ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Добровольська Ганна Олександрівна

УДК 331.105.449 (477)

ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ УКРАЇНИ

(1997-2002 рр.)

07.00.01 – історія України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора історичних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі соціально-гуманітарних дисциплін та профспілкового руху Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, м. Київ

Науковий консультант: доктор історичних наук, професор,

заслужений працівник освіти України

Добров Петро Васильович,

декан історичного факультету, завідувач кафедри історії

України Донецького національного університету

Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН України,

доктор історичних наук, професор

Реєнт Олександр Петрович,

заступник директора Інституту історії України

НАН України, заслужений діяч науки і техніки України

доктор історичних наук, професор

Чернега Петро Макарович,

завідувач кафедри етнології Інституту історичної освіти

Національного педагогічного університету

імені М.П.Драгоманова

доктор історичних наук, професор

Капелюшний Валерій Петрович,

завідувач кафедри етнології та краєзнавства

історичного факультету

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться „21” березня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.02 у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, корпус ІІ, ауд. 38.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий „15” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Крапівін О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широкий міжнародний досвід свідчить, що сильні профспілки є ознакою демократичності держави. Немає жодної країни розвиненої демократії, де б профспілки не відігравали своєї особливої ролі у стабілізації суспільства.

Після проголошення незалежності України профспілки від-разу відчули зміну ситуації, умов для своєї діяльності: створю-валася нова держава і зі зміною політичного курсу в економічне життя прийшли роздержавлення й приватизація, з’явилися такі негативні явища, як зупинення і розвал виробництва, погіршен-ня умов праці, безробіття, постійні затримки виплат заробітної плати та соціальної допомоги, висока інфляція, зниження життєвого півня населення.

Проте у вирішенні цих проблем важко переоцінити роль незалежних і дієздатних профспілок, які захищають права й сво-боди громадян у сфері трудових відносин. Ця роль профспілок набуває особливо важливого значення за умов становлення демо-кратії та ринкової економіки в Україні. У зв’язку з цим дослідження діяльності профспілок є не лише актуальним, але й перспективним і дає можливість сучасним профспілкам уникнути помилок минулого.

Створення потуж-них впливових профспілок, здатних ефективно відстоювати інте-реси працівників – невід’ємний атрибут цивілізованої держави. Саме професійні спілки є найактивнішою суспільною силою у боротьбі за достойну, вільну і соціально захищену працю, за повну й продуктивну зайнятість працездатних, достатній рівень соціального захисту, проти всіх форм дискримінації у праці та її оплаті. Зрештою, практично немає таких прав і свобод людини, за які не зобов’язані стояти горою профспілки.

У другій половині 90-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. суспільне життя України зазнало суттєвих змін як у політичній, так і в економічній сферах: було прийнято Конституцію України, в якій закріплювалося право громадян на участь у професійних спілках, продовжувала зростати заборгованість із заробітної плати, широко розгорнулась приватизація, яка призвела до переходу у приватний сектор економіки значної кількості найманих працівників. Відсутність продуманої та виваженої концепції структурної перебудови економіки призвела до непослідовності у прийнятті рішень законодавчою і виконавчою владою, зокрема, у питаннях цінової, інвестиційної політики, політики на ринку праці. Наслідком цього було поглиблення економічної кризи, згортання вітчизняного виробництва, скорочення кількості робочих місць.

Отже, масштабні зміни, що стались у політичній і соціально-економічній сферах України у другій половині 90-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст., не могли не позначитися і на діяльності профспілкових об’єднань та організацій. Загальна економічна нестабільність в державі, недосконалість існуючого законодавства, нехтування ним з боку органів влади та роботодавців не сприяли ефективному виконанню профспілками своїх основних функцій та завдань, ускладнювали роботу профспілкових органів та організацій. Водночас зовнішні процеси – глобалізація економіки, експансія транснаціональних компаній, наміри України вступити до Світової організації торгівлі, що поряд з позитивними змінами породжували і низку проблем, – спонукали профспілки до освоєння нових форм роботи і міжнародного досвіду захисту національного виробництва, внутрішнього ринку, трудових прав працівників і гарантій діяльності профспілок.

Сповнені складної діалектики стосунки профспілок з держа-вою, політичними партіями, роботодавцями, взаємні контакти і спільні дії, пошук соціального консенсусу – ці та інші проблеми вимагають прискіпливого, неупередженого аналізу та кваліфікованого, об’єктив-ного висвітлення.

Актуальність обраної теми пояснюється також організацій-ними, структурними, кількісними змінами профспілок у другій половині 90-х років ХХ – початку ХХІ ст., необхідністю наукового вивчення їх стратегії і тактики за умов приватизації, багатоукладності економіки, багатопартійності на політичній арені, соціальної напруги, безробіття тощо.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах комплексної теми кафедри історії України Донецького національного університету “Актуальні проблеми історії України: регіональні аспекти” (Г–05/18; № державної реєстрації 0105U004466). Обраний дисертантом напрям дослідження органічно доповнює наукову тему “Соціальна держава: історичний досвід та реалії України”, яка розробляється в Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (протокол №5 вченої ради від 13.02.2003).

