УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Давидов Ігор Григорович

УДК 332.025.28 +338.246.025.88

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПРИВАТИЗАЦІЇ
ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Спеціальність – 08.00.05 – розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ужгород – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економіки праці та менеджменту Кіровоградського національного технічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Качала Тамара Миколаївна

Черкаський державний технологічний університет, проректор з наукової роботи,

завідувач кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Аніловська Ганна Ярославівна

Львівська комерційна академія Укоопспілки

завідувач кафедри фінансів і кредиту

кандидат економічних наук, доцент

Топішко Іван Іванович

Національний університет“

Острозька академія”, завідувач кафедри економічної теорії

Захист відбудеться 20 лютого 2008 року о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в Ужгородському національному університеті за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ужгородського національ-ного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий 20 січня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент О.Г. Чубарь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Приватизаційні процеси в історично стислі терміни – за неповних п’ятнадцять років – докорінним чином змінили українське суспільство.

Зазнала трансформацій його економічна база. У результаті приватизації в Україні змінили форму власності біля 103 тисяч об’єктів господарської діяльності, в ній з’явилося принципово нове явище – приватний сектор. Станом на кінець 2006 р. у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України об'єкти приватної та колективної власності складали 87,8%, об'єкти державної власності – 4,0%, інші об'єкти – 8,2%. В секторі приватної та колективної власності зайнято більше 82% середньорічної чисельності найманих працівників і створюється більше 99% фінансового результату.

Надзвичайно складні і багатогранні соціальні наслідки приватизації. В Україні спостерігається швидке поглиблення розколу між незначним прошарком багатих і дуже багатих громадян та рештою населення. Більше 70% населення має місячні середньодушові грошові витрати, нижчі прожиткового мінімуму. Співвідношення грошових витрат 20% найбільш та 20% найменш забезпеченого населення (квінтильний коефіцієнт фондів) перевищує 5 разів. Безробіття економічно активного населення у віці 15–70 років перевищує 8,5%.

Приватизація суттєво вплинула на розвиток регіонів, які отримали значний імпульс внаслідок дії факторів, що залежали від умов регіонального рівня. В усьому цьому є як позитивні, так і негативні риси. Забезпечення гармонійного соціально-економічний розвитоку регіонів є нагальною проблемою державної економічної політики, важливе місце в вирішенні якої належить приватизаційним процесам.

Вагомий внесок у розвиток теорії та практики приватизації, регіональних аспектів цієї проблеми зробили науковці, зокрема О.І. Амоша, Г.Я. Аніловська,
Б.Д. Гаврилишин, А.С. Гальчинский, В.М. Геєц, С. А. Давимука, Б.М. Данилишин, Т.М. Качала, В. Т. Лановий, В.С. Ларцев, С.Ю. Лєдомська, Е.М. Лібанова,
С.В. Мочерний, В.П. Мікловда, Б.Я. Понасюк, О.Й. Пасхавер, І.І. Топішко,
Я.Б. Усенко, В.К. Черняк, М.В. Чечетов, А.А. Чухно, Ю.В. Яковлєв та ін.

Внесок у вирішення зазначених вище проблем зробили такі зарубіжні фахівці, як Л. Бальцерович, М. Блаух, В.В. Витюк, Коупленд Т., Коллер Т., В.А. Мартинов, Мурин Дж. Мизес Л. та ін.

Завданням економічної науки є розробка рекомендацій для відповідних державних установ, які допомогли б спрямувати приватизацію в русло найбільшої суспільної ефективності як з точки зору суспільства в цілому, так і окремих регіонів зокрема.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідних тем: кафедр економіки праці та менеджменту, аудиту та оподаткування Кіровоградського національного техніч-ного університету: “Державне регулювання інноваційного розвитку економіки” (№ ДР 0107U000009); “Аналіз ефективності інвестиційних процесів” (№ ДР 0104U005813), “Планування та адміністрування податкових надходжень до бюджетів різних рівнів” (№ ДР 0206U004428); кафедри менеджменту Черкаського державного технологічного університету “Регіональні аспекти інноваційної та інвестиційної діяльності і їх роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону” (№ ДР 0107U003252).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад та визначення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму управління процесом приватизації на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду, які забезпечать якісні зрушення соціально-економічного розвитку регіонів.

Окреслена вище мета обумовила вирішення цілого кола дослідницьких завдань, найголовнішими серед яких є такі:

§ на основі всебічного аналізу феномену приватизації розкрити сутність та економічну природу процесу приватизації як складової соціально-економічного розвитку регіону;

§ дослідити і обґрунтувати:

o засади внутрішньої, інтеграційної політики держави в галузі приватизації;

o теоретичні положення, що висвітлюють роль державного апарату в управлінні процесами приватизації, в дотриманні законності;

§ визначити і удосконалити концепцію формування ідеологічної і мето-дологічної бази приватизації;

§ оцінити ефективність структури управління державним майном в процесі приватизації;

§ дослідити і удосконалити:

o систему контролю за процесом приватизації;

o методику оцінки соціально-економічних наслідків приватизації з метою визначення її впливу на характер і рівень розвитку продуктивних сил України та її регіонів.

