КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Гриценко Валерій Петрович

УДК 94 (477)

ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МИКОЛИ АРКАСА

Спеціальність 07.00.01 – Історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

КИЇВ-2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

Петасюк Олена Іванівна,

доцент кафедри новітньої історії України

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор,

Пінчук Юрій Анатолійович,

старший науковий співробітник

Інституту історії України НАН України

кандидат історичних наук, доцент,

Мельничук Олександр Петрович,

доцент кафедри історії Росії

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться 17 березня о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені
М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий 15 лютого 2008р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук, доцент О.І. Божко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження і включає вступ, 4 розділи, висновки, список використаних джерел та літератури (192 позиції, 16 с.). Загальний обсяг 170 с.

Актуальність теми. Становлення української державності вимагає нового погляду, переосмислення історії боротьби української нації за духовну й державну незалежність. Важливою у цьому контексті є роль українського громадського руху другої половини ХІХ початку ХХ ст. Він був органічною складовою українського національного життя, сприяв формуванню ідеологічних і стратегічних підвалин політизації українського визвольного руху початку ХХ ст.

Микола Миколайович Аркас (1852/3-1909) належав до когорти громадських, культурних діячів, політиків та науковців, які визначали вектор та складові, розвитку національного процесу наприкінці ХІХ початку ХХ ст. М. Аркас як громадський діяч, уособлював суспільне призначення української еліти у діяльності по формуванню національної свідомості широких верств українського населення. Практичні та організаційні зусилля М. Аркаса у культурно-просвітній, меценатській сферах, царині популяризації української історії засвідчували про його роль та впливовість в українському громадському житті.

Громадська діяльність М. Аркаса донині не знайшла цілісного висвітлення в історіографії. Актуальність з’ясування цієї проблеми зумовлюється як завданням історичної науки, її прагненням дати об’єктивну оцінку історичним подіям, так і можливістю використання історичного досвіду минулого для ефективного вирішення актуальних проблем сучасності. Дослідження громадської позиції
М. Аркаса має також важливе виховне значення, сприяє поглибленню національної свідомості.

Зв'язок роботи із науковими програмами. Дисертація виконана у межах науково-дослідної теми ,,Історія формування і розвитку Української держави” (номер державної реєстрації 01 БФ 046-01), що включена до тематичного плану історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об’єктом дослідження є особа М. Аркаса як українського громадського діяча. У роботі взяті до уваги психологічні й особистісні риси М. Аркаса, специфіка суспільного середовища та близького оточення, що наклала відбиток на його громадській діяльності.

Предметом дослідження виступають наступні аспекти громадської діяльності М. Аркаса: культурно-просвітня та меценатська робота, популяризація української історії та культури, організаційні заходи по створенню та налагодженню функціонування товариства ,,Просвіта”.

Мета роботи визначається актуальністю теми і полягає у з’ясуванні внеску
М. Аркаса у розвиток українського громадського руху. Для досягнення мети ставляться наступні завдання:–

проаналізувати джерельну базу та історіографію досліджуваної проблеми;–

охарактеризувати чинники, які вплинули на формування та еволюцію світогляду М. Аркаса;–

дослідити діяльність М. Аркаса у культурно-просвітній та меценатській сферах;–

висвітлити значення ,,Історії України-Русі” М. Аркаса у контексті українського громадського руху початку ХХ ст.;–

охарактеризувати реакцію наукової громадськості на історичні розвідки
М. Аркаса.

Хронологічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють період з другої половини ХІХ століття по 1909 р. Тобто, цей відрізок часу, який припадає на роки життя і діяльності М. Аркаса.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є принцип історизму та об’єктивності. Для розв’язання проблем історичного дослідження були застосовані методи: проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, системного аналізу, статистично-аналітичний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає як самою постановкою теми так і комплексним підходом до вирішення поставлених питань. Вперше в історичній науці, з введенням у науковий обіг значного масиву нових джерел, зокрема епістолярних, всебічно та комплексно досліджено громадську діяльність М. Аркаса, зокрема, досліджено чинники, які вплинули на формування та еволюцію світогляду М. Аркаса, проаналізовано його культурно-просвітню та меценатську діяльність, висвітлено значення ,,Історії України-Русі” М. Аркаса у контексті українського громадського руху початку ХХ ст. Завдяки новому пласту епістолярію переглянуто відому проблему М. Аркас – М. Грушевський.

Практичне значення дисертації полягає у можливості використання одержаних результатів для подальшого дослідження історії України, передусім історії українського громадського руху, а також при читанні нормативних та спеціальних курсів і програм у навчальних закладах, написанні підручників і довідкової літератури з української історії.

