КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДМИТРЕНКО Вікторія Миколаївна

УДК 332.025.12

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО
РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Запоріжжя – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Класичному приватному університеті, м. Запоріжжя.

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент

ІЛЬЯШЕНКО Вікторія Анатоліївна,

Класичний приватний університет,

доцент кафедри державного управління та адміністративного менеджменту.

Офіційні опоненти: |

доктор наук з державного управління, професор

ШАПТАЛА Олександр Сергійович,

Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»,

генеральний директор;

кандидат наук з державного управління, доцент

ЧЕЧЕЛЬ Анна Олександрівна,

Донецький державний університет управління,

доцент кафедри менеджменту
у невиробничій сфері.

Захист відбудеться “04” квітня 2008 р. о “09” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.03 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя,
вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя,
вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “03” березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради З.О. Надюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Регіони України володіють багатим рекреаційно-туристичним потенціалом, який при ефективному використанні здатний|здібний| не лише|не тільки| привести до відродження рекреаційно-туристичних комплексів, а й дати поштовх для розвитку всієї вітчизняної економіки. Світова практика показала, що при ефективному державному управлінні туризм може|здібний| давати відчутні результати як для окремих регіонів, так і для держав у цілому|загалом|.

Сфера рекреації й туризму в регіонах України перебуває на етапі зародження. Руйнування наявної інфраструктури, відсутність належного фінансування для розвитку, криза в більшості підприємств цієї сфери зумовлюють необхідність пошуку шляхів|доріг| відновлення та поступального розвитку туризму в регіонах. Ринкові перетворення поставили багато підприємств РТК в складне становище|становище|, зумовивши кризу всього рекреаційно-туристичного комплексу країни. У сучасних умовах регіональні РТК мають ряд серйозних проблем: низька якість рекреаційно-туристичних| послуг, слабк|слаба|а інфраструктура, високий рівень зносу основних фонді|фундацій|в, стагнація розвитку внутрішнього і в'їзного туризму.

Ситуацію може змінити|зраджувати| розробка ефективної системи державного управління РТК на регіональному рівні, що має єдину мету|ціль|, стратегію і програму реалізації. РТК традиційно відігравав важливу|поважну| роль у господарському комплексі Запорізької області, тому тут його проблеми потребують детального вивчення, аналізу, вироблення стратегії управління РТК і системи заходів для їх вирішення.

Проблеми й особливості розвитку туризму знайшли своє відо-бра-жен-ня в науко-вих дослідженнях: передумови виникнення, принципи функціо-нування під-при-ємств рекреа-цій-но-туристичного комплексу, класифікація їх форм і видів, організа-ція ді-яль-ності в ринко-вих умовах, ме-то-дологія розробки і реалізації державної та регіональної туристичної політики, особливості обліку й аналізу ре-зуль-татів робо-ти, планування фінансово-господарської ді-яль-ності, світовий до-с-від організації туризму висвітлені в наукових працях таких вітчизняних і зару-біж-них уче-них, як: В. Азар, М. Бо-рущок, Л. Гринів, П. Гудзь, Б.Да-ни--ли-шин, М. Долішній, В. Євдо-ки-менко, І. Зорі-н, В. Квартальнов, В. Кифяк, В. Козирєв, В. Крав-ців, О. Любіцева, М. Мальська, В. Мацола, А.  Мельник, О. Мілашевська, О. Мордвінов, В. Федорченко, С. Харічков, В. Цибух, А. Чечель, О. Шаптала та інші.

Одним з ефективних важелів ринкового регулювання розвит-ку ту-риз-му є вдосконалення механізмів його державного регулювання. Потребують до-слідження нові методо-ло-гічні під-хо-ди до формування регіональної туристичної політики, розробка комплексу макроекономічних показни-ків стану туристичної галузі та механізму формування механізму курортно-рекреаційної ренти. Актуальність та невідкладність вирішення проблем, пов’язаних з акти-візацією державної туристичної політики, необхідність удо-ско-налення системи управління регіонального рекреаційно-туристичного комплексу виз-на-чили тему ди-сер-та-ційної роботи, зумовили зміст, мету, завдання і структуру до-слід-ження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені в межах теми Класичного приватного університету “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). Роль автора полягає в розробці механізму встановлення|утворення| та використання фонду|фундації| рекреаційно-туристичної ренти шляхом аналізу різних підходів до поняття рекреаційно-туристичної ренти.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування й розробка рекомендацій з удосконалення системи державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу як складової державного регулювання суспільного розвитку України.

Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені та вирішені такі завдання:–

визначити сутність рекреаційно-туристичного комплексу як об’єкта державного управління та методичні аспекти формування регіональної туристичної політики;–

дослідити зарубіжний досвід державного регулювання сфери туризму;–

проаналізувати стан туристичної галузі в Україні та розвиток і ефективність використання рекреаційно-туристичного потенціалу регіону;–

обґрунтувати необхідність регіональної інтеграції в системі рекреаційно-туристичного комплексу;–

розробити механізм формування рекреаційно-туристичної ренти;– 

поглибити концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу;– 

запропонувати заходи регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.

Об’єкт дослідження – процес державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.

