ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

"ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"

І Г Н А Т О В А Тетяна Борисівна

УДК 612.3+616.3-053.5-07-036-084

ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА РАННІХ ПОРУШЕНЬ МОТОРНОЇ І СЕКРЕТОРНОЇ ФУНКЦІЙ ШЛУНКУ У ДІТЕЙ

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України"

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор

Квашніна Людмила Вікторівна,

ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" (м.Київ), завідувач відділенням медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів

доктор медичних наук Мороз Олексій Дмитрович

ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" (м.Київ)

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Казак Світлана Сергіївна, завідувач кафедри дитячих і підліткових захворювань (Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, м.Київ)

доктор медичних наук, професор

Марушко Юрій Володимирович, завідувач кафедри педіатрії № 3 (Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, м.Київ)

Захист відбудеться “ 27 ” травня 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” (04050, м.Київ, вул Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” (04050, м.Київ, вул Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “ 25 ” квітня 2008 року

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради Л.Є.Туманова

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. За даними офіційної статистики та провідних гастроентерологів, патологія органів травлення має тенденцію до зросту у всьому світі як у дорослих, так і у дітей [Н.Я. Доценко та співавт., 1999; Г.В. Римарчук та співавт., 2001; Ю.В.Белоусов, 2001; 2007; Е.А.Корніенко та співавт., 2002]. Захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей займають значне місце в структурі соматичних захворювань та за частотою зустрічаємості стоять на 2-му місці після захворювань дихальних шляхів. Частота хвороб органів гастродуоденальної зони по Україні коливається від 130 до 150‰ [Ю.В.Белоусов, 2007]. Серед хвороб шлунку і дванадцятипалої кишки переважають синдром функціональної диспепсії та хронічний гастродуоденіт, які становлять до 85-90% [Н.В.Нагорна та співавт., 2007]. Причини цього – нераціональне та незбалансоване харчування, психічні перевантаження, інтеркурентні захворювання, несприятливі екологічні умови.

Часто ця патологія виникає у дітей в певні періоди їх розвитку, так звані критичні періоди, коли діапазон адаптаційних реакцій зменшується, а чутливість організму до екзогенних впливів підвищується, особливо при наявності певних індивідуальних функціональних типів моторної та секреторної функцій шлунку [А.С.Белоусов, 1984; М.Ф.Денисова та співавт., 2000].

Незважаючи на значну кількість наукових досліджень з питань діагностики, патогенезу та лікування захворювань гастродуоденальної зони у дітей, до сьогод-ні найменш вивченими остаються функціональні захворювання, зокрема функціо-нальна диспепсія. Тому, в останні роки особливого значення надається питанням визначення критеріїв ранньої діагностики та розробки методів профілактики для корегуючого впливу, спрямованого на усунення факторів, що сприяють виник-ненню функціональної диспепсії, оскільки це може бути засобом попередження розвитку хронічних захворювань гастродуоденальної зони в подальшому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась як фрагмент науково-дослідної роботи ДУ "ІПАГ АМН України": "Вивчити особливості функціонального стану органів травлення здорових дітей молодшого шкільного віку у період адаптації до систематичного навчання та розробити заходи для профілактики його порушень" (№ держреєстрації 01.05U000310).

Мета дослідження: удосконалення донозологічної діагностики, визначення критеріїв ранніх порушень функціонального стану шлунку та розробка профілактичних заходів, спрямованих на усунення факторів, що сприяють виникненню функціональної диспепсії.

Задачі дослідження:

1. Оцінити стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку та їх адаптаційні можливості на етапі адаптації до систематичного навчання.

2. На основі лабораторно-інструментальних методів дослідження визначити функціональний стан шлунку з урахуванням моторно-евакуаторної, кислотоутворюючої та кислотонейтралізуючої функцій.

3. Визначити особливості вегетативного гомеостазу та його вплив на функціонування шлунку у здорових дітей.

4. Виділити найбільш інформативні критерії, на основі яких можлива донозологічна діагностика та прогнозування виникнення порушень функції шлунку та розвитку функціональної диспепсії у дітей молодшого шкільного віку.

5. Розробити комплекс заходів, спрямованих на нормалізацію адаптаційних можливостей дитячого організму і функціонування шлунку в процесі систематичного навчання у здорових дітей, а також диференційовані лікувальні заходи при функціональній диспепсії з урахуванням індивідуальних особливостей функціонування шлунку.

Об'єкт дослідження. Функціональний стан шлунку у дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження. Моторно-евакуаторна та секреторна функції шлунку, фізичний розвиток, вегетативний гомеостаз, рівень адаптаційних можливостей організму, фактори ризику.

Методи дослідження. Клінічні, інструментальні, соціально-гігієнічні, математично-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше, у здорових дітей молодшого шкільного віку вивчені особливості функціонального стану шлунку і встановлена неоднорідність цієї групи за типами моторно-евакуаторної і секреторної функцій, вплив на їх формування вегетативного гомеостазу та рівня адаптаційних можливостей організму.

