ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГРАВЧЕНКО ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
УДК 636.4.082.43
ВИКОРИСТАННЯ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНЕЙ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ
06.02.01 – розведення та селекція тварин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук
Науковий керівник: | доктор сільськогосподарських наук, професор,
член-кореспондент УААН
Коваленко Віталій Петрович,
Херсонський державний аграрних університет,
завідувач кафедри генетики і розведення с.-г. тварин
Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор
Агапова Євгенія Михайлівна,
Одеський державний аграрний університет,
завідувач кафедри спеціальної зоотехнії;
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Калініченко Галина Іванівна,
Миколаївський державний аграрний університет,
кафедра спеціальної зоотехнії
Захист дисертації відбудеться 20 березня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, ауд. 64, головний навчальний корпус).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23 (головний навчальний корпус)
Автореферат розісланий 18 лютого 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Створення м’ясного балансу в Україні значно залежить від збільшення виробництва м’яса усіх видів і зокрема свинини (Є.М.Агапова, 1985, В.П.Коваленко, В.Д.Карапуз, 1995, В.С.Топіха, 1995, В.Г.Пелих, 2002).
Генофонд свиней представлено 11 різними породами, спеціалізованими типами і ліній (Березовський М.Д., 2007). За останні 20 років створено нові високопродуктивні генотипи свиней, які широко використовуються як при чистопородному розведенні так і внутріпородній і міжпородній гібридизації (М.Д.Березовський, 1990, 1994, Баньковський Б.В., 1995). При цьому особливу увагу приділяється створенню свиней з високими відгодівельними та м’ясними якостями, за рахунок використання кращого світового генофонду, вдосконалення методів відбору та оцінки тварин.
Свині великої білої породи в Україні займають 87,3…90,0%, а її селекція ведеться за 4 основними напрямками, а саме: селекція внутріпородного материнського типу УВБ-1; внутріпородного типу з високими відгодівельними якостями - УВБ-2, створюваного спеціалізованого внутріпородного типу з поліпшеними м’ясними якостями – УВБ-3 та селекція за незалежними рівнями (М.Д.Березовський, 1999, В.О.Медведев, 2004). Ця робота проводиться на чистопородній основі з використанням кнурів-плідників вітчизняної селекції, а також англійського, датського і французького походження. Проте, даних про ефективність поєднання тварин зазначених генотипів з свиноматками великої білої породи заводського типу “Голубівський” в доступній літературі нами не виявлено. Це визначає актуальність роботи і необхідність проведення даних досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту тваринництва центральних районів УААН і виконувалась за темою “Вивчити племінні і продуктивні якості свиней різних внутріпородних спеціалізованих типів великої білої породи залежно від особливостей їх росту і розвитку в ранній період онтогенезу (номер державної реєстрації 0104U004350) та “Розробити і впровадити енергозберігаючі технології виробництва мяса в господарствах різних організаційно-правових форм для умов центральних районів України (номер державної реєстрації 0107U004517).
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було вивчити поєднувальну здатність свиноматок великої білої породи і кнурів української селекції та зарубіжного походження, ріст, розвиток та відгодівельні і м’ясні якості їх потомства з урахуванням класу розподілу за живою масою при відлученні. Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:
- провести оцінку показників росту та розвитку ремонтних свинок різних родин заводського типу “Голубівський” з використанням індексів напруги та рівномірності росту, а також інтенсивності формування;
- оцінити показники відтворювальних якостей свиноматок залежно від генотипу кнурів-плідників та ознак росту та розвитку;
- визначити вплив кнурів-плідників різних генотипів на відгодівельні, забійні і м’ясні якості їх потомства;
- дослідити фізико-хімічні властивості продуктів забою, інтер’єрні показники сироватки крові молодняку свиней піддослідних груп, а також встановити рівень кореляційних зв’язків між ними;
- дослідити мінеральний склад стегнових кісток молодняку свиней різних генотипів;
- визначити економічну ефективність проведених досліджень.
Об’єкт досліджень: Свиноматки і кнури-плідники великої білої породи внутріпородного типу з поліпшеними м’ясними якостями УВБ-3 заводського типу “Голубівський”, а також плідники великої білої породи англійського, датського та французького походження.
Предмет досліджень: закономірності росту та розвитку молодняку свиней з використанням сучасних методів оцінки, відтворювальна здатність свиноматок і кнурів, відгодівельні, забійні та м’ясні якості чистопородних тварин, фізико-хімічні показники якості м’яса і сала свиней різних генотипів, біохімічні показники плазми крові.
Методи досліджень. Дослідження показників росту та розвитку молодняку свиней, відтворювальної здатності свиноматок і кнурів-плідників, відгодівельних, забійних і м'ясо-сальних якостей свиней піддослідних груп проводили згідно зоотехнічних та біохімічних методів. Обробку експериментальних даних здійснювали на основі біометричного методу із застосуванням статистичного та кореляційного аналізу.
Наукова новизна роботи. Вперше проведена порівняльна оцінка використання кнурів-плідників зарубіжного походження для підвищення відтворювальних і продуктивних якостей свиней нового заводського типу “Голубівський” при чистопородному розведенні. Досліджено закономірності росту тварин піддослідних груп з використанням індексів інтенсивності формування, рівномірності і напруги росту. Встановлено більш високий генетичний прогрес за показниками репродуктивних і відгодівельних якостей при використанні кнурів англійського походження.
