ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИй РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ національнОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХУДОБА Олександра Василівна
УДК 351.761.3:616.98:828 (477. )
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ ЕПІДЕМІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДу ТА НАРКОМАНІЇ В УКРАЇНІ
(на прикладі Львівської області)
25.00.02 — механізми державного управління
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
ЛЬВІВ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі державного управління та місцевого самоврядування Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Науковий керівник: доктор наук з державного управління, професор
Лазор Олег Ярославович,
Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,
завідувач кафедри управління персоналом та державної служби
Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор
Радиш Ярослав Федорович,
Національна академія державного управління при Президентові України,
професор кафедри управління охороною суспільного здоров’я
доктор медичних наук, професор
Герич Ігор Дионізович,
Головне управління охорони здоров’я
Львівської обласної державної адміністрації,
начальник управління
Захист відбудеться 15 травня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.860.01 Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, Україна, Львів, смт. Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16, ауд. 220.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, Україна, Львів, смт. Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16.
Автореферат розісланий --квітня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А. О. Каляєв
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. З моменту виявлення перших випадків СНІДу поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу радикально змінило світ: померло понад 25 мільйонів осіб, осиротіли мільйони дітей, загострилися проблеми соціально-економічного розвитку багатьох країн. За темпами поширення Україна знаходиться в епіцентрі епідемії ВІЛ-інфекції у Східній Європі, яка за кількістю зареєстрованих нових випадків інфікування вдвічі перевищує відповідний показник Західної Європи, і майже в 14 разів – Центральної Європи. Незважаючи на те, що сучасні напрями державної політики з проблематики ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії в Україні ґрунтуються на міжнародних нормах і стандартах, соціально-економічні заходи, які проводять органи влади, суттєво не впливають на стабілізацію цього процесу.
Основою проведених досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії в Україні є здебільшого багатогалузевий підхід. Це зумовлено як новизною та різноаспектністю проблематики у сучасній науці, так і темпами поширення та масштабами цього захворювання, а відтак – відсутністю ґрунтовних комплексних наукових досліджень. Низка прийнятих нормативно-правових актів на всіх адміністративних рівнях вказують на те, що питання ефективного впливу на зниження темпів поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні вийшли за межі медичної галузі до державно-управлінської діяльності.
Вчасно виявляти такі проблеми та знаходити шляхи їх вирішення покликані інституції державного управління, які формують і реалізують державну політику. З метою забезпечення результативності державної політики у зниженні загрозливих наслідків епідемії, а також враховуючи взяті Україною зобов’язання, визначені у ратифікованих міжнародних документах, зокрема у Декларації Тисячоліття ООН (2000 р.), потребує теоретико-методологічного обґрунтування вдосконалення існуючих та запровадження нових механізмів протидії ВІЛ-інфекції СНІДу та наркоманії, підтверджуючи пріоритетність проведення дослідження.
Вагомий внесок у розвиток теорії та практики державного управління здійснено такими науковцями як: В. Авер’янов, В. Малиновський, А. Мельник, Н. Нижник, О. Оболенський, Л. Пал, В. Тертичка, В. Цвєтков та інші. Питання формування та реалізації державної політики у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції СНІДу та наркоманії є предметом досліджень багатьох вчених. Теоретико-методологічні засади та правові аспекти реалізації державної політики в означеній сфері висвітлено у працях таких науковців, як: М. Варбан, І. Герич, З. Гладун, О. Джужа, Ю. Кисельова, О. Лазор В. Москаленко, Г. Піщенко, Я. Радиш, Н. Солоненко, В. Тимошенко, О. Шевчук, А. Щербинська,; забезпечення контролю епідеміологічного процесу – Л. Бочкова, Н. Гражданов; Ю. Кобища, Ю. Круглов, вивчення соціально-економічних наслідків – О. Балакірєва, Н. Баранова, Ю. Галустян, О. Яременко. Організація та впровадження адекватних програм допомоги особам з наркотичними проблемами започатковані в роботах А. Вієвського, Л. Власенко, С. Дворяк, М. Ігнатова, І. Лінського, В. Пеліпаса, І. Софіна, В. Штенгелова та інших; вивченням проблем профілактики наркотичної залежності займалися О. Бандурка, А. Габіані, Л. Кессельман, О. Кондратьєва, Б. Левін, Г. Лукачер, Н. Мокшанцева, А. Музика, Г. Піщенко, М. Позднякова, В. Попов, В. Пшеничний, В. Юнак. Праці зазначених науковців створили методологічне підґрунтя для системного розгляду проблеми протидії ВІЛ-інфекції СНІДу та наркоманії. Однак, не применшуючи значущості внеску названих вчених, необхідно зазначити, що досліджувана проблема розкрита фрагментарно та дотепер не була предметом комплексного наукового аналізу, що й зумовило вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт “Розвиток місцевого самоврядування в Україні у контексті адміністративно-територіальної реформи” (номер ДР 0107V001601) та “Аналітичні методи експертного оцінювання у діяльності органів виконавчої влади” (номер ДР 0107V 001596) ЛРІДУ НАДУ.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні основних напрямів удосконалення механізмів формування та реалізації державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу та наркоманії, зокрема на прикладі Львівської області.
Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:
– здійснити аналіз теоретико-методологічних основ формування державної політики;
– охарактеризувати особливості поширення епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу та наркоманії в Україні з визначенням наслідків для суспільства;
– дослідити організаційно-правовий та фінансовий механізми формування та реалізації державної політики в означеній сфері;
– запропонувати методику оцінки динаміки показників поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу;
– розглянути можливості використання міжнародного досвіду у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу;
– запропонувати вдосконалити спеціальні механізми формування та реалізації державної політики в означеній сфері на прикладі Львівської області на основі аналізу їх особливостей;
– розробити науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики за означеною тематикою як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.
Об’єктом дисертаційного дослідження є процес розроблення та реалізації державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу та наркоманії.
Предметом дисертаційного дослідження є механізми формування та реалізації державної політики у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу та наркоманії.
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що оскільки здоров’я нації є найвищою соціально-економічною цінністю держави, то впровадження запропонованих теоретичних розробок, висновків та рекомендацій сприятиме значному зниженню темпів поширення епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу та наркоманії, а також підвищенню ефективності реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я загалом.
Методи дослідження. Для реалізації мети і завдань дослідження використовувався комплекс сучасних загальнонаукових та спеціальних методів і підходів, зокрема: порівняльно-правовий метод – для вивчення проблем нормативно-правового регулювання протидії епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу та наркоманії; структурно-функціональний метод – для дослідження функціонування владних інституцій у сфері означеної проблематики; статистичний та графічний методи – для аналізу динаміки поширення наркоманії, ВІЛ-інфекції/СНІДу та оцінки соціально-економічних наслідків; метод рангової кореляції – для визначення прогнозу епідеміологічного процесу в межах регіону з метою коригування управлінських рішень; метод моделювання – для напрацювання практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізмів державної політики в означеній сфері.
Як методологічна основа дисертаційної роботи використовувався комплексний підхід, що дало змогу системно розглянути означену проблематику. Шляхом використання методів аналізу політики та системного аналізу, зокрема програмного аналізу, розподілу пріоритетів, розроблено пропозиції з метою покращення впровадження та реалізації політики на місцевому рівні.
У дисертаційному дослідженні серед загальнонаукових застосовувалися такі методи, як аналіз та синтез, абстрагування та узагальнення – при з’ясуванні організаційно-функціональних особливостей реалізації державної політики на місцевому рівні. Використання історичного методу у представленому дослідженні передбачало вивчення об’єктивних фактів та реальних закономірностей щодо попередження подальшого розвитку наркоманії та епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу в різних періодах розвитку суспільства.
Наукову новизну одержаних результатів розкрито у таких положеннях:
вперше:
– запропоновано методику оцінки параметрів кореляційно-регресійних моделей із виведенням залежностей для обґрунтування необхідності запровадження нових та вдосконалення існуючих механізмів формування та реалізації політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу;
– здійснено аналіз спеціальних механізмів формування та реалізації державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції СНІДу та наркоманії на прикладі Львівської області, а саме: впровадження замісної терапії, проведення добровільного консультування та тестування та інші;
– запропоновано використовувати коефіцієнт регресії Пірсона з метою коригування управлінських рішень в контексті реалізації державної політики в означеній сфері, базуючись на розробленні відповідних прогнозів щодо проведення обстежень різних категорій населення.
удосконалено:
– понятійно-категорійний апарат через опрацювання сутності поняття “державна політика у сфері протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу та наркоманії”, що визначається як “цілеспрямована діяльність державних та громадських інституцій, яка скерована на врегулювання проблем, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією / СНІДом та наркоманією через реалізацію відповідних програм, що ґрунтується на принципах міжсекторального (багатогалузевого) підходу та сформована на засадах комплексного механізму державного управління”;
набуло подальшого розвитку:
– взаємодія державних та недержавних інституцій у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу та наркоманії на основі комплексного підходу;
– використання нових підходів до вдосконалення формування та реалізації організаційно-правового та фінансового механізмів державної політики за темою дослідження;
– можливості впровадження кращого світового досвіду щодо протидії поширенню наркоманії та ВІЛ-інфекції / СНІДу в регіональному розрізі;
– шляхи вдосконалення системи моніторингу та оцінки з метою забезпечення контролю за ефективністю заходів з протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані теоретичні положення і розроблені практичні рекомендації щодо формування та реалізації державної політики у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії можуть бути використані у діяльності органів як державного управління, так і місцевого самоврядування різних рівнів, а також наукових установ, навчальних закладів та громадських організацій. Науково-практичні матеріали можуть бути підґрунтям при здійсненні відповідних заходів, оновленні наявних та розробленні нових навчальних програм за цією тематикою.