Об’єктом дослідження є відносини управління державним сектором мате-ріального виробництва сучасної України.

Предметом дослідження дисертаційної роботи є управління процесом приватизації державних і комунальних підприємств в перехідній економіці України.

Методи дослідження. Науковою основою дослідження є загальнонаукові методи пізнання:

аналіз (досліджено: відносини управління державним сектором мате-ріального виробництва в Україні; процес приватизації державних і комунальних підприємств; роль державного апарату в управлінні процесами приватизації, в дотриманні законності; ідеологічну і методологічну базу приватизації; систему контролю за процесом приватизації; методику і результати оцінки соціально-економічних наслідків приватизації; досягнення вчених та практиків у галузі приватизації; зміст законодавчих і нормативних актів та ін.);

синтез (обґрунтовані удосконалення: теоретичних положень, що висвітлюють роль державного апарату в управлінні процесами приватизації; ідеологічної і методологічної бази приватизації; системи контролю за процесом приватизації; визначення об’єкта, предмета дослідження);

індукція і дедукція, які використано при визначенні й побудові структури системи контролю за процесом приватизації;

порівняння і аналогія (оцінки соціально-економічних наслідків приватизації);

системність і комплексність – методи, притаманні всьому дослідженню, зокрема використано при:

- обґрунтуванні ідеологічної і методологічної бази приватизації;

- оцінці соціально-економічних наслідків приватизації;

- узагальненні теоретичних засад процесу приватизації;

- удосконаленні комплексної, дворівневої, поетапної системи контролю за процесом приватизації;

- удосконаленні підходів до визначення пріоритетів регіональної політики держави.

У процесі дослідження вивчено й використано наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених з: теорії, методології, методики та організації приватизації, матеріали науково-практичних конференцій, статистичні довідники, документа-цію підприємств, власні публікації автора.

Наукова новизна. Отримані в процесі дослідження наукові результати у сукупності на теоретичному та прикладному рівнях розв’язують комплекс питань, пов’язаних з формуванням засад єдиного наукового підходу до здійснення процесу приватизації з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіонів. Основні результати, що становлять наукову новизну, полягають у тому, що:

Вперше:

§ на основі узагальнення теоретичних засад системного процесу приватизації запропоновано його трактування як програмної перебудови державного сектору економіки, що забезпечує досягнення сталого соціально-економічного розвитку держави в цілому і регіонів зокрема;

§ обґрунтовано засади внутрішньої, інтеграційної політики держави в галузі приватизації, які базуються на визнанні пріоритету регіонів у формувані за рахунок коштів, отриманих від приватизації, доходної частини бюджетів різних рівнів, на основі єдиного інформаційного середовища в системі органів виконавчої влади.

Удосконалено:

§ підходи до визначення засад процесу приватизації шляхом розробки Концепції ідеологічної і методологічної бази приватизації;

§ оцінку структур управління державним майном, які втратили жорсткість у підпорядкованості та чіткість у виконанні належних їм функцій управління процесами приватизації, що сприяє тіньовому перерозподілу державної власності;

§ систему контролю в сфері приватизації і роздержавлення майна на основі: ідеї про раціональне співвідношення цілей управління і цілей контролю; ідеї того, що складний і багатогранний процес приватизації вимагає відповідної кількості управлінських рішень, кожне з яких повинне відповідати як конкретній ситуації, так і містити в собі дії, адекватні Програмі комплексної перебудови державного сектору економіки.

Набули подальшого розвитку:

§ методика оцінки соціально-економічних наслідків приватизації. Запро-поновано аналізувати і враховувати у механізмі управління процесом приватизації комплекс показників приватизації, які впливають на технічний, соціальний, економічний розвиток держави в цілому і регіонів зокрема.

Практичне значення одержаних результатів роботи. Результати, отримані в ході дослідження, використані в роботі державних і місцевих органів управління та інституцій приватизації, навчальних курсах для студентів економічних спеціаль-ностей.

Окремі положення та наукові результати дисертаційного дослідження прийняті до впровадження в регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (довідка від 16.10.2007 р. за № 1422).

Результати дослідження використані при підготовці:

- науково-дослідної теми “Планування та адміністрування податкових надходжень до бюджетів різних рівнів” (довідка Кіровоградської обласної державної адміністрації від 16.10.07 р. за № 25–23/5, довідка Кіровоградського національного технічного університету від 6.09.2007 р. № 21–15/2189);

- освітньо-професійної характеристики, освітньо-професійної програми га-лузей знань 0305 “Економіка та підприємництво” та 0306 “Менеджмент і адмі-ністрування” напрямів підготовки: 6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030509 “Облік і аудит”, 6030601 “Менеджмент”, спеціальності 8.030508 “Фінанси і кредит”, у навчальному процесі Кіровоградського національного технічного університету, Черкаського державного технічного університету (довідка Кіровоградського національного технічного університету від 10.10.2007 р. № 31–15/228, довідка Черкаського державного технічного університету від 16.10.2007 р. 1373/01–11.02);

