МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІГНАТЕНКО МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 334.716:330.3

ЕКОНОМІЧНІ РЕГУЛЯТОРИ ЕФЕКТИВНОГО
РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність: 08.00.05 – розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ужгород – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Гаврилко Петро Петрович,

Ужгородський навчальний центр Київського

Національного торговельно-економічного

університету МОН України, завідувач кафедри

економіки, бухгалтерського обліку і фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Музиченко Анатолій Степанович,

Уманський державний педагогічний

університет імені Павла Тичини МОН України,

завідувач кафедри економіки підприємства

кандидат економічних наук

Папп Василь Васильович,

Закарпатська обласна державна адміністрація,

м. Ужгород, заступник начальника головного

управління - начальник управління зведеного

аналізу та стратегічного розвитку головного

управління економіки

Захист відбудеться 19 лютого 2008 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в Ужгородському національному університеті за адресою:

88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою:

88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий “18” січня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О.Г. Чубарь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах утвердження України як високорозвиненої соціально орієнтованої держави ринкового типу головна мета розвитку промисловості полягає у створені сучасного промислового комплексу, здатного в умовах інтеграції та глобалізації розв’язувати важливі завдання соціально-економічного розвитку й утверджувати Україну як високотехнологічну державу.

Пошук оптимальної стратегії і тактики економічного й соціального розвитку спрямований на створення умов для активізації внутрішніх джерел економічного зростання, максимального використання регіональних ініціатив.

Усе це зумовлює необхідність уживання цілеспрямованих заходів державної регіональної економічної політики, які б дали змогу забезпечити ефективне стимулювання процесів прогнозування та планування розвитку промислових підприємств регіону.

Ефективний розвиток підприємств неможливий без забезпечення гнучкості, активізації інноваційного процесу, удосконалення законодавчої бази.

Проблеми розвитку промислових підприємств регіону перебувають у центрі уваги вітчизняних та зарубіжних учених: В.П. Александрової, О.М. Алимова, Ю.М. Бажала, В.Ф. Беседіна, В.М. Бородюка, А.С. Гальчинського, В.Г. Геєця, М.С. Герасимчука, В.Е. Коломойцева, В.П. Мікловди, А.С. Музиченка, В.В. Паппа, М.Г. Чумаченка, Г.А. Швиданенко, В.Я. Шевчука, Г.К. Ялового, Е. Долана, Д. Кейнса, К. Кларка, Д. Ліндсея, Е. Мандела, А. Маршалла, В. Парето, Д. Расса, У. Томпсона та інших. Проте, окремі аспекти потребують детальнішого опрацювання. Так, недостатньо вивченими є питання стійкості і гнучкості промислових підприємств регіону в умовах трансформаційних перетворень. Наукою і практикою недостатньо досліджена залежність економічного потенціалу як чинника ефективного розвитку промислових підприємств від регіональних важелів формування їх амортизаційної політики.

Актуальною залишається розробка стратегії вдосконалення економічного механізму регулювання ефективного розвитку промислових підприємств регіону в умовах маркетингової орієнтації.

Усе це обумовило вибір теми нашого дослідження “Економічні регулятори ефективного розвитку промислових підприємств”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені в межах науково-дослідної роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини “Аналіз економічного і соціального стану регіону та визначення пріоритетів і перспектив його розвитку” (державний реєстраційний номер 0106U12337) і “Програми стабілізації та розвитку промисловості Київської області на період до 2010 р.”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка стратегії вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання ефективного розвитку промислових підприємств регіону в умовах маркетингової орієнтації.

Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:

- методологічне обґрунтування стану державного регулювання ефективного розвитку промислового виробництва регіону і гнучкості підприємства в умовах трансформаційної економіки;

- аналіз інноваційної політики підприємств регіону в умовах маркетингової орієнтації як об’єкта інноваційного менеджменту;

- поглиблення концептуальних засад розробки та реалізації стратегії формування трудового, інвестиційного та інноваційного потенціалів промислових підприємств регіонального підпорядкування;

- аналіз впливів інноваційної і податкової політики та інвестиційних процесів на розвиток промислових підприємств регіону;

- виокремлення об’єктивних передумов і обґрунтування теоретичних підходів до визначення комплексу показників оцінки розвитку промислових підприємств Київського регіону;

- дослідження сучасних тенденцій економічного потенціалу як регулятора ефективного розвитку промислових підприємств регіону;

- розробка моделі економічного регулювання ефективного розвитку промислових підприємств та методик оцінки трудового, інвестиційного та інноваційного потенціалів промислових підприємств регіону.

Об’єктом дослідження є процес економічного розвитку промислових підприємств регіону в умовах системної трансформації економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та науково-практичні засади економічного регулювання ефективного розвитку промислових підприємств Київського регіону.

Методи дослідження. У процесі підготовки дисертаційної роботи було використано такі методи наукових досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формулювання висновків), дедуктивної логіки (аналіз складових виробничого потенціалу, виявлення факторів упливу на потенціал підприємства, визначення показників, які його характеризують), статистико-економічний (аналіз об’єктивних умов формування механізму ефективного розвитку промислових підприємств регіону), системний (визначення змісту досліджуваних видів потенціалів підприємства), індексний метод і метод статистичних групувань (аналіз динаміки й оцінки стану структурно-територіальних пропорцій в інвестиційній сфері міст і районів Київської області), монографічний (розробка методик оцінки трудового, інвестиційного та інноваційного потенціалів промислового підприємства), математичного моделювання (розробка моделі економічного регулювання розвитку промислових підприємств регіону), розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка механізму ефективного розвитку промислових підприємств).

