МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФУРСОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

УДК 658.16 (043.3):669+621

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОСНОВНИМИ

ЗАСОБАМИ В УМОВАХ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ

МАШИНОБУДІВНИХ І МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ)

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Маріуполь – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Приазовському державному технічному університеті.

Захист відбудеться «02» липня 2008 р. о 1300 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 в Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Приазовського державного технічного університету за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий «31» травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Колосок В.М.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на певний підйом промислового виробництва останніми роками, економіка України ще не повністю позбавилася від кризових явищ, обумовлених спадщиною минулого економічного режиму. Ще належить вирішити масу проблем у сфері управління економікою, підвищення ефективності діяльності промислових підприємств, щоб досягти стабільного економічного зростання, без якого неможливе входження України в союз економічно розвинутих європейських країн – Європейське Економічне Співтовариство.

Одними з головних складових конкурентоспроможності будь-якого промислового підприємства є якість продукції і технологічний рівень виробництва. Більшість українських підприємств у даний час мають переважно старі, зношені більш ніж на 50-60% основні фонди. Більш того, активна частина цих основних фондів, тобто робочі машини і устаткування, зношена на 70-80%. У таких умовах підвищення технологічного рівня виробництва і відповідно якості продукції стає неможливим без оновлення основних фондів. Удосконалення управління основними фондами підприємств і, в першу чергу, управління їх оновленням, набуває в умовах реструктуризації підприємств домінуючого значення.

Ключовим питанням реструктуризації промислового виробництва, політики формування і використання виробничого потенціалу, вирішенню регіональних і галузевих проблем підвищення ефективності використання основних виробничих фондів присвятили свої роботи такі відомі вчені, як О.І. Амоша, І. Ансофф, С.С. Аптекар, К. Бартлетт, М.Г. Білопольський, І.П. Булєєв, В.М. Геєць, Є.Л. Кантор, О.І. Ковальов, В.М. Колосок, К. Кордан, Ю.Г. Лебедєв, Дж. Монтгомері, С.Ф. Покропивний, К. Ру-Дюфор, О.В. Савчук, Л.С. Ситник, Е. Фрезе, М.Г. Чумаченко, І.Б. Швець.

Проте, як і раніше, надзвичайно важлива проблема ролі управління основними засобами в реструктуризації промислових підприємств, підвищенні ефективності їх виробництва і конкурентоспроможності повною мірою не досліджена, а отже, не може правильно оцінюватися і вирішуватися. Необхідність визначення місця управління основними засобами в реструктуризації промислових підприємств, дослідження недоліків існуючих методів їх класифікації, оцінки та амортизації і зумовили актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у Приазовському державному технічному університеті відповідно до плану наукових досліджень за темою «Аналіз фінансового стану і розробка пропозицій щодо оптимізації фінансово-господарської діяльності підприємства» (номер державної реєстрації 0107U003011). У рамках даної теми автором як співвиконавцем розроблено пропозиції щодо вдосконалення управління основними засобами підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності функціонування промислових підприємств на основі розробки і реалізації системного підходу до процесу управління їх основними фондами.

2

Для реалізації мети дослідження поставлено і вирішено такі задачі:

визначено роль реструктуризації підприємств як найбільш радикального способу антикризового управління ними;

визначено роль оновлення основних засобів як ключового моменту процесу реструктуризації промислових підприємств;

розроблено концепцію системи управління основними засобами металургійних і машинобудівних підприємств в умовах їх реструктуризації (СУОЗ);

розроблено і застосовано на практиці відносно досліджуваних підприємств методику комплексної оцінки динаміки технічного рівня виробництва;

досліджено і вдосконалено методику оцінки і вибору підприємствами оптимального джерела фінансування оновлення основних засобів;

досліджено і вдосконалено теоретико-методичні основи оцінки основних засобів у системі управління їх оновленням;

удосконалено організаційно-економічний механізм управління основними засобами в умовах реструктуризації підприємства;

визначено важливість здійснення підприємствами оптимальної амортизаційної політики, проаналізовано переваги і недоліки використовуваних методів нарахування амортизації основних засобів і розроблено рекомендації щодо застосування підприємствами найбільш ефективного для них метода;

визначено вплив технічного рівня виробництва на фінансові результати операційної діяльності металургійних і машинобудівних підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси управління основними засобами машинобудівних і металургійних підприємств в умовах реструктуризації.

Предмет дослідження – система управління основними засобами машинобудівних і металургійних підприємств в умовах реструктуризації.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційного дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, класичні і сучасні підходи до управління економікою промислових підприємств і, зокрема, управління основними засобами; праці зарубіжних і вітчизняних фахівців у таких наукових сферах, як організація і управління виробництвом, економіка підприємства, управління фінансами, бухгалтерський облік; нормативно-законодавчі акти з питань обліку основних засобів, регулювання господарської діяльності підприємств.

