на території різних амбулаторій ЗПСМ коливається в залежності від багатьох чинників, у тому числі від вікової структури населення, стану здоров'я людей похилого віку, приступності надання медичної допомоги (зокрема, віддаленості поліклініки від місця проживання людей похилого віку). У середньому біля однієї третини осіб, що проживають на території обслуговування амбулаторії ЗПСМ, мають потребу в постійній активній увазі медичної геріатричної сестри. Слід підкреслити, що підрозділ осіб похилого віку на різні групи обліку відносний. Чим старіше людина, тим більше зростає ймовірність погіршення його здоров’я, росте залежність від сторонньої допомоги, виникає необхідність переведення людини похилого віку з однієї групи в іншу та скоординованої роботи амбулаторії ЗПСМ із працівниками Територіальних центрів соціального обслуговування населення.
Саме висока якість надання допомоги людям похилого віку забезпечується відповідною геріатричною підготовкою медичних кадрів, волонтерів та населення. Дані роботи використані при визначенні необхідних кваліфікаційних характеристик і практичних навичок медичного персоналу амбулаторій ЗПСМ, підготовці програм двох циклів тематичного удосконалення лікарів та медичних сестер амбулаторій ЗПСМ, а також програм підготовки волонтерів та населення похилого віку.
Впровадження моделі здійснено шляхом внесення доповнень до навчальних програм лікарів амбулаторій ЗПСМ, проведення підготовки медичних кадрів (53 особи) та волонтерського активу (205 осіб) амбулаторій ЗПСМ. Подальший розвиток організації роботи амбулаторії ЗПСМ по наданню допомоги населенню похилого віку полягає в удосконаленні нормативної бази діяльності амбулаторії ЗПСМ та її кадрових змін.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – покращити якість та ефективність надання медичної допомоги людям похилого віку на основі комплексного вивчення її стану в регіональному аспекті та запропонованої моделі організації роботи амбулаторії ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку, впровадження окремих елементів якої довело медичну ефективність.
1. Виявлені значні регіональні розбіжності наявності закладів, які забезпечують надання медичної допомоги людям похилого віку (стаціонарні відділення для довготривалого перебування хронічних хворих відсутні у 20 регіонах, стаціонарні відділення сестринського догляду - у 18, медико-соціальні відділення в поліклініках - у 24, хоспіси - у 10). При цьому доведена відсутність кореляції між розвитком кількості закладів ПМСД і демографічною структурою областей: так, в Закарпатській області (18,1 % населення пенсійного віку) працює 190 сільських амбулаторій ЗПСМ і всі села забезпечені закладами ПМСД, порівняно з Чернігівською областю (29 % населення пенсійного віку) де працює 62 амбулаторії ЗПСМ і 674 села зовсім не забезпечені закладами ПМСД.
2. Виявлено високий рівень потреб осіб похилого віку в залежності від місця проживання у різних видах медико-соціальної допомоги в умовах амбулаторій ЗПСМ. Доведена необхідність співпраці означених амбулаторій із соціальними службами і недержавними організаціями. Так, 45,2 % міських та 36,5сільських мешканців мають потребу у щорічному медичному спостереженні та активній інтеграції у суспільне життя; 32,3 % і 41,3 %, відповідно в активному медичному спостереженні, наближенні медико-соціальних послуг до місця проживання; 12,7 % і 17,1%, відповідно в направленні на інтенсивне стаціонарне лікування з наступним відновним періодом в умовах стаціонару вдома і частковій щоденній соціально-побутовій допомозі; 9,8і 5,1відповідно _в організації довготривалої стаціонарзамінюючої медичної та постійної всебічної побутової допомоги вдома.
3. Виявлені особливості поширеності основних класів хвороб серед міських та сільських жителів похилого віку; наявність при цьому у них поліморбідності (в середньому 5 хронічних хвороб на пацієнта) потребує диференційованого підходу до лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів.
