ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КОВАЛЬЧУК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 338.43
ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ПРОПОЗИЦІЇ НА РИНКУ ЗЕРНА
08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(економіка сільського господарства і АПК)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дніпропетровськ – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор,
член-кореспондент УААН
Макаренко Петро Миколайович,
Дніпропетровський державний аграрний університет,
проректор з наукової роботи.
Офіційні опоненти – Доктор економічних наук, професор, Караман М.М.,
Південний філіал „Кримський агротехнологічний університет” НАУ,
завідувач кафедри економіки;
кандидат економічних наук, доцент Воронянська О.В.,
Таврійський державний агротехнологічний університет, декан факультету обліку і аудиту
Захист відбудеться 25 квітня 2008 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 в Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.
Автореферат розісланий 22 березня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Можливості підвищення ефективності агропромислового комплексу значною мірою зумовлені станом зерновиробництва. Cтратегічне положення цієї галузі пояснюється безпосереднім впливом на суміжні галузі, в тому числі тваринницькі. Нестабільність розвитку, коливання валових зборів та ефективності виробництва у зерновій галузі зумовлюють необхідність обґрунтування комплексу заходів організаційно-економічного характеру для подолання зазначених негативних тенденцій. Розв’язання цієї задачі повинно здійснюватися не лише на державному, але й на регіональному рівні, зважаючи на зростаючу відповідальність регіонів за забезпечення населення якісними харчовими продуктами.
Стратегічне значення зернового господарства України в розвитку національної економіки, його провідна роль у продовольчій безпеці країни вимагають здійснення системи організаційно-економічних заходів, спрямованих на створення реальних умов розвитку ринку зерна та виходу на світовий продовольчий ринок. Виробництво зерна сільськогосподарськими підприємствами знаходиться під постійним наглядом з боку уряду та інших державних органів. Стабільність виробництва зерна є одним з основних чинників стабільності аграрного ринку. Оскільки попит на зерно є відносно стійким, то забезпечення стабільності на ринку зерна залежить від формування його пропозиції. Якби обсяги виробництва зерна в Україні були абсолютно стабільними, то значну частку проблем, пов’язаних зі стабілізацією ринку зерна, було б знято автоматично.
Проблеми формування стабільної пропозиції зерна, підвищення ефективності його виробництва та створення відповідних умов для сільськогосподарських підприємств привертають увагу дослідників. В числі їх В.Т. Александров, Ю.Д. Білик, В.І.Бойко, О.В. Воронянська, Т.Г. Гайдук,
М.М. Караман, В.О.Клюкач, І.І. Лукінов, П.М. Макаренко, В.А. Носенко, Ю.Ф. Терещенко, В.Г. Орехівський, В.Я. Плаксієнко, П.Т. Саблук, О.О. Сторожук, Л.М. Худолій, О.М. Шпичак та інші.
Заходи, що здійснюються в країні після повної ліквідації старої системи господарювання, не дають очікуваного результату, тому дослідження тенденцій формування сільськогосподарськими підприємствами пропозиції зерна, співвідношення його з попитом на зерно, визначення зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на обсяг виробництва зерна сільськогосподарськими підприємствами, є актуальними.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри менеджменту організації Дніпропетровського державного аграрного університету за темою: ,,Організація, розвиток і державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” – номер державної реєстрації 0102U005022 (в її межах автором розрахований оптимальний обсяг пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами).
Мета і завдання дослідження.
Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад формування сільськогосподарськими підприємствами пропозиції на ринку зерна і розробка науково-практичних рекомендацій щодо оптимального обсягу виробництва зерна та підвищення ефективності функціонування ринку зерна.
Відповідно до мети у дослідженні були поставлені і вирішувались такі завдання:
- визначити сутність формування пропозиції на ринку зерна та його особливості;
- дослідити вплив держави на формування пропозиції зерна сільськогоспо-дарськими підприємствами;
- виявити фактори, що впливають на формування пропозиції зерна сільськогоспо-дарськими підприємствами;
- визначити періоди циклічних коливань урожайності зернових культур;
- обґрунтувати попит на зерно в межах області за умов раціонального харчування;
- розробити оптимальний обсяг пропозиції зерна сільськогосподарськими під-приємстввами для задоволення як внутрішніх потреб, так і можливостей щодо продажу за межі області;
- обґрунтувати доцільність і можливість створення міжпрофесійних об’єднань в Україні.
Об’єктом дослідження є процес формування пропозиції сільськогосподарськими підприємствами на ринку зерна.
Предметом дослідження є сутність теоретичних, методичних і практичних аспектів щодо формування сільськогосподарськими підприємствами пропозиції зерна.
Методи дослідження. Теоретична та методична основа досліджень базуються на діалектичному методі пізнання явищ в їх взаємозв'язку та розвитку, врахуванні об’єктивних економічних законів, притаманних ринковим відносинам між суб’єктами господарювання в умовах приватної власності.
