Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Боровик Олександр Васильович

УДК 159.922:37.035.6

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ

ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ

УЧНІВ ЛІЦЕЇВ

Спеціальність 19.00.07

«Педагогічна та вікова психологія»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служби України.

Науковий керівник – доктор психологічних наук, професор ТОМЧУК Михайло Іванович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра теорії та історії держави і права, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор БОРИШЕВСЬКИЙ Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. Г. С. Костюка, лабораторія психології особистості ім. П. Р. Чамати, завідувач лабораторії;

кандидат психологічних наук БОДНАР Марія Богданівна, Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Тараса Шевченка, проректор з навчальної роботи.

Захист відбудеться « 15 » травня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розісланий « 03 » квітня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

доцент В. М. Гладкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі національного, а особливо духовного відродження все більшої гостроти набуває проблема формування у підростаючих поколінь почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активності у суспільно-корисній діяльності та життєтворчості щодо розвитку рідної країни. У Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Законах України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту» як стратегічні визначаються завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України для збагачення і примноження на цій основі культурного і творчого потенціалу нашого народу. Проблема розбудови громадянського суспільства, розвиток суспільної свідомості безпосередньо пов’язані з формуванням патріотичної свідомості (ПС) молоді.

Процеси, які відбуваються в суспільстві на даний момент, свідчать про неоднозначність сприйняття визначених демократичних тенденцій. Це зумовлене і неоднаковим рівнем сформованості ПС в різних категорій населення. Тому актуальним суспільно значущим завданням сьогодні є її формування, яке відповідало б демократичному поступу держави та її національним інтересам. Вкрай важливо, на нашу думку, розвивати ПС у молоді, яка є потенційним реалізатором майбутнього держави. Саме в ранньому юнацькому віці відбувається становлення етнічної ідентичності особистості, формування її ПС, патріотичного світогляду, які є психологічними новоутвореннями особистості. Практика та досвід роботи з учнями цієї вікової категорії свідчать про недостатній розвиток їх ПС.

Аналіз наукових джерел свідчить про те, що у вітчизняній психології дослідженням деяких аспектів цього питання займались такі науковці як О.М. Бардін, М.Б. Боднар, М.Й. Боришевський, І.О. Кресіна, Н.В. Михальченко В.П. Москалець, М.В. Савчин, В.І. Тараненко, М.І. Томчук та ін. Однак вивчення психологічних умов формування ПС, дослідження детермінант, чинників, критеріїв її розвитку та формування в ранньому юнацькому віці ще не були предметом наукового дослідження.

Таким чином недостатня наукова розробленість і соціальна значущість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психологічні умови формування патріотичної свідомості учнів ліцеїв».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно плану науково-дослідних робіт Національної академії Державної прикордонної служби України за шифром 207-1371 І «Модель формування патріотичної свідомості», Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), а також відповідно Національної програми патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства.

Тема дисертаційної роботи затверджена рішенням ученої ради Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 6 від 26.01.2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 7 від 25.09.2007 р.)

Мета дослідження – виявлення психологічних умов і розробка та опробація на цій основі програми формування патріотичної свідомості учнів ліцеїв у навчально-виховному процесі.

Відповідно до мети були сформульовані завдання дослідження:

1. Проаналізувати проблему патріотичної свідомості особистості у наукових джерелах.

2. Виокремити критерії, показники і рівні розвитку ПС учнів аграрних ліцеїв.

3. З’ясувати психологічні умови формування ПС майбутніх працівників-аграріїв.

4. Розробити та опробувати модель формування ПС учнів аграрних ліцеїв та виробити рекомендації суб’єктам розвитку ПС щодо її розвитку в учнів аграрних ліцеїв.

Об’єкт дослідження – патріотична свідомість учнів ліцеїв.

Предмет дослідження психологічні умови формування патріотичної свідомості учнів ліцеїв (на прикладі аграрних ліцеїв).

Теоретико-методологічними засадами дослідження послужили загальнопсихологічні положення: про особистісно-діяльнісний підхід до виховання молоді (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, І.С. Кон, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.В. Шорохова та ін.); про системний підхід до вивчення особистості (О.Г. Асмолов, М.Й. Боришевський, Б.Ф. Ломов та ін.), про принципи детермінації її поведінки та суб’єктної активності (О.В. Брушлинський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.П. Москалець, М.В. Савчин, Т.М. Титаренко, Т.Д. Щербан та ін.), концептуальні положення щодо розуміння свідомості (О.М. Бардін, І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, І.О. Кресіна, В.І. Тараненко, М.І. Томчук, М.М. Чепіль, та ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань з метою досягнення мети застосовувався комплекс методів дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння та узагальнення теоретичних положень) – для з’ясування змісту поняття ПС та констатації проблеми її розвитку, а також для моделювання процесу формування ПС; емпіричні (спостереження, опитування, бесіди, анкетування, тестування за Р. Амтхауером, Т. Елерсом, В. Є. Мільманом та ін., метод експертних оцінок, метод узагальнення незалежних характеристик та ін.) – при проведенні констатувального дослідження для виокремлення критеріїв, показників та рівнів розвитку ПС, детермінантів і чинників формування ПС та діагностування рівня сформованості ПС у ліцеїстів; формувальний психолого-педагогічний експеримент – для перевірки дієвості розробленої програми розвитку ПС; математичної статистики – для обробки результатів дослідження з метою доведення значущості змін у рівнях ПС учнів аграрних ліцеїв.