Наукова апробація дисертації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені автором на чотирьох конференціях:

Міжнародній науковій конференції: „Розвиток науки в університеті за 170 років очима молодих вчених та студентів” (Київ, 27 квітня 2004 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції ,,Динаміка наукових досліджень – 2005” (Дніпропетровськ, 20-30 червня 2005 р.). IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених „Шевченківська весна”, секція „Історія”, (Київ,
3 березня 2006 р.). Міжнародній науковій конференції ,,Україна у Другій світовій війні (до 60-річчя перемоги над нацистською Німеччиною)”, секція ,,Актуальні питання історії України” (Київ, 26-27 квітня 2005 р.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі ,,Історіографія та джерельна база проблеми” охарактеризовано стан наукової розробки та масив джерел, залучений для висвітлення теми.

Аналіз історіографічної бази показав, що перші наукові публікації про діяльність М. Аркаса з’явилися ще за його життя і були присвячені виходу в світ ,,Історії України-Русі”. Зробивши ремарки щодо просвітнього значення твору,
В. Липинський критично з побажаннями на майбутнє охарактеризував популярну працю М. Аркаса.Липинський В.К. Історія України Мик. Аркаса. // Літературно-науковий вісник. – 1908. – Кн. VIII. – Т. XLIII. – С. 307-318. Достатньо категорично негативно оцінив доробок М. Аркаса
М. Грушевський.Грушевський М.С. До рецензії д. Липинського. – Там само. – С. 318-323.

Відразу, після появи другого видання книги у журналі ,,Дніпрові хвилі поміщено рецензію, в якій наголошувалося, що воно було не настільки популярним як перше.Новини нашого письменства // Дніпрові хвилі. – 1912. – № 15-16. – С. 70-76.

В умовах української революції науковці знову звернулися до проблеми діяльності М. Аркаса. В. Біднов, оцінюючи працю М. Аркаса у ,,Просвіті” та на композиторській ниві, називає його ,,видатним українським діячем Херсонщини.Біднов В.О. Що читати по історії України. (Коротенька історіографія України). – Катеринослав: Союз споживчих товариств, 1920. – С. 29.

У праці В. Біднова, де мова йде про ,,Історію України-Русі”, автор детально розповідає про критичні зауваження В. Липинського та М. Грушевського і висловлює свою думку щодо твору М. Аркаса, наполягаючи, що автор написавши свою працю ,,…зробив велику послугу нашому національному рухові”.Там само. – С. 33-34. В. Біднов, наголосив, що ,,Історія України-Русі” ,,корисна навіть зараз (1920 р.), для людей, що не дійшли до національної свідомості”.Там само. – С. 34.

Із початком 1920-х рр. у радянській Україні ім’я М. Аркаса було піддане забуттю. Проте, в українській зарубіжній історіографії про нього продовжували писати. Зокрема, вагомими є коментарі Д. Дорошенка стосовно ,,Історії України-Русі”. Автор, констатує, що вона ,,…розійшлася по найглухіщих кутках України, несучи з собою зерна національної свідомості.Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії. – Прага: Наклад Українського університету у Празі, 1923. – С. 206.

Д. Антонович звернувся до композиторської творчості М. Аркаса, наголошуючи на цінності його опери ,,Катерина у контексті української оперної творчості.Антонович Д.В. Триста років українського театру. – Прага: Український громадський видавничий фонд, 1925. – С. 185-186.

Композиторська діяльність М. Аркаса уможливила появу, наприкінці 1950-х рр., монографії Л. Кауфмана. Проте, об’єктивна оцінка діяльності М. Аркаса на музичній ниві дисонує, зважаючи на ідеологічні норми із негативними твердженнями Л. Кауфмана, щодо інших граней діяльності М. Аркаса, зокрема написання ,,Історії України-Русі”.Кауфман Л.С. М.М. Аркас. Нарис про життя і творчість. – К.: Держ. видав. образотворчого мистецтва і муз. літ. УРСР, 1958. – 132 с.

Новий період у вивченні життя та діяльності М. Аркаса розпочався наприкінці 1980-х рр. Я. Калакура з цього приводу зазначає: ,,в результаті Горбачовської перебудови та краху Радянського Союзу, почалася публікація заборонених праць
М. Грушевського, М. Аркаса…”.Калакура Я.С. Українська історіографія: Курс лекцій. – К.: Ґенеза, 2004. – С. 4.

У 1989 р. у ювілейному виданні, присвяченому 200-річчю заснування м. Миколаєва, було поміщено довідку про знаного земляка.Лифанов В.Р. Николаев 1789-1989. Страницы истории: [Справочник] /
В.Р. Лифанов, В.А. Милющенко. – Одесса: Маяк, 1989. – 102 с.

Наступного року у перевиданні ,,Історії України-Русі” (видання 1908 р.) було поміщено вступне слово і коментарі В. Сарбея.Сарбей В.Г. Вступне слово й коментарі. // М.М. Аркаса Історія України-Русі. –
К., 1990. – С. 3-43. Це була перша публікація, де дослідник використав архівні дані, які до цього часу знаходилися у фондах з обмеженим доступом використання. В. Сарбей був першим серед професійних істориків, хто дав об’єктивну оцінку діяльності М. Аркаса. Він також був автором вступного слова й коментарів перевидання „Історії України-Русі”. Публікація
В. Сарбея стала одним із основних кроків у історії вивчення життя та діяльності
М. Аркаса. У вступному слові, дослідник висвітлив основні віхи життя автора ,,Історії України-Русі”. Проаналізував композиторську та культурно-просвітню діяльність М. Аркаса. Дослідив процес створення його популярної праці. Зокрема, дав оцінку тим подіям, які стосувалися критичних зауважень М. Грушевського на книгу М. Аркаса. На думку В. Сарбея, видатний історик України відіграв негативну роль у тодішній ситуації.

