ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ

ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

ЛЕСИК ЯРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК: 636.92.053/087.23/24:577.112.385.4

ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ В ОРГАНІЗМІ

І ПРОДУКТИВНІСТЬ КРОЛІВ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ГОДІВЛІ

ТА УТРИМАННЯ

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин УААН.

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор,

член-кореспондент УААН

Федорук Ростислав Степанович,

Інститут біології тварин УААН,

заступник директора з наукової роботи,

завідувач лабораторії екологічної

фізіології та якості продукції.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Гуфрій Дмитро Федорович,

Львівський національний університет

ветеринарної медицини та

біотехнологій імені С.З. Ґжицького,

завідувач кафедри фармакології та токсикології;

доктор біологічних наук, професор

Чухрій Борис Миколайович,

Інститут землеробства і тваринництва

західного регіону УААН,

головний науковий співробітник

лабораторії відтворення стада.

Захист дисертації відбудеться „ 18 ” червня 2008 р. о 13 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий „ 14 ” травня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор ветеринарних наук, професор П.І. Головач

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стримуючим фактором інтенсивного розвитку кролівництва в Україні та за кордоном є низький рівень збереженості молодняку кролів, особливо у фермерських господарствах (Білий Л.А., 1990; Александров В.Н., 2003; Вакуленко І.С., 2006). Схильність кролів до захворювань, крім генетичних чинників, зумовлена умовами утримання і невідповідністю годівлі та складу раціону фізіологічним потребам організму кроленят у різні вікові періоди (Калашников А.П., 2003; Casado C., ). Поряд з тим, одним з визначальних факторів впливу на формування резистентності організму молодняку кролів є тривалість підсисного періоду та молочність кролематок. Однак питання оптимального терміну відлучення кроленят від кролематки є недостатньо вивченим. Одні автори вважають можливим застосовувати ущільнені окроли і відлучати кроленят у віці 28 – 30 діб (Плотников В.Г., Фирсова Н.М., 1989; Білий Л.А., ), інші стверджують про доцільність утримання молодняку на підсосі до 60 діб (Калугин Ю.А., ; Вакуленко И.С., 1998). Аналіз даних літератури свідчить, що за інтенсивного розведення кролів раннє відлучення кроленят від самки, у віці 28 – 30 діб, сприяє пониженню резистентності організму, підвищенню захворюваності та загибелі, що сягає до 50%. Відлучення молодняку від кролематки у віці 60 діб значно зменшує загибель, яка становить в середньому 28% (Калугин Ю.А., 1980; Білий Л.А., ; Дубинка І.А., Микитин М.А., 2003; Вакуленко І.С., 2006).

Основним видом кормів за інтенсивного ведення кролівництва є комбікорми. Однак більшість розроблених рецептів комбікормів не відповідають сучасним вимогам галузі, оскільки не враховують породні й вікові особливості кролів, можливість додаткового застосування БАД і препаратів та впливу окремих технологічних чинників, що діють за інтенсивного ведення кролівництва і недостатньо вивчені (Водолажченко С., 2001; Maertens L., 2002; Peres J., 2003; Villamide M., 2003).

Отже, дослідження фізіолого-біохімічних процесів в організмі кролів за різного періоду відлучення, використання в раціонах комплексних кормових добавок, необхідних для їх забезпечення дефіцитними елементами живлення є актуальними. Результати досліджень впливу на організм тривалості підсисного утримання кроленят, підвищеного вмісту шроту соняшника в раціоні та застосування лізин-протеїнової добавки можуть бути теоретичною основою для прийняття нових технологічних рішень щодо фізіологічного обґрунтування елементів утримання та годівлі кролів і виробництва високоякісної та екологічно безпечної продукції кролівництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом тематики Інституту біології тварин УААН і НМЦ „Фізіологія тварин”, яка входить до науково-технічної програми „Фізіолого-біохімічні основи високої продуктивності і збереження здоров’я тварин” на рівні завдання 28.02/025-01 № ДР U003046 „Вивчити біологічні особливості адаптивно-репродуктивної здатності і розробити способи їх підвищення у тварин спеціалізованих порід для різних агроекологічних умов утримання”, що виконується в лабораторії екологічної фізіології та якості продукції у – 2010 роках.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було: з’ясувати перебіг фізіолого-біохімічних процесів у крові і тканинах окремих органів кролів у різні вікові періоди, особливості формування їх продуктивності залежно від тривалості підсисного утримання кроленят, способів і рівня годівлі та розробити рекомендації з удосконалення технології ведення кролівництва.