Отримані нові дані про інтер’єрні особливості тварин вивчаємих генотипів, та їх кореляційну оцінку з основними господарсько-корисними ознаками. Виявлена висока кореляційна залежність між окремими інтер’єрними показниками і ознаками продуктивності є базою для проведення племінної селекційної роботи з тваринами заводського типу “Голубівський”.
Практична цінність роботи. Результати досліджень є підставою для удосконалення свиней спеціалізованих внутріпородних типів великої білої породи при різних методах розведення, підвищення їх комбінаційної здатності в внутріпородних кросах. Використання кнурів-плідників великої білої породи англійського, датського та французького походження сприяло скороченню віку досягнення живої маси 100 кг на 11,4…6,4 днів, збільшенню середньодобових приростів на 72,8…37,8 г. Вартість додаткової продукції при реалізації м’яса від 100 голів становить 1698…3269 грн.
Особистий внесок здобувача. Автор дисертації особисто виконав весь обсяг експериментальних робіт. Аналіз і узагальнення даних, а також уточнення теоретичних положень проведено разом з науковим керівником - доктором сільськогосподарських наук, член-кореспондентом УААН, професором Коваленко В.П.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи були викладені, обговорені та отримали позитивну оцінку на науково-практичному семінарі “Шляхи інноваційного розвитку свинарства” (м. Дніпропетровськ, 2005), на ХХVІ науково-практичній конференції Інституту тваринництва центральних районів УААН (м. Дніпропетровськ, 2007), Міжнародному науково-практичному семінару “Проблеми загальної ветеринарної профілактики (гігієна та санітарія, екологія, добробут тварин, етологія” щорічних підсумкових вчених радах Інституту тваринництва центральних районів УААН (м. Дніпропетровськ, 2004-2007).
Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 6 друкованих працях, 4 - у фахових виданнях.
Структура і об’єм роботи. Дисертаційну роботу викладено на 137 сторінках комп’ютерного тексту і включає вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел, який нараховує 194 найменувань, в тому числі 11 іноземних авторів. Експериментальну частину досліджень представлено в 27 таблицях і 1 рисунках.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Науково-виробничі дослідження проведені за період 2004…2006 років в племзаводі свиней великої білої породи ТОВ АФ “Олімпекс-Агро” Новомосковського району Дніпропетровської області, відділі свинарства Інституту тваринництва центральних районів УААН, лабораторіях Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН та кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету.
Об’єктом досліджень були свині великої білої породи внутріпородного типу УВБ-3 (заводський тип “Голубівський”), французького, датського і англійського походження.
Експериментальну роботу виконано згідно схеми досліджень, яку наведено у таблиці 1.
Годівлю тварин піддослідних груп здійснювали за зоотехнічними нормами ВІТу з урахуванням показників росту, віку та фізіологічного стану. Для цього використовували комбікорма С-2, С-3, С-4.
Показники росту та розвитку ремонтних свинок різних родин та класів розподілу вивчали з урахуванням наступних селекційно – генетичних параметрів: живої маса в 2,4 і 6 місяців, кг; середньодобових (СП) та відносних приростів (К) живої маси за період вирощування від 2 до 6 місяців:
(1)
(2)
де Мn, Wо – початкова жива маса, кг; Мк ,Wt - кінцева жива маса, кг; n – кількість днів між зважуваннями.
Закономірності росту ремонтного молодняку визначали за інтенсивністю формування (?t), індексом напруги (Іn) і рівномірністю росту (Ір) та модифікованим (Ім):
(3)
(4)
(5)
, (6)
де W2, W4, W6 – жива маса у відповідні вікові періоди, СП- середньодобовий приріст, г: ВП – відносний приріст, % (Ю.К.Свечін, 1985; В.П.Коваленко та ін., 1997, 1998).
Таблиця 1 – Схема досліджень
Група | Призначення групи | Генотип | Кількість голів в групі | Клас розподілу молодняка свиней за живою масою при відлученні | Відгодовано до живої маси 100 кг, гол
Свиноматок | Кнурів | Свиноматок | Кнурів
І | контрольна | ВБ (ЗТГ) | ВБ (ЗТГ) | 20 | 3 | М - | 12
М о | 12
М + | 12
ІІ | дослідна | ВБ (ЗТГ) | ВБАП | 20 | 3 | М - | 12
М о | 12
М + | 12
ІІІ | дослідна | ВБ (ЗТГ) | ВБДП | 20 | 3 | М - | 12
М о | 12
М + | 12
ІV | дослідна | ВБ (ЗТГ) | ВБФП | 20 | 3 | М - | 12
М о | 12
М + | 12
Примітка: ВБ (ЗТГ) - велика біла порода (заводський тип “Голубівський”), ВБАП - велика біла порода англійського походження, ВБДП - велика біла порода датського походження, ВБФП - велика біла порода французького походження
Відтворювальні якості свиноматок визначали за багатоплідністю, гол; великоплідністю, кг; масою гнізда при народженні, кг; молочністю, кг; кількістю поросят при відлученні, гол; масою гнізда при відлученні, кг; масою одного поросяти при відлученні; збереженістю, %.
Вирівняність гнізда на час народження визначали за методикою Д.В.Ломако (2000):
, (7)
де ВГ - вирівняність гнізда, бали; 3,1 – постійний коефіцієнт; - середня жива маса поросят у гнізді при народженні кг; хмax– жива маса найважчого у гнізді поросяти, кг; хміn – жива маса найлегшого у гнізді поросяти, кг;
Комплексну оцінку репродуктивних якостей свиноматок визначали за методикою М.Д.Березовського (1990) ;
, (8)
де В-кількість поросят при народженні, гол; W – кількість відлучених поросят, гол.; G – середньодобовий приріст поросят до відлучення, кг.
