Львівський державний аграрний університет
Львівський державний аграрний університет
Приходько Дмитро Станіславович
УДК 338.43:502.65.003:636.085/.087
Еколого-економічний прогноз виробництва кормів
(На прикладі забруднених радіонуклідами територій сільськогосподарських підприємств суспільного сектору Коростенського району Житомирської області)
Спеціальність: 08.08.01 – Економіка природокористування
і охорони навколишнього середовища
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів-1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі менеджменту організацій Державної агроекологічної академії України (м. Житомир) Міністерства агропромислового комплексу України.
Науковий керівник:
доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, Славов Володимир Петрович, Державна агроекологічна академія України, завідувач кафедри годівлі с.-г. тварин і кормовиробництва
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, старший науковий співробітник, Третяк Антон Миколайович, перший заступник голови Держкомзему України;
кандидат економічних наук, доцент Стадницький Юрій Іванович, Державний університет “Львівська політехніка” кафедра економіки та менеджменту інвестицій і нерухомості
Провідна установа: Національний аграрний Університет, кафедра землевпорядного проектування м. Київ
Захист відбудеться “ 21 “ липня 1999 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 36.814.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Львівському Державному аграрному університеті за адресою: 292040, Львівська область, Жовківський р-н., м. Дубляни.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського Державного аграрного університету
Автореферат розісланий “ 27 “ червня 1999 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент К. В. Прокопишак
Загальна характеристика роботи
Вихід України з глибокої економічної та екологічної кризи, активна участь у світовому поділі праці і торгівлі сільськогосподарською продукцією неможливі без раціонального використання потенціалу агроекосистем, переходу сільськогосподарського виробництва на зрівноважений шлях розвитку. Це потребує окреслення теоретичних, методологічних і практичних засад розвитку врівноваженого сільського господарства а також вирішення питань щодо прогнозування оптимальної структури землекористування, її основних складових елементів, екологічної чистоти сільськогосподарської продукції на регіональному і локальному рівнях. Особливо це стосується регіонів, в яких домінує екотоксикологічна небезпека, наприклад, радіаційне забруднення.
Актуальність теми. Внаслідок Чорнобильської катастрофи радіоактивного забруднення переважно зазнали землі господарств поліської зони України, що спеціалізуються на виробництві молока та яловичини. Основним джерелом надходження радіонуклідів в організм тварин є корми. Звідси надзвичайно актуальними є наукові дослідження, спрямовані на визначення оптимальної структури посівів кормових культур, природних та поліпшених пасовищ і сіножатей, необхідних для одержання максимально чистої продукції тваринництва. Ці дослідження сприятимуть зниженню дози опромінення населення, створенню кращих умов для життєдіяльності людей та їх радіаційної безпеки.
Проведені дослідження стосуються не тільки проблеми визначення оптимальної структури кормових угідь в зоні радіонуклідного забруднення. Вони охоплюють ширше коло питань, пов’язаних з визначенням еколого-економічної ефективності кормових культур і угідь, прогнозуванням економічних показників виробництва кормів, забруднення продукції тваринництва, забезпеченням тварин необхідною кількістю кормів тощо. В дисертаційній роботі вказані проблеми розкриваються на конкретних прикладах.
Теоретичні і практичні аспекти досліджуваної проблеми знайшли відображення в працях вітчизняних та зарубіжних вчених, а саме: А.В. Алексахіна, А.О. Бабича, Д.І. Гнатковича, В.А. Горемикіна, Г.Д. Гуцулюка, Дж. Ехрарда, П.Г. Казьмира, М.В. Кузубова, А.С. Новоторова, Дж.М. Л’юіса, Л.Д. Павловської, Л.Д. Парша, Б.С. Пристера, В.П. Славова, О.О. Созінова, В.М. Трегобчука, Р.І. Тринька, М.М. Хубулави, В.П. Цемко, Б.Ятцало та ін.
Проте, у зв’язку з необхідністю екологізації сільськогосподарського виробництва, переходом на зрівноважений шлях його розвитку в сучасних економічних умовах України ряд питань потребує нових підходів до їх вирішення. Механізм визначення структури землекористування в радіоактивно забрудненій зоні, який враховує як економічні, так і екологічні особливості господарювання, ще недостатньо відпрацьований.
Актуальність досліджуваної проблеми зростає з поглибленням взаємопов’язаних економічної та екологічної криз. Необхідність пошуку механізму відшкодування виробникам витрат на виробництво екологічно чистої продукції, доведення рівнів її забруднення до мінімально можливих і зумовила вибір теми дослідження, його мету і шляхи вирішення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана протягом 1995-1998 рр. відповідно до програми науково-дослідних робіт Державної агроекологічної академії України за комплексною темою: “Розробити і впровадити рекомендації та методики по веденню сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях” (номер державної реєстрації 0196U078644).
Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є теоретичне і практичне обгрунтування оптимальної структури кормової площі сільськогосподарських підприємств у зоні радіонуклідного забруднення та визначення різниці між економічним та екологічним оптимумами структури кормової бази через порівняння вартості необхідних для тваринництва кормів.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
·
вивчити теоретичні основи оптимізаційного прогнозування виробництва кормів як складової зрівноваженого розвитку сільського господарства в умовах радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь;
· проаналізувати сучасний стан та еколого-економічну ефективність посівів кормових культур і угідь в умовах радіонуклідного забруднення; зробити на основі цього прогноз економічних показників кормовиробництва;
· вдосконалити методику економічної оцінки виробництва кормів на радіонуклідно забруднених територіях;
· розробити багатоцільову модель оптимізації структури кормовиробництва для господарства. радіонуклідно забрудненої зони;
· визначити різницю між вартістю необхідних для тваринництва кормів за умов економічного та екологічного оптимумів структури посівів кормових культур і угідь.
Методи і методика досліджень. Методологічною основою дисертації є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених. У процесі дослідження поставлених завдань вивчались також законодавчі і нормативні акти України з питань розвитку агропромислового комплексу, радіологічної безпеки продукції кормів і продукції тваринництва.
При проведенні досліджень з питань прогнозування виробництва кормів на радіоактивно забруднених територіях використовувались абстрактно-логічний, монографічний, розрахунково-конструктивний, економіко-статистичний, математичний, балансовий і інші методи дослідження із застосуванням персональних ЕОМ.
Джерелами інформації були річна і статистична звітність господарств, дані радіологічних обстежень сільськогосподарських земель Коростенського району Житомирської області, дані бухгалтерського обліку тощо.
Предмет та об’єкт дослідження. Предметом дослідження є аспекти оптимізаційного прогнозування кормовиробництва в умовах радіонуклідного забруднення і пошуку шляхів переходу до зрівноважених систем землеробства; об’єктом – сільськогосподарські підприємства суспільного сектору Коростенського району Житомирської області України.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати, які відображають наукову новизну дослідження та виносяться на захист полягають в наступному:
-
вдосконалена методика визначення еколого-економічної ефективності виробництва кормів у зоні радіоактивного забруднення;
-
розроблена багатоцільова модель оптимізаційного прогнозу структури кормовиробництва для господарства радіонуклідно забрудненої зони;
-
розроблений методичний підхід до визначення вартісної різниці між економічно (мінімальні витрати на корми) та екологічно (мінімальна забрудненість продукції тваринництва) обгрунтованими варіантами структури кормової площі у господарствах радіонуклідно забрудненої зони.
Практичне значення одержаних результатів полягає у вдосконаленні методики визначення еколого-економічної ефективності кормовиробництва, створенні моделі оптимізації структури кормовиробництва, комп’ютерної експертної системи оптимізації структури виробництва та використання кормів у господарстві забрудненої зони. Результати досліджень застосовуються в економічних розрахунках сільськогосподарських підприємств зони радіонуклідного забруднення. Вони є підгрунтям для диференціації цін на екологічно чисту продукцію тваринництва, що вироблена в радіоактивно забрудненій зоні, і цін, що формуються при мінімальних витратах на корми. Останнє повинно враховуватись при визначенні державної політики щодо підтримки виробників тваринницької продукції у проведенні контрзаходів спрямованих на зниження її забруднення, а звідси і колективної дози опромінення населення.
Особистий внесок здобувача полягає у визначенні необхідності переходу до зрівноважених систем землеробства при виробництві кормів, проведенні аналізу напрямків розвитку виробництва кормів з огляду на їх еколого-економічну ефективність.
Розроблено багатоцільову комп’ютерну еколого-економічну модель оптимізації структури кормової площі для господарства радіонуклідно забрудненої зони і визначенні з її застосуванням розміру додаткових витрат на виробництво екологічно чистої продукції тваринництва в радіоактивно забрудненій зоні.
Всі статті, в яких розроблено основні методичні положення і викладено результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані автором самостійно.
Апробація результатів досліджень. Результати досліджень, які викладені в дисертації, були апробовані на конференціях з фермерського бізнесу та виробництва у Білоцерківському державному аграрному університеті (1996 - 1997 рр.); семінарах з економіки навколишнього середовища і природокористування у Державному університету Північної Дакоти, м. Фарго, США (North Dakota State University) в листопаді-грудні 1997 р; науково-практичних конференціях викладачів і студентів Державної агроекологічної академії України, м. Житомир.
Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 4 наукових працях загальним обсягом 1,9 друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 206 сторінках і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (167 найменувань), містить 19 таблиць, 9 рисунків та 20 додатків.
Основний зміст роботи
У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначені мета і завдання дослідження, наукова новизна і практична значимість отриманих результатів.
