ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

ДОСКАЧ СВІТЛАНА СИЛЬВЕРСТІВНА

УДК 159.923.2 – 053.6

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

ВНУТРІШНЬОЇ ПОЗИЦІЇ ДОРОСЛОГО

У ПІДЛІТКІВ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Івано-Франківськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Дрогобицькому державному педагогічному універ-си-теті імені Івана Франка, м. Дрогобич Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Савчин Мирослав Васильович,

Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент

Щербан Тетяна Дмитрівна,

Мукачівський технологічний інститут,

завідувач кафедри гуманітарних дисциплін,

проректор з навчальної роботи;

кандидат психологічних наук

Тодорів Лариса Дмитрівна, доцент

кафедри загальної та експериментальної психології

Прикарпатського національного університету

імені Василя Стефаника.

Захист відбудеться 14 травня 2008 року о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 у Прикарпатському національ-ному університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 79.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикар-пат-ського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 79.

Автореферат розіслано 12 квітня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Белей М.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема розвитку і становлення особис-тості підлітка дотепер залишається однією з найскладніших проблем у педа-го-гіч-ній психології. Її розв’язання потребує комплексного психолого-педаго-гіч-но-го підходу, адже на процес становлення особистості впливають різноманіт-ні чин-ники: спадковість, виховання в сім’ї та школі, навколишнє оточення.

Виступаючи як особливий етап становлення особистості, підлітковий вік є складним процесом особистісного розвитку, якому притаманні різнорівневі характеристики соціальної зрілості. Рівень можливостей підлітка, умови і швидкість його соціального розвитку пов’язані з усвідомленням підлітком себе і своєї належності до суспільства, мірою засвоєння прав і обов’язків, оволодін-ня світом соціальних стосунків, насиченістю далеких і близьких зв’язків, їх диференціацією.

Зі становленням дорослості у підлітка змінюються характер та особли-вос-ті сприймання суспільних інститутів, ієрархії суспільних зв’язків, зміню-ють-ся його мотиви, міра їх відповідності суспільним потребам, а також бачен-ня себе в суспільстві.

Зростаюча акселерація сучасних підлітків, їх прискорений фізіологіч-ний розвиток і нестримне бажання швидко стати дорослими впливають на весь хід становлення особистості. Різкий перехід від дитинства до дорослості характеризується появою суперечливих тенденцій, які впливають на: невизна-че-ність пріоритетних цінностей у підлітків, їх прагнення бути вільними, неза-лежними, відсутність у них справжньої відповідальності за виконання обов’язків, за власну поведінку, несамостійність підлітків у прийнятті рішень і виборі важливих життєвих інтересів, прояв у них інфантильної акселерації. Суттєва перебудова загальної спрямованості особистості підлітка ускладнює формування його особистості, гальмує розвиток внутрішньої позиції дорос-ло-го.

Становлення особистості підлітка потребує дослідження рівня розвитку осо-бистісних якостей та рис, які впливають на виникнення та розвиток внут-ріш-ньої позиції дорослого як головного новоутворення підліткового віку. За-ко-номір-ності розвитку особистості підліткового віку досліджувалися вчени-ми: К.О. Абульхановою-Славською, М.І. Алексеєвою, І.Д. Бехом, І.С. Булах, М.Й. Боришевським, Л. Колбергом, Л.Є. Коршуновою, Т.В. Морозкіною, Н.П. Нечаєвим, Ж. Піаже, С.Л. Рубінштейном, М.В. Савчиним, В.Ф. Сафіним, Ф. Хайдером та ін.

Перехідний вік характеризується як кризовий, протікання якого детермі-нується змінами у самосвідомості, особистісною рефлексією, розвитком само-стій-ності, становленням відповідальності, дисциплінованістю, ініціативністю. На основі розвитку самосвідомості у підлітків з’являється інтерес до себе та рис своєї особистості, актуальною стає потреба оцінити та порівняти себе з ін-ши-ми, у зв’язку з цим у них виникає прагнення до саморозвитку, самороз-криття, самодетермінації.

Психологічна криза підліткового віку пов’язана з тим, що у внутрішньо-му світі індивіда виникає бажання стати дорослим. Як центральне особистіс-не новоутворення воно визначає спрямованість і активність підлітка, систему нових прагнень та переживань. Більшість українських психологів (Г.С. Кос-тюк, М.Й. Боришевський, О.М. Проскура, О.Л. Кононко) схиляються до думки, що якраз почуття дорослості виступає стрижневою особливістю особистості підлітка – „її структурним центром”.

На думку Л.І. Божович, Т.О. Нєжнової, Т.В. Коннікової, П.Я. Гальперіна, М.Е. Тализіної розвиток і становлення особистості включає в себе внутрішньо організовану позицію. На їх думку, вирішального значення набуває динаміка „внутрішньої позиції” дитини, яка визначається тим, як на основі свого попе-ред-нього досвіду, своїх можливостей і прагнень вона відноситься до того об’єк-тив-ного становища, яке вона займає в даний час і яке прагне зайняти.

Завдання підліткового віку полягає у набутті дорослості як у фізіологіч-ному, так і в психологічному, соціальному, духовному планах. Цей процес поз-на-чається на якісній своєрідності мотивів і потреб, які виникають у цей період. Підлітки прагнуть зайняти нове „доросле” соціальне становище у сус-піль-стві, досягти визнання та прийняття у соціумі, вимагають поваги і став-лення до себе, як до дорослої особистості. Поява такого прагнення детер-мінує виникнення у підлітків внутрішньої позиції дорослого.

У контексті актуальної проблематики підліткового періоду, феномен „внут-рішня позиція дорослого” набуває окремого наукового статусу, насам-перед, через вплив на цілісну систему соціально-психологічного становлення осо-бис-тості підлітка. Несформована її якість гальмує особистісний розвиток під-літка на шляху до дорослості.