Експериментальна база дослідження. Дослідження було проведено на базі Державного професійно-технічного навчального закладу (ДПТНЗ) «Лісоводський професійний аграрний ліцей». У ролі молоді раннього юнацького віку виступали учні аграрних ліцеїв (професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ)).

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті і завданням дослідження; результатами дослідної перевірки теоретичних положень у психолого-педагогічному експерименті; поєднанням кількісного та якісного аналізів отриманих даних; коректним використанням методів математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше виокремлено критерії, показники та рівні сформованості ПС в учнів аграрних ліцеїв; виявлено психологічні умови її формування у майбутніх працівників-аграріїв; розроблено модель розвитку ПС учнів аграрних ліцеїв;

уточнено поняття «патріотична свідомість»;

дістала подальшого розвитку програма розвитку ПС в учнів аграрних ліцеїв.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційному дослідженні розроблені методичні рекомендації щодо розвитку ПС як особистісного утворення всім учасникам навчально-виховного процесу.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес: ДПТНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей» (акт реалізації № 136 від 15.10.2007 р.); ДПТНЗ «Кутковецький професійний аграрний ліцей» (акт реалізації № 156 від 23.05.2007 р.); Балинське «Вище професійне училище» (акт реалізації № 104 від 3.09.2007 р.); використані управлінням освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації при розробці методичних рекомендацій педагогам навчальних закладів професійно-технічної освіти щодо формування патріотичної свідомості учнів в рамках реалізації державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття») (акт реалізації № 2437 від 20.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. У матеріалах конференції «Методичні рекомендації суб’єктам формування патріотичної свідомості щодо її розвитку в учнів аграрних професійно-технічних навчальних закладів», які опубліковані у співавторстві з Боровик Л. В., здобувачем опрацьовано та деталізовано методичні рекомендації суб’єктам формування ПС.

Апробація результатів дисертації здійснювалась шляхом обговорення основних наукових результатів на наступних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Ґенеза буття особистості» (18-19 грудня 2006 року м. Київ), всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України» (18-19 жовтня 2007 року м. Хмельницький), другій всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Україна наукова» (21-23 грудня 2006 року м. Київ), третій всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив» (22-24 листопада 2007 року м. Київ), а також на засіданні науково-методичної ради Науково-методичного центру профтехосвіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області 12 червня 2007 року, на розширених засіданнях кафедри педагогіки та психології Національної академії Державної прикордонної служби та на засіданнях педагогічної ради ДПТНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей».

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 12 публікаціях, з яких 8 статей надруковані у наукових виданнях, що визначені ВАК України як фахові в галузі психології.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладено на 161 сторінці, і містить 8 рисунків та 18 таблиць, 18 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 218 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, викладено теоретико-методологічні засади та розкрито методи дослідження, визначено наукову новизну роботи, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, означено структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Патріотична свідомість особистості як предмет психологічного аналізу» – проаналізовано психологічну, педагогічну літературу та науково-теоретичні підходи щодо тлумачення свідомості загалом і ПС як психологічного феномену, зокрема, а також визначено передумови розвитку вказаного феномену в осіб раннього юнацького віку, критерії, показники, структуру та рівні його розвитку в учнів аграрних ліцеїв.

Аналіз наукових джерел передбачав осмислення наукових результатів, отриманих відомими психологами, такими як Б.Г. Ананьєв, І.Д. Бех, Л.І. Божович, М.Й. Боришевський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.П. Москалець, М.В. Савчин, М.І. Томчук та ін.

Поняття ПС дуже тісно пов’язане з поняттями національної свідомості та патріотизму. У вітчизняній психологічній науці дослідженням національної свідомості займались відомі науковці й психологи. Зокрема, вплив знання рідної мови та володіння нею на національну свідомість досліджувала Н.В. Бардіна, М.Й. Боришевський досліджував структуру національної свідомості, І.О. Кресіна досліджувала вплив політичних тенденцій на динаміку національної свідомості, І.Л. Пенчук вивчав вплив регіонального телебачення і радіомовлення на формування національної свідомості молоді, М.В. Савчин – складові національної свідомості. На основі проведеного аналізу робиться висновок, що національна свідомість – це система поглядів, ідей, уявлень етнічної групи, які виникають у взаємодії з іншими етносами. Вона відображає знання нації про інші нації, ставлення до них, а також стан і форму самовиділення своєї нації.

