КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

КОПІЦА Олена Іванівна

УДК.371.13: 378

ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті,

Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Пікельна Валерія Семенівна,
Криворізький державний педагогічний університет,
професор кафедри педагогіки та методики трудового навчання.

Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України,
доктор педагогічних наук, професор
Сидоренко Віктор Костянтинович,
Інститут професійно-технічної освіти АПН України,
директор;

кандидат педагогічних наук, доцент
Рацул Анатолій Борисович,
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка,
декан психолого-педагогічного факультету.

Захист відбудеться “20” березня 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1).

Автореферат розісланий “19” лютого 2008 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т. Я. Довга

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні зміни в суспільстві, реформування вищої педагогічної освіти на гуманістичних та демократичних засадах потребують підвищення рівня професійної підготовки майбутніх педагогів, нових підходів до змісту, форм, методів і засобів викладання професійно-орієнтованих навчальних предметів.

У “Національній доктрині розвитку освіти України” значна роль відводиться забезпеченню всебічного розвитку цілісної особистості, розвитку її здібностей та обдарованостей. Враховуючи принцип гуманізації освіти як один із основних серед принципів перебудови сучасної освіти в Україні (зазначено в Законі України Про освіту”), доцільно зауважити, що саме діалог сприяє підвищенню результативності навчально-виховного процесу.

Проблема гуманізації процесу підготовки студентів у вищій педагогічній школі України досить інтенсивно досліджується вченими, які вбачають шляхи подальшого її розвитку в прагненні до створення відносин між викладачами та студентами на засадах діалогічної взаємодії, толерантності й взаєморозуміння. Саме тому в сучасній професійній підготовці майбутніх учителів важливе місце займає формування умінь діалогічної взаємодії, що пояснюється самою специфікою навчально-виховного процесу, який передбачає безпосередню взаємодію всіх його учасників і в якому на перший план виступає професійне педагогічне спілкування.

Не менш важливими в педагогічному процесі є взаємини вчителя зі своїми колегами. У зв’язку з цим необхідно сформувати в майбутніх учителів прагнення до співпраці, потребу бути максимально доброзичливими у ставленні до інших членів колективу, налаштовуватись на бажання спільної творчої діяльності, знаходити в досвіді колег найбільш цінне, цікаве й корисне.

Особливістю процесу підготовки майбутніх педагогів, зокрема майбутніх учителів трудового навчання, є те, що студент має можливість активно взаємодіяти зі студентами різного віку, різних факультетів, залучатися до органів студентського самоврядування, включатися в співпрацю з педагогами ВНЗ в різних видах діяльності. Специфіка професійного навчання у вищому навчальному закладі створює для майбутнього вчителя трудового навчання значні можливості для інтенсивного спілкування як складової діалогічної взаємодії.

У сучасній педагогічній теорії й практиці визнано, що діалогічне навчання є ефективною педагогічною технологією, але використання її педагогами вищих і середніх шкіл ще недостатнє. Крім того, на сучасному етапі розвитку освіти поняття “діалогічна взаємодія” глибоко не проаналізоване.

У педагогічній теорії та практиці вищої педагогічної освіти накопичено певний досвід формування умінь діалогічної взаємодії, проте, разом з тим, спостерігаються певні протиріччя, від вирішення яких залежить успішність організації навчально-виховного процесу у вищих педагогічних закладах.

Отже, актуальність наукового дослідження змісту й умов формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки ми визначаємо з огляду на необхідність розв’язання сукупності протиріч між:– 

необхідністю впровадження в навчально-виховний процес технології діалогічної взаємодії та недостатнім рівнем сформованості в майбутніх учителів умінь діалогічно взаємодіяти;– 

потребою посилення особистісно-орієнтованого підходу до студентів у навчально-виховному процесі й відсутністю індивідуальних підходів до формування у них умінь діалогічної взаємодії;– 

необхідністю успішного формування в майбутніх учителів трудового навчання умінь діалогічної взаємодії та відсутністю відповідної системи роботи з використання інтерактивних методів і діалогічної техніки в процесі їх підготовки;– 

формуванням умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів та відсутністю цілеспрямовано розроблених спецкурсів і методичних рекомендацій, що сприяють формуванню умінь діалогічно взаємодіяти.

На нашу думку, розв’язання зазначених протиріч і формування, насамперед у студентів, умінь діалогічної взаємодії пов’язане з рівнем теоретико-методичного забезпечення процесу формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання.

Слід зазначити, що в педагогічній науці діалогічна взаємодія є предметом стійкого наукового інтересу, розглядається в різних аспектах (філософському, психологічному, педагогічному), з позицій різних теоретичних підходів. Методологічні засади розуміння сутності цього поняття висвітлено у працях: Г. О. Балла, М. М. Бахтіна, В. В. Біблера, Л. С. Виготського, Д. В. Джонсона, М. С. Каган, А. Г. Маслоу, П. Фрейре та ін.