В роботі використовувались такі методи досліджень: монографічний (обґрунтування теоретичних основ формування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами), абстрактно-логічний і системного аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення, визначення сутності пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами), статистико-економічного аналізу (аналіз сучасного стану виробництва зерна), методи експертних оцінок (узагальнення досвіду експертів операторів ринку зерна), метод аналізу і синтезу (деталізація загальної пропозиції зерна через його поділ на окремі частини), кореляційно-регресійний аналіз (прогнозування урожайності та виявлення взаємозв’язку між рівнем сукупного доходу домогосподарств і витратами на харчування, між ціною та обсягом виробництва зерна), економіко-математичного моделювання (розробка оптимальної структури посівних площ зернових культур, визначення періодів циклічних коливань урожайностей зернових культур).
Інформаційна база. У дослідженні використано монографії, нормативно-правові документи, офіційні матеріали Державного комітету статистики, дані річної звітності сільськогосподарських підприємств, матеріали конференцій, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування і функціонування ринку зерна. Використані особисті аналітичні спостереження, оцінки, висновки, накопичені в процесі практичної роботи автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
- запропоновано досліджувати циклічні коливання урожайності зернових культур за допомогою гармонічної складової та періоду коливань;
доповнено:
- поняття «інфраструктура ринку зерна» через визначення комплексу видів діяльності, які створюють умови для ефективного функціонування ринку зерна;
- визначення впливу цінового фактору на пропозицію зерна сільсько-господарськими підприємствами шляхом визначення взаємозв’язку між цінами на зерно попереднього року та пропозицією наступного року.
набули подальшого розвитку:
- оптимізаційна модель формування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами, яка враховує попит на зерно в межах Дніпропетровської області за умов раціонального харчування населення;
- система формування пропозиції зерна врахуванням внутрішніх факторів впливу, які сільськогосподарськими підприємствами можуть змінюватися, та зовнішніх факторів, які виробники зерна повинні лише враховувати в своїй діяльності;
- інфраструктура ринку зерна створенням професійних та міжпрофесійних об’єднань з метою захисту інтересів підприємств АПК на державному рівні.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено оптимізаційну модель формування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами, яка враховує попит на зерно в межах області за умов забезпечення раціонального харчування населення. Основні положення, висновки й пропозиції роботи використані в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області. Пропозиції щодо визначення обсягу внутрішнього попиту на зерно та можливостей вивозу за межі області, прогнозування урожайності зернових культур на циклічній основі рекомендовані до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка №15-2708 від 26.05.07). Теоретичні та методичні результати дисертаційного дослідження вже використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні курсів: ,,Міжнародна економіка”, ,,Прогнозування та макроекономічне планування” та ,,Державне регулювання економіки” (довідка №16-11-613 від 21.05.07). Інститутом зернового господарства Української академії аграрних наук враховані періоди циклічних коливань урожайностей озимої пшениці та кукурудзи на зерно при розробці довгострокових прогнозів (довідка № 547 від 15.05.07).
Особистий внесок здобувача в досліджувану проблему. Автором поглиблені теоретико-методичні засади ефективного функціонування ринку зерна та формування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами в умовах структурної перебудови економіки. Всі наукові результати щодо напрямів, принципів, методів, а також результатів оптимізації на основі моделювання отримані автором самостійно і сприятимуть ефективному формуванню пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації і результати проведених досліджень доповідались і одержали схвалення на 6 наукових конференціях, у тому числі на науково-практичних конференціях: ,,Проблеми формування підприємництва та використання виробничих ресурсів в аграрному секторі України”, м. Дніпропетровськ, (2002 р.); ,,Соціально-економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання”, м. Запоріжжя, (2003 р.); ,,Проблеми формування підприємництва та використання виробничих ресурсів в аграрному секторі економіки України”, м. Дніпропетровськ, (2004 р.); ,,Сучасні проблеми розвитку економіки АПК: соціально-економічні аспекти”, м. Дніпропетровськ, (2005 р.); ,,Ринкові механізми управління економікою”, м. Дніпропетровськ, (2006 р.); на Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених ,,Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв”, м. Дніпропетровськ, (2006 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 11 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалах науково-практичних конференцій, з них 5 - у наукових фахових виданнях; загальний обсяг публікацій становить 3,25 друкованих аркушів.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана українською мовою, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи 160 сторінок комп’ютерного тексту, містить 16 рисунків, 24 таблиці, 21 додаток на 31 сторінці. Список використаних джерел нараховує 174 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі дисертації обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовані мета та завдання, визначені предмет і об’єкт дослідження, відображені наукова новизна, практичне значення, апробація та публікації одержаних результатів.
У першому розділі „Теоретичні засади формування сільсько-господарськими підприємствами пропозиції на ринку зерна” визначено сутність формування пропозиції на ринку зерна та його особливості, виявлені та класифіковані фактори впливу на пропозицію зерна сільськогосподарськими підприємствами, досліджено вплив держави на формування пропозиції зерна.
Ринок зерна розглядається як з позицій загальнотеоретичних положень, так і з позицій практичної оцінки безперервного процесу товарно-грошового обміну. Механізм функціонування ринку зерна формує співвідношення попиту і пропозиції на ринку зерна, утворює ціну та підлягає регулюванню з боку держави.
Теорія пропозиції заснована головним чином на теорії поводження виробників і аналізує те, яким чином фірма чи підприємці доставляють на ринок товари і послуги.
