НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛОСЄВА Єлизавета Олександрівна

УДК 636. 52/.58:612.085.16

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН ОРГАНІЗМУ КУРЕЙ-НЕСУЧОК ДРУГОЇ ФАЗИ ПРОДУКТИВНОСТІ НА ТЛІ ДІЇ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ГУМІНОВОЇ ПРИРОДИ

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

КИЇВ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – | кандидат біологічних наук, доцент

СТЕПЧЕНКО Лілія Михайлівна

Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: |

доктор ветеринарних наук, професор

Гуфрій Дмитро Федорович,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнології ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри фармакології та токсикології

доктор ветеринарних наук, професор

Ніщеменко Микола Прокопович,

Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології

Захист відбудеться «27» травня 2008 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к.28

Автореферат розісланий «21» квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.П. Прус

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відомо, що інтенсивність яйцекладки курей-несучок значною мірою залежить від генетичного потенціалу птиці, рівня і повноцінності годівлі. Вивченню фізіологічних механізмів регуляції обміну речовин, що забезпечують високу продуктивність, завжди при-ділялась належна увага (Мельничук Д.О. та ін., 2000; Чечоткин О.В., 2000; Свеженцов А.І., 2002; Гуфрій Д.Ф. та ін., 2004; Кравців Р.Й. та ін., 2005).

Проте навіть за збалансованої годівлі та необхідних умов утримання з віком сповільнюється інтенсивність несучості, що обумовлено послабленням процесів метаболізму. Показники гомеостазу за умов тривалого технологічного навантаження на яйценосну птицю змінюються за рахунок напруження тих фізіологічних функцій, які забезпечують перетравлення корму та біосинтетичні процеси. У цей період рівень несучості курей різко зменшується і подальше використання птиці стає економічно невигідним (Бичаєв А.Г., 2003).

Останнім часом виникла нагальна необхідність введення до раціону курей нешкідливих біологічно активних кормових та інших добавок, які позитивно впливають на анаболічні процеси в їх організмі. Біологічно активні речовини повинні мати високі адаптогенні властивості, піддаватися метаболізму та брати участь у регуляції обміну речовин, підтримувати імунний статус в організмі (Янович В.Г., Сологуб Л.І., 2000 та ін.; Мазуркевич А.Й. та ін., 2004; Ніщеменко М.П., 2006).

Відомо, що препарати гумінової природи за рахунок регулювального, корегувального, імуномоделювального впливів мають загальностимулювальну дію на живі організми, у тому числі і птицю (Палфій Ф.Ю., 1991; Грибан В.Г., 2005; Степченко Л.М., 2006). Гумінові речовини проявляють синергізм з вітамінами та мінеральними елементами (Соловйова В.П., Лотош Т.Д., 1991; Csicsor J., Toth А., 2000.). Досі недостатня кількість повідомлень щодо впливу гумінових сполук на процеси метаболізму та активність травних ферментів у період фізіологічного зниження яєчної продуктивності курей.

Дослідження були спрямовані на вивчення впливу торф’яної біологічно активної добавки гідрогумату та комплексу його з вітамінами А, Е та натрію селенітом (ГСВД) на фізіологічний статус, показники обміну речовин, функціональну активність дванадцятипалої кишки та підшлункової залози, а також перетравність поживних речовин раціону та рівень несучості курей другої фази продуктивності.

Враховуючи велике значення подовження періоду високої несучості курей для інтенсифікації галузі птахівництва, дана наукова робота на часі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету „Використання біологічно активних речовин і адаптогенів природного походження для нормалізації відтворювальної функції та стимуляції формування біологічної продукції у високопродуктивних тварин”, номер державної реєстрації 0107U007923.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було встановити фізіологічний стан курей-несучок другої фази продуктивності на тлі дії гідрогумату та ГСВД як кормових добавок на показники обміну речовин, активність ферментів травлення, рівень продуктивності та якість продукції.

Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:

- встановити фізіологічний статус організму курей-несучок другої фази продуктивності;

- визначити оптимальну кількість гідрогумату для курей-несучок другої фази продуктивності за рівнем метаболізму та продуктивності;

- провести порівняльну оцінку впливу гідрогумату та ГСВД на рівень обміну речовин та продуктивність птиці;

- вивчити вплив гідрогумату та ГСВД на показники обміну білків та вуглеводів у курей;

- дослідити вплив гідрогумату та ГСВД на активність травних ферментів хімусу та слизової оболонки дванадцятипалої кишки, тканини підшлункової залози, а також перетравність поживних речовин у курей;

- провести гістологічні дослідження для морфологічної оцінки органів травлення курей-несучок;

- визначити економічну ефективність застосування гумінових речовин як кормових добавок до раціону курей-несучок.

Об'єкт дослідження – процеси метаболізму та обґрунтування використання гідрогумату та ГСВД курям-несучкам другої фази продуктивності.

Предмет дослідження – обмін речовин, активність травних ферментів та перетравність поживних речовин, рівень продуктивності та ветеринарно-санітарні показники отриманої продукції, а також гістологічні особливості органів травлення за умов згодовування гідрогумату та ГСВД.