У першому розділі – “Теоретичні аспекти врівноваженого виробництва кормів” - розглядаються питання пов’язані зі значенням кормовиробництва у врівноваженому розвитку сільського господарства, визначенням факторів екотоксикологічної безпеки при виробництві кормів, особливості виробництва і використання кормів в зоні радіоактивного забруднення. Розглянуті існуючі моделі оптимізації структури посівів кормових культур і угідь, основи оптимізаційного прогнозування структури кормовиробництва.
Дослідженнями встановлено, що при вирощуванні кормових культур необхідно зважати на велику кількість факторів екотоксикологічної небезпеки: нітратне і нітритне забруднення, накопичення важких металів, присутність біологічних забруднювачів кормів. Основним фактором екологічної небезпеки для досліджуваних господарств є забруднення їх земель довгоживучими радіонуклідами і, особливо цезієм-137. Проведення оптимізаційного прогнозування структури кормової площі є при цьому одним з найефективніших засобів зменшення надходження радіонуклідів через корми в тваринницьку продукцію, а звідси, і сумарної дози опромінення населення.
У другому розділі – “Сучасний рівень еколого-економічної ефективності виробництва кормів на радіоактивно забруднених територіях” - проаналізовані особливості виробництва і використання кормів на прикладі крупного радіаційно забрудненого регіону - Коростенського району Житомирської області. Досліджена динаміка змін у структурі землекористування 31 господарства суспільного сектора району, зроблений прогноз основних економічних показників діяльності досліджуваних господарств на період до 2001 року. При цьому основна увага приділяється дослідженню структури кормової площі, виробництва обмінної енергії кормів і забруднення кормів радіоактивним цезієм. Проведена оцінка еколого-економічної ефективності кормових культур і угідь та розроблена модель оптимізації їх структури в умовах радіоактивного забруднення.
Сільськогосподарські підприємства Коростенського району Житомирської області знаходяться в складних економічних і екологічних умовах господарювання. Всі сільськогосподарські угіддя, а це 57,5 тис. га, належать до різних зон радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. У районі 112 населених пунктів, з яких один віднесено до зони обов’язкового відселення (II зона), 25 - до зони гарантованого добровільного відселення (III зона), решта знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю (IV зона). Встановлено, що для населення господарств основну радіологічну небезпеку представляє саме продукція тваринництва. Аналізом зв’язку між окремими факторами і сумарною дозою опромінення сільського населення району встановлено, що коефіцієнт кореляції забрудненості молока з сумарною дозою опромінення в 7 разів перевищує відповідний показник картоплі і в 3,5 раза – грунту.
Основна частка сільськогосподарських угідь досліджуваних підприємств – 44,95% - має щільність забруднення радіоактивним цезієм до 2-х Кі/км2 і 37,42% – 2,1-5Кі/км2. Особливу небезпеку представляють 15,76% земель з щільністю забруднення 5,1-10 Кі/км2 і 1,87% показник забруднення яких складає 10,1-15 Кі/км2. Неконтрольоване використання цих угідь для виробництва кормів або випасання тварин, особливо молочної худоби, може призвести до одержання молока із забрудненістю вищою за допустимі рівні.
Складна екологічна ситуація супроводжується поглибленням загальної економічної кризи. Економічне становище сільськогосподарських підприємств за 1992–1997 рр. значно погіршилось, що підтверджується показниками економічного розвитку. Валовий збір зернових і зернобобових культур (у масі після доробки) за період дослідження знизився з 325,6 до 158,2 тис. ц, або на 51,4%, льону - на 80 відсотків. У тваринництві поголів’я великої рогатої худоби зменшилось на 30,3%, виробництво молока скоротилось з 190,4 тис. ц до 118,6 тис. ц, або на 37,8%, виробництво яловичини – з 25,8 до 11,7 тис. ц (54,7%). Зменшення обсягів виробництва молока і м’яса супроводжувалось зниженням продуктивності молочного стада на 24,6%, а тварин на вирощуванні і відгодівлі - на 11,1 відсотка.
Негативні тенденції у виробництві тваринницької продукції пояснюються зниженням обсягів виробництва кормів та ефективності їх використання. Як наслідок, поглиблення загальної економічної кризи на фоні зниження виробництва тваринницької продукції, абсолютний розмір витрат на корми в загальних витратах галузі зріс з 673 тис. $ до 2287 тис. $, а відносний – з 27,65% до 41,5%, що є основною причиною зниження ефективності тваринництва. З 1995 року галузь тваринництва є збитковою.
За досліджуваний період собівартість кормів і продукції тваринництва значно підвищилась, що пов’язано із загальним ростом цін в Україні. Розрив між собівартістю молока і кормів, який в 1993 році становив 6,85 раза, скоротився в 1997 р. до 5,16 раза. На підставі існуючих тенденцій зростання собівартості молока і кормів ми зробили прогноз цих показників на період до 2001 (рис. 1.).
