МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дубенюк Ярослава Анатоліївна

УДК 339.9:338.48(043.3)

РОЗВИТОК СВІТОВОГО РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент

Булатова Олена Валеріївна,

Маріупольський державний гуманітарний

університет Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Школа Ігор Миколайович, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри міжнародної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Герасименко Віктор Григорович, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки і управління туризмом.

Захист відбудеться „25” березня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий „22” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, доцент С.П. Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується домінуванням сфери послуг як у структурі національного виробництва більшості країн світу, так і у системі міжнародних економічних відносин. Це свідчить, з одного боку, про формування економік нового типу, а з іншого – про перехід до наступного ступеня розвитку світового співтовариства – постіндустріального типу суспільства, що характеризується провідними позиціями послуг та інформаційних технологій у системі створення валового національного продукту, зовнішньої торгівлі окремих країн та відповідно міжнародної торгівлі в цілому.

Серед основних видів послуг найбільш високі показники розвитку спостерігаються у сфері міжнародного туризму. За попередніми прогнозами Всесвітньої туристської організації, незважаючи на існуючий ризик економічного спаду через детермінанти туристичного попиту, міжнародний туризм буде продовжувати нарощувати темпи свого розвитку. Однак порівняно із попередніми роками у ХХІ ст. будуть відбуватися значні зміни структури світового ринку туристичних послуг.

Основні положення, що визначають загальні теоретико-методологічні основи міжнародної торгівлі послугами, базуються на концепціях провідних представників економічної думки – Р.Вернона, С.Ліндера, Б.Оліна, М.Портера, Д.Рікардо, П.Самуельсона, А.Сміта, О.Хекшера та інших. Дослідженню особливостей та закономірностей розвитку світового ринку послуг значну увагу приділяють провідні вітчизняні науковці В.Козик, Ю.Макогон, В.Новицький, Є.Савельєв та інші. Питанням розвитку міжнародного туристичного обміну присвячені праці вітчизняних та зарубіжних економістів А.Азара, А.Александрової, М.Ананьєва, Ф.Ашера, А.Гайдук, В.Герасименка, Л.Геншафт, П.Гудзя, М.Жукова, Е.Кадта, В.Кифяка, К.Купера, Л.Левковської, І.Манта, Р.Мілля, А.Моррісона, Т.Ткаченко, Дж.Уолла, В.Цибуха, О.Чудновського, І.Школи.

Разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються питання оцінки сучасних процесів, що відбуваються на світовому ринку туристичних послуг у сучасних умовах регіональної трансформації, та дослідження механізму подальшого розвитку світового ринку туристичних послуг.

Об’єктивна необхідність подальшої розробки і вдосконалення теоретико-методологічних та практичних основ ефективного механізму розвитку світового ринку туристичних послуг у сучасному світовому господарстві з урахуванням його тенденцій та змін, що відбуваються на кожному етапі його розвитку, обумовила актуальність теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в рамках держбюджетних тем Г-01/3 „Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер державної реєстрації 0101U005723) – розроблено методику визначення наявних та стримуючих факторів конкурентоспроможності національного туристичного продукту на основі моделі М.Портера; Г-06/53а „Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях” (номер державної реєстрації 0106U012484) – запропоновано напрямки оптимізації участі України у ринку туристичних послуг країн ЄС та СНД, а також відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Маріупольського державного гуманітарного університету „Проблеми інтеграції України у світовий економічний та політико-правовий простір” (номер державної реєстрації 010V008912) – удосконалено механізм включення України до світового ринку туристичних послуг, про що є відповідні довідки в додатках до дисертації.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення теоретико-методологічних та науково-практичних рекомендацій щодо оптимізації участі національної економіки у світовому ринку туристичних послуг в умовах його регіональної трансформації та глобалізації.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено і вирішено такі задачі:

визначити основні теоретико-методологічні засади здійснення міжнародної торгівлі туристичними послугами;

визначити сутність, еволюцію розвитку та види міжнародного туризму як особливого виду послуг у сучасній системі міжнародних економічних відносин;

дослідити особливості напрямків і шляхів впливу міжнародного туризму на стан національної економіки та світового господарства;

проаналізувати особливості функціонування світового ринку туристичних послуг та розвитку процесів транснаціоналізації та глобалізації у світовій туристичній індустрії;

дослідити сучасні регіональні трансформаційні зрушення світового ринку туристичних послуг та визначити чинники, що їх спричиняють;

проаналізувати динаміку та визначити основні тенденції і закономірності розвитку туристичного ринку України в сучасних умовах глобалізаційних процесів;

визначити шляхи удосконалення механізму подальшого функціонування світового ринку туристичних послуг відповідно до тенденцій розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин;

обґрунтувати напрями оптимізації участі України у світовому ринку туристичних послуг з урахуванням його структурних зрушень та загальносвітових тенденцій;

обґрунтувати необхідні заходи щодо забезпечення конкурентоспроможності національної туристичної галузі з урахуванням перспективних напрямків розвитку світового ринку туристичних послуг.

