Кіркова Наталя Петрівна
КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КІРКОВА НАТАЛЯ ПЕТРІВНА
УДК 65:338.46:338.5
МОДЕЛЮВАННЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ ПОСЛУГ ПІДПРИЄМСТВ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ СФЕРИ
Спеціальність 08.00.11 – математичні методи, моделі та
інформаційні технології в економіці
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Запоріжжя – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Запоріжжя).
Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор
Сергєєва Людмила Нільсівна,
Запорізький національний університет,
професор кафедри економічної кібернетики
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор
Черняк Олександр Іванович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри економічної кібернетики
кандидат економічних наук
Прийма Світлана Степанівна,
Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри інформаційних систем у менеджменті
Захист відбудеться « 03 » липня 2008 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.01 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд.124.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд.114.
Автореферат розісланий «___» травня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.С. Головкова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На сучасному етапі одним із пріоритетних напрямів розвитку України є розвиток туризму та санаторно-курортної галузі. Підвищення ефективності функціонування цієї галузі сприятиме як поліпшенню конкурентоспроможності економіки, так і формуванню позитивного впливу на якість життя населення. Тому дослідження, спрямовані на забезпечення якісно нових результатів функціонування підприємств санаторно-курортної сфери мають велике наукове та практичне значення.
Стратегія регіонального розвитку визначає ключові проблеми державної регіональної політики, серед яких значне місце займає проблема розвитку туризму та санаторно-курортної галузі. Одними з негативних факторів, які впливають на перспективу її комплексного розвитку є:
«неефективність механізму регулювання цін на туристсько-екскурсійні, санаторно-курортні та готельні послуги, рівень та динаміка яких повинні визначатися забезпеченістю індустрії оздоровлення, відпочинку та туризму;
низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності».
Дослідження результатів й особливостей діяльності вітчизняних підприємств санаторно-курортної сфери підтверджують висновок про недостатнє використання науково-обґрунтованих підходів, у тому числі й в області ціноутворення, що приводить до зниження ефективності. На сучасному етапі підвищується активність досліджень процесів управління підприємствами санаторно-курортної сфери, але в них недостатньо використовуються економіко-математичні методи і моделі.
Актуальність вирішення цих проблем і зумовила вибір теми наукової роботи, у процесі якої передбачалася розробка економіко-математичних моделей оптимального ціноутворення для підвищення ефективності діяльності підприємств санаторно-курортної сфери, де під оптимальним ціноутворенням розуміється механізм формування цін на основі розв’язання оптимізаційних задач, перші дослідження якого відображенні в працях академіка АН СРСР Петракова М.Я.
Проблемам розвитку туризму та рекреації присвячені роботи Ґудзя П.В., Казачковської Г.В., Коніщевої Н.Й., Семенова В.Ф. Вирішення проблеми удосконалення процесу ціноутворення відображені у роботах таких вчених, як, Корінєв В.Л., Павленко А.Ф., Несторенко О.В., Прийма С.С. Вагомий внесок в дослідження питань підвищення ефективності діяльності економічних систем внесли праці вчених: Порохні В.М., Салиги С.Я., Семенова Г.А., Тяна Р.Б. Застосуванню математичних моделей, як засобу підтримки прийняття рішень, присвячені дослідження українських вчених Вітлінського В.В., Геєця В.М., Вовка В.М., Сергєєвої Л.Н., Діордиці С.Г., Заруби В.Я., Черняка О.І., Ковальчука К.Ф., Лисенка Ю.Г., Даніча В.М., Іванова М.М. та багатьох інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені в дисертаційній роботі дослідження виконані в межах науково-дослідної роботи кафедри економічної кібернетики Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України за держбюджетною темою № 11/06 «Розробка моделей і методів аналізу складних економічних систем» (номер держреєстрації 0106U000589). Особистий внесок автора полягає в аналізі математичних методів, які доцільно використовувати при управлінні підприємствами санаторно-курортної галузі щодо прийняття рішень про рівень цін та вибір стратегії функціонування санаторіїв в період міжсезоння з урахуванням соціального ефекту та розробка відповідних моделей.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка економіко-математичних моделей ситуативного диференційованого ціноутворення на послуги підприємств санаторно-курортної сфери, які гнучко реагують на зміни зовнішніх та внутрішніх факторів та призводять до підвищення економічного та соціального ефектів.
Для досягнення визначеної мети були поставлені такі основні завдання:
- провести аналіз особливостей діяльності підприємств санаторно-курортної сфери України;
- дослідити природу тих факторів, які впливають на діяльність підприємств санаторно-курортної сфери і обумовлюють її особливість;
- дослідити існуючу політику ціноутворення, визначити її основні недоліки;
- розробити концепцію оптимального ціноутворення послуг підприємств санаторно-курортної сфери;
- побудувати модель оптимального ціноутворення для періоду максимального попиту;
- побудувати модель оптимальної діяльності підприємств санаторно-курортної сфери в період міжсезоння;
- запропонувати механізм діяльності підприємств санаторно-курортної сфери на основі раціонального управління фінансовими потоками.
