Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

кривонос Ольга Борисівна

УДК 373. 1.013

формування професійно-творчих умінь

студентів медичних коледжів у навчальній діяльності

13.00.09 – теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному педагогічному університеті

імені А.С. Макаренка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор

Лазарєв Микола Остапович,

Сумський державний педагогічний університет

імені А.С. Макаренка, завідувач кафедри

педагогічної творчості.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Попова Олена Володимирівна,

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди, професор кафедри

загальної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, професор

Тарасевич Ніна Миколаївна,

Полтавський державний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка, професор кафедри

педагогічної майстерності.

Захист відбудеться 9 квітня 2008 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 053. 04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215 В).

Автореферат розісланий 7 березня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Штефан Л.А.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми зумовлена змістом вищої професійної освіти людини, який визначений у Законі України «Про вищу освіту» і формулюється як спричинена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства.

Проблема якості підготовки медичного працівника є виключно актуальною і потребує постійного вдосконалення. За даними трьох незалежних досліджень тільки третина випускників вітчизняних вищих медичних закладів підготовлені на рівні розвинутих професійних умінь і здатні вирішувати основний клас сучасних професійних задач у великому розмаїтті їх нетиповості. А дві третини, що лишилися, мають лише певний рівень знань та навичок, але не вміють достатньою мірою оперувати ними, розв’язувати ускладнені задачі з діагностики, лікування, невідкладної допомоги. Саме тому умови і технології формування вмінь потребують особливої уваги в педагогічному процесі. Крім того, виявлена суперечність між обов’язковим оволодінням галузевими освітніми стандартами, що на сьогодні передбачають широкий спектр власної творчості, та недосконалістю належних дидактичних способів формування необхідних професійно-творчих умінь фахівця.

Аналіз досліджуваної проблеми привів до теоретико-методологічного осмислення поняття “професійно-творчі вміння” майбутнього фахівця медицини. Базовими для розробки досліджуваної проблеми формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів у навчальній діяльності стали роботи філософів, педагогів і психологів з питань: творчості, яка розглядається як синтез різних форм діяльності з метою створення нових якостей матеріального і духовного буття (А.Маслоу, А.Спіркін, К.Роджерс, Е.Фромм), як найважливіший механізм розвитку самого творця (К.Абульханова, А.Брушлинський, А.Матюшкін, М.Поташник, С.Сисоєва, В.Сухомлинський та ін.), як результат пізнавально-творчої діяльності (Ш.Амонашвілі, Ю.Бабанський, Л.Виготський, В.Давидов, В.Кан-Калік, Ю.Кулюткін, М.Лазарєв, І.Лернер, О.Леонтьєв, В.Лозова, А.Лук, М.Нікандров, В.Паламарчук, С.Рубінштейн, М.Скаткін, В.Сухомлинський, Г.Щукіна та ін.); виявлення й розвитку творчого потенціалу особистості (Д.Богоявленська, В.Дружиніна, М.Левитов, А.Матюшкін, К.Платонов, С.Рубінштейн, М.Станкін, Б.Теплов, В.Шадріков); формування професійних та професійно-творчих умінь як найважливішого засобу успішної діяльності, показника професійної майстерності майбутнього фахівця (В.Андреєв, В.Загвязинський, І.Зязюн, В.Кан-Калік, І.Лернер, Є.Мілерян, В.Онищук, А.Петровський, К.Платонов, В.Романенко, Г.Романова, Н.Тарасевич, О.Щербаков, Г.Щукіна та ін.).

Проте проблема формування професійно-творчих умінь студентів медичних навчальних закладів не була предметом спеціального наукового дослідження.

Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, необхідність подолання суттєвих недоліків у підготовці спеціаліста-медика зумовили тему дослідження «Формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів у навчальній діяльності».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є плановою в структурі науково-дослідної роботи кафедри педагогічної творчості Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка і виконана в рамках комплексної теми дослідження кафедри “Педагогічне забезпечення професійно-творчої самореалізації особистості” (протокол № 3 від 08.10.2001 р.). Тему дослідження затверджено вченою радою Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (протокол № 5 від 24.12. 2001 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 29.01.2002 р.).

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та екcпериментально випробувати модифікований варіант евристично-модульної технології навчання, яка забезпечує індивідуально-творче становлення професійно-творчих умінь в обраній сфері діяльності як ядра фахової компетентності спеціаліста.

Мета дослідження зумовила його завдання:

1) проаналізувати сучасний стан проблеми формування професійно-творчих умінь студентів, зокрема медичних коледжів, у науковій літературі та в педагогічній практиці;

2) дати визначення професійно-творчих умінь медичного працівника, систематизувати і представити їх оновлену класифікацію та критеріально-діагностичне забезпечення;

3) експериментально перевірити модифікований варіант інноваційної евристично-модульної технології навчання для успішного формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів;

4) підготувати науково-методичний посібник для викладачів щодо формування професійно-творчих умінь студентів.

Об’єкт дослідження: професійно-педагогічний процес формування спеціаліста-медика.