Методи дослідження – фізіологічні, клінічні, біохімічні, гістологічні, зоотехнічні. Отримані результати опрацьовувались статистичними методами.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретично обґрунтована та практично доведена доцільність використання гідрогумату та гуміно-селено-вітамінної добавки (ГСВД) для курей-несучок другої фази продуктивності. Встановлені вікові особливості показників фізіології травлення та обміну речовин високопродуктивних курей у період зниження несучості. Визначена оптимальна кількість введення до раціонів біологічно активних речовин гумінової природи курям-несучкам 360–570-добового віку, що пролонгує високу інтенсивність їх несучості та підвищує якість продукції.

Встановлена активація процесів метаболізму, які пов’язані з яйцеутворенням на тлі дії гідрогумату та ГСВД, що забезпечує подовження терміну економічно вигідного використання курей-несучок. Доведена гепатопротекторна дія гідрогумату та ГСВД, яка підтверджується морфофізіологічними дослідженнями стану клітин печінки та біохімічними показниками обміну речовин. Встановлено регулюючий вплив гідрогумату та ГСВД на функціональний стан системи травлення за рахунок активації процесів перетравлення поживних речовин корму та їх засвоєння на тлі підвищення активності протеолітичних та амілолітичних ферментів хімусу, слизової оболонки дванадцятипалої кишки та підшлункової залози.

Визначена висока економічна ефективність використання гідрогумату для курей-несучок у період фізіологічного зниження їх продуктивності. Запропонована схема застосування гідрогумату та ГСВД до раціону курей-несучок для корекції обміну речовин, який відповідає більш високому рівню продуктивності у другій фазі яйцекладки, а також розроблені та зареєстровані технічні умови на біологічно активні кормові добавки «Гідрогумат» (ТУ У 15.7–0049367-001:2007) та «ГСВД» (ТУ У 15.7–00493675-002:2007).

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень значною мірою поглиблюють сучасні уявлення про вплив гумінових речовин на організм курей-несучок та процеси обміну речовин у їх організмі. Отримані нові дані щодо процесів травлення та метаболізму у курей-несучок другої фази продуктивності рекомендуються до використання за умов проведення фізіологічних експериментів на високопродуктивній птиці. Одержані дані про фізіологічний стан курей-несучок другої фази продуктивності та регуляторного впливу кормових добавок гумінової природи можуть використовуватись у курсі лекцій з фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин для студентів аграрних вузів ІІІ та IV рівня акредитації, а також можуть бути рекомендовані авторам монографій та навчальних посібників. Запропонований метод визначення активності травних протеолітичних ферментів із застосуванням як субстрату азоказеїну може бути використано за умов проведення наукових досліджень системи травлення у сільськогосподарської птиці.

Для стимуляції яйцекладки курей у період її зниження у віці 52 тижні запропоновано вводити до загального господарського раціону гідрогумат у кількості 1,8 мл/кг комбікорму протягом двох курсів по 21-му дню з інтервалом у 21 день.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно проводила пошук і аналіз літератури за темою дисертації, організувала та виконала експериментальну частину роботи, провела відбір матеріалу та лабораторні дослідження згідно з вибраними методиками, статистичну обробку одержаних результатів. Аналіз, узагальнення та інтерпретацію результатів проведено за допомогою наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались, обговорювались та отримали загальне схвалення на ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин» (27–30 жовтня 2004 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції “Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (25–26 листопада 2004 р., м. Львів); VI Українській конференції з птахівництва з міжнародною участю (19–23 вересня 2005р., м. Алушта); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (24–25 листопада 2005р., м. Дніпропетровськ); VIІ Українській конференції з птахівництва з міжнародною участю (18–22 вересня 2006р., м. Алушта); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв” (11–12 квітня 2006 року, м. Дніпропетровськ); Х Міжнародній науково-практичній конференції «Современные технологии сельскохозяйственного производства» (20 апреля 2007 г., г. Гродно); ІІ Міжнародній науковій конференції “Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (10–12 жовтня 2007 р., м. Львів); Міжнародній науко-практичній конференції «Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві» (20–22 лютого 2008р., м. Дніпропетровськ); Наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Дніпропетровського державного аграрного університету (2004–2006).

Публікації. Результати досліджень опубліковані у 12 друкованих працях, у тому числі 3 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, зокрема у Науково-технічному бюлетені Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок (2), Науковому віснику ДДАУ (1); 6 – у матеріалах і тезах конференцій; 2 – технічні умови на біологічно активні кормові добавки; 1 – рекомендації з використання БАВ гумінової природи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, додатки та список використаних джерел. Робота викладена на 147 сторінках комп’ютерного тексту, проілюстрована 38 таблицями та 16 рисунками. Список використаних джерел включає 345 найменувань, у тому числі 64 іноземних.

основний зміст роботи

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконана на кафедрі фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету. Експериментальна частина роботи проведена на курях яєчного кросу “Ломан Браун” 52-тижневого віку, яких утримували у кліткових батареях в умовах птахофабрики ПВФ “Агро Центр”. Всі кури були клінічно здоровими, годувались згідно з загальновизначеними нормами.

