ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН

КИСЦІВ ВОЛОДИМИР ОРЕСТОВИЧ

УДК 598.617.1.084:577.115.16

ЛІПІДНИЙ СКЛАД ТА ПРОЦЕСИ ПЕРОКСИДАЦІЇ
ЛІПІДІВ У ТКАНИНАХ ПЕРЕПЕЛІВ ЗА РІЗНОГО
РІВНЯ ЛІПІДІВ І ВІТАМІНУ Е У РАЦІОНІ

03.00.04 — біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Львів — 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник — доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН Ратич Іриней Борисович, Інститут біології тварин УААН, головний науковий співробітник лабораторії живлення птиці.

Офіційні  опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Стапай Петро Васильович, Інститут біології тварин УААН, завідувач лабораторії живлення овець і вовноутворення;

доктор сільськогосподарських наук, професор, Данчук В’ячеслав Володимирович, Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри біохімії, фармакології та радіобіології

Захист відбудеться « 2 » липня 2008 р. о 1200 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за
адресою: вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біології тварин УААН за адресою: вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034.

Автореферат розісланий « 1 » червня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Віщур О. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рівень обмінної енергії у раціонах тварин і птахів суттєво впливає на ступінь засвоєння поживних речовин кормів та ефективність їх конверсії у складові компоненти продукції. Одним з джерел енергії у живленні тварин і птахів є ліпіди, що входять до складу їх раціонів. Показано, що ліпідне живлення впливає на перебіг обмінних процесів в організмі, інтенсивність росту, продуктивність, оплату корму, харчову і біологічну цінність продукції (Цехмістренко С. І., Пономаренко Н. В., Чубар О. М., 2006; Гурдзик Р. М, 2007; Маменко О. М., Кожушко М. В., 2007).

Дослідженнями, проведеними на птахах і виконаними, в основному, на курях встановлено позитивний вплив доданих до раціону тваринних або рослинних жирів, проте ефективність їх дії залежить від виду і кількості доданих до раціону жирів, вмісту в раціоні обмінної енергії, протеїну, біологічно активних речовин, а також виду та віку птахів (Kim J. H., Hwangbo J., Choi N., 2007; Millet S., De Ceulaer K., Van Paemel M. et al., 2006).

Показано, що згодовування птахам рослинних олій з високим вмістом поліненасичених жирних кислот призводить до збільшення їх у тканинах та посилення в них процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ). Цим зумовлена необхідність при додаванні до раціону птахів рослинних олій збільшувати кількість природних антиоксидантів, зокрема найактивнішого з них — токоферолу (Калитка В. В., Данченко О. О., 2002; Данчук В. В., 2006; Rebolй A, Rodrнguez M. L., Ortiz L. T., 2006).

Необхідно відзначити, що досліджень присвячених вивченню впливу жирових добавок до раціонів японських перепелів є дуже мало, а наявні у літературі дані стосуються, в основному, їх впливу на продуктивні показники (Vilchez C., Touchburn S. P., Chavez E. R. et al, 1990; Bor-Chun Weng, 2002; Ібатулін І. І., Слободянюк Н. М., Коваленко В. О., 2004).

Тому встановлення оптимальних доз добавок соняшникової олії до раціонів різних за складом кормових інгредієнтів та кількістю вітаміну Е для японських перепелів і вивчення їх впливу на ліпідний і жирнокислотний склад тканин, інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів у них та вміст жиророзчинних вітамінів має науково-практичне значення і становить предмет новизни.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт лабораторії живлення птиці Інституту біології тварин УААН і виконувалась у межах таких завдань: «Розробити способи підвищення ефективності використання поживних речовин корму, продуктивності, репродуктивної здатності та імунобіологічної реактивності птиці» (№ держреєстрації 0106U003039) та «Розробити способи стимуляції обмінних процесів, імунобіологічної резистентності та адаптаційної здатності птиці» (№ держреєстрації 01060U03058).

Мета і завдання дослідження. Встановити оптимальні дози добавок соняшникової олії та вітаміну Е до раціонів різних за складом кормових інгредієнтів для японських перепелів на вміст загальних ліпідів, ліпідний та жирнокислотний склад тканин, інтенсивність у них процесів перекисного окиснення ліпідів, а також несучість та якість яєць. Для досягнення поставленої мети у завдання роботи входило дослідження:—  

органо-тканинних відмінностей вмісту загальних ліпідів, спів–відношення їх окремих класів, жирнокислотного складу та процесів перекисного окиснення ліпідів;—  

впливу рівня жиру і вітаміну Е у раціоні японських перепелів на вміст загальних ліпідів та співвідношення їх окремих класів у тканинах, плазмі крові і жовтках яєць, а також інтенсивність в них процесів перекисного окиснення ліпідів;—  

впливу різного рівня соняшникової олії і вітаміну Е на вміст вітамінів Е, А та каротиноїдів у тканинах печінки і жовтках яєць;—  

впливу складу раціону на ліпідний, жирнокислотний склад та вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові, тканинах печінки
і жовтках яєць;—  

впливу рівня жиру та вітаміну Е у кукурудзяно-бобовому раціоні на ліпідний і жирнокислотний склад тканин, плазми крові і жовтка яєць, а також інтенсивність у них процесів перекисного окиснення ліпідів, вміст вітамінів Е, А та каротиноїдів у тканині печінки і жовтках яєць.

Об’єкт дослідження. Процеси ліпідного і вітамінного обмінів та інтен–сивність перекисного окиснення у тканинах японських перепелів і жовтках яєць.

Предмет дослідження. Визначення загальних ліпідів, співвідношення їх класів, жирнокислотного складу, показників ПОЛ, каротиноїдів, вітамінів А і Е та продуктивних показників.

