ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

ГАВАШІ СВІТЛАНА ЙОСИПІВНА

УДК 159.923.78

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕГОЦЕНТРИЗМУ В МУЗИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ

Спеціальність 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України, лабораторія психології навчання

Науковий керівник – академік АПН України, доктор психологічних наук, профессор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, директор

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Потапова Валентина Дмитрівна

Донецький національний університет МОН України,

кафедра психології, завідувачка

кандидат психологічних наук

Гейко Євгенія Вікторівна,

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка МОН України,

кафедра практичної психології, доцент

Захист відбудеться 18 червня 2008 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім.Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Автореферат розісланий 17 травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Л.Зливков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Творчість – це діяльність в якій проявляються всі найпосутніші риси людини. А відтак, психологічне дослідження творчості, зокрема і музичної, є завданням, що завше залишається актуальним і значущим як для самоосмилення культури, так і розвитку самої психологічної науки.

Творчість відображає єство митця, його особистість, ту якість, котру й годі представити в якійсь абстрактній схемі чи конструкції. Безперечно на творчій діяльності, та її результатах, позначається й притаманний людині егоцентризм. Особливо це правомірно щодо творчої діяльності підлітків.

Прояв егоцентризму в музичній творчості підлітків є недослідженою проблемою. Висвітлення характеру впливу егоцентризму на музичну творчість є важливою для галузей музичної та вікової та педагогічної психології. Адже, з одного боку, значно збагачує наукові уявлення про психологічну природу музичної творчості, а з другого, окреслює роль егоцентризму як суттєвого чинника в розвиткові особистості підлітка.

Загальноприйнятим є точка зору, що егоцентризм, проявляється в когнітивній і особистісній сфері підлітків, впливаючи на продуктивність діяльності й особистість загалом. Проте оптимальний для даного віку рівень егоцентризму надає можливість підлітку відповідно розподілити власну соціальну активність й бути ефективним у ній. У свою чергу, високий рівень егоцентризму спричиняє центрацію на одному з видів діяльності, при відповідному зменшенні активності в інших. Це може спричиняти негативні переживання через незадоволеність потреб в інших видах діяльності (Д. Елкінд, Р. Енрайт, Д. Лендслей, Т.І. Пашукова, Л.Ф. Обухова, Ж. Піаже, Д. Шукла).

З огляду на те, що високий рівень егоцентризму в музичній творчості підлітків впливає на емоційно-вольові, когнітивні й особистісні складники підлітка, все це спричиняє дисгармонійність розвитку.

Оскільки егоцентризм розглядається у контексті власне музичної творчості підлітків, остання за своїми вихідними характеристиками вже містить передумови для розвитку децентрації, тобто подолання негативних проявів егоцентризму. Утім негативні наслідки егоцентризму впливають як на особистість юного музиканта, так і на його творчість загалом. Визнаючи розвивальний ефект музичної діяльності, слід наголосити, що найсуттєвішим чинником корекції егоцентризму виступає розвиток особистісної та соціальної рефлексії.

Очевидно, дослідження негативних наслідків впливу егоцентризму на музичну творчість підлітка зумовлене тим, що зосередження підлітка лише на музиці унеможливлює його реалізацію в інших сферах життєдіяльності.

Поза всяким сумнівом є необхідність упрозорення специфіки проявів егоцентризму в музичній творчості. Потрібно брати до уваги й чинники, що сприяють його становленню. Останні варто розглядати в контексті тих негативних наслідків закріплення високого рівня егоцентризму, що спричинюють дисгармонію особистісного розвитку та її центрацію лише на певному видові життєдіяльності, в даному випадкові – музичній.

Поряд із дослідженням впливу егоцентризму особистості на музичну творчість важливого значення набуває висвітлення природи музичної творчості у контексті загальної життєтворчості. Ця проблематика розкривалася: психологами, прибічниками гуманістичної парадигми (А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс, Е. Фромм); досліджувалась у контексті проблематики взаємодії й походження загальних та спеціальних здібностей (Г.М. Базаров, І.О. Кручинський, Ю.А. Лебедев, Т.М. Титаренко); тлумачення схильності до музичної діяльності як прояву мотивів творчої діяльності (Л.І. Божович, М.С. Неймарк, С.Л. Рубінштейн); дослідження музичної творчості через призму цілепокладання в творчій діяльності (Л.І. Анциферова, Л.С. Виготський); виявлення особливостей сприйняття та життєвих установок осіб, що здійснюють музичну творчість (С.Л. Рубінштейн, В.В. Стасов), розгляд проблеми музичної творчості в контексті часу (Д.І. Писаренко, Г. Караян), проблема співвідношення музичної творчості й егоцентризму (Е.І. Гілельс).

Отже зазначені наукові напрямки окреслюють методологічні та понятійні засади феномену егоцентризму в музичній творчості підлітків. Проте специфіка проявів егоцентризму, особливості його динаміки у музичній творчості підлітків є актуальними проблемами вікової та педагогічної психології, що і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: „Психологічні особливості егоцентризму в музичної творчості підлітків”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України „Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі”. Номер державної реєстрації 0105U001036.

Об’єкт дослідження – психологічні особливості музичної творчості підлітків.

Предмет дослідження – специфіка прояву егоцентризму підлітка на музичну творчість.

Мета дослідження – з’ясувати специфіку проявів і наслідків егоцентризму в музичній творчості підлітків.

