СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Національна академія Державної прикордонної служби України
імені Богдана Хмельницького
Хуртенко Оксана Вікторівна
УДК 159.9.019.4:355.23 (477)
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ОРГАНІЗАТОРІВ-ТРЕНЕРІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
У ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ
19.00.09 – “Психологія діяльності в особливих умовах”
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Хмельницький – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор психологічних наук, професор ТОМЧУК Михайло Іванович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра теорії та історії держави і права, професор кафедри.
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, професор САФІН Олександр Джамільович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра педагогіки та психології, професор кафедри;
кандидат психологічних наук, доцент КАРПЮК Роман Петрович, Луцький інститут розвитку людини Університету “Україна”, ректор.
Захист відбудеться “ 16 ” травня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка,46, м. Хмельницький, 29003.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.
Автореферат розісланий “ 10 ” квітня 2008 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат педагогічних наук,
доцент В.М. Гладкова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Становленню України як сучасної європейської держави, її іміджу на міжнародній арені сприяють, окрім іншого, також досягнення в спорті, в Олімпійському та параолімпійському русі. Проте, як засвідчив, проведений нами аналіз результатів змагань, чемпіонатів світу, Європи з різних видів спорту, Олімпійських ігор, високих результатів досягають ті команди, де тренерами є високого рівня професіонали, психологічно готові приймати оптимальні рішення у різноманітних, в тому числі й екстремальних ситуаціях спортивної боротьби їх підлеглих. Значна частина студентів педагогічних вищих навчальних закладів – майбутніх організаторів спортивно-масової роботи, тренерів не в повною мірою готова до управління спортивним колективом в умовах екстремальності, не здатна до оперативного прийняття рішень в складних, напружених ситуаціях.
Саме тому формування у майбутніх тренерів психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях професійної діяльності є актуальною науково-практичною проблемою, яка потребує свого нагального розв’язання.
У дослідженнях психологічної готовності особистості до різних видів діяльності в екстремальних умовах вченими (М.Д. Левітов, М.І. Дяченко, Л.А. Кандибович, В.М. Пономаренко, В.М. Лєбедєв, М.І. Томчук, П.Р. Чамата та ін.) розкриваються її структура, механізми, програми вдосконалення. Разом з тим, за певним винятком досліджень Н.Ю. Волянюк, Г.В. Ложкіна, А.Я. Корх, М.В. Прохорової, В.В. Ганюшкіна та ін., проблемам дослідження психологічної готовності тренера до організації спортивної діяльності присвячено недостатньо уваги. Відсутні до сьогодні наукові дослідження, що спрямовані на формування власне психологічної готовності студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ) – майбутніх тренерів, викладачів фізичного виховання до прийняття управлінських рішень в екстремальних ситуаціях спортивної діяльності.
Таким чином, актуальність зазначеної проблеми, відсутність системних наукових досліджень зумовили вибір теми дисертаційної роботи: ”Формування у майбутніх організаторів-тренерів психологічної готовності до прийняття рішень у екстремальних ситуаціях”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось згідно плану науково-дослідної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (ВДПУ) за темою “Оптимізація навчально-тренувального процесу спортсменів в ігрових видах спорту” (номер державної реєстрації 01074004731). Тема дисертації затверджена Вченою радою ВДПУ (протокол № 4 від 24 грудня 2003 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 8 від 25 жовтня 2005 року).
Мета дослідження – особливості розвитку та формування у студентів психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях тренерської роботи.
Згідно з метою дослідження визначено такі завдання:
1. На основі аналізу наукової літератури уточнити сутність основних понять, категорій з проблеми формування психологічної готовності особистості до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях.
2. Виявити психологічні особливості діяльності тренера в нестандартних умовах, виокремити детермінанти розвитку та модель його психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях.
3. Вивчити динаміку розвитку зазначеної готовності у студентів 1-4-х курсів – майбутніх викладачів фізичного виховання, у тренерів, у студентів – юнаків та юначок.
4. Розробити програму формування психологічної готовності майбутніх тренерів до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях управління спортивним колективом і перевірити її ефективність.
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки студентів до тренерської роботи.
Предметом дослідження є формування у майбутніх організаторів тренерів психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях їх професійної спортивної діяльності.
Теоретико-методологічною основою дослідження послужили положення загальнопсихологічної теорії особистості та підходи щодо її готовності до діяльності (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, М.В. Савчин, П.Р. Чамата, О.Я. Чебикін та ін.), концепції психологічної готовності особистості до різних видів діяльності (М.І. Дяченко, Л.А. Кандибович, Є.М. Потапчук, О.Д. Сафін, О.В. Тімченко, М.І. Томчук та ін.).
Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: теоретичні: порівняння, аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури з питань підготовки майбутніх тренерів; метод моделювання та ін. для обґрунтування теоретичних підходів до проблеми психологічної готовності особистості до діяльності в екстремальних умовах; емпіричні: спостереження, усне та письмове опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування), тестування (тести на самооцінку психічних станів Г. Айзенка, на визначення мотивації, психічної надійності В.Є. Мільмана в спортивній діяльності, на особистісну тривожність Спілбергера-Ханіна, на мотивацію прийняття рішень в екстремальних ситуаціях та ін.), експеримент (констатувальний, формувальний), аналіз ситуацій спортивної діяльності, метод експертних оцінок та ін. для вивчення динаміки розвитку та формування в студентів психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних умовах тренерської діяльності; математичні: кореляційний аналіз, методики на перевірку достовірності відмінностей у досліджуваних показниках та ін. для обробки результатів дослідження, їх аналізу та інтерпретації.
Експериментальна база та етапи дослідження. Експериментальне дослідження було проведено на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та Вінницького соціально-економічного інституту Університету “Україна” у три етапи з 2003 по 2007 рік. У дослідженні взяло участь 336 студентів 1-4 курсів, 56 викладачів ВНЗ та тренерів.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:
вперше запропоновано структуру психологічної готовності особистості майбутнього тренера до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях професійної діяльності; визначено зміст її складових та розроблено програму формування зазначеної готовності у студентів – майбутніх тренерів спорту;
уточнено сутність, психологічні особливості діяльності тренера в екстремальних умовах, чинники та рівень сформованості у студентів психологічної готовності до зазначеної діяльності;
отримали подальшого розвитку прийоми та засоби підвищення рівня розвитку мотиваційної, когнітивної та операційно-діяльнісної готовностей, дібрано комплекс психодіагностичних методик з їх вивчення.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами педагогічних ВНЗ, університетів фізичної культури, психологами, тренерами для здійснення оптимального супроводу підготовки майбутніх тренерів, спортсменів. Вони впроваджені у роботу викладачів та психологів ВДПУ (акт впровадження від 16 січня 2008 р.), Вінницького соціально-економічного інституту Університету “Україна” (акт впровадження від 2 листопада 2007 р).
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на: Міжнародних науково-практичних конференціях “Формування духовно-моральних цінностей та професійного становлення молоді в сучасних соціокультурних умовах” (Вінниця, 2005 р.), “Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (Київ, 2006 р.), “Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі” (Київ, 2007 р.); на Всеукраїнських конференціях: Третій науково-практичній конференції “Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2005 р.), науково-теоретичній конференції “Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2007 р.); на VІ звітної науково-практичній конференції Вінницького соціально-економічного інституту університету 12-14 квітня 2006 р.: “Наука і навчальний процес” (Вінниця, 2006 р.); на засіданнях кафедри психології та теорії і методики фізичного виховання ВДПУ (2003–2008 рр.).
Публікації. Основні результати дослідження відображено в 11 наукових публікаціях, з яких 6 статей надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 8 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 167 сторінок і містить 5 рисунків, 17 таблиць. Список використаних літературних джерел налічує 180 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито методи, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, наведено відомості щодо апробації й впровадження отриманих результатів.
У першому розділі – “Проблеми психологічної готовності тренера до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях професійної діяльності” – представлено аналіз основних теоретичних підходів до проблеми прийняття особистістю рішень в екстремальних ситуаціях діяльності у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Розкривається зміст таких понять як “нестандартна ситуація”, “складна ситуація”, “екстремальні умови та ситуації діяльності” та особливості їх прояву у діяльності тренера.
Проводиться ґрунтовний аналіз та типологізація різних видів нестандартних ситуацій, що характерні для тренерської роботи, описуються їх особливості та вплив на психіку людини. З позицій сучасних уявлень вчених щодо спортивної діяльності здійснено аналіз умов та специфіки діяльності спортсменів та тренерів.
У дослідженні визначені чинники, що детермінують екстремальність діяльності тренера: 1) раптовість, несподіваність виникнення та прояву екстремальних ситуацій в умовах змагання; 2) порушення нормальної життєдіяльності, певна загроза здоров’ю (можливість отримання травм, погіршення стану здоров’я тощо); 3) незвичність та новизна ситуацій у змаганнях, яка створена суперником; 4) невизначеність щодо поведінки і тактики діяльності суперника; 5) надмір або неадекватність інформації щодо поведінки суперників; 6) висока динаміка перебігу змагання та дефіцит часу на оцінку обстановки, прийняття рішення і виконання конкретних дій, у порівнянні зі звичними умовами діяльності; 7) висока соціальна відповідальність тренера за результати змагань; 8) відчуття тренером під час змагань певних обмежень, дискомфорту та ін.
На основі аналізу професійної діяльності тренера запропонована модель його психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях. Психологічна готовність представлена як складна інтегральна властивість особистості, як єдність взаємопов’язаних компонентів: як мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного. Описано показники, що характеризують кожен із зазначених компонентів готовності.