Методи досліджень. Біохімічні для визначення кількісного вмісту загальних ліпідів, їх класів, жирних кислот; каротиноїдів, вітамінів А і Е; продуктів ПОЛ; зоотехнічні для визначення несучості; статистичні для визначення вірогідності одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комп–лексні дослідження з вивчення впливу добавок соняшникової олії та вітаміну Е до раціонів різних за складом кормових інгредієнтів для японських перепелів на вміст загальних ліпідів, їх класів, жирнокислотний склад, процеси перекисного окиснення ліпідів у тканинах та вміст вітамінів А, Е і каротиноїдів у тканинах печінки і жовтках яєць.

Встановлено, що збільшення кількості обмінної енергії у стандартному раціоні для японських перепелів з 287,7 ккал до 314,7 ккал та в кукурудзяно-бобовому з 287,1 ккал до 300,6 ккал за рахунок додавання соняшникової олії
і підвищення вмісту вітаміну Е до 40 г/т комбікорму сприяє підвищенню рівня фосфоліпідів, есенціальних жирних кислот у тканинах, зменшує в них інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів, підвищує несучість та покращує харчову і біологічну цінність яєць за рахунок збільшення
у жовтку рівня фосфоліпідів, лінолевої, арахідонової жирних кислот та вітаміну Е.

Вперше у японських перепелів вивчено органо-тканинні відмінності вмісту загальних ліпідів, їх класів, жирнокислотного складу та процесів перекисного окиснення ліпідів.

Наукова новизна та актуальність отриманих результатів підтверджується двома деклараційними патентами.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано збіль–шення рівня обмінної енергії у раціонах з різним складом кормових інгредієнтів для японських перепелів за рахунок додавання соняшникової олії та збільшення кількості вітаміну Е, що забезпечує підвищення їх продуктивності та знижує собівартість отриманої продукції.

Особистий внесок здобувача. Дисертант опрацював літературу за темою дисертації, виконав експериментальну частину дисертаційної роботи, провів статистичну обробку одержаних результатів. Аналіз отриманих результатів проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів досліджень. Про основні результати дисер–таційної роботи доповідали на:— 

щорічних звітах Інституту біології тварин УААН;— 

міжнародній науково-практичній конференції «Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин» (м. Львів, 8–9червня 2006 р.);— 

міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» (м. Львів, 15–16 червня 2006 р.);— 

науково-практичній конференції «Сучасний стан тваринництва та перспективи його розвитку» (м. Львів, 7 грудня 2006 р.);— 

міжнародній науково-практичній конференції «Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні» (м. Чернівці, 7–8 червня 2007 р.);— 

науково-практичній конференції «Актуальні проблеми біології, тваринництва та ветеринарної медицини» (м. Львів, 7 грудня 2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, включаючи 7 статей, 1 теза та 2 патенти на винаходи..

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 150 сторінок, у тому числі 29 таблиць і 11 рисунків, які займають 25 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Складається з 3 підрозділів, у яких наведено дані літератури, що стосуються біологічної ролі ліпідів, впливу ліпідного живлення птахів на обмінні процеси і їх продуктивність та впливу вітаміну Е на обмінні процеси і продуктивність птахів.

Загальна методика та основні методи досліджень. Для виконання поставлених завдань впродовж 2005–2006 років проведено три досліди та виробничу перевірку одержаних результатів.

Перший дослід виконувався на японських перепілках-несучках
у фермерському господарстві «Під містом» смт Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області на 6 групах японських перепілок, починаючи
з 35-денного віку (контрольній та 5-ти дослідних) по 140 голів у кожній (112 перепілок і 28 перепелів).

Перепелам контрольної групи згодовували стандартний комбікормСК) який складався з кукурудзи — 45 %; пшениці — 20 %; БВД — 15 % (такого складу: соєвий шрот, соняшниковий шрот, рибне борошно, дріжджі кормові, глютен кукурудзяний, вапняк, дефторований фосфат, кухонна сіль, вітаміни A, D3, E, K, B2, B3,B5, B6, B9, B12, мікроелементи, незамінні амінокислоти), макухи соняшникової — 15 %; крейди — 5 % і був збалансований за основними поживними та біологічно активними речовинами відповідно до існуючих норм для японських перепілок.

Протягом всього досліду перепілки I-ї дослідної групи одержували стандартний комбікорм з додаванням 1,5 % соняшникової олії, а перепілки II-ї дослідної групи з додаванням 3 % соняшникової олії. Перепілкам III-ї дослідної групи до стандартного комбікорму додавали 1,5 % соняшникової олії та 20 г/т комбікорму вітаміну Е, а перепілкам IV-ї дослідної групи 3 % соняшникової олії та 20 г/т комбікорму вітаміну Е. Перепілкам V-ї дослідної групи до стандартного раціону додавали 20 г/т комбікорму вітаміну Е.

Утримання перепелів було клітковим з вільним доступом до корму і води. Температурний і світловий режими відповідали рекомендованим нормам.

Впродовж досліду проводили щоденний облік несучості. Після 4,5 місяців згодовування дослідних комбікормів провели забій перепілок по 5 голів з контрольної групи і тих дослідних груп, які характеризувались найвищою несучістю, а саме з другої і четвертої дослідних груп.

Другий дослід, що тривав протягом чотирьох місяців, було проведено на двох групах статевозрілих японських перепілок, починаючи з 35-денного віку контрольній і дослідній, по 80 голів у кожній (64 перепілки і 16 перепелів). Птиці контрольної групи згодовували такий же комбікорм, що й птахам контрольної групи у першому досліді.