Гіпотези дослідження:

- егоцентризм, проявляючись у когнітивній і особистісній сфері, неминуче позначається й на музичній творчості підлітка;

- як когнітивна властивість егоцентризм сприяє: розвиткові музичної свідомості та самосвідомості підлітка-музиканта. Водночас, він зумовлює й негативні наслідки: ігнорування зв’язків музичного тексту й інших явищ культури;

- як особистісна властивість спонукає до представлення власної музичної творчості як соціально значущої, що накладає на соціальне середовище певні зобов’язання, проте утруднюючи процес соціалізації;

- розвиток рефлексії у підлітків справляє корекційний вплив на негативні прояви егоцентризму особистості, в цілому, та її музичну творчість, зокрема.

Завдання дослідження:

1)

2)

3)

4)

Методологічну та теоретичну основу дослідження утворюють положення про музичну творчість (Б.Г. Ананьєва, В.М. Бехтерева, Д. Богоявленської, М. Гнатка, В.Н. Дружиніна, Г.С. Костюка, О. Кульчицького, О.М. Леонтьєва, О.М. Матюшкіна, В.О. Моляко, Я.А. Пономарьова, В.А. Роменця, С.Л. Рубінштейна, Б.М. Теплов та ін.); теорії походження та розвитку загальних та спеціальних здібностей (Б.А. Афанасьєва, Б. Астафьева, Д. Векслера, Н.О. Ветлугіна, Е. Вільямса, М.А. Гарбузова, Д. Гілфорда, Є.П. Ільїна, Д. Кабалевського, О.Г. Ковальова, В.М. Мясищева, Г.Г. Нейгауза, М.А. Римського-Корсакова, Е. Сегі, І.М. Сеченов, К. Сішера, Р. Стернберга, К. Тейлора, Л. Термена, Е. Торренса); загальнопсихологічні положення про вікові особливості розвитку підлітків (М.Й. Боришевського, Л.С. Виготського, І.С. Кона, О.В. Киричука, Г.С. Полякової, В.Д. Потапова); загальнотеоретичні та методологічні дослідження особливостей розвитку здатності до музичної діяльності в контексті розвитку та формування особистості (Д. Богоявленської, С.Д. Максименко, В.В. Медушевського); теоретико-експериментальні положення досліджень феномену егоцентризму та його вікових особливостей (Д. Елкінда, Р. Енрайта, Д. Лендслея, Т.І. Пашукової, Л.Ф. Обухової, Ж. Піаже, Д. Шукли).

Для реалізації поставлених у роботі завдань використовувались наступні методи: теоретичний аналіз досліджень егоцентризму у музичній творчості підлітків, спостереження, анкетування, тестування, бесіда, метод експертних оцінок, біографічний метод, контент-аналіз.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечуються теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження; послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань дослідження; кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки.

Наукова новизна дослідження:

- доведено: підліткам властивий і когнітивний, і особистісний егоцентризм, які мають різні форми прояву;

- з’ясовано: музична діяльність (тренування музикального навику, вивчення музичної теорії, концертна діяльність), загалом, не сприяє становленню децентрації;

- показано: розвиток інтелектуальної, особистісної та соціальної рефлексії позитивно позначається на успішності музичної діяльності. Цей ефект визначається формуванням у підлітків умінь: а) усвідомлювати власну егоцентричність, її прояви в діяльності та соціальні наслідки, б) контролювати прояви егоцентричності (адже остання допомагає в концертній діяльності, аналізові музичних творів, організації музичної творчості, але шкодить тренуванню музикального навику).

Теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні розуміння структури підліткової егоцентричності (властивість підліткам як когнітивної, так й особистісної форм егоцентричності). Деталізовано уявлення про ґенезу підліткової егоцентричності (розкрито зв'язок соціальних умов життєдіяльності підлітків і характеру становлення здатності до децентрації).

Уперше показано, що егоцентричність, яка традиційно тлумачиться в психології як негативна риса, позитивно проявляється в підлітків, що займаються музичною творчістю. Егоцентризм особистості постає як інтегральне утворення соціальних, психологічних та вікових особливостей, що мають прояв та вплив на особистість у процесі відпрацювання музичного навику.

З’ясовано, що саме шляхом реалізації на практиці музичних здібностей впродовж творчої діяльності, за посередництва поєднання егоцентричності та рефлективності, підліток досягає можливості виходу за обмеження власного «Я», що сприяє корекції негативних впливів егоцентризму на особистість.

Практичне значення даного дослідження зумовлюватиметься можливістю використання розробленого методичного інструментарію для розвитку творчих здатностей учнів музичних шкіл. Матеріали дослідження можуть бути використані в курсах викладання вікової та педагогічної психології для студентів музичних навчальних закладів (училищ, консерваторій, музично-педагогічних факультетів).

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження докладалися й обговорювалися на Міжнародній науковій конференції: „Традиція і культура” (Київ, 2007). Основні положення та результати дисертації розкривалися на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України, а також на засіданнях кафедри музичної педагогіки мукачівського гуманітарно-педагогічного університету.

Публікації. Зміст і результати дослідження викладено у 4 публікаціях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 183 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено сутність проблеми та стан її вивчення, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, теоретико-методологічну основу, наведено дані про апробацію роботи, її структуру та обсяг.

