Національна Академія наук України

Національна бібліотека України

імені В. І. Вернадського

Яценко Олег Миколайович

УДК 016:929](477):681.3

розвиток СИСТЕМи ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

БІОБІБЛІОГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У Національній

бібліотеці України імені В. І. Вернадського

(90-і рр. 20 ст.)

07.00.08 — книгознавство, бібліотекознавство та бібліографознавство

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті біографічних досліджень

Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Науковий керівник: доктор історичних наук

Чишко Віталій Сергійович,

директор Інституту біографічних

досліджень Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Омельчук Володимир Юхимович,

завідуючий відділом національної

бібліографії Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського

кандидат історичних наук, професор

Бабич Василь Степанович,

Київський національний університет культури і мистецтв

Провідна установа Інститут історії України НАН України, відділ історії культури українського

народу

Захист відбудеться 30 березня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий 29 лютого 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук А. О. Чекмарьов

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасній істори-чній науці особлива увага приділяється проблемі обгрунтованості та віро-гідності досліджень: інтерпретації фактів, аналізу подій, визначенню діяльності та ролі історичних діячів. У період національно-культурного відродження України велику роль відіграють біобібліографічні дослід-же-н--ня, розгортається діяльність щодо створення Українського біогра-фічного словника (далі УБС), яку здійснює Інститут біографічних дослід-жень (далі ІБД), створений у 1993 році на базі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (да-лі НБУВ). Важливе місце у цій діяльності займає розробка теоретичних питань та науково-практичних засад загального УБС як джерела біографічної та бібліографічної інформації про твори тієї чи іншої особи, повязаної з Україною походженням, життям або діяльністю, а також її персоналію. Збір, аналіз, обробка та формування масивів бібліографічної інформації – одні з найбільш трудомістких та рутинних процесів інтелектуальної праці, і в сучасних умовах зростання потоку інформації не можуть здійснюватися традиційними методами.

Тому ведуться активні пошуки оптимальних шляхів реалізації цих зав-дань з урахуванням розвитку методів науково-інформаційної діяльності в соціально-комунікативних процесах із залученням сучасних інформаційних техно-логій (далі ІТ), що дає можливість збирати біографічну інформацію, бібліографію творчого доробку та літературу про особу (персоналію) у факто-гра-фі-ч--них (біографічних) та бібліографічних базах даних (далі БД). Обєд--нання цих баз дає змогу максимально ефективно створювати біографічні, біобібліографічні словники, науково-довідкові видання та інші матеріали цього типу на традиційній паперовій основі, а також на магнітних та оптичних носіях.

На сьогодні в Україні та діаспорі здійснюються численні дослідження у галузі історії бібліографії України (роботи І.І. Кор-нєйчика), біографістики (зо-крема праці В.С. Чишка, О.Л. Валевсь-ко-го та ін.), біографічні та біо-біб-ліо-гра--фічні дослідження (видання Ф.П. Погребен-ни-ка, Ю.О. Храмова, М.М. Ро---ма-нюка, Л.Р. Винара та ін.), впровадження ІТ та дослідження проблеми створення інформаційних біб-ліо-гра-фічних та архівних ресурсів (праці Г.В. Бо-ря-ка, Л.Й. Костенка, І.П. Антоненко та ін.). У цих дослідженнях ставилися ок-ре-мі питання щодо проблеми оптимізації біобібліографічних розробок та фор-му--ван-ня фактографічних та бібліографічних БД, але всі вони мають вузьковідомчий або фрагментарний характер. Водночас біобібліографічні аспекти у контексті нових ІТ не знайшли відповідного відображення у сучасній історичній науці.

Таким чином, досягнення у галузі біобібліографії та впровадження нових комп’ютерних технологій у бібліотечну справу в Україні дозволяють з дос-та-тнім обгрунтуванням підійти до розв’язання багатьох теоретичних і практичних зав-дань інформаційного забезпечення (далі ІЗ) біобібліографічної діяльності, створення біографіч-них та бібліографічних БД, їх взаємодії та взаємо-за-лежності, які ще не вивчені належним чином.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з плановою темою ІБД НБУВ: “Підготовка матеріалів до Українського біографічного словника, створення компютерної бази даних біографічної та біобібліографічної інформації”.

Об’єкт дослідження – система інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності у НБУВ.

Предмет дослідження – специфіка і тенденції становлення біобібліографії в Україні та перспективи її розвитку на основі формування системи фактографічних (біографічних) та бібліографічних БД.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є створення концеп-туальної моделі системи інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності у НБУВ як з позицій історичної фактографії у галузі української біографістики, так і з позицій найбільш перспективних і адекватних комп’ютерних засобів і прогресивних інформаційних технологій.

Для досягнення цієї мети в дисертації поставлено такі основні завдання:

-

- розглянути традиційну технологію складання біобібліографічної продукції та вивчити сучасний стан біобібліографічної діяльності у НБУВ;

- побудувати модель системи інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності НБУВ з використанням сучасних інформаційних технологій;

- дослідити основні елементи моделі у їх розвитку, взаємодії та взає-мозалежності;

- опрацювати технологію взаємозв’язку бібліографічних та факто-графічних (біографічних) баз даних;

- розробити пропозиції щодо перспективних напрямів розвитку біобібліографії у НБУВ.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 90-х років 20 ст. Саме у цей час почалося формування основних елементів системи ІЗ біобібліографічної діяльності у НБУВ. Зазначені хронологічні межі в значній мірі є умовними, оскільки під час дослідження доводилося звертатися до історії становлення та розвитку біобібліографії в Україні – початок 19–20 ст.