Предмет дослідження – теоретичні аспекти, практичні рекомендації щодо вдосконалення системи державного регулювання рекреаційно-туристичного комплексу регіону.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що цілеспрямована державна політика у сфері туризму, ефективне стратегічне управління рекреаційно-туристичного комплексу, запровадження механізму рекреаційно-туристичної ренти є необхідною та достатньою умовою ефективного функціонування туристичної галузі.

Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження в галузі програмно-цільового управління, законодавчі та нормативно-правові акти, що встановлюють правові й організаційні основи суспільних відносин у сфері регулювання туристичної галузі як в Україні, так і за кордоном.

Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених із ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи – для дослідження практики державного регулювання туристичної галузі в зарубіжних країнах; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків; економіко-статистичний – для аналізу сучасного стану розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України та регіону; методи аналізу й синтезу – для розробки ефективного механізму реалізації державної політики в туристичній галузі; експериментальний – при розробці механізму рекреаційно-туристичної ренти, формування напрямів удосконалення державного регулювання рекреаційно-туристичного комплексу регіону.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні матеріали, звітна документація управлінь та відділів обласних державних адміністрацій і туристичних підприємств України, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних учених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

- запропоновано механізм формування рекреаційно-туристичної ренти за рахунок відрахувань підприємств рекреаційно-туристичного комплексу регіону, що дасть змогу отримати кошти для саморозвитку рекреаційно-туристичного комплексу регіону;

удосконалено:

- процес стратегічного управління рекреаційно-туристичним комплексом регіону, який полягає в розробці та реалізації туристичної політики регіону, при цьому основними етапами формування регіональної туристичної політики виступають|вирушають|: економічний аналіз і оцінювання розвитку комплексу регіону, вибір типу|типу| базової стратегії структурних перетворень в РТК регіону, вироблення системи пріоритетів розвитку РТК регіону, вироблення та реалізація основних напрямів|направлень| туристичної політики;

- науково-методичні підходи до формування туристичної політики в регіоні. Запропоновано використовувати два підходи, які доповнюють один одного. В основі системного підходу лежить процес створення|створіння| та реалізації турпродукту|, а в основі сценарного – сам регіон, його особливості, зв'язки, елементи, а також місц|місце-миля|е і роль серед інших регіонів;

набуло подальшого розвитку:

- визначення поняття “рекреаційно-туристичний комплекс” як частини|частина||загального| господарського комплексу регіону, що є об’єднанням туристичних, рекреаційних і супутніх підприємств та організацій, діяльність яких координується державними структурами і спрямована|спрямована| на створення|створіння|, просування та реалізацію унікального турпродукту| з урахування|з врахуванням|м оптимального використання рекреаційно-туристичного потенціалу території;

- організаційна структура державного регулювання та управління сфери туризму на регіональному рівні шляхом обґрунтування надання додаткових повноважень та функцій структурним підрозділам місцевих органів виконавчої влади з питань туризму; створення Агентства регіонального розвитку рекреаційно-туристичного комплексу;

- концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу за допомогою SWOT-аналізу, на підставі чого розроблено основні етапи Стратегії розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу| т та .

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використані Запорізькою обласною радою при розробці функцій координації і контролю з боку регіональних органів управління РТК при реалізації Стратегії розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Запорізької області (довідка № від 23.10.2007 р.) на підставі чого Державній туристичній адміністрації було запропоновано механізм розрахунку рекреаційно-туристичної ренти та фонду|фундації| рекреаційно-туристичної ренти (довідка № /8 від 07.05.2007 р.).

Бердянською районою державною адміністрацією апробовано механізм встановлення|утворення| та використання фонду|фундації| рекреаційно-туристичної ренти, розроблений шляхом аналізу різних підходів до поняття рекреаційно-туристичної ренти (довідка № 47-09 від 10.12.2007 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовують у навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: “Економіка туристичного та готельного господарства”, “Ринок туристичних послуг”, “Державне регулювання економіки”, “Основи туристичного бізнесу”, а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка № від 19.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отрима-ні автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, викорис-та-но ті положення та ідеї, які отримані в результаті особистої роботи здобу-вача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях, конгресах, круглих столах: “Культура і освіта фахівців туристичної сфери – сучасні тенденції та прогнози” (м. Київ, 2005 р.), “Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України” (м. Харків, 2007 р.), “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м. Запоріжжя, 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у
8 публікаціях, із них 4 – у наукових фахових виданнях загальним обсягом
4,6 обл.-вид. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації – 209 сторінок, із них 11 рисунків, 14 таблиць, 2 додатки, список використаних джерел (179 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – «Теоретико-методичні основи державного регулювання рекреаційно-туристичного комплексу на державному та регіональному рівнях» – досліджено сутність рекреаційно-туристичного комплексу як об’єкта державного управління, визначено роль рекреаційно-туристичного комплексу в економічній системі держави, обґрунтовано необхідність формування регіональної туристичної політики, проаналізовано зарубіжний досвід державного регулювання сфери туризму.

