1.5. Калюжна Є.М. Змістове значення тривожності у підлітків в умовах дії фактора майбутнього // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – К., 2005. – Т.7. – Вип.4. – С. 116-122.

1.6. Калюжна Є.М. Проблема ефективності психокорекції підліткової тривожності // Социальные технологии: Зб. наук. праць, вип. . – Київ-Москва-Одеса-Запоріжжя, 2005. – С. .

1.7. Калюжна Є.М. Тривожність як функціонально детерміноване утворення // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія . Психологічні науки: Зб. наук. праць. – К., 2006. – № ). – С. .

1.8. Калюжна Є.М. Специфіка змістових конструктів образу майбутнього у високо тривожних підлітків // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія . Психологічні науки: Зб. наук. праць. – К., 2007. – № ). – С. .

1.9. Шевченко Н.Ф., Калюжна Є.М. Особистісна тривожність і шкільна адаптованість у підлітків: співвідношення та вікова динаміка // Психологія: Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 2006. – Вип. . – С. .

1.10. Шевченко Н.Ф., Калюжна Є.М. Гіперфункція тривожності у підлітків: превентивна стратегія // Практична психологія та соціальна робота: Науково-практичний та освітньо-методичний журнал. – К., 2007. – № 7). – С. .

2. Матеріали конференцій:

2.1. Калюжна Є.М. Особистість у часовому вимірі стану тривожності // Наука і освіта: Матеріали VIII Міжн. наук.-практ. конф. 7-21 лютого 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. . – С. .

2.2. Калюжна Є.М. Тривожність і прагнення до успіху // Дні науки-2005: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 15-27 квітня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. . – С. .

2.3. Калюжна Є.М. Життєвий вибір у просторі альтернатив // Наука і вища освіта: Матеріали VIII Міжн. наук. конф. 19 травня 2005 р. – Запоріжжя, 2005. – Ч. . – С. 88.

2.4. Калюжна Є.М. Психолого-педагогічні чинники тривожності у підлітків // Динаміка наукових досліджень-2005: Матеріали IV Міжн. наук.-практ. конф. 20-30 червня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т.47. – С. 20-22.

2.5. Калюжна Є.М. Особливості педагогічного спілкування з тривожними підлітками // Науковий потенціал світу-2005: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 19-30 вересня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. . – С. .

2.6. Калюжна Є.М. Тривожність у підлітків в контексті спілкування з однолітками // Наука та інновації: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 17-31 жовтня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. . – С. .

2.7. Калюжна Є.М. Теоретичне обґрунтування дослідження функціонального аспекта генези тривожності у підлітків // Освіта і наука без меж: Матеріали II Міжн. наук.-практ. конф. 19-27 грудня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. . – С. 74-76.

2.8. Калюжна Є.М. Функціональна детермінація генези особистісної тривожності в підлітковому віці // Сучасні наукові дослідження: Матеріали I Міжн. наук.-практ. конф. 20-28 лютого 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. . – С. .

2.9. Калюжна Є.М. Функціональні детермінанти в структурі тривожності // Дні науки-2006: Матеріали IІ Міжн. наук.-практ. конф. 17-28 квітня 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. . – С. .

2.10. Калюжна Є.М. Психолого-педагогічні умови корекції тривожності в підлітковому віці // Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку-2006: Матеріали І Міжн. наук.-практ. конф. 22-31 травня 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. . – С. .

2.11. Калюжна Є.М. Психологічні особливості адаптивності особистості // Науковий потенціал світу-2006: Матеріали наук.-практ. конф. 18-29 вересня 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. . – С. .

2.12. Калюжна Є.М. Принципи розвивальної взаємодії з підлітками // Науковий потенціал світу-2006: Матеріали наук.-практ. конф. 18-29 вересня 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. . – С. .

2.13. Калюжна Є.М. Логіка обгрунтування функціональної організації тривожності // Дні науки-2006: Матеріали наук.-практ. конф. 5-6 жовтня 2006 р. – Запоріжжя, 2006. – Т. . – С. .

