ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

Губін Кирил Григорович

УДК 330.564.2.025.2

Формування системи

регулювання доходів населення

в трансформаційній економіці

Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія

та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Тютюнникова Світлана Володимирівна,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, доцент

Мазурок Петро Петрович,

Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, директор інституту, завідувач кафедри політичної економії

кандидат економічних наук, доцент

Костишина Тетяна Адамівна,

Полтавський університет споживчої кооперації України, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці

Захист відбудеться “ 29 ” лютого 2008 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. .

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “ 29 ” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Соболєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Трансформація господарської системи України супроводжується низкою негативних явищ та процесів у сфері формування та регулювання доходів. Низький середній рівень доходів, надмірна їх диференціація, поширеність перерозподільних відносин, інституційна несформованість факторних доходів, велика частка тіньової складової тощо – основні прояви проблем та протиріч, притаманних системі регулювання доходів населення в перехідній економіці. Суспільну значущість удосконалення цієї системи зумовлено тим, що отримання доходів є одним з головних мотивів участі населення в економічній діяльності, а від рівня і розподілу доходів залежить не лише суспільний добробут, але й темпи нарощування людського потенціалу, що у сучасних умовах визначають перспективи розвитку країни.

Проблема регулювання доходів населення пов’язана із значною кількістю економічних проблем, що зумовило наявність широкого кола досліджень, що стосуються цього питання. Серед зарубіжних дослідників, що розглядали питання регулювання доходів населення, слід відзначити Л. Ерхарда, Б. Жувенеля, Дж. Кларка, К. Маркса, А. Маршала, А. Пігу, А. Сміта тощо. Питання формування та регулювання доходів населення в трансформаційній економіці досліджуються у роботах Д. Богині, Д. Деми, М. Кіма, Т. Кір’ян, Т. Костишиної, А. Колота, Є. Кузнєцової, С. Кузнєцова, Г. Куликова, Г. Лагутіна, В. Левашева, Л. Лебедєвої, Е. Лібанової, Д. Львова, П. Мазурка, І. Малого, В. Мандибури, Г. Осового, О. Павловської, С. Панчишина, О. Сергієнко, І. Соболєвої, С. Тютюнникової та ін.

Незважаючи на наявність великої кількості наукових праць з проблем регулювання доходів, розширення кола суб’єктів їх регулювання, збагачення форм та методів регулювання надають простір для подальших досліджень.

Трансформаційні процеси на пострадянському просторі створили комплекс нових проблем, що потребують наукового осмислення. В той же час в сучасній економічній теорії відсутній комплексний аналіз еволюції системи регулювання доходів, що може бути корисним для розуміння закономірностей формування системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці. Сукупність основних елементів регулювання доходів населення, що існують в сучасній змішаній економіці, також потребує систематизації. Необхідно сформувати комплексне уявлення про завдання, напрями та етапи трансформації системи регулювання доходів населення в перехідній економіці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках планової науково-дослідної теми кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна “Особливості формування соціального ринкового господарства в Україні в умовах глобалізації” (ДР № U004258), у межах якої особисто автором досліджувалися система ринкового регулювання доходів населення, основні риси системи регулювання доходів в соціальному ринковому господарстві, формування в Україні системи соціального партнерства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття змісту та виявлення основних напрямів формування системи регулювання доходів в трансформаційній економіці України на основі глибокого та різнобічного аналізу регулювання доходів.

Відповідно до мети було поставлено завдання дослідження:

- уточнити уявлення про сучасний зміст регулювання доходів населення на основі дослідження об’єкту, суб’єктів та змісту регулювання доходів населення;

- на основі вивчення теоретико-методологічних засад аналізу регулювання доходів населення доповнити інструментарій аналізу з метою підвищення його придатності до дослідження системних аспектів проблеми;

- дослідити розвиток та охарактеризувати сучасний стан ринкової системи регулювання доходів населення;

- охарактеризувати умови та завдання реформування регулювання доходів населення в трансформаційній економіці;

- розробити комплекс рекомендацій щодо вирішення актуальних проблем реформування системи регулювання доходів населення в Україні;

- теоретично узагальнити елементи регулювання доходів населення в економічно розвинених країнах та сформулювати на цій основі систематизований перелік елементів регулювання, що необхідно формувати в Україні.

Об’єктом дослідження є система соціально-економічних відносин, що змінюється в умовах ринкової трансформації постсоціалістичних країн.

Предметом дослідження є соціально-економічні відносини з приводу формування та регулювання доходів населення в умовах ринкової трансформації.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є наукові теорії, концепції, категорії економічної теорії, а також загальнонаукові методи пізнання.