Об’єктом дослідження є Федерація профспілок України (ФПУ), її членські організації, оскільки серед усіх існуючих в Україні професійних організацій, саме воно було найпотужнішим та найвпливовішим громадським об’єднанням, носієм профспілкового досвіду та традицій.

Предметом вивчення є основні напрями, форми та методи діяльності Федерації профспілок України, її членських органі-зацій.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1997–2002 рр. Початок періоду пов’язаний з ІІІ з’їздом Федерації профспілок України, на якому відповідно до нових економічних, соціальних і політичних умов, що склалися в Україні, була визначена власна політика профспілкових організацій у соціальній, еконо-мічній, суспільній і духовній сферах держави, стратегія і тактика дій ФПУ на майбутні п’ять років. Кінцева дата обумовлена IV з’їздом Фе-дерації профспілок України, на якому були підведені підсумки роботи, проаналізовані основні досягнення та прорахунки у діяльності профспілкових організацій. Отже, обраний для дослідження період дозволяє проаналізувати трансформацію українських профспілок відповідно до суспільно-політичних та соціально-економічних перетворень у державі.

Географічні межі дослідження охоплюють територію сучасної України.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні пріоритетних напрямів діяльності профспілок України, їх форм та методів роботи, місця і ролі профспілкового руху в суспільно-політичному та соціально-економічному житті держави упродовж 1997 – 2002 рр.

Для досягнення поставленої мети передбачається розв’язан-ня таких наукових завдань:

– з’ясувати ступінь наукової розробленості проблеми, визна-чити особливості джерельної бази та охарактеризувати історико-методологічні засади та методи дослідження;

– визначити місце і роль профспілок у суспільно-політич-ному житті України упродовж 1997–2002 рр.;

– простежити зміни стратегії і тактики проф-спілок України відповідно до політичної та соціально-еконо-мічної ситуації у нашій країні;

– розкрити участь профспілок у створенні правових основ своєї діяльності;

– дати аналіз політичній діяльності профспілкових організа-цій в Україні;

– виявити і узагальнити форми та методи роботи проф-спілок України, спрямовані на захист соціально-економіч-них прав найманих працівників;

– розглянути основні тенденції розвитку профспілкового руху в Україні, його організаційні, структурні та кількісні зміни;

– визначити вплив профспілок на створення системи соціального партнерства в Україні;

– дати характеристику взаємовідносинам профспілок з дер-жавою та роботодавцями;

– проаналізувати вплив профспілок на економічну політику держави;

– дослідити вплив профспілок на підвищення рівня соціаль-ної захищеності людей найманої праці та членів їх сімей;

– охарактеризувати позицію профспілок щодо глобалізацій-них процесів в Україні;

– надати практичні рекомендації профспілковим організа-ціям щодо покращення їх роботи та підвищення рівня довіри до них з боку працівників.

Наукова новизна дисертації визначається тим, що вона є однією з перших спроб комплексного наукового дослідження діяльності професійних спілок упродовж 1997–2002 рр. Вона також зумовлюється:

– залученням і аналізом широкого кола літератури та дже-рел, зокрема, великої кількості документів профспілкових організацій, значна частина яких вперше вводиться до наукового обігу;

– новизною підходів до розв’язання наукової проблеми, що виявляється в історичному аналізі політичних, економіч-них і соціальних чинників, які обумовили коригування стратегії та тактики дій профспілок упродовж 1997–2002 рр., конкретизацію їхніх функцій, удосконалення форм та методів роботи;

– авторською оцінкою ролі та значення профспілкового ру-ху упродовж 1997–2002 рр.

Окрім того, нами зібрано, опрацьовано та подано у вигляді додатків до основного тексту дисертації інформацію, матеріали статистичних даних, що унаочнюють виклад конкретного матеріалу і дають змогу краще уявити загальний перебіг подій, про які йдеться у дисертаційному дослідженні.

Вперше детально проаналізовано такі напрями діяльності профспілок, як: коригування стратегії і тактики діяльності профспілок; організаційна будова та фінансова основа діяльності профспілок та їх об’єднань; вплив профспілок на створення системи соціального парт-нерства в Україні; участь профспілок у вирішенні колективних трудових спо-рів (конфліктів); відстоювання профспілками прав та інтересів працівників при реформуванні власності; вплив профспілок на прийняття соціальних законопроектів Верховною Радою України; позиція профспілок щодо глобалізаційних процесів в Україні; роль профспілок у сфері пенсійного забезпечення працівників; соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорно-бильської катастрофи; роль профспілок у сфері охорони праці.

Проведене дослідження дає можливість:

– об’єктивно оцінити стан профспілкового руху в Україні упродовж 1997–2002 рр.;

– визначити найбільш суттєві проблеми проф-спілок у другій половині 90-х рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст.;

– з’ясувати роль і значення профспілкового руху у суспільно-політичному та соціально-економічному житті держави.

Залучення значного масиву оригінальних джерел, озна-йомлення з новітніми здобутками вітчизняної історіографії дозволило вийти на авторські теоретичні міркування, узагаль-нення, сформулювати аргументовані висновки.