Джерельну базу дослідження складають документи державних органів влади, пов’язані з розвитком бібліотечної справи, інструктивні та довідково-інформаційні матеріали бібліотечних установ, наукові праці з історії та теорії книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, матеріали науково-практичних конференцій та ін. матеріали.

Важливим джерелом для дисертації була спеціальна періодика, у то-му числі бібліотечна, зокрема журнали “Киевская старина”, “Бібліо-гра-фічні вісті”, “Бібліотечний вісник”, “Інформатизація та нові технології” та ін. Також опрацьовано масив архівних документів присвячених діяльності Постійної комісії для складання біографічного словника діячів України (Інститут рукопису НБУВ, Ф.Х), та матеріалам біографічного словника І.О.Левицького (Відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки імені Стефаника, Ф.НТШ, №493).

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше в Ук-раїні органічно поєднано методику історичної фактографії у галузі української біографістики з найбільш перспективними ком-п’ю--терними засобами і прогресивними ІТ. На основі цього проведено комплексне дослідження можливостей поєднання бібліографічних БД з біографічними та їх взаємодії. У процесі дослідження:

-

- розглянуто традиційну методику складання біобібліографічної продукції та вивчено сучасний стан біобібліографічної діяльності у НБУВ;

- створено концептуальну модель системи ІЗ біобібліографічної діяльності у НБУВ;

- розроблено методичні положення фор-му-ван-ня біографічних та бібліографічних БД;

- при створенні БД УБС проведено адаптацію міжнародних ко-мунікатив-них фор-ма-тів обміну бібліографічною інформацією (UNIMARC, UNIMARC / Authorities) під завдання діяльності ІБД НБУВ;

- відпрацьовано напрями взаємодії біо-гра-фіч-них і бібліографічних БД;

- сформульовано основні положення розвитку системи ІЗ біобібліографічної діяль-нос-ті НБУВ.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового досліджен-ня апробовано та впроваджено у практику при фор-муванні БД ІБД НБУВ. Створені БД використовуються при підготовці до видання УБС, для проведення біографічних досліджень, виготовлення біобібліографічної продукції тематичного, регіонального, хронологічного спрямування – словників, довідників та покажчиків, які можуть бути використані в різних сферах діяльності, зокрема у галузі культури, науки, освіти, політики і т.д. Матеріали і висновки дисертації можуть стати у пригоді при підготовці технології укладання авторитетних файлів "Імя особи" для підтримки електроних каталогів (далі ЕК).

Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертації доповідались та публікувались у матеріалах наукових конференцій: "Нау-кова бібліотека в сучас-ному соціокультурному контексті" (1993), "УБС: іс--торія і проблематика створення" (1996), "Ук-раїн--ське архівознавство: історія, су-час--ний стан та перспективи" (1996), "Проблеми вдосконалення каталогів наукових біб-лі-о-тек" (1997), "УБС: проблеми створення" (1998), а також у спеціальних періо-ди-ч-них ви-даннях. Автор брав участь у виконанні планових тем "Створення ком-п’ютерної БД словникової частини УБС" (1996–1998 рр.) та "Підготовка матеріалів до УБС, створення компютерної БД біографічної та біобібліографічної інформації", проекту "Упорядкування та комп’юте-ри-зація бібліотеки НТШ у Європі, м. Сарсель (Франція)". Результати дослідження ав-то--ра знайшли відображення в практичних рекомендаціях щодо вдо-сконалення діяльності ІБД.

Дисертація обсягом 150 сторінок складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (262), 7 додатків.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, наукову новизну та практич-не значення роботи, сформульовано її мету і завдання, визначено хронологічну межу та зв’язок роботи з науковими програмами.

Перший розділ "Історичні передумови формування системи інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності у НБУВ: історіографія та джерельна база дослідження". Українська бібліографія має досить високий рівень розвитку, жанрову розмаїтість – це стосується видань різних типів бібліографі-чних посібників. Про це свідчать монографії І.І. Корнейчика “Історія української бібліографії: Дожовтневий період” (Х., 1971), М. Гуменюка “Українські бібліографи 19 – поч. 20 ст.” (Х., 1969) та ін. Щодо бібліографознавства, тобто вивчення окремих теоретичних проблем, історії і розвитку української бібліографії, її організації і методики бібліографування, то воно знаходилося у зародковому стані: такі думки були висловлені у виступах до бібліографічних праць, у рецензіях та відгуках про них, і лише окремі висловлювання стосувалися ролі і завдання української бібліографії, методики складання покажчиків тощо. Не було теоретичних традицій, шкіл, жодної національної дослідної установи Королевич Н.Ф. Українські бібліографи XX століття: Навч. посібн. для ін-тів культури України. – К.: Кн. палата України, 1998. – С. 29.