Нами пропозиція зерна розглядається як кількість зерна, яку готові виробити і продати сільськогосподарські підприємства за певного рівня цін. Формування пропозиції зерна на рівні підприємств має свої особливості і відмінності, які визначаються специфікою сільськогосподарського виробництва і особливостями його продукції.
Слід відзначити такі особливості формування пропозиції на ринку зерна:
1) виробництво зерна багатьма сільськогосподарськими підприємствами, які функціонують незалежно один від одного;
2) нестабільність і сезонний характер отримання продукції;
3) значний вплив природнокліматичних умов на результати виробництва;
4) залежність якості зерна від строків та умов зберігання, транспортування та реалізації;
5) неможливість забезпечення стовідсоткової товарності зерна у зв’язку з внутрішньогосподарськими потребами.
Особливості дослідження формування пропозиції сільськогосподарськими підприємствами на ринку зерна пов’язані з великою диференціацією їхніх розмірів. Всі вони діють в однакових умовах законодавчо-правової бази, але мають різне матеріальне та фінансове забезпечення, а тому і різну ефективність виробництва.
Висока ступінь залежності від природнокліматичних умов обумовлює непередбачуваність виробництва зерна, його різкі коливання, що створює високий ризик для товаровиробників. Використання прогресивних технологій та сучасної техніки дають можливість зменшити цей ризик.
Визначаючи фактори впливу на сукупну пропозицію, економісти поділяють їх на ціновий та нецінові. Ми вважаємо доцільним класифікувати фактори впливу на пропозицію зерна сільськогосподарськими підприємства на ендогенні (внутрішні) та екзогенні (зовнішні). Підприємства в своїй діяльності можуть впливати на внутрішні фактори і лише враховувати зовнішні ( рис.1).
Формування кожної складової пропозиції зерна обумовлюється впливом відповідних факторів. Для формування запасів суттєве значення мають достовірні дані про наявність зерна у товаровиробників та переробників. На запаси впливають:
- очікуваний урожай наступного року; якщо прогнозуються високі валові збори зернових, то доцільно довести перехідні запаси до мінімального рівня;
- ціни на зерно; при низьких цінах минулого року доцільно збільшити запаси зерна з метою його продажу в наступному сезоні за вищими цінами (за умов можливості зберігання);
- запаси державного та регіонального резерву, які залежать від забезпеченості коштами з держбюджету та кваліфікованого державного менеджменту на місцях;
- задоволення мінімально необхідних потреб (насіння, продовольство, фураж) на період до отримання нового урожаю зернових культур.
Рис. 1. Формування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами
Ціновий фактор, згідно закону пропозиції, має вирішальне значення при формуванні пропозиції зерна. Велика кількість сільськогосподарських підприємств, виробляючи обмежений асортимент продукції зернових культур, не в змозі впливати на бажані для них зрушення у попиті і пропозиції, а отже, і на ціну. Сільськогосподарські підприємства, що виробляють зерно, завжди бажають підвищення цін. Саме за цих умов вони будуть мати мотивацію щодо збільшення обсягів пропозиції зерна. Проведений нами кореляційний аналіз взаємозв’язку ціни на зерно та обсягу його виробництва підтверджує закон пропозиції. Розрахунки показали прямо пропорційну високу ступінь залежності, що підтверджує розрахований коефіцієнт кореляції 0,82. При цьому слід відзначити, що вплив на пропозицію зерна поточного року має ціна минулого року. Сільськогосподарські підприємства не можуть миттєво відреагувати на цінову ситуацію, тому корегують пропозицію тільки зміною посівних площ під урожай наступного року.
Вплив держави на формування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами повинен враховувати значення чотирьох потужних факторів: 1. Збільшення попиту на зерна на світовому ринку у зв’язку з розвитком біопаливної промисловості та зростання експортних цін на українське зерно; 2. Нарощування потужностей експортної інфраструктури ринку зерна, що дозволяє відправляти на експорт понад 25 млн. тонн; 3.Скасування закону про режим акумуляції сільськогосподарськими підприємствами податку на додану вартість; 4. Очікуване скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.
У другому розділі ”Тенденції формування сільськогосподарськими підприємствами пропозиції зерна” конкретизовано сутність поняття ”інфраструктура ринку зерна”, розглянуто тенденції виробництва зерна сільськогосподарськими підприємствами, проведено ціновий моніторинг, а також виявлені закономірності і причини змін цін на протязі року, визначені обсяги попиту і пропозиції на ринку зерна Дніпропетровської області.
Формування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами значною мірою залежить від рівня розвитку інфраструктури ринку. Інфраструктура не створює продукту в матеріально-речовинній формі, вона лише забезпечує визначені умови для його виробництва.
Закон України “Про зерно та ринок зерна в Україні” трактує інфраструктуру ринку як комплекс виробничих і невиробничих формувань, які забезпечують умови виробництва зерна, його закупівлі, зберігання, переробки, реалізації, страхування, кредитно-фінансових і інших послуг. Наведене визначення розглядає інфраструктуру як сукупність суб’єктів ринку зерна і не акцентується увага на ефективності їх діяльності. Тому пропонуємо розуміти під інфраструктурою ринку зерна комплекс видів діяльності, які створюють умови для ефективного функціонування ринку зерна.
