Академії педагогічних наук України

ГУРАЛЮК Андрій Георгійович

УДК 371.1: 371.13 (043):024

Управління закладом післядипломної педагогічної освіти

із застосуванням комп’ютерних технологій

13.00.06 – теорія та методика управління освітою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Університеті менеджменту освіти Академії педагогічних наук України

Науковий керівник – доктор технічних наук, професор Чміль Анатолій Іванович, Університет менеджменту освіти АПН України, заступник директора Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Сорочан Тамара Михайлівна,

Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, ректор

кандидат педагогічних наук, доцент Карташова Любов Андріївна,

Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри інформатики і комп’ютерної техніки

Захист відбудеться “19” червня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .455.03 в Університеті менеджменту освіти АПН України за адресою:

04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, зала засідань

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету менеджменту освіти АПН України за адресою:

04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

Автореферат розісланий “17” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С.Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Трансформація освіти України у відповідності до соціально-економічних процесів у суспільстві та входження до різних структур всесвітньої інтеграції і взаємодії потребує принципово нових теоретичних і технологічних підходів до управління об’єктами, що впливають на вирішення цієї проблеми.

До таких об’єктів належить система післядипломної освіти, яка спрямована на швидке реагування і приведення компетентності кадрів у відповідність до рівня сучасних вимог. Поруч з необхідністю модернізації змісту підготовки і підвищення кваліфікації кадрів і, в першу чергу, керівників освіти важливою проблемою є технології управління, адекватні сучасним потребам і можливостям суспільства.

Одним із стратегічних напрямів модернізації управлінської діяльності закладів освіти є її інформатизація. Йдеться про впровадження комп’ютерних технологій в управлінський процес у післядипломній освіті для підвищення його ефективності відповідно до нових концептуальних підходів.

Питанню управління закладами освіти присвячено багато ґрунтовних наукових досліджень. Так, у працях вітчизняних і зарубіжних науковців знайшли відображення питання адекватного інформаційного забезпечення управління навчальними закладами. У дослідженні піднятої проблеми особливо важливими є наукові роботи В.І. Бондаря, Л.І. Даниленко, Г.В. Єльникової, Ю.А. Конаржевського, В.І. Маслова, О.А. Орлова, Н.М. Островерхової, В.С. Пікельної, Т.І. Шамової щодо визначення і систематизації управлінської інформації; В.Ю. Бикова, В.Д. Руденко, Ю.В. Чернова щодо впорядкування збору, обробки, збереження організаційно-управлінських даних; С.І. Архангельського, І.Є. Булах, Г.А. Дмитренка з питань забезпечення зворотного зв’язку в педагогічних системах.

Важливими в контексті даного наукового пошуку є дослідження В.П. Беспалька, В.В. Васильєва, В.В. Гуменюк, Л.М. Калініної, М.Л. Портнова, Н.Г. Протасової, В.А. Сластьоніна, Є.П. Смірнова, П.В. Худомінського та ін., де висвітлюються проблеми оптимізації роботи з організаційно-управлінською інформацією, забезпечення інформаційних потреб педагогічних кадрів, формування інформаційної культури педагогів тощо.

Цінність зазначених вище досліджень полягає в тому, що вони складають підґрунтя для подальшого вивчення та розвитку теорії і технології інформаційного забезпечення процесу управління педагогічними системами. Проте необхідно зауважити, що в даних роботах недостатню увагу приділено системі управління закладом післядипломної педагогічної освіти, зокрема висвітленню управлінських проблем, що постають перед закладами післядипломної педагогічної освіти (ЗППО), а також шляхам їх вирішення в умовах розвитку інформаційних технологій. Цей розвиток виявив цілу низку протиріч, що виникли в системі управління закладом ППО, а саме:

- між традиційною консервативністю змісту системи підготовки та фахового зростання працівників освіти і необхідністю постійної модернізації знань, умінь, усвідомлення проблем професійної діяльності в контексті нових потреб як у сфері освіти, так і суспільства в цілому;

- між появою нових інформаційних управлінських технологій і відсутністю загальної інформаційно-методичної системи, яка б здійснювала координацію їх впровадження;

- між великим обсягом рутинних операцій щодо здійснення управління закладами післядипломної педагогічної освіти та відсутністю єдиної інформаційно-аналітичної системи, яка б автоматизувала обробку управлінської інформації;

- між появою нових поколінь інформаційних засобів і технологій та рівнем готовності до їх використання керівниками закладів післядипломної педагогічної освіти у процесі управління тощо.

Необхідність подолання наведених протиріч, що виникають в управлінні закладами післядипломної освіти в сучасних умовах, недостатність вирішення теоретичних проблем і практичних питань, пов’язаних із застосуванням комп’ютерних технологій, обумовили актуальність дослідження і визначили вибір теми дисертаційного дослідження: „Управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій”.

Обраний напрям дослідження відповідає комплексній науково-дослідній темі „Теоретичні і методичні засади моделювання фахової компетентності керівників закладів освіти”, яка розробляється в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України (реєстраційний номер 0106U002462). Тему дисертації затверджено вченою радою ЦІППО АПН України (протокол № 10 від 24 грудня 2002 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 25.03.2003 р.).

