Донецький державний університет управління

Богданов Олександр Вікторович

УДК 352.378:339:658

розвиток механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регІону

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

ДОНЕЦЬК – 2008

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Науковий керівник – наук з державного управління, професор Токарева Валентина Іванівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (Донецьк), завідувач кафедри українознавства

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор Воронкова Валентина Григорівна, Запорізька державна інженерна академія Міністерства освіти і науки України (м. Запоріжжя), завідувач кафедри менеджменту;

кандидат наук з державного управління Сікорська Ірина Миколаївна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри іноземних мов

Захист відбудеться 19 березня 2008 року о 12-00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 в Донецькому державному університеті управління за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 108, к.201

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного університету управління за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а, к.406.

Автореферат розісланий 15 лютого 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ____________________________ Клейнер Я.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Роль освіти на сучасному етапі розвитку України взагалі і Донецької області зокрема визначається проблемами переходу до демократичної правової держави з ринковою економікою. Згідно з Національною доктриною розвитку освіти, освіта – визначальний фактор гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих установок особистості. Державі, яка розвивається, потрібні сучасні освічені громадяни, які утворюють інтелектуальний та духовний потенціал суспільства.

Інноваційний шлях розвитку суспільства можливо забезпечити, тільки сформувавши генерацію особистостей, які інноваційно мислять і діють. Звідси випливає необхідність приділення значної уваги загальному розвитку особистості та її комунікативних здібностей, професіоналізму та самостійності у прийнятті рішень, творчості та культури мислення, розвитку інформаційних і соціальних навичок.

Саме до таких підходів мотивує нас головна педагогічна ідея сучасності – освіта протягом усього життя.

Модернізація регіональної системи освіти – це державне завдання. Мета полягає в створенні механізмів стійкого розвитку регіонального освітянського простору взагалі, і зокрема механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів. Для досягнення цієї мети повинні бути вирішені специфічні регіональні пріоритетні завдання, а саме вільний доступ молоді до повноцінної якісної освіти згідно з інтересами, нахилами і потребами; розвиток освіти як відкритої державно-суспільної системи на підставі розподілу відповідальності між суб’єктами освітянської політики; підвищення ролі усіх учасників освітянського процесу; підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, надання їм державної і громадської підтримки.

Вивченню комплексу проблем, пов’язаних з підготовкою управлінських кадрів, становленням і розвитком менеджмент-освіти в Україні, активно сприяла наукова та науково-практична діяльність Б.Андрушківа, Д.Богині, Б.Будзана, В.Буреги, В.Воронкової, Б.Гаврилишина, Г.Губерної, М.Долишнього, В.Дорофієнка, А.Кузьміна, В.Лобаса, ВЛугового, І.Лукінова, Т.Оболенської, В.Онищенка, С.Опацької, Є.Панченка, В.Пілюшенка, О.Поважного, С.Поважного, С.Серьогіна, І.Сікорської, В.Токаревої, І.Тихомирової, С.Чукут, Н.Ушакової.

Розвиток механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів потребує обґрунтування і методичного забезпечення.

Актуальність відзначеного комплексу проблем, їхня теоретична та практична значущість, а також недостатня розробленість обумовили вибір теми даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання даної роботи здійснювалося в межах науково-дослідницьких тем, які виконувались у Донецькому державному університеті управління, зокрема в межах теми “Механізми державного регулювання підготовки управлінського персоналу в Україні” (2003-2006 роки, номер державної реєстрації 0105U002923). Дисертантом проведено дослідження інтегративного гуманітарно-технологічного розвитку кадрів управління, котрий є притаманним трансформаціям сучасного українського суспільства.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка концептуальних положень щодо розвитку механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

- проаналізувати досвід підготовки управлінських кадрів у країнах з розвиненою ринковою економікою і в країнах з перехідною економікою;

- зіставити класичну та неокласичну парадигми освіти, які передбачають підготовку осіб, що за своїми генетичними якостями схильні до ефективної управлінської діяльності;

- здійснити аналіз системи професійної підготовки управлінських кадрів в регіоні і запропонувати концептуально нові підходи щодо перспектив її розвитку;

- розробити концептуальні положення інтегративного гуманітарно-технологічного розвитку управлінських кадрів;

- визначити основні напрямки модернізації регіональної освіти, які базуються на врахуванні позитивного досвіду сучасного стану регіональної системи освіти і в той же час передбачають суттєві зміни, визначені сучасними тенденціями розвитку інноваційного суспільства та ринку праці;

- запропонувати концептуальні положення щодо розвитку механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення системи інформаційного забезпечення та супроводження управлінської діяльності на всіх рівнях, упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в систему управління освітою.

Об’єкт дослідження – функціонування системи освіти в регіоні.