Предмет дослідження: формування професійно-творчих умінь студентів медичного коледжу на основі особистісно зорієнтованої інноваційної евристично-модульної технології навчання.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що успішне формування в навчальному процесі професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів можна досягти, якщо забезпечити достатній рівень евристичної діяльності студентів на всіх етапах інноваційної евристично-модульної технології: 1) спонукально-мотиваційному; 2) під час первинного освоєння та самостійного поглиблення теоретичних знань; 3) під час проведення практичних професійно-спрямованих творчих робіт студентів та професійної практики; 4) у самостійній евристичній та креативній роботі завершеного характеру зі створення особистісно значимих професійних продуктів; 5) на етапі педагогічної діагностики сформованих професійно-творчих умінь студентів.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні положення, що стосуються:

· ідей філософської антропології про потужний творчий потенціал особистості, можливості і чинники її самореалізації (А.Маслоу, К.Роджерс, Е.Фромм);

· теорії зворотної аференції П.Анохіна як психолого-педагогічної основи організації пізнавально-творчої діяльності студентів;

· принципів психолого-педагогічної науки про діяльнісну сутність особистості, її активну роль в оволодінні професійними знаннями, вміннями і навичками (Л.Виготський, В.Давидов, Г.Костюк, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.);

· способів мотиваційної, операційної та рефлексивної діяльності учнів і студентів (К.Абульханова, В.Алфімов, Ш.Амонашвілі, К.Інгенкамп, О.Леонтьєв, О.Матюшкін);

· формування пізнавально-творчої діяльності учнів і студентів (В.Андреєв, Ю.Бабанський, В.Беспалько, Ю.Кулюткін, І.Лернер, В.Лозова, М.Махмутов, В.Паламарчук, О.Попова, О.Савченко, М.Скаткін, Г.Щукіна та ін.);

· особистісно зорієнтованих педагогічних технологій (О.Євдокимов, І.Зязюн, І.Лернер, В.Лозова, І.Підласий, О.Пєхота, Є.Полат, І.Прокопенко, Г.Селевко, В.Сєриков, С.Сисоєва, А.Хуторський та ін.);

· модульного навчання та його можливостей в інноваційній освіті, зокрема інтеграції його з евристичним навчанням (А.Алексюк, М.Лазарєв, Г.Рассел, І.Сенновський, П.Сікорський, П.Третьяков, А.Фурман, П.Юцявічене);

· сутності, змісту й специфіки евристичного навчання (В.Андреєв, В.Воронін, П.Каптерєв, Б.Коротяєв, Ю.Кулюткін, В.Пушкін, А.Хуторський та ін);

· формування професійних та професійно-творчих умінь і навичок (А.Бойко, С.Гончаренко, В.Дружиніна, К.Платонов, Г.Селевко, Н.Тарасевич, В.Шадріков та ін.).

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки вихідних положень використані такі методи педагогічного дослідження:

· теоретичні: аналіз і синтез, узагальнення науково-методичної літератури, державних нормативних документів з вищої медичної освіти з метою вивчення стану досліджуваної проблеми; методи теоретичного прогнозування та моделювання для створення інноваційної евристично-модульної технології з метою формування професійно-творчих умінь студентів;

· емпіричні: анкетування, опитування, бесіди, тестування, спостереження, метод експертних оцінок, методи комплексної педагогічної діагностики процесу формування професійно-творчих умінь студентів, педагогічний експеримент з метою всебічної перевірки висунутої гіпотези та виявлення результативності експериментальної роботи з формування професійно-творчих умінь студентів;

· методи статистичної обробки одержаних результатів для здійснення кількісного та якісного аналізу даних експерименту, встановлення достовірності висновків дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в основному на базі Сумського медичного коледжу, а також у Лебединському та Конотопському медичних училищах Сумської області. Різними видами дослідження було охоплено 237 студентів.

Організація дослідження проводилася поетапно упродовж 2001-2006 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше у розгорнутому і систематизованому вигляді представлено структуру і зміст професійно-творчих умінь майбутніх медичних спеціалістів і сформовано їх у чотири блоки: 1) дослідницькі (діагностичні, прогностичні, конструктивні); 2) операційні; 3) рефлексивні; 4) комунікативні, що відповідає специфіці діяльності фахівця медицини, науково обґрунтовано процес формування цих умінь у студентів медичних коледжів як цілісного, пізнавально-творчого, завершеного процесу на основі інтеграції модульного та евристичного навчання.

Уточнено й розвинуто дидактичні функції інноваційної евристично-модульної технології у формуванні професійно-творчих умінь студентів (модифікація мети навчальної праці на створення особистісно значимого освітнього творчого продукту; спрямованість не тільки на творчий, а й на завершений характер діяльності, введення критеріально-діагностичної та рівневої системи для визначення об’єктивних параметрів професійно-творчих умінь під час їх формування, діагностики та оцінювання; розв’язання суперечності між свободою пізнавально-творчої діяльності студентів і необхідністю жорстких стандартів їхніх навчальних досягнень).

Удосконалено комплекс педагогічної діагностики рівня сформованості професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів (доведена необхідність вичерпної діагностичної бази для надійного й об’єктивного контролю, розроблено систему докладних критеріїв і способів їх застосування для визначення динаміки розвитку кожного виду професійно-творчих умінь від пошуково-виконавчого до творчого рівня).

Набули подальшого розвитку поняття “професійно-творчі вміння”, “модульна технологія навчання”, “евристичне навчання”, “евристично-модульне навчання” в контексті підготовки майбутніх фахівців медицини.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що модифікований варіант формування професійно-творчих умінь в умовах евристично-модульної технології навчання пройшов дослідно-експериментальну перевірку і використовується в деяких медичних училищах та коледжах у вивченні як фундаментальних, так і клінічних дисциплін. На основі результатів дослідження підготовлено і впроваджено в практику науково-методичний

посібник для викладачів.