Об’єктом дослідження є управління закладами післядипломної педагогічної освіти в Україні.

Предметом дослідження – система управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій.

Мета дисертаційного дослідження: підвищення ефективності управління закладом післядипломної педагогічної освіти шляхом розробки науково обґрунтованої та експериментально перевіреної прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що розробка та впровадження моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій підвищить ефективність управління таким закладом у випадку, якщо:

- ця модель буде побудована з урахуванням сучасних вимог до системи управління закладом ППО й у відповідності до існуючих потреб її автоматизації;

- буде застосовано системний підхід до побудови моделі, заснованої на модернізованих вимогах до комп’ютерних технологій як складової системи управління ЗППО;

- складові прогностичної моделі будуть адаптовані до умов конкретного ЗППО.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження визначені наведені нижче завдання.

1. Проаналізувати теоретичні джерела та практичний стан управління закладами післядипломної педагогічної освіти, виокремити існуючі проблеми та невирішені завдання.

2. Визначити особливості управління закладом післядипломної педагогічної освіти, з’ясувати практичні потреби в інформатизації та автоматизації управлінської діяльності, теоретично обґрунтувати прогностичну модель управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій.

3. Експериментально апробувати й оцінити ефективність запропонованої прогностичної моделі управлінської діяльності в закладах післядипломної педагогічної освіти.

4. Розробити рекомендації щодо впровадження прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія пізнання явищ дійсності, яка використовувалася для аналізу, систематизації, класифікації, узагальнень теоретичних положень щодо розвитку управління закладами післядипломної педагогічної освіти; структурно-функціональний метод, що використовувався в процесі виокремлення характерних ознак системи післядипломної освіти; принципи системного та ситуаційного підходів, які були застосовані для алгоритмізації процесу управління ЗППО, принципи теорії систем, принципи теорії управління якістю освіти, концептуальні положення щодо інформаційного забезпечення навчального процесу в закладах освіти; кібернетичний підхід до розробки системи управління з використанням комп’ютерних технологій; Національна доктрина розвитку освіти, Державна програма „Вчитель”, закони „Про вищу освіту”, „Про наукову та науково-технічну діяльність”, документи Болонського процесу та ін.

Теоретичною основою дослідження є: теорія використання інформаційно-комп’ютерних технологій в управлінні закладом освіти (В.Ю. Биков, А.М. Гуржій, М.І. Жалдак, Ю.О. Жук, О.І. Машбиць, В.І.Коробов, В.В. Олійник, Р.А. Осіпа, та ін.); сучасні дослідження проблем управління педагогічними системами (В.І. Бондар, Л.І. Даниленко, Г.В. Єльникова, Л.М. Калініна, В.І. Маслов, О.А. Орлов, В.С. Пікельна, Т.І. Шамова); теорія і методика моделювання управлінської діяльності (В.С. Пікельна, О.Г. Хомерики та ін.); кваліметричний підхід до визначення ефективності управління освітніми закладами (О.Л. Ануфрієва, Г.А. Дмитренко, Г.В. Єльникова та ін.), удосконалення післядипломної педагогічної освіти (Є.С. Барбіна, Н.М. Бібік, І.П. Жерносек, Н.Л. Коломінський, С.В. Крисюк, В.Ю. Кричевський, М.І. Лапенок, Н.Г. Протасова, Т.І. Сущенко та ін.);.

З метою розв’язання поставлених завдань здійснено комплексне використання загальнонаукових теоретичних і емпіричних методів.

Теоретичні методи: для розгляду історичних передумов та еволюції системи післядипломної педагогічної освіти було використано системно-історичний метод; проблемно-цільовий метод та метод системно-структурного аналізу наукової літератури, які дали змогу показати розвиток педагогічної думки з досліджуваної проблеми; метод педагогічного моделювання було використано при розробці і побудові прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій; факторно-критеріальне моделювання було покладено в основу розробки моделей оцінки ефективності як окремих автоматизованих робочих місць, так і ефективності управління закладом ППО; за допомогою системно-узагальнюючого методу було зроблено висновки за результатами дослідження; методи аналізу і синтезу, абстрагування, ідеалізації, формалізації та узагальнення застосовано для формулювання і систематизації висновків, рекомендацій і визначення шляхів подальших досліджень поставленої проблеми.

При проведенні дослідження було використано такі емпіричні методи: діагностичні (анкетування, опитування, інтерв'ю, бесіда) – для визначення ступеня володіння керівниками основами теорії управління ЗППО, вивчення сучасного стану використання в практиці управління комп’ютерних технологій тощо; обсерваційні (спостереження, самоспостереження), що сприяли вивченню стану проблеми в практиці; математична й статистична обробка отриманих даних, у т.ч. кваліметричні обчислення для об’єктивізації та забезпечення вірогідності результатів дослідження; експериментальні (констатуючий, формуючий експерименти), які дали можливість:

- з’ясувати суть, зміст, призначення прогностичної моделі управління закладом ППО з використанням комп’ютерних технологій;

- виявити основні труднощі, які виникають на шляху розробки та впровадження такої моделі;

- перевірити ефективність запропонованої моделі управління з використанням комп’ютерних технологій.

