Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Б. Хмельницького

Грибок Олександр Павлович

УДК 355.233.2 (043.3)

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ КУРСАНТІВ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИХ ДИСЦИПЛІН

Спеціальність 13.00.04 – “Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Антонюк Наталя Миколаївна, Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра іноземних мов, доцент кафедри, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Грязнов Ігор Олександрович Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, начальник докторантури;

кандидат педагогічних наук, доцент Юрас Ірина Іванівна Національна академія Служби безпеки України, доцент спецкафедри.

Захист відбудеться “ 13 ” червня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

Автореферат розіслано “ 08 ” травня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник О. В. Торічний

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку вищої освіти в Україні одним із пріоритетних її завдань є підготовка фахівця з розвиненими творчими здібностями і готовністю до самостійної постановки проблем та їхнього вирішення. Готовність до творчості та самостійності є основою професійної майстерності, її можна сформувати лише за умови розвитку в майбутнього офіцера творчої пізнавальної самостійності ще під час навчання у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ).

На необхідність розвитку творчої пізнавальної самостійності майбутніх фахівців звертають увагу в своїх працях науковці Н. М. Бібік, О. І. Виговська, О. В. Волощенко, Н. В. Дудніченко, Н. І. Зеленкова, М. А. Костенко,
О. Л. Кошелєв, І. А. Лєвіна, П. Г. Лузан, Л. О. Мільто, О. Є. Приходько,
А. В. Семенова, О. П. Слободян, В. О. Тюріна, Г. В. Чаплицька та ін. Окремі аспекти творчої пізнавальної самостійності майбутніх фахівців військової сфери досліджено у роботах Ю. В. Андреєва, Т. В. Бунєєва, В. В. Гринькова,
М. І. Яськова, Б. А. Суся. Дослідження цих та інших авторів створили передумови для поступового вирішення зазначеної проблеми з урахуванням нових цілей і завдань підготовки військових фахівців, що підтвердило актуальність дослідження.

Сучасними педагогами проведені дослідження, що дозволили встановити основні закономірності у характері засвоєння знань та його розвитку залежно від видів організації навчально-пізнавальної діяльності. Визначено вимоги до організації самостійної роботи, що сприяють більшій її ефективності, встановлено взаємозв’язок і взаємозалежність формування у курсантів інтересу до навчання через активність і самостійність. У свою чергу поява нових педагогічних технологій, нових засобів навчання дає можливість реалізувати низку педагогічних ідей, спрямованих на вдосконалення процесу навчання, інтенсифікацію пізнавальної діяльності суб’єктів навчання і діяльності науково-педагогічного складу.

Нині теорією та практикою навчання у вищій військовій школі виявлено суперечності процесу навчально-пізнавальної діяльності суб’єктів навчання між об’єктивними вимогами до рівня та обсягу знань і вмінь, необхідних для самостійного вирішення навчально-пізнавальних проблем, і реальними знаннями й уміннями у курсантів; запропонованими формами самостійної навчально-пізнавальної діяльності в умовах ВВНЗ та обмеженим досвідом участі в них курсантів; вимогами до володіння глибокими і різнобічними знаннями з загальновійськових дисциплін і обмеженою пізнавальною потребою курсантів.

Наявні суперечності, важливість питання та його актуальність обумовили вибір теми дослідження “Розвиток творчої пізнавальної самостійності курсантів вищого військового навчального закладу у процесі вивчення загальновійськових дисциплін”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено в рамках перспективного і поточного планів Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо подальшого удосконалення процесу підготовки і підвищення кваліфікації офіцерських кадрів для Міністерства оборони України. Тема затверджена вченою радою Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 20.02.2005 р.) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 27.02.2007 р.).

Об’єкт дослідження – пізнавальна самостійність курсантів ВВНЗ.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів вищих військових навчальних закладів у процесі вивчення загальновійськових навчальних дисциплін.

Мета дослідження – розробити модель розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ у процесі вивчення загальновійськових навчальних дисциплін та методику її реалізації.

Гіпотеза дослідження: якщо навчально-пізнавальну діяльність курсантів будувати на основі моделі розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ у процесі вивчення загальновійськових дисциплін із проекцією на майбутню професію через зміст, форми і методи, то така діяльність буде дієвим фактором удосконалення професійної підготовки майбутніх офіцерів.

Завдання дослідження:

1.

2.

3.

Теоретико-методологічною основою дослідження є висновки та положення:

педагогічної (І. А. Зязюн, А. С. Макаренко, Р. М. Макаров, О. І. Пометун,
В. М. Синьов, В. О. Сухомлинський, М. М. Фіцула) і психологічної (І. Д. Бех,
Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн, М. М. Савчин) наук щодо розвитку особистості;

формування творчої активності особистості (В. А. Кан-Калік,
Н. В. Кічук, І. Я. Лернер, В. О. Моляко, В. А. Роменець, С. О. Сисоєва);

теорії педагогічних систем (С. Г. Карпенчук, В. А. Кушнір, Г. В. Троцко);

педагогіки та психології військової освіти (А. В. Галімов, І. О. Грязнов, Д. В. Іщенко, В. С. Маслов, М. І. Нещадим, Б. М. Олексієнко, Є. М. Потапчук, О. Д. Сафін, Г. Д. Темко, В. В. Ягупов).