У зв’язку з тим, що основні результати дослідження мають загальнодидактичне значення щодо організації пізнавально-творчої навчальної діяльності студентів, способів формування і діагностики професійно-творчих умінь, матеріали дослідження можуть бути застосовані у вивченні курсів педагогіки, основ педагогічної майстерності і творчості, освоєнні методик викладання окремих дисциплін у вищих навчальних закладах.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося в ході навчального процесу в Сумському медичному коледжі (довідка № 417-а від 18.12.2006р.), Лебединському (довідка № 70-а від 12.02.2007р.) та Конотопському (довідка № 37/1 від 14.02.2007р.) медичних училищах Сумської області, Кременчуцькому медичному коледжі Полтавської області (довідка № 151/1 від 08.02.2007р.), Полтавському базовому медичному коледжі (довідка № 01/813 від 05.02.2007р.), Харківському базовому медичному коледжі №1 (довідка № 01-41/598 від 05.12.2006р.) під час професійної підготовки майбутніх спеціалістів медицини.

Вірогідність та обґрунтованість дослідження забезпечено відповідністю наукового апарата об’єкту, предмету, меті дослідження, теоретичним і методологічним обгрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних предмету, меті й завданням роботи, тривалістю дослідно-експериментальної перевірки висунутої гіпотези, порівнянням даних експериментальної і контрольної груп, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, використанням методів математичної статистики в обробці емпіричного матеріалу, можливістю відтворення експерименту.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення основних положень дисертації на засіданнях кафедри педагогічної творчості Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, на Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: «Сучасні системи і технології управління у сфері освіти» (Суми, 2003р.); «Формування творчої особистості майбутнього вчителя в умовах впровадження інноваційних освітніх технологій» (Суми, 2004р.); «Сучасні системи і технології управління у сфері освіти» (Суми, 2004р.); «Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя вихователя викладача» (Київ, 2005р.); «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (Одеса, 2005р.); «Професійно-творча самореалізація студентів в умовах інноваційних технологій» (Суми, 2005р.); «Педагогічна майстерність: становлення і шляхи розвитку» (Полтава, 2006р.); «Від студента до спеціаліста – професіонала» (Бєлгород, 2007р.).

Публікації. Зміст роботи представлено в 13-ти публікаціях автора, серед яких 8 одноосібних статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 – у матеріалах наукових конференцій, 1 – в інших виданнях, 1 – науково-методичний посібник для викладачів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, бібліографії (232 найменування, з них 7 – іноземною мовою). Робота містить 13 таблиць (11 стор.), 10 рисунків (5 стор.), 5 додатків (24 стор.). Загальний обсяг роботи – 210 сторінок, з них основного тексту – 152 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, методологічні й теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів наукового пошуку, їх вірогідність й обґрунтованість, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні питання розвитку і формування професійно-творчих умінь спеціаліста-медика» на основі аналізу та узагальнення психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми розглянуто теоретико-методологічні засади формування професійно-творчих умінь майбутніх фахівців медицини, використання дидактичних можливостей особистісно зорієнтованих педагогічних технологій, зокрема евристично-модульного навчання. Проаналізовано основні дефініції дослідження, здійснено теоретичний аналіз понять: “творчі вміння”, “професійні вміння”, “професійно-творчі вміння”. Проаналізовано стан вирішення проблеми формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів у навчальній діяльності.

Сучасні дослідження проблеми формування професійно-творчих умінь студентів ґрунтуються на концептуальних засадах професійної творчості.

На основі аналізу наукових досліджень у дисертації зроблено висновок про

сутність і змістову характеристику творчих умінь випускників вищих навчальних закладів. У науковій літературі поняття “творчі вміння” тлумачиться як:

· новий “сплав” знань, навичок, досвіду і творчих можливостей людини (Н.Кузьміна);

· властивість людини на основі знань та навичок успішно досягати свідомо поставленої мети діяльності в мінливих умовах її протікання (Є.Мілерян);

· володіння такою діяльністю, яку треба здійснювати не автоматично, а з творчим використанням знань і навичок (Л.Барабанщиков, С.Сисоєва, Л.Спірін, О.Щербаков);

· операції інтелектуальної власності з істотною ознакою узагальнень, внаслідок чого вони реалізуються у змінених і різноманітних ситуаціях (Г.Щукіна).

Основними властивостями творчих умінь є їх усвідомленість, узагальненість, гнучкість, що дає можливість індивіду швидко переключитися з одного способу дій на інший, що так важливо в професійній діяльності майбутнього фахівця медицини.

Професійно-творчі вміння визначаються як:

· реалізовані здібності, які є фактором створення нового в професійній діяльності (Г.Гущина);

· інтегрована багаторівнева професійно значима характеристика особистості, її професійної діяльності (У.Толипов);

· найважливіший показник професійної майстерності людини, засіб успішної і свідомої творчої діяльності (В.Дружиніна, В.Шадріков).

Таким чином, можна розглядати професійно-творчі вміння як ядро фахової компетентності фахівця, прояв професійно-творчої самореалізації і творчого потенціалу особистості, нарешті, як засіб реалізації творчих здібностей та умову їх подальшого розвитку.

