КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Філіпп’єва Ольга Анатоліївна

УДК 37.047+37.011.31: 613: 37

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВАЛЕОЛОГІЧНОГО

ВИХОВАННЯ УЧНІВ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Миколаївському державному університеті імені В.О.Сухомлинського, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: член-кореспондент АПН України,
доктор педагогічних наук, професор
Бутенко Володимир Григорович,
Херсонський державний університет,
професор кафедри педагогіки та психології

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Біда Олена Анатоліївна,
Черкаський національний університет
імені Богдана Хмельницького, професор
кафедри теорії та історії педагогіки

кандидат педагогічних наук, доцент
Міхеєнко Олександр Іванович,
Сумський державний університет імені А.С.Макаренка, доцент кафедри фізичної реабілітації Інституту фізичної культури

Захист відбудеться 10 квітня 2008 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка
(25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1)

Автореферат розіслано 7 березня 2008 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.Я.Довга

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики актуального характеру набувають питання підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів. Посилення уваги вчених, психологів, педагогів, медичних працівників, діячів культури до цих питань зумовлено тим, що навчально-виховна діяльність учителів початкових класів є одним із найважливіших чинників збереження та зміцнення здоров’я учнів, формування у них валеологічної свідомості, розвитку вмінь і навичок правильної організації життє-діяльності. Формування педагогічної майстерності вчителів, підвищення їх професійної культури та забезпечення готовності до здійснення валеологіч-ного виховання у початковій школі має соціальне, культурологічне та педагогічне значення.

Соціально-економічна модернізація українського суспільства передбачає активну участь працівників освіти у поширенні серед дітей та молоді валеологічних цінностей, знань, умінь і навичок організації здорового способу життя. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що пріоритетним завданням системи освіти є навчання людини відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищих суспільних та індивідуальних цінностей. За участю вчителів початкових класів виявляється можливим здійснення ефективної валеологічної освіти, медико-санітарного просвітництва, упровадження активних форм та методів збереження і зміцнення індивідуального здоров’я молодого покоління.

Важливим виявом культуротворчого процесу в системі суспільного та особистісного розвитку є дотримання принципів здорового способу життя, організація його за законами гармонії, цілісності та краси. Ціннісне ставлення до власного здоров’я формується з дитинства, коли під впливом батьків та вчителів, прикладу їх особистого життя молодь наслідує способи правильної організації навчання, праці, спілкування, відпочинку, дозвіллєвої та творчої діяльності. Важливо, щоб у молодшому шкільному віці було закладено необхідні уявлення та поняття про культуру здоров’я, освоєно найважливіші способи раціональної організації життєвої діяльності, забезпечено свідоме дотримання необхідних вимог щодо харчування, відпочинку, навчання та праці.

Формування культури здоров'я у молодших школярів є важливим і, водно-час, складним педагогічним завданням, що передбачає надання дітям своєчасної педагогічної допомоги, передачу необхідного теоретичного й практичного досвіду, який би забезпечував їх самостійність і відповідальність під час прийняття рішень щодо формування, збереження та зміцнення власного здоров'я.

У сучасних умовах, коли відбувається різнопланове за своїм змістом і характером інформування дітей про ставлення до власного здоров'я, виникає гостра потреба у своєчасній і кваліфікованій педагогічній допомозі. Найбільш відчутною вона має бути у молодшому шкільному віці, коли ще відсутні достатні важелі саморегуляції поведінки, немає необхідного досвіду осмислення та практичного вирішення актуальних питань збереження власного здоров'я. Готовність учителів початкових класів до послідовного вирішення цих питань набуває актуального характеру, покликана нейтралізувати шкідливі звички учнів, забезпечити умови для повноцінного розвитку їх фізичних, психічних, духовних та соціальних якостей.

Необхідність глибокого вивчення та послідовного вирішення зазначеної проблеми спонукає вчених у галузі філософії, психології, валеології, культурології, педагогіки до здійснення наукового пошуку. Значний інтерес у цьому плані викликають праці І.Беха, А.Богуш, Л.Божович, М.Євтуха, І.Зязюна, Г.Костюка, А.Макаренка, О.Савченко, В.Сухомлинського, К.Ушинського, присвячені загальнопедагогічним аспектам формування здорового способу життя особистості. Культура здоров'я та здоровий спосіб життя визначаються вченими як об'єкт соціального пізнання (Л.Сущенко), актуальна соціально-педагогічна проблема (Г.Кривошеєва), пріоритетний аспект духовного, екологічного, фізичного виховання (О.Біда, Л.Білик, Г.Презлята), важливий чинник виховання особистості (О.Ващенко). Увага дослідників акцентується на важливості здоров'я та здорового способу життя (П.Плахтій), психічному здоров'ї особистості в навчальних закладах (М.Андрос), ролі народознавства та народної педагогіки у вихованні здорового способу життя (С.Литвин-Кіндратюк, І.Піскунова).

