ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ
ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ “КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Косенко Надія Павлівна
УДК: 631.03: 635.25: 631.8 (477.72)
НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ САДІННЯ, МАСИ МАТОЧНИХ ЦИБУЛИН І ПЛОЩІ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.14 – насінництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Сімферополь – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті землеробства південного регіону Української академії аграрних наук
Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук
Макрушина Євгенія Михайлівна,
Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету, доцент кафедри ботаніки, фізіології рослин і біотехнологій.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Немтінов Віктор Ілларіонович,
заступник директора з наукової роботи
Кримської дослідної станції овочівництва
Кримського інституту агропромислового
виробництва УААН,
доктор сільськогосподарських наук, професор Славгородська-Курпієва Лідія Єпіфанівна,
Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету, завідувач кафедри захисту рослин.
Захист дисертації відбудеться 10 квіня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.805.02 при Південному філіалі "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету за адресою: 95492, Україна, м. Сімферополь, смт. Аграрне, ПФ “КАТУ” НАУ
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету
Факс: 8-0652-22-86-57
E-mail: rectorat@csau.crimea-ua.com
Автореферат розісланий “07” березня 2008 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, к.с.-г.н. Дементьєв Ю.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Актуальність теми. Одним із головних завдань аграрного сектора економіки на сучасному етапі його розвитку є збільшення виробництва необхідної кількості й доброї якості овочевої продукції. Вирішальним чинником збільшення виробництва овочів є забезпечення виробників товарної продукції високоякісним насінням. Тому в умовах становлення ринкових відносин гостро стоїть питання про вдосконалення і впровадження сучасних технологій вирощування та збирання високих урожаїв насіння. Цибуля ріпчаста займає вагому частку в структурі виробництва овочевих культур. Щорічно в Україні під посіви цибулі відводиться 50-60 тис. га, що складає 10-12% зайнятої під овочами площі. Для забезпечення цієї площі посівним матеріалом необхідно 540 т насіння І репродукції, еліти – 7,56 т, оригінального насіння – 0,16 т (Г.І. Яровий, В.Ю. Гончаренко, О.М. Могильна, 2005).
Насіннєві рослини цибулі ріпчастої мають високу продуктивну спроможність, але фактичний рівень урожайності насіння не перевищує 0,2-0,3 т/га (А.В. Шепель, М.І. Родіонов, 2002). Однією з причин цього є трудомісткість вирощування рослин з дворічним циклом розвитку. Значні кошти витрачаються на зимове зберігання маточного матеріалу, сушіння насіннєвого вороху, обмолот і очищення насіння.
У зв’язку з цим великий інтерес становить технологія вирощування насіння цибулі ріпчастої з осіннім садінням маточників, що дозволяє суттєво підвищити урожайність і знизити собівартість насіння.
Важливими елементами такої технології є строки садіння, крупність маточних цибулин та площа живлення насіннєвих рослин, що в умовах південного Степу України вивчено недостатньо. Тому вивчення основних технологічних прийомів вирощування насіння за осіннього садіння маточних цибулин порівняно з прийнятою технологією шляхом весняних висадок в умовах південного Степу України є актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Наукові дослідження з теми дисертаційної роботи є складовою частиною дослідної тематики лабораторії овочівництва Інституту землеробства південного регіону УААН, що входять до НТП 16 "Овочівництво". Робота виконана за завданням “Розробити і впровадити ресурсозберігаючі технології виробництва овочевих культур в неполивних та зрошуваних умовах півдня України” (номер державної реєстрації 0104 U 002825).
Мета та завдання досліджень. Мета науково-дослідної роботи полягала в розробці й удосконаленні елементів технології вирощування насіння цибулі ріпчастої в умовах південного Степу України.
Для досягнення поставленої мети вирішували такі основні завдання:
- обґрунтувати можливість вирощування насіння цибулі ріпчастої за осіннього та весняного строку садіння маточників в умовах південного Степу України;
- вивчити особливості росту і розвитку насіннєвих рослин, формування генеративних органів залежно від весняного та осіннього строків садіння, маси маточних цибулин та площі живлення рослин;
- визначити вплив строків садіння, маси маточних цибулин і площі живлення рослин на урожайність насіння цибулі ріпчастої;
- дослідити вплив факторів, що вивчались, на якісні показники та фракційний склад насіння;
- розрахувати економічну та енергетичну ефективність вирощування насіння цибулі ріпчастої за різних строків садіння, різної маси маточних цибулин і площі живлення рослин.
Об’єкт досліджень – процеси росту, розвитку та формування урожаю і якості насіння цибулі ріпчастої (Allium cepa L.) сорту Халцедон залежно від технологічних прийомів вирощування.
Предмет досліджень – елементи технології вирощування насіння цибулі ріпчастої: строки висадки маточних цибулин, площа живлення та маса маточних цибулин, які впливають на рівень урожайності та якість насіння.
