Міністерство освіти і науки України

Ужгородський національний університет

Корсак Роман Володимирович

УДК 94 (477)*94(439.22)

Українсько-чеське

міждержавне співробітництво

в 1991–2005 рр.

07.00.02 – всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Ужгород – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі країнознавства і міжнародних відносин Закарпатського державного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Вовканич Іван Іванович,

Закарпатський державний університет,

завідувач кафедри країнознавства та міжнародного туризму

декан факультету міжнародних відносин

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор

Віднянський Степан Васильович,

Інститут історії України НАН України,

завідувач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин;

кандидат історичних наук, доцент

Шніцер Ігор Омелянович,

Ужгородський національний університет МОН України,

доцент кафедри нової і новітньої історії та історіографії

Захист відбудеться “19” березня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.61.051.04 Ужгородського національного університету за адресою:

м. Ужгород, вул. Університетська, 14, ауд.410.

З дисертацією можна ознайомитись в Науковій бібліотеці Ужгородського національнеого університету за адресою: м. Ужгород, вул.Капітульна, 6.

Автореферат розісланий ”18” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Токар М.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Прямі українсько-чеські міждержавні відносини бу-ли започат-ковані лише з утворенням незалежних України і Чеської Республіки. Про-тягом 50–80-х рр. ХХ ст. вони були епізодичними та мали ще й виражену ко-муністичну ідеологічну спрямо-ваність.

Вивчення міждержавного співробітництва України і Чехії є актуальним з огля-ду на те, що обидві держави здобули свою незалежність лише на початку 90-х рр. ХХ ст. Вивчення українсько-чеського співробітництва дає можливість ви-світлити процеси встановлення дип-ломатичних відносин між країнами, про-ана-лізувати перебіг становлення і розвитку співро-бітництва двох країн у полі-тич-ній, економічній, соціальній і культурній сферах, у системі загально-євро-пей-ських міждержавних відносин та в міжнародних організаціях.

Дослідження проблеми трансформації українсько-чеського міждержав-но-го співробіт-ництва важливе як з наукової, так і практичної точки зору, бо дає мож-ливість реально оціни-ти його рівень, виявити недоліки і прорахунки та мож-ливості його подальшого розгортання. Конкретно-історичний, комплексний ана-ліз співробітництва двох країн та формування стій-ких міждержавних зв’яз-ків у цілісну систему ринкового економічного і міждержавного демо-кратичного парт-нерства є важливим і з науково-теоретичного погляду, бо розкриває загаль-ні тенденції співробітництва та уточнює методи дослідження відносин постра-дян-ських країн з постсоціалістичними.

Українсько-чеське міждержавне співробітництво ще не було предметом спе--ціальних наукових досліджень. Нечисленні публікації надто загального чи вузь--кого характеру не розкривають перебігу складання і розвитку українсько-чесь--кого міждержавного співробіт-ництва. Оскільки рівень демократизації сус-піль--но-політичного життя і розвитку ринкової економіки є підгрунтям для ре-фор--мування всіх сфер життя країни, то в центрі дисертаційно-го дослідження опи--нились проблеми торговельно-економічного і політичного співробітниц-тва двох країн.

Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертаційного дослі-джен-ня є вивчення процесів становлення і розвитку українсько-чеського міжна-род-ного співробітництва в 1991-2005 рр., дослідження характеру і змісту взає-мо-дії країн-партнерів в політичній, економічній і культурній сферах та між-народних організаціях.

Поставлена мета реалізується через вирішення таких загальних і конк-рет-них дослід-ницьких завдань:* 

окреслення основної договірно-правової базі українсько-чеського між-дер-жавного співробітництва;* 

виділення основних етапів розвитку українсько-чеського міждержавного спів-робіт-ництва на рубежі ХХ–ХХІ ст.;* 

розкриття змісту і характеру українсько-чеської співпраці в умовах розпаду ЧСФР;* 

визначення основних напрямків співробітництва державних органів вла-ди двох країн;* 

вивчення стану українсько-чеського міждержавного співробітництва напе-редодні вступу Чехії до НАТО та Євросоюзу;* 

характеристику українсько-чеського співробітництва в умовах членства Чехії в НАТО і Євросоюзі;* 

виділення причин українсько-чеських суперечностей та окреслення мож---ливих шля-хів їх подолання і вироблення конкретних пропозицій щодо поліп-шення двостороннього міждержавного співробітництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами.

Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукової проблематики ка-фед-ри країнознавства та міжнародного туризму Закарпатського державного уні-верситету “Країни Центральної і Південно-Східної Європи в період пост-соціалістичної трансформації кінця ХХ – поч. ХХІ ст. (державний реєстрацій-ний № 010V002851). Воно відображає напрямки науково-дослідної роботи ка-фед-ри, пов’язаної з вивченням історії міждержавних відносин в Центрально-Схід-ній Європі кін. ХХ – поч. ХХІ ст. Дисертаційна робота розглядається як один з напрямів підготовки спеціалістів з чехознавства в межах ЗДУ.

Об’єктом дослідження є українсько-чеське міждержавне співробітни-цт-во 1991-2005 рр. Зокрема досліджується співробітництво у тих сферах діяль-но-сті, котрі відіграли роль каталізатора міждержавного співробітництва двох країн.

Предметом наукового дослідження є співробітництво України і ЧР в по-лі--тичній, торговельно-економічній і культурній сферах. При цьому харак-те-ри-зу-ється вся договірно-правова база та характер і зміст співробітництва двох кра-їн.

Хронологічні рамки роботи – 1991–2005 рр. Такі хронологічні рамки зу-мов-лені необхідністю дати цілісний аналіз становлення, розвитку, стану і пер-спек-тив українсько-чеського міждержавного співробітництва. Нижня межа вка-за-ного періоду продиктована тим, що з проведенням грудневого 1991 р. рефе-рен-думу про незалежність, наша держава розпочала розбудову самостійних між-державних відносин. Верхня межа хронологічних рамок роботи продик-то-ва-на тим, що після вступу Чехії до Євросоюзу українсько-чеське міждержавне співробітництво почало набирати нових рис, які достатньо повно проявились вже у 2005 р.

