МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ХАРКО Володимир Юрійович

УДК 339.92 : 334.752 : 332.14 (477.8)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ

ПРИКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Спеціальність 08.00.03 –

економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЛЬВІВ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Олесневич Даніела Любомирівна,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького,

доцент кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Мікула Надія Анатоліївна,

Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України, завідувач відділу проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва

кандидат економічних наук, доцент

Тарнавська Наталія Петрівна,

Тернопільський національний економічний університет

Міністерства освіти і науки України,

докторант кафедри державного і муніципального управління

Захист дисертації відбудеться „03” липня 2008 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 035.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, просп. Свободи, 18, аудиторія 115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. М. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий „02” червня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент А. В. Стасишин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Людина за своєю природою є суспільною істотою, а, отже, потребує для самореалізації інших людей. З плином часу такі спільноти людей, тобто соціуми чи суспільства, набирали різних форм: від природної первинної – сім’ї – до окремих поселень, племен, народностей, народів, аж до державних та міждержавних, а навіть глобальних утворень. Часто чинником появи чи розвитку тих чи інших соціально-економічних утворень ставав технологічний уклад, що трансформувався від натурального доіндустріального господарства і до інформаційного суспільства, котре не терпить кордонів у комунікації.

Розвиток глобального суспільства є об’єктивним, слабокерованим або й некерованим процесом, для котрого стають необхідними механізми ефективного функціонування та сталого розвитку.

Теорія персоналізму, що стала домінуючою в науці ХХ і ХХІ століть, намагається не лише пояснити сучасні явища та процеси, але й віднайти саморегульовані механізми задля поступу людства.

Практика антагонізму, протистояння, боротьби націй, світоглядів, етносів, держав, супердержав чи цивілізацій призводила в історії лише до втрат, як економічних, так і людських, тому провідні лідери доходять до розуміння філософії співпраці та співіснування, філософії толерантності та економіки сталого розвитку. Саме це зумовлює зміни управлінської парадигми суспільства, де наріжним каменем стає філософія спільних цінностей, пошук компромісів і планомірне взаємовигідне співіснування, що перетворюється на активну співпрацю, яка розмиває кордони націй та держав, релігій і цивілізацій.

Прикордонне співробітництво є первинною ланкою інтеграційних і глобалізаційних процесів загалом та європейської інтеграції зокрема. Ефективність співробітництва зумовлюється дієвістю організаційно-економічного механізму, глибиною усвідомлення суті, форм, принципів, причин і наслідків міжнародної взаємодії. Цим обумовлюється актуальність обраної тематики та необхідність глибокого дослідження вітчизняного і світового досвіду як у теорії міжнародної співпраці, так і в практиці управління прикордонним співробітництвом.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних і прикладних основ прикордонного співробітництва зробили такі вітчизняні науковці, як: П. Бєлєнький, М. Гриньо, Р. Дацків, М. Долішній,
Н. Жуковська, М. Козоріз, Н. Колінько, І. Коцан, Н. Луцишин, П. Луцишин, В. Мельник,
І. Михасюк, Н. Мікула, Д. Олесневич, С. Писаренко, Н. Тарнавська та інші. Названою проблематикою займаються також іноземні вчені, зокрема польські – З. Зьоло, Т. Коморніцкі,
З. Макєла, А. Сітко-Лютек, Л. Сулковскі, А. Стасяк, Р. Федан та інші. Окремо проблематикою механізму в управлінні, зокрема організаційно-економічного, фінансового, господарського займалися такі вітчизняні науковці, як О. Ковалюк, М. Крупка, А. Мельник та інші.

Однак, варто зауважити, що майже немає робіт, що досліджували б механізм прикордонного співробітництва, зокрема з позицій системного підходу, міжкультурного управління та євроінтеграційних перспектив.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексних наукових тем кафедри менеджменту Львівського національного університету імені Івана Франка „Управління розвитком сфери послуг в регіоні (західні області України)” (номер державної реєстрації 0103U005949), а також „Управління економічними і соціальними процесами в регіоні” (номер державної реєстрації 0105U004946). Роль автора у виконанні цієї теми полягала у здійсненні розробок, пов’язаних з удосконаленням організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва, зокрема у дослідженні та обґрунтуванні ролі таких його елементів, як ділова культура та спільні виклики.