Очікується, що собівартість молока до 2001 році зросте і буде становити $21,44/ц, а кормів - $4,56/ц к. од. Отже, розрив між собівартістю молока і кормів повинен скоротитись до 4,7 раза, що вказує на зростаючий вплив кормів на ефективність тваринництва в майбутньому.
Валове виробництво кормів за період дослідження знизилось з 1417,04 ТДж в 1992 р. до 678,37 ТДж в 1997 р, або на 52,13%, в той час, коли кормова площа зменшилась з 49410 га до 41423 га, або тільки на 16,17 відсотка. Зменшення виробництва кормів на 97,37% пов’язане зі значним зниженням врожайності основних кормових і зернофуражних культур. В цілому продуктивність кормового гектара знизилась з 28,68% ГДж/га до 16,38 ГДж/га, або на 42,9 відсотка.
Встановлено, що основним постачальником кормів для підприємств досліджуваної сукупності є польове кормовиробництво. Зернофуражні культури займали в середньому протягом періоду дослідження 35,4% кормової площі і дозволяли одержати 21,6% загального виробництва обмінної енергії за рахунок зерна та 16,4% - за рахунок соломи. Проте, зважаючи на низьку здатність зернофуражних культур накопичувати цезій-137, їх внесок в загальне забруднення кормів складає всього 2,5% з зерном і 5,2 - з соломою. Основний внесок в забруднення кормів здійснюють зелені корми, зелена маса для випасання і грубі корми – 34,4%, 32,9% та 20,6% відповідно.
На основі проведених досліджень з використанням вдосконаленої методики еколого-економічної оцінки кормових культур та угідь встановлений ієрархічний ряд їх ефективності (рис.2.).
Аналіз існуючого програмно-математичного апарату різних моделей показав, що особливості виробництва і використання кормів в радіонуклідно забрудненій зоні не враховуються. Виходячи з цього, нами розроблена лінійна модель оптимізації структури кормової площі і використання кормів. Модель включає обмеження щодо формування структури площ, повноцінних раціонів годівлі, одержання продукції, що відповідає вимогам радіологічної безпеки. Цільова функція f(y) спрямована на мінімізацію сумарних витрат на корми, має вигляд:
, | (1)
де zij – витрати на виробництво j-го корму на і-му полі, гр. од.;
z0 –витрати на придбання кормів на стороні, гр. од.
уijt - кількість j – го корму, виробленого з i – го поля, яка повинна бути спрямована для годівлі t –ї статево-вікової групи тварин, ц.
Для визначення структури кормової площі, що гарантує екологічний оптимум, в нашому випадку - це мінімальне забруднення продукції тваринництва радіоактивним цезієм, цільова функція f(y) за тих самих обмежень має вигляд:
, | (2)
де pi – щільність забруднення і-го поля 137Cs, Кі/км2;
qij – коефіцієнт переходу 137Cs з і-го поля, типу кормових угідь в j-й корм, (Бк/кг )/(Кі/км2);
Різниця між оптимумами (формули 1 і 2) відображає додаткові грошові витрати, які сільськогосподарське підприємство буде нести, якщо поставить за мету виробництво тваринницької продукції з мінімальним вмістом радіоактивного цезію.
У третьому розділі – “Еколого-економічний прогноз розвитку кормовиробництва” - наведені складові елементи експертної системи оптимізації структури кормовиробництва в радіоактивно забрудненій зоні. На прикладі конкретного господарства із застосуванням розробленої експертної системи проведена оптимізація структури кормової площі і використання кормів.
З метою практичної реалізації моделі на її основі була розроблена експертна система оптимізації структури виробництва і використання кормів в господарстві радіоактивно забрудненої зони. Експертна система оформлена у вигляді прикладної комп’ютерної програми для персональних ЕОМ з операційною системою Windows 95. Складовими елементами експертної системи є блоки введення даних, вирішення задачі лінійного програмування, виведення та інтерпретації результатів і п’яти баз даних: коефіцієнтів переходу радіоактивного цезію в ланцюгу “грунт рослина(корм)”;“кормтварина (продукція тваринництва)”; потреби тварин в обмінній енергії та поживних речовинах; найкращих попередників сільськогосподарських культур; поживності 75 основних кормів.
Для оптимізаційного прогнозування виробництва кормів і апробування експертної системи було обрано одне з підприємств досліджуваної сукупності. Розглядалось два можливих сценарії змін рівня витрат грошових ресурсів на вирощування кормових культур і заготівлю кормів. У першому сценарії (І) рівень витрат на виробництво кормів на період до 2001 року вирівнюється на досягнутому протягом 1996-97 рр. Другий сценарій (ІІ) передбачає збільшення витрат на вирощування кормових культур і виробництво кормів до 2001 р. Для кожного сценарію було розраховано два варіанти. У варіантах І.1 і ІІ.1 цільова функція спрямована на мінімізацію вартості необхідних кормів, а в варіантах І.2 і ІІ.2 - на мінімізацію забруднення продукції тваринництва радіоактивним цезієм. Структура кормової площі в другому варіанті ідентична за винятком розміру витрат на корми оскільки забрудненість угідь в усіх варіантах приймалась однаковою (табл. 1).
