СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 658.7:681.518

ЛОЗІКОВА ГАННА МИКОЛАЇВНА

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОКОВИХ ПРОЦЕСІВ НА мережевиХ підприємствАХ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(підприємства машинобудівної та металургійної галузей)

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Луганськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Дубницький Володимир Іванович,

Донецький економіко-гуманітарний
інститут, завідувач кафедри
міжнародної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Лепа Роман Миколайович, Інститут економіки промисловості Національної академії наук України, завідувач відділу проблем моделювання економічних систем (м. Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент Колодізєва Тетяна Олександрівна, Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри логістики (м. Харків).

Захист відбудеться 4 липня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради
Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля
Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного
університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 3 червня 2008 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої заради Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміни протягом останніх років, що асоціюються з глобальною мережею Internet та електронним бізнесом, виникають з таких явищ, як глобалізація та інтеграція ринків капіталу, спрощення виробничих процесів, трансформація промисловості. Ці зміни відбуваються дуже швидко й упливають на все: змінюється середовище бізнесу, видозмінюється сам бізнес, трансформуються методи та форми управління ним, стають іншими люди, що здійснюють ці зміни.

Серед тенденцій, що характеризують цей процес, слід виділити інформаційну економіку, концепції якої сконцентровані на можливому впливі нових інформаційних і комунікаційних технологій на продуктивність різних секторів економіки. Масована інформатизація суспільства приводить до того, що інформація стає життєво важливим елементом сучасної бізнес-системи. Її можна розглядати як агента координації та управління. Якщо час є головним чинником конкурентоспроможності підприємств, то інформація дає реальну можливість управління фактором часу як новим виробничим фактором, безпосередньо пов'язаним з управлінням потоковими процесами.

Крім того, нові витки глобалізації та інтернаціоналізації приводять до змін форм організацій, підприємств і вимагають нових інструментів їх управління. До найбільш ефективних інструментів організації та управління потоковими процесами належить логістичний інструментарій, що в умовах інформаційної економіки забезпечує уявлення про управління бізнес-процесами в межах складної економічної системи на основі синтезу окремих потоків.

Питанням ефективного управління логістичними процесами в інформаційному просторі України присвячено мало праць. Усі вони носять загальнотеоретичний або вузькоспеціальний характер. На даний час немає праць, які присвячені переходу України до інформаційної економіки, аналізу логістичного менеджменту на підприємствах, що використовують сучасні інформаційні технології, прикладним моделям підвищення ефективності логістичного менеджменту з використанням інформаційних систем. Формування та реалізація нових бізнес-моделей, об'єднання організацій і підприємств для розвитку в єдиних мережах (інформаційних, логістичних тощо) в Україні стримується через недостатнє опрацювання прикладних і теоретичних аспектів застосування універсальної концепції логістики, тому розробка науково-практичних аспектів організації логістичного управління мережевими підприємствами в умовах інформаційної економіки є досить актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України в межах теми «Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України» (номер держреєстрації 0100U003067, 2004-2006 рр.). За темою автором проведено аналіз впливу інформаційних технологій на організацію управління підприємствами та сформульовано принципи моделювання підприємницьких мереж.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо організації в умовах інформатизації потокових процесів на мережевих підприємствах металургійної галузі. Для досягнення мети поставлені й вирішені такі завдання:

розглянуто передумови виникнення мережевих підприємств;

проаналізовано українські мережеві металургійні підприємства та шляхи вдосконалення управлінської діяльності на основі інформатизації;

досліджено форму організації підприємницької діяльності в умовах інформатизації – електронний бізнес та організацію потокових процесів у його моделях;

проаналізовані зміни в організації мережевих підприємств, що відбуваються під впливом інформатизації;

розглянуто особливості створення мережевих підприємств та їх об'єднання – гіперлогістичні мережі.

Об'єктом дослідження є діяльність мережевих підприємств. Предметом дослідження є організація потокових процесів на мережевих підприємствах металургійної галузі в умовах інформатизації.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів наукового пізнання, методів і прийомів та загальнонаукові принципи, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною основою дослідження послугували фундаментальні положення сучасної теорії організації, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у сфері логістики, менеджменту, інформаційних і комунікаційних технологій. Інформаційною базою роботи є офіційні статистичні матеріали, дані первинного обліку та звітності промислових підприємств, результати власних досліджень і спостережень.