На підставі визначення соціально-економічних, медико-біологічних факторів ризику розвитку функціональної диспепсії, фізичного розвитку дитини та його гармонічності, функціонального стану шлунку, вперше наведена порівняльна клінічна характеристика дітей групи ризику формування функціональної диспепсії у дітей з синдромом дезадаптації.

Встановлено, що як діти з дезадаптаційним синдромом, так і діти з функціональною диспепсією мають вихідну ваготонію, але різняться за процесами регуляції функціонування шлунку. Найбільш виражені порушення вегетативного гомеостазу встановлені у дітей з синдромом дезадаптації та часом евакуації вмісту шлунку на 30 хвилині.

Вперше вивчена ефективність використання профілактично-лікувальних схем, в яких використовувались лікарські засоби корекції для змін вегетативного гомеостазу у поєднанні з прокінетиками та гомотоксичними препаратами у дітей з синдромом дезадаптації, що сприяло попередженню розвитку в даній групі дітей функціональної диспепсії в 92,9% випадків та підвищенню ефективності лікування даної патології у 68,2% дітей.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена та впроваджена в практику методика оцінки моторно-евакуаторної функції шлунку, на основі якої визначено 3 типи скоротливості шлунку, два з яких притаманні здоровим дітям.

Створено алгоритм прогнозування виникнення синдрому функціональної диспепсії у дітей молодшого шкільного віку на основі розробленої анкети та дослідження функціонального стану шлунку. Наведені найбільш інформативні показники, які можуть бути використані для прогнозу розвитку функціональних порушень шлунку у здорових дітей.

Розроблені диференційовані профілактично-лікувальні заходи для запобігання розвитку та лікування функціональної диспепсії у дітей.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень впроваджені у практику: дитячого гастроентерологічного санаторію; 5 міської дитячої лікарні (м.Запоріжжя); Чернівецької обласної дитячої лікарні № 2; міського дитячого гастроентерологічного центру та дитячої клінічної лікарні № 9 (м.Київ).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням. Особисто автором проведено аналіз наукової літератури за темою дисертації, виконані клінічні та антропометричні дослідження у дітей молодшого шкільного віку. Проведення дослідження стану секреторної функції шлунку. Проаналізовано медичну документацію всіх обстежених дітей. Підготовлено до розробки алгоритму прогнозу всі матеріали.

Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів, сформульовано всі положення та висновки роботи. Науково обґрунтовано практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові праці, виступи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації висвітлені та обговорені на: науково-практичній конференції "Сучасні проблеми дитячої гастроентерології" (Київ, 2004); Міжнародної науково-практичній конференції "Здорова дитина: здоровій дитині – здорове середовище" (Чернівці, 2004); 11-го з'їзду педіатрів України "Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі" (Київ, 2004); Міжнародної науково-практичній конференції "Здорова дитина: здоров'я дитини та її сім'ї" (Чернівці, 2005); V Міжнародної науково-практичній конференції "Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збереження здоров’я дітей" (Чернівці, 2007); ІV конгресу педіатрів України "Сучасні проблеми клінічної педіатрії" (Київ, 2007)

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць, з них 6 статей у журналах, 6 – тези доповідей наукових конференцій; отримано патент на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 207 сторінках тексту і включає: вступ, огляд літератури, 7 розділів власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації, додаток. Роботу ілюстровано 45 таблицями, 26 рисунками, які займають 10 сторінок. Перелік використаних джерел налічує 282 найменування, що займає 28 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження.

Для вирішення поставлених задач були поглиблено обстежені 172 дитини молодшого шкільного віку (6-10 років), мешканці м. Києва, яким проводилось: оцінка особливостей фізичного розвитку, функціонального стану органів гастродуоденальної зони та жовчовивідних шляхів (за даними УЗД), стану секреторної функції шлунку, слизової оболонки гастродуоденальної зони та наявності інфекції Helicobacter pylori, вегетативного гомеостазу.

Ультразвукове дослідження проводилось на апараті "Aloka" SSD-280 з інтенсивністю ультразвуку 0,01Вт/смІ, датчики з частотним спектром 2,5; 3,5 та 5,0 МГц.

Діагностика евакуаторної функції шлунка проводилась натщесерце, у положенні стоячи. Для акустичного контрастування шлунку використовувалося 400 мл несолодкого чаю. Вимірювання повторювали з інтервалом у 10 хв. Час, через який показник об’єму шлунку зменшується в два рази у порівнянні з вихідною величиною, вважається періодом напіввиведення вмісту шлунку. В нормі у здорових дітей період напіввиведення становить від 10 до 30 хвилин, у середньому 20 хв. При прискореній евакуації вмісту шлунку період напіввиведення 400 мл чаю становить менш 10 хвилин, уповільненням евакуації вважається період напіввиведення понад 30 хвилин.

Стан слизової оболонки стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки вивчали за допомогою езофагофіброгастродуоденоскопії на апараті Olympus XP-20, XQ-20.