Інфраструктура ринку зерна повинна бути дуже динамічною системою. Недостатньо розвинена інфраструктура може гальмувати розвиток торгових зв'язків.
Інфраструктура ринку зерна включає такі елементи: кредитно-емісійну систему економіки; посередництво на товарних біржах; позабіржове посередництво (ярмарки, аукціони і ін.); страхування; рекламні агентства; громадські інститути ділових кіл; митну систему; комерційно-виставкові комплекси; систему вищої і середньої освіти; аудиторські і консультаційні фірми; зони вільного підприємництва.
Ідеологія ринкової інфраструктури передбачає, що одна з найголовніших функцій інфраструктурних формувань є прискорення товаропросування та обігу оборотних коштів, прискорений обмін товару на гроші, послаблення ступеню ризиків. Вона сприяє економічній ефективності ринку. На жаль, не всі торговельні формування, яких існує на ринку зерна досить велика кількість, дотримуються таких правил. Це є одним з серйозних недоліків сучасної інфраструктури, зокрема тієї, яка обслуговує ринки сільськогосподарської продукції.
Виробництво та реалізація зерна сільськогосподарськими підприємствами кожного року має свої особливості. Кожен виробник зерна повинен володіти інформацією щодо співвідношення попиту та пропозиції, тенденції змін цін, прогнозу на перспективу. Кон’юнктура ринку може суттєво змінюватися щомісячно в результаті впливу різних факторів: обсягів попиту та пропозиції на зерно, прогнозів урожаю на майбутній рік як в країні, так і у основних світових виробників, стан переробної промисловості, можливості отримання кредитів, дії держави.
Рівень цін на ринку зерна та інших видів продукції виступає головною ланкою економічних відносин між партнерами – продавцем і покупцем. Аналіз стану ринку зерна має практичне значення для виробників зерна та інших суб’єктів ринку. Виробники зерна, незважаючи на продекларовані положення про ринкові принципи формування цін з урахуванням попиту і пропозиції, не мали реальної можливості відстояти ціну своєї продукції, яка згідно закону вартості відповідала б рівню суспільно-необхідних витрат та забезпечувала прибутковість.
В останні роки в країні відбулися певні зрушення в структурі посівних площ зернових. Посіви озимої пшениці поступово скорочуються з 52 % у 1995 році до 38 % у 2006 році. Винятковим став несприятливий за природнокліматичними умовами 2003 рік, посіви скоротились майже вдвічі (до 22,6 %).
Виробництво зерна в Дніпропетровській області знаходиться під впливом загальнодержавних тенденцій економіки, а зміни його структури в регіоні обумовлені ринковою трансформацією аграрного сектору з однієї сторони і природнокліматичними умовами з іншої сторони.
Особливості формування пропозиції зерна Дніпропетровської області свідчать про сприятливі природнокліматичні умови для вирощування зернових культур і в зв’язку з цим достатню забезпеченість попиту в регіоні. При тому, що посіви зернових культур Дніпропетровської області займають 6,9 % від загальних посівних площ під цими культурами в Україні, на валовий збір припадає 7,6 % від загального по країні.
На протязі досліджуваного періоду 1999-2006 рр. в Дніпропетровській області у 2001 році років був найбільший валовий збір 3272,4 тис. тонн. Найменший валовий збір був обумовлений несприятливими погодними умовами 2003 року, які дозволили отримати лише третину можливого потенціалу регіону – 1278,7 тис. тонн.
В структурі посівних площ Дніпропетровської області відбулися суттєві зміни, які відповідають загальній тенденції по Україні. Збільшились посіви зернових і технічних культур за рахунок кормових культур, які вивільнили 28 % посівної площі внаслідок скорочення поголів'я худоби. Питома вага посівів зернових зросла з 49 % до 58 %, технічних відповідно з 11 % до 37 % загальної площі. Зростання обсягів вирощування технічних культур обумовлено прибутковістю та збільшенням попиту на сою, цукор, соняшник, ріпак.
Зерно вирощується в 22 районах і пропозиція його суттєво відрізняється. Найкращі можливості вирощування продукції зернових культур та отримання валових зборів зерна мають Солонянський, Новомосковський та Нікопольський райони. Ці райони реалізують по 120-150 тис. тонн зерна.
Структурні зрушення в бік скорочення пропозиції пшениці і збільшення інших видів зернових культур обумовлені природнокліматичними умовами та кон'юнктурою ринку. До 1990 року сільськогосподарські підприємства мали приб????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????и каналами значною мірою вплинуло на фінансове становище сільськогосподарських підприємств, призвело до втрати прибутків та зниження рентабельності у 2001-2006 роках.
Пропозиція зерна кожного року має суттєві відмінності, які залежать від природнокліматичних умов вирощування зернових, кон’юнктури ринку, світового ринку зерна. Однак, в той же час на українському ринку зерна спостерігаються типові сезонні коливання попиту і пропозиції. Стійка тенденція зростання обсягів пропозиції в післяжнивний період та різкий спад їх з початком нового року обумовлена наступними причинами:
- кризовий економічний стан сільськогосподарських підприємств та неможливість поповнення обігових коштів за рахунок банківських кредитів, плата за які значно вища рівня фактичної рентабельності виробництва, а також вища аналогічної плати за кредити в розвинутих країнах світу;
- необхідність проведення товаровиробниками в післяжнивний період розрахунків за вже отримані грошові та товарні кредити;
- необхідність видачі зерна пайовикам в рахунок орендної плати за землю і погашення заборгованості по заробітній платі.