Птиці дослідної групи згодовували комбікорм, що складався з куку–рудзи — ,8; макухи соняшникової —  %; кормових бобів екструдованих — 20 %; дріжджів кормових — 8 %; крейди — 6 %; олії соняшникової — 3 %; солі кухонної — 0,4 %; трикальційфосфату — 1,8 %; преміксу — 1 % і був збалансований за основними поживними та біологічно активними речовинами відповідно до існуючих норм для японських перепілок.

Третій дослід, що тривав впродовж чотирьох місяців, було проведено на двох групах статевозрілих японських перепілок, контрольній і дослідній, по 80 голів у кожній (64 перепілки і 16 перепелів), починаючи з 35-денного віку. Птиця контрольної групи отримувала такий же раціон як і дослідна група
в другому досліді. Птиці дослідної групи згодовували такий же комбікорм, як і контрольній, але з додатковим введенням 1,5 % соняшникової олії за рахунок чого рівень обмінної енергії зростав на 13,5 ккал, та 20 г/т комбікорму вітаміну Е. Умови утримання птиці відповідали існуючим вимогам.

Впродовж досліду проводили щоденний облік несучості. Після 4 місяців згодовування дослідних комбікормів провели забій перепілок по 5 голів з контрольної і дослідної груп.

Матеріалом для дослідження у проведених експериментах слугували тканини 12-палої кишки, підшлункової залози, печінки, м’язів стегна, плазма крові та жовтки яєць.

У вказаному біологічному матеріалі визначали вміст загальних ліпідів ваговим методом після екстракції їх сумішшю хлороформ-метанол 2:1 за методом Фолча (Folch J., Lees М., Stoane-Stanley G. H., 1957), вміст окремих класів ліпідів, які одержували методом розділення загальних ліпідів на класи з допомогою одномірної тонкошарової хроматографії на силікагелі у системі гексан-діетиловий ефір-льодова оцтова кислота у відношенні 70:30:1
з наступним визначенням їх кількості кислотним методом (Стефанык М. Б., Скорохид В. И., Елисеева О. Г., 1985). Жирнокислотний склад ліпідів тканин і жовтка яєць визначали методом газорідинної хроматографії (Неми–ровський В. І., Терещук P. M., Гнатів B. I., Скорохід В. Й., 1984), концентрацію гідроперикисів ліпідів за методом, описаним Мирончиком В. В., а вміст малонового діальдегіду за методом Мартинюка В. П.

Вміст вітамінів А і Е (Скурихин В.И., 1991) та каротино–їдів (Маслиева О. И., 1975), визначався у тканині печінки та у жовтках яєць.

Цифрові дані опрацьовано статистично за допомогою програми Exel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Органо-тканинні відмінності вмісту загальних ліпідів, співвідношення їх окремих класів, жирнокислотного складу та процесів перекисного окиснення ліпідів у японських перепелів. У результаті досліджень органо-тканинних відмінностей вмісту загальних ліпідів встановлено, що кількість загальних ліпідів у тканинах збільшується в такій послідовності: плазма крові (0,86±0,0812-пала кишка (3,87±0,21підшлункова залоза (8,30±0,17м’язи стегна (9,02±0,48), печінка (9,93±0,48жовток яєць,25±0,55). Таким чином, з досліджуваних тканин найменша кількість ліпідів міститься у плазмі крові, а найвища у жовтках яєць. Кількість загальних ліпідів у тканинах підшлункової залози, м’язів стегна і печінки коливається в незначних межах.

Аналіз отриманих нами даних щодо органо-тканинної специфіки ліпідного складу тканин, плазми крові і жовтків яєць показав, що найсуттєвіші відмінності стосуються фосфоліпідів та триацилгіцеролів (рис. 1).
При цьому кількість триацилгліцеролів у всіх досліджуваних тканинах, плазмі крові і жовтках яєць, була вищою, ніж фосфоліпідів. Найвищий рівень фосфоліпідів був у печінці. Кількість фосфоліпідів у ліпідах 12-палої кишки, підшлункової залози і жовтках яєць коливалась у межах 21,93±0,84–24,28±1,13

Що стосується інших ліпідних фракцій то необхідно відзначити, що вміст етерифікованого холестеролу в усіх досліджуваних тканинах суттєво не відрізнявся і коливався в межах 10,30±0,36–16,00±0,64Концентрація вільного холестеролу була найбільшою у тканинах 12-палої кишки (15,98±0,98і найменшою у м’язах стегна (7,40±0,34). В інших тканинах вона коливалась у межах 7,40±0,34 до 11,26±0,50

Відносний вміст моно- і диацилгліцеролів був найменшим у тканинах печінки (6,69±0,43) і найвищим у ліпідах плазми крові (12,00±0,32).

Концентрація вільних жирних кислот була найвищою у ліпідах плазми крові і становила 22,73±1,16і найменшою у тканинах 12-палої кишки,00±0,26).

Встановлені нами різниці щодо ліпідного складу в різних органах зумовлювали певні відмінності у вмісті насичених, ненасичених і полі–ненасичених жирних кислот (табл. 1).

Таблиця 1

Жирнокислотний склад ліпідів тканин, плазми крові і жовтках яєць, % (М±m, n=3-4)

Жирно-кислотний склад | 12-пала кишка | Підшлун- кова залоза | Печінка | Плазма крові | М’язи стегна | Жовток

Насичені ЖК | 28,76±4,42 | 27,65±0,23 | 35,88±0,36 | 38,60±0,59 | 26,32±0,92 | 27,64±1,16

Ненасичені ЖК | 71,24±4,42 | 73,32±0,23 | 64,12±0,36 | 61,40±0,59 | 73,68±0,92 | 72,36±1,16

Полінена-сичені ЖК | 35,62±4,22 | 18,25±0,30 | 15,48±0,49 | 15,74±0,69 | 24,76±0,60 | 18,17±0,20

Найвищий рівень насичених жирних кислот, як видно з даних таблиці, відзначено у ліпідах плазми крові та печінки. Приблизно однакові величини вмісту насичених жирних кислот були у ліпідах м’язів стегна, жовтках яєць, підшлункової залози і 12-палої кишки.