4. Доведено, що люди похилого віку надають перевагу в наданні їм медичної допомоги сімейному лікарю, робота якого більшою мірою передбачає комплексний підхід до призначення медикаментозних засобів, чим попереджається поліпрагмазія (порівняно з терапевтичною дільницею кількість одночасно призначених ліків зменшується майже вдвічі).
5. Виявлено, що існуючий стан організації геріатричної допомоги не забезпечує в ній потребу після 80 років не звертаються за амбулаторною медичною допомогою 38,5жителів міст і 53,2жителів сіл, а частково користуються нею на дому (при цьому майже кожен третій зовсім не отримує медичної допомоги); відсутність її зв’язку з соціальними та іншими службами підтримки сім’ї на комунальному рівна погіршує ситуацію.
6. Виявлена низька якість надання медичної допомоги людям похилого віку: невідповідність медикаментозних призначень у 23 % випадків серед міських і 16,5 % - сільських жителів; відсутність використання консультативної допомоги у 63,2 % і 77,6 % випадків, відповідно; пізня госпіталізація у 68,7 % та 74,4 % випадків, відповідно, а також її необґрунтованість майже в кожному другому випадку.
7. Аналіз стану здоров’я та потреб населення похилого віку в медичній допомозі та визначення особливостей її надання в умовах первинної ланки дозволили обґрунтувати та розробити модель організації роботи амбулаторії ЗПСМ з надання допомоги цієї верстві населення, що включає в себе такі основні напрями, як структурна модернізація, оптимізація організаційного забезпечення, до- та післядипломна геріатрична підготовка кадрів. На відміну від існуючих форм запропонована модель дає можливість формувати групи медичного нагляду за пацієнтами похилого віку на підставі стратифікації фізичних можливостей, соціальної активності та потреб у медичній і соціально-побутовій допомозі.
8. Повноту впровадження моделі визначають певні зміни та доповнення до нормативних документів, які регламентують діяльність амбулаторій ЗПСМ, спрямовані на розвиток форм організації довготривалої допомоги та навчання сімей тяжких хворих навичкам догляду, взаємозв'язку із соціальними та іншими службами підтримки сім’ї на комунальному рівні, регламентацію робочого навантаження на медичний персонал амбулаторій з урахуванням демографічної структури населення, затвердження кваліфікаційних знань та навичок з геріатрії медичного персоналу амбулаторії тощо. Доведена необхідність трансформування однієї посади медичної сестри амбулаторії ЗПСМ у патронажну геріатричну медичну сестру з виконанням координуючих функцій у взаємозв'язку з соціальними службами і громадськими організаціями, які опікуються людьми похилого віку.
Впровадження окремих елементів моделі по підвищенню геріатричних знань лікарів, медичних сестер амбулаторії ЗПСМ та підготовці її волонтерського активу показало наявну можливість суттєвого підвищення якості надання медичної допомоги людям похилого віку.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Результати наукового дослідження дозволяють рекомендувати МОЗ України:
- затвердити проект наказу "Про вдосконалення надання медичної допомоги
людям похилого віку";
- внести доповнення до нормативної документації з питань сімейної медицини, а саме до наказів МОЗ України: від 11.09.2000 р. № "Про затвердження плану поетапного переходу до організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини", від 23.02.2001 р. № "Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини", від 23.07.2001 р. № "Про організацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики _сімейної медицини", від 08.01.2004 р. № "Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації", від 23.02.2000 р. № "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я";
- стандартизувати геріатричне навчання лікарів і медичних сестер амбулаторій ЗПСМ;
- створити та відповідно підготувати волонтерський актив в амбулаторіях ЗПСМ.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Чайковська В. В., Вержиковська Н. В., Хаджинова Н. А. Стан організації геріатричної допомоги населенню літнього віку в Україні (2005 р.) // Проблемы старения и долголетия. - 2006. – 15, № 4. - С. 358-366. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, організувала експертні групи, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.