Кислотоутворюючу та кислотонейтралізуючу функції шлунку визначали за допомогою експрес-метода за методикою Чорнобрового В.Н. (1989).

Наявність Helicobacter pylori вивчали за допомогою UBI MAGIWEL Helicobacter pylori IgG – твердофазний імуноферментний тест для кількісного визначення IgG-антитіл до Helicobacter pylori у сироватці людини.

Оцінку діяльності вегетативної нервової системи проводили за допомогою системи експрес-аналізу варіабельності ритму серця “Кардіо-Спектр” (АОЗТ “Солвейг”). Аналіз кардіограм проводився шляхом обчислення статичних та спектральних показників, що рекомендовані в якості Міжнародних стандартів Робочою групою Європейського товариства кардіології та Північно-американського товариства кардіостимуляції та електрофізіології (1996). Кількісна оцінка варіабельності серцевого ритму проводилась методом спектрального аналізу, який здійснювався шляхом кардіоінтервалографії.

Для визначення соціально-економічних та медико-біологічних факторів ризику розвитку синдрому функціональної диспепсії у дітей молодшого шкільного віку була розроблена "Анкета по вивченню умов життя, соціального і матеріального стану дітей".

Алгоритм прогнозування був створений на основі патометричної процедури розпізнавання, розробленої Гублером Є.В. з співавторами (1990).

Для оцінки індивідуальних особливостей фізичного розвитку використовували центильні таблиці. Оцінку гармонічності фізичного розвитку проводили за індексом Пушкарьова (1983).

Обробку цифрових даних проводили різними математичними засобами відповідно до задач дослідження. Обчислення виконувались на комп'ютері типу Pentium ІІІ з використанням прикладного пакету програм "Statistica 6.0 for Windows 2000".

Результати особистих досліджень та їх обговорювання. Всі діти, які знаходились під спостереженням, були розподілені на 3 групи: І група – 72 здорові дитини (41,9%), які не мали будь-яких скарг; ІІ група – 56 дітей (32,6%) зі скаргами, характерними для синдрому вегетативних дисфункцій, а саме для синдрому дезадаптації (Майданник В.Г., 1999) (головний біль, емоційна лабільність, дратівливість, порушення сну, зниження працездатності, запаморочення, підвищена втомлюваність, укачування в транспорті, зниження апетиту, нудота), але не мали больового синдрому та диспепсичних скарг, ІІІ групу склали 44 дитини (25,5%) з функціональною диспепсією. Діагноз синдрому функціональної диспепсії виставлявся відповідно Римським критеріям ІІ (1999р.).

За даними динамічного ехографічного дослідження, у дітей І-ІІІ груп спостереження було виділено три типи евакуаторної функції шлунку: нормальну, прискорену та уповільнену.

Розподіл дітей за часом евакуації вмісту шлунку в усіх трьох групах був різним (рис. 1). Так, в І групі спостереження 72,2% дітей мали нормальну евакуаторну функцію шлунку. При цьому у більшості дітей превалював час скорочення шлунку на 20 хв. (44,4% дітей), тобто середній, який характерний для більшості здорових дітей. Прискорений тип евакуації шлунку визначався у 27,8% дітей. Евакуацію на 10 та на 30 хв. мали 16,7 та 11,1% дітей відповідно.

В ІI групі також більшість дітей мали нормальну евакуаторну функцію шлунку (71,4%), при цьому в цій групі збільшилась кількість дітей, які мали час скорочення шлунку на 30 хвилині (57,1%), на 20 хвилині шлунок скорочувався у 14,3% дітей. Прискорена евакуація шлунку виявлена у 28,6% дітей.

При аналізі евакуаторної функції шлунку у дітей з функціональною диспепсією встановлено, що прискорена та уповільнена евакуаторна функція визначалась в однаковій кількості дітей (по 45,5%). Нормальну евакуаторну функцію шлунку мали тільки 9,0% дітей, при цьому час скорочення шлунку у них становив 30хв. Проведені нами дослідження показали, що після прийому чаю для наповнення шлунку, для кожної здорової дитини існує свій, індивідуальний інтервал часу максимального скорочення шлунку, який залежить від індивідуально-типологічних особливостей розвитку дитини.

При вивченні кислотоутворюючої та кислотонейтралізуючої функцій шлунку виявлені деякі особливості (рис. 2). В І групі всі діти мали нормальну кислотоутворюючу функцію шлунку. В ІІ групі також більшість дітей (85,6%) мали нормальну кислотоутворюючу функцію шлунку, при цьому кількість дітей, які мали підвищену або знижену кислотоутворюючу функцію, була однаковою (7,2 та 7,1% відповідно). У дітей з синдромом функціональної диспепсії також більшість дітей мали нормальну кислотоутворюючу функцію шлунку (68,2%). У 27,3% дітей виявлена гіперацидність, і тільки у 4,5% – гіпоацидність.