Із погляду організаційно-методичного вирішення вказаної проблеми аналізуються шляхи формування здоров'я школярів (Н.Куінджі), можливості моделювання та впровадження навчально-виховних програм щодо здорового способу життя (І.Звєрєва, В.Лях), сучасні підходи до організації неперервної валеологічної освіти і виховання молоді (Т.Нікіфорова, В.Оржеховська, В.Пащенко), принципи побудови валеологічно доцільного освітнього процесу в сучасній школі, реалізації валеологічного підходу до гуманістичної освіти школярів (О.Ковальова), способи валеологічного розвантаження школярів протягом навчального процесу (Н.Гончаренко), формування здорового способу життя учнів екологічно неблагополучних районів (Є.Дорошенко, Р.Клопов).

Організація валеологічної освіти і виховання дітей різних вікових груп знаходить певне відображення у науково-педагогічній літературі. Зокрема, висвітлюються актуальні питання формування у дітей навичок здорового способу життя, педагогічного забезпечення та технології валеологічного ви-хо-вання у дошкільному освітньому закладі (Л.Лахнова, Л.Татарнікова, С.Юрочкіна), формування здорового способу життя молодших школярів у позакласній виховній роботі (С.Свириденко), збереження та зміцнення здо-ров'я учнів у сім'ї (С.Корнієнко, С.Кондратюк), виховання гігієнічних навичок, навчання безпечної життєдіяльності молодших школярів (С.Волкова).

Ученими розкрито можливості валеологізації навчально-виховного процесу через зміст початкової освіти, створено підручники з валеології для початкових класів (М.Дубовис, О.Качеров та ін.), проаналізовано вплив валеологічних знань і вмінь на якісні показники фізичної культури молодших школярів (І.Чорнобай), виявлено особливості організації навчально-виховного процесу з валеології у загальноосвітній середній школі та формування здорового способу життя української молоді (В.Горащук, Г. Голобородько, О.Сміян).

Суттєвими для успішного вирішення вказаної проблеми є дослідження, присвячені формуванню валеологічної культури вихователів дошкільних закладів, учителів початкових класів, фахівців із фізичної реабілітації (С.Васильєв, Т.Книш, О.Міхеєнко, Н.П'ясецька), підготовки працівників освіти до валеологічного виховання дітей та молоді (М.Гриньова). Серед них слід виділити ті, що пов'язані із підготовкою майбутніх педагогів до виховання у дошкільників навичок здорового способу життя (В.Нестеренко), попереджувально-корекційної роботи з учнями (О.Баранова), а також формуванням у майбутніх педагогів творчого підходу до проблем валеологічного виховання школярів (Г.Кривошеєва).

Водночас, проблема підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів на сьогодні не отримала достатнього теоретичного осмислення і висвітлення у педагогічній літературі. Зокрема, залишаються без належної відповіді питання професійної готовності майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, освоєння ними необхідних знань, умінь та навичок валеологічного змісту, використання ефективних форм та методів валеологічного виховання учнів молодшого шкільного віку.

У зв'язку з недостатнім науково-педагогічним дослідженням цих питань в умовах сучасної освітньої практики виявляють себе протиріччя між потенційними можливостями вищої педагогічної школи та їх обмеженим використанням у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів; між багатоаспектним змістом зазначеної підготовки вчителів та невизначеною методикою засвоєння теоретичного й практичного досвіду організації валеологічного виховання учнів початкових класів.

Ураховуючи потреби сучасної шкільної практики у забезпеченні готовності працівників освіти до валеологічного виховання учнів, а також недостатнє теоретичне і практичне вирішення зазначеної проблеми в умовах вищої педагогічної школи нами обрано тему дисертаційного дослідження "Підготовка майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексної теми кафедри освітніх технологій Миколаївського державного університету імені В.О.Су-хомлинського "Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педа-гогічних технологій", затверджена вченою радою МДУ імені В.О.Сухомлинського (протокол №11 від 27 квітня 2002 року) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Україні (протокол №7 від 17 вересня 2002 року).

Мета дослідження полягає у визначенні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів.

В основу дослідження покладено припущення про те, що підготовка майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів буде ефективною за таких педагогічних умов:

- спрямування навчально-виховного процесу вищої педагогічної школи на підготовку майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів;

- розробки та упровадження комплексної програми підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку фізичної, психічної, духовної та соціальної складової здоров’я учнів;

- інформаційно-педагогічного забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів засобами соціальної, наукової та художньої інформації;

- організаційно-методичної підготовки студентів із метою оволодіння практичними, пізнавальними та культуротворчими способами валеологічної діяльності.