Мотиваційна готовність являє собою систему мотивів, які спонукають тренера приймати оперативні рішення в екстремальних ситуаціях спортивної діяльності. Когнітивна готовність характеризується системою професійних знань, уявлень особистості щодо дій у складних, нестандартних ситуаціях спортивної діяльності. Її становлення можливе в процесі засвоєння студентами – майбутніми тренерами інтегрованих методологічних, теоретичних, методичних і практичних знань. Операційно-діяльнісний компонент готовності характеризується способами і прийомами творчого застосування знань у тренерській роботі, навичками, вміннями з нестандартного вирішення різноманітних проблем у спортивній, змагальній діяльності.
Наголошується, що для успішного прийняття рішень тренером в екстремальних ситуаціях необхідні добре сформовані механізми рефлексії та психічної саморегуляції. Остання характеризується здатністю тренера до управління психічними станами (тривогою, агресивністю, фрустрацією та ін.), стійкістю до різних завад у ситуаціях змагань та ін. Зазначається, що проблеми формування механізмів рефлексії, самосвідомості, саморегуляції особистості є одними з найважливіших у сучасній психології діяльності в особливих умовах.
У другому розділі – “Особливості становлення психологічної готовності студентів до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях тренерської діяльності” – подаються результати констатувального експерименту проведеного на студентах 1-4-х курсів – майбутніх викладачах фізичного виховання, тренерах.
У досліджені запропоновано комплекс методів і методик на дослідження динаміки розвитку всіх виокремлених компонентів психологічної готовності особистості до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях управління спортивним колективом у цілісному навчально-тренувальному процесі ВНЗ.
Експериментально виявлено суб’єктивні чинники, що детермінують зазначену психологічну готовність та рейтинг впливу на неї особистісних якостей, рис, які представлені на основі оцінок студентів і тренерів. Проаналізовано особливості уявлень студентів і тренерів про значущість цих якостей для діяльності успішного тренера.
В уявленнях студентів 1-4-х курсів про найбільш важливі професійно значущі якості, необхідні тренеру для прийняття рішень в екстремальних ситуаціях, існуютть певні відмінності. Старшокурсники такі якості тренера як здатність оперативно діяти, приймати рішення, концентрувати енергію, зусилля інших, управляти спортсменами; здатність до саморегуляції поведінки та психічних станів, самоорганізації ставлять в рейтингу серед інших якостей на останні місця і не надають їм особливого значення. Разом з тим тренери, викладачі ВНЗ цим якостям особистості надають більш вагомого значення. На нашу думку, це є свідченням недостатньої обізнаності студентів про: особистісні якості, що необхідні тренеру; особливості екстремальних ситуацій в спорті, вимоги, які вони висувають до тренера та про риси, якості, необхідні останньому для успішного управління спортсменами. Встановлено, що студенти навіть старших курсів дещо завищують рівень сформованості в себе таких здібностей як здатності адекватно сприймати та оцінювати екстремальну спортивну ситуацію, спортсменів, свою спостережливість, уважність, готовність до творчого осмислення ситуації, рефлексію, аналітичність, гостроту мислення, інтуїцію та ін. Це підтверджено також експертами, у ролі яких виступали досвідчені викладачі, тренери ВНЗ.
У констатувальному експерименті, було виявлено, що частка завдань, вирішуваних ними в умовах складних ситуацій, обумовлених нестандартністю завдання, склала 27,5%. З них оцінили як нове завдання (що раніше не вирішувалося) – 30%; як таке, що вимагає більшої поінформованості – 17,5%; вимагає більш численних і різноманітних розумових дій – 20,0%; вимагає розвиненої інтуїції – 15,0%; вимагає організації колективного рішення – 12,5%; іншого – 5,0%.
Більшість тренерів (62,5%), які приймали рішення в нестандартній ситуації, відчували сильне психологічне навантаження, з них – емоційне 70%, інтелектуальне – 30%. Значно більші проблеми виявляються в нестандартних ситуаціях спортивної діяльності у студентів. За нашими спостереженнями лише кожен десятий з них може управляти собою за таких умов. Зазначене свідчить про необхідність покращання підготовки студентів до вищеокресленої діяльності в умовах навчання у ВНЗ.
Для вивчення мотиваційної готовності особистості до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях спортивної діяльності нами розроблено і перевірено на надійність та валідність психодіагностичну методику, яка дала змогу експериментальним шляхом виділити такі групи мотивів:
1. Мотиви досягнення тренером висунутої мети, перемоги команди.
2. Мотиви очікування радості, задоволення від результатів перемоги команди.
3. Мотиви професійного самоствердження та перевірки своїх можливостей як тренера в екстремальних ситуаціях.
4. Мотиви спортивного азарту, емоційного збудження, суперництва.
5. Гіперактивність, агресивність як мотиви уникання страху за поразку, програш команди.
6. Мотиви матеріальної, моральної винагороди, кар’єрного росту.
7. Мотиви-примусу.
