ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Кудласевич Ольга Миколаївна

УДК 330.83:330.5:330.3 (477)

ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД ТЕОРІЇ

ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ

ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.

Спеціальність 08.00.01 – Економічна теорія та

історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії економічних вчень та економічної історії ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Фещенко Валентина Михайлівна,

ДВНЗ „Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана”,

професор кафедри історії економічних вчень та

економічної історії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кредісов Анатолій Іванович

Міжгалузевий інститут управління

Міністерства освіти і науки України,

ректор, професор кафедри менеджменту

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Толстов Ростислав Дмитрович,

ДУ „Інститут економіки та

прогнозування НАН України”,

провідний науковий співробітник відділу економічної історії

Захист відбудеться 5 травня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м. Київ, Дегтярівська, 49-Г, ауд. 601.

Автореферат розісланий 4 квітня 2008 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор економічних наук,

професор Фукс А.Е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підприємництво є важливою складовою розвитку економіки ринкового типу, ефективність функціонування якого суттєво впливає на темпи економічного зростання, структуру та якість ВВП. У країнах з ринковою економікою розвиток підприємництва сприяє підвищенню рівня добробуту населення, створенню нових робочих місць, є основою для існування стабільної економіки та суспільства в цілому. Воно допомагає підтримувати конкурентний тонус в економіці, створює природну соціальну опору для суспільного устрою, заснованого на ринкових засадах, та формує новий соціальний прошарок суспільства – клас підприємців.

За умов становлення та розвитку ринкових відносин в Україні постає об’єктивна необхідність теоретичної розробки проблем функціонування підприємницької діяльності. На цій хвилі в 90-х роках ХХ ст. була зроблена спроба використати іноземні моделі підприємництва, зокрема монетаристську, але запровадження іноземних моделей, як відомо, не дало успішних результатів. Тому наразі постала необхідність розробки власної національної моделі підприємницької діяльності, яка б враховувала особливості ринкової трансформації економіки України. З метою ефективного розв’язання цієї проблеми надзвичайно важливим є аналіз та творче осмислення вітчизняного підприємницького досвіду, що враховує українську специфіку, менталітет та національні традиції, в тому числі досвіду, напрацьованого в Україні в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Висновки вчених другої половини ХІХ ст. можуть стати підґрунтям для кращого розуміння сучасного економічного розвитку та окреслити шляхи його поступу.

У дисертаційній роботі досліджується процес становлення та розвитку підприємництва в Україні в територіальних межах, що входили до складу Російської імперії. Увага зосереджується на розгляді закономірностей і особливостей становлення в основному промислового підприємництва, його основних форм та специфіки функціонування, оскільки сільськогосподарське підприємництво, маючи свої особливості, потребує, на нашу думку, окремих наукових розвідок для цілісного та глибокого вивчення цього феномену. Окрім цього, слід наголосити, що в Україні найбільш високими темпами розвивалося саме промислове підприємництво в порівнянні з його розвитком в Російській імперії в цілому, а саме в таких його галузях як металургійна, машинобудівна, гірнича та інші. Саме в ці галузі промисловості інвестувався національний та іноземний капітал, зростали обсяги виробництва, набували широкого розвитку нові організаційні форми, запроваджувалися заходи державної підтримки підприємництва тощо.

Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми підприємництва були закладені ще у ХVІІІ ст. у працях таких відомих західних економістів як Р. Кантільйон, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей та розвинуті А. Маршаллом, М. Вебером, В. Зомбартом, Й. Шумпетером, Ф. Хайєком, П. Друкером, М. Алле, Л. Мізесом та іншими.

В українській економічній думці наукова зацікавленість проблемою підприємництва виникла в другій половині ХІХ ст., в період становлення ринкових відносин на теренах України. Головну увагу українські вчені-економісти А. Антонович, М. Бунге, І. Вернадський, К. Воблий, В. Вольф, М. Гольдштейн, С. Гольдельман, І. Дашковський, М. Довнар-Запольський, В. Желєзнов, В. Левитський, П. Мігулін, М. Соболєв, П. Струве, Д. Піхно, М. Туган-Барановський, І. Тарасов, Ф. Тернер, М. Цитович, П. Фомін, О. Фінн-Єнотаєвський, Л. Федорович, І. Янжул зосередили на таких питаннях, як сутність, організація підприємницької діяльності, значення підприємця у виробництві, стосунки з державними та громадськими інститутами, законодавче забезпечення підприємництва, можливості реалізації управлінських здібностей підприємця тощо. Їх праці вагомо увійшли до скарбниці світової економічної думки, проте в економічній практиці сучасної України використані далеко не повною мірою.

Про актуальність теми дослідження свідчить той факт, що курс “Підприємництво” останнім часом вивчається у вищих навчальних закладах України. Оскільки вітчизняні вчені другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у своїх працях заклали засадничі принципи теорії підприємництва (економічна природа підприємництва, розвиток організаційних форм, формування класу підприємців, вплив держави на розвиток підприємницьких відносин тощо), було б корисним, на наш погляд, включити до навчального курсу „Підприємництво” найважливіші положення теоретичних розробок українських економістів зазначеного періоду.