Предмет дослідження – механізми державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону та їх розвиток.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано загальнонаукові методи: аналізу і синтезу – при визначенні перспектив розвитку вищої та післядипломної освіти в регіоні; теоретичного узагальнення та порівняння – при розгляді концептуальних основ вдосконалення механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону; економіко-математичний – при модернізації системи моніторингу управлінської діяльності та якості освіти; також залучалися історичний та логічний підходи при розгляді досвіду підготовки управлінських кадрів у країнах з розвиненою ринковою економікою та в країнах з перехідною економікою.

Інформаційну базу складали наукові праці українських і закордонних вчених з питань державного управління освітою в Україні та в світі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні науково-практичної задачі щодо розвитку механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів, яка полягає в модернізації регіональної системи освіти в контексті завдань державної освітянської політики. Модернізація регіональної системи освіти потребує обов’язкового врахування специфічних регіональних пріоритетів. Основні положення, які визначають наукову новизну, містяться в наступному:

вперше:

визначено, що розвиток механізмів державного управління підготовкою кадрів для регіону може бути виконано на основі гуманістичної тріади сучасної філософії освіти “людина – освіта – культура”. Базовими компонентами вдосконалення такого механізму постають гуманізація і демократизація навчально-виховного процесу в системі професійної освіти;

вдосконалено:

концептуальні положення щодо розвитку механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону на засадах принципу гуманізації, який передбачає утвердження людини як найвищої соціальної цінності; принципу демократизації, скерованого на розширення впливу громадської думки на прийняття адекватних управлінських рішень, динамічне реагування на потреби суспільства, перерозподіл функцій управління між органами виконавчої влади і місцевого самоврядування; принципу відповідності змісту освіти, якості освітянських послуг державним вимогам, освітнім стандартам з урахуванням регіональних особливостей і потреб; принципу соціального партнерства між суб’єктами освітянського процесу і трансформаційних процесів в Україні;

концептуальні положення інтегративного гуманітарно-технологічного розвитку кадрів управління для розвитку технологічних здібностей до засвоєння соціокультурного середовища, соціокультурного стилю мислення, гуманістичного світосприймання, гуманітарно-технологічної системи знань, культури, освіченості, інтелігентності;

одержали подальший розвиток:

співставлення класичної і неокласичної парадигм освіти, які передбачають підготовку тих, хто за своїми природними якостями підготовлений до ефективної управлінської діяльності, на основі якого необхідна розробка відповідної методики;

аналіз організації загальнонаціональної і регіональної системи професійної підготовки кадрів управління для подолання суто формального, антигуманного стилю управління в сучасному суспільстві;

основні напрямки модернізації регіональної освіти з урахуванням позитивного досвіду сучасного стану регіональної системи освіти і з передбаченням суттєвих змін, визначених сучасними тенденціями розвитку інноваційного суспільства та ринку праці;

система інформаційного забезпечення і супроводження управлінської діяльності на всіх рівнях.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані рекомендації можуть бути застосовані на всіх рівнях державного управління освітою. Крім того, вони можуть бути корисними при підготовці управлінської еліти: регіональних команд інноваційних управлінських кадрів з програмами широкомасштабних і прискорених соціально-економічних перетворень міст і районів області.

Пропозиції і рекомендації одержали позитивну оцінку в Управлінні розвитком територій Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 15 від 7 травня 2007 року), у виконавчому комітеті Макіївської міської ради (довідка №07/08-00399 від 14 травня 2007 року). Конкретні результати використовуються в навчальному процесі Донецького державного університету управління (довідка № 01-12/347 від 4 червня 2007 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження являє собою самостійно виконану роботу, в якій використано авторський підхід до вирішення проблем державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону. Наведені в роботі наукові результати, висновки, пропозиції і рекомендації належать особисто автору. Автору належать наукові ідеї, обґрунтування цілей, завдань і вибір методів дослідження, теоретичні та методологічні розробки, методичні та практичні рекомендації з розвитку механізмів державного управління підготовкою кадрів для регіонів України. Внесок здобувача в спільно опублікованих роботах конкретизовано у списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися і були схвалені на міжнародній науковій конференції “Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту” (м. Донецьк, 1997 рік); на регіональній науково-практичній конференції “Проблеми функціонування і викладання української мови у вищих навчальних закладах” (м. Донецьк, 2000 рік); на регіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми мовної освіти у вищих навчальних закладах” (м. Донецьк, 2002 рік); на міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційний менеджмент у системі модернізації управління освітою” (м. Донецьк, 2004 рік).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 12 друкованих робіт (8 – у фахових виданнях) загальним обсягом 7,4 д. а., з яких особисто автору належить 7,1 д. а.. З них 2 статті у наукових журналах, 6 – у збірниках наукових праць, 4 публікації у матеріалах міжнародних і регіональних наукових, науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, які викладено на 224 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 15 рисунків, 8 таблиць, які наведено на 23 сторінках, 2 додатки на 12 сторінках. Список використаних джерел зі 142 найменувань наведено на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Необхідність удосконалення процесів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону. Аналіз форм та методів підготовки управлінських кадрів у країнах з розвиненою ринковою економікою та в країнах з перехідною економікою на сучасному етапі дозволяє стверджувати, що державне управління передбачає соціальний і гуманітарний аспекти підготовки як провідні в навчальному процесі і такі, що відповідають світовим тенденціям розвитку освіти. При оцінці діяльності управлінських кадрів за державними стандартами аналізують здатність до лідерства, ініціативність, комунікабельність, планування роботи, спосіб прийняття рішень, організації контролю та взаємовідносини з підлеглими, поведінку в конфліктних ситуаціях. За існуючими класифікаціями професійно важливих якостей сучасний керівник повинен мати знання зі своєї спеціальності та з низки соціально-гуманітарних дисциплін. Крім того, він повинен мати загальні та спеціальні організаторські здібності, професійне сприйняття світу, конкретне практичне мислення. Найважливішою вимогою до управлінських кадрів будь-якого рівня є вміння управляти людьми, тобто доскональне знання можливостей своїх підлеглих. Отже, керований державою процес професійної підготовки управлінських кадрів являє собою складну багаторівневу систему, яка охоплює всі форми навчання у спеціалізованих навчальних закладах. Оновлення змісту навчання передбачає трансформацію соціально-гуманітарної підготовки під час вивчення відповідних навчальних дисциплін і в процесі всієї навчально-виховної роботи. Глобальність подібного завдання передбачає перебудову всіх рівнів навчання у вищому навчальному закладі економічного або управлінського профілю під державним контролем.

