КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Бернада Вікторія Володимирівна

УДК: 612.172.2+612.176

ОЦІНКА ФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ

ПРИСТОСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ ДО РОЗУМОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в

Ужгородському національному університеті Міністерства

освіти і науки України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Фекета Володимир Петрович,

Ужгородський національний університет,

завідувач кафедри нормальної і патологічної

фізіології

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук,

старший науковий співробітник

Янчук Петро Іванович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

завідувач лабораторії фізіологічної

кібернетики та психофізіології

доктор біологічних наук,

старший науковий співробітник

Ільїн Володимир Миколайович,

Національний університет фізичного

виховання і спорту України,

завідувач кафедри біології

Захист відбудеться 11 червня 2008 року о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26. 001. 38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка ( м. Київ, пр. академіка Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 215).

Поштова адреса: 01033, м. Київ – 33, вул. Володимирська, 64.

З дисертацією можна познайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка ( м. Київ – 33, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий 6 червня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 О. В. Цимбалюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Різка зміна характеру та інтенсивності нав-чаль-но-го процесу у студентів молодших курсів порівняно з середньою школою пред’яв-ляє підвищені вимоги до адаптаційних можливостей організму. Са-ме в цей період існує ризик виникнення передпатологічних та пато-ло-гіч-них станів вісцеральних систем, і в першу чергу – серцево-судинної сис-теми [Березін Ф.Б.,1994; Булатецький С.В., 2001; Berntson G.G. Caciop-po J.T.,1993]. З розвитком нових методичних підходів до вивчення серце-во-судинної системи, з’являється можливість диференційовано підходити до оцінки реакції центральної гемодинаміки на різні типи навантажень, в то-му числі і на різні види психоемоційного напруження. Відомо, що адап-та-ція гемодинаміки до різноманітніх стресових навантажень суттєво зале-жить від стану автономної нервової системи (АНС) [Ратман С.М., 1992; Баєв-ський Р.М., 1997; Спіцин А.В., 2000; Фаустов А.С., Щербатих Ю.В., 2000; Everhart D.E., Harrison D.W., 2002; Lucini D., Norbiato G. et all., 2002]. Враховуючи вплив АНС на тонус судин різних ділянок, стан сер-це-во-судинної та дихальної систем, організму загалом, функціонування авто-номного контуру регуляції може бути одним із суттєвих факторів, яке лі-мі-тує розумову діяльність людини. Тому актуальною проблемою є з’ясу-ван-ня взаємозв’язку між психофізіологічними особливостями індивіда та участю АНС у регуляції серцево-судинної системи, а також її динамікою у про-цесі адаптації студентів до учбових навантажень.

Одним із найпростіших, але інформативних методів оцінки стану АНС є аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР). Цей метод дає змогу охарак-теризувати як загальну регуляторну активність АНС, включаючи над-сегментарні рівні, так і співвідношення між її периферичними ланками [Ба-євський Р.М., Берсенєва, 1997; А.П. Бабунц І.В., Мириджанян Е.М., Ма-шаєв Ю.А., 2002; Zhong Y., Wang H. et all., 2004]. Найбільшої інфор-ма-тив-ності набувають показники ВСР при їх реєстрації під час виконання функ-ціональних проб, які дозволяють оцінити не тільки стан АНС, але й функ-ціональні резерви організму. У цьому випадку можна визначити фі-зіо-логічну “ціну” адаптації до конкретного дозованого тестового на-ван-та-жен-ня. За результатами аналізу літературних джерел по темі дисертації бу-ло з’ясовано, що фізіологічні механізми гемодинамічного забезпечення розу-мової діяльності залишаються вивченими недостатньо. Висновки ба-га-тьох авторів щодо адаптаційних реакції центральної і периферичної ге-мо-динаміки залишаються суперечливими. Особливо це стосується участі у цих реакціях автономної нервової системи. Недостатньо вивченим зали-ша-ється також взаємозв’язок психологічних особливостей індивіда з ре-ак-тив-ністю центральної гемодинаміки в умовах короткотермінових та три-ва-лих розумових навантажень. Всі ці питання потребують подальших до-слі-джень, що й спонукало до виконання даної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ви-бра-ний напрямок досліджень є частиною комплексної тематики з до-слі-джень фізіології та патофізіології серцево-судинної системи ДБ – 548 “Роз-робка критеріїв для прогнозу адаптаційних можливостей студентів мо-лодших курсів до навчального процесу” (номер державної реєстрації 0198Г007791), яку виконує кафедра нормальної та патологічної фізіології ме-дич-ного факультету Ужгородського національного університету.

Мета дослідження: з’ясувати фізіологічні механізми пристосування сер-цево-судинної системи здорових людей до розумових навантажень, зо-кре-ма виявити роль у цьому процесі автономної нервової системи, психо-ло-гічних особливостей та індивідуально-типологічних характеристик ви-щої нервової діяльності.

Задачі дослідження:

Дослідити гемодинамічні реакції на однократні дозовані розумові на-вантаження у осіб молодого віку залежно від типу вегетативної ре-гу-ляції, психологічних особливостей та індивідуально-типологічних особ-ли-востей вищої нервової діяльності.

З’ясувати особливості адаптації серцево-судинної системи студен-тів до тривалих розумових навантажень впродовж навчального року.

Виявити найбільш інформативні параметри, що дозволяють про-гно-зувати успішну адаптацію серцево-судинної системи студентів до нав-чаль-ного процесу.

Об’єкт дослідження – центральна гемодинаміка, автономна нервова сис-тема та нейродинамічні властивості вищої нервової діяльності здо-ро-вих осіб чоловічої статі в умовах навчального процесу у вузі.

Предмет дослідження – вплив функціонального стану автономної нер-во-вої системи, психологічних особливостей та нейродинамічних влас-ти-во-стей вищої нервової діяльності здорових осіб чоловічої статі на гемо-ди-на-міч-ні реакції під впливом однократних та тривалих розумових наван-та-жень.

Методи дослідження.