Відповідно до поставленої мети і гіпотези сформульовано такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукової літератури визначити сутність підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів та функції професійно-педагогічної освіти у її забезпеченні.

2. Дослідити стан та особливості впливу професійно-педагогічної освіти на підготовку майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів.

3. Обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів.

4. Визначити критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів.

5. Розробити методичні рекомендації щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів у системі вищої педагогічної освіти.

Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, а предметом – педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів.

Методологічну основу дослідження складає діалектико-матеріаліс-тичне вчення про особистість, розвиток її фізичних, психічних, духовних та соціальних якостей; здоров’я людини, його соціальну та психофізичну детермінацію; роль освітньо-виховного процесу у формуванні культури здоров'я особистості. Вихідні положення дослідження базуються на Законі України "Про освіту", Державній Національній програмі "Освіта" (Україна XXI століття), Національній доктрині розвитку освіти, Комплексній державній програмі "Вчитель", Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, Концепції неперервної валеологічної освіти в Україні.

Теоретичною основою дослідження є положення філософської, психологічної та педагогічної науки про роль і місце вчителя у формуванні особистості (О.Безпалько, Р.Біланова), основні принципи та методику особистісно-орієнтованого виховання (І.Бех, В.Бутенко, А.Бойко, Л.Кондрашова, В.Радул), теоретичні та методичні засади підготовки студентів до виховної діяльності (С.Бреус, Н.Максименко, Г.Троцко, Л.Хомич), формування у майбутніх учителів умінь проектувати виховну діяльність (І.Богданова, О.Дубасенюк, І.Коновальчук), підготовку майбут-ніх учителів до виховання у дітей та молоді культури здоров'я (О.Біда, Г.Кривошеєва, В.Нестеренко).

Методи дослідження: теоретичні (аналіз філософської, психологічної, валеологічної, педагогічної літератури з метою визначення сутності підготовки майбутніх учителів до валеологічного виховання молодших школярів, розкриття ролі та функцій професійно-педагогічної освіти у підготовці майбутніх учителів початкових класів до формування валеологічної свідомості та поведінки учнів, обґрунтування педагогічних умов ефективного вирішення зазначеної проблеми, а також аналізу та узагальнення досвіду вищих педагогічних навчальних закладів щодо підготовки студентів до валеологічного виховання в школі); діагностичні (науково-дослідницькі бесіди з викладачами, вчителями, студентами та учнями початкових класів, анкетування, тестування, педагогічні спостере-ження, аналіз та узагальнення оцінних суджень, виконаних студентами творчих завдань, розв’язання ними педагогічних ситуацій) для визначення стану досліджуваної проблеми в умовах існуючої практики, рівнів готовності студентів педагогічних факультетів та вчителів початкових кла-сів до валеологічного виховання учнів; експериментальні (констатуваль-ний і формувальний експерименти) для перевірки ефективності педаго-гічних умов, що необхідні для підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів; статистичні методи обробки отриманих даних для виявлення кількісних та якісних характеристик результативності проведеної дослідно-експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського, Херсонського державного університету, Миколаївсь-кого обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Програмою дослідження охоплено студентів факультетів початкової освіти, учителів початкових класів та учнів І-ІV класів.

Організація дослідження. Науково-педагогічне дослідження здійснювалося поетапно.

На першому етапі (2002-2003 рр.) вивчалася філософська, валеологіч-на, психологічна, педагогічна література з вказаної проблеми, аналізувався досвід валеологічного виховання у початкових класах, досліджувався стан професійно-педагогічної готовності вчителів початкових класів до вирішення завдань валеологічного виховання молодших школярів, визначалися вихідні положення дисертаційного дослідження, обґрунтовано його об'єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу науково-педагогічного пошуку.

На другому етапі (2003-2004 рр.) здійснено констатувальний експеримент, спрямований на вивчення існуючої практики підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів; проаналізовано основні напрями навчальної та позанавчальної роботи вищих навчальних закладів, що пов'язані з валеологічною освітою студентів, набуттям досвіду організації валеологічного виховання в школі; на основі отриманих експериментальних даних визначено рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів.

На третьому етапі (2005-2007 рр.) проведено формувальний експеримент, присвячений перевірці ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів; здійснено аналіз результатів дослідження, узагальнено і опрацьовано експериментальні дані, сформульовано загальні висновки й методичні рекомендації, оформлено результати науково-педагогічної роботи і забезпечено впровадження їх у діяльності вищих педагогічних навчальних закладів та систем післядипломної педагогічної освіти.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягають в тому, що уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів; дістали подальшого розвитку положення, що характеризують готовність майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів; розроблено критерії та показники готовності майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів; розкрито сутність та складові готовності вчителів до формування культури здоров’я молодших школярів; виділено основні функції вищої педагогічної освіти та її можливості у системному забезпеченні зазначеного процесу.