Теоретичне тлумачення феномену поняття “діалогічна взаємодія” здійснене у дослідженнях С. Л. Братченко, В. В. Горшкової, М. С. Дороніної, Л. В. Зазуліної, О. М. Казарцевої, Ю. Н. Кулюткіна, Г. І. Рузавіна, К. Фопель, Р. Хеммерслі та ін.

У наукових працях А. А. Бодальова, Н. П. Волкової, І. Я. Глазкової, В. В. Горшкової, Т. В. Іванової, В. А. Кан-Каліка, Л. В. Кондрашової, О. І. Кретової, В. А. Кушніра, О. Г. Облєцової, Л. А. Петровської та ін. діалогічна взаємодія розглядається як фактор професійного становлення майбутнього вчителя.

У науково-педагогічній літературі накопичено значний досвід вивчення особливостей формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів. Найбільш значущими серед них є дослідження С. М. Амеліної, О. Є. Блінової, А. І. Годлевської, Т. С. Кошманової, А. К. Маркової, В. В. Морозова, С. О. Мусатова, І. С. Сергєєва, А. Г. Сонгаль, І. І. Тимченко, Р. М. Фатихової та ін.

Певна кількість наукових досліджень присвячена проблемі професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, зокрема це праці Р. С. Гуревича, О. М. Коберника, Г. А. Кондратюка, В. М. Мадзігона, В. С. Пікельної, В. К. Сидоренка, Б. В. Струганця, Д. О. Тхоржевського та ін.

Проте аналіз праць вищезгаданих науковців дозволяє констатувати, що проблема формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки залишається предметом дискусії й потребує подальшого обґрунтування та деталізації. Цей факт, а також урахування необхідності розвязання вищезазначених протиріч зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання у процесі професійної підготовки”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідних робіт кафедри педагогіки й методики трудового навчання Криворізького державного педагогічного університету “Підготовка майбутніх учителів праці щодо реалізації завдань особистісно-орієнтованого підходу до учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої та професійної школи” (протокол №  від 12 грудня 2002 р.), є складовою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Криворізького педагогічного університету “Теорія і практика імітаційно-ігрового навчання в системі особистісно-орієнтованої освіти майбутніх педагогів” (державний реєстр № ) та затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №  від 29 березня 2005 р.).

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити систему формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі їхньої професійної підготовки.

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання дослідження:–

здійснити теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження й уточнити дефініцію поняття “діалогічна взаємодія”; 

визначити стан сформованості умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі їхньої професійної підготовки;– 

розробити критерії та визначити рівні сформованості умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання;– 

обґрунтувати організаційно-педагогічні умови, створення яких сприяє формуванню умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки;– 

розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити структурно-функціональну модель системи роботи з формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання.

Об’єкт дослідження: процес діалогічної взаємодії майбутніх учителів у вищій педагогічній школі.

Предмет дослідження: система роботи з формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі їхньої професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження. В основу дослідження покладено припущення, що формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки є ефективним, у разі реалізації таких умов:– 

формування мотивації студентів стосовно розвитку умінь діалогічної взаємодії в процесі професійної підготовки;– 

організації навчальної діяльності студентів з використанням спеціальних практичних тренінгів, інтерактивних методів та сучасних засобів навчання у формі діалогічної взаємодії;– 

створення необхідних організаційно-педагогічних умов для успішного формування умінь діалогічної взаємодії;– 

упровадження в процес професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання обґрунтованої структурно-функціональної моделі системи формування умінь діалогічної взаємодії.

Для досягнення мети і розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження:– 

теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення) використовувалися для вивчення нормативних документів системи освіти, наукової й навчально-методичної літератури з теми дослідження, навчальних програм, методичних посібників для вищих педагогічних навчальних закладів; аналізу змісту професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, моделювання системи формування умінь діалогічної взаємодії;–

емпіричні – діагностичні (анкетування, тестування, бесіди, опитування); обсерваційні (педагогічні спостереження); прогностичні (аналіз педагогічних явищ); педагогічний експеримент спрямовувався на перевірку ефективності структурно-функціональної моделі системи роботи з формування умінь діалогічної взаємодії в процесі професійної підготовки;– 

математично-статистичні методи обробки отриманих результатів з метою виявлення якісних та кількісних характеристик ефективності запропонованої структурно-функціональної моделі системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки.

Експериментальною базою дослідження було обрано індустріально-педагогічні факультети Криворізького державного педагогічного університету, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Кримського інженерно-педагогічного університету. Констатувальний експеримент охопив 670 респондентів, формувальний – 270.

Організація дослідження. Дослідження проводилось у три етапи впродовж 2000-2007 років.