Методи дослідження. При написанні дисертаційної роботи автор керу-вав-ся ідейно-теоретичними засадами позитивістської історіографії. Такий під-хід дав можливість уникнути суб’єктивних тверджень та висновків. Багато-пла-но-вість досліджуваної теми спричинила необхідність поєднання інстру-мен-тарію історії і теорії міжнародних відносин, країнознав-ства, економіки, по-літо-ло-гії, правознавства, геополітики. Розкриття теми стало можливим завдяки ви-ко-ристанню загальнонаукових методів пізнання: аналізу, синтезу, системності, уза-гальнення, конкретності, історизму та діалектичного методу. В історичних дис-циплінах діалектичний метод найкраще реалізується через принцип істо-ризму. Саме тому в дисертації віддано перевагу історичним методам дослі-джен-ня: історико-генетичному, історико-порів-няльному, історико-синте-тич-но-му, історико-діахронному, емпіричного аналізу та ін.

При вирішенні головної мети дисертаційного дослідження загаль-но-на-у-ко-ві методи поєднано з методом аналізу документів та методом кількісного ана-лізу. Їх поєднання з історичними методами забезпечило конкретно-історичний ана-ліз становлення, стану і перспектив українсько-чеського міждержавного спів-робітництва на рубежі ХХ–ХХІ ст. Сказане свідчить, що в дисертації пере-ва-жають проблемно-хронологічні методи дослі-дження.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що:* 

з погляду історизму, об’єктивності та повноти висвітлення проблеми ук-раїнсько-чеського міждержавного співробітництва 1991–2005 рр. воно є одним із перших в сучасній українській і чеській історіографії;* 

в дослідженні дано аналіз процесів становлення міждержавних україн-сь-ко-чеських взаємовідносин в умовах падіння тоталітарних комуністичних ре-жимів та розпаду СРСР і ЧСФР;* 

в дисертації розкрито характер і зміст трансформаційних перетворень в Ук-раїні і ЧСФР та їх визначальний вплив на темпи, хід і характер українсько-чеського співробітниц-тва;* 

в роботі розкрито механізми координації дій, розробки і прийняття рі-шень державни-ми чинниками обох країн, які визначали напрямки і зміст між-дер-жавного співробітництва;* 

дослідження дає систему нових розширених знань про зміст, характер і гли-бину українсько-чеського співробітництва, підтверджує прямий зв’язок між зміс-том політичних і економічних реформ в кожній з країн і рівнем співпраці країн-партнерів;* 

в дисертації засвідчується залежність розгортання і піднесення чи спо-віль-нення і стагнацію співробітництва країн-партнерів від якості і рівня про-фе-сій-ної діяльності держав-них органів влади всіх рівнів.

Теоретичне і практичне значення дисертаційного дослідження. Резуль-тати дослідження та методологічні підходи, апробовані в роботі, дали під-стави зробити окремі висновки і рекомендації практичного характеру:* 

методи і методики та результати дослідження можуть бути використані при вив-ченні міждержавного співробітництва між пострадянськими і пост-соціа-ліс-тичними країнами;* 

врахувати допущені прорахунки в українсько-чеському співробітництві та рекомен-дувати державним чинникам України використати найбільш ефективні приклади чеських політичних і економічних реформ для подальшого реформування політико-економічної сис-теми країни;* 

матеріали дисертації можуть бути використані при написанні уза-галь-ню-ючих праць з новітньої історії, міжнародних відносин, історії України і Че-хії, під-ручників, посібників, навчальних програм, розробки навчальних вузів-сь-ких курсів і спецкурсів, при написанні магістерських, дипломних і курсових ро-біт і т. ін.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного до-слідження опубліковані в шістьох індивідуальних статтях у фахових ви-даннях, що відповідають вимогам ВАК України та в індивідуальній монографії. Крім того, результати дослідження оприлюднено на трьох науково-теоретичних кон-ференціях: 1. Міжнародна конференція ”Актуальні питання історії, політо-ло-гії та міжнародних відносин” (Ужгород, 2004); 2. Міжнародна конференція ”Ук-раїна – ЄС: досвід центрально-європейських країн щодо інтеграційних про-цесів” (Ужгород, 2005); 3. Міжнародна конфе-ренція ”Ціна свободи і неза-лежності: трансформація політичних систем у країнах Централь-ної і Південно-Східної Європи” (Ужгород, 2006).

Структура дисертації та її обсяг визначені метою і завданнями до-слі-джен-ня. Дисертаційне дослідження побудоване за проблемно-хронологічним прин-ципом і складається з вступу, п,яти розділів, висновків, списку вико-ристаних джерел і літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації 250 сторінок, в тому числі список використаних джерел і літератури 47 сторінок (548 най-менувань) та додатків – 7 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання, об’єкт і пред-мет, методи, наукову новизну одержаних результатів, окреслено хро-нологічні рамки, прак-тичне значення, названо форми апробації результатів ди-сертаційного дослідження.

У першому розділі – ”Джерела та історіографія” проаналізовано дже-рель-ну базу роботи, розглянуто питання становлення, розвитку і нинішнього ста-ну українсько-чеського міждержавного співробітництва кінця ХХ – початку ХХІ ст. в українській, російській та чеській історіографіях.

Основу дисертаційного дослідження склали архівні матеріали, опуб-лі-ковані докумен-ти, праці українських і чеських дослідників та українська і чеська періодика.

Дисертантом використано документи чотирьох архівів: Управління дер-жав-ного архіву Міністерства закордонних справ України (м. Київ), Поточного ар-хіву Посольства України в Чеській Республіці (м. Прага), Поточного архіву Тор-говельно-економічної місії України у складі Посольства України в Чеській Рес-публіці (м. Прага), Поточного архіву Парламенту та Міністерства закор-донних справ Чеської Республіки (м. Прага).