Для отримання показників центральної гемодинаміки використо-ву-ва-лася методика диференціальної грудної тетраполярної реографії за Ku-bicek [1977] у модифікації Ю.Т.Пушкаря [1981]. Стан автономної нервової системи (АНС) оцінювався з допомогою методу кардіоінтервалографії (КІГ). У якості показників АНС використовувалися статистичні і спектраль-ні характеристики варіабельності серцевого ритму. Всі дані отримувалися у стані спокою досліджуваних та при виконанні ними функціональних проб. Нейродинамічні властивості ВНД визначали за допомогою приладу ПНДО-1. Для характеристики психологічного статусу обстежуваних вико-ри-сто-вували адаптовану для країн СНД версію анкетної методики Д. Кейрсі [Ов-чинников Б.В., Павлов К.В., Владимирова И.М., 1994], та адаптовану анкетну методику діагностики по-казників і форм агресії А.Басса і А.Даркі [Гуревич К.М.,1993]. Про-відна репрезентативна система визначалась за анкетною мето-дикою [Сто-ля-ренко Л.Д., 2003].

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше встановлено, що найбільш адекватні гемодинамічні реакції на ро-зумове навантаження демонструють особи з ваготонічним та еуто-ніч-ним типами вегетативної регуляції. У них спостерігається відносно мен-ший ступінь активації симпатичної ланки АНС та її реципрокні співвід-но-шен-ня з парасимпатичною ланкою. Несприятливою реакцією АНС при гемо-динамічному забезпеченні розумових навантажень слід вважати змі-щен-ня регуляторної активності у бік її надсегментарних рівнів.

Співставлення гемодинамічних реакцій на розумове навантаження у осіб з різними психологічними характеристиками дозволило встановити, що високій ефективності та якості розумової роботи сприяють комбінація ін-тро-вертності та інтуїтивності, візуальний та дигітальний тип репрезен-та-тив-ної системи, а також низький рівень загальної агресії.

З’ясовано, що індивідуально-типологічні показники вищої нервової ді-яль-ності суттєво впливають на гемодинамічні реакції під час розумового на-вантаження. При цьому зміни показників центральної гемодинаміки ви-зна-чаються силою нервових процесів, а показники енергетичного забез-пе-чен-ня міокарда – функціональною рухливістю нервових процесів.

Вперше встановлено, що зростання тонусу симпатичної нервової сис-теми у студентів з високим рівнем успішності перед сесією відбувається не завдяки централізації керування автономною нервовою системою, а зав-дяки активації її периферичних ланок. На відміну від цього, у осіб з низь-кою успішністю внаслідок підвищеного симпатичного тонусу у між-се-сійний період відбувається перерозподіл активації симпатичних ядер на ко-ристь центральних ланок у період перед сесією. Це свідчить про зни-жен-ня функціональних резервів організму і слугує аргументом про не-адек-ватне вегетативне забезпечення навчальних навантажень у студентів з низь-кою успішністю у період екзаменаційної сесії.

Практичне значення роботи.

Отримані в роботі результати поглиблюють уявлення про фізіологічні ме-ханізми адаптаційних реакцій організму людини до психофізіологічних на-вантажень, пов’язаних з навчальним процесом. Показники ва-ріа-бель-но-сті серцевого ритму, що відображають функціональний стан АНС, можуть бу-ти використані для оцінки ступеня адаптації серцево-судинної системи сту-дентів до розумових навантажень та організації навчального процесу за ін-ди-відуальними навчальними планами. Найбільшу прогностичну ін-фор-ма-тивність щодо адекватності гемодинамічного забезпечення розумових на-вантажень мають коефіцієнт реакції в активній ортостатичній пробі, по-каз-ник симпато-парасимпатичного балансу LF/HF та відносний внесок над-низькочастотних складових у сумарну потужність спектру серцевого рит-му VLF%. За даними вивчення сили нервових процесів найвищу фі-зіо-логічну ”ціну” адаптації до розумових навантажень мають особи з сим-па-тикотонічним типом вегетативного балансу та високим ступенем цент-ра-лізації автономної регуляції, а найнижчу – особи з ваготонічним типом ве-гетативного балансу та превалюванням периферичних ланок автономної нер-вової системи. Характеристики нейродинамічних властивостей вищої нер-вової діяльності індивіда можуть бути використані для оптимального фор--мування навчальних груп з метою включення до них студентів з близь--ки-ми нейродинамічними особливостями. Результати дисертації ви-ко-ри-сто-вуються у навчальному процесі при викладанні розділу “Фі-зіо-ло-гія кро-вообігу” студентам 2-го курсу медичного факультету УжНУ.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано весь об-сяг експериментальних досліджень на базі кафедри нормальної та пато-ло-гіч-ної фі-зіології Ужгородського національного університету, проведено ста-ти-стич-не опрацювання одержаних результатів, самостійно підібрана та про-ана-лі-зо-ва-на наукова література за темою дисертації, описані резуль-та-ти досліджень та їх обговорення. У виконанні окремих фрагментів екс-пе-ри--ментального до-слі-дження автору надавали допомогу співробітники ка-фед-ри нормальної та па-тологічної фізіології УжНУ С.В.Цяпець та Ю.М.Сав-ка.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації до-по-відались та обговорювались на: Міжнародній науково-практичній кон-фе-рен-ції „Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2003); IV На-ці-о-наль-ному конгресі патофізіологів України „Клінічна та експери-мен-таль-на па-тологія” (Чернівці, 2004); Міжнародній конференції „Нейро-на-у-ки: теоретич-ні та клінічні аспекти” (Донецьк, 2005); 5 та 6-ій підсумковій кон-ференції про--фесорсько-викладацького складу УжНУ (Ужгород, 2005, 2006); Всеукраїн-сь-ко-му науковому симпозіумі присвяченому 100-річчю з дня народження про-фе-сора Трошихіна В.О. „Особливості формування та ста-новлення психо-фі-зі-о-логічних функцій в онтогенезі”(Черкаси, 2006); Між-народній науковій кон-фе-ренції „Механізми функціонування фізіо-ло-гіч-них систем”(м. Львів, 2006).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 5 наукових праць із них 4 у фахових наукових виданнях України та 7 у матеріалах і те-зах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огля-ду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, 2 розділів з ви-кла-дом отри-маних результатів, розділу присвяченого аналізу і узагаль-нен-ню ре-зуль-татів, висновків, списку використаної літератури, який склада-єть-ся із 227 най-менувань. Матеріали дисертаційної роботи викладені на 149 сторінках (основна частина 129 сторінок), ілюстровані 22 рисунками та 24 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Обстежено 260 практично здо-ро-вих студентів медичного факультету Ужгородського на-ціо-нального уні-вер-ситету чоловічої статі віком від 17 до 22 років. На мо-мент обстеження суб’-єкти не пред’являли скарг на здоров’я, при зов-ніш-ньо-му обстеженні па-тологічних змін не виявлено. До обстеження не залу-ча-ли осіб із спор-тив-ним розрядом та осіб, які регулярно займалися спор-том. Перед об-сте-жен-ням студентів запитували про самопочуття (наявність го-лов-ного болю, за-паморочення при зміні положення тіла з горизон-таль-но-го положення на вер-тикальне, фізичну стомленість), вживання медика-мен-тів, алкоголю, ка-ви за попередню добу з метою виключення таких осіб із дослідження.