Основними зерновими культурами, які підлягають статистичній звітності в Україні є: пшениця озима і яра, жито, ячмінь озимий і ярий, овес, просо, кукурудза, гречка та зернобобові. Кожна з цих культур має відповідний попит на ринку і певну пропозицію. У зв’язку з схожими якісними характеристиками деякі з них можуть взаємозамінюватися (табл.1).
Таблиця 1
Виробництво зерна сільськогосподарськими підприємствами
в Україні і на регіональному ринку *
Показник | Україна | Дніпропетровська область
Посівна площа | Виробництво зерна | Посівна площа | Виробництво зерна
тис. га | % | тис. тонн | % | тис. га | % | тис. тонн | %
Зернові культури, всього,
в т. ч. | 14515 | 100,0 | 34258 | 100,0 | 1077,0 | 100,0 | 2635,3 | 100,0
пшениця | 5583 | 38,5 | 13947 | 40,7 | 369 | 34,3 | 1055,4 | 40,0
жито | 373 | 2,6 | 582 | 1,7 | 3,8 | 0,4 | 9,1 | 0,3
ячмінь | 5305 | 36,6 | 11341 | 33,1 | 443,4 | 41,2 | 951,5 | 36,1
кукурудза
на зерно | 1777 | 12,2 | 6426 | 18,7 | 213,4 | 19,8 | 542,5 | 20,6
просо | 136 | 0,9 | 123 | 0,4 | 7,0 | 0,6 | 6,7 | 0,3
овес | 474 | 3,3 | 690 | 2,0 | 6,8 | 0,6 | 12,8 | 0,5
гречка | 398 | 2,7 | 229 | 0,7 | 11,6 | 1,0 | 6,8 | 0,3
зернобобові | 406 | 2,8 | 747 | 2,2 | 19,1 | 1,8 | 44,4 | 1,7
інші зернові | 63 | 0,4 | 173 | 0,5 | 2,9 | 0,3 | 6,1 | 0,2
*Розраховано за даними Держкомстату, 2006 р.
Існує положення FAO, що забезпечення продовольчої безпеки країни досягається при виробництві не менше 600 кг зерна на душу населення. В 1990 році в Україні було вироблено зерна в розрахунку на душу населення по 983 кг, а в 2006 р. цей показник зменшився до 737 кг.
Виробництво зерна на душу населення в області перевищує середній рівень по Україні на 33 кг і рівень продовольчої безпеки на 170 кг. Внутрішній попит на зерно повністю покривається пропозицією виробників області, тому немає необхідності в завезенні зерна з інших областей і транспортні витрати переробних підприємств незначні. Обсяги пропозиції зерна Дніпропетровської області можуть задовольнити внутрішній попит та мають потенційні можливості щодо вивезення за межі регіону.
У третьому розділі “Удосконалення формування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами” узагальнюється механізм ціноутворення, розглядається необхідність використання заставних закупок зерна з метою впливу держави на ринок зерна, обґрунтовується обсяг і структура внутрішнього регіонального попиту на зерно, оптимізується його пропозиція.
Ціновий механізм є серцевиною ринкової економіки. Досліджуваний десятирічний період формування пропозиції зерна в Україні показує, що рівноважна ціна не завжди однаковою мірою задовольняє ринкових суб'єктів. Вона може бути надто низькою з погляду виробника зерна, чи надто високою з погляду його покупців та переробників. Визначено недоцільним встановлення державою окремих мінімальних цін для прибуткових і збиткових підприємств, тому що такий підхід руйнує стимул виробництва.
Використання зерна значною мірою залежить від споживання продуктів харчування населенням, яке в свою чергу обумовлено його доходами. Пересічний українець споживає м’яса менше раціональної норми в 2 рази через диспаритет його ціни та власної середньої заробітної плати.
Виявлено, що рівень споживання продуктів харчування на 86% залежить від сукупного доходу домогосподарств і не відповідає раціональним нормам харчування. Проведений кореляційний аналіз залежності питомої ваги витрат на продукти харчування від сукупних витрат населення свідчить про високу щільність зворотнього взаємозв’язку (коефіцієнт кореляції r = -0,92).
Запропонована оптимальна потреба внутрішнього споживання продукції зернових культур, яка сприяла б забезпеченню тваринництва фуражним зерном і виробництву в необхідних обсягах м’яса та раціональному харчуванню населення, за умов платоспроможного попиту.
Внутрішня потреба в зерні різних культур Дніпропетровської області за умов достатнього рівня доходів населення для раціонального харчування за розрахунками коливається в межах 1534-2241 тис. тонн (табл.2).