- методичного забезпечення оцінки об’єктів приватизації аудиторською фірмою “ДУНКАН-АУДИТ” (довідка від 05.06.2006 р. № /1).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад механізму управління процесом приватизації, що забезпечує сталий соціально-економічний розвиток регіонів. Наукові положення, розробки, висновки і реко-мендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Всі публікації, за винятком чотирьох, написані одноосібно. Суть особистого внеску автора у праці, опубліковані у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження, що містяться в дисертації, обговорювалися та доповідалися на конференціях:

І Всеукраїнській науково-практичній конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”, м. Черкаси, 20–22 листопада 2002 р.;

І Міжнародній науково-практичній конференції “Облік та контроль в управлінні підприємницькою діяльністю”, м. Кіровоград, 22–23 травня 2003 р.;

Міжнародній науково-практичній конференції “Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі”, Львів, 23–24 травня 2004 р.;

ІI Міжнародній науково-практичній конференції “Облік та контроль в управлінні підприємницькою діяльністю”, м. Кіровоград, КНТУ, 2–3 червня 2005 р.;

Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегічні напрямки розвитку Кіровоградської області до 2015 року”, м. Кіровоград, 29–30 вересня 2005 р.;

ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”, м. Черкаси, 5–7 жовтня 2005 р.;

Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми інвестиційної діяльності і шляхи їх подолання”, м. Кіровоград, 20–22 вересня 2007 р.

Публікації результатів дослідження. За результатами дисертаційного дослідження підготовлено і опубліковано 12 наукових праць, з них 1 монографія, 8 праць у фахових виданнях. Одноосібно автором підготовлено і опубліковано 8 наукових праць обсягом 4,85 д. а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація містить вступ, три розділи, до складу яких входять 11 підрозділів, висновки, додатки, список використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 203 аркуші машинописного тексту (без додатків і списку використаних джерел). Бібліографія складає 349 найменувань. У роботі представлено 10 таблиць, 11 рисунків, 11 додатків на 23 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну одержаних результатів та практичне значення роботи, наведені дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Сутність та форми державного управління сферою матеріального виробництва” окреслюються науково-методологічні засади ролі держави та її впливу на соціально-економічні процеси в перехідній економіці, в тому числі, і на регіональному рівні. Досліджується проблема управління національним господарством як спосіб реалізації власності.

В дисертації відзначено, що в управлінні процесом приватизації виняткова інституційна роль належить державі. По-перше, це пов’язано з тим, що тільки держава як власник могла приймати рішення про те, яке майно і на яких умовах буде передаватися іншому власнику. По-друге, тільки держава в змозі обмежити вплив негативних наслідків приватизації на розвиток суспільства. В дослідженні обґрунтовано висновок, що перебудова державного сектору економіки повина здійснюватися на комплексній, програмній основі в інтересах суспільства в цілому. Програма комплексної перебудови державного сектору економіки включає:

1. Концепцію роздержавлення власності, яка б відповідала соціально-еконо-мічним та політичним умовам країни.

2. Нормативно-правову базу, на основі якої державна власність могла бути передана у власність приватну.

3. Систему державних установ, які б на основі затверджених правових актів здійснювали приватизацію.

В дослідженні запропоновано управлінські дії щодо приватизації належної державі власності здійснювати на двох рівнях:

1. Макрорівні: науково обґрунтувати принципи визначення масштабів державного сектору у сфері виробництва, встановлення його питомої ваги в національній економіці і, відповідно, передати у приватну власність ті засоби виробництва, які власне державі непотрібні; визначити способи переходу державної власності у приватну. Проте результати проведеного аналізу свідчать, що на даний момент не існує офіційно визнаних критеріїв визначення раціональних меж державного сектору, які не підлягають приватизації.

2. Мікрорівні – визначаються методи зовнішнього впливу на державні підприємства в плані здійснення їх приватизації з урахуванням всіх особливостей кожного підприємства і рівня розвитку територій. В дисертації відзначено, що цій проблемі поки що не надається відповідної уваги.

Проведені дослідження дали можливість обґрунтувати висновок, що в управлінні процесами приватизації склалася парадоксальна ситуація, коли на основі діючих правових норм, багатоступінчастої системи управління державними підприємствами, виникла можливість знецінювати державну власність і передавати її у приватний сектор з метою надання певним угрупуванням значних пільг.