Параметри центральної гемодинаміки визначали методом тетра-по-ляр-ної грудної реографії за Kubicek [1977] у модифікації Ю.Т.Пушкаря [1981]. Для реалізації методу в роботі використовували апаратно-програмний ком-плекс “Варіокард”. Для визначення систолічного (СО) та хвилинного об’є-мів крові (ХОК) проводили калібровку масштабу запису, підготовку па-цієнта і накладання електродів за стандартною тетраполярною схемою: на шию та на грудну клітку на рівні processus xiphoideus накладали парні елек-троди. Величина базового імпедансу детектувалася автоматично апа-рат-но-про-грам-ним комплексом. Систолічний (АТс) та діастолічний (АТд) ар-тері-аль-ний тиск вимірювали методом Короткова. Показники арте-ріаль-но-го тиску та антропометричні параметри вводились в апаратно-програм-ний комплекс «Варіокард», з допомогою якого за загальноприйнятими фор-мулами [Брин В.Б., Зонис Б.Я., 1984] розраховували середній арте-рі-аль-ний тиск (САТ), загальний периферичний опір (ЗПО), роботу лівого шлу-ночка (А), витрату енергії на переміщення 1 л крові (ВЕ), подвійний до-буток (ПД).

Для характеристики функціонального стану автономної нервової сис-те-ми використовували показники варіабельності серцевого ритму (ВСР). Для їх отримання була застосована методика 5-хвилинної реєстрації ЕКГ. Для реєстрації був використаний електрокардіографічний модуль приладу “Ва-ріокард”. В результаті об-робки приладом кардіосигналу визначали по-каз-ники ВСР.

З метою виявлення нейродинамічних властивостей вищої нервової ді-яль--ності за допомогою приладу ПНДО-1 визначали функціональну рух-ли-вість (ФРНП) та силу нервових процесів (СНП) у режимі ”зворотнього зв’яз--ку”. Для характеристики психологічного статусу обстежуваних вико-ри--сто-вували адаптовану для країн СНД версію анкетної методики Д. Кей-р-сі [Ов-чинников Б.В. і співавт., 1994], яка дозволяє ви-значити тип темпера-мен-ту та адаптовану анкетну методику діагностики по-казників і форм аг-ре-сії А.Басса і А.Даркі [Гуревич К.М.,1993]. Про-відна репрезентативна си-сте-ма визначалась за анкетною мето-дикою [Сто-ля-ренко Л.Д., 2003].

Ста-тистичне опрацювання даних здійснюва-лося методами варіа-цій-но-ї статис-тики з використанням пакету програм «Excell 2003 for Windows» (Microsoft). Для визначення характеристки розподілу досліджуваних показників використовували критерій нормальності Колмогорова–Смірнова [64]. Ві-р-о-гід-ність різниці групових середніх величин визначали за допомогою кри-те-рію Стьюдента при рівні значимості р<0,05 та за до-по-мо-гою методу парних по-рівнянь Уілкоксона. Кореляційні співвідношення між величинами вивчали за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона при рів-ні значимості р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз літератури за те-мою дисертації дозволив висунути робочу гіпотезу про те, що одним із най-важливіших чинників, які визначають успішність адаптації студентів до розумових навантажень, є функціональний стан автономної нервової сис-теми. В контексті задач дослідження становило інтерес з’ясування ге-мо-динамічних реакцій здорових осіб на стандартизоване розумове наван-та-ження залежно від типу вегетативної регуляції. З цією метою були сфор-мо-вані 3 рандомізовані групи студентів чоловічої статі віком від 18 до 20 ро-ків. Тип вегетативної регуляції визначали за співвідношенням висо-ко-час-тотного та низькочастотного компонентів спектру серцевого ритму (LF/HF). Групу ваготоніків склали 27 осіб з LF/HF в межах від 0,5 до 1, групу еуто-ніків – 38 осіб з LF/HF в межах від 1,0 до 2,0, а групу симпатотоніків - 20 осіб з LF/HF в межах від 2,0 до 4,0 в стані спокою. Представникам кожної гру-пи був запропонований тест на визначення сили нервових процесів (СНП). Під впли-вом цього тесту у представників усіх 3-х груп відбулися істотні зміни показ-ників центральної гемодинаміки (табл. 1), які виражалися у збільшенні час-то-ти серцевого ритму, підвищенні систолічного, діастолічного та середнього ар-теріального тиску, підвищенні інотропної функції міокарда та його потреби в кис-ні за даними ПД. В той же час, в усіх трьох групах статистично вірогідно не змі-нилися середні значення систолічного обєму (СО). Аналіз динаміки по-каз-ни-ків у ході тесту показав наявність групових відмінностей (рис.1). Так, на 5-ій хви-лині тесту на визначення СНП найбільш високі абсолютні значення ЧСС,

Таблиця 1

Динаміка основних показників системного кровообігу під впливом тесту

на визначення сили нервових процесів в залежності від типу вегетативної регуляції (Мm)

Показники | Ваготоніки

n=27 | Еутоніки

n=38 | Симпатотоніки

n=20

в стані спокою | на висоті навантаження | в стані

спокою | на висоті навантаження | в стані спокою | на висоті навантаження

ЧСС, уд/хв.