Матеріали дослідження використано в рамках проекту Європейського Союзу “Вдосконалення багатогалузевих підходів до профілактики ВІЛ/СНІДу серед молоді України”. На основі отриманих даних щодо протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу та наркоманії підготовлено та презентовано на засіданні круглого столу (м. Київ, 25 червня 2007 р.) рекомендації про можливості впровадження досвіду землі Гамбург у контексті Львівської області (довідка від 25 вересня 2007 р.).
Висновки та рекомендації дисертаційного дослідження щодо протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії у Львівській області впроваджено у практичну роботу Головного управління охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації. Напрацьовані дисертанткою науково-практичні матеріали використано при підготовці обласної цільової програми, що передбачає вирішення найгостріших проблем в означеній сфері, при розробленні договорів про співпрацю між державними та недержавними організаціями у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії, а також інших інформаційно-аналітичних матеріалів та пропозицій (довідка від 10.01.2008 р. № 47/01).
Дисертаційне дослідження має практичне значення і для викладання низки дисциплін у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти для слухачів курсів підвищення кваліфікації (акт впровадження від 12.02.2008 р. № 43/01), а також при організації та проведенні громадськими організаціями тренінгів, конференцій, круглих столів та семінарів (довідка від 10.09. 2007 р. № 14/09).
Особистий внесок. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Науково-теоретичні положення, систематизація та узагальнення підходів до формування державної політики у сфері протидії поширення епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу та наркоманії на основі аналізу їх сучасного стану, математично-статистичний аналіз динаміки процесів поширення епідемії, висновки, пропозиції та рекомендації, зокрема й ті, що становлять наукову новизну, зроблено автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Апробацію дисертаційної роботи проведено на засіданні кафедри державного управління та місцевого самоврядування ЛРІДУ НАДУ. на тему “Розвиток партнерства у протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії” (протокол № 9 від 20 лютого 2007 р) та на розширеному засіданні кафедри державного управління та місцевого самоврядування ЛРІДУ НАДУ (протокол № 5 від 20 лютого 2008 р.).
Матеріали роботи та результати досліджень, які викладено у дисертації, також оприлюднено на:–
міжнародному рівні: міжнародних науково-практичних конференціях “Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія” (Львів, ЛРІДУ НАДУ, 27 січня 2005 р.) та “Україна і Європейський Союз: шляхи та напрями зближення і співпраці” (Львів, ЛРІДУ НАДУ, 14-15 вересня 2006 р.), а також на круглому столі “Досвід використання кращих європейських практик у протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу” (ФРН, Гамбург, 30 травня 2007 р.); заключній Конференції Проекту Європейського Союзу “Вдосконалення багатогалузевих підходів до профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу серед молоді України” (Київ, 20 вересня 2007 р.) ; –
національному рівні: конференціях “Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні” (Львів, ЛРІДУ НАДУ, 2006 р.), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, ОРІДУ НАДУ, 2007 р.), “Сучасні проблеми управління” (Київ, Київський політехнічний інститут, 2007 р.), круглому столі “Кращі практики багатогалузевих підходів до профілактики ВІЛ/СНІДу серед молоді та формування навичок здорового способу життя: досвід Європи для України” (Київ, 25 червня 2007 р.); третій національній конференції “Розбудова національної системи моніторингу та оцінки заходів протидії епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу в Україні” (Ялта, міжнародний Альянс з ВІЛ-інфекції / СНІДу в Україні, 25-28 вересня 2007 р.), ХІІІ конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи у 2007 р. (Донецьк, Дон ДУУ, 12 квітня 2008 р.)–
регіональному рівні: громадських обговореннях “Впровадження нової політики зменшення шкоди від вживання наркотиків” (Львів, 1 лютого 2005 р.); громадських обговореннях “Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу на Львівщині: замісна терапія – за і проти” (Львів, 21 лютого 2006 р.)
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені в 12 наукових виданнях, з яких 7 є фаховими.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена предметом, метою та завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел та літератури, додатків.
Загальний обсяг дисертації 244 сторінки, з них – 195 основного тексту. Робота містить 49 рисунків, 2 таблиці, 16 додатків на 24 сторінках, перелік використаних джерел та літератури із 250 позицій на 25 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено мету й дослідницькі завдання, а також об’єкт і предмет дослідження; вказується на зв’язок роботи з науковими напрямами досліджень ЛРІДУ НАДУ; охарактеризовано елементи наукової новизни одержаних результатів, їх теоретичне й практичне значення та особистий внесок здобувача; наведено дані з апробації результатів дослідження.
У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи формування державної політики у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії” – наведено огляд літератури, а також проаналізовано теоретико- методологічні напрацювання з досліджуваної проблематики з метою виділення основних напрямів дослідження. Аналізуючи наукову літературу за обраною тематикою, з’ясовано, що фахівці використовують діаметрально протилежні за своєю суттю теорії щодо вирішення питань протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу. Зокрема, опоненти доктрини СНІДу такі, як Пітер Дюсберг, Антал Макк, Брайн Еллісон, Джон Лоріцен та інші вважають дану проблему надуманою. Однак детальне обґрунтування протиставлення цих теорій не є завданнями нашого дослідження, а відтак – дотримуємося офіційно визнаної на сьогодні позиції урядів багатьох країн, зокрема й України, щодо врегулювання проблем у цій сфері.