Отже, дослідження сутності та трансформації феномену підприємництва у процесі суспільно-історичного розвитку є актуальною проблемою для українського сьогодення. У наш час окремі аспекти історико-економічного аналізу підприємництва досліджено у наукових працях українських учених В. Базилевича, О. Бєляєва, В. Бодрова, З. Варналія, О. Вербової, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Злупка, А. Кредісова, В. Кредісова, Т. Лазанської, П. Леоненка, Е. Лортікяна, С. Мочерного, В. Савчука, О. Сайкевича, В. Сизоненка, Н. Супрун, Т. Сьомкіної, Р. Толстова, В. Фещенко, А. Філіпенка, А. Чухна та інших.

Проте цілісного ґрунтовного висвітлення у сучасній історико-економічній літературі проблема підприємництва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. ще не знайшла, що й обумовило вибір автором теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках планової теми науково-дослідницьких робіт кафедри історії економічних вчень та економічної історії Державного вищого навчального закладу „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. Дисертаційне дослідження є частиною наукової теми „Генезис інститутів ринкової економічної системи”, що розробляє колектив кафедри (номер державної реєстрації 0105U002255). В межах цієї теми особисто автором підготовлено окремий підрозділ „Відображення сутності підприємництва та його організаційних форм в українській економічній літературі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.”, в якому розкривається проблема генезису підприємництва на українських землях у пореформений період та внесок вітчизняних економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у дослідження цієї проблеми, обґрунтовується необхідність використання наукової спадщини українських вчених у господарській практиці сучасної України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексний науково-теоретичний аналіз формування концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Для досягнення зазначеної мети у роботі поставлені такі завдання:

· обґрунтувати методологічні засади дослідження проблеми підприємництва та проаналізувати стан сучасного вивчення проблеми підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст.;

· розкрити закономірності та особливості становлення національного підприємництва у пореформений період;

· проаналізувати ступінь науковості теоретичних розробок підприємництва в українській економічній думці пореформеного періоду та їх значення для осмислення проблем сучасного господарського розвитку України;

· розкрити особливості формування вітчизняного класу підприємців;

· показати еволюцію підприємницької думки та розкрити процес становлення концептуальних засад теорії підприємництва в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;

· розкрити роль держави у становленні та розвитку вітчизняного підприємництва пореформеного періоду;

· визначити роль і місце доробку українських вчених другої половини ХІХ – початку ХХ ст. з проблеми підприємництва в світовій економічній теорії;

· обґрунтувати можливість практичного застосування висновків представників української економічної думки другої половини ХІХ – початку ХХ ст. щодо розвитку підприємництва в господарській практиці сучасної України.

Об’єктом дослідження є розвиток ринкового господарства в Україні в другій половині ХІХ на початку ХХ ст., зокрема процес формування підприємницьких відносин, його закономірностей та особливостей, а також праці представників української економічної думки, в яких знайшли відображення зазначені процеси.

Предметом дослідження є відображення концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці пореформеного періоду.

Методи дослідження: загальнонаукові та спеціальні методи пізнання.

У процесі наукового дослідження дисертант виходила з методологічних засад цивілізаційної парадигми, які дозволяють дослідити проблему підприємництва через вивчення його генезису, сутності та структури, врахувати вплив на становлення та розвиток підприємництва інституціональних чинників (національних, правових, ментальних, культурних та інших).

У ході дисертаційного дослідження автор використовує системний підхід як загальнонаукову методологічну концепцію.

При розробці проблеми підприємництва використовувався також метод компаративістики, що дозволив співставити розвиток вітчизняного підприємництва та його відображення у вітчизняних наукових джерелах з його аналізом у світовій економічній теорії.

Крім того, в дисертаційному дослідженні використовувався історико-генетичний підхід, що дозволив розкрити становлення підприємництва як соціо-економічного феномену, його основні етапи, особливості розвитку в українській економічній думці пореформеного періоду та дослідити генезис поняття „підприємництво”.

Інформаційною базою дослідження стали статистичні дані, наукові праці сучасних українських та зарубіжних учених з проблеми підприємництва, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження отримано наукові результати, які розкривають особистий внесок здобувача у розробку проблеми і конкретизують наукову новизну роботи, зокрема:

вперше:

· проблема формування концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. стала предметом цілісного самостійного дослідження;

· розкрито природу підприємництва як персоніфікованого явища, визначено національно-етнічні, станові особливості формування вітчизняного класу підприємців, показано роль і місце іноземних підприємців у національному промисловому виробництві й дано оцінку цього явища в українській економічній думці;

· на основі порівняльного аналізу наукових розробок проблеми підприємництва у світовій та національній економічній думці розкрито значний внесок вітчизняних вчених-економістів у дослідження проблеми підприємництва пореформеного періоду, зокрема показана роль підприємця у виробництві та можливості реалізації його управлінських здібностей, практична участь українських дослідників у розробці фабричного та антимонопольного законодавства, робочого договору та ін.;