У дослідах курям-несучкам вводили до раціону гумінові речовини, отримані з торфу. «Гідрогумат» – це біологічно активна кормова добавка гумінової природи (ТУ У 15.7–0049367-001:2007). Комплексна гуміно-селено-вітамінна добавка «ГСВД» – це біологічно активна добавка, що містить гідрогумат та водорозчинну форму вітамінів А і Е, а також натрію селеніту у мікродозах (ТУ У 15.7–00493675-002:2007).

Для виконання поставлених завдань було проведено три досліди. Метою першого досліду було встановлення оптимальної кількості введення до основного господарського раціону гідрогумату курям-несучкам у період фізіологічного зниження їх продуктивності для подовження економічно вигідного терміну використання продуктивної птиці. Другий експеримент був спрямований на порівняння впливу гумінових добавок, що досліджувались, за розробленою схемою їх застосування на рівень метаболічних процесів та продуктивність курей-несучок. Після дворазового застосування біологічно активних добавок був проведений фізіологічний дослід з визначення перетравності та засвоювання поживних речовин раціону. З метою перевірки одержаних у попередніх експериментах результатів та встановлення економічного ефекту був проведений науково-господарський дослід на 36966 курях-несучках.

Групи курей складались у першому та другому досліді з 50 та 100 несучок відповідно, формувались вони за принципом груп-аналогів з урахуванням віку, статі та маси тіла. У першому досліді було використано 300 курей, тобто сформовано 6 груп, з яких одна була контрольна, а інші 5 – дослідні, до раціону яких вводили гідрогумат у кількості від 1,2 до 2,4 мл/кг корму. Перший дослід поділявся на три періоди: підготовчий, період згодовування гідрогумату в різних дозах та період післядії добавки. Другий дослід включав п’ять періодів: підготовчий, перший період введення гідрогумату та ГСВД, період післядії, другий період включення добавок та заключний період післядії. Кожен з періодів становив 21 добу. По закінченню кожного періоду у курей контрольних та дослідних груп відбирали біологічний матеріал для подальших фізіологічних досліджень та проводили зважування птиці.

Усі маніпуляції з досліджуваною птицею проводились відповідно до положення "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1986), "Загальних етичних принципів експериментів на тваринах", ухвалених І Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001).

Фізіологічний стан курей-несучок досліджували, застосовуючи загальноприйняті методики. Визначення вмісту загального білка в сироватці крові проводили біуретовим методом (1998), концентрацію загального білка в екстрактах вмісту дванадцятипалої кишки, її слизової оболонки та тканині підшлункової залози за методом Бредфорд із застосуванням Кумасі блакитного (2004).

Концентрацію сечової кислоти та глюкози у сироватці крові визначали за допомогою діагностичних наборів фірми La Chema (Чехія), вміст креатиніну – за методом D. Glick (1959), амінного азоту – за методом Г.А. Узбекова у модифікації 3.С. Чулкової (1976).

Активність ферментів аспартат- та аланінамінотрнсфераз (К.Ф. 2.6.1.1. та К.Ф. 2.6.1.2.) визначали за методом S. Reitman, S. Frenkel (1957), активність гама-глутамілтрансферази (К.Ф. 2.3.2.1.) із субстратом L-г-глутаміл – 4-нітроанілідом (1987), активність лужної фосфатази (К.Ф. 3.1.3.1.) – за допомогою наборів реактивів фірми La Chema, а б-амілази (К.Ф. 3.2.1.1.) – за методом Каравея (2002).

Екстракти вмісту дванадцятипалої кишки та її слизової оболонки, а також тканини підшлункової залози готували за методом Ц.Ж. Батоєва (1993), а їх амілолітичну активність визначали за методом О.М. Уголєва (1969).

Протеолітичну активність ферментів вмісту, екстрактів слизової оболонки дванадцятипалої кишки та підшлункової залози визначали за методом Schwartz W.N., Barrett A.J. (1980). Як субстрат використовували азоказеїн, синтезований за методом Б.П. Суринова та С.Е. Мануйлова (1965).

Для встановлення оптимальних умов визначення активності пептидгідролазних ферментів травного каналу курей з використанням азоказеїну як субстрат було досліджено різні значення рН середовища, субстратно-ферментні співвідношення та температурні режими інкубації. Найвища активність пептидгідролазних травних ферментів реєструвалась за умов рН середовища 6,4, субстратно-ферментному співвідношенні 1,5:1,0 та при температурі інкубації фермент-субстратної суміші 40,0 єС.

Величину рН дуоденального вмісту курей-несучок визначали за допомогою рН-метра „рН 600” фірми Milwaukee.

Перетравність поживних речовин корму та баланс азоту визначено у фізіологічному досліді за методом О. И. Маслієва (1970). Оцінку морфологічних показників та якості яєць проводили згідно з рекомендаціями ВНДТІП (2000).

Для морфологічних досліджень використовували тканини: дванадцятипалої кишки, підшлункової залози та печінки курей. Обробку біологічного матеріалу проводили за уніфікованою методикою. Після фіксування матеріалу готували парафінові зрізи, забарвлювали їх гематоксиліном і еозином та за Маллорі-Слінченко (1964). Мікроскопію препаратів проводили за допомогою мікроскопа фірми ”Leika”. Фотографування гістологічних зрізів проводили на мікроскопі Olimpus CH 20 (окуляр 10Ч, об’єктив 40Ч0,65) за умов збільшення у 100, 400 та 1000 разів.