На першому, аналітико-констатувальному етапі (2000-2002 рр.) вивчалась філософська, психологічна, педагогічна та методична література, проаналізовано досвід роботи викладачів педагогічних ВНЗ і формування в студентів умінь діалогічної взаємодії; розпочато констатувальний експеримент.

На другому аналітико-пошуковому етапі (2003-2005 рр.) завершено констатувальний експеримент, на основі якого розроблена програма формувального експерименту, продовжено теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження; узагальнено досвід викладачів педагогічних ВНЗ; розроблено систему роботи з формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки; розпочато формувальний експеримент.

На третьому, формувальному та завершально-узагальнюючому етапі (2006-2007 рр.) завершено формувальний експеримент, узагальнено результати дослідження, порівняно кількісні та якісні показники, отримані при проведенні констатувального та формувального експериментів, здійснено технічне оформлення дисертаційної роботи.

Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що:– 

уперше здійснено цілісний аналіз науково-теоретичних аспектів професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання;– 

уточнено сутність визначального для здійсненого дослідження поняття “діалогічна взаємодія”;– 

визначено структуру й зміст системи умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання;– 

обґрунтовані й дістали подальшого вдосконалення організаційно-педагогічні умови формування умінь діалогічної взаємодії;– 

удосконалено навчально-методичне забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання з формування умінь діалогічної взаємодії;– 

здійснено подальше наукове обґрунтування критеріїв та рівнів сформованості умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання;– 

теоретично обґрунтована та розроблена структурно-функціональна модель системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання та організаційна модель управління цією системою.

Практична значущість дослідження полягає у розробці та експериментальній перевірці системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання у процесі професійної підготовки; у розробці авторського спецкурсу “Основи діалогічної взаємодії” та навчально-методичного посібника “Формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів”. Результати дослідження можуть використовуватися у навчально-виховному процесі вищої педагогічної школи та у науково-методичній роботі з проблем професійної педагогічної освіти.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджувалися під час експериментальної роботи, яка здійснювалася особисто дослідником на основі розроблених ним методичних рекомендацій. Теоретичні положення і практичні засади формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання впроваджено у навчально-виховний процес, позааудиторну та самостійну роботу студентів Криворізького державного педагогічного університету (довідка № /12 від 17.12.2007), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № /01 від 12.11.2007), Кримського інженерно-педагогічного університету (довідка № .1-08/844 від 16.11.2007).

Основні положення і результати доповідалися та обговорювалися на: Міжнародних науково-практичних конференціях: “Формування ціннісних орієнтацій студентської молоді у контексті громадянського суспільства” (Львів, 2005); “Формування професійної компетентності вчителя в умовах європейської інтеграції” (Житомир, 2005); “Інновації у вищій освіті” (Ніжин, 2005); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Трудова та професійна підготовка молоді на засадах особистісно-орієнтованого навчання” (Кривий Ріг, 2004); “Сучасні технології навчання майбутніх учителів праці” (Кривий Ріг, 2006).

Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у 20 одноосібних публікаціях, серед яких 10 статей у провідних фахових виданнях; 4 статті в збірниках наукових праць, 5 статей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій; 1 навчально-методичний посібник.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел (232 найменувань), 5 додатків; викладена на 232 сторінках і містить 16 таблиць, 18 рисунків. Основний зміст дисертації викладений на 178 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методологію та етапи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання” здійснено філософський та психолого-педагогічний аналіз підходів щодо змісту поняття “діалогічна взаємодія”; досліджено сучасний стан і перспективи підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання у вищій школі, на основі критичного аналізу наукової літератури розглянуто теоретичні основи формування вмінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання.

У розділі здійснено теоретичне узагальнення поглядів філософів, психологів, педагогів щодо інтерпретації поняття “діалогічна взаємодія” (З. Абасов, В. В. Андрієвська, М. Бубер, Г. Я. Буш, А. Г. Волинець, О. М. Галус, Л. П. Дарійчук, О. М. Крутій, Л. В. Нечаєва, Н. М. Тарасевич, Ю. І. Турчанінова, П. Фрейре, С. А. Шеїн, М. Л. Шерпельова та ін.).

За результатами теоретичного аналізу нами було зроблено узагальнення, згідно якого діалогічна взаємодія – це форма спілкування, спосіб цілісної взаємодії та взаємовпливу на принципах співробітництва і співтворчості, на основі удосконалення існуючого зв’язку між суб’єктами діалогічної взаємодії (Ш. А. Амонашвілі, Є. Андрос, Т. Вольфовська, С. Нартова-Бочавер, І. І. Риданова, А. Г. Сонгаль, В. Ягупов та ін.).

