КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Чірва Інна Володимирівна

УДК 372.881.1:378.018.532:004

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ АНГЛІЙСЬКОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ

Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання: германські мови

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КИЇВ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі інформатики та комп’ютерних технологій Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат технічних наук, доцент

Коваль Тамара Іванівна

Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри інформатики та комп’ютерних технологій.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Тарнопольський Олег Борисович,

Дніпропетровський університет економіки і права,

завідувач кафедри прикладної лінгвістики

та методики навчання іноземних мов,

проректор з навчальної науково-педагогічної роботи;

кандидат педагогічних наук, доцент

Саєнко Наталія Семенівна,

Національний технічний університет України,

„Київський політехнічний інститут”,

завідувач кафедри англійської мови технічного спрямування

№ 1, декан факультету лінгвістики

Захист відбудеться „3 квітня” 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради у Київському національному лінгвістичному університеті за адресою 03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий „3 березня” 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.Б. Бігич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Перебудова вищої школи ставить вимоги до навчання іноземної мови у вищих технічних навчальних закладах (ВТНЗ). З переходом економічної системи України на ринкові засади виникла потреба в новому поколінні фахівців із широкою міждисциплінарною освітою і здатністю працювати на міжнародному рівні. Виходячи з цього, ВТНЗ повинні, передусім, зосередити свої зусилля на підготовці таких фахівців, які посядуть належне місце в міжнародному розподілі праці.

Студенти ВТНЗ мають оволодіти загальновживаною і професійно орієнтованою іноземною мовою (ІМ). Подолання протиріччя між вимогами суспільства і можливостями сучасної вищої школи у підготовці спеціалістів викликає необхідність пошуку нових методів і засобів навчання майбутніх фахівців. Концепція особистісно орієнтованої освіти передбачає впровадження у навчально-виховний процес інноваційних методів і форм організації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Одним із можливих шляхів реалізації особистісно орієнтованого навчання є впровадження у навчально-виховний процес диференційованого (різнорівневого) навчання. Цій проблемі присвячена низка наукових праць і публікацій, в яких аналізується саме поняття диференціації, а також способи організації диференційованого навчання з урахуванням його особливостей (М.Ю.Бухаркіна, В.М.Володько, П.І.Сікорський, Є.С.Полат, О.М.Спірін, І.Е.Унт та ін.).

Використання технічних засобів навчання є одним із шляхів інтенсифікації навчального процесу в умовах комплексного застосування. З середини 80-х років у світі інтенсивно розвивається напрям комп’ютерного навчання ІМ. Проблемами розробки й використання інформаційно-комунікаційних засобів навчання ІМ займаються Е.Г.Азімов, П.Г.Асоянц, В.П.Беспалько, Е.А.Гуревич, Т.І.Коваль, Ю.І.Машбиц, Е.Л.Носенко, П.І.Сердюков, Г.С.Чекаль, G.Davis, J.Higgins та ін.

На сучасному етапі розвитку теорії і практики навчання ІМ виникає необхідність розробки інформаційно-комунікаційних засобів навчання на базі комп’ютерної техніки і різноманітних засобів зв’язку, які дозволяли б студентам швидко й ефективно опановувати ІМ як засобом спілкування. Основна мета використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) у навчанні ІМ ? формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь, організація самоконтролю і самокорекції навчальних досягнень студентів, визначення та оцінювання сформованості їхніх навичок і вмінь. Це особливо актуально для початкового ступеня навчання фахівців у ВТНЗ, метою якого є формування базових навичок і вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності у групах з різним рівнем сформованості навичок і вмінь у запланований програмою час.

У ВТНЗ зростає потреба у засвоєнні випускниками навичок і вмінь саме діалогічного мовлення, що обумовлено економічними реформами, які проводяться в Україні на сучасному етапі (контакти фахівців з технічною освітою із зарубіжними колегами при створенні спільних підприємств, роботи з імпортним обладнанням тощо). Основне завдання диференційованого навчання – розкрити індивідуальність студента, створити для нього максимально сприятливі умови для розвитку й саморозвитку, допомогти йому оволодіти знаннями і сформувати професійно значущі якості. Особливо актуальним є впровадження диференційованого навчання у ВТНЗ в умовах різного рівня мовної підготовки майбутніх фахівців, що посилюється їхніми індивідуальними якостями, здібностями, інтересами та потенціальними можливостями. Рівневу диференціацію змісту навчання доцільно впроваджувати у навчально-виховний процес студентів ВТНЗ у поєднанні з різноманітними інноваційними методами і засобами, зокрема комп’ютерним навчанням ІМ, автоматизованим контролем навчальних досягнень студентів, комп’ютерними ігровими методами, комп’ютерними навчальними програмами тощо. На підставі аналізу літератури з проблеми дослідження, теоретичних положень методики навчання майбутніх інженерів-програмістів діалогічного мовлення у ВТНЗ, вивчення та узагальнення досвіду колег-викладачів Донецького національного технічного університету, Сумського державного університету, Тернопільського національного педагогічного університету, Харківського національного технічного університету, спостереження за навчально-виховним процесом студентів ВТНЗ, аналізу підручників і навчальних посібників можна зробити висновок, що на сучасному етапі немає достатнього наукового обґрунтування методики навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерної програми, в той час як більшість методистів підкреслюють важливість та необхідність такого навчання.