Мета і основні завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад і розробка практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення функціонування організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення таких головних завдань:

· в історичному, правовому та порівняльному аспекті визначити теоретичний зміст прикордонного співробітництва, обґрунтувати його місце та роль у зовнішньоекономічній діяльності України;

· систематизувати форми, сфери, чинники, суб’єкти, принципи, функції та етапи розвитку прикордонного співробітництва;

· розкрити теоретичні аспекти поняття організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва та запропонувати шляхи його удосконалення, враховуючи сучасні соціокультурні умови і виклики європейської інтеграції;

· узагальнити зарубіжний і вітчизняний досвід функціонування організаційних форм прикордонної співпраці, виявити можливості та оцінити ефективність його застосування в сучасних економічних умовах України;

· проаналізувати особливості статистичного вимірювання рівня прикордонного співробітництва західного регіону України з позицій статистичних оцінок різних країн;

· окреслити перспективні напрямки використання міжкультурного менеджменту в механізмі прикордонної співпраці;

· розробити конкретні рекомендації щодо застосування економіко-математичного моделювання в управлінні прикордонним співробітництвом.

Об’єктом дослідження є прикордонне співробітництво західного регіону України в рамках євроінтеграційних процесів.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та особливості функціонування організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва.

Методи дослідження. У процесі дослідження в якості основного методу пізнання використано діалектико-системний підхід, згідно з яким усі процеси розглядаються й аналізуються у взаємозв’язку, взаємозалежності та розвитку. Для об’єктивного відображення проблематики організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва використано загальнонаукові методи. Зокрема, при розробленні та обґрунтуванні структури механізму співпраці застосовано методи групування, конкретизації, аналогії, логічний та історичний методи.

Теоретичною та методологічною основою дисертації є основні положення економічної теорії та сучасні теорії ринкової економіки, європейської інтеграції, міжнародного, стратегічного та міжкультурного управління, міжрегіонального співробітництва, міжнародного маркетингу та конкурентоспроможності, роботи вітчизняних і закордонних науковців, котрі займаються вивченням проблем прикордонного, транскордонного, міжрегіонального та євроінтеграційного співробітництва, а також дослідження структури організаційно-економічного, фінансово-кредитного, соціально-економічного та управлінського механізмів.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційної роботи полягає у поглибленні теоретико-методологічних положень та вдосконаленні організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва на основі міжкультурних досліджень. Основні результати дослідження, які представляють наукову новизну і виносяться на захист, такі:

вперше:

· обґрунтовано значення ділової культури як системотворчого елементу комплексної структури організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва, яка впливає на ділові відносини учасників і може спричиняти соціально-економічні та інші втрати в умовах полікультурності транскордонного регіону при реалізації стратегії євроінтеграції та зумовлює координацію дій регіональних органів влади задля дієвої відповіді на спільні виклики держав-сусідів;

удосконалено:

· методологію здійснення порівняльного аналізу ділових культур України та Польщі, що має практичне значення при організації спільного проведення футбольного єврочемпіонату;

· методичні підходи до вирішення статистичних проблем у зовнішньоторговельній діяльності України та Польщі, що передбачають спільне проведення митних процедур і налагодження спільного інформаційного поля;

· трактування змісту та структурного наповнення поняття „організаційно-економічний механізм”, що складається із традиційних елементів (методи, важелі, забезпечення), характерних для будь-якого об’єкта управління, та особливих, що залежать від конкретного об’єкта. Для прикордонного співробітництва такими особливими елементами є ділова культура та спільні виклики;

· класифікацію чинників, форм, суб’єктів і принципів прикордонного співробітництва, виокремлюючи ділову культуру учасників як привідний механізм співпраці та застосовуючи поділ принципів на загальні для міжнародної співпраці і специфічні для прикордонного співробітництва;

отримали подальший розвиток:

· розмежування термінів „міжнародне”, „міжрегіональне”, „прикордонне”, „транскордонне”, „трансприкордонне співробітництво”, шляхом більш глибшого, сутнісного підходу не лише до об’єкта співробітництва, але і з урахуванням особливостей суб’єктів, що беруть участь у самій співпраці, та враховуючи особливості мовних засобів при перекладі таких понять;

· пропозиції щодо удосконалення системи державного управління, освіти та місцевого самоврядування у частині сприяння розвитку прикордонного співробітництва.