За результатами індивідуального зважування поросят при відлученні визначали клас розподілу в межах кожного поєднання: в модальний клас (Мо) включали особин з живою масою 0,67, тварин з показниками нижче цих меж – відносили до класу мінус варіант (М-), а вище - до класу плюс-варіант (М+).
За період вирощування тварин піддослідних груп досліджено: динаміку живої маси (кг), середньодобових (г) та відносних (%) приростів молодняку свиней в 2, 4, 6 місяців; інтенсивність формування (?t), індекси рівномірності (Ір) та напруги (Іn) росту та їх зв'язок з відгодівельними якостями свиней різних генотипів; лінійні проміри та індекси будови тіла; вік досягнення живої маси 100 кг, дн.; затрати корму на 1 кг приросту за період відгодівлі до живої маси 100 кг, корм од.; середньодобовий приріст живої маси за період відгодівлі до живої маси 100 кг, г; товщину шпику на рівні 6…7 хребця, мм.
З метою вивчення забійних та м’ясних якостей піддослідних тварин проведено забій та обвалування 3 правих півтуш тварин кожного класу розподілу При цьому було враховано: передзабійна жива маса тварин після 12-годинної голодної витримки, кг; маса парної туші, кг; забійний вихід, %; довжина півтуші, см; товщина шпику на рівні 6…7 ребра, мм; площа “м’язового вічка”, см2 ; маса задньої третини півтуші, кг; морфологічний склад туші, %.
Оцінку якості продуктів забою проводили згідно методичних рекомендацій по оцінці якості продуктів забою у свиней (А.М.Полівода, Р.В.Стробикіна, М.Д.Любецький, 1977).
Біохімічні показники сироватки крові (вміст загального білка, г/л; АЛТ, АСТ, мкмоль/л; ЛДГ, мкмоль/ч/мл; загальні ліпіди, г/л; холестерин, мкмоль/л) у свиней різних генотипів визначали у 6-місячному віці за загальноприйнятими методиками.
Економічну ефективність проведених досліджень розраховували за формулою:
, (9)
де Е – вартість додаткової продукції, грн.; Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, відповідно існуючих цін, які діють в Україні за 2005...2006 роки; С – середня продуктивність тварин; П – середня надбавка основної продукції (%), яка виражена у відсотках на 1 голову при застосуванні нового і поліпшеного селекційного досягнення порівняно з продуктивністю тварин базового варіанту; Л – постійний коефіцієнт зменшення результату, який пов’язаний з додатковими витратами на прибуткову продукцію (0,75); К – чисельність поголів’я сільськогосподарських тварин нового або поліпшеного селекційного досягнення, голів (ВАИИПИ, 1983).
Результати досліджень опрацьовані методом варіаційної статистики за Є.К.Меркур’євою та ін. (1991).
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ріст та показники розвитку ремонтних свинок різних генеалогічних родин. За результатами досліджень встановлено, що найбільшу живу масу в різні вікові періоди мали ремонтні свинки родини Чорної птички. За даною ознакою вони переважали ровесниць родини Сніжинка в 2,4 і 6-місячному віці відповідно на 1,4; 2,8 і 5,2 кг, вимоги класу еліта – в середньому на 3,04%. Вірогідну різницю за живою масою в 2 і 6 – місячному віці виявлено також між ремонтними свинками родин Тайга і Сніжинка – 1,1 і 4,2 кг. Коефіцієнт мінливості живої маси ремонтних свинок різних родин в 2,4 і 6-місячному віці коливався від 8,7 до 10,3%.
Таблиця 2 - Інтенсивність формування та індекси росту ремонтних свинок
різних родин
Показник | Статистичний показник | Родина
Волшебниця | Сніжинка | Тайга | Герань | Чорна птичка
Інтенсивність формування, (?t) | ±S | 0,335±0,017 | 0,330±0,024 | 0,316±0,013 | 0,330±0,009 | 0,347±0,0016
? | 0,014 | 0,020 | 0,019 | 0,009 | 0,016
Сv, % | 23,5 | 35,7 | 23,4 | 14,7 | 19,3
Індекс рівномірності росту, Ір. | ±S | 0,360±0,007 | 0,388±0,008 | 0,367±0,005 | 0,362±0,004 | 0,359±0,006
? | 0,004 | 0,015 | 0,004 | 0,003 | 0,007
Сv, % | 6,4 | 23,4 | 6,30 | 4,60 | 8,0
Індекс напруги росту, Ін. | ±S | 0,130±0,006 | 0,128±0,009 | 0,164±0,039 | 0,131±0,027 | 0,164±0,016
? | 0,006 | 0,008 | 0,039 | 0,005 | 0,016
Сv, % | 23,9 | 35,9 | 13,4 | 26,2 | 39,6
Ремонтні свинки родин Тайга і Герань відзначалися вищими середньодобовими – 525,5 і 522,2 г та абсолютними – 32,1 і 31,9 кг приростами живої маси за період вирощування від 4 до 6-місячного віку відповідно. В результаті більш інтенсивного росту, живої маси 100 кг вони досягали за 231,7…232,2 дні, що на 5,7 і 5,2 днів швидше, ніж ровесниці інших родин. Ремонтні свинки, які характеризувалися підвищеною інтенсивністю росту менше витрачали кормів на 1 кг приросту – на 2,9…2,7%.