Рекреаційно-туристичний комплекс є складною відкритою|відчиняти| системою, яка перебуває|перебуває| в постійному розвитку. Основна мета|ціль| РТК, на наш погляд, надання якісного, унікального та конкурентоспроможного|конкурентоспроможного| турпродукту|, спрямованог|спрямованого|о на духовне і фізичне відновлення та вдосконалення людини. РТК – це частина|частина||загального| господарського комплексу регіону, що є об’єднанням туристичних, рекреаційних і супутніх підприємств та організацій, діяльність яких координується державними структурами і спрямована|спрямована| на створення|створіння|, просування й реалізацію унікального турпродукту| з урахування|з врахуванням|м оптимального використання рекреаційно-туристичного потенціалу території.

Згідно з концепцією, головною|чільною| метою|ціллю| державної політики у сфері туризму є|з'являється| створення|створіння| сучасного високоефективного й конкурентоспроможного|конкурентоспроможного| туристичного комплексу, що забезпечує широкі можливості|спроможності| для задоволення потреб українських та іноземних громадян у різноманітних|всіляких| туристичних послугах. Пріоритетними напрямами|направленнями| визнано|накликати| розвиток внутрішнього і в'їзного туризму. Державна туристична політика є комплексом заходів правового, економічного й організаційного порядку, підкріплена відповідними управлінськими інститутами, діяльність яких пронизує всі управлінські рівні та спрямована на узгодження державних, бізнесових і місцевих інтересів на ринках туристичних послуг різного порядку. Регуляторними каналами впливу є законодавчо-нормативний, податковий, валютно-фінансовий, інформаційний, управлінський. Ефективність державної туристичної політики відображається в характері туристичного процесу і позначається місцем, яке займає в ньому національний туристичний ринок, та прибутковістю індустрії туризму, її прямим та опосередкованим внеском у національну економіку.

Для сфери туризму в економіці держави регіональний аспект функціонування, регулювання та управління має винятково|винятково| важливе|поважне| значення. Саме в регіонах реалізують конкретні кроки з формування нових і відновлення наявних РТК, їх диверсифікації й оновлення, у регіонах здійснюється прив'язка інвестиційних проектів до конкретних підприємств, розвивається підприємництво, проводяться ринкові реформи.

Виходячи з діалектики взаємодії державної й економічної систем, можна визначити такі|такі| об'єктивні обставини, що найбільше впливають на формування механізму державного регулювання РТК в Україні. По-перше, це потужна роль держави, що традиційно склалася, в управлінні економікою, у тому числі й туристичною сферою. По-друге, циклічність функціонування ринкової економіки, відхилення вектора дій суб'єктів туристичної діяльності, спрямованої|спрямованої| на отримання|здобуття| найбільшої віддачі від вкладених коштів|коштів|, від стратегічного напряму|направлення| державної політики щодо РТК. По-третє, це особливості перехідного періоду, такі як політична нестабільність, виникнення нових форм і напрям|направлень|ів туристичної діяльності, відсутність збалансованого розвитку реальної та фінансової сфер. Управління РТК в регіоні здійснюється за допомогою розробки, організації та подальшої|наступної| реалізації туристичної політики. Сьогодні туристська політика є|з'являється| важливою|поважною| складовою зовнішньої і внутрішньої політики разом з|поряд з| економічним, соціальним, культурним, екологічним та іншими напрямами|направленнями| державної політики. Туристична політика в Україні на регіональному рівні управління перебуває|перебуває| на стадії становлення, вона не відлагоджена|налагоджувати| ні організаційно, ні з погляду економічного механізму її реалізації. Завдання|задача| побудови|шикування| її системної моделі на сьогодні повною мірою не здійснено ні в країні в цілому|загалом|, ні тим більше в її регіонах.

У межах дослідження виділено дві основні форми державного регулювання рекреаційно-туристичної діяльності, які впливають на туристичну сферу: 1) форми стратегічного регулювання РТК, пов'язані з державним економічним програмуванням, розробкою та реалізацією цільових комплексних програм, інвестиційною, фінансовою, податковою, бюджетною, інноваційною, структурною політикою; інституційними перетвореннями; політикою у сфері спеціального законодавства; політикою із залучення іноземних інвестицій; програмами з підвищення інвестиційної активності в окремих видах, напрямах|направленнях| і об'єктах туризму; 2) форми тактичного регулювання РТК, пов'язані із здійсненням заходів щодо короткочасного стимулювання розвитку РТК, стимулювання зростанн|зросту|я виробництва і зайнятості в РТК в поточному періоді; короткостроковими|короткотермінові| цільовими програмами розвитку.

Запропоновано сновні напрями|направлення| державної політики розвитку туризму (рис. 1)|уявляти|.

Визначено, що концепція туристичної політики регіону повинна містити|утримувати| такі|слідуючі| складові її науково-методичного забезпечення: наукову концепцію розвитку РТК регіону на перспективу, в основу якої закладено|заставляє| система пріоритетів розвитку РТК і структурної політики щодо нього в регіоні; основні напрями|направлення| туристичної політики регіону, умови, що забезпечують реалізацію концепції.

|виді|

Рис. . Основні напрями державної політики розвитку туризму

На їх основі розробляють конкретні пропозиції|речення| щодо активізації туристичної діяльності в регіоні.

У другому розділі – «Організаційно-економічний механізм державного регулювання туристичної галузі» – визначено, що на початку третього тисячоліття туризм перетворився на одну з найбільш високоприбуткових і динамічних галузей економіки в світі. Держава проголосила туризм одним із пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки. Туризм має вагомий вплив на такі ключові галузі господарства, як транспорт і зв'язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та багато інших, виступаючи каталізатором соціально-економічного розвитку держави.

