ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імЕНІ Володимира Винниченка
Бєльчева Тетяна Федорівна
УДК 378.134:373.31
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ДО СКЛАДАННЯ ТА РОЗВ’ЯЗУВАННЯ
НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
13.00.04 – теорія та методика професійної освіти
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Кіровоград – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Мелітопольському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти та науки України.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Павленко Анатолій Іванович,
Запорізький обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти, завідувач кафедри дидактики природничо-математичних дисциплін
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Хомич Лідія Олексіївна,
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, завідувач відділу виховних систем у педагогічній освіті
кандидат педагогічних наук, доцент
Потоцька Тетяна Федорівна,
Бердянський державний педагогічний університет,
завідувач кафедри теорії та методики початкового навчання
Захист відбудеться “21” лютого 2008 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К .053.02 в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.
Автореферат розісланий “19” січня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Т.Я.Довга
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність дослідження. Сучасні соціокультурні умови та орієнтири реформування шкільної освіти визначають актуальність удосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів, що передбачено в офіційних державних документах України. Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про професійну освіту”, Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ ст. визнається ключова роль національної системи освіти як головної ланки продуктивних змін у суспільстві та передбачено підвищення вимог до розвитку сучасної системи освіти, рівня професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема педагогів у конкурентних умовах.
У феномені та структурі закономірностей педагогічної діяльності особливо важливими для вчителя є інтегруючі уміння ставити та розв`язувати педагогічну задачу, уміння організовувати навчальний матеріал як систему пізнавальних завдань і задач, які поєднуючись з іншими уміннями, забезпечують складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань (НПЗ) у професійній діяльності. Одночасно у функціональній структурі діяльності вчителя визнаються провідними керівництво пізнавальною діяльністю та розробка завдань для учнів (за Н.В.Кузьміною, Д.Іордановим).
Видатний український педагог-гуманіст В.О.Сухомлинський відносить постановку навчально-пізнавальних завдань і запитань до показників педагогічної майстерності вчителя, а складання задач самими учнями вважає творчою роботою, яка сприяє успішному розв’язанню завдань найслабкішими дітьми.
Використання НПЗ учителем і учнями початкової школи було і залишається ключовою ланкою навчального процесу з переважної більшості предметів, роль якої продовжує зростати. У сучасних умовах зазнають кардинальних якісних змін, до яких повинні бути готовими майбутні вчителі, як характер взаємодії між учасниками навчального процесу складання та розв’язування НПЗ, так і самі системи таких завдань і відповідні навчальні технології їх застосування.
У професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи нині існує низка суперечностей об’єктивного характеру:
- між традиційним спрямуванням підготовки майбутніх учителів на суб’єкт-об’єктні відносини з учнями під час роботи з навчально-пізнавальними завданнями в початковій школі та необхідністю формування їх готовності до цільової постановки, складання та розв’язування таких завдань в умовах переходу на суб’єкт-суб’єктну, особистісно-орієнтовану взаємодію у навчанні, коли з об’єкта педагогічної дії учень стає рівноправним суб’єктом і партнером у творчому педагогічному процесі;
- між потребами практики використання НПЗ у початковій школі (забезпечення активної пізнавальної позиції суб’єкта навчання, збільшення ролі, зростання відведеного навчального часу, кількості різновидів навчально-пізнавальних завдань і задач, зокрема творчих та інноваційних за характером, у підручниках і посібниках з різних предметів) та недостатньою готовністю майбутніх учителів до: професійно-педагогічної порівняльної оцінки НПЗ; професійної рефлексії на педагогічне цілевизначення та призначення НПЗ у формуванні ключових компетенцій учнів; проектування та системного застосування на діагностичній основі навчально-пізнавальних завдань у педагогічному процесі; інтеграції, поглиблення знань про НПЗ і задачі та педагогічні технології їх застосування; адаптації, модернізації існуючих НПЗ до конкретних педагогічних умов; розвитку цілепокладання та цілеутворення в процесі самостійного складання і подальшого розв’язування НПЗ учителем і учнями.