СО, мл.

АТс, мм рт. ст.

АТд, мм рт. ст.

САТ, мм рт. ст.

ХОК, л/хв.

ЗПО, дин. с. см-5

А, кгм

ВЕ, Вт/л

ПД,ум. од.

СНП, к-ть по-др.

% помилок | 61,70,6

58,70,6

116, 20,9

69,60,4

86,40,9

4,20,07

151920,7

2,910,05

12,610,07

74,80,6 |

81,81,1*

56,50,7*

121.20.9*

77,20.4*

94,20.9*

4,60,4*

167322,6*

3,070,06

13,210,07*

84,22,7*

647,3 ± 8,9

7,10,7 | 63,50,4

54,50,6

114,80,9

72,70,4

87,60,8

5,10,7

174135,6

2,770,04

12,540,07

79,50,5 |

88,20,9*

53,20,6

126,20,9*

77,40,4*

91,50,8

5,51,0*

178130,8

3,570,04*

13,810,06*

86,52,6*

655,2 ± 7,5

8,20,8 | 68,20,4

59,20,4

118,20,9

75,90,7

91,30,9

5,20,8

173223,7

2,890,04

12,650,08*

77,80,7 |

97,51,3*

59,10,7

138,20,9*

85,70,5*

97,50,9*

5,81,3*

211934,1*

3,890,05*

14,040,07*

92,52,3

652,9 ± 6,4

7,20,8

* - вірогідна різниця в порівнянні з показником в стані спокою (p0.05)

САТ, ВЕ і ПД реєструвалися у симпатотоніків, а найбільш низькі – у ва-го-то-ні-ків. У еутоніків величина всіх параметрів займала проміжне значення. Групові від-мінності цих показників були статистично вірогідними. При аналізі ре-зуль-та-тів також з’ясувалося, що у осіб з симпатотонічним типом автономної ре-гу-ля-ції діапазон приросту окремих показників загальний периферичний опір (ЗПО), се-редній артеріальний тиск (САТ) був значно більшим, ніж у представників ін-ших типів, що слід розцінювати, як неоптимальну реакцію серцево-судинної сис-теми, оскільки при такій динаміці цих показників збільшується постнаван-та-жен-ня на серце.

У той же час, приріст ЧСС у представників цього типу був вірогідно біль-шим, ніж у осіб з двома іншими типами автономної регуляції, а СО на-віть мав статистичну тенденцію до зниження, що вказує на звужений ре-

Рис.1. Динаміка основних показників системного кровообігу та енер

гетичних параметрів серцевої діяльності у здорових осіб під впливом тесту на визначення сили нервових процесів.-

зерв коронарного кровозабезпечення. Динаміка енергетичних по-каз-ни-ків функ-ції міокарду: робота лівого шлуночка (А), витрата енергії на пе-ре-мі-щен-ня 1 літра крові ( ВЕ), подвійний добуток (ПД) підтверджує те, що най-більш еко-номною функція міокарда була у ваготоніків і найменш еко-номною ? у сим-патотоніків. Незважаючи на те, що всі обстежувані особи не-за-лежно від ти-пу ве-ге-та-тивної регуляції реагували на розумове навантаження зростанням по--каз-ни-ків центральної гемодинаміки та енергетичних витрат міо-карда, це зро--стан-ня досягалося за рахунок активації різних ланок АНС.

Аналіз показників часового аналізу серцевого ритму ( табл.2) показав, що у осіб з симпатотонічним типом вегетативної регуляції найбільш суттєвим ефек-том ариф-метичної проби було збільшення частоти серцевих скорочень. При цьо-му відбулося суттєве зниження загальної варіабельності серцевого рит--му за даними SDNN та зростання індексу напруження (ІН). В той же час та--кий показник симпатичної ланки АНС, як амплітуда моди (АМо), від-ре-а-гу-вав невеликим, хоча і статистично вірогідним, зменшенням. Значно сут-тє-ві-шим було зниження показників парасимпатичної ланки: (RMSSD, NN50, рNN50%), і відсутність реципрокного під-силення симпатичної ланки, про що свідчить порівняно менше зро-стан-ня АМо та індекса вегетативної рівноваги (ІВР).

Таблиця 2

Ди-наміка показників часового аналізу варіабельності серцевого ритму

у здорових осіб з різними типами вегетативної регуляції під впливом розумового навантаження (M±m)

Показник |

симпатотоніки

n=20 | еутоніки

n=38 | ваготоніки

n=27

Мо, мс. | -25,5 ± 3,19* | 19,3 ± 2,4* | 18,1 ± 2,3*

АМо, % | -0,15 ± 0,02* | -0,07 ± 0,02* | -0,09 ± 0,02*

NN50 | - 28,67±7,27* | -17,29±3,84* | -13,65±5,3*

рNN50, % | -15,91±2,13* | -8,54 ± 1,29* | 3,30 ± 1,25

SDNN, мс. | -33,46±4,38* | -21,10±2,13* | -18,34±3,20*

Cvar, % | -2,9 ± 0,80* | -2,18 ± 0,44* | -1,77 ± 1,05

RMSSD | -8,19 ± 2,84* | -14,61±3,28* | -6,63± 4,97

ВР, с. | -0,18 ± 0,02* | -0,06 ± 0,03 | 0,05 ± 0,02

ІВР | 8,47±3,58 | 12,25±7,93 | 13,96±6,88*

ВПР | 0,51 ± 0,12* | 0,25 ± 0,07* | 0,77 ± 0,21

ІН ум.од. | 38,49 ± 6,31* | 13,56 ± 6,84 | 20,73 ± 7,94

Примітка: мода (Мо); амплітуда моди (Амо%); число пар послідовних інтервалів R-R, що відрізняються, за тривалістю більш ніж на 50 мс. (NN 50); відсоток NN 50 від числа всіх проаналізованих кардіоінтервалів ( pNN 50 %); стандартне відхилення тривалості нормальних R-R інтервалів в запису ЕКГ (SDNN); кое-фі-ці-єнт варіації (Cvar %); квадратний корінь із се-реднього значення квадратів різниць величин послідовних пар кар-діо-ін-тер-валів (RMSSD); індекс вегетативної рів-новаги (ІВР); варіаційний роз-мах (ВР); вегетативний показник ритму (ВПР); індекс напруженості ре-гуляторних систем (ІН).