На основі загального функціонально-цільового критерію рекреація та туризм інтегровані до єдиного рекреаційно-туристичного комплексу, соціально-економічні, демографічні, ресурсно-екологічні та політичні чинники розвитку якого визначають індустріальний характер його функціонування. Виділено значення рекреаційного потенціалу, який виконує відтворювальні функції й безпосередньо впливає на виробничо-господарську та соціодемографічну ситуацію в регіоні. Особливо актуальне це питання для індустріальних регіонів, яким є Запорізька область. Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов'я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом і перебуває на шляху екстенсивного освоєння. Запорізьке Приазов'я має значний рекреаційний потенціал: сприятливі кліматичні умови, піщані пляжі, рівнинний рельєф, лікувальні грязі та мінеральні води тощо. Об'єктивною основою інтеграції на туристичному ринку, як показує практика, є|з'являються| складні технологічні ланцюги|цепи|, зумовлені процесами поглиблення міжнародного поділу праці і глобалізації світового туризму. На нинішньому|теперішньому| етапі розвитку туристичного ринку доцільно, щоб|аби| ініціатором інтегрованих структур виступала|вирушала| держава. При цьому вона повинна поставити за мету збереження|зберігання| системи державного управління галуззю. На регіональному рівні ініціатором створення|створіння| інтегрованих структур повинна виступати|вирушати| облдержадміністрація.

Оптимальним варіантом у рамках горизонтальної інтеграції є створення асоціації підприємств рекреаційної сфери, яка могла б акумулювати фінансові ресурси, розробляти й запроваджувати в життя маркетингову та рекламну концепції, що орієнтуються на міжнародні стандарти. Основна мета асоціації збігається з основною метою системи просування рекреаційного продукту – просування рекреаційних послуг. 

У цілому діяльність об'єднань, спрямована на формування стабільних курортно-туристичних потоків, має бути орієнтована на: підвищення рівня сервісу; зниження транспортних витрат; розробку гнучкіших програм відпочинку; розвиток культурних обмінів і міжнародних зв'язків; автоматизацію систем управління і реалізації; розвиток інфраструктури.

Основними напрямами|направленнями| туристичної галузі, на які може орієнтуватися регіональний рекреаційно-туристичний комплекс, є такі: курортний туризм – з метою відпочинку і лікування (має досить|досить| хорошу|добру| базу, але|та| потребує додаткових вкладень; є|з'являється| традиційним, хоча у світовій практиці не виступає|вирушає| як основний, а отже, вимагає обов'язкового розвитку інших напрямів)|направлень|; маршрутний туризм – малоефективний, але|та| як супутній може давати певний дохід|доход|; діловий і конгресний| туризм – проведення переговорів, участь у семінарах, виставках, ярмарках і конференціях – найбільш перспективний і високоприбутковий, для нього характерний високий платоспроможний попит, ал|та|е він вимагає високого рівня сервісу та розвитку інфраструктури, що потребує значних капіталовкладень і залучення інвесторів.

У третьому розділі – «Удосконалення механізму державного регулювання рекреаційно-туристичного комплексу регіону» – розроблено механізм формування курортно-рекреаційної ренти; поглиблено концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу; запропоновано заходи регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.

У результаті|внаслідок| повного|цілковитого| SWOT-аналізу| виявлено ключов|джерельні|і чинник|фактори|и успіху відновлення й розвитку РТК Запорізької області: розробка системи заходів, спрямованих|спрямованих| на забезпечення безпеки туриста і зниження кримінальної та політичної обстановки в регіоні; створення|створіння| позитивного туристичного образу|зображення| Запорізької області, а також ефективної системи просування регіонального туристичного продукту| на вітчизняний і міжнародний ринки туристичних послуг; відновлення та розвиток туристичної інфраструктури регіону, її модернізація й інноваційна спрямованість; залучення нових груп туристів, створення|створіння| принципово нових турпродуктів| і їх просування; створення|створіння| для інвестора в РТК області максимально сприятливих умов роботи; створення|створіння| й постійне оновлення бази інвестиційних пропозицій|речень| («зелених майданчиків») і проектів зі створення|створінню| об'єктів РТК в області; стимулювання різними методами інвестування в РТК області; створення|створіння| Агентства|агенції| регіонального розвитку РТК регіону, основними завданнями|задачами| якого будуть збір|збирання| даних і маркетингові дослідження в РТК регіону і за його межами, і на їх основі розробка і впровадження проектів розвитку РТК регіону, оцінка і моніторинг туристичного клімату і потенціалу регіону|; створення|створіння| якісної системи статистичного обліку|урахування| і моніторингу по всіх елементах РТК регіону; залучення місцевого населення для участі в РТК, створення|створіння| підсобних господарств для постачання підприємств РТК, розміщення туристів; розробка дієвих|дійових| механізмів і схем залучення коштів|коштів| населення в інвестування РТК регіону; розробка і реалізація ефективної кадрової політики в РТК регіону; забезпечення навчання|вчення|, перепідготовки і стажування фахівців|спеціалістів| у сфері РТК відповідно до міжнародних стандартів; розробка комплексу заходів, які сприяють подоланню|здоланню| проблем, що виникають на підприємствах РТК деяких форм власності, а в разі потреби і зміна цими підприємствами форми власності; сприяння створенню|створінню| і ефективному розвитку прогресивних форм організації підприємств РТК (кооперація, франчайзинг), які роблять|чинять| доступними малим і середнім організаціям ті переваги, які мають великі підприємства; розробка комплексу заходів щодо вирішення екологічних проблем регіону; вироблення правил і норм забудови регіону відповідно до його рекреаційно-туристичної спеціалізації і із|із| збереженням|зберіганням| стилю, а також культурних, історичних і археологічних пам'ятників і цінностей. Надання державним органам повноважень щодо ведення контролю за користуванням земель|грунтів| регіону і цілями, їх використання; створення|створіння| потужної|могутньої| регіональної державної структури управління РТК, здатної|здібної| дієво|дійовий| і якісно управляти розвитком РТК регіону.