З архівних матеріалів Управління державного архіву Міністерства закор-дон-них справ України нами використано 26 одиниць зберігання: виступи Міні-стра закордонних справ України А. М. Зленка, матеріали політичних аналізів та нарад по країнах, записки бесід і щоденники Міністрів закордонних справ, звіти про роботу МЗС України, інформації про політичну ситуацію і економічне становище ЧР і т. ін.

Дисертантом також використано 28 справ поточного архіву Посольства Ук-ра-їни в ЧР за 1991–2006 рр. З них в дослідженні використано тексти україн-сько-чеських договорів, угод, протоколів, конвенцій, якими регулювалось співробітництво Міністерств закордонних справ та внутрішніх справ двох країн, торговельно-економічне і науково-технічне співробіт-ництво. Крім того, в названому поточному архіві зберігається чимало щоквартальних і річних звітів та інформацій про зустрічі глав урядів, міністрів, делегацій обох країн. Окрему групу складають матеріали до щорічних звітів про роботу посольства.

Дисертантом також використано 86 справ поточного архіву Торговельно-еко-номічної місії України у складі Посольства України в ЧР. З них важливістю ви-діля-ються Конвенція про уникнення подвійного оподаткування і попере-дження податкових ухилень, міжурядові угоди про торговельно-економічні зв’яз-ки і науково-технічне співробітництво та взаємний захист інвестицій. На-сиченістю фактичним матеріалом характеризуються протоколи засідань українсько-чеської Комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.

В поточному архіві торговельно-економічної місії України у складі По-соль-ства України в ЧР зосереджено кілька аналізів стану внутрішнього ринку Че-хії та аналізу можли-востей нарощування обсягів експорту українських това-рів до ЧР.

Крім архівних джерел, дисертантом використано 48 найменувань опуб-лі-ко-ваних доку-ментів. Вони згруповані за мовним принципом в україномовні та чесь-комовні. З україномовних опублікованих документів використано різні ак-ти, декларації, закони, угоди, постанови Верховної Ради України. У них висвіт-лю-ються різні аспекти економічного і політичного життя України та її спів-робіт-ництва з Чехією. Дисертантом також використано збірник документів ”Зі-брання чинних міжнародних договорів України”, в якому вміщено тексти ряду українсько-чеських договорів. Матеріали парламентських слухань 2002 р. ”Про взаємовідносини та співробітництво України з Європейським Союзом” та ”Про вза-ємовідносини та співробіт-ництво України з НАТО” розкривають характер, зміст і перспективи реалізації євроінтегра-ційних прагнень України. Євро-інте-гра-ційні прагнення України підтримуються ЧР. Це підтверджує і документ під-го-товлений чеськими експертами ”Елементи стратегії” ЄС щодо України”, що був опублікований у 4 випуску ”Інституційні реформи в ЄС” за 2003 р. Доку-мент дає рекомендації ЄС щодо необхідності прийняття України до Євросоюзу і НАТО.

У чеськомовних опублікованих джерелах піднімаються різні аспекти по-літичного, господарського і культурного життя Чехії, її відносин з країнами світу, в тому числі з Украї-ною. З низки цих документів у дисертації викори-стано концепції закордонної політики ЧР за різні роки, що публікувались на сторінках ”Mezinarodni politika” та окремими виданнями.

На особливу увагу заслуговують статистичні збірники України і Чехії, в яких оприлюднено статистичні дані обох країн про рівень їх торговельно-еко-номічного співробітниц-тва та співвідношення експорту-імпорту в українсько-чеській торгівлі. З вітчизняних вико-ристано ”Статистичні щорічники України” за 1999, 2000, 2002, 2003, 2005 рр., а з чеських – ”Statisticka Rocenka Ceske Re-publiky” за 1993, 2000, 2002, 2003 рр.

В історіографічному огляді групуємо використану літературу за на-ціо-наль-но-державною належністю, тобто виділяємо праці українських, російських і чесь-ких авторів. Однією з проблем, яка регулярно висвітлювалась на сторін-ках українських видань, була проблема політичних і економічних трансфор-ма-цій-них процесів в Україні. Названа про-блема настільки усталена, що її висвіт-люють навіть підручникові видання, зокрема О. Д. Бойка (”Історія України”, 2006) та колективне видання ”Новітня історія України ХХ ст.” (2000). Питання політичних і економічних трансформаційних процесів в Україні підняв також С. Дністрянський (”Україна в політико-географічному вимірі”). Ряд загальних питань теоретичного і практичного змісту трансформаційних процесів та ста-новища України в міжнародних відносинах підняв колектив авторів до-слідження ”Україна в європейських міжнародних відносинах”. Крім того, ця про-блематика висвітлювалась у монографічному дослі-дженні В. Литвина ”Ук-раї-на: Європа чи Євразія?” та цілому ряді журнальних і газетних статей.

Проблеми трансформаційних процесів у ЧССР, ЧСФР та Чехії вивчались ря-дом українських дослідників. Так, перебіг ”оксамитової” революції і падіння комуністичного режиму в ЧССР висвітлив В. Приходько, хід державно-правових реформ у ЧСФР, перші ознаки її розпаду та процеси поділу федерації і утворення Чеської Руспубліки висвітлив В. Лемак. Проблеми постсоціа-ліс-тич-ної трансформації чеського суспільства висвітлив І. Вовканич, а разом І. Вов-ка-нич та І. Сюсько. Крім того, українські дослідники опублікували кілька статей про перебіг трансформа-ційних процесів у країнах Центральної і Східної Єв-ропи, в тому числі в Чехії. Глибиною аналізу виділяються статті Ф. М. Рудича, Л. Дороша та І. Сюська про завершальний етап трансформаційних процесів у країнах Центрально-Східної Європи.

Висвітлюючи проблему інтеграції країн Центрально-Східної Європи, в то-му числі України, дослідник використав 30 публікацій, у 18 з них піднімались питання співпраці України з Євросоюзом. Окрім названих вище, глибиною ви-світлюваної проблеми відзнача-ються публікації А. Гальчинського, Н. Бо-биць-кого, В. Будкіна, О. Горенка, С. Фоміна, О. Чалого, Л. Кіцили, Є. Кіш, О. Ко-ва-льова, С. Мотрук та ін.