Погляди В. Сарбея були сприйняті дослідниками неоднозначно.
В. Ульяновський заперечував твердження В. Сарбея щодо критичних зауважень
М. Грушевського. Вмотивовуючи свою позицію, дослідник опублікував близько десяти невідомих листів М. Аркаса у яких він засвідчував про своє нормальне сприйняття критики М. Грушевського.Ульяновський В.І. Микола Аркаса, ,,Історія України-Русі” і Михайло Грушевський. // Історія. Історіософія. Джерелознавство. – К., 1996. – С. 160-220.

В. Ульяновський першим дослідив листування М. Аркаса-молодшого із музикознавцем Л. Кауфманом. Проаналізувавши цей епістолярний масив, дослідник ввів у науковий обіг низку невідомих фактів із життя автора ,,Історії України-Русі”.Ульяновський В.І. Микола Аркас-молодший: обриси постаті (за листами до
Л. Кауфмана) // Микола Аркас-молодший. З родинної хроніки. Поезії. Дума про похід на половців Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославовича. – Миколаїв, 1993. – С. 3-31. Цікавою є публікація В. Ульяновського щодо вияву дотичності у площинах діяльності М. Аркаса та В. Липинського.Ульяновський В. І. Українська справа Миколи Аркаса і В’ячеслав Липинський (Штрихи до проблеми ролі перших і других осіб в розвитку національної думки) // В’ячеслав Липинський. Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна. –
К., Філадельфія, 1994. – С. 161-170. Він наголошує, що, будучи різними особистостями за своїм світоглядним баченням процесів, які відбувалися, мета їхнього життя була єдиною: ,,для обох це була українська справа та національна ідея”.Там само. – С. 161

У 2002 р. вийшла монографія про М.Аркаса дослідника В. Шкварця.Шкварець В.П. Микола Миколайович Аркас. Життя, творчість, діяльність. – Миколаїв: Тетра, 2002. – 188 с. Оперуючи в основному загальновідомим фактологічним матеріалом, дослідник звернув увагу на нові сюжети фольклорно-етнографічної та літературної спадщини М. Аркаса, зокрема це стосується поеми ,,Пилип Орлик”. Зауважимо, що автор дослідження обходить увагою низку проблем, зокрема не згадує про колізії М. Аркас – М. Грушевський.

Т. Березовська у своїй дисертації дослідила історію п’яти поколінь роду Аркасів. Березовська Т.В. Рід Аркасів: просопогрфічний портрет на історичному тлі доби: Автореф. дис. …канд. іст. наук / Одес. нац. ун-т. – Одеса, – 2003. – 20 с. Зокрема, дослідниця фрагментарно торкнулася ролі М. Аркаса у контексті українського національного відродження, репрезентуючи діяльність представників роду Аркасів на історичній та музично-театральній ниві.

Політологічний зріз у діяльності М. Аркаса знайшов своє відображення у дисертаційній роботі політолога В. Андріяш.Андріяш В.І. Внесок М.М. Аркаса у розвиток суспільно-політичної думки України: Автореф. дис. …канд. політ. наук / Мик. держ. гум. ун-т. – Миколаїв, 2004. – 20 с. Зокрема, це стосується висвітлення його діяльності у миколаївському товаристві ,,Просвіта”. Однак, зміст роботи, зважаючи на недостатню джерельну базу, не дозволяє скласти цілісне враження про громадсько-політичні погляди М. Аркаса.

Таким чином історіографічний аналіз дає підстави вважати, що не дивлячись на певну кількість публікацій, окремі з яких є досить ґрунтовними, громадська діяльність М. Аркаса не знайшла достатнього цілісного висвітлення.

Джерельна база дослідження дозволяє уявити повну картину щодо висвітлення обраної теми.

Основу джерельної бази дисертаційного дослідження становить епістолярний спадок М. Аркаса. Листування автора ,,Історії України-Русі” має відношення до всіх граней його діяльності. Листи написані М. Аркасом до різних громадських діячів: М.Кропивницького Є. Чикаленка, Б. Грінченка, В. Доманицького, Б. Лепкого та багатьох інших, розкривають суть діяльності досліджуваної постаті. Ця частина епістолярію висвітлює роботу М. Аркаса над ,,Історією України-Русі”, оперою ,,Катерина. Більше того, листи демонструють ставлення автора до своїх творів і висвітлюють ті завдання, які покладав М. Аркас на свою оперу та історію, що стало одним із ключових моментів під час написання дисертації. Інша частина епістолярію, яку варто виділити – це листування із писарем миколаївського товариства ,,Просвіта Ю. Литвином. Ця частина переписки відтворює діяльність
М. Аркаса у миколаївській ,,Просвіті. В цілому, значна частина вищенаведеного епістолярію не досліджена науковцями і була використана вперше.