У роботі використано методи теоретичного узагальнення (для вивчення передумов виникнення мережевих підприємств), емпіричного пізнання (для аналізу стану інформаційних технологій і логістичних рішень у моделях мережевих підприємств); класифікації (для вивчення та узагальнення ознак інформаційних потоків), системний аналіз (при розробці рекомендацій щодо процедури введення підприємства в електронний бізнес); дисперсійний аналіз (для перевірки та підтвердження гіпотез); моделювання та інформаційно-комп'ютерної підтримки (при обробці статистичної інформації та розробці комп'ютерної програми); інтерв'ю й анкетування (для виявлення тенденцій використання українським ринком інформаційних технологій).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні доцільності та можливості створення мережевих підприємств як форми організації електронного бізнесу, умовами здійснення якого є перетворений статус потоків інформації та поява нового виду товару – інформації про товар. Наукова новизна основних результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

доведено, що електронний бізнес сприяє організації потокових процесів на мережевих підприємствах в умовах інформатизації, об’єктом якого є новий товар – інформація про товар;

розроблено модель гіперлогістичної мережі як складного інтегрованого утворення, що виникає при взаємодії мережевих підприємств в електронному бізнесі та характеризується здатністю до швидкого реагування на зміни ринку, максимальною чутливістю до запитів споживачів і прозорістю бізнес-процесів;

удосконалено:

інтеграцію бізнес-процесів, які відбуваються на мережевих підприємствах шляхом формування інформації за ланцюжком доданої вартості, який розглядається відповідно до особливостей їх діяльності, завдяки чому створюються умови для функціонування гіперлогістичної мережі;

класифікацію інформаційних потоків, що утворюють мережеві підприємства, шляхом уведення таких ознак, як: складність обробки, швидкість відновлення, рівень співтовариства користувачів, рівень інтеграції інформаційної системи, що дає можливість вибирати тип інформаційної системи, який є підґрунтям електронного бізнесу як основи мережевого підприємства;

поняття «контекст», яке в залежності від об’єкта діяльності мережевого підприємства розглядається або як місце концентрації інформації, або як метод організації та подачі інформації про певний вид товару або групу товарів.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати й розроблені рекомендації є організаційно-економічним забезпеченням об’єднання потокових процесів мережевих підприємств в умовах інформатизації. До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

процедури введення підприємства в електронний бізнес;

рекомендацій щодо вибору типу інформаційної системи електронного бізнесу, яка є основою мережевого підприємства;

комплексної системи показників в оцінці ефективності інвестицій в інформатизацію підприємства;

комп'ютерної програми для виконання процедури вибору типу інформаційної системи електронного бізнесу.

Результати дисертаційної роботи використовуються в практичній діяльності підприємств, що підтверджується відповідними результатами, які вміщено в додатках: ПІК «Укрпідшипник» (довідка № 00417 від 22.05.2007), ВАТ «Леман-Україна» (довідка № 24-05 від 18.04.2007).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертації є результатом самостійно проведеного автором дослідження в галузі організації потокових процесів на мережевих підприємствах в умовах інформатизації. Внесок автора в праці, видані в співавторстві, конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Україна та її регіони у світовій глобалізованій системі» (м. Донецьк, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Глобалізація: трактування та дійсність» (м. Донецьк, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми становлення глобально-інформаційного укладу в країнах СНД і Китаї» (м. Донецьк, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми економіки підприємства» (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Перехідний час формування нової епохи» (м. Донецьк, 2004 р.), ХIV Міжнародній науково-практичній конференції «Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі» (м. Чернівці, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів й молодих учених “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (м. Київ, 2005 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 15 наукових працях, серед яких 1 монографія, 7 статей – у збірниках наукових праць, 2 статті – у наукових журналах і 5 публікацій – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 10,31 д.а., з яких автору належать 7,96 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 184 сторінках машинописного тексту. Робота містить 20 таблиць і 36 рисунків, які подано на 28 сторінках. Список використаних джерел з 218 найменувань уміщено на 22 сторінках, 14 додатків – на 45 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження розглядаються такі основні положення.

Розділ 1. Діяльність промислових підприємств в умовах інформатизації. Дослідження застосування сучасних технологій обробки та передачі інформації свідчить про їх вирішальне значення як для підвищення конкурентоспроможності економіки, розширення можливостей її інтеграції у світову систему господарства, так і для підвищення ефективності процесів управління підприємством. У роботі визначено інформатизацію як процес інтенсифікації виробництва й поширення знань та інформації, який оснований на використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Інформатизація – це процес, що сприяє переходу до нової економіки, для якої є характерною така організаційна форма, як мережеве підприємство. За М. Кастельсом, мережеве підприємство – це форма поєднання підприємств, система засобів яких утворена шляхом перетинання сегментів автономних систем цілей. Ці форми існують поряд з іншими організаційними формами, але являють собою інший механізм координації, відмітний від ієрархічного та ринкового. Це підтверджено результатами дослідження передумов виникнення мережевих підприємств, які дозволили виявити такі їх особливості, як висока динаміка галузей, при цьому галузеві структури стають розпливчастими, зникають внутрішньогалузеві межі; змінюється співвідношення зайнятих у галузях, що виробляють продукцію з високою питомою вагою людського інтелекту та з високою питомою вагою сировини, матеріалів, трудовитрат; скорочується тривалість функціонування підприємств; як для галузей, так і для підприємств характерна розпливчастість меж; інформаційні технології впливають на організаційні форми підприємств.

