НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

"ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК"

ДРОЗД Марина Олексіївна

УДК 633.12:631:5:631.8:932.954

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ГРЕЧКИ ЗАЛЕЖНО

ВІД РІВНЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

В ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис. |

Робота виконана в Національному науковому центрі "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" протягом 2002-2004 рр.

Науковий керівник: | доктор сільськогосподарських наук,

професор, академік УААН

САЙКО Віктор Федорович,

ННЦ "Інститут землеробства УААН", директор |

Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор

ЗІНЧЕНКО Олександр Іванович,

Уманський державний аграрний університет

Мінагрополітики України, завідувач кафедри рослинництва та кормовиробництва | кандидат сільськогосподарських наук

ДМИТРИШАК Михайло Ясонович,

Національний аграрний університет Кабінету

Міністрів України, доцент кафедри рослинництва та кормовиробництва |

Захист відбудеться “27” лютого 2008 р. о 1200 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при ННЦ "Інститут землеробства УААН".

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, ННЦ "Інститут землеробства УААН", вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ННЦ "Інститут землеробства УААН".

Автореферат розісланий “24” січня 2008 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В сучасних економічних умовах важливо збільшити продуктивність культури гречки, покращити якість зерна та підвищити нектаропродуктивність рослин і забезпечити стійке виробництво для задоволення потреб населення. Вирішити проблему підвищення продуктивності рослин гречки можна за рахунок інтенсифікації технології вирощування, яка включає високоврожайні сорти, оптимальні дози мінеральних добрив, відповідні норми висівання насіння і ефективний захист рослин від бур’янів, поєднуючи комплексне застосування агротехнічного і хімічного методів боротьби.

Актуальність теми. Великий об’єм наукових досліджень з питань підвищення рівня врожайності, збільшення валових зборів та поліпшення якості зерна гречки проведено О.С. Алексєєвою, Л.К. Тараненко, В.Я. Білоножко, І. Н. Єлагіним, Д.Я. Єфіменко, К.А. Савицьким та ін.. Проте до останнього часу ще недостатньо даних комплексного вивчення біологічних особливостей формування урожайності гречки сортів з різною архітектонікою стебла та їх нектаропродуктивності в умовах Лісостепу України й розробки ефективних методів максимальної реалізації їх продуктивного потенціалу на основі удосконалення елементів технології. Необхідність вирішення зазначених питань і визначило тему досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною тематичних планів досліджень лабораторії інтенсивних технологій зернобобових, круп’яних та олійних культур ННЦ "Інститут землеробства УААН", виконана згідно НТП УААН на 2001-2005 рр. “Зернові і олійні культури”, завдання “Вивчення особливостей формування урожаю гречки залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування” (номер державної реєстрації 0101U003827).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у встановленні особливостей формування продуктивності гречки та удосконаленні технології її вирощування шляхом визначення оптимальної системи удобрення, захисту посівів від бур’янів, норми висівання насіння з урахуванням біологічних особливостей рослин гречки для сортів з різною архітектонікою стебла в умовах північного Лісостепу України.

Виходячи з поставленої мети дослідженнями передбачалось вирішення наступних задач:

-

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження – процес формування продуктивності та якості зерна гречки залежно від варіантів удобрення, захисту посівів від бур’янів, норм висівання насіння сортів гречки з різною архітектонікою стебла.

Предмет дослідження – сорти гречки Крупинка та Антарія, норми внесення мінеральних добрив, норми висівання насіння, ефективність гербіциду, продуктивність, якість зерна, нектаропродуктивність, економічна та енергетична ефективність вирощування.

Методи дослідження. У процесі виконання роботи застосовували спеціальні та загальнонаукові методи досліджень: польовий – вивчення взаємодії об’єкта дослідження з біотичними та абіотичними факторами в умовах досліджуваної зони; лабораторні: а) вимірювально-ваговий – для визначення біометричних показників формування врожаю зерна гречки; б) хімічний – визначення хімічного складу рослин і зерна та нектаропродуктивності сортів гречки; в) фізичний – визначення показників фізичної якості зерна; математично-статистичні методи для оцінки достовірності отриманих результатів; розрахунково-порівняльний – встановлення економічної та енергетичної ефективності досліджуваних елементів технології вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Лісостепу на сірих лісових ґрунтах виявлено закономірності формування продуктивності сортів гречки з різною архітектонікою стебла Крупинка і Антарія та удосконалена технологія їх вирощування на базі оптимізації норм висівання насіння, доз добрив та строків внесення азоту з урахуванням онтогенетичного розвитку рослин. Встановлена залежність функціонування асиміляційного апарату від рівня забезпечення елементами живлення і його вплив на продуційний процес. Вперше в розрізі сортів з різною архітектонікою стебла встановлено параметри нектаропродуктивності рослин гречки за етапами органогенезу залежно від погодних умов та застосування заходів боротьби з бур’янами. З’ясовано залежність між проявом дії агротехнічних прийомів і економічною та енергетичною ефективністю технології при вирощуванні зерна гречки придатного для використання на продовольчі та насінницькі цілі.