Вагомою складовою джерельної бази стали спогади сучасників М. Аркаса – біографічні замітки, письмові розповіді. Зокрема, цінною є біографічна розповідь професора Миколаївського учительського інституту М.Д. Лагути, де автор використав матеріали які на сьогодні є втраченими.Миколаївський краєзнавчий музей (МКМ). – Д – 24304.

Важливими є виклади і самого автора ,,Історії України-Русі”Аркас М.М. Подорож до Одеси. // Рідний край. – 1906 – №46. – С. 3-4.. Цінним також є приватний щоденник
М. Аркаса, написаний під час навчання в університеті.МКМ. – Д – 8882.

Періодичні видання початку ХХ ст. суттєво доповнюють джерельну базу дисертаційного дослідження. Зокрема, газета ,,Рада”. У дослідженні також використана преса Києва та Миколаєва.

У другому розділі ,,Формування світогляду М.М. Аркаса” з’ясовано, що формування світоглядних переконань досліджуваної постаті мало декілька вирішальних етапів.

Першим етапом стало сімейне виховання. Попри те, що М. Аркас народився у сім’ї офіцера військово-морського флоту Російської імперії, роль матері у формуванні світобачення досліджуваної постаті була визначальною. Софія Аркас походила із стародавнього роду українських козаків Богдановичів і зберігши традиції своєї сім’ї, передала їх синові.

Наступним етапом були гімназичні роки М. Аркаса. Тут, свою вагому роль відіграли викладачі автора ,,Історії України-Русі” – відомий одеський педагог, вчитель історії Л. Смоленський та вчитель музики, автор славнозвісних ,,Вечорниць” – П. Ніщинський. Завдяки Л. Смоленському М. Аркас починає цікавитися історією України. Крім цього, вчитель М. Аркаса був відомим українофілом, що також мало вплив і на його учнів.Чикаленко. Є.Х. Спогади (1861-1907). – К.: Темпора, 2003. – С.154. М. Аркас, наприклад, навчаючись у Новоросійському університеті (1870-1875) носив український національний одяг.Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) України. – Ф. 323. – Оп. 1. – Спр. 28. – Арк. 1.

Завдяки П. Ніщинському М. Аркас починає цікавитися українським фольклором. Зокрема, так як і вчитель, займається збиранням та музичною обробкою українських народних пісень та різних художніх творів. Подібні починання у
М. Аркаса знаходяться на останній сторінці його щоденника, який датується 1875 р., де, зокрема, зроблений нотний запис української народної пісні . Тут же він пише, що хоче серйозно зайнятися літературною творчістю.МКМ. – Д – 8882. На 1890 р. М. Аркас мав у своєму активі 80 народних творів, які було розділено на два збірники, по 40 пісень у кожному. Показово, що в графі, яка вказує на місце запису пісні, поряд із різними регіонами часто зустрічається і прізвище П. Ніщинського, від якого
М. Аркас записав частину творів. ЦДАМЛМ. – Ф.323. – Оп. 1. – Спр. 5. – Арк. 3.

Вирішальним етапом у формуванні світобачення М. Аркаса стала зустріч із майбутнім корифеєм українського театру М. Кропивницьким. Знайомство з
М. Кропивницьким стало для М. Аркаса тією сходинкою, яка остаточно закріпила його життєві позиції. М. Кропивницький був саме тією особистістю, котра, як показав час, відіграла вагому роль у процесі формування світобачення М. Аркаса. На це звернули увагу і друзі автора ,.Історії України-Русі, коли після смерті
М. Аркаса, включили цей епізод у його некролог: ,,В часи перебування свого в університеті М.М. вступив як діяч до першої української трупи під орудою М.Л.Кропивницького. Перебування його в цій трупі було добрим додатком до того, що вже й так міцно прищепилось до його чулого серця. Тут рідна мова, рідна пісня і рідна справа якнайкраще сприяли тому, що коли по бажанню всесильного тоді батька прийшлось вступати на нелюбу йому службу морського офіцера, він не перестав бути непохитним у своїх переконаннях і після смерті батька залишив посаду, відмовившись від платні і чинів і цілком віддався роботі на українській ниві”.Державний архів Миколаївської області (ДАМО). – Ф. 206. – Оп. 1. – Спр. 10. Справоздання Українського Товариства ,,Просвіта” у Миколаєві. На 1 Січня 1909 року. Некролог. Такий стан справ було спричинено низкою обставин, всі напрямки яких вели якраз до М. Кропивницького. Зокрема, те, що М. Кропивницький був не набагато старший за М. Аркаса. Різниця становила всього лише дванадцять років. Крім цього,
М. Кропивницький для М. Аркаса був яскравим прикладом нового покоління української інтелігенції, яка вбачала свої ідеали в поезії Т. Шевченка, в ідеях Кирило-Мефодіївського братства і на практиці доводила свої переконання.