Вивчення та аналіз науково-педагогічних джерел свідчить про те, що проблеми професійної підготовки вчителя постійно перебувають у центрі уваги науковців, а саме: педагогічні засади та закономірності професійної освіти (О.О.Абдуліна, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, В.А.Ковальчук, Н.В.Кузьміна, С.Б.Єлканов, Н.Г.Ничкало, Н.Г.Протасова, О.М.Полякова, В.В.Радул, В.А.Семиченко, С.О.Сисоєва, А.В.Сущенко та ін.); формування готовності педагога до професійної діяльності (Л.В.Антропова, А.Ф.Ліненко, В.О.Моляко, В.О.Сластьонін); закономірності та принципи професійної підготовки вчителя початкових класів (О.А.Біда, М.С.Вашуленко, В.І.Завіна, Л.В.Кекух, О.Г.Мороз, В.О.Сухомлинський, О.Я.Савченко, Л.О.Хомич). Значний потенціал накопичено в галузі досліджень з теорії навчання, створення, впровадження, визначення ефективності навчально-пізнавальних завдань і задач у школі та вищих навчальних закладах (Г.О.Балл, В.І.Бондар, С.У.Гончаренко, А.І.Павленко, В.І.Староста, О.Я.Савченко, А.І.Уман, Л.М.Фрідман та ін.). Окремі дидактичні аспекти підготовки вчителів початкових класів до роботи з учнями над розв`язуванням навчальних задач та завдань розглядали у своїх працях М.В.Богданович, В.В.Давидов, Т.Я.Довга, П.М.Ерднієв, В.В.Зайцев, О.Я.Митник, О.Г.Мороз, Т.Ф. Потоцька, О.Я.Савченко, Н.Ф.Тализіна, та інші автори, однак проблема формування професійної готовності майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань (СРНПЗ) у початковій школі не була предметом цілеспрямованого науково-педагогічного дослідження.
Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість та потреби практики обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування готовності майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової теми кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Мелітопольського державного педагогічного університету “Формування гуманістичних цінностей молоді в умовах сучасної української школи в світлі національної доктрини розвитку освіти України у XXІ столітті” (РК 0104v005182) та кафедри початкової освіти “Психолого-педагогічна підготовка майбутніх вчителів до розвитку мислення учнів початкової школи” (реєстраційний номер 0106v008687). Тему дисертації затверджено Вченою Радою Мелітопольського державного педагогічного університету (протокол №3 від 09.02.2005) і узгоджено на засіданні Ради АПН України з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №1 від 31.01.2006).
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з навчально-пізнавальними завданнями в школі.
Відповідно до проблеми, предмета та мети визначено основні завдання дослідження:
1) на основі вивчення стану досліджуваної проблеми, аналізу підходів її вирішення в педагогічній теорії та практиці, визначити теоретичні засади формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до складання та розв’язування НПЗ у професійній діяльності;
2) визначити сутність, структуру, показники та критерії, зміст різних рівнів сформованості досліджуваної готовності майбутнього вчителя початкових класів;
3) розробити структурно-функціональну модель підготовки майбутнього вчителя до складання та розв’язування НПЗ у початковій школі та визначити педагогічні умови її реалізації;
4) експериментально перевірити визначені педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до складання та розв’язування НПЗ у процесі професійно-педагогічної підготовки.
Об`єкт дослідження: процес професійної підготовки учителів початкових класів у педагогічному університеті.
Предмет дослідження: формування готовності до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у навчальному процесі початкової школи як складової професійної підготовки майбутнього вчителя.
Методи дослідження. Для розв`язання поставлених завдань на різних етапах дослідження використовувались такі методи:
- теоретичні: контент-аналіз, аналіз і узагальнення психолого-педагогічної та науково-методичної літератури з метою визначення стану й теоретичного обґрунтування проблеми дослідження;
- емпіричні: діагностичні та соціометричні (анкетування, інтерв`ювання, бесіда, тестування), обсерваційні методи (педагогічне спостереження в його конкретних формах: пряме, побічне, включене), праксиметричні (аналіз продуктів діяльності), педагогічний експеримент (констатувальний, формувально-камерний, формувально-масовий);
- статистичні (обробка отриманих експериментальних даних).
Експериментальна база дослідження. Експеримент проводився на базі Мелітопольського державного педагогічного університету, Бердянського державного педагогічного університету, Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, загальноосвітніх навчальних закладів Запорізької області.
Дослідження здійснювалось впродовж 2002-2007 р.р. та охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.
На першому етапі (2002-2003 р.р.) було вивчено й проаналізовано стан розробки проблеми у психолого-педагогічній та науково-методичній літературі; проведено систематизацію й первинне узагальнення результатів її вивчення; визначено вихідні теоретичні та методологічні положення; сформульовано об`єкт, предмет, мету та завдання дослідження; обґрунтовано структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів до складання та розв`язування НПЗ у початковій школі.
На другому етапі (2004-2006 р.р.) підготовлено та проведено формувальний експеримент, апробовано спецкурс “Педагогічне керівництво складанням і розв’язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів”, систематизовано та узагальнено основні експериментальні дані, а також впроваджено результати дослідження у практику роботи вищих педагогічних навчальних закладів.
На третьому етапі (2006-2007 р.р.) систематизовано та узагальнено науково-пошуковий матеріал і викладено результати дослідження в рукописі дисертаційної роботи.
Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів полягає в тому, що:
- вперше дістали теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки в навчальному процесі ВНЗ організаційно-педагогічні умови, які забезпечують високий рівень сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до складання та розв’язування НПЗ у професійній діяльності;
- дістали подальшого розвитку визначення змісту та структури поняття “навчально-пізнавальне завдання” у педагогічній системі, “готовність до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань”, класифікація НПЗ для початкової школи;
- визначено рівні сформованості готовності майбутнього вчителя початкових класів до складання та розв’язування НПЗ;
- обґрунтовано та запропоновано технологію навчально-професійних задач для підготовки майбутнього вчителя початкових класів до складання та розв’язування НПЗ;
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено спеціальний курс “Педагогічне керівництво складанням і розв’язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів” для студентів педагогічних університетів щодо підготовки майбутнього вчителя до використання навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності; компоненти науково-методичного і дидактичного супроводу, зокрема навчально-професійні задачі тощо; збагачено зміст професійно-педагогічних дисциплін концепціями сучасних дидактичних технологій, які використовують різнопланові та різнорівневі навчально-пізнавальні завдання.
Особистий внесок автора. У наукових працях, написаних у співавторстві з Бєльчевим П.В., Молодиченком В.В., Сердюк І.А., Фефіловою Т.В. автору належить аналіз вирішення шляхів розв’язання зазначених проблем, розробка програми розвитку мовлення молодших школярів із використанням комунікативних задач і завдань, розробка системи комп`ютерних дидактичних вправ.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 62 від 10.09.2007 року), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 36 від 18.09.2007 року) та Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 47 від 02.11.2007 року).
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались і отримали схвалення на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Художньо-творчий розвиток дітей, учнівської та студентської молоді” (МДПУ, Мелітополь, травень 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього” (МДПУ, Мелітополь, жовтень 2001 р.); Всеукраїнській науково-пошуковій конференції “Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (ЗОІППО, Запоріжжя, жовтень 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Особистісно-орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу: проблеми та пошуки” (БДПУ, Бердянськ, травень 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Аксіологічна парадигма управління освітою” (БДПУ, Бердянськ, вересень 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми структурування педагогічних знань як умова підготовки майбутніх фахівців” (Криворізький ДПУ, Кривий Ріг, жовтень 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професіоналізм педагога” (Кримський ГУ, Ялта, вересень 2006р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Антропологізм в освіті: джерела, досягнення та перспективи” (МДПУ, Мелітополь, жовтень 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої діяльності” (МДПУ, Мелітополь, листопад 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Особливості управління сільською школою на сучасному етапі розвитку суспільства” (Запорізький ОІППО, Запоріжжя, жовтень 2007 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано наукових та науково-методичних праць 17, із них 14 написано одноосібно, у тому числі: 11 статей у провідних наукових фахових виданнях України; 5 статей у збірниках матеріалів конференцій; 1 навчально-методичний посібник.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (236 найменувань), 8 додатків на 43 сторінках. Її повний обсяг - 251 сторінка, основний текст – 188 сторінок. Робота містить 17 рисунків та 9 таблиць.
основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, визначено стан її вивчення, об’єкт, предмет, мету, наукову гіпотезу, завдання дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічні засади організації наукового дослідження, методи та етапи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо апробації та впровадження результатів у практику професійного навчання майбутніх учителів початкових класів.
У першому розділі “Готовність до використання навчально-пізнавальних завдань у початковій школі як педагогічна проблема” – дістали вирішення перші два завдання дослідження. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій та методичній літературі; визначено сучасні вимоги до майбутніх учителів початкових класів у сфері застосування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності, їх роль в організації засвоєння знань та інтелектуальному розвитку учнів початкової школи, проаналізовано результати наукових досліджень щодо професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до різних видів педагогічної діяльності (О.П. Демченко, В.І. Завіна, Л.С. Коржова, В.Р. Михальська, О.Я. Митник, М.В. Овчинникова, М.П. Парфьонов, Є.А. Улятовська, В.І. Фадєєв, Л.О.Хомич), визначено теоретичні передумови підготовки студентів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань, виділено компоненти структури досліджуваного виду готовності. Аналіз наукових праць (М.В. Богданович, В.А. Бухвалов, Б.Г. Друзь, Я.П. Кодлюк, О.Я.Савченко, А.І. Уман) підтверджує той факт, що складання і використання навчально-пізнавальних завдань у початковій школі вчителем, педагогічна співпраця та керівництво складанням і розв’язуванням завдань учнями є важливою складовою професійної діяльності педагога.
Аналіз і узагальнення відповідних підходів із загальнонаукових джерел, педагогіки, дидактики, методик навчання різних предметів (В.Г. Бейлінсон, В.І. Бондар, С.У. Гончаренко, Д.Д. Зуєв, І.А. Зязюн, І.Я. Лернер, С.Л. Логачевська, О.М. Матюшкін, М.І. Махмутов, Є.І. Машбиць, Л.І. Мечник, В.О. Онищук, А.І. Павленко, В.І. Староста, К.Д. Ушинський, Л.М. Фрідман) дозволяє зробити висновок про досить значну складність визначення поняття “навчально-пізнавальне завдання”, що у загальному випадку зводиться до існування трьох взаємопов’язаних і навіть в окремих випадках взаємно співпадаючих у залежності від вихідної позиції суб’єкта навчального пізнання, функцій і форми представлення основних видів завдань: запитання, вправи, задачі. Переважна більшість авторів відзначають пізнавальний характер навчальних завдань у діяльності учіння або навчально-пізнавальній діяльності школяра.