Актуальність обраної нами теми дослідження пояснюється, з одного боку, потребою впровадження сучасних технологій навчання з метою підвищення ефективності та якості володіння студентами ВТНЗ іноземною мовою, а з іншого ? відсутністю спеціальних досліджень з проблеми використання ІКТ, зокрема для навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення. Потребують спеціального дослідження питання створення комп’ютерних програм для навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення у ВТНЗ. Відсутність у існуючих автоматизованих навчальних курсах і програмах завдань і вправ для розвитку вміннь говоріння диктує необхідність створення системи комп’ютерних вправ для диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Визначення напряму дослідження пов’язано з науково-дослідною темою кафедри інформатики та комп’ютерних технологій Київського національного лінгвістичного університету „Концептуальні основи і реалізація інформаційно-комп’ютерної та лінгвістичної підтримки професійної освіти у Європейському вимірі” (наказ Міністерства освіти і науки України № 654 від 16.11.05 та рішення вченої ради КНЛУ від 30.01.05, протокол № 6).

Об’єктом дослідження є процес формування у майбутніх інженерів-програмістів навичок і вмінь іншомовного діалогічного мовлення.

Предметом дослідження виступає методика навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерних програм.

Мета дослідження ? теоретичне обґрунтування і розробка методики навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення із впровадженням у навчальний процес комп’ютерної програми “Speak up English” зі спеціально створеною системою комп’ютерних вправ.

Досягнення мети дослідження передбачало розв’язання таких завдань:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

7)

Дослідження проводилося з використанням (за Е.А. Штульманом)

1) методів науково-теоретичного рівня:

· аналітичних ? аналізу літератури з методики, психології, лінгвістики, соціології, соціолінгвістики; аналізу організації навчально-виховного процесу з ІМ у ВТНЗ; аналізу чинних підручників з ІМ для ВТНЗ;

· узагальнюючих ? синтезу і формалізації результатів дослідження;

· інтерпретаційних ? порівняння результатів, одержаних у процесі методичного експерименту, інтерпретації даних опитувань;

· проектувальних ? прогнозування та моделювання навчально-виховного процесу;

2) методів науково-експериментального рівня:

· збору та накопичення даних щодо організації навчально-виховного процесу в групах, студенти яких вивчають англійську мову;

· контролю ? шляхом проведення передекспериментального та післяекспериментального зрізів;

· обробки даних ? математичної обробки даних експерименту та статистичної обробки результатів опитувань;

· перевірки ? методичного експерименту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у ньому

– вперше теоретично обгрунтовано і розроблено модель навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерних програм;

? узагальнено особливості навчання англійського діалогічного мовлення майбутніх інженерів-програмістів;

– визначено і конкретизовано етапи навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерних програм та критерії оцінювання рівня сформованості вмінь діалогічного мовлення;

? набуло подальшого розвитку дослідження процесу навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у:

1) створенні системи комп’ютерних вправ для формування у майбутніх інженерів-програмістів навичок і вмінь англійського діалогічного мовлення на основі формування їхнього змісту;

2) розробці комп’ютерної навчальної програми з англійської мови „Speak up English” для диференційованого навчання англійського діалогічного мовлення;

3) створенні моделі організації диференційованого навчання студентів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерних програм;

4) формулюванні методичних рекомендацій для викладачів англійської мови щодо упровадження цієї моделі у навчальний процес.

Методику навчання майбутніх фахівців англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерних програм, практичним втіленням якої стали комп’ютерна програма “Speak up English” та методичні рекомендації щодо до її використання у навчальному процесі, впроваджено у 2004-2005 навчальному році у Сумському державному університеті, Харківському національному технічному університеты та Тернопільському національному педагогічному університеті. Загалом у дослідженні взяло участь 300 студентів.

Особистий внесок здобувача. У праці [10] автором запропоновано методику диференційованого навчання майбутніх інженерів-прорамістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерної програми.

