4. Визначення рівнів розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови – високого, середнього з тенденцією до високого, середнього, середнього з тенденцією до низького, низького – має здійснюватися за такими критеріями як рівень знань, умінь та навичок; допитливість; надситуативність; працездатність; інтерес; інтенсивність та виразність емоційних проявів; ініціативність; самостійність; регулярність виконання завдань; сумлінність та старанність; самоконтроль та самоорганізованість; наполегливість. Рівень розвитку пізнавальної активності молодшого школяра у процесі засвоєння іноземної мови визначається відповідно до рівня сформованості, систематичності та цілісності прояву усіх вказаних вище критеріїв.

5. За умов традиційного навчання іноземній мові у початкових класах середньої загальноосвітньої школи пізнавальна активність учнів розвивається недостатньо. Пізнавальна активність молодших школярів від класу до класу поступово знижується. Статистично достовірних ґендерних відмінностей в розвиткові пізнавальної активності молодших школярів у процесі засвоєння іноземної мови дослідженням не встановлено.

6. Значущими психологічними механізмами пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови є: самооцінка, саморегуляція, тривожність, рівень домагань та учбова мотивація. Виявлений зв’язок між рівнем розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі засвоєння іноземної мови і вищезазначеними механізмами засвідчує, що сприятливими умовами для розвитку досліджуваної якості є: висока саморегуляція,

17

адекватна самооцінка, помірний рівень тривожності, пізнавальна та поєднана пізнавальна і соціальна мотивація, а також реалістичний – високий та помірний – рівень домагань.

7. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови повинен базуватися на ключових принципах гуманістично орієнтованої освіти (принципі зорієнтованості на особистість учня; принципі партнерства та співпраці; принципі забезпечення гармонійного духовного, психічного, соціального і фізичного становлення людини; принципі природовідповідності; принципі індивідуалізації; принципі проблемності; принципі системності, цілісності і урівноваженості процесів навчання, виховання та розвитку) і одночасно, спрямовуватися як на розвиток структурних компонентів (змістовно-інформаційного, операційного, мотиваційного, цільового, емоційного, вольового, комунікативного контрольно-оцінного, а також здатностей та здібностей учнів та їхньої уваги), так і на вдосконалення механізмів (оптимізацію самооцінки і рівня домагань, підвищення рівня саморегуляції, зниження рівня тривожності учнів, встановлення пізнавальної та позитивної соціальної мотивації до вивчення предмету) пізнавальної активності. Суттєвим для розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови є використання активних методів навчання та застосування нових форм роботи на уроці (індивідуально-масової, парної, групової, міжгрупової).

8. Психолого-педагогічними умовами, які сприяють розвиткові пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови, є:

· навчання, яке, ґрунтуючись на принципах гуманістично орієнтованої освіти, насамперед, передбачає ставлення до учня як до рівноправного партнера по спільній діяльності; вільної у своєму виборі, але відповідальної особистості;

· навчання, що спрямовується на розвиток змістовно-інформаційного, операційного, мотиваційного, цільового, емоційного, вольового, комунікативного, контрольно-оцінного компонентів пізнавальної активності, а також здатностей та здібностей учня і його уваги;

· високий рівень саморегуляції, адекватна самооцінка, нормальний рівень тривожності, пізнавальна та поєднана пізнавальна і соціальна мотивація до вивчення предмету, а також реалістичний – високий та помірний – рівень домагань.

9. Ефективність авторської програми розвитку пізнавальної активності молодших школярів підтверджується підвищенням рівня розвитку пізнавальної активності учнів у процесі вивчення іноземної мови, що виявилося у більш високому рівні засвоєння знань, володіння уміннями та навичками іншомовного спілкування; зростанні допитливості, емоційності у процесі вивчення іноземної мови, інтересу до предмету; підвищенні самостійності, ініціативності, сумлінності, старанності та наполегливості, а також у більш оптимальних показниках механізмів пізнавальної активності: саморегуляції, самооцінки, тривожності, рівня домагань, учбової мотивації, що свідчить про особистісне зростання учнів.

18

Проведене дослідження не охоплює усіх аспектів проблеми розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови. Перспективними, на нашу думку, є такі напрямки роботи: вивчення особливостей прояву та розвитку пізнавальної активності молодших школярів із синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю; дослідження залежності пізнавальної активності школярів у процесі засвоєння іноземної мови від індивідуального стилю діяльності та інші, які і стануть предметом наших подальших досліджень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Козачук С.А. Теоретичні підходи до розгляду феномену пізнавальної активності // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. № 10 (34). С. 38 45.

2. Козачук С.А. Проблема вікових особливостей пізнавальної активності у вітчизняній психології // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. № 11 (35). С. 51 62.