Усе вище викладене зумовлює актуальність дисертаційного дослідження на тему: „Психологічні особливості розвитку внутрішньої позиції дорослого у під-літків”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям має зв’язок з науковими програмами Дрогобицького державного педа-гогічного університету імені Франка, входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри психології як складова загальнокафедральної теми: „Пси-хологічні умови розвитку моральної свідомості та самосвідомості осо-бис-тості” (протокол № 12 від 2003 р.).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Дрогобицького державного пе-даго-гічного університету імені Івана Франка (протокол № 3 від 18 березня 2004 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педа-го-гіки та психології в Україні (протокол № 8 від 30 жовтня 2007 р.).

Об’єкт дослідження – внутрішня особистісна позиція дорослого у підлітків.

Предмет дослідження – психологічні особливості, динаміка становлення та умови розвитку внутрішньої позиції дорослого у підлітків.

Мета дослідження – виявити тенденції та чинники розвитку „внутріш-ньої позиції дорослого”, а також вплив даного феномена на психологічний роз-ви-ток особистості підлітка та з’ясувати шляхи її цілеспрямованого формуван-ня.

Гіпотези нашого дослідження полягають у припущенні, що:

– внутрішня позиція дорослого (ВПД) у підлітка полягає у якісних змінах йо-го особистості, зокрема у формуванні життєвих цінностей, ідеалів, виборі про-фесії, прагненні зайняти нове „доросле” становище у суспільстві та впли-ває на характер і зміст його спілкування, поведінки та діяльності;

– важливими умовами становлення цього новоутворення є забезпечення пси-хо-лого-педагогічних форм дорослої активності та самоактивності.

Відповідно до поставленої мети та за для перевірки правильності вису-ну-тої гіпотези були визначені такі завдання дослідження:

– теоретично проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психологічній лі-те-ра-турі та на цій основі уточнити зміст поняття „внутрішня позиція дорос-ло-го”;

– емпіричним шляхом з’ясувати психологічні особливості виникнення і роз-витку внутрішньої позиції дорослого на етапі підліткового віку;

– виявити психолого-педагогічні умови розвитку гармонійної внутрішньої пози-ції дорослого у підлітків та розробити програму її формування.

Методологічну та теоретичну основу дослідження склали: загально- пси-хологічні принципи розвитку особистості у психології (В.Г. Асеєв, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, В.П. Москалець, В.С. Мерлін, І.Д. Пасічник, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн, Ю.М. Швалб); системний підхід до розу-мін-ня особистості та її становлення (Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, З.С. Кар-пенко, С.Д. Максименко, А.В. Фурман, Н.В. Чепелєва); психологічні підходи до аналізу розвитку особистості на етапі підліткового віку (Т.І. Драгу-но-ва, Д.Б. Ельконін, Л.Ф. Обухова, Д.І. Фельдштейн); уявлення: про сутність і роз-ви-ток самосвідомості підлітків (Б.Г. Ананьєв, Г.М. Андреєва, Е. Бернс, Л.І. Бо-жо-вич, М.Й. Боришевський, Л.С. Виготський, І.С. Кон, В.В. Столін, К.Г. Юнг); про виникнення рефлексії в підлітковому віці (І.Д. Бех, М.Й. Бори-шев-ський, Г.С. Костюк); про природу та особливості формування фунда-мен-таль--них особистісних якостей (К.О. Абульханова-Славська, М.В. Савчин, В.І. Се-лі-ванов, Л.С. Славіна).

Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези та виконання поставлених завдань використовувалися такі методи наукового дослідження: аналіз, узагальнення і систематизація наукових даних, що дало змогу закласти теоретико-методологічні основи вивчення проблеми розвитку внутрішньої позиції дорослого у підлітків; спостереження, бесіди, анкетування, тестуван-ня, самозвіти; соціально-психологічний тренінг, спрямований на формування внутрішньої позиції дорослого у підлітків; моделювання розвивальних ситу-ацій, з допомогою яких перевірялась ефективність спеціальної програми фор-му-вання і розвитку внутрішньої позиції дорослого у підлітків. Кількісний ана-ліз одержаних результатів здійснювався за допомогою методів статистич-ної обробки даних і комп’ютерної програми STATISTICA.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота викону-ва-лася на базі загальноосвітніх шкіл № 19, 31 м. Чернівців. Дослідженням було охоплено 153 учні-підлітки 7-9 класів віком від 12 до 15 років.

Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:

– обґрунтовано теоретичні та експериментальні підходи до вивчення внут-ріш-ньої позиції дорослого в загальній системі особистості сучасних підлітків; здійснено науковий аналіз змісту і структури внутрішньої позиції дорослого у підлітків; уточнено зміст понять „внутрішня позиція” і „внутрішня позиція до-рос-лого”;

– доповнено й розширено наукові знання про психологічні особливості ста-нов-лення внутрішньої позиції дорослого (розвиток самосвідомості, рефлексії, само-детермінації); запропоновано структурно-функціональну модель внутріш-ньої позиції дорослого у підлітків; уточнено механізми розвитку внутрішньої по-зи-ції дорослого у підлітків;

– набули подальшого розвитку дослідження впливу умов навчання та вихо-ван-ня на розвиток внутрішньої позиції дорослого у підлітків; розроблено й ап-ро-бовано спеціальну програму та методику формування даного новоутворення.

Практичне значення дослідження полягає у: впровадженні психодіаг-но-стичного комплексу методик для виявлення рівня сформованості внутріш-ньої позиції дорослого, розробці практичних рекомендацій щодо її розвитку у підлітків; розробці й апробації спеціальної програми та методики формування внут-ріш-ньої позиції дорослого у підлітків. Результати дослідження можуть ви-ко-ристо-вуватися для оптимізації навчально-виховного процесу у підлітковому віці, а також при формуванні рис відповідальності, самостійності, дисциплі-но-ва-ності, ініціативності; наукові здобутки будуть використані в процесі про-ве-ден-ня психоконсультативної та психокорекційної роботи шкільної психоло-гіч-ної служби з метою розвитку та формування внутрішньої позиції дорослого у під-л-ітків.