удосконалено:

· розуміння особливостей становлення вітчизняного підприємництва у пореформений період та відображення цих процесів в українській економічній літературі, зокрема більш пізній вступ на шлях капіталістичного розвитку, недостатній рівень первісного нагромадження капіталу, залежність підприємництва від державної політики та іноземного інвестування, існування представницьких організацій підприємців тощо;

· поняття організаційних форм підприємництва, зокрема одноосібних та багатоосібних підприємств, а також акціонерних товариств, повних товариств, товариств на вірі тощо;

· бачення ролі держави як важливого чинника впливу на розвиток підприємницьких відносин шляхом законодавчого забезпечення їх функціонування, протекціоністської політики, цінового, антимонопольного та фабричного регулювання тощо;

отримали подальший розвиток:

· розуміння важливості ролі національного прошарку підприємців у благодійницькій діяльності, зокрема просвітництві та меценатстві;

· положення про необхідність створення відповідного інституційного середовища для розвитку підприємництва (організаційно-законодавче забезпечення, цінова, податкова політика тощо.)

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати та основні положення дисертації розкривають малодосліджені питання становлення та розвитку вітчизняного підприємництва. Основні теоретичні й практичні висновки, викладені в дисертаційному дослідженні, можуть слугувати основою для подальших наукових досліджень історико-економічної спадщини українських вчених-економістів з зазначеної проблематики. Наукові результати дисертаційного дослідження використовуються при розробці та викладанні студентам ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” лекційних курсів та проведенні семінарських занять з дисципліни „Історія економіки та економічної думки”, зокрема у висвітленні питань особливостей розвитку ринкового господарства та основних напрямків економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.), а також при викладанні студентам лекційних курсів з дисципліни „Історія економіки та економічної думки України” (Довідка ДВНЗ „КНЕУ імені Вадима Гетьмана” від 03.10. 2007).

Отримані наукові рекомендації дисертанта щодо удосконалення організаційних підприємницьких форм, соціально-економічної діяльності підприємців, питань державного регулювання підприємницької діяльності, зокрема законодавчого забезпечення останньої, проблем митної, цінової політики, антимонопольного регулювання прийняті до використання і впровадження в діяльності АТ „Українська фінансова група” (Довідка № 880-10/1 від 02.10. 2007).

Положення дисертаційної роботи щодо удосконалення організаційних форм підприємництва, ролі держави у розвитку національного підприємництва використані у нормативній та практичній діяльності Українського союзу промисловців і підприємців (Довідка № від 25.12. 2007).

Особистий внесок пошукача. Всі відображені в дисертації висновки і положення наукової новизни отримані дисертантом самостійно та відповідно відображені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки проведеного дослідження апробовані на методичних та методологічних семінарах кафедри історії економічних вчень та економічної історії ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, а також на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (23 – 24 лютого 2006 р., м. Тернопіль); Сьома Міжнародна наукова конференція студентів і молодих вчених „Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі” (19 – 21 травня 2006 р., м. Донецьк); ІХ Міжнародна науково-практична конференція „Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти” (30 травня 2006 р., м. Київ); Науково-методична конференція „Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку” (6 – 8 лютого 2007 р., м. Київ).

Публікації. За підсумками дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,87 др. аркуші, з них – 4 у фахових виданнях, 4 – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 204 найменувань і містить 165 сторінок комп’ютерного тексту, 4 додатки на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, що обумовлена її науково-теоретичним і практичним значенням та недостатньою розробленістю в сучасній економічній літературі. Сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет та методологічні засади дослідження. Розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, наведено дані про апробацію та обсяг авторських публікацій результатів дослідження.

У розділі 1 „Теоретико-методологічні засади та стан дослідження проблеми підприємництва в сучасній історико-економічній літературі” автором обґрунтовано необхідність застосування нових методологічних підходів, що полягають у використанні системного підходу та цивілізаційної парадигми і дають можливість всебічно, ґрунтовно розкрити проблему формування концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці.

У дисертації показано посилення інтересу наукової громади до теми підприємництва, визначено стан вивчення проблеми підприємництва в сучасній світовій та українській економічній думці.

Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми підприємництва знайшли своє відображення у працях таких відомих західних економістів як Р. Кантільйон, А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, Ж.-Б. Сей, А. Маршалл, М. Вебер, В. Зомбарт, Й. Шумпетер, Ф. Хайєк, П. Ф. Друкер, М. Алле, Л. Мізес та інші.

Питанням історико-економічного аналізу підприємництва присвячено наукові праці українських дослідників В. Базилевича, О. Бєляєва, В. Бодрова, З. Варналія, О. Вербової, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Злупка, А. Кредісова, В. Кредісова, Г. Климка, П. Леоненка, Е. Лортікяна, С. Мочерного, В. Савчука, О. Сайкевича, В. Сизоненка, Н. Супрун, Т. Сьомкіної, А. Чухна, В. Фещенко та інших.

