періодом будівництва нових типів яхт, зокрема круїзних, на основі впровадження високих технологій. Поява нових видів водного спорту і туризму зумовила необхідність створення мережі яхтових комплексів.

На основі аналізу проектування і будівництва сучасних зарубіжних і вітчизняних яхтових комплексів були виявлені особливості їх архітектурно-планувальної структури. Характерною є її залежність від вибору прийому формування: використання для потреб яхтсменів існуючих цивільних споруд, реконструкція і модернізація промислових і цивільних об'єктів або будівництво спеціалізованих будівель і споруд.

Іншою особливістю архітектурно-планувальної структури сучасних яхтових комплексів є її багатоваріантність, що виникає в результаті кооперації їх з різними суспільними і житловими об'єктами прибережної рекреаційної зони.

Виявлена визначальна роль яхтових комплексів з різною архітектурно-планувальною структурою в процесі формування яхтових регіонів.

Аналіз стану Одеського і Кримського курортних районів показав, що їх сприятливі для розвитку яхтингу природно-кліматичні ресурси і великий туристсько-рекреаційний потенціал на сьогоднішній день практично не використовуються.

Сучасне становище яхтових комплексів на Чорноморському узбережжі України свідчить про істотні проблеми їх експлуатації і розвитку:

- відсутня організована мережа яхтових комплексів і причалів, яка б забезпечувала належну координацію їх спільної діяльності,

- недостатня місткість і технічне забезпечення більшості яхтових стоянок,

- мало розвинена інфраструктура яхтових комплексів і прилеглих територій,

- не відповідає світовому рівню сервіс, який пропонують яхтовим туристам.

В зв’язку з цим визначені напрями перспективного розвитку яхтових комплексів:

- розміщення яхтових комплексів в структурі міста і за його межами з урахуванням формування мережі,

- впровадження сучасних технологій в будівництво комплексів, зокрема в організацію зберігання, техобслуговування і ремонту плавальних засобів,

- формування архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів на рівні сучасних стандартів обслуговування судів і їх користувачів,

- системна розробка нормативної бази по проектуванню і будівництву сучасних яхтових комплексів.

Розділ 2. Принципові вирішення формування планувальної структури і типологічна класифікація яхтових комплексів. Організація природного ландшафту, побудова мережі рекреаційних центрів і туристських трас в приморських районах, органічний зв'язок архітектури з природним середовищем є основними завданнями при освоєнні прибережних територій. Аналіз передового зарубіжного досвіду проектування у сфері яхтингу показав, що при формуванні приморських рекреаційних центрів, як правило, створюється мережа яхтових комплексів різних типів. При цьому вони розміщуються з урахуванням особливостей систем розселення - міської і заміської.

У роботі виявлені основні прийоми розміщення яхтових комплексів в межах функціональних зон міста: в історичному центрі міста, в суспільно-діловій зоні, в зоні житлової забудови, в зоні міського парку, у виробничо-транспортній зоні. За межами міста яхтові комплекси розміщуються: у приміській рекреаційній зоні, в курортно-туристичних центрах, на територіях з унікальними природно кліматичними умовами.

В результаті вивчення зарубіжної і вітчизняної практики проектування і будівництва виділені прийоми розташування яхтових комплексів щодо берегової лінії. Розрізняються комплекси, що окремо стоять, прибудовані до берега, а також частково або повністю врізані в берег. Встановлено, що найбільшу свободу у формуванні яхтового комплексу надають намивні території.

Розглянуто прийоми формування акваторії і території яхтових комплексів. Основними принциповими вирішеннями причального фронту є: фронтальне, пірсове, ковшове (рис.1). Виявлено, що конфігурація причального фронту визначає розташування функціональних зон яхтового комплексу. Найбільш поширеною є фронтальна схема, при якій функціональні зони яхтового комплексу розташовуються уздовж причальної лінії. При необхідності створення додаткових площ для розміщення функціональних зон в акваторії комплексу застосовується пірсове рішення. На пірсах розміщують функціональні зони «сухого» зберігання, суднопідіймальних пристроїв, будівель і споруд по обслуговуванню користувачів комплексу і автостоянок. Ковшова схема формування причальної лінії можлива тільки в районах, де перепади рельєфу незначні, що дозволяє створювати групи акваторій, сполучених з морем каналами - ковшами. Уздовж їх причальної лінії формується зона житлової забудови.