2.14. Калюжна Є.М. Превенція тривожності у підлітків: сприяння батьків // Сучасні наукові досягнення-2007: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 3-15 січня 2007 р. – Дніпропетровськ, 2007. – Т. . – С. .

2.15. Калюжна Є.М. Стратегія і тактика психопрофілактики гіперфункції тривожності у підлітків // Альянс наук: вчений – вченому: Матеріали ІІІ Міжн. наук.-практ. конф. 7-8 травня 2007 р. – Дніпропетровськ, 2007. – Т. . – С. .

2.16. Калюжна Є.М. Активація особистісного потенціалу як основа превентивної роботи з підлітками // Європейська наука-2007: Матеріали наук.-практ. конф. 16-31 травня 2007 р. – Дніпропетровськ, 2007. – Т. . – С. .

2.17. Калюжна Є.М. Методологічні основи конструювання превентивних програм у площині особистісного підходу // Наука і вища освіта: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. 17-18 травня 2007 р. – Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ, 2007. – Ч. . – С. .

3. Навчальні посібники:

3.1. Калюжна Є.М. Шлях до “Я-відкриття”: ілюстрований робочий зошит з психології для 8-х класів. – Запоріжжя: Інтерпрінт, 2006. – 68 с.

3.2. Шевченко Н.Ф., Калюжна Є.М. Шлях до “Я-відкриття”. Уроки з психології для 8-х класів: навчально-методичний посібник. – Запоріжжя: Інтерпрінт, 2007. – 124 с.

АНОТАЦІЇ

Калюжна Є.М. Психологічні механізми особистісної тривожності у підлітковому віці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна і вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню психологічних механізмів етіогенези тривожності в функціональній площині. Здійснена спроба концептуального обґрунтування нового підходу до операціоналізації феномену “особистісна тривожність” з позицій структурно-функціонального детермінізму та системно-генетичного аналізу.

Особистісну тривожність у підлітків проаналізовано як “функціонально детерміноване утворення”, внутрішня структура якого представлена інтегративною сукупністю функціональних детермінант (доцільність, спрямованість та результативність адаптаційної активізації).

Наведено дані про вікову динаміку і характер функціональних зв’язків між тривожністю та адаптивністю як інтегральними особистісними властивостями, що детермінують стійкий паттерн їх багаторівневих показників та індивідуальну специфіку прояву. Встановлено та ієрархізовано систему домінантних мотивів у підлітків із контрастними рівнями особистісної тривожності.

Подано модель функціональної організації тривожності в підлітковому віці, в основу якої покладено розуміння генези тривожності як певної послідовності необхідних перетворень внутрішньо активної системи від її вихідного стану у напрямку до мети.

Розроблено та апробовано профілактично-розвивальну програму з попередження гіперфункції тривожності у підлітків та запобігання явищам їх дезадаптації.

Ключові слова: особистісна тривожність, психологічні механізми, особистісна адаптивність, мотивація, функціональна детермінація, адаптаційна самоактивізація.

Калюжная Е.Н. Психологические механизмы личностной тревожности в подростковом возрасте. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению психологических механизмов личностной тревожности в подростковом возрасте, апелляция к которым обусловливается необходимостью определения структурных детерминант тревожности, выступающих носителями ее функционального значения.

В диссертации предпринята попытка концептуального и эмпирического обоснования нового подхода к операционализации феномена “личностная тревожность” с позиций структурно-функционального детерминизма и системно-генетического анализа.

Аргументируется необходимость теоретической эксплификации функций тревожности на психо-физиологическом, индивидуально-психологическом и личностном уровнях психической активности личности с последующим их рассмотрением в качестве ее системообразующих факторов. Личностная тревожность в подростковом возрасте анализируется как “функционально детерминированное образование”, внутренняя структура которого представлена динамичной совокупностью его функциональных детерминант.

Эмпирическим путем установлена возрастная динамика и характер функциональных связей между тревожностью и адаптивностью как интегральными личностными свойствами, детерминирующими устойчивый паттерн их разноуровневых показателей и индивидуальную специфику проявления. По результатам проективного исследования осуществлена иерархизация мотивационной сферы подростков, демонстрирующих количественно различные уровни личностной тревожности (высокий, умеренный, низкий) – с целью определения стратегии и тактики эффективной психопрофилактической работы, а также оптимальных условий ее объективации.