* ? статистично вірогідна різниця з показником у стані спокою (р< 0,05)

Особи з еутонічним типом ве-гетативної регуляції реагували на ро-зу-мове навантаження статистично ві-рогідним збільшенням ЧСС, та біль-шо-сті показників активності сим-па-тич-ної ланки АНС (АМо, ВПР). В той же час, статистично вірогідно змен-ши-лась загальна варіабельність серцевого рит-му за показником SDNN та по-казниками парасимпатичної ланки (RMSSD, NN50 та рNN50 %). Такий ха-рак-тер змін показників ВСР свід-чить про реципрокну дію обох пе-ри-феричних ланок АНС у процесі адап-та-ції до тесту на визначення сили нер-вових процесів. Звертає на себе ува-гу той факт, що приріст індексу на-пру-ження в осіб з цим типом ве-ге-та-тив-ної регуляції був найменшим по-рів-ня-но з представниками інших типів.

У осіб з ваготонічним типом вегетативної регуляції найяскравішим проявом адаптаційних реакцій на розумове навантаження була потужна активація симпатичної ланки на фоні зменшення загальної варіабельності серцевого ритму та зростання індексу напруження. В той же час реакція парасимпатичної ланки була менш вираженою і не привела до статистично вірогідної зміни таких показників як RMSSD, NN 50, та ВР.

Аналіз динаміки спектральних показників ВСР під впливом розумо-во-го навантаження у осіб з симпатотонічним типом вегетативної ре-гу-ля-ції під-твер-див динаміку показників часового аналізу (рис.2). Так, ста-тис-тич-но ві-ро-гід-но зменшилася загальна варіабельність серцевого ритму за да-ними ТР у симпатотоніків, сут-тєво зменшилася активність парасим-па-тич-ної ланки за даними HF і ста-тистично достовірно не змінилася актив-ність симпатичної ланки за да-ни-ми LF. Проте симпато-парасимпатичний баланс (LF/HF) статистично ві-ро-гідно змінився на користь симпатичної ланки. Незважаючи на зниження аб-солютних значень усіх спектральних компонентів серцевого ритму ста-тис-тично вірогідно збільшився відносний вклад у структуру спектру VLF%, що свідчить про відносно більшу участь у регуляції серцевого рит-му надсегментарних рівнів.

Рис.2. Динаміка деяких показників варіабельності серцевого ритму

під впливом розумового навантаження.

Представники еутонічного типу вегетативної регуляції прореагували на розумове навантаження статистично вірогідним збільшенням активно-с-ті симпатичної ланки за даними динаміки LF та статистично вірогідним змен-шенням активності парасимпатичної ланки за даними HF, що свід-чить про реципрокні співідношення у сегментарних відділах АНС (рис.3). За-гальне зменшення варіабельності серцевого ритму в осіб цієї групи до-ся-галося переважно за рахунок зменшення абсолютних значень VLF.

Однак його відносний вклад у структуру спектру серцевого ритму в хо-ді тесту статистично вірогідно не змінився.

Рис. 3. Динаміка структури спектру серцевого ритму в осіб з різними типами вегетативної регуляції під впливом розумового на-ван-таження.

У представників ваготонічного типу вегетативної регуляції найбільш суттєвих змін зазнала пери-фе-рична ланка симпатичної нервової системи, про що свідчать достовірне збіль-шення абсолютних та відносних значень LF. Активність пара-сим-па-тич-ної ланки достовірно не змінювалася, але сим-пато-парасимпатичний ба-ланс все ж статистично вірогідно змінився на ко-ристь симпатичної сис-те-ми. Абсолютне значення VLF статистично віро-гід-но зменшувалося, але його відносний вклад у структуру спектру ста-тис-тич-но вірогідно не змі-нив-ся.

Таким чином, найбільш адекватні гемодинамічні реакції на розумове на-ван-таження продемонстрували особи з еутонічним та ваготонічним ти-пом вегетативної ре-гуляції. У них спостерігалася відносно менший сту-пінь активації симпа-тич-ної ланки АНС та її реципрокні співвід-но-шення з парасимпатичною лан-кою. Несприятливою реакцією з боку АНС при ге-мо-динамічному за-без-печенні розумових навантажень слід вважати змі-щен-ня регуляторної ак-тивності у бік її надсегментарних рівнів.

Психоемоційні особливості студентів, включаючи мотиваційний ком---по-нент, можуть бути одним з провідних факторів, які визначають успіш-ність адаптації людини до навчання у вузі. Тому одним із завдань до-слі-джен-ня було визначити особливості гемодинамічних реакцій на стан-дар-ти-зовані розумові навантаження у осіб з різними психо-характеро-ло-гіч-ни-ми рисами. У якості стандартизованого розумового навантаження ви-ко-ристовували тест на визначення сили нервових процесів (СНП).

Аналіз гемодинамічних реакцій у осіб розділених на групи за шкалою ін-троверсія – екстраверсія (табл. 3) показав, що більш суттєві зміни по-каз-ни-ків центральної гемодинаміки відбулися у групі інтровертів.

Так, виявлено статистично вірогідні відмінності між групами на 5-ій хви-лині розумового навантаження за такими показниками, як частота сер-це-вих скорочень, систолічний та середній артеріальний тиск, хвилинний об’єм крові, загальний периферичний опір, робота лівого шлуночка, ви-тра-та енергії на переміщення 1 літра крові та подвійний добуток. У той же час у групі інтровертів статистично вірогідно більшою була та-кож загальна кількість опрацьованих подразників та достовірно меншим від-соток помилкових відповідей, що вказує на вищу ефективність ро-зу-мо-вої діяльності у цих осіб. Однак фізіологічною “ціною” кращих резуль-та-тів переробки інформації у тесті на визначення сили нервових процесів ста-ли більш суттєві зміни показників центральної гемодинаміки та вищі енер-гетичні затрати міокарда. При аналізі гемодинамічних реакцій у гру-пах осіб, розділених за шкалою сенситивність – інтуїтивність, виявлено, що кращі результати розумової діяльності спостерігалися у групі осіб з ви-щими показниками інтуїтивності, на що вказують статистично вірогідно

Таблиця 3

Гемодинамічні реакції на розумове навантаження в залежності

від переважання екстраверсії, чи інтроверсії

Показники | Переважання екстраверсії

n = 49 | Переважання інтроверсії

n = 36

в стані спокою | на 5 хв. ро-зумового на- вантаження | в стані

спокою | на 5 хв. ро-зумового на- вантаження

ЧСС, уд.хв.