Завдяки діалектичному методу, дотримуючись принципу логічного й історичного, розкрито закономірності розвитку системи регулювання доходів населення. При вивченні складу доходів та іноземного досвіду регулювання доходів використано методи порівняння та узагальнення. Метод системно-структурного аналізу дав можливість проаналізувати структуру системи регулювання доходів населення в економічно розвинених країнах.

Застосування методів статистичного і факторного аналізу дозволило дослідити сучасний стан регулювання доходів населення в перехідній економіці України. Інституційний підхід використано для визначення основних напрямів розвитку соціального партнерства. Методи абстрактно-логічного аналізу та експертних оцінок було застосовано для узагальнення результатів дослідження та формування рекомендацій щодо вдосконалення практики регулювання доходів населення в Україні.

Інформаційну базу дослідження склали основні результати та положення теоретичних розробок з проблем доходів та їх регулювання, опубліковані у працях вітчизняних та іноземних науковців, а також статистичні дані (ООН, Державного комітету статистики України тощо).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному.

Вперше:

- виявлено та змістовно розкрито основне протиріччя формування доходів населення – протиріччя між об'єднанням індивідів в процесі сумісно-розділеної діяльності із створення економічних благ та відособленням їх в особистому доході, що базується на певному типі розподілу. Охарактеризовано три основні етапи розвитку системи формування доходів як конкретно-історичні форми розв’язання вказаного протиріччя: фізіологічно-орієнтований, проміжний і соціально-орієнтований;

- розкрито специфіку становлення актуальної структури системи регулювання доходів населення у трансформаційній економіці, що у цілому співпадає з формами розв’язання основного протиріччя формування доходів в еволюційному плані (фізіологічно-орієнтований, проміжний і соціально-орієнтований), але відбувається в обмежений час у змішаному вигляді та на індустріальній основі суспільного виробництва;

- виділено та проаналізовано дві основні форми економічної експлуатації у перехідній економіці: випадкова експлуатація (заснована на чинниках, що породжують випадкові по відношенню до індивіда відхилення пропорцій обміну від еквівалентних) і систематична експлуатація (заснована на чинниках, які закономірно по відношенню до індивіда викликають порушення еквівалентності обміну); сформульовано основні напрями боротьби з цими формами експлуатації в перехідній економіці;

Удосконалено:

- уявлення про шляхи формування соціально-ринкової системи регулювання доходів населення в перехідній економіці через виокремлення двох етапів реформування: 1) етапу створення передумов регулювання доходів населення (на якому підлягають реалізації заходи, що відносно нечутливі до обмежених можливостей з регулювання господарської системи); 2) етапу створення розвиненої системи регулювання доходів населення (на якому впроваджуються заходи, що потребують високих можливостей з регулювання господарської системи). Сформовано переліки заходів, що підлягають впровадженню на першому та другому етапах;

- змістовне розуміння соціальної справедливості: виділено та охарактеризовано три типи соціальної справедливості, виходячи із ступеню вирішення протиріччя між необхідністю самореалізації людини та обмеженістю засобів самореалізації, що входять в тому або іншому співвідношенні до складу існуючих концепцій справедливості: диференційована еквівалентна соціальна справедливість (передбачає різне співвідношення внеску та віддачі для людей, що розрізняються за певними ознаками), недиференційована еквівалентна соціальна справедливість (передбачає однакове співвідношення внеску та віддачі для всіх людей), нееквівалентна соціальна справедливість (не передбачає взаємозв'язку індивідуального внеску та віддачі).

Дістали подальшого розвитку:

- змістовна характеристика суб'єктів регулювання доходів населення на основі розрізнення внутрішнього (держава; домогосподарства; фірми та громадські організації) і зовнішнього регулювання доходів (державні органи інших країн; наддержавні структури – політичні наддержавні органи та міжнародні організації; іноземні громадські організації; фірми та домогосподарства);

- класифікація доходів населення за рахунок включення виділених та охарактеризованих автором нових елементів: упущених (знехтуваних) доходів (доходи, від яких відмовилися заради формально вільного часу) та неявних флуктуаційних доходів (доходи від зростання ціни наявних елементів фізичного капіталу);

- комплексна характеристика системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці шляхом оцінки умов її функціонування, що визначають зміст системи регулювання (невисока ефективність господарської системи, відсутність конкурентного порядку, зрощення бізнесу та політичної влади, дисбаланс соціально-економічних сил) та виділення й аналізу головних рис цієї системи (відсутність інституціоналізації доходів та суб’єктів регулювання доходів ринкового типу; невисока якість державного регулювання доходів, нерозвиненість соціального партнерства; велика питома вага в структурі доходів тіньових, рентних, кримінальних доходів; високий ступінь систематичної та випадкової економічної експлуатації; надмірна диференціація та низький рівень доходів тощо).

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані в дисертації методологічні положення та теоретичні висновки можуть бути застосовані для розробки заходів з реформування системи регулювання доходів населення як на рівні регіонів, так і економіки в цілому.