Діалогічна взаємодія розглядається дослідниками як спосіб організації взаємостосунків суб’єктів спілкування у навчально-виховному процесі, який спрямований на формування комунікативної культури особистості в процесі вирішення поставлених педагогічних завдань (С. Н. Батракова, І. С. Булах, А. Г. Волинець, Л. В. Долинська, І. А. Зязюн, І. І. Комарова? С. О. Рябушко, О. В. Черних та ін.).

Проведений аналіз дозволив визначити, що діалогічна взаємодія має комунікативну основу, організація якої сприяє підвищенню результативності навчально-виховного процесу у вищій педагогічній школі. Дослідження теоретичних засад процесу професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання дозволило визначити діалог як базову форму спілкування суб’єктів у процесі міжособистісної комунікації.

Визначено сучасні вимоги, фактори та основні протиріччя навчально-виховного процесу вищого педагогічного закладу освіти, спрямованого на професійну підготовку майбутніх учителів як суб’єктів діалогічної взаємодії.

Аналіз джерел з різних аспектів професійного становлення особистості педагога дає можливість стверджувати, що особливості формування умінь діалогічної взаємодії залишаються недостатньо вивченими.

Виявлено, що уміння діалогічної взаємодії як складова професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання сприяють побудові діалогу (на міжособистісному рівні та в процесі професійного спілкування), що передбачає сформованість як умінь практичної трудової діяльності, так і вмінь творчого характеру.

Теоретичний аналіз проблеми дозволив виокремити уміння діалогічної взаємодії як обов’язкової складової системи умінь, оволодіння якими дозволить майбутнім учителям трудового навчання успішно вирішувати завдання освітньої галузі “Технологія”. Потреба у формуванні вмінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання актуалізується завданнями їх проектно-технологічної діяльності й пошуком засобів активного навчання й сучасних педагогічних технологій.

Виявлено, що комплекс умінь діалогічної взаємодії має системні ознаки, підсистемами якого визначені блоки комунікативно-діалогічних, творчо-інтелектуальних, технологічно-діалогічних умінь. Сформованість цієї системи умінь у майбутніх учителів трудового навчання дозволить успішно вирішувати проблеми їх готовності до майбутньої професійної діяльності.

Нами були уточнені критерії сформованості умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання, до яких віднесено сформованість комунікативної компетентності, мовленнєвої культури, толерантності й креативності, діалогічної культури.

У ході дослідження виявлено, що процес професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання передбачає дотримання низки організаційно-педагогічних умов, що дасть можливість впливати на успішність формування умінь діалогічної взаємодії.

У розділі визначені організаційно-педагогічні умови, створення яких має забезпечити ефективне формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання. Унаслідок аналізу наукових джерел виявлено дві групи умов, які пов’язані між собою в практиці освіти: умови, що сприяють формуванню умінь діалогічної взаємодії як складової професійної підготовки майбутніх учителів, – педагогічні; умови, пов’язані з організацією навчально-виховного процесу, розробкою змісту, форм і методів аудиторної, позааудиторної та самостійної діяльності студентів, – організаційні.

Обґрунтовано, що для здійснення роботи з формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання необхідне створення таких організаційних умов: організація співробітництва та взаємовідносин на засадах “дидактичної емоційної взаємодії”; використання діалогічної взаємодії в процесі впровадження інтенсивних діалогічних технологій; створення діалогічних відносин суб’єктів спілкування; організація діалогічної взаємодії на засадах усвідомлення власної успішності студентів в умовах впровадження інтерактивних технологій та імітаційно-ігрового підходу до навчання.

До педагогічних умов, що сприяють успішному формуванню умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання віднесено: позитивне відношення суб’єктів діалогічної взаємодії один до одного та визнання ними загальних правил взаємодії; здатність учасника діалогічної взаємодії відійти від “установки на себе” й створення довірливого спілкування; уміння переводити внутрішній діалог у зовнішній; установка на відкритість позицій викладача й студентів і досягнення рівня двобічної активної позиції у взаємодії; готовність до вирішення конфліктних і проблемних ситуацій; рівень сформованості комунікативної культури та комунікативно-мовленнєвих умінь; створення атмосфери довіри, яка забезпечить можливість досягнення поставленої перед майбутніми вчителями трудового навчання мети в процесі діалогічної взаємодії.

У другому розділі “Система формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки” розкритий хід та подана характеристика дослідно-експериментальної роботи, яка сприяла перевірці педагогічної ефективності системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання.

Аналіз процесу формування умінь діалогічної взаємодії із застосуванням системного підходу дозволив виокремити його структуру, а також обґрунтувати сукупність показників оцінювання її результатів. Структура системи представлена у вигляді розробленої й апробованої структурно-функціональної моделі, яка дала змогу здійснити цілеспрямоване керівництво системою роботи з формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки. Основними ознаками моделі системи визнано самостійність пов’язаних частин, наявність внутрішньої організації, підпорядкованість компонентів, вплив умов середовища, динамічність, необхідність управління. Структурно-функціональна модель системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання є теоретично узагальненим відображенням системи, у якій виявляються всі її ознаки (рис. ).

