КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Жданова Наталія Сергіївна
УДК 371.315 – 057.3 : 811.112.2
ЗМІСТ І СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ДЛЯ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ
Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання:
германські мови
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов
Київського національного лінгвістичного університету
Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор
БОРИСКО Наталія Федорівна
Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри методики викладання іноземних мов
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор ТАРНОПОЬСЬКИЙ Олег Борисович
Дніпропетровський університет економіки і права, завідувач кафедри прикладної лінгвістики та методики навчання іноземних мов;
кандидат педагогічних наук ЗЄНЯ Любов Яківна
Горлівський державний педагогічний інститут, доцент кафедри методики викладання іноземних мов.
Захист відбудеться „18” березня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680 Київ, вул. Велика Васильківська, 73).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680 Київ, вул. Велика Васильківська, 73).
Автореферат розісланий „ 16 ” лютого 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради _______________ О.Б.Бігич
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Стрімкий розвиток міжнародних відносин України з іншими державами світу, розширення економічних зв’язків зумовлюють потребу не просто у висококваліфікованих спеціалістах з економіки, а у фахівцях, які на достатньому рівні володіють іноземною мовою (ІМ), щоб самостійно та швидко вирішувати питання з зарубіжними партнерами. Вирішення цих завдань вимагає нової орієнтації цілей, принципів, змісту навчання ІМ, а також створення нових навчальних матеріалів. В Україні вже розроблені принципово нові програми з іноземних мов як для мовних вищих навчальних закладів (ВНЗ) (Програма з англійської мови для університетів/інститутів (2001); Програма з німецької мови для педагогічних факультетів університетів (2004)), так і для вивчення ІМ професійного спілкування (Програма з англійської мови для професійного спілкування (2005); Рамкова програма з німецької мови для професійного спілкування (2006)).
Для успішного навчання ІМ, окрім програм, немовні економічні ВНЗ повинні бути забезпечені відповідними навчально-методичними комплексами (НМК), мультимедійними засобами навчання тощо. Дослідження дидактами та методистами теоретичних засад створення підручників з навчання ІМ розпочалося в 70-80-х роках, а до середини 80-х років цей напрямок в методиці навчання ІМ лише визначив свій предмет, зміст і цілі (роботи А.Р.Арутюнова, Л.Б.Трушиної (1982), В.П.Безпалька (1968), І.Л.Бім (1974; 1977), М.М.Вятютнева (1984)). Пізніше з’явилися нові дослідження, що присвячені теорії підручника (роботи А.Р.Арутюнова (1987; 1990), В.П.Безпалька (1988), С.Д.Береснєва (1987), Н.Ф.Бориско (2000), І.А.Данилович (1994), Н.А.Демченко (1995), Л.Я.Хоменко (1990), Л.М.Яценко (1995), R.Buhlmann, A.Fearns (2000), C.Nodari (1995) та ін.).
Питання критеріїв, оцінки та аналізу НМК/підручників вивчається багатьма вченими (А.Р.Арутюнов, О.В.Афанасьєва, І.Л.Бім, Н.Ф.Бориско, М.М.Вятютнєв, М.В.Якушев, R.Ammer, R.Buhlmann, A.Fearns, H.Funk, L.Gцtze, B.Kast, M.Koenig, H-J.Krumm, D.Krusche, B.Latour, A.Littlejohn, G.Neuner, G.Stickel, L.Volkmann, A.Wierlacher, K.Werner та ін.). Однак вітчизняних робіт з теорії створення НМК для немовних ВНЗ дуже мало (О.Б.Тарнопольський, С.П.Кожушко (2004)). Це спричинено, на нашу думку, певною мірою тим, що не досліджена сама проблема міжпредметної координації, тобто такої організації навчального процесу, коли навчання іншомовного ділового та професійного спілкування у немовних ВНЗ здійснюється з урахуванням суміжних дисциплін. Є лише окремі роботи з цього питання щодо середньої школи та педагогічних ВНЗ (І.П.Андреєва (1983), Г.М.Бодрікова (1982), Л.П.Загорна (1983), Е.О.Маслико (1990), К.І.Саломатов (1983), В.І.Тарасенко (1994), В.Е.Щетинкін, К.Н.Горячева (1983). Згадана проблема потребує більш глибокого вивчення, оскільки саме міжпредметна координація при відборі та організації навчального матеріалу може забезпечити підвищення якості формування професійно орієнтованої міжкультурної комунікативної компетенції (ПМКК) та дозволить інтенсифікувати процес навчання ІМ.
Як відомо, викладання німецької мови (НМ) у немовних ВНЗ здійснюється із залученням як вітчизняних підручників, так і підручників, які створені у співавторстві з носіями мови або російськими авторами, а також автентичних НМК з НМ. Аналіз підручників та НМК, що використовуються українськими ВНЗ для навчання німецької ділової мови, виявив низку недоліків у всіх названих групах підручників / НМК. Основним зауваженням до вітчизняних підручників залишається їхній некомунікативний характер, відсутність проблемних завдань, навчання переважно двох видів мовленнєвої діяльності (читання та говоріння), недостатній ілюстративний ряд та обмежене використання його функцій (відсутні або в малій кількості фото, рисунки, графіки, діаграми, що ілюструють соціокультурний контекст ситуацій).