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Висновки, отримані у ході теоретичного дослідження дають цілісне уявлення про розвиток та основні напрями діяльності українських профспілок упродовж 1997-2002 рр. Вони мають важливе значення для подальшої розробки проблем сучасного профспілкового руху в Україні, його стратегії і тактики, у повсякденній роботі профспілкових працівників, а також для написання історії галузевих та регіональних професійних об’єднань. Матеріали дисертації можуть допомогти профспілкам уникнути помилок і правильно визначити пріоритети своєї діяльності у майбутньому, зосередити свою увагу на найбільш важливих питаннях соціально-економічного захисту працівників.

Основні положення дослідження, його багатий фактичний матеріал і висновки можуть бути використані при підготовці колективних та монографічних праць з української історії, історії держави та права України, політології, при розробці та читанні загальних і спеціальних лекційних курсів для студентів вищих навчальних закладів освіти. Результати роботи можуть бути використані як матеріал для подальшого наукового вивчення даної проблематики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи, її результати та висновки були викладені автором і обговорювалися на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та профспілкового руху Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України м. Києва, кафедри історії України Донецького національного університету, в авторських лекційних курсах “Теорія та політика профспілкового руху”, “Теорія, історія та практика профспілкового руху в Україні”, “Глобалізація економіки та профспілки”, “Профспілки у громадянському суспільстві” для студентів економічного, юридичного факультету та факультету соціального управління названого вузу, доповідалися й обговорювалися на міжнародних, національних і внутрішньовузівських наукових та науково-практичних конференціях: Національній науково-практичній конференції “Сучасний профспілковий рух в Україні та проблеми його консолідації” (Київ, жовтень 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Дії соціальних партнерів щодо адаптації економіки України до членства в СОТ та упередження негативних соціальних наслідків” (Київ, листопад 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю профспілкового руху Білорусі (Мінськ, квітень 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі” (Бердянськ, травень-червень 2007 р.) та ін.

Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дослідження викладено у 33 публікаціях автора загальним обсягом 43 друк. арк., у тому числі у 1 монографії, 1 книзі, 20 статтях у фахових виданнях ВАК України, навчально-методичних виданнях та статтях і матеріалах виступів в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою та науковими завданнями дослідження, логікою викладу її основних положень. Вона складається з переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів (20 підрозділів), висновків, посилань, списку джерел і літератури (43 с.; 471 назва) та додатків (8 с.; 4 назв). Загальний обсяг дисертації становить 476 сторінок, з них 366 – основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюються мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, хронологічні та географічні межі, характеризується наукова новизна одержаних результатів праці, розкривається її зв’язок з науковими програмами, формулюються положення, що виносяться на захист, визначається практичне значення дисертації, наводяться дані про апробацію результатів дослідження та публікації.

У першому розділі “Історіографія, джерельна база та методологія дослідження” – опрацьовано наукову літературу з проблеми діяльності професійних спілок в Україні, проаналізовано джерельну базу наукового пошуку, визначено методологію дослідження.

Проблема ролі та місця профспілок, їх участі в соціально-економічному та суспільно-політичному житті держави, попри значну кількість літератури про профспілки, залишається мало-дослідженою. Відсутні скільки-небудь серйозні монографічні праці де б профспілкові проблеми комплексно висвітлювались. На нашу думку, це пов’язано зі складнощами процесів транс-фор-мації профспілкового руху в Україні. Основний обсяг дос-лідної роботи припадає на частку конкретних проблем, пов’яза-них з виконанням профспілками їхніх функцій: соціальне партнерство, соціальний захист, колективно-договірний процес, охорона праці, організаційно-масова діяльність та ін. Це зумов-лює водночас і велику складність предмету дослідження, і його нау-кову актуальність та значущість.

Серед історичних праць, присвячених проблемам сучасного профспілкового руху в Україні, автор виділив три групи.

До першої групи належать наукові доробки, в яких дано загальну характеристику стану сучасного профспілкового руху в Україні. Так, оригінальною за задумом та тематикою стала книга колек-тиву авторів за редакцією Ю. Вишневського “Роль профспілок в Україні удавана і справжня” Вишневський Ю., Міщенко О., Півнєв Є. та ін. Роль проф-спілок в Україні удавана і справжня. – К., 1997. . У ній проаналізовано роль су-час-них профспілок в Україні порівняно з профспілковими об’єд-наннями країн Заходу і колишнім СРСР. Розглянуто функції профспілок на різних рівнях: виробничої ланки, підприємства, населеного пункту, регіону, галузі, країни у цілому. У дослідженні використано вітчизняні та закордонні наукові розвідки, чимало архівних матеріалів, результати соціологічних досліджень, повідомлення засобів масової інформації, власні відомості дослідників. Авторам притаманне досить критичне ставлення як до кожної з українських профспілок, так і до їхніх партнерів чи опонентів серед політичних сил і структур влади. У даному дослідженні переконливо аргументується необхід-ність дотримання соціального партнерства як єдиної альтерна-тиви взаємній ворожнечі різних суспільних верств. На думку дисертанта, ця точка зору дослідників у будь-якому разі заслуговує на врахування і органами державної влади, і політичними партіями, і самими профспілками. Але не з усіма твердженнями і висновками, яких дійшли автори, можна погодитися. Наприклад, ми не можемо пого-дитися з поглядами науковців, що керівництво Федерації проф-спілок України не змогло виробити програми дій, яка б відпо-відала докорінним інтересам рядових членів профспілок. Супе-речливим, на нашу думку, є також висновок дослідників, що впливовість традиційних профспілок того самого порядку, що й у альтернативних. Разом з тим, ця книга є першим ґрунтовним дослідженням такого роду, підготовленим на гідному професійному рівні.