Методи досліджень: польовий – для спостереження за фазами розвитку рослин, визначення їх біометричних показників, продуктивності та проведення обліку урожаю; лабораторний – для визначення посівних властивостей насіння, їх якості та структури урожаю; математично-статистичний – для проведення дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізів оцінки, результатів досліджень; розрахунково-порівняльний – для встановлення економічної та енергетичної ефективності елементів технології вирощування насіння цибулі ріпчастої.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на темно-каштанових ґрунтах південного Степу України розроблено елементи технології вирощування насіння цибулі ріпчастої. Обґрунтовано вплив маси маточних цибулин і площі живлення на формування урожаю та якості насіння за осіннього та весняного садіння маточних цибулин. Вдосконалено питання щодо визначення оптимального строку висаджування з урахуванням впливу зовнішніх факторів. Одержано результати щодо оптимального строку посадки маточників цибулі ріпчастої, маси маточних цибулин та площі живлення рослин. Набуло подальшого розвитку питання вивчення особливостей росту і розвитку насіннєвих рослин цибулі ріпчастої залежно від умов зовнішнього середовища в ризикованих умовах температурних коливань повітря та ґрунту південного Степу України.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати досліджень мають практичне значення для агроформувань різних форм власності, що дозволяють вирощувати високоякісне насіння цибулі ріпчастої в умовах південного Степу України з урожайністю 0,6 – 0,9 т/га.
Впровадження елементів технології вирощування насіння цибулі ріпчастої проводили в 2006 році у ВАТ "Сортнасінняовоч" Херсонської області на площі 2 га та в 2007 році у ВАТ "Іскра" Цюрупинського району Херсонської області (1,5 га).
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні аналізу досліджень українських і зарубіжних учених за темою дисертації. Автором самостійно виконано експериментальні дослідження, пов'язані з виконанням розробленої програми. Дисертант провів аналіз одержаних результатів, їх узагальнення, статистичну обробку та підготував висновки й рекомендації виробництву. Особистий внесок у наукових працях, написаних у співавторстві, становить 75%.
Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів наукової роботи заслуховувались на засіданнях вченої ради Інституту землеробства південного регіону УААН (Херсон, 2005-2007 рр.), на засіданнях спеціалізованої вченої ради ЮФ "КАТУ" НАУ (Сімферополь, 2005-2007 рр.), доповідались на науково-практичній конференції "Проблеми землеробства Південного і Сухого Степу в сучасних умовах" (м. Херсон, ІЗПР, 22 серпня 2006 р.) .
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 5 наукових статтях, із них 4 – у фахових виданнях, занесених до реєстру наукових видань ВАК.
Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 148 сторінках комп’ютерного тексту та складається зі вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву. Вміщує 21 таблицю і 14 рисунків та 28 додатків. Список використаних джерел налічує 242 найменування, з них 20 - іноземних авторів.
Основний зміст роботи
Вступ
У розділі викладено актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; мету і завдання досліджень; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; висвітлено особистий внесок здобувача; апробацію результатів дисертації; подано перелік публікацій.
Сучасний стан теорії і практики насінництва цибулі ріпчастої
(огляд літератури)
Представлено аналіз сучасного стану виробництва та результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених з питань біології, морфології та вирощування насіння цибулі ріпчастої в різних ґрунтово-кліматичних умовах. На основі огляду наукової літератури визначено недостатньо вивчені елементи технології вирощування насіння цибулі ріпчастої і обґрунтовано необхідність проведення досліджень у цьому напрямку.
Умови та методика проведення досліджень
Польові досліди та лабораторні дослідження виконували протягом 2000-2005 рр. на дослідному полі та в лабораторії Інституту землеробства південного регіону УААН згідно з “Методикой полевого опыта” (Б.А.Доспехов, 1985), “Методикой полевого опыта в овощеводстве и бахчеводстве” (В.Ф. Белик, Г.Л.Бондаренко, 1979), “Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (Г.Л.Бондаренко, К.І.Яковенко, 2001). Під час вивчення основних елементів технології вирощування насіння цибулі ріпчастої користувались Інструкцією з апробації насінницьких посівів овочевих, баштанних культур і кормових коренеплодів та Державними стандартами України – ДСТУ 2240-93, ДСТУ 4138-2002.
Досліди проведено на типовому для південного Степу України темно-каштановому слабкосолонцюватому середньосуглинковому грунті. Потужність гумусового горизонту 45-50 см. За даними обстежень, у шарі ґрунту 0-20 см вміст гумусу складає 2-2,2%, кількість нітратного азоту – 7,9-13,2 мг, рухомого фосфору 75-118 мг, обмінного калію 360-440 мг на 1 кг сухого ґрунту. Реакція грунтового розчину близька до нейтральної або слабко лужна, РН сольової витяжки 7,0-7,4.
Характеристику погодних умов у роки проведення дослідів наведено на підставі "Коротких звітів науково-дослідної роботи групи метеорологічних та агрометеорологічних спостережень" Херсонського обласного центру з гідрометеорології. Погодні умови за основними показниками (температурний режим повітря, кількість опадів та їх розподіл протягом вегетації) істотно відрізнялись за роками проведення досліджень. Найбільш сприятливими вони виявились 2004-2005 рр., загальна кількість опадів за період вегетації рослин становила 352,8 мм, на відміну від 219,8 і 175,6 мм у 2000-2001 рр. та 2001-2002 рр.