Для вирішення поставлених завдань у процесі дослідження використовувалися такі методи: теоретичного дослідження – при вивченні концептуальних положень процесу реструктуризації підприємств, принципів оновлення основних фондів; емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання) – при виявленні існуючих практичних підходів до організаційно-економічних аспектів діяльності господарюючих суб'єктів; техніко-економічного аналізу – для оцінки стану і динаміки основних фондів досліджуваних підприємств; економіко-математичного моделювання – для оцінки ефективності застосовуваних методів амортизації основних засобів досліджуваних підприємств.

3

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять законодавчі акти Верховної Ради України, постанови уряду, офіційні статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали, матеріали науково-практичних конференцій, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців з питань економіки та управління підприємствами, звітні матеріали і дані господарської діяльності промислових підприємств металургійної і машинобудівної галузей, у першу чергу ВАТ «ММК ім. Ілліча» і ВАТ «Азовзагальмаш».

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці теоретико-методичних основ і практичних рекомендацій з удосконалення системи управління основними засобами в умовах реструктуризації промислових підприємств. Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше розроблено:

концепцію системи управління основними засобами металургійних і машинобудівних підприємств в умовах їх реструктуризації (СУОЗ), засновану на процесному підході, що передбачає додатковий контроль за функціонуванням системи з боку менеджерів-власників бізнес-процесів СУОЗ, яка дозволяє підвищити ефективність як всієї системи управління основними засобами в цілому, так і окремих її складових, а також оперативно реагувати на будь-які зміни, що відбуваються в ході реструктуризації підприємств;

метод визначення балансової вартості основних засобів в умовах податкового способу нарахування їх амортизації, заснований на новій формулі розрахунку термінів амортизації об'єктів основних засобів, виходячи з їх первинної і мінімальної залишкової вартості і норм амортизації, що дозволяє підприємствам планувати (прогнозувати) балансову вартість основних засобів і суми нарахованого зносу в будь-якому з майбутніх періодів;

удосконалено:

метод оцінки технічного рівня виробництва, який враховує вартість знову введених у звітному періоді об'єктів основних засобів з урахуванням вартості ремонтів та інших поліпшень, що збільшують балансову вартість основних діючих засобів і суми їх амортизації (зносу), нарахованої за даний період, що дозволяє підприємствам оперативно оцінювати достатність (або недостатність) рівня оновлення їх основних засобів у будь-якому із звітних періодів;

організаційно-економічний механізм управління основними засобами металургійних і машинобудівних підприємств в умовах їх реструктуризації, що містить додатковий елемент моніторингу змін, що відбуваються в ході реструктуризації підприємств і коректування нормативного забезпечення, що дозволяє підтримувати високу ефективність управління основними засобами підприємств навіть в несприятливих умовах, коли реструктуризація зачіпає управлінські підрозділи і супроводжується скороченням конкретних виконавців і керівників;

дістали подальшого розвитку:

4

методи розрахунку вартості грошових потоків, засновані на останніх змінах податкового законодавства, що дозволяє приймати ефективні рішення при виборі підприємством оптимальних джерел фінансування оновлення основних засобів;

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення, формули розрахунків, методики і рекомендації з удосконалення управління основними засобами підприємств в умовах реструктуризації доведено до рівня конкретних пропозицій і впроваджено. Запропоновані рекомендації знайшли практичне застосування у ВАТ «Азовзагальмаш» (акт упровадження № 234Э-11 від 12.03.2007 р.), ВАТ «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» (акт упровадження № 16/394 від 23.05.2007 р.), ТОВ «Донбастехнологія» (акт упровадження № 183/26 від 27.04.2007 р.). Загальний очікуваний економічний ефект склав 724,5 тис.грн.

Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Приазовського державного технічного університету (довідка № 73/01-2569 від 06.09.2007 р.) при викладанні дисциплін «Економіка підприємств», «Фінанси підприємств», «Основи бухгалтерського обліку» і «Облік у галузях народного господарства».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною автором науковою роботою. Усі розробки і пропозиції, що містяться в роботі, виконано автором особисто. Результати проведених досліджень знайшли своє відображення в наукових роботах. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження розглядалися і одержали позитивну оцінку на таких науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Держава і ринок: стратегія внутрішнього розвитку промислових регіонів» (м. Маріуполь, 2006р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів» (м. Запоріжжя, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України» (м. Луцьк, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми енергетичної безпеки України» (м. Донецьк, 2008 р.)