У процесі формування гуманітарно-орієнтованого спеціаліста не тільки дисципліни гуманітарного циклу, але й економічні та спеціальні навчальні дисципліни мають значний аксіологічний потенціал, який відображує моральні мотиви професійної діяльності. Професійні якості спеціаліста формуються також на підставі морально-особистісних якостей, які визначають мотивацію при досягненні освіти кожним індивідом та індивідуальні методи досягнення мети.

На підставі проведеного вивчення проблеми видається можливим представити схему формування професійних та особистісних якостей гуманітарно-орієнтованого спеціаліста на наступних рівнях (табл. 1).

Таблиця 1

Формування професійних та особистісних якостей

гуманітарно-орієнтованого спеціаліста

Функції | Професійна | Соціальна | Особистісна | Творча

Необхідні якості

спеціаліста | Професіоналізм | Організаторські

здібності | Моральні

якості | Здатність

до творчості

У сучасному освітньому стандарті особистісні та творчі якості найменш актуалізовані. Провідна роль у контрольованому державою процесі належить дисциплінам гуманітарного циклу, що може бути представлено в табл. 2.

Таблиця 2

Моральні і творчі аспекти професійної діяльності спеціаліста з управління

Назви дисциплін | Аспекти професійної діяльності

Дисципліни

економічного

та спеціального

циклу | Розкривають моральні аспекти діяльності спеціаліста, надають знання про закони розвитку управління економікою, прищеплюють навички управління виробництвом

Філософія | Дає знання про загальні закони розвитку природи, суспільства, свідомості, знайомить з методологією творчості та пізнання світу

Культурологія

(філософія культури) | Дозволяє усвідомити загальні закони розвитку цивілізації

Соціологія | Дає знання про закони розвитку суспільства та управління суспільством

Психологія | Дає знання про закони розвитку, про взаємини між людьми, прищеплює навички спілкування та активної комунікації

Політологія

та історія | Дають знання про закони історичного та політичного розвитку суспільства, формують активну життєву позицію

Філологія | Дає знання про закони мовного спілкування, прищеплює навички активної комунікації

Фізичне

виховання | Дає знання про закони здорового образу життя (валеологія), прищеплює навички мобілізації резервів особистості

Таким чином, особистісно-орієнтована освіта як державне завдання – це не стільки освітній стандарт або навчальний план, скільки їх поєднання з навчальними гуманітарно-педагогічними аспектами діяльності вищого навчального закладу, тобто з його гуманітарним середовищем (сукупністю організаційних структур, педагогічних технологій і традицій навчального закладу, націлених на формування та розвиток сталого гуманітарного інтересу та моральних, творчих характеристик учнів). Гуманітарне середовище вищого навчального закладу, яке потребує формування відповідних механізмів державного управління, не є ізольованим фрагментом освітянського процесу, його функціонування є обов’язковою умовою реалізації повноцінного навчального процесу. Елементи середовища в опосередкованій формі впливають на формування не тільки особистісних якостей, але й професійних якостей.

Ключовою новацією в підготовці та перепідготовці кадрів управління у галузі економіки та фінансів є орієнтація насамперед на формування та розвиток творчої особистості, індивідуальності, що стає вкрай необхідним в умовах розвитку ринкових відносин. У зв’язку з цим на всіх формах навчання слід приділити особливу увагу прикладній, практичній стороні підготовки з пріоритетом таких видів занять, як самостійні роботи, проблемні дискусії тощо.