Поголів’я великої рогатої худоби - основного споживача кормів в господарстві - в усіх варіантах прийнято на рівні 1997 р.: 545 корів, 109 нетелей, 220 ремонтних телиць, 220 голів відгодівельного молодняку та 435 голів молодняку до 1-го року.
Проведені розрахунки вказують на значну неефективність виробництва і використання кормів. Витрати на корми можуть бути знижені за умов створення ефективної кормової бази і зниження перевитрат кормів на суму, що еквівалентна 63,7 тис. $, або на 34,1% від фактичних витрат в 1997 р. (варіант І.1 – “факт”). Для виробництва максимально чистої продукції тваринництва необхідно змінити структуру виробництва і використання кормів, що призведе до збільшення витрат у варіанті І.2 від мінімально можливого рівня (І.1) на 47,5 тис. $, або на 47,5 %. (варіант І.2-варіант І.1). Саме такі додаткові витрати порівняно з економічно обгрунтованим оптимумом повинно сплатити господарство, якщо намагатимется виробляти продукцію тваринництва з мінімальним вмістом радіонукліда.
Напрямки змін в структурі площі кормових культур та угідь пояснюються зростанням витрат на виробництво кормів в майбутньому, а також особливостями накопичення радіонуклідів різними культурами. У варіантах І.1 і ІІ.1 передбачається зниження площ під просапними кормовими культурами (кукурудзою на силос і кормовими коренеплодами). Це пояснюється високими витратами на вирощування цих культур в умовах господарства. Водночас низькі коефіцієнти переходу цезію-137 з грунту обумовлюють їх високу екологічну ефективність і необхідність збільшення площ під кукурудзою на силос до 129 га, а коренеплодів до - 65 га, або відповідно до 5,4% і 2,7% в структурі кормової площі І.2 і ІІ.2 варіантів.
Таблиця 1 - Варіанти структури кормової площі господарства радіоактивно забрудненої зони (фрагмент)
Сільськогосподарські культури та угіддя | 1997р.
(факт) | Варіанти
$min | Cs137min
га | % | І.1 | ІІ.1 | І.2 і ІІ.2
га | % | га | % | га | %
Зернофуражні культури | 1077 | 18,7 | 984 | 33,8 | 984 | 34,1 | 1036 | 43,5
Кукурудза на силос | 125 | 2,2 | 12 | 0,4 | 12 | 0,4 | 129 | 5,4
Кормові коренеплоди | 50 | 0,9 | 29 | 1,0 | 29 | 1,0 | 65 | 2,7
Багаторічні трави, всього | 1102 | 19,1 | 576 | 19,8 | 483 | 16,7 | 646 | 27,1
Однорічні трави, всього | 623 | 10,8 | 227 | 7,8 | 20 | 0,7 | 464 | 19,5
Всього кормових культур | 1900 | 33,0 | 844 | 29,0 | 544 | 18,9 | 1304 | 54,8
Природні сіножаті, пасовища У варіантах вказано прогнозований розмір використання кормових угідь в той час, коли в графі “фактично” вказана вся їх наявна площа. | 2372 | 41,1 | 1085 | 37,3 | 1032 | 35,8 | 40 | 1,7
Поліпшені сіножаті, пасовища | 411 | 7,2 | 0 | 0,0 | 324 | 11,2 | 0 | 0,0
Всього кормових угідь | 2083 | 48,3 | 1086 | 37,3 | 1357 | 47,0 | 40 | 1,7
Кормова площа, всього | 5060 | 100 | 2913 | 100 | 2884 | 100 | 2380 | 100
Фактично наявна рілля | 4233 | 100 | 4233 | 100 | 4233 | 100 | 4233 | 100
Технічні культури, всього | 80 | 1,9 | 100 | 2,4 | 100 | 2,4 | 100 | 2,4
Рілля, що не використовується | 1176 | 27,8 | 2305 | 54,5 | 2605 | 61,5 | 1793 | 42,4
Забрудненість молока, Бк/кг В графі “%” вказаний відсоток забруднення продукції цезієм – 137 від максимально допустимого в Україні (молоко – 100 Бк/кг, м’ясо ВРХ – 200 Бк/кг)
М’яса ВРХ, Бк/кг | 8-45
17-28 | 8-45
8-14 | 9
16 | 9,0
8,0 | 11
22 | 11,0
11,0 | 5
11 | 5,0
5,5
Витрати на корми, тис. $ | 187,0 | 123,3 | 193,0 | І.2 – 170,8
ІІ.2 – 295,4
За умов глибокої економічної кризи, загальної збитковості тваринництва і, як наслідок, скорочення виробництва молока і м’яса господарство зіткнулось із проблемою неповного використання наявних земельних ресурсів. У 1997 році 1176 га, або 27,8% всієї наявної ріллі не використовувалось в господарському виробництві. При зберіганні існуючих тенденцій процес вилучення земель з обігу пошириться. Так, за умов збереження існуючого поголів’я тварин і створення при цьому оптимальної структури виробництва і використання кормів до 2001 року господарство вимушене буде вивести з обороту 2604 га ріллі, що складає 61,5% наявного на сьогодні її розміру. Навіть в разі повного припинення виробництва кормів з природних і поліпшених кормових угідь у варіантах І.2 і ІІ.2 1793 га ріллі, або 42,4% залишаються необробленими. Тут необхідно вивести з обороту найменш родючі орні землі з одночасним створенням на них культурних пасовищ і сіножатей.