У другому розділі “Управління приватизацією – спосіб трансформації соціально-економічної сфери суспільства” внзначені основні етапи приватизації, аналізуються проблеми державного управління процесом формування нової галузевої структури, впливу приватизації на національну економіку, соціальну структуру суспільства, економіку регіонів. Узагальнені результати приватизації наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні результати приватизації в Україні на 01.01.06

№ | Показники | Одиниця

виміру | Значення

1. | Кількість об’єктів, що змінили форму власності, усього | об’єктів | 102154

1.1 | в тому числі державну | об’єктів | 25763

1.2 | комунальну | об’єктів | 76391

2. | Створено акціонерних товариств | об’єктів | 11298

3. | Приватизовано об’єктів малої приватизації | об’єктів | 72761

4. | Приватизовано об’єктів незавершеного будівництва | об’єктів | 4142

5. | Приватизовано великих та середніх підприємств, усього | об’єктів | 12255

5.1 | З них повністю продано | об’єктів | 10303

5.2 | з глибиною продажу 70-99% | об’єктів | 1290

5.3 | з глибиною продажу 50-69% | об’єктів | 259

5.4 | з глибиною продажу менше як 50% | об’єктів | 403

6. | Перераховано до державного бюджету | млрд. грн. | 33,0

З них найбільш привабливими для інвесторів були підприємства маши-нобудування та металообробки – приватизовано 84,3% (1371 об’єкт), будівництва – 90,7% (1168 об’єктів), харчової промисловості – 84% (961 об’єкт), транспорту – 80% (817 об’єктів), паливної промисловості – 40% (15 об’єктів), електроенергетики – 39% (14 об’єктів),

Перераховані до державного бюджету кошти дали змогу вирішити багато соціальних питань – погашення заборгованості з пенсій, виплати допомоги малозабезпеченим, заробітної плати працівникам бюджетної сфери тощо. Як один з найпринциповіших аспектів приватизації слід розглядати залучення інвестицій на технічне переоснащення підприємств, поповнення їх обігових коштів, погашення заборгованості шляхом укладення договорів купівлі-продажу. Обсяги внесених з 1995 року інвестицій перевищують вартість проданих акцій.

Ці досягнення могли бути і більшими при більш високій ефективності приватизації. Відомо, що одним з головних завдань приватизації є створення конкурентного ринкового господарства. В Україні при вирішенні цієї проблеми поставала проблема дворівневого масштабу: по-перше, необхідно було ліквідувати монополізм державної власності; по-друге, не допустити утворення приватних монополій в тих сферах, де практично не існувало конкуренції. Поряд з природними монополіями, реструктуризація яких часто практично неможлива, існували і монополії, обумовлені практикою планового управління.

Проведене дослідження дало змогу виявити значні недоліки і прорахунки приватизації.

1. Приватизація в Україні не супроводжувалася пропорційним притоком інвестицій (на що сподівалося багато ідеологів приватизації). Внаслідок цього в Україні на групу високотехнологічних галузей припадає лише близько 5% випуску продукції, 6% зайнятих та 4% інвестицій, тоді як на низькотехнологічні – 75% продукції, 63% зайнятих та 78% інвестицій. Як результат – в обсязі українського експорту до країн ЄС понад 70% становить продукція з невисоким рівнем доданої вартості та незначним рівнем технологічності. Україна втрачає конкурентні позиції на світових ринках через сировинну і напівсировинну структуру експорту, високу енергоємність виробництва, відсутність інноваційного поступу і надійного захисту інтелектуальної власності, недостатнє відтворення виробничих фондів, невисоку якість продукції. Це одна з причин того, що за індексом конкурентоспроможності зростання Україна в 2006 році займала 84 місце, а за індексом конку-рентоспроможності бізнесу – 71 місце у світі.

2. Системи оподаткування та стимулювання інвестиційної діяльності не сприяють активному інвестуванню і це – одна з головних причин застою в інвестиційній сфері. Загальний рейтинг України за оцінкою бізнес-клімату у 2006 році – 128 (оцінка проводилася для 175 країн світу), в тому числі рейтинг сплати податків – 174.

Але це вина не самої по собі приватизації. Головне – нормативно-правове середовище, в якому вона проходить.

Рівень соціальної ефективності приватизації в Україні оцінюється більш однозначно. Ми вважаємо, що, з точки зору реалізації суспільних інтересів, вона проведена неефективно:

1. Сертифікатна приватизація по суті, “провалилася”. Це не могло не привести до серйозних негативних наслідків для всієї системи економічних відносин. Не випадково майже 7,8 млн. громадян взагалі відмовилися від участі в цій формі приватизації, вважаючи її швидше знущанням над особистістю і відвертим обманом (5,3 млн. громадян не отримали сертифікати плюс ще 2,5 млн. їх не використали).

2. Реальну вигоду від приватизації отримала дуже незначна соціальна група, основна ж маса населення відчужена від власності на засоби виробництва, що спричинило поглиблення нерівності та зростання соціального незадоволення, про що свідчать дані, наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Розподіл населення за рівнем середньодушових грошових витрат

№ | ПоказникиРоки | 2000 | 2003 | 2004 | 2005 | 1. | Квінтильний коефіцієнт фондів, разів6.0 | 5,7 | 5,5 | 4,9 | 2. | Частка населення із середньодушовими грошовими витратами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму, %87,9 | 83,4 | 73,8 | 70,3 | 3. Стрімке зростання безробіття в Україні розпочалося, починаючи з 1996 року (таблиця 3).

Таблиця 3

Кількість зареєстрованих безробітних в Україні (на 1 січня; тис. чол.)