В роботі обґрунтовано необхідність проголошення нової культурної політики держави, націленої на вирішення цілого комплексу проблем, які постали перед українським суспільством у сучасних умовах. Така політика повинна бути направлена на формування сучасного погляду на загальнонаціональні інтереси та ідею; створення умов культурних та духовних основ формування нової громадянськості; створення нової системи культурних та інформаційних комунікацій в Україні; забезпечення рівноправного входження України в культурне світове та європейське середовище.

Україна зараз має унікальний шанс сконцентрувати наявні ресурси з метою збереження в межах європейського соціального, гуманітарного, інноваційного процесів. Історична необхідність полягає саме в здійсненні кроків, направлених на досягнення високих стандартів європейської соціальної та економічної стабільності. Цей адаптивний процес повинен зосередитися на формуванні нової культурно-ціннісної системи, конструюванні єдиної української соціальної ідеї та оформленні цілісної й адекватної новим умовам соціальної політики.

Для реалізації згаданих завдань запропоновано зіставлення і порівняння класичної та неокласичної парадигм освіти, які передбачають пошук можливих шляхів початкового навчання для тих осіб, які за своїми генетичними якостями здатні до ефективної управлінської діяльності (табл. 3).

На підставі такого порівняння виникає новий напрямок у навчальному процесі як підготовка тих, хто за своїми генетичними якостями заздалегідь призначений для ефективної управлінської діяльності.

Таблиця 3

Співвідношення систем сучасної освіти

Класична парадигма | Неокласична парадигма

Лідируюче положення природничо-наукового розуму, який виявляється в освітянському ідеалі людини “яка все знає” | Лідируюче положення гуманітарного розуму з його установками на переважний розвиток особистості людини та її культури

Уявлення про людину як про принципово просту схему, можливість повного програмування, абсолютної вихованості, формування заздалегідь заданих якостей особистості | Уявлення про людину як про принципово складну схему, внутрішньо змістову та самобутню сутність, дії якої містять раціональні та поза раціональні елементи

Бюрократичний тип управління суспільними процесами, авторитарна педагогіка базуються на уявленні про людину як про об’єкт та засіб | Неавторитарний тип управління, гуманістична педагогіка базуються на уявленні про співробітництво, діалог, розвиток людини як мети освітнього процесу

Традиціоналістський тип соціокуль-турного дослідження від минулого до майбутнього; репродукція знань та традицій; образ науки як хоронительки та примножувальниці системи структурованих знань | Нетрадиціоналістський тип соціокультурного дослідження від майбутнього до теперішнього; активне породження нових знань у процесі творчості; образ науки як акт безперервного творення

Згаданий напрямок передбачає пошук таких осіб і початкове навчання таких учнів у середніх та вищих навчальних закладах з видачею відповідного сертифікату про закінчення підготовчих адаптаційних курсів. Подібне навчання може мати широкі перспективи і одержати достатній розвиток в Україні. Особливо актуальним видається цей напрямок для регіональної системи освіти.

Розділ 2. Аналіз системи державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону та її регулювання. В дослідженні проведено аналіз (рис. 1, 2) і визначено перспективи розвитку вищої та післядипломної освіти в регіоні, а також механізмів реалізації заходів державного регулювання цього процесу.

З метою оптимізації попиту та пропозиції щодо кадрів на ринку праці Донецької області в містах та за спеціальностями було проведено анкетування приблизно однієї тисячі керівників великих, середніх, малих підприємств. Аналіз анкетування засвідчив, що 60 % керівників були не в змозі визначити потребу в кадрах не тільки на довгостроковий термін, але й на найближчу (2-3 роки діяльності) перспективу.

1 – відносна кількість ВНЗ І-II рівнів акредитації

2 - відносна кількість державних ВНЗ ІП-ІУ рівнів акредитації

3 - відносна кількість приватних ВНЗ ІП-ІУ рівнів акредитації.

Рис. 1. Структура вищої освіти в Донецькій області

1 – промисловість, 2 – будівництво, 3 – eкономіка, 4 – транспорт, 5 – освіта, 6 – охорона здоров’я, 7 – інші галузі, 8 – будівництво

Рис. 2. Випуск спеціалістів ВНЗ I-II рівнів акредитації по галузям народного господарства

У зв’язку з вищезгаданим слід відзначити, що сформульована в 2004 році в регіональній програмі під назвою “Підготовка та використання кадрів в економіці Донецької області” потреба регіону в кваліфікованих кадрах має багато неточностей і це необхідно враховувати при її використанні. Підвищенню надійності результатів прогнозу буде сприяти відпрацювання методики проведення моніторингу та стабілізація економіки в цілому.

Ринкові відносини в економіці сприяють формуванню в організаціях, які виробляють освітянські послуги, такої системи державного управління, яка була б заснована на філософії маркетингу та сучасного ведення бізнесу. Маркетинговий менеджмент передбачає пошук, розробку, застосування методів управління, котрі найбільшою мірою відповідають виробництву продукції, яка користується попитом, а також формують попит на освітянські послуги. Маркетинг як особливий вид професійної діяльності, націленої на задоволення потреб споживача, насичує усі виробництва та організації. Не є винятком і організації некомерційної сфери. Маркетингова концепція передбачає зазвичай визначення потреб цільових ринків та забезпечення інтересів споживачів більш ефективними та продуктивними товарами, ніж у підприємств-конкурентів.