Виходячи з цього, вважаємо що навчально-пізнавальні завдання (задачі, запитання, вправи) є видом навчально-пізнавальної діяльності учнів і водночас – спільним об’єктом пізнавальної дії учня та професійно-педагогічної прямої або опосередкованої через існуючі дидактичні засоби дії вчителя (автора посібника, підручника, збірника задач і запитань, завдань тощо). Пряма професійно-педагогічна дія вчителя здійснюється в процесі безпосереднього складання та розв’язування ним навчально-пізнавальних завдань у шкільному навчальному процесі.
Результати констатувального експерименту засвідчили, що переважна більшість майбутніх учителів початкових класів відзначають труднощі у складанні та розв’язуванні навчально-пізнавальних завдань під час педагогічної практики. Аналіз результатів анкетування, спостережень під час педагогічної практики та співбесід, інтерв’ю дають підставу стверджувати, що проблема формування готовності майбутніх педагогів до цього виду діяльності у початковій школі ще потребує свого вирішення у ході професійної підготовки. Майбутні вчителі вказують на труднощі у визначенні мети застосування поданих у підручниках завдань, у виборі власної позиції під час роботи з навчальними завданнями як на уроках, так і на індивідуальних заняттях, у підборі та складанні завдань з метою розумового розвитку учнів.
У розділі визначено місце та роль роботи зі складання, відбору, розв’я-зування навчально-пізнавальних завдань у структурі професійної діяльності вчителя початкових класів. Доведено, що теоретичними передумовами підготовки учителя до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань є психолого-педагогічні основи розвитку цілепокладання, як здатності ставити перед собою і реалізувати свідомі цілі усіма суб’єктами навчального процесу; опора на діяльнісний і задачний підходи, особистісно-орієнтований та суб’єкт-cуб’єктний підходи, компетентнісний підхід, на адап-тований принцип креативності в умовах складання та розв’язування завдань. На цій теоретичній основі нами виділено компоненти структури готовності: ціле-мотиваційний; емоційно-вольовий; гностично-операційний, креативний, рефлексивно-інтеграційний.
Під готовністю учителя початкових класів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань ми розуміємо єдність видів його професійної діяльності, які забезпечують реалізацію і якість навчання у процесі використання навчально-пізнавальних завдань у початковій школі. Це особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно-цільового, ціннісного ставлення до педагогічної діяльності та навчально-пізнавальної діяльності учнів, володіння ефективними способами, засобами професійно-педагогічного ціле покладання та творчого проектування, здатності до рефлексії у взаємодії з розвитком активної пізнавальної позиції, творчих здібностей, цілепокладання діяльності учіння школярів засобами професійного використання навчально-пізнавальних завдань у початковій школі.
Таким чином, професійне уміння вчителів початкових класів складати та розв’язувати навчально-пізнавальні завдання ми розглядаємо не тільки і не стільки як оволодіння знаннями, елементами відповідної навчальної технології, а як уміння на творчому рівні організовувати навчальний матеріал у вигляді системи навчально-пізнавальних завдань, конкретизувати, модернізувати, доповнювати новими вже існуючі навчальні задачі, вправи, запитання та використовувати їх у цілісному навчальному процесі.
У другому розділі “одель підготовки майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі” – розроблено та теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутнього вчителя до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі та шляхи її впровадження у навчальний процес професійної педагогічної освіти, критерії та відповідні показники готовності майбутніх учителів до зазначеного виду готовності.
У запропонованій нами загальній модельній інтерпретації провідною метою підготовки майбутнього вчителя до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі є формування готовності до цього виду професійної діяльності. Ця мета повинна знайти свою реалізацію у розвитку цілепокладання у навчанні та учінні учня початкової школи як результату педагогічної діяльності майбутнього учителя. Разом з тим, готовність майбутнього вчителя до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі є результатом педагогічної діяльності викладача ВНЗ.
Враховуючи принципи гуманістичної педагогіки, особистісно-орієнтова-ного навчання, центральною ланкою загальної структурно-функціональної моделі підготовки майбутнього вчителя до складання та розв’язування завдань у початковій школі ми вважаємо систему “викладач ВНЗ – майбутній учитель – учень початкової школи”, як альтернативу “бездітній педагогіці”.
Виходячи з визначеної провідної мети, підготовка майбутнього вчителя до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі повинна включати теоретичну (ідеальну) модель готовності до цього виду діяльності, розроблену на розвитку і застосуванні теоретико-методологічних основ, визначенні компонентного складу, теоретичних підходах розробки такої моделі. Логічно завершують структуру ідеальної моделі визначені критерії, показники та рівні сформованості готовності.