Показник | Роки | 1996 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | Кількість зареєстрованих безробітних | 126,9 | 1174,5 | 1155,2 | 1008,1 | 1034,2 | 988,9 | 981,1 | Питання зайнятості стало однією з найбільш гострих проблем процесу приватизації.

Разом з цим, слід зробити висновок, що приватизація стала поштовхом розвитку економіки України в цілому. Починаючи з 1996 року по 2004 рік, валова додана вартість (ВДВ) і, відповідно, валовий регіональний продукт (ВРП) з 2004 року в Україні зріс в 4,98 рази. У всіх регіонах країни зростала ВДВ, проте темпи зростання були різними: найбільші в м. Києві – 12,02 рази, найменші в Черкаській області в – 3,26 рази.

Різними були рівень і темпи зростання ВДВ у розрахунку на одну особу за регіонами. Так, в цілому по Україні цей показник зріс в 5,44 рази, найбільші темпи зростаня були в м. Києві – 11,94 рази, найменші в Черкаській області в 3,58 рази. Загалом, з 27 регіонів лише в чотирьох (Житомирська, Запорізька області, м. Київ,
м. Севастополь) темпи зростання ВДВ на одну особу перевищували середньоукраїнські, для п’яти регіонів (м. Київ, Донецька, Дніпропетровська, Запорозька, Полтавська області) обсяги ВДВ на одну особу були вищими за середні по Україні. Саме на ці регіони припадає 43,23% ВДВ України. В 1996 році ВДВ у розрахунку на одну особу перевищувала середній показник в 10 регіонах України, то в 2004 році – тільки в п’яти регіонах. Регіони, в яких в 2004 році ВДВ у розрахунку на одну особу перевищувало середній показник, відмічені на рис.1.

Рис.1. Регіони, в яких в 2004 році ВДВ у розрахунку на одну особу перевищувало середній показник

В економічному полі України виник коридор регіонів-лідерів (Донецька, Запорізька, Дніпропетровська, Полтавська області і м. Київ), у яких ВДВ у розрахунку на одну особу перевищувала середній показник. Ці дані переконливо свідчать про поглиблення економічної дезінтегрованості, міжрегіональних диспропорцій та асиметричного розвитку регіонів, які виникли внаслідок відсутності активної, виваженої державної регіональної політики за попередні 16 років.

Проведене дослідження дало можливість обґрунтувати засади внутрішньої, інтеграційної політики держави в галузі приватизації, які базуються на визнані пріоритету регіонів у формуванні за рахунок коштів, отриманих від приватизації, доходної частини бюджетів різних рівнів на основі єдиного інформаційного середовища в системі органів виконавчої влади.

У третьому розділі “Удосконалення управління процесами приватизації” окреслено засади цілісного підходу до реалізації процесу приватизації та запропоновано основні шляхи та методи ефективного управління процесами приватизації, розроблена поетапна система контролю за процесами приватизації.

Автором досліджені різні методичні підходи до оцінки рівня ефективності приватизації та критеріїв її виміру. Так, частина економістів вважають, що ними можуть бути показники діяльності новоствореного приватного сектору. Оскільки в економіці України в 1998–2006 роках відбувалося певне пожвавлення, то звідси робиться висновок про ефективність приватизації. На нашу думку, це надто спрощений підхід до надто складного і суперечливого явища, яким є приватизація, для того, щоб оцінювати його таким чином. В роботі доведено, що оцінювати ефективність роздержавлення і приватизації необхідно такими економічними показниками, як ефективність на рівні підприємств, макроекономічна ефективність, фінансова стабільність, структурна перебудова, створення конкурентного середовища. Основним критерієм ефективності трансформування форм власності є створення умов для економічної реалізації нової системи відносин власності, яка орієнтована на ефективне ведення процесу відтворення на мікро- та макрорівнях.

Проведене дослідження дало можливість обґрунтувати висновок про низьку ефективність процесу приватизації з точки зору реалізації переваг ринкових відносин. Одним із підтверджень цього висновку може послужити спосіб встановлення цін на державне майно, яке приватизується. В дослідженні встановлено існування двох протилежних підходів щодо визначення рівня цін на державне майно. Згідно з одним з них, ціни на об’єкти приватизації повинні бути максимально високими з тим, щоб надходження в бюджет могли сприяти вирішенню соціальних проблем. Згідно з іншим – ціни на підприємства, які приватизуються, не повинні бути надмірно високими з тим, щоб не позбавляти інвесторів можливостей модернізації отриманих підприємств. Ми вважаємо, що ця дилема породжена низьким рівнем ринкової трансформації відносин власності. В сформованому конкурентному середовищі не може бути високих чи низьких цін. Існують ринкові ціни, і кожен покупець сам визначає, чи влаштовує його ціна ринку. В умовах формування ринкових відносин існуючі методики оцінки вартості підприємств та індексації фондів дозволяють тим, хто здійснює процедуру приватизації, використовувати її в корисливих цілях. У зв’язку з вищенаведеним, в дисертації запропоновано використовувати метод оцінки вартості майна, який базується на дослідженні можливості підприємства виробляти реальні грошові потоки.