У роботі зазначено, що головним фактором конкурентоспроможності підприємств в умовах інформатизації є час. Інформація дає реальну можливість управління фактором часу як новим виробничим фактором, безпосередньо пов'язаним з управлінням потоковими процесами. Для того, щоб користуватися інформацією конструктивно, потрібна спеціальна система управління інформаційними потоками. Вони мають потребу в такій же оптимізації та ефективній обробці, як і потоки матеріалів і фізичних цінностей. Економічні потоки визначені в роботі як система взаємопов'язаних елементів, що сприймаються як єдине ціле і які піддаються динамічним змінам за певний період часу. Дослідження показали, що основною причиною руйнування старих бізнес-моделей є відділення інформаційних потоків від фізичних і перебудова організації, основана на роздільній обробці цих потоків. Така оцінка стала можливою тому, що інформація як компонент підприємницької діяльності, яка відділена від фізичних потоків, може бути перетворена на самостійний товар або послуги. Мережеві підприємства потребують оперативного переміщення величезних потоків найрізнорідніших даних на досить віддалені відстані та швидкої їх обробки. Це можливо організувати за допомогою інформаційних технологій, а також за допомогою комунікаційних мереж різного масштабу, у тому числі й Інтернет.

Дослідження бізнес-застосування Інтернет дозволило зробити висновок, що електронний бізнес, який за рахунок організації потокових процесів привносить у бізнес-модель мережевого підприємства свою здатність розвиватися в обмеженому взаємозв'язку з інноваціями, виробничими системами та потребами ринку, зберігаючи при цьому кінцеву мету будь-якого бізнесу – отримання прибутку, є основою мережевих підприємств.

За результатами аналізу застосування інформаційних і комунікаційних технологій зроблено висновок, що, крім зменшення трансакційних витрат, визначення тенденцій ринкових пропозицій збільшення інформаційної складової товару (послуги), що сприяє змінам в ієрархії мережевих підприємств, інформатизація змінює і фінансові ринки, перетворює оціночні інструменти ефективності.

Розділ 2. Аналіз змін в організації потокових процесів на мережевих підприємствах. Сучасне динамічне середовище бізнесу створює невизначеність функціонування світового ринку. Ця невизначеність не тільки впливає на зростаючу роль конкуренції, але й змінює моделі ведення бізнесу – відбувається консолідація незалежних компаній у межах більш структурованих корпорацій. У наш час у більшості підгалузей металургії інтегровані компанії вже займають місце лідера. Дослідження стану української металургійної галузі та тенденцій впливу інформатизації на неї показало таке.

Аналіз діяльності українських підприємств на світовому ринку металів, проведений на базі 10 українських металургійних підприємств: Маріупольський металургійний комбінат iм. Iллiча, металургійний комбінат «Азовсталь», Донецький металургійний завод, Алчевський металургійний комбінат, Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», Єнакіївський металургійний завод, Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е. Дзержинського, Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського, Артемівський завод з обробки кольорових металів, Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат – і 10 зарубіжних металургійних компаній: United States Steel Corporation (США), Arcelor Mittal (Люксембург), Nippon Steel (Японія), POSCO (Південна Корея), ЄвразГруп (Росія), Магнитогорський металургійний комбінат (Росія), «Мечел» (Росія), Новолипецький металургійний комбінат (Росія), «Северсталь» (Росія), «Норільський нікель» (Росія), дозволив зробити такі висновки:

результати порівняльного аналізу ефективності діяльності металургійних підприємств демонструють для українських компаній невисокий коефіцієнт маржі EBITDA (середній показник по чорній металургії в Росії – 30%) та виторг (рис. 1);

результати аналізу форм організації українських металургійних підприємств виявили такі особливості: українські групи System Caрital Management, «Індустріальний союз Донбасу», «Інтерпайп», «Приват» володіють ключовими компаніями металургійної галузі. Особливістю цих об’єднань є їх вертикальна інтеграція, концентрація каналів збуту. Українська система збуту металопродукції сформувалася у вигляді двох форм організації збуту: торговельні будинки (наприклад, ЗАТ «Торговий будинок «Азовсталь») та великі металотрейдери (наприклад, ТОВ «Леман-Україна»), для яких характерний високий обсяг продажів, широкий асортимент, розширені фінансові можливості. Створення подібних груп спрямоване на підвищення ефективності діяльності за рахунок загальних інтересів і реалізації загальних цілей. Таким чином, усі розглянуті підприємства є мережевими. Об’єднання у велику систему управління відбувається як для оптимізації логістичних витрат, так і для вирішення економічних, соціальних та інших завдань. Використання логістики дозволяє великим об'єднанням вирішувати питання, пов'язані з аналізом ринку постачальників і споживачів; розробляти загальну концепцію розподілу та споживання різних видів продукції; здійснювати раціональну організацію транспортного процесу, мереж та їхніх елементів. Отже, створення і функціонування логістичної мережі характеризується наявністю складних стохастичних зв'язків, а її функціонування – координацією та інтеграційною роллю для забезпечення ефективного функціонування мережевого підприємства.