Незважаючи на те, що автентичні НМК з НМ є комунікативно спрямованими навчальними матеріалами, охоплюють усі види мовленнєвої діяльності, як правило, належним чином проілюстровані, вони не відповідають вітчизняній типовій програмі, не враховують специфіки умов викладання НМ у ВНЗ України, не враховують труднощів вивчення цієї мови на базі української, презентують лише загальну та ділову культуру Німеччини, що виключає діалог культур, не формують соціокультурної чутливості та усвідомлення „свого” і „чужого”, що може призвести до непорозумінь та зриву домовленостей між українськими менеджерами та їх німецькомовними партнерами.
Таким чином, наявною є необхідність створення сучасних національних НМК з НМ, які відповідали б державній програмі, моделювали діалог двох культур, враховували індивідуальні та вікові особливості студентів України, їхні професійні потреби, формували ПМКК, тобто спроможність здійснювати міжкультурне ділове та суто професійне спілкування на НМ.
Отже, нові вимоги Програми щодо навчання НМ для професійного спілкування, потреба у дослідженні процесів формування ПМКК у контексті діалогу культур та врахування міжпредметної координації, нерозробленість теоретичних основ для створення НМК з НМ для економічних спеціальностей та відсутність сучасних вітчизняних НМК з цієї мови для студентів економічних спеціальностей зумовлюють актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напряму дослідження безпосередньо пов’язаний із науково-дослідною темою „Навчання міжкультурного спілкування в середній та вищій школі в аспекті європейських вимог” (протокол №4 від 27.11.2000 року), яка виконується в межах плану науково-дослідної роботи кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету. Отримані результати дослідження спрямовані на розвиток теорії створення НМК з ІМ для немовних (економічних) спеціальностей, зокрема відбору та організації навчального матеріалу, створення циклів НМК для формування у студентів-майбутніх менеджерів ПМКК з НМ.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні відбору змісту навчання та його структурування й організації в НМК з НМ для формування у майбутніх менеджерів ПМКК з урахуванням міжпредметної координації та зумовленого нею співвідношення загальнокультурного, загально-економічного та професійно орієнтованого навчального матеріалу, а також в укладанні, експериментальній перевірці й упровадженні в навчальний процес економічних ВНЗ двох циклів НМК з НМ, створених на розроблених теоретичних засадах.
Досягнення поставленої мети дослідження вимагало вирішення таких завдань:
1) визначити цілі та дослідити умови навчання НМ в економічних ВНЗ;
2) визначити зміст і структуру ПМКК майбутніх менеджерів;
3) проаналізувати чинні вітчизняні та закордонні НМК/підручники з НМ для економічних спеціальностей, що використовуються ВНЗ України, з метою визначення їхнього змісту, структури та відповідності цілям навчання студентів ІМ для ділового та професійного спілкування;
4) дослідити та визначити фактори, що впливають на міжкультурну ділову та професійну комунікацію в співпраці українських та німецьких менеджерів;
5) описати соціально-психологічні особливості україно-німецького діалогу культур (в тому числі ділової культури);
6) здійснити якісний та кількісний аналіз міжпредметних зв’язків для визначення послідовності розташування загальноекономічних та професійно орієнтованих тем у НМК з НМ для майбутніх менеджерів на весь курс вивчення НМ у економічних ВНЗ, а також визначити відсоток професійно орієнтованого матеріалу в різних частинах серії НМК;
7) проаналізувати лінгвістичні особливості німецької підмови економіки;
8) дослідити закономірності відбору навчальних матеріалів з урахуванням міжпредметних зв’язків предметів гуманітарного, природничо-наукового, загальноекономічного та професійно орієнтованого циклів з НМ;
9) визначити структуру НМК та запропонувати принципи організації навчальних матеріалів в НМК у контексті міжпредметної координації;
10) розробити систему вправ для формування та розвитку ПМКК і сформулювати вимоги до створеної системи;
11) розробити модель циклу НМК і укласти два цикли-зразки першої частини серії НМК (НМК-І) для навчання НМ майбутніх менеджерів на початковому етапі у немовному ВНЗ;
12) експериментально перевірити ефективність розроблених циклів НМК з НМ для формування у майбутніх менеджерів ПМКК та співвідношення в ньому загальнокультурного, загальноеконо-мічного та професійно орієнтованого навчального матеріалу;
13) скласти методичні рекомендації щодо створення циклів НМК з НМ для навчання міжкультурного ділового та професійно орієнтованого спілкування НМ.
Об’єктом дослідження виступає процес формування ПМКК при навчанні міжкультурного ділового та професійно орієнтованого спілкування НМ студентів економічних спеціальностей засобами НМК.
Предметом дослідження є відбір і організація загальнокультурного, загальноекономічного та професійно орієнтованого навчального матеріалу в НМК у контексті міжпредметної координації для формування ПМКК у майбутніх менеджерів.
Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: природний методичний експеримент, що має на меті перевірити ефективність розроблених засад створення циклів НМК та визначити оптимальне співвідношення професійно орієнтованого навчального матеріалу в НМК-І; опитування студентів-учасників експериментального дослідження щодо змісту розроблених циклів НМК; наукове спостереження за навчальним процесом на І курсі Київського національного економічного університету; узагальнення досвіду навчання ділової та професійно орієнтованої НМ; методи статистичної обробки з метою перевірки достовірності отриманих під час експериментального навчання даних; аналіз наукової літератури з методики навчання ІМ, психології, лінгвістики, психолінгвістики, педагогіки, соціології з метою обґрунтування теоретичних основ створення НМК; критичний аналіз освітніх документів щодо навчання ІМ; аналіз чинних вітчизняних та іноземних НМК/підручників з НМ для економічних спеціальностей.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що
- вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено зміст і структуру НМК, з урахуванням міжпредметної координації та зумовленого нею співвідношення загальнокультурного, загальноекономічного та професійно орієнтованого навчального матеріалу в НМК-І для навчання НМ майбутніх менеджерів; здійснено якісний і кількісний аналіз міжпредметних зв’язків предметів, які вивчаються за напрямом підготовки 0502 „Менеджмент” з НМ, і враховано його результати при відборі навчального матеріалу в НМК, при визначенні послідовності розміщення навчальних матеріалів у ньому та при виділенні паралельних варіантів НМК для завершального ступеню навчання (3 варіанти НМК-ІІІ за спеціалізаціями „Менеджмент на ринку товарів та послуг”, „Економіка та управління бізнесом”, „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”);
- набули подальшого розвитку визначення цілей навчання, поняття ПМКК та її компонентів; процедура відбору змісту навчання в НМК з НМ для майбутніх менеджерів з урахуванням міжпредметної координації;
- узагальнено соціально-психологічні особливості української та німецької культур (в тому числі й ділової культури), а також лінгвістичні особливості німецької підмови економіки;
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у:
- створенні в співавторстві Рамкової програми з німецької мови для професійного спілкування для вищих навчальних закладів України (2006);
- розробці системи вправ для навчання міжкультурного іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх менеджерів;
- створенні двох циклів-зразків НМК-І для навчання НМ майбутніх менеджерів на початковому ступені у немовному ВНЗ на загальнокультурну та загальноекономічну теми;
- розробці методичних рекомендацій щодо укладання циклів НМК для навчання міжкультурного ділового та професійно орієнтованого спілкування майбутніх менеджерів;
Результати дослідження впроваджено в Дніпропетровському державному аграрному університеті, Кримському державному інженерно-педагогічному університеті (м. Сімферополь), Львівському національному університеті імені Івана Франка та Одеському національному політехнічному університеті.
Апробація результатів дослідження здійснювалася на таких науково-практичних конференціях: „Мови і культури у сучасному світі” (К.: КНЛУ, 2003); „Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (К.: КНЛУ, 2004); „Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (К.: КНЛУ, 2005); „Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (К.: КНЛУ, 2006); „Мовленнєва комунікація в постіндустріальному суспільстві (К.: КНЛУ, 2006);. на міжнародному форумі „Мовна освіта: шлях до євроінтеграції” (К.: КНЛУ, 2005); на ХІІІ-тій міжнародній конференції викладачів німецької мови (Грац (Австрія), 2005); на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Эффективные инструменты современных наук - 2007” (Днепропетровск: Наука и образование, 2007).
Публікації. Основні результати дослідження відображено у Рамковій програмі з німецької мови для професійного спілкування для вищих навчальних закладів України (2006), у чотирьох статтях та трьох тезах доповідей. Особистий внесок здобувача полягає у розробці розділу 1.2 „Опис рівнів” та розділ 2 „Цілі” Рамкової програми з німецької мови для професійного спілкування для вищих навчальних закладів України.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 14 додатків і списку використаних джерел.
Повний обсяг дисертації – 344 сторінок. Робота містить 17 таблиць, 9 рисунків. Чотирнадцять додатків мають обсяг 130 сторінки. Список використаних джерел складається з 204 найменувань (з них 72 німецькою та англійською мовами) і розміщений на 20-ти сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі дисертації досліджуються теоретичні засади створення НМК для формування у майбутніх українських менеджерів ПМКК з НМ.
У результаті проведеного дослідження як основна мета навчання майбутніх менеджерів НМ була виділена професійно орієнтована міжкультурна комунікативна компетенція, розвиток якої може забезпечити якісну підготовку майбутнього фахівця, що дасть йому можливість чітко, швидко й ефективно виконувати професійні обов’язки при співробітництві з німецькомовними партнерами засобами НМ без перекладача. Ми розглядаємо ПМКК як здатність фахівця до кваліфікованої професійної діяльності у професійній, освітній та суспільній сферах спілкування в багатонаціональному суспільстві ІМ, а також невербальними (формули, графіки) та паралінгвістичними (жести, міміка) засобами спілкування у контексті цільової культури, що забезпечується сукупністю знань, навичок і вмінь на базі відповідних мотивів, інтересів та установок особистості. Ця компетенція є результатом взаємодії та комплексної реалізації низки компетенцій, а саме: іншомовної комунікативної, соціокультурної, фахової, навчальної та стратегічної компетенцій, ефективне формування яких можливе лише за умови використання якісних навчальних матеріалів, що відповідають основним цілям і умовам навчання.