Апробація роботи. Матеріали та результати дослідження презентувалися в доповідях на міжнародній науковій конференції „International Workshop of Multimedia Language Teaching” (Магдебурзький університет, ФРН, 2001); міжвузівській науково-методичній конференції викладачів ВНЗ, вчених та спеціалістів „Высокие технологии в педагогическом процессе” (Нижний Новгород, ВГИПИ, 2001); всеукраїнській науково-методичній конференції “Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одесса, ОНМУ, 2002); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, КДЛУ, 2002); науково-практичній конференції „Проблеми перекладу та лінгво-методичні особливості викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі” (Донецьк, ДонНТУ 2003); науково-практичній конференції „Мови і культури у сучасному світі” (Київ, КДЛУ, 2003); науково-практичній конференція „Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищих технічних закладах освіти”, (Донецьк, ДонНТУ 2004 ); міжнародній науково-практичній конференції „Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов” (Тернопіль, ТДПУ, 2004).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 7 статтях автора у фахових виданнях ВАК України та 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи визначається метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних скорочень, трьох розділів, висновків, двох додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінки друкованого тексту, з них список використаних джерел містить 249 найменувань, у тому числі 59 англійською та німецькою мовами. Робота містить 10 таблиць та 4 рисунки. Додатки містять зразки анкет та матеріали завдань комп’ютерної програми “Speak up English”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі досліджуються особливості навчання майбутніх інженерів-програмістів іншомовного діалогічного мовлення, аналізується процес диференційованого навчання студентів в умовах використання засобів інформаційно-комунікативних технологій, визначаються методичні вимоги до комп’ютерних програм для навчання майбутніх фахівців англійського діалогічного мовлення.

Студент повинен бути здатним ефективно спілкуватися англійською мовою. Згідно з вимогами програми з англійської мови для професійного спілкування ? English for Specific Purposes (ESP) ? майбутній фахівець має вміти реагувати на основні ідеї та розпізнавати суттєву важливу інформацію під час детальних обговорень, дискусій, офіційних перемов, лекцій, бесід, що пов’язані з навчанням та професією. В методичній науці діалогічне мовлення (ДМ) розглядається як фундаментальне вміння, оволодіння яким є важливою умовою навчання ІМ у цілому. Незважаючи на те, що в методичній літературі підкреслюється необхідність формування цього важливого вміння, у ВТНЗ спостерігається недооцінка важливості навчання діалогічного мовлення у порівнянні з іншими видами мовленнєвої діяльності. Володіння іншомовними комунікативними вміннями для майбутнього інженера-програміста є важливим резервом підвищення його професійного рівня, збагачення знань зі спеціальності й успішної професійної діяльності.

На сучасному етапі розвитку теорії та практики навчання ІМ у ВТНЗ виникає необхідність застосування сучасних інформаційних технологій, що дозволить студентам швидко та ефективно опанувати ІМ як засобом спілкування.

Роль інформаційно-комунікативних технологій у всіх галузях життєдіяльності людини з кожним роком стрімко зростає, що не може не позначитися на освітній сфері діяльності людини, де однією з головних проблем залишається проблема інтенсифікації й диференціації навчальної діяльності студентів. Навчання ІМ за допомогою персонального комп’ютера, зокрема Інтернету, в епоху загальної комп’ютеризації стає дуже актуальним і ефективним, тому що дозволяє формувати у студентів високий рівень мовленнєвої компетенції за відсутності спілкування з носієм мови. Діапозон застосування мережі є досить широким: спілкування з різного спектру проблем, що становлять професійний та аматорський інтерес для людей в усьому світі. Існує багато сайтів у мережі Інтернет, що уможливує створення комунікативного середовища і забезпечення всіх умов для спілкування між студентами. У студентів завдяки мережі Інтернет з’явились можливості особистого спілкування з іншими користувачами; спілкування з группами користувачів через дискусійні списки; спілкування в режимі реального часу за підтримки спеціального програмного забезпечення. Мережа Інтернет для студентів ВТНЗ надає можливість вступати в письмову контактну комунікацію в режимі реального часу, створюючи унікальну автентичну ситуацію діалогічного спілкування в писемному мовленні. Це особливо актуально для початкового ступеня навчання англійської мови у ВТНЗ, метою якого є формування базових навичок і вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності у групах студентів з різним рівнем сформованості вмінь у запланований програмою час. Майбутній інженер-програміст повинен мати певний рівень навичок і вмінь роботи з інформацією, використовувати інформаційні технології для її отримання, обробки, збереження, захисту і розповсюдження, який визначає суть інформаційної культури майбутнього інженера-програміста.

На основі аналізу наукових досліджень інформаційну культуру майбутнього інженера-програміста ми розглядаємо як сукупність загальної культури, комунікативної культури та комп’ютерної культури. На сьогодні одним з основних засобів розвитку та поширення комп’ютерної культури як складника інформаційної культури стають ІКТ. Формування комунікативної культури як складника інформаційної культури майбутніх інженерів-програмістів у ВТНЗ здійснюється у процесі навчання англійського діалогічного мовлення з використанням ІКТ.

З психологічної точки зору у майбутніх інженерів-програмістів відсутні труднощі оволодіння ІКТ, тому що відсутній страх контакту з новою технікою, є досвід використання комп’ютерів. У навчанні англійської мови комп’ютерна програма для навчання ІМ ? це комп’ютерний засіб навчання, який може стати важливою підтримкою процесу формування вмінь говоріння.

Навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення має свої особливості, а саме: основними принципами є принципи комунікативності та диференційованого навчання; в завдання навчання діалогічного мовлення входить оволодіння вмінням швидко реагувати на репліку співрозмовника, використовуючи репліки, що мають різні комунікативні функції, вмінням продукувати діалог-розпитування на основі запропонованих навчальних комунікативних ситуацій, адекватно ситуації відповідати на репліки співрозмовника і спонукати його своїми репліками до початку або продовження розмови.

Для того, щоб студенти мали можливість досягти відповідного рівня володіння англійським діалогічним мовленням необхідно впроваджувати у ВТНЗ рівневу диференціацію у комплексі з різноманітними інноваційними методами та засобами, що передбачають використання ІКТ, наприклад, комп’ютерного навчання, автоматизованого контролю навчальних досягнень студентів, комп’ютерних ігрових методів, електронних підручників, дистанційного навчання тощо. Це дає змогу організувати індивідуальну роботу студентів як на аудиторних заняттях, так і в позааудиторній навчальній діяльності з можливістю самостійного вибору та виконання завдань тієї чи іншої групи. Термін „диференціація” у нашому дослідженні розглядається як створення індивідуальної траєкторії учіння і надання завдань різного рівня складності для кожного студента за результатами автоматизованого тесту.

Диференційоване навчання англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерної програми ? це цілісна методична система реалізації рівневої диференціації навчання майбутніх інженерів-програмістів, яка повинна враховувати їхній розвиток і рівень навчальних досягнень кожного і мати власні цілі, завдання, зміст, методи, засоби комунікації між викладачем і студентами. У зв’язку з цим виникає потреба створення комп’ютерної програми для навчання майбутніх фахівців англійського діалогічного мовлення на підставі рівневої диференціації, що забезпечує організацію та керування індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю студентів з урахуванням рівня навчальних досягнень кожного у процесі побудови діалогу.

Диференційоване навчання англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерної програми передбачає навчання майбутніх інженерів-програмістів у групі за єдиною програмою, але з урахуванням індивідуального рівня їхніх навчальних досягнень. Диференційоване навчання англійського діалогічного мовлення у ВНТЗ із застосуванням комп’ютерної програми має такі складники: визначення основних і допоміжних навчальних цілей; визначення рівня сформованості навичок та вмінь студентів з використанням автоматизованого тесту: низький, середній, високий; формування навичок і вмінь англійського діалогічного мовлення у студентів у процесі виконання ними системи комп’ютерних вправ для кожного рівня.

На сьогодні вже існує значний досвід створення і використання навчальних матеріалів з англійської мови з комп’ютерною підтримкою та автоматизовані навчальні курси і програми для навчання англійської мови, які з появою мультимедійних засобів дозволяють забезпечити комплексний вплив на студента різноманітних видів інформації у вигляді друкованого та звукового тексту, статичної та динамічної наочності, наприклад: “English for Communication”, “English Gold”, “Англійський для початківців”, “Learn to speak English”, інтенсивний курс англійської мови “Англійський на кожен день”, “Англійський на дозвіллі”, “Europlus +”, “English Platinum”, “Diamond English”, “General Certificate of Secondary Education” тощо.

Аналізуючи вказані курси, нами було виявлено низку недоліків, які ускладнюють їх використання у навчально-виховному процесі ВТНЗ, а саме: вони не пов’язані за змістом із навчальними планами з англійської мови для ВТНЗ; не створені на підтримку чинних підручників; не забезпечують зворотний зв’язок у залежності від виду мовленнєвої діяльності та типу помилки; не мають належної послідовності вправ, які формують відповідні навички і вміння; в них відсутні вправи на розвиток умінь говоріння. Існуючі автоматизовані курси не відповідають вимогам до комп’ютерної програми для навчання англійського діалогічного мовлення, а саме, в цих програмах відсутні можливості роботи студента в діалоговому режимі та об’єктивно оцінити початковий і кінцевий рівень сформованості навичок та вмінь англійського діалогічного мовлення.

У дослідженні ми сформулювали основні методичні вимоги до комп’ютерних програм з диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення, а саме: 1) комп’ютерна навчальна програма з англійської мови має бути інтегративною частиною мовної дисципліни і бути органічно пов’язаною з її структурою і змістом, а також із застосованою методикою, створюючи єдине ціле та слугуючи засобом її підтримки; 2) спрямованість на такий вид мовленнєвої діяльності як діалогічне мовлення, метою якого є формування у майбутніх інженерів-програмістів навичок та вмінь англійського діалогічного мовлення; 3) додержання принципу комунікативності, оскільки мета комп’ютерної програми полягає в формуванні комунікативної компетенції, зокрема в діалогічному мовленні; 4) створення сприятливих умов для оволодіння кожним студентом навчальним матеріалом відповідно до рівня своїх навчальних досягнень і здібностей, з використанням рівневої диференціації навичок і вмінь; 5) організація розгалуженого зворотного зв’язку з метою управління навчальною роботою студентів у процесі проходження кожним індивідуальної траєкторії учіння та в процесі виконання вправ і створення власних діалогів; 6) використання техніко-дидактичних можливостей комп’ютера, а саме: навчання в діалогічному режимі, що моделює реальні ситуації спілкування та адаптивність до індивідуальних особливостей тих, хто навчається, поряд з урахуванням рівня сформованості їхніх навичок і вмінь; 7) професійна спрямованість змісту програми; 8) включення до змісту навчання країнознавчого аспекту; 9) використання мультимедійних засобів, які дозволяють створити кероване середовище мови, що вивчається; 10) комп’ютерна програма передбачає попередження або ліквідацію типових помилок студента; 11) сценарне оформлення комп’ютерної програми, тобто вона повинна бути доступною, цікавою, ефективною, що сприятиме підвищенню мотивації студентів; 12) збір статистичних даних про результати тестового контролю кожного студента, про успішність виконання завдань програми, кількість помилок, час виконання завдань програми; 13) використання інформації граматичного і лексичного довідників.