Надійність і вірогідність отриманих даних забезпечувалась теоретико-мето-до-логічним обґрунтуванням вихідних позицій, послідовною реалізацією те-оретич-них тверджень; застосуванням кількісного та якісного аналізу емпі-рич-них даних; використанням комплексу методів відповідно до предмету, мети і завдань дослідження; поєднанням статистичних методів обробки експери-мен-тальних даних з їх якісним психологічним аналізом.

Апробація та впровадження теоретичних і практичних результатів дослідження здійснювалась у формі доповідей та виступів на II Міжнародній науково-практичній конференції „Особистість у розбудові відкритого демокра-тич-ного суспільства в Україні” (Київ-Івано-Франківськ-Дрогобич, 2005); Між-на-родній науковій конференції „Ідеї, реалії та перспективи освітніх інновацій: фі-лософія, психологія, методика” (м. Суми, 2006); науково-практичній конфе-рен-ції „Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та еконо-міч-них змін” (м. Чернівці, 2007); третій міжнародній науково-практичній кон-фе-ренції „Розвиток наукових досліджень ‘2007” (м. Полтава, 2007); науково-методичних семінарах кафедри психології Чернівецького національного уні-верситету імені Юрія Федьковича, на засіданнях кафедри психології Дрого-бицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес за-галь-ноосвітніх шкіл № 19 (довідка № 55 від 11.02.2008 р.) і 31 (довідка № 24 від 02.04.2008 р.) м. Чернівців, Тернопільського експериментального інституту педа-гогічної освіти (протокол № 17 від 21.01.2008 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 10 наукових працях, серед яких 6 статей, опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України. При цьому 2 статті видруко-вано у наукових журналах, 8 – у збірниках і посібниках.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 211 наймену-вань, додатків. Основний зміст роботи викладено на 189 сторінках комп’ютер-ного набору. В тексті дисертації міститься 21 таблиця та 11 рисунків. Загальний обсяг дисертації – 320 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об’єкт, предмет дослідження, визначено його мету, сформульовано гіпотезу та зав-дання, розкрито методологічні та теоретичні засади роботи; висвітлено нау-кову новизну, теоретичне і практичне значення; наведено дані про апробацію ди-сер-тації, її структуру та обсяг.

У першому розділі – „Теоретичний аналіз проблеми розвитку внутрішньої позиції дорослого на етапі підліткового віку” розкрито головні під-ходи до проблеми розвитку внутрішньої позиції дорослого у психолого-педа-гогічній літературі. Проаналізовано погляди вітчизняних і зарубіжних пси-хо-логів та філософів щодо психологічного розвитку та формування особистості під-літ-ка. Викладено теоретичну характеристику внутрішньої позиції у кон-тексті вікових особливостей, розкрито її зміст і подано визначення понять „по-чут-тя дорослості”, „внутрішня позиція”, „внутрішня позиція дорослого”.

У контексті аналізованої проблеми здійснено вивчення внутрішньої пози-ції дорослого у підлітків, що відображені у теоретичних працях та експери-мен-таль-них дослідженнях Б.Г. Ананьєва, Л.І. Божович, Т.В. Драгунової, О.М. Леон-тьєва, С.Л. Рубінштейна, В.В. Століна, П.Р. Чамати, І.І. Чеснокової, Є.В. Шоро-хової та ін. Вони спільні у думці про те, що „внутрішня позиція” – це особис-тіс-не утворення, яке визначає ставлення людини до якого-небудь явища або ре-чі, їх оцінка, що ґрунтуються на її досвіді, моральних принципах, переконаннях то-що. Зокрема, Л.І. Божович звертала увагу на те, що підлітковий вік є про-між-ним між формуванням внутрішньої позиції молодшого школяра (внутрішня по-зи-ція дитини) і внутрішньої позиції дорослої людини. Внутрішня позиція ди-ти-ни – це система відношень до оточуючої дійсності, за якої виникає прагнення ди-ти-ни зайняти нове становище у суспільстві, тобто стати школярем. Це озна-чає, що на процес формування особистості в дитячому віці впливає внутрішня по-зи-ція дитини, а в підлітковому віці виникає уявлення про себе як про людину, яка переступила рубіж дитинства.

Цей процес зумовлений переорієнтацію дитини з дитячих норм і цін-нос-тей на дорослі. Він характеризується ставленням підлітка до самого себе як до до-рос-лого, уявленням або переживанням себе як дорослого. Підлітка вже не влашто-вують правила та обмеження, які існують для дітей і є джерелом їхньої не-са-мостій-ності, нерівноправності стосунків з дорослими. У зв’язку з чим у різ-них формах підліток проявляє непослух, опір, непокору вимогам дорослих (упер-тість, грубість, негативізм, протест).

Зроблено наголос на тому, що у підлітковому віці відбувається станов-лен-ня самосвідомості, виникає рефлексія, змінюєтья самооцінка, формуються осо-бис-тісні якості (самостійність, відповідальність, дисциплінованість, ініціа-тив-ність), які відіграють важливу роль у формуванні уявлення підлітка про себе як про дорослу особистість і стають визначальними у розвитку „внутрішньої по-зи-ції дорослого” (ВПД), яка характеризується змінами у структурі особис-тос-ті підлітка та пов’язана з докорінною психологічною перебудовою поглядів, ду-мок, переживань, цінностей, ідеалів, проявляється у спілкуванні, поведінці, діях та вчинках і прагненні зайняти нове, „доросле” становище у суспільстві.

На основі теоретичного аналізу розроблено структурно-функціональну мо-дель внутрішньої позиції дорослого у підлітків (див. рис. 1).