Ситуація з викладанням НМ в українських немовних ВНЗ склалася таким чином, що задовольняючи потребу суспільства у фахівцях, які володіють нею, викладання здійснюється із залученням широкої палітри як вітчизняних підручників, так і підручників, створених у співавторстві з носіями мови, російських авторів, а також автентичних НМК. Аналіз 18 підручників та НМК, що використовуються українськими ВНЗ для навчання німецької економічної мови за низкою критеріїв (авторська концепція НМК; цілі навчання; наявність діалогу культур; взаємопов’язане навчання всіх видів МД; переважно комунікативний характер вправ; можливість автономного навчання; колективні та творчі форми роботи; характер відібраного матеріалу (монотематичний чи проблемно орієнтований); використання ілюстративного ряду), виявив низку недоліків у всіх названих групах підручників / НМК. Типовими для вітчизняних підручників є
- звуження мети навчання до двох видів мовленнєвої діяльності: читання і частково говоріння, що суперечить кінцевій меті сучасного навчання і вивчення ІМ в європейському контексті – шляхом кращого оволодіння сучасними європейськими мовами полегшити спілкування та взаємодію між європейцями з різними рідними мовами заради підтримки європейської мобільності, взаєморозуміння і співпраці та подолати упередження і дискримінацію;
- домінування некомунікативних вправ, які забезпечують формування лише мовних компетенцій;
- ігнорування умов навчання у немовних ВНЗ (кількості годин для вивчення НМ, послідовності вивчення профілюючих дисциплін тощо) і, як наслідок, координації з предметами загальноекономічного та професійно орієнтованого циклу;
- майже повна відсутність ілюстративних компонентів для відтворення / моделювання соціокультурного і фахового контекстів.
Проаналізовані автентичні НМК з НМ, тобто створені носіями мови, не мають згаданих недоліків, проте вони не відповідають вимогам вітчизняних державних освітніх документів, не формують соціокультурної чутливості і спостережливості щодо міжкультурних відмінностей у організації професійної діяльності українського та німецькомовного менеджерів, оскільки презентують лише одну культуру – німецьку.
Вивчення умов викладання НМ в економічних ВНЗ України, а саме кількість відведених аудиторних годин для її викладання, коливається від 190 до 420 годин на весь курс вивчення НМ. З метою визначення обов’язково мінімальної кількості аудиторних годин для немовних ВНЗ України та уніфікації у такий спосіб умов викладання ІМ, ми уклали табл. 1, яка містить рівні оволодіння ІМ згідно з Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти, та кількість аудиторних годин для досягнення кожного рівня. В основу міркувань щодо запропонованої кількості годин лягли дані культурних центрів „British Council” та „Goethe-Institut”.
Таблиця 1
Мінімальна кількість аудиторних годин для досягнення рівня володіння ІМ (1 аудиторна год. = 45 астрономічних хв.)
Рівні | А1 | А2 | В1 | В2 | С1 | С2
випускний
вступний
О | 108 | 288 | 468 | 648 | 900 | 1152
А1 | 180 | 360 | 540 | 792 | 1044
А2 | 180 | 360 | 612 | 864
В1 | 180 | 432 | 684
В2 | 252 | 504
С1 | 252
Аналіз вимог до сучасного менеджера, його психологічного портрету та результати соціальних досліджень вказують на те, що він повинен отримати не лише знання з економічних дисциплін і оволодіти ІМ, а й знати соціокультурні особливості світосприйняття та поведінки як загальнокультурного характеру, так і безпосередньо специфіку співпраці з іноземним партнером. Як відомо, у ситуації міжкультурного ділового спілкування неправильна поведінка або неадекватна реакція можуть зіпсувати справу, тому важливим є знання культурних стандартів, моделей та правил як загальної, так і ділової культур.
Сучасний НМК для майбутніх менеджерів повинен вчити міжкультурної ділової комунікації, складником якої є міжкультурне професійне спілкування. В межах нашого дослідження ми розглядаємо міжкультурну ділову комунікацію як взаємодію між індивідами або групами, що соціалізовані в різних культурах, мовою однієї зі сторін та в її соціокультурному контексті, метою яких є досягнення взаєморозуміння та/або матеріального успіху внаслідок їхньої ділової кооперації. Таке спілкування може відбуватися як у професійній, так і в освітній або публічній сферах. Комунікантами в такому спілкуванні можуть виступати зарубіжні партнери, колеги, клієнти, представники інших сфер виробництва або послуг. Під міжкультурною професійною комунікацією ми розуміємо обмін інформаційним матеріалом між фахівцями, що соціалізовані в різних культурах, мовою однієї зі сторін та в її соціокультурному контексті в межах конкретної професійної сфери (наприклад, менеджмент на ринку товарів та послуг), коли спілкування здійснюється підмовою спеціальності. Комунікантами такого спілкування виступають зарубіжні партнери-колеги.
Складності взаєморозуміння і досягнення консенсусу в ситуаціях міжкультурної комунікації різні вчені розглядають по-різному: Т.А.Устименко (1998) вбачає головну причину непорозумінь у повному або частковому неспівпадінні індивідуальних контекстів, А.Томас (A.Thomas 1993) – у відмінностях між культурними стандартами, E.Oксаар (E. Oksaar 1993) – у наявності різних культурно-специфічних біхевіорем, які реалізують універсальні культуреми, О.Б.Тарнопольський та Н.К.Скляренко (2003) – у відмінностях між стандартами комунікативної поведінки. Очевидно, що одним із факторів, що впливають на перебіг міжкультурної ділової комунікації виступає, соціо-куль-турний. У ході нашого дослідження були також визначені мовний та мовленнєвий, професійний, ситуативний та особистісно-психологічний фактори. Якщо ситуативний фактор є певною мірою незалежною величиною, об’єктивною реальністю, на яку важко вплинути, професійний фактор в обох культурах може мати спільні основи, ідеї, напрямки діяльності, то соціокультурна основа акції/реакції комунікантів міжкультурного ділового спілкування різко відрізняється. Аналіз соціально-психологічної літератури (Е.А.Донченко (1994), П.І.Гнатенко (1997), Б.В.Попов, В.О.Ігнатов, М.Т.Степико (1998), О.О.Мусієздов (2002), В.Г.Акопян (2004), E.T.Hall (1990), G.Hofstede (1997)) виявив, що за показниками специфічних культурних вимірювань – дистанція влади, тип суспільства, превалювання родових соціальних ролей (Hofstede G. (1997)), а також часу, простору, контексту, інформаційних потоків (Hall E.T. (1990)), культури, які представляє Німеччина та Україна, не збігаються в жодному пункті (див. табл. 2).