Підготовлені монографії, наукові статті, підручники та інша наукова література, з одного боку, стають значним підґрунтям для подальшого наукового пошуку в цій сфері, а з іншого – дають можливість дослідити становлення нового, незаідеологізованого, об’єктивного етапу в вивченні підприємництва.

Так, становлення підприємництва у відображенні українських економістів пореформеного періоду розкрито у працях сучасного дослідника Е. Лортікяна. Сучасне бачення сутності підприємництва та історичний екскурс його відображення в світовій економічній літературі розкрито в науковому доробку В. Сизоненка.

На матеріалах торгово-промислової статистики ХІХ століття здійснила ґрунтовний аналіз історії підприємництва Т. Лазанська. Автор розглянула індустріальний розвиток України та процес формування торгово-промислової буржуазії, проаналізувала форми державного втручання в економіку, господарську діяльність представників вітчизняного класу підприємців.

Історико-економічний аспект генезису ринкового господарства, в тому числі підприємницьких відносин в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ століття розкрито у монографії української дослідниці В. Фещенко. Питання активного державного контролю за господарською діяльністю економічних суб’єктів знайшло ґрунтовне висвітлення у працях О. Сайкевича. Він дослідив проблему формування поглядів вітчизняних економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. щодо державного регулювання економіки, визначив об’єктивні передумови та особливості державного регулювання вітчизняної економіки, основні джерела фінансування заходів державного регулювання, форми та методи державного регулювання. У роботі української дослідниці Н. Супрун знайшли відображення передумови виникнення та поширення акціонерного підприємництва в українській економіці, розкрито проблеми концентрації виробництва і капіталу, розвитку акціонерного законодавства, зміни державою відсотка по банківських вкладах, впливу іноземного капіталу на розвиток ринкових відносин у зазначений період. Подібні питання, але на західноукраїнських землях у міжвоєнний період розглянула О. Вербова, простеживши досвід організації національного приватного підприємництва, динаміку його зростання, роль та значення українського приватного підприємництва в українізації західноукраїнських міст. Проблему державного регулювання підприємницької діяльності у висвітленні М. Бунге, І. Вернадського, М. Туган-Барановського відображено у розробках сучасного вченого А. Кредісова. Процес становлення ринкових відносин в цілому та підприємництва зокрема, методологічні аспекти історії вітчизняної економічної думки у своїх дослідженнях розкрив український дослідник П. Леоненко.

Проте залишається чимало дискусійних проблем, що потребують розширення і поглиблення наукового пошуку.

У розділі 2 „Проблеми становлення і розвитку підприємництва у працях українських економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст.” розкрито передумови виникнення та формування підприємницьких відносин в Україні у пореформений період, визначено закономірності та особливості розвитку національного підприємництва, досліджено сутність та функції підприємця як вирішального суб’єкта виробництва у відображенні українських дослідників, проаналізовані організаційні форми підприємств, що розглядалися у вітчизняній економічній літературі.

Зазначається, що реформа 1861 року, скасувавши кріпосне право, відкрила дорогу новим суспільно-економічним відносинам, створила передумови для перетворення їх у панівні, дала поштовх до розвитку демократичних засад в суспільстві та сприяла розвиткові підприємницької діяльності.

Особливістю українського підприємництва став тісний зв’язок підприємництва з державною казною та активний регулюючий вплив держави на його функціонування. Специфікою становлення підприємництва в Російській імперії було те, що підприємництво започатковувалося як казенне, державне, оскільки в країні відбулося первісне нагромадження капіталу не в достатній кількості, в економіці відчувалася недостатність великих приватних капіталів, через що уряд мав залучати іноземні капітали, що стало ще однією особливістю в становленні вітчизняного підприємництва.

Іноземний капітал зосереджувався переважно у базових галузях української промисловості, які мали найвищу норму прибутку металургії, вугільній, машинобудівній тощо.

Іноземні капітали почали досить активно вкладатися в економіку України та Росії на межі ХІХ і ХХ століть, що пов’язують з діяльністю міністра фінансів С. Ю. Вітте, який домігся зняття всіляких перешкод для іноземних інвестицій.

У цілому в науковій літературі досліджуваного періоду підтримувалася політика залучення іноземного капіталу у вітчизняну промисловість. Цю позицію обстоювали П. Мігулін, А. Ісаєв, П. Фомін, вони вважали, що залучення іноземних інвестицій зумовлювалося техніко-економічним та господарським відставанням Російської імперії порівняно з розвинутими країнами Західної Європи.

Українські економісти В. Желєзнов та І. Янжул досліджували як позитивні, так і негативні прояви політики залучення іноземних інвестицій у національну промисловість. Інші дослідники сприйняли залучення іноземних інвестицій у власну економіку як реальний факт та намагалися різнобічно його дослідити. Така позиція була притаманна М. Соболєву, П. Струве, М. Туган-Барановському.