У другому розділі розроблено методику диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерних програм: описано структуру і зміст створеної автором системи комп’ютерних вправ; викладено організацію зворотного зв’язку у процесі навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з комп’ютерною підтримкою; розроблено модель організації диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерної програми .

Створюючи систему комп’ютерних вправ для навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення, ми врахували особливості навчання діалогічного мовлення у ВТНЗ і результати аналізу наявних комп’ютерних курсів для навчання англійського діалогічного мовлення. Комп’ютерна вправа з англійської мови розглядається в нашому дослідженні як засіб навчання, що здійснює подання інформації, контроль, оцінку і корекцію навчальних досягнень студента та управління його навчально_пізнавальною діяльністю у процесі проходження ним індивідуальної траєкторії учіння для досягнення поставленої мети.

До системи вправ для диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення увійшли три групи вправ: вправи у формуванні лексичних навичок англійського діалогічного мовлення, вправи у формування граматичних навичок діалогічного мовлення; вправи на створення власного діалогу-розпитування. Згідно з запропонованою системою комп’ютерних вправ виділено три етапи навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення: перший етап спрямований на формування у майбутніх інженерів-програмістів лексичних мовленнєвих навичок англійського діалогічного мовлення. Метою другого етапу є досягнення у майбутніх інженерів-програмістів рівня сформованості граматичних навичок англійського діалогічного мовлення та вміння використовувати самостійно граматичні структури. На третьому етапі студенти мають навчитися вести діалог-розпитування, використовуючи запропоновані навчальні комунікативні ситуації.

Після автоматизованого тесту студенти згідно з кількістю набраних балів розподіляються за трьома рівнями: низьким (Level C, кількість балів ? 59-0), середнім (Level В, 74 ? 60 балів), високим (Level А, 90 ? 75 балів).

Першу групу складають комп’ютерні підстановчі вправи у формуванні лексичних навичок англійського діалогічного мовлення. Ця група вправ на формування лексичної компетенції створена для всіх трьох рівнів.

Вправа 1

Мета: формувати лексичні навички ДМ на рівні словосполучень.

Task: Match a line in A with a line in B to form the phrase.

A | B

1. it’s great | around

2. to travel | sightseeing

3. to enjoy | impressions

4. unforgettable | sightseeing

5. to go | to see you

Вправа 2

Мета: формувати лексичні навички ДМ на рівні словосполучень.

Task: Match a line in A with a line in B to form a phrase.

A | B

1 to generate | a) different types of data

2 to be an excellent tool | b) of technologies

3 to be a set | c) for education and training

4 to be interested in multimedia | d) for sales presentations

5 to involve | e) graphics images and applications

Другу групу вправ складають комп’ютерні вправи у формуванні граматичних навичок англійського діалогічного мовлення, а саме вправи на формування навичок уживання різних часів активного стану дієслова. Ця група вправ створена для студенів низького та середнього рівня, які мають певні граматичні труднощі.

Вправа 1

Мета: формувати граматичні навички вживання часів активного стану.

Task: You are going to the Computer World exhibition; you should know English grammar perfectly. Let’s do the grammar test given below.

Choose the correct item.

1. I … a good film yesterday. Harry is in bed; he … .

a) sleeps a) see

b) is sleeping b) saw

c) slept c) am seeing

До третьої групи комп’ютерних вправ увійшли вправи, що допомагають студентам створити власний діалог. Ця група вправ на формування лексичної компетенції створена для всіх трьох рівнів.

Вправа 1

Мета: формувати вміння створювати діалог-розпитування на основі запропонованої комунікативної ситуації.

Task: You want to go to Bristol. Ask for information about train times and tickets prices. Decide what kind of ticket you want and how you are going to pay. Work in pairs. Complete the dialogue:

A Good morning. Can I help you?

B Yes, please. I …

You may consult “Conversational formulas” and use them in your dialogue.

Task : Look at the information in the chart.