Для реалізації поставленої мети ставились наступні завдання:–

вивчити фізіолого-біохімічні та імунобіологічні показники крові кролів у різні вікові періоди залежно від терміну відлучення їх від кролематок;–

дослідити жирнокислотний склад ліпідів м’язів і шкіри кролів при досягненні товарної маси, залежно від періоду відлучення;-–

з’ясувати динаміку показників хімічного і жирнокислотного складу молока кролематок упродовж 75 діб лактації; –

вивчити інтенсивність росту, розвитку і показники м’ясної продуктивності молодняку кролів за різного періоду відлучення;–

вивчити вплив роздільного і сумісного згодовування ліпроту з сульфатом кадмію у складі раціонів на фізіологічний стан організму, вміст мінеральних елементів у крові і тканинах деяких органів кролів в окремі періоди росту й розвитку;–

дослідити жирнокислотний склад крові, м’язів, шкіри і шерсті кролів за згодовування лізин-протеїнової добавки і сульфату кадмію в раціоні;–

вивчити динаміку росту, м’ясну продуктивність, розвиток внутрішніх органів кролів за роздільного і сумісного згодовування лізин-протеїнової добавки та сульфату кадмію;–

вивчити фізіолого-біохімічні показники крові, тканин м’язів і печінки кролів за умов годівлі зерносумішкою та гранульованим комбікормом з підвищеним вмістом у ньому соняшникового шроту; –

з’ясувати динаміку росту, розвитку, формування м’ясної продуктивності і внутрішніх органів молодняку кролів упродовж 120 діб життя за годівлі зерносумішкою та гранульованим комбікормом з підвищеним вмістом соняшникового шроту в раціоні.

Об’єкт дослідження: фізіолого-біохімічні процеси в організмі і продуктивність кролів за різних умов утримання, рівня і способів годівлі.

Предмет дослідження: зміни фізіолого-біохімічних і продуктивних показників, мінеральний і жирнокислотний склад крові, молока, тканин окремих органів і шерсті кролів, ріст і розвиток організму.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, клінічні, зоотехнічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше з’ясовано вплив різної тривалості підсисного утримання кроленят (до 30, 45, 60 і 90-добового віку) на фізіолого-біохімічні процеси в їх організмі та розкрито механізми формування його імунобіологічної реактивності в цей період. Встановлено високу біологічну цінність молока кролематок упродовж 75-діб лактації та динаміку змін в цей період його хімічного і жирнокислотного складу. Отримано нові експериментальні дані щодо біологічної та продуктивної дії лізин-протеїнової добавки за роздільного та сумісного згодовування її з сульфатом кадмію молодняку кролів упродовж 130-діб життя. Випробувано схему та дозу введення цієї добавки за умов підвищеного вмісту кадмію в раціоні кролів і визначено біологічну цінність та якість м’яса кролів. Розроблено рецепт гранульованого комбікорму з підвищеним вмістом протеїну (патент України № 27573) і вивчено його вплив на інтенсивність росту та фізіолого-біохімічні процеси в організмі кролів до 120-добового віку. З’ясовано вплив додавання 20% (за масою) соняшникового шроту до раціону кролів на біологічну цінність м’яса, вміст жирних кислот у тканинах м’язів, шкіри та шерсті, встановлено корелятивні зв’язки цих залежностей.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані експериментальних досліджень щодо оптимальної тривалості підсисного утримання кроленят можуть бути використані при фізіологічному обґрунтуванні нових елементів і вдосконалення існуючих технологій ведення кролівництва.

Експериментально підтверджено, що в період інтенсивного росту кроленят (30 – 120 діб) для забезпечення потреби їх організму в протеїні та лізині, доцільно згодовувати, крім основного раціону, лізин-протеїнову добавку Ліпрот СГ–9 з розрахунку 2г/тварину/добу. Одержані результати позитивної біологічної і продуктивної дії кормової добавки Ліпрот СГ–9 можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо зменшення негативного впливу важких металів кормів раціону на організм кролів. Результати досліджень впливу підвищеного рівня сульфату кадмію в раціоні кролів на вміст кадмію та деяких інших важких металів у крові, м’язах, шкірі та шерсті можуть бути використані для уточнення допустимих концентрацій їх у кормах і раціонах для кролів та їх продукції.

З метою забезпечення високого рівня живлення кролів за промислового ведення кролівництва рекомендовано використовувати розроблений і апробований в умовах виробництва рецепт гранульованого комбікорму з вмістом % шроту соняшника.

Результати досліджень впливу тривалості підсисного періоду кроленят, підвищеного вмісту соняшникового шроту, як джерела повноцінного протеїну та застосування лізин-протеїнової добавки в раціоні кролів на імунобіологічну реактивність організму, функціональний стан окремих органів і систем молодняку кролів, можна рекомендувати для включення у навчальні посібники та програми з підготовки фахівців ветеринарної медицини і тваринництва.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем проведено підбір і аналіз наукової літератури по темі дисертації, самостійно виконано увесь обсяг експериментальних досліджень, опрацювання та статистичну обробку результатів, їх узагальнення та підготовку до публікацій. Аналіз і обговорення отриманих даних, формулювання висновків та пропозицій за матеріалами дисертаційної роботи проведено за участю наукового керівника.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях: „Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (Дніпропетровськ, 2005); „Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин” (Львів, 2005); „Механізми функціонування фізіологічних систем” (Львів, 2006); „Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування”Львів, ); „Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві” (Дніпропетровськ, 2008); на науково-практичних конференціях молодих науковців і спеціалістів: „Актуальні проблеми тваринництва та ветеринарної медицини” (Львів, 2005); „Актуальні проблеми біології, тваринництва та ветеринарної медицини” (Львів, 2007); „Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки” (Чернівці, ); „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2007).