У свою чергу вітчизняний вчений А. Антонович, навпаки, не визнавав жодних позитивних моментів у державній політиці залучення іноземних інвестицій. Він вбачав у ній лише негативні наслідки щодо вітчизняної промисловості, наголошував на тому, що діяльність промислових підприємств під впливом іноземного капіталу не розвивається, а навпаки лише руйнується.

Формування ринкових відносин у країні сприяло кількісному збільшенню класу підприємців, до підприємницької діяльності залучалися представники різних соціальних прошарків суспільства. Основними групами підприємців стали вихідці з таких соціальних станів як поміщики, купці, багаті селяни, ремісники, дрібні торговці тощо.

У 60 – 70-х роках ХІХ ст. українські підприємці почали утворювати представницькі та громадські організації підприємців для захисту своїх інтересів. Ці організації були органами, де підприємці обговорювали свої проблеми та потреби, з якими зверталися до уряду. В період становлення монополістичного капіталізму для отримання надприбутків представники великого капіталу здійснювали вплив на економічну політику держави. Уряд підтримував переважно великий капітал, посилюючи монополістичні тенденції. При цьому стримувався розвиток дрібного та середнього підприємництва.

Показано, що представники української економічної думки (А. Антонович, К. Воблий, В. Желєзнов, М. Туган-Барановський, Д. Піхно) розглядали проблему становлення та розвитку підприємницьких відносин багатоаспектно та різнопланово, але спільним у їх дослідженнях було використання системного підходу до аналізу проблеми. Вітчизняні вчені намагалися здійснити мікро- та макроаналіз ринкових зв’язків, прослідкувати їх динаміку, вивчали їх вплив на суспільно-економічні процеси, при цьому залучаючи до аналізу поряд з економічними чинники неекономічного характеру (правові, морально-етичні, психологічні, історичні тощо).

Здійснено дослідження наукової спадщини українських дослідників другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст. У своїх працях вчені-економісти проводили ґрунтовний аналіз проблем підприємництва. Так, вони визначили суть, природу, функції підприємства як економічної організації (К. Воблий, В. Вольф, М. Туган-Барановський, М. Цитович), здійснили класифікацію підприємств за видами, розглядали їх з технічної та господарської точки зору, давали детальну характеристику одноосібним та багатоосібним підприємствам (А. Антонович, К. Воблий, М. Туган-Барановський), значну увагу приділили акціонерним товариствам як найбільш розповсюдженій та найперспективнішій формі колективних підприємств (М. Бунге, П. Струве, М. Соболєв, І. Тарасов).

У дисертаційній роботі розкрито інтерес вітчизняних вчених А. Антоновича, В. Желєзнова, А. Камінки, М. Цитовича та інших до підприємця як до вирішального суб’єкта виробництва, а також досліджується питання ролі та значення підприємця у виробництві, формуванні підприємницького прибутку, можливості реалізації управлінських здібностей підприємця тощо.

У розділі 3 „Роль держави у розвитку вітчизняного підприємництва у відображенні українських економістів пореформеного періоду” проаналізовано найбільш важливі напрямки державного регулювання розвитку підприємництва, зокрема, правове забезпечення функціонування підприємництва, протекціоністську політику держави, політику антимонопольного регулювання у відображенні українських економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Показано, що підприємництво може повноцінно розвиватися лише за умови існування певного правового середовища. Вітчизняна нормативно-законодавча база другої половини ХІХ – початку ХХ ст. мала риси державного піклування про промисловість і торгівлю. Представники української економічної думки пореформеного періоду звертали увагу на проблеми законодавчого забезпечення підприємницької діяльності, аналізували питання фабричного законодавства, робочого договору, ролі профспілок у захисті прав робітників тощо.

Так, завдяки теоретичній та практичній діяльності М. Бунге відбувалося становлення фабричного законодавства у системі соціально-економічних відносин між підприємцями та найманими робітниками. Аналіз вітчизняного фабричного законодавства в Російській імперії було здійснено В. Желєзновим, М. Соболєвим, І. Янжулом. Високо оцінювали робітничі організації М. Туган-Барановський і В. Желєзнов. Аналізуючи діяльність профспілок, український вчений К. Воблий вказував на їх визначальну роль у справі відстоювання інтересів трудящих. У роботі акцентується увага на участі представників української економічної думки пореформеного періоду, зокрема М. Бунге, І. Тарасова та інших, в науковій розробці та практичному втіленні вітчизняного законодавства щодо регулювання підприємництва.