Щоденно враховували рівень яєчної продуктивності курей.

Отримані числові результати оброблялись загальноприйнятими методами статистики (Плохинский Н.А., 1980), з використанням програми Microsoft Excel. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними за умов * – Р<0,05; ** – Р<0,01 та *** – Р<0,001 порівняно з даними контрольної групи.

Результати ВЛАСНИХ досліджень

Загальний фізіологічний стан птиці протягом усього періоду спостереження у контрольній і дослідних групах залишався задовільним. У цей період на тлі дії гідрогумату та ГСВД за такими показниками як середня маса тіла, температура тіла, частота пульсу та дихальних рухів вірогідних змін не встановлено.

У першому досліді з підбору оптимальної кількості гідрогумату у сироватці крові курей, до раціону яких вводили гідрогумат у кількості 1,8 та 2,1 мл/кг корму вірогідно збільшувався вміст загального білка та альбумінів порівняно до показників контрольної птиці, але був у межах величин норми. Крім цього, у дослідній групі курей, яким вводили гідрогумат у кількості 1,8 мл/кг корму, порівняно зі значеннями контрольної птиці, вірогідно підвищувався вміст глобулінів на 13,0 %. За дії різних кількостей гідрогумату у несучок дослідних груп встановили вірогідне зниження рівня амінного азоту.

Рівень яєчної продуктивності курей-несучок був найвищим як після введення гідрогумату, так і у період його післядії у курей, яким у раціон вводили добавку у кількості 1,8 мл/кг корму. Ця кількість добавки була обрана як оптимальна та на її основі розроблена комплексна гуміно-селено-вітамінна добавка (ГСВД).

У другому досліді при порівняльній оцінці застосування оптимальної кількості гідрогумату та гуміно-селено-вітамінної добавки упродовж 63-х діб досліду (з 52 до 61-тижневого віку птиці) рівень загального білка крові усіх груп курей знижувався у відношенні до початкових значень (табл. 1). Але, у дослідних групах птиці зниження цього показника було не вірогідним і становило у середньому 4 %, тоді як у контрольній групі цей показник вірогідно знижувався на 21,3 %.

Таблиця 1

Динаміка вмісту загального білка, альбумінів та глобулінів сироватки крові курей-несучок за умов застосування гідрогумату та гуміно-селено-вітамінної добавки (M±m, г/л, n=5)

Група | Доба дослідження | Концентрація білка загального | Рівень

альбумінів | глобулінів

Контрольна | 1-ша | 53,46±1,65 | 24,34±0,85 | 29,12±2,01

21-ша | 49,00±1,51 | 24,52±1,92 | 24,48±0,75

42-га | 44,06±1,66 | 22,76±1,63 | 21,30±2,80

63-тя | 42,06±1,74 | 21,70±1,19 | 20,36±1,58

Перша дослідна (ГГ) | До введення добавки | 57,43±1,95 | 25,90±2,26 | 31,53±2,17

21-ша | 48,52±2,26 | 30,68±0,59* | 17,84±2,32*

42-га | 51,00±1,75* | 23,68±1,49 | 27,32±1,52

63-тя | 54,46±1,75** | 26,04±0,90* | 28,42±1,40**

Друга дослідна (ГСВД) | До введення добавки | 58,02±1,14 | 26,36±0,74 | 31,66±1,31

21-ша | 57,86±2,10** | 27,46±1,09 | 30,40±1,13**

42-га | 52,20±1,95* | 23,30±1,37 | 28,90±3,10

63-тя | 56,12±2,17*** | 24,94±1,08 | 31,18±2,60**

Примітки: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 порівняно з даними контрольної групи.

Слід відзначити, що у курей першої дослідної групи рівень загального білка вірогідно підвищувався як у період післядії, так і після другого введення гідрогумату відповідно на 15,7 і 29,5 % порівняно з птицею контрольної групи. У курей-несучок, які отримували ГСВД, цей показник був вірогідно вищим відносно контролю на всіх етапах експерименту у середньому на 23 %.

Упродовж досліду у контрольних курей рівень таких метаболітів, як сечова кислота, амінний азот та креатинін поступово збільшувався відносно початкових значень (табл. 2). Проте в обох дослідних групах птиці, навпаки, вміст цих метаболітів знижувався. Можна висловити припущення, що зниження рівня азоту амінокислот у крові курей дослідних груп свідчить про краще використання амінокислот в анаболічних процесах організму.

Виявлено вірогідне підвищення активності лужної фосфатази у птиці, якій вводили гідрогумат в оптимальній кількості як відносно даних на початок експерименту, так і контрольної групи. Цей факт може бути зумовлений активацією процесів яйцеутворення (Костюк С.С., 2006).

Активність гама-глутамілтранспептидази (ГГТ) у дослідних групах курей була вірогідно нижчою за дані контрольної групи: у першій дослідній – на 35,86 % (Р<0,05), а у другій – на 36,73 % (Р<0,05). Зміна активності маркерних ферментів стану печінки у сироватці крові дослідної птиці підтверджує раніше встановлену антитоксичну та гепатопротекторну дію гумінових речовин (Lotosh T., Solovieva V., Zaporozshenko O., 2000).