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Теоретичне значення результатів дослідження полягає у поглибленні наукових знань про сутність прикордонного співробітництва та структуру організаційно-економічного механізму такої співпраці.

Теоретичні здобутки, отримані у процесі наукового дослідження, використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка при викладанні навчальних дисциплін „Менеджмент”, „Міжнародна економіка”, „Стратегічний менеджмент”, „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”, „Теорія організацій”, „Соціально-економічне прогнозування” (довідка №1541-Н від 16 квітня 2008 р.) та у навчальному процесі Української державної академії залізничного транспорту при підготовці фахівців зі спеціальності „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” у таких навчальних дисциплінах, як „Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні відносини” та „Методи прийняття управлінських рішень” (співавторство виданих УДАЗТ у 2006 році програми курсу, методичних вказівок і планів семінарських та практичних занять із названих дисциплін).

Практичну цінність пропозицій та рекомендацій автора підтверджено їх використанням профільними управліннями Львівської обласної державної адміністрації при розробленні стратегії та щорічної програми соціально-економічного розвитку Львівської області, а також при розробленні проектів щодо залучення інвестицій в економіку області та розвитку міжрегіонального прикордонного співробітництва (довідка № 5/13-3245/2-08-10 від 21 травня
2008 р.); структурними підрозділами Буської районної державної адміністрації при розробленні щорічної програми соціально-економічного розвитку Буського району Львівської області та при розробленні проектів щодо залучення інвестицій в економіку району (довідка № 22 від 12 січня 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладені у дисертації та виносяться на захист, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї, положення й розрахунки, які є результатом особистого дослідження здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та наукові результати дослідження доповідались, обговорювались і отримали позитивну оцінку на: міжнародних науково-практичних конференціях: „Сучасні проблеми управління” (м. Київ, 2001 р.), „Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (м. Львів, 2003 р.), „Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Львів, 2005 р.), „Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я” (м. Харків, 2005 р.), „Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти” (м. Київ, 2007 р.); щорічній науково-практичній конференції „Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (м. Львів, 2003 р.); Всеукраїнській науковій конференції „Подвигу народному жити у віках” (м. Харків, 2005 р.); міжнародній конференції молодих учених і студентів „Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід” (м. Тернопіль, 2008 р.); міжнародних наукових студентсько-аспірантських конференціях: „Україна в ХХІ ст.: формування економічної системи” (м. Львів, 2001 р.), „Актуальні проблеми формування економічної системи України” (м. Львів, 2002 р.), „Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку” (м. Львів, 2003 р.), „Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації” (м. Львів, 2004 р.), „Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” (м. Львів, 2005 р.), „Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні” (м. Львів, 2008 р.); І Всеукраїнській конференції студентів і аспірантів „Сучасні технології ведення бізнесу в Україні” (м. Київ, 2002 р.); ІІ міжвузівській науковій конференції студентів та аспірантів „Маркетинг і підприємництво в перехідній економіці” (м. Львів, 2002 р.).

Публікації. За основними положеннями наукового дослідження опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 2,82 д. а., з них 5 публікацій – у наукових фахових виданнях (1,45 д. а.), 16 – у матеріалах конференцій (1,37 д. а.). Окремі положення дисертаційного дослідження використано при написанні 9 навчально-методичних видань, загальний обсяг яких становить 13,7 д.а. (авторський внесок становить 5,2 д. а.).

Структура та обсяг дисертації. Відповідно до мети, завдань і логіки дослідження, визначено структуру дисертації, яка складається із вступу, трьох розділів, кожен з яких складається із трьох параграфів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст роботи викладено на 185 сторінках комп’ютерного набору. Робота містить 7 таблиць, 12 рисунків та 5 додатків. Список використаних джерел налічує 342 позиції і викладений на 26-ти сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету та визначено завдання, конкретизовано об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів дисертаційної роботи, подано інформацію про їх взаємозв’язок із науковими темами та апробацію основних положень, окреслено структуру та обсяг дисертації.