Таблиця 2
Порівняльна характеристика української та німецької культур
Критерії | Україна | Німеччина
(за Г.Хофстеде)
· дистанція влади
· тип суспільства
· за привалюванням родо-вих соціальних ролей | вертикальна, з великою дистанцією влади (з тен-денцією до скорочення дистанції)
колективістський (з тен-денці-ями розвитку до індивідуалістського)
фемінна культура |
горизонтальна, з невели-кою дистанцією влади
індивідуалістський
маскулінна культура
(за Е.Холлом)
· час
· простір (особиста дистанція)
· контекст
· інформаційні потоки |
поліхронна культура
малий особистий простір
висока контекстуальність
інформація поширю-єть-ся швидко і зачіпає велику аудиторію |
монохронна культура
великий особистий простір
низька контекстуальність
інформація поши-рю-єть-ся повільно і має чітко визначеного адресата
Результати проведеного співставлення соціально-психологічних особли-востей міжкультурного спілкування свідчать про те, що ці особливості повинні ввійти у зміст навчання німецької ділової та професійно орієнтованої мови і знайти своє відображення у НМК з НМ для підготовки сучасного менеджера економічного профілю.
Ще одним засобом оновлення змісту навчання запропоновано залучення міжпредметної координації (більш загальне явище, що походить з теорії навчання – з дидактики та є системою) шляхом урахування міжпредметних зв’язків (МЗ) (умова реалізації системи) у процедурі відбору змісту навчання. Якісний аналіз навчальних планів чотирьох провідних економічних ВНЗ України дав змогу визначити, які саме навчальні матеріали, на основі яких спеціальностей та на якому етапі необхідно вводити в НМК. З цією метою ми виділяємо основні та додаткові МЗ за предметами циклів, які вивчають майбутні менеджери. Причому, основними зв’язками виступає координація ІМ з професійно орієнтованими дисциплінами. Саме ці зв’язки визначають основний зміст НМК. До додаткових МЗ ми відносимо координацію предмету „іноземна мова” з гуманітарними, природничо-науковими та загальноекономічними дисциплінами.
Кількісний аналіз дисциплін за названими циклами, тобто визначення їхнього відсоткового співвідношення на кожному курсі, дозволило отримати такі показники:
Таблиця 3
Відсоткове співвідношення дисциплін циклів за курсами (у відсотках)
Курси
Цикли | І | ІІ | ІІІ | VI | V
гуманітарної підготовки | 43,8 | 36,9 | 12,2 | 15,4 | 14,1
науково-природничої та загальноекономічної підготовки | 39,1 | 37,8 | 12,8 | 2,8 | 5,3
професійно орієнтованої підготовки | 17,1 | 25,3 | 75 | 81,8 | 80,6
Спираючись на отримані результати, ми визначили відсоткове „наповнення” НМК професійно орієнтованим матеріалом по курсах, яке становить – для НМК-І близько 17%, для НМК-ІІ приблизно 50% та для НМК-ІІІ біля 80%.
Зазначена мета дослідження – обґрунтування і створення НМК для формування у майбутніх менеджерів ПМКК та необхідність реалізації в НМК основних МЗ – зумовила потребу в аналізі лінгвістичних особливостей підмови економіки. При здійсненні аналізу ми виходили з того, що для міжнародного екзамену „Німецька для професії” (Das Zertifikat Deutsch fьr den Beruf (1995) та в дослідженні „Базові знання німецької економічної мови: визначення та фахова лексика” (Basiswissen Wirtschaftsdeutsch: Stoffgebiete und Fachwortschatz (1999) німецькими методистами вже здійснено відбір лексичного матеріалу, тому наш аналіз був спрямований на виявлення граматичних особливостей підмови економіки. Лінгвістичний аналіз дав змогу вивчити стильові рівні: науково-теоретичний, науково-популярний та практично-фаховий (в межах яких власне і реалізується підмова економіки) та відстежити функціонально важливі елементи кожного рівня. Лінгвістичні особливості підмови економіки визначаються специфічним використанням та частотністю вживання певних мовних засобів. Це тенденція предметного та безособового викладу, що характеризується, наприклад, використанням пасивного стану дії, номінальним стилем, домінуванням третьої особи однини дієслів. У результаті аналізу конкретизовано граматичні особливості підмови економіки, а також виділено й узагальнено найчастіше вживані засоби міжфразового зв’язку.
Другий розділ роботи присвячено технології створення НМК з НМ для формування у майбутніх менеджерів економічного профілю ПМКК шляхом визначення процедури відбору змісту навчання, структури та організації НМК, розробки загальної системи вправ та визначення моделі циклу НМК.