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної і методичної літератури, навчальних програм, навчально-методичних посібників, матеріалів і публікацій періодичних видань; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду викладачів ВВНЗ (планування навчального процесу і пізнавальної діяльності суб’єктів навчання, відбору і поєднання методів навчання, співвідношення самостійних занять і занять під керівництвом викладача у системі аудиторних і позааудиторних занять, моделювання навчального процесу) з метою вивчення стану дослідженості проблеми та перспектив її розвитку;

емпіричні: анкетування, тестування, хронометрування з метою з’ясування ставлення суб’єктів навчання до запропонованих систем навчання; визначення та врахування індивідуальних особливостей курсантів, рівня підготовленості до творчої пізнавальної діяльності, формування способів розумових операцій і прийомів самостійної роботи; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для визначення реального стану з досліджуваної проблеми і перевірки ефективності запропонованих умов дослідження;

математичної статистики: застосовувались для обробки даних педагогічного експерименту, перевірки вірогідності отриманих результатів дослідження.

Організація та етапи дослідження. Дослідна робота здійснювалась у Національній академії оборони України, Житомирському військовому інституті радіоелектроніки ім. С. П. Корольова та Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основною базою експерименту був Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де перевірялась ефективність моделі розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів у процесі вивчення загальновійськових дисциплін. Усього різними видами дослідження було охоплено 731 курсант та 209 офіцерів (у тому числі 43 офіцери як експерти).

Дослідження проводилося у кілька етапів.

Перший етап (2001–2003 рр.) – теоретико-пошуковий (вивчення й аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної та спеціальної літератури, відбір відповідних методик, методів, засобів і форм роботи з розвитку творчої пізнавальної самостійності, формулювання вихідної гіпотези).

Другий етап (2004–2005 рр.) – етап практичного моделювання (уточнення понятійного апарату, розробка моделі розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ у процесі вивчення загальновійськових дисциплін, здійснення поетапного аналізу одержаних під час констатувального експерименту даних).

Третій етап (2006–2007 рр.) – дослідно-експериментальний (проведення навчального педагогічного експерименту, узагальнення результатів дослідження, здійснення теоретичної і графічної обробки матеріалів, оформлення результатів дисертаційної роботи).

Наукова новизна одержаних результатів.

Уперше розроблено модель розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів у процесі вивчення загальновійськових дисциплін, компонентами якої є: мета, зміст, етапи, основні вимоги до змісту, форм і методів формування творчої пізнавальної самостійності курсантів, плани навчальних дисциплін “Стрілецька зброя та вогнева підготовка”; “Стройова підготовка”; “Статути Збройних Сил України та їх практичне виконання”; “Радіаційний, хімічний і біологічний захист підрозділів”, методика реалізації моделі, рівні сформованості творчої пізнавальної самостійності, результат.

Удосконалено визначення сутності, змісту та особливостей творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ у процесі вивчення загальновійськових дисциплін.

Дістали подальшого розвитку: вимоги формування змісту підготовки до творчої пізнавальної самостійності (створення умов для усвідомленого пізнавального процесу; освоєння методів інтелектуальної діяльності, використання міжпредметних зв’язків, алгоритмізація підготовки, модульна конструкція навчального матеріалу); вимоги до методів навчання (передбачати ступінь і міру розкриття особистих якостей курсантів, задовольняти потреби в одержанні нової інформації, сприяти комунікативній адаптації, забезпечувати самовираження курсантів).

Практична значущість дослідження полягає у розробці та впровадженні: методики розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів у процесі вивчення загальновійськових дисциплін; типології педагогічних ситуацій, що підвищують якість та ефективність навчання загальновійськових дисциплін у ВВНЗ.

Запропонована автором модель розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів у процесі вивчення загальновійськових дисциплін може застосовуватись у вищих навчальних закладах інших силових структур з метою покращання результатів навчально-виховного процесу. Одержані результати можуть бути використані при створенні методичних посібників з військової педагогіки та психології, у налагодженні сучасної системи виховної роботи у військових формуваннях України.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи провідних ВВНЗ та науково-дослідних установ силових міністерств та відомств України, а саме Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (акт реалізації № 299 від 22 грудня 2006 р.), Військового інженерного інституту Подільського аграрно-технічного університету (акт реалізації № 190 від 11 вересня 2007 р.), Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (акт реалізації від № 260 від 3 жовтня 2007 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, дослідно-експериментальною роботою, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів.