Складним випробовуванням для світогляду М. Аркаса стала його служба на військово-морському флоті, яка розпочалася відразу по закінченню університету. Батько М. Аркаса, Микола Андрійович Аркас у примусовому порядку відправив його на Чорноморський флот. Досить довгий період М. Аркас залишався осторонь українського руху кінця ХІХ ст. Але ця бездіяльність була повністю компенсована в подальшому. Так, в останні десять років свого життя М. Аркас неодмінно займається декількома справами одразу, які так чи інакше були пов’язані із українським питанням. Це були найактивніші роки досліджуваної нами постаті.

На сьогодні, маючи перед собою усю картину життєдіяльності досліджуваної постаті, можна з впевненістю стверджувати, що М. Аркас, не дивлячись на свою вдалу кар’єру як військово-морського офіцера, так і чиновника, залишився вірним самому собі, зберігши свої світоглядні позиції. Стійка життєва позиція
М. Аркаса допомагала йому чітко орієнтуватися у тодішній ситуації та блискуче виконувати ті завдання, які він ставив перед собою.

У цілому, основними джерелами формування світогляду М.Аркаса виступили сім’я, у якій роль матері була визначальною, навчання у гімназії, а також зв’язки із прогресивною національно-свідомою громадськістю південної України.

У третьому розділі ,,Участь М.М. Аркаса в українському громадському житті” з’ясовано, що діяльність М. Аркаса була важливою складовою українського громадського руху кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Починаючи з дати 12 лютого 1899 р.,Текущие известия. Спектакли малорусской трупы М.Л. Кропивницкого в Киеве // Киевская старина. – 1899. – Т. LXVI – С. 63-64. (прем’єра опери ,,Катерина” після якої його ім’я стало відомим), свідоме українство у особі М. Аркаса віднайшло ще одного потужного і надто потрібного на той час діяча. Перша постановка ,,Катерина” стала першим кроком М. Аркаса, як на терені української культури зокрема, так і громадській ниві загалом.

Аналізуючи громадську діяльність М. Аркаса, потрібно звернути увагу на інший бік опери ,,Катерина”. Її цінність полягає не тільки в тому, що це перша інтерпретація поеми Т. Шевченка. Опера не менш вагома і у культурно-просвітньому значенні. По-перше, музика до ,,Катерини” написана на український текст. По-друге, важливим є те, що у самій музиці опери простежується вплив української народної творчості. Отже, розглядаючи М. Аркаса в площині громадської діяльності, з’ясовано, що його опера, окрім свого важливого значення, як музичного твору, несла у собі не менш важливі питання національного та просвітницького характеру, умисно закладені автором.

Не маючи змоги займатися музикою внаслідок хвороби, М. Аркас продовжує свою активну громадську діяльність. Наступним стало мовне питання, яке завжди займало ключову позицію у всій діяльності досліджуваної постаті. Кожна справа, якою займався М. Аркас, так чи інакше торкалася української мови. Як наслідок, у період написання своєї праці М. Аркас у одному із сіл, яке дісталося йому у спадок разом з початковою школою, вніс деякі нововведення, а саме, перевів викладання в школі з російської мови на українську.По Україні. Українська сільська школа. // Рідний край. – 1906. – № 42 – С. 10.

Не дивлячись на короткий термін функціонування школи, сам приклад існування такого закладу заслуговує на увагу. Той факт, що інформація з цього приводу з’явилася у журналі ,,Рідний Край”, говорить про значимість вчинку
М. Аркаса для тогочасного українського суспільства. Така свідома діяльність автора опери ,,Катерина” повинна була слугувати прикладом для заможних українців. У цьому вчинку чітко простежується, яке місце відводив М. Аркас українській еліті у контексті національного питання. Також показовим є той факт, що автор ,,Історії України-Русі” сам був її представником і на власному прикладі демонстрував своє призначення.

Окремої уваги заслуговує діяльність М. Аркаса у миколаївському товаристві ,,Просвіта. Сам факт утворення ,,Просвіти у Миколаєві був знаменним для цього міста. Миколаїв, поруч із Одесою, став виступати духовним осередком відродження української культури на півдні України.ДАМО. – Ф. 206. – Оп. 1. – Спр. 6. – Арк. 9. 11. 35. Завдяки створенню товариства, місто стало в один ряд із такими культурними осередками як Львів та Київ. Головну роль у цьому відіграв М. Аркас. Саме завдяки йому миколаївська ,,Просвіта з’явилася на світ і функціонувала. Керуючи цією організацією, Микола Миколайович сприяв збереженню та відродженню української культури, мови та історії.

Важливою складовою громадської діяльності М. Аркаса, були його меценатські справи. Починаючи з кінця ХІХ ст, М. Аркас фінансово підтримує всіх тих, хто цікавиться українським питанням або просто потребує допомоги.

Серед українських постатей, яких зверталися із проханням фінансування різних проектів, потрібно назвати Б. Грінченка, В. Доманицького, Г. Хоткевича,
Є. Чикаленка, М. Грушевського та Л. Українку.