Вміст ненасичених жирних кислот коливався від 61,40±0,59у плазмі крові до 73,68±0,92у м’язах стегна.

Кількість ненасичених жирних кислот у ліпідах 12-палої кишки, підшлункової залози, м’язів стегна і жовтках яєць була приблизно однаковою. Найменша кількість поліненасичених жирних кислот спостерігалась у ліпідах печінки, підшлункової залози, плазми крові і жовтках яєць, а найвища —
у 12-палій кишці.

Ліпіди 12-палої кишки характеризувалися також найвищим вмістом лінолевої і ліноленової жирних кислот (відповідно 22,73±2,55 і 6,27±1,33 %). Вміст лінолевої кислоти в інших досліджуваних нами тканинах був значно меншим і коливався в межах 7,65±0,14 – 16,70±0,67.

Досліджувані тканини характеризувались різною інтенсивністю процесів ПОЛ (табл. 2). При цьому встановлено, що в тканинах з високою концентрацією гідроперекисів ліпідів (підшлункова залоза і печінка) кількість малонового діальдегіду є меншою, а в тканинах з високим рівнем малонового діальдегіду (м'язи стегна) була меншою кількість гідроперекисів ліпідів.

Таблиця 2

Вміст гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду в тканинах, (M±m)

Тканини | Гідроперекиси ліпідів, од. Е480/г | Малоновий діальдегід, мкмоль/г

12-пала кишка, n=6 | 2,110,09 | 2,340,15

Підшлункова залоза, n=3 | 5,020,38 | 1,960,43

Печінка, n=6 | 3,860,23 | 1,410,17

М’язи стегна, n=6 | 1,250,09 | 3,360,14

Жовток, n=5 | 1,620,03 | 0,540,01

Таким чином, отримані нами результати вказують на суттєві органо-тканинні відмінності вмісту загальних ліпідів, співвідношення їх окремих класів та процесів ПОЛ. Це зумовлено значенням досліджуваних тканин
у процесах синтезу ліпідів та інтенсивністю метаболічних процесів у цих органах (Бучко О. М., 2004.).

Вплив рівня жиру і вітаміну Е у раціоні японських перепелів на вміст загальних ліпідів, співвідношення їх окремих класів, жирно–кислотний склад, процеси ПОЛ, вміст вітамінів А, Е і каротиноїдів
у тканинах та продуктивність. Додавання до стандартного комбікорму соняшникової олії у кількості 1,5 % і 3 % (відповідно перша і друга дослідні групи) сприяло підвищенню несучості японських перепілок на 2,1 % і 4,2 %. Збільшення кількості вітаміну Е до 40 г/т комбікорму разом з добавкою 1,5 % і 3 % соняшникової олії до стандартного комбікорму сприяло підвищенню несучості перепілок третьої і четвертої дослідних груп, у порівнянні з контрольною на 2,8 % і 5,8 %, відповідно.

Підвищення кількості вітаміну Е у стандартному раціоні японських перепілок до 40 г/т комбікорму (п’ята дослідна група) підвищувало несучість перепілок на 2,5

Отже, з наведених даних видно, що перепілки яким до раціону вводили 3соняшникової олії (друга дослідна група) або 3соняшникової олії і 20 г/т комбікорму вітаміну Е (четверта дослідна група) характеризувалися найвищою продуктивністю.

Збільшення кількості обмінної енергії у раціоні японських перепелів на 9 %, за рахунок додавання 3соняшникової олії, а також додаткового введення 20 г/т комбікорму вітаміну Е не проявляло суттєвого впливу на вміст загальних ліпідів у плазмі крові, тканинах 12-палої кишки, печінки, м’язів стегна і жовтках яєць, за винятком підшлункової залози, в якій кількість загальних ліпідів у перепілок другої і четвертої дослідних груп, у порівнянні з контрольною, зменшувалась відповідно на 16,87і 22,89(р<0,01–0,001).

У той же час, відзначено суттєві відмінності окремих класів ліпідів у тканинах, плазмі крові і жовтках яєць. Вони стосуються, в першу чергу, фосфоліпідів і триацилгліцеролів (рис. 2). При цьому відносна кількість фосфоліпідів у тканинах 12-палої кишки, м'язів стегна і жовтках яєць збільшувалась, а триацилгліцеролів — зменшувалась. Ліпіди печінки, навпаки, характеризувались нижчим рівнем фосфоліпідів та зростанням кількості триацилгліцеролів, особливо, у перепілок четвертої дослідної групи.

Дослідження жирнокислотного складу тканин плазми крові і жовтка яєць показало, що додавання до СК 3соняшникової олії (друга дослідна група)
і 3соняшникової олії та 20 г/т комбікорму вітаміну Е (четверта дослідна група) впливає на співвідношення насичених, ненасичених та поліненасичених жирних кислот, проте виявлені зміни були не однаковими у досліджуваних тканинах. Так, ліпіди 12-палої кишки характеризувались помітним зростанням кількості ПНЖК. У перепілок контрольної групи, їх кількість становила 35,62±4,22а у другої і четвертої дослідних групах 51,14±3,24
і 48,29±1,68 (р<0,05), відповідно.