Помітною подією став вихід фундаментального видання “Нариси історії професійних спілок України”, один з розділів якого присвячено аналізу сучасної історії профспілок Нариси історії професійних спілок України / Федерація проф-спілок України; Гол. ред. О.М. Стоян; кер. авт. кол. О.П.Реєнт. – К., 2002.. У ньому дається змістовна характеристика стану та розвитку профспілкових організацій з часу їх відмови від доктрини “шко-ли комунізму” та подано детальний аналіз майже всіх головних аспектів їхньої діяльності на сучасному етапі.

На шляху переходу до ринку з усією гостротою постали питання про місце і роль професійних спілок у політичній сис-темі незалежної Української держави. У цьому контексті заслу-говує на увагу монографія О. Стояна, присвячена одному з найважливіших напрямів діяльності профспілок – боротьбі проти незабезпечення державою конституційного права людини – своєчасного одержання заробітної плати Стоян О.М. Наш гіркий мед. – К., 1997. .

Помітною подією у наукових колах став вихід у світ моно-графії В. Цвиха “Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика” Цвих В. Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика. – К., 2002.. В ній досліджується місце і роль профспілок у громадянському суспільстві як одного із провідних його інститутів на прикладі профспілок Заходу та України. Тому, на жаль, у праці мало уваги приділяється саме українським профспілкам, їх діяльності за сучасних умов. До того ж, дослідження має філософсько-політологічну спрямова-ність, адже в ньому розкриваються основні методологічні та теоретичні засади наукового осмислення громадянського сус-пільства та його інститутів, зокрема профспілок. Безперечною заслугою автора є те, що він проаналізував причини кризи сучасного профспілкового руху, модернізацію профспілок за умов глобалізації, розкрив засади функціонуван-ня, основні напрями та особливості захисної функції сучасних профспілок, участь у системі соціального партнерства.

Другу групу літератури становлять монографії і статті, в яких висвітлюються ті чи інші аспекти діяльності профспілок України.

Про визначення нової соціальної ролі профспілок і пошук оптимальної для них моделі організаційних структур йдеться в окремих публікаціях М. Головка, М. Дубровського, Л.Чернявського, Є. Кравця, М. Непомнящого Головко М.Л. Проблеми сучасного профспілкового руху в Україні // Український історичний журнал. – 1996. – №3. – С. 81–90; Дубровський М.Л., Чернявський Л.С. Моделі профспілкової діяльності і типи профрухів: історія і сучасність // Профспілки України. – 1998. – №3. – С. 2–32.; Дубровський М., Андрющенко А. Система і трансформація: прог-рамне забезпечення розвитку сучасного профспілкового ру-ху в Україні // Профспілки України. – 2002. – №5. – С. 25–28; Непомнящий М.В. Організаційна будова, система управ-ління та координації дій профспілок за сучасних умов // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2000. – №3. – С. 109–111 та ін..

Так, М. Головко одним з перших зробив спробу дати класи-фікацію сучасних профспілкових об’єднань в Україні, а також окреслив коло основних проблем, з якими зіткнулися проф-спілки за умов незалежності України. У статті М. Дубровського дається порівняльний аналіз стану сучасного профспілкового руху в країнах східного блоку, і на тлі загальних умов розвитку профспілкового руху характеризуються профспілкові об’єднання України. Є. Кравець у своїй праці зупинився на проблемах профспіл-кового руху за нових політичних та економічних умов, рефор-мування в профспілках, особливостях організаційної роботи, фінансової політики і питаннях організаційного зміцнення профспілок.

Проблемою функціонування профспілок у період утверд-ження незалежності України займався перший заступник Голови Федерації профспілок України Г. Осовий Осовий Г.В. Актуальні проблеми діяльності профспілок та соціального захисту населення України // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2000. – №3. – С. 119–122; Осовий Г.В. Профспілковий рух в Україні: нова соціальна роль, стан та перспективи розвитку. – К., 2001; Осовий Г.В. Тенденції розвитку профспілкового руху в Україні на сучасному етапі // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2002. – №5. – С. 8–18; Осовий Г.В. Роль профспілок у розбудові громадянського суспільства в Україні // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2003. – №2. – С. 149–155; Осовий Г.В. Майбутнє профспілок залежить не тільки від їх волевиявлення // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2006. – №1. – С. 5–17 та ін.. У його статтях розглядається стан профспілкового руху в Україні у 90-х – на початку 2000-х років та визначаються основні пріоритетні напрями діяльності профспілок, шляхи їх консолідації. Аналізуються пи-тан-ня профспілкового будівництва як у світі, так і в Україні. Вивчаються перспективи розвитку профспілок у контексті змін, які відбуваються у сфері праці під впливом глобалізації, а також ринкових перетворень.