Найбільш високою напругою росту та інтенсивністю формування характеризувалися ремонтні свинки родини Чорної птички – 0,164 (Сv = 39,6%) та 0,347 (Сv = 19,3%). За даними показниками вони переважали ровесниць інших груп відповідно на 5,7 і 15,8%. За рівномірністю росту кращими виявились ремонтні свинки родини Сніжинка – 0,388 (Сv = 23,4%). Різниця за індексом рівномірності росту ремонтних свинок різних родин заводського типу “Голубівський” становила 6,75…4,67% але була статистично не вірогідною (Р<0,95).
Суттєвої різниці за лінійними промірами та індексами будови тіла ремонтних свинок різних родин не встановлено.
Репродуктивні якості свиноматок піддослідних груп. Аналіз репродуктивних якостей свиноматок свідчить про те, що найвищою багатоплідністю – 11,2 поросят на опорос, відзначалися тварини І контрольної групи. За даною ознакою вони переважали ровесниць ІІІ і ІІ дослідних груп на 9,82 і 3,57% відповідно. Використання кнурів – плідників французького походження сприяло зниженню багатоплідності свиноматок в середньому на 2,67% але різниця є статистично не вірогідною (табл. 3).
Таблиця 3 - Репродуктивні якості свиноматок піддослідних груп, ±S; n=15
Показник | Група
І | ІІ | ІІІ | IV
Багатоплідність, гол. | 11,2±0,35 | 10,8±0,40* | 10,1±0,31* | 10,9±0,33
Великоплідність, кг | 1,12±0,010 | 1,18±0,011*** | 1,11±0,017 | 1,14±0,014
Вирівняність гнізда, бали | 8,4±0,54 | 8,2±0,43 | 8,6±0,46 | 9,0±0,43
Молочність, кг | 47,8±1,37 | 48,0±1,86 | 44,9±1,66* | 50,8±1,32
Кількість поросят при відлученні | 8,74±0,18 | 9,3±0,22 | 8,9±0,23 | 8,7±0,17
Маса гнізда при відлученні у 35 днів, кг | 80,8±2,13 | 83,2±3,06 | 79,9±3,15 | 80,2±2,03
Збереженість, % | 79,7±2,18 | 87,4±2,95 | 88,2±2,38 | 80,6±1,90
Середньодобовий приріст поросят, г | 194,3±6,20 | 185,4±5,79 | 180,8±4,0 | 154,4±11,56
Індекс репродуктивних якостей свиноматок, бали | 36,86±0,60 | 36,85±0,73 | 38,70±0,76 | 35,98±0,67**
Примітка: в цій та наступних таблицях * - Р > 0,95; **- Р > 0,99; *** - Р > 0,999
За результатами наших досліджень встановлено, що використання кнурів англійського та французького походження в поєднанні з свиноматками заводського типу “Голубівський” сприяло збільшенню великоплідності на 5,88 (Р>0,999) і 1,75% відповідно, датського – зниження її на 0,89% .
Розрахунки фактичної вирівняності гнізд свиноматок контрольних і дослідних груп показали, що поєднання ВБ(ЗТГ)?ВБФП та ВБ(ЗТГ)?ВБДП характеризувалися більшою кількістю гнізд, у яких різниця між живою масою найважчого і найлегшого поросяти була мінімальною. Вирівняність гнізд тварин ІV і ІІІ дослідних груп дорівнювала 9,0…8,67 балів, що на 6,44 і 2,88% відповідно більше, ніж у чистопородних тварин ВБ(ЗТГ) та 8,66 і 5,19% у тварин поєднання ВБ(ЗТГ)?ВБАП.
Слід відзначити, що свиноматки ІV дослідної групи характеризувалися більшою молочністю і переважали ровесниць І, ІІ та ІІІ піддослідних груп відповідно на 5,90, 5,51 і 11,61% (Р>0,99).
За масою гнізда при відлученні в 35-денному віці кращі показники мали тварини поєднання ВБ(ЗТГ)?ВБАП – 83,2 кг. Це обумовлено дещо більшою масою поросят при народженні, а також вищою молочністю свиноматок.
Збереженість поросят у 35 – денному віці була найвищою у свиноматок ІІІ і ІІ дослідних групах і становила відповідно 88,2 і 87,4%, що на 8,20…7,25% більше, ніж у ровесниць контрольної і ІV дослідної груп (Р0,95).
Індекс репродуктивних якостей свиноматок був найвищий у тварин поєднання ВБ(ЗТГ)?ВБДП - 38,7 балів.
Відгодівельні якості молодняку свиней різних генотипів та класів розподілів. Результати наших досліджень показали, що молодняк свиней, одержаний при використанні кнурів вітчизняної селекції (І контрольна група) та зарубіжного походження (ІІ…ІV дослідні групи) характеризувалися не однаковими середньодобовими приростами, що свідчить про можливість подальшого удосконалення породи за скороспілістю (табл. 4).
Таблиця 4 - Відгодівельні якості молодняку свиней різних генотипів
Група | n | Вік досягнення живої маси 100 кг, днів | Середньодобовий приріст, г | Витрати корму на 1 кг приросту,
корм. од.