У результаті аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури ми виокремили найбільш важливі для досліджуваної проблеми положення: по-перше, свідомість людини є складним психічним утворенням, що являє собою синтез різних властивостей особистості. Свідомість постає в двох формах: індивідуальній (особистісній) і суспільній; по-друге, такі суспільні цінності як любов до Батьківщини, захист її інтересів та цілісності являють собою суспільні патріотичні почуття, котрі породжують суспільну ПС; по-третє, індивідуальна ПС детермінується не лише суспільною свідомістю, але й різноманітними впливами навколишнього середовища. Індивідуальна свідомість не може досягнути повної єдності із суспільною. Чим у молодої людини більше розвинуті звички позитивної суспільної поведінки, тим ближче її індивідуальна ПС знаходиться до суспільної. Тому робиться висновок, що в сучасних умовах необхідно переглянути всі традиційні засоби і способи розвитку ПС особистості.

Враховуючи проведений аналіз та сутнісний зміст вказаних понять, під патріотичною свідомістю особистості будемо розуміти вищий рівень розвитку психіки людини, що забезпечує адекватність рівня її соціалізації на основі сформованої мотивації та особистісних цінностей, узагальнених об’єктивних знань про свою країну, про особливості національної політики і менталітету, а також певне ставлення до цього.

Відзначається, що до сьогодні стосовно співвідношення понять національна і патріотична свідомість, єдиної думки не існує. Однак у нашому дослідженні на основі порівняння ряду категорій ми будемо розглядати ПС як складову свідомості національної.

У результаті аналізу психологічних особливостей молоді раннього юнацького віку патріотична свідомість визначена нами, як складна властивість особистості, котру можна розкрити через такі три основні її компоненти: когнітивний, емоційно-вольовий та мотиваційно-дієвий. Всі ці компоненти взаємопов’язані та взаємообумовлені й в реальному житті становлять цілісність. Виділити їх можна лише умовно з метою більш глибокого проникнення в сутність поняття «патріотична свідомість».

Проведений аналіз теоретичних і методичних підходів до досліджуваного психологічного феномену на основі застосування методу експертних оцінок дає змогу виокремити та обґрунтувати критерії і показники ПС. У результаті опрацювання експертних оцінок була сформована система критеріїв і показників ПС учнів ліцеїв (табл. 1).

Систематизація та узагальнення критеріїв і показників, а також аналіз особливостей розвитку ПС учнів аграрних ліцеїв та психолого-педагогічної літератури з даної проблематики дає змогу нам виокремити психологічну структуру ПС учнів аграрних ліцеїв, як сукупність і єдність когнітивного, емоційно-вольового та мотиваційно-дієвого компонентів.

Когнітивний компонент являє собою систему знань особистості про історію і сучасне свого народу, держави, з основ права та Конституції України, державної мови та державних символів; ставлень до видатних постатей України, знань особливостей національної культури, усвідомлення ідентифікаційних особливостей української нації. У процесі формування когнітивного компоненту юнаків та дівчат наводять на розуміння загальнолюдських цінностей і цінностей національних.

Емоційно-вольовий компонент особистості є складним динамічним утворенням, якістю, що виявляється в здатності особистості емоційно відгукуватися на інтелектуальні, морально-естетичні вияви життєдіяльності, у потребі творення та перетворення навколишньої дійсності. Цей компонент передбачає любов до родини, села, рідної землі та природи, місцевості, в якій проживаєш, українського народу, розуміння родинних традицій, демократичних перетворень у суспільстві, ідеї національної консолідації суспільства, негативне ставлення до антиукраїнських, антидержавних, антиконституційних проявів, переживання за майбутнє рідної країни, села, родини.

Мотиваційно-дієвий компонент охоплює пізнавальні мотиви; потреби в активному оволодінні знаннями історії та права держави; прагнення захищати її недоторканість; бажання бути морально стійкою, фізично загартованою особистістю; вести здоровий спосіб життя, бути дисциплінованим і відповідальним, працелюбним і наполегливим; потреби відданої праці на благо рідної країни; бажання бути патріотом України та здійснювати дієві кроки щодо розвитку національних інтересів.

Таблиця 1

Критерії і показники патріотичної свідомості

Критерії | Перелік показників

Усвідомлення та відчуття малої і великої Батьківщини | 1. Любов до батьків, рідних і близьких (малої сім’ї).

2. Ставлення до родинних традицій.

3. Любов до села.

4. Ставлення до місцевості, в якій проживаєш.

5. Ставлення до рідної землі та природи.

6. Ставлення до оточуючих людей, українського народу (великої сім’ї).

Особистісні риси | 1. Моральна стійкість.

2. Ставлення до військового обов’язку.

3. Ставлення до фізичного самовдосконалення.

4. Ставлення до здорового способу життя.

5. Дисциплінованість.

6. Відповідальність.

7. Ставлення до трудового навчання та виховання.

8. Працелюбність.

9. Наполегливість.

10. Почуття колективізму.

11. Співвідношення власних і колективних інтересів.

12. Патріотизм.

Відношення до особливостей національної культури | 1. Володіння державною мовою.

2. Знання історії України.

3. Ставлення до видатних постатей України.

4. Знання особливостей національної культури.

5. Знання національних традицій.