Таблиця 2
Загальна потреба в зерні для внутрішнього споживання
Дніпропетровської області, тис. тонн
Культури | Фуражне зерно | Продовольче зерно | Потреба в насінні | Інші | Разом
min | max | min | max | min | max
Пшениця озима | 393,7 | 681,9 | 256,8 | 275,9 | 70,5 | 57,7 | 778,7 | 1085,9
Жито озиме | - | - | 23,1 | 24,8 | 4,2 | 1,5 | 28,8 | 30,5
Ячмінь озимий | 10,1 | 14,6 | - | - | 1,5 | 0,9 | 12,5 | 17,0
Ячмінь ярий | 298,3 | 518,9 | 3,2 | 3,5 | 66,8 | 40,5 | 408,9 | 629,7
Овес | 37,4 | 64,7 | 3,3 | 3,5 | 2,9 | 0,3 | 43,8 | 71,4
Кукурудза на зерно | 140,2 | 242,5 | 9,9 | 10,6 | 4,3 | 11,3 | 165,7 | 268,7
Просо | 31,4 | 52,4 | 4,5 | 5,6 | 1,7 | 0,3 | 38,0 | 60,1
Зернобобові | 15,3 | 28,4 | 6,5 | 7,1 | 8,2 | 0,3 | 30,3 | 43,9
Інші | 8,21 | 13,3 | 16,5 | 17,7 | 2,0 | 0,8 | 27,4 | 33,8
Всього | 934,6 | 1616,7 | 323,8 | 348,7 | 162,1 | 113,6 | 1534,1 | 2241
В області є можливості для вирощування такого врожаю, але експортний потенціал області при збільшенні доходів населення буде відповідно скорочуватися, тому що збільшиться частка фуражного зерна. За даними балансу зернових культур у 2006 році було використано 760 тис. тонн на фуражний корм для тваринництва, що майже вдвічі менше розрахованої потреби. Це обумовлено відсутністю достатнього попиту, із-за низьких доходів населення не може придбати продукти харчування відповідно до мінімальних та раціональних норм.
Спостерігаючи хвилеподібні коливання урожайності зернових культур, нами проведено дослідження циклічності урожайності на прикладі озимої пшениці та кукурудзи Дніпропетровської області за 40 років (1965-2005 рр.). Результати досліджень, в яких були використані лінійні та параболічні функції різного порядку, співпали з результатами проведених аналогічних розрахунків по Харківській області Олійником О.В. та Шияном В.Й. (табл.3).
Таблиця 3
Результати регресійного аналізу урожайності озимої пшениці та кукурудзи сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області |
Рівняння функції | Коефіцієнт
детермінації R2
Озима пшениця | Лінійний тренд
У=0,1666+52,73х | 0,0556
Парабола другого порядку
У =-0,0,1162х2+0,8303х+21,084 | 0,1115
Парабола третього порядку
У=-0,0009х3-0,0105х2+0,7351х+21,429 | 0,1117
Парабола четвертого порядку
У=0,0009х4-0,0073х3+0,1801х2-1052х+25,499 | 0,1285
Парабола п’ятого порядку
У=0,0002х5- 0,0016х4+0,0534х3-0,7714х2+ 4,8067х + +16,106 | 0,1854
Парабола шостого порядку
У=0,000001х6- 0,0001х5+0,0044х4-0,0792х3+ +0,6341х2- 1,4079х +23,68 | 0,2085
Кукурудза | Лінійний тренд
У=0,1053х+24,449 | 0,0338
Парабола другого порядку
У =-0,0036х2+0,2536х+23,411 | 0,038
Парабола третього порядку
У=0,0022х3-0,139х2+2,5019х+15,259 | 0,1989
Парабола четвертого порядку
У=0,0002х4-0,013х3+0,2661х2-1,02974х+23,909 | 0,3142
Парабола п’ятого порядку
У=-0,000001х5+ 0,0003х4-0,0083х3+0,3484х2-
-1,8043х + 24,722 | 0,3148
Парабола шостого порядку
У=-0,000001х6+ 0,0002х5 -0,0072х4+0,1492х3-
-1,4253х2 +6,0385х +15,164 | 0,3708
Була виявлена закономірність: зі зростанням порядку параболічної функції зростає значення коефіцієнта детермінації. Усі шість рівнянь трендових кривих також показують зміну знаків при коефіцієнтах регресії у параболах. Це свідчить про наявність максимальних та мінімальних значень цих функцій, а також про можливість циклічних коливань.
Використана базова модель для визначення періодів циклічності має такий вигляд:
У = а + bх + csin , де У – урожайність;
х – роки ;
а + bх – лінійна частина функції;
с – амплітуда коливань;
Т – період
Для визначення рівняння циклічної залежності нами була розроблена економіко-математична модель з цільовою функцією – мінімум суми квадратів відхилень між фактичними і розрахунковими даними:
Z(а,b,c) =
Результати рішення задачі показали загальну тенденцію циклічності урожайності озимої пшениці, яку характеризує така функція:
У = 26,44+0,15х- 3,2sin +1,65 sin
та циклічності урожайності кукурудзи:
У = 27+0,037х- 4,98sin -1,2 sin .
Період довгострокових циклічних коливань для озимої пшениці складає 30 років, а середньострокових коливань 11,2 роки, для кукурудзи відповідно 24,1 рік та 10,5 років.
Для обґрунтування товарної пропозиції на регіональному ринку зерна розроблено дві економіко-математичні моделі.