У першому розділі – Теоретико-методологічні засади дослідження особистісних чинників в музичній творчості підлітків – здійснено аналіз зазначеної проблеми у науковій літературі, визначено особливості музичного розвитку підлітків і впливу особистісних чинників, передусім, егоцентризму особистості, на їх музичну свідомість (музичний аспект) й особистісний розвиток (особистісний аспект); висвітлено психологічні особливості юних музикантів, а також передумови їх успішної самореалізації. У межах теоретичного аналізу деталізовано зміст понять – музичність, що уособлюється у поняттях "музичне мислення", "музична уява", "музичний розвиток" і "музична свідомість". Варто відзначити, що особливу увагу приділено особистісному виміру специфіки музичного розвитку підлітків, а також природі егоцентризму як суттєвій характеристиці загального розвитку підлітків.

Впродовж теоретичного аналізу поняття “егоцентризм” у психологічній науці, нами визначено декілька напрямків, що ґрунтуються на різних методологічних підходах. Передусім, класичний підхід, що засновується на теоретичних позиціях Ж. Піаже. Тобто егоцентризм постає як властивість дитячого мислення, що є характерною для допонятійної стадії розвитку мислення загалом, а також як пізнавальна позиція, що віддзеркалює нездатність дитини сприймати іншу точку зору (Дж. Брунер, Л. Венгер, А. Запорожець, Л. Обухова та ін.). Поняття егоцентризму як особистісної риси, пов’язаною із ствердженням власного “Я”, але ніяк не корисливих інтересів. Егоцентризм, на відміну від егоїстичності, є характерним для наступного підходу (І. Палій, К. Платонов). І, зрештою, в межах третього напрямку, егоцентризм визнається як характерний для певного типу особистості, стилю опрацювання інформації, стилю життєдіяльності (К. Абульханова-Славська, К. Хорні).

Для підліткового віку характерними є прояви егоцентризму, що виявляються в розмаїтті форм, видів і типів. Отже сконцентрованість на власній особі, відсутність усвідомлення різниці між соціальною реальністю та уявленнями про неї, упевненість у неповторності та унікальності свого «я» – є найсуттєвішими формами, що приналежні підлітковому егоцентризму. Наприкінці підліткового віку егоцентризм виступає однією з провідних детермінант особистісного розвитку (Д. Еткінд, Р. Енрайт, Д. Лендслей). Окрім цього, слід відзначити, що як усталена диспозиція, егоцентричність стає підґрунтям егоцентричної спрямованості особистості (Д. Елкінд, Г. Крайг, Ф. Райс).

Також специфічними ознаками особливостями проявів саме підліткового егоцентризму є виокремлення двох його найважливіших видів – когнітивного та особистісного. На думку Д.Елкінда абстрактно-теоретичне мислення підлітка дозволяє йому не тільки оцінювати уявлення стосовно себе, а й інших осіб щодо власної особи. Однак, суттєвою складністю для підлітка є необхідність віддиференційовувати об’єкти, на які спрямовується мислення інших людей та власне. Окрім цього, психофізіологічні особливості розвитку індивіда сприяють центрації підлітка саме на власному “Я”. Втім внаслідок цього, підліток стає жертвою ілюзії – турботливість про зовнішній образ “Я”, і як наслідок, помилкове припущення щодо наявності пильної уваги до його зовнішності з боку інших осіб. За Д.Елкіндом – це ефекти „уявної аудиторії”, що тлумачиться як оцінюючий та критичний погляд публіки на актора, який вийшов на сцену.

Водночас, Д.Елкінд уводить поняття ефекту “персонального міфу”, що також є характерним саме для підліткового віку. Тобто особистість намагається оцінити власні почуття, переживання й віднаходить їхню унікальність і неповторність. Зазначені ефекти є суттєвими саме для підліткового віку.

На рисах підліткового егоцентризму позначаються культурні й гендерні особливості чинники (Дж. Адамс, Р. Джоунс, Л. Гусинс, У. Грей, Д. Шукла та ін.). Це вказує на наявність другого із найголовніших видів егоцентризму – соціального або особистісного. Тобто не лише когнітивний егоцентризм як властивість формально-операційного мислення має прояв у підлітків. У такий спосіб, егоцентризм має виявлятися у осіб обох статей та різних культур. Однак, саме у підлітковому віці, окрім когнітивного егоцентризму досить яскраво виявляється і особистісний егоцентризм, що по-різному, в залежності від гендерного і культурного чинників, має прояв у особистісній сфері підлітків.

Так, особистісний егоцентризм визнається продуктом соціалізації. Отже в культурі американського та європейського суспільств наявні очікування пов’язані із особливостями поведінки дівчат та жінок середнього класу, які мають прагнути до схвалення оточуючими й тому враховувати їх думки, погляди, позиції і почуття. Таким чином виявляється вплив соціуму на вирізнення гендерних особливостей егоцентризму у підлітків чоловічої та жіночої статі.

Звертаючись до досліджень Дж. Белла, Р. Бромника, слід наголосити, що в психоаналітичній традиції підлітковий егоцентризм розглядається поряд із процесами набуття особистістю власної ідентичності. Звісно, що в структурі ідентичності визначаються два полюси – персональний та соціальний (Е. Еріксон) Гармонійний розвиток особистості пов’язаний із збалансуванням і поєднанням тотожності з іншими або соціальної ідентичності та виокремленням власної самості або персональної ідентичності. Криза ідентичності, що випливає із центрації на одному із полюсів, а саме, персональному, призводить до стурбованості «Я-образом», особливостями його сприйняття іншими. В підлітковому віці, дифузія ідентичності пов’язана з усвідомленням власної індивідуальності і характеризується ефектами “уявна аудиторія” та “персональний міф”, що представлені Д. Елкіндом.