Узагальнивши психолого-педагогічні дослідження, зваживши вимоги галузевих стандартів освіти, врахувавши власний викладацький досвід, ми визначили професійно-творчі вміння (ПТУ) майбутнього фахівця медицини як внутрішньо значиму, сформовану в діяльності здатність особистості до власної трансформації та інтеграції спеціальних теоретичних знань і навичок під час розв’язання нестандартних задач професійної медичної діяльності.

Вивчення та узагальнення теоретичних концепцій розвитку і формування ПТУ фахівців медицини з урахуванням вимог ОПП та ОКХ медичних галузевих стандартів освіти дало можливість систематизувати основні ПТУ майбутніх медичних працівників за змістом їхньої професійної діяльності.

Узагальнену характеристику професійно-творчих умінь медичного працівника представлено в табл. 1.

Під час вивчення психолого-педагогічної літератури, крім загальної постановки питання, не знайдено задовільної відповіді про можливі способи формування ПТУ майбутніх фахівців медицини, про технологічні підходи до цього процесу. У зв’язку з цим у дисертації розкриваються основні дидактичні можливості інтегрованої евристично-модульної технології навчання, які сприяють формуванню ПТУ, а саме: а) створення дидактичних умов для творчості і творчої взаємодії студентів і викладача; б) збільшення обсягу самостійної творчої діяльності в навчальному процесі; в) ґрунтовна опора на евристичне мислення студентів та їхній життєвий досвід; д) посилення мотивації до пізнавально-творчої діяльності студентів за допомогою різних способів, зокрема трансляції власного творчого досвіду викладача і студентів; ж) забезпечення не тільки творчого, але й завершеного характеру діяльності з обов’язковим з’ясуванням якості досягнутого результату у вигляді сформованих ПТУ; з) застосування критеріально-діагностичного та рівневого підходу для визначення сформованості професійно-творчих умінь студентів.

У дослідженні визначено такі послідовні етапи розвивальної пізнавально-творчої взаємодії викладача та студентів в евристично-модульному навчанні:

Таблиця 1

Характеристика професійно-творчих умінь медичного працівника

№ | Блоки професійно-творчих умінь

(ПТУ) | Зміст

ПТУ медичного працівника

1 | Дослідницькі:

- діагностичні;

- прогностичні;

- конструктивні |

а) діагностичні: дослідити, провести обстеження пацієнта; визначити, диференціювати і класифікувати головні ознаки та вирішальні симптоми хвороби; з’ясувати, проаналізувати анамнестичні клінічні дані; аналізувати та інтерпретувати дані клінічних, лабораторних та інструментальних обстежень пацієнтів; виявити проблеми та суперечності в лікувально-діагностичному процесі; поставити попередній діагноз на підставі результатів проведеного обстеження;

б) прогностичні: формулювати професійно-творчу клінічну задачу; сформулювати гіпотезу розв’язання конкретної нестандартної клінічної задачі; визначити модель професійної діяльності з метою надання медичної допомоги пацієнту; передбачити близькі і віддалені результати у здійсненні лікувально-діагностичного процесу; спрогнозувати перебіг досліджуваного патологічного процесу;

в) конструктивні: скласти оригінальний план надання медичної допомоги хворому, враховуючи індивідуальні особливості перебігу патологічного процесу; вести динамічне спостереження за об’єктивними і суб’єктивними змінами у стані здоров’я пацієнта.

2 | Операційні | Уміння реалізувати складний індивідуальний план надання медичної допомоги хворому за будь-яких виробничих умов; швидко, в умовах дефіциту часу, прийняти адекватне рішення для збереження життя пацієнта; сміливо й рішуче брати відповідальність за прийняте рішення, яке стосується не тільки тебе, а й іншої людини, її здоров’я; здійснювати оперативну корекцію лікувально-профілактичної діяльності у випадках зміни зовнішніх обставин та поведінки пацієнта; уміти надати невідкладну допомогу в нестандартних, непередбачених ситуаціях.

3 | Рефлексивні | Уміння адекватно оцінювати власну професійну діяльність за результатами лікувально-діагностичного процесу; об’єктивно оцінювати рівень свого професіоналізму в галузі медицини; володіння високим рівнем інтуїтивної рефлексії щодо здійснюваної діяльності з надання медичної допомоги людині; уміння адекватно оцінювати, засвоювати і використовувати досвід інших у діагностиці, лікуванні і профілактиці різноманітних захворювань.

4 | Комунікативні | Здатність вести діалог з хворим, щоб пацієнт довірив медичному працівнику будь-яку інформацію, пов’язану з його здоров’ям; здатність до емпатії, уміння співпереживати, поставити себе на місце хворої людини, зрозуміти її проблеми, страждання і журбу; уміння у різних нестандартних ситуаціях займати адекватну позицію, щоб не зруйнувати віру хворого у своє одужання; уміння активно й тактовно співпрацювати з колегами в наданні медичної допомоги хворому; уміння переконувати й навіювати, приваблювати до себе, оскільки без віри хворого у професіоналізм медичного працівника, лікувальний процес буде малоефективним.