Об‘єктом дослідження є процеси ціноутворення послуг підприємств санаторно-курортної сфери, зокрема санаторіїв.
Предметом дослідження є комплекс економіко-математичних моделей оптимального ціноутворення для підвищення ефективності діяльності підприємств санаторно-курортної сфери в умовах ринкової економіки України.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області теорії управління підприємствами сфери послуг і моделювання процесу ціноутворення, а також методи економічної теорії, системного аналізу, статистичного аналізу, економетричні методи, методи оптимізації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішені задачі ефективного управління підприємствами санаторно-курортної сфери на основі оптимального ціноутворення, зокрема:
вперше:
- сформовано концепцію оптимальної системи ціноутворення на послуги підприємств санаторно-курортної сфери на основі повної диференціації цін і послуг, яка ґрунтується на засадах системного підходу та дозволяє комплексно вирішувати проблему ціноутворення;
- розроблено модель оптимального ціноутворення у період максимального попиту на основі диференціації цін на відповідні послуги у вигляді моделі нелінійного програмування, яка дозволяє підвищити ефективність діяльності в конкурентному середовищі;
удосконалено:
- модель оптимальної діяльності підприємств санаторно-курортної сфери в період міжсезоння, що заснована на методах економіко-математичного моделювання та дає змогу не тільки збільшувати прибуток, а й отримувати позитивний соціальний ефект;
- модель раціонального управління фінансовими потоками підприємств з сезонним характером результатів діяльності, яка дозволяє зменшити негативний вплив сезонності та отримати додатковий прибуток;
дістали подальшого розвитку:
- принципи ціноутворення на основі диференціації послуг та урахування впливу конкурентного середовища в галузі, які дозволяють підприємству враховувати особливості ринків та потреби споживачів.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в дисертації моделі і методи управління процесом ціноутворення послуг підприємств санаторно-курортної сфери регіону є придатними для використання підприємствами даної сфери в різних регіонах України і поза її межами. Розроблена концепція моделювання оптимальної політики ціноутворення на основі повної диференціації цін на усі послуги дозволяє підвищити не тільки економічний результат діяльності підприємств санаторно-курортної сфери, а і отримати позитивний соціальний ефект.
Основні результати дослідження були впровадженні в практичну діяльність санаторіїв: ЗАТ «Приазовкурорт» (довідка № 01/1241-1 від 21.12.2007), ТОВ «Санаторій Арктика» (довідка № /02 від 14.12.2007) та ПП «Фантом» (довідка № 347 від 03.12.2007).
Теоретичні положення, моделі і методи, що складають наукову новизну дисертації, використовуються в навчальному процесі при підготовці фахівців зі спеціальності «Економічна кібернетика» та «Менеджмент організацій» (спеціалізація «Менеджмент готельного, курортного та туристичного сервісу») в Азовському регіональному інституті управління Запорізького національного технічного університету (довідка № /01 від 30.11.2007).
Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, що викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримані автором особисто і відображені в наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та одержали схвалення на 12 науково-практичних конференціях, серед яких VI Міжнародна науково-практична конференція «Системний аналіз та інформаційні технології» (м. Київ, 2004 р.); Міжнародні науково-практичні конференції «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів» (м. Запоріжжя, 2004, 2006 рр.); Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти» (м. Запоріжжя, 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період» (м. Хмельницький, 2005 р.); Міжнародний Форум молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн» (м. Харків, 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців» (м. Бердянськ, 2005 р.); науково - практичні конференції «Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою» (м. Бердянськ, 2006, 2007 рр.); Всеукраїнські науково-методичні конференції «Проблеми економічної кібернетики» (м. Запоріжжя, 2004 р.; м. Алушта, 2006 р.; м. Львів, 2007 р.).
Публікації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційного дослідження опубліковані в 15 наукових працях, у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг – 4,97 друк. арк., із них особисто автору належить 4,25 друк. арк.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 197 найменувань, 5 додатків. Повний обсяг дисертації становить 177 сторінки, в тому числі 23 таблиці, 43 рисунки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт і методологію дослідження, відображено наукову новизну, теоретичну значимість роботи та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі «Теоретичні основи побудови політики ціноутворення послуг підприємств санаторно-курортної сфери» проведено дослідження розвитку рекреаційної економіки, визначені основні тенденції та проблеми. Проаналізовано методологічні підходи до формування оптимальної політики ціноутворення, зокрема ретроспективу теорії вартості, проаналізовані основні моделі ціноутворення, а також математичні методи, які доцільно використовувати при моделюванні ціноутворення на послуги підприємств санаторно-курортної сфери.
Порівняльна характеристика темпів приросту надходжень в загальний фонд міського бюджету під час курортного сезону м. Бердянська із змінами в кількості санаторно-курортних та оздоровчих закладів та темпами приросту кількості відпочиваючих, дає можливість простежити відставання темпів приросту наповнення місцевого бюджету. Основною причиною цієї невідповідності в змінах зазначених характеристик є вплив вагомої конкуренції з боку готелів та пансіонатів, діючих в неофіційному секторі економіки. В результаті чого частка клієнтів, відпочиваючих організовано, не перевищує 24%, а решта – віддає перевагу відпочинку в неофіційному секторі.