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 15 наукових праць, загальним обсягом 5,31 д.а., з яких особисто автору належить 4,715 д.а. У тому числі у наукових фахових виданнях 5 статей, загальним обсягом 2,34 д.а., з яких особисто автору належить 1,745 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 171 сторінці, 4 додатків на 4 сторінках та списку використаних джерел із 179 найменувань на 18 сторінках. Дисертація містить 31 таблицю та 15 рисунків на 45 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації з удосконалення управління основними засобами підприємства в умовах його реструктуризації.

5

У першому розділі «Теоретико-методичні основи оцінки основних засобів підприємств у системі управління їх оновленням» на основі аналітичного огляду економічної літератури визначено необхідність розробки кожним промисловим підприємством антикризової стратегії управління. Надано оцінку кризі як процесу, проаналізовано типи криз, варіанти управління підприємством у кризових ситуаціях. У роботі доведено, що в процесі антикризового управління підприємством найбільш радикальним способом його перетворення є реструктуризація. На основі аналізу наукових робіт українських і зарубіжних учених уточнено поняття «реструктуризація» і зроблено висновок: основою реструктуризації є оновлення основних засобів підприємства. З урахуванням аналізу діючих бухгалтерської і податкової класифікацій основних засобів визначено принципові відмінності між даними класифікаціями, обґрунтовано їх негативний вплив на якість оцінки основних засобів в управлінському обліку, запропоновано варіант адаптації бухгалтерської і податкової класифікацій основних засобів. У дисертації розкрито потенційні можливості основних засобів у стратегічному розвитку підприємств. Стратегія розвитку підприємства, у першу чергу, має забезпечувати зростання і розвиток підприємства. Зростання – це в основному збільшення розмірів підприємства і розширення обсягів виробництва. Розвиток означає якісну зміну та оновлення господарської системи, підвищення ефективності її функціонування на основі вдосконалення техніки, технології та організації праці у всіх структурних підрозділах і поліпшення якості продукції, що випускається. Доведено, що реструктуризація підприємства, основою якої є оновлення основних фондів, безпосередньо впливає і на зростання, і на розвиток підприємства.

Зроблено висновок про те, що одним із визначальних моментів для стратегічного розвитку підприємства є інноваційний рівень основних засобів. Замінивши застарілі машини й устаткування на основні засоби високого інноваційного рівня, підприємство зможе перейти на прогресивні види сировини і на нові перспективні технології, тобто набути можливості підвищити якість і конкурентоспроможність своєї продукції і відповідно можливість стратегічного розвитку випереджаючими темпами. Тому при придбанні нових об'єктів основних виробничих фондів, призначених для заміни старих, підприємству дуже важливо оцінити інноваційний рівень пропонованої продукції. Змінюючи застаріле устаткування на таке, що має високий інноваційний рівень, тобто грамотно оновлюючи основні засоби, підприємства досягають такого самого інноваційного рівня своєї продукції.

У відповідності з результатами дослідження особливостей функціональної діяльності підприємств у певних умовах розроблена концептуальна модель системи управління основними засобами металургійних і машинобудівних підприємств в умовах їх реструктуризації, що представлена у вигляді схеми на рис. 1.

У моделі наведені: суб'єкти зовнішнього оточення у відношенні до системи управління основними засобами (СУОЗ) підприємства металургійної чи машинобудівної галузі; власник ресурсів и власники бізнес-процесів СУОЗ, що керують системою; функції системи управління, в числі яких, разом з традиційними функціями, такими як планування, матеріально-технічне та фінансове забезпечення, облік і

7

контроль, відображена функція адаптації, призначена для оперативного реагування системи управління основними засобами підприємства на будь-які зміни, що відбуваються в результаті реструктуризації; оператори – підрозділи підприємства, що є безпосередніми виконавцями; завдання, які повинні вирішувати виконавці в рамках даної системи управління; вживані методи, серед яких виділені методи, отримані (вдосконалені) в результаті дослідження – метод визначення балансової вартості основних засобів в умовах податкового способу нарахування їх амортизації, метод оцінки технічного рівня виробництва, методи розрахунку вартості грошових потоків при оперативному і фінансовому лізингу.

З приведеної моделі видно, що безпосереднє керівництво системою управління основними засобами підприємства здійснюють власники бізнес-процесів СУОЗ, позначені відповідно , , ..., , при цьому чисельність менеджерів рівна кількості бізнес-процесів конкретного підприємства.