Таким чином, специфікою підліткового віку є прояв суттєвих видів егоцентризму – когнітивного і особистісного, у розмаїтті типів та форм і ефектів, пов’язаних з цим феноменом.

В цілому музичний розвиток (О.А. Апраксіна, Т.С. Ковальова, О.П. Радінова, В.Г. Ражніков, Б.М. Теплов та ін.) постає в наукових джерелах як процес набуття музичних знань, досвіду музичної діяльності, становлення музичного мислення, музичної уяви, удосконалення музичних здібностей, а також формування естетичного ставлення до світу (передусім ціннісного ставлення до світу музики), до себе (образ Я-музикант) і до інших (музична спільнота, соціальне середовище).

Поряд із поняттям музичного розвитку постає музичне мислення та музична уява, які слід розглядати у зв'язку із сутністю музичних здібностей, звісно через призму музичності. Поняття "музичне мислення" (М.Г. Арановський, Ю.В. Озеров, А.Н. Сохор, Ю.Н. Тюлін, Ю.Н. Холопов та ін.) досить часто вживається разом із "інтонаційно-образе" (В.В. Медушевський), "художньо-образне" (Н.П. Антонець), "образно-музичне" (Л.Г. Арчажнікова) розкривається як особливий вид художнього відображення реальності, що складається з цілеспрямованого опосередкування і узагальнення пізнання і перетворення суб'єктом реальності, у творенні, передачі та сприйманні ним специфічних музично-звукових образів. Проте музичний образ вирізняє матеріальну складову (акустичні характеристики звукової матерії – мелодія, гармонія, темп, ритм, динаміка, тембр, регістр, фактура) та психологічну. Тобто свідомість слухача і виконавця утворюють цей образ і до акустичних параметрів залучаються уява, воля, почуття, настрій самого носія (Г.Б. Єлістратова).

Водночас, "музична уява" сув'язна зі здатністю до реалізації замислу за допомогою музичних засобів. При цьому основний компонент уяви – внутрішня позиція має надситуативний характер. Окрім цього, музична уява підпорядковується логіці предметної уяви. У музичній уяві замисел суб'єкту здійснює вплив на його минулий досвід і змінює предметне середовище (С.С. Петренко). У музичній теорії поняття "музикальний слух" традиційно розглядається як суттєва ознака наявності здібностей. Музикальний слух є показником здатності до диференціації, що є проявом стильових особливостей мислення та стійкою характеристикою індивідуальності.

Утім, найсуттєвішими ознаками музичності за Б.М. Тепловим, а також Д.К. Карнарскою, К.В. Тарасовою, є сприймання і переживання музики як цілісного образу.

Безперечно, головним аспектом музичного розвитку є формування музичної свідомості (А.М. Махмудова, М.Н. Токарская, Г.М. Ципін та ін.). Утворюють музичну свідомість музичні знання і уміння, музичне ставлення, оцінки, музичні потреби, інтереси и музичні переваги.

Виходячи з вищезазначеного, слід підкреслити, що саме особистісний і музичний аспекти є суттєвими і взаємопов'язаними у музичному розвиткові й визначають особливості самореалізації підлітка.

Проте егоцентризм особистості, як суттєвий чинник соціального розвитку підлітка відіграє як позитивну так і негативну роль у музичному розвитку юного музиканта. Позитивний прояв егоцентризму (когнітивного) у музичній творчості пов’язаний з специфікою музичного мислення і музичної уяви. Тобто, віднайдення власної пізнавальної позиції, надконцентрація впродовж сприймання і переживання музичного твору, злиття із музичною реальністю, створення власного музичного продукту – все це є сприяє музичному розвитку підлітка. Водночас негативна роль егоцентризму (особистісного) виявляється у зациклюванні підлітків на музичній діяльності, через невміння налагодити контакти з оточуючими; замкненість особистості на власних переживаннях й ставлення до музичної творчості, як способу буття і досягнення задоволення.

У другому розділі – „Експериментальне дослідження впливу егоцентризму підлітків на їхню музичну творчість” – обґрунтовано принципи організації експериментальної частини дослідження, представлено методичний апарат і конкретизовано умови проведення експериментальної роботи, надано психологічний аналіз результатів дослідження.

У зв'язку із недостатністю ступеня дослідженості в науці впливу особистісних чинників на музичний розвиток підлітків, нами було розроблено діагностичний комплекс, що включає низку психодіагностичних методик і математико-статистичних методів спрямованих на реалізацію мети дослідження. Зокрема задля визначення зв'язку між показниками егоцентризму особистості (когнітивного й особистісного видів) та музичного розвитку (когнітивний, емоційний, мотиваційний компоненти) нами було застосовано:

1) асоціативний тест егоцентричності (ЕАТ) T. Шустрова, в адаптації Т.І. Пашукової,

2) метод стандартизованого інтерв'ю й анкетування (Л.Б. Шнейдер),

3) методику В.С. Аванесова "Вимірювання художньо-естетичної потреби",

4) методику Г.А. Берулави "Диференційність-інтегративність", що характеризує індивідуальні особливості розуміння музичного тексту, зокрема присутність фактора егоцентризму,

5) методика Л.С. Беляєвої й О.М. Трудкова використовувалась для визначення особливостей інтерпретування музичного твору,

6) методика "Музично-особистісного розвитку" О.М. Плєханової для діагностики музичних відчуттів, ставлення до музичного твору і музики в цілому.