±S | Сv, % | ±S | Сv, % | ±S | Сv, %
І | 32 | 204,0±1,30 | 3,61 | 601,8±5,90 | 5,54 | 4,3±0,03 | 3,90
ІІ | 33 | 192,6±1,50*** | 4,49 | 662,0±9,56*** | 8,29 | 4,0±0,04 | 6,91
ІІІ | 34 | 197,6±1,56* | 4,61 | 639,6±8,36*** | 7,62 | 4,1±0,04 | 6,59
ІV | 32 | 192,9±1,22*** | 3,60 | 674,6±6,39*** | 5,36 | 3,9±0,03*** | 5,29
Так, товарні гібриди ІІ-ІV дослідних груп, одержаних від свиноматок великої білої породи заводського типу “Голубівський” та кнурів-плідників англійського, датського та французького походження за середньодобовими приростами переважали чистопородних ровесників І контрольної групи на 60,2, 37,8 і 72,8г (Р>0,999). В результаті інтенсивного росту, вони щомісячно давали рівномірні високі прирости і 100-кілограмової живої маси досягли відповідно до 192,6, 197,6 і 192,9 днів, що на 11,4; 6,4 і 11,1 днів, або 5,58, 3,13 і 5,44% швидше, ніж тварини І контрольної групи (Р>0,95…0,999).
Кращими відгодівельними якостями характеризувалося потомство кнурів Дукат 185/7403 ВБАП та Дністер 30005 ВБФП, а саме: вік досягнення живої маси 100 кг становив 193,4…192,2 днів, середньодобовий приріст – 671,0…678,1г, витрати корму на 1 кг приросту – 4,0…3,9 корм. од.
Таблиця 5 - Відгодівельні якості молодняку свиней
піддослідних груп різних класів розподілу
Група | Клас розподілу | n | Середньо-добовий приріст, г | Вік досягнення живої маси 100 кг, днів | Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од. | Індекс відгодівельних якостей, бали
±S | ±S | ±S | ±S
І | М+ | 9 | 626,2±16,0** | 201,6±2,74* | 4,33±0,093 | 10,86±0,675**
М0 | 12 | 605,5±3,5 | 201,2±1,80** | 4,30±0,036*** | 9,93±0,190***
М- | 11 | 577,8±4,7 | 208,9±1,67 | 4,47±0,025 | 8,64±0,176
ІІ | М+ | 12 | 701,0±17,91** | 187,4±2,63* | 3,83±0,084** | 15,26±0,995**
М0 | 10 | 645,7±10,05 | 193,9±2,04 | 4,06±0,066 | 12,04±0,569
М- | 11 | 634,4±12,0 | 197,2±2,18 | 4,16±0,068 | 11,42±0,637
ІІІ | М+ | 10 | 688,8±11,24*** | 188,6±1,72*** | 3,86±0,057*** | 14,43±0,668***
М0 | 12 | 638,1±10,45* | 197,9±2,00* | 4,15±0,057*** | 11,52±0,495**
М- | 12 | 600,2±8,64 | 204,7±2,02* | 4,15±0,057* | 9,68±0,411
ІV | М+ | 12 | 694,6±10,70** | 190,0±1,99 | 4,36±0,052 | 14,68±0,672**
М0 | 11 | 674,6±7,71 | 191,6±1,61 | 3,88±0,064** | 13,49±0,443*
М- | 9 | 647,8±10,29 | 198,3±2,05 | 3,96±0,047* | 11,93±0,513
Нами вперше проведено вирощування тварин досліджуваних генотипів в рівновагових угрупуваннях. З цією метою тварини були розподілені на класи на час відлучення. Це сприяло вищій реалізації генетичного потенціалу відгодівельних якостей свиней. Так, різниця між тваринами крайніх класів розподілу за середньодобовими приростами в І контрольній та в ІV дослідній групах знаходилось на рівні 46,4…46,8 г., у потомків кнурів англійського і датського походження вони були значно вищі – 66,6…88,6 г.
Забійні й м’ясосальні якості піддослідних тварин. Результати контрольного забою свідчать, що тварини внутріпородних поєднань – ІІ…ІV дослідних груп (+ ВБ (ЗТГ) ? > ВБАП, + ВБ (ЗТГ) ? > ВБДП і + ВБ (ЗТГ) ? ВБФП) переважали ровесників І контрольної групи (+ ВБ (ЗТГ) ? > ВБ (ЗТГ)) за забійним виходом відповідно на 4,2 (Р>0,999), 1,5 (Р>0,99) і 3,1% (Р>0,999). Рівень вірогідності коливається від (Р>0,99) до (Р>0,999).
Встановлено, що туші молодняку свиней ІІ та IV дослідних груп характеризувалися більшою довжиною – на 1,6, 3,2 см (Р>0,99), площею “м’язового вічка” - на 3,7 (Р>0,99) - 3,5 см2 (Р0,95), а також мали більшу масу задньої третини охолодженої півтуші відповідно на 0,8 (Р>0,99) і 1,1 кг (Р>0,999). За товщиною шпику на рівні 6…7 грудних хребців, статистично вірогідної різниці між тваринами піддослідних груп не виявлено.
Найбільш ефективними виявилося поєднання кнурів-плідників англійського і французького походження зі свиноматками родин Герань і Волшебниці.
Таблиця 6 - Забійні та м’ясні якості свиней піддослідних груп,
Група | n | Забійний вихід, % | Довжина
півтуші, см | Товщина
шпику, мм | Площа “
м’язового
вічка”, см2 | Маса задньої третини півтуші, кг
I | 14 | 68,9±0,38 | 94,6±0,78 | 28,9±0,65 | 33,5±0,82 | 9,8±0,17
II | 14 | 73,1±0,47*** | 96,2±0,75 | 27,4±0,51 | 37,2±0,99** | 10,6±0,22**
III | 14 | 70,4±0,18** | 94,5±0,55 | 28,8±0,36 | 35,5±1,01 | 9,9±0,13
IV | 15 | 72,0±0,37*** | 97,8±0,71** | 27,5±0,44 | 37,0±0,98* | 10,9±0,15***
Потомки зазначених вихідних батьківських форм мали забійний вихід на рівні 74,0…72,2%, довжина охолодженої півтуші становила 96…100 см, товщина шпику – 28…26 мм, площа “м’язового вічка” - 39,2…40,3 см2, маса задньої третини охолодженої півтуші – 10,9…11,4 кг.