Кожен власник бізнес-процесу (менеджер) здійснює постійний контроль операторів за: виконанням завдань по управлінню основними засобами підприємства в рамках відповідних функцій системи; застосуванням ними в роботі виключно затвердженого для використання в системі методичного забезпечення; виконання ними додаткових функцій по управлінню основними засобами, регламентованих відповідними положеннями про підрозділи підприємства; повнотою розподілу даних функцій між працівниками оператора і їх відображення у відповідних посадових інструкціях, а також ефективністю виконання цих функцій; взаємодією операторів між собою при виконанні конкретних завдань в рамках конкретних функцій системи управління основними засобами підприємства.

Крім того, в умовах реструктуризації підприємства власники бізнес-процесів здійснюють контроль над розробкою рекомендацій по реструктуризації і своєчасним їх представленням власникові ресурсів (технічному директорові) для ухвалення відповідних управлінських рішень, що дозволяють оптимізувати процес управління основними засобами підприємства в цілях підвищення ефективності всієї фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому.

У другому розділі «Економіко-експертна оцінка основних засобів підприємств у системі управління їх оновленням» розроблено і застосовано на практиці відносно досліджуваних підприємств методику комплексної оцінки динаміки технічного рівня виробництва. Як один із найважливіших показників оцінки технічного рівня виробництва прийнято коефіцієнт зносу основних засобів. Не менш важливим є показник виробничої структури основних засобів, що характеризує питому вагу кожної групи основних фондів у їх загальному обсязі. У роботі здійснено удосконалення даного показника – вперше він розрахований двома способами: 1) на основі первинної вартості основних засобів; 2) на основі балансової (залишкової) вартості основних засобів. Також у методиці використано показник введення в експлуатацію нових об'єктів основних засобів і модернізації діючих об'єктів у двох оцінках – у вартісному виразі і у відсотках. Такі показники ефективності відтворення основних фондів, як коефіцієнт оновлення і коефіцієнт вибуття, доповнено коефіцієнтом інтенсивності оновлення основних фондів.

8

Запропоновано новий метод оцінки технічного рівня виробництва, що використовує коефіцієнт розвитку, який визначається відношенням вартості знову введених в експлуатацію у звітному періоді нових об'єктів основних засобів з урахуванням вартості ремонтів та інших поліпшень, що збільшили вартість старих об'єктів, до суми зносу основних засобів, нарахованої у даному періоді:

, (1)

де: – коефіцієнт розвитку;

– вартість знову введених об'єктів основних засобів у звітному періоді;

– вартість ремонтів та інших поліпшень основних засобів, що збільшили балансову вартість об'єктів основних засобів, діючих в звітному періоді;

И – сума зносу основних засобів, нарахована за звітний період.

При значенні > 1,0 підприємство розвивається, балансова вартість його основних засобів зростає, відсоток їх зносу знижується; при значенні = 1,0, розвиток підприємства припиняється; при значенні < 1,0, ступінь зносу основних засобів зростає, а рівень технічного розвитку підприємства відповідно знижується.

Показники комплексної оцінки динаміки технічного рівня ВАТ «ММК ім. Ілліча» і ВАТ «Азовзагальмаш» за період з 2002 по 2006 р. представлені в таблиці 1.

В цілях розробки найбільш дієвого методичного інструментарію для вибору підприємствами оптимального джерела фінансування оновлення основних засобів були проаналізовані основні існуючі джерела фінансування, а також вживана методологія визначення їх порівняльної ефективності.

У роботі зроблено короткий аналіз класифікацій джерел фінансування інвестицій, пропонованих вітчизняними вченими-економістами, визначено роль власних джерел фінансування інвестицій – амортизації і прибутку, а також позикових або залучених джерел фінансування – довгострокових кредитів банків, емісії акцій і облігацій, інвестиційного лізингу. Зроблений аналіз показав, що з усього різноманіття

джерел формування інвестиційних ресурсів при розробці інвестиційної стратегії підприємства можуть бути враховані лише основні з них: амортизаційні відрахування; прибуток; довгострокові кредити банків; інвестиційний лізинг; емісія акцій.

Для порівняння ефективності джерел фінансування оновлення основних засобів пропонується здійснювати розрахунки загальних сум грошових потоків, запропоновані І.А. Бланком. Проте, якщо метод розрахунку грошового потоку придбання активу у власність за рахунок довгострокового банківського кредиту пропонується використо-

Таблиця 1

Показники комплексної оцінки динаміки технічного рівня

ВАТ «ММК ім. Ілліча» і ВАТ «Азовзагальмаш» за період з 2002 по 2006 р.

Показники | ВАТ «ММК ім. Ілліча» | ВАТ «Азовзагальмаш»

2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006р. | 2002р. | 2003р. | 2004р. | 2005р. | 2006р.