У дисертації в якості джерел інформації та дослідження використано літературу з проблем теорії і практики економічного регулювання розвитку промислових підприємств, законодавчі та нормативні акти України, що стосуються реформування економіки та інвестиційної політики держави, матеріали Державного комітету статистики України і Головного управління статистики в Київській області.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані в процесі дослідження наукові результати в сукупності на теоретичному та прикладному рівнях розв’язують комплекс проблем, пов’язаних із формуванням засад наукового підходу до здійснення процесу економічного регулювання ефективного розвитку промислових підприємств регіону. Основні результати, які становлять наукову новизну, полягають у тому, що вперше:

· на основі дослідження промислових підприємств регіону інтегровано економічні регулятори їх ефективного розвитку;

· запропоновано алгоритм застосування та динамічну модель економічного регулювання розвитку промислових підприємств;

у дослідженні зазнали подальшого розвитку питання:

- системного регіонального підходу до організації ефективного розвитку промислових підприємств;

- організаційно-економічного механізму регулювання промислового виробництва в умовах трансформаційної економіки, тенденцій його розвитку та адаптації в умовах ринкових перетворень;

- забезпечення економічних умов стійкості промислового виробництва і гнучкості підприємства в умовах інноваційної політики;

- формування економічного потенціалу як чинника ефективного розвитку промислових підприємств;

- аналізу впливів інноваційної і податкової політики та інвестиційних процесів на розвиток промислових підприємств регіону;

удосконалено:

§ методику оцінки економічного потенціалу підприємств та його складових (вартісних оцінок трудового, інвестиційного та інноваційного потенціалів);

§ можливості застосування теорій автономних інвестицій для наукового обґрунтування інвестиційного процесу в умовах ринкових перетворень.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що ряд запропонованих методичних підходів та рекомендацій використано регіональними органами управління, зокрема, при реалізації Програми стабілізації та розвитку промисловості Київської області на період до 2010 р. в частині розробки схем її розвитку з урахуванням гнучкості промислового підприємства (довідка від 11.01.2006 р.).

Застосування методик оцінки трудового, інвестиційного та інноваційного потенціалів дало можливість сформувати ефективний економічний механізм регулювання розвитку ВАТ “Яготинський маслозавод” м. Яготина (акт від 19.02.2007 р.).

Основні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи можуть бути використані в практичній діяльності промислових підприємств.

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі економічного факультету Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди при викладанні таких курсів: “Економіка підприємства”, “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання, планування діяльності підприємства” (довідка від 17.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій пропонується авторський підхід до розробки методологічних і науково-практичних положень щодо проблеми економічного регулювання ефективного розвитку промислових підприємств регіону. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у даному дослідженні використано лише положення і висновки, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Інвестиції ХХІ століття в контексті програми ООН “Цілі розвитку тисячоліття” (Уманський ДПУ імені Павла Тичини, червень 2005 р.); “Ринкові перетворення в Україні: проблеми регулювання” (Уманський ДПУ імені Павла Тичини, жовтень 2005 р.); “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (м. Луцьк, червень 2006 р.) та на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наукові засади економіки і управління розвитком освіти” (Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди, квітень 2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у восьми наукових працях загальним обсягом 7,05 др. арк., серед них — чотири колективні монографії (3,05 др. арк.), один навчальний посібник (1,8 др. арк.) та три статті у збірниках наукових праць ( 2,2 др. арк.).

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 220 сторінок, який включає 24 таблиці, 12 рисунків, із яких 1 займає всю площу сторінки, 10 додатків на 35 сторінках, список використаних джерел із 203 найменувань на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, висвітлено наукову новизну одержаних результатів та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію основних положень.

У першому розділі "Методологічні основи розвитку промислових підприємств регіону в умовах трансформаційної економіки" проведено аналіз концептуальних і методологічних підходів до проблеми регулювання ефективного розвитку промислового виробництва регіону і гнучкості підприємства в умовах ринкових перетворень.

У структурі державного регулювання розвитку підприємств регіону виділено декілька напрямів: загальнополітичне регулювання в руслі державної регіональної політики; загальне економіко-правове регулювання, що здійснюється через установлення загальнодержавних правил, процедур, конкретних норм державного і регіонального поділу власності, природних ресурсів, фінансів; державна селективна підтримка регіонального розвитку підприємства.

Розвиток підприємств засобом використання внутрішнього потенціалу регіону активізується внаслідок прагнення регіонів у рамках ЄС до більшої автономії, що призводить до перенесення акценту з прямого державного регулювання розвитку на стимулювання й заохочення формування автономного механізму розвитку підприємств у регіонах.

Регіональна політика покликана сприяти самостійності і саморозвитку промислових підприємств, вибору оптимального розвитку ресурсів регіону і підвищенню його конкурентоспроможності шляхом упровадження підсистеми інноваційного менеджменту.