Потужним центром вивчення міжнародних відносин України є відділ історії і міжна-родних відносин Інституту історії України НАН України. Вченими відділу підготовлено і опу-бліковано ряд досліджень про міждержавні відносини України з іншими державами, в тому числі з Чехією. З ряду цих досліджень виділяється анотована історична хроніка ”Україна і Європа (1990–2000 рр.)” у двох частинах. У хронологічній частині зафіксовано основні дати українсько-чехословацьких 1991–1992 рр. та українсько-чеських 1993–2000 рр. відносин. У другій час-тині названої хроніки висвітлено проблему європейської безпеки України та її євроінтеграційних прагнень, а в анотованій частині – становлення співробітництва України з кожною з країн ЄС.

Крім того, відділом історії і міжнародних відносин Інституту історії Ук-ра-їни з 1991 р. випускається міжвідомчий збірник наукових праць ”Міжнародні зв’яз-ки України: наукові пошуки і знахідки”. У 5 випуску збірника вміщено стат-тю І. М. Мельникової про форму-вання зовнішньої політики незалежної Украї-ни, в 7 випуску – статтю І. Вовканича і І. Сюська про міждержавні від-но-сини України з Чехією і Словаччиною, в 10 випуску – статтю С. В. Віднян-сько-го про становлення України суб’єктом міжнародної політики.

Проблеми зовнішньої політики України грунтовно висвітлено в ано-то-ва-ній історичній хроніці міжнародних відносин (1991–2003) ”Зовнішня політика України в умовах глобаліза-ції”, що підготовлена колективом відділу історії і між-народних відносин Інституту історії України НАН України. Кілька сторінок цього дослідження висвітлюють українсько-чеське міждержавне співробіт-ни-цт-во з переліком основних державно-правових актів співробіт-ництва двох країн.

Загальні проблеми зовнішньої політики України привертали увагу ба-гатьох досід-ників, зокрема – В. Будніна, С. Віднянського, А. Гальчинського, В. Гон-чаренка, С. Макарен-ка, Ф. Рудича, М. Рябчука та ін.

Питання становлення міждержавних відносин України з Чехією частково ви-світлено у вже згадуваній спільній статті І. Вовканича і І. Сюська ”Станов-лення міждержавних взаємин Чехії, Словаччини і України”. До числа пуб-лі-кацій, які прямо розкривають українсько-чеське міждержавне співро-бітництво в по-літичній, економічній, науково-технічній і соціальній сферах та частково в тор-гівлі належить лише стаття колишнього посла України в ЧР С. Устича ”У руслі успіш-ного співробітництва”.

Другу групу нами використаних публікацій складають праці вчених Росій-ської Феде-рації, які зосередили свою увагу на дослідженні транс-фор-ма-цій-них процесів у країнах Цент-рально-Східної Європи. Одним із узагаль-ню-ючих досліджень російських вчених є тритомне видання ”Центрально-Вос-точная Европа во второй половине ХХ века”. Цій же проблемі присвячене колек-тивне дослідження російських вчених ”Страны Центральной и Восточной Ев-ропы на пороге ХХІ века”.

Третю групу використаних нами досліджень складають публікації чесь-ких вчених, політиків та публіцистів. Оскільки вони видруковані українською, ро-сійською і чеською мовами, їх характеристику подаємо за мовним принци-пом. Україномовних публікацій чеських авторів відносно небагато. З них нашу ува-гу при-вернуло науково-рекламне видання “Чеська Республіка – Ваш парт-нер Україна” та ”Вишеградська група – Ваш партнер”, в яких чеські автори, звер-таючись до своїх українських партнерів по співробітництву, дали загальну характеристику промисловості, презентували науково-технічні, торговельно-економічні, фінансово-інвестиційні можливості та інтереси своєї країни.

В Чехії російською мовою виходять кілька часописів. Із них нами ви-ко-ри-стано окремі статті з часописів ”Чешская торговля и предприни-мательство” та ”Предпринимательская дея-тельность в Чешской Республике”. На їх сторінках опубліковано ряд статей про розвиток і стан чеської економіки і зовнішньої торгівлі, трансформаційні процеси в країні та наплив нелегальних мігрантів.

Використані чеськомовні публікації – це монографії, збірники наукових ста-тей, нав-чальні посібники, публікації в часописах і т. ін. З досліджень, в яких ви-світлено початки кризи тоталітарного режиму, ”оксамитову революцію” та па-діння комуністичного режиму дисертантом використано брошуру П. Прокса ”Ko-nec jedneho experimentu (krize a pad totalitarneho rezimu v Ceskoslovensky 1968–1989)”. Початки, перебіг та успіхи трансформацій-них процесів у ЧСФР, зго-дом ЧР, висвітлено в колективних монографічних дослідженнях ”Trans-for-ma-ce Ceske spolecenstvi. 1989–1995” та ”Bespecnostni politika Ceske Republiky”. З-по-між праць чеських дослідників інформативністю і аналізом стану еко-но-мі-ки на час входження країни до Євросоюзу виділяється колективне моногра-фіч-не дослідження ”Еkonomika Ceske Republiky v novem prostoru Europske Unie” (2004).

Міністерство закордонних справ ЧР видає часопис ”Mezinarodni politika”. На його сторінках оприлюднено кілька статей, які стосуються місця України в Центрально-Східній Європі. Так, у № часопису за 1997 р. вміщено статтю В. Котіка ”Чеська Республіка і Україна”. Її автор наголошує, що виникнення не-залежної України змінило пріоритети зовнішньої політики Чехії, яка не підтримує жодне з рішень, що може зашкодити Україні.