Перший розділ „Теоретичні основи прикордонного співробітництва” присвячений дослідженню еволюції поглядів на сутність прикордонного співробітництва. Дисертантом розмежовано категорії прикордонного, транскордонного, трансприкордонного, міжрегіонального, міжтериторіального, міжнародного співробітництва на основі порівняння визначень у правовій базі, міжнародній документації та наукових дослідженнях.

Узагальнюючи теоретичні підходи щодо прикордонного співробітництва і практику їх застосування, проводячи порівняльний аналіз сутності термінів, автор доходить висновку, що прикордонне співробітництво – це співпраця суб’єктів господарювання, пов’язана із перетином державного кордону, що може здійснюватися як за приватної, так і за владної ініціативи та проявлятися у різних організаційних формах.

Прикордонне співробітництво, на думку автора, є категорією, що включає транскордонне співробітництво як вищу організаційну форму прикордонного співробітництва, входить до поняття міжрегіонального співробітництва, може належати до міждержавного співробітництва і є одним із видів міжнародного співробітництва (рис. 1).

Прикордонна співпраця ґрунтується на загальних принципах міжнародних відносин, має також специфічні принципи функціонування, які отримали у даній роботі подальшу структуризацію та деталізацію. Окрім того, існують нормативні принципи транскордонного співробітництва, що зазначені в однойменному Законі України.

Дисертантом визначені та проаналізовані ряд чинників, котрі впливають на прикордонне співробітництво, що має свою етапність і потребує відповідної управлінської дії. Автор доводить системотворчість у прикордонній співпраці такого чинника, як соціокультурне середовище, що проявляється через ділові культури партнерів держав-сусідів.

Рис. 1. Прикордонне співробітництво як об’єкт управління

Ділова культура розглядається дисертантом через призму ієрархії складових загально-людської культури як соціально-економічний механізм розвитку взаємовідносин, що складається з матеріальної культури, культури виробництва і культури ділового спілкування (рис. 2).

Здобувач доходить висновку, що тепер, коли не лише східні кордони ЄС, але й кордони Шенгенської зони співпадають із західними кордонами України, прикордонне співробітництво України та Польщі є фактично співробітництвом України і ЄС, а тому має стати пріоритетом міжнародної, регіональної та євроінтеґраційної політик.

Система управління прикордонним співробітництвом реалізується через категорію організаційно-економічного механізму, котрий в узагальненому вигляді складається із таких структурних елементів: методи, важелі, форми, інструменти, стимули, правове забезпечення, нормативне забезпечення, інформаційне забезпечення, політика, стратегія, ділова (економічна, управлінська) культура.

Рис. 2. Місце ділової культури в ієрархії загальнолюдської культури

Таким чином, дисертантом доведено залежність структури організаційно-економічного механізму від об’єкту управління та вперше запропоновано включити до системотворчих його елементів ділову культуру.

Перелік таких елементів не є вичерпним і, залежно від етапності та завдань взаємодії, може доповнюватися іншими домінантами.

Другий розділ „Методологічно-статистичні засади прикордонного співробітництва західного регіону України” присвячений аналізу методології організації прикордонного співробітництва у відповідних формах, а також порівнянню статистичних оцінок міжнародної співпраці України і Польщі.

Автором наголошено, що реалізація прикордонної співпраці відбувається через використання суб’єктами такої співпраці відповідних організаційних форм. Ініціатива здійснення прикордонного співробітництва може походити як зверху, тобто від органів влади та самоврядування, так і знизу, тобто від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та мешканців прикордонних територій. За ознакою ініціатора співпраці дисертантом запропоновано вирізняти такі організаційні форми прикордонної співпраці, як класична (єврорегіон), що є власне транскордонним співробітництвом, одностороння (спеціальна (вільна) економічна зона, територія пріоритетного розвитку) та універсальна (спільне підприємництво), котра реалізується незалежно від дій влади.

У дисертації проаналізовано особливості створення та функціонування єврорегіонів, що включають територію західної України, зокрема Карпатського єврорегіону, єврорегіонів „Буг” і „Сян”, та виявлено причини, що гальмують ефективне функціонування цих утворень. Серед таких причин автором названо: відмінність повноважень органів місцевої влади по обидві сторони кордону; ментальні особливості, що формують відмінності ділової культури партнерів; неадекватність транспортної, кордонної та сервісної інфраструктури прикордоння.