Об’єктом дослідження є світовий ринок туристичних послуг як складова глобального світового ринку.

Предметом дослідження є економічні та організаційні засади, методичні та практичні аспекти механізму розвитку світового ринку туристичних послуг у сучасних умовах регіональних трансформаційних процесів.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи виступають положення теорії міжнародної економіки, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених у сфері дослідження міжнародної торгівлі туристичними послугами.

У процесі дослідження використано: діалектичний метод і загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення, системного аналізу та синтезу (для дослідження сутності міжнародного туризму та світового ринку туристичних послуг, закономірностей функціонування світового і національного туристичного ринків, а також їх впливу на економічний розвиток країн); порівняльного аналізу (для оцінки розвитку туристичної сфери залежно від соціально-економічного рівня розвитку країни та визначення конкурентних переваг національної туристичної галузі, а також для характеристики сучасних моделей регулювання міжнародного туризму); групування та класифікації (для дослідження особливостей організації туристичного ринку); структурний метод, статистичні та математичні методи (для аналізу тенденцій розвитку світового і національного ринку туристичних послуг); кореляційно-регресійного аналізу (для виявлення закономірностей розвитку світового та вітчизняного туристичного ринків); прогнозний (для прогнозування світових туристських прибуттів і валютних надходжень в цілому та за регіональним розподілом).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України; нормативно-правова та інформаційна база Всесвітньої туристичної організації; матеріали Держкомстату України; статистичні дані міжнародних економічних організацій; періодичні видання; матеріали зарубіжних та вітчизняних конференцій; монографії та наукові публікації зарубіжних і вітчизняних учених-економістів; інформація мережі Інтернет; результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні й розвитку теоретичних і науково-методичних принципів формування світового ринку туристичних послуг та в розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму його розвитку в умовах трансформації світового господарства.

Конкретні наукові результати, що характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають у такому:

вперше:

встановлено відмінні особливості сучасних процесів глобалізації світового ринку туристичних послуг, які полягають у тому, що головними його суб’єктами виступають транснаціональні корпорації трьох основних форм – готельні ланцюжки, повітряні альянси та транснаціональні туроператори, що дозволяє визначити перспективні напрями процесу включення України в світовий туристичний ринок;

удосконалено:

класифікацію світового туристичного ринку за рахунок уведення таких класифікаційних ознак, як загальноекономічний рівень розвитку країн, роль країни на світовому туристичному ринку та регіональна приналежність, що створює науково-методологічне підґрунтя для дослідження регіональних структурних зрушень, що відбуваються на світовому туристичному ринку;

алгоритм оцінки ступеня взаємопов’язаності показників загальноекономічного стану країни та розвитку її туристичного ринку залежно від типу соціально-економічної системи, до якої вона належить, що дозволяє оптимізувати вибір моделі регулювання туристичної галузі – державної, приватної або змішаної;

систематизацію чинників розвитку світового ринку туристичних послуг економічного (коливання обмінних курсів, валютна політика, державне стимулювання розвитку галузі, глобалізація) та неекономічного (зміни у візовому режимі, антропогенні катастрофи та стихійні лиха, старіння туристських продуктів, зміни попиту потенційних туристів, політична і правова безпека) характеру, врахування яких дозволить розробити напрямки удосконалення механізму розвитку світового ринку туристичних послуг;

отримали подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат, зокрема категорії „світовий ринок туристичних послуг” та „міжнародний туризм”. Категорію „світовий ринок туристичних послуг” про-понується розглядати як сферу стійких відносин між суб’єктами світового господарства у галузі туризму з приводу виробництва, реалізації, розподілу і споживання туристичних послуг та супутніх товарів. „Міжнародний туризм” запропоновано розглядати як специфічну форму міжнародних економічних відносин, що виникають між країнами, які виробляють, просувають і споживають туристичні продукти, супутні товари та послуги;

алгоритм визначення наявних та стримуючих факторів конкурентоспроможності національного туристичного продукту України на основі моделі М. Портера, використання якого дозволить оптимізувати механізм участі країни у світовому ринку туристичних послуг на мікро- та макрорівнях.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що їх застосування дозволяє розробити рекомендації щодо оптимізації участі країни у світовому ринку туристичних послуг з конкурентоспроможним національним туристичним продуктом з урахуванням специфіки механізму подальшого розвитку світового ринку туристичних послуг.

Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено в практичну діяльність відділення у місті Маріуполь Донецької торгово-промислової палати (довідка №3/01.07-16 від 20.07.2007 р.) – напрямки інформаційної підтримки туристичної сфери; Управління громадського харчування і торгівлі ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (довідка № 18/68 від 27.09.2007 р.) – стратегія діяльності підприємств туристичної інфра- та супраструктури; ВАТ «Азовмаш» (довідка №А12-735 від 12.09.2007 р.) – напрямки диверсифікації послуг, що пропонуються об’єктами туристичної інфра- та супраструктури; Управління з питань зовнішніх зносин та європейської інтеграції Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації (довідка №7-458 від 15.10.2007 р.) – напрямки здійснення транскордонного співробітництва у галузі туризму; ТОВ «Спутнік» (довідка №10 від 01.10.2007 р.) – шляхи збільшення обсягів продажу турпродукту; Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (довідка №127/04 від 18.06.2007 р.) – пропозиції щодо напрямків ефективної політики по виходу України на світовий ринок туристичних послуг; туристичного агентства «Limpopo» (довідка №378 від 25.10.2007 р.) – пропозиції щодо створення спільних турпродуктів із зарубіжними партнерами.