Для вдосконалення технології вирощування насінників цибулі ріпчастої було проведено польові досліди, закладені методом розщеплених ділянок. Ділянки першого порядку - фактор А: строк садіння - мали загальну площу 378 м2 і облікову – 252 м2. Ділянки другого порядку - фактор В: маса маточних цибулин - мали загальну площу 189 м2, облікову – 126 м2. Ділянки третього порядку – фактор С: площа живлення насіннєвих рослин - мали площу відповідно 63 і 42 м2. Повторність досліду шестиразова, загальна площа ділянки – 10,5 м2, облікова – 7 м2. За двох строків садіння - навесні (ІІ – ІІІ декади березня) та восени (ІІ – ІІІ декади жовтня), досліджували садивний матеріал двох фракцій: дрібні цибулини (50-60 г) та крупні (100-120 г). Третій фактор – вивчення площі живлення насінників - 840 см2; 700 см2; 560 см2, що відповідає схемі розміщення рослин: 70 х 12 см, 70 х 10 см, 70 х 8 см.
Вивчення технологічних прийомів вирощування насіння цибулі ріпчастої проводили із середньостиглим напівгострим сортом Халцедон, який занесений до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні.
Насінники цибулі ріпчастої розміщували в овочевій сівозміні після чорного пару. За тиждень до садіння поле чизелювали на глибину 16 – 18 см і нарізали борозни. Висаджували визначену кількість відсортованих маточних цибулин на кожній ділянці згідно схеми досліду вручну. Борозни закривали культиватором із загортувачами. Протягом вегетаційного періоду проводили 2 міжрядних розпушувань ґрунту і одне з підгортанням у фазу масового стрілкування маточників та два ручних прополювання. Профілактичне обприскування насінників фунгіцидами і інсектицидами проводили до цвітіння насіннєвих рослин.
При проведені спостережень, обліків, розрахунків, відборі зразків грунту керувались загальноприйнятими методичними рекомендаціями. У зразках ґрунту визначали: вміст нітратного азоту (за Грандваль-Ляжем), рухомого фосфору (за Мачигіним), обмінного калію (на полуменевому фотометрі).
Фенологічні спостереження в період вегетації проводили з визначенням початку (10%) та масового (75%) настання основних фенологічних фаз: відростання маточників, стрілкування, цвітіння, молочної та збиральної стиглості. За цими даними встановлювали тривалість періодів “відростання-цвітіння” та “цвітіння-достигання”, а також вегетаційного періоду.
Біометричний аналіз проводили у трикратній повторності (30 типових рослин) за такими показниками: довжина найбільшого листка, висота квітконосних стрілок, коефіцієнт стрілкування (кількість квітконосних стрілок на одній рослині), діаметр суцвіття. Ступінь зав’язування плодів у суцвітті, формування квіток і насіння в одному суцвітті визначали за 20-ма суцвіттями в варіанті. Облік ураження насіннєвих рослин несправжньою борошнистою росою проводили у період масового цвітіння рослин згідно з методичними вказівками “Фитопатологическая оценка селекционного материала овощных культур” (1990).
Облік урожаю проводили методом суцільного обмолоту з облікової площі ділянки. Урожай насіння збирали у період, коли у 10 % рослин на верхівці суцвіття починали розтріскуватись коробочки. Насінні стрілки зрізали вручну і після сушіння протягом 3-х тижнів насіннєвий ворох обмолочували молотаркою, пристосованою для насіння цибулі. Відсортоване насіння просушували до вологості 10 %. Посівні властивості насіння визначали згідно ДСТУ 2240-93, ДСТУ 4138-2002.
Статистичний обробіток результатів досліджень проводили методом дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізу на персональному комп’ютері з використанням прикладної програми Statistica-6. Економічну ефективність вирощування насіння розраховували згідно із загально виробничими нормами та з урахуванням усіх витрат за розцінками на 1.11.2007 р. Енергетичні витрати на вирощування насіння розраховували за методикою О.К.Медведовського (1988), О.С.Болотського (1999).
Ріст і розвиток насіннєвих рослин цибулі ріпчастої
В наших дослідженнях маточні цибулини висаджували за весняного садіння в 2000 році 16 березня, в 2001 році 22 березня, в 2002 році 28 березня, в 2005 – 31 березня. За умов осіннього садіння маточники висаджували в 2000 році 22 жовтня, в 2001 – 25 жовтня, 2002 – 24 жовтня, 2005 – 29 жовтня.
Найкраще перезимували маточники осіннього садіння в перший (2000-2001 рр.) та останній (2004-2005 рр.) роки вегетації, коли збереглось після зими відповідно 93-96% та 90-98% маточних цибулин (табл. 1).