Отримане в ході дослідження знання про базові характеристики системи господарювання, створення яких необхідне для побудови в трансформаційній економіці України соціально-ринкової системи регулювання доходів, дає уявлення про систему заходів загального характеру, необхідних для вдосконалення практики регулювання доходів населення в Україні.

Запропонований перелік конкретних заходів, необхідних для вдосконалення системи регулювання доходів населення в Україні, може бути застосований для покращення структури цієї системи, збагачення форм та методів державного регулювання доходів.

Проведений аналіз пенсійної реформи та сформульовані рекомендації можуть знайти використання в процесі формування трирівневої пенсійної системи. Дослідження інституційних засад розвитку соціального партнерства в перехідній економіці може бути застосовано для формування цього інституту в Україні.

Одержані в ході дослідження результати можуть бути використані у викладанні курсів „Економічна теорія”, „Економіка праці”, „Перехідна економіка”, для розробки відповідних спецкурсів з проблем перехідної економіки, доходів та їх регулювання.

Апробація результатів. Основні теоретичні положення дослідження та його результати були оприлюднені на: міжнародній науково-практичній конференції „Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я” (м. Харків, травень 2004 р.); міжнародній науковій конференції молодих вчених та студентів „Молодь України та соціально-орієнтована економіка” (м. Харків, листопад 2004 р.); міжнародному симпозіумі „Соціальна економіка в світі, що глобалізується: значення та роль в реалізації імперативу виживання людства” (м. Харків, травень 2006 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції „Державна політика та стратегія реформування економіки України в XXI сторіччі” (м. Полтава, березень 2007 р.); другій всеукраїнській науково-практичній конференції „Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації” (м. Полтава, травень 2007 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження викладено у 12 наукових роботах, загальним обсягом 5,0 друк. арк., з них 8 – статті у наукових виданнях, віднесених до фахових ВАК України, загальним обсягом 4,1 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 232 сторінки. Основний зміст роботи викладено на 205 сторінках. Дисертація містить в основному тексті 4 таблиці та 3 рисунки. Робота має 4 додатки на 4 сторінках. Список використаних літературних джерел налічує 223 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь наукової розробки проблеми, зв’язок дослідження з науковими програмами й темами, сформульовано його мету і завдання, об’єкт і предмет, визначено методологічну й інформаційну базу дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, представлено інформацію про апробацію результатів дослідження та їх публікацію.

У першому розділі “Методологічні засади дослідження регулювання доходів населення в ринковій економіці” уточнено сучасні погляди на основні форми регулювання доходів та складові системи регулювання доходів; систематизовано та доповнено уявлення про перелік суб’єктів регулювання доходів населення та про склад доходів; доповнено теоретико-методологічні засади аналізу регулювання доходів; вивчено етапи та закономірності розвитку системи формування доходів, що охоплює саморегулювання та регулювання доходів.

В ході дослідження проаналізовано широке коло суб'єктів регулювання доходів, до складу якого ввійшли: чотири суб'єкти внутрішнього регулювання доходів населення (держава, домогосподарства, фірми й громадські організації) і п'ять суб'єктів зовнішнього регулювання доходів населення (державні органи інших країн, наддержавні структури, іноземні громадські організації, фірми і домогосподарства), роль яких підвищується в умовах глобалізації.

З метою врахувати при аналізі регулювання доходів населення всі основні аспекти діяльності суб’єктів регулювання введено категорію загального регулювання доходів населення (охоплює всі дії суб'єктів регулювання, які впливають певним чином на доходи населення), в складі якого запропоновано розрізняти цілеспрямоване і непряме регулювання. Це дозволило врахувати не лише ті дії суб'єктів регулювання, які мали на меті спричинити вплив на доходи (цілеспрямоване регулювання), але й ті дії, що вплинули на доходи, незважаючи на те, що у явній формі така мета поставлена не була (непряме регулювання).

За рахунок систематизації існуючих поглядів розроблено класифікацію доходів, яка відображає основні відокремлені елементи доходів населення, що існують в сучасних умовах. Більшість з включених до класифікації елементів є загальновизнаними. Щодо деяких елементів (результати роботи на себе, суспільні блага, ринкова ціна праці волонтерів, податкові пільги, безкоштовне або за пільговими цінами задоволення потреб тощо) немає єдиної думки з приводу доцільності їх включення до складу доходів або щодо визначення їх розміру. До складу доходів запропоновано включити такі нові елементи, як упущені (знехтувані) доходи та неявні флуктуаційні доходи.