Особистий внесок здобувача. Усі висвітлені у дисертації наукові результати отримані автором самостійно. У статті “Модель розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів вищих військових навчальних закладів у процесі вивчення загальновійськових навчальних дисциплін та методика її реалізації” особистим внеском здобувача є створення моделі розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ у процесі вивчення загальновійськових навчальних дисциплін. у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України. У статті “Проблеми дистанційного навчання в Збройних Силах України” особистим внеском здобувача є визначення основних завдань та організаційних заходів в процесі пізнавальної самостійності тих, хто навчається у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях: міжнародних “Інновації у вищій освіті” (Київ – Ніжин, 2005 р.); “Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2006 р.), всеукраїнських “Вища освіта України і Болонський процес” (Переяслав-Хмельницький, 2005 р.); 13-й міжвузівській науково-методичній конференції (Житомир, 2005 р.); засіданнях і науково-методичних семінарах кафедр військової педагогіки та психології, бойового застосування і експлуатації (радіоелектронного озброєння) та кафедрі тактики й оперативного мистецтва Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у дев’яти статтях: 7 – у фахових виданнях, визначених ВАК України; 2 – у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний обсяг дисертації становить 157 сторінок. У дисертації наведено 8 рисунків та 4 таблиці. Список використаних джерел становить 180 найменувань.

основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито її об’єкт та предмет, головну мету та завдання, теоретико-методологічні основи. Визначено наукову новизну отриманих результатів, їх практичну значущість. Наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Проблема творчої пізнавальної самостійності у психолого-педагогічній теорії та практиці вищої освіти” – проведено теоретичний аналіз проблеми, визначено сутність, зміст творчої пізнавальної самостійності курсанта ВВНЗ, її специфіку, проаналізовано результати пошукового експерименту. проведено аналіз впливу різних чинників на зміст, форми і методи розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів.

У військовій справі широке поле для вияву творчості відкривається у вирішенні всіх питань функціонування ЗС України: підтримці військ у постійній бойовій готовності; оснащенні їх зброєю і бойовою технікою; навчанні і вихованні особового складу; усесторонньому матеріальному, медичному і культурному забезпеченні тощо.

У діяльності офіцера особливе місце займають такі питання, як: творча розробка і здійснення задумів та планів навчань, бойових дій у разі війни; ефективне застосування нових видів і зразків зброї та бойової техніки; пошук найдоцільніших змін в організаційній структурі військ; використовування більш перспективних форм і способів ведення бою та операцій, взаємодії і управління військами.

Аналіз праць науковців Л. В. Боровик, Т. В. Бунєєва, Н. М. Генералової, В. В. Гринькова, О. В. Діденко, С. М. Морозова, М. І. Яськова засвідчив, що існує велика кількість понять, що окреслюють питання розвитку творчої особистості, її самостійності у навчальному процесі ВВНЗ.

Творча пізнавальна самостійність курсанта ВВНЗ – це систематичні послідовні розумові й процесуальні дії майбутнього офіцера з метою утворення його нового якісного стану, з використанням впливів ззовні, самозмін, на основі раціонально докладених сил у межах певного часу, які пов’язані з розвитком здібностей до самопізнання, саморегуляції, самоконтролю, самоорганізації, з використанням засобів, завдяки яким реалізується активне ставлення курсанта до своєї діяльності в умовах бойових дій та в мирний час.

Творча пізнавальна самостійність орієнтована на розвиток творчих здібностей курсантів і включає такі провідні й взаємозалежні компоненти:

мотиваційно-ціннісний (містить потреби, інтереси, мотиви особистості, спирається на емоційну забарвленість дії);

пізнавально-операційний (передбачає прийняття курсантом мети пізнавальної діяльності, її планування та прогнозування; складається із системи провідних знань і способів пізнавальної діяльності);

контрольно-оцінний (передбачає систематичне одержання зворотної інформації про дії на основі співставлення результатів діяльності з завданням).

Загальновійськові навчальні дисципліни мають важливе значення для майбутнього офіцера. Вони логічно пов’язуються під час проведення професійної підготовки. Вимоги Статутів Збройних Сил України виконуються курсантами на всіх видах занять та на всіх дисциплінах, передбачених навчальним планом ВВНЗ. Удосконалення стройових, командирських та методичних навичок здійснюються на всіх заняттях, шикуваннях та у повсякденному житті. На заняттях з дисципліни “Радіаційний, хімічний і біологічний захист підрозділів” курсанти використовують стрілецьку зброю та гранатомети на зараженій території у загальновійськовому захисному комплекті і у протигазі під час застосування противником зброї масового ураження. На заняттях з дисципліни “Статути Збройних Сил України та їх практичне виконання” курсанти вчаться правильно зберігати й обслуговувати стрілецьку зброю, гранатомети та боєприпаси до них, а також правильно застосовувати її під час несення служби у внутрішньому наряді, внутрішніх та гарнізонних вартах, під час гарнізонних заходів. На заняттях з дисципліни “Стройова підготовка” у курсантів формуються уміння виконувати елементи одиночної стройової підготовки зі зброєю, які дуже часто застосовуються у повсякденному житті, відпрацюванні елементів залагодження підрозділів зі зброєю та при діях особового складу на машинах.

Особливості розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ представлено як недоліки, труднощі зазначеного процесу та чинники які впливають на нього.