Таблиця 1
Зимостійкість маточних цибулин залежно від маси маточних цибулин і площі живлення насінників
№ вар. |
Маса цибулин, г | Площа живлення рослин, см2 | Збереглось маточників після зими, % | 2000–2001рр. | 2001–
2002 рр. | 2002–2003 рр. | 2004–
2005 рр. | середнє | 7 | 50 – 60 | 840 | 96 | 58 | 2 | 98 | 84 | 8 | 50 – 60 | 700 | 94 | 60– | 94 | 83 | 9 | 50 – 60 | 560 | 94 | 63 | 2 | 91 | 83 | 10 | 100 – 120 | 840 | 95 | 61 | 1 | 96 | 84 | 11 | 100 – 120 | 700 | 93 | 64– | 97 | 85 | 12 | 100 – 120 | 560 | 93 | 64– | 90 | 82 |
Взимку 2002-2003 рр. склались екстремальні погодні умови для перезимівлі маточників. Упродовж 50 діб у грудні та січні температура ґрунту на глибині 20 см була нижчою 00С, максимальне промерзання ґрунту становило 62 см. Льодова кірка зберігалась протягом двох місяців. Крім того, повне відтаювання ґрунту відбулось 29 березня, за місяць випало 44,6 мм опадів і на дослідному полі спостерігалось повне затоплення дослідних ділянок. Усі ці фактори стали причиною загибелі 98-100% маточних цибулин. Результати наших досліджень показали, що за чотири роки закладення дослідів незадовільна перезимівля маточників цибулі відзначалась у 2003 р. У середньому за три роки досліджень перезимівля маточних рослин становила 82-85%.
Значний вплив на ріст і розвиток насінників цибулі ріпчастої має строк садіння маточних цибулин. Тривалість періоду від відростання до цвітіння насіннєвих рослин значно залежала від погодних умов і не залежала від маси маточних цибулин та площі їх живлення, і становила в середньому за роки досліджень за осіннього садіння 87- 88 діб проти 64-66 діб за весняного садіння.
Період від відростання до цвітіння подовжився в осінню посадку більш як на 3 тижні, ніж за умов весняного садіння маточників, що сприяло збільшенню вегетативної маси рослин і забезпечило кращі умови для подальшого росту й розвитку насіннєвих рослин, формування та достигання насіння. Згідно з нашими дослідженнями, насіннєві рослини осіннього садіння у фазу масового цвітіння в середньому за чотири роки мали квітконосні стрілки заввишки 88,4-104,4 см проти 74,8-88,0 см у насінників весняного садіння, довжина найбільшого листка становила відповідно 37,9-40,8 см проти 33,9-35,7 см (табл.2).
Таблиця 2
Біометричні параметри росту і розвитку насінників цибулі ріпчастої у фазу масового цвітіння ( середнє за 2001-2003, 2005 рр.)
Варіант | Маса маточних цибулин, г | Площа живлення насіннєвих рослин, см2 | Довжина найбільшого листа, см | Середня висота квітконоса, см | Коефіцієнт стрілкування | Діаметр суцвіття, см
Весняне садіння маточних цибулин
1 | 50 – 60 (контроль) | 840 | 33,9 | 74,8 | 2,2 | 5,2
2 | 50 – 60 | 700 | 34,0 | 75,8 | 2,2 | 5,0
3 | 50 – 60 | 560 | 34,4 | 75,2 | 2,0 | 4,9
4 | 100 – 120 | 840 | 35,7 | 78,0 | 2,8 | 5,3
5 | 100 – 120 | 700 | 35,5 | 76,0 | 2,6 | 5,1
6 | 100 – 120 | 560 | 35,2 | 75,9 | 2,2 | 5,1
Осіннє садіння маточних цибулин
7 | 50 – 60 | 840 | 39,7 | 88,4 | 2,4 | 6,2
8 | 50 – 60 | 700 | 38,0 | 91,5 | 2,1 | 5,9
9 | 50 – 60 | 560 | 37,9 | 87,4 | 2,1 | 6,0
10 | 100 – 120 | 840 | 40,5 | 96,2 | 2,9 | 6,2
11 | 100 – 120 | 700 | 40,8 | 102,8 | 2,8 | 6,2
12 | 100 – 120 | 560 | 40,8 | 104,4 | 2,6 | 6,0
Оцінка істотності середніх (головних) ефектів:
НІР05, фактор А | 1,4 – 1,9 | 2,0 – 2,7 | 0,3 – 0,6 | 0,6 – 1,3
НІР05, фактор В | 1,1 – 2,3 | 1,4 – 2,4 | 0,3 – 0,9 | 0,5 – 1,1
НІР05, фактор С | 0,8 – 1,3 | 1,2 – 2,5 | 0,3 – 0,4 | 0,4 – 0,8
Оцінка істотності часткових відмінностей:
НІР05, фактор А | 3,0 – 4,8 | 4,9 – 6,6 | 0,8 – 1,4 | 1,4 – 3,2
НІР05, фактор В | 1,9 – 5,7 | 2,5 – 6,8 | 0,9 – 1,6 | 0,5 – 2,8
НІР05, фактор С | 1,6 – 2,0 | 2,4 – 3,5 | 0,3 – 0,4 | 0,8 – 1,5
Як видно з наведених у таблиці 3 даних, маточні рослини осінньої висадки формували 2,1-2,9 квітконосні стрілки. На маточниках, висаджених навесні, відзначено 2,0-2,8 квітконоси. Діаметр суцвіття у рослин весняного садіння становив 4,9-5,3 см проти 5,9-6,2 см осіннього висаджування маточних цибулин. У середньому по досліду осіннє садіння маточників сприяло збільшенню висоти квітконосних стрілок і довжини найбільшого листка на 25,1 і 13,8%; кількості насінних стрілок і діаметра суцвіть відповідно на 8,7 і 19,6% порівняно з весняним садінням маточного матеріалу.