У складі ліпідів підшлункової залози, перепілок другої і четвертої дослідних груп, встановлено зростання сумарного вмісту насичених жирних кислот (р<0,05–0,001), зменшення кількості ненасичених (р<0,05–0,001) та помітне підвищення ПНЖК (р<0,05–0,001).

У ліпідах печінки не виявлено суттєвих різниць у вмісті насичених та ненасичених жирних кислот. Можна лише відзначити зростання кількості ПНЖК у перепілок другої дослідної групи, у порівнянні з перепілками контрольної групир<0,01).

Збільшення кількості енергії у раціоні перепілок за рахунок додавання соняшникової олії (друга і четверта дослідні групи) та підвищення вмісту вітаміну Е у комбікормі (четверта дослідна група) викликало зменшення кількості насичених жирних кислот у ліпідах плазми крові (р<0,05) та зростання ненасичених (р<0,05) і ПНЖК (р<0,01–0,001), у порівнянні з пе–репілками контрольної групи.

У той же час, помітних змін у співвідношенні насичених, ненасичених і ПНЖК у ліпідах м’язів стегна ми не спостерігали.

Ліпіди жовтка яєць, одержані від перепілок дослідних груп, характеризувались збільшенням кількості сумарного вмісту насичених жирних кислот (р<0,05), зменшенням вмісту ненасичених (р<0,05) та помітним збіль–шенням рівня ПНЖК (р<0,001), у порівнянні з перепілками контрольної групи.

Зміни сумарного вмісту насичених жирних кислот у тканинах відбувалися, в основному, за рахунок стеариновоїС18:0) і пальмітинової (С16:0) жирних кислот, а ПНЖК за рахунок лінолевої (С18:2) і частково ліно–ленової (С18:3) жирних кислот.

Введення до стандартного раціону 3 % соняшникової олії та такої ж кількості олії разом з 20 г/т вітаміну Е зменшувало інтенсивність процесів ПОЛ, про що свідчить концентрація гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегідурис. 3).

Проте необхідно відзначити, що кількість малонового діальдегіду
в підшлунковій залозі зростала.

Отже, нами встановлена залежність між рівнем вітаміну Е в організмі та інтенсивністю процесів ПОЛ у тканинах.

Збільшення кількості вітаміну Е у раціоні перепілок до 40 г/т комбікорму сприяло підвищенню його рівня у печінці перепілок четвертої дослідної групи на 79,34 (р<0,001) та у жовтках яєць на 32,15 (р<0,001). Поряд з тим, слід зазначити, що збільшення кількості вітаміну Е, фосфоліпідів та незамінимих жирних кислот у жовтках яєць свідчить про кращу біологічну та харчову цінність перепелиних яєць отриманих від птахів, яким до стандартного комбікорму додавали 3соняшникової олії та 20 г/т комбікорму вітаміну Е.

Вплив складу раціону для японських перепелів на ліпідний, жирнокислотний склад та вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові, тканинах печінки і жовтках яєць. Додавання до кукурудзяно-бобового раціону соняшникової олії перепілкам дослідної групи з метою поповнення обмінної енергії до рівня, що містився у стандартному комбікормі, проявляло помітний вплив на співвідношення окремих класів ліпідів у плазмі крові, печінці та жовтках яєць. Так, у плазмі крові перепілок дослідної групи, у порівнянні з конт–рольною, встановлено підвищення відносної кількості фосфоліпідів на 23,27(р<0,05), триацилгліцеролів на 9,77(р<0,05) та етерифікованого холестеролу на 23,25(р<0,01) при одночасному помітному зменшенні вмісту вільних жирних кислот на 36,30(р<0,001).

Суттєві зміни у співвідношенні окремих класів ліпідів спостерігалися
у печінці, проте вони носили інший характер, ніж у плазмі крові. При цьому встановлено зростання кількості моно- і диацилгліцеролів на 56,20(р<0,001), вільних жирних кислот на 58,78(р<0,001) та суттєве зменшення рівня триацилгліцеролів на 33,37(р<0,001).

Дослідження ліпідного складу у жовтках яєць показало, що при згодовуванні перепілкам дослідної групи кукурудзяно-бобового комбікорму
з додаванням соняшникової олії, у порівнянні з контрольною групою, яка отримувала стандартний раціон, зростала кількість моно- і диацилгліцеролів на 20,38 (р<0,05), триацилгліцеролів на 12,43(р<0,05), зменшувався від–носний вміст вільного холестеролу на 30,29(р<0,05) та етерифікованого холестеролу на 24,46(р<0,01), а також вільних жирних кислот на 22,19 % (р<0,01).

Визначення жирнокислотного складу ліпідів плазми крові, печінки і жовтка яєць показали, що склад раціону, особливо наявність у ньому рослинної олії, проявляє значний вплив на вміст окремих жирних кислот ліпідів досліджуваних тканин і жовтка яйця.

Жирнокислотний склад ліпідів плазми крові перепілок дослідної групи характеризувався збільшенням рівня ейкозадієнової кислоти (С20:2) у 3 рази (р<0,001) та зменшенням кількості насичених жирних кислот, зокрема лауринової (С12:0) на 58,82(р<0,01), міристинової (С14:0) на 34,37, а також ненасичених жирних кислот пальмітоолеїнової (С16:1) на 27,03(р<0,01), арахідонової (С20:4) на 31,81(р<0,05), ерукової (С22:1) на 83,87, ейкозапентаєнової (С20:5) 80,48(р<0,001), докозадієнової (С22:2) на 63,15(р<0,01), докозатриєнової (С22:3) на 83,87(р<0,01) та докозапентаєнової (С22:5). на 81,42 (р<0,001).