У науковій літературі висвітлювалися окремі аспекти проблеми інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності, існує низка праць з близьких та дотичних тем, зокрема з питань біографістики, бібліографії. Проте, фактично, немає жодної монографічної праці, в якій було б здійснено комплексний аналіз розвитку біобібліографічної діяльності в Україні.

Проведена робота є базою для історико-бібліографознавчого аналізу стану біобібліографії в Україні і визначення перспективних напрямів її онов-лення. Для періодизації розвитку біобібліографії в Україні здійснено історіографічний аналіз публікацій і недрукованих джерел з проблем біобібліографії.

Багатосторонній комплекс джерел розглядається нами в історіографічному, джерельному та бібліографічному аспектах. Основними джерелами вив-чення історії біобібліографії є: опубліковані праці, що стосуються теми, бібліографічні посібники та архівні матеріали. Серед опублікованих праць – публікації з історії бібліографії, бібліотечної справи, журналістики, а також з історії науки, техніки, сільського господарства, у тому числі праці наукових товариств, видатних учених тощо. Основним джерелом вивчення стану теорії та методики біобібліографії в різні історичні періоди є біобібліографічні посібники.

Безперечний інтерес становлять результати, які одержали дослідники української бібліографії. Велике значення мають праці М. Ясинського, В. Дорошенка, Ю. Меженка та ін., присвячені розробці теоретико-мето-дич-них і організаційних засад створення українського бібліографічного репертуару, проте біобібліографічний зріз цієї проблеми залишився поза увагою дослідників. Окремі сторони даної проблеми розглядали визначні українські вчені П. Єфименко, В. Іконников, І. Франко, Д. Багалій та ін.

Найбільш грунтовною працею періоду 19 – початку 20 ст., що узагальнює дослідження з історії біобібліографії за цей час, є “Історія української бібліографії. Дожовтневий період” І.І. Корнєйчика (Х., 1971). Серед діаспорних видань варто відзначити біобібліографічні покажчики Любомира Винара, Льва Биковського та ін., котрі збагатили українську біобібліографію. Проте аналіз бібліографознавчих та історіографічних публікацій засвідчує відсутність узагальнюючих наукових праць, в яких біобібліографічні видання в Україні аналізуються як джерела біографічної та бібліографічної інформації.

Вивчення архівних матеріалів біографічного словника І.О. Левицького (Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. – Ф. НТШ), неопублікованих документів діяльності Постійної комісії по складанню біографічного словника діячів України (НБУВ. Інститут рукопису. – Ф. X) дало змогу проаналізувати традиційну методику складання біобібліографічних словників українськими бібліографами в кінці 19 – першій половині 20 ст. На основі перегляду протоколів засідань, звітів комісії, різного роду інструктивно-мето-дичних матеріалів вивчено досвід укладання біобібліографічного словника, його джерельну базу та методику збору біографічної інформації.

Результати історіографічного аналізу і узагальнення практичного досвіду дозволили виділити чотири комплексні етапи розвитку біобібліографії в Україні. Ці етапи значною мірою визначаються політичною та соціально-економічною ситуацією в країні.

Перший етап – зародження загальної біобібліографії українських діячів, який припадає на 50-і роки 19 ст. і повязаний з іменами Г.М. Геннаді і Г.О. Мило-радо-вича. На сторінках “Черниговских губернских ведомостей” були опубліковані як доповнення до бібліографічних покажчиків з українознавства О.М. Лазаревського біобібліографічні матеріали “О замечательных людях Малороссии”.

Другий етап – кінець 19 – початок 20 ст. – розвиток методики складання біобібліографічної продукції: вперше здійснювалася колективна робота по створенню загального УБС під керівництвом М.С. Грушевського та В.Б. Анто--нови-ча (1893); паралельно в Галичині – перші випуски І.О. Ле--ви--цького “При-карпатска Русь в XIX віці в біогра--фіях і портретах її діячів”; вагомий внесок у справу розвитку біобі-бліографії у цей період зробили І.Ф. Павловський, С.І. Пономарьов, О.М. Огоновський, М.Ф. Ко---маров, В.С. Іконников, Д.І. Ба-галій та ін.

Третій етап – у 1918 р. вперше справою біобібліографії в Україні почали займатися на держав-ному рівні – при Всеукраїнській Академії наук створюється Постійна Комісія по складанню біо-графічного словника діячів України, де працювали видатні українські вчені Д.І. Багалій, В.Л. Мод-за-левський, А.Ю. Крим-ський, Г.Г. Пав-лу--ць-кий, Є.К. Тимчен-ко. Словник мав стати довідково-біобібліо-гра-фіч-ним виданням, але репресії 30-х років припинили цю роботу і негативно позначилися на стані наукової розробки проблеми; у 30-х роках робота в напрямі біобібліографії в Україні фактично припинилась.

Четвертий етап – політико-ідеологічні умови, що склалися в радянській Україні, стри-мували розвиток загального біобібліографічного словника на національній основі. В цей час виходять у світ окремі тематичні та галузеві біобі-б-ліо--графії, персональні покажчики, біобібліографічні серії. Найбільша праця за цей період – 5-томний словник “Ук-ра-їнські письменники". Це перша в історії нашої культури багатотомна біо--бібліографічна праця, яка на час свого виходу була безперечним здо-бутком української науки і відбивала, з одного боку, її творчі потен-ційні можливості, а з другого – обмеження і заборони, ідеологічні стереотипи, що тяжіли над українською наукою.