Інтегральну готовність майбутніх учителів початкових класів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань було визначено за такими складовими узагальненими показниками: 1) інформованість про навчально-пізнавальні завдання та задачі (цільове призначення, роль і місце у навчально-пізнавальному процесі, типи і види, структуру); 2) володіння технологією та методикою розв’язування, використання у навчальному процесі навчально-пізнавальних завдань, знання техніки та особливостей їх складання; 3) готовність до діагностування цільового призначення існуючих завдань у підручниках, збірниках, дидактичних матеріалах, тощо; 4) зорієнтованість на адаптацію існуючих навчально-пізнавальних завдань до конкретних педагогічних умов, їх модернізацію; 5) налаштованість майбутнього вчителя на самостійне складання (створення) власних творчих навчально-пізнавальних завдань у професійно-педагогічній діяльності, особиста включеність у процес пізнання; 6) знання методології навчального пізнання, закономірностей онтогенезу особистості у навчальному цілепокладанні, індикаторів і показників розвитку креативного мислення учня; 7) адекватність самооцінних професійних знань студента сучасним вимогам використання завдань, готовності до постановки і формулювання дидактичних задач використання навчально-пізнавальних завдань у навчальному процесі; 8) ступінь сформованості готовності до подолання труднощів, пов'язаних із систематичним використанням складання і розв’язування завдань у професійній педагогічній діяльності, до самовдосконалення у цій діяльності після закінчення вищого навчального закладу; 9) сформованість узагальнених, важливих для вчителя початкових класів умінь та навичок міжпредметного характеру (практичних і технологічних) складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у професійній педагогічній діяльності; 10) вміння педагогічної фасилітації у процесі складання та розв’язування завдань (сприйняття їх “очима учня”).
Дані показники в реальному навчальному процесі не ізольовані один від одного, а взаємопов’язані у різних можливих поєднаннях. Ґрунтуючись на цих показниках, нами було обрано такі критерії готовності: мотивації, когнітивності, діяльності, творчості, рефлексії у відповідності до визначених компо-нен-тів її структури.
Ієрархію показників і критеріїв готовності студентів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутній професійній діяльності завершують рівні інтегральної готовності.
В основі початкового рівня готовності – орієнтація лише на власні, як суб’єкта пізнання, когнітивні загальні уміння та навички складання навчально-пізнавальних завдань, інтуїтивна і емоційна налаштованість на вибір, адаптацію або модернізацію існуючих та складання нових завдань, як альтернативи традиційній практиці. Педагогічна рефлексія у студентів на використання навчально-пізнавальних завдань на цьому рівні сформована мало. Вибір НПЗ переважно випадковий і неусвідомлений.
На достатньому рівні сформованості готовності майбутні учителі добре ознайомлені з теоретичними засадами складання навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності, технологією їх розв’язування. Вибір завдань переважно обґрунтований та усвідомлений, оснований на цілепокладанні, знаннях теорії, аналізі ситуації. Проте, складання завдань має спорадичний характер, обмежується частковою адаптацією до педагогічної ситуації існуючих завдань і задач. Студентами проводяться спроби залучити учнів до складання навчально-пізнавальних завдань за зразком. едагогічна рефлексія на складання НПЗ сформована фрагментарно.
Високий (творчий) рівень готовності характеризується наявністю у студентів широких та змістовних знань теорії навчально-пізнавальних завдань. Вони володіють технологією складання і розв’язування завдань на уроках різних типів, орієнтуються у цілепокладанні та цілевизначенні. Майбутні учителі самі беруть участь у творчій адаптації, модернізації і складанні нових завдань, досліджують їх ефективність, здійснюють педагогічну рефлексію. Даний рівень передбачає також сформованість умінь залучати учнів до діяльності зі складання навчально-пізнавальних творчих завдань і задач.
Модель передбачає циклічну взаємодію у системі “викладач ВНЗ – майбутній вчитель – учень початкової школи” під час експериментального навчання: констатувальний і формувальний педагогічний експеримент, діагностика і корекція отриманого результату при порівнянні з теоретичною моделлю (рис. 1).
З метою забезпечення інтеграції професійних знань студентів із використання навчально-пізнавальних завдань нами запропоновано часткове уведення додаткової інформації до таких навчальних дисциплін: “Вступ до спеціальності”, “Загальна педагогіка”, “Дидактика”, “Вікова психологія”, “Основи педагогічної майстерності”.
Для ефективного впровадження моделі підготовки майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань нами було визначено такі організаційно-педагогічні умови:
- широке використання у професійно-педагогічній підготовці різноманітних, різнорівневих навчально-пізнавальних завдань, технології проблемного навчання;
- реалізація навчально-пізнавальних завдань у процесі проведення педагогічної практики, актуалізація і часткове уведення необхідної додаткової інформації у теоретичні курси психолого-педагогічного циклу;
- включеність студентів у творчий пізнавальний процес зі складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань;
- розробка та впровадження технології розв’язування навчально-професійних задач;
- розробка та впровадження інтегрованого навчального спецкурсу;
- збагачення змісту професійно-педагогічної підготовки знаннями про складання і розв’язування навчально-пізнавальних завдань та педагогічні технології, що їх використовують.