Менш помітні зміни жирнокислотного складу виявлено у ліпідах печінки і жовтках яєць. При цьому в ліпідах печінки перепілок дослідної групи,
у порівнянні з контрольною, встановлено підвищення лінолевої (С18:2) на 54,90(р<0,001), гадолеїнової (С20:1) на 66,67(р<0,001), докозапентаєнової (С22:5) на 166,67(р<0,001) ненасичених кислот, та зменшення лауринової (С12:0) на 25,0(р<0,05), маргаринової (С17:0) на 20,0 (р<0,05) насичених кислот і пальмітоолеїнової (С16:1) на 34,45(р<0,05), докозадієнової (С22:2) на 19,23 (р<0,05) ненасичених жирних кислот.

Зміни жирнокислотного складу ліпідів яєчного жовтка перепілок, що споживали кукурудзяно-бобовий комбікорм з добавкою соняшникової олії,
у порівнянні з контрольною, характеризувались помітним зменшенням капринової (С10:0) на 73,68(р<0,001) і міристинової (С14:0) на 31,48(р<0,01) насичених жирних кислот та пальмітоолеїнової (С16:1) на 56,47(р<0,01), олеїнової (С18:1) на 21,49(р<0,001), арахідонової (С20:4) на 31,82, докозадієнової (С22:2) на 38,46(р<0,001) ненасичених жирних кислот, при одночасному збільшенні вмісту лінолевої (С18:2) на 77,82 (р<0,001), гадолеїнової (С20:1) на 63,64 (р<0,05) і докозатриєнової (С22:3) на 136,36(р<0,01), а також значним зростанням стеаринової (С18:0) кислоти на 196,71(р<0,001).

Таким чином, отримані нами результати свідчать про те, що згодовування перепілкам кукурудзяно-бобового комбікорму, що містив у своєму складі 3 % соняшникової олії, у порівнянні з стандартним, відбуваються суттєві зміни ліпідного та жирнокислотного складу досліджуваних тканин і жовтків яєць. Збільшення вмісту лінолевої кислоти у ліпідах печінки та жовтках яєць пояснюється, високим її вмістом у соняшниковій олії.

З літератури відомо, що ліпіди корму в процесі травлення та всмоктування у птахів суттєво не змінюються, тому жирнокислотний склад тканин і жовтка яєць повторює жирнокислотний склад ліпідів корму (Fuhrmann H., Sallmann H. P., 1996; Surai P. F., Sparks N. H., 2001). Разом з тим, як вказують деякі дослідники, наявність у птахів вола та сліпих кишок може викликати певні зміни у жирнокислотному складі ліпідів тканин та жовтках яєць, особливо при згодовуванні нетрадиційних кормів (Архипов А. В., 1982). На засвоєння ліпідів корму впливають такі чинники як склад мікрофлори кишечника, режим годівлі, склад кормосуміші, вміст у ній вугле–водів (Freeman C. P., Noakes D. E., Annison E. F., 1986).

При дослідженні вмісту продуктів ПОЛ ми не виявили різниць щодо рівня гідроперекисів та малонового діальдегіду в перепелів, яким згодовували стандартний комбікорм та кукурудзяно-бобовий з добавкою соняшникової олії. Це пояснюється як високим вмістом у соняшниковій олії вітаміну Е, що запобігає процесам перекисного окиснення, так і однаковим рівнем сирого жиру в згодовуваних перепелам комбікормах (Куткіна Л. Б., Янович В. Г., 2004).

Не зважаючи на те, що у перепілок, яким згодовували кукурудзяно-бобовий комбікорм з добавкою 3соняшникової олії (дослідна група), рівень обмінної енергії і протеїну та інших поживних і біологічно активних речовин був таким як у птахів, що споживали стандартний комбікорм, їх продуктивність була на 2,9нижчою.

Вплив рівня жиру і вітаміну Е у кукурудзяно-бобовому раціоні японських перепелів на вміст загальних ліпідів і їх жирнокислотний склад, процеси ПОЛ, вміст вітамінів А, Е і каротиноїдів у тканинах та продуктивність. У результаті дослідження вмісту загальних ліпідів у плазмі крові, тканинах і жовтках яєць нами не встановлено суттєвих відмінностей
у перепілок, яким згодовували кукурудзяно-бобовий комбікорм з добавкою 3 % соняшникової олії (контрольна група) та кукурудзяно-бобовий комбікорм, до якого додавали 4,5 % соняшникової олії і збільшували кількість вітаміну Е до 40 г/т комбікорму.

Проте, додавання до кукурудзяно-бобового комбікорму 4,5 % соняшникової олії і збільшення кількості вітаміну Е до 40 г/т комбікорму перепілок дослідної групи, у порівнянні з контрольною, якій додавали 3 % соняшникової олії, викликало зміни жирнокислотного складу плазми крові. Ліпіди плазми крові перепілок дослідної групи, у порівнянні з контрольною, характеризувались підвищенням кількості поліненасичених жирних кислот (p<0,05). Окрім того, відзначено зміни відносного вмісту окремих моно- і поліненасичених жирних кислот (ПНЖК). Так, спостерігалось зменшення, у порівнянні з перепілками контрольної групи, кількості пальмітоолеїнової (С16:1) на 33,77(p<0,01), докозадієнової (С22:2) на 44,90 (p<0,05), докозапентаєнової (С22:5) на 30,77(p<0,05) жирних кислот плазми крові у перепілок дослідної групи, та збільшення лінолевої (С18:2) на 46,19(p<0,01), ейкозатриєнової (С20:3) на 89,19, арахідонової (С20:4) на 70,0% (p<0,01), докозатриєнової (С22:3) на 40,0(p<0,05).