У сучасних умовах кожному виконавчому органу влади та навчальному закладу необхідно мати свою маркетингову службу. Керівництво органів влади і навчальних закладів повинно знати, яких спеціалістів, скільки, для кого треба готувати, а точну відповідь на ці запитання може дати тільки власна маркетингова служба на основі досліджень ринку спеціалістів.

Основну мету такої маркетингової служби можна визначити як забезпечення безперервної роботи кожного конкретного вищого навчального закладу в умовах ринку.

Визначено, що в основу керованого державою навчання управлінців-менеджерів повинні бути покладені індивідуальні якості, які свідчать про професіоналізм носія цих якостей. Головним принципом управління професіональною освітою управлінців-менеджерів повинно бути самозмінювання особистості, яке актуалізується конкретним етапом навчання.

На довузівському рівні найбільш актуальними є заплановані державою завдання виявлення, аналізу, розвитку інтелектуальних, пізнавальних, творчих здібностей учнів. Обов’язковою вимогою є психодіагностика слухачів (абітурієнтів) як підстава для подальшої індивідуалізації їхнього навчання, управління процесом на довузівському та вузівському рівнях. Для вирішення даного завдання використовується система професійної орієнтації, пошуковий характер одержання знань, рольові ігри з моделювання навчального процесу.

На рівні вищого навчального закладу цикл гуманітарних та соціально-економічних наук виконує подвійну роль:

1) як спеціальна підготовка для вирішення загальнонаукових, методологічних, соціальних завдань у межах обраної професії;

2) як громадянське виховання для орієнтації в суспільному житті та для оцінки суспільних явищ.

Реалізацію подібної ролі забезпечують міждисциплінарний підхід до формування мислення, ігрове моделювання, імітація реальної практики, нові педагогічні та інформаційні технології, ефективне партнерство всіх учасників навчального процесу.

У післядипломній освіті найчастіше реалізується професійний розвиток вже діючих управлінців-менеджерів, тому така система більше орієнтована на практичну діяльність, передбачає новий тип викладача менеджменту та соціально-гуманітарних дисциплін, виявлення творчого потенціалу та розробку моделей особистісно-професійного розвитку слухачів, періодичний та підсумковий рейтинг-контроль, створення маркетингової служби вищого навчального закладу.

Оскільки найважливіші принципи загальної гуманітарної освіти є безперервність та цілісність, гуманітарна компонента повинна бути представлена в усіх програмах та на всіх рівнях освіти. Цей принцип реалізує загальна університетська концепція, яка передбачає створення інтеграційного курсу, виступ з публічними лекціями, видання відповідної навчально-методичної літератури та інше.

Розділ 3. Основні напрямки розвитку механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону. У даному розділі визначено, що реалізацію модернізації системи освіти в Донецькому регіоні зможуть забезпечити відповідні механізми державного регулювання, а саме:

нормативно-правові умови як основа правового врегулювання розвитку освіти, яке визначають документи міжнародного, державного, регіонального рівнів, а також Концепція Державної програми розвитку обсвіти в Україні на 2006-2010 роки, окремі підзаконні акти та положення;

соціально-педагогічні умови як система соціально-економічних, культурних, освітянських потреб Донецького регіону з урахуванням державно-суспільного характеру управління. Ці умови є основою для автоматичного функціонування та розвитку регіональної системи освіти, формування регіональної освітянської політики. Вони передбачають соціальний захист педагогів, забезпечення права творчої професійної ініціативи педагогів, викладачів та її підтримки, реалізацію запитів Донецького регіону відносно якості освіти, створення системи безперервної підготовки інтелектуального кадрового потенціалу педагогів. Названі умови будуть ефективними за підтримки органів державного управління та громадських інституцій (батьківські та учнівські ради, опікунські ради, фонди розвитку освіти, професійні асоціації тощо);

психолого-педагогічні умови, які є основою виконання науково-методичних вимог підготовки педагогів та викладачів до професійної діяльності в мінливому середовищі. Ці вимоги забезпечені шляхом формування нових педагогічних і викладацьких компетенцій, які інтегрують в собі професійні та психологічні якості особистості. Критеріями професійної компетентності педагога або викладача є суспільна значущість результатів їхньої діяльності, їхній авторитет, соціальний статус, професійна готовність до змін, до постійного самонавчання і саморозвитку, соціально-педагогічна ерудованість, здатність оперувати інформацією, комунікабельність та емоційна стабільність, здатність до прийняття рішень і до їхньої реалізації, відкритість у спілкуванні;

організаційно-управлінські умови як основа координації освітянських процесів, здійснення моніторингу якості освіти, забезпечення незалежної експертизи. Ці умови є способом наукового засвоєння та практичного впровадження державних стандартів, регіонального змісту освіти, реалізації цілей та завдань Програми розвитку регіональної освіти, оновлення фінансово-економічних та матеріально-технічних ресурсів. Названі умови реалізуються через методи управлінського впливу з урахуванням нових підходів до управління освітою, через нові структури та механізми незалежного оцінювання якості освіти, через систематичне оголошення результатів такого оцінювання, через посилення управлінського впливу на забезпечення рівного доступу всіх бажаючих до всіх освітніх рівнів.