Пропозиції автора щодо створення, активізації розвитку сталого екотуризму в Україні з використанням досвіду європейських країн використано при підготовці рекомендацій Міжнародної науково-практичної конференції «Відкритий діалог: влада, промисловість та громадянське суспільство. Сталий розвиток довкілля в Україні» (м. Маріуполь) (акт №1140/01-23/08 від 16.10.2006 р.); щодо забезпечення високого рівня конкурентоспроможності національного турпродукту в умовах інтеграції економіки України та її регіонів у систему світогосподарських зв’язків – при підготовці рекомендацій ХІІІ і ХІІ Міжнародних науково-практичних семінарів «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (акт №55-01/7.9.7-134 від 27.01.2007 р. та №31-01/7.9.7-134 від 27.01.2006 р.).

Ряд положень і рекомендацій дослідження використовуються в Маріупольському державному гуманітарному університеті МОН України при викладанні дисциплін «Міжнародний туризм», «Міжнародна торгівля» та «Міжнародні економічні відносини» (акт № 1061/01-23/08 від 02.10.2007 р.), а також у Донецькому національному університеті МОН України при підготовці навчально-методичних комплексів з дисциплін „Міжнародна економіка” та «Міжнародна торгівля» (акт № 278/01-26/6.9.0 від 18.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, отримані наукові результати є особистими розробками автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток еллінізму в Україні у ХVІІІ-ХХІ ст.» (м. Маріуполь, 2007 р.), ХІІІ та ХІІ Міжнародних науково-практичних семінарах «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк – м. Святогірськ, 2007 р., 2006 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку туризму і сфери послуг на міжнародному і національному рівнях» (м. Луганськ, 2006 р.), Всеукраїнській молодіжній конференції «Майбутнє України – очима молоді» (м. Київ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Відкритий діалог: влада, промисловість та громадянське суспільство. Сталий розвиток довкілля в Україні» (м. Маріуполь, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців» (м. Бердянськ, 2007 р., 2005 р.), ІV Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих учених „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка України в євроінтеграційних процесах» (м. Львів, 2004 р.), ІІІ та ІІ науково-практичних конференціях «Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону» (м. Маріуполь, 2004 р., 2003 р.), ІІ та І Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Особливості інтеграції України у світовий економічний та політико-правовий простір» (м. Маріуполь, 2006 р., 2005 р.), ІХ, VIII, VII, VI науково-практичних конференціях викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету (м. Маріуполь, 2007-2004 рр.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 23 наукові роботи загальним обсягом 31,56 д.а., з яких особисто автору належить 8,13 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях – 5 робіт загальним обсягом 2,17 д.а., з яких особисто автору належить 2,17 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури з 215 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 185 сторінках друкованого тексту, включаючи 11 таблиць на 5 сторінках, 16 рисунків на 8 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об’єкт, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади формування світового ринку туристичних послуг» досліджено сутність і концептуальні основи міжнародної торгівлі туристичними послугами та функціонування світового ринку туристичних послуг, оцінено вплив міжнародного туризму на національні економіки.

Дослідження традиційних і сучасних концепцій міжнародної торгівлі туристичними послугами та концепцій світового ринку дозволило виділити теоретико-методологічні передумови для здійснення аналізу особливостей і закономірностей розвитку світового ринку туристичних послуг.

Теоретико-методологічною основою дослідження особливостей функціонування світового ринку туристичних послуг є класичні та сучасні концепції міжнародної торгівлі, які пояснюють спеціалізацію країн на міжнародній торгівлі туристичними послугами з точки зору наявності абсолютних або порівняльних переваг (теорії абсолютних переваг А. Сміта та порівняльних переваг Д. Рікардо); надлишкового фактора виробництва туристичних послуг (теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна-Самуельсона); перебування туристичної дестинації на відповідній стадії життєвого циклу (теорія життєвого циклу Р. Вернона); наявності внутрішнього попиту на туристський продукт та його диференціації (теорія подібності кран С. Ліндера); існування певних чинників, що обумовлюють рівень конкурентоспроможності національного туристського продукту на світовому ринку (теорія конкурентоспроможності М. Портера); впливу витрат на формування турпродукту залежно від обсягу турпослуг, що пропонуються на ринок (теорія масштабу виробництва П. Кругмана); існування певних внутрішньогалузевих чинників, що сприяють розвитку міжнародної торгівлі туристичними послугами між країнами, що мають схожий туристично-рекреаційний потенціал (теорія внутрішньогалузевої спеціалізації Б. Баласси). Дослідження вищезазначених теорій дозволило зробити висновок про неможливість врахування всього різноманіття чинників, що впливають на формування туристських потоків, створення турпродукту, виникнення туристичних дестинацій. Одночасно на основі їх аналізу доведено, що туристичні послуги є особливим видом товару, який створює відповідний сегмент світового ринку з власними детермінантами та особливостями.