Визначальним пріоритетом державної політики має стати структурна перебудова промисловості, розвиток інноваційної моделі економічного зростання, утвердження України як високотехнологічної держави. Структурна перебудова економічних галузей, технологічне оновлення промисловості, широке використання досягнень науки і техніки — обраний стратегічний курс країни на інноваційний розвиток. Динаміка зростання виробництва у високотехнологічних галузях та темпи збільшення експорту їх продукції засвідчують наявність науково-технологічного потенціалу, що здатний забезпечити економічний прогрес України.

У 2005 р. промисловими підприємствами України вироблено продукції і надано послуг на 188,6 млрд. грн., що на 14,2% більше, ніж у 2004 р. У 2004 р. виробництво в порівнянні з попереднім роком зросло на 13,2%.

На сучасному етапі актуальним залишається подальший розвиток регіональної промисловості через підвищення ступеня гнучкості підприємств, їх пристосування до потреб ринку.

Регулювання за допомогою економічних методів сприяє збереженню права промислових підприємств на вільний вибір стратегії розвитку. Економічне регулювання при цьому здійснюється фіскальним, бюджетним, податковим, грошово-кредитним, амортизаційним та іншими регуляторами регіональної економічної політики.

Реалізація інноваційної політики підприємства, розробка інноваційної програми та організаційний супровід інноваційних процесів спрямовані на забезпечення конкурентних переваг і підвищення ефективності маркетингового управління підприємством. Це забезпечується за рахунок розробки та реалізації інноваційних продуктів і передбачає реалізацію всього циклу робіт від дослідження інноваційного клімату, інноваційного потенціалу, розробки пакету інноваційних проектів підприємства до безпосередньої їх реалізації, що сприяє ефективному розвитку промислових підприємств регіону.

Маркетинговий підхід до інноваційної діяльності передбачає вибір стратегії, яка б здійснювалася на основі аналізу існуючих і прогнозуванні майбутніх стратегічних потреб, стратегічної сегментації ринку, прогнозуванні життєвих циклів майбутніх товарів, аналізі конкурентоспроможності власних товарів і товарів конкурентів, прогнозуванні механізму дії закону конкуренції.

У результаті проведеного аналізу інноваційної діяльності підприємства в умовах маркетингової орієнтації визначено, що підвищення ефективності його економічного розвитку повинно базуватися на маркетинговій концепції обґрунтування вибору інноваційної політики, широкому використанні маркетингового інструментарію.

На основі проведеного дослідження виділено напрями подальшого розвитку промислових підприємств регіону, що сприятиме ефективному використанню та відтворенню їх економічного потенціалу.

Враховуючи вищезазначене, ми розглядаємо економічний потенціал підприємства як сукупну здатність наявних у підприємства економічних ресурсів максимально забезпечувати можливе виробництво товарів і послуг, що користуються платоспроможним попитом на ринку, з метою отримання прибутку та задоволення соціальних потреб.

Виходячи з цього, економічний потенціал підприємства – це потенційний прибуток, а його загальний обсяг може бути визначений як сума складових потенціалу більш низького порядку, виражених у грошовому еквіваленті за формулою:

ЕП=Tп+In+Iнn,

де ЕП - сумарний економічний потенціал;

Tп - трудовий потенціал;

Iп - інвестиційний потенціал (капітал);

Iнп - інноваційний потенціал.

Запропонована методика виміру економічного потенціалу промислового підприємства дає можливість виявити й оцінити резерви економічної системи підприємства, а також проаналізувати економічний механізм його розвитку.

У другому розділі “Організаційно-економічні механізми регулювання розвитку промислових підприємств регіону” нами проаналізовано об’єктивні передумови та перспективи розвитку промислових підприємств регіону. Виявлено, що сучасний монетаризм виступає теоретичною та ідеологічною основою реформування економіки України, її регіонів.

В умовах сучасних ринкових відносин та перехідної економіки Україна потребує дієвих засобів вирішення проблем, пов’язаних із ефективним розвитком промислових підприємств регіонів. Міністерством промислової політики розроблено державну Програму розвитку промисловості на 2003 – 2011 рр. Програма базується на концепції державної промислової політики і пропонує розвиток промисловості шляхом системного залучення сучасних організаційних, інтелектуальних, матеріальних, інформаційних, кадрових та інших ресурсів.

Промислові підприємства Київщини все більше починають адаптуватися до законів ринкової економіки і тому їм усе частіше доводиться розглядати питання загальноекономічних та фінансових проблем: платоспроможності, стійкості, прибутковості і рентабельності. Як показала практика, життєво важливим показником для підприємства є рентабельність активів – основа майбутніх успіхів. Шляхом проведення спеціальної маркетингової політики підприємство може впливати на ціни, продаж, попит, витрати виробництва.

Для того, щоб правильно вибрати базу для порівняння і зробити перспективні висновки, а також для проведення більш детального аналізу діяльності промислового підприємства, необхідно розглянути показники, які впливають на рентабельність активів. Комплексний підхід до розрахунку ефективності виробничої діяльності промислового підприємства дає можливість уникнути помилок при виборі бази для порівняння і визначення причин недостатнього рівня рентабельності продажу.

Аналізуючи показники, необхідні для розрахунку рівня рентабельності продажу продукції АТЗТ “Обухівський молзавод”, ТОВ “Кагма”, ЗАТ “Надія” (табл. 1), бачимо, що, маючи позитивне значення рентабельності продажу, ще не можна говорити про ділову активність підприємства, оскільки рентабельність продажу не показує ефективності використання майна підприємства, тобто його активів (підсумок балансу підприємства).