Публікації. Результати досліджень висвітлені у 16 друкованих роботах, з них 9 статей у фахових виданнях, отримано деклараційний патент України на корисну модель та видано практичні „Рекомендації з ефективного ведення кролівництва”.

Структура і обсяг дисертації. Структуру дисертації формують такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, результати власних експериментальних досліджень, аналіз і узагальнення одержаних результатів, висновки, рекомендації виробництву та список використаних джерел, який включає 347 джерел, з них українською та російською мовами ? 179, іншими мовами ? 168. Дисертація надрукована на 193 сторінках комп’ютерного тексту, містить 3 схеми, 33 таблиці та 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна методика й основні методи досліджень. Експериментальна частина роботи виконана в лабораторії екологічної фізіології та якості продукції Інституту біології тварин УААН. Дослідження проведені впродовж 2005 – 2007 рр. на кролях породи сірий велетень у сільськогосподарському підприємстві „Березина” Миколаївського району Львівської області за схемою, що наведена у таблиці 1. За основу утримання кролів було взято спосіб Михайлова І.М. Групи дослідних тварин формували за принципом аналогів з врахуванням віку, лактації, статі, фізіологічного стану, маси тіла.

Перший дослід, в якому вивчали вплив тривалості підсисного утримання кроленят на імунобіологічну реактивність організму, його ріст і розвиток та м’ясну продуктивність, виконаний на чотирьох групах, по 6 голів у кожній, молодняку кролів з кролематками-сестрами 2 – ої лактації. Годівля кролів здійснювалась без обмеження стандартним комбікормом К–92–1 (в 100 г якого містилося 1,1 МДж обмінної енергії, 14,3 г перетравного протеїну) і сіном (ОР). Кролі також забезпечувались водою вволю. За періодами досліду визначали молочність кролематок. Розрахунок молочності проводили загальноприйнятим способом. За перші 20 діб лактації дослідні кролематки-сестри продукували 6400 – 6700 г молока. Маса тіла кролематок становила ,7 – 6,0 кг.

Таблиця 1

СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ

Група тварин | К-сть тварин | Періоди дослідження

Підготовчий | Дослідний | Матеріал для дос-ня., доба взяття

Дослід -І, тривалість до 120 діб

Контрольна | 6 | ОР + молоко матері (М М) | ОР (ст. гран. комбікорм К–92–1 + сіно) відлучення у віці 45 діб | кров – 30, 45, 60, 90, 120,

забійний матеріал – 120 діб

Дослідна І | 6 | ОР + М М | ОР – відлучення у віці 30 діб

Дослідна ІІ | 6 | ОР + М М | ОР – відлучення у віці 60 діб

Дослідна ІІІ | 6 | ОР + М М | ОР – відлучення у віці 90 діб

Дослід ІІ, тривалість до 130 діб

Контрольна | 6 | ОР + М М | ОР (с. г. к. К–92–1 + сіно) | кров – 40, 130,

забійний матеріал –

130 діб

Дослідна І | 6 | ОР + М М | ОР + ліпрот СГ–9 (2г/тв/добу)

Дослідна ІІ | 6 | ОР + М М | ОР + ліпрот СГ–9 + CdSO4

(6 мг кадмію на 1 кг комбік.)

Дослід ІІІ, тривалість до 120 діб

Контрольна | 6 | ОР + М М | ОР (с. г. к. з вміст. 12% шроту соняшника К–92–1 + сіно) | кров – 30,

60, 90,

забійний матеріал – 120 діб

Дослідна І | 6 | ОР + М М | зерносуміш, яка за пож. відпов. с. г. к. + сіно

Дослідна ІІ | 6 | ОР + М М | гран. комбікорм з вмістом 20% шроту соняшника + сіно

Виробнича перевірка, тривалість 120 діб

Контрольна | 49 | ОР + М М | ОР (с. г. к. К–92–1 + сіно) – відлучення у віці 45 діб | показники

маси тіла і збережен. щомісяця і в 120 діб

Дослідна І | 49 | ОР + М М | ОР – відлучення у віці 60 діб

Дослідна ІІ | 49 | ОР + М М | ОР – відлучення у віці 90 діб

Виробнича перевірка, тривалість 120 діб

Контрольна | 50 | ОР (ст. гран. комбікорм К–92–1 + сіно) | показники

маси тіла і збережен. щомісяця і в 120 діб

Дослідна | 50 | гранульований комбікорм з вмістом

20% шроту соняшника

На 30, 45, 60, 90 – (напередодні відлучення від кролематки) і 120 – ту доби у кроленят контрольної і дослідних груп отримували зразки крові з крайової вушної вени для біохімічних досліджень. У всіх дослідах контролювали збереженість кроленят щоденно, у дні взяття проб крові визначали клінічний стан тварин за показниками температури тіла, частоти пульсу, дихання, стану видимих слизових оболонок та якісної оцінки шерстного покриву.