Вищесказане дозволило поширити коло питань, що підлягають дослідженню. Актуальність такого підходу пов'язано, зокрема, із збільшенням ролі соціального партнерства, переходом в розвинених країнах від пасивного до активного соціального захисту, розвитком громадянського суспільства, що підвищує відповідальність фірм, домогосподарств й суспільних організацій за регулювання доходів. Пов'язане з глобалізацією і посиленням міжнародної інтеграції зростання ролі зовнішнього впливу на доходи також вимагає віддзеркалення шляхом виділення зовнішнього регулювання. Збагачення складу сукупних доходів, що відбувається в умовах ринкової перебудови економіки, також потребує трансформації підходу до їх регулювання.

З метою отримати додаткові інструменти аналізу проблеми регулювання доходів населення було розроблено низку нових інструментів. Зокрема, запропоноване тлумачення змісту категорії економічної експлуатації, проведений аналіз її типів дозволили отримати новий інструмент аналізу регулювання первинного розподілу доходів. Цей інструмент аналізу може бути використаний для виправлення та попередження диспропорцій первинного розподілу. На його базі розроблено рекомендації із зниження ступеню внутрішньолокаційної і міжлокаційної, випадкової і систематичної економічної експлуатації в економіці, зокрема, в перехідній (з урахуванням її особливостей).

Проведене дослідження проблеми соціальної справедливості дозволило виділити три типи справедливості та розмежувати сфери їх застосування у регулюванні доходів. Зазначено, що у трансформаційній економіці України сфери використання різних типів соціальної справедливості не відповідають досвіду економічно розвинених країн

Ще один інструмент аналізу регулювання доходів населення був отриманий, коли було розкрито основне протиріччя формування доходів та охарактеризовано основні етапи розвитку системи формування доходів: фізіологічно-орієнтований, проміжний, і соціально-орієнтований. Методологічне значення даного інструменту для аналізу регулювання доходів населення пов’язане з тим, що система регулювання доходів не існує як певний достатньо відокремлений феномен: це частина більш розвиненої системи – системи формування доходів, – а тому закономірності розвитку першої системи можуть бути пізнані лише за рахунок вивчення закономірностей розвитку другої.

В результаті дослідження виокремлено такі базові умови функціонування притаманної економічно розвиненим країнам системи формування доходів: конкурентний ринок, висока ефективність системи господарювання, баланс соціально-економічних сил, розвинена система регулювання, висока здатність суспільства нав'язувати бізнесу принципи нееквівалентної соціальної справедливості.

Вивчення соціально-ринкової системи формування доходів, дозволило виокремити такі її риси:

- переважання соціально-економічної співпраці над соціально-економічною боротьбою (розвиненість відносин партнерства);

- високий життєвий рівень основної частини населення (більше 80% населення має можливість вести життя, стандарти якого відповідають сучасним вимогам);

- велика кількість формально вільного часу (біля 40 годин на тиждень);

- просування соціальними сходами потенційно доступне практично всім, але вимагає особистих здібностей;

- помірна диференціація доходів (коефіцієнт Джині для країн ОЕСР з високим доходом в 1,8 рази нижче середньосвітового значення);

- низький ступінь випадкової і систематичної експлуатації;

- соціальне вирівнювання (вирівнювання як стартових можливостей індивідів в економічній діяльності, так і рівнів споживання);

- збереження відносної бідності та соціальної ексклюзії.

В сучасних умовах спостерігається певне зміщення акцентів у соціальній політиці в економічно розвинених країнах, проте мова йде не стільки про відхід від концепції соціальної держави, скільки про перерозподіл відповідальності між державним і недержавним регулюванням. Відбувається активізація соціальної політики. Перерозподіл доходів через бюджет на користь нужденних набуває другорядного значення. Головною функцією держави розглядається формування соціально-економічного середовища, здатного сприяти активній самореалізації в економічній сфері кожного члена суспільства.

У другому розділі “Особливості та основні напрями формування системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці” досліджено початкові умови, виявлено актуальні завдання та шляхи реформування регулювання доходів населення в трансформаційній економіці, систематизовано елементи, з яких може складатися система регулювання доходів населення по закінченню процесу її трансформації, розроблено комплекс рекомендацій з формування в перехідній економіці України соціально-ринкової системи регулювання доходів.

З метою вивчення вихідних умов трансформації системи регулювання доходів в перехідній економіці, що значною мірою визначили зміст цієї трансформації, було проаналізовано умови функціонування та характеристики системи формування доходів, що існувала у командній економіці.

Дослідження умов функціонування та основних рис системи формування доходів населення в Україні дозволило дійти висновку, що актуальна структура регулювання доходів населення у трансформаційній економіці набуває рис, притаманних різним етапам розвитку системи формування доходів – фізіологічно-орієнтованому, проміжному і соціально-орієнтованому.

Системі регулювання доходів населення в трансформаційній економіці притаманний розгалужений комплекс проблем функціонального та структурного характеру.