Встановлено, що валовий винос радіоактивного цезію та окупність витрат на зниження його вмісту в молоці і м’ясі до мінімально можливого були різними. Найбільший винос цезію відбувається з молоком. Водночас винос радіонукліду з м’ясом складає тільки 13, 2% від того, що виноситься з молоком. Окупність витрат на зниження забрудненості в 1 ц продукції тваринництва була вищою для молока і дещо нижчою для приросту живої маси молодняку на вирощуванні і відгодівлі (табл. 2).
Таблиця 2 - Валовий винос 137Cs з продукцією тваринництва і витрати на зниження її забруднення до мінімально можливого рівня в господарстві радіоактивно забрудненої зони
Продукція | Виробництво продукції тваринництва, ц | Валовий винос цезію з продукцією, КБк | Витрати на зниження забруднення до мінімального, $/ц
Варіанти | Варіанти
І.1 | ІІ.1 | І.2 і ІІ.2 | І.1 | ІІ.1
Молоко | 11990 | 111,7 | 127,5 | 62,9 | 0,54 | 0,87
Приріст ВРХ, всього | 1578,4 | 25,9 | 35,4 | 17,9 | 3,13 | 2,53
в т.ч. молодняку на вирощуванні і відгодівлі | 401,5 | 6,6 | 12,2 | 5,4 | 7,35 | 3,13
- нетелей | 87,1 | 1,8 | 2,4 | 1,1 | 2,03 | 2,79
- ремонтних телиць до 2-х років | 264,2 | 4,2 | 5,4 | 2,9 | 1,62 | 1,80
- молодняку ВРХ до
1 – го року | 825,6 | 13,3 | 15,4 | 8,5 | 1,68 | 2,45
Встановлено, що витрати на зниження забрудненості на 1Бк/кг в розрахунку на 1ц приросту молодняку на вирощуванні і відгодівлі до 2001 року повинні знизитись з 7,35 до 3,13 доларів. Зниження витрат на одержання максимально чистого м’яса від тварин цієї групи в майбутньому пояснюється їх високою окупністю. Тому господарствам радіоактивно забрудненої зони слід надавати пріоритет виробництву екологічно чистої яловичини.
Висновки
Дослідження проблеми прогнозування оптимальної структури кормової площі дозволяє зробити наступні висновки.
1.
Забруднення навколишнього середовища продуктами техногенного і особливо ядерного розпаду, біологічного походження вимагає ретельного підходу при формуванні структури кормових площ. Аналіз вказує на складну радіологічну ситуацію в господарствах зони забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
1.
За період дослідження економічний стан господарств значно погіршився. Якщо в 1992 р. в них одержано $15,42 прибутку в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, то в 1997 році збитки склали $49/га. Тваринницька галузь за період дослідження зазнала найбільшого занепаду. Поголів’я великої рогатої худобу зменшилось на 30%, продуктивність молочної худоби – на 25%, тварин на вирощуванні і відгодівлі – на 11%. При цьому зниження продуктивності супроводжувались зростанням витрат кормів в розрахунку на одиницю продукції, що вказує на екстенсивний напрямок розвитку галузі.
1.
Частка кормів у витратах на виробництво тваринницької продукції за досліджуваний період зросла з 28% до 42 %. Розрахунками встановлено, що в майбутньому залежність між собівартістю кормів і тваринницької продукції зростатиме. Витрати на виробництво 1 ц молока в 2001 році зростуть до $21,44, а 1 ц к.од. – до $4,56.
1.
Структура кормової площі господарств в значній мірі впливає на валове виробництво енергії кормів і їх загальну забрудненість. Основну частку в кормовій площі займають зернофуражні культури (35,4%), які дозволяють одержати 22% загального виробництва обмінної енергії за рахунок зерна і 16% за рахунок соломи. Зважаючи на особливості накопичення радіоактивного цезію різними культурами, встановлено, що основний вклад в загальне забруднення кормів вносить зелена маса кормових культур і культури на грубі корми, що недостатньо враховується при організації кормовиробництва і годівлі тварин зони забруднення.
1.