Одержані дані підлягали статистичній обробці, кореляційному аналізу, для виявлення значущості різниці динаміки показника застосовано критерій Манна-Уїтні.

Впродовж констатувального експерименту брали участь учні музичних шкіл м. Мукачеве (№№ 1, 2), 104 особи. Констатуюче дослідження проводилося з вересня 2004 по травень 2005 років.

Результати взаємозв'язку показників музичного розвитку (когнітивний компонент) та егоцентризмом особистості представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Представленість зв'язку між показниками – музичний розвиток (когнітивний компонент) та егоцентризм особистості (у відсотках)

Когнітивний компонент | Високий рівень егоцентризму | Середній рівень егоцентризму | Низький рівень егоцентризму

Високий рівень | 16 | 24 | 3

Середній рівень | 13 | 17 | 4

Низький рівень | 1 | 7 | 15

У такий спосіб, дані табл. 1. свідчать про наявність тенденції щодо превалювання представленості в досліджуваних середнього та високого рівнів егоцентризму при високому й середньому рівнів сформованості когнітивного компоненту. І водночас, при низькому рівні егоцентризму характерним є низький рівень когнітивного критерію музичного розвитку.

Результати взаємозв'язку показників музичного розвитку (емоційний компонент) та егоцентризмом особистості представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Представленість зв'язку між показниками – музичний розвиток (емоційний компонент) та егоцентризм особистості (у відсотках)

Емоційний компонент | Високий рівень егоцентризму | Середній рівень егоцентризму | Низький рівень егоцентризму

Високий рівень | 21 | 20 | 3

Середній рівень | 19 | 20 | 1

Низький рівень | - | 9 | 7

За результатами табл. 2. випливає, що емоційний компонент також найяскравіше представлений у досліджуваних із високим та середнім рівнями егоцентризму. Водночас, підлітки із низьким рівнем егоцентризму менш емоційні в процесі прослуховування, сприймання музичних творів.

Результати взаємозв'язку показників музичного розвитку (поведінковий компонент) та егоцентризмом особистості представлені в таблиці 3.

Таблиця 3

Представленість зв'язку між показниками – музичний розвиток (поведінковий компонент) та егоцентризм особистості (у відсотках)

Поведінковий компонент | Високий рівень егоцентризму | Середній рівень егоцентризму | Низький рівень егоцентризму

Високий рівень | 3 | 12 | 15

Середній рівень | 23 | 35 | 4

Низький рівень | - | 4 | 4

За даними табл. 3. очевидним є той факт, що саме підлітки із середнім рівнем егоцентризму виявляють поведінкову ефективність, узгодженість дій з іншими, контактність. Навпаки, підлітки із високим та низьким рівнями егоцентризму виявляють неадаптованість, неефективність.

Окрім цього, впродовж дослідження особливостей когнітивного стилю, музичного слуху визначено, що диференційний стиль музикантів із абсолютним музичним слухом характеризується структуруванням ситуації через декілька об'єктів або фрагментів. Усі поняття, що використовувались при цьому, переважно конкретного характеру. У більшості випадків відзначаються несуттєві предмети й незначні деталі. Зазначені особливості проявляються у процесі спілкування. Достатньо високий рівень знань, використання висловлень музикантів, запам'ятовування численних фактів із історії музики поєднується із труднощами у синтезуванні наявних знань, умінь, утворенні власної думки і продуктів діяльності. У досліджуваних із абсолютним музичним слухом і диференційним когнітивним стилем механізмом осмислення музичного твору є зміна модальностей. Отже звуковисотна розчленованість музичної інформації ускладнює процес утворення цілісного образу музичного твору. Звуковисотна розчленованість музики створює труднощі у сприйнятті цілісного образу музичного твору й виступає перешкодою у розумінні інтонаційної сфери твору. Відтак установка тут відіграє вирішальну роль.

Водночас у підлітків із відносним музичним слухом, які менше схильні до впливу установки, механізмом осмислення інтонаційної сфери твору виступає рефлексія чуттєвих переживань, що виявляється у згорнутому мовленні.

У процесі визначення відношень між егоцентризмом особистості та особливостями музичного слуху чи схильністю до диференціації, ми виявили тенденцію щодо зв'язку показників когнітивного стилю та егоцентризмом.

Таблиця 4

Співвідношення показників когнітивного стилю та егоцентризму особистості (у відсотках)

Когнітивний стиль | Високий рівень егоцентризму | Середній рівень егоцентризму | Низький рівень егоцентризму

Диференційованість | 15 | 25 | 1

інтеграція | 3 | 53 | 3

Таким чином, схильність до диференціації або абсолютний музичний слух чітко представлено у досліджуваних із високим рівнем егоцентризму, а інтеграція як показник відносного музичного слуху є характерною для підлітків із середнім рівнем егоцентризму.

Варто зауважити, що в межах констатувального експерименту, ми здійснили спробу з'ясувати наявність зв'язку між видами егоцентризму – когнітивним та особистісним та показниками музичного розвитку.

Таблиця 5

Співвідношення показників – егоцентризм та музичний розвиток підлітків, юних музикантів (у відсотках)

Компоненти музичного розвитку | Когнітивний егоцентризм | Особистісний егоцентризм

Когнітивний | 17 | 9

Емоційний | 22 | 26

Поведінковий | 3 | 23

Отже за результатами табл. 5 зрозуміло, що когнітивний вид егоцентризму виявляє тенденцію до зв'язку із емоційним та когнітивним компонентами мислення. Водночас, соціальний вид егоцентризму виявляє зв'язок із емоційним та поведінковим компонентами музичного розвитку.