Запропоновано механізм формування рекреаційно-туристичної ренти за рахунок відрахувань підприємств рекреаційно-туристичного комплексу регіону. В основу був покладений такий механізм встановлення й використання фонду рекреаційно-туристичної ренти, розроблений шляхом аналізу різних підходів до поняття рекреаційно-туристичної ренти (рис. 2).

Як база розрахунку рекреаційно-туристичної ренти запропоновано
3 основні варіанти:

1) економічні результати діяльності підприємства, при цьому рентні платежі стягуються: у формі процентної ставки від розміру валової виручки підприємства; у формі процентної ставки від величини валового, чистого прибутку або прибутку до оподаткування підприємства;

2) собівартість послуг підприємства (прямі витрати), при цьому рентні платежі стягуються: у процентному співвідношенні від вартості ліжко-дня мешкання туриста; у формі фіксованої суми від вартості ліжко-дня мешкання туриста;

3) як економічні результати підприємства, так і собівартість послуг підприємства, при цьому рентні платежі стягуються й у формі процентної ставки від величини валової виручки підприємства, і від вартості ліжко-дня мешкання туриста.

Рекомендовано в межах дослідження реалізацію |слідуючсеми базових цілей| на період дії Стратегії: розробка і впровадження механізмів активного залучення позабюджетних джерел інвестицій в РТК регіону; відновлення й розвиток туристичної інфраструктури регіону, її модернізація та інноваційна спрямованість; підвищення|зріст| привабливості Запорізької області шляхом залучення нових груп туристів, створення|створіння| принципово нових турпродуктів| і їх просування, а саме |із|з акцентом на розважальний, конгресний| і екскурсійний туризм; створення|створіння| позитивного туристичного образу|зображення| Запорізької області, сприятливого і безпечного для потенційного туриста; розвиток і посилення інститутів, які забезпечують прогрес і управління РТК регіону; розробка та впровадження системи інформаційного забезпечення РТК регіону й інститутів з її обслуговування; посилення програми маркетингу РТК регіону; розширення та модернізація матеріальної бази розміщення туристів у регіоні відповідно до сучасних вимог.

Рис. . Механізм створення та використання фонду рекреаційно-туристичної ренти

Упровадження механізму рентних платежів при успішній реалізації може дати такі|слідуючі| результати: ефект| у розвитку РТК, коли отриманий первинни|початковий|й результат зростає швидкими темпами за рахунок залучення пов'язаних і взаємодоповнюючи|взаємодоповнюючих|х джерел. Таким чином, рента могла б виступит|вирушати|и найважливішим внутрішнім джерелом саморозвитку, самоокуповуванн|самооплачуватися|я й самофінансування РТК регіону й всього національного туризму.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено науково-прикладне завдання розробки теоретичних, методичних і практичних положень з удосконалення механізмів державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.

1. У межах дослідження найбільш придатним для розгляду|розглядає| категорії “туризм” є рекреаційно-туристичний комплекс (РТК), оскільки в нашій країні в загальній|загальній| структурі туризму переважає рекреаційна послуга. Встановлені причини, з яких рекреаційно-туристичний комплекс видається найбільш оптимальною категорією: по-перше, вплив туризму на різні сфери діяльності не можна обмежувати рамками однієї галузі; по-друге, рекреаційно-туристичний комплекс включає два поняття – територію і сам рекреаційно-туристичний комплекс, який вона містить|утримує|. По-третє, вживання|вжиток| поняття «комплекс» у синтетичній категорії «рекреаційно-туристичний комплекс» зумовлено тією обставиною, що рекреаційно-туристська технологія сама є|з'являється| комплексною, а технології виробництва окремих видів туристичних послуг у складі рекреаційно-туристичного продукту мають разом і|поряд з|з спільними|загальними| рисами|межами|, властивими технологіям сфери обслуговування в цілому|загалом|, специфічні ознаки, що має на увазі формування не галузі, а міжгалузевого рекреаційно-туристичного комплексу; по-четверте, рекреаційно-туристичний комплекс заснований на поєднанні ринкових і державних механізмів регулювання, у РТК держава виступає|вирушає| як підсистема, окремий учасник, суб'єкт, що забезпечує узгодження інтересів всієї території з|із| інтересами окремих учасників рекреаційно-туристичного комплексу.