Практичне значення одержаних результатів. Стосовно грунтово-кліматичних умов Лісостепу удосконалена технологія вирощування гречки, яка дозволяє одержувати врожай зерна на рівні 2,74-2,83 т/га з високими показниками якості та медопродуктивністю 100-130 кг/га. Результати досліджень впроваджені у 2005-2006 рр. у господарстві “Добробут” Жашківського району Черкаської області на площі 50 га, що підтвердило високу ефективність удосконалених елементів технології вирощування гречки.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури і визначено напрямок проведення досліджень за темою дисертації, особисто виконано польові і лабораторні дослідження, узагальнено отримані результати, проведено їх систематизацію та сформульовано основні положення дисертаційної роботи, висновки та рекомендації виробництву, підготовлено статті до друку.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень, основні положення та висновки по темі дисертації оприлюднені та обговорені на третій міжвузівській конференції аспірантів 17-19 березня 2003 року ”Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця 2003), науково-практичній конференції молодих вчених 24-26 листопада 2003 року “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології“ (Чабани 2003), науково-практичній конференції молодих вчених 23-25 листопада 2004 року “Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур у виробництво” (Чабани 2004), науково-виробничих засіданнях лабораторії інтенсивних технологій зернобобових та круп’яних культур (2003-2005 рр.) і методичної комісії з питань землеробства і рослинництва ННЦ “Інститут землеробства УААН” (2007 р.).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 7 наукових праць, у тому числі 4 – у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 192 сторінках машинописного тексту й складається з вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної наукової літератури (288 джерел, у т. ч. 13 латиницею), 13 додатків. Робота містить 29 таблиць та 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ТА АГРОТЕХНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ

(Огляд літератури)

У розділі подається аналіз наукових робіт вітчизняних і зарубіжних авторів, що висвітлюють історію, сучасний стан та перспективи виробництва гречки в Україні й світі. Наведено короткий огляд результатів досліджень з вивчення біологічних особливостей росту й розвитку рослин та впливу окремих технологічних факторів на продуктивність культури. На основі аналізу літературних джерел встановлено рівень проведених досліджень на даний час та за темою дисертації визначено програму вивчення питань, спрямованих на вдосконалення технології вирощування гречки в умовах Лісостепу.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина досліджень виконувалася протягом 2002-2004 рр. у дослідному господарстві "Чабани" Києво-Святошинського району Київської області. Анатомо-морфологічні, технологічні та біохімічні дослідження, визначення якості насіння проводилися в лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і круп’яних культур ННЦ “Інститут землеробства УААН”.

Ґрунт дослідної ділянки сірий лісовий крупнопилувато-легкосуглинковий з наступною агрохімічною характеристикою орного шару: вміст гумусу – 1,08-1,15 % (за Тюріним); рНсольовий – 5,4-5,6; легкогідролізованого азоту – 70,0-82,0 мг/кг (за Корнфільдом); рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) – 11,1-12,2 і 8,0-9,2 мг/100 г грунту.

Погодні умови вегетаційних періодів у роки досліджень різнилися як за кількістю опадів й тепла, так і їх розподілом за фазами розвитку гречки і були різними не лише за роками, але й протягом вегетації культури, що створювало в окремі періоди екстремальні умови для формування елементів продуктивності гречки. В цілому за погодними умовами сприятливим був 2003 рік, який по урожайності зерна гречки перевищив два інших за рахунок випадання оптимальної кількості опадів у другій половині червня в період проходження фази бутонізації, коли закладаються генеративні органи рослин. Менше сприятливим був 2004 рік та несприятливим 2002 рік, погодні умови якого не відповідали біологічним вимогам гречки на початку вегетації культури й був сформований низький врожай зерна.

Вивчали сорти гречки з різною архітектонікою стебла – звичайним типом росту стебла сорт Антарія та детермінантним типом росту стебла сорт Крупинка. Дослідження проводили за такою схемою:

Схема досліду

Фактор А:

сорт | Фактор В:

захист від бур’янів | Фактор С:

норма висівання насіння, млн шт./га | Фактор D:

варіант удобрення | Крупинка

Антарія | хімічний - луварам, в. р. к. 1,2 л/га (2,4 - дихлорфенокси-оцтова кислота у формі диметиламінної солі, 610 г/л);

агротехнічний – 2-х разове міжрядне розпушування. | 1,5

2,5

3,5 | без добрив

(контроль)

N45 P45 K45

*N75 P50 K125

N30P45K45 + N15 | Примітка: *розрахунок норми мінеральних добрив проведений на заплановану врожайність 3,5 т/га.