1) спонукально-мотиваційний етап, головна мета якого – самостійне конструювання студентом власних професійно-значимих, усвідомлених мотивів майбутньої діяльності; 2) первинне освоєння та самостійне поглиблення теоретичних знань, що передбачає власну трансформацію й узагальнення студентом основних понять, закономірностей за допомогою різних механізмів творчої діяльності; 3) практичні професійно спрямовані творчі роботи студентів та проведення професійної практики, де за допомогою евристичних способів діяльності створюється власний освітній творчий продукт студентів у вигляді їхніх професійно-творчих умінь; 4) самостійні евристичні та креативні роботи завершеного характеру зі створення особистісно значимих професійних продуктів у вигляді власних творчих проектів на основі сформованих умінь пізнавально-творчої професійної діяльності; 5) педагогічна діагностика сформованих професійно-творчих умінь, що здійснюється за конкретними, зрозумілими і привабливими для студента критеріями шляхом розв’язання нестандартних задач майбутньої професійної діяльності.

Необхідно відмітити, що в експерименті всі етапи евристично-модульної технології тісно поєднувалися між собою, створюючи нерозривний ланцюг логічно взаємопов’язаних форм і методів пізнавально-творчої діяльності.

Структура евристично-модульної технології навчання, яка забезпечує оптимальний розвиток професійно-творчих умінь студентів, представлена на рис. 1.

У дисертації з’ясовано найбільш доцільні методи діяльності для формування ПТУ студентів медичного коледжу в рамках евристично-модульної технології навчання. Це розв’язання евристичних задач професійної медичної діяльності, дослідницький та проектний методи. Пізнавально-творча діяльність студентів організовувалась шляхом використання таких форм організації навчального процесу, як навчання у співробітництві, робота студентів у малих групах під час практичних занять, різнорівневе навчання.

У другому розділі «Експериментальне дослідження процесу формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів у рамках евристично-модульної технології навчання» розкрито загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, зміст і методи дослідження. Експериментально випробувано модифікований варіант особистісно зорієнтованої інноваційної евристично-модульної технології навчання та її дидактичні можливості для формування ПТУ студентів. Розкрито дидактичне забезпечення пізнавально-творчої завершеної діяльності студентів на всіх етапах евристично-модульного навчання.

Реалізовані етапи евристично-модульної технології наповнювалися різноманітними видами евристичної діяльності, до яких ми відносили: конструювання власних мотивів студентів до медичної діяльності; евристичну бесіду; власну трансформацію основних професійних медичних визначень, тлумачень, закономірностей; зіставлення, порівняння, узагальнення основних

ознак будови та функції органів, патологічних процесів; генерацію ідей; розвиток емпіричних знань до рівня теоретичних; розв’язання діагностичних та евристичних професійних медичних задач; моделювання виробничих ситуацій майбутньої професійної діяльності; залучення результатів пошуково-дослідницької роботи студентів до розв’язання проблем лікувальних закладів тощо.

Застосована технологія вимагала чіткої і вичерпної процесуальної й психологічної завершеності, яка неможлива без ґрунтовної педагогічної діагностики.

Показниками сформованості ПТУ студентів медичних коледжів були визначені: а) для дослідницьких діагностичних ПТУ: критичний аналіз та оцінка професійної ситуації (задачі), виявлення проблем і суперечностей у діагностично-лікувальному процесі, визначення головних ознак хвороби, аналіз клінічних, лабораторних, інструментальних обстежень, постановка попереднього діагнозу; б) для дослідницьких прогностичних ПТУ: самостійне власне осмислення та переформулювання медичної творчої задачі, пояснення її цілей, визначення моделі надання медичної допомоги, прогноз перебігу патологічного процесу; в) для дослідницьких конструктивних ПТУ: складання власного оригінального плану вирішення творчої професійної задачі з надання медичної допомоги пацієнту; д) для операційних ПТУ: володіння механізмами творчої діяльності у процесі розв’язання нестандартної професійної задачі, динамічне спостереження за перебігом патологічного процесу, оперативна корекція лікувальної діяльності; ж) для рефлексивних ПТУ: проведення діагностичних операцій і самооцінки сформованих умінь, наявність самостійних висновків та узагальнень, адекватна оцінка власної лікувальної діяльності; з) для комунікативних ПТУ: здатність ефективно співпрацювати з іншими студентами та викладачем під час розв’язання професійно-творчих задач, здатність вести діалог з хворим, займати адекватну позицію, переконувати.

Діагностика сформованості ПТУ здійснювалася на пошуково-виконавчому (початковому), евристичному (достатньому) і творчому (високому) рівнях.

Статистична обробка результатів експерименту та їх аналіз дозволили визначити ефективність формування ПТУ студентів медичних коледжів в обраному інноваційному полі евристично-модульної технології.

Рівні сформованості професійно-творчих умінь студентів експериментальних та контрольних груп представлено в табл. 2.

Найвищого рівня сформованості досягнуто в дослідницьких (діагностичних, прогностичних та конструктивних) ПТУ, які є провідними для фахівця медицини.

Так, на евристичному (достатньому) рівні ці вміння сформовано у 72,3% студентів експериментальних груп і у 59,4% – контрольних груп. Значно нижчими виявились показники сформованості дослідницьких ПТУ на творчому (високому) рівні і в експериментальних групах – 17,5%, і в контрольних – 7,3%.