З числа проблем функціонування системи слід відзначити різке зменшення доходів переважної частини населення, яке припинилося лише у 2001 р. Як можна побачити із табл. 1, з 2000 року в Україні починається відновлення рівня виробництва, а з 2001 реєструється динамічне зростання зарплатні. Специфічною рисою цього зростання є систематичне перевищення темпами збільшення зарплатні темпів зростання ВВП. Певною мірою це перевищення пояснюється зростанням частки оплати праці у структурі ВВП та зменшенням чисельності працюючих. Водночас є підстави стверджувати, що в даній ситуації виявляється вплив тіньової економіки, що викривляє статистичну картину економіки.

Незважаючи на достатньо динамічне зростання, абсолютний розмір доходів населення лишається низьким у порівнянні з економічно розвиненими країнами. Не розв'язано проблему надмірної диференціації доходів між галузями, регіонами та групами населення. Рівень соціального захисту далекий від стандартів соціальної держави.

Головною структурною проблемою є незавершеність процесу ринкової трансформації системи регулювання доходів. Порівняльний аналіз основних історичних типів систем формування доходів та системи формування доходів   в   перехідній економіці дав підстави стверджувати, що в Україні трансформація   системи   регулювання доходів пішла убік від побудови системи, властивої соціальному ринковому господарству.

Таблиця 1

Порівняння темпів зростання ВВП та заробітної плати в Україні в 2000—2006 рр.

Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

Індекс фізичного обсягу ВВП, % до попереднього року | 105,9 | 109,2 | 105,2 | 109,6 | 112,1 | 102,7 | 107,3

Індекс реальної зарплатні, % до попереднього року | 99,1 | 119,3 | 118,2 | 115,2 | 123,8 | 120,3 | 118,3

Співвідношення індексу реальної зарплатні та індексу фізичного обсягу

ВВП, % | 93,6 | 109,2 | 112,4 | 105,1 | 110,4 | 117,1 | 110,3

Складено за даними Держкомстату України за 2000-2006 рр. (http://www.ukrstat.gov.ua)

Зокрема, державне регулювання доходів спрямоване не стільки на досягнення загальнонаціональних цілей, скільки на реалізацію економічних інтересів окремих фінансово-промислових груп. Економічна еліта тісно пов’язана з політичною та орієнтована головним чином на перерозподіл доходів та власності. Соціально-економічні права основної частини населення переважно лише декларуються. Зберігається значний дисбаланс соціально-економічних сил капіталу з одного боку та праці з іншого, в результаті чого доля зарплатні у ВВП та у собівартості продукції нижче, ніж в економічно розвинених країнах.

На основі теоретичного узагальнення регулятивного впливу в економічно розвинених країнах дев’яти суб’єктів регулювання доходів населення на трьох рівнях регулювання систематизовано елементи, яких може набути система регулювання доходів населення в перехідній економіці по закінченню процесу її трансформації.

Принаймні три фундаментальні проблеми: низька керованість економіки (чверть якої є тіньовою), дорожнеча розвиненої системи регулювання економіки й корумпованість бюрократичного апарату, що здійснює регулювання, вимушують обмежувати ступінь державного регулювання доходів. З цього виходить, що формування в перехідній економіці соціально-ринкової системи регулювання доходів населення повинно здійснюватися в два етапи, перший з яких створює передумови для другого (зокрема, за рахунок підвищення ступеню регульованості економіки).

Змістом першого етапу реформування системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці мають стати:

- створення загальних умов функціонування соціально-ринкової системи регулювання доходів населення;

- розвиток ринкового саморегулювання доходів населення;

- розвиток системи регулювання доходів населення;

- реалізація відносно нечутливих до обмежених можливостей з регулювання економіки заходів із регулювання доходів населення.

Основні напрями реформування системи регулювання доходів, актуальні   на   сучасному етапі розвитку економіки України в загальному вигляді представлено на рис. 1.

Рис. 1. Актуальні напрями реформування системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці

На другому етапі реформування необхідно завершити розвиток системи регулювання доходів населення шляхом поширення регулювання доходів на всі три рівні регулювання, застосування широкого кола інструментів прямого і непрямого впливу. Окрім держави, активним учасником процесів регулювання доходів має стати громадянське суспільство.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання, що полягає у розробці методологічних та теоретичних засад формування системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці.

Основні результати роботи теоретико-методологічного та науково-практичного змісту є наступними.

Традиційне коло питань, що підлягають розгляду при дослідженні системи регулювання доходів населення, було розширено на підставі:

- дослідження трьох рівнів регулювання доходів населення (створення умов формування доходів, вплив на первинний розподіл доходів, перерозподіл доходів);

- аналізу широкого кола суб'єктів регулювання доходів населення певної країни, до складу якого увійшли: держава, домогосподарства, фірми, громадські організації, державні органи інших країн, наддержавні структури, іноземні громадські організації, фірми і домогосподарства інших країн;

- вивчення не лише цілеспрямованого, але й непрямого регулювання доходів населення;

- обґрунтування необхідності доповнення уявлень про склад доходів за рахунок упущених (знехтуваних) доходів та неявних флуктуаційних доходів.