СО, мл

АТс, мм рт. ст.

АТд, мм рт. ст.

САТ, мм рт. ст.

ХОК, л/хв.

ЗПО, дин. с. см-5

А, кгм

ВЕ, Вт/л

ПД, ум.од.

СНП, к-ть подр.

% помилок | 65,40,4

55,60,6

119,20,8

76,90,7

88,30,9

4,30,07

161820,7

2,910,05

12,520,07

74,80,6 |

80,71,1*

58,50,7*

122,20.9*

79,20.5*

90,20.9

4,60,4*

167322,6*

3,060,06

13,110,07*

80,22,7*

629,3 ± 4,9

9,10,3 | 63,60,4

54,80,5

115,70,9

71,70,4

87,60,8

4,20,7

173035,6

2,870,04

12,540,07

80,50,5 |

89,20,9*

56,60,6

127,20,9*

78,40,4*

95,50,8*

4,91,0*

178130,8

3,570,04*

13,930,06*

88,52,6*

685,4 ± 5,5

7,20,5

Примітка: частота серцевих скорочень (ЧСС); середній артеріальний тиск (САТ); загальний периферичний опір (ЗПО); робота лівого шлуночка (А); витрати енергії на переміщення 1 л крові (ВЕ); подвійний добуток (ПД); систолічний (АТс); діастолічний (АТд); систолічний об’є-м крові (СО); хвилинний об’є-м крові (ХОК); сила нервових процесів (СНП).

* ? вірогідна різниця в порівнянні з показником в стані спокою (p0.05)

+ ? вірогідна різниця між екстравертами та інтравертами (p0.05)

біль-шу кількість опрацьованих подразників та менший відсоток помилок. Од-нак це досягнуто за рахунок більшого напруження центральної гемо-ди-на-міки. Особи з вищими показниками сенситивності продемонстрували до-стовірно нижчі прирости під впливом розумового навантаження таких по-казників, як частота серцевих скорочень, систолічний та середній ар-те-рі-альний тиск, хвилинний об’єм крові, робота лівого шлуночка, витрата енер-гії на переміщення 1 літра крові та подвійний добуток, що харак-те-ри-зує потребу міокарда в кисні. Що ж стосується співставлення результатів ро-зумового навантаження у групах осіб, розділених за шкалою раціо-наль-ність – емоційність та розсудливість – імпульсивність то між ними не ви-яв-лено статистично вірогідних відмінностей ні за показниками ефектив-но-сті розумової діяльності, ні за гемодинамічними параметрами.

У наступній серії досліджень вивчався можливий взаємозв’язок гемо-ди-намічних реакцій на розумове навантаження із провідною репрезен-та-тив-ною системою, яка характеризує домінуючий фізіологічний канал спри-йняття інформації. З цією метою всі досліджувані особи були поді-ле-ні на 4 групи залежно від превалюючої репрезентативної системи. У групу ві-зуалів увійшло 39 осіб, аудіалів – 18 осіб, кінестетиків – 16 осіб, ди-гі-та-лів – 12 осіб. Всі учасники експерименту виконували 5 хвилинний тест на ви-значення сили нервових процесів. Ефективність розумової діяльності оці-нювалась за кількістю опрацьованих подразників та відсотком зроб-ле-них по-милок. Гемодинамічні параметри та енергетичні показники міо-кар-ду вра-хо-вувались на 5-ій хвилині розумового навантаження. Результати до-слі-джен-ня показали, що найвищу ефективність розумової діяльності про-де-мон-стру-вали особи з дигітальним типом провідної репрезентативної сис-теми, у них же відмічено найнижчий відсоток неправильних відпо-ві-дей. У той же час гемодинамічні реакції цих осіб на розумове наван-та-жен-ня харак-те-ри-зу-ва-лись відносно високими, в порівнянні з іншими типами по-казниками час-то-ти серцевих скорочень, систолічного та середнього ар-те-ріального тиску, ро-боти лівого шлуночка, витрат енергії на переміщення 1 л крові та по-двій-но-го добутку. На наш погляд, найбільш оптимальну ре-ак-цію на розумове на-ван-таження продемонстрували особи з візуальним ти-пом провідної ре-пре-зен-тативної системи, у яких відносно високі показ-ни-ки переробки ін-фор-ма-ції супроводжувались менш вираженими гемоди-на--мічними реакціями та нижчими енергетичними показниками скоро-т-ли-вої функції міокарду.

За даними літератури, [ Березин Ф.Б., 1988; Леонтьев В.Г., 1992; Ever-hart D.E., Harrison D.W., 2002] гемодинамічні реакції на розумові на-ван-таження суттєво залежать від такої важливої психологічної харак-те-рис-тики, як агресія, що проявляється у формі вербальної агресії, фізичної агре-сії, непрямої агресії, дратівливості, образи і т.д. Всі досліджувані були роз-ділені на 3 групи в залежності від вираженості загального рівня агресії. Пер-шу групу склали 29 осіб з низькою агресією (20-40 ум.од.), другу – 36 сту-дентів з помірною агресією (40-60 ум.од.), третю – 20 осіб з високою агре-сією (60-80 ум.од.). Подібно до попередніх серій дослідження всі об-сте-жувані виконували 5-хвилинний тест на визначення сили нервових про-це-сів. Показники центральної гемодинаміки та енергетичних затрат міо-кар-ду реєструвались на 5-ій хвилині розумового навантаження. Вра-хову-ва-лись також кількість опрацьованих стимулів та відсоток помилкових від-повідей. Аналізуючи результати, можна відмітити, що ефективність та якість розумової діяльності спадала в напрямі від низької агресії до ви-со-кої агресії, про що свідчать статистично вірогідне змен-шен-ня кількості оп-ра-цьованих стимулів та відсотку помилкових відповідей. В той же час на-пру-женість гемодинамічних реакцій та енергетичні затрати міокарду змі-ню-валися у протилежному напрямку і були найвищими у осіб з високим рів-нем агресії, і найнижчими – у осіб з низьким рівнем агресії. У осіб з по-мір-ним рівнем агресії вони займали проміжні значення.