У цьому та наступних дослідах контролювали ріст і розвиток молодняку щомісячним зважуванням кожної тварини дослідних і контрольних груп вранці з визначенням середніх по групі показників маси тіла однієї голови. Забій кролів проводили у віці 120 діб у першому і третьому дослідах та у 130 діб у другому досліді. Після забою тварин визначали масу тушки без голови, забійний вихід, масу легень, серця, нирок, печінки, селезінки. Брали зразки тканин цих органів, а також шкіри і шерсті для біохімічних досліджень.

Другий дослід проведений на трьох групах молодняку кролів, по 6 тварин у кожній. З’ясовували біологічний і продуктивний вплив введення до раціону кролів лізин-протеїнової добавки та сульфату кадмію.

Кролям контрольної групи згодовували стандартний комбікорм К–92– , першої дослідної (Д–І) групи – цей же комбікорм з введенням до раціону з 40 – до добового віку лізин-протеїнової добавки (Ліпрот СГ–9), в кількості 2 г/тварину/добу. Молодняк кролів другої дослідної (Д–ІІ) групи отримував раціон з ліпротом аналогічно першій дослідній групі та добавку в цей період CdSO4, з розрахунку 6 мг кадмію на 1 кг комбікорму. Сіном і водою всі групи були забезпечені без обмеження. У підготовчий період і перед забоєм (на 90 добу згодовування добавок) у кроленят брали зразки крові з крайової вушної вени для біохімічних досліджень.

У третьому досліді, який провели на трьох групах молодняку кролів, по 6 тварин у кожній, вивчали вплив різних способів годівлі на фізіолого-біохімічні процеси в організмі, його ріст і розвиток, м’ясну продуктивність і біологічну цінність м’яса.

Кролям контрольної групи з 30-добового віку згодовували стандартний комбікорм К–92–1, першої дослідної (Д–І) групи – зерносуміш, яка за складом і поживністю відповідала стандартному гранульованому комбікорму контрольної групи. Молодняк кролів другої дослідної (Д–ІІ) групи у цьому ж періоді отримував розроблений нами гранульований комбікорм. Вміст шроту соняшника у раціоні кролів Д–ІІ групи становив 20% від загальної кількості гранульованого комбікорму і перевищував рівень його у стандартному комбікормі контрольної групи на %. Рівень обмінної енергії в комбікормах контрольної і дослідних груп був однаковий і становив 1,1 МДж. Незначні відмінності відзначені лише для вмісту протеїну, який був вищий на ,0% за рахунок введення шроту соняшника для молодняку Д–ІІ групи. Крім комбікорму, кролі споживали сіно з конюшини і воду вволю. Кров для біохімічних досліджень брали з крайової вушної вени на 30, 60, 90 і 120 – ту доби життя. Фізіолого-біохімічні дослідження крові і тканин внутрішніх органів кролів проводили аналогічно як у першому досліді.

У крові визначали: кількість еритроцитів і загального білка (Гаврилець С.С., Демчук М.В., ), вміст гемоглобінуКондрахин И.П. и др., 1985), циркулюючих імунних комплексів (Гриневич Ю.А., Алферов А.Н., 1981), молекул середньої маси (Миколайчик В.В. і співавт., 1991), лізоцимну активність (Дорофейчук В.Г., 1968), фагоцитарну активність, фагоцитарне число і фагоцитарний індекс (Чумаченко В.В., 1991), активність аспартат-амінотрансферази (АсАТ) і аланін-амінотрансферази (АлАТ) – метод Райтмана і Френкеля в модифікації Капетанакі К.Г., (1962), вміст жирних кислот (Рівіс Й.Ф. і співавт., 1981) на хроматографі „Хром – 5” і окремих важких металів на атомно-абсорбційному спектрофотометрі СП – (Кузнєцов С.Г., 1983).

У молоці кролематок визначали вміст жиру, сухого знежиреного молочного залишку і білка за допомогою аналізатора молока – „ЕКОМІLК”, співвідношення жирних кислот (Рівіс Й.Ф. і співавт., 1997).

У тканинах визначали відносний вміст основних жирних кислот, рівень окремих важких металів, активність АлАТ і АсАТ – за тими ж методами, що й у крові, а також концентрацію фенолів (Палфій Ф.Ю. і співавт., 1974)

Біометричну обробку результатів здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel – 2003. Статистичний аналіз одержаних даних проводили з використанням критерію Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вікова динаміка показників імунобіологічного статусу організму молодняку кролів за різного терміну відлучення. Відзначено зростання кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну в крові молодняку кролів з тривалістю підсисного періоду 60 і 90 діб порівняно з тваринами, які утримувалися біля кролематок упродовж 30 і 45 діб.

Встановлено зменшення фагоцитарної активності лейкоцитів у крові тварин з коротким підсисним періодом та зростання цього показника у кролів, які знаходилися на підсосі 90 діб (рис. 1). У крові кроленят І групи, які перебували з кролематкою 30 діб, відзначено зменшення вмісту лізоциму та його зростання для кроленят ІІ і ІІІ дослідних груп з підсисним періодом відповідно 60 і 90 діб. Динаміка фагоцитарної та лізоцимної активності у крові кролів ІІІ групи відзначалася її зростанням на останньому етапі дослідження, що свідчить про високу резистентність організму цих кролів.