У моделі відображено компоненти (зміст роботи з формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання; організаційні форми та методи, що сприяють формуванню умінь діалогічної взаємодії), кожен з яких має свої завдання функціонування, спрямовані на досягнення основної мети – формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання.

Рис. 1. Структурно-функціональна модель системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання

Серед ознак складних систем, зокрема системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання, однією з найважливіших є необхідність управління нею. Цей процес здійснювався опосередковано, завдяки розробленій організаційній моделі оперативного управління процесом формування умінь діалогічної взаємодії, використання якої дозволило децентралізувати управлінський вплив викладача й досягти діалогічної взаємодії між суб’єктами навчально-виховного процесу.

Ефективність апробованої структурно-функціональної моделі системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання визначалася нами в процесі дослідно-експериментальної роботи, основою якої став педагогічний експеримент, що складався з двох етапів: констатувального та формувального.

До експериментальної роботи на етапі констатувального експерименту було залучено 670 студентів вищих навчальних закладів: Криворізького державного педагогічного університету, Кримського інженерно-педагогічного університету, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. В основу програми констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи покладено виявлення рівня сформованості умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання за розробленими критеріями. Проведений аналіз стану сформованості умінь діалогічної взаємодії у майбутніх учителів трудового навчання засвідчив, що високий рівень притаманний 14,4(від загальної кількості студентів); середній – 41,5; низький – 44,1

На основі результатів констатувального експерименту визначено, що основними причинами низького рівня сформованості умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання є використання лише окремих інтерактивних методів і відсутність організації цілеспрямованого процесу формування умінь діалогічної взаємодії, недостатня підготовленість учителів до впровадження діалогічних технологій у навчально-виховний процес.

Аналіз результатів констатувального етапу дослідження довів доцільність розробки й упровадження системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в навчально-виховний процес вищої педагогічної школи. Ця система побудована на єдності теоретичної, практичної фахової підготовки студентів на основі усвідомлення значущості діалогічної взаємодії; стимулювання навчально-пізнавальної активності майбутніх учителів трудового навчання за рахунок наступності, послідовності у формуванні їх знань, умінь та навичок щодо впровадження діалогічних форм роботи; поступового їх вдосконалення та збагачення.

За результатами діагностики сформованості умінь діалогічної взаємодії на етапі формувального експерименту були визначені контрольна (КГ – 138 студентів) та експериментальна групи (ЕГ – 132 студенти), які комплектувалися в умовах одного навчально-виховного процесу.

Завдання формувального експерименту передбачали перевірку ефективності запропонованої структурно-функціональної моделі системи формування умінь діалогічної взаємодії на основі встановлення динаміки рівнів сформованості визначених блоків умінь протягом експерименту.

Формування умінь діалогічної взаємодії розглядалося нами як невід’ємна складова професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Це зумовило реалізацію у навчально-виховному процесі педагогічного вищого навчального закладу такої системи заходів (відповідно до визначених організаційно-педагогічних умов): створення методичних умов для оптимізації викладання фахових і професійно-орієнтованих курсів “Теорія і методика трудового та професійного навчання”, “Профорієнтація і методика профорієнтаційної роботи” з урахуванням теоретичних положень дослідження; організаційної роботи щодо інтенсифікації процесу професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання на засадах діалогічної взаємодії (в процесі вивчення курсів “Основи образотворчого мистецтва”, “Художня праця як засіб розвитку творчих здібностей учнів” та ін.); розробки й викладання спеціального курсу “Основи діалогічної взаємодії”; організації комунікативної діяльності студентів на заняттях дискусійного клубу “Культура людських взаємовідносин”; спрямування самостійної роботи студентів на формування системи умінь діалогічної взаємодії.

У результаті зіставлення отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи співвідношення студентів, майбутніх учителів трудового навчання зі сформованими уміннями діалогічної взаємодії було таким: високий рівень показали 24,3; середній рівень – 52,1; низький – 23,6Експериментальна перевірка показала достатню ефективність обґрунтованої структурно-функціональної моделі системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки.

Доведено, що умовою успішного функціонування названої системи є інтеграція визначених компонентів, які забезпечують притаманні цій системі якісні ознаки й властивості. Також доведена ефективність зазначених у моделі підсистем стосовно формування умінь діалогічної взаємодії.