Здійснюючи відбір навчальних матеріалів в НМК, ми спиралися на засади комунікативного підходу, тобто враховували потреби майбутнього менеджера (для спеціалізацій „Менеджмент на ринку товарів та послуг”, „Економіка та управління бізнесом”, „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”). Визначена нами схема відбору передбачає врахування таких кроків як аналіз потенційного німецькомовного контингенту, з яким може працювати майбутній український менеджер, зони їхньої співпраці, професійні ситуації, поле та алгоритм економічної діяльності, а також визначення проблем і тем. Проаналізований та відібраний навчальний матеріал конкретизується у чотирьох мінімумах: комунікативному, який включає сфери та завдання спілкування, типові ситуації, ролі та комунікативні наміри, предметно-змістовому, що складається з тем, проблем, текстів (аудіо та друкованих), візуальних та аудіовізуальних матеріалів, мовному і мовленнєвому, який підпорядковується двом попереднім та традиційно містить фонетичний, лексичний, граматичний та мовленнєвий матеріал та лінгвосоціокультурному, що імпліцитно представлений у комунікативному та предметно-змістовому мінімумах та виражений засобами мовного і мовленнєвого мінімумів і передбачає набуття знань української та німецької ділової культури та формування специфічних міжкультурних навичок та вмінь.
Визначення змісту навчання та процедура його відбору схематично представлені на рис. 1, с. 11.
Відбір змісту предмету навчання здійснюється на основі виділених у методиці принципів (Н.Ф.Бориско (2000)) системності і модельності; необхідності і достатності; вживаності, що визначається частотністю і поширеністю елементів мінімуму; посильності і доступності; відповідності комунікативним потребам студентів, їхньому інтелектуальному рівню та інтересам; відносної відкритості мінімумів; професіоналізації.
Особливістю визначення та відбору навчального матеріалу в НМК для майбутніх менеджерів є врахування МЗ на етапі опису професійних ситуацій у визначенні проблеми / теми та безпосередньо на етапі опису змісту навчання.
Базуючись на отриманих результатах та керуючись цілями навчання, ми розподіляємо навчальний матеріал за мінімумами. Комунікативний мінімум формується на етапах визначення контактної німецькомовної групи (керівники відділів або підрозділів, колеги з відділів зовнішньоекономічної діяльності, постачальники або клієнти), зон співпраці (чотири зони, що визначаються за
Рис. 1. Визначення та процедура відбору навчального матеріалу в НМК для майбутніх менеджерів
місцем розташування та метою діяльності підприємства) та професійних ситуацій (наприклад, переговори з німецькомовними діловими партнерами (клієнтами або постачальниками)) стосовно замовлення, його документальне оформлення, умови постачання, умови сплати, заходи з реклами, ведення справ фірми). Це дає змогу визначити сфери та завдання спілкування, типові ситуації, в яких реалізуються ці завдання, ролі комунікантів та їхні комунікативні наміри.
Предметно-змістовий мінімум формується з урахуванням етапів визначення поля та алгоритму професійної діяльності, а також проблем і тем (наприклад, для поля 1 „входження на німецькомовний економічний ринок” алгоритмом є підготовка до прийняття рішення, моніторинг ринку, визначення маркетингової політики продукту, виявлення прийнятних каналів збуту тощо, а проблемою до прийняття рішення є консультації з банками та іншими організаціями, аналіз особливостей факторів, що впливають на вибір місця розміщення виробництва тощо). Виходячи з даних цих етапів, ми виділяємо теми і проблемно-тематичні комплекси (ПТК), що дає змогу окреслити певний масив текстів (письмових – наприклад, статистика та звіти торгової палати, комерційна кореспонденція, або усних – наприклад, інтерв’ю, презентація продукту).
Мовний та мовленнєвий мінімуми підпорядковуються двом попереднім, що відповідає основному принципу розподілу навчального матеріалу – комунікативної прогресії, коли матеріал мовного та мовленнєвого мінімумів відбирається і розподіляється згідно з потребами у спілкуванні студента для вирішення певного комунікативного завдання при реалізації комунікативного наміру засобами цього мінімуму.
Лінгвосоціокультурний мінімум представляється імпліцитно у комунікативному та предметно-змістовому мінімумах та виражається засобами мовного та мовленнєвого мінімумів. Однак, виділення навчального матеріалу, що відображає специфіку як загальнокультурних, так і пофесійно-ділових особливостей німецькомовної культури, в окремий мінімум є обов’язковим.
Щодо структури НМК для майбутніх менеджерів, то з урахуванням умов викладання НМ у немовних ВНЗ (кількості годин, відведених на вивчення НМ, а також їх забезпеченість ТЗН) доречно укладати НМК у його мінімально-необхідному або у достатньому компонентному складі. Такий НМК нараховує підручник, книжку для викладача, аудіопосібник, аудіовізуальний та комп’ютерний посібник. У такому варіанті основне навантаження покладено на підручник, який може містити більшу частину навчальних матеріалів, до складу яких слід включити вправи, тексти, завдання для самостійної роботи, глосарій, граматичний коментар.
Якісний аналіз МЗ ІМ з гуманітарними, природничо-науковими, загально-економічними і професійно орієнтованими предметами дав можливість чіткої організації навчальних матеріалів в НМК, тобто, послідовність вивчення предметів циклів загальноекономічної та професійно орієнтованої підготовки в процесі навчання майбутнього менеджера забезпечує своєчасність та наступність пропонованих у НМК тем. Крім того, такий аналіз виявив той факт, що досліджувані три спеціалізації напряму „Менеджмент” мають певну різницю в предметах загальноекономічної та професійно орієнтованої підготовки лише на ІІІ, ІV та V курсах. Отже, виділивши три частини серії НМК (НМК-І для першого курсу, НМК-ІІ для другого та частини третього та НМК-ІІІ відповідно для частини третього, для четвертого і п’ятого курсів), ми можемо стверджувати, що НМК-І та НМК-ІІ для спеціалізацій напряму „Менеджмент” можуть бути спільними, а НМК-ІІІ повинен мати варіанти у відповідності до дисциплін, що вивчаються в межах конкретної спеціалізації (наприклад, „Менеджмент на ринку товарів та послуг”, „Економіка та управління бізнесом”, „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”).