У другому розділі – ”Становлення українсько-чеських міждержавних від-но-син (1991–1992 рр.)” висвітлюються процеси демонтажу комуністичних ре-жи-мів, початки і хід трансформації суспільно-політичного життя в кожній з країн та про-цеси становлення українсько-чесько-словацьких міждержавних відносин і спів-робітництва. З прийняттям 24 серпня 1991 р. Акту про державну неза-леж-ність, Україна почала формувати основні засади своєї зовнішньої політики. Справ-жнє міжнародне визнання і утвердження України на міжнародній арені по-ча-лось після проведення 1 грудня 1991 р. всенародного референдуму про неза-лежність. Уже 8 грудня 1991 р. ЧСФР визнала незалежну Україну, а 30 січ-ня 1992 р. між країнами було встановлено дипломатичні відносини. Основними напрямками співробітництва України і ЧСФР були політична і економічна сфери. Зацікавленість ЧСФР у розвитку економічних відносин з Україною була пов’язана з пошуками ринків збуту своїх промислових товарів.

Розбудові українсько-чесько-словацького співробітництва сприяв і візит Прем’єр-міністра ЧСФР М. Чалфи 25 травня 1992 р. до Києва. У результаті його переговорів з україн-ським державним керівництвом було погоджено і пара-фовано Договір про добросусідські і дружні відносини двох країн. В умовах розпаду ЧСФР з офіційним візитом до України наприкінці 1992 р. прибув Голова Федеральних Зборів ЧСФР М. Ковач. На зустрічах з державним керівництвом України обговорювались політичні питання, зокрема визнання Україною незалежних Чехії і Словаччини та майбутніх відносин з ними.

Прорахунки у внутрішній і зовнішній політиці, низькі темпи реформу-ван-ня економіч-ної і політичної систем України і швидкі темпи трансформаційних пе-ре-творень в ЧСФР стали визначальними чинниками недорозвиненості україн-сь-ко-чесько-словацького міждер-жавного співробітництва 1991–1992 рр. Серед чин-ників, які позначились на недорозвине-ності міждержавного співробітництва двох країн виділяємо такі: непідготовленість україн-ського суспільства і по-літич-ної еліти до державотворчих дій; успадкування Україною від СРСР вкрай деформованої структури народного господарства; незавершеність розподілу владних повноважень і відставання України від ЧСФР у проведенні політичних та реалізації економічних реформ і т. п.

У третьому розділі – ”Українсько-чеське співробітництво в умовах роз-вит-ку транс-формаційних процесів (1993–1999 рр.)” висвітлено вихід неза-леж-ної ЧР на міжнародну арену, встановлення нею дипломатичних відносин з Ук-раїною, перебіг, характер і зміст українсько-чеського співробітництва.

Україна в 1993–1999 рр.” відстала від ЧР у проведенні економічних і по-лі-тичних реформ, у просуванні до Євросоюзу принаймні на 10–15 років. Про-тягом 1993–1999 рр. в Україні функціонувала перехідна від закритої до від-кри-тої демократичної полі-тична система. Не кращою була ситуація в економіці країни, що поглиблювалась невмілим реформуванням господарської системи, падінням виробництва, інфляцією, безробіттям, знеціненням заробітної плати, корупцією. Негаразди в економіці позначились на дефіциті зовнішньої торгівлі, який у 1996 р. складав понад 31 млрд. дол. США, а політичні протистояння і скандали – на постійній зміні політичних і економічних пріоритетів.

Протягом 1993–1999 рр. склався значний розрив у проведенні політичних і еконо-мічних реформ між Україною і Чехією. Тим не менше між країнами посилювалось політичне і економічне співробітництво. На рівень торговельно-економічного і політичного співробіт-ництва двох країн 1993–1999 рр. впливали економічні і політичні негаразди в Україні та розрив Чехією економічних зв’язків з колишніми країнами Ради економічної взаємодопомо-ги (РЕВ). Так, український експорт до ЧР у 1993 р. впав у порівнянні з 1991 р. у 2 рази.

Підмурки українсько-чеського політичного, торговельно-економічного, нау-ково-технічного і культурного співробітництва поклали укладені в 1993 р. Договір про дружні стосунки і співробітництво двох країн та міжурядова Угода про торговельно-еконо-мічні зв’язки та науково-технічне співробітництво. Про-тя-гом 1993–1999 рр. тривав постій-ний українсько-чеський діалог держав-них дія-чів, урядовців, відбувався обмін офіційними і неофіційними делегаціями, укла-дались договори і угоди, підписувались протоколи і декла-рації, якими ре-гулювались двосторонні відносини і співробітництво. На 1999 р. понад 30 дер-жав-но-правових актів регулювали різні напрямки міждержавного співробіт-ни-цт-ва двох країн.

В українсько-чеському міждержавному співробітництві 1993–1999 рр. переважали дві складові: політичне і торговельно-економічне співробітництво. Україна, як молода держава без достатньої практики власних міжнародних відносин, віддавала перевагу політичній складовій своїм відносинам з ЧР, сподіваючись, що тісна політична співпраця при-швидшить процеси всебічної співпраці двох країн та сприятиме просуванню України до ЄС. Чехія у своїх відносинах з Україною віддавала перевагу торговельно-економічному співро-бітництву, наголошуючи на економізації своєї зовнішньої політики.

Хоча Україна явно відставала від Чехії в економічній і політичній пе-ре-бу-до-ві країни, чеський бізнес і державні структури, розвивали торговельно-еко-но-міч-не співробітництво з нашою країною виходячи виключно з власних інте-ре-сів. Чехія імпортувала з України пере-важно залізну руду, чорні метали, напів-фаб-рикати, продукти хімічної промисловості і т. п., а експортувала в Україну пе-реважно проми-слові вироби. За обсягами товарообігу Україна протягом 1993–1999 рр. входила до складу 20 найвизначніших торговельних партнерів ЧР. При цьому до 1999 р. Україна мала мінусовий торговельний баланс з ЧР. Ли-ше в 1999 р. пози-тивний торговельний баланс України у торгівлі з ЧР склав 10 млн. дол. США. Водночас чеські фірми ”Шкода-Прага”, ”ЧЕЗ-Прага”, ”ЗВВЗ-Мілевско” успішно співпрацювали з ”Укрінтеренерго”, ”Шкода-Ям” (Плзень) з українськими АЕС поставками нового устаткуван-ня і технологій.