На території Львівщини функціонують дві спеціальні економічні зони (СЕЗ) – СЕЗ „Яворів”, що охоплює прикордонний Яворівський район Львівської області та межує із самим обласним центром, і СЕЗ „Курортополіс „Трускавець”, що є фактично точковою зоною. Основні показники функціонування цих економічних зон наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика спеціальних економічних зон Львівщини

Показники / рік | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

Кількість проектів, що реалізуються на кінець року, одиниць

СЕЗ „Яворів”

СЕЗ „Курортополіс Трускавець” |

49

38

11 |

63

49

14 |

78

61

17 |

87

65

22 |

100

75

25 |

102

76

26 |

101

76

25

Надійшло інвестицій, млн. грн.

СЕЗ „Яворів”

СЕЗ „Курортополіс Трускавець”

Іноземних

СЕЗ „Яворів”

СЕЗ „Курортополіс Трускавець”

Українських

СЕЗ „Яворів”

СЕЗ „Курортополіс Трускавець” |

109,8

94,8

15,0

54,6

48,3

6,3

55,2

46,5

8,7 |

84,0

58,0

26,0

39,2

26,8

12,4

44,8

31,2

13,6 |

94,5

77,4

17,1

32,4

23,8

8,6

62,1

53,6

8,5 |

102,2

58,7

43,5

21,2

16,2

5,0

81,0

42,5

38,5 |

288,4

119,9

168,5

79,4

28,3

51,1

209,0

91,6

117,4 |

237,8

90,8

147,0

58,6

25,0

33,6

179,2

65,8

113,4 |

190,9

95,7

95,2

43,7

24,7

19,0

147,2

71,0

76,2

Обсяг виробленої продукції (робіт, послуг), без ПДВ та акцизного збору, млн. грн.

СЕЗ „Яворів”

СЕЗ „Курортополіс Трускавець” |

24,5

23,3

1,2 |

141,0

125,8

15,2 |

167,8

156,3

11,5 |

339,7

311,2

28,5 |

487,9

423,5

64,4 |

753,9

593,6

160,3 |

937,8

759,8

178,0

Як видно з даних таблиці, при двократному зростанні кількості проектів обсяг виробленої продукції за цей же період з 2000 р. до 2006 р. зріс у більш як 38 разів, причому обсяг іноземних інвестицій у СЕЗ „Яворів” знизився у 2006 р. вдвічі порівняно із 2000 р., а загальний обсяг інвестицій зберігається за рахунок зростання українських інвестицій. Співвідношення між українськими та іноземними інвестиціями у СЕЗ „Яворів” складає майже 3 / 1, фактично з 2002 р. тенденція цього співвідношення стабільна. Отримані дані дають підстави для сумнівів щодо ефективності такої організаційної форми, як СЕЗ, для розвитку міжнародного загалом і прикордонного зокрема співробітництва України.

Універсальною організаційною формою прикордонного співробітництва, на думку дисертанта, є спільне підприємництво, що являє собою добровільне об’єднання зусиль підприємців, що знаходяться по різні сторони кордону, у єдину юридично оформлену форму здійснення певних видів підприємницької діяльності. Серед таких видів можуть бути промислове чи сільськогосподарське виробництво, будівництво, збутові, транспортні, консультаційні, інформаційні, рекламні, посередницькі, маркетингові, фінансові, туристичні, рекреаційні та інші послуги, науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки тощо.

Однак здійснити статистичну оцінку їх діяльності, тим паче в рамках прикордонного співробітництва, доволі важко, оскільки вже майже десятиліття така категорія підприємств не виокремлюється у статистичних даних.

У процесі статистичного аналізу рівня прикордонного співробітництва автором виявлено також значні розбіжності у фіксуванні тих самих обсягів руху товарів через кордон статистичними органами сусідніх країн, зокрема України і Польщі, та з’ясовано причини таких дій.

Динаміку відмінностей у статистичних даних щодо взаємних товарообмінних операцій України та Польщі за останні роки подано такій таблиці.