Деякі аспекти діяльності сучасних профспілок висвітлю-ються у дослідженнях М. Зими, В. Кулика, К. Двір-ної, В. Докашенка, Н. Бута та ін. Зима М.П. Профспілки України: минуле і сучасність. – К., 1996.; Зима М.П. Відродження ролі і завдань профспілок України як організації захисту інтересів людини праці // Профспілки України. – 1999. – №5–6. – С. 9; Кулик В. Профспілковий рух України: проблеми та перспективи // Нова політика. – 1996. – №6. – С. 15–24; Двірна К.П., Шумський М.В. Політична діяльність проф-спі-лок в Україні: питання теорії та практики // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2002. – №5. – С. 66–76; Докашенко В.М. Профспілки України на початковій стадії багатопартійності // Hаpиси досліджень у галузі гуманітар-них наук в педвузі: Зб. наук. та наук.-метод. пpаць. – Гоpлів-ка, 1998. – Вип. 4. – Т.1. – С. 317–322 та ін. У них уперше в Україні здійснена спроба у систематизо-ваній формі схематично сформулювати нові концептуальні під-ходи до профспілок як “реальної сили суспільства”, які вклю-чають з’ясування їх соціальної ролі і місця в системі політичної організації суспільства, характеру взаємовідносин профспілок з державою, принципів організаційної побудови профспілок, функцій профспілок як організації, форм профспілкової роботи, методів їх діяльності, кадрів проф-спілкового руху, профспілкової преси та видавничої діяльності.

Безпосередньо аналіз практики захисту профспілками со-ціально-економічних і трудових прав найманих працівників здійснюється у наукових публікаціях Г. Голеу-сової, Ю. Головко, Г. Гончарової, В. Максимчука, І. Новака, М. Плахотнікової та ін. Голеусова Г.З. Система соціального забезпечення: Роль проф-спілок // Профспілки України. – 1996. – №3–4. – С. 2–21; Голеусова Г.З. Профспілки та соціальна політика // 350-pіччя Укpаїнської деpжави Богдана Хмельницького: Матеp. між-наp. наук. конф. 15–16 гpуд. 1998 p. – К., 1998. – С. 189–193; Головко Ю.М. Роль профспілок у вирішенні проблем зайня-тості населення України // Вісник Академії праці і соціаль-них відносин ФПУ. – 2000. – №3. – С. 51–53; Гончарова Г. Плюралізм профспілок і трудові відносини: Вирішення питань на практиці // Право України. – 1999. – №10. – С. 30–33; Максимчук В.С. Роль профспілок у сфері пенсійного забезпечення // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2000. – №3. – С. 102–106; Новак І.М. Профспілки і реструктуризація: Дії профспілки в умовах реструктуризації підприємств // Профспілки Ук-раїни. – 1998. – №4. – С. 18–44; Плахотнікова М.В. Профспілки і організація оплати праці в перехідній економіці України // Профспілки України. – 2001. – №3. – С. 32–37 та ін. У них піднімаються питання про участь профспілок у захисті заробітної плати, зайнятості, пенсійного забезпечення, а також прав працівників при банкротстві й при-ватизації підприємств, правовому регулюванні трудових відно-син, забезпеченні охорони праці і здоров’я найманих праців-ників, виробничого та навколишнього середовища тощо.

Серед численних публікацій вигідно вирізняються ті, в яких автори намагаються проаналізувати сутність соціального парт-нерства. Зокрема, участь профспілок у соціальному партнерстві стала пред-метом дослідження таких вчених, як М. Дубровський, І. Дубровський, А. Андрущенко, В. Жуков, Г. Осовий, А. Садовен-ко, С. Українець, О. Стоян, І. Новак та ін. Дубровський М. Жуков В. Структура, зміст процесу соціаль-ного партнерства // Профспілки України. – 1995. – №1–2. – С. 9–15; Дубровський І.М. Роль та завдання профспілок в оптимізації соціального партнерства // Вісник Академії праці і соціаль-них відносин ФПУ. – 2000. – №3. – С. 66–68; Андрющенко А.І., Дубровський І.М. Система соціального партнерства як інститут регулювання трудових відносин в Україні. – Харків, 2004; Жуков В.І. “Золота середина” на терезах соціальної рівно-ваги. Історія розвитку соціального партнерства, соціально-економічні та політичні фактори його формування в умо-вах ринкових відносин // Профспілки України. – 1999. – №2. – С. 2–25; Осовий Г.В. Стан та перспективи розвитку соціального партнерства в Україні // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2002. – №1. – С. 7–17; Осовий Г.В. Тривале протистояння. Стан та перспектива соціального партнерства в Україні // Профспілки України. – 2002. – №1. – С. 5–12; Осовий Г.В. Колективні договори та угоди – основна форма захисту соціально-економічних інтересів працівників. – К., 2002; Осовий Г.В. Ефективність роботи профспілок щодо забез-печення укладання й виконання угод та колективних дого-ворів// Профспілки України. – 2003. – № 3. – С. 9–11; Садовенко А.П., Маслова Н.П. Трипартизм включає по-пу-лізм // Профспілки України. – 1997. – №1. – С. 41–46; Садовенко А.П. Соціальне партнерство: правове забезпе-чення // Профспілки України. – 1999. – №1. – С. 2–17; Українець С.Я. Соціально-трудові відносини в Україні: зміст і розвиток // Україна: аспекти праці. – 1999. – №1. – С. –41; Стоян О.М. Профспілки у колдоговірній кампанії // Проф-спілки України. – 1999. – №1. – С. 18–25; Новак І.М. Розвиток соціального партнерства та завдання профспілок у сфері договірного регулювання трудових від-носин на ринку праці // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2000. – №3. – С. 111–115 та ін. У працях зазначених авторів аналізуються об’єктивні перед-умови і суб’єктивні фактори становлення соціального парт-нер-ства, участь профспілок у формуванні його сторін і цільових функцій, виробленні ідеології і правової бази соціального парт-нерства, становленні органів і механізмів соціального парт-нерства, системи вирішення колективних трудових конфліктів, визначенні рівнів і критеріїв ефективності соціального парт-нерства. Названі вчені відзначають позитивний вплив соціаль-ного партнерства на трудові відносини, розвиток творчого став-лення до праці, вироблення і здійснення соціальної політики, врегулювання трудових конфліктів, ведення колективних пере-говорів і укладення колективних договорів.