Таким чином, група дітей з синдромом дезадаптації є гетерогенною за станом шлункової секреції, а порушення кислотоутворюючої функції не відіграє важливої ролі у виникненні функціональних порушень шлунку.

Більший інтерес викликало стан кислотонейтралізуючої функції шлунку. В І групі у 66,7% дітей встановлена компенсована кислотонейтралізуюча функція шлунку, у 33,3% дітей – субкомпенсована. Тобто, група здорових дітей за цією функцією є неоднорідною. В ІІ групі спостереження 64,3% дітей мали компенсовану кислотонейтралізуючу функцію шлунку, 35,7% дітей мали порушення цієї функції (25,0% – субкоменсовану та 10,7% – декомпенсовану).

В ІІІ групі спостереження 77,3% дітей мали порушення кислотонейтралізуючої функції шлунку – субкомпенсовану (40,9%) та декомпенсовану (36,4%) і тільки у 22,7% дітей кислотонейтралізуюча функція шлунку була компенсована. Таким чином, отримані дані дають змогу припустити, що більш важливу роль у виникненні функціональних порушень шлунку відіграє саме кислотонейтралізуюча, ніж кислотоутворююча функція, особливо це актуально у дітей з синдромом дезадаптації.

При співставленні кислотоутворюючої та кислотонейтралізуючої функцій більша половина дітей з синдромом дезадаптації (57,1%) при нормальній кислотоутворюючій функції мали компенсовану кислотонейтралізуючу функцію шлунку. В той же час, 28,5% дітей мали її порушення (17,8% у вигляді субкомпенсації та 10,7% дітей – у вигляді декомпенсації). Діти з гіперацидним станом мали компенсовану кислотонейтралізуючу функцію шлунку, з гіпоацидним станом – субкомпенсовану.

Встановлено, що 68,2% дітей з синдромом функціональної диспепсії та нормальною кислотоутворюючою функцією шлунку мали порушення кислотонейтралізуючої функції (31,8% дітей мали субкомпенсовану і 18,2% дітей – декомпенсовану). Аналогічна картина спостерігається і у дітей з гіперацидністю. У дітей зі зниженою кислотоутворюючою функцією шлунку кислотонейтралізуюча функція була декомпенсована.

За даними ФЕГДС у 7,1% дітей із синдромом дезадаптації функціональні порушення шлунку проявлялися тільки недостатністю кардії, у дітей з синдромом функціональної диспепсії ми спостерігали: дуоденогастральний рефлюкс (9,2%), недостатність кардії (9,3%), недостатність пілорусу (9,1%), сполучення недостатності кардії та пілорусу (4,5%).

У дітей І та ІІ груп спостереження на момент обстеження інфікування Helicobacter pylori не встановлено (титр антитіл був негативний), а у дітей ІІІ групи також більшість дітей (68,2%) мали негативний результат, 22,7% мали сумнівний і тільки 9,1% дітей – позитивний результат, який підтверджує наявність в організмі інфекції Helicobacter pylori.

На основі аналізу показників вегетативного гомеостазу відмічалась виражена неоднорідність показників у досліджених групах. В групі здорових дітей більшість мала вихідний вегетативний тонус – ейтонію (55,9%). В групах дітей з синдромом дезадаптації та синдромом функціональної диспепсії переважала кількість дітей з ваготонією (53,6% ті 68,2% дітей відповідно). При цьому ми встановили, що в І групі при прискореній моторно-евакуаторній функції шлунку однакова кількість дітей мала вихідну ейтонію та симпатикотонію (по 13,8%), у дітей з нормальною моторикою шлунку (10 і 20 хв.) переважала ейтонія (11,1 і 27,8% відповідно). При скороченні шлунку на 30 хв. однакова кількість дітей мала вихідну ейтонію і ваготонію (по 5,6%). Подібна картина спостерігається і в ІІ групі при прискореній моториці шлунку. При скороченні шлунку на 20хв. – всі діти мали вихідну ваготонію. У дітей з часом скорочення шлунку на 30хв. більшість мали вихідну ваготонію (25,0%), симпатикотонію (17,8%), 14,3% – ейтонію. В ІІІ групі при всіх видах моторно-евакуаторної функції шлунку переважала кількість дітей з вихідною ваготонією (31,8% при прискореній моторно-евакуаторної функції шлунку, 27,3% при уповільненій і у всіх дітей з часом скорочення шлунку на 30 хв.).

При аналізі спектральних показників варіабельності ритму серця у спостерігаємих дітей встановлено, що найбільш несприятливо процеси регуляції шлунку протікають у дітей з синдромом дезадаптації. Найбільш виразні порушення спостерігаються у дітей з вихідною ейтонією (достовірне підвищення показників ТР, HF, LF/HF, ІЦ) і ваготонією (при підвищені інтегральних показників зниження ТР, HF, LF) та часом скорочення шлунку на 30хв., тобто відмічається превалювання процесів збудження над процесами гальмування. При цьому показники мали лабільний характер.