Таблиця 2

Товарообіг між Україною та Польщею за даними національних статистичних відомств

Рік | Польська статистика | Українська статистика | Розбіжності в обсягах товарообігу, млн. дол. США

Експорт, млн. дол. США | Імпорт, млн. дол. США | Товарообіг, млн. дол. США | Імпорт, млн. дол. США | Експорт, млн. дол. США | Товарообіг, млн. дол. США

1996 | 977,8 | 418,5 | 1396,3 | 510,7 | 362,7 | 873,4 | 522,9

1999 | 702,2 | 338,4 | 1040,6 | 258,5 | 301,4 | 759,9 | 280,7

2000 | 798,2 | 475,4 | 1273,6 | 312,5 | 417,9 | 730,4 | 543,2

2001 | 1002,7 | 449,3 | 1452,0 | 450,8 | 497,4 | 948,2 | 503,8

2002 | 1180,5 | 491,6 | 1672,1 | 506,0 | 537,2 | 1043,2 | 628,9

2003 | 1561,2 | 744,6 | 2305,8 | 763,2 | 802,4 | 1565,6 | 740,2

2004 | 2031,1 | 1051,2 | 3083,3 | 968,7 | 979,9 | 1948,6 | 1134,7

2005 | 2584,0 | 1015,0 | 3599,0 | 1406,0 | 1010,0 | 2417,0 | 1181,4

2006 | 3927,9 | 1371,1 | 5299,0 | 2109,2 | 1344,5 | 3453,7 | 1845,3

Як видно з порівняльної таблиці, розбіжності в обсягах товарообігу між польською та українською статистикою впродовж останніх років фактично дорівнювали, або й перевищували обсяг українського експорту за українською статистикою та навіть обсяг українського імпорту.

Джерелом таких розбіжностей є дані польської статистики щодо польського експорту, що мав би відповідати даним української статистики щодо імпорту в Україну з Польщі, проте польські дані фактично вдвічі перевищують українські показники. Варто також зауважити, що тенденція до зниження таких відмінностей намітилась щойно у 2005 році.

Серед важливих завдань із розвитку прикордонної та регіональної співпраці є розбудова кордонних переходів зі спільним проведенням митних процедур, що дозволить уникнути статистичних відмінностей, підвищити доходи бюджету та оперативність проходження кордону.

Третій розділ „Шляхи удосконалення системи управління прикордонним співробітництвом” містить дослідження можливостей удосконалення механізму прикордонної співпраці, особливо за умов євроінтеґраційної стратегії. Автор зосереджує увагу на використанні міжкультурних студій та економіко-математичних методів у підвищенні ефективності прикордонного співробітництва.

У роботі доведено, що прикордонне співробітництво здійснюється в умовах полікультурності. Однак, взаємодія між представниками сусідніх культур зазвичай відбувається без урахування культурних відмінностей, виходячи лише із практичного інтересу. Проте сам інтерес чи його світосприйняття також є суттєвим елементом культури.

Автор доходить висновку, що нехтувати власне взаємодією, взаємопроникненням культур у процесі навіть виключно економічної співпраці стає безглуздим, так як культура і є власне потужним чинником, що каталізує або ж гальмує будь-яку іншу форму співпраці. Саме тому в організаційних координатах механізму економічної взаємодії визначальним аспектом стає ділова культура.

Ґрунтуючись на дослідженнях польського науковця Л. Сулковського та власних спостереженнях, дисертантом здійснений порівняльний аналіз польської та української ділових культур (табл. 3).

Таблиця 3

Порівняння ділових культур України та Польщі

Показники цінностей | Ієрархічність | Рівність | Індиві-дуалізм | Спіль-нотність | Висока ризиковість | Низька ризиковість

Україна | 49% | 51% | 44% | 59% | 51% | 55%

Різниця показ-ників України | Іє – Р

-2 | І – С

-15 | ВР – НР

-4

Польща | 38% | 53% | 33% | 63% | 57% | 48%

Різниця показ-ників Польщі | Іє – Р

-15 | І – С

-30 | ВР – НР

+9

Різниця показ-ників Україна – Польща | +11 | -2 | +11 | -4 | -6 | +7

Сума різниць показників | +13 | +15 | +13

Таким чином, дисертантом доведено переважання в українській діловій культурі таких цінностей, як ієрархічність, індивідуалізм та низька схильність до ризику, що відображається на інтенсивності прикордонної україно-польської співпраці та особливостях її механізму.