Визначені також концептуальні напрямки становлення і розвитку регіональної ділової освіти та управління цим процесом, яке потребує формування відповідних механізмів:

зміст підготовки кадрів у галузі підприємництва за повномасштабними державними програмами;

діяльність недержавних навчально-ділових центрів та бізнес-шкіл, які згідно з державними ліцензіями на ведення освітянської діяльності забезпечують умови одержання додаткової професійної освіти в галузі економіки, менеджменту, фінансів;

освітянська діяльність регіональних навчально-ділових центрів, які адаптують навчальні програми до місцевих соціально-економічних умов;

організація бізнес-шкіл, які здійснюють ділову перепідготовку та підвищення кваліфікації на короткострокових семінарах та курсах з використанням модульних принципів побудування навчального процесу.

Розроблена методика оцінювання ефективності державного контролю за використанням інтегративного курсу соціально-гуманітарних навчальних дисциплін для кадрів управлінців-менеджерів у системі регіональної професійної освіти.

Запропонована методика викладання менеджменту, яка базується насамперед на підприємницькому підході до навчання. Такий підхід передбачає орієнтацію на запити споживача, задовольняє які не викладач-інформатор або викладач-ретранслятор, а викладач-консультант або викладач-помічник.

ВИСНОВКИ

Основний науковий результат дисертаційного дослідження полягає у подальшому розвитку механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіональних потреб на прикладі Донецької області. При цьому здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального завдання – удосконалення механізмів державного управління на основі впровадження нових форм та методів для забезпечення рівноправного входження України в культурне світове та європейське середовище

Проведені дослідження надають можливість зробити наступні висновки:

1. На основі аналізу досвіду підготовки управлінських кадрів у країнах з розвиненою ринковою економікою та в країнах з перехідною економікою, а також аналізу ролі соціальних і гуманітарних аспектів у підготовці управлінського персоналу в системі вищої освіти України визначено, що розвиток механізмів державного управління підготовкою кадрів для регіону може бути виконано на основі гуманістичної тріади сучасної філософії освіти “людина-освіта-культура”, яка відповідає світовим тенденціям розвитку освіти. Базовими компонентами державного управління на цих засадах є гуманізація і демократизація суспільства, забезпечення культурного і освітнього розвитку особистості, забезпечення безперервної системи освіти, орієнтація на новітні технології.

2. На основі зіставлення класичної та неокласичної парадигми освіти, які передбачають підготовку осіб, що за своїми генетичними якостями схильні до ефективної управлінської діяльності, визначено новий напрямок, який виникає в навчальному процесі і потребує розробки методики і відповідної інтерпретації одержаних вже в дошкільних та середніх навчальних закладах результатів з використанням кваліметричних моделей.

3. Звернуто увагу на підходи до вдосконалення системи професійної підготовки кадрів управління для подолання суто формального, антигуманного стилю управління. Основними елементами цих підходів є зміна цілей та змісту навчання управління; зміна форм та методів навчання; зміна в структурі навчання; зміна кадрової політики. Особливого змісту набуває формування та розвиток у суб’єкта діяльності здібностей до оволодіння технікою самовпливу та технологіями управління діяльністю та людьми на гуманістичній основі.

4. Формулювання та вирішення проблем у професійній підготовці кадрів управління можливі тільки при спиранні на запропоновану актуальну для суспільства в цілому концепцію інтегративного гуманітарно-технологічного розвитку кадрів управління, яка є наслідком сучасних процесів гуманізації, гуманітаризації, технологізації, притаманних трансформаціям сучасного українського суспільства і спирається на закономірності розвитку соціальних (на рівні суспільства), психічних (на рівні особистості), технологічних (на рівні діяльності) явищ дійсності.

5. Запропоновано модернізацію регіональної освіти, яка базується на врахуванні позитивного досвіду сучасного стану регіональної системи освіти і в той же час передбачає суттєві зміни, визначені сучасними тенденціями розвитку інноваційного суспільства та ринку праці. Складовою комплексної системи освіти Донецької області як соціокультурного феномена визначено гуманістичну тріаду сучасної філософії освіти “людина-освіта-культура”. Базовими компонентами в модернізації регіональної освіти постають стимулювання мотиваційних чинників здобуття освіти, підвищення наукового та професійного рівня, оптимізація мережі навчальних закладів, перехід від репродуктивних до інноваційних форм навчання.