На першому етапі дослідження основну увагу зосереджено на аналізі передумов та тенденцій поширення наркоманії, а також стрімкому збільшенні кількості ВІЛ-інфікованих осіб. У процесі розвитку епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу було спростовано загальноприйняті поняття, якими суспільство звикло керуватися при організації заходів протидії традиційним, давно відомим хворобам і висвітлено цілу низку проблем, пов’язаних з ним.
Доведено, що особливе занепокоєння викликає наркотизація молоді зі всіма її негативними проявами, такими як ВІЛ-інфекція, гепатити, туберкульоз, що зумовлено здебільшого легкою доступністю наркотичних речовин для широкого кола підлітків. Це застерігає від ілюзорних уявлень про можливість зупинити масову наркотизацію дітей та підлітків лише шляхом засудження чи впровадження методів заборони. Акцентується увага на необхідності розширення профілактичних програм, які базуватимуться на правдивій інформації та поєднанні намірів і практичних дій.
Як засвідчив всебічний аналіз наукових джерел, незадовільний стан здоров’я населення та високий рівень смертності в Україні великою мірою пов’язаний не стільки з кількісними показниками ВІЛ-інфекції / СНІДу, скільки з швидкими темпами її поширення. Рівень поширеності ВІЛ-інфекції в Україні має значні регіональні відмінності. Як і раніше, перші місця посідають густонаселені східні та південно-східні регіони країни, зокрема Дніпропетровська, Донецька області та м. Київ. До них приєднуються Миколаївська, Одеська області, АР Крим та м. Севастополь, де розташовані великі морські порти. На ці сім регіонів, населення яких загалом становить всього 36% від загальної чисельності населення країни, станом на 01.01.2007 р. припадало понад 70% всіх ВІЛ-інфікованих осіб, які перебували на диспансерному обліку і які є особами працездатного віку.
При розподілі ВІЛ-інфікованих за віковими групами з’ясовано, що в Україні основну частину з них (до 80%) становлять особи, які не досягли 40 років, водночас, в Західній Європі на молодь припадає лише 30% ВІЛ-інфікованих. Виявлено, що більш вразливою до ВІЛ групою є підлітки та молодь. Особливо швидко поширюється епідемія ВІЛ серед “дітей вулиці”, деякі з них навіть не досягли підліткового віку.
Упродовж останніх років зафіксовано зростання кількості ВІЛ-позитивних жінок, зокрема вагітних. Частка дітей, народжених такими жінками, зросла з 2,2% від загальної кількості нових випадків ВІЛ-інфекції(196 дітей) у 1997 р. до 18% (2 399 дітей) у 2005 р. Проблемою залишається необізнаність жінок репродуктивного віку про шляхи попередження поширення ВІЛ-інфекції та важливість своєчасної діагностики, що загалом спричиняє неефективність програм вертикальної трансмісії.
Вирішення проблеми поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії стало своєрідним критерієм, який визначає рівень демократичності держави. Не зважаючи на те, що стратегію боротьби з цими недугами визнано одним з пріоритетів державної політики, стабілізувати епідемію поки що не вдається. Це дає підстави до перегляду не тільки механізмів формування та реалізації державної політики у цій сфері, але й визначенні її дієвості. У відповідних галузях, задіяних до протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу дієвість державної політики можна оцінити за допомогою таких критеріїв, як ефективність, результативність та економічність. Однак особливість цього процесу полягає в тому, що головна увага при оцінці цих показників приділяється не стільки отриманню певних результатів з найменшими затратами ресурсів, а також не стільки ресурсам та структурі, як наслідкам діяльності системи, зокрема досягненню конкретних результатів.
За типом чинників, що впливають на процеси розвитку державного управління, виокремлюють політичні, економічні, соціальні, організаційні та правові механізми, які зазвичай використовуються комплексно. Отже, механізми формування та реалізації державної політики, зокрема у сфері протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу, розглянуто нами як систему політичних, економічних, соціальних, організаційних та правових засобів цілеспрямованого впливу органів державного управління, що взято за основу та висвітлено у наступних розділах дисертаційного дослідження.
У другому розділі – “Аналіз механізмів формування та реалізації державної політики у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії” – проаналізовано механізми формування та реалізації державної політики та обґрунтовано, що успішність боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом значною мірою залежить від рівня координації зусиль різних державних та недержавних організацій, які діють у цій сфері, а також від ефективності виконання cпільних заходів.