Результати дослідження мотивації прийняття рішень студентами та тренерами (викладачами) наведені у табл.1. Як видно з неї, групу провідних мотивів складають у студентів мотиви перших трьох вищеназваних груп. У тренерів провідними мотивами прийняття рішень в екстремальних ситуаціях їх професійної діяльності виявилися лише мотиви першої та другої груп.
Таблиця 1
Особливості розвитку у студентів і тренерів мотивації прийняття рішень
в екстремальних ситуаціях професійної спортивної діяльності
№
з/п | Групи мотивів | Вагомість мотивів
Студенти - майбутні тренери | Тренери, викладачі вищих навчальних закладів
1-й
курс | 2-й
курс | 3-й
курс | 4-й
курс
1 | Мотиви досягнення тренером поставленої мети, перемоги команди | 1,82 | 1,95 | 2,04 | 1,62 | 1,64
2 | Мотиви очікування радості, задоволення від результатів перемоги команди | 1,32 | 1,83 | 1,70 | 1,68 | 0,60
3 | Мотиви професійного самоствердження та перевірки своїх можливостей як тренера в екстремальних ситуаціях | 0,82 | 0,88 | 1,17 | 1,22 | 1,82
4 | Мотиви спортивного азарту, суперництва | 0,95 | 0,83 | 0,69 | 0,61 | 0,80
5 | Гіперактивність, агресивність як мотиви уникання страху за поразку, програш команди | 0,05 | 0,25 | 0,28 | 0,32 | 0,00
6 | Мотиви матеріальної, моральної винагороди, кар’єрного росту | 0,64 | 1,25 | 0,61 | 0,71 | 0,06
7 | Мотиви-примусу | 0,09 | 0,13 | 0,26 | 0,50 | 0,00
Групу найменш вагомих, периферійних мотивів прийняття рішень в умовах екстремальних ситуацій у студентів складають мотиви-примусу, мотиви агресії та гіперактивності як засобу подолання страху перед поразкою. Всі інші групи мотивів є в них середніми, або ж проміжними за вагомістю.
Разом з тим виявлено, що у тренерів, викладачів мотиви п’ятої та шостої груп майже відсутні, що свідчить про більш високу їх здатність, ніж студентів, до управління в екстремальних ситуаціях своїми негативними психічними станами, а також про те, що для них матеріальна винагорода за результати спортивної діяльності команди вже не є настільки значущою як для студентів.
Як видно з табл. 1, у студентів з першого по четвертий курс зростає вагомість мотивів професійного самоствердження та перевірки в екстремальних ситуаціях своїх можливостей як тренера. Зазначена група мотивів є дещо вагомішою в студентів старших курсів порівняно зі студентами молодших курсів. Вище зазначене, напевне, пов’язане з тим, що у старшокурсників є значно більшими, ніж у студентів 1-2-х курсів, навчально-тренувальні можливості для опробації себе в екстремальних спортивних ситуаціях. Разом з тим виявлено певні відмінності в мотивації прийняття рішень у студентів та тренерів. Зокрема, у тренерів вагомість мотивів очікування радості, задоволення від результатів змагання є в 2-3 рази нижчою, ніж у студентів. Окрім того, відсутність мотивів шостої групи у тренерів свідчить про те, що вони є менш емоційно вразливими і при прийнятті рішення в екстремальних ситуаціях у них переважає раціональний компонент. Успіхи команди для тренерів є не настільки емоційно впливовими, як на студентів чи випускників ВНЗ.
Встановлено, що мотивація до участі в спортивних змаганнях, боротьбі від курсу до курсу у студентів дещо знижується, що свідчить, на нашу думку, про незадоволення певною мірою майбутніми тренерами своїх потреб у спортивній активності, про переоцінку ними своїх уявлень, переконань щодо можливостей тренувальної діяльності у ВНЗ, які були сформовані ще до вступу до нього. Певне зниження мотивації свідчить також про розчарування частини молоді у виборі професії, про неадекватне розуміння професійних функцій, які має виконувати викладач фізичного виховання, тренер.
У процесі навчання у ВНЗ студенти все більше пізнають проблеми і труднощі тренерської, педагогічної діяльності і це до певної міри знижує у частини з них вагомість мотиваційного компоненту психологічної готовності до професійної діяльності, а на цьому фоні й зниження мотивації до прийняття непростих управлінських рішень в екстремальних спортивних ситуаціях.
У констатувальному експерименті було досліджено відмінності у мотивації прийняття рішень у студентів (юнаків та юначок). Суттєвих відмінностей у структурі їх мотивації не встановлено. Проте дещо нижчою за вагомістю у юначок є група мотивів досягнення тренером поставленої мети, перемоги команди, що свідчить про нижчий, ніж у юнаків, рівень їх вболівання за успіх команди, прагнення до мети. Це може бути також зумовлене тим , що у юначок, як засвідчили наші спостереження, дещо нижчий рівень розвитку вольового компоненту їх професійної готовності.