Серед узагальнюючих праць, які присвячені проблемам соціального партнерства в Україні, слід виділити навчальний посібник “Соціально-трудові відносини: питання теорії та прак-тики в Україні” Осовий Г.В., Жуков В.І., Руденко В.М., Семенихін В.О. Со-ціально-трудові відносини: питання теорії та практики в Україні. – К., 2005. . У ньому висвітлено теоретичні й практич-ні питання формування та регулювання соціально-трудових відносин, розкрито роль держави, профспілок і роботодавців у соціальному діалозі, їх вплив на вдосконалення відносин у сфері праці. Значна увага приділяється колективно-договірному регулюванню соціально-трудових відносин та механізму вирішення трудових спорів, зарубіжному досвіду оптимізації відносин між працею і капіталом.

У межах тематики соціального партнерства великого значен-ня в дослідженнях вітчизняних авторів надавалося колективно-договірному регулюванню соціально-трудових відносин. Йдеть-ся про визначення профспілками змісту колективних договорів і угод, аналіз об’єктивних та суб’єктивних чинників, що їх обу-мовлюють, умови розширення змісту і рамок колдоговорів і угод, місце та роль колективних договорів і угод у системі со-ціального партнерства. Цим аспектам присвячені праці В.І. Жу-кова, А.М. Колота та ін. Жуков В.І., Осовий Г.В., Привалов Ю.О. Проблеми колек-тивно-договірного регулювання трудових відносин в Україні. – К., 1999; Жуков В.І. Наймані працівники та їх професійні спілки як суб’єкти соціального партнерства // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2000. – №3. – С. 83–91; Колот А.М. Теоретичні й прикладні аспекти становлення і розвитку сторін соціально-трудових відносин та їх пред-ставницьких органів // Україна: аспекти праці. – 2002. – №2. – С. 14–25 та ін.

Отже, за останні роки в історичній літературі з’явилися праці, в яких розкривається сутність соціального партнерства, аналізуються умови, необхідні для його розвитку. На жаль, зали-шається не розробленим теоретичне підґрунтя цього явища.

Особливе місце в історіографії сучасного розвитку проф-спіл-кового руху в Україні займає аналітичний звіт за резуль-татами фокус-групового дослідження “Участь профспілок у політичному житті України”, проведеного Українським незалежним центром політичних досліджень Участь профспілок у політичному житті України. – К., 2002.. Результати цього дослідження дають можливість у цілому визначити місце профспілкового руху в політичному житті України та особли-вості його законодавчого забезпечення, з’ясувати причини, які спонукали профспілки активно займатися політичною діяльністю і надати оцінку створенню профспілковими організаціями власної політичної партії.

Для побудови адекватної для України концепції місця та ролі профспілок у суспільстві особливе значення буде мати ознайомлення з історією становлення, одержавлення і відрод-ження незалежного профспілкового руху в Україні, адже знання національної специфіки профспілкового руху є неодмінною передумовою ефективної діяльності профспілок на сучасному етапі. У цьому відчутну допомогу можуть надати фундаменталь-ні наукові дослідження і публікації Б. Андрусишина, Р. Береста, В. Докашенка, М. Зими, О. Мовчан, О. Реєнта, А. Русначенка, П. Чернеги, В. Капелюшного та ін. Андрусишин Б.А. У пошуках соціальної рівноваги. Нарис іс-торії робітничої політики українських урядів в революції і визвольних змагань в 1917–1920 рр. – К., 1995 та ін.; Берест Р.Я. Нариси історії профспілкового руху в Західній Україні (1817–1937 рр.). – Дрогобич, 1995 та ін.; Докашенко В.М. Профспілки і тоталітаризм: ілюзії та реалії 70-х-80-х років. – Донецьк, 1999; Зима М.П. Наша біографія: на перехресті ХХ ст. // Проф-спілки України. – 1994. – №3–4. – С. 21–27 та ін.; Реєнт О.П., Андрусишин В.І., Мовчан О.М. Як приборкову-вали профспілки (міжпартійна боротьба у профрусі Украї-ни 1917–1922 рр.) // Профспілки України. – 1995. – №5–6. – С. 20–27; Реєнт О.П. Пролетаріат України: портрет на фоні епохи // Віче. – 1995. – №6. – С. 136–145; Русначенко А. Пробудження. Робітничий рух на Україні в 1989–1993 рр. – К., 1995; Чернега П.М. Профспілки України в тоталітарній суспільно-політичній системі СРСР у період Другої світової війни // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2000. – №3. – С. 181–187; Чернега П.М. Виконання профспілками державних функцій соціального страхування і забезпечення санаторно-профілактичного та медичного обслуговування трудящих України // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2003. – №2. – С. 188–202; Капелюшний В.П. Профспілки і українське державотворення в 1917–1921 рр.: історичний досвід та сучасний стан дослідження // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2000. – №3. – С. 94–98 та ін. .