Загалом українсько-чеське міждержавне співробітництво 1993–1999 рр. складалось як комплекс дружніх і партнерських відносин. Чехія орієнтувалась на зближення з Україною. Але Україна на той час ще чітко не визначилась у відносинах з постсоціалістичними краї-нами. Тому відносини України з ЧР опинились у другому ешелоні української політики. Це був хибний підхід.

У четвертому розділі – ”Українсько-чеське співробітництво нв початку ХХІ ст.” розглянуто проблеми політичного, економічного, правового і гуманітарного ук-раїн-сько-чеського співробітництва у 2000–2003 рр. Головним завданням чеської зов-нішньої політики було набуття країною членства в ЄС. Підготовка ЧР до всту-пу в ЄС велась по всьому комплексу політичних, економічних і правових про-блем. Щодо України, то протягом 2000–2003 рр. перебіг внутрішньо-дер-жав-них процесів характеризувався проявами нестабільності, зовнішньо-політич-ни-ми хитаннями і непослідовністю. Обіцяні Л. Кучмою політичні демократичні і рин-кові економічні реформи гальмувались лівими силами в українському пар-ла-менті. Українська економіка 2000–2003 рр. мала деформоване промислове вироб-ництво. Металургія, хімія, енергетика, паливна промисловість складала 58% базових галузей, ”тіньо-ва економіка” складала 60% загального обсягу еко-номіки, а понад 40% населення отриму-вало неоподатковані доходи.

Наближення терміну вступу Чехії до ЄС викликало ряд нових проблем в ук-раїнсько-чеських міждержавних відносинах. Співробітництво двох країн бу-ло важливим для України, бо зміцнювало її відносини з країнами CEFTA та спри-яло залученню нашої країни до про-цесів європейської інтеграції. Україн-сь-ко-чеське міждержавне співробітництво 2000–2003 рр. було достатньо актив-ним, але не безпроблемним. Уже в квітні 2000 р. уряд ЧР, відповідно до вимог ЄС, заявив про денонсацію Договору про безвізовий режим для громадян Укра-ї-ни. А в 2003 р. Чехія запропонувала денонсувати ще 4 угоди. Не дивлячись на про-позицію України укласти нові договори, Чехія денонсувала їх, а в жовтні того ж року в односторонньому порядку денонсувала ще й Угоду про україн-сь-ко-чеське торговельно-економічне співробітництво.

Але інтеграція ЧР до ЄС залишала певні перспективи і для українсько-чесь-кого між-державного співробітництва. В українсько-чеських відносинах 2000–2003 рр. відбувалось певне переосмислення принципів і пріоритетів. Це позначилось на посиленні політичної складової в торговельно-економічних відносинах двох країн. Так, у 2002 р. уряд Чехії питан-ня ”Ямбурзького боргу” України перевів у політичну площину і пов’язав його погашення з термінами візиту голови чеського уряду М. Земана до України, про це ж свідчили погрози ЧР заблокувати вступ України до СОТ і т. ін.

Протягом 2000–2003 рр. українсько-чеський політичний діалог вівся на всіх рівнях державного керівництва. Так, вже у червні 2000 р. делегація Палати де--путатів парлеманту ЧР зустрілась у Києві з керівництвом Верховної Ради та ке-рі-вництвом міністерств і відомств України, а в липні того ж року пар-ламен-т-сь-ка делегація України перебувала в Чехії. Упродовж 2000–2003 рр. відбулось по-над 20 зустрічей і переговорів між урядовцями двох країн. У результаті їх про-ведення було укладено низку державно-правових актів. Наприкінці 2003 р. ук-раїнсько-чеське міждержавне співробітниц-тво вже регулювалось 70 між-дер-жав-ними, міжурядовими та міжвідомчими договорами, уго-дами і протоколами.

Україна і Чехія успішно співпрацювали в 2000–2003 рр. на міжнародному рів-ні. Наша країна підтримала кандидатуру міністра закордонних справ ЧР Я. Кована на посаду Голови Генеральної Асамблеї ООН, колишнього міністра за-кордонних справ ЧР Ї. Дінсберга – на посаду Верховного комісара ООН з прав людини. У свою чергу Чехія підтримувала позиції України в ПАРЄ, на шля-ху її просування до Вишеградського блоку, НАТО, Євросоюзу.

У господарських українсько-чеських відносинах переважало торговельно-економічне співробітництво. Протягом 2000–2003 рр. понад 40 міжурядових, міжвідомчих і регіональ-них українських делегацій торговельно-економічного спря-мування відвідала ЧР, а 10 анало-гічних чеських – Україну. Це сприяло що-річ-ному зростанню українсько-чеської торгівлі на 10–12%. У 2003 р. взаємний то-варообіг між країнами складав 530,7 млн. дол. США.

Пожвавлення двостороннього торговельно-економічного співробітництва Ук-раїни і Чехії було також пов’язане з налагодженням зв’язків між підприєм-ниць-кими і комерційними структурами двох країн, інвестиціями та ко-опе-ра-цією виробництва. Чеські підприємці про-тягом 2000–2003 рр. інвестували 40,7 млн. дол. США у 296 українські підприємства, а наприкінці 2003 р. внесли 113 пропозицій щодо налагодження партнерства в Україні.

Нарешті українсько-чеське культурне співробітництво 2000–2003 рр. по-ча-ло набирати певних обрисів. З ініціативи Товариства друзів України в ЧР чесь-ка продюсерська приватна фірма ”Other side” та українська продюсерська фір-ма ”Арт Велес” провели в Празі фестиваль українського мистецтва під сим-во-лічною назвою ”11 років мовчання”. Але й після фестивалю домінували без-сис-темні українсько-чеські культурні контакти. У 2003 р. було досягнуто ук-раїн-сько-чеських домовленостей про взаємодію двох країн в галузі освіти, в об-мі-ні студентами, у взаємному визнанні дипломів про вищу освіту, у спів-робіт-ництві про-відних університетів двох країн.