Trains to Bristol

Depart Arrive

11.25 change at Reading 12.35

11.50 direct 12.50

Tickets

Single &13.50

Day return &19.00

Period return &22.40

Вправа 2

Мета: сформувати вміння створювати діалог-розпитування на основі запропонованої комунікативної ситуації.

Task: You are a journalist and your partner is one of the computer consultants. You are visiting the Computer World exhibition in London, make up your own interview. Work in pairs.

Впровадження системи комп’ютерних вправ для навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення пояснюється потребою формування навичок та вмінь англійського діалогічного мовлення, а саме: формуванням лексичної та граматичної компетенцій; вмінням створювати власний діалог-розпитування.

Комп’ютерна програма має інтегративний характер і складається з навчального та інформаційно-довідкового блоків. Ядром навчального блоку є комп’ютерна програма для диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів ? студентів першого курсу спеціальності „Обчислювальна техніка” ? англійського діалогічного мовлення. Інформаційно-довідковий блок надає інформацію на запит користувача: загальну (характеристику-опис курсу, пояснення та зразки вправ) і мовну (граматичний довідник, англо-український словник, довідник щодо використання мовленнєвих кліше). Комп’ютерна навчальна програма „Speak up English” складається з двох модулів (Units), граматичного довідника з додатком вправ для формування граматичних навичок, англо-українського словника та довідника щодо використання мовленнєвих кліше. Кожен із рівнів має свій діалог-зразок та систему комп’ютерних вправ.

В комп’ютерній програмі була зроблена спроба реалізувати зворотний зв’язок між студентом та комп’ютерною програмою для передачі навчаючої та контролюючої інформації, також для контролю та оцінювання рівня успішності навчально-пізнавальної діяльності студентів, корекції їхніх навичок та вмінь англійського діалогічного мовлення. З огляду на це зворотний зв’язок, реалізований у комп’ютерній програмі “Speak up English”, виконує такі функції: функцію керування, мотиваційну, розвиваючу, інформаційну, виховну та контрольно-коригуючу функції. Робота студента з комп’ютерною програмою є диференційованою, тому виникає потреба надання кожному студенту можливості проходити індивідуальну траєкторію учіння і програмно керувати навчальною діяльністю студента. Якщо студент має певні труднощі у разі виконання завдань певного рівня, йому пропонується пройти низький рівень. У комп’ютерній навчальній програмі було зроблено спробу реалізувати принцип диференціації, що передбачає можливість відбору змісту навчального матеріалу для організації зворотного зв’язку з урахуванням здібностей студентів та рівня їхньої підготовки, що дозволить кожному з них досягти особистих результатів. Реалізація такого зворотного зв’язку в комп’ютерній програмі для диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення із врахуванням вищевказаних функцій та принципу диференціації сприятиме формуванню у майбутніх інженерів-програмістів навичок та вмінь англійського діалогічного мовлення.

Модель диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерної програми була створена із урахування таких принципів навчання англійського діалогічного мовлення у ВТНЗ: рівневої диференціації, спрямованості на учіння, професійної спрямованості, ситуативності, взаємопов’язаного формування різних навичок та вмінь, новизни, мовленнєвої спрямованості та інтерактивності. За умов переходу ВНЗ України на кредитно-модульну систему вважаємо, що модель організації диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерної програми повинна враховувати всі основні положення цієї системи і бути зручною для запровадження в таких умовах. Курс англійської мови для професійного спілкування у Донецькому національному технічному університеті охоплює етап навчання від рівня А2 до рівня В2 і забезпечує досягнення випускниками рівня незалежного користувача англійської мови. Кожний навчальний рік розраховано мінімум на 132 години аудиторних занять, 130 годин для самостійної роботи та 4 години для проведення модульного контролю. Згідно з кредитно-модульною системою, модулі поділяються на обов’язковий та факультативний змістові модулі. Метою обов’язкового модулю є оволодіння комунікативними вміннями на рівні В2. Навчальна діяальність, що пропонується, є складовою саме цього модуля. Наведемо орієнтовану схему обов’язкового змістового модуля з курсу „Англійська мова” для студентів першого курсу факультету „Обчислювальна техніка” Донецького національного технічного університету.

Навчальний модуль 1 (46 годин)

Аудиторне заняття

§ Поточні заняття в аудиторії (26 год.)

§ Перше заняття з КП “Speak up English” (4 год.)

§ Робота з комп’ютерною програмою “Speak up English” (10 год.)

§ Підсумкове заняття (2 год.)

§ Модульна контрольна робота (4 год.)

§ Позаудиторна робота (4 год.)

Навчальний модуль 2 (42 годин)

Аудиторне заняття

§ Поточні заняття в аудиторії (26 год.)

§ Робота з комп’ютерною програмою “Speak up English” (10 год.)

§ Підсумкове заняття (2 год.)

§ Модульна контрольна робота (4 год.)

§ Позаудиторна робота (6 год.)

Контрольний модуль (44 годин)

§ Підготовка до екзамену (38 год.)

§ Складання екзамену (6 год.)

Комп’ютерна програма для диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення використовується у тісному зв’язку із чинними підручниками з англійської мови для студентів першого курсу. Комп’ютерна навчальна програма “Speak up English” призначена для роботи в аудиторний час під керівництвом викладача. Основними організаційними формами навчання англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерних програм є групові практичні аудиторні заняття (АЗ) та заняття в комп’ютерному класі під керівництвом викладача (ЗКК). Процес навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення можно розділити на три етапи з відповідною системою вправ для навчання англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерної навчальної програми “Speak up English”.

Таблиця 1.

Модель диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення

Етапи та цілі навчання | Типи вправ | Групи вправ | Вид заняття

I етап.

Мета?формування лексичних мовленнєвих навичок ДМ | мовні

рецептивно-продуктивні | комп’ютерні вправи у формуванні лексичних навичок англійського ДМ | АЗ

ЗКК

II етап.

Мета?формування граматичних мовленнєвих

навичок ДМ |

мовні

рецептивно-продуктивні | комп’ютерні вправи у формуванні граматичних навичок англійського ДМ |

АЗ

ЗКК

III етап.

Мета?формування навичок та вмінь вести діалог-розпитування на підставі навчально-комунікативних ситуацій | комунікативні рецептивно-продуктивні | комп’ютерні вправи на створення діалогу-розпитування | АЗ

ЗКК

Робота з комп’ютерною програмою для диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення реалізується на аудиторному занятті. Викладач знайомить студентів із навчальними цілями програми, зацікавлює їх цим видом роботи. Потім студенти за допомогою комп’ютерного тестування здійснюють діагностику своїх навичок та вмінь з англійського діалогічного мовлення. Далі триває самостійна робота студена з курсом на аудиторному занятті під керівництвом викладача. Тривалість роботи з одним модулем програми для кожного студента індивідуальна. За підрахунками вона становить у середньому 30 хвилин. Комп’ютерна навчальна програма “Speak up English” реєструє процес роботи кожного студента, у будь-який момент забезпечує викладача необхідною інформацією, яка дає можливість здійснювати контроль за всіма етапами засвоєння матеріалу та коригувати хід навчання. Ця інформація міститься в базі даних поряд з кількістю балів, набраної студентом у процесі виконання всіх завдань.

У третьому розділі описано процедуру експериментального дослідження процесу навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерної програми. Зокрема у розділі розглянуто організацію підготовки і проведення експерименту, наведено й інтерпретовано одержані результати, сформульовано методичні рекомендації щодо застосування комп’ютерної програми для диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення.

Мета експериментального дослідження – обрати ефективну модель навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з комп’ютерною підтримкою. Теоретичний аналіз проблеми навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення на підставі врахування психолого-педагогічних аспектів та принципів застосування комп’ютерних вправ дозволив сформулювати робочу гіпотезу експериментального дослідження.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що використання комп’ютерної програми для диференційованого навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення із спеціально створеною системою комп’ютерних вправ сприятиме більш ефективному формуванню у майбутніх інженерів-програмістів навичок та вмінь англійського діалогічного мовлення.

За класифікацією П.Б.Гурвича, цей експеримент був базовим, вертикально-горизонтальним, природним, відкритим методичним експериментом. Вертикальний характер експерименту давав змогу зробити висновок про загальну ефективність розробленої системи комп’ютерних вправ для навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення. Горизантальний характер експерименту полягав у порівнянні двох варіантів моделі навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення без і з урахуванням рівневої диференціації.

Неварійованими умовами навчання в експериментальних і контрольних групах під час проведення екперименту стали: склад експериментальних груп ? однакові за кількістю учасників (по 15 осіб) та з приблизно однаковим рівнем володіння англійською мовою; час проведення експериментального навчання; тематика, мовний матеріал у контрольних та експериментальних групах; зміст передекспериментального та післяекспериментального зрізів для контрольних та експериментальних груп; критерії оцінювання рівня сформованості навичок та вмінь англійського діалогічного мовлення в усіх групах; експериментатор.

Варійованою умовою експерименту було використання комп’ютерної програми для навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення: комп’ютерна програма складається з двох розділів “Travelling around London” та “Computing”; кожен розділ, у свою чергу, складається з двох підрозділів, в одному з яких реалізовано рівневу диференціацію навчальних досягнень студентів щодо навчання англійського діалогічного мовлення, в іншому рівнева диференціація відсутня.

У процесі планування педагогічного експерименту було використано основні підходи і положення теорії та методики проведення експериментальних досліджень, які викладені в роботах Е.О.Штульмана, В.І.Євдокімова, Т.П.Агапової, І.В.Гаврик, Т.О.Олійник. Були здійснені такі етапи експериментального дослідження: передекспериментальний зріз; експериментальне навчання; післяекспериментальне тестування; статистична обробка експериментальних даних; аналіз результатів експерименту, формулювання висновків.

Проаналізувши існуючі наукові дослідження для оцінки рівня розвитку мовленнєвих навичок та вмінь діалогічного мовлення, ми виділили чотирі критерії для оцінювання рівня сформованості вмінь та навичок англійського діалогічного мовлення майбутніх інженерів-програмістів: 1) змістовність мовлення або відповідність висловлювань студентів мовленнєвій ситуації; 2) різноманітність діалогічних єдностей, що використовувались у висловлюваннях; 3) обсяг висловлювань; 4) відносна правильність мовлення (лексико-граматичне оформлення висловлювань).

Мовленнєвий продукт студента оцінено різною кількістю балів у відповідності до конретного критерію. Критерій „змістовність мовлення або відповідність висловлювань студентів мовленнєвої ситуації” розглядається як реалізація комунікативних завдань, поставлених перед студентами у мовленнєвій ситуації. Максимальна кількість балів ? 30. Критерій „різноманітність діалогічних єдностей, що використовувались у висловлюваннях” включає в себе наявність різноманітних діалогічних єдностей. Максимальна кількість балів ? 30. Критерій „обсяг висловлювань” належить до кількісних критеріїв і має максимальну кількість балів ? 15. Критерій „відносна правильність мовлення” передбачає оцінювання лексичного та граматичного оформлення висловлювань. Максимальна кількість балів ? 25.

Експериментальне навчання проводилось на базі Донецького національного технічного університету протягом 2003-2004 навчального року із студентами першого курсу денного відділення спеціальності „Обчислювальна техніка”.

В експериментальному навчанні взяло участь 60 студентів чоловічої і жіночої статі 18-19 років. Вони навчались у чотирьох групах по п’ятнадцять осіб у кожній: двох експериментальних (ЕГ-1 і ЕГ-2), в яких навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення проводилось із використанням комп’ютерної програми з урахування рівневої диференціації навчальних досягнень студентів, і двох котрольних (КГ-1 і КГ-2), комп’ютерної програми без урахування рівневої диференціації навчальних досягнень студентів щодо навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення. Рівень оволодіння англійського мовою у вказаних групах на початку експериментального навчання був практично однаковий, про що свідчать результати передекспериментального зрізу, наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Результати передекспериментального та післяекспериментального зрізів з перевірки рівня сформованості навичок і вмінь англійського діалогічного мовлення студентів

(середні показники по кожній групі у %)

Група | Передекпериментальний зріз | Післяекпериментальний зріз | Приріст показника виконання | ЕГ-1 | 61,0 | 87,2 | 26,2 | КГ-1 | 63,0 | 71,2 | 8,2 | ЕГ-2 | 61,5 | 85,0 | 23,5 | КГ-2 | 62,7 | 72,5 | 9,8 |

Завданням передекспериментального зрізу стала перевірка рівня сформованості граматичних та лексичних навичок та вмінь англійського діалогічного мовлення студентами контрольних та експериментальних груп. З цією метою на початку експериментального навчання було проведено передекспериментальний зріз у формі тестування.

Аналіз результатів передекспериментального зрізу дозволяє зробити такі висновки:

1) обрані групи мають приблизно однаковий рівень сформованості граматичних і лексичних навичок та вмінь англійського діалогічного мовлення;

2) студенти цих груп на першому році навчання у ВТНЗ володіють достатнім рівнем сформованості граматичних та лексичних навичок англійського діалогічного мовлення на рівні В1, оскільки ними було виконано понад 50 % запропонованих завдань.

Результати післяекспериментального навчання переконливо свідчать про ефективність використання комп’ютерної програми “Speak up English” з системою комп’ютерних вправ для навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення.

Аналіз результатів експериментального навчання дозволяє зробити такі висновки: застосування розробленої комп’ютерної програми з системою комп’ютерних вправ, створених з використанням рівневої диференціації навчальних досягнень, забезпечує підвищення рівня сформованих навичок і вмінь англійського діалогічного мовлення майбутніми інженерами-програмістами; навчання із застосуванням комп’ютерної програми з реалізацією рівневої диференціації є ефективнішим, ніж без неї; порівнявши середні перед- та післяекспериментальні покажчики рівня сформованості навичок і вмінь студентів діалогічного мовлення, ми дійшли висновку про те, що рівень сформованих навичок і вмінь англійського діалогічного мовленні суттєво підвищився.

Сформульовані методичні рекомендації відображають основні положення навчання майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення з використанням комп’ютерних програм.

У висновках відображено основні наукові і практичні результати реферованої роботи:

1. Основними принципами у навчанні майбутніх інженерів-програмістів англійського діалогічного мовлення є принципи комунікативності навчально-пізнавальної діяльності та диференційованого навчання. До навчання діалогічного мовлення входять завдання, спрямовані на оволодіння вмінням швидко реагувати на репліку співрозмовника, використовуючи репліки, що мають різні комунікативні функції,