Останнім часом з’явилося кілька змістовних праць з теорії й методології історії та сучасної діяльності регіонального профспілкового руху. Насамперед слід виділити “Очерки истории профсоюзов Харьковщины”, які перервали тривалу паузу у вивченні досвіду діяльності профспілок промислових областей Очерки истории профсоюзов Харьковщины. – Харьков, 1999.. Під час дослідження діяльності регіональних профспілкових організацій може стати в нагоді видання “Социальный щит. Профсоюзы Донбасса”, яке було підготовлене вченими, журналістами, фахівцями, досвідченими профспілковими діячами Социальный щит. Профсоюзы Донбасса: этапы пройден-ного – путь в будущее. – Донецк, 2000. . Ця книга – своєрідний літопис 80-річної історії одного з най-біль-ших регіональних профспілкових об’єднань. Особливо ціка-вим є розділ, присвячений сучасній стратегії та тактиці Донець-кої обласної ради профспілок, проблемам та шляхам їхньої реалізації, механізмам досягнення поставлених цілей. Цінність цього видання полягає також у його історизмі та свідоцтвах без-посередніх учасників подій, що дало можливість досліднику сформувати власну точку зору та зробити неупереджені виснов-ки. Аналізу історії та сучасного розвитку Федерації профспілок Хмельницької області присвячена стаття Г.П. Харковсько-го Харковський Г.П. Федерація профспілок Хмельницької області: історія, сучасність, майбутнє // Профспілки Украї-ни. – 2001. – №4. – С. 51–55. .

Третю групу літератури складають матеріали наукових кон-ференцій. Серед них помітним явищем у вивченні даної проб-леми став вихід ювілейного збірника матеріалів наукової конфе-ренції “90 років виникнення масового профспілкового руху в Україні” 90 років виникнення масового профспілкового руху в Украї-ні: Матеріали наук. конф. “Профспілковий рух в Україні: актуальні проблеми теорії, історії і сучасності”, присвяч. 90-річчю виникнення масового профспілк. руху в Україні /Фе-дерація профспілок України. Акад. праці і соц. відносин ФПУ. – К., 1996., яка проходила в Києві 24 листопада 1995 р. На цій конференції були представлені дослідження понад 50 авторів. Їх тематика охоплювала не тільки 90-літній історичний проміжок, а й значну гаму специфічних аспектів діяльності профспілок.

Вагомим внеском у вивчення практики та перспектив діяль-ності профспілкових організацій України став збірник матеріа-лів Національної науково-практичної конференції “Сучасний профспілковий рух в Україні та проблеми його консолідації”, яка проходила у Києві в Академії праці і соціальних відно-син Сучасний профспілковий рух в Україні та проблеми його консолідації/ Зб. наук. ст. – К., 2000.. У ньому вміщено матеріали, в яких порушуються най-актуальніші проблеми профспілкового руху, а саме: консолідація профспілок за сучасних умов; функції, форми та методи їх діяльності; місце і роль профспілок у системі соціального партнерства; правові засади функціонування профспілок; головні тенденції розвитку міжнародного профспілкового руху та його зв’язок з профспілковим рухом в Україні.

Надзвичайно актуальній проблемі – упередженню негативних соціальних наслідків під час вступу України до СОТ була присвячена міжнародна науково-практична конференція, яка відбулась у листопаді 2003 р. у Києві Дії соціальних партнерів щодо адаптації економіки України до членства в СОТ та упередження негативних наслідків. Міжнародна науково-практична конференція // Вісник Ака-демії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2004. – №1.. У ході конференції були розглянуті проблеми глобалізації економічних відносин та її соціальні наслідки для України; вплив вступу України до СОТ на зайнятість населення та проблеми соціально-економічної захищеності ринку праці; підвищення конкурентоспроможності робочої сили за умов глобалізації. Слід зазначити, що матеріали цієї конференції містять бага-то фактичного матеріалу відносно позиції профспілок України щодо вступу до СОТ, соціальних наслідків глобалізації.