Мінеральні добрива вносили весною під передпосівну культивацію у вигляді аміачної селітри (N – 34,4%), гранульованого суперфосфату (P2O5 – 19,5%) та калімагнезії (K2O – 28,5%). Обробку гербіцидом луварам проводили за 2-3 дні до появи сходів.

Площа облікової ділянки – 9 м2. Дослід закладали в чотириразовому повторенні, розміщення ділянок рендомізоване. Попередник – озима пшениця.

Сівбу проводили в оптимальні строки, коли температура ґрунту на глибині 10 см прогрівалася до 10 - 15 0С: 8 травня у 2002 році, 11 травня у 2003 та 15 травня у 2004 році, широкорядним способом із міжряддям 45 см, норми висівання насіння складали у обох сортів –1,5; 2,5; 3,5 млн шт. /га.

Польові та лабораторні дослідження проводили згідно загальноприйнятих методик:

- облік густоти рослин у фазу повних сходів і перед збиранням врожаю – за "Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур";

- фенологічні спостереження за настанням етапів органогенезу за Ф.М. Куперман. Початок фази розвитку гречки, коли її відмічають у 10% рослин і повна – число рослин в цій фазі складало не менше 75% (Методика проведення досліджень при сортовипробуванні, 1986);

- визначення висоти рослин та накопичення сухої речовини в динаміці за фазами розвитку;

- визначення площі листкової поверхні ваговим методом за А.А. Ничипоровичем (1966);

- визначення чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) в грамах сухої речовини на 1 м2 на добу розраховували за А.А. Ничипоровичем (1966);

- визначення нектаропродуктивності рослин гречки в період цвітіння з Е.К. Лівенцовою (1954);

- визначення кількості виділеного квітками нектару проводили в лабораторних умовах мікрометодом Хагедорн-Ієнсена (1984);

- вміст валового азоту в рослинах за методом К’єльдаля, фосфору – колориметрично (ФЄКЛМФ 74М) та калію – полум’яно-фотометричним методом після мокрого озолення за Гінзбург, Щегловою;

- підрахунок забур’яненості посівів гречки провели кількісним методом на закріплених дослідних ділянках через 30 днів після внесення гербіциду і перед збиранням врожаю;

- визначення показників елементів структури врожаю провели за пробними снопами, які відбирали перед збиранням культури за методикою Л.П. Бочкарьової (1994);

- збирання врожаю – поділяночно роздільним способом комбайном Сампо - 130. Урожай чистого зерна розраховували шляхом перерахунку на стандартну вологість (14%) і 100% чистоту;

- масу 1000 зерен, натуру зерна та плівчастість за ДСТУ 4138 – 2002;

- хімічний склад рослин та якість зерна визначали за допомогою методу інфрачервоної спектрометрії на інфрачервоному аналізаторі NIP – 450 Scanner 4250 з комп’ютерним забезпеченням ADI DM;

- математичний аналіз результатів польових та лабораторно-польових досліджень – за допомогою дисперсійного та кореляційно-регресійного методів за методикою Б.А. Доспехова (1985);

- енергетичну та економічну оцінку елементів технології вирощування розраховували, керуючись типовими технологічними картами вирощування гречки та "Методичними вказівками по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями" (1999).

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЦЕНОЗУ ГРЕЧКИ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Густота рослин гречки та їх виживання за вегетацію. Встановлено, що сорти гречки Антарія та Крупинка неоднаково реагують на густоту посіву, тому для максимальної реалізації їх продуктивності слід враховувати сортові особливості культури, а також погодні умови років вирощування. Внесення мінеральних добрив збільшує кількість рослин, що вижили за вегетацію й максимальний відсоток їх отримали при внесенні N30Р45К45 + N15 в підживлення на IX етапі органогенезу. У сорту Крупинка цей показник становить 95 % за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га, у сорту Антарія – 93 % за норми висівання 2,5 млн шт. /га. Це пояснюється тим, що ріст рослин гречки за цих умов проходив у найкращих умовах освітлення, водно-повітряному режимі ґрунту, площі живлення, меншому пригніченні бур’янами.

Високе виживання рослин гречки сприяло отриманню вищої урожайності.

Особливості формування листової поверхні рослинами гречки. Дослідженнями встановлено, що внесення мінеральних добрив під гречку та норми висівання насіння за умов внесення гербіциду мали суттєвий вплив на розвиток листової поверхні у обох сортів. Рослини гречки сортів Антарія і Крупинка, які вирощені за внесення N30P45K45 + N15 в підживлення на IX етапі органогенезу, у фазі плодоутворення формували максимальну площу листової поверхні відповідно 264,4 см2/рослину та 287,7 см2/рослину за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га. Слід зазначити, що підживлення рослин азотом (15 кг/га на IX етапі органогенезу) забезпечило прирости площі листової поверхні рослин за всіх норм висівання насіння.