Таблиця 4
Виділення частин серії НМК відносно курсів/семестрів
Курс | Семестр | Частина серії НМК | Мета навчання НМК
I | 1,2 | НМК-I | Формування ПМКК (мовної, мовленнєвої, лінгвосоціо-культурної та навчальної компетенцій) у загальнокультурному контексті ІМ з частковим залученням професійно орієнтованих ситуацій.
II | 3,4 | НМК-II | Формування ПМКК (додаються фахова та стратегічна компетенції) у контексті професійно орієнтованої діяльності на основі професійних ситуацій, проблем, завдань.
III | 5
ІІІ | 6 | НМК-ІІІ | Формування ПМКК на основі професій-них контекстів з урахуванням конкретної спеціалізації, наприклад „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”.
IV | 7,8
V | 9,10
У результаті проведеного аналізу була визначена загальнокультурна, загальноекономічна та професійно орієнтована тематика для НМК-І і НМК-ІІ, а також для трьох варіантів НМК-ІІІ, що відповідають спеціалізаціям „Менеджмент на ринку товарів та послуг”, „Економіка та управління бізнесом”, „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”.
Враховуючи розбіжність у виділених для навчання НМ годинах у різних немовних ВНЗ, ми пропонуємо таке вирішення проблеми організації навчальних матеріалів у НМК. Кожен НМК складається з певної кількості розділів, які, в свою чергу, нараховують декілька циклів. Перший розділ – основний – є обов’язковим для вивчення. У поєднанні з другим розділом вони утворюють розширений варіант. Матеріалами цього розділу можуть скористатися студенти і викладачі тих ВНЗ, де передбачена більша кількість годин на вивчення ІМ. Третій розділ – факультативний, який надає можливість розширити знання в галузі економіки за своєю спеціалізацією. Цей розділ призначено для використання як на заняттях, так і для самостійного вивчення. Так, для НМК-І розподіл на розділи може виглядати у такий спосіб:
Основний розділ
· Ausbildung im In- und Ausland (Hochschulwesen und Besonderheiten des Studiums im Ausland und in der Ukraine);
· Ukraine und Deutschland (geographische, wirtschaftliche Lage, Staatsaufbau);
· Wirtschaftssysteme (Planwirtschaft, Marktwirtschaft, soziale Marktwirtschaft).
Розширений розділ
· Wirtschaft der Ukraine, die grцЯten Geschдftspartner der Ukraine;
· Geschдftskommunikation (Bewerbungsmappe, Vorstellungsgesprдch).
Факультативний розділ
· Studentenleben im Ausland und in der Ukraine, Praktikamцglichkeiten;
· Deutschsprachige Lдnder – Цsterreich, die Schweiz, Luxemburg (geographische, wirtschaftliche Lage, Staatsaufbau);
· Marktarten und -formen.
Загальновідомо, що навчання професійно орієнтованого міжкультурного спілкування в системі сучасної вищої освіти повинно бути проблемним. Такий підхід до навчання будь-якого предмету, в тому числі ІМ, реалізується через створення своєрідного ланцюга проблемних ситуацій та управління діяльністю студентів при самостійному вирішенні ними навчальних проблем, що здійснюється з залученням такої форми діяльності як проект. В межах нашої роботи під проектом ми розуміємо розгорнуте розв’язання професійної, соціальної або науково-дослідницької проблеми, що передбачає колективну самостійну іншомовну творчу діяльність студентів, результатом якої є матеріалізований продукт (стінгазета, Інтернет-сайт, буклет, виставковий стенд тощо). В досліджуваному НМК проект виступає як комплексне групове творче завдання, що організовує значущу для студентів пошукову діяльність за межами ВНЗ. Виконання завдань проекту передбачає спілкування ІМ з метою отримання шуканої інформації з різноманітних джерел (запит інформації у німецькомовної фірми, її Інтернет-сторінка тощо). При виконанні проекту студенти самостійно визначають тему, джерела збору інформації, вид кінцевого продукту та форму його презентації, що є результатом спільної роботи групи.
Ураховуючи результати теоретичного обґрунтування змісту навчання, процедури його відбору та організації в НМК, нами була створена загальна система вправ для формування ПМКК на основі загальної системи вправ для середньої школи та мовних ВНЗ (Н.К.Скляренко). Вона складається з чотирьох систем вправ для навчання аудіювання, читання, говоріння та письма. Кожна система складається з підсистем, які формують мовленнєві навички та уміння у цих видах МД. Кожна з підсистем має групи вправ, що спрямовані на оволодіння лексико-граматичними навичками та окремими вміннями. Крім того, до кожної системи ми включили групи вправ у формуванні соціокультурної та навчальної компетенцій.
Приклад 1.
Мета: вчити розпізнавати та інтерпретувати міжкультурні розбіжності у сприйнятті коллегами один одного; вдосконалювати вміння вести монолог-опис. (малюнки наведені у Додатку Д.3 дисертації)
Meist sind die Missverstдndnisse die Ursache, wenn es zwischen Vertretern verschiedener Kulturen kriselt – doch Geschдftsabbrьche, Kьndigungen kцnnen Millionen kosten.