Майже у 1,5 рази вагомішими у юначок, у порівнянні з юнаками, виявились мотиви очікування радості, задоволення від результатів перемоги команди. Це є підтвердженням, напевне, відмінностей в емоційно-почуттєвій сфері дівчат та юнаків і більш високого рівня прояву емоційності юначок, у порівнянні з юнаками, в умовах спортивних змагань.
Разом з тим у юнаків виявлена дещо більша схильність, ніж у юначок, до агресивності, спортивного азарту. Зазначене може бути проявом як статевих відмінностей, так і наслідком більш високого прагнення юнаків досягти мети, перемоги за будь-яких умов.
Досліджено й мотиваційний компонент психічної активності студентів-юнаків і дівчат за методикою В.Є. Мільмана (табл. 2).
За цією методикою, значно вищий рівень мотивації до спортивних змагань, боротьби також виявлений у юнаків, ніж у юначок. Так, якщо високий рівень мотивації, прагнення до перемоги виявляє кожен третій юнак, то аналогічна мотивація сформована лише у кожної четвертої юначки. Зазначене свідчить, на нашу думку, про те, що участь в змаганнях, атмосфера боротьби більше захоплює юнаків, а ніж дівчат.
Таблиця 2
Особливості сформованості у студентів юнаків та юначок
мотиваційного компоненту психічної активності
Студенти – майбутні
тренери | Рівні сформованості
Низький | Середній | Високий
Юнаки | 21,57 | 45,10 | 33,33
Юначки | 41,67 | 33,33 | 25,00
Виявлено, що студенти суттєво занижують роль когнітивного компоненту психологічної готовності до прийняття тренером рішення в екстремальних ситуаціях. Студентам важко усвідомити такі рівні фахових знань, як методологічний, методичний, теоретичний, практичний. Загалом найбільшу перевагу у навчальному процесі вони надають засвоєнню теоретичних основ управління спортсменами в екстремальних ситуаціях і найменшу – знанню методичних основ прийняття рішень.
Зовсім по-іншому оцінюють роль знань в екстремальних умовах спортивної діяльності тренери. Вони найвищий рейтинг у структурі когнітивного компоненту надають знанню практичних основ прийняття рішень у відповідальних, складних ситуаціях. Це, на нашу думку, пов’язане з більш прагматичним підходом тренерів до оцінки ролі їх знань у професійній діяльності а також більшим досвідом їх участі у керівництві навчально-тренувальним процесом спортсменів.
На основі опитування студентів встановлено, що приблизно кожен третій з них (35,29%) недостатньо повно, або ж зовсім не розуміє, що являє собою екстремальна ситуація в спортивній діяльності. Аналогічна кількість опитаних оцінюють екстремальну ситуацію як несподівану, неочікувану, нестандартну. Усього лише 23,53% опитаних екстремальність розуміють як можливість отримання травм, негативний вплив її на здоров’я спортсменів; 11,76% студентів пов’язують екстремальність ситуацій у спорті зі зміною умов змагань (погодних умов, тренерського складу, складу команди суперника та ін.) і 5,88% – пов’язують зазначене з великими фізичними та інтелектуальними навантаженнями.
Встановлено, що найсильніше впливає на ефективність прийняття рішень, за уявленнями студентів, власне психічна, емоційно-вольова готовність тренера. Про це заявило 52,39% опитаних. Разом з тим рівень реального розвитку у студентів емоційно-вольової стійкості до змагань, здатність до саморегуляції є дуже низькими. Водночас виявлено, що чинниками ефективного, адекватного прийняття рішення за умов екстремальності діяльності студенти вважають професійний досвід (28,57% опитаних), швидкість прийняття рішень (14,29%), вроджені особливості, інтуїцію тренера (9,52%) та ін.
Для оцінки рівня розвитку операційно-діяльнісного компоненту психологічної готовності за допомогою експертів вивчались особливості сформованості у студентів навичок та вмінь з прийняття рішень в екстремальних ситуаціях тренерської роботи, результати виконання ними спеціальних завдань, особливості аналізу ситуацій спортивної, тренерської діяльності інших фахівців тощо.
Одним із важливих показників операційно-діяльнісної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях є здатність особистості до психічної саморегуляції, управління собою. З цією метою нами використовувались методики на вивчення особистісної тривоги Спілбергера-Ханіна, на самооцінку психічних станів Г. Айзенка, на психічну надійність В.Є. Мільмана та ін. Вони давали нам можливість виявляти деструктивні психічні стани (тривожність, агресивність), які заважають особистості приймати оперативні рішення, знижують ефективність діяльності тренера.(табл. ).
Таблиця 3
Динаміка прояву тривожності та агресивності у студентів в ситуаціях
екстремальної діяльності (за методикою Г.Айзенка)
Студенти
курсу | Тривожність | Рівні агресивності
Відсутня | Наявна | Низький | Середній | Високий
Першого | 50,00 | 50,00 | 40,90 | 36,36 | 22,74
Другого | 61,29 | 38,71 | 9,67 | 76,43 | 13,90
Третього | 39,12 | 60,88 | 17,39 | 56,52 | 26,09
Четвертого | 36,00 | 64,00 | 16,00 | 54,00 | 30,00
За методикою Г. Айзенка майже в кожного другого старшокурсника виявлено високий рівень тривожності. Ці результати добре корелюють з результатами дослідження особистісної тривожності тих самих студентів за методикою Спілбергера-Ханіна.