Показово, що у 1908 р. М. Аркас матеріально підтримав першу щоденну українську газету ,,Рада, зберігши видання від розорення. М. Аркас погодився на пропозицію головного редактора Є. Чикаленка, надати 1500 примірників ,,Історії України-Русі у якості премії майбутнім передплатникам газети.Інститут рукопису НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. ІІІ. – Од. зб. 35421. – Арк. 1-2.

Меценатські справи, робота у товаристві ,,Просвіта, відкриття початкової школи, завжди несли у собі ідею просвітництва в українській культурі. Такими прикладами, як заснування навчального закладу із українською мовою викладання та матеріальна підтримка газети ,,Рада”, М. Аркас публічно демонструє, яку роль повинна відігравати українська національна еліта у питанні служіння українській справі. Під таким же кутом зору потрібно розглядати і створення ним опери ,,Катерина, оскільки, не дивлячись на її важливе значення в історії української музики, вона, перш за все, була культурно-просвітнім та громадським явищем. І саме це потрібно ставити на перше місце, оцінюючи музичний твір М. Аркаса.

У четвертому розділі ,,Місце ,,Історії України-Русі” М.М. Аркаса в українському громадському русі” доведено, що найбільш повно розкриває громадську позицію М. Аркаса його робота над ,,Історією України-Русі”. Суттєво, що у період написання ним як першого, так і другого видання, М. Аркас починає інтенсивно листуватися із низкою українських діячів. І саме на цей період припадає левова частка його епістолярію.

Видання ,,Історії України-Русі” було актом високої громадської свідомості М. Аркаса. Завдяки своїй популярності, книга відіграла важливу роль у процесі популяризації української історії, мови та культури. Ця подія мала непересічне значення у громадській діяльності М. Аркаса. Написавши книгу, М. Аркас не мав якихось конкретних планів щодо розбудови української державності чи України взагалі. Він намагався робити ті конкретні справи, яких, на його думку, потребував тоді український народ. Микола Аркас був людино дії, а на той час, на наш погляд, були, як ніколи, потрібні саме такі діячі. Вони своєю самовідданою працею давали чудовий приклад для наслідування, тому що інколи одних слів, які б високі і патріотичні ідеї вони не несли, замало, а реальні і конкретні вчинки завжди промовляють самі за себе.

Книга відіграла суттєво роль у піднесенні української національної свідомості, головним чином серед неосвічених верств українського населення. Крім того, книга вийшла у світ у надзвичайно нагальний момент, оскільки безграмотність серед українців на час появи ,,Історії України-Русі набула масового характеру. Ось, що з цього приводу писав М. Грушевський, після подання 37 депутатами ІІІ-ї Державної думи законопроекту про запровадження у початковій школі навчання українською мовою у березні 1908 р.: ,,При теперішній науці, коли в Україні вчать по школах руською мовою, темнота розвелася по Україні страшенна. …у деяких губерніях українських між українцями ледве знайдеться один грамотний на десять душ; а як по котрих губерніях один грамотний на п’ять неграмотних, то се вже дуже багато.Україна крізь віки: В 15 т. / НАН України. Ін-т. іст. України. – К., 1999. – Т. 9: Національне відродження України. – С. 311-312.

Саму ж книгу потрібно оцінювати як культурно-просвітнє видання, оскільки ця праця була написана саме із позицій популяризації історії, мови та культури України.

У висновках викладено найважливіші результати дослідження–

У результаті розгляду історіографічної бази з’ясовано, що на сьогодні досліджена тільки діяльність М. Аркаса на музичному ґрунті. Інші ж аспекти діяльності досліджуваної особистості розглянуті частково і досить побіжно. Зокрема, це стосується написання М. Аркасом його популярної ,,Історії України-Русі та його діяльності на користь миколаївського товариства ,,Просвіта”. Відкритим залишилося питання взаємозв’язків М. Аркас – М. Грушевський стосовно ,,Історії України-Русі”. Що ж стосується поглядів та життєвої позиції М. Аркаса як особистості, то це питання не розглянуте взагалі.

Наявна джерельна база є достатньою для розкриття теми дисертаційного дослідження. Основу джерел роботи складає епістолярний спадок М. Аркаса. У ході дослідження було оброблено значний пласт матеріалу, який до цього був не вивчений або й зовсім невідомий дослідникам, зокрема, вперше здійснено дослідження листування М. Аркаса, яке на сьогодні розбите та розпорошене на декілька частин, головним чином, за різними архівними установами Києва та Миколаєва. Серед нових матеріалів, використаних у роботі, відмічаємо переписку між М. Аркасом та писарем товариства ,,Просвіта” Ю. Литвином та ряд невідомих досі листів із епістолярного спадку автора ,,Історії України-Русі” із
В. Доманицьким. Одну із ключових ролей у висвітленні обраної теми відіграло повне дослідження рукопису професора М. Лагути, який до цього часу комплексно не вивчався. На основі цього матеріалу було розкрито ряд важливих питань у контексті обраної проблеми;–