Рис. 1. Вікова динаміка імунобіологічних показників крові молодняку кролів за різного періоду відлучення.

Суттєво змінювалась у крові кролів дослідних груп і концентрація ЦІК залежно від тривалості підсисного періоду, зокрема, відзначено вірогідно нижчий рівень ЦІК у крові кролів І групи – з 30-добовим підсисним періодом та його зростання для кролів ІІ і ІІІ дослідних груп порівняно до контрольної групи тварин. Вищий вміст МСМ на тлі його зниження для ЦІК у крові кролів І групи може зумовлюватися пригніченням імунобіологічної функції організму внаслідок нетривалого надходження основних поживних і БАР з молоком та недостатнього їх засвоєння в організмі кроленят з кормів раціону, що зумовлено коротким підсисним періодом. Зростання вмісту ЦІК у крові кролів, які більше знаходилися на підсосі, вказує на позитивний вплив тривалого надходження компонентів живлення з молоком матері на протікання фізіологічних процесів в організмі кроленят.

Отже, динаміка показників клітинних факторів резистентності свідчить про високий імунобіологічний статус організму кроленят за тривалого (60 і 90 діб) споживання материнського молока, поживні речовини якого краще забезпечують їх потребу в основних компонентах живлення та формування високого рівня резистентності і продуктивності.

Жирнокислотний склад ліпідів найдовшого м’яза спини і шкіри кролів залежно від періоду відлучення та молока кролиць впродовж лактації. Дослідження жирнокислотного складу загальних ліпідів м’язової тканини показали, що утримання кроленят біля кролематки до 60-добового віку не суттєво впливало на співвідношення окремих жирних кислот. Міжгрупові відмінності порівняно до контролю були чіткіше виражені у тварин ІІІ групи, які одержували молоко матері до 90-добового віку. Особливо помітні різниці відзначались у відносній кількості ліноленової та арахідонової жирних кислот. Вміст стеаринової кислоти зменшувався у ліпідах м’язів кролів усіх дослідних груп порівняно з контрольною групою тварин, але вірогідні різниці спостерігались тільки у ІІІ – ій дослідній групі. Отже, продовження підсисного періоду до 90 діб сприяє оптимізації співвідношення жирних кислот у загальних ліпідах тканин м’язів кролів до 120-добового віку.

Подібна закономірність спостерігалася й у співвідношенні жирних кислот загальних ліпідів шкіри кролів ІІІ групи, де виявлено вірогідне збільшення відносного вмісту лінолевої і арахідонової жирних кислот порівняно з контрольною групою тварин. Відзначено тенденцію до зменшення відносного вмісту більшості насичених жирних кислот у ліпідах шкіри молодняку кролів ІІІ групи порівняно з контрольною та І і ІІ групами.

Дослідженнями молока кролиць встановлено, що хімічний склад і відносний вміст жирних кислот у ліпідах кролячого молока на 20, 45 та 75 – ту доби лактаційного періоду суттєво не змінюються. Характерно, що впродовж лактації в молоці зберігається високий відносний вміст лінолевої (23%) та ліноленової (25%) жирних кислот, які можуть суттєво впливати на формування імунобіологічного статусу кроленят.

Отже, на підставі одержаних даних можна стверджувати, що продовження підсисного періоду до 60 – діб сприяє оптимізації співвідношення насичених і ненасичених жирних кислот у ліпідах м’язів і шкіри кролів, підвищує біологічну цінність їх м’яса та якість шкурок.

Інтенсивність росту і розвитку та показники м’ясної продуктивності молодняку кролів за різного періоду відлучення. Приріст маси тіла кроленят у молочний період залежить від кількості та біологічної цінності спожитого молока. Тривале живлення материнським молоком позитивно впливає на ріст і розвиток кроленят ІІ і ІІІ груп. Виключення материнського молока з раціону кроленят має негативний вплив на фізіолого-біохімічні процеси та продуктивність не лише у віці 30 і 45 діб, але й у 60-добовому віці. Раннє відлучення кроленят у віці 30 діб сповільнювало їх ріст, що відзначилося нижчими на 6% середньодобовими приростами до 120 – ти діб порівняно з кроленятами, які знаходилися на підсосі 90 діб.

Проведений порівняльний аналіз маси тушки та окремих внутрішніх органів кролів усіх груп показав, що найбільше вірогідних змін показників, які досліджувались виявлено у кролів IІІ групи. Зокрема, маса легень, серця, нирок та печінки перевищувала відповідно на 32, 43, 33 і 27% контрольну групу, що вказує на вищу інтенсивність проходження процесів метаболізму в організмі кролів, які впродовж тривалого періоду споживали материнське молоко.

Отже, молоко кролематок, зберігаючи високу біологічну цінність впродовж лактації, відіграє основну роль у поповненні організму кроленят поживними речовинами в перші 3 місяці життя, що проявляється посиленням адаптаційної здатності кроленят до споживання рослинних кормів у молочний період і після відлучення та вищою продуктивністю кролів у період відгодівлі.