У третьому розділі дисертації “Організація експериментальної роботи з формування готовності майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі” здійснено експериментальну перевірку сформульованої гіпотези та розробленого науково-методичного забезпечення навчального спецкурсу “Педагогічне керівництво складанням і розв’язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів”.
На різних етапах дослідження педагогічним експериментом було охоплено 410 студентів Мелітопольського і Бердянського державних педагогічних університетів та 154 учителя початкових класів.
Серед зазначених педагогічних умов формування готовності студентів до СРНПЗ провідними є розробка та уведення в навчальний процес професійної освіти студентів спеціальності “Початкове навчання” на 4 курсі (підготовка бакалаврів) цілеспрямованого інтегрованого спеціального навчального курсу “Педагогічне керівництво складанням і розв’язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів” з наскрізним застосуванням дидактичної технології розв’язування навчально-професійних задач. Принципами побудови цього спецкурсу були визначені інтеграція та реалізація міжпредметних зв’язків дисциплін педагогічного циклу; єдність загальнопедагогічної та спеціальної підготовки з теорії навчальних завдань і задач; технологізація навчання. Ключовою технологією вивчення спецкурсу є розв`язання студентами навчально-професійних задач і педагогічних задач-ситуацій (розроблено близько 200), спрямованих на формування уміння визначати педагогічну, дидактичну задачу в конкретних навчальних ситуаціях, дидактичні цілі навчально-пізнавальних завдань у підручниках, складати завдання відповідно поставленій дидактичній задачі, конструювати та компонувати завдання до уроку, складати та ставити варіативні, творчі завдання.
Перша серія досліджень на констатувальному етапі педагогічного експерименту відбувалася у вигляді тестування. З метою забезпечення єдності вимог тестування, нами була використана комп’ютерна програма - програмний комплекс тематичного оцінювання навчальних досягнень. В цілому рівні готовності до складання та розв’язування НПЗ за результатами констатувального експерименту в ЕГ і КГ не мали суттєвих відмінностей.
Для проведення формувально-камерного експерименту була обрана група студентів Мелітопольського державного педагогічного університету (соціально-гуманітарний факультет), які навчаються за спеціальністю “Початкове навчання”. Вірогідність відмінностей у рівні сформованості готовності до СРНПЗ студентів обох груп було перевірено та підтверджено статистичним методом Манна-Уітні. Друга серія формувально-камерного експерименту передбачала порівняння рівнів готовності до СРНПЗ студентів групи до та після навчання за спецкурсом. Вірогідність суттєвих змін у підготовці студентів доведена за допомогою метода статистичної обробки результатів експерименту - Т-критерію Вілкоксона.
У формувально-масовому експерименті брали участь студенти Мелітопольського державного педагогічного університету та Бердянського державного педагогічного університету. В МДПУ було організовано навчання студентів спеціальності “Початкове навчання” за експериментальним спецкурсом “Педагогічне керівництво складанням та розв`язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів”.
Інтегральний рівень готовності майбутніх учителів визначався за допомогою розробленої нами стандартної експертної анкети показників готовності до СРНПЗ, де враховувалися основні п’ять складових компонентів. Компонент готовності вважався сформованим, якщо студент відповідав за експертною оцінкою більш ніж 65% визначеним показникам.
Під час експертного встановлення рівнів сформованості готовності студентів до складання та розв’язування НПЗ у майбутній професійній діяльності в початковій школі, ми враховували, що високий (творчий) інтегральний рівень готовності мав місце, якщо у студента були сформовані всі визначені п’ять складових компонентів готовності в цілому, достатній рівень – три або чотири компоненти, а початковий рівень – два.
Аналіз експертного оцінювання результатів діяльності студентів дає підстави для позитивних висновків щодо характеру змін, які відбулися після впровадження експериментальної підготовки майбутніх учителів. Значно збільшилась частка студентів, які свідомо, на творчому рівні складали НПЗ у навчально-професійній діяльності ( рис.2).
Рис.2. Діаграма сформованих інтегральних рівнів готовності за результатами експериментальної підготовки майбутніх вчителів
Остаточні висновки щодо суттєвості змін, які відбулися в результаті професійної підготовки, підтверджені застосуванням статистичного критерію ?2.
Застосовані нами статистичні методи підтвердили значущість різниці в розподілі студентів експериментальної та контрольної груп за обраною нами інтегральною ознакою зазначеної готовності. Впровадження експериментальної моделі підготовки майбутнього вчителя є ефективним і результативним засобом формування готовності студентів до СРНПЗ в початковій школі.