Ґрунтовно досліджено процес формування світогляду М. Аркаса, у зв’язку з чим, вперше було подано вичерпні характеристики ряду особистостей, а саме педагогів досліджуваної нами постаті, що стало одним із ключових моментів при розгляді цього питання. Також, завдяки залученню нових відомостей було висвітлено ряд невідомих досі моментів, які стосувалися родинного виховання
М. Аркаса. У результаті з’ясовано, що основними факторами, які мали вплив на формування системи переконань автора ,,Історії України-Русі” були родина, здобуття освіти у навчальних закладах, а саме, у гімназії спілкування із вчителем історії Л. Смоленським, та оточення М. Аркаса, зокрема, спілкування із такими видатними постатями в історії України, як М. Кропивницький та П. Ніщинський;–

Завдяки аналізу переписки між М. Аркасом та писарем ,,Просвіти”
Ю. Литвином, з’ясовано наскільки значимою особистістю був автор ,,Історії України-Русі” для миколаївського культурно-просвітнього товариства. Зокрема, було висвітлено ряд невідомих досі деталей, які стосувалися діяльності
М. Аркаса у ,,Просвіті”, що дозволило значно розширити панораму культурно-просвітньої діяльності досліджуваної постаті. З’ясовано, що М. Аркас, очолюючи миколаївське товариство, не обмежувався своєю роллю керівника ,,Просвіти”. Переписка засвідчує, що автор ,,Історії України-Русі був причетний майже до кожної деталі, яка була задіяна у функціонуванні товариства. Організація культурно-просвітніх вечорів, фінансова допомога, читання лекцій та рефератів із української історії, оформлення всієї документації товариства, навіть ремонт сцени у приміщенні ,,Просвіти”. Крім того, листи розповідають, що конфлікти із місцевою владою у зв’язку із роботою товариства були не поодинокими. Це була безперервна боротьба М. Аркаса із миколаївським чиновниками та пресою міста, які намагалися будь якими методами перешкодити роботі ,,Просвіти;–

У ході дослідження з’ясовано, що основою громадської діяльності автора ,,Історії України-Русі” було піднесення української національної свідомості серед неосвічених верств українського населення. Про це яскраво свідчить факт заснування М. Аркасом початкової школи із українською мовою викладання.
М. Аркас саме в цьому вбачав головну проблему українського суспільства і своєю діяльністю демонстрував своє бачення цього питання. Працюючи на користь української справи він повністю віддав себе цій діяльності, як з духовної, так і з матеріальної точки зору. Зокрема, безапеляційну відданість українському питанню, засвідчує його меценатська діяльність. Наприклад, спосіб, у який М. Аркас матеріально підтримував газету ,,Рада” заслуговує особливої уваги. Надаючи газеті півтори тисячі примірників своєї ,,Історії України-Русі” у якості премій майбутнім передплатникам, М. Аркас, жодним чином не намагався звеличити своє ім’я. Він навпаки, намагався не зашкодити у такий спосіб газеті, знаючи що в його праці є певні недоліки, про що полемізував із редактором ,,Ради”
Є. Чикаленком.

Присвятивши себе українській ідеї, він своїми вчинками яскраво демонстрував призначення тогочасної української еліти, представником якої був сам. Головні праці М. Аркаса, а саме оперу ,,Катерина” (не дивлячись на її помітне значення у історії оперної музики України) та ,,Історію України-Русі” слід також сприймати як культурно-просвітні явища у житті тогочасного українського суспільства. Оскільки, головна місія робіт М. Аркаса полягала у поширенні української мови, культури та історії, що було основою його діяльності. Доказом непересічного значення, наприклад, ,,Історії України-Русі”, є маса позивних відгуків тогочасних українських діячів у листах до досліджуваної постаті та ряд статей і заміток у тогочасній українській пресі. Головне завдання творів М. Аркаса, яке було закладене автором, це піднесення української національної свідомості, що яскраво простежується у всіх його відомих на сьогодні листах;–

Досліджуючи листування між М. Аркасом та В. Доманицьким і
В. Липинським та В. Доманицьким, було віднайдено ряд невідомих до сьогодні листів, які змушують по-новому переглянути проблему взаємовідносин ,,М. Аркас-М. Грушевський”. У ході дослідження визначено роль професора М. Грушевського у цій проблемі, який публікуючи рецензію В. Липинського, урізав її та додав до неї свій негативний відгук, після чого рецензія В. Липинського також мала негативний відтінок. Як наслідок, В. Липинський змушений був виправдовуватися на сторінках газети ,,Рада”. З’ясовано справжнє ставлення безпосередніх учасників цього конфлікту до публікацій М. Грушевського у ,,Літературно-науковому віснику”. Визначний історик України у цій ситуації відіграв негативну роль, власні інтереси якого завадили йому об’єктивно оцінити ,,Історію України-Русі” М. Аркаса. Показово, що інші безпосередні учасники цих подій, не дивлячись на негативні відгуки М. Грушевського на книгу М. Аркаса, продовжили свою роботу над другим виданням ,,Історії України-Русі.