На архітектурно-планувальну структуру комплексу певний вплив має розташування основної частини території щодо акваторії. При цьому основними типами є лінійний, півострівний, острівний і комбінований.

Проведено аналіз формування забудови яхтових комплексів, що показав застосовність на сучасному етапі її чотирьох принципових схем: централізованої, блокової, павільйонної і змішаної. При дефіциті площ переважними є централізована і блокова - як компактніші. Павільйонна і змішана схеми найбільш поширені завдяки кращій пристосованості для здійснення технологічних процесів в комплексі.

Архітектурно-планувальна структура яхтового комплексу є відкритим утворенням, формування якого у кожному конкретному випадку відбувається за тою чи іншою комбінацією типологічних характеристик. У зв'язку з цим були уточнені типологічні ознаки і запропонована класифікація сучасних яхтових комплексів. Тип комплексу може характеризуватись:

- по місткості (кількості причальних місць для стоянок суден) - малі комплекси (50-100 місць), середні (100-500 місць), великі (500-1000 місць), надвеликі (понад 1000 місць);

- за типом обслуговуваних суден - спортивні, туристичні;

- по місцезнаходженню на водних просторах - морські, річкові;

- по відношенню до зон розселення - міські, заміські;

- по значущості в мережі - комплекси міжнародного, національного, регіонального і місцевого рівня;

- за принципом зведення - реконструйовані і новозбудовані комплекси;

- за часом використання - сезонні і цілорічні;

- за об'ємом виконуваних функцій - комплекси з мінімальним об'ємом послуг, з базовим об'ємом і з максимальним.

З урахуванням типологічної класифікації надано рекомендації щодо розміщення яхтових комплексів. У межах міста пропонується розміщення малих і середніх яхтових комплексів з різною спеціалізацією. В центрі міста треба переважно розміщувати яхтові комплекси, орієнтовані на туристичні судна. У рекреаційній зоні міст - в парках відпочинку, на міських набережних, як правило, можуть бути різні спортивно-оздоровчі будівлі і споруди. Тому тут доцільно розміщувати яхтові комплекси для спортивних судів, а також для тимчасової стоянки туристських яхт. Розташовані на прибережних територіях житлові масиви припускають великий контингент власників судів різних типів. У даній зоні рекомендовано розміщення середнього або крупного яхтового комплексу, призначеного для постійної стоянки, із зоною технічного обслуговування і ремонту. Вільні від міської забудови приміські території дозволяють розміщувати великі яхтові комплекси. Через унікальність природно-кліматичних умов деякі яхтові комплекси можуть бути розташовані в заміській зоні, знаходячись в значному віддаленні від міської інфраструктури. Тому такі об'єкти повинні мати розвинену багатофункціональну архітектурно-планувальну структуру.

На етапі проектування комплексу відбувається вибір його типологічних характеристик і визначається набір функцій, що ним виконуються. Запропоновано при характеристиці типологічних особливостей і архітектурно-планувальної структури сучасних яхтових комплексів ґрунтуватися на розділенні сфер обслуговування плавальних засобів і їх користувачів. З урахуванням цього виявлені функції яхтових комплексів: вісім функцій по обслуговуванню судів і десять функцій по обслуговуванню відвідувачів комплексу, що визначають його подальше функціональне зонування.

Розділ 3. Архітектурно-планувальна структура яхтових комплексів і рекомендації по її формуванню.

Велика різноманітність функцій, що виконуються сучасними яхтовими комплексами, обумовлює необхідність змоделювати взаємозв'язок функціональних зон комплексу на основі специфіки технологічних процесів (рис.2). Всі функціональні зони будь-якого типу яхтового комплексу розділені на дві групи: група зон по обслуговуванню плавальних засобів, група зон по обслуговуванню користувачів.

В групу по обслуговуванню плавальних засобів входять наступні функціональні зони:

- стоянок плавальних засобів (човнів, катерів, яхт);

- «сухого» зберігання;

- інженерно-технічного забезпечення та заправки ГСМ;

- суднопідіймальних пристроїв і споруд;

- техобслуговування і ремонту;

- складських і підсобних об'єктів;

- перспективного розширення.