1.Коефіциєнт зносу основних

засобів (ОЗ) |

0,587 |

0,592 |

0,587 |

0,565 |

0,527 |

0,419 |

0,372 |

0,408 |

0,393 |

0,368

2. Питома вага машин і обладнання у загальному

обсязі ОЗ (у %):

- за первинною вартістю |

51,2 |

51,9 |

48,6 |

50,6 |

55,4 |

27,1 |

27,5 |

28,9 |

29,1 |

32,0

- за залишковою вартістю | 34,7 | 36,1 | 29,4 | 35,0 | 45,0 | 19,4 | 21,1 | 22,1 | 22,3 | 27,1

3. Введення нових ОЗ:

- у тис.грн. |

219086 |

390653 |

459793 |

839784 |

1425228 |

26179 |

32213 |

5318 |

28399 |

42580

- у відсотках |

4,4 | 7,8 | 9,2 | 16,8 | 28,5 | 26,8 | 33,0 | 5,4 | 29,1 | 43,6

4. Коефіцієнт оновлення ОЗ |

0,043 | 0,073 | 0,081 | 0,134 | 0,198 | 0,471 | 0,231 | 0,034 | 0,164 | 0,205

5. Коефіцієнт вибуття ОЗ |

0,008 | 0,021 | 0,008 | 0,013 | 0,067 | 0,003 | 0,008 | 0,003 | 0,004 | 0,005

6. Коефіцієнт інтенсивності оновлення ОЗ |

0,190 |

0,288

|

0,104 |

0,098 |

0,337 |

0,007 |

0,033 |

0,090 |

0,026 |

0,024

7. Коефіцієнт розвитку |

1,06 | 1,53 | 1,85 | 2,54 | 3,22 | 6,27 | 4,80 | 0,69 | 3,21 | 3,86

10

вувати без змін, то у зв'язку із змінами в податковому законодавстві, внесеними Законом України № 349-IV, розрахунок грошового потоку оренди (лізингу) активу пропонується здійснювати не за старою формулою, а за допомогою двох нових формул удосконаленого нами метода:

при фінансовому лізингу:

, (2)

де – сума грошового потоку по лізингу (оренді) активу, приведена до справжньої вартості;

– сума авансового лізингового платежу, передбаченої умовами лізингової угоди;–

ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

– середньорічна ставка позикового відсотка на ринку капіталу (середня ставка відсотка за довгостроковим кредитом), виражена десятковим дробом;

– кількість інтервалів, за якими здійснюється розрахунок процентних платежів, в цілому за обумовлений період часу;

– частина лізингового платежу, яка являє собою відсотки по лізингу;

– частина лізингового платежу, яка являє собою частину вартості активу, придбаного за лізингом;

– ліквідаційна вартість активу (після передбаченого терміну його використання);

при оперативному лізингу (без урахування авансового платежу, не застосовуваного при оперативній оренді, а також грошового потоку від реалізації активу за ліквідаційною вартістю, оскільки актив не переходить у власність орендаря ні відразу, ні після закінчення договору оренди):

. (3)

Зазначено переваги застосування лізингу як джерела фінансування порівняно з банківським кредитуванням, на конкретному прикладі показано, як на підставі розрахунків грошових потоків підприємства можуть вибирати найбільш оптимальні варіанти залучення інвестиційних коштів. На сучасному етапі питання інвестиційної діяльності стають першочерговими, оскільки в умовах занепаду інвестиційної та інноваційної активності неможливі економічна стабілізація, пожвавлення і зростання виробництва, позитивні соціальні зрушення.

Проаналізовано три основних адаптованих західною практикою методичних підходи до оцінки основних засобів: прибутковий, витратний і порівняльний. Виявлено недоліки прибуткового методу при оцінці основних засобів 1-ї (за податковою класифікацією) групи «будівлі, споруди, передавальні пристрої», що полягають в

11

обмеженості його застосування, а також недоліки визначення ринкової вартості нерухомості на основі методу дисконтованих потоків.

Відзначено особливості машин і устаткування, які не дозволяють підходити до оцінки активної частини основних фондів так само, як до оцінки нерухомості.

Удосконалено існуючий метод розрахунку за ціною однорідного об'єкта. Встановлено, що при використанні традиційної формули розрахунку при рентабельності 25% повна собівартість однорідного об'єкта занижується на 15%, при рентабельності 35% заниження становить майже 25%. Пропонується удосконалена формула, що дозволяє більш точно визначати собівартість однорідного об'єкта:

, (4)

де – повна собівартість виробництва однорідного об'єкта;

– ставка податку на додану вартість;

– ставка податку на прибуток;

– показник рентабельності продукції;

– ціна однорідного об'єкта.