На основі дослідження просторових, економічних (ресурсного та ринкового) і правових основ концепцій міжнародного туризму автор пропонує віднести існуючі визначення міжнародних організацій та сучасних дослідників туристичної галузі до двох ключових груп: такі, що характеризують туризм як відносини, та ті, що роблять наголос на туризмі як діяльності. На основі проведеного дослідження запропоновано під міжнародним туризмом розуміти специфічну форму міжнародних економічних відносин, що виникають між країнами, які виробляють, просувають і споживають туристичні продукти, супутні товари та послуги.

Досліджена та систематизована автором еволюція формування й розвитку міжна-родного туризму на основі врахування особливостей розвитку продуктивних сил, вироб-ничих відносин та інтернаціоналізації міжнародних економічних відносин дозволила виді-лити 6 етапів його розвитку: зародження міжнародного туризму (до Х ст.); становлення міжнародної туристичної сфери (Х – поч. ХІХ ст.); інтернаціоналізація ринку туристичних послуг (сер. ХІХ – сер. ХХ ст.); розвиток масового туризму (50-70-ті роки ХХ ст.); транс-націоналізація туристичної сфери (70-ті роки ХХ ст. – сьогодення). Тривала еволюція сприяла вдосконаленню форм і видів міжнародного туризму, які визначаються фактора-ми, що характеризують його процеси, соціально-економічні і природно-ресурсні аспекти.

На основі дослідження існуючих у світовій та вітчизняній науковій літературі визначень удосконалено поняття світового ринку туристичних послуг, під яким автором пропонується розуміти сферу стійких відносин між суб’єктами світового господарства у галузі туризму з приводу виробництва, реалізації, розподілу та споживання туристичних послуг і супутніх товарів. Аналіз існуючих класифікацій світового ринку туристичних послуг дозволяє доповнити їх такими класифікаційними ознаками: загальноекономічний рівень розвитку країн; роль країни на світовому туристичному ринку та регіональна приналежність (рис. 1).

Рис. 1. Класифікація світового ринку туристичних послуг

У результаті проведеного дослідження встановлено, що міжнародний туризм має багатосторонній вплив на розвиток національного і світового господарства, виконуючи при цьому такі економічні субфункції: виробничу, створення доходу, забезпечення зайнятості населення, згладжування, нівелювання платіжного балансу, стимулювання інвестиційних потоків, продуктивну. Дані функції кількісно можуть бути оцінені за допомогою таких показників, як туристські витрати, кількість туристських ночівель, туристських прибуттів, середня тривалість перебування, частка доходів від туризму у національному доході, частка доходів від туризму в експорті країни, частка витрат на туризм в імпорті країни, кількість та якість робочих місць у сфері туризму, вплив туристичної індустрії на регіональний розвиток, а також туристичний мультиплікатор.

Досліджуючи концепції туристичного мультиплікатора, автор систематизує існуючі моделі його розрахунку на дві основні групи: кейнсіанську та модель «витрати-випуск», для яких спільною рисою є база розрахунку, однак методики розрахунку є відмінними. Встановлено, що кейнсіанська модель дозволяє використовувати мультиплікатор щодо різних видів туризму, однак вона не враховує вплив імпорту на обсяг виробництва туристичних послуг та не може використовуватись для різних видів мультиплікатора.

Таким чином, дослідження, проведені у першому розділі дисертаційної роботи, дозволяють стверджувати, що подальшого розвитку потребує аналіз тенденцій розвитку світового ринку туристичних послуг, особливо на сучасному етапі розвитку світового господарства, що характеризується посиленням тенденцій транснаціоналізації та глобалізації.

У другому розділі «Аналіз світового ринку туристичних послуг» визначено й проаналізовано сучасні тенденції розвитку світового ринку туристичних послуг, досліджено трансформацію регіональних змін світового ринку туристичних послуг та оцінено основні показники розвитку туристичного ринку України в контексті його включення у світовий ринок туристичних послуг.

Аналіз розвитку світового ринку послуг свідчить, що з другої половини ХХ ст. сфера послуг демонструє сталу тенденцію до зростання і на відміну від торгівлі товарами не має значних коливань у структурі світового ВВП. Найбільші темпи зростання серед усього різноманіття видів послуг має міжнародний туризм, частка якого в загальному обсязі світового експорту навіть у роки погіршання загальносвітової економічної кон’юнктури не була нижчою за 5%, а середній розмір коливання не перевищував 1%.