Експериментальна база дослідження: Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти, Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників.

Дослідження здійснювалося в три етапи.

На першому етапі (2002 – 2003 рр.) були вивчені теоретичні аспекти досліджуваної проблеми, проведено аналіз літератури з питань управління післядипломною освітою та управління закладом післядипломної педагогічної освіти, системного підходу, ситуаційного підходу, комп’ютерного забезпечення процесу управління. Вивчено досвід використання комп’ютерних технологій у практиці управління закладом ППО.

На другому етапі (2003 – 2005 рр.) розроблено та науково обґрунтовано прогностичну модель комп’ютерного забезпечення управління закладом післядипломної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій.

На третьому етапі (2005 – 2008 рр.) проведено комплексне експериментальне дослідження з впровадження елементів моделі комп’ютерного забезпечення процесу управління та визначено її вплив на ефективність управління ЗППО. Проаналізовано та узагальнено здобуті результати експерименту, сформульовано висновки, розроблено рекомендації щодо використання отриманих результатів, оформлена дисертаційна робота.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

- вперше розроблено і науково обґрунтовано прогностичну модель управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій;

- уточнені напрями діяльності, пов’язані з управлінням ЗППО, які потребують першочергового застосування КТ;

- виокремлено умови дієвості комп’ютерних технологій в управлінні навчальним закладом;

- визначено вимоги до програмного забезпечення, що має застосовуватись в управлінні закладом ППО.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що

- застосовано в управлінській практиці запропоновану прогностичну модель управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням комп’ютерних технологій;

- на основі отриманих результатів була створена технологія оцінювання застосування комп’ютерних засобів в управлінні закладом ППО;

- розроблено низку програмних додатків, які можуть бути використані в практичній діяльності управлінців різних рівнів для інтеграції керування управлінськими процесами, автоматизації документообігу, підвищення оперативності та якості надання інформації тощо;

- створені методичні рекомендації щодо впровадження прогностичної моделі комп’ютерного забезпечення управління закладом післядипломної педагогічної освіти.

Вірогідність отриманих даних і результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, аналізом наукових джерел з питань управління ЗППО та досвіду застосування комп’ютерних технологій, комплексним використанням теоретичних та емпіричних методів, які відповідають меті, предмету, завданням дослідження та логіці розв’язання проблеми; кількісним та якісним аналізом здобутих результатів, а також позитивними наслідками їх впровадження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на:

Всеукраїнській науковій конференції „Фундаментальна та професійна підготовка фахівців з фізики” (НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні тенденції розвитку природничо-математичної освіти” в ХДПУ (м. Херсон, 2002 р.), V Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції ЦІППО АПН України (ЦІППО АПН України, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції з проблеми „Адаптивне управління в освіті” (м. Харків, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції” (м. Переяслав-Хмельницький, 2007 р.).

Впровадження прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти виконане в ЦІППО АПН України (довідка № 01-14/139, від 30.04.08), Вінницькому обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка №182, від 13.03.08), Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти (довідка № 333, від 19.03.08)

Публікації. Основні результати дослідження відображені в п’яти одноосібних публікаціях у збірниках, зареєстрованих ВАК як фахові з педагогічних дисциплін, та шести публікаціях у співавторстві, у тому числі одному навчальному посібнику та п’яти статтях, чотири з яких опубліковані в збірниках, зареєстрованих ВАК як фахові з педагогічних дисциплін.

Особистий внесок здобувача полягає в створенні критеріїв, яким має відповідати сучасне прикладне програмне забезпечення, розробці методичних рекомендацій по роботі з програмними додатками, визначенні шляхів підвищення ефективності застосування комп’ютерних технологій в навчальному процесі тощо.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (218 найменувань). Основний текст дисертації викладено на 168 сторінках. Робота містить 9 таблиць, 17 рисунків, 12 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, охарактеризовано методи, етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну й теоретичну та практичну значущість здобутих результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.

Перший розділ „Управління закладами післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій як проблема теорії та практичної діяльності” містить аналіз теоретичного забезпечення управління закладів післядипломної педагогічної освіти (ЗППО), який дозволив відобразити місце післядипломної педагогічної освіти (ППО) в системі неперервної освіти.

Розгляд закономірностей, притаманних ППО, які разом із функціями ППО становлять методологічну основу даної системи освіти, дозволяє виокремити раніше не описаний в науковій літературі принцип, який визначає напрями використання комп’ютерних технологій в управлінській діяльності керівників закладів ППО.