У дітей з функціональною диспепсією показники вегетативного гомеостазу були більш стабільні. Більш виразні порушення відмічались у дітей з часом скорочення шлунку на 30хв. У дітей з вихідною ейтонією і ваготонією при прискореній моторно-евакуаторної функції шлунку всі показники зниженні. У дітей з вихідною ваготонією при часі скорочення шлунку на 30хв. відмічається зниження потужності загального спектру, дихальних хвиль та підвищення LF і VLF.

Найбільш прогностичними є інтегральні показники – індекс централізації та співвідношення LF/HF. У дітей з часом скорочення шлунку на 30хв. при вихідній ейтонії і ваготонії достовірно підвищені ІЦ і LF/HF, що свідчить про підвищення активності підкоркового центру і наявності дисбалансу у бік симпатичної ланки ВНС. У дітей з функціональною диспепсією при скороченні шлунку на 30хв. та більше, виявлено підвищення інтегральних показників при вихідній ваготонії, що свідчить про активність парасимпатичної ланки та активації процесів гальмування.

Аналіз вегетативної реактивності при проведенні клінортостатичної проби показав переважання у всіх групах кількості дітей з нормальною вегетативною реактивністю: в І групі – 64,7% дітей, в ІІ – 57,1%, в ІІІ групі – 45,4% дітей. Будь-якої закономірності між типами моторно-евакуаторної функції шлунку та типом вегетативної реактивності не виявлено.

Розроблений нами алгоритм прогнозування розвитку функціональної диспепсії складається з двох етапів: аналізу соціально-економічних та медико-біологічних факторів ризику і аналізу показників функціонального стану шлунку, що дає можливість виділити групу дітей з високим ризиком розвитку функціональної диспепсії (рис.3).

Нашими дослідженнями виявлені найбільш важливі фактори ризику виникнення функціональних порушень шлунку у здорових дітей: оздоровлення у таборі, початок відвідування дошкільного закладу з 3-х років, соціальне положення матері (робочі, військовослужбовці, студенти), нервово-емоційна напруга на роботі у батька, вік матері від 20 до 30 років під час вагітності.

Враховуючи неоднозначність показників вегетативного гомеостазу і функціонального стану шлунку, для попередження функціональної диспепсії ми розробили диференційовані схеми профілактики та корекції виявлених порушень.

Діти з синдромом дезадаптації та синдромом функціональної диспепсії отримували препарат "Персен" по 1 таблетці тричі на день протягом 30 днів. Діти з уповільненою моторно-евакуаторною функцією шлунку отримували препарат «Мотіліум» в дозі 10 мг на кожні 10 кг ваги на добу за 20 хвилин до прийому їжі протягом 2 тижнів. При прискореній моторно-евакуаторній функції - препарат «Нукс воміка – Гомаккорд» по 10 крапель тричі на день за 20 хвилин до прийому їжі протягом 30 днів. Діти з гіперацидним станом приймали препарат «Вікалін» по 1 таблетці тричі на день з Ѕ стакану води після прийому їжі протягом 2 тижнів. Діти з гіпоацидністю – «Плантаглюцид» по 1 чайній ложці тричі на день за 20 хвилин до прийому їжі протягом 2 тижнів. Ефективність профілактичних заходів оцінювали на підставі динаміки клінічних проявів, результатів аналізу евакуаторної функції шлунку за даними ехогастрографії, показників варіабельності ритму серця і динаміки секреторної функції шлунку. Після лікування 80,0% дітей з синдромом дезадаптації та 90,0% дітей з функціональною диспепсією відмітили суб’єктивне покращання: зникла дратівливість, емоційна лабільність, рідше став турбувати головний біль, покращився нічний сон, апетит, підвищилась працездатність, зникла закачування у транспорті, зменшилась метеочутливість. У дітей з функціональною диспепсією рідше став виникати больовий синдром, зменшились диспепсичні явища. Проведення профілактично-лікувальних заходів протягом року дало змогу запобігти розвитку функціональної диспепсії у дітей з дезадаптаційним синдромом у 92,9% випадків та покращити перебіг функціональної диспепсії у 68,2% дітей (стійка ремісія протягом року).

Аналіз стану евакуаторної функції шлунку у дітей підтверджує позитивний вплив запропонованих схем корекції (рис. 4). В групі з синдромом дезадаптації у дітей з прискореною евакуаторною функцією шлунку відмічається її нормалізація. Збільшилась кількість дітей з часом скорочення шлунку на 20 хв. і зменшилось з часом скорочення шлунку на 30 хв. Кількість дітей з періодом напіввиведення на 10хв. після корекції склала 35,7%. В групі дітей з функціональною диспепсією також відмічається позитивна динаміка: у 80,0% дітей з прискореною евакуаторною функцією шлунку та у всіх дітей з уповільненою відмічається її нормалізація. При нормальній евакуаторній функції – час скорочення шлунку зменшився з 30хв. до 20хв. Аналіз показників варіабельності ритму серця свідчить про нормалізуючу дію комплексу препаратів на процеси регулювання моторики шлунку на сегментарному і надсегментарному рівнях.