За методикою психічної надійності в спорті В.Є. Мільмана встановлено, що приблизно у кожного другого студента – низький рівень сформованості здатності до саморегуляції психічних станів, поводження в умовах спортивної діяльності.
Низька емоційно-вольова стійкість у змаганні, встановлена у 80% студентів, що свідчить про їх неспроможність витримувати високий темп і напруженість змагань, стримувати себе в екстремальних ситуаціях їх проведення. Від курсу до курсу змагальна емоційно-вольова стійкість студентів дещо зростає, що зумовлене збільшенням кількості годин на старших курсах, спрямованих на розвиток їх спортивної майстерності. Проте студентів із високим рівнем розвитку змагальної емоційно-вольової стійкості за зазначеною методикою не виявлено.
Емоційно деструктивними впливами в умовах змагань, в ситуаціях змагань є дії вболівальників, суперників, що спрямовані на дестабілізацію взаємин в команді, моральний тиск тощо. Встановлено, що майже для половини опитаних за методикою В.Є. Мільмана студентів характерним є низький рівень стабільності і завадостійкості. Цей показник на рівні р=0,01 корелює з таким показником як змагальна емоційно-вольова нестійкість. Для студентів в екстремальних ситуаціях змагань характерні складні емоційні переживання.
Ситуація тривоги проявляється у них, як наслідок недостатнього усвідомлення причини неуспішності діяльності, відсутності розуміння шляхів виходу із складної ситуації. Агресивність – це результат спрямування певної негативної енергії на об’єкт, який зумовив неуспіх (на себе, на членів команди тощо). Встановлено, що значно вищий рівень тривожності характерний для студентів першого та випускного курсів. Аналогічно змінюється в них і показник агресивності. На нашу думку, це пов’язане з процесами їх адаптації: на першому курсі – до навчання у ВНЗ, на старших курсах – із їх пристосуванням до більш напруженого навчально-тренувального процесу та у зв’язку з прийняттям рішення щодо подальшого життєвого шляху (продовження навчання, чи працевлаштування).
Результати дослідження переконали нас у тому, що для тренера необхідне поєднання рефлексивних здібностей і здатності до саморегуляції при прийнятті рішень у нестандартних ситуаціях.
У третьому розділі – “Розвиток у студентів психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях діяльності тренера” представлені результати формувального експерименту. Він перед-бачав: розвиток рефлексивних здібнос-тей студентів, змістовний аналіз діяльності тренерів в екстремальних ситуаціях професійної діяльності та пошук ними варіантів, оптимальних рішень, формування навичок само-регуляції, саморефлексії та покращання тих індивідуальних характеристик, які необхідні тренеру. Дослідження проводилось із студентами 3-го курсу ВДПУ. У формувальному експерименті взяло участь 50 студентів (25 студентів – експериментальна група (ЕГ), яка розділялась в умовах тренінгу на дві підгрупи (12 і 13 осіб), 25 – контрольна група (КГ)). Експеримент проводився на протязі навчального року. Його проведення саме на третьому курсі спричинене зниженням рівня розвитку в цей період більшості показників виокремленої нами психологічної готовності. Експеримент передбачав проведення зі студентами спеціальних занять (лекцій, семінарів) з поглиблення знань з теорії управління, психології діяльності особистості в складних умовах професійної діяльності тренера, використання психотехнік проектування діяльності тренера в екстремальних ситуаціях, аналізу реальних спортивних ситуацій, дискусії щодо алгоритмів ефективної професійної діяльності тренерів у нестандартних умовах; заняття з розвитку у студентів управлінських навичок, навичок з рефлексії, психічної саморегуляції. (рольові ігри, соціально-психологічний тренінг, вправи та інше).
За результатами експерименту встановлено, що 80% студентів експериментальної групи заявили, що проведена робота позитивно вплинула на їх знання, уявлення про зміст професійної діяльності тренера та якості, що необхідні йому при прийняття рішень в екстремальних ситуаціях управління спортивною командою. Зазначені зміни у студентів підтвердили й експерти.
У позитивний бік змінилась мотивація студентів експериментальної групи, порівняно з контрольною. Їх уявлення та ставлення до професійної діяльності тренера стали більш реалістичними.