У середньому за роки досліджень максимальний показник чистої продуктивності фотосинтезу у сорту Крупинка (9,1 г/м2 за добу) і Антарія (9,2 г/м2 за добу) був відмічений в період цвітіння - плодоутворення (рис. 1).

Рис. 1. Чиста продуктивність фотосинтезу рослин гречки залежно від елементів

технології вирощування, у середньому за 2002–2004 рр.

Варіанти: 1 - без добрив (контроль), 2 - N45Р45К45, 3 - N75Р50К125, 4 - N30Р45К45+ N15 в підживлення на IX етапі органогенезу.

Це можна пов’язати з інтенсивнішою асиміляцією у молодих листків, що сформувалися в даний період і тривалістю їх роботи протягом доби. Площа листків в цей період є близькою до оптимальної (30-40 тис.м2/га), що покращує умови освітлення та не викликає затінення рослин.

Динаміка накопичення сухої речовини рослинами гречки суттєво залежала від внесення мінеральних добрив, а також густоти стеблостою сортів Антарія та Крупинка. Інтенсивність накопичення сухої речовини в різні періоди розвитку рослин гречки неоднакова: у період два листочки-цвітіння в рослинах зростають темпи нагромадження сухої речовини, а у період плодоутворення-дозрівання темпи приросту її знижуються, хоча абсолютна кількість продовжує збільшуватися. У сорту Антарія найвища кількість сухої речовини була на варіантах із нормою висівання насіння 3,5 млн шт./га – 4,25 ц/га у фазі два листочки за внесення N45P45K45, а у фазі дозрівання насіння 87,9 ц/га за внесення N30P45K45 + N15 в підживлення на IX етапі органогенезу. У період проходження фази цвітіння та плодоутворення максимальний приріст до контролю (12,2 та 25,9 ц/га) забезпечило внесення N30P45K45 + N15 в підживлення на IX етапі органогенезу за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га при 23,6 та 39,3 ц/га на контролі (без добрив).

У середньому за 2002-2004 рр. у рослинах сорту Крупинка на контрольному варіанті (без добрив) у фазі два листочки вміст сухої речовини за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га становив 3,25 ц/га, а за норми 2,5 – 3,74 ц/га. Підвищення норми висівання насіння до 3,5 млн шт./га знизило кількість сухої речовини до 2,70 ц/га. У фазі бутонізація максимальна кількість сухої речовини на контролі в рослин гречки сорту Крупинка була за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га – 8,09 ц/га. Найінтенсивніше наростання сухої речовини рослин сорту Крупинка спостерігалося у фазі цвітіння при внесенні мінеральних добрив у дозі N30Р45К45 + N15 на IX етапі органогенезу. У цей період за норми висівання насіння 3,5 млн шт. /га на даному варіанті одержали максимальну кількість сухої речовини – 38,9 ц/га. Приріст її до контролю на цьому варіанті склав 16,0 ц/га, тоді як за внесення інших доз добрив був 7,6 та 12,2 ц/га.

Вплив гербіциду на забур’яненість посівів гречки. Фітосанітарний стан посівів гречки сортів Крупинка і Антарія значно залежав як від застосування гербіциду, так і доз мінеральних добрив та норм висівання насіння. На період збирання врожаю при внесенні під культуру N30Р45К45 + N15 на IX етапі органогенезу і нормі висівання насіння 2,5 млн.шт./га у сорту Крупинка кількість бур’янів, що загинули за внесення гербіциду, становила 70,7 % проти 38,3 % на безгербіцидному фоні, тоді як на контролі ці показники були 57,1 та 30,6 % відповідно. В посівах сорту Антарія за цих умов дані показники становили 70,9 % та 33,6 % , а на контролі 53,4 і 27,5 %.

Ефективність внесення гербіциду в середньому за роки досліджень була вищою на посівах сорту Крупинка за норми висівання 3,5 млн шт./га схожих насінин при N75 P50 K125 до 76,8 %. У сорту Антарія до 65,8 % за норми висівання насіння 2,5 при N30P45K45+ N15 в підживлення на IX етапі органогенезу.

РОЗДІЛ 4. ВМІСТ АЗОТУ, ФОСФОРУ І КАЛІЮ В РОСЛИНАХ ГРЕЧКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Встановлено, що оптимальна кількість азоту для росту і розвитку культури містилась у рослинах на варіантах із внесенням N30P45K45 + N15 в підживлення на IX етапі органогенезу та N75P50K125 за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га в сорту Антарія, а сорту Крупинка за 3,5 млн шт. /га схожих насінин. Максимальна кількість азоту до 3,90 % у сорту Крупинка та до 3,53 % сорту Антарія спостерігався на початку вегетації культури – фаза двох листочків - бутонізації, що пояснюється інтенсивним ростом вегетативної маси і утворенням репродуктивних органів.