Результати аналізу таких особливостей металургії, як експортна орієнтація, складна інфраструктура діяльності, висока світова конкуренція металургійної галузі вимагають від підприємств для організації потокових процесів використовувати інформаційні системи для інтеграції бізнес-процесів з формування інформації за ланцюжком доданої вартості.

Результати аналізу використання українськими підприємствами металургійної галузі інформаційно-комунікаційних технологій для організації потокових процесів свідчать, що вони спрямовані лише на підвищення продуктивності та контролю за витратами на відміну від розглянутих іноземних металургійних підприємств.

Результати аналізу можливостей управління металургійними підприємствами на основі інформаційних систем, незважаючи на автоматизацію управління матеріальними та фінансовими потоками, демонструють їх обмежене використання українськими металовиробниками, що пов’язано з поганою організацією потокових процесів на підприємствах, з проблемами їхньої інтеграції (у тому числі на рівні інформаційних систем). У роботі показано, що проблема інтеграції бізнес-процесів, інформаційних систем може бути вирішена завдяки використанню інформаційних систем електронного бізнесу.

Результати аналізу структури та інформаційного наповнення Web-сайтів провідних металургійних українських і зарубіжних підприємств показують: більшість українських підприємств, на відміну від іноземних, використовує можливості електронного бізнесу, тобто web-сайти, лише з презентаційною метою й не застосовує для інтеграції бізнес-процесів. Проте загальносвітова практика свідчить про те, що сайти, інтегровані з інформаційними системами, потрібно використовувати для управління надскладними ланцюжками постачань. Більшість розглянутих підприємств є учасниками електронних торгів, а це передбачає умови для використання логістичного підходу підприємствами металургійної галузі, дозволяє їм оптимізувати рух матеріальних потоків, мінімізувавши при цьому логістичні витрати.

У роботі запропоновано розглядати електронний бізнес як фактор економічного розвитку й основу мережевих форм організації підприємницької діяльності та як сукупність економічних потокових процесів. Завдяки аналізу інформаційних систем електронного бізнесу за такими характеристиками, як: надання інформації про продукт; обробка, верифікація фінансових даних; виконання запитів і замовлень покупців; верифікація запитів покупця та підтвердження продажів – удосконалено класифікацію інформаційних потоків мережевих підприємств шляхом уведення окремих ознак: складність обробки, швидкість відновлення, рівень співтовариства користувачів, рівень інтеграції інформаційної системи. Це дає можливість вибирати тип інформаційної системи електронного бізнесу: підприємство зіставляє свої можливості за витратами на впровадження інформаційної системи та вимогами до тієї або іншої інформаційної системи. У табл. 1 зведені основні вимоги, пропоновані для моделей обробки інформаційних потоків.

Аналіз даних таблиці свідчить, що майже 30% моделей характеризуються складними в обробці інформаційними потоками, а для інших 56% складність обробки варіюється. Швидкість відновлення тільки у двох видах моделей з дев’яти низька. Ці показники вказують на надзвичайну важливість ефективного управління інформаційними потоковими процесами. Цю проблему можна вирішити за рахунок використання відповідних інформаційних систем, а інструментом для управління потоків може стати логістика. Об'єднання інформаційних систем і логістики реалізовано тільки в одній бізнес-моделі електронного бізнесу E-supply chain / Е-procurement. Прикладом такої інформаційної системи для металургійної галузі є портал Steel24/7.

Дослідження використання інформаційних систем електронного бізнесу показало, що для українських металургійних підприємств сьогодні це не є пріоритетною проблемою. Це пов'язано з тим, що в металургії бізнес ґрунтується на особистісних і довготривалих зв’язках між постачальниками та виробниками, а необхідність у спільній розробці продукції або інших формах інтенсивного обміну інформацією обмежена. Проте включення споживачів у Internet-орієнтоване управління ланцюжками постачань (SCM) або e-procurement збільшує потенціал металургійних підприємств.

У роботі проаналізовано зміни в потребах підприємств під впливом інформатизації, що базуються на передачі складових виробничого процесу зовнішнім структурам, розподілі їх по ланцюжку доданої вартості, переході від стратегії нав’язування продукції до стратегії залучення споживача, переорієнтації у стратегіях щодо якості трудових ресурсів з виробництва на споживача, що зменшують роль фізичного та обігового капіталів і можуть бути спрямовані на забезпечення лідерства в галузі. Це закладає потенціал для підприємств малого й середнього бізнесу, тому що фізичний та обіговий капітал втрачають своє первинне значення для розвитку бізнесу, передовою позицією посідає контекст. У роботі запропоновано визначати контекст як місце концентрації або метод надання інформації, навколо якого сконцентровані ланцюжки доданої вартості. Контекст може бути трьох видів: відкритий контекст – місце концентрації інформації; закритий контекст – метод організації та подачі інформації про визначений товар або групу товарів, недоступний для вільної експлуатації; вертикальний контекст – контекст, обмежений рамками галузі. Поєднання підприємств навколо контексту створює багаторівневі мережі. Прикладом багаторівневої мережі для металургійної галузі є портал steel.com.