Таким чином, вивчення вегетативної регуляції та функціонального стану шлунку дозволяє виявити на різних етапах порушення регуляторних та адаптаційних процесів, що приводить до порушення функції шлунку на донозологічному етапі. Спосіб прогнозування ризику виникнення функціональної диспепсії у здорових дітей дозволяє виділити дітей, стан яких є «пограничним», тобто вони відносяться до групи високого ризику за розвитком захворювання шлунково - кишкового тракту в майбутньому та проводити відповідні профілактично-реабілітаційні заходи з використанням запропонованих диференційованих методів з урахуванням індивідуальних особливостей функціонального стану шлунку, що буде сприяти попередженню в подальшому розвитку хронічних захворювань гастродуоденальної зони.

ВИСНОВКИ

В дисертації запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії – удосконалення донозологічної діагностики, визначення критеріїв ранніх порушень функціонального стану шлунку та розробки профілактичних заходів, спрямованих на усунення факторів, що сприяють виникненню функціональної диспепсії.

1. Встановлена неоднорідність групи здорових дітей за функціональним станом шлунку з урахуванням його моторики, кислотообразуючої та кислотонейтралізуючої функцій.

2. Розроблений для дитячого віку метод ультразвукової діагностики евакуаторної функції шлунку, який дозволяє виділити 3 типи скорочення шлунку (нормальний, прискорений та уповільнений). Встановлено, що термін скорочення шлунку в нормі складає від 10 до 30 хвилини. В групі здорових дітей виявлено 72,2% дітей з нормальним типом моторики, 27,8% – з прискореним типом, дітей з уповільненим типом моторики не визначено.

3. Кислотонейтралізуюча функція у здорових дітей характеризується як компенсованим (66,7%), так і субкомпенсованим типом нейтралізації (33,3%), в той же час кислотоутворення залишається в нормі 100% дітей.

4. Визначені показники функціонального стану шлунку, які можна вважати критеріями прогнозування розвитку функціональної диспепсії у дітей: наявність гіпо- або гіпермоторики шлунку та субкомпенсованого і декомпенсованого типу кислотонейтралізуючої функції шлунку. Порушення вегетативного гомеостазу в поєднанні з часом скорочення шлунку на 30 хв., без порушення секреторної функції, також можна вважати критерієм ризику розвитку функціональної диспепсії. Ізольоване підвищення або зниження кислотоутворюючої функції шлунку не є критерієм розвитку функціональної диспепсії.

5. Порівняльний аналіз показників вегетативного гомеостазу здорових дітей, дітей з синдромом дезадаптації та функціональної диспепсії встановив, що процеси регулювання функціонування шлунку найбільш несприятливо протікають в групі з дезадаптаційним синдромом, що обґрунтовує необхідність проведення в даній групі своєчасної корекції цих порушень з використанням фітопрепаратів, які нормалізують стан центральної та вегетативної нервової системи.

6. Розроблений алгоритм прогнозування розвитку функціональної диспепсії, який складається з двох етапів: перший – аналіз соціально-економічних та медико-біологічних факторів ризику; другий етап – аналіз показників функціонального стану шлунку. Даний алгоритм дає змогу визначити дитину з високим ризиком розвитку функціональної диспепсії.

7. Розроблені та впроваджені в практику охорони здоров’я диференційовані методи профілактики та корекції порушень функціонального стану шлунку, які враховують особливості вегетативної регуляції, стан моторики та секреторну функцію шлунку, що дало змогу запобігти розвитку функціональної диспепсії у дітей з дезадаптаційним синдромом у 92,9% випадків та покращити перебіг функціональної диспепсії у 68,2% дітей (стійка ремісія протягом року).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для впровадження в медичну практику рекомендується:

1. Для виявлення особливостей функціонального стану шлунку та оцінки його евакуаторної функції у здорових та хворих дітей необхідно проводити ультразвукове дослідження шлунку з наповненням (для візуалізації шлунку в якості акустичної речовини використовувати 400 мл чаю). Вимірювання необхідно проводити натщесерце і повторювати з інтервалом 10 хв. (на 10, 20, 30, 40 хв.). Час, через який показник об’єму зменшиться в два рази у порівнянні з вихідною величиною, вважати часом напіввиведення вмісту шлунку.

2. Для визначення групи ризику дітей за розвитком функціональної диспепсії рекомендується використовувати алгоритм прогнозу, який представлений на рисунку 3.

3. Рекомендовано диференційовані методи профілактики та корекції порушення функціонального стану шлунку представлені в таблиці:

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Синдром функціональної (невиразкової) диспепсії у дітей (огляд літератури) // Перинатологія та педіатрія.- 2003.- №4.-С.73-79 (співавт. Мороз О.Д.) – Збір матеріалу, аналіз отриманих даних, підготовка статті до друку.