Ретроспективний аналіз історії ППО в Україні підтвердив, що в організаційно-структурному плані вона розвивалася як цілісна соціальна система з характерними для неї інтегрованими якостями і компонентами. Проте, недосконалість організаційної структури цієї системи зумовлює низку дестабілізуючих чинників, таких як невизначеність нормативної бази, не строге підпорядкування координуючому органу (порушення управлінської вертикалі), фінансове підпорядкування регіональних закладів місцевим бюджетам.

Розгляд сучасного стану й особливості управління закладами післядипломної педагогічної освіти висвітлив протиріччя, наявні в системі післядипломної педагогічної освіти взагалі і, зокрема, в управлінні ЗППО.

Визначено, що управління навчальним закладом ППО – це складна, динамічна, цілеспрямована система забезпечення стабілізації, функціонування та розвитку навчального закладу, як системи, до якої воно (управління) належить на основі мети, завдань, закономірностей, принципів, змісту, форм та методів функціонування, які є властивими основним структурним складовим системи.

Проблеми управлінської діяльності в закладах ППО визначають необхідність:

- пошуку нових та вдосконалення наявних механізмів управління діяльністю ЗППО;

- розробку, впровадження і використання в процесі управління засобів розв’язання цих проблем.

Такими механізмами є економіко-математичне моделювання і сучасні інформаційні технології, а засобами – комп’ютерна та інформаційно-комунікативна техніка.

Дослідження та аналіз використання закладами ППО інформаційно-комунікативних технологій дозволили виокремити та узагальнити наявні в цих закладах управлінські задачі, класифікувати підсистеми ЗППО за напрямами діяльності, виявили потребу у впровадженні в цю діяльність комп’ютерної техніки, визначили вимоги всебічності, повноти і систематичності застосування КТ.

Відстеження стану впровадження комп’ютерних технологій у процес практичної управлінської діяльності показало, що у 86% закладів ППО використання засобів КТ відбувається не на належному рівні (рис.1).

Рис. 1. Діаграма використання комп’ютерних технологій в закладах ЗППО.

Встановлено, що типовими недоліками програмного забезпечення є його розрізненість, відсутність взаємозв’язку між програмами, не повнота підтримки управлінських задач. Відзначено недостатній рівень підготовки управлінців до використання КТ у своїй діяльності. Це зумовлює необхідність розробки і впровадження прогностичної моделі управління закладом ППО із використанням комп’ютерних технологій.

У другому розділі „Теоретичне обґрунтування та експериментальна апробація застосування моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням комп’ютерних технологій” – визначено умови дієвості комп’ютерних технологій, описано прогностичну модель управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням КТ та подано аналіз результатів її апробації.

Аналіз умов дієвості використання комп’ютерних технологій в управлінні навчальним закладом показав, що:

- для досягнення високої ефективності управлінської діяльності інформатизація закладу післядипломної педагогічної освіти має носити системний характер;

- складність і нетривіальність розробки автоматизованої інформаційної системи визначається специфікою управлінської діяльності закладу ППО, що обумовлює сукупність визначених в дослідженні правил дій, які лежать в основі методології побудови прогностичної моделі управління;

- раціональна побудова автоматизованої системи управління (АСУ) як складової частини прогностичної моделі управління ЗППО можлива в разі дотримання визначених вимог до такої побудови, відповідності автоматизованих робочих місць (АРМ) визначеним в досліджені властивостям, реалізації функціонування АСУ закладу післядипломної освіти згідно наведених критеріїв ефективності.

Розгляд управлінського процесу в закладі ППО з точки зору системного аналізу дозволив:

- формалізувати структуру управління закладом післядипломної освіти з використанням комп’ютерних технологій як сукупність окремих модулів – складових управлінської діяльності, із урахуванням специфіки навчального процесу;

- виокремити комп’ютеризовані управлінські задачі та створити комплекс програмних додатків (табл. ), призначених для розв’язання цих задач.

Таблиця 1

Складові частини АСУ ЗППО

(модулі, створені в рамках даного дослідження)

№ | Назва додатку | Назва модуля | Комп’ютеризована задача

Утиліти

ASU_Binder | Головний модуль | Організація функцій виклику інших модулів, регулювання параметрів запуску/зупинки процесу

ASU_Licence | Права доступу | Визначення прав доступу користувача до функцій АРМ.

ASU_Аdmin | Адміністрування | Контроль за системою, визначення по-модульного складу різних АРМ та прав кожного користувача щодо роботи з певним модулем.