До складових моделі входять внутрішні й зовнішні характеристики до-рос-лості. Ядро моделі утворюють уявлення підлітка про себе як про дорослу осо-бис-тість – „Я-дорослий”. До них відносяться дорослі переживання, думки до-рослого, дорослі цінності, ідеали, орієнтації. Внутрішня позиція дорослого фік-су-ється в особистісних рисах, таких як: самостійність, відповідальність, ди-с-ци-плі-но-ваність, ініціативність. Внутрішня позиція дорослого проявляється у до-рослому спілкуванні та поведінці, дорослих діях та вчинках. Даний фено-мен реалізується через дорослі стосунки з іншими і втілюється у дорослій ор-га-ні-зації життєдіяльності. Дана модель створена нами на основі теоретичного ана-лізу і повною мірою відображає структуру внутрішньої позиції дорослого у під-літків.

У розділі подано опис психологічних механізмів, які забезпезчують ста-нов-лення внутрішньої позиції дорослого у підлітків (самооцінка, особистісна рефлексія, емпатія і наслідування). Чим старшим стає підліток, тим складні-шими за якістю прояву у внутрішньому плані дій стають функціональні меха-ніз-ми. Маловивченими залишаються функції того чи іншого механізму на різ-них етапах підліткового віку. Так, самооцінка сприяє створенню уявлення під-літ-ка про себе, про свої якості, визначає його ставлення до себе, що впливає на роз-виток внутрішньої позиції дорослого (Б.В. Зейгарник, О.В. Лішин, А.М. При-хо-жан, М.В. Савчин, Н.Н.Толстих).

Рис. 1. Модель внутрішньої позиції дорослого у підлітків

На розвиток ВПД у підлітків впливає особистісна рефлексія, яка розгляд-да-ється психологами як процес самопізнання суб’єктом внутрішніх засад пси-хіч-них станів і актів, аналізу основних дій, який супроводжує їх особливим зво-рот-нім зв’язком, а також трактується як прагнення розуміти інших людей, їх ха-рак-тер, поведінку (Л.І. Божович, Н.І. Гуткіна, Т.В. Драгунова, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, П.Р. Чамата). На їх думку особистісна рефлексія виступає як ме-ханізм становлення ВПД і сприяє усвідомленню підлітком власного внут-ріш-нього світу, передбачає увагу до якостей власного характеру, особливості сто-сун-ків з людьми. Завдяки їй у підлітка виникає прагнення до самовихо-ван-ня, виробляється критичне ставлення до себе. Особистісна рефлексія впливає на виникнення зацікавленості у стосунках і спілкуванні з іншими людьми.

Специфічним механізмом становлення ВПД у підлітків є емпатія, як очі-ку-ван-ня ними з боку оточуючих, особливо рідних, емоційно теплих, близьких сто-сун-ків (І.В. Дубровіна, І.С. Кон, О.Н. Леонтьєв, Ф. Райс, П.М. Якобсон). Вод-но-час, нездатність відповідати аналогічним почуттям сприяє виникненню у під-літків переживання за близьких. У стосунках з оточуючими емпатія прояв-ляється у прагненні до сприймання та розуміння інших у міжособистісному спілкуванні, в налагодженні емоційного контакту з однолітками.

Наслідування як механізм становлення ВПД є особливою формою зов-ніш-ньої і внутрішньої активності підлітка, яка полягає у відтворенні ним у більш або менш перетвореному вигляді певних зовнішніх рис, зразків поведін-ки, манер, дій, учинків; відтворенні рис характеру, ідеалів, позицій, поглядів до-рос-лих (Г.С. Абрамова, Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, М.І. Боришевський, Л.С. Ви-гот-ський). На їх думку даний феномен фіксується у внутрішній і зов-ніш-ній ідентифікації. Внутрішня ідентифікація характеризується виникненням пе-ред-умов для формування у підлітків особистісних властивостей того, кого вони прагнуть наслідувати. Це впливає на зміну їх ідеалів, ціннісних орієнта-цій, інтересів. Такого виду ідентифікація сприяє виникненню прагнення підліт-ка до самопізнання і саморозвитку. Зовнішня ідентифікація – це ототожнення під-літка зі значущим дорослим або узагальненим стереотипом поведінкових ха-рак-теристик; їх прагнення до відтворення поведінки дорослого своєї статі.

Розглянуті механізми впливають на внутрішні зміни в особистості підлітка та забезпечують розвиток внутрішньої позиції дорослого.

На становлення ВПД у підлітковому віці впливає соціальна ситуація роз-вит-ку, зокрема, наступні зовнішні чинники: спілкування (налагодження сус-піль-них стосунків, взаємодія з однолітками, батьками, вчителями та іншими до-рос-лими); суспільно корисна праця (виконання завдань, обов’язків, доручень, праг-нення нести соціальну відповідальність); навчальна діяльність (учнівський ко-лектив, учителі, школа); засоби масової інформації (телебачення, відеопро-дук-ція, газети, журнали); комп’ютерні ігри, інтернет.

Перелічені чинники безпосередньо впливають на виникнення наступних пси-хологічних змін у структурі особистості на шляху до дорослості: усвідом-лення себе дорослим, становлення Я-образу дорослого, фіксація дорослості в особис-тісних рисах, самостійна інтелектуальна активність і дорослість у спо-ну-кальній сфері (прагнення, інтереси). У соціальному плані це: думки й оцінки оточу-ючих, становлення особистості як „соціального суб’єкта”, який включе-ний у систему суспільно корисної діяльності, його відповідальне ставлення до виконання завдань, обов’язків, доручень, бажання нести соціальну відпові-даль-ність, реалізація у поведінці цінностей і установок, які відповідають вимо-гам конкретного суспільства.

Теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що внутрішня позиція дорослого – це складне психологічне новоутворення, яке характеризу-ється внутрішніми та зовнішніми змінами в особистості підлітка. Механізма-ми становлення ВПД є: самооцінка, особистісна рефлексія, емпатія, наслідування. На становлення ВПД впливає соціальна ситуація розвитку, а також зовнішні чинники: спілкування, суспільно корисна праця, навчальна діяльність, засоби масової інформації та ігри.