Орієнтирами розвитку для України на довготермінову перспективу визначено ключові цілі та завдання розвитку до 2015 р., що стали відомі як Цілі Розвитку Тисячоліття. Однією з них є «Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу…» з визначенням досягнення конкретних показників. Для оцінки динаміки яких, зокрема показників кількості осіб з вперше встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції та кількості померлих від СНІДу, використано апарат кореляційно-регресійного аналізу і технологію табличних процесорів. Відбираючи моделі для прогнозування, керуємося її показниками якості та змістом аналізованих процесів. Побудований прогноз (рис. ) засвідчує неспроможність України досягнути запланованих у Цілях Декларації показників, що потребує проведення радикальних заходів, зокрема запровадження нових та вдосконалення загальних механізмів.
Рис. 1. Прогностичні моделі кількості осіб з вперше встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції
У процесі встановлення передумов до вдосконалення механізмів формування та реалізації державної політики у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії проводився аналіз інституційного механізму. У цьому напрямі продемонстровано своєрідну корекцію пріоритетів: від радикальних заходів – створення інституцій, які боролися з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, до створення коригуючих структур, які здебільшого запобігають розповсюдженню цього процесу. Однак, з аналізу діяльності інституцій (рис. 2) випливає, що проблема полягає саме в системі управління: можна створити безліч координаційних рад чи комітетів, які будуть малоефективними, якщо діють недосконалі механізми управління.
Відзначено, що в частині виконання міжнародного документу “Три єдиних принципи”: не створено єдиного національного координаційного органу по СНІДу з широкими багатосекторальними повноваженнями та не узгоджена єдина система моніторингу і оцінки на рівні країни.
В Україні сформована всеохоплююча законодавча база щодо нормативно-правового врегулювання проблематики ВІЛ-інфекції / СНІДу, яка загалом відповідає рекомендаціям ООН та міжнародним керівним принципам з прав людини, однак, значна частина цього законодавства, залишається формальною. На сьогодні можна визначити три сфери державної політики стратегічного рівня, де розбіжності між законодавством та його імплементацією серйозно перешкоджають спроможності України подолати епідемію: незадовільне планування національних заходів протидії епідемії ВІЛ- інфекції/СНІДу та наркоманії, дефіцит їх фінансування і проблема впровадження замісної терапії.
Домінуючу роль споживачів ін’єкційних наркотиків у поширенні епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу визнають фахівці, дослідники і відповідальні за ухвалення рішень. Проте на урядовому рівні надалі відсутнє цілісне бачення стратегії та методів контролю за поширенням ВІЛ-інфекції/СНІДу у середовищі ін’єкційних споживачів наркотиків. Відтак, держава, реалізовуючи політику стосовно останніх, керується двома несумісним підходами: з одного боку, ця політика спрямована на повне позбавлення суспільства від наркоманії, з іншого – це реалізація заходів, скерованих на зменшення шкоди від вживання наркотиків з огляду на те, що існування в суспільстві такого явища, як наркоманія є неминучим та вимагає толерантного ставлення до таких споживачів. Застосування замісної терапії залишається на сьогодні одним з найефективніших методів профілактики інфікування ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків.
Система фінансування заходів з протидії епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу також працює неефективно: державні витрати, на противагу задекларованим в національних та міжнародних стратегічних документах, передбачені на фінансування здебільшого лікувальних, частково профілактичних та адміністративних компонентів. Однак жодне з джерел фінансування не виділяє коштів на соціальний супровід чи соціальний захист ВІЛ-інфікованих, мізерна частка виділяється на дітей-сиріт чи уразливих дітей. Водночас, держава не гарантує доступу до якісних заходів профілактики, соціальної підтримки і медичного обслуговування за доступними цінами.
Великою перешкодою для аналізу фінансового стану є непрозорість механізму міжгалузевого управлінського та фінансового менеджменту, відсутність функціональної та програмної деталізації джерел фінансування, а
Рис. 2. 2. Становлення інституційної системи щодо подолання епідемії ВІЛ/СНІДу та наркоманії,
де діючі інституції , недіючі інституції
також не фінансування заходів протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу окремим захищеним рядком. Закладання відповідного кошторису у комплексні фінансові програми унеможливлює проведення фінансового моніторингу за конкретними напрямами. Так, наприклад, бюджетна програма КПВК 2301370 передбачає фінансування таких важливих соціально-медичних напрямів, як забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактикою та лікуванням СНІДу, лікуванням онкологічних хворих без розбивки загальної суми на кожен окремий напрям. Практично неможливо простежити й міжгалузеву взаємодію в забезпеченні такого фінансування, що доводить необхідність проведення додаткових науково-практичних досліджень.
Дотепер більшість програм у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції / СНІДу в Україні реалізується за кошти недержавних міжнародних організацій. Серед чинників, які обмежують оптимальне використання власних та міжнародних ресурсів, можна назвати той факт, що державні установи, міжнародні організації, які надають допомогу, громадські організації та інші учасники здебільшого не координують свої заходи у протидії епідемії. Замість того практикується паралельне фінансування, планування та реалізація програм.