За осіннього садіння крупних маточних цибулін з площею живлення 560 см2 відзначено збільшення висоти квітконосів і довжини найбільшого листа на 39,6% і 20,4%; коефіцієнту стрілкування і діаметра суцвіть відповідно на 18,2% і 15,4% порівняно з контролем.
УРОЖАЙНІСТЬ НАСІННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ САДІННЯ, МАСИ МАТОЧНИХ ЦИБУЛИН ТА ПЛОЩІ ЖИВЛЕННЯ НАСІННЄВИХ РОСЛИН
Одним із основних показників, який свідчить про переваги технологічних прийомів вирощування насіння, є врожайність насіння. Найвищу врожайність насіння - 0,89 т/га - одержано за осіннього садіння крупних маточних цибулин (100-120 г), з площею живлення 560 см2 (70 х 8 см), що на 0,44 т/га (97,8%) більше, ніж у контрольному варіанті (табл.3).
Таблиця 3
Урожайність насіння залежно від строків садіння, маси маточних цибулин і площі живлення насінників (середнє за 2001-2003, 2005 рр.)
Варіант | Маса маточних цибулин, г
(фактор В) | Площа живлення рослин, см2
(фактор С) | Урожайність насіння, т/га
2001р. | 2002р. | 2003р. | 2005р. | середнє
Весняне садіння (фактор А)
1 | 50 – 60
(контроль) | 840 | 0,58 | 0,54 | 0,21 | 0,48 | 0,45
2 | 50 – 60 | 700 | 0,65 | 0,55 | 0,23 | 0,55 | 0,52
3 | 50 – 60 | 560 | 0,66 | 0,61 | 0,28 | 0,65 | 0,55
4 | 100 – 120 | 840 | 0,69 | 0,62 | 0,21 | 0,77 | 0,57
5 | 100 – 120 | 700 | 0,74 | 0,70 | 0,31 | 0,82 | 0,64
6 | 100 – 120 | 560 | 0,56 | 0,71 | 0,34 | 0,80 | 0,60
Осіннє садіння (фактор А)
7 | 50 – 60 | 840 | 0,65 | 0,50– | 0,86 | 0,67
8 | 50 – 60 | 700 | 0,67 | 0,53– | 0,92 | 0,71
9 | 50 – 60 | 560 | 0,70 | 0,59– | 0,95 | 0,75
10 | 100 – 120 | 840 | 0,86 | 0,54– | 1,04 | 0,81
11 | 100 – 120 | 700 | 0,89 | 0,59– | 1,06 | 0,85
12 | 100 – 120 | 560 | 0,94 | 0,61– | 1,13 | 0,89
Оцінка істотності середніх (головних) ефектів
НІР05, т/га фактор А | 0,03 | 0,02– | 0,03
НІР05, т/га фактор В | 0,03 | 0,03 | 0,03 | 0,02
НІР05, т/га фактор С | 0,02 | 0,03 | 0,04 | 0,02
Оцінка істотності часткових відмінностей:
НІР05, т/га фактор А | 0,06 | 0,06– | | 0,07
НІР05, т/га фактор В | 0,08 | 0,08 | 0,05 | 0,05
НІР05, т/га фактор С | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,04
За умов весняного садіння маточників найвищу урожайність (0,64 т/га) забезпечив варіант, де висаджували маточні цибулини масою 100-120 г з площею живлення 700 см2 (70 х 10 см), що на 0,19 т/га (42,2%) більше, ніж у контролі.
У середньому по досліду осінній строк садіння забезпечив урожайність насіння 0,78 т/га і на 0,22 т/га (39,3%) перевищив продуктивність насінників весняного садіння. За умови садіння маточних цибулин масою 100-120 г урожайність насіння збільшилась у середньому по досліду на 0,12 т/га (19,7%) порівняно з дрібнішими (50-60 г) маточними цибулинами – 0,61 т/га. Зменшення площі живлення з 840 см2 (70 х 12 см) до 560 см2 (70 х 8 см) сприяло збільшенню урожайності насіння на 11,1%.
В умовах 2005 року отримано найвищу урожайність насіння (1,13 т/га) за осіннього садіння маточників масою 100-120 г з площею живлення 560 см2. Після м'якої зими збереглось 90-88% маточних рослин. Середньодобова температура за літній період (у період цвітіння, зав’язування і достигання насіння) становила 220С, що на 10С вище середньобагаторічної. Опадів у липні випало 71% норми, значні опади в ІІ декаді червня в період масового стрілкування - початку цвітіння позитивно вплинули на формування високого урожаю насіння і не мали негативного впливу на його якість. В умовах 2005 року урожайність насіння у варіантах досліду змінювавсь у межах 0,86-1,13 т/га за осіннього садіння та 0,48-0,82 т/га – за висаджування навесні.