Практичне значення дослідження визначається тим, що впроваджено у навчально-виховний процес вищої школи педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, розроблено комплексну програму вирішення зазначеної проблеми в системі вищої педагогічної освіти, укладено методичний посібник "Підготовка майбутніх учителів до валеологічного виховання молодших школярів", запропоновано тематику методичного семінару для викладачів з актуальних питань валеологічної освіти студентів, розкрито зміст та методику діагностування стану готовності майбутніх учителів початкових класів до здійснення валеологічного виховання в школі.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження обго-ворювалися і отримали позитивну оцінку на Міжнародних науково-прак-тичних конференціях: "Сучасні досягнення спортивної медицини, ліку-вальної фізкультури та валеології" (Одеса, 2003), "Формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у європейському контексті" (Херсон, 2004), "Технології педагогічної освіти: теорія, досвід, перспективи розвитку в умовах Болонського процесу" (Миколаїв, 2006), Всеукраїнському з’їзді фахівців із спортивної медицини і лікувальної фізкультури (Одеса, 2002); Всеукраїнських науково-практичних конференціях і педагогічних читаннях: "Актуальні проблеми розвитку спеціальностей мистецтва у контексті ступеневої освіти" (Херсон, 2002), "Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи" (Херсон, 2003), "Оновлення змісту та форм дошкільної і початкової освіти України" (Миколаїв, 2003), "Професіоналізм викладача вищої школи: освітні технології" (Миколаїв, 2003), "Проблеми соціалізації молодших школярів" (Херсон, 2003), "Василь Сухомлинський і сучасність: особистість у навчальному середовищі" (Миколаїв, 2004), "Актуальні проблеми дошкіль-ної та початкової освіти" (Херсон, 2004), "Удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів засобами дисциплін гуманітарного циклу" (Херсон, 2005); обласних науково-практичних конференціях: "Формування професійної самосвідомості вчителя" (Миколаїв, 2004), "Могилянські читання – 2005" (Миколаїв, 2005). Основні положення та висновки дослідження доповідалися на засіданнях кафедр педагогіки, освітніх технологій Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського, курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського (довідка № /549 від .06.2007 р.), Херсонського державного університе-ту (довідка № 07-12/714 від 07.06.2007 р.), Київського міського педагогіч-ного університету імені Б.Д.Грінченка (довідка № від 10.07.2007 р.), Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 674/25-11 від 27.06.2007 р.).

Публікації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження відображено у 14 одноосібних наукових та науково-методичних працях: методичному посібнику, 7 статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 статті у науково-методичному журналі, а також у 5 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (282 найменувань), 30 додатків на 34 сторінках. Робота містить 18 таблиць та 10 рисунків. Загальний обсяг дисертації 248 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність, доцільність та ступінь розробленості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання, сформульовано гіпотезу дослідження, розкрито його методологічну та теоретичну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження та публікації.

У першому розділі „Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів” розглянуто роль та місце валеологічного виховання в системі педагогічної діяльності, здійснено аналіз сутності та складових готовності вчителя початкових класів до валеологічного виховання учнів. У результаті теоретичного аналізу проблеми зазначено, що валеологічне виховання молодших школярів є актуальною проблемою, яка може бути успішно вирішена на соціально-економічному, культуротворчому та педагогічному рівнях. У зв’язку з цим валеологічне виховання учнів посідає важливе місце в системі педагогічної діяльності і розглядається як пріоритетний напрям освітньо-виховного процесу.

На основі вивчення наукових джерел, праць вчених у галузі педагогіки, психології, валеології виділено основні параметри педагогічної діяльності, пов’язані з вирішенням питань валеологічного виховання учнів. У зв’язку з цим валеологічне виховання визначено як пріоритетний напрям педагогічної діяльності; програмно-цільова основа праці вчителя; педагогічна технологія формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Успішне вирішення завдань валеологічного виховання молодших школярів залежить від готовності вчителя, його знань, умінь і навичок. Саме тому питання готовності майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів є предметом уваги вчених, аналізується і вивчається дослідниками з погляду його сутності та забезпечення в системі професійно-педагогічної освіти.

Теоретичне вивчення цього питання та узагальнення сучасної практики валеологічного виховання в школі дозволили виділити основні складові готовності вчителя початкових класів до валеологічного виховання учнів. До них віднесено: готовність вчителів до формування валеологічної свідомості молодших школярів; готовність до організації валеологічної діяльності учнів; готовність до валеологізації навчально-виховної роботи в школі.