Зазначена конкуренція є наслідком науково не обґрунтованого використання існуючих методів ціноутворення, в результаті чого втрачаються потенційні клієнті, навіть, в період максимального попиту. Тому основними клієнтами санаторіїв являються фонди, яким путівки реалізуються із значними знижками. Це не є раціональним рішенням, бо в результаті підприємство недоотримує потенційно можливий прибуток.
Заслуговує на увагу діяльність санаторіїв у період міжсезоння, який характеризується значним спадом попиту. Результатом цієї діяльності є отримання збитків. Якщо проаналізувати існуючу цінову політику на прикладі цілорічно діючого санаторію «Бердянськ», то можна зробити висновки, що сезонні знижки досягають 5–12%. Це є правильним рішенням для кімнат підвищеної комфортності, але доцільним є перегляд таких знижок для клієнтів з меншим достатком.
Рішення визначених проблем передбачає декілька кроків: по-перше, це аналіз впливу основних факторів недоотримання прибутку; по-друге, це аналіз характеру попиту; по-третє, це пошук методів виходу із проблемної ситуації, основними з яких є методи оптимального ціноутворення.
Проведений аналіз методів та моделей ціноутворення, дозволив зробити висновок, що для моделювання ціноутворення послуг підприємств санаторно-курортної сфери найбільш придатними є моделі оптимізації та регресійні моделі. Регресійні моделі використовуються у дослідженнях рівня попиту при зазначеній системі ціноутворення, оптимальність якої визначається при використанні моделей оптимізації.
У другому розділі «Моделі оптимального ціноутворення на підприємствах санаторно-курортної галузі» побудовано моделі ціноутворення, впровадження яких забезпечує підвищення результатів фінансово-господарської діяльності санаторіїв.
Результати дослідження дають змогу зробити наступні висновки: при побудові політики ціноутворення підприємств санаторно-курортної сфери в період максимального попиту доцільно використовувати таку схему, яка передбачає калькуляцію витрат за визначеною ціною, при цьому треба постійно використовувати метод тестування цін при одночасній реалізації основних та додаткових видів послуг та методи комплектування (цей вид ціноутворення є виправданим, якщо попит споживачів неоднорідний, якщо підприємство не має можливості здійснювати цінову дискримінацію та, якщо визначається від’ємна кореляція між попитом на різні послуги), методи цінової дискримінації третього роду (на практиці санаторії застосовують цей вид дискримінації, але структура їхніх номерних фондів не адаптується до умов, що змінюються, тому спостерігається невідповідність кількості, якості, ціни окремих видів номерів характеру попиту різних категорій споживачів) та методи багатоперіодної дискримінації (за більш високою ціною послугою скористаються ті споживачі, для яких головним фактором вибору є необхідність відпочинку і оздоровлення в період максимального попиту).
В період міжсезоння доцільно використовувати практику перехресного фінансування, яка заключається у використанні прибутку, отриманого у літній період часу для часткової підтримки діяльності в зимовому періоді, а також ціноутворення з урахуванням пікового заповнення. Дискримінація другого роду більш необхідна для періоду міжсезоння, ніж для пікового періоду. Бо залучати клієнтів оптовими знижками влітку не є доцільним, так як у цьому разі втрачається потенційно можливий прибуток. Як додатковий варіант можливості заповнення ліжкового фонду у осінньо-зимовий період слід розглянути двоетапну оплату, яка передбачає два рівня: по-перше, це плата за доступ до послуги, по-друге – плата за її використання. Таким чином клієнти обов’язково оплатять тільки проживання, а інші послуги обиратимуть в залежності від своїх фінансових можливостей.
Висновки, зроблені на основі вище наведених тлумачень відображені у концепції оптимальної системи ціноутворення на послуги підприємств санаторно-курортної сфери (рис. 1). Дослідження ринкової ситуації дозволяє визначити чинники неефективної діяльності підприємств санаторно-курортної сфери та результати їх впливу в періоди максимального попиту та міжсезоння. Аналіз наслідків цього впливу і визначає цінову стратегію. Використання відокремлених моделей та методів ціноутворення дозволяє отримати три моделі, впровадження яких значно підвищить ефективність роботи розгляданих підприємств, а саме: модель оптимального ціноутворення в період максимального попиту (М I); модель оптимальної діяльності в період міжсезоння (М II); модель раціонального управління фінансовими потоками (М III).
В основу моделей М I та М II покладено схему моделювання ціноутворення послуг підприємств санаторно-курортної сфери, яку представлено на рис. 2. У першому блоці схеми визначена структура собівартості послуг, які пропонують санаторії, де С-П – собівартість проживання, С-Х – собівартість харчування, С-Д – собівартість послуг з організації дозвілля, С-Л – собівартість лікування. Структура ціни для відповідних послуг санаторіїв представлена у другому блоці, де ПП – це рівень прибутку, отриманий від реалізації послуг проживання, ПХ – прибуток від реалізації послуг харчування, ПД – прибуток від організації дозвілля і реалізації побутових послуг, ПЛ – прибуток, отриманий від реалізації лікувальних послуг. У третьому блоці визначені види ринків, в яких функціонують санаторії при реалізації відповідних послуг. Ці підприємства можна назвати унікальними, бо залежно від виду послуг, вони діють у різних видах ринку.