Дослідження показали, що металургійна галузь представлена тільки в багаторівневих мережах, побудованих навколо вертикального контексту, що пояснюється зазначеними раніше бар'єрами для виходу галузі в електронний бізнес.

Функціонування мережевих підприємств в умовах інформатизації, як показано в роботі, змінює інструменти в управлінні підприємствами, тому потрібна розробка підходів до формування об’єднання мережевих підприємств, механізму інтеграції, оцінки результативності інтеграції підприємств, що дозволить мережевому підприємству успішно конкурувати в умовах нових економік.

Розділ 3. Об’єднання мережевих підприємств як форма організації потокових процесів в умовах інформатизації. Перетинання багаторівневих мережевих структур, динамічна взаємодія між ними приведе до утворення більш складної формації – гіперлогістичної мережі. Така структура, як і багаторівневі, потребує активного та високоякісного менеджменту для здійснення трансформації галузей. Для забезпечення всебічної компетентності мережі потрібна універсальна логістична та інформаційна платформа, яка дозволить взаємодіяти з багатьма зовнішніми системами та в той же час забезпечить її інтеграцію із системами споживачів і постачальників.

Гіперлогістична мережа характеризується такими відмітними рисами, як: постійний розвиток, безперервний цикл народження та переродження структур, заміна однієї багаторівневої мережевої структуру на іншу для поліпшення якості; прозорість для чіткого розуміння архітектури бізнес-процесів у своїх партнерів; управління бізнес-процесами через Internet.

Ґрунтуючись на змінах в організаційній структурі, структурі управління й організації бізнес-процесів, можна спроектувати бізнес-процеси гіперлогістичної мережі (рис. 2).

Створення гіперлогістичної мережі передбачає, перш за все, докорінні зміни існуючих інформаційних технологій. А це є особливо актуальним для України, де підприємств, що ведуть бізнес через Internet, практично немає.

Щоб усунути негативні причини, розроблено методику введення підприємств в електронний бізнес, яка описує перехід підприємства до гіперлогістичної мережі. Методика складається з трьох основних етапів: аналізу зовнішнього середовища, аналізу внутрішньої готовності, рекомендацій щодо вибору бізнес-моделі, найбільш прийнятної для підприємства.

За результатами аналізу п’яти варіантів переходу до бізнес-моделей гіперлогістичної мережі слід розглянути п’ять її видів: «нове підприємство» (підприємство з самого початку створюється для роботи в межах електронного бізнесу), «аутсорсинг», «повна трансформація», «нова структура», «точечне використання». Для вибору моделі переходу необхідно побудувати матрицю, яка поєднує коефіцієнти необхідності переходу на рівень електронного бізнесу (Кн) і готовності до переходу на рівень електронного бізнесу (Кг) (ці коефіцієнти розраховуються за допомогою методу експертних оцінок, а нівелювання думок експертів проводиться за допомогою незбалансованого двофакторного дисперсійного аналізу). Матриця має такий вигляд (рис. 3).

Для досліджуваних підприємств розраховані коефіцієнти необхідності та готовності до переходу в умови електронного бізнесу (табл. 2).

Як показує матриця бізнес-моделей електронного бізнесу (рис. 3), найбільш прийнятною моделлю для досліджуваних підприємств є «Аутсорсинг». Це означає, що при нинішній ситуації в галузі (невеликі розходження в Кн пов'язані з приналежністю їх до різних видів металургії: кольорової, де коефіцієнт трохи нижчий, чорної та всередині самих підприємств (Кг досить близькі в обох випадках) варто виділити частину бізнес-процесів для передачі їх в електронний бізнес. А для цього, як і в ситуації з побудовою багаторівневих мереж, достатньо переглянути напрями використання web-сайтів і стати активним учасником електронних торговельних майданчиків.

Сильними сторонами моделі «Аутсорсинг» є: невеликий період виходу в електронний бізнес; відсутність необхідності в масштабній перекваліфікації персоналу та перебудові внутрішніх бізнес-процесів; наявність «спрацьованої» управлінської команди; наявність, у випадку невдачі, фінансової «подушки» у формі традиційного бізнесу; напрацьовані зв'язки з постачальниками та сервісними підприємствами; формалізована місія і стратегія розвитку; достатній розмір капіталу та високі можливості для залучення зовнішнього фінансування; низький ризик внутрішнього опору змінам; низький рівень початкових вкладень; висока швидкість обробки замовлень і запитів; відсутність необхідності росту персоналу та збільшення інвестицій у швидкозношувані активи (обчислювальна техніка та програмне забезпечення); цей підрозділ не має недоліків і бюрократичних бар'єрів старої структури.