Для аналізу рівня забезпечення рослин елементами живлення в наших дослідженнях ми користувались оптимальними значеннями N:P:K (%) визначені В.В. Церлінг для гречки: фаза два листочки – 4,0:0,62-0,78:4,5; бутонізація – 3,3-3,6:0,50-0,65:3,8-4,2; плодоутворення – 2,4-3,4:0,60:1,3-2,3.

Найвищий вміст фосфору в рослинах гречки у фазі 2-х листочків спостерігався за внесення N45P45K45 за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га: у рослинах сорту Антарія – 1,41 %, сорту Крупинка 1,45 %, при вмісті на контролі відповідно 1,10 та 1,20 %. У фазі бутонізації максимальний його вміст за внесення N45P45K45 і становив 1,05 % у сорту Антарія та 1,04 % сорту Крупинка теж за норми висівання насіння 3,5 млн шт. /га. За внесення мінеральних добрив у дозі N30P45K45 + N15 в підживлення на ІХ етапі органогенезу рівень вмісту фосфору у фазі плодоутворення був близький до оптимуму і становив у сорту Крупинка 0,62; 0,70; 0,60 % та 0,62; 0,68; 0,72 % у сорту Антарія відповідно за норм висівання насіння 1,5; 2,5 та 3,5 млн шт./га.

Високий вміст калію у фазі цвітіння 4,05 % та 3,54 % в рослинах сорту Крупинка і Антарія був при внесенні N75P50K125 за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га. У фазі дозрівання насіння гречки вміст калію в рослинах обох сортів знижувався, але знаходився в межах оптимальних показників (1,2-2,0 %).

Внесення N75P50K125 та N30P45K45 + N15 в підживлення на IX етапі органогенезу забезпечило підвищення вмісту елементів живлення порівняно з варіантом, де добрива вносили у нормі N45P45K45. Норми висівання насіння не мали суттєвого впливу на вміст азоту, фосфору та калію в рослинах гречки сортів Крупинка та Антарія.

РОЗДІЛ 5. ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ РОСЛИНАМИ ГРЕЧКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Показники елементів структури врожаю гречки. Встановлено, що варіанти внесення мінеральних добрив в більшій мірі впливали на формування елементів структури рослин гречки обох сортів, ніж норма висівання насіння та застосування гербіциду (табл. 2).

Таблиця 2

Показники структури врожаю гречки сорту Крупинка залежно від елементів технології вирощування, у середньому за 2002-2004 рр.

Варіант |

Без внесення гербіциду | З внесенням гербіциду | маса росли-ни,

г | суцвіття, шт./росл. | к-ть зерен, шт./рослину | маса зерен, г/рослину | маса росли-ни,

г | суцвіття, шт./росл. | к-ть зерен, шт./рослину | маса зерен, г/рослину | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | Норма висівання насіння 1,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 3,24 | 9,90 | 58,0 | 15,1 | 1,61 | 0,08 | 3,86 | 10,9 | 66,0 | 13,6 | 1,84 | 0,05 | N45Р45К45 | 4,37 | 14,2 | 73,0 | 17,4 | 2,00 | 0,06 | 4,48 | 12,8 | 79,0 | 14,5 | 2,28 | 0,07 | N75Р50К125 | 5,76 | 14,5 | 86,0 | 10,0 | 2,40 | 0,08 | 5,68 | 12,7 | 88,0 | 13,9 | 2,45 | 0,07 | N30Р45К45+N15 | 5,75 | 12,2 | 86,0 | 20,0 | 2,51 | 0,10 | 5,92 | 11,8 | 89,0 | 16,8 | 2,55 | 0,07 | Норма висівання насіння 2,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 3,41 | 7,27 | 60,0 | 7,65 | 1,62 | 0,03 | 4,06 | 9,52 | 63,0 | 13,5 | 1,72 | 0,06 | N45Р45К45 | 5,12 | 10,0 | 70,0 | 9,45 | 1,67 | 0,04 | 4,41 | 10,1 | 72,0 | 14,7 | 2,13 | 0,06 | N75Р50К125 | 5,89 | 12,2 | 80,0 | 16,4 | 2,28 | 0,05 | 5,87 | 12,2 | 61,0 | 15,0 | 1,75 | 0,06 | N30Р45К45+N15 | 5,09 | 10,7 | 82,0 | 13,2 | 2,37 | 0,04 | 5,97 | 12,0 | 84,0 | 13,4 | 2,37 | 0,06 | Норма висівання насіння 3,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 4,12 | 10,8 | 71,0 | 16,3 | 2,00 | 0,07 | 4,49 | 8,87 | 60,0 | 8,76 | 1,65 | 0,04 | N45Р45К45 | 4,46 | 11,8 | 74,0 | 11,7 | 2,17 | 0,05 | 4,29 | 10,6 | 70,0 | 9,71 | 1,97 | 0,05 | N75Р50К125 | 5,50 | 11,7 | 76,0 | 14,0 | 2,21 | 0,07 | 4,65 | 11,0 | 75,0 | 11,5 | 2,72 | 0,05 | N30Р45К45+N15 | 6,63 | 11,4 | 84,0 | 15,6 | 2,38 | 0,05 | 6,78 | 11,0 | 86,0 | 12,6 | 2,47 | 0,06 | НІР 05 | 0,65 | 0,69 | 6,0 | 1,2 | 0,36 | 0,05 | 0,61 | 0,7 | 6,0 | 1,0 | 0,38 | 0,03 | Примітка. І - виповнених зерен; ІІ - щуплих зерен.