Встановлено, що розвиток світового ринку туристичних послуг відбувається відповідно до загальносвітових тенденцій розвитку світового господарства – транснаціоналізації та глобалізації. Аналіз особливостей сучасного етапу розвитку світового ринку туристичних послуг дозволив визначити, що глобалізація в туристичній галузі проявляється в двох основних формах: зростанні кількості туристичних напрямків та збільшенні дальності туристських поїздок. Враховуючи особливості глобалізації світового ринку туристичних послуг, пропонується розглядати цей процес через функціонування транснаціональних корпорацій трьох основних форм – готельні ланцюжки, повітряні альянси та транснаціональні туроператори.

Проведений аналіз довів, що значний розвиток міжнародного туризму спостерігається з другої половини ХХ ст. Це пов’язано із зростанням чисельності населення в індустріально розвинутих країнах, збільшенням терміну відпусток, що оплачуються, та підвищенням доходів населення. Характерною рисою розвитку світового ринку туристичних послуг є випереджаючі темпи приросту валютних надходжень від міжнародного туризму над туристськими прибуттями (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка міжнародних туристських прибуттів та валютних надходжень

від світової туристичної галузі, 1950-2006 рр.

Рік | Кількість прибуттів, млн. осіб | Приріст, % до попереднього періоду | Валютні надходження, млрд. дол. | Приріст, % до попереднього періоду

1950 | 25 | - | 2 | -

1960 | 69 | 176,0 | 7 | 250,0

1970 | 160 | 131,8 | 18 | 157,1

1980 | 285 | 78,1 | 102 | 466,7

1990 | 459 | 61,0 | 265 | 159,8

2000 | 686 | 49,5 | 476 | 79,6

2001 | 684 | -0,3 | 463 | -2,7

2002 | 703 | 2,8 | 474 | 2,4

2003 | 691 | -1,7 | 525 | 10,8

2004 | 763 | 10,4 | 622 | 18,5

2005 | 806 | 5,6 | 680 | 9,3

2006 | 842 | 4,5 | - | -

Це пов’язано, з одного боку, з відкриттям нових туристичних напрямків та розробкою нових більш дорогих турпродуктів, збільшенням дальності поїздки, а з іншого – зі збільшенням витрат туристів безпосередньо під час здійснення подорожі.

Для виявлення взаємозв’язків та закономірностей розвитку світового ринку туристичних послуг було застосовано прикладну комп’ютерну програму BP STAT. На основі використання параметрів економічних моделей та інших статистичних характеристик, отриманих в результаті багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу, було доведено, що основними факторами, які впливають на формування валютних надходжень від міжнародного туризму, є кількість туристських прибуттів (х1), експорт товарів (х4), частка міського населення (х6), що відображають прямий зв’язок з результативною ознакою, а також рівень світового ВВП (х2), ціни на нафту (х3) та чисельність населення (х5), які за результатами аналізу свідчать про зворотний зв’язок з обсягами валютних надходжень:

УХ1,2,3,4,5,6,7=-22,013+0,387х1-0,013х2-0,423х3+0,001х4-0,001х5+14,555х6+21,158х7.

Характерною рисою туристичного ринку є значний вплив на нього психологічних та соціокультурних чинників, результатом чого виступають зміни у структурі попиту на туристичні послуги, що призводить до значних зрушень у регіональній структурі світового ринку туристичних послуг. Структурні зрушення, що відбуваються на світовому ринку туристичних послуг, характеризуються збільшенням частки країн Східної Азії та Тихоокеанського регіону у світових туристських прибуттях, яке відбувається за рахунок значного зменшення відповідного показника у країнах американського регіону, а також в Європі (табл.2). Незначною залишається частка країн Африки й Близького Сходу, що пояснюється нерозвиненістю туристичної інфра- та супраструктури і неможливістю забезпечення достатнього рівня безпеки туристам. Саме цим чинником пояснюється і переважання у структурі туристських прибуттів та валютних надходжень промислово розвинутих і нових індустріальних країн над країнами, що розвиваються, та країнами з перехідними економіками.