Водночас експеримент засвідчив, що ефективність формування умінь діалогічної взаємодії студентів зростає за умови вдалої організації форм і змістовного наповнення позааудиторної та самостійної роботи майбутніх учителів трудового навчання, надання їм цілісного діалогічного, дієтворчого, особистісного й професійного характеру, систематичного й творчого використання різних видів діалогічного спілкування. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи дає підстави зробити висновок, що систематизація і сформованість умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання забезпечує певний рівень їх професійності (див. табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівня сформованості умінь діалогічної взаємодії
майбутніх учителів трудового навчання

Рівні сформованості | Заміри, %

Констатувальний
експеримент | Формувальний експеримент

Студенти КГ | Студенти ЕГ

Низький | 44,1 | 34,8 | 23,6

Середній | 41,5 | 47,1 | 52,1

Високий | 14,4 | 18,1 | 24,3

Порівняльний аналіз засвідчив, що загальний рівень сформованості умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання значно підвищився в експериментальній групі (рис. ). Дослідно-експериментальна перевірка впливу розробленої структурно-функціональної моделі системи формування вмінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання на підвищення результативності їх професійної підготовки підтвердила правильність висунутої гіпотези.

Рис. 2. Динаміка рівня сформованості умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження і результати, отримані в ході розв’язання проблеми формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в сучасному вищому педагогічному закладі освіти дозволили нам зробити узагальнюючі висновки.

1. На сучасному етапі становлення системи освіти в Україні актуалізується проблема професійної підготовки майбутніх педагогів, здатних до опанування історично усталеними способами розумової та фізичної діяльності на засадах співробітництва й співтворчості. Саме тому перед сучасною вищою педагогічною освітою гостро стоїть проблема формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів. Це стосується насамперед учителів трудового навчання, оскільки їх професійна діяльність передбачає сформованість як умінь практичної трудової діяльності, так і вмінь творчого характеру.

2. На підставі вивчення теоретичних основ формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів було досліджене наукове поняття “діалогічна взаємодія” з метою уточнення його змісту. Виявлено, що діалогічна взаємодія передбачає суб’єкт-суб’єктні стосунки, основою яких є рівність позицій, повага один до одного. Здатність до діалогічної взаємодії означає універсальну здатність педагога, необхідну для виконання його функцій в педагогічному процесі, уміння організувати сумісну діяльність і спілкування з учнями на основі співробітництва, взаєморозуміння та поваги.

3. Установлено, що комплекс умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання має системні ознаки, які класифіковано за підсистемами (блоками): комунікативно-діалогічні уміння забезпечують розбудову процесу спілкування на гуманістичній основі; творчо-інтелектуальні уміння гармонізують внутрішні та зовнішні особистісні комунікативні якості майбутніх педагогів; технологічно-діалогічні уміння забезпечують умови для професійного самовизначення майбутніх учителів трудового навчання.

4. На основі змісту умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання відповідно до розроблених критеріїв (комунікативна компетентність, мовленнєва культура, толерантність і креативність, діалогічна культура) визначено рівні їх сформованості (високий, середній, низький).

5. Виявлені та обґрунтовані організаційно-педагогічні умови, створення яких сприятиме формуванню умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання. Організаційні умови: організація співробітництва та взаємовідносин на засадах “дидактичної емоційної взаємодії”; використання діалогічної взаємодії в процесі впровадження інтенсивних діалогічних технологій; організація діалогічної взаємодії на засадах усвідомлення власної успішності студентів в умовах впровадження інтерактивних технологій та імітаційно-ігрового підходу до навчання. Педагогічні умови: позитивне відношення суб’єктів один до одного та визнання ними загальних правил взаємодії; здатність учасників діалогічної взаємодії відійти від “установки на себе” й створення довірливого спілкування; уміння переводити внутрішній діалог у зовнішній; установка на відкритість позицій викладача і студента й досягнення рівня двобічної активної позиції у взаємодії; готовність до вирішення конфліктних і проблемних ситуацій; створення атмосфери довіри, яка забезпечить можливість досягнення поставленої перед майбутніми учителями трудового навчання мети в процесі діалогічної взаємодії.

6. У дослідженні доведена ефективність розробленої структурно-функціональної моделі системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання, виокремлені структурні компоненти (змістовий, мотиваційний, технологічний, практичний), які взаємопов’язані між собою. Установлено, що запропоновані організаційно-педагогічні умови, форми й методи активізації навчально-виховного процесу позитивно вплинули на рівень сформованості умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання.

7. Реалізація структурно-функціональної моделі та організаційної моделі управління системою формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в ЕГ відбувалася поетапно, супроводжувалася розробкою навчально-методичного забезпечення; їх експериментальна перевірка довела педагогічну ефективність упровадження в навчально-виховний процес.

8. Проведене дослідження не претендує на остаточне вирішення багатоаспектної проблеми формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання. Подальшого вивчення й обґрунтування вимагають питання, пов’язані з упровадженням діалогічної взаємодії в позааудиторну виховну роботу й науково-дослідну діяльність студентів.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях автора:

Навчально-методичний посібник

1. Копіца О. І. Формування вмінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів: Навчально-методичний посібник. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. – 156 с.