Таблиця 2

Динаміка концентрації сечової кислоти, амінного азоту та креатиніну сироватки крові курей-несучок за умов застосування гідрогумату та гуміно-селено-вітамінної добавки (M±m, n=5)

Група | Доба дослідження | Кислота сечова, мкмоль/л | Азот амінний, ммоль/л | Креатинін, мкмоль/л

Контрольна | 1-ша | 249,8±18,12 | 3,46±0,28 | 255,20±38,05

21-ша | 239,16±12,59 | 4,0±0,26 | 308,00±23,28

42-га | 244,6±16,24 | 3,82±0,25 | 293,92±23,05

63-тя | 254,8±13,17 | 4,40±0,08 | 311,52±18,58

Перша дослідна (ГГ) | До введення добавки | 242,6±44,08 | 3,54±0,19 | 279,84±23,68

21-ша | 214,6±27,85 | 3,28±0,12* | 248,16±22,68

42-га | 207,2±10,77 | 3,22±0,17 | 227,04±21,27

63-тя | 201,2±9,14* | 2,74±0,12*** | 225,28±19,80*

Друга дослідна (ГСВД) | До введення добавки | 304,4±46,74 | 3,48±0,21 | 262,24±25,72

21-ша | 299,8±22,14* | 3,18±0,17* | 211,20±16,93**

42-га | 263,0±21,96 | 3,14±0,16 | 216,48±28,87

63-тя | 235,8±16,16 | 3,04±0,26** | 225,28±22,02*

Примітки: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 порівняно з даними контрольної групи.

Окрім вищезазначених показників, у сироватці крові курей обох дослідних груп встановили зменшення активності АсАТ та збільшення активності АлАТ відносно птиці контрольної групи (рис. 1).

Амілазна активність хімусу та слизової оболонки дванадцятипалої кишки курей дослідних груп (табл. 3) при дослідженні впливу гідрогумату в оптимальній кількості та ГСВД вірогідно підвищувалась відносно контрольної птиці, що особливо спостерігалося після другого введення кормових добавок. Зростання ферментативної активності травних ензимів, що розщеплюють крохмаль, у курей-несучок відбувалось одночасно з підвищенням активності б-амілази сироватки крові у середньому на 10,0 % (Р<0,05) залежно від періоду досліду. До речі, за умов дослідження амілазної активності тканини підшлункової залози курей усіх груп встановлено, що протягом експерименту вона була значно вищою, ніж у хімусі та слизовій оболонці дванадцятипалої кишки. У курей, які отримували кормові добавки, вона була вищою упродовж усіх етапів досліду як порівнянно з активністю ензиму курей контрольної групи, так і з початком досліджень.

Рис. 1. Активність АсАТ та АлАТ у сироватці крові курей-несучок, n=5.

Таблиця 3

Активність б-амілази хімусу, слизової оболонки дванадцятипалої кишки та підшлункової залози курей-несучок другої фази продуктивності (M±m, мг/с.л., n=6)

Група | Вік птиці, тижні | Доба дослідження | Активність б-амілази

хімус | слизова оболонка | підшлункова залоза

Контрольна | 52 | 1-ша | 347,29 ± 5,55 | 327,13 ± 4,64 | 421,03 ± 1,98

55 | 21-ша | 341,42 ± 5,14 | 328,15 ± 4,18 | 419,25 ± 2,18

58 | 42-га | 345,25 ± 3,46 | 327,13 ± 3,91 | 416,44 ± 2,53

61 | 63-тя | 347,80 ± 1,91 | 327,90 ± 2,48 | 418,74 ± 2,33

Перша дослідна

(1,8 ГГ) | 52 | до введення добавки | 348,31 ± 5,37 | 325,34 ± 4,42 | 415,68 ± 2,76

55 | 21-ша | 356,73 ± 4,15 * | 332,23 ± 3,11 | 424,10 ± 1,12

58 | 42-га | 355,97 ± 3,93 | 341,17 ± 3,65 * | 425,12 ± 1,09*

61 | 63-тя | 360,05 ± 2,97 ** | 340,40 ± 1,66 ** | 425,63 ± 1,05*

Друга дослідна (ГСВД) | 52 | до введення добавки | 348,06 ± 4,34 | 328,66 ± 4,47 | 416,19 ± 2,22

55 | 21-ша | 356,73 ± 3,14 * | 336,57 ± 4,53 | 424,86 ± 0,86*

58 | 42-га | 353,41 ± 3,94 | 338,36 ± 2,96 * | 423,84 ± 1,55*

61 | 63-тя | 358,52 ± 2,48 ** | 341,68 ± 2,60 ** | 424,61 ± 0,94*

Примітки: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 порівняно з даними контрольної групи.

Також було досліджено вплив гумінових кормових добавок на активність травних протеолітичних ферментів (табл.4). У групі несучок, яким до раціону додавали гідрогумат на 21-шу добу досліду протеолітична активність хімусу дванадцятипалої кишки підвищувалась у середньому на 40,0 % порівняно як з початком досліду, так і з ферментативною активністю контрольної групи птиці.