Відбулись більш суттєві зміни за всіма показниками операційно-діяльнісного компоненту психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних умовах тренерської роботи у студентів експериментальної групи порівняно з контрольною. У студентів експериментальної групи виявлено статистично значущі відмінності на кінцевому етапі формувального експерименту (при р ? 0,01) в таких показниках:
1) “Здатність до саморегуляції поведінки, психічних станів” ? tемп1=3,983;
2) “Здатність оперативно діяти, приймати рішення” ? tемп2=4,748;
3) “Здатність управляти спортивним колективом, командою” – tемп3=3,264;
4) “Здатність до творчого осмислення складної ситуації” ? tемп4=3,418;
5) “Здатність передбачувати наслідки прийнятих рішень” ? tемп5=5,911;
6)“Швидкість, продуктивність та гнучкість мислення” ? tемп6=6,719.
Як видно з табл. 4, 5 та рис. 1, 2, формувальний експеримент позитивно вплинув і на розвиток навичок психічної саморегуляції, поведінки в складних умовах діяльності у студентів ЕГ.
Таблиця 4
Особливості змін у формувальному експерименті показників
психічної надійності студентів ЕГ і КГ, у%
Групи
студентів | Показники психічної надійності | Етапи
експерименту | Рівні прояву
Низький | Середній | Високий
КГ | Змагальна емоційно-вольова стійкість | Початок | 76,0 | 24,0 | 0
Кінець | 72,0 | 24,0 | 4,0
Саморегуляція | Початок | 44,0 | 36,0 | 20,0
Кінець | 36,0 | 40,0 | 24,0
Стабільність-завадостійкість | Початок | 32,0 | 68,0 | 0
Кінець | 28,0 | 72,0 | 0
ЕГ | Змагальна емоційно-вольова стійкість | Початок | 80,0 | 20,0 | 0
Кінець | 32,0 | 48,0 | 20,0
Саморегуляція | Початок | 48,0 | 36,0 | 16,0
Кінець | 20,0 | 44,0 | 36,0
Стабільність-завадостійкість | Початок | 28,0 | 72,0 | 0,0
Кінець | 24,0 | 48,0 | 28,0
Таблиця 5
Особливості прояву тривожності та агресивності студентів ЕГ та КГ в ситуаціях екстремальної діяльності (за методикою Г.Айзенка), у %
Групи | Етапи | Тривожність | Рівні агресивності
Відсутня | Присутня | Низький | Середній | Високий
КГ | Початок | 40,0 | 56,0 | 16,0 | 56,0 | 28,0
Кінець | 44,0 | 52,0 | 16,0 | 60,0 | 24,0
ЕГ | Початок | 40,0 | 60,0 | 20,0 | 56,0 | 24,0
Кінець | 56,0 | 44,0 | 40,0 | 52,0 | 8,0
Рис. 1. Зміни в здатності до психічної саморегуляції в студентів
контрольної групи у формувальному дослідженні
Рис. 2. Зміни в здатності до психічної саморегуляції в студентів
експериментальної групи у формувальному дослідженні
У студентів експериментальної групи, порівняно з контрольною, покращилась стала стійкість до впливу різного роду завад у спортивній діяльності, здатність до управління своїми емоційними станами в екстремальних ситуаціях. Позитивні зміни у зазначених показниках експериментальної групи на початку наприкінці експерименту підтверджені також експертами.
Нами виявлено також суттєве зниження за результатами формувального експерименту рівня деструктивних психічних станів студентів, що виявляються в екстремальних ситуаціях тренерської діяльності. Рівень тривожності та агресивності студентів експериментальної групи, порівняно з контрольною, суттєво знизився (табл. 5).
Таким чином, гіпотеза нашого дослідження щодо можливостей підвищення у майбутніх тренерів рівня психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях управління спортивною діяльністю підтвердилась. Це дає підстави для впровадження запропонованої нами програми формувального експерименту в практику підготовки фахівців з фізичного виховання, тренерів у інших ВНЗ.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування у студентів – майбутніх тренерів психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях професійної діяльності, що проявляється в розкритті сутності та специфіки поводження особистості в нестандартних умовах управління спортсменами, динаміки розвитку компонентів зазначеної готовності, чинників, які її детермінують. Розроблено та експериментально перевірено психолого-педагогічну програму з підвищення в студентів рівня розвитку мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів психологічної готовності особистості до професійної діяльності в ролі тренера.
1. Формування психологічної готовності студентів до прийняття ними рішень в екстремальних ситуаціях є самостійним науковим напрямком, який потребує ґрунтовного аналізу. Уточнено сутність та розкрито зміст таких понять як “нестандартна ситуація”, “прийняття рішення тренером”, “екстремальна ситуаціяв тренерській роботі”, ”психологічна готовність до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях тренерської діяльності” та ін.
2. Професійна діяльність тренера включає екстремальні ситуації, що потребують сформованості в нього здатності до творчого їх осмислення, оперативного прийняття рішень, психічної саморегуляції та ін. Модель психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях представлено як єдність таких трьох взаємопов’язаних компонентів: мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного. Рівнем розвитку психологічної готовності особистості до прийняття рішень в екстремальних умовах спортивної діяльності є висока динаміка діяльності , невизначеність щодо поведінки суперника, відсутність необхідної інформації, висока соціальна відповідальність та ін.