Зазначено, що одним із вагомих чинників підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів є вища педагогічна освіта. Від змісту і характеру її впливу залежить стан підготовки вчителів початкових класів до організації в школі валеологічного виховання, проведення занять з „Основ здоров’я” у 1-4 класах, дотримання найважливіших принципів педагогічного процесу, що забезпечують послідовне й ефективне вирішення завдань валеологічного змісту.

У дисертації виділено низку функцій вищої педагогічної освіти у підготовці майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, визначено їх зміст та особливості реалізації на практиці. До основних функції вищої педагогічної освіти у підготовці майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів віднесено ціннісно-орієнтаційну, програмно-змістову, інформаційно-дидактичну та організаційно-діяльнісну.

У межах зазначених функцій вищої педагогічної освіти виявляється можливим формування у майбутніх учителів початкових класів ціннісного ставлення до здоров’я як однієї з найважливіших цінностей людини, забезпечення їх необхідними поняттями і уявленнями про системоутворю-вальний характер валеологічного виховання, надання інформаційного та організаційного досвіду, який би забезпечував ефективний вплив на валеологічну свідомість та діяльність молодших школярів.

У другому розділі „Особливості та стан підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів” обґрунтовано критерії, показники та визначено рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, здійснено аналіз впливу вищої педагогічної освіти на підготовку майбутніх учителів до валеологічного виховання учнів у початковій школі.

Зазначено, що в системі професійно-педагогічної освіти суттєве значення мають питання діагностики сформованості педагогічної культури, професійної майстерності вчителів початкових класів і, зокрема, їх готовності до валеологічного виховання учнів. Із метою надання цьому процесу обґрунтованого характеру у процесі дослідження було визначено відповідні критерії та показники. Одним із таких критеріїв є готовність майбутніх учителів початкових класів до програмно-цільової організації валеологічного виховання учнів, їх можливість вирішувати ці питання на практиці на основі спонтанних рішень, наслідування досвіду окремих працівників освіти, реалізації комплексної програми дій щодо валеологічного виховання учнів.

Поряд з ним виділено критерій, що характеризує готовність майбутніх учителів початкових класів до передачі учням знань валеологічного змісту, їх здатність мозаїчно, логічно чи системно впливати на валеологічну свідомість учнів, формувати у них відповідальне ставлення до власного здоров’я, збагачення понять та уявлень про культуру здоров’я, умови і засоби його збереження та зміцнення. До критеріїв готовності віднесено також готовність майбутніх учителів початкових класів до проведення в школі навчально-виховних заходів валеологічної спрямованості, яка може характеризуватися обмеженим, репродуктивним чи творчим підходом до прийняття організаційних рішень, пов’язаних із упровадженням на практиці ефективних форм, методів, засобів валеологічного впливу на учнів.

Виділені у процесі дослідження критерії та показники дозволили враховувати під час діагностики найважливіші параметри (аксіологічний, гносеологічний, організаційний) готовності майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, належним чином проаналізувати та оцінити те, що характеризує їх ціннісну спрямованість, компетентність та організаційну майстерність, спроможність до програмно-цільового розв’язання вказаної проблеми, прийняття правильних й ефективних технологічних рішень, пов’язаних із валеологічним вихованням молодших школярів.

За результатами констатувального експерименту отримано дані, що характеризують особливості та існуючий стан підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів. З’ясовано, що найбільшу кількість (63,5%) становить та частина студентів факультету початкової освіти, яка має низький рівень готовності до валеологічного виховання в школі, 32,5% – середній рівень і лише 4,0% з числа досліджуваних відзначається високим рівнем відповідної готовності. Ці студенти усвідомлювали необхідність дотримання комплексної програми дій щодо валеологічного виховання учнів, виявляли уміння системно передавати знання валеологічного змісту, прагнули творчо вирішувати питання організації та проведення навчально-виховних заходів валеологчної спрямованості.

Виділення студентів із певним рівнем готовності до валеологічного виховання засвідчено, що в системі вищої педагогічної освіти залишаються суттєві резерви навчального процесу, які важливо ефективно використовувати з метою покращення професійної підготовки майбутнього учителя початкових класів до валеологічного виховання учнів. Вони пов’язані з формуванням відповідального ставлення до питань валеологічного виховання, забезпечення необхідної інформованості майбутніх учителів початкових класів та їх практичної підготовки до вирішення питань валеологічного впливу на учнів. Зазначено, що у вищій педагогічній школі проблема валеологічної освіти і виховання висвітлюється часом спрощено, не надається відповідної уваги таким питанням, як стан здоров’я молодших школярів, особливості запобігання дитячих хвороб, форми і методи залучення молодших школярів до здорового способу життя та формування у них культури здоров’я.

У третьому розділі „Педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів” висвітлено та проаналізовано основні підходи до педагогічного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, необхідні для ефективного вирішення вказаного питання в системі вищої педагогічної освіти.