Охарактеризовано та проаналізовано світові тенденції використання успішного досвіду передових країн у протидії епідемії ВІЛ-інфекції СНІДу та наркоманії. Зазначено, що одним із показових прикладів серед країн Європи щодо профілактики наркоманії та зменшення шкоди від вживання наркотичних речовин, а відтак профілактики ВІЛ-інфекції СНІДу, є модель формування державної політики на прикладі Німеччини. Особливістю означеної політики у цьому регіоні є активна, всебічна та пріоритетна підтримка органами місцевої влади діяльності інституцій недержавного сектору.
У третьому розділі – “Забезпечення результативності державної політики та вдосконалення спеціальних механізмів її реалізації у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії” – запропоновано удосконалити спеціальні механізми формування та реалізації державної політики у зазначеній сфері на прикладі Львівської області на основі аналізу їх особливостей. Зазначимо, що формування державної політики в цьому регіоні та визначення пріоритетів в означеній сфері здебільшого є формальним. Такий висновок зроблено на основі аналізу діяльності координаційних рад, яких у Львівській області є три, а саме: обласна координаційна рада з питань запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії (розпорядження голови ЛОДА від 13.07.2005 р. № 553), рада з питань реалізації спільного із Світовим банком проекту “Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні” у Львівській області (розпорядження голови ЛОДА від 05.06.2006 р. № 543), а також обласна Координаційна рада з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних хвороб (розпорядження голови ЛОДА від 04.03.2008 р. № 187/0/5-08). Інформація щодо затвердженого плану заходів цих рад є абсолютно недоступною.
Заразом встановлено, що відносно благополучна ситуація стосовно поширення ВІЛ-інфекції у 2006 – 2007 рр. у Львівській області не підтверджується комплексним системним аналізом епідеміологічних показників, відтак є складною. З аналізу наукових джерел встановлено, що територіальні особливості поширення ВІЛ-інфекції на сучасному етапі епідемії в Україні здебільшого визначаються поширеністю наркоманії.
Визначення причин, які спонукають до споживання наркотичних речовин, зокрема підлітками, є запорукою успіху у протидії наркоманії. Наявність проблеми поширеного вживання лікарського засобу “трамадол”, який є третім за популярністю наркотиком в країні після маріхуани та макової соломки, та його актуалізація серед молоді України, зокрема Львівської області вказують на необхідність покращення заходів антинаркотичної профілактичної роботи та боротьби з незаконною реалізацією наркотичних речовин. Не зважаючи на предметно-кількісний контроль даного препарату Львівська область відзначається легкістю його придбання. Доведено, що такі регіональні особливості не враховуються при формуванні стратегії протидії наркоманії на місцевому рівні.
Можливість визначення реальної епідемічної ситуації щодо поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу залежить від рівня охоплення обстеженням на антитіла до ВІЛ різних категорій населення, але, першочергово, осіб з груп ризику. Однак у Львівській області на сьогодні спостерігається недостатній рівень доступності загального населення до обстеження. Аналізуючи рис. 3. можна констатувати, що, починаючи з 2004 р., загальна кількість проведених обстежень на антитіла до ВІЛ серед загальної частини населення у Львівській області має тенденцію до щорічного зниження. Незважаючи на це, кількість виявлених позитивних результатів як серед донорів та вагітних, так і серед загального населення невпинно зростає.
На основі подальшого аналізу встановлено, що розширення роботи у напрямі інформування та роз’яснення серед населення важливості добровільного консультування і тестування за належної підготовки медичних працівників зумовить не тільки зниження рівня ускладнень, але й зниження летальності населення від СНІДу.
Рис. 3. Динаміка проведення обстеження населення на виявлення антитіл до ВІЛ.
Зазначається актуальність поширення ВІЛ-інфекції в пенітенціарній системі, що вимагає перегляду діючих механізмів. Враховуючи також інші тенденції поширення ВІЛ серед ін’єкційних споживачів наркотиків, обгрунтовується необхідість впровадження замісної підтримуючої терапії.
Регіональна стратегія подолання епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії у Львівській області реалізується через виконання галузевих заходів, розроблених на основі Національної програми профілактики, розширення доступу до лікування, догляду та підтримки хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД. Зважаючи на вищесказане та наявність ґрунтовних законодавчих передумов, є необхідним створити у Львівській області відділ моніторингу й оцінки, як джерела постачання стратегічної інформації для забезпечення комплексного контролю за ефективністю впровадження заходів протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу, хоча до сьогодні ще не створена єдина національна комплексна система моніторингу й оцінки, як один з елементів триєдиних принципів гармонізації та координації діяльності
Утворення та розвиток мережі громадських організацій стало однією з причин зосередження уваги суспільства до проблем поширення ВІЛ-інфекції, зокрема на політичному рівні. Однак, наявна мережа неурядових організацій у сфері профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу у Львівській області потребує розширення. Це аргументовано обмеженою кількістю таких організацій у багатьох районах області, а в окремих великих містах такі організації взагалі відсутні.
Роль громадських організацій досить часто недооцінюється з причини відсутності системного аналізу їх діяльності. Впроваджені громадськими організаціями програми підтримуються здебільшого міжнародними донорами, що обумовлює нестабільність їх фінансування. Однак очевидною є неможливість досягнення стратегічних цілей на державному рівні без участі недержавного сектора.