Таким чином, в результаті дослідження був вдосконалений методичний інструментарій, використовуваний в рамках системи управління основними засобами металургійних і машинобудівних підприємств, а саме: методика оцінки технічного рівня виробництва, методика вибору оптимального джерела фінансування оновлення основних засобів в частині застосування методів розрахунку справжньої вартості грошових потоків і методики оцінки основних засобів в частині використання методу розрахунку за ціною однорідного об'єкту.

У третьому розділі «Шляхи підвищення ефективності управління основними засобами машинобудівних і металургійних підприємств в умовах їх реструктуризації» визначено основні напрями вдосконалення управління основними засобами машинобудівних і металургійних підприємств, розроблено більш досконалий організаційно-економічний механізм управління, запропоновано новий – процесний підхід до управління основними засобами. Для цілей планування розроблено метод визначення балансової вартості основних засобів в умовах податкового способу нарахування їх амортизації, встановлено швидкість реагування (лаги часу) фінансових результатів операційної діяльності досліджуваних підприємств на зміну їх технічного рівня.

Дослідження показали, що на більшості металургійних і машинобудівних підприємств України система управління основними засобами практично відсутня.

На деяких підприємствах існують лише окремі її елементи. Не приділяється належної уваги обліковій політиці відносно основних засобів, амортизаційна політика відсутня. Відповідно балансова (залишкова) вартість основних засобів не відповідає їх реальній вартості.

12

У результаті дослідження встановлено, що провідні підприємства металургійної і машинобудівної галузей України застосовують податковий метод нарахування амортизації основних засобів у бухгалтерському обліку. Тому автором розроблено метод, що дозволяє визначити балансову вартість будь-якого об'єкта основних засобів в умовах податкового методу її нарахування:

= , (5)

де: – кількість кварталів;

– мінімальна залишкова вартість об'єкту;

– первинна вартість об'єкту;

=H/100;

H – норма амортизації об'єкта.

Мінімальна залишкова вартість для основних засобів 2-ї, 3-ї і 4-ї груп визначалася виходячи з норм амортизації і того факту, що нарахування амортизації фактично припиняється підприємством, коли сума амортизації стає < 0,01 грн.

Із співвідношення (5) можна також визначити число кварталів, за які залишкова вартість об'єкту основних засобів досягне заданої величини :

. (6)

Підставляючи у формулу (6) норми амортизації і значення мінімальної залишкової вартості, можна визначити терміни амортизації будь-якого об'єкта основних засобів залежно від його первинної вартості. Результати розроблених для різних рівнів первинної вартості об'єктів розрахунків подано в табл. 2.

Таблиця 2

Терміни амортизації основних засобів при використанні податкового методу її нарахування (без урахування поліпшень), років

Вартість

об'єкта, грн. | 1 група | 2 група | 3 група |

4 група

старі* | нові | старі | нові | старі | нові

1000 | - | - | 37 | 24 | 59 | 38 | 16

10000 | 36 | 22 | 46 | 29 | 74 | 47 | 20

100000 | 81 | 51 | 55 | 35 | 89 | 57 | 23

1000000 | 127 | 79 | 64 | 40 | 104 | 66 | 27

10000000 | 173 | 108 | 73 | 46 | 119 | 76 | 30

* Старими вважаються об'єкти основних засобів, введені в експлуатацію до 01.01.2004р., новими – після цієї дати.

13

З даних табл. 2 видно, що при первинній вартості об'єкта 1-ї групи, введеного в експлуатацію до 2004р., у розмірі 10 тис.грн. термін його амортизації складе 36 років за умови, що вартість ремонту не перевищуватиме 10% його залишковій вартості на початок року, в якому проводитиметься ремонт. Відповідно термін амортизації об'єкта 1-ї групи вартістю 100 тис. грн. складе 81 рік, вартістю 1 млн.грн. – 127, а вартістю 10 млн.грн. – 173 роки. Якщо ж урахувати, наприклад, що після 10-річної експлуатації об'єкта 1-ї групи, вартістю 10 млн.грн. буде зроблений ремонт на суму 2 млн.грн., то термін амортизації цього об'єкта відразу збільшиться до 290 років.

Таким чином, проведені дослідження дозволили зробити висновок про неприпустимість застосування в бухгалтерському обліку крупних промислових підприємств, у тому числі металургійних і машинобудівних, податкового методу нарахування амортизації основних засобів та рекомендувати застосування прямолінійного методу.