У сорту Крупинка найбільшу кількість виповнених зерен отримали за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га на гербіцидному фоні при внесенні N30Р45К45+ N15 в підживлення на ІХ етапі органогенезу 89,0 шт./рослину, що перевищує контроль на 34,8 % з його масою 2,55 г, а за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га максимальна їх кількість становила 86,0 шт./рослину, що на 43,3 % перевищує контроль і маса цього зерна становить 2,47 г.

У сорту Антарія високі показники структури врожаю формуються за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га. Внесення N30P45K45 + N15 в підживлення на IX етапі органогенезу за цієї ж норми висівання насіння даного сорту на гербіцидному фоні забезпечило найбільшу масу виповненого зерна 2,58 г/рослину при його кількості 94,0 шт./рослину (табл.3).

Таблиця 3

Показники структури врожаю гречки сорту Антарія залежно від елементів технології вирощування, у середньому за 2002-2004 рр.

Варіант |

Без внесення гербіциду | З внесенням гербіциду | маса росли-ни,

г | суцвіття, шт./росл. | к-ть зерен, шт./рослину | маса зерен, г/рослину | маса росли-ни,

г | суцвіття, шт./росл. | к-ть зерен, шт./рослину | маса зерен, г/рослину | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | Норма висівання насіння 1,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 4,25 | 13,4 | 62,0 | 13,9 | 1,57 | 0,06 | 4,10 | 14,3 | 76,0 | 19,5 | 1,90 | 0,09 | N45Р45К45 | 4,76 | 12,2 | 75,0 | 17,4 | 1,97 | 0,09 | 4,90 | 13,3 | 87,0 | 15,2 | 2,23 | 0,15 | N75Р50К125 | 5,70 | 13,1 | 78,0 | 16,2 | 2,09 | 0,06 | 5,70 | 15,5 | 90,0 | 14,1 | 2,36 | 0,06 | N30Р45К45+N15 | 4,70 | 14,3 | 80,0 | 15,6 | 2,31 | 0,06 | 4,20 | 15,9 | 86,0 | 9,1 | 2,26 | 0,10 | Норма висівання насіння 2,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 4,40 | 12,1 | 67,0 | 19,3 | 1,70 | 0,08 | 4,60 | 13,8 | 64,0 | 11,3 | 1,82 | 0,06 | N45Р45К45 | 5,10 | 19,4 | 80,0 | 21,9 | 2,00 | 0,12 | 5,30 | 12,1 | 78,0 | 17,2 | 2,15 | 0,07 | N75Р50К125 | 5,90 | 15,1 | 84,0 | 15,5 | 2,18 | 0,06 | 6,10 | 16,8 | 92,0 | 15,1 | 2,49 | 0,07 | N30Р45К45+N15 | 5,50 | 12,8 | 88,0 | 11,6 | 2,32 | 0,05 | 5,80 | 16,3 | 94,0 | 15,2 | 2,58 | 0,07 | Норма висівання насіння 3,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 4,20 | 10,0 | 56,0 | 10,7 | 1,50 | 0,04 | 3,70 | 11,1 | 58,0 | 11,9 | 1,60 | 0,07 | N45Р45К45 | 5,20 | 12,4 | 68,0 | 11,3 | 1,88 | 0,04 | 5,25 | 11,8 | 67,0 | 11,7 | 1,84 | 0,08 | N75Р50К125 | 5,50 | 12,1 | 70,0 | 12,0 | 1,90 | 0,06 | 5,30 | 13,9 | 74,0 | 13,7 | 2,00 | 0,06 | N30Р45К45+N15 | 5,50 | 11,9 | 74,0 | 11,7 | 2,08 | 0,06 | 5,30 | 12,1 | 82,0 | 9,92 | 2,40 | 0,06 | НІР 05 | 0,50 | 1,0 | 6,0 | 1,2 | 0,33 | 0,05 | 0,51 | 0,9 | 6,0 | 1,1 | 0,35 | 0,05 | Примітка. І - виповнених зерен; ІІ - щуплих зерен.