Отже, специфічні механізми і зовнішні чинники детермінують розвиток внутрішньої позиції дорослого на етапі підліткового віку, яка впливає на зміни у структурі особистості підлітка, зокрема, на появу прагнення стати дорослим.

У другому розділі нашої роботи „Емпіричне дослідження внутріш-ньої позиції дорослого у підлітків” обґрунтовано систему методологічних за-сад і методів констатувального етапу дослідження, емпірично вивчено та про-аналізовано результати дослідження рівнів сформованості внутрішньої позиції до-рос-лого у підлітків. Представлено структуру суперечностей становлення ВПД у підлітків та визначено умови їх подолання. Подано характеристику ви-дів і типів внутрішньої позиції дорослого у підлітків.

З метою виконання основних завдань роботи, перевірки гіпотез та роз-криття концептуальних положень, упродовж 2005-2006 р.р. було проведено емпі-рич-не дослідження змістовно-динамічних характеристик внутрішньої по-зи-ції дорослого у підлітків. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі загальноосвітніх шкіл № 19, 31 м. Чернівців. Дослідженням було охоп--лено 153 учні підліткового віку 7-9 класів віком від 12 до 15 років.

Досягнення головної мети емпіричного дослідження, яка полягала у зборі інформації про особливості процесу становлення внутрішньої позиції дорос-лого у підлітків, забезпечувалося комплексним підбором методик, які дозво-ляли відносно швидко отримувати необхідну інформацію і водночас підтер-джували її достовірність та надійність. Для вивчення використовувались мето-дики: „Дослідження реального Я та ідеального Я дорослого” (А.М. При-хожан), „Дослідження проявів самосвідомості дорослого у підлітків”, „Q-сор-тування” (адаптованого А.В. Фурманом), „Самооцінка вольових якостей до-рослого” (М.В. Матюхіна і С.Г. Ярікової), „Діагностика ціннісних самоставлень до-рослого у підлітків” (С.Р. Пантелєєва). За проективною методикою „Неза-кінчені речення” вивчалося ставлення підлітків до однолітків та дорослих (бать-ків, учителів, інших дорослих), власного дорослого майбутнього.

Експериментальна робота виконувалася у три етапи. Перший етап дослід-жен-ня передбачав дослідження самосвідомості підлітка як дорослого, вивчення Я-реального та Я-ідеального дорослого у підлітків, ціннісних самоставлень до-рос-лого у підлітків, властивостей їх вольової організації дорослого, а також ви-зна-чення особливостей дорослості підлітків у ставленні до оточуючих і влас-но-го майбутнього. Другий етап включав аналіз феномену „внутрішня позиція до-рослого”, особистісних та ситуативних передумов відповідності розуміння та характеристик дорослості, а також прояв внутрішньої позиції дорослого у по-ведінці та зовнішньому вигляді, у ставленні до оточуючих. Третій етап дос-лід-ження (2006-2007 р.р.) спрямовано на висвітлення основних психолого-педагогічних напрямів розвитку ВПД у підлітків. Систематизація емпіричних да-них дозволила виокремити найсуттєвіші внутрішні індивідуально-психоло-гіч-ні чинники та зовнішні психолого-педагогічні та соціально-педагогічні пе-ред-умови, які забезпечують формування внутрішньої позиції дорослого.

Емпіричний матеріал аналізувався із застосуванням способів первинної ста-тистич-ної обробки результатів досліджень, які засвідчили, що за методикою „Q-сортування” самооцінка більшості підлітків є заниженою (53,9%). Низь-кий рівень інтересу до власного Я у 12-15-річних підлітків можна трактувати як нев-пе-вненість у своїх переконаннях, низький рівень самосприйняття, недос-тат-ній розвиток процесів самоаналізу, самоспостереження, саморефлексії. Це свід-чить про те, що підлітковий вік характеризується „пошуком себе”, Невдо-во-леністю собою у зв’язку з орієнтацією на зовнішні ознаки поведінки та зов-ніш-ній вигляд. Такого виду невпорядкованість свого Я зумовлена невизначе-ністю в переорієнтації з оцінки інших на власну самооцінку.

Отримані результати за методикою „Дослідження проявів самосві-домості до-рослого у підлітків” свідчать, що на самооцінку підлітка впливають, в першу чер-гу, сім’я, зокрема батьки (21,2%). Їх ставлення до дитини та способи бать-ків-ської поведінки, характер емоційного ставлення до дітей, сприйняття і розу-мін-ня своїх дітей. На другому місці – однолітки (20,3%).

Аналіз результатів вивчення відповідального відношення підлітків до ви-ко-нан-ня своїх обов’язків виявив наступні результати: 40,9% підлітків володіють екстер-наль-ним локусом контролю. Це свідчить про те, що в них недостатньо роз-ви-нутими є почуття відповідальності, самостійності та дисциплінованості; 26,5% опитаних володіють невизначеною спрямованістю на дорослість; 32,6% під-літ-ків належать до категорії з інтернальним локусом контролю, що вказує на усвідо-млен-ня ними необхідності виконання поставлених завдань. Їх відповіді вка-зу-ють на готовність взяти на себе відповідальність в разі невиконання будь-яко-го доручення.

На основі аналізу самозвітів було визначено риси, які на думку підлітків ха-рак-тери-зують дорослу людину. Значущими виявились ті, що характеризують внут-ріш-ню позицію дорослого: самостійність (37,2%), відповідальність (35,3%), дисциплінованість (14,4%), ініціативність (13,1%). У підлітків внут-ріш-ня позиція набуває змістовно більш значущих ознак і вказує на те, що уяв-лен-ня про риси дорослості у них певним чином вже склалися. Чим старший стає підліток, тим більше він прагне до самостійності, незалежності, а отже він відпо-відальніше ставиться до виконання обов’язків, доручень, тим дисципліно-ва-ні-шою та організованішою стає його поведінка.