Аналіз морфологічного складу туш показав, що найбільший вихід м’яса мали тварини ІІ дослідної групи – 60,2%. (табл. 7). В І контрольній, в ІІІ та ІV дослідних групах, даний показник коливався в межах від 58 до 59,2%. Коефіцієнт мінливості в групах змінювався в межах від 2,6 до 14,1%.
Таблиця 7 - Морфологічний склад туш молодняку свиней піддослідних груп
Група | Клас розподілу | n | Вихід в %
м’ясо | сало | кістки
±S | Сv, % | ±S | Сv, % | ±S | Сv,
%
І | М+ | 3 | 58,8±1,55 | 4,58 | 28,9±1,75 | 10,48 | 12,2±0,29 | 4,17
М0 | 3 | 57,2±0,92 | 2,80 | 30,3±1,61 | 9,18 | 12,3±0,80 | 11,24
М- | 3 | 58,7±0,22 | 0,65 | 29,4±0,77 | 4,55 | 11,7±0,94 | 13,93
Разом по групі | 9 | 58,2±0,58 | 3,00 | 29,6±0,75 | 7,61 | 12,0±0,37 | 9,40
ІІ | М+ | 3 | 60,7±0,24 | 0,71 | 27,9±0,26 | 1,64 | 11,3±0,29 | 4,49
М0 | 3 | 60,3±1,47 | 4,24 | 28,0±0,65 | 4,05 | 11,6±0,92 | 13,72
М- | 3 | 59,6±0,93 | 2,71 | 28,6±0,29 | 7,80 | 11,6±0,58 | 8,64
Разом по групі | 9 | 60,2±0,53 | 2,65 | 28,2±0,44 | 4,69 | 11,5±0,32 | 8,57
ІІІ | М+ | 3 | 58,8±1,89 | 5,56 | 28,6±0,77 | 4,65 | 11,9±1,41 | 20,55
М0 | 3 | 57,2±0,74 | 2,26 | 32,1±0,73 | 3,98 | 10,5±0,32 | 5,40
М- | 3 | 57,8±0,63 | 1,90 | 29,9±1,03 | 6,00 | 12,1±0,81 | 11,53
Разом по групі | 9 | 58,0±0,65 | 3,40 | 30,2±0,67 | 6,64 | 11,5±0,54 | 14,1
ІV | М+ | 4 | 59,3±0,19 | 0,64 | 27,9±0,70 | 5,08 | 12,7±0,74 | 11,72
М0 | 3 | 59,8±1,37 | 3,97 | 28,0±1,12 | 6,95 | 12,0±0,81 | 11,77
М- | 3 | 58,5±1,46 | 4,34 | 30,3±1,91 | 10,9 | 11,0±1,04 | 16,4
Разом по групі | 10 | 59,2±0,52 | 2,94 | 28,6±0,72 | 8,04 | 12,0±0,49 | 13,06
Аналіз фізико-хімічних показників найдовшого м’язу спини молодняку свиней піддослідних груп показав, що рН для всіх груп знаходиться в нормі (табл. 8). Високі показники ніжності м’яса встановлено для тварин всіх генотипів та класів розподілу.
Таблиця 8 - Показники хімічного аналізу зразків м’яса молодняку свиней піддослідних груп,
Показник | Група
І | ІІ | ІІІ | ІV
n | 14 | 14 | 14 | 15
Початкова волога, % | 72,6±0,31 | 73,8±0,40 | 73,2±0,29 | 73,2±0,57
Гігроскопічна волога, % | 1,8±0,05 | 1,9±0,06 | 1,8±0,09 | 1,8±0,08
Загальна волога, % | 74,4±0,33 | 75,8±0,35 | 75,0±0,26 | 75,1±0,57
Зола, % | 1,1±0,01 | 1,1±0,02 | 1,1±0,02 | 1,02±0,10
Протеїн, % | 21,7±0,28 | 21,4±0,35 | 21,7±0,35 | 21,9±0,57
Жир, % | 2,6±0,29 | 1,6±0,24 | 2,1±0,40 | 1,7±0,17
Са, % | 0,04±0,002 | 0,04±0,003 | 0,04±0,002 | 0,03±0,003
Р, % | 0,2±0,01 | 0,2±0,01 | 0,2±0,01 | 0,2±0,01
Мінеральний склад стегнових кісток свиней різних генотипів. Важливим фактором при удосконаленні свиней нових генотипів є дослідження міцності кістяка тварин створених на основі складного відтворювального схрещування так і внутріпородної гібридизації. Результати досліджень мінерального складу стегнових кісток тварин різних генотипів наведено в таблиці 9.