Зазначено, що в сучасної теорії і практиці педагогічного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів існує декілька підходів: валеологічний, дидактичний та системний. У межах валеологічного підходу пропонується включати до програми професійної підготовки майбутніх учителів навчальні дисципліни, які б сприяли формуванню валеологічної свідомості, розуміння того, що знаходиться в основі фізичного, психічного здоров’я людини і що може спонукати її до здорового способу життя. Поява дидактичного підходу до вирішення вказаної проблеми зумовлена потребами шкільної практики щодо проведення навчальних занять у початковій школі з такої дисципліни, як „Основи здоров’я”. Майбутній учитель повинен бути підготовленим до прийняття дидактичних рішень, що стосуються змісту і методики передачі учням певних валеологічних знань.

Необхідність упровадження системного підходу зумовлена тим, що питання формування валеологічної свідомості вчителя початкових класів та його професійної майстерності щодо організації валеологічного виховання в школі повинні стати предметом уваги різних кафедр університетської освіти, набути у вищій педагогічній школі системоутворювальний характер, вирішуватися на основі комплексного використання освітньо-виховного потенціалу дисциплін валеологічної, психолого-педагогічної та культурологічної спрямованості. Перевага системного підходу над іншими полягає в тому, що підготовка майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання розглядається не вузькопрофільно, а як комплексна програма, що покликана інтегрувати навколо проблеми здоров’я та її вирішення найважливіші чинники впливу у вищій педагогічній школі: навчальні заняття, науково-дослідну роботу студентів, набуття практичного досвіду, участь у гуртковій та клубній роботі. За таких обставин суттєво розширюються можливості здійснення зазначеної підготовки вчителя, залучаються раніше не використані резерви навчального виховного впливу, змінюються функції студентів шляхом посилення їх участі у цьому процесі в якості суб’єкта комунікативної, пізнавальної, культуротворчої діяльності, спрямованої на освоєння та використання цінностей, що стверджують здоровий спосіб життя.

У дисертації знайшли теоретичне обґрунтування педагогічні умови, що передбачають системний підхід до вирішення завдань підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів (рис.1).

Рис.1 Модель педагогічного забезпечення підготовки майбутніх
учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів

Посилення ролі вищої педагогічної освіти у системному вирішенні вказаної проблеми передбачає спрямування навчально-виховного процесу на підготовку майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів. Успішна реалізація цієї педагогічної умови пов’язана з визначенням мети, завдань та принципів цього процесу, а також усвідомленням викладачами вищої педагогічної школи необхідності та шляхів системної підготовки студентів з урахуванням вимог щодо пріоритетності, комплексності, оптимальності, діалогічності, креативності та гармонійності поєднання засобів впливу на підготовку майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів.

Заслуговує уваги педагогічна умова, пов’язана з розробкою та упровадженням на практиці комплексної програми підготовки майбутніх учителів до валеологічного виховання учнів. Ця програма покликана сприяти передачі студентам знань про найважливіші складові здоров’я молодших школярів. Її зміст має визначатися з урахуванням не лише фізичного, але й психічного, духовного та соціального здоров’я учнів, необхідністю його формування, збереження та зміцнення.

До умов ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів віднесено інформативно-педагогічне забезпечення цього процесу шляхом використання таких видів інформації, як соціальна, наукова та художня. У вищій педагогічній школі доцільним виявляється звернення до різних інформаційних джерел та засобів впливу на валеологічну свідомість, активне залучення до навчально-виховного процесу досягнень у сфері соціального, наукового та художньо-естетичного осмислення проблем валеологічного змісту.

Серед педагогічних умов заслуговує уваги здійснення організаційно-методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів. Із цією метою студентам пропонується оволодіти пізнавальними, практичними та культуротворчими способами валеологічної діяльності в школі. Ці способи передбачають здійснення валеологічного виховання на заняттях з „Основ здоров’я”, природознавства, музичного, образотворчого мистецтва, фізичного виховання, проведення індивідуальної та просвітницької роботи з учнями, створення в учнівському колективі атмосфери поваги та відповідального ставлення до питань збереження та зміцнення здоров’я, залучення молодших школярів до масових, групових та індивідуальних форм валеологічної спрямованості, стимулювання інтересу дітей до занять фізичною культурою і спортом, підтримка художньо-творчої діяльності учнів, присвяченої питанням здорового способу життя та ін.