2. Хаджинова Н. А., Чайковська В. В. Кількісна оцінка призначень медикаментозних засобів пацієнтам літнього віку в умовах амбулаторій загальної практики-сімейної медицини // Ліки України. - 2007. - березень. - С. 56-57. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.
3. Чайковська В. В., Хаджинова Н. А., Єгорова Л. В. Потреби пацієнтів літнього віку в різних видах медичної допомоги в умовах амбулаторій загальної практики _сімейної медицини // Зб. наук. праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - 2007. - вип. 16. - книга 2. - С. 92-97. Дисертантом здійснена постановка завдань дослідження, проведено збір та аналіз матерілу.
4. Чайковська В. В., Вержиковська Н. В., Хаджинова Н. А. Особливості надання медичної допомоги пацієнтам похилого віку в умовах амбулаторій загальної практики-сімейної медицини // Проблемы старения и долголетия. – 2007. - 16, № 2. - С. 162-170. Дисертантом проведено збір матеріалу, виконана статистична обробку даних та їх аналіз.
5. Шляхи підвищення якості і доступності надання первинної медичної д допомоги людям літнього віку (огляд літератури та власних досліджень)
/ В. В. Безруков, В. В. Чайковська, Н. В. Вержиковська, Н. А. Хаджинова // Журнал АМН України. - 2007. – 13, № 2. - С. 291-303. Дисертантом проведено аналіз літературних джерел, виконано збір та статистичну обробку даних.
6. Чайковская В. В. Хаджинова Н. А., Вержиковская Н. В. Организация долговременной гериатрической помощи в условиях амбулатории семейной медицины // Охорона здоров’я України. - 2007. - №1 (25). - С. 278-279. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.
7. Сучасний стан та перспективи геріатричної підготовки лікарів, середнього медичного персоналу та волонтерів / Л. А. Стаднюк, В. В. Чайковська, О. В. Давидович, Н. А. Хаджинова, Н. Я. Давидович // Медична освіта. Наук.-практ. журнал. - 2007. - №1. - С. 38-40. Дисертантом узагальнено та проаналізовано матеріал, прийнято участь у розробці навчальних програм.
8. Гериатрическое обучение в Украине: современное состояние и перспективы / В.Чайковская, Л.Стаднюк, Н.Хаджинова, Л.Єгорова // Журнал практичного лікаря. - 2007. - №3. - С. 42 - 45. Дисертант брала участь у наборі та обговоренні матеріалу, написанні висновків.
9. Роль гериатрической медицинской сестры в организации медицинского обслуживания населения пожилого возраста / Т. И. Вялих, Н. Н. Величко,
Л. В. Егорова, Н. А. Хаджинова, Е. И. Коньшина // Охорона здоров’я України. – 2007. - №1 (25). - С. 159 - 160. Дисертантом визначені завдання дослідження, розроблені механізми та шляхи вирішення проблеми, написані висновки.
10. Шляхи поліпшення роботи середнього медичного персоналу з формування здорового способу життя серед населення літнього віку
/ В. В. Чайковська, Н. В. Вержиковська, Л. А. Стаднюк, Н. А. Хаджинова // Сучасні технології збереження і зміцнення здоров‘я здорових: Матер. наук.-практ. конф. (27 жовтня 2005 р.) - К.: ПП "ППНВ". 2005. - С. 36-37. Дисертант брала участь у аналізі матеріалу та написанні висновків.
11. Вержиковская Н. В, Чайковская В. В., Хаджинова Н. А. Потребность в долговременной медико-социальной помощи населения Украины пожилого и старческого возраста // Проблемы старения и долголетия (Тези IV нац. конгр. геронтологів и геріатрів Украины), - 2005, 14, приложение. - С. 235. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.