Визначення жирнокислотного складу ліпідів печінки показало, що сумарний вміст насичених і ненасичених жирних кислот у перепілок контрольної і дослідної груп був приблизно однаковим, тоді як кількість поліненасичених жирних кислот в останніх зростала за рахунок лінолевої (С18:2) на 33,59(p<0,001) і ейкозатриєнової (С20:3) на 121,05(p<0,01) кислот. Одночасно зменшувалась кількість мононенасичених пальмітоолеїнової (С16:1) на 34,33 % (p<0,01), олеїнової (С18:1) на 5,44(p<0,001) та деяких поліненасичених кислот: ейкозадієнової (С20:2) на 16,42(p<0,01), докозадієнової (С22:2) на 28,57(p<0,01), докозатриєнової (С22:3) на 54,16 (p<0,001) та докозатетраєнової (С22:4) на 31,43(p<0,05). Очевидно, що зменшення останніх обумовлювалось гальмуванням ендогенного синтезу цих кислот (Смолянінов К. Б., Параняк Р. П., Янович В. Г., 2002).

Встановлено також зменшення кількості пальмітинової (С16:0) на 7,51 (p<0,05) насиченої жирної кислоти у ліпідах печінки перепілок дослідної групи, у порівнянні з контрольною, та збільшення лауринової (С12:0) на 100,0 (p<0,05), міристинової (С14:0) на 36,67(p<0,01), стеаринової (С18:0)
на 23,18(p<0,01).

Відомо, що вітамін Е проявляє стимулювальну дію на десатурацію НЖК. Утворення ПНЖК залежить від вмісту в раціоні лінолевої і ліноленової кислот, які конкурують за систему десатурації. Цей процес регулюється шляхом конкурентного інгібування відповідних ферментів, а перетворення ненасичених жирних кислот кожної родини залежить від їх концентрації і кількості утворених продуктів. У випадку високого вмісту в раціоні тварин ліноленової кислоти спостерігається інгібування синтезу в тканинах більш ненасичених жирних кислот ряду лінолевої кислоти і навпаки. Якщо з кормом лінолева кислота надходить у великих кількостях то відбувається зниження синтезу докозапентаєнової і докозагексаєнової кислот у тканинах тварин (Leikin A. I., Brenner R. R., 1989).

При збільшенні кількості ліпідів і вітаміну Е у кукурудзяно-бобовому раціоні жирнокислотний склад жовтків яєць теж зазнавав певних змін. При цьому встановлено, що сумарний вміст насичених і ненасичених жирних кислот у жовтках яєць, одержаних від перепілок дослідної групи,
у порівнянні з контрольною, був приблизно однаковим. Проте відбувалося збільшення відносного вмісту поліненасичених жирних кислот, в основному, за рахунок лінолевої кислоти (С18:2).

Характерною особливістю змін жирнокислотного складу ліпідів жовтка яєць, при збільшенні кількості ліпідів і вітаміну Е у раціоні було помітне зростання арахідонової (С20:4) кислоти. Кількість цієї жирної кислоти у жовтку перепілок дослідної групи, у порівнянні з контрольною, зростала на 42,77 %. Отримані дані узгоджуються з сучасними уявленнями стосовно стабілізуючої ролі вітаміну Е в клітинних мембранах тканин, в основі якої лежить взаємодія бокового ланцюга жирних кислот фосфоліпідів, насамперед з арахідоновою кислотою (Куртяк Б. М., Янович В. Г., 2004).

Отже, збільшення у кукурудзяно-бобовому раціоні соняшникової олії до 4,5 % та вітаміну Е до 40 г/т комбікорму підвищує вміст поліненасичених жирних кислот у всіх досліджуваних тканинах, в основному, за рахунок лінолевої кислоти.

Результати визначення вмісту гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду представлені на рис. 4. Отримані дані вказують на те, що збільшення кількості соняшникової олії у кукурудзяно-бобовому раціоні перепілок дослідної групи до 4,5 %, а також кількості вітаміну Е до 40 г/т комбікорму, в порівнянні з перепілками контрольної групи, яким згодовували кукурудзяно-бобовий комбікорм з добавкою 3 % соняшникової олії і вмістом 20 г/т комбікорму вітаміну Е зменшує інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів в організмі перепілок, про що свідчить зниження вмісту гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду в тканинах печінки та жовтках яєць.

Слід зазначити, що зменшення вмісту продуктів перекисного окиснення у жовтках яєць, крім того, що підвищує біологічну цінність яєць, ще й покращує їх смакові властивості (Alvarez C., Cachaldora P., Mendez J., 2004).

Результати дослідження впливу згодовування кукурудзяно-бобових комбікормів з добавками різних кількостей соняшникової олії та вітаміну Е
у раціоні показали, що додавання 4,5 % соняшникової олії та збільшення кількості вітаміну Е до 40 г/т комбікорму для японських перепелів (дослідна група), у порівнянні з контрольною, яка отримувала кукурудзяно-бобовий раціон з добавкою 3 % соняшникової олії і рекомендованим рівнем вітаміну Е (20 г/т), обумовлювало зростання вмісту вітаміну Е у печінці на 80 (р<0,001), а у жовтках яєць на 16,2 (р<0,001).

Підвищення кількості обмінної енергії у перепілок дослідної групи на 13,5 ккал за рахунок збільшення кількості соняшникової олії сприяє оптимізації енерго-протеїнового співвідношення, що призводить до зростання продуктивності на 6,6 Результати виробничої перевірки проведеної на 6000 японських препілок показали, що використання кукурудзяно-бобового комбікорму з вмістом 20екструдованих кормових бобів, 4,5соняшникової олії і 40 г/т комбікорму вітаміну Е знижує собівартість яєць на 11,7(Акт про виробничу перевірку від 4 грудня 2006 р.).