Це дозволило більш широко та системно підійти до проблеми реформування регулювання доходів населення в трансформаційній економіці, включити до розгляду додаткові питання, зокрема: недержавне регулювання, регулювання доходів на рівні формування умов їх отримання та на рівні первинного розподілу, різні аспекти непрямого впливу на доходи населення.

З метою отримання додаткових інструментів аналізу регулювання доходів населення було, по-перше, запропоновано тлумачення змісту категорії економічної експлуатації, проведено аналіз її типів (внутрішньолокаційної і міжлокаційної, випадкової і систематичної). Це дозволило розробити комплекс рекомендацій із зниження ступеню економічної експлуатації в перехідній економіці.

По-друге, виділено три типи соціальної справедливості та розмежовано сфери їх застосування: сферою застосування принципів недиференційованої еквівалентної соціальної справедливості має бути первинний розподіл доходів, а їх перерозподіл слід більшою мірою засновувати на принципах нееквівалентної соціальної справедливості.

По-третє, розкрито основне протиріччя формування доходів та охарактеризовано основні етапи розвитку системи формування доходів, яка охоплює регулювання та саморегулювання доходів (фізіологічно-орієнтований, проміжний, і соціально-орієнтований). З’ясовано, що сучасний стан системи формування доходів населення в трансформаційній економіці характеризується поєднанням рис різних етапів розвитку системи формування доходів. Систему регулювання, формування якої розглядається як кінцева мета перетворень системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці, було визначено як соціально-ринкову.

З’ясовано, що специфіка реформування системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці полягає в необхідності, окрім розбудови власне системи регулювання, додатково реформувати загальні умови формування доходів та розвивати ринкове саморегулювання доходів, одночасно вирішуючи поточні проблеми функціонування системи.

Як підсистема соціально-економічної системи, система регулювання доходів населення зазнає суттєвого зовнішнього впливу. До базових умов, необхідних для формування в перехідній економіці соціально-ринкової системи регулювання доходів населення, слід віднести: конкурентний ринок, високу ефективність системи господарювання, баланс соціально-економічних сил, розвинену систему державного і недержавного регулювання, високу здатність суспільства нав'язувати бізнесу принципи нееквівалентної соціальної справедливості.

Становлення соціально-ринкової системи регулювання доходів населення в Україні вимагає формування таких рис: високий життєвий рівень основної частини населення, розвиненість відносин партнерства, наявність у працюючих великої кількості формально вільного часу, потенційна загальнодоступність просування соціальними сходами, помірна диференціація доходів, низький ступінь випадкової і систематичної економічної експлуатації, соціальне вирівнювання тощо.

Проведений аналіз дав підстави стверджувати, що трансформація системи регулювання доходів в Україні за багатьма параметрами відхилилась від побудови системи, властивої соціальному ринковому господарству. Зокрема, відсутні такі умови, як відокремлення держави від бізнесу, баланс соціально-економічних сил, не створений конкурентний порядок.

У функціональному розрізі перед системою регулювання доходів в Україні постають такі основні завдання:

- збільшити сукупний дохід;

- забезпечити більш рівномірний розподіл сукупного доходу, тобто знизити міжгалузеву, міжрегіональну та децільну диференціацію доходів, а також збільшити частку зарплатні у ВВП, аби поступово довести ці показники до рівня економічно розвинених країн ЄС;

- забезпечити прийнятний рівень соціального захисту із збереженням стимулів до праці.

До актуальних завдань реформування системи регулювання доходів населення в Україні слід віднести інституціоналізацію доходів ринкового типу, інституціоналізацію суб’єктів внутрішнього регулювання доходів ринкового типу, розвиток соціального партнерства, посилення соціальної спрямованості виробництва, зменшення частки у структурі доходів тіньових та незаконних доходів, забезпечення тісного зв’язку усіх форм доходів з суспільно-корисним вкладом їх отримувача.

Обґрунтовано, що трансформація системи регулювання доходів населення в Україні має здійснюватися в два етапи. Специфічною рисою першого етапу є недостатній ступінь регульованості економіки, тому на цьому етапі необхідно робити наголос на створенні передумов побудови соціально-ринкової системи регулювання доходів населення. Формування цих передумов дозволить перейти до другого етапу, по завершенню якого повинна бути сформована соціально-ринкова система формування доходів.

З’ясовано, що розвиток соціального партнерства в Україні повинен здійснюватися шляхом формування інституціональних засад, по-перше, трипартізма, по-друге, вільного асоціювання паралельно зі створенням умов наповнення їх реальною діяльністю.