На етапі пошукового експерименту визначено ставлення курсантів до творчої пізнавальної самостійної діяльності. Першокурсники вважають, що творча пізнавальна самостійна діяльність є корисною (66,7 %), курсанти останнього року навчання вказують на її “недостатню ефективність” (22,2 %) або називають “порожньою тратою часу” (38,60 %). Усі учасники експерименту були одностайними у тому, що зміст програм самостійної роботи потрібно удосконалити. Визначили недоліки, що пов’язані з розвитком творчої пізнавальної самостійності курсантів: недостатній рівень організації самостійної роботи (28 % опитаних вважає, що в їхньому ВВНЗ працює система самостійної роботи, але про якість її функціонування респонденти не могли що-небудь сказати); багато курсантів (від 39 до 58 %) хотіли б опанувати різноманітні види самостійної роботи, виробити свою систему. Систематично працюють із навчальною літературою лише близько 13 % курсантів, переважна більшість курсантів (у середньому близько 82 %) самостійно працюють із літературою час від часу, тобто безсистемно; 5 % респондентів вказали, що самостійно з літературою не працюють взагалі. Пошуковий експеримент дозволив встановити, що сучасний освітній процес ВВНЗ поки недостатньо орієнтований на підготовку фахівця нового типу, який поєднував би у собі високий професіоналізм, соціальну зрілість і творчий початок.

Основними труднощами, які перешкоджають розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів в умовах ВВНЗ, є:

недостатня зорієнтованість навчально-виховного процесу на розвиток творчої пізнавальної самостійності у курсантів;

відсутність узгодженості дій викладачів, керівництва навчального закладу, органів виховання щодо розвитку творчої пізнавальної самостійності у курсантів;

недостатня готовність науково-педагогічного складу до створення умов для вияву творчої пізнавальної самостійності курсантів під час вивчення загальновійськових дисциплін;

відсутність науково обґрунтованої методики розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів у різних видах навчальної та службової діяльності;

домінування авторитарного стилю керівництва діями курсантів на польових та практичних заняттях, що знижує рівень їхньої самостійності та привчає до шаблону, стримує самостійне прийняття рішень.

У дослідженні визначені соціальні, психологічні, педагогічні чинники, які впливають на розвиток творчої пізнавальної самостійності майбутніх офіцерів. Соціальні чинники: особливості довузівської підготовки курсантів; сформованість розумових здібностей майбутніх військових фахівців; адаптація першокурсників до системи навчання у вищій військовій школі. Психологічні чинники: природно-біологічні дані курсантів; особливості характеру особистості курсантів; особливості динаміки творчої мотивації майбутніх офіцерів. Педагогічні чинники: особливості вивчення загальновійськових навчальних дисциплін; педагогічні умови розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів (активна пізнавальна діяльність; опора на попередній досвід; розвиток мислення та мовної культури; інтерес до нового й потреба в його пізнанні); діагностика як необхідний засіб корегування змісту навчання.

Нагальною на сьогодні є переорієнтація освітнього процесу у сучасному ВВНЗ на підготовку фахівця нового типу з яскраво вираженою творчою індивідуальністю. Для цього важливим є таке моделювання навчально-пізнавального процесу, що передбачало б активне застосування у цьому процесі інноваційних педагогічних технологій та спрямовувало б його на розвиток творчої пізнавальної самостійності курсантів.

У другому розділі – “Модель розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ в процесі вивчення загальновійськових навчальних дисциплін” – розроблено модель розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ у процесі вивчення загальновійськових дисциплін і методику її реалізації, представлено зміст формувального експерименту, здійснено аналіз його результатів.

Удосконалення професійної підготовки майбутнього офіцера через розвиток творчої пізнавальної самостійності відповідно до нормативних вимог можливе через створення та реалізацію відповідної моделі. Її проектували як особливий конструкт навчально-пізнавальної діяльності, що включає різні рівні творчої пізнавальної самостійності, розвиток яких відбувається через удосконалення змісту, форм і методів підготовки курсантів. Вихідним методологічним положенням при розробці цієї моделі ми прийняли твердження науковців про те, що кожна людина має певний творчий потенціал, творчі здібності, які необхідно розвивати. У процесі моделювання ми звернулися до декількох педагогічних вимог, що забезпечують навчально-пізнавальний процес: безперервність, поступовість, включення суб’єктів навчання в активне освітнє середовище, прищеплювання навичок самоуправління індивідуальним творчим процесом.

Складовими моделі є: мета, зміст, етапи, основні вимоги до змісту, форм і методів формування творчої пізнавальної самостійності курсантів, плани навчальних дисциплін “Стрілецька зброя та вогнева підготовка”, “Стройова підготовка”, “Статути Збройних сил України та їх практичне виконання”, “Радіаційний, хімічний і біологічний захист підрозділів”, методика реалізації моделі, рівні сформованості творчої пізнавальної самостійності, результат (рис. 1).