Велика роль у розвитку біобібліографії в Україні належить НБУВ. За час свого існування бібліотека та її співробітники підготували та видали понад 100 біобібліографічних праць. Вона була також науково-методичним центром з організації бібліо-графіч-ної продукції цього типу для бібліотек та установ системи Академії наук України. Підготовлені бібліотекою методичні ре-комендації регламентували структуру, редакційно-технічне оформлення та поліграфічне виконання випусків серії “Біобібліо-гра--фія учених Ук-раїнської РСР”, розглядали особливості бібліографічного опису у списках літератури про життя та діяльність учених, а також у покажчиках їхніх праць.

Необхідно відзначити внесок у розвиток української біобібліографії таких співробітників НБУВ, як Федір Максименко, Іван Бойко, Федір Сарана. Вони прокладали нові шляхи, розробляли нові нетрадиційні методи бібліографування літератури, складання біобібліографічної продукції. Це перш за все стосувалося персональних бібліографічних покажчиків.

У 1993 році НАН України відновила біографічні дослідження на базі НБУВ, у якій зосереджено найбільші в Україні масиви біографічної інформації. Колективом ІБД НБУВ розпочато роботу над створенням ком-п’ютерної БД УБС. ІБД – науково-дослідна інституція, національний центр біогра-фічних дослід-жень. Його функціями є: розробка теоретич-них та науко-во-методич-них проблем ук-раїнської біографістики; збирання, наукове опрацюван-ня, підготов-ка до видання ма-теріа-лів біографій діячів України; створення комп’ютерних БД біо-бібліо-графіч-ної інформації, розроблення та впровадження ІТ в українську біогра-фістику; підготовка до видання бага-тотомного УБС; координація досліджень з української біографістики.

Українська біографістика дедалі більше перетворюється зі справи окремих аматорів на загальновизнаний напрям наукових досліджень, а постановка питання про створення УБС і перші реальні кроки до досягнення цієї мети свідчать, що такі дослідження стають загальнонаціональними за своїм масштабом і значенням.

Другий розділ “Теоретико-методичні засади біобібліографічної діяльності”. 20 ст. характеризується розвитком інтегрованих форм біографії та наукової продукції, а це свідчить про наближення біографічних методик до історичних дос-ліджень і усвідомлення ролі особистості та її життя в історичному процесі. Найпоширенішим видом нових форм біографічної продукції є біобібліографія.

У сучасних умовах на особливу увагу дослідників заслуговують ви-дання, покликані задовольнити інформаційні потреби широких кіл чи-тачів. Це різноманітні довідники, насамперед ті, що скеровують по-дальшу само-стійну роботу, адже подають цінні бібліографічні матеріа-ли. Саме до таких видань належать біобібліографічні словники – особ-ливий різновид словни-ків, у яких біографічні відомості про певних осіб (діячів історії, нау-ки, літератури, мистецтва тощо) поєднуються з переліком їхніх робіт або літератури про певну особу (або одночасно як творів даного автора, так і літератури про нього). Біобібліографічні словники несуть у собі по-двійний шар інформації – біографічні та бібліографічні відомості, співвідношення між якими може бути різним і визначається насамперед читацькими потребами та цільовим призначенням конкретного видан-ня. Весь літературно-бібліографічний матеріал про кожну особу збирається в окремій, так званій персональній рубриці, а самі рубрики ("персональні гнізда") розташовуються за алфавітом прізвищ осіб.

З розвитком біобібліографії паралельно розвивалася методика складання біобібліографічних покажчиків. Поступово, замість поодиноких бібліографів цим, починають займатися окремі установи та організації. На сьогоднішній день склалися загальні принципи бібліографічного вияву та відбору матеріалу для випуску біобібліографічної продукції, і визначаються вони тематичними та хронологічними рамками.

Тематичне охоплення матеріалу випливає з основних завдань того чи іншого видання. Формування матеріалу буває повне – із врахуванням опублікованих та неопублікованих праць особи та літератури про неї, без будь-яких територіальних чи мовних обмежень (в основному це персональні покажчики), або вибіркове (найбільш значимі, повні джерела).

Хронологічне охоплення матеріалу визначається роком першої публікації та роком підготовки біобібліографічного покажчика.

Коло джерел бібліографічного пошуку документів при складанні покажчика праць особи визначається шляхом вивчення матеріалів його життя та діяльності.

ІЗ – один з основних напрямів бібліотечно-бібліографічних центрів. Під ІЗ біобібліографіч-ної діяльності мається на увазі не тільки потік інформації, направлений до користувача, але і система, яка включає в себе саму інформацію, засоби її отримання, переробки і передачі для використання.

Методика та організація ІЗ біобібліографіч-ної діяльності пов’язана з впровадженням наслідків теоретичних та історич-них досліджень у життя, у практику бібліографічної роботи. Перед нею стоїть завдання розробки раціональних засобів і правил, що мають знайти застосування в практиці сучасних біографічних досліджень. Здебільшо-го вона стосується пошуку та систематизації біографічної інформації про осіб, пов’язаних з історією, наукою та культурою України.