Дослідження факторів, які знизили ефективність приватизації (повільне формування фондового ринку, катастрофічний стан об’єктів соціально-культурного призначення, штучне відсторонення від участі в приватизації потенційних іноземних інвесторів), дало можливість зробити висновок про необхідність формування системи управлінського контролю в сфері приватизації і роздержавлення майна.

У дисертації узагальнено і розкрито зміст концепції управлінського контролю відносно сфери приватизації. Основою цієї концепції є:

- ідея про раціональне співвідношення цілей управління і цілей контролю. Для досягнення поставленої мети, управління використовує наявний у її розпорядженні інструментарій: механізм планування, організації, координації. Усе це спрямовано на одержання кінцевого результату, сформульованого в меті. Контрольна діяльність є однією зі складових при досягненні кінцевого результату. Поняття управлінський контроль орієнтоване на досягнення мети, поставленої перед системою управління, кожен окремий вид управлінської діяльності є вторинним (планова, організаційна, контрольна й ін.), але відносно один одного вони первинні і самостійні;

- ідея того, що процес приватизації – надзвичайно складний і багатогранний і тому вимагає відповідної кількості управлінських рішень. Кожне з них повинне, з одного боку, відповідати конкретній ситуації, з другого – містити в собі дії, адекватні Програмі комплексної перебудови державного сектору економіки.

У відповідності до розробленої концепції, процес управлінського контролю за приватизацією пропонується здійснювати на різних рівнях, в декілька етапів. Дворівнева, поетапна система управлінського контролю визначає різні рівні і етапи проведення приватизації, встановлює суб’єкти, об’єкт, функції, мету діяльності і завдання управлінського контролю. Для кожного рівня і етапу розроблено схеми процедур управління.

Перший, вищий рівень: органи державної законодавчої, виконавчої влади, Президент України;

Другий рівень, органи державного управління приватизацією, включаючи і регіональні, інші, визначені чинним законодавством, установи і організації. Така структура управління процесом приватизації забезпечує необхідний рівень і ефективність управлінських рішень та можливість їх контролю.

ВИСНОВКИ

Отримані в процесі дослідження наукові результати розв’язують комплекс питань, пов’язаних з формуванням наукового підходу до здійснення процесу приватизації, окреслили шляхи реалізації цінного цивілізаційного досвіду контролю над процесом приватизації громадянського суспільства, змістом діяльності якого є створення корпоративного сектору економіки, ринкової інфраструктури.

1. Приватизація в Україні фактично стала системою перебудови державного сектору економіки: створила корпоративний сектор економіки, ринкову інфраструктуру, прошарок дрібних власників, систему фінансових небанківських посередників, ліквідувала державну монополію у виробничій та фінансових сферах економіки.

2. Приватизація суттєво вплинула на розвиток регіонів:

2.1. Приватизація посилила історичну спеціалізацію регіонів, що привело до поглиблення економічної дезінтегрованості, міжрегіональних диспропорцій та асиметричного розвитку регіонів, що істотно вплинуло на рівень і динаміку розвитку країни в цілому, її економічну безпеку;

2.2. Обґрунтовані засади внутрішньої, інтеграційної політики держави в галузі приватизації, які базуються на: визнанні пріоритету регіонів у формуванні, за рахунок коштів, отриманих від приватизації, доходної частини бюджетів різних рівнів; необхідності упорядкування правових основ економічних і політичних відносин “центр-регіони”; засадах збереження економічного контролю держави над стратегічними і галузеутворюючими об'єктами і природними ресурсами, економічного стимулювання розвитку територій з метою забезпечення їх довгострокового розвитку та конкурентоспроможності, забезпечення економічної безпеки регіонів і держави.

3. Проведені дослідження свідчать, що ідеологія приватизації, її методологічна основа були відпрацьовані недосконало і мали в собі надто багато суперечностей і алогізмів. Потребує вдосконалення на сучасній ідеологічній і методологічній базі:

3.1. Встановлення раціонального співвідношення між фіскальною та інвестиційною цілями приватизації;

3.2. Визначення критерію ефективності трансформування форм власності;

3.3. Формування ціни майна, що приватизується.

4. Державний апарат не виконав відведену йому роль в управлінні процесами приватизації в дотриманні законності.

4.1. Значні сфери приватизаційних процесів випали з-під контролю держави. Приватизація в Україні проходила в умовах гострої політичної боротьби. Це завадило створити достатньо логічну і послідовну Програму комплексної перебудови державного сектору економіки.

4.2. На хід приватизації негативний вплив спричинив високий рівень корумпованості державного апарату, що відкрило практично необмежені можливості для тіньового розподілу державного майна.

4.3. Іноземний капітал був відсторонений від участі в легітимній при-ватизації в Україні внаслідок бюрократичної тяганини, хабарництва та без-відповідальності чиновників, правової та економічної ситуації в Україні в цілому, та в сфері приватизації зокрема.