Таблиця 4

Активність протеолітичних ферментів хімусу, слизової оболонки дванадцятипалої кишки та підшлункової залози курей-несучок

(M±m, ум. од./хв./мг білка, n=6)

Група | Вік птиці, тижні | Доба дослідження | Хімус | Слизова оболонка | Підшлункова залоза

Контрольна | 52 | 1-ша | 4,62±0,57 | 3,76±0,25 | 6,19±0,43

55 | 21-ша | 4,55±0,55 | 3,52±0,24 | 5,55±0,27

58 | 42-га | 4,86±0,29 | 4,53±0,22 | 6,12±0,49

61 | 63-тя | 4,68±0,29 | 4,53±0,22 | 6,63±0,54

Перша дослідна

(1,8 ГГ) | 52 | до введення добавки | 4,49±0,42 | 3,52±0,47 | 6,48±0,39

55 | 21-ша | 6,33±0,56* | 5,73±0,45** | 7,22±0,28 **

58 | 42-га | 6,03±0,49* | 5,66±0,53 | 9,15±1,02 *

61 | 63-тя | 7,48±0,74** | 7,08±0,29*** | 8,73±0,66 *

Друга дослідна (ГСВД) | 52 | до введення добавки | 4,76±0,45 | 3,58±0,44 | 6,41±0,25

55 | 21-ша | 6,03±0,41 | 6,09±0,62** | 7,42±0,62 *

58 | 42-га | 6,10±0,65 | 6,70±0,51** | 8,08 ±0,78

61 | 63-тя | 6,37±0,23** | 6,87±0,59** | 8,35 ±0,66

Примітки: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 порівняно з даними контрольної групи.

На 42-гу та 63-тю доби досліджень протеолітична активність була вірогідно вищою відповідно на 34,0 та 66,4 % (Р<0,05) у відношенні до значень на початок досліду та на 29,0 і 54,0 % до показників у курей контрольної групи. У групі курей-несучок, яким вводили у раціон ГСВД, підвищення протеолітичної активності вмісту дванадцятипалої кишки спостерігалось лише на 63-тю добу досліду: вона була вищою на 34,0 і 31,0 % (Р<0,01) відповідно як і у відношенні до даних на початок досліду так і порівняно з даними контрольної групи птиці.

Після першого введення до раціону курей гумінової добавки розщеплення білка вмісту дванадцятипалої кишки може активуватися за рахунок збільшення загальної протеолітичної активності у середньому на 40 %. У період післядії цей процес за умов відсутності у кормах БАД зберігається на достатньо високому рівні. Цей факт може свідчити про те, що гідрогумат, введений до раціону, може впливати на процеси синтезу ферменту або зміни програм фермент-інгібіторних та фермент-активаторних взаємодій (Степченко Л.М., Чорна В.І., 1996; Досенко В.Е., Веремеєнко К.Н., Кизим А.И., 1999).

Протеолітична активність екстракту слизової оболонки тонкого кишечнику на тлі дії гумінових добавок також зазнала значних змін. У першій дослідній групі на 21-шу добу вона була вищою на 62,6 % у відношенні до даних на початок експерименту та на 62,9 % (Р<0,01) вищою показників контрольної групи курей, а на 63-тю добу ця різниця збільшилась із високим ступенем вірогідності до 101,1 та 56,3 % (Р<0,001) відповідно. У другій дослідній групі на 21-шу добу експерименту ферментативна активність збільшилась на 70,1% у відношенні до даних на початок досліду та на 73,2 % порівняно з даними контрольної групи (Р<0,01). На 42-гу та 63-тю добу експерименту протеолітична активність екстракту слизової оболонки дванадцятипалої кишки вірогідно збільшилась на 87,1 та 91,8 % відповідно до даних на початок досліду та на 47,9 та 51,6 % – до показників контрольної групи птиці у зазначений період досліду (Р<0,01).

Цей факт може свідчити про високий рівень абсорбції ферментів на глікокаліксі кишечнику і, як наслідок, підвищення ефективності мембранного травлення у курей-несучок, яким вводили гумінові біологічно активні добавки.

Рівень протеолітичної активності ферментів тканини підшлункової залози був значно вищим, ніж у хімусі і слизовій оболонці дванадцятипалої кишки птиці усіх груп. Введення гідрогумату у кількості 1,8 мл/кг корму до раціону курей-несучок призвело до вірогідного підвищення протеолітичної активності ферментів підшлункової залози майже на 50 % відносно контрольної птиці та більш ніж на 40 % відносно вихідних значень на 42-шу добу експерименту. За умов додавання до раціону ГСВД на 21-шу добу досліду ферментативна активність тканин підшлункової залози вірогідно підвищилась на 33,6 та 15,8 % відповідно до значень контрольної групи та на початок досліду, тоді як на 42-гу та 63-тю добу спостерігалась лише тенденція до збільшення цього показника.

Цей факт може свідчити про те, що активність травних ензимів, імовірно, підвищується у першу чергу за рахунок посилення їх синтезу та активації ферментних систем. Слід висловити припущення, що активується нейро-гуморальна ланка регуляторного механізму перетравності поживних речовин у дванадцятипалій кишці. Це може бути пов’язане із зростанням ролі місцевих гормонів, які впливають у клітинах підшлун-кової залози на синтез саме ферментів. Тому такі зміни активності ензимів ми пов'язуємо з особливостями живлення та наявністю у раціоні курей-несучок кормових добавок гідрогумату та ГСВД. Про вплив кормових факторів на активність ферментів органів травлення також повідомляють ряд дослідників (Батоев Ц.Ж., 1993, Бужина Н.С., Дерев'янко І.Д., 2001, Стояновський В.Г., Пасічна Ю.Я., 2005.).