Висновки
Основні результати науково-педагогічного дослідження проблеми готовності студентів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутній професійній діяльності в початковій школі викладено у висновках:
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-педагогічної проблеми формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності. Вирішення проблеми дозволяє усунути загальне протиріччя між сучасними вимогами підготовки майбутнього вчителя до складання і розв’язування завдань у освітній практиці початкової школи та реальним низьким рівнем його готовності до цього виду професійної діяльності через відсутність цілеспрямованої спеціальної підготовки.
2. Проведений у ході констатувального експерименту аналіз науково-педагогічних джерел і досліджень, освітньої практики у початковій школі та педагогічних університетах виявив відсутність цілеспрямованої, систематичної роботи щодо формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності. Тому педагогічна діяльність викладачів дисциплін педагогічного циклу педуніверситетів потребує корекції з метою удосконалення процесу формування готовності студентів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутній професійній діяльності.
3. Педагогічний феномен готовності педагога до цього виду діяльності ґрунтується на засадах теорії навчально-пізнавальних завдань, їх використання у професійній діяльності вчителя початкових класів. У ході дослідження було встановлено, що професійна готовність учителя до застосування завдань, починаючи від дидактичної цілі їх складання до розв’язування учнями у навчальному процесі, є системним поліаспектним феноменом і складається з п’яти взаємопов’язаних між собою компонентів: ціле-мотиваційного (дидактичного цілепокладання, мотивації використання завдань і задач у дидактичних технологіях); когнітивного (результату пізнавальної діяльності у процесі використання навчально-пізнавальних завдань); операційного (володіння вміннями та навичками зі складання та розв’язування завдань технологічного характеру); креативного (оригінальне складання і розв’язування завдань); рефлексивно-інтеграційного (пізнання, усвідомлення і аналіз учителем власної професійної діяльності із використанням навчально-пізнавальних завдань, створення на цій основі індивідуальної дидактичної системи).
4. Критеріями сформованості готовності до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутніх вчителів початкових класів є професійна спрямованість на їх використання у навчальному процесі (реалізація дидактичного цілепокладання, уміння розв’язувати навчально-професійні завдання та задачі на використання навчально-пізнавальних завдань у навчальному процесі), уміння використовувати операції технологічного характеру зі складання і розв’язування навчально-пізнавальних завдань, уміння будувати індивідуальну дидактичну систему навчання із використанням різних завдань.
5. На основі визначених критеріїв і показників обґрунтовано рівні сформованості інтегральної готовності до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів: початковий (інтуїтивний), достатній, високий (творчий).
6. Обґрунтовано, що необхідними організаційно-педагогічними умовами формування готовності майбутніх учителів початкової школи до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності є такі: широке та послідовне наскрізне використання викладачами вищих навчальних закладів у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів різноманітних і різнорівневих завдань; включеність студента у творчий пізнавальний процес із складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань; розробка, впровадження педагогічної технології постановки та розв’язування навчально-професійних завдань і задач з добором відповідних форм і методів навчання; розробка та впровадження навчального спецкурсу “Педагогічне керівництво складанням і розв’язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів”; збагачення змісту професійно-педагогічної підготовки студентів знаннями про складання та розв’язування завдань (типологія, дидактичне цілепокладання, методи, алгоритми та ін.) та сучасними ідеями, концепціями, дидактичними технологіями, які їх використовують; забезпечення цілеспрямованої реалізації студентами умінь і навичок складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань не лише при вивченні теоретичних навчальних курсів, а й у процесі професійної діяльності під час педагогічної практики.
7. За результатами аналізу теоретичних засад та педагогічної практики використання завдань у початковій школі та ВНЗ була розроблена і апробована структурно-функціональна модель підготовки майбутнього вчителя початкових класів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань, ключовим елементом якої є дотримання визначених педагогічних умов формування готовності до цього виду діяльності.
8. Впровадження розробленої експериментальної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі охоплює різні форми та методи роботи викладачів всіх педагогічних дисциплін і керівників педагогічної практики. В основу експериментального навчання покладено розроблену технологію розв’язування професійно-орієнтованих завдань, навчально-професійних задач на використання завдань у навчальному процесі, педагогічних задач-ситуацій та технологію проблемного навчання.
9. Кількісний, на основі використання методів математичної статистики Манна-Уітні, Вілкоксона, Пірсона та якісний аналіз обробки отриманих результатів формувального експерименту підтвердив ефективність розробленої структурно-функціональної моделі підготовки майбутнього вчителя до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі, зокрема сформульованих організаційно-педагогічних умов формування готовності до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутній професійній діяльності, зафіксував позитивну динаміку генези вказаної готовності.
Проведене дослідження, звичайно, не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. До подальших перспективних напрямків вирішення досліджуваної проблеми слід віднести:
- розвиток педагогічної майстерності вчителів початкових класів із складання і розв’язування НПЗ у системі післядипломної освіти та самоосвіти;
- визначення найбільш ефективних дидактичних технологій використання навчально-пізнавальних завдань та їх оптимальної взаємодії в початковій школі.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Навчально-методичні посібники
1. Бєльчева Т.Ф. Педагогічне керівництво складанням і розв’язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкової школи. – Мелітополь: вид-во “Мелітополь”, 2007. – 62 с.