3. Досліджено структуру мотивації студентів 1-4 курсів та викладачів, які спонукають їх до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях спортивної діяльності. Групу провідних мотивів у студентів складають: мотиви досягнення тренером поставленої мети, перемоги команди; мотиви очікування радості, задоволення від результатів перемоги команди; мотиви професійного самоствердження та перевірки своїх можливостей як тренера в екстремальних ситуаціях. У тренерів повідними мотивами прийняття рішень в екстремальних ситуаціях їхньої професійної діяльності виявилися лише мотиви досягнення поставленої мети, перемоги команди та мотиви очікування радості, задоволення від результатів перемоги команди. Не виявлено суттєвих відмінностей у мотивації прийняття рішень у студентів – юнаків та юначок. Проте майже у кожного третього студента наявний низький рівень сформованості мотивації до активної змагальної діяльності.
4. У структурі когнітивної готовності недостатньо розвиненими у студентів – майбутніх тренерів є знання про роль рефлексії, теоретичні та , методологічні знання у прийнятті рішень в нестандартних умовах спортивної діяльності. Студенти не знають і не вміють оцінювати свої професійні можливості як тренера. Рівень їх професійних знань, за оцінкою експертів, знаходиться у межах між 3-ма і 4-ма балами за п’ятибальною системіою.
5. Встановлено, що в студентів 1-4-х курсів найбільш слабко розвиненим компонентом психологічної готовності до прийняття рішень в умовах професійної діяльності є операційно-діяльнісний. Це виявляється в їх нездатності приймати обліковані й оперативні рішення в екстремальних ситуаціях спортивної діяльності, у низькій емоційно-вольовій стійкості до подолання деструктивних психічних станів, завад, у недостатній сформованості навичок психічної саморегуляції та ін. Високий рівень особистісної тривожності притаманний в середньому кожному третьому, а агресивності –кожному четвертому студенту.
6. Розроблена та перевірена у формувальному експерименті програма була спрямована на підвищення рівня усвідомлення студентами суспільної значущості тренерської діяльності, надання їм професійно важливої інформації, формування в них мотивації, системи адекватних знань про діяльність в екстремальних ситуаціях та ін.
7. Формування операційно-діяльнісної готовності майбутніх тренерів здійснювалось шляхом проведення спеціальних занять з розвитку навичок прийняття рішень, саморефлексії, саморегуляції (теоретичні заняття і комплекс вправ на розвиток якостей, необхідних тренеру). В експериментальній групі на заключному етапі дослідження, порівняно з його початком, кількість студентів з високим рівнем тривожності зменшилась на 16%, здатність до саморегуляції в екстремальних ситуаціях змагань, за оцінками експертів, зросла на 20%. Це повністю підтверджує гіпотезу нашого дослідження.
Перспективними напрямками подальшої роботи з дослідження психології готовності особистості до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях тренерської роботи можуть бути: вивчення впливу індивідуально-типологічних особливостей особистості на успішність зазначеної діяльності, дослідження зазначеної готовності тренера в різних видах спорту; вивчення її динаміки в процесі подальшої професіоналізації випускників ВНЗ.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Хуртенко О.В. Психологічний аналіз екстремальних ситуацій у тренерській роботі // Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / за ред. Максименка С.Д. – К.: Логос, 2005. – Т. 7, вип. 6. – С. 402–407.
2. Хуртенко О.В. Психологічний аналіз діяльності тренера в нестандартних умовах / Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Збірник наукових праць Вінницького державного педагогічного інституту імені М.М. Коцюбинського. – Вінниця: ВДПУ, 2006. – Вип. 6. – С. 445–449.
3. Хуртенко О.В. Моделювання і коригування психологічної готовності майбутніх тренерів до діяльності в екстремальних ситуаціях. Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т.IX, част. . – К., 2007. – С. 287–293.
4. Хуртенко О.В. Проблеми розвитку у студентів професійно значущих якостей тренера // Збірник наукових праць № 39, частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. 123–129.
5. Хуртенко О.В. Психологічна готовність майбутніх тренерів до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях професійної діяльності // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – № 20 (44). – С. 172–178.
6. Хуртенко О.В. Формування у студентів психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях діяльності тренера // Збірник наукових праць № 40, частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. 289–292.
7. Хуртенко О.В. Психологічні особливості труднощів випускників університету у тренерській роботі // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів: Матеріали третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції. Вінниця: ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського, 2005. – С. 105–107.
8. Хуртенко О.В. Психічна саморегуляція в роботі майбутніх організаторів-тренерів // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доповідей Сьомої міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Університет “Україна”, 2006. – С.455–456.
9. Хуртенко О.В. Особливості розвитку у майбутніх тренерів мотивації прийняття рішень в екстремальних умовах змагань // Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України: Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції. – Хмельницький: Видавництво Національної академії державної прикордонної служби України, 2007. – С. 126–127.
10. Хуртенко О.В. Детермінанти та