Таблиця 2

Узагальнена характеристика рівнів сформованості професійно-творчих умінь студентів медичного коледжу (%)

(120 студентів експериментальної групи, 117 контрольної)

Блоки та зміст

професійно-творчих умінь | Рівні сформованості професійно-творчих умінь

Пошуково-виконавчий | Евристичний | Творчий

Екс. гр. | Конт. гр. | Екс. гр. | Конт. гр. | Екс. гр. | Конт. гр.

1. Дослідницькі: обстеження пацієн-та; визначення головних ознак хво-роби; аналіз клінічних, лаборатор-них, інструментальних обстежень; постановка попереднього діагнозу (діагностичні); визначення моделі надання медичної допомоги; прогноз перебігу та результатів лікування до-сліджуваного патологічного процесу (прогностичні); складання індивіду-ального плану надання медичної допомоги (конструктивні). |

10,2 |

33,3 |

72,3 |

59,4 |

17,5 |

7,3

2. Операційні: оперативне надання медичної допомоги; динамічне спо-стереження за перебігом патологіч-ного процесу; оперативна корекція лікувальної діяльності. |

20,1 |

53,3 |

65,5 |

41,5 |

14,4 |

5,2

3. Рефлексивні: адекватна оцінка власної лікувальної діяльності; здат-ність до самокритичності, само-спостереження. | 14,2 | 42,0 | 73,4 | 51,9 | 12,4 | 6,1

4. Комунікативні: здатність вести діалог з хворим; уміння займати адекватну позицію; вміння пере-конувати і приваблювати до себе. | 38,6 | 65,4 | 54,3 | 31,9 | 7,1 | 2,7

У той же час на пошуково-виконавчому (початковому) рівні сформованості цих умінь залишилось 10,2% студентів експериментальних і 33,3% - контрольних груп.

Суттєва різниця відмічається і в сформованості операційних професійно-творчих умінь. Так, в експериментальних групах на евристичному рівні ці вміння сформовані у 65,5% студентів, на творчому – у 14,4% студентів. У контрольних групах ці показники становлять відповідно 41,5% і 5,2%. На пошуково-виконавчому (початковому) рівні сформованості операційних ПТУ залишилось 20,1% студентів експериментальних і 53,3% - контрольних груп.

Що стосується рефлексивних професійно-творчих умінь студентів, то й тут спостерігаються більш високі показники евристичного і творчого рівнів їх сформованості в експериментальних групах. Так, евристичного (достатнього) рівня досягли 73,4% студентів експериментальних та 51,9% – контрольних груп. Творчий рівень визначено у 12,4% студентів експериментальних та 6,1% – контрольних груп. Одночасно на пошуково-виконавчому (початковому) рівні залишились рефлексивні вміння у 14,2% студентів експериментальних і 42,0% - контрольних груп.

Необхідно відмітити, що процес формування комунікативних ПТУ виявився складним для багатьох студентів. Так, на пошуково-виконавчому (початковому) рівні вони сформовані у 38,6% студентів експериментальних груп і 65,4% – контрольних груп, на евристичному (достатньому) рівні – у 54,3% студентів експериментальних груп і 31,9% – контрольних груп. Кількість студентів, що досягли творчого (високого) рівня сформованості комунікативних умінь у цілому незначна і в експериментальних, і в контрольних групах (7,1% та 2,7% відповідно).

Таким чином, кількість студентів, що досягли евристичного (достатнього) рівня розвитку всіх блоків професійно-творчих умінь фахівців медицини в експериментальних групах перевищує контрольні групи: дослідницьких ПТУ – на 12,9%, операційних ПТУ – на 24,0%, рефлексивних ПТУ – на 21,5%, комунікативних ПТУ – на 22,4%.

Таку суттєву позитивну динаміку сформованості всіх блоків ПТУ студентів експериментальних груп порівняно з контрольними групами на евристичному (достатньому) рівні ми пов’язуємо з реалізацією в дослідженні інноваційних можливостей евристично-модульного навчання. Зокрема реалізовано такі його дидактичні можливості, як: завершеність (модульність) навчально-пізнавального процесу, його гуманістична діалогічність, збільшення обсягу самостійної творчої діяльності, ґрунтовна опора на евристичне мислення студентів, підвищення ролі діагностичної та рефлексивної діяльності, наскрізна мотивація пізнавально-творчої діяльності на всіх етапах зазначеної технології навчання.

Проведений експеримент поряд з демонстрацією безперечного успіху в формуванні ПТУ студентів виявив низку невирішених дидактичних проблем. Не дивлячись на те, що і в експериментальних, і в контрольних групах спостерігається позитивна динаміка розвитку ПТУ на високому (творчому) рівні, кількість студентів, що змогли досягти цього рівня, виявилася відносно невеликою, що ми пов’язуємо з недостатнім вихідним рівнем їхніх евристичних і креативних здібностей, загальнонавчальних умінь, перевантаженням студентів аудиторними заняттями, що заважає ефективній організації самостійної творчої роботи.

З метою підтвердження вірогідності в різниці рівнів сформованості

професійно-творчих умінь студентів експериментальних та контрольних груп було визначено коефіцієнт вірогідності (критерій Стьюдента).

Так, за розрахунками, коефіцієнт вірогідності (t) різниці між сформованістю дослідницьких ПТУ на евристичному (достатньому) рівні у студентів експериментальних і контрольних груп становить – 2,18, що згідно з критерієм Стьюдента за великого числа спостережень (n 30) є суттєвим (більше 2,0). Це відповідає вірогідності безпомилкового прогнозу 95,5%, ризик похибки p 0,05. Аналогічні результати одержано під час порівняння сформованості операційних, рефлексивних та комунікативних ПТУ у студентів експериментальних і контрольних груп.