Валове виробництво кормів господарствами знизилось з 1417 ТДж в 1992 р. до 678 ТДж в 1997 р, або на 52%, в той час коли кормова площа зменшилась з 49,4 тис. га до 41,4 тис. га, або тільки на 16%. Зменшення виробництва кормів викликане значним зниженням врожайності основних кормових культур – зернофуражних, багаторічних трав, кукурудзи. В цілому, продуктивність кормового гектара знизилась з 29 ГДж/га до 16 ГДж/га, або на 43%, що свідчить про негативні тенденції в економіці виробництва кормів.
1.
Розробленою методикою еколого-економічної оцінки кормових культур визначено їх ієрархічний ряд. Серед 15 кормових культур і угідь перші три місця зайняли: багаторічні трави на зелений корм, кукурудза на силос і однорічні трави на зелений корм. Найнижчу еколого-економічну ефективність за їх сучасного стану мають поліпшені сіножаті і пасовища на випасання грубі корми з природних кормових угідь.
1.
Методом еколого-економічного моделювання встановлено, що існуюча структура виробництва і використання кормів не є ефективною. Загальні витрати на годівлю великої рогатої худоби в господарстві можуть бути знижені на 34% від фактичного рівня 1996-97 рр.
1.
Виробництво кормів з мінімальним вмістом радіоцезію потребує додаткових витрат на 38,5% від мінімально можливого рівня витрат на виробництво кормів. У 2001 році витрати на виробництво кормів з мінімальним вмістом цезію - 137 зростуть до 53,0%.
Пропозиції
Прогноз оптимальної структури кормової площі запропоновано і прийнято для впровадження у виробництво КСП ім. Чапаєва Коростенського району Житомирської області. Результати досліджень запропоновані і використовуються органами управління АПК області при розрахунках оптимальної кормової площі, виборі пріоритетності вирощування кормових культур в умовах радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь.
1.
З метою забезпечення зрівноваженого розвитку господарств розрахунками встановлено, що при зберіганні існуючої тенденції росту витрат на вирощування сільськогосподарських культур їм необхідно отримати щонайменше $7,34/га прибутку в 2001 році.
1.
Для зниження витрат на корми в структурі кормової площі необхідно зменшити площі під кормовими культурами, що вимагають суттєвих грошових витрат. В разі спрямування пріоритетів на одержання максимально чистої продукції тваринництва слід повністю відмовитись від використання природних і поліпшених угідь і сконцентрувати зусилля на польовому кормовиробництві.
1.
Враховуючи, що до 2001 року витрати на зниження забруднення молока до мінімально можливого зростуть з $0,54/ц до $0,87/ц, а м’яса ВРХ знизяться з $3,13/ц до $2,53/ц., господарствам радіоактивно забрудненої зони доцільно надати пріоритет виробництву екологічно чистої яловичини. Назріла об’єктивна необхідність розробки економічного механізму стимулювання виробництва екологічно чистої тваринницької продукції.
1.
За умов збереження існуючого поголів’я, підвищення ефективності використання кормів і оптимізації структури кормової площі, спрямованої на мінімізацію витрат, господарствам радіоактивно забрудненої до 2001 року необхідно виводити ріллю з обороту з одночасним її залуженням і створенням культурних сіножатей і пасовищ.
Список опублікованих праць
1.
Приходько Д. С. Екологічні та економічні компоненти системи виробництва кормів сільськогосподарських підприємств, розташованих в зоні радіоактивного забруднення // Вісник аграрної науки. – 1997. – Спеціальний випуск, серпень. - С. 16-19. (0,3 друк. арк.).
1.
Приходько Д.С. Опыт изучения дисциплины экономики окружающей среды в Университетах США. Применение и использование специфических методик для эколого-экономической оценки сельскохозяйственной деятельности на Украине (на примере расчета эколого-экономической эффективности кормопроизводства) // New Lessons in Ag. Economics, Agribusiness and Ag. Law/ - Rep. by professors from Ukraine – Jul.-Dec. 1997. – USDA/FAS/ICD, Washington D.C., 1998 – Р. 37-45. (на рос. мов.), (0,7 друк. арк.).
1.
Приходько Д.С. Теоретичні аспекти формування ринку екологічно чистих кормів в Україні // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 1998. - №10 – С. 302-309. (0,6 друк. арк.).
1.
Приходько Д.С. Оптимізація структури кормових культур і радіоактивно забрудненій зоні // Вісник аграрної науки . – 1999. - № 4. – С. 79-81. (0,3 друк. арк.).
Анотація
Приходько Д.С. Еколого-економічний прогноз виробництва кормів (На прикладі забруднених радіонуклідами територій сільськогосподарських підприємств суспільного сектора Коростенського району Житомирської області). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01. – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Львівський державний аграрний Університет, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, 1999.