2. Характер моторно-эвакуаторной функции желудка у детей младшего школьного возраста с синдромом функциональной диспепсии // Перинатология и педиатрия.- 2005.- №3/4.- С.159-161 (співавт. Мороз О.Д., Буткова С.Н.) – Збір і аналіз клінічного матеріалу.

3. Стан вегетативної нервової системи та характер моторної і секреторної функцій шлунка в дітей молодшого шкільного віку з синдромом функціональної диспепсії // Клінічна та експериментальна патологія.- 2006.- Т.5.- №3.- С.35-38.

4. Стан моторно-евакуаторної функції шлунка у здорових дітей молодшого шкільного віку // Перинатология и педиатрия.- 2007.-№1.-С.80-83 (співавт. Квашніна Л.В., Клименко О.П.) – Збір матеріалу, клінічне обстеження дітей, підготовка статті до друку.

5. Особливості моторно-евакуаторної функції шлунку і вегетативного гомеостазу у дітей молодшого шкільного віку і диференційовані методи корекції їх порушень // Перинатология и педиатрия.-2007.-№4.-С. 89-98 (співавт. Квашніна Л.В.) – Збір і аналіз клінічного матеріалу, підготовка статті до друку.

6. Особливості функціонального стану шлунка та профілактично-лікувальні заходи ранніх порушень моторної і секреторної функції у дітей // Перинатология и педиатрия.-2008.-№1 (33).-С. 101-105 (співавт. Квашніна Л.В.) – Збір і аналіз клінічного матеріалу, підготовка статті до друку.

7. Особливості моторної, кислотоутворюючої та кислотонейтралізуючої функцій шлунка у дітей молодшого шкільного віку з синдромом функціональної диспепсії // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні проблеми дитячої гастроентерології”, Київ, 15 квітня 2004р. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2004.-№1.-С.77-78 (співавт. Замула В.В., Буткова С.М., Поліщук Л.Г.) – Збір і аналіз клінічного матеріалу.

8. Дослідження стану вегетативної нервової системи та моторно-евакуаторної функції шлунку при синдромі функціональної диспепсії у дітей молодшого шкільного віку // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Здорова дитина: здоровій дитині – здорове середовище” (30 вересеня-1 жовтня) – Чернівці.- 2004.-С.71-72

9. Стан вегетативного гомеостазу, моторної та секреторної функцій шлунка у дітей молодшого шкільного віку з синдромом функціональної диспепсії // Матеріали 11-го з’їзду педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі” (7-10 грудня).- Київ.- 2004.- С. 197 (співавт. Мороз О.Д., Замула В.В., Кліменко О.П.) – Збір матеріалу, підготовка до друку.

10. Особенности функционального состояния желудка и вегетативной нервной системы у детей с синдромом функциональной диспепсии // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Здорова дитина: здоров’я дитини та її сім’ї” (29-30 вересня).-Чернівці.- 2005.- С. 98-99. (співавт. Мороз О.Д.) – Збір матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку.

11. Особенности функционального состояния желудка у здоровых детей младшего школьного возраста // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збереження здоров’я дітей” (20-21 жовтня).-Чернівці-2007.-С.10-12 (співавт. Квашніна Л.В., Клименко О.П) – Збір матеріалу, підготовка до друку.

12. Функціональні порушення органів травлення у дітей молодшого шкільного віку як прояв дезадаптації у процесі систематичного навчання //Матеріали IV конгресу педіатрів України, Київ, 17-19 жовтня 2007 р. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-Київ.-2007.-№4.-С.93-94 (співавт. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Маковкіна Ю.А., Кузюк Л.Г.) – Збір матеріалу, обробка отриманих даних.

13. Спосіб прогнозування ризику виникнення функціональної диспепсії у здорових дітей /Патент №30076 UA, А61В10/02; № u200711510; Заявл.17.10.2007; Опубл. 11.02.2008. Бюл. №3 (співавт. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Коломійченко Т.В.) – Оформлення та підготовка патенту.

АНОТАЦІЯ

Ігнатова Т.Б. Прогнозування та профілактика ранніх порушень моторної і секреторної функцій шлунку у дітей.-Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – "Педіатрія". ДУ "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України", Київ, 2008.

При дослідженні у здорових дітей молодшого шкільного віку виявлена гетерогенність групи за функціональним станом шлунку.

За даними ехогастрографії виділені 3 типи моторно-евакуаторної функції шлунку: нормальна, прискорена, уповільнена. Здоровим дітям притаманні 2 типа скорочення шлунку - нормальний та прискорений.

Наявність субкомпенсованої кислотонейтралізуючої функції шлунку є особливістю у здорових дітей молодшого шкільного віку.

Розроблені критерії прогнозування розвитку функціональної диспепсії у дітей залежно від функціонального стану шлунку.

На основі проведених досліджень виявлено, що процеси регулювання функції шлунку найбільш несприятливо протікають в групі дітей з синдромом дезадаптації, що обґрунтовує необхідність проведення своєчасної корекції цих порушень.

Розроблені та впроваджені в практику диференційовані схеми лікування та профілактики розвитку функціональної диспепсії, які враховують особливості функціонального стану шлунку та вегетативної регуляції.