В середньому за роки досліджень на контролі у сорту Крупинка рослини максимальною масою 4,49 ґ сформувалися за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га, у сорту Антарія 4,60 ґ за 2,5 млн шт. /га. Внесення N30P45K45 + N15 в підживлення на IX етапі органогенезу забезпечувало підвищення цього показника у вище названих сортів до 6,78 і 5,80 ґ відповідно.

Урожайність зерна гречки сортів з різною архітектонікою стебла залежно від рівня удобрення, норм висівання насіння і внесення гербіциду. Встановлено, що урожайність зерна гречки значною мірою залежить від рівня удобрення, норм висівання насіння й погодних умов. Результати досліджень засвідчують, що у середньому за роки досліджень найвищу урожайність сорту Крупинка – 2,74 т/га забезпечує внесення N30P45K45 + N15 в підживлення на IX етапі органогенезу за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га на гербіцидному фоні. Даний показник вищий за контроль на 1,11 т/га (табл. 4).

Таблиця 4

Урожайність зерна гречки сорту Крупинка залежно від

елементів технології вирощування, т/га

Варіант |

Без гербіциду | З гербіцидом | рік | сере-днє | рік | сере-днє | 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | Норма висівання насіння 1,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 0,88 | 1,83 | 1,32 | 1,34 | 0,92 | 2,22 | 1,54 | 1,56 | N45Р45К45 | 1,50 | 2,60 | 1,34 | 1,81 | 1,71 | 3,00 | 1,58 | 2,10 | N75Р50К125 | 1,89 | 3,04 | 1,37 | 2,10 | 1,96 | 2,98 | 1,76 | 2,23 | N30Р45К45+ N15 | 1,62 | 3,64 | 1,85 | 2,37 | 1,74 | 3,44 | 1,92 | 2,36 | Норма висівання насіння 2,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 1,10 | 1,64 | 1,72 | 1,48 | 0,88 | 2,06 | 1,58 | 1,50 | N45Р45К45 | 1,69 | 2,16 | 1,78 | 1,87 | 1,65 | 2,86 | 1,74 | 2,08 | N75Р50К125 | 1,98 | 3,30 | 1,87 | 2,38 | 1,85 | 2,99 | 1,96 | 2,26 | N30Р45К45+ N15 | 1,82 | 3,39 | 2,18 | 2,48 | 1,67 | 3,26 | 2,21 | 2,38 | Норма висівання насіння 3,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 1,12 | 2,55 | 2,08 | 1,91 | 0,89 | 2,20 | 1,80 | 1,63 | N45Р45К45 | 1,70 | 2,86 | 2,10 | 2,22 | 1,67 | 2,96 | 2,03 | 2,22 | N75Р50К125 | 1,89 | 2,73 | 2,16 | 2,28 | 1,93 | 3,50 | 2,12 | 2,52 | N30Р45К45+ N15 | 1,97 | 3,52 | 2,35 | 2,58 | 1,72 | 3,96 | 2,50 | 2,74 | НІР05, т/га | удобрення | 0,03 | 0,03 | 0,02 | 0,02 | гербіцид | 0,01 | 0,02 | 0,01 | 0,01 | норма висівання | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,01 | погодні умови | 0,03 | будь-які середні | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,04 | Частка участі фактору, % | удобрення | 95,0 | 83,5 | 38,5 | 18,1 | гербіцид | 1,8 | 6,5 | 3,5 | 3,3 | норма висівання | 2,2 | 9,3 | 56,4 | 4,2 | погодні умови | 73,8 | некеровані фактори | 0,4 | 0,2 | 0,5 | 0,4 | Найвищу урожайність сорту Антарія отримали також на варіанті із внесенням гербіциду, але за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га. На контролі (без добрив) вона становила 1,78 т/га. Внесення мінеральних добрив підвищує урожайність зерна і максимальний показник становить 2,83 т/га за внесення N30P45K45 + N15 в підживлення на IX етапі органогенезу (табл. 5).

Таблиця 5

Урожайність зерна гречки сорту Антарія залежно від

елементів технології вирощування, т/га

Варіант | Без гербіциду | З гербіцидом | рік | серед-нє | рік | серед-нє | 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | Норма висівання насіння 1,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 1,10 | 2,06 | 1,27 | 1,48 | 1,28 | 2,64 | 1,31 | 1,74 | N45Р45К45 | 1,67 | 2,87 | 1,36 | 1,96 | 1,87 | 3,35 | 1,43 | 2,22 | N75Р50К125 | 1,89 | 3,07 | 1,36 | 2,10 | 1,96 | 3,69 | 1,65 | 2,46 | N30Р45К45+ N15 | 1,69 | 3,83 | 1,36 | 2,29 | 1,87 | 3,87 | 1,87 | 2,53 | Норма висівання насіння 2,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 1,32 | 2,36 | 1,72 | 1,80 | 1,06 | 2,67 | 1,63 | 1,78 | N45Р45К45 | 1,98 | 3,36 | 1,74 | 2,36 | 1,67 | 3,32 | 1,76 | 2,25 | N75Р50К125 | 2,07 | 3,22 | 1,94 | 2,41 | 2,04 | 3,75 | 1,95 | 2,55 | N30Р45К45+ N15 | 1,91 | 4,04 | 2,31 | 2,75 | 1,71 | 4,46 | 2,33 | 2,83 | Норма висівання насіння 3,5 млн шт./га | Контроль