Аналіз феномену „внутрішня позиція дорослого” дозволив створити сис-тему особистісних і ситуативних передумов відповідності усвідомлення об’єк-тив-них характеристик дорослості, а також прояв сформованої та несформо-ваної внутрішньої позиції дорослого у внутрішньому і зовнішньому планах. У зв’язку з цим було визначено систему конструктів соціально-моральних, інте-лек-туальних та поведінкових компонентів ВПД та виявлено феноменологію сформо-ваної і несформованої внутрішньої позиції дорослого у підлітків. Так, для одних підлітків більш характерні виразні прояви дорослості в інтелектуа-ль-ній сфері, для інших – у поведінковій, для третіх – в соціально-моральній.

За результатами експериментального вивчення ВПД у підлітків нами було ство-рено схему індивідуальних проявів цього утворення, складовими якого є об’єк-тив-на і суб’єктивна дорослість. Перша впливає на створення ідеалу дорос-ло-го у підлітків та включає в себе прояви дорослості в інтелектуальній сфері (само-стійність, самоосвіта, організованість, відповідальність) і моральну до-рос-лість.

Об’єктивна дорослість проявляється у соціальній дорослості, зовнішньо-му вигляді підлітків (дорослі манери і поведінка, наслідування дорослих у мо-ді) та виконанні обов’язків, доручень. У системі індивідуальних проявів внут-ріш-ньої позиції у підлітків суб’єктивна і об’єктивна дорослість взаємодіють між собою.

Суперечності, які виникають у підлітковому віці визначають ставлення підліт-ків до себе та оточуючих і впливають на становлення ВПД. Основною су-пе-реч-ністю молодшого підлітка є суперечність між готовністю до самостійної діяльності та залежністю поведінки від ситуації, безпосередніх переживань (ім-пуль-сивність, некритичність, навіюваність). У старших підлітків виникають су-пе-речності між ставленням до самого себе, до власних якостей і переживання від ставлення до себе з боку оточуючих. Подолання суперечностей здійсню-ється за умов: 1) їх усвідомлення (коли суб’єкт знає до чого прагне у власному розвитку (в протилежному випадку, суперечності зберігаються чи загострю-ються)); 2) достатнього рівня розвитку особистісних якостей, завдяки яким під-лі-ток може ефективно регулювати стосунки з оточуючими, керувати власною по-ведін-кою, проявляти наполегливість, самостійність і систематичність у роботі над собою.

Становлення внутрішньої позиції дорослого здійснюється в діяльності, у систе-мі реальних стосунків підлітка з людьми. Цьому процесу сприяє ставлен-ня дорослих до підлітка, як до самостійної особистості. Оцінка однолітками різ-них сторін поведінки підлітка, що сприяє глибшому усвідомленню себе як до-рослої людини. Підлітки, створюючи необхідні умови для життя та діяль-ності, своїми вимогами спонукають розвиток внутрішньої позиції дорослого. Вка-зане новоутворення впливає на виникнення інтересу до власного внутріш-ньо-го світу і, відповідно, прагнення до саморозвитку, самовдосконалення і са-мо-детермінації, що забезпечує прогресивний поступ особистості до дорослос-ті. В тому разі, коли це прагнення не задовольняється, виникає регрес особис-тості підлітка, що негативно впливає на його цілісний розвиток.

У розділі подано опис видів ВПД у підлітків: соціально-моральна до-рослість; дорослість в інтелектуальній діяльності та інтересах; дорослість в ро-ман-тич-них стосунках з однолітками протилежної статі; дорослість у зовні-ньому вигляді та манері поведінки, а також характеристика типів внутрішньої пози-ції дорослого у підлітків: цілісна, фрагментарна, деформована, несформо-ва-на (внутрішня позиція дитини). Одержані експериментальні дані дозволили визна-чити якісні статеві відмінності прояву внутрішньої позиції дорослого у дів-чат і хлопців підліткового віку за індивідуальними особливостями, особис-тіс-ни-ми якостями, проявами в поведінці, діях, вчинках та зовнішньому вигляді.

Аналізуючи результати експериментального дослідження внутрішньої пози-ції дорослого у підлітків нами було визначено рівні розвитку даного фено-ме-ну. Високий рівень (30,2%) характеризується прагненням підлітка по-справ-жньо-му бути дорослим; середній рівень (53,5%) – здаватися дорослим; низький рі-вень (16,3%) – вважатися дорослим, що поєднано з фактично несформованою до-рослістю. На підставі визначених рівнів можна констатувати, що у більшості до-сліджу-ваних, вже виникло почуття дорослості, проте, у різних підлітків воно неоднаково проявляється, внаслідок чого ступінь його сформованості теж неод-наковий. Експериментальні дані дозволили визначити систему конструктів за ком-по-нентами (соціально-моральним, духовним, інтелектуальним та поведін-ко-вим) і на їх основі охарактеризувати феноменологію прояву сформованої чи не-сформованої внутрішньої позиції дорослого у підлітків.

Отже, висновки, зроблені на основі результатів проведеного дослідження засвідчили, що загальний рівень розвитку внутрішньої позиції дорослого у під-літ-ків нижче середнього рівня, а в деяких досліджуваних він низький, тобто на-яв-ними є лише її елементи. Це дозволило визначити шляхи розробки системи за-ходів щодо формування внутрішньої позиції дорослого у підлітків.

У третьому розділі „Умови та шляхи формування внутрішньої пози-ції дорослого у підлітків” викладено програму та методи формувального ета-пу дослідження, представлено програму з розвитку та формування внутрішньої по-зи-ції дорослого у підлітків, розроблено рекомендації педагогам, батькам, під-літ-кам, обґрунтовано результати формувального експерименту з вивчення сфор-мо-ваності внутрішньої позиції дорослого у підлітків.