Загальна мета сформувати творчу пізнавальну самостійність передбачала розвиток у курсантів відповідних умінь, а саме: використовувати військово-педагогічні знання; структурувати навчальну інформацію; довести почату справу до кінця; бачити проблемні ситуації, знаходити їх успішне вирішення; виявляти розумну ініціативу; приймати самостійні управлінські рішення; аналізувати бойову обстановку; прогнозувати наслідки бойових дій; вирішувати суперечності в розвитку військової справи.

Загальновизнані методи навчання і контролю набувають особливостей, які обумовлені вимогами до них: передбачати ступінь і міру розкриття особистості курсантів, задовольняти потреби в інформації, сприяти комунікативній адаптації, забезпечувати самовираження курсантів. З метою їх виконання використовували діяльнісний, системний, технологічний підходи, які реалізовували через форми когнітивної діяльності (узагальнену, групову і індивідуальну). Процес забезпечується компонентами: мотиваційно-ціннісним; пізнавально-операційним; контрольно-оцінним.

До етапів розвитку творчої пізнавальної самостійності віднесено: одержання й розуміння знань, що є основою для побудови нових розумових конструктів; відкриття нового знання шляхом самостійної діяльності курсантів; розширення меж отриманих знань при їх застосуванні у нових умовах; винахід, тобто вирішення курсантами проблеми з багатьма альтернативними відповідями.

За способом формування умінь ми виділили два види діяльності: репродуктивну і продуктивну. Для репродуктивної діяльності характерні в основному алгоритмічні дії або дії за точно описаними правилами і в добре відомих умовах. У процесі продуктивної діяльності курсант генерує нову інформацію, відмінну від тієї, що міститься в навчальній програмі або піднесену викладачем у процесі заняття. Створення нової інформації при цьому завжди спирається на попередній досвід у пошуковій діяльності.

Визначено основні вимоги до змісту, форм і методів формування творчої пізнавальної самостійності курсантів: створення умов для усвідомленого пізнавального процесу; освоєння методів інтелектуальної діяльності, використання міжпредметних зв’язків, алгоритмізація, модульна конструкція навчального матеріалу. Вони випливають із запланованих вимог до самостійної роботи: відповідність дидактичної мети творчій пізнавальній самостійності, сприяння вирішенню професійних завдань, забезпечення самореалізації, самодисципліни, самоконтролю, використання самостійної роботи як засобу управління діяльністю курсантів.

Підвищення ступеня самостійності курсантів та розвиток у них творчих здібностей реалізовувались через авторську методику розвитку творчої пізнавальної самостійності у навчальному процесі. Особливості методики визначаються за двома характерними ознаками: результатами продукту діяльності та способами перебігу цієї діяльності. Колективні форми навчання реалізовували вузлові елементи змісту професійної підготовки. Вони створювали єдине інформаційне поле для всіх курсантів й забезпечували включення знань у їхній професійний актив через полісуб’єктну взаємодію. Індивідуалізоване навчання враховувало особливості освітніх потреб конкретного контингенту курсантів і їхнє задоволення. У рамках індивідуалізованого навчання відбувалася адаптація різних груп курсантів до колективних форм роботи, орієнтована на індивідуальні психологічні й когнітивні особливості курсанта, для чого використовувались такі конкретні форми навчання, як індивідуальні консультації, самостійна робота з персоніфікованих завдань.

Самоосвіта передбачає самостійну пізнавальну діяльність курсантів. У цьому зв’язку контролювались та коригувались певні результати самонавчання, що у свою чергу, актуалізувало готовність курсантів до саморефлексії. Ця форма навчання мала найбільше значення для розвитку практичного досвіду, творчого мислення, дослідницьких навичок курсантів. Значна увага приділялась педагогічному керівництву, у завдання якого входило забезпечення особистісно-діяльнісного підходу до формування творчої НДР, пізнавальної самостійності; вплив на мотиваційну сферу курсанта через систему педагогічного впливу; створення умов, що спонукали б курсантів до конструктивної спільної діяльності з викладачем.

Зміст підготовки реалізовували через творчі завдання, які були комплексними, з достатнім обсягом, що виключає ймовірність несамостійного виконання. Для групової роботи вони поєднувались на основі вихідної проблематики й тільки потім розділялись на індивідуальні; викликали інтерес, пошукову активність і в той же час відповідальність за якість їхнього виконання; охоплювали максимальну кількість тем навчальної дисципліни; при складанні системи завдань забезпечувалась неперервність творчого процесу (кожне подальше завдання передбачало більш високий рівень творчості); включали елементи наукового дослідження.

Комплексні завдання розрізнялись за рівнем когнітивної складності, що дозволило визначити рівні сформованості пізнавальної самостійності: ситуативно-нестійкий (відрізняється ситуативним інтересом до пізнавальної діяльності, переживаннями негативних емоцій при виконанні навчальних завдань, що вимагають великої інтелектуальної напруги, і супроводжується підсвідомим (іноді й свідомим) відходом від завдань творчого характеру); відтворюючої самостійності (пізнавальна діяльність, як правило, пов’язана зі зразками, пізнавальні мотиви не мають домінуючого характеру); творчий (виникає інтерес до творчого вирішення окремих завдань, які викликають загострення уваги, концентрують вольові зусилля та стимулюють інтелектуальну активність, відбувається становлення творчої особистості); творчо-перетворюючий (творча мотивація у курсантів вже сформована, вони прагнуть до самостійного пошуку невирішених творчих завдань, до інтелектуальної гармонії, стають нетерпимі до незавершених справ).