Проведений аналіз дозволяє виділити основні принципи ціноутворення, що враховують особливості діяльності підприємств санаторно-курортної сфери: 1. Ціна комплексної послуги (санаторно-курортної путівки) визначається як сума цін складових частин послуги (проживання, харчування, організація дозвілля та лікування). 2. Механізм формування ціни кожної складової частини залежить від типу ринку, до якого ця частина відноситься. 3. Поєднання окремих складових в комплексну послугу породжує синергетичний ефект: більш конкурентоспроможні складові дозволяють підвищувати ціну на менш конкурентоспроможні. 4. Кожна складова послуги має декілька альтернативних рівнів надання, які обираються в залежності від переваг (корисності для клієнтів). Ціни на кожний рівень встановлюються диференційовано відповідно платоспроможності клієнтів.
Розглянемо формування ціни для кожної складової послуг окремо (на основі принципу 1). Прикладом застосування принципу 4 до послуг проживання може служити розподіл кімнат за видами зручностей у відповідній ціновій категорії. В роботі виділено три типа номерів – кімнати підвищеної
Рис. 1. Концепція оптимальної системи ціноутворення на послуги підприємств санаторно-курортної сфери
Рис. 2. Схема моделювання ціноутворення послуг підприємств санаторно-курортної сфери
комфортності, кімнати з усіма зручностями в палаті та кімнати із зручностями на поверсі.
Введемо змінні та параметри для моделювання ціни послуг першого виду:
, де – кількість ліжко-місць у кімнатах i-того типу, – загальна кількість ліжко-місць у санаторії;
, де – кількість реалізованих ліжко-місць у кімнатах відповідного типу за добу, – загальна кількість реалізованих ліжко-місць у санаторії за добу;
, де – ціна ліжко-дня у -тому типі кімнат, верхній номер означає номер послуги, що розглядається;
де – відповідні витрати за умов експлуатації житлового фонду санаторіїв;
– відповідні витрати за умов утримання кімнат, ліжко-місця в яких не реалізовані. Додатковою умовою є нерівність .
У свою чергу є функцією від ціни (реалізація принципу 2), тобто
. (1)
Загальний прибуток від надання послуг проживання на добу складає:
. (2)
Наступним видом послуг є організація харчування, в ціноутворенні якої застосовується принцип 3. Аналіз показав, що на сучасному етапі санаторії використовують два типи послуг харчування – загальне та дієтичне. Але ж для заохочування найбільш платоспроможного клієнта треба враховувати його потребу в індивідуальному харчуванні. Для моделювання прибутку від другого виду послуг введемо комбінації таких типів харчування: індивідуальне замовлення, відповідну ціну якого визначимо як грн. на добу; комплексне харчування, ціна якого складає грн. на добу; – витрати для відповідного типу харчування ().
Загальний прибуток від харчування має такий вигляд:
, (3)
де – це частки клієнтів, які проживають в кімнатах -го типу комфортабельності та обрали тип харчування. Коефіцієнти визначаються на основі статистичних та експертних оцінок, використання методів анкетування, тощо.
Необхідно зауважити, що:
1) чим вищий рівень комфортабельності обирають клієнти, тим вагомішим є для них індивідуальне харчування. Так для I типу (кімнати підвищеної комфортності) , , а для номерів із самим низьким рівнем комфортабельності n – , ; 2) параметр , можна виразити через , тобто та в подальшому використовувати одинарний індекс (); 3) враховуючи природу параметру , його можна відобразити як функцію від ціни на цю послугу, тобто:
. (4)
Враховуючи усі вище надані тлумачення, (3) прийме наступний вигляд:
=. (5)
Індивідуальне замовлення потребує використання додаткових ресурсів, але відповідні потужності санаторіїв мають обмеження, які формалізуємо таким чином:
, (6)
де – максимальна кількість клієнтів на добу, яка залежить від потужностей санаторію щодо послуг харчування: площі кухні, площі зала, кількості обслуговуючого персоналу, тощо.
Підставивши (1) і (4) в (6) отримуємо:
. (7)
При моделюванні прибутку, який отримується від третього виду послуг – лікування, було виділено специфічне лікування для хворих людей, кількість яких складає (=, де ), та профілактичне, тобто для людей, стан яких не потребує існуючих у даному санаторії специфічних видів медичної допомоги ( та певна частина – ). Позначимо , – частки клієнтів, яким призначили ту чи іншу лікувальну процедуру. Вони залежать тільки від стану здоров’я клієнтів та визначаються відповідними статистичними методами, на основі ретроспективних даних; , – частки клієнтів, які обирають профілактичні процедури. Тоді
, (8)
де – максимальна кількість клієнтів на добу, яким можуть бути надані лікувальні послуги з урахуванням потужності лікувальної бази. Кількість людей, які обрали той чи інший вид профілактичного лікування можна представити у вигляді залежності від ціни, тобто
. (9)
Оскільки лікувальні процедури призначаються лікарем, то кількість людей, які будуть отримувати лікувальні процедури певного типу постійна і не залежить від ціни, тобто на ці послуги встановлюється постійна ціна, яка забезпечує фіксований прибуток:
. (10)
З урахуванням (9) і (10), прибуток від третього виду послуг складає:
, (11)
де – витрати на лікувальні та профілактичні процедури відповідно.