За умов осіннього садіння найнижчі показники урожайності насіння (0,50-0,61 т/га) відзначено у 2002 р. Це зумовлено тим, що в несприятливих умовах зими 2001-2002 рр. збереглось 58-64% маточних рослин. Маточні рослини осіннього садіння підпали під негативний вплив низьких температур у грудні: стійке промерзання ґрунту на глибину 40-54 см тривало впродовж 10 діб при нестійкому сніговому покриві. Середньодобова температура в грудні була на 4,60С нижчою норми. Тому в середньому по досліду врожайність насіння від маточних цибулин осіннього садіння була нижчою на 0,06 т/га (10,7%), ніж за весняного садіння.
Аналізуючи фактори, які впливають на формування урожайності насіння цибулі ріпчастої, необхідно було вивчити коефіцієнт стрілкування, ступінь зав’язування плодів і насіннєву продуктивність однієї рослини й одного суцвіття. Згідно з нашими дослідженнями, ступінь зав’язування плодів у насінників весняного та осіннього садіння становив відповідно60-73%. та 69-71%. При цьому відсоток запліднення квіток у насіннєвих рослин весняного садіння із маточних цибулин масою 50-60 г був досить низьким – 60-61%. Насіннєва продуктивність рослин осіннього садіння становила 5,6-8,2 г, за садіння навесні – 3,9-6,0 г. Урожай насіння з однієї рослини та з одного суцвіття був на 1,9 г (39,6%) та 0,7 г (31,8%) вищим у маточників осіннього садіння, ніж у насінників весняного садіння (відповідно 4,8 та 2,2 г). В умовах загущеного розміщення насіннєвих рослин (70 х 8 см) спостерігалось зниження насіннєвої продуктивності, як окремої рослини, так і суцвіття, порівняно з найбільшою площею живлення насіннєвих рослин - 840 см2 (табл. ).
Таблиця 4.
Характеристика основних параметрів насіннєвої продуктивності у залежності від маси маточних цибулин і площі живлення рослин при різних строках садіння (середнє за 2001-2003, 2005 рр.)
Варіант | Маса
маточних
цибулин, г | Площа живлення рослин, см2 | Коефіцієнт стрілку-вання | Ступінь зав’язу-вання плодів, % | Насіннєва продуктивність, г
рослини | суцвіття
Весняне садіння
1 | 50 – 60
(контроль) | 840 | 2,2 | 60 | 4,7 | 2,3
2 | 50 – 60 | 700 | 2,2 | 61 | 4,3 | 2,1
3 | 50 – 60 | 560 | 2,0 | 61 | 3,9 | 2,1
4 | 100 – 120 | 840 | 2,8 | 72 | 6,0 | 2,1
5 | 100 – 120 | 700 | 2,6 | 73 | 5,4 | 2,2
6 | 100 – 120 | 560 | 2,2 | 73 | 4,2 | 2,1
Осіннє садіння
7 | 50 – 60 | 840 | 2,4 | 71 | 7,1 | 3,2
8 | 50 – 60 | 700 | 2,1 | 70 | 6,0 | 3,0
9 | 50 – 60 | 560 | 2,1 | 69 | 5,6 | 2,7
10 | 100 – 120 | 840 | 2,9 | 70 | 8,2 | 3,0
11 | 100 – 120 | 700 | 2,8 | 69 | 7,0 | 2,7
12 | 100 – 120 | 560 | 2,6 | 70 | 6,2 | 2,7
Оцінка істотності середніх (головних) ефектів
НІР05 фактор А | 0,6 – 1,3– | 0,4 – 0,5 | 0,3 – 0,4
НІР05 фактор В | 0,5 – 1,1 – | 0,3 – 1,1 | 0,2 – 0,5
НІР05 фактор С | 0,4 – 0,8 – | 0,2 – 1,0 | 0,2 – 0,5
Оцінка істотності часткових відмінностей:
НІР05 фактор А | 1,4 – 3,2– | 1,0 – 1,7 | 0,8 – 0,5
НІР05 фактор В | 0,5 – 2,8– | 0,9 – 2,4 | 0,6 – 1,6
НІР05 фактор С | 0,8 – 1,5– | 0,6 – 1,5 | 0,4 – 0,8
Дослідженнями встановлено, що за умов осіннього садіння маточників спостерігалось зменшення поширення несправжньої борошнистої роси на 5,4%, розвитку хвороби – на 4,9% порівняно з весняним садінням. Крупні маточники (100 – 120 г) уражувались менше на 2,7%, розвиток хвороби знизився на 1,8%, ніж у насінників від дрібних маточних цибулин. За найменшою площею живлення рослин 560 см2 (70 х 8 см) відзначено збільшення поширення і розвитку хвороби на 4,4% та 5,3%.