Таблиця 1

Початкові показники, необхідні для розрахунку рівня рентабельності продажу продукції промислових підприємств у 2003 – 2004 рр.

Показник | АТЗТ “Обухівський молзавод” | ТОВ “Кагма” | ЗАТ “Надія”

2003 | 2004 | 2003 | 2004 | 2003 | 2004

1 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

1. Реалізована продукція (млн.грн.) | 20101,6 | 27238,0 | 39182,0 | 37789,3 | 7876,4 | 21031,1

2.Собівартість реалізованої продукції (млн.грн.) | 17068,4 | 23128,5 | 30572,9 | 30247,0 | 5974,8 | 18456,9

2.1.Матеріальні витрати (млн.грн.) | 14266,9 | 19553,8 | 26380,6 | 24487,4 | 5671,8 | 18102,0

2.2.Трудові витрати (млн.грн.) | 2861,5 | 3574,7 | 4192,3 | 5759,6 | 303,0 | 354,9

3.Чистий прибуток (млн.грн.) | 3033,2 | 4109,5 | 8609,1 | 7542,3 | 1901,6 | 2574,2

Відсутність в Україні вихідних передумов функціонування господарської системи, висунутих самим монетаризмом, призводить до поглиблення кризи й укорінення монополізму. Економічні дії уряду призводять до підриву тієї об’єктивної бази, за якої в Україні могла б бути застосована в майбутньому монетаристська модель.

Зміст грошово-кредитної політики у 2005 p. визначався особливостями зростання економіки України. Нові умови здійснення монетарної політики завдяки динаміці економічного зростання створили і змінили характер взаємозалежності між основними макроекономічними параметрами. Економіка набула властивості поглинати гроші (у великих обсягах) без зростання темпів інфляції. Якщо у 2005 р. при зростанні ВВП на 9,1% монетарна база збільшилася на 37,4%, а рівень інфляції становив 6,1%, то у 2001 p. ці показники становили відповідно 5,9, 40,0 і 25,8%.

Однак це не дало можливості забезпечити відповідність динаміки грошової пропозиції і неінфляційного росту ВВП, оскільки за багатьма видами промислової продукції середні ціни були вищими від світових. Наявна грошова маса української економіки надзвичайно мала: 1996 р. – 11,48% ВВП, 1998 р. – 15,31%, 1999 р. – 16,92%, 2005 р. – 18,55% (для порівняння: у Німеччині коефіцієнт монетизації в 1985-1995 рр. коливався в межах 57,4-62,1%, у США – 57-69,1%, у Японії – 91,9-112,7%, у Китаї – 49,7-96,1%). Про невідповідність грошової маси обсягу ВВП і стихійно сформованого рівня цін свідчить також той факт, що за багатьма видами промислової продукції середні ціни вищі від світових, тому вдосконалення механізму регулювання розвитку промислового підприємства стало об’єктивною необхідністю.

У дисертаційному дослідженні запропоновано вибір комплексу фінансово-економічних показників оцінки розвитку промислових підприємств Київського регіону, проведено оцінку їх діяльності в розрізі досягнення економічної стійкості, здатності до відновлення та, як наслідок, ефективності в управлінні розвитком їх діяльності; вивчено основні показники, які характеризують успішність, сильні та слабкі сторони діяльності підприємства.

Виявлено, що з розвитком різних форм власності змінилася структура інвестицій. Так, у 2000 р. на частку державних підприємств України припадало 38,99 % від загальної суми вкладених інвестиційних ресурсів, що на 27,37% менше, ніж у 1990 р.

Згідно з даними Держкомстату України обсяг залучених іноземних інвестицій на початку 2002 р. становив лише 2443,6 млн. $, на початок 2003 р. – 2821,5 млн. $ і на початок 2004 р. – 3314,6 млн. $.

Установлено, що головна мета розвитку промисловості полягає у створенні сучасного, інтегрованого у світове виробництво промислового комплексу, здатного в умовах інтеграції та глобалізації розв’язувати основні завдання соціально-економічного розвитку регіонів України.

Визначено, що обсяг інвестиційних укладень у найпотужніші підприємства відповідає основному положенню гіпотези прибутку. Підвищення збитковості промислових підприємств спонукало до зниження можливостей інвестування за рахунок позикових джерел для українських підприємств в умовах розвитку ринкових відносин через перманентний нестаток ліквідних ресурсів стосовно маси товарів і наявних виробничих потужностей. Так, пропозиція грошей М1 стосовно ВВП в Україні становила в 1997 р. 7,7%, у 1998 р. – 3,6%, у 1999 р. – 10,1%, у 2000 р. – 10,8%, у 2005 р. – 12,0 %. Це призвело до дефіциту грошей і великого дефіциту строкових депозитів, валютних коштів, коштів клієнтів за трастовими операціями банків та цінних паперів власного боргу банків і в цілому до падіння платоспроможного попиту і нарощування кризи збуту.

У процесі проведеного аналізу ми виокремили фактори, що визначають рівень інвестиційної активності промислових підприємств регіону. Серед них — наявність (чи відсутність) прибутку; привабливість операцій із державними цінними паперами; розмір ставки банківського відсотка; наявність (чи дефіцит) ліквідних ресурсів.