Фізіолого-біохімічні показники крові, тканин окремих органів та клінічний стан молодняку кролів за згодовування лізин-протеїнової добавки і сульфату кадмію. Уведення лізин-протеїнової добавки до раціону молодняку кролів позитивно впливало на гемопоетичну функцію організму. Сумісне згодовування кроленятам лізин-протеїнової добавки і кадмію впродовж 90 діб відзначилося зменшенням кількості еритроцитів на 8,1% та вмісту гемоглобіну на 3,1% порівняно з контрольною групою тварин. Встановлені зміни можуть вказувати на депресуючий вплив кадмію на гемопоетичну функцію організму кроленят.

У крові кролів І дослідної групи концентрація ЦІК була вищою на 19,2% (Р<0,001), а гаптоглобіну, навпаки, на 14,1% нижчою (Р<0,05), порівняно з контрольною групою, що можна пояснити позитивним впливом компонентів лізин-протеїнової добавки на імунобіологічну реактивність організму. Тоді як суттєве зниження рівня вказаних показників у крові кролів ІІ дослідної групи може свідчити про пригнічуючий вплив сульфату кадмію на імунобіологічну функцію та метаболічну активність їх організму. Проте, шкідливий вплив кадмію на організм кролів зменшується детоксикаційною дією ліпроту, що підтверджують зміни вмісту фенолів у тканинах. Зокрема, концентрація вільних фенолів у тканинах печінки та нирок кролів І групи майже не змінювалася за періодами досліджень, а в тварин ІІ групи була вірогідно вищою, відповідно, на 21,1 і 55,6% (Р<0,001) порівняно з контрольною групою.

Встановлено зростання концентрації фенолів, зв’язаних з глюкуроновою кислотою у тканинах печінки, що свідчить про підвищення дезінтоксикаційної функції організму кролів як за роздільного, так і за сумісного введення до їх раціону лізин-протеїнової добавки та сульфату кадмію. Це може мати практичне значення при застосуванні ліпроту в годівлі кролів за умов утримання їх в зонах інтенсивного техногенного навантаження. Підтвердженням цього припущення можуть бути показники клінічного стану кролів. Сумісне згодовування лізин-протеїнової добавки і сульфату кадмію не впливало на основні клінічні показники організму – температуру, пульс і дихання кролів, які залишалися в межах величин фізіологічної норми. Проте дослідженнями видимих слизових оболонок молодняку кролів ІІ групи через 25 діб після початку сумісного згодовування сульфату кадмію та ліпроту відзначено блідість видимих слизових оболонок, втрату блиску та скуйовдженість шерсті, особливо, в ділянці голови з ознаками незавершеного процесу линяння, яке зберігалося впродовж дослідного періоду до 130-добового віку. Тоді як у кролів контрольної та І групи спостерігали природний блиск шерсті, з відповідною густотою, яка прилягала до шкіри та добре утримувалася у волосяних цибулинах.

Отже, згодовування лізин-протеїнової добавки молодняку кролів позитивно впливає на гемопоетичну функцію кровотворних органів, імунобіологічну реактивність та підвищує дезінтоксикаційну функцію організму, а сульфат кадмію їх інгібує.

Жирнокислотний склад крові, м’язів, шкіри і шерсті молодняку кролів за згодовування лізин-протеїнової добавки і сульфату кадмію. Сумісне згодовування кролям лізин-протеїнової добавки і кадмію виявлялося змінами у жирнокислотному складі плазми крові зі зростанням відносного вмісту міристинової і арахінової (Р<0,05) жирних кислот. У найдовшому м’язі спини підвищувався вміст лауринової (Р<0,05) і зменшувався рівень арахідонової (Р<0,05) кислот. Це, можливо, пов’язано з впливом кадмію на інтенсивність реакцій метаболізму в ліпоїдних тканинах, оскільки деякі важкі метали беруть участь у процесах видовження і десатурації вуглецевого ланцюга жирних кислот.

У загальних ліпідах шкіри кролів за період згодовування кадмію і лізин-протеїнової добавки зростав відносний вміст капринової (Р<0,05) та зменшувався пентадеканової (Р<0,05) насичених жирних кислот порівняно з контрольною групою тварин. Важливо відзначити, що вміст лінолевої та ліноленової кислот у шерсті кролів ІІ групи був нижчим (Р<0,05) порівняно з цим показником у контрольній групі, що корелює з тенденцією змін цих показників у крові та шкірі.

Отже, встановлені відмінності жирнокислотного складу крові, м’язів, шкіри і шерсті кролів, очевидно, в значній мірі пов’язані з дією ліпроту і кадмію на біосинтез жирних кислот в організмі та надходженням їх попередників з кров’ю до печінки, що зумовлювало зміни їх вмісту та співвідношення у м’язах, шкірі та шерсті.

Вміст окремих важких металів у крові і тканинах кролів за згодовування лізин-протеїнової добавки і сульфату кадмію. У крові кролів, які споживали лізин-протеїнову добавку і сульфат кадмію, на 130 добу життя відзначено підвищення вмісту цього елемента у 3 рази (табл. 2). Це може свідчити про кумуляцію кадмію в тканинах з наступним підвищенням його рівня в крові та токсичним впливом на організм тварин і порушенням процесів метаболізму. Сульфат кадмію проявляє високу швидкість всмоктування з кишечнику і спричинює зниження поглинання цинку й заліза, порушуючи їх обмін в організмі. Результати досліджень крові кролів, отримані нами, підтверджують цю залежність. Зокрема, рівень цинку та заліза в крові кролів ІІ дослідної групи був відповідно меншим (Р<0,05) на 31 і 40,5% порівняно з контрольною групою.