Дальший прогрес у вирішені численних методичних та організаційних проблем у галузі біобібліографічної діяльності пов’язаний з впровадженням сучасних ІТ у бібліографічні процеси.

Проблеми інформатизації соціогуманітарних досліджень стають ос-таннім часом усе актуальнішими. Від їх вирішення знач-ною мірою залежить подаль-ший розвиток усієї гуманітарної сфери в Україні. Але ІЗ соціогуманітарних досліджень в Україні, темпи впровадження новітніх ІТ у практи-ку наукових розробок не відповідають вимогам сьогоднішнього дня.

З метою забезпечення інформатизації наукових досліджень соціального та гуманітарного профілю Президія НАН України вважає пріоритетним завданням ус-танов відділень соціогуманітарного профілю НАН України розроблення теоретич-них засад інформатизації соціогуманітарних досліджень та практичну роботу із створення сучасних науково-ін-формаційних мереж і впровадження новітніх ІТ. Се-ред першочергових завдань інформатизації соціогуманітарних досліджень в устано-вах НАН України в тому числі відзначено: створення цілісної системи на-ціональної бібліографії у галузі соціальних та гуманітарних наук, куль-тури та освіти; створення комп’ютерних БД з соціогуманітарної проблематики, сучасних інформаційних мереж, електронних бібліотек та архівів; підготовка фундаментального багатотом-ного УБС, тематичних та регіональних біографічних словників та довідників, комп’ютерних БД біобібліографічної інформації.

Сучасний стан розвитку комп’ютерної техніки і про-грамного за-без-пе-че-ння, широке розповсюдження персональних комп’ютерів вима-гають нового під-ходу до формування завдань наукових досліджень гуманітарних наук. Осо-бливо це актуально в біографістиці, де робота в першу чергу пов’язана з узагальненням ін-формації, яка знаходиться у великій кількості джерел. Використання комп’ютерів у цій ділянці дозволяє за короткий час досягти суттєвих ре-зу-ль-татів. Тому проблеми ство-рення УБС слід роз-глядати перш за все з погляду застосування при його укладанні новітніх ІТ. Пе-ре-хід на нову технологію ведення наукових досліджень, відмова від традиційних форм паперових картотек та звичних поліграфічних форматів вимага-ють розробки но-вої автоматизованої технології підготовки біографічної та біобібліографічної продукції. В основі цієї технології повинно лежати відображення словників у вигля-ді БД.

Процес інформаційно-технологічного забезпечення біобіб-ліогра-фічної діяль-ності поєднує в собі чотири складові, які характери-зують її в різних аспектах:

n

n

n

n

Обов’язковою процедурою історико-біографічних досліджень є визначення кола усіх можливих біографічних джерел. У біографії не може бути обмеження джерелознавчої бази – історик прагне до її вичерпності як основи вірогідного аналізу. Біографію можна створити лише за умов повного знання та розуміння всього життєвого шляху, зовнішніх та внутрішніх зв’язків. Істо-рик не може бути обмеженим окремим періодом життя та некомпетентним відбором історичних та біографічних фактів. Тут дуже важливим є використання методів архівної та бібліографічної евристики, виявлення вичерпного кола прямих, що належать безпосередньо об’єктові, та суміжних документів й історичних джерел, які визначають глибину ретроспективного пошуку.

Процес пошуку джерел здійснюється як постійна процедура всієї емпіри-чної стадії дослідження – пошук та аналіз інформації в джерелах супровод--жується розширенням біографічних відомостей, появою нових зв’яз-ків та по-шуком додаткових джерел. Розпорошеність джерельної бази особи пов’язана з різноманітністю її діяльності та численними зв’я--з--ками з житям суспільства в цілому. Для встановлення віро-гідних даних необхідно провести порівняльний аналіз джерел, фактів, подій, що, в свою чергу, вимагає висвітлення всієї сукупності джерельної бази. Методи аналізу – джерелознавчий, текстологічний, палеографічний, бібліоло-гіч-ний, генеалогічний, археографічний та ін. Проблема джерельної бази біографічних досліджень має свою специфіку – основними джерелами, крім офіційних, що реєструють лише основні біографічні дати життя (свідоцтва, довідки, дипломи, протоколи та ін.), є, як правило, суб’єктивовані джерела – спогади, щоденники, листування, автобіографії.

Якщо раніше комп’ютерне управління зводилося до організації та збереження інформації, планування і керування інформаційними процесами, за допомогою яких встановлювалася реальна цінність інформаційних систем і досягалося найбільш повне її використання, то зараз акценти зводяться, в основному, у напрямі раціоналізації співробітництва та кооперації у конкретних інформаційних системах. Ці явища – наслідок кількісних і якісних змін комунікаційних послуг в умовах новітніх ІТ та нових форм інформаційних систем, орієнтованих на децентралізацію, розподіл та мобільність організа-цій, що відповідає інтересам та перспективним завданням концепції розвитку комп’ютерного забезпечення УБС і біографічних досліджень у цілому.