6. Знання символів і атрибутів України.

7. Знання законів України та положень Конституції.

8. Усвідомлення ідентифікаційних особливостей української нації.

Розуміння державних інтересів | 1. Ставлення до розбудови української державності.

2. Ставлення до демократичних перетворень у суспільстві.

3. Ставлення до ідеї національної консолідації суспільства.

4. Ставлення до антиукраїнських, антидержавних, антиконституційних проявів.

Дієвість щодо реалізації національних інтересів | 1. Емоційне переживання за майбутнє рідної країни, села, родини.

2. Віра в прекрасне майбутнє народу та держави.

3. Впевненість у завтрашньому дні держави.

4. Реалізація дієвих кроків щодо розвитку національних інтересів.

Результат теоретичного аналізу компонентного складу ПС дозволяє нам зробити висновок про те, що кожен з них виконує певну функцію: мотиваційно-дієвий – є спонукальною основою формування ПС, когнітивний – створює конструктивне підґрунтя для цього процесу, емоційно-вольовий – забезпечує досягнення мети, її завершення. Отже, для формування ПС потрібно створювати певні умови для розвитку її складових.

У процесі спостереження за учнями, оцінки відгуків та думок вчителів і майстрів виробничого навчання ліцеїв, на підставі індивідуальних бесід з учнями, узагальнення теоретичних положень, а також на основі експертних оцінок були виділені три рівні сформованості ПС учнів – низький, середній і високий.

Низький характеризується тим, що віддана праця на благо країни та захист її недоторканості не займає істотного місця в життєвих планах учнів, вони байдуже, або навіть негативно ставляться до занять з правової, трудової і військової підготовки, їм властива недисциплінованість, у них недостатньо розвинені такі почуття як патріотизм і колективізм. На низькому рівні у них знаходяться морально-вольові якості. У ситуаціях, що потребують морального та фізичного навантаження ліцеїсти нерідко проявляють слабку волю, схильні відступити від наміченої цілі. Знання із загальноосвітніх предметів на межі незадовільних. В житті кожного з учнів з низьким рівнем сформованості ПС державні інтереси займають найнижчу сходинку, діяльність щодо реалізації національних інтересів відсутня. Байдуже ставляться до державних символів і законів України.

Середній рівень ПС характеризується тим, що уявлення про віддану працю на благо країни та захист її недоторканості відображається в життєвих планах учнів абстрактно. Вивчення загальноосвітніх предметів відбувається з цікавістю, але не завжди з розумінням для чого їм потрібні ці знання. Знання традицій українського народу посередні. Беручи участь у різних заходах виявляються пасивними виконавцями та не проявляють належної ініціативи. Спорідненість з колективом присутня, але дієвість пасивна. Ліцеїсти прагнуть подолати фізичні та моральні труднощі, але їх особистих сил не вистачає – необхідна підтримка товаришів. Свій відступ від визначених цілей вони боляче переживають, прагнуть виправити свої недоліки. Відсутні тверда переконаність у необхідності готувати себе до захисту Вітчизни та її національних інтересів, тверде переконання щодо необхідності у знанні особливостей національної культури, розуміння державних інтересів. Усвідомлюють свою належність до українського народу. Незалежність України сприймають позитивно, але їм властиве почуття національної меншовартості.

Високий рівень сформованості ПС учнів ліцеїв характеризується готовністю до відданої праці на благо країни та її захисту. Ліцеїсти глибоко переконані в необхідності цього, а також в необхідності захисту національних інтересів країни. Вони глибоко усвідомлюють сутність внутрішньої та зовнішньої політики держави. У них розвинуті почуття патріотизму, любові до героїчної історії Батьківщини, особиста відповідальність за її долю. Використовують досвід відомих постатей України, вболівають за долю українського народу. Вони проявляють готовність йти на розумний ризик. У житті цих ліцеїстів починають домінувати висока соціальна відповідальність за долю Батьківщини та її державні інтереси, свідоме ставлення до військового обов’язку. Вони засуджують антиукраїнські та антиконституційні прояви. Відчувають потребу в роботі задля розбудови незалежності держави. Такі ліцеїсти характеризуються достатнім рівнем знань з історії України, української мови, знанням національних традицій. У їх поведінці простежується дієвий характер щодо любові до природи, рідних та навколишніх.

У другому розділі – «Розвиток патріотичної свідомості майбутніх працівників аграрної сфери» – наводяться результати констатувального експерименту з вивчення ПС учнів аграрних ліцеїв. На основі цього виокремлено детермінанти та чинники, з’ясовано психологічні умови та розроблена модель її формування в учнів аграрних ліцеїв.

На різних етапах констатувального експерименту загалом було охоплено 100 учнів Кутковецького професійного аграрного ліцею та 100 учнів Лісоводського професійного аграрного ліцею. Для визначення особливостей розвитку кожного з компонентів ПС застосовувались загальноприйняті методи. Більшість відомих, а також адаптованих нами методик дослідження перевірялась на валідність і надійність за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона. У переважній більшості методик коефіцієнт кореляції знаходився в межах значень, допустимих для такого роду досліджень.