ASU_LoNet | Зв’язок у локальній мережі | Підтримка зв’язку в локальній мережі

ASU_Finder | Пошук інформації | Пошук інформації в АСУ та в мережах

ASU_HDDSafer | Кодування файлів | Шифрування файлів криптографічним методом

Спеціалізовані програми

ASU_Personal | Анкети співробітників | Робота з анкетами співробітників

ASU_Order | Робота з наказами | Підтримка документообігу

ASU_InfoBank | Збереження інформації | Встановлення прав доступу до категорій інформації

ASU_Loading | Розподіл навантаження | Розподіл педагогічного навантаження

ASU_MultiMail | Розсилка | Зв’язок із слухачами на дистанційному етапі навчання

ASU_Amon | Автоматизація моніторингу | Підтримка роботи з кваліметричними моделями

Допоміжні засоби

ASU_Callinger | Органайзер (планувальник) | Календар подій, годинник, списки призначених завдань

ASU_SmEd | Записник | Автоматичне збереження інформації та забезпечення швидкого доступу до неї

Робота з Інтернет

www.fmp.ho.ua | Сайт ФМП | Інтерактивний сайт факультету менеджменту та психології УМО АПН У

АРМ, створені з комбінацій запропонованих модулів у поєднанні з програмним забезпеченням, наявним на комп’ютері користувача, відповідають вимогам до автоматизованих робочих місць:

- системність підходу до створення АРМ забезпечена такими заходами, як проведення опитування серед потенційних користувачів, у ході якого було з’ясовано їх професійні потреби у сфері ІКТ;

- всебічно проаналізовано і виділено перелік функцій програмного забезпечення, створено алгоритми їх реалізації та відповідні програмні додатки;

- гнучкість забезпечується модульністю будови не тільки кожного з АРМ, а й тим, що окремі модулі АРМ представлені набором додатків, які можуть бути мобільними, що дозволяє, в разі потреби, легко модернізувати автоматизовані робочі місця;

- стійкість запропонованих автоматизованих робочих місць полягає в тому, що збої в окремих її частинах легко усуваються за рахунок можливості збереження архівів даних та точок повернення – тобто станів в яких робота додатку відповідала вимогам користувача і до яких можна легко повернутись;

- ефективність була розрахована за допомогою кваліметричної факторно-критеріальної моделі (табл. 2), визначена як така, що має високий рівень із значенням 0,88 при максимально можливому – „1”.

Таблиця 2

Факторно-критеріальна модель оцінки ефективності АРМ

Група показників

(фактори - F) | Вагомість фактору -v | Показники

(критерії -K) | Вагомість критерію | Часткова оцінка - E | Загальна оцінка

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Функціональні | v1=0,14  | 1,00  | 0,13 

F1  | Склад системних функцій, що виконуються; | K1 | 0,06 | E1 | 0,80   

Призначення функцій; | K2 | 0,06 | E2 | 0,90   

Методи реалізації; | K3 | 0,06 | E3 | 0,90   

Способи реалізації; | K4 | 0,06 | E4 | 0,85   

Рівні автоматизації функцій; | K5 | 0,06 | E5 | 0,95   

Точність виконання функцій; | K6 | 0,06 | E6 | 0,99   

Оперативність виконання функцій; | K7 | 0,06 | E7 | 0,99   

Режими виконання окремих функцій і задач; | K8 | 0,06 | E8 | 0,85   

Процедури виконання окремих функцій і задач; | K9 | 0,06 | E9 | 0,99   

Організаційне забезпечення; | K10 | 0,06 | E10 | 0,70   

Програмне забезпечення; | K11 | 0,06 | E11 | 0,90   

Технічне забезпечення; | K12 | 0,06 | E12 | 0,80   

Інформаційне забезпечення; | K13 | 0,06 | E13 | 0,85   

Взаємодії інформаційної системи, що розглядається, з іншими системами у складі комплексної інтегрованої системи; | K14 | 0,06 | E14 | 0,85   

Взаємодія системи з об’єктом управління при виконанні заданих функцій; | K15 | 0,06 | E15 | 0,90   

Адаптивні властивості системи. | K16 | 0,06 | E16 | 0,95 

Продовж. табл. 2

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Конструктивні | v2=0,14  | 1,00  | 0,12 

F2  | Архітектура баз даних; | K17 | 0,09 | E17 | 0,90  

Ефективність алгоритмів; | K18 | 0,09 | E18 | 0,95  

Комплекс збору інформації; | K19 | 0,09 | E19 | 0,90  

Комплекси обробки інформації; | K20 | 0,09 | E20 | 0,90  

Комплекси зберігання інформації; | K21 | 0,09 | E21 | 0,90  

Комплекси відображення інформації; | K22 | 0,09 | E22 | 0,85  

Реалізація віддаленого доступу і робота в розподілених мережах. | K23 | 0,09 | E23 | 0,90  

Канали зв’язку; | K24 | 0,09 | E24 | 0,70  

Виконання і пропускна здатність системи при виконанні заданих функцій; | K25 | 0,09 | E25 | 0,99

Умови розміщення і обслуговування засобів інформаційної системи; | K26 | 0,09 | E26 | 0,70  

Умови експлуатації, включаючи показники безпеки. | K27 | 0,09 | E27 | 0,70

Захист даних | v3=0,14  | 1,00  | 0,13 

F3  | Можливість розмежування доступу у поєднанні з трудоємністю адміністрування; | K28 | 0,33 | E28 | 0,99   

Виявлення стороннього втручання в систему (вірусна атака, несанкціонований запуск додатків тощо) | K29 | 0,33 | E29 | 0,90   

Ефективність процедур відновлення працездатності системи після ушкодження. | K30 | 0,33 | E30 | 0,85 