Третій розділ “Формування системи інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності НБУВ та напрями її розвитку”. Під системою ІЗ біобібліографічної діяльності про-понується мати на увазі процес ство--рення інформаційної інфраструктури НБУВ, яка повинна забезпечити роз-виток та широкомасштабне застосування методів та за-со-бів збору, перетворення, збереження та розповсюдження біобібліографічної ін-фор-ма-ції для систематизації наявних і формування нових знань та їх використання з ме-тою управління його поточним станом та подальшим удосконаленням і розвит-ком.

У 1993 році ІБД на базі НБУВ було відновлено роботу по складанню УБС. З са-мого початку формування концептуальних засад створення УБС передбачалося ши-роке використання новітніх ІТ. Відповідно до цього бачення була розроблена “Кон-цепція програмно-комп'ютер-но--го забезпечення підготовки та видання УБС”, у якій викладено мету, зав-да-н--ня та методологічні засади запланованих розробок, а та-кож наведено пере-лік основних етапів виконання проекту та необхідних для цього за-со-бів. Одним з головних завдань визначено необхідність започаткування комп’ю-те----р-ної БД УБС, яка з часом могла б перетворитися у банк знань, а пізніше – в ек-с-пе-р---тну систему загальнонаціонального значення. Така постановка питання пе-ред-ба-чає:

по-перше – досягнути раціонального введення та виведення на різні носії (па-перові, магнітні, оптичні) біографічної (фактографічної) та іншої (бібліографіч-ної, графічної, аудіовізуальної і т.п.) інформації, у тому числі – і виго-товлення ори-гі-нал-макетів видань різних типів (словнико-вих, енциклопедичних, те-матичних та ін.);

по-друге – використовувати фактографічну інформацію БД УБС, структура якої сумісна з форматом UNIMARC / Authorities, для створення файлів автори-тет-них записів “Ім’я особи” для підтримки ЕК;

по-третє – забезпечити можливість проведення системних біографічних дослід-жень на базі зібраної в електронній формі біографічної інформації.

У процесі дослідження було побудовано структуру системи ІЗ біобібліографічної діяльності, в якій виділено процеси та опе-рації. Пока-за-но вплив сучасних комп’ютер-них технологій на діяльність системи. Основним мо-мен--том є засоби її реалізації. Наводяться способи використання пошу-ку біографічної та біобібліографічної інформації, її обробки та внесення до БД "Ал-фа-віт-ний словник УБС" та "Джерела біографічної інформації". Елементи системи розглядаються як складна, цілісна, динамічна форма існування, яка поєднує в собі сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих складо-вих. Виходячи з цього, у процесі дослідження обгрунтовано її поділ на підсистеми.

Перший елемент системи – ресурсонакопичення – поєднує процеси й операції, спрямовані на виявлення бібліографічних джерел, які утримують біографічну інформацію. Українська біографічна продукція багата й багато-гранна. Вона може бути яв-ною, доступною кожному користувачеві, і завуальованою, "схованою". Останнє оз-начає, що якийсь час вона існує в "тайниках" документального масиву, у формі ок-ремих, неорганізованих відомостей про документи біографічного характеру. Зав-дання полягає в тому, щоб зробити цю інформацію явною. Для цього необхідно вия-вити всі відомості про біогра-фічні твори й документально зафіксувати їх у чітко визначеній логічній послі-дов-нос--ті. Сучасна бібліографічна інформація має справу не лише з текстовими доку-мен--тами, а й з аудіо- та відеоматеріалами (звукозаписи, фотографії, кіноплівки, ві-део, діапозитиви тощо). Сьогодні постало зав-дання обробити (описати) ці доку-мен-ти таким чином, щоб була можли-вість оперативного пошуку необхідної інформації се-ред величезного масиву документів. Суть цього виду роботи полягає у виділенні із загального масиву бібліографічного матеріалу біографічної інформації, вияв-ле-ної шляхом бібліографічного пошуку.

Використовуються два види пошуку: ретроспективний та поточний. Перший включає в себе виявлення в документальних масивах (бібліотечні каталоги, картотеки, архіви, книжкові літописи, літопис журнальних статей, періодичні видання, реферативні журнали за минулі роки та ін.) матеріалів біографічного характеру. Результат цієї праці – бібліографічні списки з сиглами фондоутримувача та шифрами зберігання. Поточний пошук має на меті виявлення біографічної інформації з нових джерел, які тільки вийшли в світ. НБУВ отримує обов’язковий примірник, і вже розпочала роботу із створення ЕК, в який заносяться нові надходження. На сьогодні в ЕК можна знайти біографічні твори за допомогою шифрів та ключових слів. Але цей спосіб не дає стовідсоткового результату, бо методи опису документів в електронній формі, які зараз використовуються в НБУВ, поки що не відповідають вимогам повного виявлення біографічних даних – в електронному варіанті бібліографічного опису документу не використовується блок кодованої інформації. Тому на цьому етапі поряд з новими можливостями також застосовуються традиційні засоби бібліографічного пошуку.

Другий елемент системи – підсистема ресурсозберігання та аналітико-синтетичної обробки. Результати пошуку – бібліографічний матеріал з шифрами зберігання за допомогою магнітних носіїв або комунікаційних мереж переноситься у відповідні поля БД "Джерела біографічної інформації". Виконання цієї операції можливе при використанні комунікативних форматів обміну бібліографічною інформацією. Біобібліографія, знайдена традиційними методами, заноситься до БД вручну.