Підкреслюється, що значний вплив на процеси формування підприємницьких відносин у вітчизняному суспільстві мала активна регулююча позиція держави, що проявилася у протекціоністській політиці, сприятливих митах, наданні субсидій тощо. Регулюючі дії держави спрямовувалися насамперед на користь великого капіталу, що було проявом державно-монополістичних тенденцій. Штучна підтримка держави позицій великого капіталу у провідних галузях промисловості Російської імперії, а значить й України, привела до завершення формування великих монопольних об’єднань на початку ХХ ст. Дослідження економічної літератури зазначеного періоду свідчить, що українські вчені-економісти високо оцінювали принципи вільної конкуренції, але поряд з цим вони звертали увагу на обмеженість ринкового саморегулювання і у своїх працях зазначали, що успішне функціонування народного господарства можливе лише за активної регулюючої позиції держави (М. Туган-Барановський, М. Бунге, М. Цитович, П. Мигулін та інші). Активна участь держави в регулюванні підприємницьких відносин розглядалася ними як характерна риса тогочасної вітчизняної економіки.

Виходячи з переваг та недоліків політики державного регулювання ринкових процесів та її майбутніх перспектив, П. Мігулін, В. Желєзнов, С. Булгаков, П. Фомін та інші проаналізували форми та методи державного впливу на економіку, зокрема митну політику держави. В їх розробках протекціоністська митна політика розглядалася як тимчасовий захід, що дає можливість усунути іноземну конкуренцію та збільшити прибутки. Але одночасно вони попереджали, що така політика є неоднозначною, тому що поряд з позитивними її проявами існує й ряд недоліків: така система захищає тільки деякі галузі вітчизняного виробництва, а всі решта несуть збитки, також в результаті проведення протекціоністської політики можна зустріти протидію від урядів інших держав, що негативно позначиться на власній економіці.

Погляди українських вчених щодо ролі й значення протекціонізму в зовнішній політиці суттєво відрізнялися: від виваженої критичної оцінки в теоретичних розробках професора І. Вернадського до активної підтримки такої політики у працях М. Бунге.

Українські вчені вбачали в митній політиці потужний інструмент впливу на стан національної економіки в цілому і розвиток підприємництва зокрема. Одночасно з цим вчені зауважували, що необхідно постійно узгоджувати митну політику з інтересами вітчизняних виробників та населення, з інтересами тих країн, з якими ведеться активна зовнішня торгівля тощо. Українські дослідники окресленого періоду не тільки теоретично вивчали проблему зовнішньоекономічної діяльності держави, але й брали активну участь у формуванні та здійсненні економічної та фінансової політики держави (М. Бунге, І. Вишнеградський, С. Вітте).

Особливе місце в розділі займає комплексний аналіз впливу монополістичних структур на економічне життя суспільства. Так, в Україні наприкінці ХІХ ст., у ході розвитку промислового капіталізму відбулися суттєві трансформації, що свідчили про поступове переростання його в монополістичну стадію. Із середини 90-х років ХІХ ст. монополістичні тенденції в розвитку економіки особливо посилилися. В результаті концентрації і централізації виробництва монополістичні об’єднання „Продвугілля”, „Продамет”, синдикат цукрозаводчиків та інші, спираючись на свою економічну силу, отримали можливість суттєво впливати на все економічне життя суспільства. Конкуренція стала недосконалою, змінювався процес ціноутворення, відбувалася трансформація всього ринкового господарства, виникала потреба в регулюванні економічних процесів.

Ці зміни досить широко обговорювалися в українській економічній літературі другої половини ХІХ – початку ХХ ст. На думку М. Туган-Барановського, В. Желєзнова та інших, монополії розглядалися в цілому як прогресивне явище, а негативні прояви їх діяльності, вважалося, можна усунути при активному державному впливові на діяльність монополій. У свою чергу М. Довнар-Запольський та Д. Піхно розглядали монопольні утворення досить критично, вважали їх діяльність антинародною за своєю суттю. Д. Піхно зазначав, що діяльність монополій неможливо усунути, але можна регулювати за допомогою акціонерного законодавства.

У роботі розкритo необхідність творчого використання наукових рекомендацій вітчизняних вчених-економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. для розбудови економічної системи сучасної України.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і дано нове вирішення наукової задачі, що виявляється у дослідженні формування концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. На основі проведеного дослідження автор дійшла наступних висновків:

1. Виявлено, що методологічні засади цивілізаційної парадигми та системного аналізу якнайкраще дозволяють розкрити суть, природу та структуру вітчизняного підприємництва, його становлення та розвиток. Застосування історико-генетичного методу розкриває проблему дослідження в динаміці, дозволяє простежити її спадковість та поступальний розвиток.

2. У результаті проведеного дисертаційного дослідження здобувачем доведено, що для періоду другої половини ХІХ – початку ХХ століття характерним стали швидке зростання економіки та суттєві зміни в її структурі. Скасування кріпосного права сприяло кількісному збільшенню класу підприємців, до підприємництва залучалися представники різних соціальних верств суспільства. В ході дослідження автор здійснила аналіз проблеми становлення та розвитку прошарку підприємців в Україні у пореформений період, розкрила їх станові та національні особливості, вивчила культурно-просвітницьку діяльність. Головними групами підприємців стали вихідці з таких класів суспільства як поміщики, купці, багаті селяни та інші.