2. З огляду на специфічні ознаки рекреаційно-туристичного комплексу дано його визначення як частини|частина||загального| господарського комплексу регіону, що є об’єднанням туристичних, рекреаційних і супутніх підприємств і організацій, діяльність яких координується державними структурами та спрямована на створення|створіння|, просування й реалізацію унікального турпродукту| з урахування|з врахуванням|м оптимального використання рекреаційно-туристичного потенціалу території.

3. Визначено найважливіші напрями|направлення| й основні завдання|задачі| державної політики у сфері туризму|слідуючі|: створення|створіння| організаційно-правових і економічних умов для прискорення розвитку в'їзного і внутрішнього туризму; формування сучасної маркетингової стратегії просування туристичного продукту на внутрішньому й міжнародному ринках; формування сучасної цілісної нормативно-правової бази; зміцнення та подальший|дальший| розвиток міжгалузевої й міжрегіональної координації на користь підвищення ефективності вітчизняної туристичної індустрії; підвищення якості обслуговування у сфері туризму.

4. У результаті аналізу|розглядати| системи управління туризмом у зарубіжних країнах виділено три основні моделі державного управління сферою туризму.

Перша модель характеризується відсутністю центральної державної адміністрації, яка регулює сферу туризму. Основним прикладом|зразком| застосування|вживання| цієї моделі є|з'являється| США. Навряд чи в нинішніх|теперішніх| умовах подібна модель може бути застосовна до України, де, з одного боку, туристська індустрія перетворилася останніми роками на серйозну складову економіки, а з іншого – могла б розвиватися набагато успішніше при можливій серйозній державній підтримці. Друга модель базується на наявності сильного й авторитетного міністерства, що концентрує у своїх руках значний контроль над галуззю. Як приклад|зразки| застосування|вживання| подібної моделі можна навести Туреччину|Турцію|, Єгипет, Туніс. Аналіз використання моделі показав, що вона досить|досить| ефективна і приваблива, у тому числі і для України. У європейських країнах домінує третя модель організації державної туристичної адміністрації – туризм на рівні центральних органів виконавчої влади належить до компетенції якого-небудь багатогалузевого міністерства.

5. Запропоновано підходи до формування туристичної політики в регіоні, які є базовими і які взаємодоповнюють один одного. В основі системного підходу лежить процес створення й реалізації турпродукту, а в основі сценарного – сам регіон, його особливості, зв'язки, елементи, а також місце і роль серед інших регіонів. Здійснення в регіоні ефективного управління вимагає врахування як природи та умов перебігу процесу формування турпродукту, так і знання специфіки, історії й тенденцій розвитку регіону. Розробка реальної туристичної політики регіону вимагає використання обох підходів. Водночас, сценарний підхід більш повно відображає систему елементів туристичної політики.

6. Аналіз в'їзних туристських потоків у розрізі областей свідчить, що більшість іноземних туристів (96%) обслуговуються у п'яти регіонах України, а саме: м. Київ і Автономна Республіка Крим, Одеська, Львівська, Запорізька області. Україна посідає помітне місце серед 25 найбільш відвідуваних країн світу, проте слід зазначити, що третина всіх туристів приїжджають із Росії. Крім туристів із СНД, Україну найчастіше відвідують туристи з Угорщини, Польщі, Німеччини, Австралії, США та Канади. Щодо визначення перспективних та високоприбуткових видів туризму, що набувають розвитку, то такими є конгресний, оздоровчо-лікувальний, спортивний туризм, а також тури для мисливців та рибалок. Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов'я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом і перебуває на шляху екстенсивного освоєння. Запорізьке Приазов'я має значний рекреаційний потенціал: сприятливі кліматичні умови, піщані пляжі, рівнинний рельєф, лікувальні грязі та мінеральні води тощо.

7. На підставі проведеного аналізу виявлено негативні чинники, які перешкоджають подальшому розвитку туризму, комплексному санаторно-курортному оздоровленню населення та перетворенню Запорізької області на туристично-екскурсійний центр: відсутність цілісної системи державного управління туризмом і курортами в області; повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму області; відсутність відповідних об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості; невідповідність більшості туристичних, курортних закладів міжнародним стандартам; тенденція скорочення кількості підприємств готельного господарства; незадовільний стан туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури курортних зон області; незбалансованість соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідність їх збереження; відсутність інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку туризму і курортів; недостатня забезпеченість туристичної і курортної галузі висококваліфікованими спеціалістами; недосконалість бази даних стосовно об'єктів туристичної та курортної сфер; недостатня реалізація наявного рекреаційного та історико-культурного потенціалу; низькі темпи процесів модернізації застарілої курортно-рекреаційної та туристичної інфраструктури, залучення інвестицій у їх розвиток; стійке зниження кількості населення; надмірний податковий тиск на підприємства галузі; низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристично-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності, слабкість її інформаційно-рекламного забезпечення на внутрішньому і, особливо, зовнішньому ринках, недоліки територіальної організації туристично-екскурсійних маршрутів та інформаційної інфраструктури.