6. Запропоновано концептуальні положення щодо розвитку механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону на засадах оптимізації управлінської діяльності, ефективного та раціонального використання ресурсів, залучення приватного капіталу та інших не заборонених чинним законодавством позабюджетних фінансових джерел, що дозволило виділити наступне: створення стимулів для інвестування коштів; збільшення загального фінансування на просвітницьку галузь згідно з чинним законодавством; залучення позабюджетних коштів (інвестори, меценати, громадські фонди, інші юридичні та фізичні особи), які дозволені чинним законодавством України; фінансування програми в межах асигнувань, передбачених державними та місцевими бюджетами на освіту, централізованих заходів та субвенцій з державного бюджету на виконання державних програм у галузі освіти та з інших не заборонених чинним законодавством джерел.

7. Дістала подальшого розвитку система інформаційного забезпечення та супроводження управлінської діяльності на всіх рівнях, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в систему управління освітою.

Означена система передбачає: розробку та апробацію незалежних та об’єктивних процедур моніторингу освітянських досягнень при завершенні навчання на ступенях дошкільної, початкової, основної загальної, професійно-технічної, вищої освіти; розвиток системи незалежного зовнішнього моніторингу якості освіти для виявлення динаміки та тенденцій розвитку національної освіти в межах міжнародних, загальнодержавних, регіональних обстежень; запуск механізму суспільно-професійної оцінки якості освіти, у тому числі на основі незалежної експертизи діяльності освітянських закладів різних рівнів акредитації; упровадження моніторингу рівня фізичної готовності, психологічної та соціальної адаптації дитини дошкільного віку до навчання в середній школі, випускника середньої школи до професійного навчання з метою збереження наступності освіти між дошкільної та початковою освітою, між загальною та професійною освітою.

Крім зазначених заходів, передбачено також удосконалення та оптимізацію системи моніторингу якості освіти в контексті зовнішнього тестування, процесів ліцензування, атестації, акредитації навчальних закладів різних типів, рівнів акредитації, профілів, форм власності; створення для кожної навчальної дисципліни регіонального банку тестових моніторингових завдань згідно з вимогами державних стандартів; перебудову інфраструктури для впровадження зовнішнього тестування; формування готовності педагогічних кадрів, викладачів вищих навчальних закладів до впровадження тестового контролю та проведення зовнішнього оцінювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Богданов А.В. Педагогический менеджмент как основа формирования гуманистической парадигмы обучения // Менеджер. – 1999. – № 3 (5). – С. 116-120.

2. Богданов О.В., Бурега В.В. Особистісний розвиток у системі професійної підготовки кадрів державної служби у сфері управління // Менеджер. – 2001. – № 1 (13). – С.105-110.

Особистий внесок здобувача: запропоновано вдосконалення системи перепідготовки кадрів державної служби для регіону.

3. Богданов О.В. Інтегративний гуманітарно-технологічний розвиток кадрів управління // Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління, т. ІV, вип. 19, серія “Державне управління”. – Донецьк: ДонДУУ, 2003. – С. 54-58.

4. Богданов О.В. Умови продуктивної діяльності та професіоналізму спеціалістів у галузі державної служби // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління, т. VІ, вип. 51, серія “Державне управління” – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – С. 241-246.

5. Богданов О.В. Моделі навчання як засіб оптимізації процесу особистісно-професійного розвитку посадових осіб для органів місцевого самоврядування // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління, т. VІІ, вип. 61, серія “Державне управління”. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – С. 264-270.

6. Богданов О.В. Бізнес-освіта в контексті розвитку інфраструктури міста // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління, т. VІІ, вип. 72, серія “Державне управління”. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – С. 125-130.

7. Богданов А.В. Оценка эффективности использования интегративного курса социально - гуманитарных дисциплин в подготовке должностных лиц для органов местного самоуправления // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління, т. VІІІ, вип. 79, серія “Державне управління”. – Донецьк: ДонДУУ, 2007. – С. 276-285.

8. Богданов А.В., Токарева В.І. Механизмы государственного управления формированием системы непрерывного образования для специалистов в области управления // Державне регулювання розвитку регіонів та територіальних одиниць: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління, т.VII, вип.75, серія “Державне управління”. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – С.33-39

Особистий внесок здобувача: запропоновано вдосконалення системи безперервної освіти для спеціалістів у галузі управління для потреб регіону.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях:

1. Богданов А.В. Гуманитарный аспект профессиональной подготовки менеджеров // Социально-гуманитарные проблемы менеджмента: Міжнародна наукова конференція. – Донецьк: ДонДАУ, 1997. – С.35-36.

2. Богданов О.В. Запровадження української мови в навчальному процесі ДонДАУ // Проблеми функціонування й викладання української мови у вищих навчальних закладах: Регіональна науково-методична конференція. – Донецьк: ДонДТУ, 2000. – С. 26-28.

3. Богданов О.В. Українознавчий аспект викладання мовного курсу у нефілологічному вищому навчальному закладі // Актуальні проблеми мовної освіти у вищих навчальних закладах: Регіональна науково-практична конференція. – Донецьк: ДонНТУ, 2002. – С. 5-10.