Проведений аналіз підходів і методичних рекомендацій оцінки економічної ефективності інвестицій дав можливість зробити такі висновки: для створення моделі оцінки економічної ефективності інвестицій необхідно широко використовувати динамічні методи; оцінка економічної ефективності повинна мати комплексний характер і враховувати всю повноту зовнішнього впливу (екологічних, соціальних та інших факторів) і внутрішніх можливостей (ризики, урахування невизначеності).

У процесі аналізу визначено критерії, які доцільно використовувати в оцінці інвестиційних проектів: чиста поточна вартість (Net Present Value, NPV); індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index, PI); внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR); строк окупності інвестицій (Payback Period, PP).

У дослідженні зроблено висновок про те, що реорганізація, санація і банкрутство неплатоспроможних промислових підприємств будуть сприяти оздоровленню інвестиційного клімату.

Формування податкового механізму і фінансової політики регіону суттєво впливає на розвиток промислового підприємства. Податковий тиск на економіку регіонів України у 2005 р. не зменшився. Сума податків (із власними доходами бюджетних організацій та приростами невідшкодованого ПДВ) порівняно з 1999 p. збільшилася на 31%, тоді як реальний ВВП – на 6%. Податки на підприємствах перевищують балансовий прибуток у народному господарстві майже вдвічі, що призводить до приховування прибутку і розвитку тіньового обігу.

У результаті такого стану справ очевидною є необхідність встановити рівень податкового навантаження відповідно до витрат державного бюджету, які постійно контролюються. Крім цього, можна запроваджувати фінансування життєво важливих сфер (оборона, охорона здоров’я, наука, освіта) за рахунок додаткової емісії, у будь-якій формі, зокрема, проводити покриття бюджетного дефіциту регіонів при фінансуванні соціальної сфери, природоохоронних заходів, розвитку інфраструктури тощо.

На нашу думку, загальний перелік податків можна доповнити соціальними платежами з метою зосередження фінансових ресурсів і одночасним забезпеченням контролю над витратами.

Створення системи пільгового кредитування найбільш значущих видів виробництва під заставу майбутнього виробництва продукції забезпечує підприємствам реальний ринок збуту готової продукції і сприяє формуванню раціональної структури суспільного виробництва.

Для формування ефективної податкової політики необхідно, насамперед, оцінити ступінь впливу тієї чи іншої групи податків на кінцеві результати діяльності підприємства або на його чистий прибуток. Стимулюванням ділової активності і сприянням поповненню бюджету за допомогою податків, які мають високий ступінь гнучкості, можна формувати ефективну податкову політику і впливати на діяльність і розвиток промислових підприємств регіону.

У третьому розділі “Стратегія вдосконалення економічного механізму регулювання ефективного розвитку промислових підприємств регіону в умовах маркетингової орієнтації” розроблено і рекомендовано інтегровану комплексну систему управління інноваційною діяльністю підприємств регіону на основі маркетингу, яка включає такі підсистеми: маркетингових досліджень інноваційної позиції підприємства; формування інноваційної політики; організації інноваційної діяльності; мотивації інноваційної діяльності, систему аналізу інноваційної діяльності; контролінгу інноваційної діяльності.

Запропоновано методику оцінки ступеня сприятливості інноваційного клімату, достатності інноваційного потенціалу.

Використання методики визначення пріоритетів інноваційного розвитку підприємства дало можливість зробити висновок про те, що для більшості досліджуваних підприємств пріоритетним напрямом є вдосконалення маркетингової політики.

Постійне вдосконалення головної продуктивної сили суспільства – людини – сприяє підвищенню ефективності виробництва і підприємства загалом.

Встановлено, що розмір трудового потенціалу визначається обсягом витрат на відтворення трудових ресурсів і повинен дорівнювати розміру прибутків, які одержує функціонуюча робоча сила. Витрати на відтворення трудових ресурсів відшкодовуються у вигляді заробітної плати працівників і у формі бюджетних інвестицій у забезпечення життєдіяльності функціонуючих трудових ресурсів та підготовку їхнього нового поповнення.

Увесь прибуток від виробничої діяльності підприємства можна умовно поділити на три частини за напрямами використання: прибуток, що спрямовується на відтворення інвестиційного та інноваційного потенціалу підприємства у формі фінансування капітальних вкладень; прибуток, що спрямовується на відтворення трудового потенціалу підприємства у формі заробітної плати та інших виплат соціального характеру персоналу підприємства; прибуток, що спрямовується для перерозподілу в бюджети різних рівнів у формі податків та інших платежів.

Запропонована методика оцінки трудового потенціалу промислового підприємства дала можливість підрахувати загальну економічну оцінку трудового потенціалу Київського регіону. Вона становить 1801632 тис. грн. Трудовий потенціал працівників із середньою освітою становить найбільший відсоток (63,4) у структурі економічної оцінки.

Визначено орієнтири стратегії формування інвестиційних ресурсів регіону для забезпечення структурних трансформацій.

Набула подальшого розвитку модель упровадження та реалізації стратегії формування інвестиційних ресурсів регіону за рахунок обґрунтування системи правил прийняття управлінських рішень із визначенням їх цільової аудиторії.