Величина рН вмісту кишечнику курей-несучок не залежить від додавання до комбікорму гумінових речовин та відповідає оптимальним значенням рН середовища для дії травних ферментів птиці.

Підвищення активності травних ферментів у птиці сприяло кращому засвоєнню поживних речовин раціону. У проведених нами дослідженнях щодо вивчення перетравності поживних речовин, що входили до складу раціону курей-несучок, спостерігали тенденцію до ефективнішого засвоєння неорганічної частини, протеїну та жиру раціону птиці дослідних груп. Рівень використання азоту у першій дослідній групі був вищим на 3,38 % у відношенні до контрольної групи, а у другій дослідній групі – на 6,47 %.

Результати морфофізіологічних досліджень тканин дванадцятипалої кишки, підшлункової залози та печінки свідчать, що кормові добавки гумінової природи не чинять негативного впливу на їх гістологічну структуру, а навіть зумовлюють стимулювальний ефект на функцію цих органів. Це підтверджується відповідними змінами в їх структурі. У кишкових криптах встановлено збільшення кількості клітин та їх переважна диференціація у келихоподібні клітини; у підшлунковій залозі – зростання об'ємної частки ацинарної тканини в обох дослідних групах у середньому на 13 % у відношенні до контрольної групи; у печінці – гіпертрофія жовчних протоків і збільшення кількості двоядерних гепатоцитів. Наявність виявлених дифузійних осередків жирової інфільтрації гепатоцитів у контрольних зразках і відсутність їх у дослідних, напевно, може вказувати на гепатопротекторну дію біологічно активних добавок, що досліджувались.

Введення до основного господарського раціону курей-несучок гідрогумату та ГСВД сприяло підвищенню рівня їх яєчної продуктивності у середньому на 6,4 % порівнянно з несучками контрольної групи (рис. 2). При цьому маса тіла курей-несучок дослідних груп не зменшувалась порівнянно з попереднім періодом та контрольними тваринами, а відсоток збереження у дослідних та контрольних групах був досить високим.

Встановлено, що гідрогумат та ГСВД як кормові добавки до раціону продуктивної птиці на тлі підвищення рівня несучості не мають негативного впливу на морфологічні показники яєць. За деякими з них (маса яйця, товщина і маса шкаралупи, щільність одиниць Хау, індекс білка, співвідношення маси яйця до маси шкаралупи) навіть переважають показники контрольної групи, що найбільш виражено за умов введення комплексної гуміно-селено-вітамінної добавки.

Рис. 2. Рівень яєчної продуктивності курей-несучок на тлі дії гумінових добавок, %.

При дослідженні м'яса, отриманого після забою курей дослідних та контрольної груп встановлено, що у групі курей, яким додавали ГСВД вірогідно збільшувалась маса їстівних частин тушки. Вміст абдомінального жиру після введення як гідрогумату, так і комплексної гумінової добавки був вірогідно меншим на 43,7 та 37,2 % відповідно до показників контрольних тушок. Подібна ж тенденція встановлена відносно вмісту жиру у м’язовій тканині дослідних курей-несучок. Можна висловити припущення, що накопичення жирової тканини у м’язах птиці контрольної групи може призводити до ймовірного зниження потенціального енергетичного матеріалу, який використовується для утворення яйця.

Отже, у результаті проведених досліджень нами встановлено, що якість яєць та м’яса, отриманих від курей-несучок, яким згодовували гідрогумат та ГСВД, була високою і за біологічною цінністю не поступалась продукції, що одержана від курей контрольних груп.

При проведенні досліду на великому поголів’ї (36966 курей) на кожну середню дослідну несучку отримано на 4,1 яйця більше порівняно з контролем, а несучість курей дослідних груп за цих умов була вищою на 5,4 %. Економічний ефект введення до раціону гідрогумату становив 14,7 грн на гривню витрат.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в оптимізації функціонування організму курей другої фази несучості та збереження ними високої продуктивності за підвищення рівня процесів метаболізму, активності травних ферментів на тлі дії гідрогумату та ГСВД, що дає змогу подовжити термін економічно вигідного використання курей-несучок.

2. У другій фазі продуктивності курей-несучок встановлене фізіологічне зниження рівня загального білка у сироватці крові за умов одночасного зниження яйценосності. Введення до раціону курей-несучок гідрогумату та ГСВД починаючи з 52-тижневого віку сприяє сповільненню процесу зниження рівня загального білка. Встановлено вірогідне підвищення вмісту загального білка при застосуванні гідрогумату (на 22,6 %) та ГСВД (на 23,3 %) відносно до даних контрольної групи.