АНОТАЦІЯ
Хаджинова Н. А. Cтан і перспективи розвитку геріатричної спрямованості у діяльності лікаря загальної практики _сімейної медицини. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми удосконалення розвитку сімейної медицини у геріатричному напрямі в Україні. Обговорюється роль лікаря загальної практики-сімейної медицини( (ЗПСМ) і геріатричної сестри в наданні медичної допомоги, підвищенні її ефективності та доступності населенню похилого віку в країнах із швидко старіючим населенням. Відзначено зростання потреб людей похилого віку у допомозі лікарів ЗПСМ. Запропонована модель організації роботи амбулаторії З ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку, яка включає в себе доповнення до нормативних документів щодо роботи амбулаторій ЗПСМ з урахуванням потреб людей похилого віку, а саме: введення посади патронажної геріатричної сестри, збільшення вдвічі терміну амбулаторного прийому пацієнтів похилого віку, створення надомних форм надання довготривалої допомоги, взаємодія з державними і недержавними структурами надання допомоги людям похилого віку тощо. Розроблені сучасні напрями оптимізації системи геріатричної підготовки кадрів для медико-соціальної допомоги людям похилого віку з використанням багаторівневої мультидисциплінарної системи навчання.
Ключові слова: люди похилого віку, потреби, амбулаторія загальної практики-сімейної медицини, геріатрична підготовка.
АННОТАЦИЯ
Хаджинова Н. А. Состояние и перспективы развития гериатрической направленности в деятельности врача общей практики _семейной медицины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2008.
В диссертации приведены теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы усовершенствования развития семейной медицины в гериатрическом направлении в Украине. Установлено, что современное состояние организации гериатрической помощи в существующих медицинских учреждениях и медленное развитие инфраструктуры гериатрических служб отрицательно влияло на доступность и качество предоставления услуг пожилым людям. Выявлен высокий уровень потребностей в разных формах медицинской помощи лиц пожилого возраста в условиях амбулаторий общей практики – семейной медицины (ОПСМ). Доказана необходимость сотрудничества данных амбулаторий с социальными службами и негосударственными организациями. Установлено, что 45,2 % пациентов пожилого возраста городских амбулаторий ОПСМ и 36,5 % пациентов сельских амбулаторий ОПСМ имеют потребность в периодическом медицинском наблюдении; 32,3 % и 41,3 %, соответственно _в активном медицинском наблюдении, приближении медико-социальных услуг к месту проживания, 12,7 % и 17,1 % _в направлении на интенсивное стационарное лечение со следующим восстановительным периодом в условиях стационара дома и частичной ежедневной социально-бытовой помощи, 9,8 % и 5,1 % - в организации долговременной медицинской (близкой к стационарной) и постоянной всесторонней бытовой помощи дома. Определено, что структура заболеваемости и уровни распространенности основных классов болезней (органов кровообращения _2379,4 ‰, костно-мышечной системы _561,3 ‰, нервной системы _547,0 ‰, органов пищеварения _504,1 ‰) пожилых пациентов амбулаторий ОПСМ указывают на наличие нескольких заболеваний (в среднем 5 5 хронических болезней на 1 пациента) и необходимость проведения дифференцированных по возрасту и месту проживания реабилитационных и профилактических мероприятий. Показано, что одной из главных позитивных сторон работы семейного врача с пациентом пожилого возраста является комплексный подход к назначению медикаментозных средств, особенно при множественной патологии, который предупреждает полипрагмазию (по сравнению с терапевтическим участком уменьшается количество одновременно назначаемых лекарственных препаратов до 50%). Обнаружено, что качество предоставления медицинской помощи пожилым людям в условиях амбулаторий ОПСМ не отвечает их потребностям, что определяет необходимость совершенствования форм медицинской помощи, в первую очередь в направлении организации долговременной помощи дома людям старше 80 лет (из них 38,5 % в городах и 52,2 % в селах совсем не посещают врачебную амбулаторию, а пользуются помощью только на дому). Выявлено, что нормативные документы, которые