3. Козачук С.А. Структура пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови // Наукові записки Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України За ред. академіка С.Д.Максименка. К.: Міленіум, 2006. Вип. 27. С. 277 287.

4. Козачук С.А. Проблема розвитку пізнавальної активності молодших школярів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. Т. ІХ, част. 1. К., 2007 С. 199 207.

5. Козачук С.А. Вивчення іноземної мови як засіб формування міжетнічної толерантності // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання /За ред.. С.Д.Максименка, М.Л.Смульсон. – К.: Міленіум, 2007. – Т. 8, вип.. 4. – С. 174 – 182.

6. Козачук С.А. Пізнавальна активність як передумова становлення творчої особистості // Генезис творчості в житті особистості: Збірник наукових статей (за матеріалами І Всеукраїнської науково-практичної конференції) / Відп. ред. Н.О.Полетаєва. Вип..І. Горловка : Вид-во ГДПІМ, 2007. С. 44 50.

7. Козачук Світлана. Пізнавальна активність особистості як багатовимірне інтегративне психічне явище // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів ІХ Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 25 27 квітня 2006 р.; У 5-ти т. / Редкол.: Тимошенко І.І. (відп. ред.) та ін. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2006. Т.3. С. 111 114.

8. Козачук Світлана. Особливості пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції: Зб. матеріалів Х Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 16 – 18 травня 2007 р.;

19

у 6-ти т. / Редкол.: І.І.Тимошенко (відп.ред.) та ін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. – Т.4. – С. 129 – 131.

9. Долинська Л.В., Козачук С.А. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів засобами іноземної мови. Навчально-методичний посібник. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. – 101 с. (Авторськими є теоретичне обґрунтування проблеми, визначення структури пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови, розробка комплексної методики визначення психологічних особливостей пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови, а також програми розвитку пізнавальної активності учнів засобами іноземної мови (80 %)).

АНОТАЦІЇ

Козачук С.А. Психолого-педагогічні умови розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук, спеціальність 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і експериментальне дослідження проблеми розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови, що здійснювалося у напрямку визначення її психологічних характеристик, структурних компонентів, вікових особливостей прояву, критеріїв, видів, типів, рівнів розвитку, вікової динаміки, ґендерних відмінностей, механізмів та психолого-педагогічних умов розвитку.

Доведено, що розвиток пізнавальної активності учнів у процесі засвоєння іноземної мови здійснюється шляхом вдосконалення її структурних компонентів (змістовно-інформаційного, операційного, мотиваційного, цільового, емоційного, вольового, комунікативного, контрольно-оцінного) та оптимізації механізмів (самооцінки, саморегуляції, тривожності, учбової мотивації та рівня домагань) на основі принципів гуманістично орієнтованої освіти із застосуванням активних методів навчання.

Ключові слова: пізнавальна активність, психолого-педагогічні умови розвитку пізнавальної активності, молодший шкільний вік, структура пізнавальної активності, психологічні особливості пізнавальної активності, психологічні особливості засвоєння іноземної мови, вікова динаміка та ґендерні відмінності пізнавальної активності, психологічні механізми пізнавальної активності, програма розвитку пізнавальної активності.

Козачук С.А. Психолого-педагогические условия развития познавательной активности младших школьников при изучении иностранного языка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук, специальность 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Национальный педагогический университет

20

имени М.П. Драгоманова, Киев, 2008.

В диссертационной работе представлено теоретическое обобщение и экспериментальное исследование проблемы развития познавательной активности младших школьников при изучении иностранного языка. Осуществлен анализ основных теоретических подходов к проблеме, рассмотрены психологические характеристики познавательной активности, особенности ее проявлений на различных возрастных этапах, дана характеристика ее структуры, установлено критерии и уровни, выявлено возрастную динамику, гендерные различия, механизмы и психолого-педагогические условия развития познавательной активности младших школьников при изучении иностранного языка.

Познавательная активность рассматривается в исследовании как социальное качество человека, имеющее природные предпосылки; сложное личностное образование, которое проявляется в отношении субъекта к познанию окружающего мира и себя в этом мире, воплощается в готовности и стремлении человека постичь неизвестное, и наиболее полно реализуется в его познавательной деятельности.

Структура познавательной активности учащихся – это сложная система, которая объединяет в себе деятельностные и личностные аспекты, и охватывает содержательно-операционный, информационный, мотивационный, целевой, эмоциональный, волевой, коммуникативный, результативный, контрольно-оценочный компоненты.