5. Розроблена дворівнева, поетапна система управлінського контролю за процесом приватизації. Усі рівні й етапи процесу приватизації знаходяться під впливом суб’єктів управлінського контролю, змістом діяльності яких є створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки. Таким чином, кон-троль над приватизаційним процесом охоплює широкий спектр економічних, юридичних та соціальних відносин. В Україні до цього процесу залучено багато державоутворюючих структур, законодавча база, на основі якої вони виконують свої функції, постійно вдосконалюється.

6. Процеси трансформації відносин власності призвели до значних соціально-економічних втрат.

6.1. Приватизація в Україні супроводжувалася:

- катастрофічним спадом обсягів виробництва;

- докорінною зміною соціальної структури суспільства;

- швидким зростанням доходів вкрай незначної соціальної групи, в основі чого лежить не новостворений продукт, а перерозподіл уже існуючого, який був загальнонародним;

- “тінізацією” економіки, “перекачуванням” капіталів в інші країни.

6.2. Роздержавлення власності не сприяло:

- формуванню “середнього” класу;

- створенню класу ефективних власників;

- зростанню позитивних рис демократичного суспільства, базованого на ринковій, соціально орієнтованій економіці.

6.3. Натомість в Україні сформувалися:

- вузький прошарок крупних власників з розвинутими тенденціями до мо-нополізації, переплетіння з держапаратом і використання неринкових методів перерозподілу власності в середині цього шару;

-

7. В цілому приватизація сприяла розвитку громадянського суспільства, базованого на ринковій, соціально орієнтованій економіці, демократії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У монографіях:

1. Планування та адміністрування податкових надходжень як складова соці-ально-економічного розвитку регіону / За редакцією Давидова Г.М., Любченко О.М. / Авторський колектив: Давидов Г.М., Любченко О.М., Давидов І.Г. та ін. Монографія. – Кіровоград: Поліграфічно-видавничий центр “Імекс-ЛТД”, 2007. – 374 с. (особисто здобувачеві належить 0,6 др. ар., здобувачем розроблені питання: формування доходної частини бюджетів різних рівнів; оцінки вартості майна при використанні ресурсно-нормативного підходу).

У фахових виданнях:

1. Давидов І.Г. Методи управління приватизаційним процесом // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. Вип. 8. – Кіровоград: КНТУ, 2005. – С. 277–281.

2. Давидов І.Г. Вплив приватизації на національну економіку // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. Вип. 9. – Кіровоград: КНТУ, 2006. – С. 232–236.

3. Давидов І.Г. Ефективність приватизаційних процесів в Україні та критерії її виміру // Вісник Львівської державної фінансової академії: збірник наукових статей. Економічні науки. Вип. 10 / Головний редактор Буряк П.Ю. – Львів: Львівська державна фінансова академія, 2006. – С. 17–26.

4. Давидов І.Г. Сутність та форми державного управління у перехідній економіці // Науковий вісник НЛТУУ: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУУ України, 2006. – Вип. 16.1. – С. 428–433.

5. Давидов І.Г. Управлінський контроль за процесом приватизації та методи його удосконалення // Науковий вісник НЛТУУ: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУУ України, 2006. – Вип. 16.2. – С. 255–263.

6. Давидов І.Г. Інституційні проблеми приватизації та її вплив на національну економіку // Науковий вісник НЛТУУ: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУУ України, 2006. – Вип. 16.3. – С. 241–249.

7. Давидов І.Г. Сутність та форми державного управління у перехідній економіці // Науковий вісник НЛТУУ: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУУ України, 2006. – Вип. 16.6. – С. 160–164.

8. Давидов І.Г. Вплив приватизації на економіку регіонів України // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. Вип. 12, ч. ІІ. – Кіровоград: КНТУ, 2007. – С. 161–171.

В інших виданнях:

1. Башнянин Г.І., Щедра О.В., Давидов І.Г. та інші. Мікроекономіна теорія: Навч. посібник / За ред. д.е.н. проф. Г.І. Башнянина і к.е.н., доц. О.В. Щедрої. – Львів: Новий Світ-2000, 2007. – 640 с. (особисто здобувачеві належить 0,8 др. ар., здобувачем розроблені: модель чистої економіки, проблеми функціонування і державного регулювання суспільного і індустріального секторів мікроекономіч-ної системи).

2. Давидов І.Г., Полівчак В.С., Ліпич О.М., Комерційний бізнес: проблеми термінології. Сборник научных трудов по материалам научно-практической конференции “Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании” Научно-исследовательского проектно-конструк-торского института морского флота Украины.: Экономика, юридические и политические науки. Том 6. – Одесса, 2005. – С. 28–30.

3. Г.М. Давидов, І.К. Дрозд, І.Г. Давидов та ін.; Аудит: Збірник задач та практичних ситуацій: Навч. посіб. / За ред. Г.М. Давидова. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 170 с. (Вища освіта ХХІ століття). – 9,24 др. ар, (особисто здобувачеві належить 0,5 др. ар., здобувачем розроблені ситуації з оцінки вартості майна).