Таким чином, аналіз результатів дослідження та здійснені розрахунки підтверджують наші припущення, що успішне формування в навчальному процесі професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів можна досягти, якщо забезпечити достатній рівень евристичної діяльності студентів на всіх етапах інноваційної евристично-модульної технології навчання.

Висновки

1. Дослідження виявило, що проблема формування професійно-творчих умінь досліджувалася переважно на рівні сутності і змісту ПТУ без їх систематизації та теоретичного обґрунтування. Не стали предметом спеціального наукового дослідження і способи формування ПТУ і їх педагогічна діагностика.

2. У дослідженні з’ясовано сутність професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів як внутрішньо значимої, сформованої в діяльності здатності особистості до власної трансформації та інтеграції спеціальних теоретичних знань і навичок у розв’язанні нестандартних задач професійної медичної діяльності. Відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик систематизовано й теоретично обгрунтовано структуру і зміст професійно-творчих умінь медичного працівника. Представлено комплекс професійно-творчих умінь, що визначають професійну майстерність фахівця медицини: дослідницькі (діагностичні – обстеження пацієнта, визначення головних ознак хвороби, постановка попереднього діагнозу; прогностичні – визначення моделі надання медичної допомоги, прогноз перебігу патологічного процесу; конструктивні – складання індивідуального плану надання медичної допомоги), операційні (оперативне надання медичної допомоги, динамічне спостереження за перебігом патологічного процесу, оперативна корекція лікувальної діяльності), рефлексивні (адекватна оцінка власної лікувальної діяльності), комунікативні (здатність вести діалог з хворим, уміння займати адекватну позицію, толерантно переконувати і приваблювати до себе).

3. Теоретично поглиблено й експериментально перевірено модифікований варіант особистісно зорієнтованої інноваційної евристично-модульної технології як провідного чинника формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів. Евристично-модульна технологія вдосконалила дидактичний процес формування професійно-творчих умінь студентів завдяки наповненню навчального модуля різноманітними способами евристичної діяльності, впровадженню принципів завершеності, евристичності (креативності) й самостійності суб’єктів навчання Таким чином, справдився прогноз доцільності поєднання протилежних за інструментальним потенціалом підходів до навчальної діяльності – творчого і технологічного.

4. Найбільш доцільними методами формування ПТУ у рамках евристично-модульної технології виявилися дослідницькі і проективні методи, методи розв’язання евристичних задач професійної медичної діяльності. Ефективними показали себе такі форми організації навчального процесу, як навчання у співробітництві, робота студентів у малих групах під час практичних занять, різнорівневе диференційоване навчання. Їх ефективність було забезпечено дотриманням дидактичних принципів евристичного навчання – суб’єктності, співтворчості, діалогічності, особистісної значимості діяльності та її продуктів.

5. Удосконалено діагностичний інструментарій як важливий елемент евристично-модульної технології, а саме: встановлено й перевірено критерії сформованості професійно-творчих умінь студентів медичного коледжу, що відповідають структурі творчої діяльності працівників медицини на пошуково-виконавчому, евристичному та творчому рівнях.

6. Результати проведеного педагогічного експерименту засвідчили, що за всіма визначеними критеріями показники сформованості всіх блоків професійно-творчих умінь студентів експериментальних груп на евристичному та творчому рівнях виявилися вищими відносно груп контрольних. Отримані результати дослідження підтвердили припущення про те, що успішне формування в навчальному процесі професійно-творчих умінь можна досягти, якщо забезпечити достатній рівень евристичної діяльності студентів на всіх етапах евристично-модульного навчання.

7. Проведений експеримент, поряд із підтвердженням ефективності евристично-модульної технології у формуванні професійно-творчих умінь студентів, виявив низку дидактичних проблем в організації евристичного навчання. Не дивлячись на те, що в експериментальних групах спостерігається більш позитивна динаміка розвитку професійно-творчих умінь, ніж у контрольних групах, кількість студентів, що змогли досягти достатнього і високого рівнів, виявилася нижчою, ніж передбачалося. Причинами визначено недостатній вихідний рівень їхніх загальнонавчальних умінь, перевантаження студентів аудиторними заняттями, що заважає ефективній організації їхньої самостійної творчої роботи як провідної діяльності у ВНЗ. З цієї причини довелося скорегувати модифікований варіант евристично-модульного навчання і ввести додатково початковий етап у рамках вступу до спеціальності, на якому вдосконалювалися професійно значимі загальнонавчальні вміння.

8. На основі результатів дослідження підготовлено і впроваджено в практику науково-методичний посібник для викладачів «Професійно-творчі вміння медичних працівників і шляхи їх формування».

Проблема формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів не вичерпується проведеним дослідженням. Перспективним може бути виявлення шляхів і способів удосконалення професійної готовності викладачів фахових дисциплін до організації евристичної діяльності студентів, проблеми впровадження більш широкого спектру видів, методів і механізмів евристичної діяльності для професійного вишколення майбутніх фахівців.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора:

Статті в наукових фахових виданнях

1. Кривонос О.Б. Творчість і професійно-творчі уміння спеціаліста // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Суми: Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2002. – С. 285 – 293.