Таблиця 2

Зрушення в регіональній структурі міжнародних туристських прибуттів,

1970-2006 рр., %

Регіон | 1970 | 2001 | 2006

Європа | 68,2 | 50,0 | 54,0

Америка | 25,5 | 26,0 | 16,0

Азіатсько-Тихоокеанський регіон |

3,2 |

18,0 |

20,0

Решта регіонів | 3,1 | 6,0 | 10,0

Світ | 100 | 100 | 100

Аналіз трансформацій розвитку світового ринку туристичних послуг свідчить, що участь України як країни з перехідною економікою на даному сегменті ринку є досить перспективною, однак на сьогодні її туристично-рекреаційний потенціал використовується неналежним чином, хоча в останні роки переважають обсяги в’їзного туризму над виїзним як у грошовому, так і в натуральному еквіваленті. На основі проведеного кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що внутрішній і виїзний туризм на початкових стадіях формування відкритого характеру економіки України та виходу країни на міжнародний ринок належали до взаємозамінних послуг: у 1995-2000 рр. зростання обсягів внутрішнього туризму забезпечувалося на 83% завдяки зменшенню виїжджаючих туристів. У той же час на формування тенденцій виїзного туризму основний вплив здійснювали чинники соціально-економічного характеру – поступове зростання реального ВВП на душу населення. З 2001 р. уповільнення темпів розвитку виїзного туризму вже не забезпечує зростання внутрішнього туризму. Основним чинником його розвитку також стає зростання реального ВВП.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що основні чинники, які гальмують розвиток міжнародного туризму в Україні, доцільно віднести до трьох ключових груп: внутрішні, галузеві та зовнішні. До внутрішніх чинників відносяться недоліки в організації управлінні галуззю, нестача коштів на рекламу національного турпродукту, відсутність цілеспрямованої інвестиційної політики в туристичному секторі. Серед галузевих чинників найбільш вагомий вплив мають такі, як недостатній рівень розвитку об’єктів туристичної інфра- та супраструктури, відсутність скоординованої системи дій із просунення національного турпродукту, технологічне відставання галузі, низький рівень обслуговування та недостатнє нормативно-правове й організаційне забезпечення туристичної діяльності. Головними зовнішніми чинниками, що стримують розвиток туристичної галузі, є несприятливі умови для туристичного підприємництва, невисока купівельна спроможність громадян, а також висока частка податкових відрахувань від здійснення туристичної діяльності.

Аналіз розвитку світового ринку туристичних послуг дозволяє зробити висновок, що міжнародний туризм розвивається в тісному взаємозв’язку з іншими сторонами міжнародного життя і реагує підйомом або спадом темпів зростання на загальноекономічну кон’юнктуру і політичну ситуацію. Цим пояснюється нерівномірність розвитку міжнародного туризму в різні періоди та його специфіка по регіонах. За таких умов особливого значення набувають питання розробки напрямків підвищення конкурентоспроможності національних туристичних ринків, українського зокрема, що враховували б сучасні тенденції розвитку світового господарства та специфіку туристично-рекреаційного потенціалу країни.

У третьому розділі «Удосконалення механізму розвитку світового ринку ту-ристичних послуг» запропоновано напрямки удосконалення подальшого розвитку світо-вого ринку туристичних послуг, шляхи забезпечення конкурентоспроможності туристич-ної галузі економік країн у контексті вимог світового ринку на прикладі України, а також визначено напрямки оптимізації участі України у світовому ринку туристичних послуг.

З метою визначення подальших напрямків механізму розвитку світового ринку туристичних послуг здійснено прогноз основних показників, що характеризують сферу міжнародного туризму: кількість туристських прибуттів та валютні надходження від світової туристичної галузі, в тому числі в регіональному аспекті. Результати прогнозування свідчать про помірне стабільне зростання валютних надходжень від міжнародного туризму. Міжнародні туристські прибуття будуть збільшуватись у середньому на 25-26 млн. осіб на рік. Валютні надходження від міжнародного туризму щорічно будуть зростати на 5% швидше за міжнародні туристські прибуття.

Трансформація світового ринку туристичних послуг відбуватиметься в напрямку регіональних зрушень туристських прибуттів та валютних надходжень: частка європейського та американського регіонів буде поступово зменшуватись. Збільшення валютних надходжень відбуватиметься в країнах Східної Азії та Тихоокеанського регіону, а максимального значення темпи приросту валютної виручки досягнуть у 2009 р. країни Близького Сходу (табл. 3). Основними чинниками, що впливатимуть на розвиток світового ринку туристичних послуг, стануть глобалізація, коливання обмінних курсів, зміни у візовому режимі, а також антропогенні катастрофи та стихійні лиха.

Механізм регулювання світового ринку туристичних послуг має формуватися під впливом діяльності його суб’єктів – туристів, туристогенеруючих і приймаючих країн та міжнародних організацій (рис. 2). З метою подолання негативних наслідків впливу на сферу міжнародного туризму чинників економічного та неекономічного характеру суб’єкти глобального рівня мають усунути тарифні бар'єри, зокрема диференційований для жителів країни і відвідувачів податок при виїзді, та скасувати обмеження сум, що туристи можуть вивозити з країни при поїздках за кордон; виробити напрямки лібералізації міжнародної торгівлі туристичними послугами, а саме відмовитись від дискримінаційної практики видачі віз туристам, що віддають перевагу певним туроператорам і турагентам; стимулювати впровадження нових технологій у сферу туристського обслуговування. Суб’єкти міждержавного рівня регулювання мають активізувати діяльність у сфері підписання та реалізації двосторонніх угод щодо спрощення туристичних формальностей. Відзначено особливу роль органів

державного рівня в реалізації механізму розвитку світового ринку туристичних послуг, які шляхом застосування прямих і непрямих регуляторів можуть значно змінювати напрямки туристичної активності. Державним органам влади необхідно стимулювати розвиток інфраструктури, впроваджувати маркетингові заходи, здійснювати контроль над процесом розвитку територій, включаючи розробку нормативно-правових актів із зонування, забезпечення реалізації законодавчих актів з охорони здоров’я, безпеки та зайнятості, ліцензування фізичних та юридичних осіб. В умовах подальшої транснаціоналізації світової економіки зростатиме роль великих корпорацій та їх альянсів у сфері туризму, які шляхом зміни напрямків капіталовкладень змінюватимуть структуру світового ринку туристичних послуг.