Незаперечним є той факт, що профілактика, яка становить невід’ємну складову виховної роботи, є одним з найефективніших методів боротьби з наркоманією і, відповідно, ВІЛ-інфекцією/СНІДом, особливо це стосується навчальних закладів, де зосереджена вагома частина молоді. Умови сьогодення вимагають також перегляду державної політики у галузі освіти і науки в означеній сфері, що передбачає підвищення кваліфікації вчителів і викладачів, удосконалення профілактичних заходів із врахуванням інтересів сучасної молоді.
Висновки
У дисертаційній роботі на практичному та теоретичному рівнях вирішено актуальне наукове завдання щодо вдосконалення механізмів формування та реалізації державної політики у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії, яке базується на проведенні ґрунтовного наукового аналізу.
Отримані та узагальнені результати дослідження, апробація їх на численних заходах, а також використання у практиці державних та недержавних організацій доводять, що вихідна методологія, яка є основою дослідження, правильна, мета досягнута, поставлені завдання виконані, а гіпотеза підтвердилася. На підставі отриманих результатів сформульовано певні висновки та запропоновано практичні рекомендації.
1. Здійснено аналіз теоретичних та методологічних основ з означеної проблематики, який засвідчив, що комплексні науково-теоретичні дослідження стосовно механізмів формування та реалізації державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії дотепер не були предметом спеціального вивчення, хоча значна частина надавалася вивченню окремих його аспектів. На підставі систематизації фахової літератури визначено найбільш розроблені напрями досліджень в означеній сфері, зокрема медичний, соціально-економічний, правовий, освітній тощо. З’ясовано, що менш дослідженими є державно-управлінський та фінансовий напрями.
Віддаючи належне результатам проведених наукових досліджень, констатуємо, що наявні роботи методологічно розрізнені, базуються на різних науково-теоретичних теоріях та підходах, відмічається неузгодженість понятійно-категорійного апарату.
2. Охарактеризовано особливості поширення епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії, що полягають у неефективності використання звичних заходів профілактики відомих на сьогодні інфекцій, що утруднює прогнозування подальшого розвитку епідемії; формуванні домінуючої частки ВІЛ-інфікованих осіб за рахунок споживачів ін’єкційних наркотиків, особливо осіб молодого віку; зростанні кількості жінок, зокрема вагітних, що живуть з ВІЛ та, відповідно, дітей, народжених ними. Незважаючи на визнання протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії одним із пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я та соціального розвитку в Україні, стабілізувати темпи поширення епідемії поки-що не вдалося.
Виокремлено етапи поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу на Україні: поодинокі випадки (1987 – 1994 рр.), сконцентрованість інфікування у групі СІН (1995 – 1997 рр.) та поширення інфекції серед загальної частини населення (з 1997 р. – дотепер).
Визначено наслідки епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу на основі проведених досліджень в Україні, які вказують на їх важливу роль у погіршенні демографічних та соціально-економічних показників у державі. Між політикою економічного розвитку та наслідками епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу взаємообернена залежність: з одного боку, вони впливають на економічну стабільність у державі, з іншого – у значній мірі залежать від неї.
3. Досліджено, що формування стратегії державної політики протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях базується на використанні міжнародних рекомендацій та передбачає узгодженості трьох основних механізмів державного управління, а саме: інституційного, нормативно-правового та фінансового.
Аналіз нормативно-правових актів показує, що українське законодавство стосовно ВІЛ-інфекції/СНІДу загалом відповідає керівним принципам ООН і кращим міжнародним стандартам щодо прав людини. Проте, значна їх частина недостатньо якісно розроблена на проектній стадії, що призводить до утворення внутрішніх колізій як усередині самих нормативних актів, так і між ними та їх реалізацією.
Констатуємо, що сьогодні Україна не виконує взяті міжнародні зобов’язання, що підтверджено розробленими запропонованими моделями. Висока достовірність виведених залежностей (коефіцієнт детермінації R2 = 0,96 ч 0,99) підтверджує можливість їх практичного використання.
4. Проведено аналіз ефективності використання коштів державного та місцевого бюджетів на заходи протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Зазначаємо, що цей процес є ускладненим, оскільки виділені кошти не захищені окремим рядком в розподілі видатків. Недостатній рівень моніторингу за виконанням заходів Програм призводить до неефективного використання коштів для досягнення основної мети. З’ясовано, що кошти виділяються в основному на лікування та профілактику ВІЛ-інфікованих, частково на покращення адміністрування, однак, жодне з джерел фінансування не виділяє коштів на соціальний супровід чи соціальний захист ВІЛ-інфікованих, мізерна частка виділяється на дітей-сиріт чи уразливих дітей. Обсяг виділених коштів з місцевих бюджетів на заходи подолання епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та утримання медичних установ не забезпечують повноцінних умов лікування хворих.