У роботі проведено дослідження впливу технічного рівня виробництва на показники фінансово-господарської діяльності підприємства на прикладі ВАТ «ММК ім. Ілліча» і ВАТ «Азовзагальмаш». Як показник технічного рівня виробництва обрано коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів, а як результати фінансово-господарської діяльності підприємства – прибуток від його операційної діяльності. Динаміці оцінок оновлення основних фондів ставилася у відповідність динаміка оцінок результатів операційної діяльності з інтервалом часу від одного до десяти кварталів. На кожному часовому кроці визначалася тіснота зв'язку між досліджуваними ознаками на основі розрахунку коефіцієнтів парної кореляції. Попередні розрахунки по ВАТ «Азовзагальмаш» показали відсутність достатнього рівня щільності зв'язку між оцінками коефіцієнта оновлення основних засобів підприємства і суми прибутку від операційної діяльності. У той же час зв'язок між оцінками коефіцієнта оновлення активної частини основних засобів, тобто машин і устаткування, і суми прибутку від операційної діяльності виявився достатньо тісним. Це дозволило використовувати як факторну ознаку (випереджаючий показник) коефіцієнт оновлення активної частини основних засобів. Результати розрахунків коефіцієнтів парної кореляції між оцінками коефіцієнта оновлення основних засобів і фінансових результатів операційної діяльності аналізованих підприємств з урахуванням лага часу наведено на рис. 2.

Як випливає з аналізу даних рис. 2 найбільше значення коефіцієнта парної кореляції між коефіцієнтом оновлення основних засобів і фінансовими результатами від операційної діяльності ВАТ «ММК ім. Ілліча» (0,5923) відповідає лагу часу в 2 квартали. Реакція фінансових результатів на оновлення основних фондів виявлятиметься з часовим запізнюванням у 2 квартали. Результати виконаних досліджень дозволяють стверджувати, що існує достатній зв'язок між технічним рівнем виробництва ВАТ «ММК ім. Ілліча», виражений через ступінь оновлення основних виробничих

фондів, і фінансовими результатами від його операційної діяльності із запізнюванням у 2 квартали.

14

ВАТ «ММК ім. Ілліча»

ВАТ «Азовзагальмаш»

Рис. 2. Динаміка парних коефіцієнтів кореляції між оцінками коефіцієнтів оновлення основних засобів і фінансових результатів ВАТ «ММК ім. Ілліча» и ВАТ «Азовзагальмаш»

Аналогічно з аналізу даних рис. 2 видно, що найбільше значення коефіцієнта парної кореляції між оцінками коефіцієнта оновлення активної частини основних засобів і фінансових результатів від операційної діяльності ВАТ «Азовзагальмаш» (0,7864) відповідає лагу часу, рівному нулю. Час запізнювання показників операційної діяльності машинобудівного підприємства щодо випереджаючих показників зміни технічного рівня виробництва дорівнює нулю. Тобто введення в експлуатацію нових машин і устаткування у ВАТ «Азовзагальмаш» в тому ж кварталі приводить до збільшення прибутку від операційної діяльності підприємства. Усе це дозволяє затверджувати,що існує достатній зв'язок між технічним рівнем виробництва ВАТ «Азовзагальмаш» і фінансовими результатами від операційної діяльності підприємства.

15

Результати одержаних досліджень можна використовувати для планування фінансових результатів операційної діяльності будь-якого металургійного і машинобудівного підприємства в умовах реструктуризації та оновлення основних засобів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено вирішення науково-практичної задачі створення системи управління основними засобами підприємства і розроблено організаційно-економічний механізм її функціонування в сучасних економічних умовах України.

Основні наукові і практичні результати роботи полягають у такому:

1. Як засіб та інструмент у процесі антикризового управління підприємством може і має використовуватися найбільш радикальний спосіб перетворення підприємства – реструктуризація. Реструктуризація має бути постійною функцією підприємства, за допомогою якої воно забезпечуватиме постійну адаптацію до кон'юнктури і вимог ринку і залишатиметься конкурентоспроможним і прибутковим.

2. Ключовим моментом реструктуризації підприємства має бути оновлення його основних засобів. У результаті дослідження доведено, що, враховуючи сучасний

стан зносу основних засобів і рівень їх використання в металургії і машинобудуванні,

оновлення основних засобів на підприємствах даних галузей стає головним напрямом їх реструктуризації.

3. Розроблено концепцію системи управління основними засобами металургійних і машинобудівних підприємств в умовах їх реструктуризації (СУОЗ), засновану на процесному підході, що передбачає додатковий контроль за функціонуванням системи з боку власників бізнес-процесів СУОЗ (менеджерів), яка дозволяє підвищити ефективність як всієї системи управління основними засобами в цілому, так і окремих її складових, а також оперативно реагувати на будь-які зміни, що відбуваються в ході реструктуризації підприємств;

4. У рамках наукового дослідження розроблено і застосовано на практиці відносно досліджуваних підприємств методику комплексної оцінки динаміки технічного рівня виробництва. Для більш об'єктивної оцінки технічного рівня промислових підприємств розроблено новий показник – коефіцієнт розвитку, який визначається відношенням обсягів введення нових об'єктів основних засобів з урахуванням вартості ремонтів та інших поліпшень, що збільшують балансову вартість діючих об'єктів, за певний період часу і суми зносу основних засобів, нарахованої за даний період. За допомогою одержаного коефіцієнта відображено динаміку технічного рівня досліджуваних підприємств.