До четвертого типу послуг – організації дозвілля, крім розваг включимо і побутові послуги. Припустимо, що – частки клієнтів, які обрали запропоновані види розваг; – частки клієнтів, які користуються тим чи іншим видом побутових послуг, і – це кількість видів розважальних і побутових послуг відповідно, причому , . Необхідно враховувати, що
, (12)
де – максимальна кількість клієнтів на добу, яким можуть бути надані послуги з організації дозвілля та побуту з урахуванням відповідних потужностей. Кількість клієнтів, які обрали розважальні послуги та кількість клієнтів, які користуються побутовими послугами теж можна представити у вигляді функцій попиту від ціни:
, . (13)
Модель прибутку від четвертого виду послуг має наступний вигляд:
, (14)
де – витрати на надання відповідних видів послуг.
Деякі види послуг четвертого типу санаторно-курортне підприємство може не включати до переліку тих, що надаються власними силами, а здавати частину приміщення в оренду, наприклад, під комп’ютерний клуб або перукарню. Доходи від оренди будемо вважати постійними, або такими, що визначаються за ринковими ставками, тому до моделі ціноутворення вони не включаються.
Підсумовуючи усе вище сказане, загальний прибуток санаторіїв можна представити як суму (2), (5), (11), (14), яка є критерієм, що максимізується:
. (15)
Оптимальний розв’язок повинен задовольняти обмеженням на потужність: , , , . На змінні моделі накладається умова невід’ємності: , , , , . Параметрами моделі, які визначаються статистичними методами, є .
Класифікація моделі залежить від виду функції попиту, яка використовується. Якщо функція попиту є лінійною функцією, то цільова функція є функцією другого порядку. Обмеження у цьому випадку є лінійними. Тобто, навіть у випадку найпростішої функції попиту побудована модель є моделлю нелінійної оптимізації. Використання моделі дозволяє визначити оптимальні ціни , , , , на основі їх внутрішнього диференціювання для різних типів послуг. Це дозволить отримувати максимальний прибуток в період сезону за рахунок збільшення кількості клієнтів, оскільки запропонована цінова політика буде задовольняти потреби споживачів з різними вимогами та можливостями.
Виходячи із особливостей, характерних для діяльності підприємств санаторно-курортної сфери регіону Північного Приазов’я, було визначено два основних періоди: період максимального попиту () і період міжсезоння ().
Для періоду міжсезоння розглянемо два випадки існування підприємства: випадок функціонування санаторіїв, від якого отримується дохід , а витрати складають , тому прибуток дорівнює ; випадок консервації санаторіїв, для якого слід зазначити, що підприємство має тільки деякі витрати на консервацію, розконсервацію та інше. Правило прийняття рішень визначається знаком наступної нерівності:
, (16)
де – соціальний ефект, отриманий від діяльності санаторію.
Якщо ліва частина нерівності є більшою, ніж права, то діяльність підприємств санаторно-курортної сфери в період міжсезоння є недоцільною. Якщо є настільки вагомим, що перетворює знак нерівності на протилежний, то більш позитивним рішенням є рішення щодо функціонування санаторіїв в період міжсезоння. Кількісне оцінювання нижньої межи може бути здійснено наступними чином. Нехай – це кількість безробітних, які можуть бути працевлаштовані за умов функціонування санаторіїв в період міжсезоння, – середній розмір грошової допомоги на одного безробітного за весь період міжсезоння, тоді .
Для того, щоб дотаційна допомога держави не була єдиним джерелом функціонування санаторіїв, треба розробити оптимальну систему ціноутворення, результатами якої буде максимальне заповнення ліжкового фонду санаторію не тільки в період споживчого піку, а і у період міжсезоння. При тому лікуватися і відновлювати сили зможуть не тільки соціально незабезпечені клієнти, а і заможна частина, до якої входять ті, хто за характером діяльності чи за станом здоров’я не може дозволити собі оздоровитися влітку. Крім того можуть надаватись додаткові послуги, наприклад, проведення зимових шкіл, конференцій, тощо. Цільову функцію моделі оптимізації діяльності у періоди умовного мінімального попиту міжсезоння, можна представити у вигляді:
. (17)
Обмеженням моделі є лімітування збитків :
(18)
де сукупні витрати, – загальна кількість послуг, які надаються у період міжсезоння, - кількість додаткових, специфічних для міжсезоння,
послуг, – припустимий рівень збитків (необхідний рівень прибутку).
На змінні моделі накладається умова невід’ємності: , , , , та умови, пов’язані з потужністю підприємства.