5. Останнім часом в Україні все більше уваги надається впровадженню передового досвіду зарубіжних країн у протидії наркоманії та епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Використання та адаптація досвіду таких країн як Німеччина (пріоритетність реалізації державної політики недержавним сектором), Нідерланди (базування політики на принципах “зменшення шкоди”), Литви (впровадження “програм замісної терапії”) для України. в контексті Львівської чи будь-якої іншої області сприятиме підвищенню розвитку надання різних соціально-медичних послуг та вирішенню назрілих проблем у цій сфері,
6. Вивчено особливості формування державної політики у Львівській області, що ґрунтується на низьких показниках епідемічного процесу щодо ВІЛ-інфекції. Проте, розроблені моделі прогнозу лише за цими показниками показують їх зростання у найближчій перспективі навіть за оптимістичним розвитком. Достовірність виведених залежностей таких моделей R2 = 0,89ч 0,97 вказує на високу ймовірність поширення епідемічного процесу за найпесимістичнішим розвитком. Відносно благополучна ситуація щодо протидії поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу у 2006-2007 рр. у Львівській області не підтверджується також комплексним системним аналізом п’яти епідеміологічних показників, відтак є складною.
Запропоновано вдосконалити спеціальні механізми формування та реалізації державної політики на основі впровадження замісної терапії у Львівській області, розширення доступу до добровільного консультування та тестування, удосконалення заходів різних видів профілактики та інших.
Аналіз механізмів формування та реалізації державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії на прикладі Львівської області засвідчує формальний підхід до профілактики цих негативних явищ у суспільстві. Наявність складної та необґрунтованої координації у Львівській області створює передумови до неефективності реалізації державної політики, а також свідчить про “важливість” вирішення таких питань для регіону.
7. Основою запропонованої стратегії протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу у Львівській області є парадигма, зміст якої полягає у необхідності об’єднання зусиль усіх суб’єктів спільноти щодо формування та реалізації виваженої єдиної політики, спрямованої на прогнозування та попередження негативних явищ, що сприятиме сповільненню темпів поширення інфекції, а також на ліквідацію наслідків. Стратегія містить підготовку і впровадження управлінських рішень через визначення показників, пріоритетів і напрямів, сформованих у відповідних програмах шляхом модернізації організаційної структури та вдосконалення правових, фінансових та інформаційних механізмів.
Формування стратегії протидії наркоманії на місцевому рівні повинно також враховувати регіональні особливості поширення наркотиків та профілактики наркоманії, що продемонстровано на прикладі незаконної реалізації трамадолу. Першочерговим заходом у протидії немедичному вживанню отруйних та сильнодіючих лікарських засобів має бути організаційне вдосконалення контролю за створенням, виробництвом, якістю та реалізацією лікарських засобів і виробів медичного призначення, а також підвищення вимог регулятивних нормативно-правових актів щодо умов господарської діяльності, пов'язаної з такими засобами. У боротьбі з незаконним обігом наркотичних речовин у Львівській області особливу увагу необхідно звернути на діяльність приватних аптек.
8. З’ясовано, що утворення та розвиток мережі громадських організацій стало однією з причин привернення уваги суспільства до проблем поширення ВІЛ-інфекції. Вагомим недоліком є відсутність програм спільних дій, розпорошеність зусиль та коштів, недостатній рівень співпраці державних і недержавних організацій. З’ясовано, що наявна мережа неурядових організацій у сфері профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу потребує збільшення кількості цих організацій та розширення напрямів їх роботи.
9. Розроблено практичні рекомендації з урахуванням основних результатів проведеного дослідження для покращення результативності державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії, зокрема:–
розробляти національні та регіональні заходи на основі чітко сформульованої мети та завдань, ґрунтуючись на достовірних даних та використанні передового зарубіжного досвіду;
– посилити реалізацію національних програм у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії обгрунтованими фінансовими та організаційними ресурсами;
– розробити методику ефективності втілення державних програм чи регіональних заходів;
– покращити громадський контроль за виконанням державних зобов’язань, активно залучаючи потенціал недержавних організацій;
– розробити плани стійкої та всеохоплюючої діяльності, не обмежуючись короткотерміновими планами;
– удосконалити спеціальні механізми формування та реалізації державної політики у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії.
ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові видання
1. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. чл.-кор. АМН України, проф. Ю. В. Вороненка та проф. В. В. Рудень. – Львів, 2004. – 376 с. (особистий внесок здобувача: визначено й проаналізовано чинники покращення ситуації у сфері організації охорони здоров’я)
2. Лазор О. Д., Худоба О. В. Запобігання поширенню наркоманії та епідемії ВІЛ/СНІДу: проблеми, прогнози, управлінські рішення: Монографія. – Львів: Ліга-Прес, 2005. – 106 с. (особистий внесок здобувача: здійснено системний аналіз теоретико-методологічних напрацювань та запропоновано науково-практичні рекомендації, щодо вдосконалення механізмів формування державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та наркоманії)
3. Лазор О. Я., Худоба О. В. Розвиток партнерства у протидії ВІЛ/СНІДу та наркоманії: Навч.-наук. видання. –