Анотація

Давидов І.Г. Механізм управління процесом приватизації як складова соціально-економічного розвитку регіону / Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. –Ужгородський національний університет. – Ужгород, 2007.

На основі теоретичних узагальнень запропоновано трактування приватизації як програмної перебудови державного сектору економіки, що забезпечує досягнення сталого соціально-економічного розвитку держави в цілому і регіонів зокрема.

Визначені основні етапи приватизації, аналізуються проблеми державного управління процесом формування нової галузевої структури, впливу приватизації на національну економіку, соціальну структуру суспільства, економіку регіонів.

Окреслені засади цілісного підходу до реалізації процесу приватизації та запропоновані шляхи та методи ефективного управління процесами приватизації, розроблена поетапна система контролю за процесами приватизації.

Ключові слова: приватизація, держава, управління, контроль, соціальний, економічний, розвиток, регіони, рівні, етапи, процеси.

Аннотация

Давыдов И.Г. Механизм управления процессом приватизации как составная социально-экономического развития региона / Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 – Развитие продуктивных сил и региональная экономика. – Ужгородский национальный университет. – Ужгород, 2008.

В диссертации обосновано принципы целостного научного подхода к осуществлению процесса приватизации. Осуществлена аналитическая оценка действующих способов приватизации; предложены методы решения проблем, которые существуют в этой сфере рыночных преобразований в украинской экономике; уточнены особенности периодизации процесса приватизации; определена роль органов управления процессами приватизации, в соблюдении законности. На основе обобщения теоретических принципов системного процесса приватизации предложена его трактовка, как программной перестройки государственного сектора экономики, которая обеспечивает постоянное социально-экономическое развитие государства в целом и регионов в частности. Теоретическую и методологическую основу диссертационного исследования составляют труды отечественных и зарубежных ученых по проблемам управления процессами приватизации госу-дарственного имущества, ключевые положения нормативно-правовой базы прива-тизации в Украине. В процессе диссертационного исследования применялся системный подход, использованы методы исторического и логического анализа, экономико-статистические методы.

В диссертации доказана целеустремленная деятельность части государственного аппарата по содействию теневому перераспределению государственной собственности в интересах отдельных группировок. На основе всестороннего анализа феномена приватизации очерчено пути реализации ценного цивилизационного опыта контроля гражданского общества над процессом приватизации в условиях институционных реформ в Украине. Предложен механизм управления процессом приватизации путем внедрения комплексной, двухуровневой, поэтапной системы контроля за процессом приватизации. Система построена таким образом, что все уровни и этапы процесса приватизации находятся под воздействием субъектов контроля, содержанием деятельности которых является создание многоукладной социально ориентированной рыночной экономики.

Приватизация усилила историческую специализацию регионов, что привело к углублению экономической дезинтегрованности, межрегиональным диспро-порциям и асимметричному развитию регионов, что существенно повлияло на уровень и динамику развития страны в целом, ее экономическую безопасность. В диссертации доказана необходимость упорядочения правовых основ экономических и политических отношений между центром и регионами на принципах сохранения экономического контроля государства над стратегическими объектами и природными ресурсами; экономического стимулирования развития территорий с целью обеспечения их долгосрочного развития и конкурентоспособности, обеспечения экономической безопасности регионов и государства.

В исследовании обоснован вывод о низкой эффективности процесса приватизации с точки зрения реализации преимуществ рыночных отношений. Одним из подтверждений этого вывода может послужить способ установления цен на государственное имущество, которое приватизируется. В сформированной конкурентной среде не может быть высоких или низких цен. Существуют рыночные цены, и каждый покупатель сам определяет, устраивает ли его цена рынка. В условиях формирования рыночнных отношений существующие методики оценки стоимости предприятий и индексации фондов позволяет тем, кто осуществляет процедуру приватизации, использовать ее в корыстных целях. В связи с вышеизложенным, в диссертации предложено использовать метод оценки стоимости имущества, который базируется на исследовании возможности предприятия производить реальные денежные потоки.

В целом приватизация содействовала развитию в Украине гражданского общества, базированного на рыночной, социально ориентированной экономике, демократии.

Ключевые слова: приватизация, государство, управление, контроль, процессы, социальный, экономический, развитие, регионы, уровни, этапы.

Annotation

Davidov I.G. Mechanism of process control of privatization as a constituent of socially economic development of regions / Manuscript.

Thesis on competing a Candidate’s degree in Economics sciences by speciality 08.00.05 – Development of productive forces and regional economics. Uzhgorod National University. – Uzhgorod, 2008.

In on the basis of theoretical generalization is offered interpretation of privatization as programmatic alteration state the sector of economy which provides achievement of steady socio-economic development of the state on the whole and regions in particular.

Vnznacheni the basic stages of privatization, the problems of state administration of forming of new of a particular branch structure, influence of privatization a process are analysed on a national economy, social structure of society, economy of regions.

Principles of the integral going are outlined near realization of process of privatization and ways and