В групу по обслуговуванню користувачів входять зони:

- приймально-адміністративних і координаційних об'єктів;

- санітарно-технічних об'єктів;

- підприємств громадського харчування;

- торгово-виставкових об'єктів;

- побутового обслуговування;

- житлової забудови;

- спортивно-оздоровчих об'єктів;

- культурно-розважальних об'єктів.

На основі створеної моделі була розроблена функціонально-планувальна схема, на якій відбито розташування всіх елементів комплексу щодо берегової лінії (рис.3). Слідуючи приведеній схемі при формуванні архітектурно-планувальної структури комплексу забезпечується виконання необхідних умов експлуатації його спеціалізованих об'єктів, а значить і ефективність його роботи в цілому. Разом з тим повинна бути врахована специфіка місцевих умов. Тому в роботі розроблено два варіанти архітектурно-планувальної структури яхтового комплексу для Чорноморського регіону України.

У першому варіанті передбачається інтеграція яхтового комплексу до структури більш великого об'єкту: морського порту, спортивно-розважального центру, парку відпочинку, житлової забудови. При цьому в архітектурно-планувальній структурі комплексу до складу об'єктів по обслуговуванню суден входять лише місця для причальної стоянки, майданчики для «сухого» зберігання, майстерні по дрібному ремонту суден. Мінімізовано також склад об'єктів по обслуговуванню користувачів. У зоні приймально-адміністративних об'єктів розташовуються диспетчерська, гідрометеорологічна і рятувальна служби, прикордонно-митний контроль, медпункт, приміщення адміністрації комплексу і кают-компанія. Підприємства громадського харчування представлені буфетами, їдальнями, барами; підприємства торгівлі і побутового обслуговування - кіосками і павільйонами з продажу товарів першій необхідності і спеціалізованих товарів яхтингу, пунктами прокату плавальних засобів і спорядження. Спортивно-оздоровчі і культурно-розважальні послуги, а також житло надаються користувачам яхтового комплексу в тому об'єкті, з яким кооперується комплекс.

Другий варіант архітектурно-планувальної структури припускає максимально широкий перелік об'єктів по обслуговуванню суден: в порівнянні з першим варіантом додаються елінги, зокрема судоремонтний, для проведення не тільки поточного, але і капітального ремонту. Збільшено склад об'єктів приймально-адміністративної зони за рахунок рецепції з інформаційною службою, приміщень для роботи організаторів спортивних змагань і туристичних агентств, відділень зв'язку і банків. Для відвідувачів яхтового комплексу передбачаються різноманітні об'єкти суспільного обслуговування. Так, широко представлені підприємства громадського харчування - кафе, їдальні, ресторани різних типів. Для побутового обслуговування відвідувачів комплексу створюються майстерні і ательє для ремонту і пошиття спецодягу, пральні з самообслуговуванням, перукарні. У комплексі також формується мережа підприємств торгівлі, включаючи магазини, різні за профілем торгівлі (продовольчі, промтоварні і спеціалізовані), аптеки, кіоски преси. Передбачаються різні об'єкти для занять спортом, оздоровлення, активного відпочинку і культурного дозвілля: спортивні зали і майданчики, басейни і фітнес-клуби, дитячі городки, майданчики для пікніків із зоною для барбекю та ін. Житлові об'єкти комплексу представлені готелями (зокрема флотелями), мотелями, індивідуальними і багатоквартирними житловими будинками різної поверховості. Такий комплекс стає ядром курортно-туристичного району і його суспільним центром.

В роботі запропоновані практичні рекомендації по формуванню архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів на Чорноморському узбережжі України.

При виборі і відведенні майданчиків для будівництва яхтових комплексів необхідно враховувати: містобудівну ситуацію і навантаження на ландшафт, гидрогеологічний та вітряно-хвильовий режими, вимоги безпеки руху суден, можливість організації обслуговування суден із забезпеченням необхідних технологічних процесів, рівень існуючої інфраструктури, наявність об'єктів історико-культурної спадщини.

Для розвитку яхтингу необхідне удосконалення мережі яхтових комплексів різного типу, з урахуванням можливості доповнювання один одного в надаванні послуг суднам і їх користувачам. Бажано розміщувати їх на відстані денного переходу суден, який становить від 50 до 100км. У великих прибережних містах, курортних центрах відстань між комплексами значно скорочується.