Ключов? слова: діти молодшого шкільного віку, моторно-евакуаторна функція шлунку, секреторна функція шлунку, вегетативний гомеостаз, прогнозування, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Игнатова Т.Б. Прогнозирование та профилактика ранних нарушений моторной и секреторной функций желудка у детей. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – "Педиатрия". ГУ "Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины", Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению ранних нарушений функционального состояния желудка у детей младшего школьного возраста, усовершенствованию их донозологической диагностики и методов профилактики, которые направлены на устранение факторов, способствующие возникновению функциональной диспепсии.

У обследованных детей в результате исследования моторно-эвакуаторной функции желудка определены 3 типа сократимости желудка: нормальный, ускоренный, замедленный. В норме время сокращения желудка составило от 10 до 30 минут. У здоровых детей установлены 2 типа моторно-эвакуаторной функции желудка – нормальный (72,2% детей) и ускоренный (27,8% детей).

Впервые выявлены особенности кислотонейтрализующей функции желудка у здоровых детей. Установлено, что 66,7% здоровых детей имели компенсированную кислотонейтрализующую функцию желудка и 33,3% детей – субкомпенсированную.

При сравнении показателей вегетативного гомеостаза у детей с синдромом дезадаптации и синдромом функциональной диспепсии выявлены особенности у детей с дезадаптационным синдромом. В этой группе детей процессы регулирования желудка протекают наиболее неблагоприятно. Это обусловливает необходимость коррекции выявленных нарушений препаратами, нормализующими состояние вегетативной и центральной нервной системы. Для этой цели использовали фитопрепараты.

Наличие ускоренной и замедленной моторно-эвакуаторной функции желудка или субкомпенсированной и декомпенсированной кислотонейтрализующей функции желудка можно считать критериями прогнозирования развития функциональной диспепсии у детей.

Проведенными исследованиями установлено, что наличие нарушений вегетативного гомеостаза со временем сокращения желудка на 30 минуте можно считать критерием развития функциональной диспепсии.

Нашими исследованиям определено, что изолированное нарушение кислотообразующей функции желудка (повышение или снижение) не является критерием развития функциональных нарушений желудка.

Создан алгоритм прогнозирования развития функциональных нарушений желудка, который включает в себя два этапа: первый этап - анализ социально-экономических и медико-биологических факторов риска, второй этап – анализ функциональных показателей желудка. Данный алгоритм дает возможность выявить детей с высоким риском развития функциональной диспепсии.

Разработаны и внедрены в практику охраны здоровья дифференцированные методы профилактики и коррекции нарушений функционального состояния желудка, которые учитывают особенности вегетативной регуляции, состояние моторно-эвакуаторной и секреторной функций желудка. Это дало возможность предупредить развитие функциональной диспепсии у детей с дезадаптационным синдромом в 92,9% случаев и улучшить течение функциональной диспепсии у 68,2% детей (стойкая ремиссия в течении года).

Ключевые слова: дети младшего школьного возраста, моторно-эвакуаторная функция желудка, секреторная функция желудка, вегетативный гомеостаз, прогнозирование, профилактика.

SUMMARY

Ignatova T.B. “Prognostication and prophylactic early disorders of motoric and secretory functions of the stomach for the children”. – Manuscript.

Thesis for the degree of a Candidate of Medical Science in speciality 14.10.10 – “Pediatrics”. State founding “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynaecology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The healthy children have been examinated and found the heterogeneity group under the functional state of stomach.

Under the echogastrography it have been found three typies of motoric-evacuational functions of the stomach: normal, accelerated and slowing down. The healthy children ordinary have two typies of the stomach contraction – normal and accelerated.

The subcompensating and acid – neutralized functions of the stomach is the peculiarity for the healthy children of junior school age.

It have been developed the criterions of prognostication development the functional dyspepsia for the healthy children in dependence of the functional state of the stomach.

Under the taken investigations it have been found that the processes regulation function of the stomach is the most unfavourable for the group of children with the syndrom of desadaptation and such investigations have grounded the necessary of the corrections of such disorders in proper time.

It have been developed and applied in practice the differentiated schemes of treatment and prophylactic the growth of functional dyspepsia which taken into account the peculiarities the functional state of the stomach and vegetative regulation.

Key words: children of junior school age, motoric-evacuational function of the stomach, secretory function of the stomach, vegetative homeostasis, prognostication, prophylactic.

Перелік умовних скорочень

ВНС – вегетативна нервова система

ДПТ – диференційно-прогностична таблиця

ІН – індекс напруги регуляторних систем

ІЦ – індекс централізації

КІГ – кардіоінтервалографія

ПК – прогностичний коефіцієнт

УЗД – ультразвукове дослідження

ФЕГДС – фіброгастродуоденоскопія

HF – діапазон високих частот спектру

LF - діапазон низьких частот спектру

LF/HF – відношення потужностей

VLF – пік низькочастотної області