Таблиця 9 - Результати досліджень мінерального складу стегнових кісток молодняку свиней піддослідних груп
Показник | Статистичні показники | Група
І
(n=8) | ІІ
(n=7) | ІІІ
(n=8) | ІV
(n=9)
Кальцій, г/кг | 173,6 | 211,2** | 196,1 | 175,4
±S | 8,51 | 4,04 | 8,86 | 9,27
Cv, % | 13,8 | 5,0 | 12,7 | 15,8
Фосфор, г/кг | 146,1 | 160,3 | 162,8* | 151,2
±S | 5,26 | 6,27 | 5,48 | 8,03
Cv, % | 10,1 | 10,3 | 9,53 | 15,9
Магній, г/кг | 12,9 | 9,36 | 10,3 | 10,7
±S | 2,04 | 2,17 | 2,12 | 1,68
Cv, % | 44,5 | 61,4 | 58,3 | 47,2
Мідь, мг/кг | 51,4 | 58,1 | 50,9 | 55,4
±S | 3,65 | 4,42 | 2,98 | 4,47
Cv, % | 20,0 | 20,1 | 16,5 | 24,2
Марганець, мг/кг | 19,8 | 13,3 | 12,5 | 17,4
±S | 2,89 | 1,27 | 1,40 | 2,37
Cv, % | 41,3 | 25,3 | 31,7 | 40,8
Залізо, мг/кг | 430,7 | 531,0 | 393,7 | 436,1
±S | 90,4 | 56,0 | 33,8 | 41,9
Cv, % | 59,4 | 27,9 | 24,3 | 28,8
Кобальт, мг/кг | 20,0 | 24,4 | 25,4 | 18,5
±S | 2,76 | 3,92 | 3,09 | 3,16
Cv, % | 38,9 | 42,4 | 34,4 | 51,2
Цинк, мг/кг | 239,8 | 264,6 | 255,1 | 221,7
±S | 10,1 | 20,3 | 14,3 | 11,6
Cv, % | 11,9 | 20,3 | 15,9 | 15,7
Встановлено, що за вмістом кальцію та фосфору тварини ІІ та ІІІ дослідних груп переважали тварин контрольної групи на 37,6 і 16,7 грам на кілограм сухої речовини, або 21,6 (Р>0,99), 11,4% (Р>0,95) відповідно. Суттєвої різниці між тваринами контрольної та ІІ, ІІІ, ІV дослідних груп не встановлено. Коефіцієнт варіації вмісту мінеральних речовин в стегнових кістках молодняку свиней забитих при живій масі в 100 кг коливався в межах від 5,0 до 61,4%.
Біохімічні показники сироватки крові молодняку різних класів розподілу та їх кореляційні зв’язки з відгодівельними, забійними і м’ясними якостями. Результати досліджень біохімічних показників плазми крові показали, що тварини ІІ…ІV дослідних груп відзначалися більшим вмістом загального білка – на 3,5…12,5 г/л або 5,31-18,6% (Р>0,95…0,999) та загальних ліпідів – на 0,13…0,20 г/л або 4,98…3,24% (табл. 10).
Таблиця 10 - Біохімічні показники плазми крові піддослідних груп
Показники | Статистичні показники | Групи
І | ІІ | ІІІ | ІV
n | 13 | 12 | 12 | 14
Загальний білок, г/л; | ±S | 67,2±1,27 | 79,7±0,57*** | 70,8±0,60* | 73,6±0,60***
Сv, % | 6,78 | 2,46 | 2,92 | 3,03
АСТ, Мкмоль/r/мл; | ±S | 0,6±0,03 | 0,7±0,03 | 0,6±0,02 | 0,7±0,03
Сv, % | 14,23 | 13,18 | 10,26 | 14,04
АЛТ, Мкмоль/r/мл; | ±S | 0,5±0,03 | 0,5±0,002 | 0,5±0,02 | 0,5±0,03
Сv, % | 17,85 | 12,37 | 13,01 | 19,75
Холестерин, Мкмоль/ rл; | ±S | 2,4±0,07 | 2,6±0,08 | 2,6±0,08 | 2,3±0,06
Сv, % | 10,12 | 10,85 | 10,97 | 9,92
Загальні ліпіди, г/л. | ±S | 4,0±0,15 | 4,2±0,08 | 4,1±0,19 | 4,1±0,09
Сv, % | 13,53 | 6,40 | 15,66 | 8,49
ЛДГ,
Мкмоль/ч/мл | ±S | 2,4±0,15 | 2,6±0,10 | 2,4±0,15 | 2,4±0,12
Сv, % | 2,15 | 12,71 | 22,11 | 18,13
Са, Мкмоль/л | ±S | 1,7±0,03 | 1,7±0,07 | 1,7±0,03 | 1,7±0,04
Сv, % | 8,19 | 14,46 | 5,98 | 8,34
Р, Мкмоль/л | ±S | 3,1±0,09 | 3,0±0,08 | 3,2±0,09 | 3,17±0,09
Сv, % | 11,30 | 8,90 | 9,36 | 10,96
Тварини ІІ та ІІІ дослідних груп за вмістом холестерину переважали ровесників І контрольної та ІІІ дослідної груп в середньому на 0,18…0,24 мкмоль/гл або 6,89…9,19%. Слід відзначити, що тварини ІІ-ІV дослідних груп, порівняно з ровесниками І контрольної групи, характеризувалися більшою активністю АСТ – на 0,03…0,05 мкмоль/г/мл або 4,47…7,46%. Вірогідну різницю за активністю АЛТ встановлено між тваринами ІІІ та ІV дослідних груп – 1,09 мкмоль/г/мл. – (Р>0,999). Це свідчить про те, що тварини дослідних груп характеризуються більш інтенсивним обміном речовин і мають кращі відгодівельні якості.
Коефіцієнт мінливості біохімічних показників плазми крові варіював в межах от 2,46 до 19,75%.
На основі проведених досліджень відгодівельних якостей тварин піддослідних груп, а також біохімічних показників крові нами розраховані коефіцієнти парної кореляції. Даний біометричний показник між активністю амінотрансфераз (АЛТ, АСТ) і відгодівельними якостями молодняку свиней контрольних та дослідних груп коливався від r = - 0,027 до r = 0,532.