Вибір варіанту архітектурно-планувальної структури комплексу залежить від рівня існуючої інфраструктури в районі його розміщення. У рекреаційних районах з нерозвиненою інфраструктурою рекомендується створювати яхтові комплекси, структура яких включає максимальний склад об'єктів по обслуговуванню суден і відвідувачів комплексу. Комплекси з мінімізованим складом об'єктів доцільно кооперувати з курортно-рекреаційними установами, спортивно-оздоровчими комплексами, парками відпочинку, забезпечуючи тим самим їх рентабельність.

При формуванні території і акваторії яхтового комплексу необхідно максимально використовувати природні укриття для судів (бухти, гирла річок), враховувати особливості рельєфу, глибини в зоні підходів до гавані, висоту хвилі, напрям пануючих вітрів;

Вибір місця розташування і архітектурно-планувального вирішення яхтового комплексу необхідно здійснювати з урахуванням природних умов і техніко-експлуатаційних вимог до причальних споруд.

Відмітка портової території для зон суднопідіймальних пристроїв, «сухого» зберігання, техобслуговування і ремонту повинна вибиратися таким чином, щоб забезпечити незатоплюваність території комплексу. При цьому повинна бути мінімізована різниця між даною відміткою і відліковим рівнем води, а також скорочені перепади висот територій вказаних зон;

На українському узбережжі Чорного моря розміщення яхтових комплексів відносно берегової лінії може здійснюватися за трьома принциповими схемами. Найбільш зручним з погляду розташування функціональних зон і формування забудови, а також максимального збереження природної лінії берега з пляжами є комплекс, повністю врізаний в берег. Частково врізаний слід розміщувати на відкритому побережжі за відсутності природно захищеної бухти. У разі дефіциту прибережних територій доцільно розташовувати комплекс на намивних територіях. Останній варіант унаслідок високої вартості будівництва є мало затребуваним.

На підставі вибраного варіанту розміщення комплексу з урахуванням особливостей рельєфу і містобудівної ситуації здійснюється формування акваторії і території за однією з трьох принципових схем. Для максимального використання акваторії під причальні стоянки яхт найчастіше використовують фронтальну схему. При нестачі території для розміщення функціональних зон і необхідності збільшити протяжність причальної лінії застосовують пірсове рішення. Пологий рельєф ділянки під будівництво комплексу дає можливість використовувати ковшову схему, що дозволяє не тільки подовжити причальну лінію, але і розмістити уздовж неї житлову забудову з індивідуальними причалами.

Специфіка природнокліматичних умов Чорноморського узбережжя України визначається наявністю сезонного замерзання прибережних акваторій, що диктує створення в яхтових комплексах спеціальних майданчиків для «сухого» зберігання суден. Як показує світова практика, ця зона займає до половини території комплексів і робить визначальний вплив на формування архітектурно-планувальної структури в цілому.

Впровадження передових технологій дозволяє більш раціонально використовувати територію. Так, наявність новітніх суднопідіймальних пристроїв - форк-ліфтів і рамних підйомників - дає можливість розміщувати зону для «сухого» зберігання суден в достатньому віддаленні від причального фронту, що дозволяє використовувати набережні і пірси під забудову об'єктами суспільного обслуговування і житла. Функціональні зони суднопідіймальних пристроїв, техобслуговування і ремонту необхідно розміщувати уздовж причальної лінії, відокремлюючи їх від житлової забудови з використанням захисних смуг.

Забудова формується з урахуванням специфіки технологічних процесів комплексу і існуючої містобудівної ситуації, які визначають вибір об'ємно-планувального рішення, композиційних і конструктивних особливостей.

Місткість яхтового комплексу (кількість обслуговуваних суден) визначається за вибраним типом судна, для чого в роботі наведено сучасну класифікацію суден, а також розроблена схема формування компактної причальної стоянки. Для створення проекту яхтового комплексу запропоновано розрахунок загальної площі яхтового комплексу і площі кожної функціональної зони, при якому за основу береться площа одного місця стоянки для усередненого судна.

В роботі представлений приклад розрахунку площ яхтового комплексу місткістю 250 судів, як найбільш рентабельного. При розрахунку площ функціональних зон на території яхтового комплексу рекомендується до 51% відводити під «сухе» зберігання суден, 17% - під зону по їх ремонту і техобслуговуванню, 14% необхідно виділяти під забудову об'єктами по обслуговуванню користувачів, 18% - під автостоянки. Розрахунок площ об'єктів суспільного обслуговування і житла в структурі комплексу і вибір планувальних рішень здійснюється по нормативних документах, що існують для них.