Таблиця 2

Вміст окремих важких металів у крові кролів за введення до раціону

ліпроту і сульфату кадмію, мг/л, M ± m, n = 4

Важкі метали | Групи

Контрольна | Дослідна – І | Дослідна – ІІ

Cd | 0,015 ± 0,006 | 0,017 ± 0,004 | 0,052 ± 0,009*

Zn | 4,29 ± 0,40 | 3,92 ± 0,34 | 2,96 ± 0,45

Cu | 0,82 ± 0,12 | 0,68 ± 0,008* | 0,20 ± 0,009*

Pb | 0,02 ± 0,003 | 0,02 ± 0,005 | 0,08 ± 0,004*

Fe | 430,68 ± 10,26 | 470,93 ± 4,40* | 256,61 ± 10,40*

Примітка: * – вірогідність різниць між контрольною і дослідними групами – Р<0,05 – Р<0,001.

Уведення до раціону тварин кадмію впливало на зниження вмісту міді в крові, печінці та шерсті. Зокрема, концентрація міді у крові кролів ІІ групи зменшувалася в 4 рази (Р<0,001) порівняно з контрольною групою тварин. Відзначено вірогідні міжгрупові різниці вмісту свинцю зі збільшенням його рівня у чотири рази в крові молодняку кролів ІІ групи порівняно з контрольною та І дослідною групою. Аналогічні тенденції щодо результатів досліджень вмісту цих елементів відзначені й у тканинах найдовшого м’яза спини кролів. Винятком була лише мідь, рівень якої зростав у цих тканинах, а вміст свинцю, навпаки, зменшувався. Відомо, що шерсть містить значну кількість мінеральних елементів і є додатковим шляхом їх виведення з організму. У наших дослідженнях вміст кадмію в шерсті кролів ІІ групи перевищував його рівень порівняно з тваринами контрольної групи в 2 рази.

Отже, за тривалого надходження кадмію в організм кролів у межах допустимого рівня на тлі згодовування ліпроту зростає вміст цього елемента в крові, м’язах, печінці та шерсті, що впливає на вміст міді, свинцю, цинку, заліза в тканинах цих органів.

Динаміка росту, маси тіла і розвиток внутрішніх органів молодняку кролів за згодовування лізин-протеїнової добавки та сульфату кадмію. Найкращих показників росту і розвитку кроленят досягнуто у тварин І дослідної групи. Очевидно, введення до раціону лізин-протеїнової добавки дозволило оптимізувати співвідношення в раціоні критичних амінокислот. Можливо, добавка ліпроту сприяла підвищенню перетравності органічної речовини, в т. ч. сирого протеїну кормів раціону, що забезпечувало зростання маси тіла тварин І дослідної групи.

Встановлено нижчі показники продуктивності молодняку кролів ІІ групи протягом всього дослідного періоду порівняно до контролю і І групи, що можуть бути наслідком негативної дії надлишку кадмію в їх раціоні. Проте, одночасне згодовування сульфату кадмію і лізин-протеїнової добавки кролям ІІ групи зменшувало до певної міри інгібуючий вплив кадмію на інтенсивність процесів обміну, росту і розвитку кролів.

Показники маси внутрішніх органів та забійного виходу у кролів І дослідної групи перевищували ці величини у тварин контрольної групи, що може свідчити про стимулюючий вплив ліпроту на розвиток цих органів та основних систем організму. Більша середня маса селезінки у молодняку кролів ІІ дослідної групи на тлі менших показників маси серця і легень порівняно з контрольною групою, може вказувати на не однаковий прояв шкідливого впливу кадмію на формування цих органів та відповідних систем організму кролів впродовж 130 діб росту і розвитку.

Фізіолого-біохімічні показники крові кролів за різних способів годівлі. За результатами досліджень динаміки фізіолого-біохімічних процесів у крові молодняку кролів відзначено суттєвий вплив годівлі з вищим вмістом шроту в раціоні на гематологічні показники. Зокрема, кількість еритроцитів у крові кролів ІІ – ої групи на 60 – ту добу дослідного періоду перевищувала на 10% рівень їх у тварин контрольної та на 21% – І дослідної груп. Подібна тенденція змін відзначалася й щодо концентрації гемоглобіну, яка в кінці досліду (120 доба) була меншою у крові кролів І – ої групи на 6,8% (Р<0,05), а для тварин ІІ – ої групи – вищою на 9,2% (Р<0,05) порівняно з контрольною групою.