Наукові статті у фахових виданнях
2. Бельчева Т.Ф. Подготовка будущих учителей начальных классов к реализации задачного подхода в обучении // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Київ-Запоріжжя, 2003. – Вип. 28. – С. 369-373.
3. Бєльчева Т.Ф., Бєльчев П.В. Впровадження системи дидактичних вправ (СДВ) за допомогою комп`ютера // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Київ-Запоріжжя, 1999. – Вип. 13. – С. 121-124.
4. Бєльчева Т.Ф. Засоби організації навчально-творчої діяльності студентів під час вивчення предметів педагогічного циклу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Київ-Запоріжжя, 2002. – Вип. 26. – С. 70-75.
5. Бєльчева Т.Ф. Навчально-пізнавальна задача як об’єкт розумової діяльності молодших школярів // Рідна школа. – 2006. – №1. – С. 20-21.
6. Бєльчева Т.Ф. Підготовка до роботи над розв`язанням пізнавальних задач як реалізація особистісної професійної програми майбутнього вчителя початкової школи: Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ: БДПУ, 2006. – №1. – С. 139-146.
7. Бєльчева Т.Ф. Підготовка майбутніх вчителів початкових класів до складання та структурування навчально-пізнавальних завдань на уроках читання // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. – Вип. 15. – С. 106-114.
8. Бєльчева Т.Ф. Розв’язання навчально-пізнавальних задач як спосіб формування життєвих цінностей молодших школярів: Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ: БДПУ, 2006. – №3. – С. 29-33.
9. Бєльчева Т.Ф. Формування готовності майбутніх вчителів до педагогічної діяльності у початковій школі // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. статей. – Ялта: РВВ КГУ, 2006. – Вип. 11. – Ч.1. – С. 37-43.
10. Бєльчева Т.Ф., Молодиченко В.В., Сердюк І.А. Комунікативні задачі як спосіб формування розумових дій молодших школярів на уроках розвитку мовлення: Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ: БДПУ, 2004. – №3. – С. 16-22.
11. Бєльчева Т.Ф. Модель становлення професійних мотивів майбутнього вчителя початкових класів у антропологічному вимірі // Постметодика. – 2006. – №7. – С. 206-211.
12. Бєльчева Т.Ф. Складання і розв'язування навчально-пізнавальних завдань у педагогічному процесі як професійне вміння майбутнього вчителя початкової школи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр./ Редкол.: Т.І.Сущенко (голов. ред.) та ін. – Запоріжжя. – 2007. – Вип. 44. – 404 с. – С.67-73.
Статті у збірниках матеріалів на конференцій
13. Бєльчева Т.Ф. Технологія формування узагальнених розумових дій учнів початкової школи як засіб підтримки розвитку компетентності особистості // Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі: Матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції: 7-8 жовтня 2004 р. – Київ-Запоріжжя, 2005. – С. 49-52.
14. Бєльчева Т.Ф. Формування технологічного підходу до педагогічної діяльності у майбутніх вчителів // Проблеми професійної підготовки школи майбутнього: Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. Мелітопольський державний педагогічний університет. 30-31 жовтня 2001 р. В 2-х т. – Мелітополь, 2002. – Т.2. – С. 146-148.
15. Бєльчева Т.Ф., Фефілова Т.В. Підготовка майбутніх вчителів почат-кових класів до застосування комп’ютерних навчально-пізнавальних завдань на уроках математики // Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (16-17 листопада 2006р.). –Мелітополь: МДПУ, 2006. – С. 7-8.
16. Бєльчева Т.Ф. Проблеми педагогічного керівництва складанням і розв’язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкової школи // Особливості управління сільською школою на сучасному етапі розвитку суспільства: Зб. матеріалів конференції / Редкол.: В.Я. Ястребова (голов. ред.) та ін. – Запоріжжя. – 2007. – С. 23-27.
17. Бєльчева Т.Ф. Досвід організації співпраці вищого навчального закладу та школи з художньо-творчого розвитку учнівської молоді // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Мелітополь: Видавництво “Сана”, 2003. С.156-161.
Анотація
Бєльчева Т.Ф. Формування готовності майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Кіровоградський педагогічний університет імені Володимира Винниченка. – Кіровоград, 2008.
Дисертація присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі. Проаналізовано стан розробки проблеми в науково-педагогічній та методичній літературі. Визначено, теоретично обґрунтовано суть та структуру готовності майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі, критерії та рівні сформованості досліджуваного виду готовності, методи та форми професійної підготовки.
Обґрунтовано та розроблено модель підготовки майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі, що окреслює взаємозв’язки компонентів даної системи, умов та принципів професійної педагогічної підготовки. Впровадження даної моделі охоплює різні форми та методи роботи викладачів психолого-педагогічних дисциплін та методистів педагогічної практики. Ефективність розробленої моделі, умов формування досліджуваної професійної готовності та