3. Спираючись на дослідження наукового доробку українських вчених-економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст., визначено сутність підприємництва як економічної категорії та його характерні риси. Підприємництво розглядається як персоніфіковане явище, тісно пов’язане з діяльністю конкретної людини, ініціативна, самостійна, інноваційна, систематична діяльність якої направлена на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг і здійснюється на власний ризик, під особисту майнову відповідальність з метою отримання підприємницького доходу.

4. У дисертації показано, що значну увагу українські вчені-економісти (А. Антонович, В. Вольф, К. Воблий, В. Желєзнов, М. Туган-Барановський, І. Тарасов, М. Цитович) приділяли суті та функціям підприємства як економічної організації, здійснили класифікацію підприємств, зокрема акціонерних товариств та монопольних утворень. У роботі розкрито найбільш суттєві з підприємницьких організаційних форм, зокрема одноосібні та багатоосібні підприємства; у свою чергу серед багатоосібних проаналізовано повні товариства, товариства на вірі та акціонерні товариства.

5. Обґрунтовано положення, що становлення та розвиток підприємництва на теренах України мали ряд особливостей, зокрема пізній час вступу країни на шлях ринкового розвитку, недостатній рівень первісного нагромадження капіталу, активний вплив держави на функціонування підприємництва, значна роль іноземного капіталу.

6. Проведене дослідження наукового доробку українських економістів показало, що у працях вітчизняних дослідників розкрито роль підприємця у виробництві, розглянуто процес формування підприємницького прибутку, можливостей реалізації управлінських здібностей підприємця як вирішального суб’єкта виробництва та інше.

7. У дисертаційній роботі розкрито значення правового регулювання підприємництва як головної передумови його становлення та успішного функціонування. Особливо важливою, на думку автора, є практична участь представників української економічної думки, зокрема М. Бунге, І. Тарасова та інших, в теоретичній розробці та впровадженні вітчизняного законодавства щодо регулювання підприємницької діяльності. Показано значний внесок представників вітчизняної економічної думки у розробку проблеми фабричного законодавства, робочого договору, захисту прав робітників, тривалості робочого дня, мінімальної погодинної оплати праці, охорони праці, ролі профспілок у відстоюванні інтересів найманих працівників та інше.

8. Дисертантом зроблено висновок про те, що українські економісти (І. Вернадський, І. Гольдштейн, І. Дашковський, П. Фомін, І. Янжул) активно долучалися до вивчення проблем впливу протекціонізму, митної політики уряду на розвиток підприємництва. Українські дослідники розробляли пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування економіки, дослідили національні закономірності та особливості ринкової моделі економіки, значну увагу приділили ролі економічної політики держави в житті країни.

9. Показано, що одним з важливих питань функціонування підприємництва в 80 – 90 рр. ХІХ ст. була проблема концентрації та монополізації економіки, виникнення монополістичних тенденцій у ринковій економіці. У працях українських економістів зазначеного періоду детально класифіковано підприємницькі об’єднання, що дає змогу сучасним науковцям краще розуміти суть тогочасних монополістичних проявів. Однак, науковий аналіз економічної літератури показав, що розробкам українських економістів подекуди властивий дещо схематичний підхід та спрощеність у розумінні деяких аспектів проблеми. Це пояснюється тим, що вчені-економісти вивчали явища, що тільки-но почали розвиватися. Заслугою вчених, на нашу думку, є те, що вони помітили, поставили проблему і намагалися, спираючись на тогочасний рівень розвитку економічної науки, її вирішити.

10. Виявлено, що за сучасних умов побудови в Україні економіки ринкового типу проблема підприємницької діяльності є досить актуальною, тому що саме підприємництво створює сприятливі умови для становлення та розвитку економіки на ринкових засадах. Тому сьогодні при розробці національної моделі ринкової економіки важливе врахування історичного досвіду України пореформеного періоду, коли перед суспільством стояли подібні питання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Кудласевич О. М. Вплив наукових розробок М. І. Туган-Барановського на становлення теорії підприємництва Й. А. Шумпетера // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – Вип. 15. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 45 – 55 (0,63 друк. арк.)

2. Кудласевич О. М. Аналіз організаційних форм підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – Вип. 16. – К.: КНЕУ, 2006 – С. 113 – 122 (0,59 друк. арк.)

3. Кудласевич О. М. Становлення та розвиток класу підприємців в Україні: ретроспективний погляд та значення для сьогодення (друга половина ХІХ – початку ХХ ст.) // Стратегія економічного розвитку України: Зб. наук. праць. – Вип. 19. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 68 – 73, – (0,42 друк. арк.)

4. Кудласевич О. М. Українська економічна думка про митну політику держави (друга половина ХІХ ст.) // Зб. наук. праць. – Вип. 50. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2006. – С. 81 – 91 (0,65 друк. арк.)

В інших виданнях:

5. Кудласевич О. М. Проблеми становлення підприємництва в українській економічній літературі другої половини ХІХ століття // Економічний і соціальний розвиток в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: Зб. тез доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. – Тернопільський державний економічний університет, 23 – 24 лютого 2006 р. – Ч. 2. Тернопіль, 2006. – С. 400 – 402 (0,18 друк. арк.)