Отже, отримані нами результати збігаються з літературними даними про те, що при збільшенні рівня обмінної енергії в раціоні птахів відбувається підвищення їх несучості (Фисинин В. И., Журавлев И. В.,
Айдинян Т. Г., 1990).

ВИСНОВКИ

У дисертації відповідно до поставленої мети і завдань отримано нові дані про вплив різного рівня обмінної енергії та кількості вітаміну Е у раціонах різного складу для японських перепелів на ліпідний і жирнокислотний склад, процеси перекисного окиснення ліпідів, вміст жиророзчинних вітамінів
у тканинах, а також на їх продуктивність та якість яєць.

1.  Дослідженнями органо-тканинних особливостей вмісту загальних ліпідів, співвідношення окремих ліпідних фракцій та жирнокислотного складу встановлено, що вміст тотальних ліпідів у тканинах японських перепілок зростає у такій послідовності: плазма крові, 12-пала кишка, підшлункова залоза, м’язи стегна, печінка, жовток яйця. Ліпіди всіх досліджуваних тканин за винятком м’язів стегна і плазми крові характеризуються високим рівнем фосфоліпідів (21,93–27,54 %) і триацилгліцеролів (30,05–36,43 %). Найнижчий вміст фосфоліпідів при найвищій кількості триацилгліцеролів виявлено
у м’язах стегна, відповідно 10,28 % і 50,23 %. Сумарний вміст ненасичених жирних кислот є найбільшим у 12-палій кишці, підшлунковій залозі, м’язах стегна і жовтках яєць, а вміст поліненасичених жирних кислот найбільший у 12-палій кишці та підшлунковій залозі.

2.  Інтенсивність процесів ПОЛ у тканинах, судячи з концентрації гідроперекисів ліпідів, пов’язана з рівнем фосфоліпідів і вільних жирних кислот. Найвища концентрація гідроперекисів ліпідів простежувалась у тканинах печінки та підшлункової залози, а малонового діальдегіду — у м’язах стегна.

3.  Підвищення рівня сирого жиру в стандартному раціоні для японських перепілок за рахунок додавання 3 % соняшникової олії або такої ж кількості соняшникової олії й одночасному збільшенні кількості вітаміну Е до 40 г/т комбікорму, призводить до підвищення вмісту фосфоліпідів у тканинах 12-палої кишки (р0,05), м’язах стегна (р0,001) і жовтку яйця (р0,05). При цьому зберігається зворотний зв’язок між вмістом фосфоліпідів і триацил–гліцеролів у печінці і жовтках яєць.

4.  Введення до раціону 3 % соняшникової олії окремо або разом з 20 г/т комбікорму вітаміну Е, призводить до зменшення кількості олеїнової кислоти
у тканинах 12-палої кишки, підшлункової залози, печінки та жовтку
і збільшення вмісту поліненасичених жирних кислот, в основному, за рахунок лінолевої та ліноленової жирних кислот.

5.  Додавання до стандартного раціону японських перепілок 3 % соняшникової олії або такої ж кількості соняшникової олії та збільшення
в ньому кількості вітаміну Е до 40 г на 1 т комбікорму сповільнює інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів у тканинах 12-палої кишки, печінки і м’язів стегна, що проявляється у зменшенні концентрації гідроперекисів ліпідів (р<0,001) та малонового діальдегіду (р0,01–0,001).

6.  Згодовування перепілкам стандартного комбікорму, що містить соняшникову олію у кількості 3 % і вітаміну Е 40 г/т комбікорму, сприяє зростанню вмісту вітаміну Е у печінці на 79,34 %, (р<0,001) та жовтках яєць на 15 % (р<0,001).

7.  Порівняльний аналіз впливу різного складу раціону (стандартного та кукурудзяно-бобового з добавкою 3 % соняшникової олії) показав, що при згодовуванні кукурудзяно-бобового комбікорму зростає кількість моно- і диацилгліцеролів на 56,2 % (р<0,001), вільних жирних кислот на 58,78 % (р<0,001) та зменшується рівень триацилгліцеролів на 33,37 % (р<0,001) у печінці перепілок. У жовтках яєць при цьому зростає кількість моно- і диацилгліцеролів на 20,38 % (р<0,05), триацилгліцеролів на 12,43 % (р<0,05) та зменшується відносний вміст вільного холестеролу на 30,29 % (р<0,001), вільних жирних кислот на 22,19 % (р<0,01) та етерифікованого холестеролу на ,47 % (р<0,01).

8.  Згодовування перепілкам кукурудзяно-бобового комбікорму з до–бавкою 3 % соняшникової олії, у порівнянні зі стандартним, викликало зменшення у ліпідах плазми крові і тканин печінки вмісту пальмітоолеїнової кислоти (р<0,05–0,01), у складі ліпідів жовтка пальмітоолеїнової (р<0,01)
і олеїнової кислот (р<0,001) та збільшення у печінці та жовтках яєць лінолевої
і гадолеїнової кислот (р<0,05–0,001).

9.  У перепілок, яким кількість соняшникової олії у кукурудзяно-бобовому комбікормі збільшували з 3 % до 4,5 %, а вітаміну Е з 20 до 40 г/ т комбікорму в ліпідах печінки зростав вміст поліненасичених жирних кислот за рахунок ліноленової та ейкозатриєнової жирних кислот. У складі ліпідів жовтків яєць при цьому підвищувався рівень арахідонової кислоти на 42,77 %.

10.  Згодовування перепілкам кукурудзяно-бобового комбікорму з вмістом 4,5 % соняшникової олії, а також