Таблиця 3

Прогнозні зміни у регіональному розподіл валютних надходжень

від міжнародного туризму, 2007-2011 рр., %

Показник | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011

Частка у загаль-носві-тових над-ход-женнях | Темп при-рос-ту (лан-цюго-вий) | Частка у загаль-носві-тових над-ход-женнях | Темп при-росту (лан-цюго-вий) | Частка у загаль-носві-тових над-ходжен-нях | Темп при-росту (лан-цюго-вий) | Частка у загаль-носві-тових над-ходжен-нях | Темп при-росту (лан-цюго-вий) | Частка у загаль-носві-тових над-ходжен-нях | Темп при-росту (лан-цюго-вий)

Африка | 3,3 | 5,8 | 3,4 | 5,8 | 3,4 | 4,1 | 3,4 | 3,3 | 3,4 | 3,1

Америка | 20,8 | 4,0 | 20,8 | 3,2 | 20,7 | 3,1 | 20,6 | 2,9 | 20,5 | 2,8

Східна Азія та Тихо-океан-ський регіон |

20,9 |

4,2 |

20,9 |

3,9 |

21,1 |

4,6 |

21,3 |

4,4 |

21,6 |

4,3

Європа | 51,4 | 4,4 | 51,3 | 3,2 | 51,1 | 3,2 | 51,0 | 3,1 | 50,8 | 3,0

Близький Схід |

3,6 |

4,5 |

3,6 |

1,0 |

3,7 |

7,1 |

3,7 |

4,7 |

3,7 |

4,8

Застосування моделі М.Портера дозволило визначити наявні та стримуючі чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності туристичної галузі України на світовому ринку (рис.3). З метою подолання стримуючих чинників автор пропонує використовувати комплексну та системну політику підготовки кадрів, підвищити якість друкованої та електронної літератури рекламного характеру і активізувати діяльність із впровадження новітніх технологій у сферу міжнародного туризму; з метою покращення стану туристичного обслуговування слід проводити політику стимулювання національних та іноземних капіталовкладень у туристичну сферу; створити консультативне агентство за регіональним принципом, яке буде надавати необхідну інформацію щодо інвестиційного процесу; впровадити мінімальні обмеження, що накладаються на фінансові установи, які надають кредити туристичним підприємствам.

Провідну роль в удосконаленні механізму розвитку світового ринку туристичних послуг мають відігравати заходи щодо оптимізації участі в ньому країн. Перспективним сегментом даного ринку виступають країни з перехідними економіками, до яких належить Україна. Оптимізація участі України у світовому ринку туристичних послуг повинна від-буватись через діяльність суб’єктів мікро- та макрорівня одночасно. До основних напрямків оптимізації належать формування інформаційної бази даних щодо нормативно-правової бази у сфері туризму, діяльності туроператорів та турагентів, цінової політики туристичних підприємств, створення спільних туристських продуктів; співробітництво з міжнародними організаціями туристичного характеру, зокрема у сфері розвитку людського капіталу у га-лузі міжнародного туризму, підвищення якості туристичних послуг, що пропонуються сві-товому ринку, на основі спільних програм дослідження національних та світового ринків.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу обґрунтування та розробки науково-практичних рекомендацій з удосконалення розвитку світового ринку туристичних послуг в умовах трансформації світового господарства. Це дало можливість зробити такі висновки.

1. Дослідження теоретико-методологічних засад міжнародної торгівлі туристичними послугами дозволило запропонувати визначення міжнародного туризму як специ-фічної форми міжнародних економічних відносин, що виникають між країнами, які виро-бляють, просувають і споживають туристичні продукти, супутні товари та послуги. Світо-вий ринок туристичних послуг розглядається як сфера стійких відносин між суб’єктами світового господарства у галузі туризму із приводу виробництва, реалізації, розподілу та споживання туристичних послуг та супутніх товарів. Світовий ринок туристичних послуг класифікується за такими ознаками, як загальноекономічний рівень розвитку країн, роль країни на світовому туристичному ринку та за регіональною приналежністю.

2. Аналіз особливостей функціонування світового ринку туристичних послуг свід-чить, що подальший його розвиток відбуватиметься відповідно до загальносвітових тенденцій розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин – транснаціоналізації та глобалізації. Глобалізація світового ринку туристичних послуг проявляється через функціонування транснаціональних корпорацій трьох основних форм – готельні ланцюжки, повітряні альянси та транснаціональні туроператори.

3. Динамічний розвиток міжнародного туризму спостерігається з другої половини ХХ ст. і характеризується випереджаючим зростанням валютних надходжень від туризму над туристськими прибуттями. Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз довів, що основними факторами, які впливають на формування валютних надходжень від міжнародного туризму, є кількість туристських прибуттів, експорт товарів, частка міського населення, що відображають позитивний зв’язок з результативною ознакою, а також ціни на нафту, рівень світового ВВП та чисельність населення, які за результатами аналізу свідчать про зворотний характер зв’язку з обсягами валютних надходжень.