У ході експерименту було проведено глибокий аналіз процесу формування ПС учнів аграрних ліцеїв при існуючій системі організації навчально-виховного процесу. У процесі цього аналізу досліджувались особливості патріотичного виховання під час викладання учням української мови і літератури, історії, основ правознавства, фізичного виховання, трудового навчання та основ захисту Вітчизни. Детальному розгляду підлягали програми та тематичні плани відповідних навчальних предметів, а також плани виховної роботи ліцеїв. Крім того було встановлено, що суб’єктами формування ПС ліцеїстів виступають родина, навчальна група, педагогічний колектив, громадськість. Важливу роль у цьому процесі відіграє мотивація учнів самостійно розвивати свою ПС та самовдосконалюватись.

За результатами анкетування, аналізу продуктів діяльності та незалежних характеристик, враховуючи побудовану шкалу та кількісний показник рівня ПС, ліцеїстів було розподілено за рівнями патріотичної свідомості: низький рівень патріотичної свідомості – 39% учнів; середній рівень – 41% учнів; високий рівень – 20% учнів.

Цілком зрозуміло, що для розбудови української держави необхідна чимала кількість патріотично налаштованих, свідомих молодих людей. А аналіз отриманих результатів свідчить про те, що лише п’ятій частині ліцеїстів притаманний високий рівень патріотичної свідомості.

У результаті застосування комплексу психодіагностичних методик було встановлено, що існують суб’єктивні і об’єктивні чинники та детермінанти, котрі впливають на формування ПС учнів аграрних ПТНЗ. До суб’єктивних чинників і детермінант відносяться індивідуально-психологічні (мотиваційна спрямованість особистості, особливості емоційно-вольової сфери особистості, рівень розвитку розумових здібностей, сукупність ціннісних орієнтацій особистості) та соціально-психологічні (міжособистісні стосунки в навчальній групі та її психологічний клімат, морально-психологічний клімат у родині, особистість викладача та його підготовленість, сформованість зрілої Я-концепції). До об’єктивних чинників слід віднести наступні: повнота родини, її матеріальне становище, недостатня увага держави до проблем села, рівень матеріального забезпечення навчального закладу, частка навчального матеріалу патріотичної спрямованості в навчально-виховному процесі.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, практики та аналізу проведеного констатувального дослідження нами були виявлені психологічні умови та побудована модель формування ПС учнів ліцеїв (рис. 1).

У третьому розділі – «Результати експериментального дослідження щодо формування патріотичної свідомості молоді аграрних професійно-технічних навчальних закладів» – наведено програму експериментального дослідження, проаналізовано його результати та обґрунтовані методичні рекомендації суб’єктам формування ПС в учнів аграрних ПТНЗ.

Дослідження, що були проведені в розділах 1, 2, дають змогу зробити висновки про те, що основу методики формування ПС можуть складати психолого-педагогічні ситуації, які потрібно розділити на три типи: змістовно-інформаційні, котрі формують орієнтуючий аспект ПС, систему правових знань та знань і уявлень про патріотичну діяльність; дієво-практичні, котрі формують досвід дій, поведінки в умовах, що потребують патріотичної активності; духовно-ціннісні, котрі забезпечують цілісний розвиток особистості як патріота і захисника Батьківщини. Типологію цих ситуацій, форм їх організації і засоби можна оцінити з табл. 2.

Впровадження запропонованих ситуацій проводилось у ході формувального експерименту. Здійснення формувального експерименту передбачало також: уточнення і реалізацію психологічних умов формування ПС; вдосконалення змісту навчальних і виховних програм; визначення рівнів сформованості ПС учнів; проведення соціально-психологічного патріотичного тренінгу; організацію роботи з батьками; активізацію позиції учасників дослідно-експериментальної роботи при організації патріотичної роботи.

У процесі формування ПС важливою є організація цілеспрямованого впливу на компоненти досліджуваного особистісного утворення: когнітивний, емоційно-вольовий та мотиваційно-дієвий. При складанні програми експериментального дослідження ми намагались врахувати особливості цих компонентів і реалізувати виявлені психологічні умови.

Рис. 1. Модель формування патріотичної свідомості

учнів аграрних ПТНЗ

Таблиця 2

Типологія ситуацій, які забезпечують формування патріотичної свідомості

учнів аграрних ПТНЗ

Тип ситу-ації | Складові ситуації | Психолого-педагогічні засоби та методи, які забезпечують реалізацію даної ситуації | Форми організації діяльності учнів аграрних ПТНЗ

Змістовно-інформаційна |

Знання правових основ держави, її Конституції, знання основ захисту Вітчизни, цілей та завдань правової і військової підготовки | Наочно-інформаційні засоби та методи:

1) у навчально-виховному процесі:

підбір матеріалу патріотичної спрямованості в змісті навчальних предметів,

здійснення міжпредметних зв’язків з історією України, традиціями українського народу, з правовими та військовими предметами, демонстрація техніки і озброєння, лекції, диспути тощо;