За осіннього садіння маточних цибулин масою 50-60 г в одному суцвітті формувалось в середньому 432-445 квіток та 408-455 квіток з масою маточників 100-120 г. За садіння ж навесні у суцвітті відзначено відповідно 263-294 та 291-322 квітки (рис. 1). Облік здійснювали за 20-ма суцвіттями з кожного варіанту. У середньому по досліду за осіннього садіння маточників у суцвітті формувалось квіток на 48,5% більше, ніж за весняного садіння. Висадка маточників крупної фракції (100-120 г) збільшила кількість квіток у суцвітті на 3,1% порівняно з масою маточних цибулин (50-60 г), а зав’язування насінин відповідно більше на 15,1%. При зменшенні площі живлення рослин з 840 см2 до 560 см2 кількість насінин у суцвітті зменшилась на 7,7%.
За осіннього садіння маточних цибулин у суцвітті зав’язувалась майже вдвічі більша кількість насінин, ніж за садіння навесні: 1058-1195 шт. проти 531-647 шт. (рис.2).
Рис. 1. Вплив строків садіння, маси маточних цибулин і площі живлення рослин на формування квіток у суцвітті (середнє за 2001 – 2003, 2005 рр.)
Рис. 2. Вплив строків садіння, маси маточних цибулин і площі живлення рослин на формування насіння у суцвітті (середнє за 2001 – 2003, 2005 рр.)
ВПЛИВ СТРОКІВ САДІННЯ, МАСИ МАТОЧНИХ ЦИБУЛИН І ПЛОЩІ ЖИВЛЕННЯ НАСІННЄВИХ РОСЛИН НА ЯКІСТЬ НАСІННЯ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ
Система насінництва передбачає контроль за якістю насіння, який охоплює процеси вирощування, післязбиральної обробки, заготівлі, зберігання і реалізації насіння. Якість насіння – це комплекс характеристик, що визначається сукупністю посівних і урожайних властивостей.
Згідно з нашими дослідженнями, насіння від осіннього садіння мало масу 1000 насінин 3,77-3,87 г, енергію проростання 70-76% та схожість 93-95%, насіння від весняного садіння мало відповідно 3,55-3,67 г, 71-75% та 88-93% (табл. 5).
Таблиця 5
Посівні властивості насіння залежно від строків садіння, маси маточних цибулин і площі живлення насінників
Варіант | Маса маточних цибулин, г | Площа живлення рослин, см2 | Посівні властивості насіння
маса 1000 насінин, г | енергія проростання, % | лабораторна схожість, %
Весняне садіння
1 | 50 – 60
(контроль) | 840 | 3,62 | 75 | 93
2 | 50 – 60 | 700 | 3,64 | 75 | 94
3 | 50 – 60 | 560 | 3,61 | 74 | 93
4 | 100 – 120 | 840 | 3,63 | 75 | 92
5 | 100 – 120 | 700 | 3,67 | 73 | 92
6 | 100 – 120 | 560 | 3,55 | 71 | 88
Осіннє садіння
7 | 50 – 60 | 840 | 3,84 | 77 | 94
8 | 50 – 60 | 700 | 3,85 | 76 | 94
9 | 50 – 60 | 560 | 3,77 | 76 | 94
10 | 100 – 120 | 840 | 3,87 | 74 | 95
11 | 100 – 120 | 700 | 3,87 | 74 | 94
12 | 100 – 120 | 560 | 3,84 | 70 | 93
Оцінка істотності середніх (головних) ефектів:
НІР05, фактор А | 0,2 | 1,1 – 1,7 | 1,2 – 1,5
НІР05, фактор В | 0,2 – 1,1 | 0,9 – 2,4 | 0,8 – 1,9
НІР05, фактор С | 0,1 – 0,4 | 0,8 – 1,9 | 0,8 – 1,6
Оцінка істотності часткових відмінностей:
НІР05, фактор А | 0,4 – 0,5 | 2,7 – 4,2 | 3,0 – 3,7
НІР05, фактор В | 0,5 – 1,9 | 2,2 – 4,2 | 2,0 – 3,3
НІР05, фактор С | 0,3 – 0,6 | 1,6 – 2,8 | 1,5 – 2,5
У середньому по досліду насіння, сформоване рослинами із маточних цибулин осіннього садіння, характеризувалось такими показниками якості: маса 1000 насінин становила 3,84 г, енергія проростання – 74,5% та лабораторна схожість насіння - 94%. За умов весняного садіння значення цих показників становило відповідно: 3,62 г, 73,8% та 92%. Загущене розміщення рослин 560 см2 зменшило показники енергії проростання та лабораторної схожості насіння відповідно на 2,5% та 1,5% порівняно з площею живлення 840 см2. На масу 1000 насінин крупність маточного матеріалу та площа живлення насіннєвих рослин суттєво не впливали. В середньому за роки досліджень насіння, отримане у варіантах досліду, мало енергію проростання 70-74%, схожість 88-95%, що відповідає вимогам Державного стандарту ДСТУ 4138-2002 ( РН1 – 80%).
ФРАКЦІЙНИЙ СКЛАД І СОРТОВА ЧИСТОТА НАСІННЯ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ
Важливою характеристикою якості насіння є його фракційний склад. Фізико-механічні характеристики насіння тісно пов’язані з їх посівними та урожайними властивостями і широко використовуються в практиці насінного контролю.