Установлено, что семантическое пространство содержательных конструктов, представляющих мотивационную сферу подростков, охватывает широкий круг значимых тем, которые описываются субординатными категориями и концептами. Доминантой мотивационной сферы подростков выступает установка на учебные и профессиональные достижения (ведущая позиция в установленной иерархии).

Показано, что характер адаптационного функционирования в подростковом возрасте определяется возрастной спецификой и иерархией доминантных для подростков потребностей, мотивов и целей. Специфика мотивационного доминирования у подростков с различными уровнями личностной тревожности определяется количественной и содержательной вариабельностью оперируемых конструктов.

Высоко тревожные подростки преимущественно ориентированы на личностное развитие и самореализацию, общение и удовлетворение потребности в афилиации, самосовершенствование, социальную и возрастную нормализацию.

Умеренно тревожные подростки локализуют свои интенции в материальной сфере, стремятся к развлечениям, самореализации и самосовершенствованию, нуждаются в общении и афилиации.

Низко тревожные подростки руководствуются установкой на общение, самосовершенствование, альтруистичными мотивами, стремлением к самореализации, удовлетворением материальных интересов и потребностью социальной нормализации.

На основании содержательного анализа и обобщения установленных в ходе констатации тенденций впервые представлена модель функциональной организации личностной тревожности в подростковом возрасте, базирующаяся на понимании генезиса тревожности как определенной последовательности необходимых преобразований внутренне активной системы от ее исходного состояния по направлению к цели. Обосновано, что стабилизация тревожности на индивидуальном уровне интенсивности детерминируется и поддерживается степенью самоактивизации, необходимой личности для достижения релевантной ее доминирующим потребностям цели.

В качестве наиболее репрезентативных параметров адаптационного функционирования личности выделены: целесообразность, направленность и результативность самоактивизации. Адаптационная самоактивизация определена как инициированная личностью внутренняя (диспозиционная) и внешняя (поведенческая) активация, направленная на достижение оптимального результата минимальными психологическими и физическими усилиями.

Разработана превентивно-развивающая программа для подростков “Путь к “Я-открытию”, направленная на своевременное предупреждение у них гиперфункции тревожности и проявлений личностной дезадаптации. Экспериментально показано, что превенция гиперфункции тревожности в подростковом возрасте как фактора дезадаптивности обеспечивается созданием еффективного межличностного пространства для психологической адаптации и самореализации подростков, с учетом релевантных подростковому возрасту потребностей, мотивов и целей.

Ключевые слова: личностная тревожность, психологические механизмы, личностная адаптивность, мотивация, функциональная детерминация, адаптационная самоактивизация.

Kaluzhnaya E.N. Psychological Mechanisms of Personal Anxiety at Adolescenсе. – Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in psychological sciences, specialty 19.00.07 – Pedagogical and Developmental Psychology. – M.P. Dragomanov National Pedagogical University, Kyiv, 2008.

The thesis is concerned with the study of functional aspects of etiology and genesis of anxiety at adolescenсе. It is made an attempt to define conceptually and empirically a new approach to operationalisation of the “personal anxiety” phenomenon from the point of the structural and functional determinism and systematic and genetic analysis.

The personal anxiety at adolescenсе as “a functionally determined education” where the intrinsic structure is presented by the integrative totality of its functional determinants is analyzed. The age dynamics and the character of the functional relations of anxiety and adaptation as integral characteristics of a selfhood are experimentally defined. Hierarchy of the system of adolescents dominating motives is made on the basis of the projective research.

The forming of the functional organization of adolescents` anxiety based on the understanding of the anxiety genesis as defined sequence of necessary transformations of an intrinsic active system from its initial position to the resulting position is presented. The preventive and developing program for adolescents was elaborated to prevent the hyper function of anxiety and phenomena of disadaptation.

Key words: personal anxiety, psychological mechanisms, personal adaptability, dominating motives, functional determination, adaptive selfactivation.