Побудована модель (17) – (18) є моделлю нелінійної оптимізації з лінійним критерієм та нелінійним обмеженням, яке у випадку лінійної функції попиту має другий порядок, її рішення забезпечує максимально можливе заповнення ліжкового фонду.
Однією з форм внутрішньої фінансової підтримки є перерозподіл прибутку з періодів максимального попиту на покриття витрат періодів міжсезоння. Додаткові фінансові ресурси можна отримати за рахунок розміщення прибутків, отриманих в першому періоді, на депозитний рахунок в комерційні банки. В роботі пропонується дві схеми використання депозитних вкладів.
Перший варіант схематично можна продемонструвати, як представлено на рис. 3, де – частина прибутку у відповідному періоді, – відсоткова ставка банку.
Період – донор | Період – реципієнт | Відсотковий дохід
Червень () | з 1 жовтня – до 25 грудня
Липень () | з 25 грудня – до 25 січня
Серпень () | з 25 січня – до 25 квітня
Рис. 3. Схема отримання додаткових коштів від розміщення у банку частини прибутку, отриманого в період максимального попиту
Прибуток, отриманий в період червня, липня, або серпня вноситься на строковий депозитний рахунок банку (до початку відповідного періоду реципієнту) та використовується для підтримки діяльності санаторіїв протягом періодів реципієнтів, відповідність яких позначена стрілками.
Інша схема полягає у використанні «щомісячних накопичувальних дострокових» депозитних вкладень і дозволяє отримати в кінці року наступну суму коштів з вкладу:
, (19)
де – частина прибутку, яка вкладається на депозит у відповідному місяці (нумерація місяців починається з червня, ), , , – частина депозитного вкладу, яка використовується для
внутрішнього фінансування періодів міжсезоння.
Обсяг коштів, який дорівнює різниці між отриманою на кінець року сумою та сумою коштів, вкладених протягом року, визначається:
, (20)
це величина загального відсоткового доходу, який може бути отриманий, тобто ефект від управління фінансовими потоками.
На основі ефекту розраховується ефективність :
. (21)
Отже, використання депозитних вкладень в управлінні фінансовими потоками дозволяє отримати додатковий прибуток та вирішити проблему фінансування санаторію в період міжсезоння.
У третьому розділі «Реалізація комплексу моделей оптимального управління підприємствами санаторно-курортної сфери» практично використані запропоновані методи ціноутворення та реалізовані розроблені моделі.
На основі ретроспективних даних були побудовані моделі попиту клієнтів на послуги різного рівня якості для періодів максимального попиту та міжсезоння. Впровадження моделей оптимального ціноутворення для літнього періоду та оптимальної діяльності санаторіїв в період міжсезоння дозволили знайти оптимальні для кожного із періодів ціни (рис.4).
Рис. 4. Порівняльна характеристика цін, отриманих у результаті впровадження моделей для періодів максимального попиту і міжсезоння та відповідного заповнення ліжкового фонду санаторіїв
Причому, у першому випадку під оптимальністю розуміється встановлення таких цін, які призведуть до збільшення прибутку, а у другому – до максимального заповнення ліжкового фонду.
Із рис. 4 видно, що існуюча структура ліжкового фонду санаторіїв не відповідає оптимальній структурі, отриманій в результаті реалізації моделей як для періоду максимального попиту, так і для періоду міжсезоння. Враховуючи, що прибуток, який може бути отриманий в результаті впровадження моделі за період червень – серпень, складає 4 грн., а реальний прибуток від реалізації санаторно-курортних послуг за 9 місяців 2007 р. складав 2 грн., стає очевидною необхідність вкладення коштів в переобладнання ліжкового фонду.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на теоретичному та методичному рівнях сформовано та реалізовано концепцію моделювання ціноутворення послуг підприємств санаторно-курортної сфери. Проведене дослідження дозволило дійти наступних висновків:
1. Аналіз ефективності функціонування підприємств санаторно-курортної сфери дозволив виділити як негативні сторони їх функціонування, так і позитивні закономірності у розвитку цієї галузі. Не дивлячись на те, що поліпшується якість послуг, незначно, але збільшується їх різновидність, все ж таки існують ключові проблеми, які негативно впливають на діяльність зазначених підприємств. Однією з них є неефективне функціонування в конкурентному середовищі в період максимального попиту. Іншою – неприбуткова діяльність в період міжсезоння.
2. Вирішенням виокремленних проблем є розробка оптимальної системи диференційованого, ситуативного ціноутворення, яка дозволить підвищити рівень попиту на санаторно-курортні послуги, а відповідно і оптимізувати результати діяльності санаторіїв. Для забезпечення надійності планування результатів необхідно використовувати економіко-математичні методи.
3. Для моделювання ціноутворення послуг підприємств санаторно-курортної сфери найбільш придатними є моделі оптимізації та регресійні моделі. Регресійні моделі використовуються у дослідженнях рівня попиту при зазначеній системі ціноутворення, оптимальність якої визначається при використанні моделей нелінійної оптимізації.