До слабких сторін належать невідповідність законодавства України умовам роботи в середовищі електронного бізнесу; низький ступінь поширення Internet в Україні; необхідність здійснення регулярних платежів; максимальний ризик високих витрат на зміну моделі ведення бізнесу; ризик високих витрат на зміну постачальника послуг; низький ступінь контролю над процесами, винесеними на аутсорсинг; відірваність нової структури від підрозділів підприємства.

З використанням двофакторного дисперсійного аналізу проведено оцінку зв'язку за двома ознаками (коефіцієнти інтеграції та приналежність до галузі), яка показала, що в металургійній галузі існує залежність між коефіцієнтами інтеграції, тобто отримані результати щодо вибраної бізнес-моделі можна перенести на галузь у цілому.

Підприємство, яке вибрало певну бізнес-модель, може переходити з одної до іншої, комбінуючи та поєднуючи їх елементи. Але підприємство повинно оцінювати ризик переходу або вибору тієї чи іншої моделі.

Вигоди електронного бізнесу через невідчутну їхню природу важко оцінити. В роботі пропонується модель оцінки вартості електронного бізнесу, основана на теорії реальних опціонів. Вартість підприємства в будь-який період часу є функцією змінних (R – доход; m – очікуваний темп зростання доходів; n – початкова волатильність очікуваних темпів зростання доходів, Cost – витрати) і періодів часу (?t - тимчасові проміжки для дискретної оцінки). Вартість підприємства може бути виражена як модель:

P ? P(R, m ,n ,t,Cost). (1)

Динаміку доходів можна виразити стохастичним диференціальним рівнянням:

, (2)

(3)

де m(t) – очікуваний темп зростання доходів, який, як передбачається, виникає за процесом повернення з довгостроковим середнім відхилянням ;
– волатильність доходів; – ризик за невизначеністю у змінах доходу; – ризик за невизначеністю у темпах зростання доходу; k – швидкість наближення до темпів зростання.

Крім того, найбільш орієнтованими для підприємств, які працюють в умовах невизначеності, є евристичні методи. На основі результатів упровадження інформаційної системи розроблено, базуючись на BSC, максимально узагальнену та спрощену модель впливу інформаційних систем на зростання вартості бізнесу (рис. 4). У термінах математичної логіки карту стратегічних цілей можна представити у вигляді:

А>((((((A>B)>D)(A>C))>E)>H) ((A>C)>F>G)) >IK. (4)

Відповідно до аналізу підприємств (ВАТ «Донецький металургійний завод» і ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів») упровадження ними інформаційних систем позитивно позначиться на зростанні вартості бізнесу. Проте необхідно вдосконалювати роботу з клієнтами та постачальниками, що збільшить вигоди від застосування системи.

Таким чином, оцінити вартість бізнесу мережевого підприємства можна за допомогою відомих модифікованих методів. Компенсувати невизначеність можуть відповідні експертні знання про індустрію роботи підприємства, детальні дослідження галузевих, регіональних і світових ринків.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичне дослідження та розроблено практичні рекомендації щодо доцільності та можливості створення мережевих підприємств як форми організації електронного бізнесу, умовами якого є перетворений статус потоків інформації та поява нового виду товару – інформації про товар. Основні висновки та результати, отримані в ході проведеного дослідження, є такими.

1. На основі дослідження передумов виникнення мережевих підприємств в умовах інформатизації доведено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє організації потокових процесів на мережевих підприємствах. Обставини відділення інформаційних потоків від фізичних дають змогу розглядати інформаційний компонент підприємницької діяльності як самостійний товар, що відділений від матеріальних потоків, або як послуги. Електронний бізнес, який за рахунок організації потокових процесів привносить у бізнес-модель мережевого підприємства свою здатність розвиватися в обмеженому взаємозв'язку з інноваціями, виробничими системами та потребами ринку, зберігаючи при цьому кінцеву мету будь-якого бізнесу – отримання прибутку, є основою мережевих підприємств.

2. Для аналізу змін в організації потокових процесів на мережевих підприємствах було проведено дослідження сучасного стану діяльності підприємств української металургії, яке показало, що особливістю українських підприємств металургійної галузі є їх вертикальна інтеграція. Важливість ефективного управління посилюється тому, що підприємства галузі, як правило, інтегровані у великі об’єднання. Створення подібних об’єднань спрямоване на підвищення ефективності діяльності за рахунок загальних інтересів і реалізації загальних цілей. Таким чином, усі розглянуті підприємства є мережевими. Такі особливості, як експортна орієнтація, складна інфраструктура діяльності, висока світова конкуренція металургійної галузі вимагають для організації потокових процесів використовувати інформаційні системи для інтеграції бізнес-процесів з формування інформації за ланцюжком доданої вартості.