Таким чином, співставлення гемодинамічних реакцій на розумове на-ван--таження у осіб з різними психологічними характеристиками до-зво-ли-ло вста-новити, що високій ефективності та якості розумової роботи спри-яють ком-бінація інтровертності та інтуїтивності, візуальний та дигі-таль-ний тип ре-пре-зентативної системи, а також низький рівень загальної аг-ресії.

ВИСНОВКИ

Гемодинамічні реакції на розумові навантаження у здорових осіб мо-лодого віку визначаються функціональним станом автономної нервової сис-теми, зокрема співвідношенням активності її сегментарних і над-сег-мен-тарних відділів, реактивністю периферичної ланки та енергетичною струк-турою серцевого ритму.

Найбільш адекватні гемодинамічні реакції на розумове наван-та-жен-ня відбувались у осіб з ваготонічним та еутонічним типами вегета-тив-ної регуляції, про що свідчить відносно менший ступінь активації симпа-тич-ного відділу АНС та його реципрокні співвідношення з парасим-па-тич-ним відділом.

Адекватному гемодинамічному забезпеченню розумових наванта-жень сприяють комбінація інтровертності та інтуїтивності, візуальний та ди-гі-таль-ний тип репрезентативної системи, а також низький рівень загаль-ної аг-ресії.

Гемодинамічні реакції під час розумового навантаження істотно за-ле-жать від індивідуально-типологічних особливостей вищої нервової ді-яль-ності. При цьому зміни показників центральної гемодинаміки ви-зна-ча-ють-ся силою нервових процесів, а показники енергетичного забезпечення міо-карда – функціональною рухливістю нервових процесів.

Гемодинамічне забезпечення розумових навантажень у найбільшій мі-рі визначається такими показниками автономної регуляції як коефіцієнт реак-ції в активній ортостатичній пробі, показник симпато-парасим-патич-но-го балансу LF/HF та відносний вклад наднизькочастотних складових у су-марну потужність спектру серцевого ритму (VLF%).

Динаміка показників системного кровообігу впродовж навчального ро-ку засвідчує, що найвище функціональне напруження серцево-судинної сис-теми спостерігається у студентів з хорошою або ж низькою ус-піш-ні-стю. В той же час у студентів контрольної групи з середньою успішністю ге-модинамічне забезпечення розумових навантажень є більш економним.

Підвищення тонусу симпатичної нервової системи у студентів з ви-со-ким рівнем успішності перед сесією відбувається за рахунок активації пе-риферичних ланок. На відміну від цього, у осіб з низьким рівнем ус-піш-но-сті внаслідок підвищеного симпатичного тонусу у міжсесійний період від-бувається перерозподіл тонусу симпатичних ядер на користь централь-них ланок у період перед сесією.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Бернада В.В. Особливості стану вегетативної регуляції функцій у мо-ло--дих здорових осіб з різною швидкістю обробки інформації // На-уко-вий віс--ник Ужгородського університету, серія “Біологія”. ? 2006. ? Вип. 16. ? С. 180-184.

Бернада В.В. Вегетативне забезпечення розумової діяльності сту-ден-тів молодших курсів з різною швидкістю опрацювання інформації //Віс-ник Львівського університету , серія “Біологія”. ? 2006. ? Вип.41. ? С. 109-117.

Фекета В.П., Бернада В.В., Цяпець С.В. Дослідження вегетативного го-меостазу в дітей з вегетативними дисфункціями за даними кардіо-ін-тер-ва-лографії // Клінічна та експериментальна патологія. ? 2004. ? т.3, № 2, Ч.1. ? С. 246-248.

Савка Ю.М., Фекета В.П., Бернада В.В. Типологічні особливості ге-мо-динамічних реакцій у представників різних типів саморегуляції кро-во-обігу при ортостатичних впливах //Науковий вісник Ужгородського уні-вер-ситету, серія “Медицина”. ? 2003. ? Вип. 21. ? С. 40-43.

Фекета В.П., Ківежді К.Б., Бернада В.В., Савка Г.С. Новий підхід до оп-тимізації гемодинаміки хворих кардіологічного профілю шляхом сти--му-ля-ції внутрішньом’язових периферичних сердець //Науковий вісник Уж--город-сь-кого університету, серія “Біологія”. ? 2006. ? Вип. 19. ? С. 20-24.

Фекета В.П., Бернада В.В. Використання показників варіабельності сер-цевого ритму для прогнозу ефективності розумової діяльності //Ма-те-рі-али конференції Українського товариства нейронаук (з міжнародною уча-стю) присвяченої 75-річчю Донецького державного медичного уні-вер-си-тету ім. М. Горького. ? 2005. ? Т.1, №1. ? с. 131.

Ківежді К.Б., Бернада В.В. Адаптаційні можливості здорових осіб з різ-ними типами гемодинаміки за даними варіабельності серцевого ритму // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка на-укових досліджень 2003”. ? Дніпропетровськ, 2003. ? Т.5. ? с. 56-58.

Фекета В.П., Ківежді К.Б., Бернада В.В. Стан вегетативної регу-ля-ції серцевого ритму у здорових осіб із різними типами саморегуляції кро-во-обігу //Архив клинической и экспериментальной медицины. Донецкий Го-сударственный медицинский университет им. М. Горького. ? 2003. ? Т.12, №1. ? с. 51-52.

Фекета В.П., Бернада В.В., Цяпець С.В. Дослідження вегетативного го--меостазу в дітей з вегетативними дисфункціями за даними кардіо-ін-тер-ва-лографії // IV Національний конгрес патофізіологів України. ? Чернівці, 2004. ? С.246-248.

Бернада В.В. Ефективність використання психофізіологічних те-с-тів в залежності від стану вегетативної нервової системи //59 підсумкова на-укова конференція професорсько-викладацького складу. Секція медич-них наук Ужгородського національного університету. ? 2005.