Критерієм оптимальності першої моделі є мінімум посівних площ зернових культур. Ця модель передбачає виробництво зерна тільки для внутрішнього споживання регіону за умов раціонального харчування населення.
Критерієм оптимальності другої моделі є максимум вартості зерна. В цій моделі зняті максимальні обмеження по виробництву зерна озимої пшениці, ячменю та кукурудзи, тому передбачається можливе виробництво цих культур для продажу їх за межі області.
В результаті оптимізації структури посівних площ відбулись певні зміни. Визначені оптимальні посівні площі при заданому рівні урожайності дозволяють визначити валовий збір по культурам та порівняти його з рекомендованим обмеженням. Обране рішення відповідає мінімальному обмеженню за посівними площами та валовому виробництву по всіх культурах, за виключенням ярого ячменю та кукурудзи на зерно. В результаті рішення 1 варіанту задачі по оптимізації структури посівних площ зернових культур з метою їх мінімізації було виявлено, що для задоволення внутрішніх потреб області достатньо засіяти 692 тис. га зернових та отримати 1713 тис. тонн валового збору (табл.4). В останні ж роки засівалось зерновими 880-1000 тис. га.
Таблиця 4
Виробництво зерна сільськогосподарськими підприємствами
Дніпропетровської області
Культури | Виробництво зерна (2006р.) | Оптимальне рішення
Варіант 1 | Варіант 2
тис. т | % | тис. т | % | тис. т | %
Озима пшениця | 1012,7 | 38,4 | 778,7 | 45,5 | 940,2 | 38,9
Озиме жито | 6,1 | 0,3 | 28,8 | 1,7 | 30,5 | 1,2
Ячмінь озимий | 61,5 | 2,3 | 12,5 | 0,7 | 17,0 | 0,7
Пшениця яра | 42,7 | 1,6 | 10,5 | 0,6 | 15,6 | 0,6
Ячмінь ярий | 890,0 | 33,8 | 591,2 | 34,5 | 795,6 | 32,8
Овес | 12,8 | 0,5 | 43,8 | 2,6 | 57,8 | 2,4
Кукурудза
на зерно | 542,5 | 20,6 | 166,3 | 9,7 | 453,5 | 18,7
Просо | 6,7 | 0,6 | 38,0 | 2,2 | 52,3 | 2,1
Гречка | 6,8 | 0,2 | 16,9 | 1,0 | 17,4 | 0,7
Зернобобові | 50,2 | 1,9 | 30,3 | 1,8 | 43,9 | 1,8
Разом | 2635,3 | 100,0 | 1712,8 | 100,0 | 2423,9 | 100,0
В другому варіанті економіко-математичної моделі зняті верхні обмеження по виробництву озимої пшениці, ячменю та кукурудзи. Результати свідчать про необхідність посіяти 968,6 тис. га зернових. Валовий збір може бути отриманий на рівні 2 тис. тонн. При цьому можна буде вивозити за межі області лише 165,9 тис. тонн ячменю та 184,8 тис. тонн кукурудзи. Максимально при реалізації зернових культур можна отримати 1 ,6 млн. грн. виручки.
Об’єктивний процес становлення ринкового середовища в Україні вимагає ство-рення відповідної інфраструктури ринку агропромислової продукції. Утверджується усвідомлення того, що виробити продукцію – це лише половина справи, важливою складовою є її реалізація.
Саме інфраструктура ринку повинна виконувати функцію генератора ринкових цін, на основі яких формуються ціни пропозиції і попиту. Розвинена інфраструктура повинна сприяти узгоджуванню інтересів всіх суб’єктів ринку зерна з урахуванням за-кону вартості та закону попиту і пропозиції.
В Україні не існує структури, яка б захищала інтереси всіх суб’єктів ринку. Створення професійних та міжпрофесійних об’єднань в Україні дозволить усунути непорозуміння між товаровиробниками, переробниками зерна, посередниками та держаними органами; установити оптимальну ціну зерна на всіх етапах реалізації та переробки і розподілу прибутку між суб’єктами ринку.
ВИСНОВКИ
У дисертації на основі проведених досліджень здійснено теоретичне обґрунтування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами, розроблені практичні рекомендації щодо оптимального його обсягу. За результатами досліджень можна зробити такі висновки і пропозиції.
1. Пропозиція зерна розглядається як кількість зерна, яку готові виробити та продати сільськогосподарські підприємства за певного рівня цін. Формування пропозиції зерна на рівні підприємств має свої особливості і відмінності, які визначаються специфікою сільськогосподарського виробництва і особливостями цієї продукції (виробництво зерна багатьма сільськогосподарськими підприємствами, які функціонують незалежно один від одного; нестабільність і сезонний характер отримання продукції; значний вплив природнокліматичних умов на результати виробництва; залежність якості зерна від строків та умов зберігання, транспортування та реалізації; неможливість забезпечення стовідсоткової товарності зерна у зв’язку з внутрішньогосподарськими потребами).
2. Пропозиція зерна кожного маркетингового року складається з запасів минулого року, виробництва поточного року та можливого імпорту. Пропозиція повинна покривати внутрішні потреби, очікувані втрати та мінімальні запаси, що мають бути в наявності наприкінці року. Формування кожної складової пропозиції зерна обумовлюється впливом відповідних факторів.