Відзначимо, що в процесі виявлення особливостей представленості художньо-естетичних потреб у підлітків, юних музикантів нами не виявлено особливих преференцій серед досліджуваних. Тобто учні музичних шкіл незалежно від рівню егоцентризму та виду виявляють схожі тенденції – переважно достатньо високий рівень художньо-естетичної потреби.

Однак, впродовж виявлення рольової поведінки підлітків в типових ситуаціях із заданою нормою нами було виявлено, що досліджувані із високим та низьким рівнями егоцентризму найчастіше виявляють тенденцію до ненормативної поведінки в ситуації невизначеності. Внаслідок того, що нормативна ситуація соціальної взаємодії є цілісним утворенням, що має ієрархічну логіку підпорядкування. Інтегрує організацію ситуації певна установка, що є регулятором поведінки. Якщо така установка відсутня, підлітки із високим та низьким рівнями егоцентризму розгублюються, демонструють реакції, що є характерними для диференційованого когнітивного стилю опрацювання інформації. Водночас, підлітки із середнім рівнем егоцентризму, які менш залежні від установки демонструють в ситуації нормативної невизначеності більш виважену позицію та спрямованість на соціальну взаємодію.

У такий спосіб, ми виявили взаємозв'язок між показниками егоцентризму особистості та музичного розвитку у підлітків, юних музикантів. Тобто, підлітки із високим рівнем егоцентризму найчастіше виявляють достатньо високий і середній рівень музичного розвитку, домінування когнітивного, емоційного компонентів. Однак, поряд із цим, залежність від установки, аналітичність, диференційованість як особливості пізнавальної позиції створюють перешкоди у встановленні контактів із оточуючими, соціальній взаємодії, центрації на власній позиції і внаслідок цього конфліктності із оточуючими. Оптимальним, за результатами нашого дослідження є середній рівень егоцентризму, що сув'язаний із емоційним та поведінковим компонентами музичного розвитку. Нефіксованість на установці, інтегрованість, синтезовість сприяють усвідомленому, вдумливому сприйняттю музичних творів і успішності у соціальній взаємодії. Неефективним виявляється поєднання низького рівню егоцентризму і показників музичного розвитку. Превалювання зовнішніх ситуативних переживань, емоцій, думок, супроводжуючих сприйняття і аналіз музичного твору, нестійкість музичних інтересів, залежність від впливу суспільної музичної свідомості.

У цілому можна відмітити позитивні та негативні наслідки егоцентризму особистості у музичному розвитку підлітків й відзначити наявність прояву особистісних чинників (егоцентризм, наявність художньо-естетичних потреб, стильові особливості) у музичному розвитку юних музикантів.

Третій розділ "Формування музичної свідомості підлітків–учнів музичних шкіл" включає в себе структуру, зміст, принципи організації формувального експерименту, результати дослідження, їх інтерпретації та висновки.

Формуючий експеримент проводився з вересня 2005-го по травень 2006 років.

В основу формувального експерименту покладено інтегрований тренінг, що включає тренінг розвитку ладово-гармонійного слуху, пантональності, який сприяє розвитку музичного мислення і музичної уяви підлітків, а також тренінг розвитку умінь рефлексії, саме поєднання зазначених тренінгів сприятиме музичному розвитку особистості в цілому.

Завдання формувального експерименту: розробка та апробація інтегрованого тренінгу музичного розвитку юних музикантів; розвиток пантональності з метою формування музичного мислення, музичної уяви й музичної свідомості юного музиканта; розвиток рефлективності, децентрації та комунікативних умінь з метою профілактики та корекції негативних наслідків егоцентризму й подальшому гармонійному розвитку особистості юного музиканта; організація розвивального освітнього простору (спирання на концепцію розвивального навчання, суб'єктний підхід, здійснення навчання через творчість).

Задля здійснення формувальних заходів та визначення їх ефективності було утворено експериментальну (48 осіб) та контрольну (56 осіб) групи.

Загальні формувальні заходи: музичні (розвиток ладово-гармонійного слуху без акцентування на механічному угадуванні звуків; використання транспонування номерів сольфеджіо, енгармонізм у різному вигляді, музичні диктанти в інших тональностях, що відрізняються від виконуваних педагогом на інструменті; прослуховування непрограмних творів на уроках музичної літератури; транспонування або "читання з листа" із приділенням уваги саме цілісному образу музичного твору, його інтонаційної сфери під час спеціального або додаткового інструменту, все це спрямовано на розвиток ладотонального музичного комплексу – пантональності й розумінню різних шарів смислу твору). Окрім цього, формувальні заходи щодо профілактики та корекції негативних наслідків егоцентризму передбачають актуалізацію рефлексії, формування умінь децентрації та комунікативних умінь, а також відпрацювання умінь структурування нормативної невизначеності під час циклу вправ, спрямованих на рольову поведінку.