3. Електронний бізнес запропоновано розглядати як сукупність економічних потокових процесів, які відбуваються на мережевих підприємствах. Дослідження організації потокових процесів у моделях електронного бізнесу дозволило сформулювати вимоги до інформаційних потоків, які пов'язані зі складністю обробки, швидкістю відновлення, рівнем співтовариства користувачів, рівнем інтеграції інформаційної системи. Це розширює класифікацію інформаційних потоків і дає можливість вибирати тип інформаційної системи, який є підґрунтям електронного бізнесу як основи мережевого підприємства.

4. Перенесення бізнесу в Internet закладає потенціал для підприємств малого й середнього бізнесу, оскільки фізичний та обіговий капітал втрачають своє первинне значення для розвитку бізнесу, бо першочерговою позицією в бізнесі стає контекст. У роботі запропоновано поняття «контекст», яке в залежності від об’єкта діяльності мережевого підприємства слід розглядати або як місце концентрації інформації, або як метод організації та подачі інформації про певний вид товару або групу товарів. Контекст може бути трьох видів: відкритий контекст – місце концентрації інформації; закритий контекст – метод організації та подачі інформації про визначений товар або групу товарів, недоступний для вільної експлуатації; вертикальний контекст – контекст, обмежений рамками галузі. Об’єднання підприємств навколо контексту створює багаторівневі мережі. Дослідження показали, що металургійна галузь представлена тільки в багаторівневих мережах, побудованих навколо вертикального контексту,

5. Аналіз особливостей створення мережевих підприємств та їх об'єднання, перетинання багаторівневих мереж, динамічна взаємодія між ними приведе до створення більш складної формації – гіперлогістичної мережі, забезпечення компетентності якої потребує універсальної логістичної та інформаційної платформи. Рисами гіперлогістичної мережі є постійна динаміка для поліпшення якості, прозорість для розуміння архітектури бізнес-процесів у своїх партнерів, управління бізнес-процесами через Internet. Створення гіперлогістичної мережі передбачає використання таких моделей електронного бізнесу, як E-supply chain / e-procurement.

6. Розроблені процедури введення підприємства в електронний бізнес дозволяють оцінити ступінь готовності підприємства до умов нової економіки та особливостей галузі. За результатами дослідження типів інформаційних систем електронного бізнесу розроблено рекомендації щодо їх вибору. Це дає можливість підприємству зіставляти свої можливості, у тому числі за витратами на впровадження інформаційної системи та галузевими потребами. Запропоновано комплексну систему показників на базі методів опціонів і BSC для оцінки ефективності інвестицій в інформатизацію підприємства на основі розроблених характеристик. Для виконання процедури вибору типу інформаційної системи електронного бізнесу розроблено комп'ютерну програму, яка виконує розрахунки з двофакторного дисперсійного аналізу.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Дубницкий В.И., Лозикова А.Н. Эволюция, сущность, классы, инструментарий электронного бизнеса: Монографія. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2004. – 86 с.

Особистий внесок автора: досліджено класи та інструментарій електронного бізнесу; проаналізовано український сегмент електронного бізнесу; розроблено методику введення підприємства в електронний бізнес.

Статті в наукових фахових виданнях

2. Лозикова А.Н. IT-решения в области управления цепочками поставок// Прометей: Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 2(11). – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2003. – С. 153-162.

3. Лозікова Г.М. Перехід від традиційної економіки до інформаційної: роль інформації й інформаційних провайдерів // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 11.– Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2003. – С. 82-88.

4. Лозікова Г.М. Аналіз принципів логістичного менеджменту //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Экономика». – 2003. – № 1. Т. 16 (55). – С. 89-97.

5. Дубницький В.І., Лозікова Г.М. Нормативно-правові аспекти інформатизації: логістизація // Економіка та право. – 2004. – № 1(8). – С. 101-107.

Особистий внесок автора: досліджено нормативно-правові аспекти при розробці стратегії інформатизації безпеки в контексті економічних інтересів суб'єктів господарської діяльності України; класифіковано інформаційні потоки в ЛІС, розроблено заходи для захисту інформації в таких системах; проаналізовано програмно-технічні засоби інформаційної безпеки для ЛІС.

6. Лозикова А.Н. Условия формирования гиперлогистических сетей // Прометей: Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 2 (14). – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2004. – С. 123-132.

7. Лозикова А.Н., Ищенко А.А. Информационный подход к управлению персоналом // Прометей: Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 1(16). – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. – С. 244-249.

Особистий внесок автора: досліджено підходи до управління персоналом, проблеми, розв'язувані сучасними HRMS; проведено аналіз регіональних (зовнішніх) факторів оцінки соціально-трудової сфери.