3. Фактори, які впливають на формування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами, вважаємо доцільним об’єднати в дві групи: зовнішні та внутрішні. На зовнішні фактори, або екзогенні, окремо взяте підприємство не в змозі вплинути, їх необхідно лише враховувати при організації виробництва.
4. Проведений кореляційний аналіз взаємозв’язку ціни на зерно та його виробництва підтверджує закон пропозиції. Розрахунки показали прямо пропорційну високу ступінь залежності з коефіцієнтом кореляції 0,82. На пропозицію зерна поточного року має вплив ціна минулого року. Оскільки сільськогосподарські підприємства не можуть миттєво відреагувати на цінову ситуацію, тому корегують пропозицію тільки зміною посівних площ під урожай наступного року.
5. На сучасному етапі функціонування ринку зерна обумовлено впливом з одного боку попиту і пропозиції, а з іншого регуляторних важелів держави. Для впливу на пропозицію зерна сільськогосподарськими підприємствами держава має певні економічні інструменти, якими є: цінова політика, оподаткування, бюджетна підтримка, кредитне забезпечення, страхування, митно-тарифне регулювання та гарантії щодо зарубіжних інвестицій.
6. Вважаємо за доцільне оголошувати ціни, як заставних, так і інтервенційних закупок, заздалегідь до кінця серпня, тобто до початку посівної компаніях під урожай майбутнього року, щоб сільськогосподарські підприємства мали можливість скорегувати свою пропозицію відповідно до кон’юнктури ринку. Для цього необхідно мати прогноз кон'юнктури на ринку зерна як мінімум на 6-12 місяців.
7. Державні інтервенції доцільно здійснювати не зерном, а виключно борошном, яке можна виробляти на підприємствах системи державного резерву та ДАК ,,Хліб України”. Підвищення цін на зерно на внутрішньому ринку не варто обмежувати, тому що це сприяє отриманню додаткових коштів сільсько-господарськими підприємствами, яки могли б бути використані на оновлення матеріально-технічної бази.
8. В Україні не існує структури, яка б захищала інтереси всіх суб’єктів ринку. Створення професійних та міжпрофесійних об’єднань в Україні дозволить усунути непорозуміння між товаровиробниками, переробниками зерна та посередниками і держаними органами; установити оптимальну ціну на зерно на всіх етапах реалізації і переробки та розподіл прибутку між суб’єктами ринку. Користь кожного учасника міжпрофесійних об’єднань полягає в отриманні повної інформації про ринок зерна, відстоюванні своїх інтересів на державному рівні, отриманні дотацій, реалізації спільних програм по впровадженню наукових досягнень.
9. В результаті вивчення динаміки урожайності зернових культур Дніпропетровської області за 40 років виявлені певні циклічні коливання. Період довгострокових циклічних коливань для озимої пшениці складає 30 років, а середньострокових коливань 11,2 роки, для кукурудзи відповідно 24,1 рік та 10,5 років.
10. Внутрішній попит на зерно повністю покривається пропозицією сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області. Виробництво зерна на душу населення в області перевищує середній рівень по Україні на 33 кг і рівень продовольчої безпеки на 170 кг, тому немає необхідності в завезенні зерна з інших областей і транспортні витрати переробних підприємств незначні. Обсяги пропозиції зерна мають потенційні можливості щодо вивезення за межі області.
11. Формування попиту на зерно обґрунтовується з урахуванням раціональних норм харчування населення. При достатньому сукупному доході домогосподарств витрати на продовольче зерно зменшаться до раціональних норм, а витрати на продукцію тваринництва відповідно збільшаться. Тому в структурі споживання зерна необхідно передбачити збільшення попиту на фуражне зерно. При достатньому сукупному доході домогосподарств витрати на продовольче зерно зменшаться до раціональних норм, а витрати на продукцію тваринництва відповідно збільшаться.
12. З метою зменшення рівня розораності земель Дніпропетровської області для забезпечення внутрішніх потреб населення за умов раціонального харчування вважаємо достатнім виробництво зерна в обсязі 1712,8 тис. тонн при посівних площах зернових культур 692 тис. га. Якщо ж передбачити також вивезення пшениці, ячменю та кукурудзи за межі області, то обсяг виробництва може бути збільшений до 2423,9 тис тонн (під зерновими доцільно зайняти 967 тис. га).
Публікації за темою дисертації
У наукових фахових виданнях:
1. Ковальчук Н.В. Маркетингове дослідження ринку зерна // Вісник Дніпропетровського агроуніверситету, 2003. – № 2 . – С. 161-163.
2. Ковальчук Н.В. Обґрунтування обсягу і структури попиту на зерно на регіональному ринку зерна // Вісник Дніпропетровського агроуніверситету. – 2007. - № 1. – С. 178-181.
3. Ковальчук Н.В. Особливості кон'юнктури зернового ринку України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 183,
том 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 218-222.
4. Ковальчук Н.В., Запара Л.А. Адаптація досвіду організації і діяльності професійних і міжпрофесійних об’єднань Франції до умов України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 204, том 2. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 540-544 (Особистий внесок здобувача: визначення особливостей професійних і міжпрофесійних об’єднань та обґрунтування доцільності створення