Надійність | v4=0,14  | 1,00  | 0,13 

F4  | Безвідмовність; | K31 | 0,33 | E31 | 0,95   

Довговічність; | K32 | 0,33 | E32 | 0,99   

Ремонтопридатність. | K33 | 0,33 | E33 | 0,85 

Технологічність | v5=0,14  | 1,00  | 0,12 

F5  | Трудомісткість при створенні інформаційної системи; | K34 | 0,50 | E34 | 0,80   

Рівень автоматизації проектування; | K35 | 0,50 | E35 | 0,90 

Ергономічність | v6=0,14  | 1,00  | 0,12

F5  | „Дружність” інтерфейсу; | K36 | 0,33 | E36 | 0,95   

Зайнятість персоналу при роботі з інформаційною системою; | K37 | 0,33 | E37 | 0,70   

Санітарно-екологічні умови роботи персоналу. | K38 | 0,33 | E38 | 0,80 

Уніфікація і стандартизація | v7=0,14  | 1,00 | 0,90 | 0,13 

F7 | 1,00    | 0,88

Проведення декомпозиції соціально-педагогічної системи ЗППО на підсистеми (враховуючи ресурсний склад закладу освіти, ієрархічні та функціональні залежності між об’єктами управління тощо), розроблення алгоритмів управління цими підсистемами та групування їх за рівнями управління зробило можливим створення вербально-графічної моделі алгоритмізованого управління ЗППО (див. рис. 2), яка має прескриптивний (нормативний) характер.

Рис. 2. Прогностична модель управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням комп’ютерних технологій

Запропонована прогностична структурна модель системи управління ЗППО з використанням комп’ютерних технологій відображає комп’ютеризовані алгоритми управління, які згруповані за рівнями управління ЗППО, співвіднесені з необхідними для посилення ефективності їх використання комп’ютеризованими задачами підтримки. Ця модель описує рух інформаційних потоків зовні і всередині її структурних компонентів та обмін інформацією з навколишнім середовищем. Модель передбачає можливість відстеження особливостей та інтенсивності управлінської діяльності суб’єктів управління, уникнення зайвого дублювання різноманітних управлінських дій.

Декомпозиція соціально-педагогічної системи ЗППО носить умовний характер і, значною мірою, залежить від поглядів керівника на цей процес, тому перелік підсистем управлінської діяльності закладу, а відповідно і модулів підтримки роботи з ними, може суттєво змінюватися. Запропонована прогностична модель не повністю охоплює систему управління ЗППО, а є її підсистемою, відкритою до доповнень і модернізації. Це веде до загальної гнучкості запропонованої моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням комп’ютерних технологій.

У цьому ж розділі розкрито безпосередню організацію дослідження ефективності впровадження моделі, його результати та практичні рекомендації стосовно використання прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням комп’ютерних технологій.

Основною метою проведення експерименту є підтвердження припущення про те, що за умов впровадження науково обґрунтованої системи управління ЗППО з використанням комп’ютерних технологій, відбудеться підвищення ефективності управління закладом післядипломної педагогічної освіти. Щоб довести це гіпотетичне твердження, експериментальний етап дослідження було організовано в чотири підетапи: констатуючий, формуючий, контролюючий, узагальнюючий.

На 2-му (констатуючому) підетапі були вирішені наступні завдання:

- розробка програми експерименту, аналіз наукових джерел з проблеми ефективного управління організацією;

- аналіз чинної системи управління ЗППО та умов їх функціонування у зовнішньому середовищі;

- визначення потреби в розробці, впровадженні та використанні автоматизованої системи управління ЗППО;

- розробка програмних засобів (додатків) на основі використання комп’ютерних технологій та об’єднання їх в автоматизовану систему управління закладом післядипломної педагогічної освіти;

- створення факторно-критеріальної кваліметричної моделі для вимірювання результатів ефективності управління ЗППО з використанням комп’ютерних технологій.

На 2-му (формуючому) підетапі дослідження здійснена експериментальна перевірка моделі комп’ютерного забезпечення, яка проводилась у п’ять кроків:

- забезпечення технічних умов для проведення експерименту у ЗППО (розміщення персональних комп’ютерів (ПК), створення локальної мережі, надання доступу до глобальної мережі Інтернет);

- встановлення на ПК відповідного прикладного програмного забезпечення;

- навчання керівників ЗППО роботі із встановленим програмним забезпеченням;

- впровадження розроблених програмних засобів в окремих підрозділах закладів післядипломної педагогічної освіти;

- експериментальна перевірка ефективності впровадження розроблених автоматизованих робочих місць;

Організація експериментально-дослідної роботи на 3-му (контролюючому) підетапі проведення експерименту передбачала вимірювання отриманих результатів. Для цього здійснено співвіднесення показників (критеріїв) ефективності управлінської діяльності в ЗППО до і після впровадження моделі. Це дало можливість теоретично визначити групу показників, які здійснювали вплив на ефективність управлінської діяльності. Визначення їх зміни між двома станами управління протягом зазначеного періоду було здійснено методом експертних оцінок. По кожному з критеріальних об’єктів експертам була запропонована анкета із розробленими параметрами оцінювання (табл. 3).