Мета БД "Джерела біографічної інформації" – збір, обробка, систематизація бібліографічної інформації, в якій подаються біографічні відомості про осіб, які ввійдуть до комп’ютерної БД “Алфавітний словник УБС”.

Одним з основних напрямів роботи ІБД є аналітико-синтетична обробка джерел на предмет виявлення в них біографічних матеріалів про осіб, які ввійдуть до УБС, та занесення цієї інформації до БД. З цією метою започатковано фактографічну БД "Алфавітний словник УБС", що є першим етапом у створенні БД УБС. Для підвищення якості процесу збирання та обробляння біографічного матеріалу та внесення його до БД “Алфавітний словник УБС” було запропоновано технологію, за допомогою якої знайдені при обробці джерел біографічні дані заносяться в картку встановленого зразка, а також відпрацьовано правила внесення інформації до неї.

Укладання УБС за допомогою БД вимагає створення відповідного програмно-го забезпечення, яке б вирішувало задачу автоматизації технологіч--но-го процесу. БД УБС складається з двох фрагментів: БД, яка знаходиться на головному компютері (сервері), та програмної оболонки, що розміщена на робочих станціях, котрі повязані між собою локальною або (та) глобальною мережею. БД цієї системи створено у SQL-СУБД INTERBASE. Програмний комплекс розроблено з використанням клієнт-серверної технології. Мова програмування DELPHI.

За останні роки збільшився масив літератури з біографістики, значно розширилися тематичні кордони, звертає на себе увагу надмірна різнорідність видів документів і типів видань. Ще одна особливість документального потоку з даної тематики – наявність великої кількості списків творів окремих авторів і література про них, яка пуб-лікується самостійно, але значна частина розкидана по журна-лах, зібраннях творів, збірниках “На честь...”, “В па-м’ять...”, у звітах науко-вих установ, учбових закладів, біо-графічних словниках різних міс-це-востей і т.п. Значення біобібліографії у за-гальній системі бібліографі-чної інформації все більш зростає, але проблема полягає у то-му, що на сьогодні вона не зібрана в одному місці і це дуже ускладнює її пошук. Це питання можна розв’язати, якщо організувати поточний облік нових біографічних матеріалів, які виходять на території Україні та в діаспорі про осіб, причетних до історичного та куль-турного про-це-сів в Україні.

Облік має включати всі типи біографічних матеріалів: біографії, критичні матеріали з біографічними відомостями, автобіографії, листи, щоденники, мемуари, генеалогії, художні твори, у т.ч. драма-тичні твори, поезію, некро-логи, персональні бібліографії, портре-ти, ілюстра-ції, збірники біографій. Доцільно також облікову-ва--ти такі біографічні ма-теріали, як пе-редмови, післямови, розділи в книгах небіогра-фічного змісту. Цю проблему можливо вирішити шляхом використання новітніх ІТ у бібліотечно-бібліографічній діяль-ності, а саме: заповнення в електронному варіанті бібліографічного опису документів полів кодованої інформації, які містять серед масиву даних інформацію про наяв-ність у доку-менті біографічного матеріалу.

Ще одне важливе питання – взаємозв’язок та взаємозалежність ком-п’ю-терних біографічних та бібліогра-фічних БД. При порівнянні структури полів 600 "Ім’я особи, яке використовується як предметна рубрика", 700 "Ім’я особи – первинна інтелектуальна відповідальність" між-на-родного комунікативного формату UNIMARC та структури БД "Алфавітний слов-ник УБС" з’ясувалося, що поля мають подібну структуру, та відрізняються лише деякими деталями. Отже, існує сумісність цих систем. Але є розбіжності в здобуванні інформації для занесення її в структуровані поля. Основою поповнення біогра-фічних даних БД "Алфавітний словник УБС", а також авторитетних фай-лів "Ім’я особи" є бібліографічні та архівні джерела, причому структура цих БД дозволяє накопичувати різноманітні варіанти написання прізвища, ім’я особи, її псев-доніми, крип-тоніми тощо. Поля 600 та 700 формату UNIMARC, які використовуються в ЕК та бібліографічних БД, заповнюються з конкретного доку-мента на який скла-да-ється бібліографічний опис. Інформація, яка заноситься в ці поля, повністю від-по-відає даним цього документа. У випадку, коли існують варіанти написання прізвища автора документа, робиться зв’язок цього запису з записами у файлі авторитетних даних "Ім’я особи".

Біографічна БД "Алфавітний словник УБС" не може існувати без бібліогра-фічної інформації про знайдені ті чи інші біографічні дані, яка, в свою чергу, зано-ситься в БД "Джерела біографічної інформації". Дані про одну й ту саму особу присутні в різних джерелах, а іноді можуть бути й супереч-ли-вими. Ці відомості збагачують біографію особи новими свідченнями та фак-тами з життя та творчості, дають змогу уточнити питання, що стосуються дат життя, життє-вого шляху, творчості тощо.