2) у позакласній роботі: повідомлення, бесіди, диспути, дискусії, зустрічі з ветеранами, афганцями, читацькі конференції, відвідування музеїв, вечори патріотичного спрямування | Пізнавальні задачі

Дієво-практична |

Вміння застосовувати принципи наукової методології до аналізу й оцінки чинників правового, політичного та військово-політичного характеру, вміння розв’язувати завдання з військово-технічного змісту, застосовувати знання на практиці | Організаційно-практичні засоби та методи:

1) у навчально-виховному процесі:

застосування знань до розв’язування прикладних завдань, робота з підручниками, Конституцією, картою;

2) у позакласній роботі: історико-патріотична діяльність, залучення молоді до пропагандистської та

агітаційної роботи, залучення родини до патріотичного виховання, формування позитивного морально-психологічного клімату у навчальній групі і родині та ін. | Ділова гра за певними правилами, адекватна завданням патріотичного виховання (діяльність, яка викликає безпосередній інтерес, в якій моделюються реальні функції, відносини та залежності)

Духовно-ціннісна |

Мотиви (прагнення захищати цілісність та недоторканність держави, інтереси народу, дотримуватись законів і Конституції України), почуття (любов до Батьківщини, патріотизм, інтернаціоналізм), впевненість у необхідності діяти в правовому колі в будь-яких ситуаціях та готовність до захисту Вітчизни | Ціннісно-орієнтаційні, емоційно-стимулюючі засоби та методи:

1) у навчально-виховному процесі:

розкриття учням духовно-ціннісних об’єктів (образи героїв війни та праці, історичних постатей та ін.), забезпечення обговорення патріотичної проблематики, розвиток патріотичних почуттів, переживань (перегляд кінофільмів та обговорення книжок патріотичного спрямування), усвідомлення відчуття власної участі у розбудові правової держави та її захисті; вплив на емоційну сферу особистості;

2) у позакласній роботі: емоційне стимулювання пошукової, військово-спортивної діяльності; емоційний контакт з ветеранами праці, війни, воїнами-інтернаціоналістами; проведення соціально-психологічного тренінгу | Емоційні ситуації (глибоко індивідуалізовані), психологічно обґрунтовані на глибокому знанні потреб духовного світу особистості раннього юнацького віку

У формувальному експерименті взяло участь 52 учні експериментальної групи (ЕГ) та 53 учні контрольної групи (КГ) Лісоводського професійного аграрного ліцею. У ході експерименту використовувалися елементи активного навчання, соціально-психологічний тренінг, здійснювалось залучення учнів до патріотичної діяльності, впроваджувались розроблені програми вивчення «Основ правознавства», «Основ захисту Вітчизни», «Фізичного виховання», здійснювалася інтеграція психологічної й педагогічної підготовки та ін.

Впровадження розроблених психолого-педагогічних засобів та трьох типів психолого-педагогічних ситуацій дало змогу отримати наступні результати (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл учнів контрольної та експериментальної груп

за рівнями патріотичної свідомості на початку і наприкінці

формувального експерименту

Очевидною є тенденція зміни розподілу учнів як у КГ, так і в ЕГ, але зміни, що відбулись в КГ є незначними у порівнянні з змінами, що відбулись в ЕГ. Можна відмітити, що в ЕГ відбувся суттєвий перерозподіл: зменшилась кількість ліцеїстів з низьким рівнем ПС та збільшилась кількість учнів з середнім і високим рівнями досліджуваного особистісного утворення. Для доведення значущості змін, що відбулись у розподілі учнів аграрних ліцеїв в ЕГ використовувався критерій _Пірсона, який дав змогу підтвердити значущість цих змін на рівні р ? 0,01. Слід також відзначити, що застосування критерію знаків для визначення достовірності зсувів у рівнях ПС серед учнів КГ показало, що достовірних, статистично значущих зсувів там не відбулось і наявний зсув у бік вищих рівнів досліджуваної якості серед учнів КГ є випадковим.

Проведене дослідження підтвердило, що визначальними напрямами формування ПС осіб раннього юнацького віку, які навчаються в аграрних ПТНЗ, у навчально-виробничому процесі є: поєднання методологічної основи, органічний взаємозв`язок патріотичної діяльності та роботи на уроках під час вивчення програмного матеріалу; єдність у процесі формування ПС усіх працівників ПТНЗ та родичів, громадськості, спрямованих на вирішення завдань щодо формування ПС учнів, які навчаються в аграрних ліцеях.

У роботі визначені конкретні методичні рекомендації всім суб’єктам формування ПС, серед яких важливе значення мають: ефективне використання когнітивних можливостей навчального процесу, особливо при викладанні «Історії України», «Основ правознавства», «Основ захисту Вітчизни», «Фізичного виховання»; ефективне використання в навчально-виробничому процесі ПТНЗ міжпредметних зв`язків з метою вирішення питань формування ПС осіб раннього юнацького віку; активне залучення учнів до безпосередньої патріотичної діяльності, до фізичного розвитку та самовдосконалення; створення умов для активного залучення родичів і громадськості до цієї діяльності спільно з педагогічним колективом ліцею; проведення соціально-психологічного патріотичного тренінгу.