Бернада В.В. Інформативність показників варіабельності сер-це-во-го ритму для оцінки адаптації студентів до навчального процесу //60 під-сум-кова наукова конференція професорсько-викладацького складу. Секція ме-дичних наук Ужгородського національного університету. ? 2006.

Бернада В.В.Особливості формування та становлення психо-фі-зіо-ло-гічних функцій в онтогенезі //Матеріали Всеукраїнського наукового сим-позіуму присвяченого 100-річчю з дня народження В.О. Трошихіна. ? Чер-каси, 2006. ? С.126.

АНОТАЦІЯ

Бернада В.В. Оцінка фізіологічних механізмів пристосування ді-яль-ності серцево-судинної системи людини до розумових на-ван-та-жень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біо-ло-гіч-них наук за спеціальністю 03.00.13. – фізіологія людини і тварин. – Ки-їв-ський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008.

Отримані в роботі дані поглиблюють уявлення про фізіологічні ме-ха-нізми адаптаційних реакцій організму людини до психофізіологічних на-вантажень, пов’язаних з навчальним процесом. Проведено комплексне вив-чення гемодинамічного забезпечення розумових навантажень у 260 здо-рових осіб молодого віку в залежності від особливостей автономної ре-гу-ляції, психологічного статусу та індивідуально- типологічних влас-ти-во-стей вищої нервової діяльності. Встановлено, що найбільш адекватні ге-мо-динамічні реакції на розумове навантаження відбувались у осіб з ваго-то-нічним та еутонічним типами вегетативної регуляції. У них спосте-ріга-єть-ся відносно менший ступінь активації симпатичного відділу АНС та йо-го реципрокні співвідношення з парасимпатичним відділом. Несприят-ли-вою реакцією з боку АНС при гемодинамічному забезпеченні ро-зу-мо-вих навантажень слід вважати зміщення регуляторної активності у бік її над-сегментарних рівнів. Співставлення гемодинамічних реакцій на розу-мо-ве навантаження у осіб з різними психологічними характеристиками до-зволило встановити, що високій ефективності та якості розумової ро-бо-ти сприяють комбінація інтровертності та інтуїтивності, візуальний та ди-гі-тальний тип репрезентативної системи, а також низький рівень загальної аг-ресії. З’ясовано, що індивідуально-типологічні показники вищої нерво-вої діяльності суттєво впливають на гемодинамічні реакції під час розу-мо-во-го навантаження. При цьому зміни показників центральної гемоди-на-мі-ки визначаються силою нервових процесів, а показники енергетичного за-без-печення міокарда – функціональною рухливістю нервових процесів.

Ключові слова: центральна гемодинаміка, вища нервова діяльність, ро-зумове навантаження, серцево-судинна система, автономна нервова сис-те-ма, варіабельність серцевого ритму.

АННОТАЦИЯ

Бернада В.В. Оценка физиологических механизмов приспо-соб-ле-ния деятельности сердечно-сосудистой системы человека к ум-ствен-ным нагрузкам. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата био-ло-ги-чес-ких наук по специальности 03.00.13. – физиология человека и жи-вот-ных. – Киевский национальный университет имени Тараса Шев-чен-ко. – Киев, 2008.

Полученные в работе данные углубляют представления о физиологи-чес-ких механизмах адаптационных реакций организма человека к психо-фи--зиологическим нагрузкам, связанных с учебным процессом. Проведено ком-плексное изучение гемодинамического обеспечения умственных на-гру-зок у 260 здоровых лиц молодого возраста в зависимости от осо-бен-но-стей автономной регуляции, психологического статуса и индивидуально- ти-пологических свойств высшей нервной деятельности. Установлено, что наи-более адекватные гемодинамические реакции на умственную нагрузку проявляються у лиц с ваготоническим и еутоническим типами вегета-тив-ной ре-гу-ляции. У них наблюдается относительно меньшая степень актива-ции сим-патического отдела АНС и его реципрокные взаимоотношения с па-ра-сим-па-тическим отделом. Неблагоприятной реакцией со стороны АНС при гемо-ди-намичном обеспечении умственных нагрузок следует считать сме-щение ре-гуляторной активности в сторону ее надсегментарних уров-ней. Со-по-став-ление гемодинамических реакций на умственную нагрузку у лиц с раз-ны-ми психологическими характеристиками позволило уста-но-вить, что вы-со-кой эффективности и качеству умственной работы ока-зы-вают со-дей-ствие комбинации интровертности и интуитивности, ви-зу-аль-ный и ди-ги-таль-ний тип репрезентативной системы, а также низкий уро-вень общей аг-рес-сии. Выяснено, что личностно-типологические показатели высшей нер-в--ной деятельности существенно влияют на гемодинамические реакции во время умственной нагрузки. При этом изменения показателей цент-раль--ной гемодинамики тесно связаны с силой нервных процессов, а по-ка--затели энергетического обеспечения миокарда ? с функциональной подвиж-ностью нервных процессов.

Ключевые слова: центральная гемодинамика, высшая нервная де-ятель-ность, умственная нагрузка, сердечно-сосудистая система, авто-ном-ная нервная система, вариабельность сердечного ритма.

Annotation

Bernada V. V. Valuation of physiological mechanisms of adjustability of car-diovascular system activity of a human being to mental loading.

The dissertation for maintaining academic degree in biological scien-ces on 03.00.01 speciality. ? Physiology of a person and animal. ? Kiev natio-nal university named after T. H. Shevchenko. ? Kyiv, 2008.

The conclusions obtained while carrying out the tests deepen our concept of physiological mechanisms of adaptational reactions of human organism to phy-siological loading connected with educational process. The data of varia-bi-lity of heart rythm reflecting the functional state of ANS ( autonomous nervous sys-tem) can be used for appreciation of student adapting level of heart and ves-sel system to mental loadings and organization of educational process according to individual plan. Interindependence of statistic and spectral characteristics of young people depending on the type of vegetative regulation was tested for the first time with the help of correlative analysis.

The competitor examined complex investigations of hemodynamic supp-ly of mental loading of 260 healthy young people depending on peculiarity of auto-nomous regulations, psychological status, individual and typological pecu-lia-rities of the upper