Створювані ЕК також не можуть повноцінно функціонувати без файлів авто-ритетних записів типу "Ім’я особи". Адже багато авторів у про-цесі своєї творчості міняли прізвище, брали псевдоніми, підписувалися криптонімами. Це також стосується й осіб, про яких йдеться в документі, на який складається бібліографічний опис: інформація про них заноситься в поле 600 "Ім’я особи, яке використовується як предметна рубрика".

Сказане вище свідчить про взаємозв’язок та взаємозалежність бібліографіч-них БД (ЕК, "Джерела біографічної інформації") та фактографічних (біо-графіч-них) БД ("Алфавітний словник УБС", файли авторитетних даних типу "Ім’я особи"). Створення та використання файлів авторитетних даних, які враховують розбіжності у поданні заголовків бібліографічних записів (імен авторів, пред-метних рубрик) дозволить збагатити можливості ЕК, підвищити ефективність по-шуку в ньому.

Як ми бачимо, використання нових ІТ дає змогу систематизувати зібраний та описаний в електронній формі біо-графічний матеріал для дальшого розвитку української біобібліо-графії та розв’язання завдання ство-рення загальної біобі-бліографії українських діячів. А це, в свою чергу, буде важливим внеском у створення національного біографічного словника України.

Основні висновки дослідження

1. У середині 19 ст. в Україні виникла необхідність появи словників діячів України, зумовлена процесами формування української нації, зростання національної культури, а також досягненнями в літературі та науці. З'явилися перші біобібліографічні праці, які на національній основі висвітлювали шлях, пройдений українською літературою, наукою, культурою, виявляли українських діячів та давали перелік їхніх праць. Робота наших дожовтневих бібліографів була, без перебільшення, подвижницькою. В тодішніх умовах їхній труд мав важливе значення в боротьбі проти переслідувань українського слова, за розвиток демократичних течій у літературі та науковому житті, а також для створення бібліографічної бази в гуманітарній сфері. Продовженням цієї справи було заснування у 1918 р. Постійної Комісії при ВУАН по складанню біографічного словника діячів України. Вперше цією справою в Україні почали займатися на державному рівні. Але репресії 30-х років припинили цю роботу.

2. Аналіз біобібліографічної продукції радянського періоду свідчить — у цей час побачили світ фундаментальний 5-томний біобібліографічний словник "Українські письменники", велика кількість тематичної та галузевої біобібліографії, персональних покажчиків, біобібліографічних серій, але випуск загального біобібліографічного словника, підготовленого на національній основі, був неможливим у силу політико-ідеологічних умов.

3. Сучасний стан біобібліографічної діяльності НБУВ, як національної установи, передбачає відмовлення від традиційної технології створення біобібліографічної продукції. Нові концептуальні підходи до системи інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності враховують три фактори сучасного розвитку суспільства: демократичні процеси в Україні, інформатизація, збільшення уваги до ролі особистості та її життя в історичному процесі. Це, в свою чергу, вимагає загальнонаціонального підходу та урахування нових методів і технологій в біографічних дослідженнях, переходу на комп'ютерні ІТ з метою створення УБС.

4. Процес інформаційно-технологічного забезпечення біобібліографічної діяльності поєднує чотири складові: історико-біографічні дослідження, бібліографічна, комп'ютерна та науково-організаційна. Концептуальна модель системи складається з трьох підсистем: пошуку та накопичення біобібліографічного матеріалу, аналітико-синтетичної обробки та збереження біографічних відомостей, підсистеми управління й використання інформації. Тому вона вимагає програмного забезпечення, яке вирішувало б завдання пошуку, збору та упорядкування біографічних та бібліографічних даних та створення на їх основі біобібліографічної продукції, у тому числі на сучасних оптичних та магнітних носіях.

5. Аналіз полів 600, 700, 701, 702 формату UNIMARC, поля 200 формату UNIMARC / Authorities дозволив провести адаптацію цих міжнародних комунікативних форматів для вирішення завдань ІБД НБУВ (структура БД "Алфавітний словник УБС") і визначити взаємозв'язок та взаємозалежність бібліографічних БД (ЕК, "Джерела біографічної інформації") та біографічних БД ("Алфавітний словник УБС", файли авторитетних даних "Ім'я особи"). Таким чином, БД "Алфавітний словник УБС" є основою для підготовки файлів авторитетних даних "Ім'я особи", які використовуються для підтримки ЕК.

6. Розвиток ІЗ біобібліографічної діяльності потребує поточного об-ліку но-вих біографічних матеріалів, які виходять ук--раїнською мовою на території Україні та в діаспорі, про осіб, причетних до історичного та культурно-го про-цесів в Україні. Електронний варіант бібліографічного опису до-кументів включає кодовану інформацію про наявність в них біографічного матеріалу.

7. Аналіз динаміки елементів концептуальної моделі та її реалізації в умовах інформатизації дав змогу визначити перспективні напрями її розвитку: створення нових бібліотечно-інформаційних продуктів — комп'ютерної інформації; забезпечення ефективного використання бібліографічної та біографічної інформації; розробка проблем комплексної комп'ютеризації і впровадження інтеграційної мережевої технології; розробка технологічних основ взаємодії з іншими інформаційними системами.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1.

1.

1.

1.