Для вибору стратегії формування інвестиційних ресурсів у галузевому розрізі з позиції забезпечення розвитку промислових підприємств регіону повинні стати такі критерії: економічний (оцінка дефіциту інвестиційних джерел та потреби в інвестиційних ресурсах); технологічний (оцінка інноваційної спрямованості та конкурентоспроможності на зовнішніх ринках); соціальний (оцінка рівня зайнятості, інтелектуалізації праці, матеріального добробуту). Охарактеризовано стратегії формування інвестиційних ресурсів на основі матричного підходу, що дозволяє порівнювати довгострокову привабливість та конкурентоспрямованість об’єкта дослідження.

Обґрунтовано принципові напрями і завдання вдосконалення механізму стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку на регіональному рівні, який включає систему заходів, важелів та регуляторів цілеспрямованого впливу на процес формування інвестиційних ресурсів. Визначено, що перехід до інвестиційно-інноваційної соціально орієнтованої моделі економічного розвитку промислових підприємств у контексті потенціалу інвестиційних ресурсів потребує наукових розробок у таких напрямах: створення концепції просування інвестиційного іміджу регіону через інформаційний простір; визначення інновації як критерію ефективності й доцільності формування інвестиційних ресурсів; оптимізації фінансового та правового забезпечення процесу формування інвестиційних ресурсів; стимулювання інвестицій у людський капітал.

Запропоновано методику здійснення економічної оцінки інвестиційного та інноваційного потенціалів промислового підприємства.

Рекомендовано заходи щодо реагування на зміни інноваційної позиції досліджуваних підприємств.

Із метою вдосконалення діючих технологій, підвищення якості й поліпшення технічних характеристик продукції запропоновано ряд заходів щодо впровадження у виробництво ВАТ “Яготинський маслозавод” нового обладнання й освоєння нових технологій. Це дало можливість отримати у 2005 р. продукції (з урахуванням нових видів) на суму 2368,0 тис. грн. Витрати на впровадження у 2005 р. становили 619,2 тис. грн. Сума прибутку при цьому склала 162,4 тис. грн.

Розроблено динамічну модель економічного регулювання розвитку промислового виробництва та проведено аналіз практичних аспектів її застосування.

Запропоновано варіант моделі, яка робить технологічний супровід процесу первинного запуску ланцюга “завод – Торговий будинок”.

Використано методику, яка дає можливість визначити тимчасові залежності товарних потоків. Досліджено фактори впливу на процес первинного запуску підприємства. Розроблено практичні рекомендації та алгоритм застосування математичної моделі для планування ефективного розвитку промислового підприємства регіону (рис. 1).

Модель застосовано до діючих підприємств (нещодавно заснованих і тих, що перебувають у стадії розвитку) із урахуванням їх експлуатаційних даних. Технологію застосовано для планування діяльності Торгового будинку. Спрогнозовано обсяг реалізації виробленої продукції на кінець третього року фактичної експлуатації в сумі 41357,22 тис. грн.

Основним джерелом удосконалення ефективного розвитку промислових підприємств Київщини визначено процес пошуку та впровадження невикористаних резервів. Потенційними є інноваційні технології та організаційні резерви з можливостями розвитку виробництва і його інтенсифікації за рахунок ефективного регулювання, удосконалення організації праці й управління.

ВИСНОВКИ

Основними науковими результатами дисертаційного дослідження є обґрунтування методологічних засад, удосконалення методичних підходів, розробка стратегії і обґрунтування технології економічного регулювання ефективного розвитку промислових підприємств регіону.

Проведені дослідження дали можливість зробити такі висновки:

1. Системний підхід, закладений в основу регіональної політики, дозволяє розглядати регіон як об'єкт стратегічного управління і як систему, що складається з ряду функціональних підсистем.

У розвитку сучасної регіональної економічної політики виділено основні типи закономірностей: загальноекономічні, трансформаційні.

Політика регіону має стати основним регулятором мобілізації і концентрації ресурсних та інституціональних чинників для підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, їх структурно-інноваційного оновлення, соціальної спрямованості.

2. В умовах трансформаційної економіки ефективним напрямом подальшого розвитку промислових підприємств регіону є підвищення ступеня їх гнучкості, що забезпечує виживання і розвиток підприємства.

3. Запропоновано системний підхід до методики оцінки економічного потенціалу, яка складається з вартісних оцінок трудового, інвестиційного та інноваційного потенціалів.

Критерієм оцінки економічного потенціалу є максимально можливий обсяг виробництва матеріальних благ і послуг. Критерієм оцінки інвестиційного потенціалу виступає прибуток на вкладений капітал, трудового — прибуток від праці, природно-ресурсного — рента, інноваційного — частина прибутку на вкладений капітал, визначена пропорційно витратам капіталу на придбання нематеріальних ресурсів.

4. Оцінка інвестиційного потенціалу регіону визначається сумарним доходом, який може бути одержаний упродовж певного періоду функціонування інвестиційних ресурсів і ефективного їх використання.