В роботі запропоновані об'ємно-планувальні характеристики будівель і приміщень яхтового комплексу, які недостатньо розроблені в існуючій нормативній літературі.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дали можливість обґрунтувати теоретичні основи формування архітектурно-планувальної структури сучасних яхтових комплексів і розробити рекомендації по їх проектуванню, зокрема на Чорноморському побережжі України.

1. На основі порівняльного аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду проектування яхтових комплексів виявлені історичні передумови їх виникнення і розвитку. Здійснена періодизація розвитку об'єктів яхтінгу. Виявлені основні прийоми формування архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів в Україні і за кордоном.

2. Розглянуті прийоми розміщення яхтових комплексів у функціональних зонах міста і за його межами. По розташуванню щодо берегової лінії розрізняються комплекси, що окремо стоять, прибудовані до берега, частково або повністю врізані в берег.

3. Проаналізовані особливості формування акваторії і території яхтового комплексу і виявлені принципові вирішення причального фронту: фронтальне, пірсове, ковшове. На їх основі формується територія комплексів: лінійна, півострівна, острівна і комбінована. Виявлені принципові схеми формування забудови: централізована, блокова, павільйонна, змішана.

4. Аналіз теоретичних розробок і практики формування яхтових комплексів дозволив уточнити класифікаційні ознаки і здійснити типологічну класифікацію комплексів по місткості, типу обслуговуваних суден, положенню на водних просторах, відношенню до зон розселення, значущості в мережі, принципу зведення, часу використання, об'єму функцій, що виконуються. На основі проведеної типологічної класифікації запропоновані рекомендації по розміщенню різних типів комплексів.

5. З урахуванням розділення сфер обслуговування плавальних засобів і їх користувачів та в зв’язку із специфікою технологічних процесів, що відбуваються в них, визначені функції і здійснено групування зон комплексу, відбите в запропонованій функціональній моделі.

На базі вказаної моделі створена функціонально-планувальна схема розміщення об'єктів на акваторії і території комплексу згідно щодо експлуатаційних вимог. Формування його генплану за цією схемою може здійснюватись в різних регіонах, відповідно до специфіки місцевих умов.

6. В роботі розроблено два варіанти архітектурно-планувальної структури яхтового комплексу для Чорноморського регіону України. Перший варіант припускає інтеграцію яхтового комплексу в структуру більш великого об'єкту, до якого переходить і ряд функцій. У зв'язку з цим можлива мінімізація об'єктів у відповідних зонах яхтового комплексу. В другому варіанті архітектурно-планувальна структура має максимальний склад об'єктів по обслуговуванню суден, їх користувачів, а також всіх відвідувачів комплексу. Завдяки цьому комплекс стає ядром курортно-туристичного району і його суспільним центром.

7. Запропоновані практичні рекомендації по формуванню архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів для Чорноморського побережжя України.

Для ефективного використання потенціалу яхтових комплексів необхідно розміщувати їх з урахуванням перспективного утворення мережі. В умовах різного рівня розвиненості інфраструктури в районі розміщення доцільно застосовувати запропоновані варіанти архітектурно-планувальної структури. Функціональне зонування пропонується проводити на підставі розробленої функціонально-планувальної схеми з урахуванням регіональних особливостей та із впровадженням сучасних технологій по обслуговуванню суден та користувачів.

Для забезпечення рентабельності рекомендується закладати яхтові комплекси місткістю більше 250 причальних стоянок. Запропоновано розрахунок загальної площі яхтового комплексу і площі кожної функціональної зони, приведені розміри спеціалізованих будівель і споруд яхтового комплексу, які треба враховувати при виборі об'ємно-планувального рішення, композиційних і конструктивних особливостей забудови

Проведене дослідження в області формування яхтових комплексів може сприяти вирішенню актуальних завдань і використовуватися в практиці проектування і будівництва, а також сприяти подальшим поглибленим дослідженням.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

АНОТАЦІЯ

Богомолов О.Є. Архітектурно-планувальне формування яхтових комплексів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 - Архітектура будівель і споруд, Одеса, 2008.