Заслуговує на увагу збірник матеріалів науково-практичної конференції, яка проходила в Харкові у листопаді 2003 р. і була присвячена стану та проблемам колективно-договірної практики за сучасних умов розвитку українського суспільства Колдоговорная практика на Харьковщине: ее состояние и научное осмысление / Материалы научно-практической конференции. – Харьков, 2004. 

. Матеріали цієї конференції дають уявлення про діяльність та досвід профспілок Харківщини у сфері колдоговірної роботи.

Таким чином, аналіз опублікованої літератури, в якій розгля-дають-ся проблеми сучасного профспілкового руху в Україні, дозволяє зробити висновок про відсутність ґрунтовних досліджень щодо діяльності найбільш масової та впливової профспілкової організації. У жодному разі не применшуючи роль та значу-щість досліджень вищеназваних авторів, можна говорити лише про перші намагання наукового обґрунтування проблеми, що й спонукало автора обрати для дисертаційного дослідження саме цю тему.

Відповідно до мети і завдань дослідження добиралися та аналізувалися джерельні матеріали, які можна класифікувати за їх походженням. На нашу думку, вони можуть бути поділені на п’ять умов-них груп:

- документи державних органів влади та управління;

- документи професійних спілок;

- матеріали офіційної статис-тики та результати соціологічних досліджень;

- виступи Президента України, лідерів держави, профспілок під час з’їздів, конгресів, пленумів, урочистих зборів та інших заходів, пов’язаних з діяльністю профспілок;

- періодичні видання.

Така класифікація джерельної бази видається нам цілком ло-гічною і виправданою, оскільки максимально враховує характер документообігу, об’єкт та предмет дослідження. До того ж, класифікація за принципом походження джерел дозволяє надати їм об’єктивну змістовну оцінку, що, на нашу думку, також впливає на об’єктивність дослідження. Для цього розглянемо кожну групу окремо, встановлюючи їх значимість для даного досліджен-ня.

Першу групу джерел складають законодавчі акти, доку-менти та матеріали вищих органів державної влади, серед яких: закони та постанови, ухвалені та затверджені Верховною Радою України, Урядом України, Президентом. Серед них: 3 проекти Конституції України, Декларація про Державний суверенітет України, Конституція УРСР 1978 року, Конституція України 1996 року, Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, Постанови Верховної Ради України, Поста-нови Кабінету Міністрів України, Конвенції Міжнародної організації праці. Ці джерела дають змогу проаналізувати наміри держави відносно профспілок. Вони містять також підсумок взаємодій профспілок та керівництва держави у законотворчому процесі та визначають правові засади функціонування профспілок.

Другу групу становлять документи Федерації профспілок України, її членських організацій. В роботі проаналізовано три Програми Федерації профспілок України, три Статути Федерації профспілок України, статути членських організацій. Ці доку-менти – підсумок теоретичної діяльності Федерації профспілок України, тому що прийняття Програми та Статуту створило основу для подальшої практичної діяльності цієї громадської організації. Цінність цих документів полягає не тільки в тому, що вони дозволяють ретельно вивчити цілі, стратегію та методи діяльності профспілкових організацій, а й простежити вплив останніх на розвиток історичних подій в країні, у тому числі соціально-економічних та політичних.

Найважливіше місце у масиві джерел щодо досліджуваної те-ми займають постанови, резолюції конгресів ФПУ та Ради ФПУ; документи, постанови засідань Президії ФПУ, матеріали пленумів регіональних та галузевих профспілкових організацій; листи, заяви, звернення керівництва ФП України та її членських організацій, в яких відображена реалізація Програми, постанов і резолюцій з’їзду, засідань Ради, визначена позиція Федерації профспі-лок у суспільно-політичних і організаційних питаннях діяль-ності профспілок у поточній соціально-економічній ситуації. Документи Президії ФП України дають можливість розглянути, які проекти законів чи пропозицій вносилися профспілками до органів законодавчої та виконавчої влади, які рішення були прийняті.

Змістовними та важливими для нашого дослідження вияви-лися інформаційні повідомлення прес-служби Федерації проф-спілок України. В них висвітлюються найрізноманітніші питання профспілкового життя – рішення конгресів, президії Федерації профспілок України, профспілкові акції, хід перего-ворного процесу з питань укладення тарифних угод; матеріали засі-дань “круглих столів”, роботи семінарів, міжнародних конфе-ренцій та інші численні заходи, а також найважливіші події у житті членських організацій Феде-рації профспілок – пленуми, засідання виборних органів галу-зевих профспілок і регіональних профоб’єднань, первинних організацій та ін.

Корисними для дослідника стали різноманітні збірники інформа-ційно-методичних матеріалів, в яких висвітлюються повсякден-ні аспекти роботи профспілок, рекомендації для використання їх у практичній роботі.

Третя група – це матеріали офіційної статистики Державного комітету статистики України, результати соціологічних досліджень, які проводились Інститутом економіки промисло-вості Національної академії України і Федерацією профспілок України, Інститутом соціології Національної академії наук України. Критичне використання цих джерел дозволяє більш об’єктивно та глибоко проаналізувати місце та роль профспілок, їх вплив у суспільстві.

Аналіз результатів соціологічних досліджень дозволив нам визначитись у дискусійних питаннях, зокрема, у проблемі при-чин та ефективності використання