В умовах глобалізації світової спільноти, регіональної інтеграції окремих регіонів, що, як правило, відбувається з економічних інтересів, доцільно визначити місце, роль і форми впливу Церкви як суспільної інституції на розвиток процесів прикордонного співробітництва як історично початкової і невід’ємної ланки інтеграційних процесів, особливо становлення об’єднаної Європи.

Трансприкордонна співпраця покликана зняти соціальну та національно-релігійну напругу по обидві сторони кордону.

Дисертант, використовуючи найпростішу модель функції ефективності, яка є лінійною, типу

П (x1i, x2j, x3k) = ?aix1i + ?bjx2j + ?ckx3k (1)

де ai, bj, ck – вагові коефіцієнти, які визначають залежно від конкретної економічної ситуації, пропонує оцінювати ефективність прикордонного співробітництва.

У цій функції кожен чинник робить свій внесок певної ваги у загальну ефективність діяльності. Очевидно, що позитивно впливатимуть ті чинники, вагові коефіцієнти при яких будуть додатними. Якщо вагові коефіцієнти при певних чинниках набувають від’ємного значення, то ці чинники негативно впливають на загальну ефективність діяльності, і наше головне завдання полягатиме в тому, щоб значення цих чинників вибирати якомога менші.

Отже, найефективнішою буде прикордонна співпраця з набором чинників, за яких функція ефективності дорівнюватиме одиниці. Найменш ефективною буде прикордонна співпраця, в якій за деякого набору чинників функція ефективності набуватиме значення 0.

Проте об’єктивно та прямо оцінити ефективність прикордонної співпраці неможливо, тому оцінка може ґрунтуватися або ж на експертних методах, або ж на опосередкованих показниках, таких як рівень освіченості, зайнятість, індивідуальні та суспільні (громадські) доходи та ін.

Аналізуючи стан і перспективи україно-польського прикордонного співробітництва, дисертантом удосконалено структуру організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва, з вибудуванням динамічної його схеми, що подана на рисунку 3.

Так, автор визначає генеральну мету прикордонного співробітництва, якою є європейська інтеграція. На шляху до такої мети виникають проміжні спільні виклики, як у випадку України та Польщі – спільне проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році. Це зумовлює інтенсифікацію взаємодії партнерів на різних рівнях і спричиняє до формування політики, стратегії та філософії прикордонного співробітництва, а вже інтенсивна взаємодія веде до необхідності запровадження спільної статистики, формування ідентичної інформаційної бази, уніфікації методів, важелів та інструментів забезпечення співробітництва, що у тривалому періоді призведе до формування і використання спільної ділової культури прикордонного співробітництва.

Рис. 3. Динамічна схема організаційно-економічного механізму

українсько-польського співробітництва

У дисертаційній роботі зазначається, що динаміка розвитку прикордонного співробітництва залежить від бажання учасників такої співпраці на різних рівнях якнайшвидше реалізовувати спільні взаємовигідні ініціативи, зокрема у проведенні спільних митних процедур, що забезпечить автентичність статистичних даних. Однак досягти такого ефекту неможливо без цілеспрямованого толерантного вивчення особливостей ділової культури партнерів та її врахування у формуванні філософії взаємовигідної співпраці.

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено науково-теоретичні підходи і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо формування та удосконалення організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва як необхідної передумови успішної євроінтеграції української економіки в умовах глобалізації.

Результати дисертаційного дослідження дають підстави зробити такі висновки теоретико-методологічного та практичного спрямування.

1. Прикордонне співробітництво як система взаємовигідних відносин суб’єктів різних рівнів у різних сферах по обидві сторони державного кордону корелюється із синонімічними категоріями транскордонного, трансприкордонного, міжрегіонального, міжтериторіального, міжнародного співробітництва.