5. Здійснено оцінку всіх потенційних джерел фінансування капітальних вкладень підприємств, визначено найважливіші з них, вдосконалено методику вибору найбільш оптимальних джерел. У зв'язку з останніми змінами податкового законодавства вдосконалено формули розрахунку грошових потоків при фінансовому та операційному лізингу, що дозволить підприємствам значно знизити вірогідність помилок при виборі джерел фінансування оновлення основних засобів.

16

6. У ході проведеного дослідження проаналізовано недоліки і переваги існуючих методів оцінки основних засобів. Розроблено пропозиції щодо застосування оптимальних методів оцінки для будівель і споруд (нерухомості), машин і устаткування у конкретних ситуаціях. Удосконалено існуюча методологія розрахунку вартості оцінюваних об'єктів основних засобів за ціною однорідних об'єктів при витратному підході.

7. Удосконалено організаційно-економічний механізм управління основними засобами, що містить додатковий елемент моніторингу змін, що відбуваються в ході реструктуризації підприємств і коректування нормативного забезпечення, що дозволяє підтримувати високу ефективність управління основними засобами підприємств. З метою істотного підвищення рівня управління основними засобами підприємств запропоновано впровадження в структуру управління процесного підходу. Схематично показано функціонування бізнес-процесів управління основними засобами підприємства. Наведено переваги і недоліки існуючого функціонального методу і пропонованого процесного.

8. Обґрунтовано важливість здійснення підприємствами оптимальної амортизаційної політики. Проведено аналіз використовуваних методів нарахування амортизації основних засобів на підприємствах металургії і машинобудування. Розроблено новий метод визначення балансової вартості основних засобів, що дозволяє будь-якому підприємству, яке застосовує податковий спосіб нарахування амортизації основних засобів у бухгалтерському обліку, прогнозувати балансову вартість своїх основних засобів і суми нарахованого за ними зносу в будь-якому з майбутніх періодів.

9. За допомогою методу парної кореляції на прикладі ВАТ «ММК ім. Ілліча» і

ВАТ «Азовзагальмаш» доведено зв'язок між технічним рівнем виробництва, вираженим через ступінь оновлення основних засобів, і фінансовими результатами операційної діяльності металургійних і машинобудівних підприємств. Встановлено лаги часу реагування фінансових результатів операційної діяльності на оновлення основних засобів за кожним із цих підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Опубліковано у фахових виданнях

1.

2.

3.

17

Особистий внесок здобувача: розроблено метод, що дозволяє здійснювати розрахунки термінів амортизації основних засобів в умовах податкового методу її нарахування.

4.

5.

Особистий внесок здобувача: визначення впливу оновлення основних засобів на підвищення ефективності виробництва металургійних підприємств.

Опубліковано за матеріалами науково-практичних конференцій

6.

7.

Опубліковано у інших виданнях:

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

АНОТАЦІЯ

Фурсов О.І. Удосконалення системи управління основними засобами в умовах реструктуризації (на прикладі машинобудівних і металургійних підприємств). – Рукопис.

18

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами. – Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2008.

Дисертація присвячена проблемі управління основними засобами машинобудівних і металургійних підприємств в умовах реструктуризації. Показано, що реструктуризація є найбільш радикальним і ефективним способом перетворення підприємств у процесі антикризового управління ними. Розроблено новий показник оцінки технічного рівня підприємства – коефіцієнт розвитку, який визначається відношенням обсягів введення в експлуатацію нових об'єктів основних засобів з урахуванням вартості ремонтів та інших поліпшень, що збільшують балансову вартість діючих об'єктів, до нарахованих сум зносу. Досліджено методи обліку амортизації основних засобів у бухгалтерському обліку, які застосовують машинобудівні і металургійні підприємства. Розроблено метод, що дозволяє планувати вартість основних засобів в умовах податкового методу обліку їх амортизації. Запропоновано більш досконалий організаційно-економічний механізм управління основними засобами машинобудівних і металургійних підприємств. Показано недоліки функціонального підходу до управління основними засобами, замість якого запропоновано більш прогресивний, так званий продуктовий, або процесний підхід. Подано переваги процесного підходу,