8. Для реалізації горизонтальної управлінської інтеграції необхідне, перш за все|передусім|, створення|створіння| чіткої організаційної структури. Це дасть змогу гнучко координувати модель плануванн|планування|я й ефективного контролю за вартістю рекреаційних послуг; розвивати навичк|навички|и подачі турпродукту|, ефективно рекламувати і просувати послуги з урахуванн|з врахуванням|ям налагоджен|налагоджування|ня системи стійких зв'язків; планува|планерувати|ти інвестиційні витра|затрати|ти з управління мереж|сіттю|ею реалізації своїх послуг. Оптимальним варіантом у рамках горизонтальної інтеграції є|з'являється| створення|створіння| асоціації підприємств рекреаційної сфери, яка могла б акумулювати фінансові ресурси, розробляти й втілювати в життя маркетингову й рекламну концепції, що орієнтуються на міжнародні стандарти.

9. Основна мета|ціль| асоціації збігається з|із| основною метою|ціллю| системи просування рекреаційного продукту – просування рекреаційних послуг. Завданнями|задачами| асоціації є|з'являється| залучення нових споживачів і утримання «старих». До основних функцій Асоціації входитимуть проведення єдиної маркетингової стратегії для всього регіону в цілому|загалом| та координації відповідно до неї стратегії окремого рекреаційного підприємства, реалізація єдиної рекламної кампанії, здійснення моніторингу ринку і надання рекомендацій РП і облдержадміністрації. Асоціація є громадською організацією, засновниками якої можуть виступати санаторно-курортні установи, облдержадміністрація, державні позабюджетні фонди та інші зацікавлені організації.

10. На основі проведеного аналізу та виділення ключових чинників успіху було сформульовано п’ять стратегічних можливостей розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Запорізької області та проведено SWOT-аналіз| за напрямами: розвиток наявного туристичного продукту; еволюція наявної бази туризму з|із| виділенням і розвитком спортивного та екстремального видів туризму як пріоритетних; розвиток нових туристичних продуктів, орієнтованих на сегменти специфічного попиту; розвиток на території регіону мережі|сіті| курортів, що дублюють світові. За кожним напрямом розвитку виділено сильні та слабкі сторони розвитку, проблеми та можливості розвитку; зроблено висновок.

11. У рамках розробки Стратегії розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Запорізької області запропоновано модель його розвитку трьома етапами: 1) відновлення збиткових галузей і виробництв РТК і початок інвестування майбутніх виробництв – 2006-2008 рр.; 2) створення|створіння| й інвестування нових напрямів|направлень| розвитку РТК з|із| підтримкою наявного потенціалу РТК – 2008-2015 рр.; 3) диверсифікація і просування на ринок принципово нових унікальних продуктів – 2015-2025 рр.

12. На основі проведеного аналізу можна назвати основні чинники|фактори|, що забезпечують механізм удосконалення державного управління в регіоні: створення потужної регіональної структури управління РТК, здатної дієво і якісно вирішувати питання відновлення й розвитку РТК регіону; введення|вступ| системи кількісних і якісних показників за оцінкою ефективності роботи регіональних органів управління РТК; вдосконалення кадрового складу з|із| акцентом на набуття|надбання| досвіду і навичок у галузі|навичок| сучасного консалтингу|консалтінгу|, менеджменту, маркетингу, інформаційних технологій у сфері туризму; повний|цілковитий| взаємозв'язок і співпраця|співробітництво| між окремими підрозділами регіонального управління, що беруть участь в управлінні РТК регіону; організація тісної роботи для реалізації стратегії розвитку РТК з|із| місцевими органами влади; посилення взаємодії з|із| діловим співтовариством|спілкою| регіону, представниками науки, фахівцями|спеціалістами| в області консалтингу|консалтінгу| по розвитку РТК і вирішенню його ключових|джерельних| проблем; забезпечення створення|створіння| й нормальної роботи сучасних інформаційних баз з розвитку РТК регіону; забезпечення фахівців|спеціалістів| сучасними інформаційними технологіями і програмними|програмовими| продуктами з метою підвищення продуктивності й ефективності праці; активне впровадження процедур стратегічного менеджменту в роботу фахівців|спеціалістів|; посилення функцій стратегічного планування|планування|, ведення маркетингових досліджень, просування і створення|створіння| нових турпродуктов| в регіоні в процесі управління РТК регіону; посилення функцій координації і контролю з боку регіональних органів управління РТК при реалізації стратегії розвитку РТК Запорізької області; поліпшення|покращання| якості, повноти та достовірності інформації про РТК Запорізької області, необхідної в процесі управління ним фахівцям|спеціалістам|и державних органів; створення|створіння| потужного|могутнього| фінансового джерела державного фінансування РТК в регіоні, наприклад, шляхом упровадження|створіння| фонду|фундації| рекреаційно-туристичної ренти; створення|створіння| Агентства|агенції| регіонального розвитку РТК регіону.

13. Аналіз діючих платежів (податків) за користування природними ресурсами свідчить про відсутність відпрацьованих механізмів стягування плати за користування природними рекреаційними ресурсами і в цілому|загалом| єдиної методології щодо встановлення ресурсних платежів. При виборі методики розрахунку рекреаційно-туристичної ренти необхідно враховувати інтереси трьох суб'єктів: підприємства РТК, туриста і регіону в особі державних органів влади. Запропоновані механізми розрахунку рекреаційно-туристичної ренти повинні істотно|суттєвим| допомогти рекреаційно-туристичному комплексу отримати|одержувати| необхідні кошти для саморозвитку. Основною перешкодою для впровадження насампере|передусім|д |з'являється|є відсутність розробки методики облік|урахування|у рекреаційно-туристичної ренти.