4. Сформована концепція оптимальної системи ціноутворення на послуги підприємств санаторно-курортної сфери на основі повної диференціації цін і послуг, ґрунтується на засадах системного підходу та дозволяє комплексно вирішувати проблему ціноутворення.
5. Розроблена схема моделювання ціноутворення дозволяє знайти оптимальні механізми та принципи ціноутворення з урахуванням типів ринків, в яких функціонують санаторії. Це дозволяє підприємству розширити сегмент ринку, що обслуговується і максимізувати прибуток.
6. Модель оптимального ціноутворення у період максимального попиту на основі диференціації цін на відповідні послуги дозволяє знайти такі ціни, які зможуть урівноважити структуру попиту та структуру ліжкового фонду
підприємств санаторно-курортної сфери, підвищити ефективність діяльності в конкурентному середовищі.
7. Використання розробленої моделі оптимальної діяльності підприємств санаторно-курортної сфери в період міжсезоння дає змогу не тільки збільшувати прибуток, а й отримувати позитивний соціальний ефект, який виражається в можливості оздоровлення людей з низьким рівнем доходу, в підвищені рівня зайнятості населення, в зменшені обсягу грошових допомог держави громадянам, які мають сезонний характер зайнятості. Реалізація цієї моделі дозволяє максимізувати заповнення ліжкового фонду санаторію на основі розрахунку оптимальних значень знижок до цін на відповідні послуги.
8. В процесі дослідження була удосконалена модель раціонального управління фінансовими потоками підприємств з сезонним характером результатів діяльності, яка дозволила отримати додатковий прибуток, як засіб підтримки діяльності санаторіїв в період міжсезоння.
9. Проведено практичну реалізацію запропонованих моделей моделювання ціноутворення в ЗАТ «Приазовкурорт», ПП «Фантом» та в санаторії «Арктика». В результаті підприємства одержали економічний ефект, який у загальному обсязі складає 290 тис. грн.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
статті у наукових фахових виданнях:
1. Киркова Н.П. Комплексная оценка и проблема принятия решений в системе управления предприятиями санаторно-курортной сферы // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 195. Том IV.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 1014-1021.
2. Киркова Н.П. Моделирование оптимальной деятельности предприятий санаторно-курортной сферы // Модели управления в рыночной экономике: Сб.науч.тр. – Донецк: ДонНУ, Том 2, 2004. – Вып.7. – С.132 – .
3. Киркова Н.П., Несторенко Т.П. Ситуационный поход в ценообразовании как оптимизация результатов деятельности предприятий санаторно-курортной сферы // Регіональні проблеми розвитку туризму та рекреації: Зб. наук. праць. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. – С.247 – . (Особистий внесок здобувача: розроблено методику ситуаційного ціноутворення на послуги підприємств санаторно-курортної сфери).
4. Кіркова Н.П. Аналіз ефективності підприємств санаторно-курортної сфери // Новое в экономической кибернетике: (Сб.научн.ст.) // Моделирование микроэкономических систем. – Донецк: ДонНУ, 2006.-№2. – С.75 – .
5. Кіркова Н.П. Оптимізація цін на санаторно-курортні послуги на основі диференціації // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – Запоріжжя, 2007. – №2. – С. 123 – 126.
6. Кіркова Н.П., Сергєєва Л.Н. Оптимізація діяльності підприємств санаторно-курортної сфери в період міжсезоння на основі диференціації цін на послуги та раціонального управління фінансовими потоками // Економічна кібернетика. 2007. – № – .-С. 62 – . (Особистий внесок здобувача: розроблено модель оптимального ціноутворення на послуги підприємств санаторно-курортної сфери в період міжсезоння та удосконалено модель раціонального управління фінансовими потоками підприємств з сезонним характером прибутку).
7. Кіркова Н.П. Концепція моделювання системи ціноутворення послуг на підприємствах санаторно-курортної сфери // Модели управления в рыночной экономике: Сб.научн.ст. – Донецк: ДонНУ, 2007. – №10. – С. 275 – .
публікації за матеріалами конференцій:
8. Киркова Н.П. Моделирование экономической деятельности предприятий санаторно-курортного комплекса // Системний аналіз та iнформацiйнi технології: Тези доповідей учасників VI Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. – К.: НТУУ «КПI», 2004. – С. – 107.
9. Киркова Н.П. Системное описание задач принятия решений для предприятий санаторно-курортной сферы // Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період: Наукові праці III Міжнародної науково-практичної конференції у Хмельницькому економічному університеті. – Чернівці: Букрек, 2005. – С. – 194.
10. Киркова Н.П. Модели оптимизации прибыли в условиях риска и неопределенности // Матеріали Міжнародної науково практичної конференції «Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти». Том V. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. – 24.
11. Кіркова Н.П. Удосконалення механізмів підвищення ефективності функціонування підприємств санаторно-курортної сфери на основі моделювання оптимальної політики ціноутворення // Тези доповідей. XI Всеукраїнська науково-методична конференція «Проблеми економічної кібернетики». – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. – 45.