Програма дослідження передбачала проведення формувального експерименту, спрямованого на перевірку ефективності запропонованих педагогічних умов. На підготовчому етапі виділено контрольну та експериментальну групу студентів, визначено рівень їх готовності до валеологічного виховання, укладено комплексну програму вирішення зазначеної проблеми у вищій школі, надано методичну допомогу викладачам з питань змісту та методики підготовки майбутніх учителів до валеологічного виховання учнів. Під час основного етапу експерименту студенти педагогічного факультету отримали знання валеологічного змісту засобами різних видів інформації, оволоділи необхідними способами валеологічної діяльності, на заняттях дисциплін валеологічної, психолого-педагогічної та культурологічної спрямованості, освоїли теоретичний і практичний досвід організації валеологічного виховання учнів. На підсумковому етапі експерименту проаналізовано його результати, визначено динаміку рівнів готовності до валеологічного виховання студентів контрольної та експериментальної груп (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів
до валеологічного виховання учнів

№ | Рівні готовності студентів | На початку
експерименту | Після завершення експерименту

Контрольна група | Експеримен-тальна група | Контрольна група | Експеримен-тальна група

абс. | % | абс. | % | абс. | % | абс. | %

1 | Високий рівень | 7 | 5,7 | 10 | 8,0 | 11 | 9,0 | 32 | 25,6

2 | Середній рівень | 41 | 33,3 | 38 | 30,4 | 50 | 41,0 | 79 | 63,2

3 | Низький рівень | 74 | 61,0 | 77 | 61,6 | 62 | 50,0 | 14 | 11,2

4 | Усього студентів | 123 | 100 | 125 | 100 | 123 | 100 | 125 | 100

Результати проведеного експерименту засвідчили позитивну динаміку у підготовці майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів. Особливо помітними були зміни серед студентів, які взяли участь в експериментальній програмі, збільшилася чисельність майбутніх учителів початкових класів, які відповідали показникам високого та середнього рівнів. Формувальний експеримент повністю підтвердив ефективність обґрунтованих на теоретичному рівні педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів.

В загальних висновках викладено результати теоретичного й експериментального дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів.

Здійснення дисертаційного дослідження, присвяченого проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, дозволило зробити такі висновки.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання наукової проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, що виявляється в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які забезпечують ефективність цього процесу.

2. Зазначено, що на сучасному етапі модернізації українського суспільства особливої гостроти й актуальності набувають питання підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів. Успішне вирішення цих питань має соціальне, культурологічне і педагогічне значення. Учителі початкових класів покликані сприяти поширенню серед дітей валеологічних цінностей, норм і правил здорового способу життя, упроваджувати активні форми і методи збереження і зміцнення індивідуального здоров’я, забезпечувати свідоме дотримання необхідних вимог щодо правильної організації життєдіяльності.

3. Теоретичний аналіз дозволив виділити основні параметри педагогічної діяльності, пов’язані з валеологічним вихованням учнів, визначити його як важливий напрям праці вчителя початкових класів, програмно-цільову основу впливу на валеологічну свідомість та діяльність учнів, педагогічну технологію формування, збереження та зміцнення здоров’я молодших школярів. Розкрито сутність та складові готовності майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, наголошено на необхідності їх теоретичної і методичної підготовки з питань валеологічного виховання відповідно до сучасних вимог.

4. У дисертації виділено основні функції вищої педагогічної освіти (ціннісно-орієнтаційну, програмно-змістову, інформаційно-дидактичну, організаційно-діяльніс-ну) у підготовці майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, розкрито їх зміст та значення, що виявляється у спрямуванні педагогічних дій на вирішення питань валеологічної освіти і виховання молодших школярів, визначенні пріоритетних завдань валеологічної підготовки вчителів початкових класів, передачі студентам педагогічних факультетів практичного досвіду організації валеологічного виховання в школі.

5. Виділено критерії та показники, необхідні для діагностики стану готовності майбутніх учителів до валеологічного виховання учнів. У дисертації знайшли обґрунтування такі критерії та показники: готовність до програмно-цільової організації валеологічного виховання учнів (прийняття спонтанних рішень, наслідування досвіду роботи, наявність комплексної програми дій); готовність до передачі молодшим школярам знань валеологічного змісту (мозаїчна, логічна, системна передача учням знань валеологічного змісту); готовність до проведення навчально-виховних заходів валеологічної спрямованості (обмежений, репродуктивний, творчий підхід до проведення навчально-виховних заходів). За результатами констатувального експерименту вдалося виявити рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів, зазначено, що значна частина студентів педагогічних факультетів має низький рівень готовності до валеологічного виховання в школі.

6. Матеріали проведеного дослідження дозволили визначити ефективність впливу навчально-виховного процесу вищої педагогічної школи на підго-тов-ку студентів до валеологічного виховання учнів. З’ясовано причи-ни, що заважають позитивному вирішенню цього питання: спрощене розуміння сутності та завдань валеологічного виховання, відсутність достатньої уваги до проблем збереження та зміцнення здоров’я молодших школярів, поверховий розгляд питань щодо запобігання дитячих хвороб, дефіцит потрібної літератури, необхідність удосконалення викладання валеологічних дисциплін.