4. Дослідження регіональних трансформацій світового ринку туристичних послуг дозволяє стверджувати, що характерною ознакою сучасного світового ринку туристичних послуг є значні регіональні зрушення як у структурі туристських прибуттів, так і в структурі валютних надходжень: посилюються місце і роль країн Східної Азії та Тихоокеанського регіону за рахунок значного зменшення відповідного показника у країнах американського регіону, а також в Європі. Так, частка європейського регіону зменшилася з 68,2% у 1970 р. до 54% у 2006 р., американського – з 25,5 до 16% відповідно, частка країн Східної Азії та Тихоокеанського регіону збільшилася з 3,2 до 20%. Доволі незначною (10%) залишається частка країн Африки та Близького Сходу через нерозвиненість туристичної інфра- та супраструктури і неможливість забезпечення достатнього рівня безпеки туристам.

5. Аналіз розвитку міжнародного туризму в Україні як країні з перехідною економікою показав неналежне використання туристично-рекреаційного потенціалу. Внутрішній та виїзний туризм на початкових стадіях формування відкритого характеру економіки України та виходу країни на міжнародний ринок (1995-2000 рр.) можуть бути віднесені до взаємозамінних послуг. Починаючи з 2001 р. уповільнення темпів розвитку виїзного туризму вже не забезпечує зростання внутрішнього туризму, оскільки основним чинником його розвитку стає збільшення реального ВВП.

6. Чинники, що гальмують розвиток міжнародного туризму в Україні, слід розглядати в контексті віднесення їх до трьох ключових груп: внутрішні, що пов’язані безпосередньо зі специфікою функціонування туристичних підприємств; галузеві, які виникли внаслідок недостатньої уваги з боку управлінських структур у галузі туризму; та зовнішні, які характерні для більшості інших сфер національної економіки.

7. Механізм розвитку світового ринку туристичних послуг формується під впливом діяльності його суб’єктів – туристів, туристогенеруючих та приймаючих країн, а також міжнародних організацій, які за допомогою комплексу інструментів регулюватимуть сферу міжнародного туризму на глобальному, регіональному, міжнародному, міждержавному, державному та корпоративному рівнях. Механізм подальшого розвитку світового ринку туристичних послуг функціонуватиме під впливом таких чинників, як глобалізація, коливання обмінних курсів, зміни у візовому режимі та антропогенні катастрофи і стихійні лиха. Негативні наслідки впливу останніх чинників можна уникнути за умов ефективного функціонування всіх суб’єктів такого механізму при одночасному:

розширенні участі населення в міжнародному туризмі, особливо в країнах, що розвиваються;

лібералізації міжнародної торгівлі туристичними послугами;

впровадженні нових технологій у сферу туристського обслуговування;

впровадженні єдиних стандартів і правил функціонування підприємств туристичного обслуговування;

підтримці, в тому числі і фінансовій, національних туристичних секторів міжнародними організаціями та відповідними органами інтеграційних угрупувань;

розширенні можливості участі великих корпорацій у національних туристичних ринках.

9. Вперше застосована модель М. Портера для оцінки конкурентоспроможності турис-тичної галузі країни на світовому ринку туристичних послуг дозволила поділити чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності туристичної галузі України, на наявні та стримуючі, основні з яких знайшли відображення у роботі. Провідну роль в удосконаленні механізму розвитку світового ринку туристичних послуг відіграватимуть заходи з оптимізації участі в ньому країн. Оптимізація участі України в світовому ринку туристичних послуг пов’язана з активізацією діяльності суб’єктів мікро- та макрорівня одночасно.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Проблеми інтеграції України у світовий економічний простір / Балабанов К.В., Булатова О.В., Чентуков Ю.І., Дубенюк Я.А. та інші; За наук. ред. К.В. Балабанова. – Донецьк: Вебер (Донецька філія), 2007. – 234 с. – Бібліогр.: с. 223-232 (13,51д.а./1,10 д.а.)

Особистий внесок автора: проаналізовано розвиток світового ринку туристичних послуг, визначено місце і перспективи інтеграції в нього для української економіки.

Публікації в наукових фахових виданнях:

1. Дубенюк Я.А. Регіональні особливості розвитку міжнародного туризму // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2007. – № 5. – С. 63-67 (0,40 д.а.).

2. Дубенюк Я.А. Оцінка конкурентоспроможності туристичної галузі України // Про-блемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: – Сб. науч. тр. – Донецк: ДонНУ, 2007. – С. 754-761 (0,49 д.а.).

3. Дубенюк Я.А. Міжнародний туризм і світовий ринок туристичних послуг: сутність, суб’єкти, основні різновиди // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. – Донецк: ДонНУ, 2006. – Ч. ІІ. – С. 817-821 (0,42 д.а.).

4. Дубенюк Я.А. Особливості розвитку туристичного ринку України в умовах глобалізації // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Том ІІІ.– С. 653-659 (0,40 д.а.).

5. Дубенюк Я.А. Порівняльна характеристика сучасних моделей управління туристичною галуззю в Україні та за