Результатом трансформації системи регулювання доходів населення в Україні має стати створення розвиненої системи регулятивного впливу, як з боку держави, так і з боку інших суб’єктів регулювання доходів. Важливою рисою цієї системи повинна стати невразливість до негативного впливу суб’єктів зовнішнього регулювання доходів. Регулювання доходів слід здійснювати на всіх трьох рівнях регулювання їз застосуванням широкого кола інструментів прямого і непрямого впливу. Вирівнювання можливостей людей в економічній діяльності та вирівнювання рівнів споживання мають стати пріоритетами функціонування системи регулювання доходів населення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Губин К. Г. Мировой опыт государственного регулирования доходов населения // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Економічна. – 2003. – № 580. – С. 23–27. (0,5 друк. арк.).

2. Губин К.Г. Формирование системы пенсионного обеспечения, адекватной рыночной экономике // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. – 2004. – № 25. – С. 67–74. (0,5 друк. арк.).

3. Губин К. Г. Методологические основы анализа формирования доходов населения // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Економічна. – 2004. – № 634. – С. 16–19. (0,5 друк. арк.).

4. Губин К. Г. Доходы: содержание, определение, классификация // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Економічна. – 2005. – № 668. – С. 15–19. (0,6 друк. арк.).

5. Губин К.Г. Социальное партнёрство: сущность и направления формирования в трансформационной экономике // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Серія "Економіка АПК і природокористування". – 2006. – № 2. – С. 98–102. (0,3 друк. арк.).

6. Губин К.Г. Формирование институциональных оснований социального партнёрства в трансформационной экономике // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – 2006. – Вип. 103-3. – С. 107–111. (0,5 друк. арк.).

7. Губин К. Г. Способ формирования доходов: исследование эволюцииСоциальная экономика. – 2006. – № 1–2. – С. 169–174. (0,5 друк. арк.).

8. Губин К. Г. Рыночная система регулирования доходов населения: субъекты и основные составляющие // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Економічна серія. – 2006. – № 719. – С. 26–32. (0,7 друк. арк.).

Інші статті:

9. Губин К.Г. Неэквивалентная справедливость как высшая ступень развития представлений о социальной справедливости // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія „Філософія”. – 2004 – № 638. – С. 75 – 80. (0,5 друк. арк.).

Тези доповідей:

10. Губин К. Г. Труд и капитал в системе рыночного регулирования доходовМолодь України та соціально-орієнтована економіка: міжнародна наукова конференція молодих вчених і студентів. Харків, 23—24 листопада 2004 р. – Х., 2004. – С. 53. (0,1 друк. арк.).

11. Губін К. Г. Основні напрями та етапи формування системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці // Державна політика та стратегія реформування економіки України в XXI сторіччі: всеукраїнська науково-практична конференція. Полтава, 27 березня 2007 р. – Полтава, 2007. – С. 70—72. (0,1 друк. арк.).

12. Губин К. Г. Выравнивание социально-экономических сил как одно из оснований формирования социальной экономики в Украине // Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації: друга всеукраїнська науково-практична конференція. Полтава, 17—18 травня 2007 р. – Полтава, . – Т. . – С. 95—98. (0,2 друк. арк.).

Анотація

Губін К. Г. Формування системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2007.

В дисертації досліджується широке коло суб’єктів регулювання доходів населення. Вивчено закономірності розвитку та проаналізовано сучасний стан регулювання розподілу доходів та соціального захисту в економічно розвинених країнах.

Доведено, що реформування системи регулювання доходів населення в Україні має здійснюватися в два етапи. На першому етапі необхідно створювати загальні умови функціонування соціально-ринкової системи регулювання доходів населення та розвивати ринкове саморегулювання доходів.

Результатом другого етапу трансформації системи регулювання доходів населення в Україні має стати створення розвиненої системи державного та недержавного регулятивного впливу. Регулювання доходів повинне здійснюватися на всіх трьох рівнях регулювання їз застосуванням широкого кола інструментів прямого і непрямого впливу, з урахуванням критеріїв соціальної справедливості.

Ключові слова: регулювання доходів населення, ринкове саморегулювання доходів населення, розподіл доходів, соціальний захист, соціальна справедливість.

Аннотация

Губин К. Г. Формирование системы регулирования доходов населения в трансформационной экономике. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 – экономическая теория и история экономической мысли. Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2007.

Диссертационная работа посвящена разработке методологических и теоретических основ формирования системы регулирования доходов населения в трансформационной экономике.

Исследование затронуло широкий круг проблем, поскольку, во-первых, проанализировано регулятивное влияние на доходы со стороны государства, домохозяйств, фирм, общественных организаций, государственных органов других стран, надгосударственных структур, иностранных общественных организаций, фирм и домохозяйств других стран. Во-вторых, рассматривается не только целенаправленное, но и косвенное регулирование доходов населения. В-третьих, изучаются три уровня регулирования доходов: создание условий формирования доходов, воздействие на первичное распределение доходов, перераспределение доходов.