Методологія і методика економічної оцінки інвестиційного потенціалу регіону повинна бути орієнтована на реалізацію таких принципів: повний облік доходу, який може бути одержаний при реалізації інвестиційного потенціалу; повне врахування економічних суб'єктів даної території; облік чинника часу при прогнозуванні доходів; облік впливу екологічної складової на доходи економічних суб'єктів; стабільність в одержанні доходів. Методи визначення оцінок інвестиційного потенціалу повинні охоплювати сумарну оцінку основного й обігового капіталу; установлювати норми прибутковості; виявляти тенденції відтворювання капіталу; давати оцінку впливу інфляційних процесів на розмір функціонуючого капіталу і спрогнозованих доходів.

5. Основними факторами, які визначають рівень інвестиційної активності в умовах розвитку ринкових відносин, є наявність (чи відсутність) прибутку як основного джерела накопичення; розмір ставки банківського відсотка; привабливість операцій із державними цінними паперами; достаток (чи дефіцит) в економіці ліквідних ресурсів.

6. Ефективним стимулюючим фактором є оподаткування виробничого потенціалу, система, яка змушує підприємства шукати найбільш ефективні шляхи використання наявного потенціалу.

Стратегія реформування податкових відносин у регіонах України полягає в комплексному підході до формування фінансової політики та податкового механізму регулювання розвитку промислових підприємств і повинна бути спрямована на стабілізацію й дотримання податкової дисципліни.

7. На підставі запропонованої методики оцінки трудового потенціалу промислового підприємства обчислено загальну економічну оцінку трудового потенціалу Київської області. У 2005 р. вона складала 1801632 тис. грн. Найбільшу частину в структурі економічної оцінки займає трудовий потенціал (63,4% осіб із середньою освітою).

Запропонована методика оцінки трудового потенціалу включає облік впливу сфер діяльності, що визначають якісний і кількісний стан трудових ресурсів, склад споживчих витрат, що формують трудовий потенціал, і джерела їх забезпечення, вплив чинників, що викликають диференціацію споживчих витрат.

Теоретичні підходи до економічної оцінки трудового потенціалу ґрунтуються на концептуальному висновку про рівність доходів від сукупності праці і витрат, пов'язаних із відтворюванням сукупної здатності до праці.

Джерелами інвестування в людський капітал є сфера споживання і державні закупівлі.

8. Інноваційна політика, спрямована на підвищення ефективності маркетингового управління підприємством, розробку та реалізацію інновацій передбачає визначення інноваційних цілей та напрямів інноваційного розвитку підприємства і розробку інноваційної програми підприємства, планування науково-технічних, управлінських, фінансових, економічних, збутових та інших заходів щодо реалізації інноваційних проектів.

Запропоновано систему формування інноваційної політики промислових підприємств, удосконалено методику оцінки їх інвестиційного та інноваційного потенціалів.

Упроваджено у виробництво нові технології і проведено заходи з реконструкції устаткування на ВАТ “Яготинський маслозавод” м. Яготина з метою розширення виробництва продукції, яка користується найбільшим попитом, що дало можливість отримати у 2005 р. продукції (з урахуванням нових видів) на суму 2368,0 тис. грн. Витрати на впровадження в 2005 р. становили 619,2 тис. грн. Сума прибутку при цьому складала 162,4 тис. грн.

9. Формування механізму ефективного використання економічного потенціалу є процесом, що забезпечує активну взаємодію структурно-інвестиційного, соціально-економічного, фінансово-вартісного й організаційно - управлінського його складників.

Розроблено модель економічного регулювання розвитку промислових підприємств регіону, яка демонструє процес первинного запуску ланцюга “завод – Торговий будинок”. Проведено аналіз практичних аспектів її застосування, запропоновано практичні рекомендації та алгоритм упровадження для забезпечення розвитку промислових підприємств регіону.

Модель застосовано для планування діяльності Торгового будинку. Прогнозований обсяг реалізації товарної продукції для третього року фактичної експлуатації становить 41357,22 тис. грн.

10. Відповідно до мети забезпечення ефективного розвитку промислових підприємств Київщини проведено аналіз стабілізаційних процесів, які залежать від рівня гнучкості, технічного розвитку, адаптивності, спроможності задовольняти потреби ринку тощо.

Запропонована методика дає можливість визначити рівень розвитку і, як наслідок, ефективність механізму регулювання розвитку промислових підприємств регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У монографіях:

1. Ринкова трансформація економіки України: проблеми регулювання. Колективна монографія./ За ред. В.Ф.Беседіна. – Авторський колектив: В.Ф. Беседін, І.Я. Чугунов, М.В. Ігнатенко та ін.– К.: НДЕІ – 2005. – 551с. (особисто здобувачеві належить 0,5 др. ар.; ним проаналізовано платоспроможність та ліквідність агропромислових підприємств).

2. Тенденції пропорції розвитку економіки України. Колективна монографія./ За ред. В.Ф. Беседіна. – Авторський колектив: В.Ф. Беседін, В.А. Онищенко, М.В. Ігнатенко та ін. – К.: НДЕІ – 2005. – 458 с. (особисто здобувачеві належить 0,75 др.ар.; ним розроблені питання інвестування промислового виробництва в умовах розвитку ринкових відносин).

3. Економіка України: інвестиційно-інноваційні проблеми розвитку. Колективна монографія./ За ред. В.Ф. Беседіна. Авторський колектив: В.Ф.Беседін, А.А. Максюта, М.В. Ігнатенко та ін. – К.: НДЕІ – 2006. – 552 с. (особисто здобувачеві належить 0,6 др. ар.; ним розроблено питання сучасного стану та перспектив розвитку лізингу персоналу в Україні).