Дисертацію присвячено обгрунтуванню прогнозування оптимальної структури кормової площі сільськогосподарських підприємств в зоні радіоактивного забруднення. Запропонована вдосконалена методика еколого-економічної оцінки кормових культур і на її основі встановлена ефективність 15 кормових культур та угідь в зоні радіоактивного забруднення. На основі створеної лінійної моделі оптимізації структури кормової площі зроблений її прогноз для господарства забрудненої зони.
Реалізація запропонованих економічних заходів у сільському господарстві буде сприяти створенню ефективної структури кормових культур та угідь, розвитку тваринництва, покращанню умов проживання населення.
Ключові слова: еколого-економічна оцінка, прогноз, моделювання, структура, кормові культури і угіддя.
Аннотация
Приходько Д.С. Эколого-экономический прогноз производства кормов (на примере загрязненных радионуклидами территорий сельскохозяйственных предприятий общественного сектора Коростенского района Житомирской области). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – экономика природопользования и охраны окружающей среды. Львовский государственный аграрный университет, Львовская область, Жовковский район, г. Дубляны, 1999.
Диссертация посвящена обоснованию прогнозирования оптимальной структуры кормовой площади сельскохозяйственных предприятий в зоне радиоактивного загрязнения. Предложена усовершенствованная методика эколого-экономической оценки и на ее основе установлена эффективность 15 кормовых культур и угодий зоны радиоактивного загрязнения. На основе созданной линейной модели оптимизации структуры кормовой площади сделан ее прогноз для хозяйства загрязненной зоны.
Реализация предложенных экономических мер в сельском хозяйстве будет способствовать созданию эффективной структуры кормовых культур и угодий, развитию животноводства, прогнозируемости загрязнения его продукции радиоактивным цезием и улучшению условий проживания населения.
Проанализированы особенности производства и использования кормов на примере крупного радиационно загрязненного региона – Коростенского района Житомирской области. Исследована динамика изменений в структуре землепользования 31 хозяйства общественного сектора района, сделан прогноз основных экономических показателей на период до 2001 года. Основное внимание уделено исследованию структуры кормовой площади, производству обменной энергии кормов и загрязнению кормов радиоактивным цезием. Проведена оценка эколого-экономической эффективности кормовых культур и угодий, разработана модель оптимизации их структуры в условиях радиоактивного загрязнения.
Установлено, что для населения хозяйств основную радиологическую опасность представляет продукция животноводства. Основная часть сельскохозяйственных угодий – 44,95% - имеет плотность загрязнения радиоактивным цезием до 2 Ки/км2 и 37,2% - 2,1 – 5 Ки/км2 .
На основе проведенных исследований с использованием усовершенствованной методике эколого-экономической оценки кормовых культур и угодий установлен иерархический ряд их эффективности.
Разработана линейная модель оптимизации структуры кормовой площади и использования кормов.
Приводятся составные элементы экспертной системы оптимизации структуры кормопроизводства в радиоактивно загрязненной зоне. На примере конкретного хозяйства с использованием разработанной экспертной системы проведена оптимизация структуры кормовой площади и использования кормов. Экспертная система оформлена в виде прикладной компьютерной программы для персональных ЭВМ.
Для оптимизационного прогнозирования производства кормов и апробации экспертной системы избрано одно из предприятий исследованной совокупности. Рассматриваются два возможных сценария изменения уровня затрат денежных ресурсов на выращивание кормовых культур и заготовление кормов. Для каждого сценария рассчитаны два варианта. Произведенные расчеты указывают на значительную неэффективность производства и использования кормов.
В условиях глубокого экономического кризиса, общей убыточности животноводства и, как следствие, сокращения производства молока и мяса хозяйства столкнулись с проблемой неполного использования имеющихся земельных ресурсов.
Ключевые слова: эколого-экономическая оценка, прогноз, моделирование, структура, кормовые культуры, угодья.
Annotation
Prikhodko D.S. Environmental and Economic Forecast of Feed Production (on example of polluted with radionuclides territories of public sector farms of Korosten’ District, Zhytomyr Oblast). – Manuscript.
Candidate (Ph.D.) Dissertation in specialty 08.08.01 – Economics of Natural Resources аnd Environmental Protection. Lviv State Agricultural University, Ministry of Agro-Industrial Complex of Ukraine, Lviv Oblast, Zhovtkivsky District, Dublyany, 1999.
The dissertation is devoted to forecasting of optimal feed crop area structure under the condition of radioactive contamination of the territories. An environmental and economic efficiency of 15 feed crops, pastures and hay lands was defined for the areas contaminated with radionuclides using improved methodic. The forecast of optimal feed crop area structure was made using liner model adopted for the conditions of contaminated zone.
The implementation of suggested economic measures in agriculture will facilitate creation of effective feed crop area structure, livestock industry development, forecasting of livestock products pollution by radiocaesium, improvement of living conditions of the population.
Key words: eco-economic assessment, forecasting, modeling, structure, feed crops.
Відповідальний за випуск
кандидат економічних наук,
професор П.Г. Казьмір