Вміле, своєчасне і кваліфіковане застосування запропонованих методичних рекомендацій всіма учасниками освітнього процесу аграрних ліцеїв сприятиме становленню патріотично свідомої молоді раннього юнацького віку.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дало змогу з’ясувати один з можливих шляхів формування ПС учнів аграрних ліцеїв. На основі дослідних даних були впроваджені та реалізовані опрацьовані автором методичні рекомендації суб’єктам формування ПС щодо її розвитку в учнів. Розробка цих рекомендацій стала можливою на основі аналізу психологічних аспектів формування ПС майбутніх працівників-аграріїв. Проведене дослідження дає підстави зробити наступні висновки.

1. У результаті аналізу теоретичних та експериментальних досліджень, які стосувалися проблеми розвитку свідомості та патріотизму у різних вікових категорій можна констатувати, що проблема формування ПС учнів ліцеїв є недостатньо розробленою і потребує свого вирішення. Недостатньо розглянутими є питанням, котрі є ключовими для вирішення даної проблеми, а питання змісту поняття ПС, критеріїв та показників ПС, рівнів її сформованості, детермінант та чинників формування ПС учнів ліцеїв, психологічних умов цього процесу, питання розробки моделі і програми формування цього особистісного утворення. Тому тема даного дисертаційного дослідження є актуальною і потребує вивчення.

2. В ході дослідження ми уточнили зміст поняття ПС, як складової національної свідомості, визначили систему цінностей, що наповнюють зміст патріотичних настанов. Проведене дослідження дало змогу виокремити критерії та показники патріотично свідомої особистості. В якості критеріїв нами розглядались: усвідомлення та відчуття малої і великої Батьківщини; ставлення до особливостей національної культури; особистісні риси; розуміння державних інтересів; дієвість щодо реалізації національних інтересів, при цьому враховувались вікові психологічні особливості досліджуваних.

3. З метою вироблення ефективного інструментарію впливу на ПС учня було визначено рівні сформованості ПС учнів аграрних ліцеїв, що дало змогу запропонувати нову систему рівнів (низький, середній та високий) сформованості досліджуваного феномену у ліцеїстів – майбутніх аграріїв. При цьому до уваги брались такі складові ПС як емоційно-вольовий, когнітивний та мотиваційно-дієвий компоненти.

4. В ході експериментального дослідження нами були виокремлені суб’єктивні та об’єктивні чинники та детермінанти формування ПС учнів ліцеїв. До суб’єктивних чинників і детермінант належать індивідуально-психологічні (мотиваційна спрямованість особистості, особливості емоційно-вольової сфери особистості, рівень розвитку розумових здібностей, сукупність ціннісних орієнтацій особистості) та соціально-психологічні (міжособистісні стосунки в навчальній групі та її психологічний клімат, морально-психологічний клімат у родині, особистість викладача та його підготовленість, сформованість зрілої Я-концепції). До об’єктивних чинників слід віднести наступні: повнота родини, її матеріальне становище, недостатня увага держави до проблем села, рівень матеріального забезпечення навчального закладу, частка навчального матеріалу патріотичної спрямованості в навчально-виховному процесі. Це дало змогу в подальшому виявити психологічні умови формування ПС.

5. Сукупність психологічних умов формування ПС має вигляд: формування сукупності правових та військово-спрямованих знань у ліцеїстів з метою розвитку когнітивної складової ПС; забезпечення розвитку моральних, духовних, патріотичних якостей учнів у процесі цілеспрямованого формування позитивної Я-концепції особистості патріота України, а саме її патріотичних переконань, почуттів, ідеалів; формування патріотично спрямованої мотиваційної сфери особистості, світогляду та позитивного ставлення до історичного минулого й сучасності українського народу; сприяння розвитку в учнів українських родинних традицій: духовності, толерантності, шанобливості, поваги до старших та видатних постатей української держави; підтримка позитивного морально-психологічного клімату навчального колективу та родини; розвиток патріотичної рефлексії учнів.

6. Виявлені психологічні умови дали змогу сформувати модель та програму формування ПС учнів аграрних ліцеїв на основі трьох типів психолого-педагогічних ситуацій. Впровадження розробленої програми формування ПС в ЕГ констатувало суттєве покращення рівня ПС учнів. Дієвість даної програми також підтвердило застосування методів математичної статистики, котрі на рівні р ? 0,01 підтвердили значущість змін, що відбулись у рівні ПС в ЕГ у порівнянні з КГ. Загалом рівень ПС учнів ЕГ зріс на 32%.