В рамках такого подхода стало возможным при анализе регулирования доходов населения в трансформационной экономике включить в рассмотрение вопросы негосударственного регулирования, регулирования доходов на уровне создания условий их формирования и на уровне первичного распределения, разные аспекты косвенного влияния на доходы.

В ходе исследования раскрыто основное противоречие формирования доходов населения. Охарактеризованы три основных этапа развития системы формирования доходов как конкретно-исторические формы разрешения указанного противоречия: физиологически-ориентированный (охватывающий коллективную и частную системы формирования доходов), бинарный (включающий управленческую и капиталистическую системы формирования доходов) и социально-ориентированный (объединяющий в своём составе социально-рыночную и социальную системы формирования доходов).

Предложено и обосновано авторское видение содержания категории экономической эксплуатации. В зависимости от механизма действия выделены и проанализированы случайная и систематическая эксплуатация. Охарактеризованы основные направления с экономической эксплуатацией в переходной экономике, рассматриваемой в качестве универсального способа исправления диспропорций первичного распределения доходов.

В работе уточнено содержание категории регулирования доходов. Классификация доходов населения дополнена за счёт включения выделенных и охарактеризованных автором новых элементов: упущенных (отвергнутых) доходов и неявных флуктуационных доходов.

Изучены закономерности развития и проанализировано современное состояние системы саморегулирования доходов населения и системы их регулирования в экономически развитых странах. Систематизированы основные черты системы регулирования доходов населения в трансформационной экономике. К условиям функционирования этой системы предложено отнести: отсутствие в полной мере конкурентного рынка, невысокую эффективность хозяйственной системы, дисбаланс социально-экономических сил. Показано, что в указанных условиях развиваются: сращение бизнеса и политической власти; ориентация значительной части политико-экономической элиты на перераспределение, а не создание богатства; высокий удельный вес в структуре доходов рентных доходов; чрезмерная дифференциация доходов; низкий жизненный уровень основной части населения; высокая степень систематической эксплуатации труда и земли; высокая степень случайной эксплуатации и др.

Разработан комплекс научно-практических рекомендаций в области формирования в переходной экономике Украины рыночной системы регулирования доходов. Обосновано, что реформирование системы регулирования доходов населения должно производиться в два этапа, первый из которых создаёт предпосылки для второго, в частности, за счёт повышения степени регулируемости экономики.

В качестве ключевых направлений совершенствования регулирования доходов населения в трансформационной экономике Украины рассматриваются: институционализация доходов рыночного типа; борьба с коррупционными доходами; выведение теневого сектора экономики из “тени”, легализация и возврат в Украину “теневых” капиталов; разработка и реализация комплексной социальной политики, главным содержанием которой должно стать сохранение и наращивание человеческого потенциала страны и содействие наиболее полной его реализации; упорядочение и сокращение системы льгот и их частичная замена на адресную помощь; реформирование системы социального страхования (в первую очередь – пенсионного); содействие развитию общественной социальной защиты и индивидуальной самозащиты.

Ключевые слова: регулирование доходов населения, рыночное саморегулирование доходов населения, распределение доходов, социальная защита, социальная справедливость

ANNOTATION

Gubin K.G. The formation of People Incomes Regulation System in Transformation Economy. – Manuscript.

The thesis is presented on getting a scientific degree of an Economy master on speciality 08.00.01 – Economic Theory and History of Economic Thought. Kharkiv National University named after V.N. Karazin. Kharkiv, 2007.

The present work deals with a wide range of people incomes regulation subjects. We also studied the development regularity and analyzed the contemporary situation of incomes distribution regulation and social defense in developed economy countries.

It was proved, that the reformation system of people incomes regulation in Ukraine must be carried out in two stages. At the first state it is necessary to make general functioning conditions of socially-marketting system of people incomes regulation and to develop market incomes selfregulation.

As the result of the second transformation people incomes stage in Ukraine there must the developed system construction of state and nonstate regulative influence take place. Incomes regulation must be carried out in all three regulation levels with the use of wide range of direct and indirect influence instruments with the regards of social justice.

Key words: people incomes regulation, market people incomes selfregulation, incomes distribution, social defense, social justice.

Губін Кирил Григорович

Формування системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці

Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія

та історія економічної думки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск

д.е.н., проф. Тютюнникова С. В.

Підписано до друку 28.01 2008. Формат 60х90/16.

Папір друкарський № 1. Друк офсетний. Обсяг 0,9 ум.-друк. арк.

Наклад 100 прим. Зам. № 08/08. Безкоштовно.

Надруковано у видавничому центрі

Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна,

61077, м. Харків, площа Свободи, 4.