7. Наголошено, що у підготовці майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів важливе значення має педагогічне забезпечення цього процесу. До визначення його сутності існує декілька підходів: валеологічний, дидактичний та системний. Останній має переваги над іншими, оскільки дозволяє розглядати підготовку майбутніх учителів початкових класів як комплексну програму, покликану інтегрувати навколо проблеми здоров’я та її вирішення найважливіші чинники впливу у вищій педагогічній школі.

8. У дисертаційній роботі обґрунтовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів. Вони передбачають: спрямування навчально-виховного процесу у вищій педагогічній школі на вирішення означеної проблеми (визначення мети, завдань та принципів вищої педагогічної освіти у системному вирішенні зазначеної проблеми; усвідомлення викладачами ВНЗ необхідності та шляхів системного вирішення зазначеної проблеми); розробку та упровадження комплексної програми підготовки студентів до збереження та зміцнення фізичної, психічної, духовної та соціальної складової здоров’я молодших школярів; інформаційно-педагогічне забезпечення вказаного процесу засобами соціальної, наукової та художньої інформації; організаційно-методичну підготовку студентів з метою оволодіння ними практичними, пізнавальними та культуротворчими способами валеологічної діяльності.

9. Автором дослідження розроблено комплексну програму та рекомендації щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеоло-гічного виховання учнів, укладено методичний посібник "Підготовка майбутніх учителів до валеологічного виховання молодших школярів", запропоновано тематику методичного семінару викладачів з питань валеологічної освіти студентів, експериментально перевірено ефективність педагогічних умов профе-сійної підготовки студентів у вказаному напрямі засобами навчально-виховного процесу вищої педагогічної школи. Формувальний експери-мент повністю підтвердив ефективність запропонованих педагогічних умов.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми і перед-бачає подальший науково-педагогічний пошук у напрямку вивчення питань професійної підготовки майбутніх учителів до профілактики шкідливих звичок у молодших школярів та організації відповідної співпраці з батьками.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора:

Навчально-методичний посібник

1. Філіпп'єва О.А. Підготовка майбутніх учителів до валеологічного виховання молодших школярів: Метод. посіб./ Наук.ред. В.Г.Бутенко –Херсон: Айлант, 2006. – 100 с.

Статті в наукових фахових виданнях

2. Філіпп'єва О.А. Філософські основи валеологічного виховання // Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Вип. 5. – Миколаїв: МДУ, 2003. – С. 344 -350.

3. Філіпп'єва О.А. Знання, необхідні вчителю для валеологічного виховання молодших школярів // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Вип. 34. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С. 271-274.

4. Філіпп'єва О.А. В.Сухомлинський про роль шкільного середовища у збереженні та зміцненні здоров'я дітей // Науковий вісник Миколаївського державного університету. Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Вип. 8. – Миколаїв: МДУ, 2004. – С. 382 - 386.

5. Філіпп'єва О.А. Валеологічна освіта як умова формування ціннісного став-лення студентської педагогічної молоді до школярів // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Вип. 37. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2004. – С. 307-311.

6. Філіпп'єва О.А. Історичні коріння валеологічного виховання на Україні // Науковий вісник Миколаївського державного університету. Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Вип. 12. - Миколаїв: МДУ, 2006. – Т. 2. – С. 81-88.

7. Філіпп'єва О.А. Стан підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Зб. наук. пр. – Вип. 35. – Рівне: РДГУ, 2006. – С. 113-117.

8. Філіпп'єва О.А. Використання музики як оздоровчої складової виховного валеологічного процесу молодших школярів // Мистецтво і освіта. – 2007. – № 4. – С. 44-48.

Стаття в науково-методичному журналі

9. Філіпп'єва О.А. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до валеологічного виховання учнів // Таврійський вісник освіти: Науково-методичний журнал. – № 4. – Херсон: Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, 2007. – С. 148-158.

Тези доповідей на наукових конференціях

10. Філіпп'єва О.А. Формування культури здоров'я як педагогічна проблема // Новорічні біологічні читання: Зб. наук. пр. Вип. 1. – Миколаїв, 2001. – С. 34-39.

11. Філіпп'єва О.А. Валеологічні знання – необхідний компонент професійної підготовки вчителя початкових класів // Різдвяні біологічні читання: Наукові праці ІІ біологічних читань. Миколаїв, 17 січня 2003 р. / За ред. І.М. Рожкова. – Миколаїв: МДУ, 2003. – С. 29-31.

12. Філіпп'єва О.А. Значение валеологического образования педагога для укрепления здоровья детей // Сучасні досягнення спортивної медицини,