7. Описані напрацювання дали змогу запропонувати педагогічним колективам конкретні методичні рекомендації щодо формування ПС учнів аграрних ліцеїв, згідно з якими ефективність виховних впливів зумовлюється: ефективним використанням когнітивних можливостей навчальних предметів; забезпеченням у навчально-виробничому процесі ПТНЗ міжпредметних зв`язків з метою вирішення питань формування ПС молоді раннього юнацького віку; активним залученням учнів до діяльності патріотичного спрямування, до фізичного розвитку та самовдосконалення; створенням умов для активного залучення родичів і громадськості до цієї діяльності спільно з педагогічним колективом ліцею. З метою забезпечення необхідного рівня ПС учнів аграрних ліцеїв доцільно: використовувати розроблену в роботі програму вивчення предметів «Основи правознавства» та «Основи захисту Вітчизни»; довести до свідомості кожного педагогічного працівника вимоги до сучасного рівня ПС особистості раннього юнацького віку.

Перспективи подальших наукових і практичних пошуків можна сформулювати таким чином: розглянути питання про можливість створення спеціального об’єднання, що повинне цілеспрямовано займатись проблемами патріотичного виховання, і надавати допомогу педагогам щодо організації навчально-виховного процесу; дослідити психологічні умови розвитку ПС та адаптувати розроблену в ході нашого дослідження програму формування ПС учнів аграрних ліцеїв для ПТНЗ іншого профілю; визначити головні напрями впровадження соціально-психологічного тренінгу як засобу підвищення ПС учнів ліцеїв.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Боровик О.В. Розвиток патріотичної свідомості молоді старшого підліткового віку як соціально-психологічна проблема // Збірник наукових праць № 36, Ч. 2. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. – С. –154.

2. Боровик О.В. Основні аспекти патріотичної свідомості, як складової свідомості національної // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т.VІІІ, част. 9. – К., 2006. – С. 66–72.

3. Боровик О.В. Аналіз методів впливу на процес формування патріотичної свідомості // Збірник наукових праць № 37, Ч. 2. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. – С. 170–172.

4. Боровик О.В. Детермінанти та чинники формування патріотичної свідомості учнів аграрних ліцеїв // Збірник наукових праць № 38, Ч. 2. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. 162–164.

5. Боровик О.В. Аналіз критеріїв та рівнів розвитку патріотичної свідомості учнів сільських професійно-технічних ліцеїв // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2007. – Вип. 33. – С. 17–23.

6. Боровик О.В. Модель формування патріотичної свідомості ліцеїстів сільських професійно-технічних навчальних закладів // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – № 16 (40). – С. 260–264.

7. Боровик О.В. Психологічні умови формування патріотичної свідомості учнів аграрних ліцеїв та результати їх впровадження у формувальному експерименті // Збірник наукових праць № 39, Ч. 2. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. 160–162.

8. Боровик О.В. Обґрунтування методичних рекомендацій суб’єктам формування патріотичної свідомості щодо її розвитку в учнів аграрних професійно-технічних навчальних закладів // Збірник наукових праць № 40, Ч. 2. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. 160–162.

9. Боровик О.В. Модель формування патріотичної свідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів: Настільна книга педагога-вихователя. – Хмельницький, Видавець ПП Цюпак А.А., 2007. – 60 с.

10. Боровик О.В. Детермінація поняття патріотичної свідомості, як складової свідомості національної // Матеріали другої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Україна наукова» 21-23 грудня 2006 року. – К.: ТОВ «ТК Меганом», 2006. – Ч. 4. – С. 75–76.

11. Боровик Л.В., Боровик О.В. Методичні рекомендації суб’єктам формування патріотичної свідомості щодо її розвитку в учнів аграрних професійно-технічних навчальних закладів // Матеріали всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України» 18-19 жовтня 2007 року. – Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2007. – С. 64–65.

12.Боровик О.В. Психологічні умови формування патріотичної свідомості учнів аграрних ліцеїв // Матеріали третьої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив» 22-24 листопада 2007 року. – К.: ТОВ «ТК Меганом», 2007. – Ч. 2. – С. 45–46.

АНОТАЦІЇ

Боровик О.В. Психологічні умови формування патріотичної свідомості учнів ліцеїв. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – «Педагогічна та вікова психологія». – Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2008.

Дисертацію присвячено з’ясуванню психологічних умов формування патріотичної свідомості учнів аграрних ліцеїв. У роботі проведено науковий аналіз проблеми патріотичної свідомості у наукових джерелах, виокремлено критерії, показники і рівні патріотичної свідомості, розроблено та опробовано модель формування патріотичної свідомості учнів аграрних ліцеїв.

Розроблено рекомендації суб’єктам формування патріотичної свідомості щодо її розвитку в учнів аграрних ліцеїв. Формувальний експеримент підтвердив гіпотезу щодо того, що патріотична свідомість молоді раннього юнацького віку є складною особистісною властивістю, єдністю таких взаємопов’язаних компонентів, як мотиваційно-дієвий, когнітивний, емоційно-вольовий, а також те, що цю властивість можна розвивати у випадку врахування психологічних умов та розробки адекватних психолого-педагогічних засобів формування зазначених компонентів у навчально-виховному процесі.

Ключові слова: свідомість, патріотична свідомість, психологічні умови, учні аграрних ліцеїв, формування.

Боровик А.В. Психологические условия формирования патриотического сознания учащихся лицеев. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук