НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧУДАК РОМАН АНДРІЙОВИЧ

УДК 636.084.087.7.

ТЕОРЕТИЧНЕ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ФІТОБІОТИКІВ У ГОДІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України та Інституті кормів УААН

Науковий консультант - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, перший проректор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Савченко Юрій Іванович, Інститут сільського господарства Полісся УААН, директор

доктор сільськогосподарських наук, професор Засуха Юрій Васильович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри технологій, економіки та менеджменту в тваринництві

доктор сільськогосподарських наук, доцент Повозніков Микола Гаврилович, Подільський державний аграрно-технічний університет, декан біотехнологічного факультету

Захист дисертації відбудеться "19" червня 2008 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навч. корпус № 4, к. 28.

Автореферат розісланий "16" травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.І.Чигрин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значна роль у вирішенні проблеми забезпечення населення України високоякісними продуктами харчування, а переробної промисловості – сировиною відводиться тваринництву як одній із пріоритетних галузей в аграрному секторі економіки України.

Подальше збільшення виробництва продукції тваринництва, поряд із створенням нових високопродуктивних порід тварин із високим генетичним потенціалом, пов’язане з розробкою ефективних способів підвищення продуктивності тварин шляхом застосування нового покоління природних біологічно активних речовин.

Сьогодні зусилля багатьох учених спрямовані на створення нових сучасних преміксів, біологічно активних добавок, у тому числі рослинного походження.

Значний внесок у розробку, вивчення властивостей та використання ферментних препаратів, антиоксидантів, амінокислот, мінерально-вітамінних преміксів, хелатних комплексів, каротиноїдів зробили вітчизняні та зарубіжні вчені (Ібатуллін І.І., 2000; Богданов Г.О., 2004; Савченко Ю.І., 2003; Буркат В.П. та ін. 1998; Рибалко В.П., Колесник Н.Д., 2002; Захаренко М.О., Мартиновський В.П., 2002; Фисинин В.И., Бородай В.П., 2004; Свеженцов А.И., 2003; Калачнюк Г.П., 1996; Fuller R., 1989; Foster S., 1991).

В останні роки все більше уваги приділяється використанню для живлення тварин ароматичних і смакових добавок, рослинних екстрактів та інших фітопрепаратів (фітобіотиків) із нетрадиційних рослинних ресурсів.

Фітобіотики, додані до комбікормів, не руйнуються у процесі їх технологічної обробки, рівномірно розподіляються в об’ємі кормової суміші і не піддаються гідролізу ферментами в шлунку (Подобед Л.И., 2007).

Однак широке використання фітобіотиків із нетрадиційної рослинної сировини в годівлі сільськогосподарських тварин стримується через недостатню кількість досліджень з вивчення їх хімічного складу, впливу на обмін речовин та продуктивність.

Тому дослідження, спрямовані на вирішення цієї наукової проблеми, мають важливе значення і забезпечать реалізацію генетичного потенціалу тварин та одержання продукції високої якості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом навчання у докторантурі на кафедрі годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного аграрного університету, планом науково-дослідних робіт Інституту кормів УААН за темами: “Розробити та перевірити у виробничих умовах високоефективну систему годівлі свиней та інших видів тварин і птиці на основі відтворювальних в Україні ресурсів фуражного зерна шляхом балансування амінокислотного і мінерального складу кормів” (номер державної реєстрації 0104U005334); “Дослідити біологічну доступність біогенних елементів та розробити методи оптимізації мінерального живлення“ (номер державної реєстрації 0108U000048).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи – теоретично обґрунтувати та розробити систему використання біологічно активних речовин рослинного походження (фітобіотиків) у годівлі сільськогосподарських тварин.

Поставлена мета досягалась вирішенням наступних завдань:

- вивчити хімічний склад та вміст біологічно активних речовин в ехінацеї пурпуровій (Echinacea purpurea), родіолі рожевій (sedum roseum), елеутерококу колючому (Eleutherococcus senticosus), валеріані лікарській (Valeriana officinalis), полині гіркому (Artemisia absinthium), калгані (Potentilla erecta), шипшині собачій (Rosa canina), буркуні лікарському (Melilotus officinalis), чазі (Inonotus oblyguus) та бджолиному обніжжі;

- вивчити ріст, обмін речовин, збереженість та забійні якості молодняку курок за використання кормових добавок рослинного походження;

- дослідити морфологічні показники органів травлення, залоз внутрішньої секреції та їх функціональну активність, морфофункціональну характеристику органів розмноження молодняку курок за вирощування на комбікормах з додаванням фітобіотиків;

- з’ясувати вплив фітобіотиків на розвиток, продуктивність та збереженість курок-несучок, якість яєць, перетравність поживних речовин корму;

- дослідити хімічний склад органів і тканин, ваговий і лінійний ріст органів травлення, забійні якості та гематологічні показники у курок-несучок за згодовування добавок рослинного походження;

- дослідити ріст і розвиток, збереженість, забійні якості та фізико-хімічні властивості м’яса курчат-бройлерів за використання екстрактів рослин та бджолиного обніжжя;

- дослідити морфологічні показники органів травлення, вміст мінеральних елементів у м’язах та кістковій тканині, морфологічний склад і біохімічні показники крові у курчат-бройлерів при застосуванні фітобіотиків у складі комбікорму;

- обґрунтувати доцільність використання кормової добавки із ехінацеї пурпурової в годівлі молодняку кролів при вирощуванні на м’ясо та з’ясувати її вплив на ріст, структуру органів травлення, обмін речовин та якість продукції;

- вивчити продуктивність та гематологічні показники у коропа лускатого за додавання фітобіотиків до корму;

- обчислити економічну ефективність застосування кормових добавок з рослинної сировини (фітобіотиків) у годівлі ремонтного молодняку курок, курок-несучок, курчат-бройлерів, кролів та риби;

- розробити науково-практичні рекомендації з використання кормових добавок рослинного походження (фітобіотиків) у годівлі сільськогосподарських тварин.

Об’єкт дослідження – кормові добавки з нетрадиційної рослинної сировини (фітобіотики) при вирощуванні ремонтного молодняку курок кросу Ломанн-браун, курчат-бройлерів кросу Кобб-500, кролів породи сірий велетень, коропа лускатого та виробництві харчових яєць.

Предмет дослідження – хімічний склад кормових добавок, яєчна та м’ясна продуктивність, перетравність поживних речовин корму, хімічний склад м’яса, яєць, морфофункціональний стан травної, статевої та ендокринної систем, морфологічні та біохімічні показники крові тварин.

Методи дослідження – поставлені у роботі завдання вирішувались з використанням зоотехнічних (жива маса та середньодобові прирости, продуктивність, хімічний склад кормів та перетравність поживних речовин), біохімічних (хімічний склад препаратів із рослинної сировини, яєць і тканин; вміст вітамінів у яйцях; рівень білків та їх фракцій, концентрація ліпідів, холестерину, макро- та мікроелементів у крові), морфологічних та гістологічних (проміри органів травлення і статевих органів, гістологічна структура залоз внутрішньої секреції), статистичних (обробка отриманих даних) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі проведених глибоких всебічних досліджень з вивчення хімічного складу ехінацеї пурпурової, елеутерококу, полину, буркуну, валеріани, шипшини, калгану, родіоли, чаги та бджолиного обніжжя доведено можливість застосування нетрадиційної рослинної сировини в якості кормових добавок до комбікормів для сільськогосподарської птиці, кролів та риби як природних джерел біологічно активних речовин.

Підтверджено суттєві відмінності хімічного складу та наявність біологічно активних сполук у кормових добавках із нетрадиційної рослинної сировини, що свідчить про необхідність урахування цих особливостей при їх використанні як кормових добавок.

Уперше на основі вивчення впливу кормових добавок із нетрадиційної рослинної сировини на перетравність поживних речовин корму, морфофункціональну активність органів травлення, залоз внутрішньої секреції, продуктивність птиці, кролів та риби, якість продукції доведено їх здатність стимулювати процеси обміну речовин в організмі сільськогосподарських тварин.

Доведено високі технологічні властивості добавок із нетрадиційної рослинної сировини при виробництві комбікормів для птиці, кролів та риби, що дає можливість їх широкого застосування.

Уперше доведено позитивний вплив додавання екстрактів коріння або суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину, буркуну до повнораціонних комбікормів на перетравність сухої та органічної речовини, протеїну та жиру корму в курок у період несучості.

Згодовування у складі комбікорму фітобіотиків ремонтним курчатам, куркам-несучкам, курчатам-бройлерам, кролям та рибі підсилює еритро- та гемопоез, обмін білків за рахунок збільшення їх вмісту в сироватці крові; підвищує функціональну активність гіпоталамо-гіпофізарної та статевої систем завдяки зростанню вмісту фолікулостимулюючого гормону, естрадіолу у сироватці крові ремонтного молодняку курок.

Вирощування курчат на комбікормах з додаванням фітобіотиків стимулює статеве дозрівання ремонтного молодняку за рахунок збільшення маси та лінійних промірів статевих органів. Уведення фітобіотиків до складу повнораціонних комбікормів для ремонтного молодняку, курок-несучок та курчат-бройлерів забезпечує стабільність морфологічної і гістологічної структури органів травлення та залоз внутрішньої секреції, а їх зміни мають адаптивний характер.

Додавання до комбікорму курок-несучок та курчат-бройлерів кормових добавок із нетрадиційної рослинної сировини сприяє одержанню харчових яєць і м’яса птиці високої якості, про що свідчить збільшення вмісту кальцію, фосфору, заліза та цинку у білку курячого яйця та каротиноїдів і вітаміну А у його жовтку. За цих умов у м’язовій та кістковій тканинах курчат-бройлерів збільшується вміст цинку, марганцю і заліза, що поліпшує їх біологічні властивості.

Встановлено позитивний вплив фітобіотиків у складі комбікормів при їх згодовуванні на фізико-хімічні показники м’яса курчат-бройлерів та кролів за рахунок підвищення інтенсивності забарвлення м’язів та дегустаційних показників м’яса.

Наукову новизну одержаних результатів підтверджено деклараційними патентами України на корисну модель “Рослинний стимулятор яйценосності курей” № 9542 А 23К1/00 та “Спосіб підвищення продуктивності бройлерів” № 9582 А 23К1/00 А 23К1/14.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено кормові властивості добавок із нетрадиційної рослинної сировини та вказано на найефективніші джерела біологічно активних речовин.

Доведено можливість їх уведення до комбікормів для птиці, кролів та риби без втрати біологічної активності, що підвищує продуктивну дію комбікормів в організмі тварин.

Відпрацьовано дози введення добавок із нетрадиційної рослинної сировини, схеми згодовування та встановлено продуктивну дію фітобіотиків.

За введення екстрактів із нетрадиційної рослинної сировини до комбікормів у ремонтного молодняку курок та курчат-бройлерів прирости зростають на 4,3-12,2%. Додавання до комбікормів фітобіотиків підвищує інтенсивність росту кролів та риби на 3,6-24,8%, а несучість курок - на 5,8-26%.

Встановлено позитивний вплив екстрактів із коріння і суцвіть ехінацеї, елеутерококу, полину та буркуну на перетравність органічної (7,2-16,5%) та сухої речовини (6,1-17,7%), протеїну (6,2-12,9%) і жиру (5,3-33,3%) корму за їх згодовування з комбікормами куркам-несучкам.

Витрата корму на одиницю приросту живої маси при застосуванні фітобіотиків знижується у курчат-бройлерів на 6,5%, кролів – на 14,6%, коропа лускатого – на 14,9%, курок-несучок (на 10 яєць) – на 12,7%. Введення до складу комбікорму екстрактів рослинного походження підвищує збереженість ремонтного молодняку курей на 2,3%, курчат-бройлерів – на 2% та забезпечує зростання економічної ефективності виробництва яєць на 3,9-11,1%, м’яса бройлерів – на 3,8-7,0%, кролів – на 2,0-22,0%, риби – на 3,0-26,0%.

Результати наукових досліджень використано при розробці технічних умов “Добавки кормові рослинного походження” (ТУ У 15.7-00497236-001: 2007) та “Біологічно активна добавка з ехінацеї пурпурової” (ТУ У 15.7-00497236-002: 2007-02-05).

Результати досліджень впроваджено у СВАТ “Птахокомбінат “Тульчинський” Тульчинського району з річним економічним ефектом 405,3 тис. грн. (у цінах 2004 року), ПСП “Василівське” Тиврівського району – 91,8 тис. грн. (у цінах 2005 року) та СТОВ “Агрофлора” Жмеринського району Вінницької області – 112,5 тис. грн. (у цінах 2006 року).

На основі результатів досліджень розроблено науково-практичні рекомендації з використання біологічно активних добавок природного походження у годівлі сільськогосподарських тварин, які розглянуто та схвалено Науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України (протокол №3 від 15.10.2007) і опубліковано у відкритому друці (Київ, 2007).

Особистий внесок здобувача полягає у розробці програми, організації і проведенні експериментальних досліджень та опрацюванні літератури за темою дисертаційної роботи, статистичній обробці результатів досліджень, написанні роботи та підготовці матеріалів для опублікування.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались на наукових конференціях:

- Міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ–Дніпродзержинськ–Харків, 28 жовтня – 4 листопада 2002 року);

- Міжнародна наукова конференція “С эхинацеей в третье тысячелетие” (Полтава, 7-11 липня 2003 року);

- VI міжнародна науково-практична конференція “Наука і освіта - 2003” (Дніпропетровськ–Донецьк–Харків, 20-24 січня 2003 року);

- Міжнародна науково-практична конференція молодих учених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблеми аграрної науки і практики” (Львів, 17-18 червня 2004 року);

- VI міжнародна науково-практична конференція морфологів України (Львів, 20-21 травня 2004 року);

- VІІI міжнародна науково-практична конференція “Наука і освіта - 2005” (Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 року);

- конференція науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету (Київ, березень 2005 року);

- науково-практична конференція “Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Вінниця, 23-25 травня 2005 року);

- Міжнародна науково-практична конференція “Дні науки - 2005” (Дніпропетровськ, 15-17 квітня 2005 року);

- Всеукраїнська науково-практична конференція “Сучасні проблеми годівлі, утримання та розведення сільськогосподарських тварин”, присвячена 100-річчю від дня народження професора Д.Я.Василенка (Київ, 23 грудня 2005 року).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 25 статей у фахових виданнях, в яких викладено основні положення дисертаційної роботи, та одержано 2 деклараційних патенти України на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 400 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, основної частини, висновків, пропозицій виробництву та додатків. Робота містить 114 таблиць, 7 рисунків та 8 додатків. Список літератури вміщує 657 найменувань, у тому числі 122 – іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи проведено в науковій лабораторії кафедри годівлі тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного аграрного університету, Інституті кормів УААН та на кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин Вінницького державного аграрного університету. Науково-господарські дослідження проведено у СВАТ “Птахокомбінат Тульчинський“, СПД “Похвалюк С.Г.” Вінницької області.

Поставлені завдання вирішувалися в 13 науково-господарських дослідах з використанням зоотехнічних, фізіологічних, гематологічних, біохімічних, морфологічних та статистичних методів досліджень згідно із схемою досліду (рис. 1).

У дослідах використано 21000 голів ремонтного молодняку курок та курок-несучок, 9550 голів бройлерів, 100 голів молодняку кролів, понад 95000 штук коропа лускатого.

Науково-господарські досліди проводили згідно з загальноприйнятими методиками (Овсянников А.И., 1976; Кононенко В.К., Ібатуллін І.І., Патров В.С., 2000; Козырь В.С., Свеженцов А.И., 2002). При формуванні груп враховували живу масу тварин, вік, стать, породу, крос, продуктивність тощо.

Екстракти готували згідно з рекомендаціями на 40% спиртовому розчині: ехінацеї (коріння і суцвіття) – у співвідношенні 1:10, елеутерококу (коріння) – 1:1, родіоли (кореневище) – 1:5; на 70% спиртовому розчині: полину (трава) – 1:1, валеріани (кореневище) – 1:5; на окропі: буркуну (трава), шипшини (плоди), калгану (кореневище) – 1:10, чаги – на воді (t0 +500C) – 1:5.

У виробничих умовах для зручності використання екстракти рослин змішували з невеликою кількістю комбікорму і висушували за температури +45-600С. Висушену повітряно-суху суміш вводили до основної маси комбікорму, ретельно змішували і згодовували тваринам. Частину добавок (бджолине обніжжя, коріння і суцвіття ехінацеї) висушували, подрібнювали та вводили до комбікорму, який згодовували.

У дослідних добавках визначили вміст біологічно активних і поживних речовин. Зокрема, методом якісних реакцій в екстрактах рослин досліджували вміст аскорбінової і органічних кислот, поліфенольних сполук і флавоноїдів, їх кількісний вміст – титрометричним та спектрофотометричним методами, вміст амінокислот – методом іонообмінної хроматографії.

Дослідження вмісту основних поживних речовин проводили, користуючись традиційними методиками (Е.А. Пєтухова и др., 1989).

Для досліду використовували повнораціонні комбікорми, до яких вводили, згідно із схемою досліджень, екстракти чи суху подрібнену ехінацею пурпурову.

У 1-10 дослідах вивчали ефективність добавки різних доз коріння (0,44; 0,66; 0,88 мл/кг живої маси за добу), і суцвіття ехінацеї пурпурової (0,33; 0,44; 0,55 мл), елеутерококу (0,4; 0,8; 1,2 мл), полину гіркого (0,36; 0,65; 0,9 мл) та буркуну жовтого (4,4; 6,6; 8,8 мл) у годівлі ремонтного молодняку курок та курок-несучок кросу Ломанн-браун. Тривалість дослідів для ремонтного молодняку курей становила 105 діб, для курок-несучок – 180 діб.

У 11-му досліді використовували курчат-бройлерів кроссу Кобб-500. Птицю контрольної групи утримували на повнораціонному комбікормі, а до комбікорму курчат-бройлерів дослідних груп додавали екстракти коріння (0,66 мл/кг живої маси за добу), суцвіття (0,44 мл), ехінацеї, елеутерококу (0,8 мл), полину (0,65 мл), валеріани (0,43 мл), шипшини (8,57 мл), калгану (3,43 мл), родіоли (2,1 мл), чаги (1,0 мл) та добавку бджолиного обніжжя (0,01 г). Дослід тривав 35 діб.

Кролям породи сірий велетень (тривалість досліду 103 доби) сухе подрібнене суцвіття і коріння ехінацеї пурпурової згодовували в складі повнораціонного комбікорму з розрахунку 0,5 та 1% від сухої речовини.

У повнораціонні комбікорми для коропа лускатого вводили подрібнене коріння і суцвіття ехінацеї в кількості 0,5, 1,0 та 1,5% від маси корму. Тривалість досліду – 132 доби.

У дослідах на ремонтному молодняку курок, курок-несучок, бройлерах, кролях визначали: збереженість поголів’я і живу масу тварин та обчислювали абсолютний, середньодобовий і відносний прирости, витрати комбікорму; забійні і м’ясні показники, хімічний склад тканин і окремих органів; проводили дослідження морфологічної, гістологічної будови органів травлення та залоз внутрішньої секреції.

Яєчну продуктивність курок оцінювали шляхом щоденного обліку кількості знесених яєць, визначаючи такі показники: валовий збір яєць, несучість на початкову та середню несучку, інтенсивність несучості, кількість яєчної маси, форму, розміри та хімічний склад яєць.

У дослідах на курках-несучках вивчали перетравність поживних речовин корму. Для цього з кожної групи відбирали за принципом аналогів по 4 голови і розміщували їх в індивідуальні клітки. Підготовчий період тривав 5 діб, обліковий – 7 діб. Перетравність поживних речовин визначали за методикою О.И. Маслиевой (1970).

З метою визначення гематологічних показників з кожної групи відбирали по чотири несучки, у яких брали кров уранці до годівлі.

У крові визначали вміст формених елементів, гемоглобіну, резервну лужність, лейкоцитарну формулу, вміст білка та білкових фракцій, глюкози, загальних ліпідів, аспартат-, аланінамінотрансфераз та лужної фосфатази методами, описаними Б.И. Антоновым (1991) та В.С. Козирем, А.И. Свеженцовым (2002).

Для вивчення забійних і м’ясних якостей тварин, хімічного складу і фізичних властивостей м’язової тканини від кожної з чотирьох тварин відбирали і досліджували зразки м’яса і внутрішніх органів (печінка, м’язовий та залозистий шлунки, серце, тонкий та товстий кишечники).

У м’язовій тканині визначали вологу, жир загальний азот, золу за загальноприйнятими методиками (Лукашик Н.А., Тащилин В.А., 1961), вологоутримуючу здатність і ніжність м’яса – методом пресування (Воловинская В., Кельман Б., 1960), активну кислотність (рН) – потенціометричним методом на універсальному іонометрі ОП – 204/1, калорійність – розрахунково, на основі даних хімічного складу, показник мармуровості – за методом ВНДІМП.

Морфологічні та гістологічні дослідження печінки, шлунка та кишечнику, підшлункової та щитоподібної залоз проводили за методиками, наведеними К. Ташке (1980).

Вміст мікроелементів у кормах і добавках, м’язовій і кістковій тканинах та внутрішніх органах визначали методом атомно-абсорційної спектрометрії на ПРК-1м.

Біометричну обробку даних здійснювали на ПЕОМ за Н.А. Плохинским (1969), використовуючи програмне забезпечення МS Excel з вбудованими статистичними функціями. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001. Економічну ефективність визначали на основі фактичних витрат на виробництво одиниці продукції, отриманої від тварин у дослідах.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Хімічний склад біологічно активних рослинних добавок

та бджолиного обніжжя

Встановлено, що суха речовина стебел із листям ехінацеї за вмістом протеїну, жиру, клітковини і золи схожа з соломою злакових культур (табл. 1). Проте за кількістю БЕР вона в 1,5 раза перевершує солому і наближається до зерна, маси кукурудзи молочно-воскової стиглості (65,3%).

Насіння ехінацеї за кількістю в ньому протеїну, клітковини і золи близьке до зернобобових, хоча містить значно більше жиру, кількість якого в 1,7 раза вища, ніж у зерні сої.

Таблиця 1

Хімічний склад сухої речовини ехінацеї пурпурової, %

Частина рослини | Органічна речовина | Протеїн | Жир | Клітко-вина | БЕР | Зола

Стебло з листям | 93,19 | 4,85 | 0,88 | 27,07 | 60,39 | 6,81

Суцвіття | 91,65 | 9,60 | 2,67 | 21,08 | 58,30 | 8,35

Насіння | 95,02 | 25,59 | 29,11 | 10,06 | 30,26 | 4,98

Слід відзначити, що суцвіття ехінацеї містить протеїну на 4,75% і жиру на 1,79% більше, а клітковини – на 5,99% менше, ніж стебло з листям.

Окремі частини рослин відрізняються між собою не тільки за вмістом протеїну, а й за його амінокислотним складом (табл. 2). Зокрема, суцвіття і насіння ехінацеї містить амінокислот відповідно в 16,2 і 12,7 раза більше, ніж коріння. Характерним для амінокислотного складу ехінацеї є високий вміст в її вегетативній частині і корінні аспарагінової і глутамінової кислот.

Протеїн суцвіття і насіння ехінацеї за рівнем лізину, гістидину, фенілаланіну, треоніну і валіну близький до протеїну злакових трав (3,4-3,9%), проте в ньому міститься в 1,5-2,0 рази більше аргініну і гліцину, в 4 рази менше – метіоніну та 2 раза – цистину.

Порівняння окремих частин рослини за амінокислотним складом протеїну між собою свідчить про певні відмінності між ними. Зокрема, суцвіття і насіння ехінацеї за складом протеїну близькі, за винятком проліну та ізолейцину. Вміст першої амінокислоти у суцвітті в 1,6 раза вище, а другої – в 2,4 раза нижче, ніж у насінні.

Значно суттєвіша різниця відзначається у складі протеїну коріння і вегетативної частини ехінацеї. Так, перше містить лізину, аспарагінової кислоти, треоніну і гліцину в 1,1-1,4 раза більше, ніж суцвіття і насіння; лейцину і тирозину – в 1,6-1,8 раза, метіоніну – в 2,4 раза більше, ніж у суцвітті і 1,8 раза більше порівняно з насінням; цистину – відповідно 6,0 і 4,4 раза.

Дослідження зразків ехінацеї свідчить, що суцвіття багате на лінолеву (51,48%), ліноленову (12,25%) та пальмітинову (14,87%) жирні кислоти. Насіння ж містить 56,77% лінолевої кислоти, а ліноленова практично відсутня. Вміст олеїнової кислоти у насінні на 22,69% перевищує вміст її у суцвітті.

Таблиця 2

Вміст амінокислот в ехінацеї пурпуровій

Амінокислота | Суцвіття | Коріння | Насіння

в 1 кг, г | % від сирого протеїну | в 1 кг, г | % від сирого протеїну | в 1 кг, г | % від сирого протеїну

Лізин | 3,89 | 3,50 | 0,35 | 5,08 | 3,08 | 3,55

Метіонін | 0,41 | 0,37 | 0,06 | 0,88 | 0,43 | 0,49

Цистин | 0,32 | 0,29 | 0,12 | 1,80 | 0,33 | 0,38

Аспарагінова кислота | 1,40 | 12,63 | 1,19 | 17,36 | 0,70 | 12,29

Треонін | 3,85 | 3,46 | 0,31 | 4,47 | 2,83 | 3,25

Серин | 7,25 | 6,52 | 0,53 | 7,73 | 7,52 | 8,64

Глутамінова кислота | 8,22 | 25,36 | 1,58 | 22,99 | 0,70 | 23,79

Пролін | 6,26 | 5,63 | 0,36 | 5,31 | 3,23 | 3,71

Гліцин | 6,76 | 6,07 | 0,58 | 8,40 | 5,76 | 6,61

Аланін | 6,31 | 5,67 | 0,44 | 6,40 | 4,90 | 5,63

Валін | 4,12 | 3,71 | 0,07 | 1,05 | 3,40 | 3,91

Ізолейцин | 2,02 | 1,81 | 0,08 | 1,17 | 3,78 | 4,34

Аргінін | 1,63 | 10,45 | 0,36 | 5,26 | 7,99 | 9,18

Гістидин | 1,85 | 1,66 | 0,08 | 1,12 | 1,36 | 1,56

Лейцин | 7,32 | 6,58 | 0,32 | 4,67 | 5,84 | 6,72

Тирозин | 1,92 | 1,72 | 0,19 | 2,71 | 1,32 | 1,51

Фенілаланін | 5,11 | 4,59 | 0,25 | 3,61 | 3,86 | 4,44

Аналіз зольного складу ехінацеї пурпурової (табл. 3) свідчить про вміст у ній значної кількості мінеральних речовин, у тому числі мікроелементів кровотворної дії.

Таблиця 3

Вміст мінеральних елементів в ехінацеї пурпуровій

Добавка | Кальцій, г/кг | Магній, г/кг | Залізо, мг/кг | Цинк, мг/кг | Марганець, мг/кг | Мідь, мг/кг

Насіння ехінацеї | 8,60 | 7,19 | 278,20 | 14,07 | 25,43 | 9,34

Суцвіття ехінацеї | 10,43 | 8,03 | 234,70 | 15,70 | 22,24 | 9,28

Коріння ехінацеї | 4,48 | 5,91 | 697,97 | 25,06 | 152,43 | 10,07

Так, за вмістом кальцію у суцвітті вона схожа з соломою зернобобових культур, а кількість його у насінні у 2-3 рази вища, ніж у зерні бобових. Водночас вміст магнію у суцвітті і зерні у 2,0-2,5 раза вище, ніж у корінні.

Найвищий вміст мікроелементів відзначено в корінні ехінацеї. Зокрема, кількість заліза і цинку в ньому в 2,5-3,5 раза вище, ніж у суцвітті і насінні, марганцю – майже у 6 разів. Якщо порівняти за вмістом мікроелементів насіння ехінацеї із зерном бобових культур, то слід відзначити вище в 3,5 раза накопичення в ньому заліза і марганцю та в 2,0 раза – міді. За вмістом цинку насіння і суцвіття ехінацеї на 16% поступається горохові.

Серед досліджуваних екстрактів найбільший вміст органічних кислот встановлено в екстрактах коріння ехінацеї, елеутерококу, калгану та шипшини (0,53-0,72%) (табл. 4).

Таблиця 4

Вміст біологічно активних сполук в екстрактах рослин, %

Екстракт | Аскорбінова кислота | Органічні кислоти | Поліфенольні сполуки | Флавоноїди

Ехінацея: коріння

суцвіття | 0,006

0,006 | 0,72

0,34 | 0,04

0,04 | 0,01

0,001

Родіола | 0,007 | 0,44 | 0,10 | 0,01

Елеутерокок | 0,01 | 0,57 | 0,01 | 0,002

Валеріана | 0,002 | 0,27 | 0,13 | 0,004

Полин | 0,004 | 0,18 | 0,16 | 0,02

Калган | 0,005 | 0,53 | 0,44 | 0,008

Шипшина | 0,004 | 0,60 | 0,42 | 0,004

Буркун | 0,004 | 0,44 | 0,07 | 0,003

Чага | - | 0,29 | 0,04 | 0,02

Встановлено, що найбільше аскорбінової кислоти міститься в екстракті елеутерококу, дещо менше – в екстрактах родіоли (0,007%) та корінні і суцвітті ехінацеї (0,006%). Порівняно з елеутерококом вміст аскорбінової кислоти в екстрактах калгану нижче на 28,5%, полину, шипшини та буркуну – на 42,8%. Екстракт валеріани бідніший на її вміст на 71,4%, а в екстракті чаги вона повністю відсутня.

З-поміж вивчених екстрактів встановлено, що найбільшою поліфенольною активністю володіють екстракти калгану, шипшини, полину, валеріани та родіоли. Найменший їх вміст встановлено в екстрактах елеутерококу.

Виявлено, що найбільший вміст флавоноїдів містився в екстрактах чаги та полину – 0,02%. Дещо менше їх (0,01%) – в екстрактах родіоли та корінні ехінацеї. У решти досліджуваних екстрактів їх вміст коливався у межах 0,001-0,008%.

Бджолине обніжжя є концентратом багатьох біологічно активних речовин, яких нині відомо більше восьмидесяти.

З даних таблиці 5 видно, що бджолине обніжжя багате на аспарагінову і глутамінову кислоти та лейцин, проте в ньому міститься відносно мало метіоніну та ізолейцину. Аналіз амінокислотного складу білка досліджуваної добавки показав, що поряд із значною кількістю замінних амінокислот (глутамінова кислота, аспарагінова кислота, пролін і аланін) в білку обніжжя містилося відносно багато лізину, лейцину і треоніну (4,76-7,80%).

Таблиця 5

Вміст амінокислот у бджолиному обніжжі

Амінокислота | в 1 кг, г | % від сирого протеїну

Лізин | 9,73 | 6,59

Гістидин | 4,58 | 3,11

Аргінін | 9,36 | 6,35

Аспарагінова кислота | 15,20 | 10,30

Треонін | 7,02 | 4,76

Серин | 9,68 | 6,56

Глутамінова кислота | 20,96 | 14,20

Пролін | 16,87 | 11,43

Гліцин | 7,40 | 5,01

Аланін | 10,17 | 6,89

Цистин | 0,86 | 0,59

Валін | 6,40 | 4,34

Метіонін | 2,87 | 1,95

Ізолейцин | 3,82 | 2,56

Лейцин | 11,51 | 7,80

Тирозин | 4,04 | 2,74

Фенілаланін | 7,09 | 4,80

Невід’ємною частиною характеристики добавки є вміст окремих мінеральних елементів, у першу чергу, тих, що належать до групи життєво необхідних. Результати досліджень мінерального складу бджолиного обніжжя наведено у таблиці 6.

Таблиця 6

Вміст макро- і мікроелементів у бджолиному обніжжі

Добавка | Кальцій, г/кг | Магній, г/кг | Залізо, мг/кг | Цинк, мг/кг | Марганець, мг/кг | Мідь, мг/кг

Бджолине обніжжя | 1,17 | 2,82 | 59,83 | 36,33 | 20,55 | 9,61

Таким чином, сировина з рослин, їх екстракти та бджолине обніжжя містять у значній кількості різноманітні біологічно активні речовини, зокрема замінні та незамінні амінокислоти, жирні кислоти, макро- та мікроелементи, органічні та аскорбінову кислоти, поліфенольні сполуки і флавоноїди.

Ріст і розвиток молодняку курок та їх несучість за використання

у годівлі фітобіотиків

Продуктивність ремонтного молодняку курок та несучок. За результатами досліду встановлено, що за абсолютним і відносним приростом живої маси курчата дослідних груп переважали своїх ровесників. Так, курчата 3-ї та 7-ї груп, які одержували екстракти коріння і суцвіття ехінацеї у складі комбікорму, перевершували своїх ровесників з контрольної групи відповідно на 8,8 та 9,1%. За споживання комбікормів з екстрактами рослин середньодобові прирости збільшувалися у курчат 2, 3, 4, 5, 6, 7, 12 та 13-ї груп відповідно на 7,9; 8,8; 7,0; 4,5; 6,3; 7,7; 6,3; 4,9%. При цьому збереженість поголів'я була вище у курчат, які споживали екстракти коріння ехінацеї на 2-4%, суцвіття ехінацеї – на 1,4-3,4%, елеутерококу – на 0,7-2%, буркуну – на 0,7%. Вивчення основних промірів тіла ремонтного молодняку курок свідчить, що за дії екстракту коріння ехінацеї ширина таза у нього збільшується на 61,1-65,2% (Р<0,01); суцвіття – на 20,3-32,6% (Р<0,05, Р<0,01).

За результатами забою встановлено, що у курчат, які споживали комбікорми з максимальною дозою екстракту елеутерококу, маса опатраної тушки збільшувалась на 15,6% (Р<0,05).

Тенденція до збільшення маси опатраної тушки на 6,6; 4,1 та 4,4% спостерігалась у курчат 3, 6 та 12 груп. За споживання ремонтним молодняком екстрактів коріння ехінацеї (4 група), елеутерококу (8, 9 групи) та буркуну (14 група) маса головного мозку була відповідно на 18,8; 19,4 та 17,3% (Р< 0,05) нижче за контрольні показники.

Характеристика маси внутрішніх органів свідчить про підвищення у курчат 10, 12 та 16 груп маси легенів відповідно на 93,1; 23,2 та 31,9% (Р<0,05); маси серця на 19,6% (Р<0,05); 20,1% (Р<0,05), 18,8 (Р<0,05) та 22,0 (Р<0,01) у курчат 2, 11, 12 та 14 груп. У курчат, які споживали комбікорми з екстрактами суцвіття ехінацеї (5, 6, 7 групи), полину (11, 12 групи), встановлено зростання маси внутрішнього жиру на 82,5% (Р< 0,05), у 4,4 рази (Р<0,001), у 5,8 рази (Р<0,05), на 99,2 % (Р< 0,001) у 3,05 рази (Р< 0,05).

У подальшому, після переведення ремонтного молодняку в основне стадо курок, визначали їх продуктивність (табл. 7).

За час досліду використання екстрактів буркуну у складі комбікормів дало змогу одержати на 12,4-15,5% більше яєць, ніж у контролі. За рахунок споживання курками комбікормів з екстрактами коріння, суцвіття ехінацеї, елеутерококу та полину несучість курок зросла відповідно на 4,2-9,1; 3,6-10,0; 3,6 та 5,1%. Підвищення несучості та маси яєць за дії зазначених екстрактів зумовило збільшення виходу яєчної маси у курок 3-16-ї груп відповідно – на 1,5-18,7%.

Таблиця 7

Продуктивність курок-несучок

Група | Валовий збір яєць, шт. | Несучість за дослід, шт.

(на середню несучку) | Інтенсив-

ність несучості, % | Маса

яєць, г | Кількість яєчної маси, кг

за дослід | на 1 курку-несучку

Контроль

1 | 17108 | 114,0 | 63,3 | 63,1 | 1079,5 | 7,19

Ехінацея (коріння)

2 | 17128 | 114,1 | 63,4 | 63,2 | 1082,4 | 7,21

3 | 17843 | 118,9 | 66,0 | 63,4 | 1131,2 | 7,54

4 | 18681 | 124,5 | 69,1 | 63,8 | 1191,8 | 7,94

Ехінацея (суцвіття)