регламентируют деятельность амбулаторий ОПСМ, нуждаются в определенных изменениях и дополнениях, направленных на повышение качества предоставления медицинской помощи людям пожилого возраста. Это касается изменения в действующей нормативной базе Министерства здравоохранения Украины относительно работы амбулаторий ОПСМ (приказов МЗ Украины от 23.02.2001 г. № 72 "Об утверждении отдельных документов по вопросам семейной медицины", от 23.07.2001 г. № 303 "Об организации работы учреждений (подразделов) общей практики _семейной медицины", от 08.01.2004 г. № 1 "Об усовершенствовании мониторинга первичной медико-санитарной помощи на принципах семейной медицины и унификации соответствующей учетной медицинской документации"), а именно:
-
организационных принципов (рабочая нагрузка врачей амбулаторий ОПСМ требует регламентации с учетом демографической структуры населения, усиления взаимосвязи с социальными и другими службами поддержки семьи на коммунальном уровне, взаимодействия с государственными и негосударственными структурами предоставления помощи пожилым людям, организации и создания надомных форм предоставления долговременной помощи, учебы семей тяжелобольных навыкам ухода и особенностям гериатрической помощи дома);
-
модернизации оборудования;
-
статистической отчетности (введение дифференцированного по возрасту анализа заболеваемости и смертности), определения групп риска;
-
консультативной и информационной поддержки семьи, учебы пожилого человека и членов его семьи здоровому образу жизни, особенностям ухода за больным и его реабилитации, переадресация и т. п.);
-
форм организации волонтерского актива амбулатории;
-
кадровых изменений (доказана необходимость трансформации одной должности медицинской сестры в патронажную гериатрическую медицинскую сестру при наличии больше 40 % лиц пожилого возраста
среди пациентов амбулатории ОПСМ).
Предложена модель организации оказания помощи населению пожилого возраста на уровне амбулаторий ОПСМ, которая включает в себя такие основные направления, как структурная модернизация, оптимизация организационного обеспечения, до- и последипломная гериатрическая подготовка кадров и др.
Ключевые слова: люди пожилого возраста, потребности, амбулатория общей практики _семейной медицины, гериатрическая подготовка.
SUMMARY
Khadzhynova N.A. Status and prospects for development of geriatric line of general practitioner’s /family doctor’s activities. - Manuscript
Dissertation for the scientific degree of a Candidate of Medical Science in speciality 14.02.03 – social medicine.The National Academy for Postgraduate Education named after P.L. Shupik of the Health Ministry of Ukraine, Kiev, 2008
The dissertation offers theoretical generalization and a novel solution of the scientific problem pertaining to the perfection of an institute of family medicine shifting emphases to geriatric care servicing in Ukraine.
Issues have been discussed concerning the role of general practitioner/family doctor and geriatric nurse in the provision of medical care, raising its efficacy and accessibility for elderly people in the countries with a rapidly aging population.
Increased elderly needs in the general practitioner/family doctor’s care service are emphasized.
Measures were proposed as to improving primary medico-sanitary service in its geriatric meaning. Supplements have been devised to the normative documents relative to activities of general practice/family medicine ambulatories with an account of elderly needs, namely: introduction of the post of a geriatric nurse, a 2-fold increase of ambulatory admittance time per elderly patient, arrangement of home-based long-term care provision, interaction with state- and non-state owned elderly care-providing institutions, etc.
Present-day paths for optimization of a system of vocational training in geriatric practice and medico-social care for elderly people with the use of multi-level multidisciplinary education were elaborated.
Keywords: elderly patients, needs, general practice/family medicine ambulatory, geriatric training
Підписано до друку 04.02.2008. Формат 60x84/16.
Умовн. друк. арк. 0,8. Наклад 100 примірників.
Зам. № 71. Друк офсетний
Надруковано ДМП "Полімед"
м. Київ, 01021, вул. Грушевського 7