Таблиця 3

Експертна оцінка зміни критеріїв узагальненої факторно-критеріальної моделі оцінки ефективності управління закладом післядипломної педагогічної освіти

Назва і-го критерію

№ | Параметр | Оцінка S

1. | Зменшення часових витрат на виконання завдань

2. | Спрощення створення звітності

3. | Підвищення надійності розрахунків

4 | Спрощення отримання/передачі інформації із зовнішнього середовища

5 | Спрощення обміну даними в межах підрозділу

6 | Збільшення надійності збереження інформації

7 | Покращення наочності відображення інформації

8 | Посилення захисту даних

9 | Підвищення систематизації даних

Примітка

Оцінка виносилась таким чином:

- „+1”, у випадку покращення результату;

- „0”, якщо змін не відбулося;

- „-1”, погіршення результату.

На 4-му (узагальнюючому) підетапі експерименту було проведено:

- аналіз та узагальнення здобутих експериментальних матеріалів;

- розробку практичних рекомендацій стосовно підвищення ефективності управлінської діяльності в закладах ППО шляхом впровадження засобів комп’ютерних технологій.

Аналіз результатів впровадження моделі показав суттєвий приріст (рис. 3) відносного показника динаміки зростання ефективності системи управління ЗППО (Езаг=0,26).

Рис. 3. Діаграма приросту відносного показника динаміки зростання

ефективності системи управління ЗППО

Отже, підтверджено доцільність впровадження автоматизованої системи управління, побудованої на основі прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій.

Розроблені практичні рекомендації являють собою описання комплексу заходів, необхідних для успішного й ефективного впровадження інформаційно-аналітичної автоматизованої системи підтримки управління закладом ППО за наведеним нижче алгоритмом.

1. Визначити реалістичний перелік сподівань від впровадження комп’ютерних технологій в цілому, запропонованої моделі та АСУ ЗППО зокрема.

2. Сформулювати мету та завдання впровадження.

3. Забезпечити організаційну та фахову підтримку програми

4. Обладнати підрозділи закладу відповідною комп’ютерною технікою.

5. Організувати матеріально-фінансове забезпечення.

6. Провести підготовку та перепідготовку відповідних фахівців.

7. Визначити склад і структуру автоматизованої системи управління.

8. Провести розподіл прав доступу до системи.

9. Власне, провести впровадження.

10. Підтримувати умови функціонування програм.

11. Визначити ефективність роботи АРМ так і АСУ в цілому.

12. Розробити і впроваджувати комплекс заходів з підвищення ефективності АСУ ЗППО.

Встановлено, що кожен із зазначених етапів має підкріплюватися керівними документами (наказами) і супроводжуватись відповідною документацією.

ВИСНОВКИ

Відповідно до мети дисертаційної роботи і поставлених завдань проведене нами дослідження дозволило зробити наведені нижче висновки.

1. На основі аналізу теоретичних джерел і практичного стану управління ЗППО визначено, що післядипломна педагогічна освіта є цілісною соціально-педагогічною системою, що знаходиться в динамічному розвитку і має ознаки, притаманні системам такого роду. Структурно-організаційні особливості функціонування системи післядипломної освіти педагогічних та управлінських кадрів на сучасному етапі розвитку склалися як об’єктивна реальність в результаті становлення системи народної освіти, вимог, що висувались щодо якості педагогічної роботи та умов, в яких здійснювалася ця робота на всіх рівнях організації освіти.

2. Виокремлено дві групи проблем, безпосередньо пов’язаних з управлінням ЗППО.

Загальні проблеми організації процесу діяльності ЗППО (1 група). Зазначена група містить визначення цілей і завдань цього процесу; забезпечення його нормативно-правової основи; розробку системи ефективного управління якістю в закладах післядипломної педагогічної освіти; виявлення основних учасників процесу управлінської діяльності закладів ППО та визначення їх ролей і методів взаємодії; організацію взаємодії учасників навчального процесу; здійснення моніторингу управлінського процесу; безперервне вдосконалення системи дидактичних матеріалів та методик їх використання; психологічну підготовку співробітників до впровадження інновацій тощо.

До технологічних проблем управління освітніми процесами (2 група) віднесено: створення загальної інформаційно-аналітичної системи управління закладом післядипломної педагогічної освіти із використанням комп’ютерних технологій, яка б функціонувала згідно принципів управління та повністю охоплювала б діяльність закладу ЗППО; розробку та впровадження технологічного та організаційного забезпечення каналів доступу до інформації світового наукового та освітнього просторів; розробку та впровадження програмного забезпечення для підтримки управління навчальним процесом, у т.ч. дистанційною освітою; створення інформаційно-методичної системи для підтримки впровадження педагогічних та управлінських програмних засобів.