2. Кривонос О.Б. Формування професійно-творчих умінь студентів як основного показника їхньої професійної компетентності // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. – Одеса: 2003. – С. 34 – 40.

3. Кривонос О.Б. Евристично-модульна технологія навчання як основа розвитку професійно-творчих умінь студентів медичного коледжу // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Суми: Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2003. – С. 198 – 205.

4. Кривонос О.Б. Формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Суми: Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2004. – С. 408 – 416.

5. Кривонос О.Б. Організація пізнавально-творчої взаємодії при формуванні професійно-творчих умінь студентів // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Зб. наук. пр. – К.: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2005. – Вип. 3 (В). – С. 159 – 162.

6. Кривонос О.Б. Реалізація дидактичних умов формування професійно-

творчих умінь студентів у контексті евристично-модульної технології навчання // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Суми: Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2006. – С. 275 – 282.

7. Кривонос О.Б. Формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів у навчальній діяльності: теорія, технології, результати // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Суми: Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2007. – С. 278-284.

8. Кривонос О.Б. Педагогічна діагностика розвитку професійно-творчих умінь студентів медколеджу // Витоки пед. майстерності: Зб. наук. пр. – Полтава: Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 2007. – Вип. 3. – С. 124 – 130.

Статті в інших виданнях

9. Кривонос О.Б. Особливості формування професійно-творчих умінь студентів // Педагогічна Сумщина, – № 1, – 2005. – С. 26 – 28.

Матеріали науково-практичних конференцій

10. Кривонос О.Б. Формування професійно-творчих умінь студентів. – Проблеми особистості у сучасній науці: результати та перспективи дослідження // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців. – Одеса: Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, 2005. – С. 79 – 81.

11. Кривонос О.Б. Інноваційні можливості роботи в малих групах для формування професійно-творчих умінь студентів. – Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – К.: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2005. – С. 110-113.

12. Кривонос О.Б. Формирование профессионально-творческих умений студентов медицинского колледжа в инновационном поле эвристически-модульной технологии обучения. – От студента к специалисту – профессионалу / Сборник научных статей региональной научно-практической конференции с международным участием. – Белгород: Издательский центр ООО «Логия», 2007. – С. 58-60.

Науково-методичні посібники

13. Кривонос О.Б. Професійно-творчі вміння медичних працівників і шляхи їх формування: Науково-методичний посібник для викладачів. – Суми: Сумський національний аграрний університет, 2008. – 152 с.

анотації

Кривонос О.Б. Формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів у навчальній діяльності. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 – теорія навчання. – Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2008.

У дослідженні систематизовано основні професійно-творчі вміння майбутнього медичного працівника за змістом професійної діяльності і сформовано їх у чотири блоки: 1) дослідницькі (діагностичні, прогностичні, конструктивні); 2) операційні; 3) рефлексивні; 4) комунікативні, що відповідає специфіці діяльності фахівця медицини.

Проведене теоретичне й експериментальне дослідження доводить, що процес формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів забезпечує модифікований варіант особистісно зорієнтованої евристично-модульної технології навчання на основі дидактичного забезпечення достатнього рівня евристичної і завершеної діяльності студентів на всіх етапах евристично-модульної технології: 1) спонукально-мотиваційному; 2) під час первинного засвоєння теоретичного матеріалу та в самостійній проблемно-пошуковій роботі студентів з поглиблення теоретичних знань; 3) під час практичних професійно-спрямованих творчих робіт студентів; 4) у самостійній евристичній та креативній роботі завершеного характеру зі створення особистісно значимих професійних продуктів; 5) на етапі педагогічної діагностики сформованості професійно-творчих умінь студентів.

Ключові слова: творчість, творча діяльність, творчі вміння, професійно-творчі вміння, модульне навчання, евристичне навчання, евристично-модульна технологія навчання, студент медичного коледжу.

Кривонос О.Б. Формирование профессионально-творческих умений студентов медицинских колледжей в учебной деятельности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 – теория обучения. – Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды, Харьков, 2008.

Проведенный в исследовании анализ отраслевых стандартов обучения, философских, педагогических, психологических работ, посвященных теоретическим и практическим проблемам творчества, творческой деятельности, творческих умений, модульного и эвристического обучения позволил систематизировать основные профессионально-творческие умения будущего медицинского работника в соответствии с содержанием профессиональной деятельности и объединить их в четыре блока: 1) исследовательские (диагностические, прогностические, конструктивные); 2) операционные; 3) рефлексивные; 4) коммуникативные, а также сформировать дидактические характеристики модифицированного варианта личностно ориентированной эвристически-модульной технологии обучения студентов медицинских колледжей.

Установлено, что интеграция модульного и эвристического обучения обеспечивает активизацию познавательно-творческой деятельности студентов, благодаря созданию условий для творчества и творческого взаимодействия студентов и преподавателя, увеличению объема самостоятельной деятельности в учебном процессе, направленности не только на творческий, но и на завершенный характер деятельности, то есть обязательное определение качества достигнутого результата в виде сформированных профессионально-творческих умений студентов как основы их профессиональной компетентности.

Определены наиболее целесообразные личностно-ориентированные методы формирования профессионально-творческих умений студентов в рамках эвристически-модульного обучения: учебное проектирование,