У п’ятому розділі – ”Українсько-чеське співробітництво в умовах член-ст-ва Чехії в Євросоюзі (2004–2005 рр.)” дається характеристика змін, які відбу-ли-ся в еко-номічному і політичному становищі та співробітництві ЧР з Україною та їх вплив на політичне, економічне і культурне українсько-чеське співро-біт-ни-цтво. У зв’яз-ку з членством в Євросоюзі, в Чехії утвердились зразки європейської де-мо-кра--тії, посилилась військово-політична стабільність країни, від-крились пер-спек-тиви для дина-мічного економічного розвитку і високих соці-аль-них стандартів.

Щодо ситуації в Україні, то вона у 2004 р. була своєрідною. Верховна Ра-да ратифіку-вала договір про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП). Водночас в Україні загострилась внутрішньополітична ситуація у зв’яз-ку з виборами президента. Уряд національно-демократичних сил чітко окрес-лив внутрішньодер-жав-ні і зовніш-ньополітичні пріоритети України: формування соці-ально-орієн-тованих ринкових відносин, підтримка національного вироб-ни-ка, просування українських товарів на зовнішні ринки, європейська і євроатлан-тич-на інтеграція.

Наближення кордонів ЄС до України після вступу до нього країн Цент-раль-ної Європи позначилось і на нашій державі. 3 травня 2004 р. ЧР почала за-про-ваджувати системні обме-ження, які країни ЄС застосовували до окремих видів українських виробів. Це позначилось на українських поставках до Чехії виробів металургійної і хімічної промисловості.

Не дивлячись на доволі успішне торговельно-економічне співробітництво двох країн, чеські політики неохоче контактували з українськими урядовими ко-лами. Лише після ”Декларації Вишеградської четвірки” у 2005 р. на під-тримку “Нашої України”, чеські державні діячі наобіцяли Україні підтримку на вступ до СОТ, НАТО та Євросоюз, легалізацію україн-ських заробітчан і т. ін. Але скоро всі обіцянки були забуті. Хоча політичні українсько-чеські взаємини у 2005 р. не відзначались значними успіхами, це не позначалось на торго-вель-но-економічному співробіт-ництві. Набуття Чехією членства в ЄС не сповіл-ь-ни-ло темпів розвитку українсько-чеського торговельно-економічного співробітни-цт-ва.

Однак, у різних сферах українсько-чеського співробітництва мали місце не до кінця вирішені проблеми. За експертними оцінками в Чехії проживає 200–300 тис. українських нелегальних заробітчан. Що ж стосується української куль-турної присутності в ЧР, то вона в 2004–2005 рр. була не лише незначною, а й суперечливою. Загалом культурне співробітництво залишалось на задвірках українсько-чеських міждержавних взає-мин. Певну позитивну роь в українській культурній присутності в ЧР відіграє Форум укра-їнців Чехії, який у співпраці з рядом чеських фірм і організацій намагається працювати на культурний і державно-політичний імідж нашої держави.

Загалом членство Чехії в Євросоюзі не зашкодило розвитку двосто-рон-ньо-го україн-сько-чеського міждержавного співробітництва. Навпаки! Воно стиму-лювало торговельно-економічне співробітництво двох країн.

У висновках підсумовуються результати дослідження відповідно до по-ставленої мети і завдань.

1. Доведено, що новітній період українсько-чесько-словацьких міждер-жав-них відно-син починається з набуттям Україною незалежності. Час з 16 лип-ня 1990 р. до 1 грудня 1991 р. характеризуємо як формування українсько-чесь-ко-словацьких міждержавних відно-син, а час з 1 грудня 1991 р. до 31 грудня 1992 р. як етап українсько-чесько-словацького міждержавного співробітництва. Хо-ча його важко назвати успішним, відносини між краї-нами поволі набували чіт-ких обрисів. ЧСФР була зацікавлена в українській сировині, метало-про-дук-ції, погашенні ”Ямбурзького боргу” України, а наша держава зосередилась на по-літичному співробітництві двох країн. Серед чинників, які позначились на недо-розвине-ності українсько-чесько-словацького міждержавного співробітни-цт-ва 1991–1992 рр. були такі: непідготовленість українського суспільства та по-лі-тичної еліти до державотворчих дій, розбалансованість української еконо-мі-ки, членство України в СНД, невизначеність україн-ської зовнішньої політики, дов-готривалий процес прийняття Конституції України, недоско-нала організація вла-ди в Україні, значне відставання України від ЧСФР у реформуванні суспіль-ст-ва і економіки, орієнтація ЧСФР на вступ до НАТО і ЄС, нелегальна трудова мі-грація українців до ЧСФР.

2. Перший етап становлення і розвитку українсько-чеського міждер-жав-но-го співробіт-ництва почався 1.01.1993 р. з виникненням незалежної ЧР і три-вав до кінця 1999 р. У співро-бітництві двох країн переважала політична скла-до-ва, а торговельно-економічні відносини між ними були незначними. Для Ук-раї-ни 1993–1999 рр. характерні економічними трудноща-ми і політичними негараз-да-ми, для ЧР – розривом торговельно-економічних і політичних відносин з РЕВ та переорієнтацією країни на Євросоюз і НАТО.

3. З 1993 р. починає формуватись українсько-чеське міждержавне спів-ро-біт-ництво в правовій, торговельно-економічній, політичній і культурній сферах, що проявилось: в акти-візації контактів державно-політичних органів влади, в об-міні делегаціями, в кількості укла-дених двосторонніх державно-правових актів.

4. Не дивлячись на зміну концепції зовнішньої політики України з ”ба-лан-су сил” на ”міст між Сходом і Заходом” та зближення України з Росією і краї-на-ми СНД піс-ля прези-дентських виборів 1994 р., українсько-чеське міждержавне спів-ро-біт-ництво в політичній і торговельно-економічній сферах успішно роз-ви-ва-лось. Це засвідчив укладений у квітні 1995 р. Договір про дружні відносини і спів-ро-біт-ни-цтво, що складався з 24 статей та розши-рення торговельно-еконо-міч-них від-но-син.

5. Посилення економічної і соціальної складової співробітництва України і Чехії пов’язане із створенням у грудні 1995 р. українсько-чеської Комісії з питань торговельно-економічних відносин, яка сприяла зростанню товарообігу між країнами у наступні роки.