2. Існування кордону зумовлює не лише фізичні перешкоди, але також свідчить про існування відмінних ділових культур, що є важливим чинником прикордонного співробітництва. Ділова культура формується під впливом цілої ієрархії культур – загальнолюдської, національної, професійної, організаційної (корпоративної), і є привідним механізмом прикордонної співпраці. Незнання особливостей ділових культур партнерами призводить до неадекватного трактування ідентичних категорій, спричиняє економічні та часові втрати, робить прикордонне співробітництво неефективним.

3. У рамках загальнолюдської культури сформувалися загальні принципи міжнародних відносин, на яких ґрунтується також прикордонна співпраця, і специфічні принципи функціонування такого співробітництва. Національні культури країн-партнерів спричиняють відмінності у трактуванні тих самих принципів і появу відповідних чинників розвитку або ж стримування прикордонної співпраці.

4. Прикордонне співробітництво реалізується у відповідних організаційних формах. Класичною формою прикордонного співробітництва є єврорегіони як пріоритетна модель взаємодії прикордонних місцевих влад сусідніх держав. Проблематикою сконцентрованих у західному регіоні України єврорегіонів („Карпатський єврорегіон”, єврорегіони „Буг” і „Сян”) є неоднорідність територій, відмінності повноважень органів місцевого самоврядування по обидві сторони кордону та намагання включення до єврорегіонів адміністративних територій не нижче наступного за урядовим рівня по ієрархії, що створює невідповідність поставленим завданням.

5. Односторонньою формою розвитку прикордонного співробітництва є спеціальні (вільні) економічні зони, якими на заході України є СЕЗ „Яворів” – найбільш класична економічна зона, а також СЕЗ „Курортополіс „Трускавець” та СЕЗ „Інтерпорт Ковель”, однак дані статистичного аналізу свідчать про недостатню дієвість такої форми у розвитку прикордонного співробітництва.

6. Універсальною формою як міжнародного загалом, так і прикордонного співробітництва зокрема є спільне підприємництво, що не потребує безпосереднього залучення органів влади чи місцевого самоврядування, а тому найбільше відповідає принципу свободи вибору діяльності та є найдійовішим інструментом прикордонної співпраці. Проте, припинення здійснення окремого статистичного спостереження за такою формою підприємництва ускладнює оцінку важливості такої форми серед інших форм прикордонного співробітництва.

7. Ґрунтовною проблемою в аналізі рівня прикордонної, транскордонної та міжнародної співпраці загалом є статистична база, що формується за відмінними методиками по різні сторони кордону. Підтвердженням цьому є дані щодо імпорту в Україну з Польщі, що, згідно з українською статистикою, більш як удвічі менші порівняно з відповідними польськими даними щодо обсягів експорту в Україну. Натомість, польська статистика фіксує значно нижчий рівень імпорту з України, ніж це декларується українською стороною, коли йдеться про експорт у Польщу. Це є яскравим свідченням заниження митної вартості товару при ввезенні його і декларуванні українським митним і податковим органам, а також підтверджує наявність фактів зловживання при експорті з України з метою незаконного відшкодування ПДВ.

8. Прикордонне співробітництво, як і будь-яка діяльність, потребує оцінки ефективності, що можливо здійснити за допомогою економіко-математичних методів, зокрема лінійного програмування, проте невідповідність статистичних даних країн-сусідів не дає змоги робити науково обґрунтовані висновки щодо ефективності прикордонної співпраці, а є підставою для розробки рекомендацій щодо реформування підходів та інституцій у здійсненні міжнародного співробітництва.

9. Система управління прикордонним співробітництвом реалізується через організаційно-економічний механізм, котрий складається із ряду структурних елементів, найважливішими з яких є ділова культура або ж соціокультурне середовище, а також сучасні виклики, пов’язані зі спільними транскордонними ініціативами, що спричиняють потребу розробки політики, стратегії та формування філософії взаємодії.

Таким чином, теоретичне обґрунтування змісту і особливостей управління прикордонною співпрацею та порівняльний аналіз ділових культур і статистичних даних сусідніх країн дало змогу сформулювати в дисертації цілісний науковий підхід до удосконалення організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва у світлі євроінтеграційних процесів з метою формування спільних ділових і соціальних стандартів та філософії взаємовигідного співробітництва.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

Тези доповідей на конференціях:

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

Навчально-методичні видання:

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.