3. При застосуванні гідрогумату у кількості 1,8 мл/кг корму вміст альбумінів сироватки крові збільшується на 20,0 % відносно до даних контрольної групи. Після дворазового введення гідрогумату та ГСВД до раціону курей рівень глобулінових фракцій білків був вищим порівняно з показниками контрольної групи на 39,6 та 53,1 % відповідно. Підвищення вмісту білкових фракцій у крові свідчить про більш інтенсивні процеси синтезу білка в організмі дослідних курей-несучок.

4. Зниження рівня несучості курей у другу фазу продуктивності характеризується посиленням процесів катаболізму білка, що супроводжується збільшенням рівня сечової кислоти, амінного азоту та креатиніну у сироватці крові. Додавання до раціону гумінових речовин активує синтетичні процеси: встановлено зниження рівня амінного азоту (Р<0,001, Р<0,01), сечової кислоти (Р<0,05) та креатиніну (Р<0,05) порівняно з аналогічними показниками у курей контрольної групи.

5. Під впливом дії гідрогумату та ГСВД активність АсАТ і ГГТ сироватки крові курей знижувалась при одночасному підвищенні активності АлАТ і лужної фосфотази відносно до показників курей-аналогів контрольних груп. Встановлена закономірність свідчить про гепатопротекторну дію гумінових речовин та активацію процесів яйцеутворення.

6. Встановлена оптимальна кількість гідрогумату (1,8 мл/кг корму) у раціоні курей-несучок другої фази продуктивності, яка сприяє найбільшій активації процесів метаболізму та підвищенню рівня продуктивності. На основі оптимального вмісту гідрогумату розроблена комплексна гуміно-селено-вітамінна добавка (ГСВД), що забезпечує синергічну дію її компонентів.

7. За дії гумінових речовин зростає активність амілолітичних травних ферментів у сироватці крові (Р<0,05), хімусі (Р<0,01), слизовій оболонці дванадцятипалої кишки (Р<0,01) та у екстракті підшлункової залози (Р<0,05), що сприяє гідролізу вуглеводів корму та підвищує рівень глюкози у сироватці крові в середньому на 13 %. Введення до раціону курей-несучок гідрогумату та ГСВД збільшує активність протеолітичних травних ферментів хімусу та слизової оболонки дванадцятипалої кишки, а також екстракту підшлункової залози. Підвищення активності травних ензимів призводить до поліпшення перетравності та засвоєння поживних речовин раціону.

8. Введення до раціону курей-несучок другої фази продуктивності гідрогумату та ГСВД підвищує фізіологічну регенерацію структурних компонентів органів травлення (дванадцятипалої кишки, підшлункової залози та печінки), що підтверджується вірогідним збільшенням кількісних та якісних характеристик морфологічних маркерів ферментативної та метаболічної активності у тварин дослідних груп.

9. У другій фазі несучості згодовування гідрогумату та ГСВД курям викликало збільшення несучості у середньому на 6,4 % порівняно з продуктивністю контрольної птиці при одночасному підвищені якості отриманої продукції. Економічна ефективність застосування гідрогумату курям-несучкам у кількості 1,8 мл/кг комбікорму становить 14,7 грн на гривню витрат.

пропозиції виробництву

На підставі результатів досліджень і апробації їх в умовах виробництва пропонуються такі рекомендації:

1. Для стимуляції несучості курей у період її зниження, починаючи з 52-тижневого віку, пропонується вводити до загального господарського раціону гідрогумат у кількості 1,8 мл/кг комбікорму протягом двох курсів по 21-му дню з інтервалом у 21 день.

2. Одержані результати щодо фізіологічного стану курей-несучок другої фази продуктивності та стимулюючого впливу кормових добавок гумінової природи на їх продуктивність можуть використовуватись у читанні курсу лекцій з фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин для студентів аграрних вузів ІІІ та IV рівня акредитації, а також можуть бути рекомендовані авторам при написанні монографій та навчальних посібників.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рекомендації по використанню кормових добавок гумінової природи в раціоні курей-несучок другої фази продуктивності / Короленко Л.С., Степченко Л.М., Лосєва Є.О., Скорик М.В. Дніпропетровськ. – 2007. – 33 с. (Здобувач брала участь у проведенні експериментальних досліджень та узагальнила отримані результати).

2. Кобець А.С., Степченко Л.М., Скорик М.В., Лосєва Є.О., Величко В.О. Технічні умови України ТУ У 15.7–0049367-001:2007 Добавка кормова біологічно активна для сільськогосподарських тварин та птиці «Гідрогумат» // Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Мінагрополітики України 05 вересня 2007. Термін введення в дію із 2007 р. – 22 с. (Здобувач брала участь у проведенні експериментальних досліджень та узагальнила отримані результати).

3. Кобець А.С., Степченко Л.М., Лосєва Є.О. Технічні умови України ТУ У 15.7–00493675-002:2007 Добавка кормова біологічно активна для сільськогосподарської птиці «ГСВД» // Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Мінагрополітики України 05 вересня 2007. Термін введення в дію із 2007 р. – 20 с. (Здобувач брала участь у проведенні експериментальних досліджень та узагальнила отримані результати).

4. Лосева Е.А. Регуляция метаболизма кур-несушек в переходный пе-риод // Вісник Дніпропетровського державного аграрного універ-ситету. – 2006. – № 1. – С. 73–76.

5. Степченко Л.М., Лосєва Є.О. Активність травних ферментів та перетравність