6. Виявлене в 1996 р. відставання договірно-правової бази міждержавного українсько-чеського співробітництва від стандартів ЄС вирішувалось двосто-рон-німи консультаціями, візитами державних діячів та їх переговорами, укла-ден-ням нових міждержавних договірно-правових актів, які засвідчили вироб-лення системи міждержавної правової бази двох країн, що на початок 2000 р. на-лічувала понад 33 акти економічного характеру.

7. В українсько-чеському торговельно-економічному співробітництві 1993–1998 рр. виявлено ряд негативних тенденцій і труднощів. Негативні тен-ден-ції проявились у перева-жанні чеського експорту в Україну над імпортом з на-шої держави, що призвело до складання торгового дефіциту України у дво-сторонній торгівлі на кінець 1998 р. у 210,3 млн. дол. США. У 1999 р. Україна подолала цю тенденцію. Певні труднощі у відносинах двох країн продовжував викликати непогашений перед Чехією ”Ямбурзький борг” України.

8. Помітне відставання України протягом 1993–1999 рр. від ЧР у транс-фор--маційних процесах та недорозвиненості відносин з країнами Вишеградської гру-пи і CEFTA були спричинені: труднощами у відносинах з Росією і країнами СНД; стереотипами української політичної еліти, яка вважала, що наша дер-жа-ва повинна будувати свої відносини у першу чергу з великими країнами, со-юза-ми і блоками; ідеологічною і політичною зашореністю депутатів Верховної Ради та українських урядовців, які і в нових умовах дотримувались принципів радянського політичного і економічного державного будівництва.

9. Другий етап – поглиблення українсько-чеського міждержавного співро-біт--ництва, який охоплює 2000–2003 рр., засвідчив, що Україна і Чехія знахо-ди-лись на різних рівнях політичного, економічного і суспільного розвитку. Для ЧР бу-ли характерними: стабільність внутрішньополітичної ситуації, високі тем-пи роз-витку економіки, потужні іноземні інвес-тиції, успішна співпраця з Євро-сою-зом. Для України цей етап був характерний: гострими політичними проти-сто-ян-ня-ми і скандалами, посиленням повноважень президента Л. Кучми, непо-слі-довністю еко--номічних і політичних реформ та їх бойкотуванням лівими полі-тичними си-ла-ми в парламенті, певним зближенням з НАТО і слабкою спів-працею з Євросо-ю-зом.

10. Сповільнення чи активізація українсько-чеського міждержавного спів-ро-бітництва у 2000–2003 рр. залежало: від рівня узгодженості і відповідності нор-мативно-правових актів ЧР стандартам Євросоюзу; від рівня підго-тов-леності українсько-чеських договірно-правових актів, які регулювали співро-бітництво двох країн; від результатів парламентських виборів в Україні та Чехії; від рівня співпраці кожної з країн з Євросоюзом; від рівня домовленостей про погащення ”Ямбурзького боргу” України перед ЧР і т. ін.

11. В українсько-чеських торговельно-економічних відносинах 2000–2003 рр. домінува-ли позитивні тенденції, йшо зростання загальних обсягів дво-сто-ронньої торгівлі, що в 2003 р., за українськими даними, складали 530,7 млн. дол. США, Україна увійшла до числа 15 пріоритетних для чеського експорту країн. Але при цьому для України склалось негативне торгівельне сальдо у 209 млн. дол. США. Це було спричинено запровадженням ЧР захисних санкцій на поставки української металопродукції, антидемінговими розслідуваннями щодо поставок українських вогнетривів та наростаючим імпортом в Україну чеських технологій, промислового устаткування і машин.

12. Третій етап – розширення торговельно-економічного співробітництва України з членом Євросоюзу Чехією, почався весною 2004 р. і засвідчив, що в країні набули визна-чального характеру зразки європейської демократії, ринкова економіка та високі соціальні стандарти. Також почала давати результати програма уряду по економізації зовнішньої політики. Наприкінці 2005 р. ЧР вже мала позитивне зовнішньоторгівельне сальдо 3,05 млрд. євро.

13. Внутрішньополітична ситуація в Україні протягом 2004–2005 рр. ха-рак-теризувалась політичними протистояннями, викликаними то ратифікацією До-го-вору про створення ЄЕП і зміною курсу зовнішньої політики країни, то вибо-рами президента і фальсифікацією резуль-татів другого туру, то орієн-та-цією урядів національно-демократичних сил на НАТО і Євро-союз, то набли-женням терміну виборів до Верховної Ради.

14. Українсько-чеське міждержавне співробітництво 2004–2005 рр. відбу-ва-лось в умо-вах політично і економічно стабільної Чехії і політично неста-біль-ної України. Воно характе-ризувалось зростанням ВВП в обох країнах, розши-рен-ням українсько-чеської торгівлі, загальні обсяги якої у 2005 р. складали 970,9 млн. дол. США, запровадженням обмежень на поставки ряду видів ук-раїн-ської продукції, антидемпінговими розслідуваннями щодо поставок укра-їн-ської металопродукції, виробів хімічної промисловості, вогнетривів і т. ін. Це спричинило складання дефіциту зовнішньої торгівлі України з Чехією у 2005 р. у розмірі 217,1 млн. дол. США.

15. У 2004–2005 рр. поглибленню торговельно-економічного співробіт-ни-цт-ва двох країн заважали: сировинно-металургійна структура українського екс-пор-ту (55% всього експорту до ЧР), недосконала система відшкодування ПДВ в Ук-раїні, неузгодження реаліза-ції в Україні чеських торгівельних кредитів. По-м’яг-чення ситуації у двосторонній торгівлі українські урядовці пов’язували з всту-пом країни до СОТ, інтеграцією до CEFTA, укла-денням двосторонніх до-го-во-рів про вільну торгівлю і перспективне торговельно-економічне співробіт-ни-цт-во, адаптацією українського законодавства до вимог ЄС, створенням інфор-ма-ційної системи стану і перспектив українсько-чеського торговельно-економічного співро-бітництва і т. ін.

Загалом у 2000–2005 рр., після входження Чехії до Євросоюзу, українсько-чесь-ке між-державне