У розділі подано опис розробленої нами програми з формування ВПД у під-літків, основним компонентом якої є взаємодія і налагодження стосунків до-рос-лих з підлітками на дорослих засадах (надання підлітку самостійності, під-трим-ка його ініціативності, покладання відповідальності, вимоги дисциплін-но-ваності тощо). До неї ввійшли: рекомендації, поради підліткам; просвітниць-ка і корекційна робота з підлітками; спрямування можливостей освітнього про-це-су на розвиток компонентів дорослості; тренінгові вправи; організація само-стій-ної роботи підлітка з саморозвитку.

Корекційний етап програми, спрямований на практичну реалізацію зав-дань розвитку ВПД, передбачав участь підлітків у соціально-психологічному тре-нінгу з використанням методів самоаналізу, творчого самовираження, ігро-вої терапії. Програма занять ґрунтувалась на принципі поступового усвідом-лен-ня характеристик власного Я. Під час занять застосовувались техніки, спря-мо-вані на поглиблення самопізнання, самоаналізу, зворотного зв’язку, рефлексії.

Унаслідок проведеної серії тренінгових занять, цілеспрямованих заходів, зміст яких враховував психологічні запити підлітків, в яких було зафіксовано середній і низький рівень розвитку ВПД, відбулися позитивні зрушення в ак-туа-лізації провідних потреб, а саме самопізнання та самовдосконалення, що є основою для ефективного становлення майбутньої дорослої особистості. Під час реалізації програми у підлітків з низьким рівнем розвитку внутрішньої по-зи-ції дорослості спостерігались такі поведінкові й особистісні прояви, як умін-ня спілкуватися з оточуючими та ефективно будувати стосунки з ними; підви-щення рівня самосвідомості, самооцінки, вольової саморегуляції; підвищення здатності до саморозвитку, самокерування, самореалізації; з’явилось позитивне ставлення до майбутнього. Узагальнюючи результати проведеного експери-мен---т-ального дослідження нами було запропоновано систему розвитку внутрішньої пози-ції дорослого у підлітків (ди-в. рис. 2).

Рис. 1. Система розвитку у підлітків внутрішньої

позиції дорослого

Вона включає: цілі та завдання (теоретичні засади розвитку ВПД: наукові уяв--лення про види, типи, феноменологію ВПД; чинники та умови розвитку ВПД; механізми розвитку ВПД): шляхи та засоби розвитку ВПД (створення умов для прояву самостійності, розвиток рис дорослості в освітньому процесі, кон--суль-тації, бесіди з підлітками, їх батьками, вчителями, психолого-педа-го-гіч-ний тренінг, корекція дії чинників становлення ВПД). Цілеспрямований розви-ток у підлітків ВПД передбачав діагностику актуального рівня, типу, виду ВПД і цілеспрямоване керівництво процесом формування ВПД у підлітків учителя-ми і батьками.

Формувальний вплив спричинив значні позитивні зміни в особистісному роз--вит-ку складових внутрішньої позиції дорослого у підлітків. Це дало під-ста-ви вважати ефективним корекційно-розвивальний напрям програми у сфері роз--витку ВПД у підлітків.

Отже, програма „Формування та розвиток внутрішньої позиції дорослого у підлітків” стала ефективним психологічним засобом впливу на особистісну сфе--ру досліджуваних, що дозволило підвищити перспективу становлення їх осо-бис--тісних якостей та рис, а отже, дала можливість успішно розвиватись на шля--ху до дорослості.

Узагальнені результати формувального експерименту виявили: високий рі--вень розвитку внутрішньої позиції характеризується наявністю у підлітків внут--рішньої позиції дорослого; середній рівень склали підлітки, в яких про-яв-ля-є-ться ситуативна внутрішня позиція дорослого. Підлітки з низьким рівнем до--рос-лості характеризуються відсутністю внутрішньої позиції дорослого (див. табл. 1).

Таблиця 1

Узагальнені результати рівнів розвитку внутрішньої позиції

дорослого у підлітків експериментальної та контрольної груп

до і після формувального експерименту (у %)

Рівні

розвитку

внутрішньої

позиції дорослого | Експериментальна група | Контрольна група

12-15 років | 12-15 років

до формувального

експерименту |

після

формувального

експерименту |

до формувальногоексперименту |

після формувального

експерименту

Високий (наявність внутрішньої позиції дорослого) | 16,7 | 27,7 | 14,7 | 20,6

Середній (ситуативна внутрішня позиція дорослого) | 38,9 | 55,6 | 50,0 | 47,1

Низький (відсутністя внутрішня позиція дорослого) | 44,4 | 16,7 | 35,3 | 32,3

Усього | 100 | 100 | 100 | 100

Отже, результати формувального експерименту засвідчили, що впровад-ження організації роботи з розвитку ВПД у підлітків, розробка і втілення про-гра--ми „Формування та розвиток внутрішньої позиції дорослого у підлітків” за-без-печує належний рівень розвитку внутрішньої позиції дорослого у підлітків, а відтак сприяє становленню дорослої особистості в майбутньому.

ВИСНОВКИ

У висновках підведено основні підсумки дисертаційного дослідження під--тверджено гіпотези та подано шляхи розв’язання завдань дослідження.

1. Аналіз наукових джерел з проблеми розвитку внутрішньої позиції до-рос-лого свідчить, що поява даного феномена підготовлена усім ходом поперед-ньо-го життя особистості підлітка. Розвиток самосвідомості, поява рефлексії, фор---му---вання особистісних рис (самостійності, відповідальності, дисципліно-ва-нос-ті, ініціативності) впливає на прагнення підлітка до саморозвитку, самопі-знан--ня, самореалізації, самодетермінації і визначають його подальший розви-ток на шляху до дорослості.