Упродовж фіксування музичних вражень досліджуваних виявлено поглиблення розуміння і усвідомлення сприймання музичного твору. Рефлективні завдання сприяють поширенню музичної рефлексії підлітків. Учнів навчали порівнювати власні емоційні враження із задумкою музичного образу композитором. Рефлексія музичних вражень досліджуваних від виконавської майстерності музикантів, нових раніше невідомих тлумачень музичних творів сприяє формуванню умінь та навичок критичного аналізу. А також важливим моментом є те, що учні навчалися концентрувати увагу і аналізувати власну поведінку до й після концерту чи свята, динаміку особистого настрою та потреб і інтересів. Тобто аналіз програми філармонічних концертів, створення і виконання рефлективних завдань, збір та аналіз матеріалів до фольклорного свята все це сприяло утворенню розвивального простору, музично-естетичної атмосфери, реалізації діалогічного характеру взаємодії підлітків.

Варто зауважити, що формування музичної свідомості юних музикантів відбувалося комплексно – розвиток музичного мислення і музичної уяви та особистісної сфери підлітків. В межах психологічного тренінгу формування рефлексії та умінь децентрації і комунікації вирішувалися завдання профілактики та корекції егоцентризму особистості, а також формування потреби у саморозвитку, ціннісного ставлення до себе та інших.

У межах формувального експерименту нами було використано наступні психодіагностичні методики:

1. ЕАТ T. Шустрова, в адаптації Т.І. Пашукової, з метою виявлення зрушень у представленості егоцентризму особистості у досліджуваних.

2. Багатомірна шкала сприймання соціальної підтримки (MSPSS), розроблена С. Зіметом та адаптована Н.А. Сиротою та В.М. Ялтонським. Шкала оцінює ефективність та адекватність соціальної підтримки у аспектах – "товариші", "значущі інші". Шкалу було задіяно задля визначення відчуття благополуччя, соціальної інтегрованості, афіліації.

3. Опитувальник самоактуалізації особистості (САМОАЛ), адаптований та стандартизований Н.Ф. Калиной. Ми використовували наступні шкали опитувальника – екзистенціальне сприймання цінності життя (шкала орієнтування у часі); цінності (істина, добро, краса, відсутність двоїстості, унікальність, самодостатність та ін.); погляд на природу людини (позитивний чи негативний); креативність; саморозуміння (розуміння адекватності потреб, бажань); контактність (схильність до контактів з іншими); гнучкість у спілкуванні (наявність або відсутність соціальних стереотипів).

4. Методика дослідження рефлексії, розроблена В.В. Століна, нами було використано шкалу "синтезовість рефлексії", що упрозорює здатність до суб'єкт-об'єктного розмежування.

5. Пантональність, як композиційний стиль, що позбавлений тонального центру, що відчувається; тут звуковисотна організація опусу стає галуззю індивідуальних рішень, завдяки чому можна виявити особливості музичного слуху (тональність ми визначаємо на прикладі творів А. Шенберга (другий струнний квартет ор. 10, незавершена ораторія "Сходинки Іакова", чотири пісні для голосу з оркестром ор.22 та ін.).

Таблиця 6.

Співвідношення егоцентризму особистості і соціальної підтримки у досліджуваних після формувальних заходів (у відсотках)

Егоцентризм особистості | Соціальна підтримка (товариши) | Соціальна підтримка (значущі інші)

Рівень | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ

Високий | 15 | 19 | 17 | 21

Середній | 67 | 56 | 59 | 47

Низький | 18 | 25 | 24 | 32

За результатами даних, що представлені в таблиці 6 очевидно, що в експериментальній групі після застосування формувальних заходів спостерігається підвищення сприймання значущості соціальних зв'язків, потреби у емоційно-довірливих стосунках із однолітками, викладачами. У контрольній групі ми відзначаємо позитивне ставлення до соціальних зв'язків, передусім, у досліджуваних із середнім рівнем егоцентризму.

Стосовно експериментальних даних щодо самоактуалізації особистості, то слід сказати, що впродовж формувального експерименту вдалося виявити збільшення показнику самоактуалізації саме в експериментальній групі, ніж в контрольній. Так, стремління до самоактуалізації виявили 45% учнів експериментальної групи і 37% учнів контрольної групи; цінності – 34% - експериментальна група і 28% - контрольна група; погляд на природу людини (позитивний) – 51% - експериментальна група і 23% контрольна група, (негативний) – 19% - експериментальна група і 39% контрольна група; креативність – 27% – експериментальна група і 15% – контрольна група; саморозуміння – 44% – експериментальна група і 11% – контрольна група; контактність – 43% – експериментальна група і 11% – контрольна група; гнучкість у спілкуванні – 35% – експериментальна група і 19% – контрольна група. Отже формувальні заходи сприяють формуванню ціннісного ставлення до життя, навколишнього середовища, людей, себе і потреби у саморозвитку.

Таблиця 7.

Співвідношення синтезовості рефлексії та пантональності в досліджуваних (у відсотках)

Пантональність | Високий рівень рефлексії | Середній рівень рефлексії | Низький рівень рефлексії

Рівень | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ

Достатній | 1 | 49 | 27 | 24 | 1 | 3

Недостатній | - | 5 | 17 | 12 | 54 | 7

Із таблиці 7 випливає, що рефлексія і пантональність виявляють тенденцію до зв'язку, тобто розвинені уміння синтезовості рефлексії пов'язані із достатністю пантональності, і навпаки. Окрім цього, за результатами задіяння формувальних заходів визначено, що у підлітків із високим рівнем синтезовості рефлексії (експериментальна група) превалюють показники достатності пантональності, на відміну від контрольної групи, в якій у підлітків домінує низький рівень синтезовості рефлексії і недостатній рівень пантональності.