У середньому за роки досліджень визначення фракційного складу насіння показало, що в загальній масі переважала середня фракція (1,6-1,85 мм) за осінньому садіння маточних цибулин склала 58,3-64,1% та 55,5-64,4% – за умови висаджування маточників навесні. Кількість крупного насіння (більше 1,85 мм) була дещо більшою, ніж дрібної фракції (менше 1,6 мм): 22,1-25,7 проти 13,9-16,0% за осіннього садіння та 18,9-22,3% проти 16,1-22,9 % за весняного садіння маточників.
Дослідженнями встановлено, що в середньому по досліду осіннє садіння маточних цибулин дозволило збільшити частку крупного й середнього насіння з 22,6 до 24% і з 60,0 до 61,3% та зменшити відсоток насіння, меншого за 1,6 мм, з 19,4% до 14,7% порівняно з весняним садінням.
Загущене розміщення маточників сприяло формуванню найбільшої кількості насіння середніх розмірів. Так, частка насіння середньої фракції за максимального загущеного осіннього садіння маточних цибулин масою 50-60 г становила 64,1% проти 60,4% порівняно з площею живлення 840 см2 (70 х 12 см) та 62,3% проти 58,3% для крупних цибулин. За таких умов формувалось менше насіння великого та дрібного розмірів. Зменшення площі живлення дрібних маточників не мало значного впливу на формування насіння фракції, менше 1,6 мм, а загущене розміщення крупних маточних цибулин знижувало цей показник з 16% до 14,5%. (рис. 3).
Мінливість фракційного складу насіння спостерігалась також за весняного садіння маточників залежно від їх крупності та площі живлення насіннєвих рослин. Найбільший вихід насіння середньої фракції (1,6-1,85 мм) відзначено у насінників із маточників масою 50-60 г з найменшою площею живлення – 560 см2 (70 х 8 см) (рис. 4).
Рис. 3. Вплив маси маточних цибулин і площі живлення рослин за осіннього садіння маточників на фракційний склад насіння цибулі ріпчастої (середнє за 2001- 2003, 2005 рр.)
Рис. 4. Вплив маси маточних цибулин і площі живлення рослин за осіннього садіння маточників на фракційний склад насіння цибулі ріпчастої (середнє за 2001- 2003, 2005 рр.)
За садіння дрібних цибулин (50-60 г) такого насіння містилось 64,4% та 61,0%; за садіння маточників масою 100-120 г із найбільшою площею живлення 840 см2 (70 х 12 см) ці показники становили відповідно 59,8% та 55,5%.(рис.4).
Порівняння якості насіння різних строків садіння маточників показує, що за осіннього садіння як дрібних, так і крупних цибулин, частка середньої та крупної фракції була вищою, ніж за весняної висадки. Таким чином формувалось більш однорідне насіння.
За пересадкового способу вирощування насіння цибулі ріпчастої з осіннім строком садіння маточників особливе значення має сортовий контроль якості насіння. Нами був проведений ґрунтовий контроль насіння, вирощеного при вивченні різних строків садіння, маси маточних цибулин і схем розміщення насінників цибулі ріпчастої. У варіантах досліду сортова чистота насіння становила за весняного садіння 97-99% та 95-97% - за осіннього садіння маточних цибулин. На сортову чистоту насіння маса маточного матеріалу і площа живлення рослин не мали істотного впливу.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ
Проведений аналіз економічної ефективності вирощування насіння цибулі ріпчастої за різних строків садіння, маси маточних цибулин і площі живлення рослин свідчить, що максимальний економічний ефект одержано при висадці маточників восени. Чистий прибуток з одного гектара становив відповідно 42,6-57,9 тис. грн. проти 20,0-30,5 тис. грн., рівень рентабельності – 175-186% проти 74-91%. Собівартість 1 т насіння від осіннього садіння складала 34,9-36,4 тис. грн., у той час як за садіння маточників навесні – 52,3-57,5 тис. грн.
У середньому по досліду осіннє садіння маточних цибулин дозволило збільшити чистий прибуток з 1 га і рівень рентабельності виробництва насіння на 98,4 і 102% зі зменшенням собівартості насіння на 34,7%, порівняно з весняним строком садіння.
Садіння маточників крупної фракції (100-120 г) підвищило загальні витрати на виробництво насіння на 17,7% внаслідок збільшення витрат на маточний матеріал, передсадивну підготовку, збирання насіння та його доробку. Проте чистий прибуток з одного гектара за садіння крупних маточників восени збільшився на 21,6%, за умов весняного садіння – 19,6%.
У середньому по досліду чистий прибуток з 1 га за садіння крупних маточників становив 41,3 тис. грн., що на 7,1 тис. грн., або 20,8%, вище, ніж зі садіння маточників масою 50-60 г, рівень рентабельності виробництва підвищився на 4,5%, зі зниженням собівартості 1 т насіння на 1,3%.
Площа живлення насіннєвих рослин меншою мірою впливала на показники економічної ефективності вирощування