Завдання : а) Im folgenden finden Sie zwei Bilder, wo es gezeichnet ist, wie die deutschen und franzцsischen Manager einander sehen. Was glauben Sie, welche Zeichnung einen deutschen und einen franzцsischen Manager darstellt? Woran erkennen Sie das?
b) Sie sind ein deutscher / franzцsischer / ukrainischer Manager und nehmen am Runden Tisch teil. Das Thema heiЯt „Stereotypen und Wirklichkeit“. Auf Grund einer der Zeichnungen beschreiben Sie Ihren Kollegen.
Приклад 2.
Мета: навчити писати переказ фахового тексту на основі навчальних стратегій находження ключових фраз, переформулювання їх та аналізу процедури написання тексту цього типу.
Завдання: Sie sammeln die Informationen zu den Wirtschaftsordnungen fьr Ihr Referat. Sie kцnnen auch den Text „Marktwirtschaft“ benutzen. Kьrzen Sie den Text, indem Sie folgenden Schritte machen:
1. Unterstreichen Sie in jedem Abschnitt den sinntragenden Satz (den Schlьsselsatz).
2. Formulieren Sie die Idee jedes Satzes mit eigenen Worten.
3. Schreiben Sie zu jedem Ihrer Sдtze noch zwei-drei klдrende Sдtze so, dass eine Zusammenfassung des Textes „Marktwirtschaft“ entsteht.
4. Analysieren Sie die einzelnen Schritte dieser Ьbung und sagen Sie mit Stichwцrtern: Wie schreibt man eine Zusammenfassung (1-2-3)?
До систем вправ для навчання говоріння та писемного мовлення ми долучили групи вправ для формування навичок і вмінь усної та письмової медіації, а до підсистеми з розвитку умінь монологічного мовлення – групу вправ для розвитку вмінь коментувати графіки, діаграми, схеми тощо. Розширення загальної системи вправ за рахунок останніх є необхідною умовою якісного формування ПМКК майбутнього менеджера, оскільки вміння коментувати, а також відтворювати інформацію українською / німецькою мовою, що була отримана німецькою / українською, наведені у переліку кваліфікацій менеджера невиробничої сфери.
Приклад 3.
Мета: формувати уміння коментувати графік.
Завдання: Heute sind Sie an der Reihe Ihre Semesterarbeit vorzustellen. Sie enthдlt unter anderem Grafiken und Schemata, die Ihre Ergebnisse prдsentieren. Kommentieren Sie die Grafik, vergessen Sie nicht, folgende Schwerpunkte anzugehen:
- die Art der Grafik bestimmen;
- die Datenangaben und Legende analysieren;
- eigene Schlussfolgerungen ziehen;
- mit der Situation in der Ukraine vergleichen.
Als Hilfe kцnnen Sie die nachstehenden Redemittel benutzen:
Приклад 4.
Мета: розвивати вміння усної медіації на рівні понадфразової єдності.
Завдання: Ihr neuer Geschдftspartner aus Deutschland ruft an und mцchte dringend mit Ihrem Chef sprechen. Er ist momentan nicht im Haus. Der Geschдftspartner beschreibt das Problem und bittet Sie, Ihrem Chef mцglichst schnell alles zu ьbermitteln. Formulieren Sie das geschilderte Problem mit 2-3 Sдtzen in Ihrer Muttersprache. Vergleichen Sie Ihre Sдtze im Plenum.
Специфіка реалізації запропонованої загальної системи вправ полягає у співвідношенні систем вправ для навчання певного виду мовленнєвої діяльності. На першому ступені навчання, де більшу частину матеріалів складають теми загальнокультурного характеру, це співвідношення буде таким, як і для мовних ВНЗ. Однак, зі збільшенням кількості загальноекономічних та фахових тем і проблем воно змінюється на користь превалювання системи вправ для навчання говоріння та письма, тому що менеджер у своїй діяльності близько 70% часу витрачає на усну та письмову комунікацію (дані за Г.Кунц, С.О’Доннел 1981). Крім того, вправи різних типів та видів для навчання різних видів мовленнєвої діяльності доцільно об’єднувати у ланцюжки вправ, що пов’язані не мовним явищем і не видом мовленнєвої діяльності, а комунікативним контекстом, логікою розвитку та реалізації проблемно-тематичного комплексу.
Розроблена загальна система вправ реалізується в кожному циклі НМК. Цикл як структурна макроодиниця НМК організовується навколо декількох ПТК в певних сферах спілкування. Цикли НМК, в свою чергу, складаються з блоків, які формуються функціонально-структурними елементами підручника, і до яких відносять тексти, вправи для формування цільових компетенцій, коментар (граматичний, лексичний, професійний, лінгвосоціокультурний тощо), вправи у формуванні стратегій навчання, тести, завдання для самоконтролю тощо.
В основу моделі циклу НМК покладена універсальна модель навчальної діяльності, що враховує процес навчання і вивчення ІМ. Модель циклу НМК складається з таких блоків: оглядовий блок, презентація, тренування та практика в спілкуванні, самоконтроль та довідковий блок.
Рис. 2. Модель циклу НМК для майбутніх менеджерів
Перший оглядовий блок містить дані про зміст циклу – теми, завдання спілкування, види текстів, граматичний та лексичний матеріал, вказівки на стратегії тощо. Оглядовий блок проектує цілі НМК на кожен