3. Визначено особливості інформатизації системи управління закладами післядипломної педагогічної освіти шляхом впровадження комп’ютерних технологій. З цією метою узагальнено наявні в ЗППО управлінські задачі і виділені управлінські підсистеми закладу ППО за напрямами діяльності. На основі проведення опитування управлінців різних рівнів закладів післядипломної педагогічної освіти виокремлені напрями управлінської діяльності, які потребують першочергового застосування комп’ютерних технологій. Розроблено вимоги до програмного забезпечення, яке має застосовуватись в управлінні закладом такого типу.

4. Виокремлення умов дієвості використання комп’ютерних технологій в управлінні навчальним закладом дозволило зробити висновок, що для ефективної реалізації управлінської діяльності із застосуванням комп’ютерних технологій в закладі ППО доцільно створити і впровадити автоматизовану систему управління закладом післядипломної педагогічної освіти. Встановлено, що потреби в автоматизованій системі управління соціально-педагогічних систем, до яких належить і ЗППО, це в першу чергу потреби, пов’язані з отриманням і обробкою інформації.

5. Доведено доцільність використання системного підходу до автоматизації управління і побудови прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій. Виокремлено умови, потрібні для забезпечення системності організації управління закладами післядипломної педагогічної освіти. Сформульовано основні вимоги раціональної побудови та визначено складові частини запропонованої управлінської моделі для дієвого її використання в управлінській діяльності закладу післядипломної педагогічної освіти. Розроблені критерії оцінки ефективності функціонування такої системи.

6. Розгляд структури управління закладом післядипломної освіти як сукупності „чорних скринь” – її підсистем, дозволив запропонувати формалізовану структурну схему ЗППО.

На основі розроблених автоматизованих робочих місць було створено автоматизовану систему управління, яка разом із формалізованою структурною схемою управління закладом ППО стала основою для розробки і впровадження прогностичної моделі комп’ютерного забезпечення управління освітнім закладом.

7. Розроблено технологію визначення доцільності впровадження нових програмних продуктів у діяльність закладу післядипломної педагогічної освіти. Вона полягає у виявленні відповідності програмного забезпечення сформульованим вимогам й оцінюванні ефективності його впровадження за розробленою факторно-критеріальною моделлю.

8. Проведений експеримент підтвердив гіпотезу про підвищення ефективності управління закладом післядипломної педагогічної освіти за умови впровадження прогностичної моделі управління ЗППО з використанням сучасних комп’ютерних технологій.

9. Запропоновано методику оцінки змін ефективності системи управління закладом післядипломної педагогічної освіти. Розроблено узагальнену факторно-критеріальну модель оцінки ефективності управління ЗППО із застосуванням комп’ютерних технологій, за допомогою якої виявлено значне підвищення ефективності управління закладом такого типу.

Логічним завершенням дослідження є підготовка та надання науково-методичних рекомендацій керівникам ЗППО щодо впровадження прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій в управління цими закладами. Використання керівниками запропонованих методичних рекомендацій дозволить реально запроваджувати систему автоматизованого управління з використанням комп’ютерних технологій у практику роботи ЗППО, підвищуючи ефективність їх роботи.

Новий якісний етап розвитку післядипломної педагогічної освіти в Україні можливий лише за умови інтенсивного запровадження інформаційно-комп’ютерних технологій управління, в тому числі й з використанням положень цього дослідження.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

АНОТАЦІЇ

Гуралюк А. Г. Управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.06 – теорія та методика управління освітою. – Університет менеджменту освіти АПН України, Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі створення науково обґрунтованої прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням комп’ютерних технологій для підвищення ефективності управління. У роботі виокремлюється низка проблем в управлінській діяльності закладів ППО та обґрунтовується доцільність побудови прогностичної моделі управління ЗППО на основі системного підходу до управління та використання комп’ютерних технологій.

Визначено, що інформатизація діяльності закладу післядипломної освіти репрезентує процес інтеграції і систематичного використання суб’єктами управління матеріальних, технічних, інформаційних ресурсів, мереж, ідей і потребує подальшої розробки. Узагальнено наявні в ЗППО управлінські задачі і виділені підсистеми ЗППО за напрямами діяльності, які потребують першочергового впровадження комп’ютерної техніки. Виокремлено такі вимоги до впровадження як всебічність, повнота і систематичність застосування КТ.

Розкрито сутність умов дієвості комп’ютерних технологій в управлінні навчальним закладом, визначено та обґрунтовано склад, структуру та критерії ефективності прогностичної моделі управління ЗППО. Розроблено низку комп’ютеризованих управлінських задач – елементів моделі – та створено відповідні їм програмні модулі.

Для відстеження впливу розробленої моделі на підвищення ефективності управління закладом післядипломної педагогічної освіти розроблено факторно-критеріальну модель оцінки ефективності управління ЗППО, в основі якої лежать методи кваліметрії.

У ході дослідження доведено доцільність використання прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти з використанням комп’ютерних технологій для підвищення ефективності управління закладом ППО. Запропоновано рекомендації щодо технології впровадження даної моделі.

Ключові слова: управління, інформація,