До дидактичних засобів загальної навчально-пізнавальної орієнтації віднесли: маршрутну карту, інформацію про методику самостійної підготовки до занять, форми й зміст позааудиторної роботи з дисципліни, що передбачала вихід за рамки навчальної програми; інформація про рекомендовану навчальну, навчально-методичну й довідкову літературу з дисципліни. Самостійна робота забезпечувалась відповідними друкованими матеріалами. Розроблений у рамках НДР комплект тест-опитувальників з кожної теми дисципліни дозволяв перевіряти у курсантів знання й уміння для подальшого управлінського й коригувального впливів з боку викладача, стимулювати курсантів до більш активної самостійної пізнавальної діяльності, привчати до систематичного вивчення дисципліни.

У дослідженні визначено рівні сформованості пізнавальної самостійності: ситуативно-нестійкий, відтворюючої самостійності, творчий і творчо-перетворюючий. На ситуативно-нестійкому рівні перебувають курсанти, які відрізняються ситуативним інтересом до пізнавальної діяльності, переживаннями негативних емоцій при виконанні навчальних завдань. На рівні відтворюючої самостійності пізнавальна діяльність пов’язана зі зразками, пізнавальні мотиви не мають домінуючого характеру, знання здобуваються шляхом сумлінного виучування певної інформації. Творчий рівень характеризується ситуативно виникаючим інтересом до творчого вирішення завдань, потребою заново пережити гаму почуттів, що супроводжує цей процес. Творчо-перетворюючий рівень характеризується сформованою творчою мотивацією, прагненням до самостійного пошуку творчих завдань, інтелектуальної гармонії.

Отже, модель розвитку творчої пізнавальної самостійності є динамічною, відповідає логіці наукового пізнання, враховує механізми засвоєння знань, розвиток творчої пізнавальної діяльності на кожному етапі навчання. Реально це виражається у навчальних стратегіях, що відповідають дидактичним цілям навчання й типам діяльності. Урахування динамічності моделі дозволило розглядати її кінцевий стан в ідеалі як запланований результат.

Апробація моделі розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів здійснювалася у 2005–2006 рр. Часовий інтервал формувального експерименту складав два семестри. Для порівняння результатів навчання курсантів у рамках експериментальної методики з результатами традиційного навчання створили контрольну та експериментальну групи. У ході експерименту 24 експертами було здійснено початковий, тематичні й кінцевий зрізи рівнів сформованості творчої пізнавальної самостійності курсантів.

Рис. 2. Динаміка розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів

під час формувального експерименту

У результаті здійснення формувального експерименту рівень розвитку творчих умінь в експериментальній групі підвищився з 1,9 до 3,2 бала, а в контрольній – з 1,85 до 2,3. Тобто вдалося значно покращити основні показники, які характеризують розвиток творчих умінь. Отримані результати відображені на рис. 2, де подано порівняльний аналіз динаміки розвитку творчих умінь в експериментальній та контрольній групах до початку формувального експерименту й після його проведення.

Унаслідок проведеного формувального експерименту відбулися статистично значущі зміни. Тобто вдалося в середньому на 33,75 % покращити основні результати, які характеризують розвиток творчої пізнавальної самостійності курсантів. У порівнянні з контрольною групою цей приріст склав 22,5 %.

З порівняльного аналізу (рис. 2) було з’ясовано, що застосування моделі розвитку творчої пізнавальної самостійності дозволило не тільки істотно підвищити її рівень, але й забезпечити стабільну динаміку. Порівняно з контрольною групою підготовка курсантів за експериментальною методикою забезпечила більш інтенсивне зростання ступеня самостійності, навіть незважаючи на більш низькі показники на початковому етапі. Звідси можна зробити висновок, що експериментальна методика включає фактори стійкого росту творчої пізнавальної самостійності курсантів.

Таким чином, експериментальне навчання забезпечило значне збільшення рівня розвитку творчих вмінь у курсантів експериментальної групи порівняно з контрольною. Отримані результати дають підстави зробити висновок про те, що при використанні моделі розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ і методики її реалізації, спостерігається позитивна динаміка за всіма досліджуваними показниками, що підтверджує правильність висунутої гіпотези.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз проблеми розвитку самостійності виявив, що вона перебуває в центрі уваги педагогічної науки та практики. Творчий підхід до проблем у військовій сфері диктується залежністю форм і способів ведення бойових дій від розвитку озброєння, ступеня моральної стійкості й підготовки особового складу. Поява кожного нового виду зброї примушує шукати ефективні прийоми його застосування в бою, нерідко видозмінюючи при цьому організаційну структуру військових формувань і способи бойової підготовки. Що стосується творчості офіцера в процесі ухвалення рішення, то воно всякий раз виражається в глибокому і критичному аналізі бойової обстановки, що склалася, в об’єктивній оцінці її основних чинників, у винахідливому використанні всіх наявних переваг на користь розгрому противника.