Статті в наукових фахових виданнях

2. Копіца О. І. Діалог на уроці іноземної мови як шлях до реалізації особистісно-розвивального навчання // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2004. – Вип. . – С. .

3. Копіца О. І. Діалогічна культура – компонент загальної культури особистості // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: Проблеми і пошуки: Збірник наукових праць. – Київ – Запоріжжя: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; Запорізький обласний інститут ППО, 2004. – Вип. . – С. .

4. Копіца О. І. Діалог на уроці англійської мови // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: Проблеми і пошуки: Збірник наукових праць. – Київ – Запоріжжя: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; Запорізький обласний інститут ППО, 2004. – Вип. . – С. .

5. Копіца О. І. Розвиток особистості у процесі формування культури діалогічного мовлення учнів // Рідна школа. – 2004. – № . – С. 40-41.

6. Копіца О. І. Діалогічна взаємодія як складова творчої діяльності майбутніх учителів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: Проблеми і пошуки: Збірник наукових праць. – Київ – Запоріжжя: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; Запорізький обласний інститут ППО, 2004. – Вип. . – С. .

7. Копіца О. І. Діалогічна взаємодія у вищій школі // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: Проблеми і пошуки: Збірник наукових праць. – Київ – Запоріжжя: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; Запорізький обласний інститут ППО, 2004. – Вип. . – С. .

8. Копіца О. І. Організація діалогічної взаємодії як оптимальна умова особистісно-розвивального навчання // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – Вип. . – С. .

9. Копіца О. І. Діалогічна взаємодія як засіб вирішення конфліктів у ВНЗ // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – Вип. . – С. .

10. Копіца О. І. Історико-педагогічний аспект формування вмінь діалогічної взаємодії // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. – Вип. 14. – С. 291-298.

11. Копіца О. І. Організаційно-педагогічні умови формування вмінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2007. – Вип. 17. – C. .

Статті в збірниках наукових праць

12. Копіца О. І. Діалогічний підхід у контексті дебатів // Особисто орієнтоване навчання і виховання учнівської та студентської молоді: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: Криворізький державний педагогічний університет, 2003. – Вип. . – С. 100-104.

13. Копіца О. І. Культура діалогічного спілкування як умова успішного розвитку особистості // Трудова та професійна підготовка молоді на засадах особистісно орієнтованого підходу: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2004. – Вип. . – С. .

14. Копіца О. І. Діалогічна взаємодія в системі кооперативного навчання //Трудова та професійна підготовка молоді на засадах особистісно орієнтованого підходу: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – Вип. . – С. .

15. Копіца О. І. Діалогічні технології у системі особистісно орієнтованого навчання // Проблеми оновлення змісту початкової освіти на сучасному етапі реформування школи: Збірник наукових і науково-методичних праць кафедри педагогіки і психології КДПУ. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005. – Вип. 3.– С. .

Матеріали науково-практичних конференцій

16. Копіца О. І. Сучасні методи викладання у діалогічній взаємодії “викладач – студент” // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2005. – № . – С. .

17. Копіца О. І. Діалогічна взаємодія як спосіб організації інтерактивної технології навчання у вузі // Наукові записки Ніжинського державного університету імені М. Гоголя: Психолого-педагогічні науки. – Ніжин: НДУ, 2005. – № . – С. .

18. Копіца О. І. Формування толерантності як ціннісної якості майбутнього педагога // Вісник Львівського університету: Серія педагогічна. – Львів: Львівський національний університет імені І. Франка, 2005. – Вип. . – Ч. . – С. .

19. Копіца О. І. Формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів та інтерактивні технології навчання // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Житомир: Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2005. – Вип. . – С. .

20. Копіца О. І. Зарубіжний досвід впровадження діалогічних технологій у вищій школі // Сучасні технології навчання майбутніх учителів праці: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. – С. .

АНОТАЦІЇ

Копіца О. І. Формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград. 2008.

У дисертації досліджується проблема формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки. Діалогічна взаємодія розглядається як форма спілкування, спосіб цілісної взаємодії та взаємовпливу на принципах співробітництва і співтворчості, на основі удосконалення існуючого зв’язку між суб’єктами діалогічної взаємодії. Педагогічний аспект діалогічної взаємодії розглядається як спосіб організації взаємостосунків суб’єктів спілкування у навчально-виховному процесі, який спрямований на формування комунікативної культури особистості в процесі вирішення поставлених педагогічних завдань.