12. Кіркова Н.П. Моделювання механізму регулювання рівня та динаміки цін на санаторно-курортні послуги // Матеріали доповідей учасників другої науково-практичної конференції «Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою». – Бердянськ: АУІТ «АРІУ», 2006. – С. – 16.
13. Кіркова Н.П. Дослідження статистичних моделей попиту на послуги санаторію // Матеріали II Міжнародної науково – практичної конференції «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів». Запоріжжя: Видавництво ЗНУ, 2006. – С. – 55.
14. Кіркова Н.П., Сергєєва Л.Н. Раціональне управління фінансовими потоками як оптимізація діяльності підприємств санаторно-курортної сфери в період міжсезоння // Матеріали доповідей учасників третьої науково-практичної конференції «Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою», Бердянськ, 2007 р. – С. – . (Особистий внесок здобувача: розроблена модель оцінки ефективності управлінням фінансовими потоками підприємства).
15. Кіркова Н.П. Обґрунтування необхідності використання моделей зміни механізму ціноутворення на послуги підприємств санаторно-курортної сфери // Тези доповідей. XII Всеукраїнська науково-методична конференція «Проблеми економічної кібернетики», Львів, 2007 р. – С. – 60.
АНОТАЦІЯ
Кіркова Н. П. Моделювання ціноутворення послуг підприємств санаторно-курортної сфери. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2008.
У дисертаційній роботі сформовано концепцію оптимальної системи ціноутворення на послуги підприємств санаторно-курортної сфери на основі повної диференціації цін і послуг, яка ґрунтується на засадах системного підходу та дозволяє комплексно вирішувати проблему ціноутворення.
Побудовано комплекс моделей, що включає: модель оптимального ціноутворення у період максимального попиту на основі диференціації цін на відповідні послуги, яка дозволяє підвищити ефективність діяльності в конкурентному середовищі; модель оптимальної діяльності підприємств санаторно-курортної сфери в період міжсезоння, яка дає змогу не тільки збільшувати прибуток, а й отримувати позитивний соціальний ефект; модель раціонального управління фінансовими потоками підприємств з сезонним характером результатів діяльності, яка дозволяє зменшити негативний вплив сезонності та отримати додатковий прибуток. Дістали подальшого розвитку принципи ціноутворення на основі диференціації послуг та урахування впливу конкурентного середовища в галузі, які дозволяють підприємству враховувати особливості ринків та потреби споживачів.
Ключові слова: ціноутворення, підприємства санаторно-курортної сфери, моделювання, послуги.
АННОТАЦИЯ
Киркова Н.П. Моделирование ценообразования услуг предприятий санаторно-курортной сферы. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.11 – математические методы, модели и информационные технологи в экономике. – Классический приватный университет. – Запорожье, 2008.
В диссертационной работе исследованы проблемы функционирования предприятий санаторно-курортной сферы в периоды максимального спроса и межсезонья.
Для решения задачи повышения эффективности их деятельности сформирована концепция оптимальной системы ценообразования соответствующих услуг на основе полной дифференциации цен и услуг, которая базируется на системном подходе и позволяет комплексно решать проблему ценообразования, как основного фактора неэффективного управления предприятиями данной отрасли.
В рамках предложенной концепции разработана модель оптимального ценообразования в период максимального спроса на основе дифференциации цен на соответствующие услуги и позволяет повысить эффективность деятельности в конкурентной среде.
Эффективное управление предприятиями санаторно-курортной сферы в период межсезонья заключается не только в максимизации прибыли, а и в получении социального эффекта, который выражается в возможности оздоровления социально-незащищенного населения, повышении уровня занятости в курортных регионах. Поэтому в разработанной модели оптимальной деятельности исследуемых предприятий в период межсезонья критерием оптимизации является максимальное заполнение коечного фонда, которое достигается за счет установления соответствующих оптимальных цен.
Практическая реализация разработанных моделей позволяет повысить экономический эффект деятельности санаториев, но это еще не максимально возможный уровень прибыльности. Поэтому целесообразным является применение модели рационального управления финансовыми потоками, что позволит уменьшить негативное влияние сезонности и получить дополнительную прибыль.
Ключевые слова: ценообразование, предприятия санаторно-курортной сферы, моделирование, услуги.
SUMMARY
Kirkova N.P. Modeling of pricing services of enterprises of sanatoria and health resort sphere. - Manuscript.
Dissertation in getting of Scientific Degree of Candidate of Economic Sciences in specialty 08.00.11 - «Mathematical methods, models and information technologies in Economy». - The Classic Private University. - Zaporozhzhya, 2008.
In the dissertation there was developed the conception of the optimum system of pricing services of enterprises of sanatoria and health resort on the basis of complete differentiation of prices and services, which is based on principles of system approach and allows to solve fully a problem of pricing.
There was built a complex of models which includes: a model of the optimum pricing in the period of maximal demand on the basis of differentiation of prices for the proper services, which allows to increase the efficiency of sanatoria and health resort enterprises’ activity in the competitive environment; model of optimum activity of sanatoria and health resort enterprises in the period of off-season, which enables not only to increase income but also to get a positive social effect; model of rational management of financial flows of enterprises with a