8. Лозікова Г.М. Термінологічний апарат логістики // Маркетинг: теорія і практика. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип.11. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2005. – С. 153-163.

9. Лозікова Г.М. Використання методів оцінки вартості підприємств електронного бізнесу // Прометей: Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 1(19). – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. 237-241.

10. Лозікова Г.М. Дослідження сучасного стану українських металургійних підприємств // Прометей: Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 1(22). – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2007. – С. 144-149.

Друковані праці наукових конференцій

11. Ламбина Прізвище Ламбіна змінено на Лозікову А.Н., Нечаевский А.В. Маркетинг в условиях глобализации экономики: Интернет-маркетинг // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Україна та її регіони у світовий глобалізованій системі». – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2000. – С. 292-294.

Особистий внесок автора: досліджено особливості маркетингового інструментарію в умовах глобалізації економіки.

12. Лозикова А.Н. Информационные технологии: управление предприятием // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Глобалізація: трактування та дійсність». – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2002. – С. 203-207.

13. Лозікова Г.М. Напрямки розвитку логістики // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні проблеми економіки підприємства». Т. 1. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С.81-82.

14. Лозікова Г.М. Вплив інноваційних технологій на комплекс маркетингу // Матеріали XIV Міжнародної науково-практичної конференції «Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі». – Чернігів, 2004. – С. 339-342.

15. Лозикова А.Н. Оценка стоимости предприятий электронного бизнеса // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку». Вип. 3. Ч. 2 «Природничі, техничні та економічні науки». – К.: Логос, 2005. – С.114-116.

АНОТАЦІЯ

Лозікова Г. М. Організація потокових процесів на мережевих підприємствах в умовах інформатизації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (підприємства машинобудівної та металургійної галузей). – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2008.

У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні положення та розроблено практичні рекомендацій щодо організації в умовах інформатизації потокових процесів на мережевих підприємствах металургійної галузі. Досліджено теоретичні положення концепцій нової економіки, в основі якої лежить процес інформатизації та його вплив на трансформацію інституту підприємництва, сутність категорії «мережеве підприємство», його форми, передумови виникнення. Встановлено об’єктивні передумови використання логістики для управління потоковими процесами. На основі аналізу стану українських металургійних підприємств обґрунтовано можливість і доцільність процесів інтеграції бізнес-процесів з формування інформації за ланцюжком доданої вартості. Досліджено основну мережеву форму організації підприємницької діяльності в умовах інформатизації – електронний бізнес та організацію потокових процесів у його моделях. Удосконалено класифікацію інформаційних потоків підприємств для умов нової економіки. В роботі запропоновано поняття «контекст», яке в залежності від об’єкта діяльності мережевого підприємства слід розглядати або як місце концентрації інформації, або як метод організації та подачі інформації про певний вид товару або групу товарів. Розглянуто особливості створення мережевих підприємств та їх об'єднання – гіперлогістичні мережі. Запропоновано програмне забезпечення для виконання процедури незбалансованого двофакторного дисперсійного аналізу, яка використовується для оцінки досліджень при виборі моделі інтеграції мережевого підприємства. Розроблено процедуру введення підприємства в електронний бізнес, рекомендації щодо вибору типу інформаційної системи електронного бізнесу, комплексну систему показників для оцінки ефективності інвестицій в інформатизацію підприємства.

Ключові слова: інформатизація, мережеве підприємство, потокові процеси, електронний бізнес.

АННОТАЦИЯ

Лозикова А. Н. Организация потоковых процессов на сетевых предприятиях в условиях информатизации. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – Экономика и управление предприятиями (предприятия машиностроительной и металлургической отраслей). – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2008.

Проведено исследование применения современных технологий обработки и передачи информации, в результате чего установлено, что они имеют решающее значение как для повышения конкурентоспособности экономики, расширения возможностей ее интеграции в мировую систему хозяйства, так и для повышения эффективности процессов управления предприятием. Выявлены предпосылки возникновения сетевых предприятий, а именно: высокий динамизм отраслей; изменение в соотношении занятых в отраслях, с высоким удельным весом человеческого интеллекта и с высоким удельным весом сырья, материалов, трудозатрат; сокращение длительности функционирования предприятий; расплывчатость границ как для отраслей, так и для предприятий; влияние информационных технологий на организационные формы предприятий.

Показано, что основной причиной разрушения старых моделей бизнеса является отделение информационных потоков от физических и перестройка организации, основанная на раздельной обработке этих потоков. Такая оценка стала возможной потому, что информация, как компонент предпринимательской деятельности, отделенная от материальных потоков, может быть преобразована в самостоятельный товар или услуг.

При анализе возможностей бизнес-применения Интернет установлено, что электронный бизнес, который за счет организации поточных процессов приносит в бизнес-модель сетевого предприятия свою способность развиваться