Окрім цього, розвиток пантональності сприяє формуванню музичного мислення і музичної уяви, втім музичному розвитку особистості. Результати статистичного аналізу демонструють різницю в динаміки зазначеної якості у експериментальній та контрольній групах (при р?0,05 ймовірність >95%).

Таким чином, ми можемо зробити висновок про правомірність висунутих гіпотез, слушність поставлених завдань й ефективність формуючих впливів. Також варто відзначити відповідність запропонованих формувальних заходів. Доведено, що розвиток соціальної сфери, а саме рефлексії, децентрації, комунікативних умінь не тільки сприяють профілактики і корекції егоцентризму, а також формують схильність до самоактуалізації, афіліації і позитивне ставлення до соціальних стосунків. Водночас комплекс спеціально розроблених засобів щодо розвитку пантональності, музичної рефлексії сприяє розвитку музичного мислення та музичної уяви. Відтак, інтегрований тренінг в цілому сприяє формуванню музичної свідомості та музичному і соціальному розвитку підлітка, юного музиканта.

ВИСНОВКИ

У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, формулюються основні положення, що результати аналізу предмета дослідження, окреслюються практичні рекомендації. Запропоновано шляхи подальшого вивчення проблеми. Зокрема:

1. Егоцентризм відіграє як позитивну, так і негативну роль у музичному розвитку юного музиканта. Позитивний прояв когнітивного егоцентризму пов’язаний зі специфікою музичного мислення та музичної уяви. Тобто, віднайденням власної пізнавальної позиції. Водночас негативна роль особистісного егоцентризму виявляється в центрації підлітків на музичній діяльності, через невміння налагодити контакти з оточуючими.

2. Когнітивний егоцентризм, що «успадковується» з молодшого шкільного віку, попри здатность до децентрації, може бути подоланий тільки за наявності відповідного соціального досвіду, котрий їм, як правило ще не притаманний. Соціалізація підлітків, загалом, обмежується визначеними умовами навчальної діяльності, а також спілкуванням, як діяльністю, в обмеженому підлітковому середовищі.

3. Як когнітивна властивість егоцентризм сприяє: а) розумінню самодостатності й предметної визначеності музичних творів; б) зосередженості на предметі творчості, спонукаючи до цілевизначеної організації діяльності; в) розумінню композиційних характеристик музичних творів й особистісному сприйняттю музики. Водночас, як когнітивна властивість егоцентризм зумовлює й негативні наслідки: ігнорування зв’язків музичного тексту й інших явищ культури. Як особистісна властивість егоцентризм зумовлює такі позитивні прояви: представлення власної музичної творчості як соціально значущої. Водночас, як особистісна властивість егоцентризм зумовлює й негативні наслідки: конфліктність, ігнорування „неактуальних” соціальних цінностей і потреб.

4. Виявлено: підліткам із високим рівнем егоцентризму найчастіше притаманний високий і середній рівень музичного розвитку, домінування його когнітивного й емоційного компонентів. Оптимальним, за результатами нашого дослідження є середній рівень егоцентризму, що пов'язаний як із емоційним, так і з поведінковим компонентами музичного розвитку. Неефективним виявляється поєднання низького рівня егоцентризму та показників музичного розвитку. Превалювання зовнішніх ситуативних переживань, емоцій, думок, супроводжуючих сприйняття й аналіз музичного твору, нестійкість музичних інтересів і залежність від впливу суспільної музичної свідомості для цього співвідношення є характерним.

5. Розроблено й апробовано програму розвитку рефлексії як засобу корекції негативних наслідків когнітивного й особистісного егоцентризму підлітків. Результати дослідження дозволяють стверджувати: інтегрований тренінг в цілому сприяє формуванню музичної свідомості та музичному і соціальному розвитку підлітків.

6. Доведено: розвиток соціальної сфери, а саме рефлексії, децентрації, комунікативних умінь не лише позитивно позначаються на профілактиці та корекції егоцентризму, а також формують схильність до самоактуалізації й позитивне ставлення до соціальних стосунків. Водночас комплекс спеціально розроблених засобів щодо розвитку пантональності та музичної рефлексії сприяє розвитку музичного мислення та музичної уяви.

Задіяні формувальні заходи проявились як ефективні. Їм властива системність, що зумовлюється поетапністю впливу, його несуперечливістю та цілеспрямованістю. Такі характеристики й визначають перспективність застосування задіяних формуючих заходів з метою сприяння організації розвитку музичної творчості підлітків.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою можливості застосування розроблених методів сприяння музичної творчості в учнів музичних шкіл, що належать до інших вікових груп.

Основний зміст дисертації відображено в публікаціях.

Зміст дисертації відображено в фахових виданнях рекомендованих ВАК України:

1. Гаваші С.Й. Самопізнання й егоцентризм (епістемологічних аспект) / С.Й. Гаваші // Актуальні проблеми психології. Том. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. –Вип. 6. / За ред. С.Д. Максименка. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2007. – С. 74–81.

2. Гаваші С.Й. Чинники успішної соціалізації музично обдарованих дітей / С.Й. Гаваші // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К.: Логос, 2007. – Т. 7, Вип. 12. – С. 41–46.

3. Гаваші С.Й. Прояви егоцентризму в процесі розуміння музики / С.Й. Гаваші // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / За ред. С.Д. Максименка. – К.: Інформаційно-аналітичне агентство, 2007. – Том. Х, Вип. 2. – С. –141.

4. Гаваші С.Й. Рефлексія