2. Творча пізнавальна самостійність курсанта ВВНЗ – це систематичні послідовні розумові та процесуальні дії майбутнього офіцера з метою утворення його нового якісного стану, з використанням впливів ззовні, самозмін, на основі раціонально докладених сил у межах певного часу, які пов’язані з розвитком здібностей до самопізнання, саморегуляції, самоконтролю, самоорганізації, з використанням засобів, завдяки яким реалізується активне ставлення курсанта до своєї діяльності. Творча пізнавальна самостійність орієнтована на розвиток творчих здібностей курсантів і включає такі взаємозалежні компоненти: мотиваційно-ціннісний; пізнавально-операційний; контрольно-оцінний.

Визначені соціальні, психологічні, педагогічні чинники, які впливають на розвиток творчої пізнавальної самостійності майбутніх офіцерів. Соціальні чинники: особливості довузівської підготовки курсантів; сформованість розумових здібностей майбутніх військових фахівців; адаптація першокурсників до системи навчання у вищій військовій школі. Психологічні чинники: природно-біологічні дані курсантів; особливості характеру особистості курсантів; особливості динаміки творчої мотивації майбутніх офіцерів. Педагогічні чинники: особливості вивчення загальновійськових навчальних дисципліни; педагогічні умови розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів (активна пізнавальна діяльність; опора на попередній досвід; розвиток мислення та мовної культури; інтерес до нового й потреба в його пізнанні); діагностика як необхідний засіб корегування змісту навчання.

Основними труднощами, які перешкоджають розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів в умовах ВВНЗ, є: недостатня зорієнтованість навчально-виховного процесу на розвиток творчої пізнавальної самостійності у курсантів; відсутність узгодженості дій викладачів, керівництва навчального закладу, органів виховання щодо розвитку творчої пізнавальної самостійності у курсантів; недостатня готовність науково-педагогічного складу до створення умов для вияву творчої пізнавальної самостійності курсантів під час вивчення загальновійськових дисциплін; відсутність науково обґрунтованої методики розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів у різних видах навчальної та службової діяльності; домінування авторитарного стилю керівництва діями курсантів на польових та практичних заняттях, що знижує рівень їхньої самостійності та привчає до шаблону, стримує самостійне прийняття рішень.

До основних умінь розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів в умовах ВВНЗ, віднесено такі: використовувати військово-педагогічні знання; структурувати навчальну інформацію; довести почату справу до кінця; бачити проблемні ситуації, знаходити їх успішне вирішення; виявляти розумну ініціативу; приймати самостійні управлінські рішення; аналізувати бойову обстановку; прогнозувати наслідки бойових дій; вирішувати суперечності в розвитку військової справи.

3. Розроблено модель розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів у процесі вивчення загальновійськових дисциплін, компонентами якої є: мета, зміст, етапи, основні вимоги до змісту, форм і методів формування творчої пізнавальної самостійності курсантів, плани навчальних дисциплін “Стрілецька зброя та вогнева підготовка”, “Стройова підготовка”, “Статути Збройних Сил України та їх практичне виконання”, “Радіаційний, хімічний і біологічний захист підрозділів”, методика реалізації моделі, рівні сформованості творчої пізнавальної самостійності, результат. Розроблена модель є динамічною, відповідає логіці наукового пізнання, ураховує механізми засвоєння знань, розвиток творчої пізнавальної діяльності на кожному етапі навчання. Реально це виражається у навчальних стратегіях, що відповідають дидактичним цілям навчання й типам діяльності.

Виділено основні вимоги до змісту, форм і методів формування творчої пізнавальної самостійності курсантів. До змісту: створення умов для усвідомленого пізнавального процесу; освоєння методів інтелектуальної діяльності; використання міжпредметних зв’язків, алгоритмізація; модульна конструкція. До самостійної роботи: відповідність дидактичної мети творчій пізнавальній самостійності, сприяння вирішенню професійних завдань, забезпечення самореалізації, самодисципліни, самоконтролю, засіб управління діяльністю курсантів. До методів: передбачення ступеня та міри розкриття курсантів; задоволення потреби в інформації, сприяння комунікативній адаптації; забезпечення самовираження курсантів.

4. Розроблено методику розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів під час вивчення загальновійськових дисциплін з урахуванням: діяльнісно-орієнтованих методів, типів завдань (опосередковані, орієнтуючі, дослідницькі, ігри-завдання), рівнів сформованості пізнавальної самостійності (ситуативно-нестійкий, відтворюючої самостійності, творчий, творчо-перетворювальний), види діяльності курсантів (репродуктивна і продуктивна), прийоми (перехід від одного виду діяльності до іншого, знаходження нестандартного способу вирішення завдань, виконання логічних операцій). Контрольно-оцінну діяльність було організовано за попереднім, поточним та підсумковим типами контролю.