6. Кудласевич О. М. Ретроспективний аналіз національного підприємництва як підґрунття для його сучасного розвитку // Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку: Зб. матеріалів наук.-метод. конференції, 6 – 8 лютого 2007 р. – Ч. І. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 320 – 322 (0,1 друк. арк.)

7. Кудласевич О. М. Політика протекціонізму у висвітленні українських вчених другої половини ХІХ – початку ХХ ст. // Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти: Зб. матеріалів ІХ Міжнародної науково-практичної конференції, 30 травня 2006 р. – К.: УАЗТ, 2006. – С. 56 – 58 (0,15 друк. арк.)

8. Кудласевич О. М. Формування прошарку підприємців на Україні в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. // Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі: Матеріали сьомої Міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених. В 2-х частинах. – Ч. 1. Донецьк: ДРУК-ІНФО, 2006. – С. 181 – 183 (0,15 друк. арк.)

АНОТАЦІЯ

Кудласевич О. М. Формування концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки. – ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. – Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню ґенези підприємництва в наукових працях українських економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. У дисертаційній роботі досліджуються закономірності та особливості становлення та розвитку підприємництва в Україні, вплив законодавчого забезпечення на його еволюцію, сутність підприємництва у відображенні українських економістів.

У роботі розглянуто проблему організаційних форм підприємництва, значення підприємця як вирішального суб’єкта господарської системи, аналізуються різні форми впливу держави на розвиток підприємництва у висвітленні українських економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Ключові слова: історія української економічної думки, підприємництво, підприємець, організаційні форми підприємництва, економічна роль держави.

АННОТАЦИЯ

Кудласевич О. Н. Формирование концептуальных основ теории предпринимательства в украинской экономической мысли второй половины ХІХ – начала ХХ ст. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 – Экономическая теория и история экономической мысли. – ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана». – Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию становления концептуальных основ теории предпринимательства в научных работах украинских экономистов второй половины ХІХ – начала ХХ ст.

В роботе раскрыты общие тенденции развития экономической мысли предпринимательства в мировой и украинской научной литературе. Выяснена роль и значение вклада украинских ученых анализируемого периода в разработку проблемы предпринимательства.

В работе рассмотрены проблемы становления и развития предпринимательства, его организационные формы, значение предпринимателя как решающего субъекта хозяйственной системы. Анализируется влияние государства на развитие отечественного предпринимательства в украинской экономической литературе второй половины ХІХ – начала ХХ ст., в частности в работах М. Бунге, К. Воблого, В. Железнова, П. Мигулина, Д. Пихна, И. Тарасова, М. Туган-Барановского, М. Цитовича и других.

Значительное внимание в работе отведено анализу закономерностей и особенностей формирования предпринимательских отношений в Украине, раскрыта проблема становления класса предпринимателей, их сословные и национальные особенности, культурно-просветительская деятельность.

Показано, что становление и развитие предпринимательства в Украине во второй половине ХІХ – начала ХХ ст. имело ряд особенностей, в том числе: позднее вступление страны на путь рыночного развития, отсутствие первоначального накопления капитала, активное регулирующее влияние государства на функционирование предпринимательства, значительная роль иностранного капитала.

В диссертации показано, что большое внимание украинские ученые-экономисты второй половины ХІХ ст. уделяли сути и функциям предприятия, раскрыли его природу. В процессе исследования раскрыта сущность наиболее важных из предпринимательских организационных форм, в частности единоличные и коллективные предприятия, в свою очередь среди коллективных проанализированы полные товарищества, товарищества на вере и акционерные товарищества, а также дана классификация монопольных образований.

Проведенное исследование работ украинских экономистов (А. Антоновича, И. Вернадского, К. Воблого, В. Железнова, П. Мигулина, М. Соболева, М. Туган-Барановского, Д. Пихна, А. Каминки, И. Янжула и других) показало, что отечественные ученые раскрыли роль предпринимателя в производстве, процесс формирования предпринимательской прибыли, возможности реализации управленческих способностей предпринимателя как решающего субъекта производства и т. д.

В работе раскрыта роль государства в развитии отечественного предпринимательства и отражение данного вопроса в украинской научной литературе. Автором осуществлена попытка анализа правового регулирования предпринимательства как основной предпосылки его становления и успешного функционирования. Раскрыт вклад представителей отечественной экономической мысли в разработку проблемы фабричного законодательства, рабочего договора, защиты прав рабочих, длительности рабочего дня, минимальной почасовой оплаты труда, охраны труда, роли профсоюзов в отстаивании интересов наемных работников.

В ходе исследования установлено, что ученые-экономисты глубоко анализировали проблемы влияния протекционизма, таможенной политики правительства на развитие предпринимательства. Украинские исследователи разрабатывали предложения по повышению эффективности функционирования экономики, исследовали национальные закономерности и особенности рыночной модели экономики, значительное внимание уделяли роли