4. Економіка України: проблеми економічного розвитку. Колективна монографія./ За ред. В.Ф. Беседіна. Авторський колектив: В.Ф.Беседін, Б.М. Щукін, М.В. Ігнатенко та ін. – К.: НДЕІ – 2007. – 448 с. (особисто здобувачеві належить 1,2 др. ар.; автором обґрунтовано об’єктивні передумови розвитку промислового виробництва, спрямовані на удосконалення виробничо-комерційної діяльності; подано класифікацію факторів, що формують розвиток промисловості).

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Ігнатенко М.В. Обґрунтування та розробка основних складових оцінки ділової активності підприємств // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. – Вип. №8. – К., 2004. – С. 130-135.

2. Ігнатенко М.В. Місце податкової системи в процесі регулювання та стимулювання інноваційної діяльності промислового виробництва // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє: Зб. наук. праць. – Вип. №12. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – С. 110-117.

3. Ігнатенко М.В. Модель економічного регулювання розвитку промислового виробництва регіону // Наук. журнал – Вип. №5. –– Тернопіль: Економічна думка, 2007. – С. 278 - 284.

В інших виданнях:

1. П.Ю. Курмаєв, С.А. Музиченко, М.В. Ігнатенко, О.В. Ковтун. Новітні інформаційні системи і технології в економіці: Навч. посіб. Тернопіль, 2007. – 144 с. (особисто здобувачеві належить 1,8 др. ар.; здобувачем розроблені питання інформаційної системи управління; інформаційних технологій і перспектив розвитку електронного бізнесу в Україні).

АНОТАЦІЯ

Ігнатенко М.В. Економічні регулятори ефективного розвитку промислових підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 — розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. — Ужгородський національний університет. - Ужгород, 2008.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних положень, стратегії та обґрунтуванню технології ефективного економічного розвитку промислових підприємств Київського регіону в умовах трансформаційної економіки.

Обґрунтовано проблеми гнучкості підприємств регіону. Визначено комплекс показників оцінки їх розвитку.

Проаналізовано інноваційну політику підприємств регіону в умовах маркетингової орієнтації з позиції об'єкта інноваційного менеджменту. Досліджено показники виміру економічного потенціалу як регулятора ефективного розвитку промислових підприємств регіону. Узагальнено джерела інвестиційного процесу. Обґрунтовано стратегію формування інвестиційних ресурсів у регіонально-галузевому вимірі. Розроблено методичний підхід до вартісних вимірів і використання трудового потенціалу.

Обґрунтовано вплив податкової та амортизаційної політики на механізм розвитку підприємства.

Удосконалено методичні підходи та розроблено модель ефективного економічного механізму регулювання розвитку промислових підприємств регіону в умовах ринкових перетворень.

Ключові слова: економічні регулятори, промислове підприємство, регіональні ринкові трансформації, економічний потенціал, інвестиційний процес, маркетингова орієнтація, інноваційний менеджмент, гнучкість підприємства.

АННОТАЦИЯ

Игнатенко Н.В. Экономические регуляторы эффективного развития промышленных предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 – развитие производительных сил и региональная экономика. – Ужгородский национальный университет. – Ужгород, 2008.

Диссертация посвящена разработке теоретических положений, стратегии и обоснованию технологии эффективного экономического развития промышленных предприятий Киевского региона в условиях трансформационной экономики.

Обоснованы проблемы гибкости предприятий региона. Определён комплекс показателей оценки их развития.

Проанализирована инновационная политика предприятий региона в условиях маркетинговой ориентации с позиции объекта инновационного менеджмента. Исследованы показатели измерения экономического потенциала. Обобщены источники инвестиционного процесса. Обоснована стратегия формирования инвестиционных ресурсов в регионально-отраслевом измерении. Разработан методический подход к стоимостным измерениям и использованию трудового потенциала.

Обосновано влияние налоговой и амортизационной политики на механизм развития предприятия.

Усовершенствованы методические подходы и разработана модель эффективного экономического механизма регуляции развития промышленных предприятий региона в условиях рыночных изменений.

Ключевые слова: экономические регуляторы, промышленное предприятие, региональные рыночные трансформации, экономический потенциал, инвестиционный процесс, маркетинговая ориентация, инновационный менеджмент, гибкость предприятия.

SUMMARY

Ihnatenko M. V. Economic Regulations Influencing Industrial Enterprises’ Effective Development. – Manuscript.

Dissertation for a Candidate Degree in Economics. Specialty 08.00.05 – Productive Forces Development and Regional Economics. - Uzhgorod National University. – Uzhgorod, 2008.

The dissertation is devoted to developing theoretical points, strategies, and technology of the Kyiv region’s industrial enterprises effective economic development. It is proven that the economic development, which is free of crisis, cuts the system of the qualitative improvement, so that it is identical to the slowing-down of development. The forecast allows an alleviation of the crisis and provides stable development.

It is defined that increase in enterprises flexibility level in the market demands is the effective direction of the industrial region’s further development. The enterprise flexibility is its ability to bring for a definite period of time such amount of production, which might be required by the market and achieved the desired result, which will provide not only business survival but also its evolution.

The notion of “economic potential” of the industrial enterprise is elaborated in the paper based on correctional-regressive modeling of the situational set