5. Унаслідок проведеного формувального експерименту відбулися статистично значущі зміни, у рівнях розвитку творчих умінь: в експериментальній групі він підвищився з 1,9 до 3,2 бала, у контрольній – з 1,85 до 2,3 бала. Тобто вдалося в середньому на 33,75 % покращити основні показники, які характеризують розвиток творчої пізнавальної самостійності курсантів. Проведене дослідження підтвердило правомірність висунутої гіпотези і довело ефективність моделі розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів у процесі вивчення загальновійськових дисциплін та методики її реалізації.

Однак цим дослідженням не вичерпується повне розв’язання зазначеної проблеми. Перспективними напрямками подальших досліджень вважаємо такі: теоретичне обґрунтування різних типів творчих самостійних робіт, ступеня їхньої складності залежно від закономірностей процесу пізнання; творче застосування ідей розвиваючого навчання у вищій військовій школі; створення методик адаптаційного навчання у вищій військовій школі відповідно до специфіки підготовки фахівця.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грибок О. П. Інноваційні підходи до вдосконалення навчально-виховного процесу у вузі // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія “Психолого-педагогічні науки”. –
№ 3. – 2005. – С. 71–74.

2. Грибок О. П. Аналіз стану проблеми творчої пізнавальної самостійності курсантів вищого військового навчального закладу // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К.: ВІКНУ, 2006. – Вип. № 4 – С. 178–184.

3. Грибок О. П. Проблема творчої пізнавальної самостійності у вітчизняній психологічній та педагогічній науці // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. І частина. – 2007. – № 12 (117). – С. 106–115.

4. Грибок О. П. Творча пізнавальна самостійність майбутнього фахівця // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Серія “Педагогічні науки”. – Випуск 5 (57). – Полтава, 2007. – С. 254–262.

5. Грибок О. П. Формування творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ: результати досліджень та їх аналіз // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія “Педагогіка”. Тернопіль: Видавництво ТНПУ– 2007. – № 4. – С. 29–33.

6. Грибок О. П. Основні вимоги до змісту, форм і методів формування творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія “Педагогіка та психологія”. – Чернівці: Рута, 2007. Вип. 345. – С. 43–49.

7. Грибок О. П., Діденко О. В. Модель розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів вищих військових навчальних закладів у процесі вивчення загальновійськових навчальних дисциплін та методика її реалізації // Збірник наукових праць № 40. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво НАДПСУ імені Б. Хмельницького, 2007. – С. 84–86.

8. Грибок О. П. Формування морально-правових норм у педагогічному процесі вищого військового навчального закладу // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький 2005. – С. –78.

9. Грибок О. П., Мартинюк В. Г., Кострач В. В. // Проблеми дистанційного навчання в Збройних Силах України // Тези доповідей ХІІІ міжвузівської науково-методичної конференції Житомирського військового інституту радіоелектроніки імені С. П. Корольова – Житомир: ЖВІРЕ, 2005. – Ч. І. – С. 16–17.

АНОТАЦІЇ

Грибок О. П. Розвиток творчої пізнавальної самостійності курсантів вищих військових навчальних закладів у процесі вивчення загальновійськових дисциплін. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – “Теорія і методика професійної освіти”. – Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. – Хмельницький, 2008.

Дисертацію присвячено розробці моделі розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ у процесі вивчення загальновійськових дисциплін та методики її реалізації. Визначено сутність та зміст творчої пізнавальної самостійності у процесі підготовки майбутніх офіцерів, а також особливості її розвитку у курсантів ВВНЗ. Розроблено та експериментально перевірено модель розвитку творчої пізнавальної самостійності курсантів ВВНЗ у процесі вивчення загальновійськових дисциплін таких як “Стрілецька зброя та вогнева підготовка”, “Стройова підготовка”, “Статути Збройних Сил України та їх практичне виконання”, “Радіаційний, хімічний і біологічний захист підрозділів”.

Ключові слова: творча пізнавальна самостійність, курсант ВВНЗ, навчальна діяльність, підготовка майбутніх офіцерів, зміст, загальновійськові дисципліни.

Грибок А. П. Развитие творческой познавательной самосто-ятельности курсантов высших военных учебных заведений в процессе изучения общевойсковых дисциплин. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – “Теория и методика профессионального образования”. – Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Б. Хмельницкого. – Хмельницкий, 2008.

Автором определены сущность и содержание творческой познавательной самостоятельности в системе подготовки будущего военного специалиста, а также проведён анализ её организации в высшем военном учебном заведении. Определенные социальные, психологические, педагогические факторы, которые влияют на развитие творческой познавательной самостоятельности будущих офицеров.

К основным умениям развития творческой познавательной самостоятельности курсантов в условиях ВВНЗ, отнесены такие: использовать военно-педагогические знания; структурировать учебную информацию; довести начатое дело до конца; видеть