У дисертації системно розглянуто архітектурно-планувальне формування яхтових комплексів: етапи розвитку, основні прийоми розміщення, типологічна класифікація, функціональне зонування, планувальні рішення. Розроблені варіанти архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів з різним складом об'єктів по обслуговуванню, з урахуванням інтеграції в урбанізоване і природне середовище.

Запропоновані практичні рекомендації по формуванню архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів для Чорноморського побережжя України.

Ключові слова: яхтовий комплекс, періодизація, типологічна класифікація, розміщення, архітектурно-планувальна структура.

АННОТАЦИЯ

Богомолов А.Е. Архитектурно-планировочное формирование яхтенных комплексов. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 – Архитектура зданий и сооружений, Одесса, 2008.

В диссертации системно рассмотрено архитектурно-планировочное формирование яхтенных комплексов. Проанализированы теоретические разработки и практические решения яхтенных портов, марин и центров яхтинга в Украине и за рубежом. Выявлена определяющая роль яхтенных комплексов в процессе формирования яхтенных регионов. На основе анализа современного состояния объектов яхтинга на Черноморском побережье Украины выявлены проблемы их эксплуатации и определены направления перспективного развития.

Осуществлена периодизация развития и выявлены основные приёмы формирования архитектурно-планировочной структуры яхтенных комплексов.

Рассмотрены приёмы их размещения относительно городской застройки и береговой линии. Определено, что при дефиците площадей городской прибрежной зоны наиболее целесообразным является размещение яхтенных комплексов на намывных территориях. Рассмотрены принципиальные решения по формированию акватории и территории. Выявлено, что конфигурация причального фронта принципиально определяет расположение функциональных зон комплекса.

Проведён анализ формирования застройки яхтенных комплексов, показавший применимость на современном этапе её четырёх принципиальных схем. Централизованная и блочная, как более компактные, являются предпочтительными при недостатке площади под застройку. Наиболее распространены павильонная и смешанная схемы - благодаря лучшей приспособленности для осуществления технологических процессов в комплексе.

Уточнены классификационные признаки и проведена типологическая классификация яхтенных комплексов. Даны рекомендации по выбору типа комплекса с учётом особенностей его размещения.

Определены функции современного яхтенного комплекса, обусловленные спецификой происходящих в нём технологических процессов. Разработана функциональная модель, отражающая взаимосвязь функциональных зон с учётом разделения их на две группы: группу зон по обслуживанию плавательных средств и группу зон по обслуживанию пользователей

На базе данной модели разработана функционально-планировочная схема оптимального размещения его объектов на территории и акватории в соответствии с эксплуатационными требованиями. Она является основой для формирования архитектурно-планировочной структуры яхтенных комплексов в различных регионах с учётом специфики местных условий.

Предложены два варианта архитектурно-планировочной структуры яхтенного комплекса для Черноморского региона Украины. Первый вариант, с минимальным составом объектов по обслуживанию судов и посетителей, предусматривает интеграцию комплекса в структуру более крупного объекта, к которому переходит ряд функций по обслуживанию посетителей. Второй вариант архитектурно-планировочной структуры предполагает максимальный состав объектов как по обслуживанию судов и их пользователей, так и всех посетителей комплекса, благодаря чему он становится общественным центром курортно-туристического района.

Даны рекомендации по проектированию яхтенных комплексов на Черноморском побережье Украины.

Результаты исследования использованы при разработке ряда проектов яхтенных комплексов в г.Одессе и области, а также на Черноморском побережье Крыма.

Ключевые слова: яхтенный комплекс, периодизация, типологическая классификация, размещение, функциональное зонирование, архитектурно-планировочная структура.

ANNOTATION

Oleksandr Y . Bogomolov: Design and Planning for Construction of Yacht Complexes. – Manuscript.

Dissertation in fulfilment of the requirements of candidate of architecture degree for specialty 18.00.02 - Architecture of buildings and structures, Odessa, 2008

The dissertation presents architectural and design analysis of the construction of a yacht complex: development stages, basic approaches to site selection, typological classification, functional zoning, design solutions. The author proposes various functional design structures of the yacht complexes differing in their selection of service facilities based on the level of their integration in urbanized and natural environment.

The author offers practical recommendations on architectural and design structures of yacht complexes for the Black See coast of Ukraine.

Key words: yacht complex, periodization and typological classification, location, architectural and design structure.