2. Внутрішня позиція дорослого у підлітка – це складне особистісне ди-на--міч-не новоутворення, яке полягає у якісних змінах його особистості, зокрема у формуванні життєвих цінностей, ідеалів, виборі професії, прагненні зайняти но--ве „доросле” становище у суспільстві та впливає на характер і зміст його спіл-ку--ван-ня, поведінки та діяльності;

3. Встановлено структурні компоненти ВПД, які розкрито у функціо-нально-структурній моделі розвитку внутрішньої позиції дорослого. Ядро мо-делі утворюють уявлення підлітка про себе як про дорослу особистість – „Я-до--рослий” (дорослі думки цінності, ідеали, орієнтації). Внутрішня позиція до-рос-лого фіксується в таких особистісних рисах як: самостійність, відповідаль-ність, дисциплінованість, ініціативність. ВПД у підлітків проявляється у фор-мах дорослого спілкування, поведінки, діях та вчинках.

На розвиток особистості підлітка впливають внутрішні психологічні змі-ни, які функціонують як механізми становлення ВПД у підлітків (самооцінка, осо--бис--тіс-на рефлексія, емпатія, наслідування).

4. На становлення ВПД у школярів середніх класів впливає соціальна си-ту--ація розвитку, в зв’язку з чим чинниками розвитку ВПД є: спілкування (нала-год--ження суспільних стосунків, взаємодія з однолітками, батьками, вчителями та іншими дорослими); суспільно корисна праця (виконання завдань, обо-в’язків, доручень, прагнення нести соціальну відповідальність); навчальна діяль--ність (учнівський колектив, учителі, школа); засоби масової інформації (те-ле-бачення, відеопродукція, газети, журнали); комп’ютерні ігри, інтернет.

5. За результатами констатувального експерименту визначено рівні внут-ріш-ньої позиції дорослого у підлітків: високий рівень (прагнення бути дорос-лим) характерний для 30,2% досліджуваних; середній рівень (прагнення здава-тись дорослим) притаманний 53,5%; низький рівень (прагнення вважатися до-ро-с-лим, що поєднано з фактичною несформованою дорослістю) було виявлено у 16,5%.

6. Емпірично складено на основі соціально-моральних, духовних, інте-лек--туальних та поведінкових компонентів, описано феноменологію прояву сфор-мо--ваної чи несформованої внутрішньої позиції дорослого у підлітків. Внут-ріш-ня позиція дорослого у підлітків характеризується індивідуально-своє-рід--ним утвердженням у зв’язку з чим для одних підлітків більш характерні ви-раз-ні прояви дорослості в інтелектуальній сфері, для інших – у поведінковій. ВПД у підлітків має свої особливості за проявом суб’єктивності та об’єктив-нос-ті.

На основі проявів дорослості було визначено типи внутрішньої позиції до--рос-лого у підлітків (цілісна, фрагментарна, деформована, несформована або внут-ріш--ня позиція дитини).

7. Становлення внутрішньої позиції дорослого в учнів середніх класів су-про-вод-жується виникненням низки суперечностей, які проявляються вже у мо-лод-ших підлітків. Виявлено суперечності у розвитку ВПД у молодших і стар-ших підлітків і розкрито умови їх подолання. Основною суперечністю молод-шого підлітка є суперечність між готовністю до самостійної діяльності та за-леж-ністю поведінки від ситуації, безпосередніх переживань (імпульсивності, не-критич-ності, навіюваності). Основними суперечностями старшого підлітка, які впливають на розвиток внутрішньої позиції дорослого, є суперечності між став-ленням підлітка до самого себе, власних якостей та ставленням з боку ото-чуючих до нього. Указані суперечності позитивно розв’язуються шляхом їх суб’єк-тивного усвідомлення, в результаті чого особистість знає до чого прагне у власному розвитку; наявність достатнього рівня сформованості особистісних рис, завдяки яким підліток може ефективно встановлювати стосунки з оточую-чи-ми, регулювати свою поведінку, проявляти наполегливість, самостійність і сис-те--ма--тич-ність у роботі над собою.

8. З метою збагачення знань підлітків про себе та дорослу особистість, роз--вит--ку особистісних рис, вироблення уміння спілкуватися і взаємодіяти з ото-чу--ючими створено систему розвитку внутрішньої позиції дорослого у під-літ--ків, яка включає в себе організацію роботи з педагогами, психологами, бать-ка--ми й учнями щодо формування цього утворення.

9. Впроваджена програма „Формування та розвиток внутрішньої позиції до--рос--лого у підлітків” передбачає такі напрями: 1) проведення тренінгу з під-літ-ками щодо формування внутрішньої позиції дорослого у підлітків; 2) роз-роб-ку рекомендацій батькам і вчителям щодо розвитку ВПД у підлітків; 3) на-дан--ня консультацій підліткам та їх батькам щодо формування та розвитку ВПД.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї наукової пробле-ма-тики. Подальшого вивчення вимагають питання про поглиблений аналіз ці-ліс-ної системи розвитку внутрішньої позиції дорослого у підлітків, зокрема осо-б-ли-вості процесу формування образу дорослої особистості й уявлень про ці-лі, завдан-ня і вплив ВПД на діяльність підлітків; співвідношення осо-бис-тісного і пове-дінкового компонентів у процесі становлення особистості.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Доскач С.С. Пізнавальна діяльність підлітка як основа засвоєння знань / Збір-ник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН Укра-ї-ни / За ред. Максименка С.Д. – К.: 2003, т. V, ч.6. конференції АПНУ Т.5. – Київ-Луганськ, 2003. – С. 77-80.

2. Доскач С.С. Становлення особистості підлітка в умовах особистісно-орі-єн-то-ваного навчання // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчи-те-ля початкових класів: Матеріали третьої Всеукраїнської науково-прак-тич-ної кон-ференції. Вип. 3. – Вінниця, 2005. – С. 77-79.

3. Доскач С.С. Особливості розвитку відповідальності у підлітків / Педа-го-гі-ка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. – 2006. –