5 | 17140 | 118,2 | 65,7 | 63,5 | 1126,4 | 7,50

6 | 18830 | 125,5 | 69,7 | 64,1 | 1207,0 | 8,04

7 | 18681 | 124,5 | 69,1 | 64,2 | 1199,3 | 7,99

Елеутерокок

8 | 17142 | 114,2 | 63,4 | 64,4 | 1103,9 | 7,35

9 | 17193 | 114,6 | 63,6 | 63,1 | 1084,8 | 7,23

10 | 17740 | 118,2 | 65,7 | 64,7 | 1147,7 | 7,65

Полин

11 | 17199 | 114,6 | 63,7 | 63,7 | 1095,5 | 7,30

12 | 17261 | 115,0 | 63,9 | 63,5 | 1096,0 | 7,30

13 | 17997 | 119,9 | 66,6 | 64,7 | 1164,4 | 7,76

Буркун

14 | 19400 | 129,3 | 71,8 | 63,9 | 1239,6 | 8,26

15 | 19246 | 128,3 | 71,2 | 64,0 | 1231,7 | 8,21

16 | 19776 | 131,8 | 73,2 | 64,8 | 1281,4 | 8,54

Маса і розміри статевих органів. За результатами досліджень встановлено, що біологічно активні добавки помітно впливали на розвиток статевих органів. При цьому у курчат 5, 6, 8 та 10 груп ширина лівого яєчника збільшувалась відповідно на 48,5% (Р<0,05), 61,3% (Р<0,01); 48,5% (Р<0,05) та 40,0% (Р<0,05), а його довжина у тих, що споживали екстракти коріння і суцвіття ехінацеї, була на 35,2-47,0% (Р<0,05); буркуну – на 29,4% (Р<0,05) більше. За споживання курчатами біологічно активних добавок інтенсивніше розвивалась білкова частина яйцепроводу. Так, у курчат, які споживали комбікорми з екстрактами суцвіття ехінацеї, довжина білкової частини яйцепроводу зростала на 61,9-64,1% (Р<0,01), полину – на 59,3% (Р<0,05)-75,5% (Р< 0,01) та буркуну – на 36,7% (Р< 0,05)-62,6(Р<0,01).

На основі аналізу показників маси статевих органів встановлено, що за дії екстракту елеутерококу полину та буркуну зменшується маса лівого яєчника відповідно на 44,5% (Р<0,01); 51,3 (Р<0,01) та 31,0 % (Р<0,05). Проте за згодовування курчатам екстрактів суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину та буркуну маса білкової частини яйцепроводу значно зростала.

Функціональна характеристика окремих залоз внутрішньої секреції. Функціональний стан статевої системи ремонтного молодняку курок досліджували за концентрацією естрадіолу у сироватці крові. Встановлено, що його вміст у крові курчат 7, 8,12, 13, 14 та 16-ї груп збільшувався відповідно на 20,5; 35,0; 24,1; 26,3; 23,3 та 20,9% (Р<0,01). Слід відзначити, що майже всі застосовані добавки спричинили суттєве зростання активності фолікулостимулюючого гормону у сироватці крові. За споживання курчатами екстракту коріння ехінацеї активність зростала в 5 разів (Р<0,01), суцвіття – 10-13 разів (Р<0,001), елеутерококу, полину та буркуну – в 11-13 разів (Р<0,01). Дослідження вмісту трийодтироніну у сироватці крові свідчать про збільшення його частки за дії коріння ехінацеї (3 група) на 4,4% (Р<0,05) та полину (13 група) – на 8,0% (Р<0,001). Водночас, підгодівля курчат екстрактами буркуну (14 та 15 групи) зумовила зниження його вмісту відповідно на 20,6% (Р<0,001) та 28% (Р<0,05) за збереження у цих групах тенденції до збільшення частки гормону, що припадає на 1г тканини залози, у 4,0 та 2,0 рази.

Маса, розміри та морфологічна характеристика органів травлення. Встановлено, що досліджувані добавки у складі комбікормів суттєво не впливали на масу залозистого та м’язового шлунків. Проте максимальна доза елеутерококу (10 група) зумовила зростання маси залозистого шлунка на 17,7% (Р<0,05), тоді як мінімальна (14 група) та максимальна (16 група) дози буркуну викликали зниження маси залозистого шлунка відповідно на 26,6 та 22,2% (Р<0,05).

У курчат 2, 7, 10, 12, 13-ї груп відбувалось зростання маси дванадцятипалої кишки на 25,4% (Р<0,05), 43,3% (Р<0,01), 25,6% (Р<0,05), 26,6% (Р<0,05) та 22,1% (Р<0,05). Водночас, за споживання курчатами добавок з коріння ехінацеї, суцвіття, полину та буркуну зростала маса порожньої кишки відповідно на 27,4% (Р<0,01); 17,7% (Р<0,05), 23,4% (Р<0,01) та 13,4% (Р<0,01). Маса фабрицієвої сумки у курчат, що у складі комбікормів споживали екстракти коріння ехінацеї, елеутерококу, полину та буркуну, була на 34,0-60,8% меншою, ніж в аналогів контрольної групи, що свідчить про підсилення інволюції органа імунітету та швидше статеве дозрівання ремонтного молодняку.

Зміни лінійних промірів є свідченням впливу фітобіотиків на ширину м’язового шлунка. Так, за споживання курчатами комбікормів з екстрактами коріння та суцвіття ехінацеї елеутерококу, полину та буркуну його ширина була відповідно на 40,5-50,8% (Р<0,001), 41,3-44,0% (Р<0,05), 42,7-58,9% (Р<0,05), 47,2-50,8% (Р<0,05), 41,0-43,2% (Р<0,05) більше порівняно з контролем.

Встановлено також, що довжина порожньої кишки була менше у курчат 5, 10 та 11-ї груп відповідно на 22,3% (Р<0,01) 19,1% (Р<0,001). За дії досліджуваних добавок у курей 2, 3, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13 та 16-ї груп довжина лівого сліпого відростка також була відповідно на 22,7% (Р<0,05) 18,6 (Р<0,05), 19,4 (Р< 0,05), 16,8 (Р<0,01), 29,9 (Р<0,01), 18,5 (Р<0,01), 19,9 (Р<0,05), 24,4 (Р<0,01), 27,3 (Р< 0,01) та 28,1% (Р<0,01) менше.

Товщина стінки залозистого шлунка у курчат за споживання комбікормів з екстрактами коріння ехінацеї збільшувалась на 32,1% (Р<0,001)-47,4% (Р<0,01), суцвіття ехінацеї – на 38,2% (Р<0,001), елеутерококу – на 27,5-40,3% (Р<0,05-0,01) та буркуну – на 26,0%