Младший школьный возраст рассматривается как сензитивный для развития познавательной активности, что обуславливается чрезвычайной подвижностью, пластичностью и

восприимчивостью ее структурных компонентов в этом возрастном периоде. Познавательная активность младших школьников определяется как сложное личностное образование, которое проходит фазу интенсивного становления, наиболее полно проявляется в познавательной деятельности, в своей основе содержит познавательные и социальные побуждения, характеризуется высокой эмоциональностью, связано с произвольностью, самооцениванием, самосознанием и стремлением достичь успеха.

Уровни развития познавательной активности младших школьников при изучении иностранного языка – высокий, средний с тенденцией к высокому, средний, средний с тенденцией к низкому, низкий – устанавливаются на основе таких критериев: уровень знаний, умений и навыков; любознательность; надситуативность; трудоспособность; интерес; интенсивность и выразительность эмоциональных проявлений; инициативность; самостоятельность; регулярность выполнения заданий; усердие и старательность; самоконтроль и самоорганизованность; настойчивость.

Указанные критерии легли в основу комплексной авторской методики определения психологических особенностей познавательной активности младших школьников в процессе

21

изучения иностранного языка. Применение этой методики позволило установить, что в условиях традиционного обучения иностранному языку познавательная активность учеников начальных классов развивается недостаточно и, более того, прослеживается тенденция постепенного ее снижения с возрастом. Статистически достоверных гендерных различий познавательной активности младших школьников при изучении иностранного языка исследованием не выявлено.

Определены значимые психологические механизмы познавательной активности. К ним относятся: самооценка, тревожность, саморегуляция, уровень притязаний и учебная мотивация. Установлено, что высокий уровень саморегуляции, адекватная самооценка, нормальный уровень тревожности, познавательная и объединенная – познавательная и социальная – мотивация, а также реалистический – высокий и умеренный – уровень притязаний способствуют развитию познавательной активности младших школьников при изучении иностранного языка.

Дается теоретическое обоснование, рассматриваются процессуальные и содержательные аспекты формирующего эксперимента, который представляет собой внедрение и апробацию экспериментальной авторской программы по развитию познавательной активности младших школьников при изучении иностранного языка. Экспериментальная программа основывается на принципах гуманистически ориентированного образования и нацеливается как на развитие структурных компонентов познавательной активности учеников, так и на оптимизацию ее механизмов. Существенным для развития познавательной активности учащихся является использование активных методов обучения (элементов психологического тренинга, игровых и релаксационных техник, метода проектов, элементов арт-терапии и др.), а также таких форм работы на уроке, как индивидуально-массовая, парная, групповая, межгрупповая.

Результаты экспериментального обучения проявились в повышении уровня знаний, более совершенном владении умениями и навыками иноязычного общения; возрастании интереса к предмету, увеличении самостоятельности, инициативности, усердия и старания, а также в оптимизации саморегуляции, самооценки, тревожности, учебной мотивации и уровня притязаний, что свидетельствует о личностном росте учеников, обучавшихся по экспериментальной программе.

Делается вывод, что важными и необходимыми условиями развития познавательной активности младших школьников в процессе изучения иностранного языка являются становление ее структурных компонентов и оптимизация механизмов при соблюдении принципов гуманистически ориентированного образования.

Ключевые слова: познавательная активность, психолого-педагогические условия развития познавательной активности, младший школьный возраст, структура познавательной активности, психологические особенности познавательной активности, психологические особенности усвоения иностранного языка, возрастная динамика и гендерные различия познавательной

22

активности, психологические механизмы познавательной активности, программа развития познавательной активности.

Kozachuck S.A. Psychologо-pedagogical terms of primary schoolchildren’s cognitive activity development in the process of foreign language studying. – Manuscript.

Dissertation on acquiring an academic degree of candidate in psychological sciences, specialty 19.00.07 – pedagogical and age psychology. – National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, 2008.

The dissertation presents theoretical grounds and empirical study of problem of primary schoolchildren’s cognitive activity development in the process of foreign language studying, which was carried out by determination of its psychological descriptions, structural components, age features, criterions, kinds, types, levels of development, age dynamics, gender differences, machineries and also psychological and pedagogical terms of development.

The research has revealed that pupils’ cognitive activity development in the process of foreign language studying is carried out by development of its structural components (informational, operating, motivational, having a purpose, emotional, volitional, communicational, checking-estimational) and optimization of machineries (self-estimation, self-regulations, anxiety, educational motivation and pretension level) on the basis of principles of the humanism oriented education with application of active methods of teaching.

Key words: cognitive activity, psychologo-pedagogical terms of cognitive activity development, structure of cognitive activity, young foreign language learners, psychological peculiarities of cognitive activity, psychological features of foreign language studying, age dynamics of cognitive activity, psychological machineries of cognitive activity, cognitive activity development program.