14. Запропоновано основні пріоритетні заходи розвитку рекреаційної сфери в регіоні: модернізація діючих туристичних об'єктів та курортно-рекреаційних закладів, створення та функціонування високорентабельних туристичних та курортно-рекреаційних підприємств на базі впровадження сучасних технологій світового туризму, збільшення кількості готелів і створення лікувальних центрів, які надаватимуть платні послуги; стимулювання розвитку перспективних тематичних напрямів туризму; освоєння нових рекреаційно-курортних зон та територій, які мають туристичний потенціал, та розробка нових екскурсійних маршрутів з урахуванням історико-культурних цінностей регіону; проведення тендерів на право виділення рекреаційних територій під забудову об'єктами рекреації з пайовою участю на розвиток інженерної та загально курортної інфраструктури; подальше розширення номенклатури курортно-рекреаційних послуг за рахунок екзотичного туризму й різних видів медичних послуг; підвищення якості та асортименту туристичних послуг, нарощування обсягів надання туристичних та оздоровчих послуг за рахунок розширення в'їзного та внутрішнього туризму; створення високоякісної рекламної кампанії регіонального туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках, підготовка необхідної інформації про рекреаційно-туристичний потенціал регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

АНОТАЦІЯ

Дмитренко В.М. Державне регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2008.

Дисертацію присвячено питанням побудови дієвих механізмів державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу. Визначено сутність рекреаційно-туристичного комплексу як об’єкта державного управління та методичні аспекти формування регіональної туристичної політики. Досліджено та проаналізовано зарубіжний досвід державного регулювання сфери туризму. Проаналізовано сучасний стан туристичної галузі в Україні та розвиток і ефективність використання рекреаційно-туристичного потенціалу регіону. Виявлено негативні чинники, які перешкоджають подальшому розвитку туризму, комплексному санаторно-курортному оздоровленню населення та перетворенню Запорізької області на туристично-екскурсійний центр. Обґрунтовано необхідність регіональної інтеграції в системі рекреаційно-туристичного комплексу. Розроблено механізм формування курортно-рекреаційної ренти. Поглиблено концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу. Проведено|цілковитого| SWOT-аналіз,| на підставі чого виявлено ключов|джерельні|і чинник|фактори|и успіху для відновлення і розвитку РТК Запорізької області. Запропоновано заходи державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.

Ключові слова: державне регулювання, ефективність, механізми, рекреаційно-туристичний комплекс, регіональні програми, потенціал.

АННОТАЦИЯ

Дмитренко В.Н. Государственное регулирование регионального рекреационно-туристического комплекса. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Классический приватный университет. – Запорожье, 2008.

Диссертация посвящена вопросам построения эффективных механизмов государственного регулирования регионального рекреационно-туристического комплекса. Определено сущность рекреационно-туристического комплекса как объекта государственного управления и методические аспекты формирования региональной туристической политики. Исследован и проанализирован зарубежный опыт государственного регулирования сферы туризма. Проанализировано современное состояние туристической отрасли в Украине и эффективность использования рекреационно-туристического потенциала региона. Обоснована необходимость региональной интеграции в системе рекреационно-туристического комплекса. Разработан механизм формирования курортно-рекреационной ренты. Предложены концептуальные подходы к определению направлений развития регионального рекреационно-туристического комплекса. Проведен SWOT-анализ, который позволил выявить ключевые факторы успеха возобновления и развития РТК Запорожской области.

Определены важнейшие направления и основные задачи|задача| государственной политики в сфере туризма: создание организационно-правовых и экономических|экономичных| условий для ускорения развития въездного и внутреннего туризма; формирование современной маркетинговой стратегии продвижения туристического продукта на внутреннем и международном рынках; формирование современной целостной|цельной| нормативно правовой базы; укрепление и последующее развитие межотраслевой и межрегиональной координации в интересах|в пользу| повышения эффективности отечественной туристической индустрии; повышение качества обслуживания в области туризма.

Выделены три основные модели государственного управления сферой туризма. Первая модель характеризуется отсутствием центральной государственной администрации, регулирующей сферу туризма. Вторая –базируется на наличии сильного и авторитетного министерства, которое концентрирует в своих руках значительный контроль над отраслью. По третьей модели организации государственной туристической администрации туризм на уровне центральных органов исполнительной власти входит в компетенцию какого-либо|какого-нибудь| многоотраслевого министерства.

Предложены подходы к формированию туристической политики в регионе, которые|какие| являются базовыми и взаимодополняющими. В основе|основании| системного подхода лежит процесс создания и реализации турпродукта|, а в основе|основании| сценарного – сам регион, его особенности|особенность|, связи, элементы, а также место и роль среди других регионов.

Выявлены негативные факторы, которые|какие| препятствуют развитию туризма, комплексному санаторно-курортному оздоровлению населения и превращению|преобразованию| Запорожской области в туристический и экскурсионный центр: отсутствие целостной|цельной| системы государственного управления туризмом и курортами в области; медленные темпы роста объемов инвестиций в развитие материальной