Виявлено сутність та зміст формування умінь діалогічної взаємодії в процесі професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, зокрема в проектно-технологічній діяльності. Виявлено, що уміння діалогічної взаємодії пов’язані зі спроможністю майбутніх учителів організовувати діалогічне спілкування на міжособистісному рівні та в процесі професійної підготовки, що передбачає сформованість діалогічної компетентності. Виявлено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, уточнено критерії визначення рівнів сформованості умінь діалогічної взаємодії, розроблено методику впровадження системи умінь в процес професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання; розроблено структурно-функціональну модель системи роботи з формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання й організаційну модель управління нею.

Ключові слова: діалогічна взаємодія, уміння діалогічної взаємодії, майбутні учителі трудового навчання, структурно-функціональна модель системи формування умінь діалогічної взаємодії, організаційна модель управління.

Копица Е. И. Формирование умений диалогического взаимодействия будущих учителей трудового обучения в процессе профессиональной подготовки. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко, Кировоград, 2008.

В современных условиях особое значение приобретает имеет процесс становления целостной личности, которая имеет не только достаточную профессиональную подготовку, но и достаточный уровень умений диалогического взаимодействия. Современная высшая педагогическая школа не располагает соответственной системой работы по формированию компонентов диалогического взаимодействия.

В диссертации исследуется проблема формирования умений диалогического взаимодействия будущих учителей трудового обучения в процессе их профессиональной подготовки.

Раскрыта сущность диалогического взаимодействия как научного понятия и как составляющей профессиональной компетентности будущих учителей трудового обучения. Обоснованы и уточнены критерии определения уровней умений диалогического взаимодействия, четко описаны показатели. На основании этих показателей и критериев представлен коэффициент сформированности умений диалогического взаимодействия будущих учителей трудового обучения в процессе их профессиональной подготовки. Рассмотрена структура системы умений и ее компонентов.

Обоснованы организационно-педагогические условия формирования умений диалогического взаимодействия будущих учителей трудового обучения в процессе профессиональной подготовки. Среди организационных условий важнейшими являются организация сотрудничества и взаимоотношений на принципах “дидактического эмоционального взаимодействия”; на принципах осознания собственного успеха в условиях внедрения интерактивных технологий и имитационно-игрового подхода к обучению; наличие моделей учебно-воспитательного процесса и организационных моделей управления ними. Создание педагогических условий связано с умением переводить внутренний диалог во внешний; установкой на открытость позиций преподавателя и студентов и достижение двусторонней равной позиции в процессе взаимодействия; создание атмосферы доверия.

Согласно разработанной системе, содержание работы по формированию умений диалогического взаимодействия будущих учителей трудового обучения в процессе профессиональной подготовки должно включать формирование коммуникативной компетентности, культуры речи, толерантности и креативности, диалогической культуры. Содержание работы по формированию умений диалогического взаимодействия будущих учителей трудового обучения в процессе профессиональной подготовки реализуется в системе форм учебно-воспитательного процесса, среди которых лекции и практические занятия по курсу “Основы диалогического взаимодействия”, занятия дискуссионного клуба “Культура человеческих взаимоотношений”, конкурсы творческих проектов, пресс-конференции, тренинги, круглые столы и т. д. Воплощение этих форм деятельности в процессе профессиональной подготовки будущих учителей трудового обучения нацелено на достижение главного результата структурно-функциональной модели системы – достаточного уровня сформированности умений диалогического взаимодействия.

В результате экспериментальной проверки эффективности разработанной структурно-функциональной модели системы формирования умений диалогического взаимодействия будущих учителей трудового обучения в процессе профессиональной подготовки установлено, что ее главным преимуществом является: целеустремленность, упорядоченность и динамика, чему способствует внедрение организационной модели управления данной системой.

На основе теоретической и исследовательско-экспериментальной работы по обоснованию эффективности системы работы по формированию умений диалогического взаимодействия будущих учителей трудового обучения в процессе профессиональной подготовки создано учебно-методическое пособие для педагогов высшей школы.

Ключевые слова: диалогическое взаимодействие, умения диалогического взаимодействия, будущие учителя труда, структурно-функциональная модель системы формирования умений диалогического взаимодействия, организационная модель управления.

Kopitsa O.of the dialogue interaction skills of would-be Handicraft teachers in the process of the professional preparation. – Manuscript.

The theses on gaining the academic degree of candidate of science on speciality 13.00.04. – theory and teaching methods of professional education. – Kirovograd State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko, Kirovograd, 2008.

The problem of the dialogue interaction skills forming of would-be Handicraft teachers in the process of the professional preparation is investigated in the theses. The dialogue interaction is viewed as the form of communicating, the way of the entire interaction and mutual creativity, on the basis of improvement of the existing connection among participants of the dialogue interaction. The pedagogical aspect of the dialogue interaction is viewed as the way of the organization of mutual relationships of the dialogue interaction participants in the upbringing and educational process which is aimed at the formation of the communicative culture of a personality while fulfilling the set pedagogical tasks.

The essence and contents of the process of the dialogue