(без добрив) | 1,21 | 1,89 | 1,59 | 1,56 | 0,92 | 2,63 | 1,54 | 1,69 | N45Р45К45 | 1,74 | 2,60 | 1,76 | 2,03 | 1,54 | 3,03 | 1,79 | 2,12 | N75Р50К125 | 1,98 | 2,84 | 1,91 | 2,24 | 1,85 | 3,46 | 1,87 | 2,39 | N30Р45К45+ N15 | 1,62 | 3,78 | 1,92 | 2,44 | 1,67 | 4,10 | 2,13 | 2,63 | НІР05, т/га | удобрення | 0,03 | 0,03 | 0,02 | 0,02 | гербіцид | 0,01 | 0,02 | 0,01 | 0,01 | норма висівання | 0,02 | 0,01 | 0,03 | 0,01 | погодні умови | 0,03 | будь-які середні | 0,04 | 0,04 | 0,04 | 0,05 | Частка участі фактору, % | удобрення | 89,0 | 81,6 | 38,9 | 26,2 | гербіцид | 3,6 | 11,6 | 3,5 | 3,2 | норма висівання | 6,5 | 6,2 | 56,9 | 5,8 | погодні умови | 63,8 | некеровані фактори | 0,4 | 0,1 | 0,5 | 0,1 |

Аналіз частки впливу елементів технології на формування врожаю гречки засвідчує, що в середньому за роки досліджень при вирощуванні гречки сорту Крупинка частка впливу фактору “мінеральні добрива” – 18,1 %, фактору “норма висівання насіння” – 4,2 %, фактору “гербіцид” – 3,3 %, фактору “рік” – 73,8 %. Для сорту Антарія ці показники знаходилися на рівні відповідно 26,2 %, 5,8 і 3,2 %, 63,8 %.

Встановлено, що урожайність зерна сорту Крупинка знаходиться у сильній прямій кореляційній залежності від кількості виповнених зерен на рослині( r = 0,719). Залежність рівня урожайності та маси виповненого зерна з рослини характеризується прямим середнім кореляційним зв’язком (r = 0,619).

На гербіцидному фоні урожайність зерна підвищується від збільшення кількості суцвіть на рослині, між цими показниками є пряма кореляційна залежність (r = 0,681). У сортуАнтарія на варіантах без внесення гербіциду спостерігається сильний прямий кореляційний зв’язок урожайності зерна з масою рослини (r = 0,743) та масою виповнених зерен (r = 0,752).

Якість зерна гречки залежно від елементів технології вирощування. Важливе значення має отримання зерна гречки з високою його якістю. Встановлено, що технологічні властивості зерна гречки сортів Крупинка і Антарія зростають пропорційно збільшенню доз мінеральних добрив та проведенню підживлення азотом на ІХ етапі органогенезу. Застосування N75P50K125 забезпечує отримання натури зерна сорту Крупинка 590 г/л за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га, у сорту Антарія 598 г/л за 3,5 млн шт./га. Аналогічно зростає маса 1000 зерен і складає 29,2 ґ у сорту Крупинка, а в сорту Антарія 28,7 г але при внесенні N30P45K45 + N15 в підживлення на IX етапі органогенезу. За цього ж удобрення отримали зерно з найвищим показником вмісту жиру – 3,30 % у сорту Антарія і 3,10 % в сорту Крупинка та з вмістом білка 12,4 % у обох сортів.

РОЗДІЛ 6. НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ ГРЕЧКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ФАКТОРУ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ

Встановлено, що більшою нектаро- та медопродуктивністю відзначилися рослини гречки сорту Антарія (табл. 6). Узагальнюючи отримані дані, необхідно відмітити, що найвищу нектаропродуктивність гречки цього сорту отримали на безгербіцидному фоні – 6,04 мг на 100 квіток, що відповідає максимально можливій нектаропродуктивності посівів – 103,3 кг/га цукрів та медопродуктивності 129,1 кг/га.

Внесення досходового гербіциду луварам в посівах детермінантного сорту Крупинка забезпечує кращий ріст і розвиток рослин культури за рахунок зниження забур’яненості посівів, що призводить до покращення живлення рослин та утворення