Встановлено середній за величиною та позитивний за напрямком зв’язок між вмістом загальних ліпідів та середньодобовими приростами у тварин заводського типу “Голубівський” (r = 0,531) та потомства одержаного від кнурів великої білої породи англійського (r = 0,441) та французького походження (r = 0,551). У тварин ІІІ дослідної групи даний показник дорівнював r = 0,027. Максимальні показники коефіцієнтів і кореляції між ознаками відгодівельних якостей та вмістом холестерину виявлено у тварин поєднання + ВБ(ЗТГ) ? > ВБАП, а саме: вік досягнення живої маси 100 кг ? вміст холестерину – r = 0,486, витрати корму на 1 кг приросту ? вміст холестерину – r = 0,409. Коефіцієнт кореляції між відгодівельними якостями і вмістом загального білку змінювався від r = -0,074 до r = 0,363.
Економічна ефективність проведених досліджень. Результати досліджень показали, що найвищу економічну ефективність за репродуктивними якостями одержано від свиноматок великої білої породи заводського типу “Голубівський” в поєднанні з кнурами-плідниками англійського походження. Прибавка продукції склала 2,97%, що становить 10,79 грн. на 1 свиноматку або 2159 грн. 78 коп. на 100 свиноматок за рік при 1,8 опоросах. Збитки від використання кнурів-плідників датського та французького походження знаходяться в межах від – 538 до – 807 грн.
За відгодівельними якостями встановлено, що потомки, одержані від кнурів-плідників англійського, датського та французького походження мали вищі середньодобові прирости живої маси (на 37,8…72,8 г), ніж ровесники контрольної групи. Це дало можливість одержати додаткової продукції на 1 голову від 16 до 32 грн. або 1698 – 3269 грн. від 100 голів за рік.
ВИСНОВКИ
1. В результаті проведених досліджень встановлено ефективність використання кнурів зарубіжного походження для підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей свиней заводського типу “Голубівський” в процесі його удосконалення.
2. Найбільший вплив кнури зарубіжного походження мали на рівень збереженості та енергію росту поросят до відлучення.
3. За відгодівельними якостями потомства кращими виявились кнури плідники англійського, датського і французького походження. Їх нащадки переважали тварин контрольної групи за середньодобовими приростами, віком досягнення живої маси 100 кг, та мали вищу конверсію корму на 37,8…72,8 г, 6,4…11,4 днів, 0,3 корм. од. відповідно.
4. Виявлено, що серед плідників заводського типу “Голубівський” є кнури потомство яких находиться на рівні аналогів зарубіжного походження, за рівнем відгодівельних і м’ясних якостей. Це свідчить про високий генетичний потенціал тварин заводського типу “Голубівський”.
5. Показана висока ефективність вирощування молодняку свиней в рівновагових угрупуваннях, що сприяє більш повній реалізації генетичного потенціалу продуктивності. При цьому більша різниця в величині середньодобових приростів виявлена для потомків плідників англійського та датського походження.
6. За показниками м’ясних якостей та фізико-хімічними показниками м’ясо тварин всіх груп відповідає зоотехнічним вимогам, в окремих поєднаннях встановлено більший високий вихід протеїну, концентрації холестерину, що необхідно враховувати в селекційних програмах удосконалення тварин.
7. За рівнем інтер’єрних ознак встановлена перевага потомків тварин зарубіжного походження. Встановлено, що тварини ІІ-ІV дослідних груп відзначалися більшим вмістом загального білка – на 3,5…12,5 г/л або 5,31-18,6% (Р>0,95…0,999) та загальних ліпідів – на 0,13…0,20 г/л або 4,98…3,24% (Р<0,95). За вмістом холестерину вони переважали ровесників І контрольної групи в середньому на 0,18 мкмоль/гл або 6,89%. Висока корелятивна залежність між рівнем середньодобових приростів та віком досягнення маса 100 кг виявлено з показниками загального білку та активності аланінтрансферази (r = 0,7…0,9).
8. Економічна ефективність використання кнурів зарубіжного походження, за відгодівельними якостями коливається в межах від 1698 до 3269 грн. на 100 голів (поєднання (ВБ(ЗТГ)?ВБДП) до 12,09% (ВБ(ЗТГ)?ВБФП).
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для удосконалення свиней заводського типу “Голубівський” в напрямку підвищення відтворювальних і м’ясних якостей використовувати кнурів-плідників англійського та французького походження.
2. При чистопородному розведенні свиней заводського типу “Голубівський” вести відбір потомків кнурів з ліній, що мають високі відгодівельні якості на рівні зарубіжних аналогів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові статті в журналах і збірниках
1. Гравченко В.О., Халак В.І., Горіна Д.І., Лунник Ю.М., Скляров К.В. Ознаки інтер’єру свиней нових генотипів та їх зв'язок з відгодівельними якостями // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів. – Том 9., №1 (32). – 2007. – С. 267…272. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків).
2. Халак В., Гравченко В, Зельдін В. Репродуктивні якості свиноматок заводського типу “Голубівський” залежно від батьківських форм // Тваринництво України. – 2006. - №4. – С. 13…15. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків).
3. Халак В., Гравченко В., Зельдін В., Скляров К. Відгодівельні та м’ясні якості у свиней різних поєднань // Тваринництво України. – 2007. №6. С. 30…32. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків).
4. Халак В.І.,