4. Богданов О.В. Креативний та евристичний менеджмент у навчальному процесі // Инновационный менеджмент в системе модернизации управления образованием: Материалы Международной научно-практической конференции. – Донецьк, 18 червня 2004 р. – Донецк, 2004. – С. 211-215.

АНОТАЦІЯ

Богданов О.В. Розвиток механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.

В дисертації розглянуто досвід підготовки управлінських кадрів у країнах з розвиненою ринковою економікою та в країнах з перехідною економікою. Визначено роль соціальних та гуманітарних аспектів у підготовці управлінського персоналу в системі вищої школи України для підприємств регіону. Визначено проблеми формування системи професійних якостей майбутніх управлінських кадрів на всіх рівнях навчання засобами навчальних дисциплін соціально-гуманітарного циклу. Обґрунтовано роль виконавчих органів влади в коригуванні та вдосконаленні професійних якостей менеджерів у системі післядипломної освіти.

Запропоновано концептуальні основи розвитку механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону. Розроблено рекомендації щодо оптимізації управлінської діяльності органів влади в напрямку створення механізму загальної зацікавленості в досягненні поставленої мети в педагогічному та студентському середовищі.

Ключові слова: розвиток механізмів державного управління, управлінські кадри, моніторинг управлінської діяльності, професійні якості управлінців, соціально-гуманітарні дисципліни, оптимізація управлінської діяльності.

АННОТАЦИЯ

Богданов А.В. Развитие механизмов государственного управления подготовкой управленческих кадров для региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – Механизмы государственного управления. – Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008.

В диссертации рассмотрен опыт подготовки управленческих кадров в странах с развитой рыночной экономикой и в странах с переходной экономикой. Определена роль социальных и гуманитарных аспектов в подготовке управленческого персонала в системе высшей школы Украины для предприятий региона, которые выдвигают новые требования к компетентности и профессионализму современного менеджера. К традиционным требованиям (знания технологии, организации, финансового контроля и маркетинга) в современных условиях добавились требования культурологического и гуманитарного характера. Современный менеджер независимо от профиля деятельности его фирмы должен не только теоретически, но и практически ориентироваться в вопросах общей и прикладной культуры, социальной психологии, знать современные культурные процессы в тех слоях общества, где ему придется работать, уметь ориентироваться в механизмах и процедурах принятия политических решений, иметь развитое чувство вкуса, гармонии, стиля, знать иностранные языки, быть развитым в смысле моральной и интеллектуальной культуры.

Определены проблемы формирования системы профессиональных качеств будущих управленческих кадров на всех уровнях обучения средствами учебных дисциплин социально-гуманитарного цикла. Основными элементами новой концепции обучения управленческих кадров должны стать: изменение целей и содержания обучения управлению, изменение форм и методов обучения, изменения в структуре обучения, изменение кадровой политики.

Формулирование и решение отмеченных проблем возможны только при опоре на разработку концепции интеграционного гуманитарного технологического развития кадров управления, которая является актуальной для общества в целом.

Интеграционное гуманитарное технологическое развитие (ИГТР) – это междисциплинарное явление в рамках психологии и социологии управления, возрастной педагогики и медицины. Такое развитие субъекта деятельности является следствием современных процессов гуманизации, гуманитаризации, технологизации, присущих трансформациям современного украинского общества.

Обоснована роль исполнительных органов власти в коррекции и совершенствовании профессиональных качеств менеджеров в системе последипломного образования.

Предложены концептуальные основы развития механизмов государственного управления подготовкой управленческих кадров для региона. которые предусмотрено осуществлять с учетом таких приоритетов: ориентированность региональной образовательной политики на создание системы образования, способного обеспечить высокое качество с максимально возможной доступностью; взаимодействие государственных и общественных институтов просветительской политики, профессиональных, творческих союзов и ассоциаций, их нацеленность на развитие образования с учетом региональной специфики и имеющегося потенциала; внедрение инноваций в образование как условия обеспечения ее качества в зависимости от изменений окружающей среды и в течение всей жизни человека; содействие распространению жизненной компетентности учеников, появлению новых мотивов обучения, самоорганизации и самореализации личности; комплексная реализация оздоровительной и культуротворческой функции образования; создание высокотехнологической информационной системы образования; интеграция образования и науки, содействия инновационной деятельности в высших учебных заведениях Донецкой области разного уровня аккредитации и форм собственности.

Разработаны рекомендации относительно оптимизации управленческой деятельности органов власти в направлении создания механизма общей заинтересованности в достижении поставленной цели в педагогической и студенческой среде.

Ключевые слова: развитие механизмов государственного управления, управленческие кадры, мониторинг управленческой деятельности, профессиональные качества управленцев, социальные гуманитарные дисциплины, оптимизация управленческой деятельности.

SUMMARY

Bogdanov O. V. Development of Mechanism’s of state administration by the administrative personnel training for region. - Manuscript.

The thesis for candidate’s degree on state management on specialty 25.00.02 – Mechanism’s of state management. – Donetsk state university of management. Ministry of education and