У ході написання праці висвітлено постать М. Аркаса як українського громадського діяча. А саме, головні аспекти його громадської діяльності, зокрема, появу та значення ,,Історії України-Русі”, заснування ,,Просвіти” у Миколаєві та діяльність на користь цього товариства, меценатські справи М. Аркаса. Таким чином дисертаційне дослідження заповнює прогалину в українській історіографії та історії, яка стосується М. Аркаса та його діяльності. З огляду ж на значну частину матеріалу, яка знаходиться за кордоном, дисертаційна робота не є остаточним дослідженням, котре стосується особистості М. Аркаса. Зокрема, залучення закордонних джерел, зокрема, ,,Родинної хроніки”, змогло б значно розширити масштаб дослідження цієї видатної постаті в історії України.

Життя та діяльність М. Аркаса є важливою сторінкою української історії. Глибока й різнобічна діяльність М. Аркаса, скерована в бік української справи, яка завжди носила громадський характер, ставить його в один ряд з такими українськими суспільно-громадськими діячами як М. Грушевський, В. Липинський, Є. Чикаленко, Л. Українка.

Доведено, що діяльність М. Аркаса була однією із ланок історичного процесу, яка забезпечувала перманентність українського національного руху на початку ХХ ст.

Основні положення і висновки дисертації викладено у публікаціях, вміщених у фахових виданнях:

1. Микола Аркас як громадський діяч і представник української національної еліти // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – 2005. – Вип. 80-81. – С. 13-16.

2. Епістолярний спадок М.Аркаса як джерело вивчення його громадської діяльності // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – Вип. LIX (59). – К.: НПУ імені
М.П. Драгоманова , 2005. – С. 194-200.

3. Джерела формування світогляду Миколи Аркаса // Сторінки історії: Збірник наукових праць. Вип. 23/ Відп. ред. Н.Ф. Гнатюк. – К.: ІВЦ Видавництво ,,Політехніка”, 2006. – С. 87-97.

Публікації, що додатково відображають результати дисертаційного дослідження:

4. IV Міжнародна науково-практична конференція ,,Динаміка наукових досліджень – 2005” (Дніпропетровськ, 20-30 червня 2005 р.) – С. 9-11.

5. ІV Міжнародна науково-практична конференція молодих учених „Шевченківська весна”, секція „Історія”, (3 березня 2006 р.) – С. 319-321.

АНОТАЦІЯ

Гриценко В.П. Громадська діяльність Миколи Аркаса – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008 р.

У дисертації досліджено громадську діяльність М. Аркаса. На значному обсязі фактичного матеріалу сформовано уявлення та ґрунтовно досліджено духовні, суспільно-політичні та соціальні фактори, що вплинули на громадську діяльність обраної нами постаті. У ході дослідження залучено значний масив нового матеріалу, що дозволило висвітлити головні аспекти дисертаційного дослідження. З’ясовано, що основою громадської діяльності М. Аркаса було піднесення національної свідомості серед неосвічених верств українського населення. Його праці (опера ,,Катерина” та ,,Історія України-Русі”) слід сприймати, як культурно-просвітні явища у житті тогочасного українського суспільства, оскільки головна місія робіт
М. Аркаса полягала у поширенні та популяризації української мови, культури та історії України. Аналогічну картину було сформовано щодо діяльності М. Аркаса у миколаївському товаристві ,,Просвіта”, його меценатських справах, та заснування початкової школи з україномовним викладанням, що відображає безпосередній внесок М. Аркаса у справу підняття української національної свідомості.

Переглянуто проблему взаємовідносин М. Аркаса із професором М. Грушевським, що до виходу у світ ,,Історії України-Русі М. Аркаса.

Ключові слова: Микола Аркас, громадська діяльність, культурно-просвітня діяльність, ,,Історія України-Русі, товариство ,,Просвіта, опера ,,Катерина.

АННОТАЦИЯ

Гриценко В.П. Общественная деятельность Николая Аркаса – Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – История Украины. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2008 г.

В диссертации исследуется общественная деятельность Николая Аркаса. На большом объеме фактического материала оформлены представления и глубоко исследованы духовные, общественно-политические и социальные факторы, которые повлияли на общественную деятельность выбранной нами личности. В ходе исследования привлечен значительный массив нового материала, что позволило осветить главные аспекты диссертационного исследования. Доказано, что суть общественной деятельности Н. Аркаса заключалась в повешении национального самосознания необразованных слоев украинского населения. Его работы (опера ,,Катерина” и ,,История Украины-Руси”) следует воспринимать как культурно-просветительные явления в жизни украинского общества того времени, поскольку главная задача работ Н. Аркаса заключалась в распространении и популяризации украинского языка, культуры и истории Украины. Аналогичная ситуация заключалась относительно деятельности Н. Аркаса в николаевском обществе ,,Просвита”, его меценатских делах, а также открытии начальной школы с преподаванием на украинском языке, что отображает