Рівень ЦІК у крові кроленят І дослідної групи зменшувався до 120-добового віку порівняно до контрольної групи тварин, що можливо зумовлено переважаючим впливом аліментарних факторів на формування імунобіологічної реактивності організму кроленят у період їх інтенсивного росту. У крові кролів ІІ дослідної групи вміст ЦІК перевищував на 35,1% рівень їх у тварин контрольної групи (Р<0,001), що корелює з показниками неспецифічної резистентності їх організму. Зокрема, відзначено значне зменшення фагоцитарної та лізоцимної активності лейкоцитів у крові кролів за годівлі зерносумішкою впродовж дослідного періоду. У крові кролів ІІ групи, які споживали гранульований комбікорм з більшим вмістом шроту соняшника встановлено зростання фагоцитарної та лізоцимної активності, що вказує на вищий рівень резистентності їх організму.

Жирнокислотний склад загальних ліпідів м’язів, шкіри і шерсті молодняку кролів за різних способів годівлі. Згодовування кролям суміші зернового корму не значно впливало на відносний вміст жирних кислот у тканинах м’язів, шкіри та шерсті порівняно з контрольною групою тварин. Однак, за годівлі гранульованим кормом з вмістом 20% шроту соняшника у тканинах м’язів кролів ІІ – ої групи відзначено вищий на 7,1% відносний вміст лінолевої та нижчий на 4,6% рівень олеїнової ненасичених жирних кислот. У ліпідах шкіри кролів ІІ – ої групи відносний вміст арахідонової жирної кислоти вірогідно зростав та зменшувався для лауринової. У ліпідах шерсті кролів цієї групи відносний вміст стеаринової кислоти був нижчим порівняно з контрольною групою. Встановлені міжгрупові відмінності жирнокислотного складу м’язів, шкіри і шерсті вказують на вищий рівень проходження процесів метаболізму в організмі кролів за їх годівлі кормами з підвищеним вмістом шроту порівняно з контрольною і першою дослідною групами тварин.

Динаміка росту і розвитку організму, м’ясна продуктивність і маса внутрішніх органів молодняку кролів за різних способів годівлі. Дослідження динаміки показників продуктивності кролів упродовж дослідного періоду вказують на вищу інтенсивність росту і розвитку молодняку тварин ІІ – ої групи, яким згодовували комбікорм з підвищеним вмістом шроту соняшника стосовно контрольної групи. Це вказує на ефективніше використання в організмі молодняку кролів ІІ – ої групи корму в цілому і, зокрема, підвищеного вмісту шроту соняшника. Оскільки, дефіцит шроту в кормах негативно впливає на розвиток організму тварин, особливо молодняку, знижує продуктивність та підвищує затрати кормів на приріст, порушує здатність до відтворення.

Зокрема, у 120-добовому віці кролі І – ої групи, яким згодовували зерносуміш, відзначалися меншою масою тіла на 14,6% та середньодобових приростів на 19,4% порівняно з контрольною групою. Кролі ІІ – ої групи, які в раціоні споживали більше шроту соняшника, у чотирьохмісячному віці відзначалися вищими показниками маси тіла і середньодобових приростів, відповідно на 7,4 і 8,2% порівняно з контрольною групою тварин.

Вирощування молодняку кролів І – ої дослідної групи на раціоні із зерносуміші позначилось меншою масою тушки на 17,3% та внутрішніх органів порівняно з кролями контрольної групи. Кролі, яким згодовували гранульований корм з підвищеним вмістом шроту соняшника, відзначалися більшою масою тушки на 10% та масою внутрішніх органів порівняно з цими показниками у тварин контрольної групи.

Отже, додаткове введення до раціону кролів шроту соняшника відзначалося зростанням маси тіла та внутрішніх органів, які забезпечують інтенсивність процесів газообміну, активацією функціонування екскреторних і захисних систем, що сприяло інтенсивному розвитку їх організму і прояву генетичного потенціалу м’ясної продуктивності на високому рівні.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі, на основі досліджень фізіолого-біохімічних процесів в організмі кролів, з визначенням у різні вікові та фізіологічні періоди показників імунобіологічної реактивності, хімічного складу і біологічної цінності молока і м’яса, науково обґрунтовано оптимальну тривалість підсисного утримання кроленят, яка повинна становити не менше 60 діб. Експериментально з’ясовано фізіолого-біохімічні механізми впливу роздільного і сумісного згодовування лізин-протеїнової добавки з сульфатом кадмію, а також гранульованого комбікорму з підвищеним до 20% вмістом шроту соняшника, на процеси росту й розвитку організму кролів, їх продуктивність і біологічну цінність м’яса та зроблено такі висновки:

1. Продовження тривалості підсисного періоду для кроленят до 90-добового віку порівняно з 45-добовим супроводжується:

– збільшенням у крові кількості еритроцитів (Р<0,05), вмісту гемоглобінуР<0,001), циркулюючих імунних комплексів (Р0,05), фагоцитарної та лізоцимної активності, фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа (Р<0,05) у віці 120 діб, що вказує на вищий рівень резистентності їх організму;

– зменшенням відносного вмісту стеаринової і збільшенням ліноленової та арахідонової жирних кислот (Р0,05) у загальних ліпідах найдовшого м’яза спини і лінолевої та арахідонової кислот (Р0,05) у ліпідах шкіри кролів у віці 120 діб;–

підвищенням показників маси тіла на 23% і середньодобових приростів на % за 120 діб вирощування.

2. Згодовування молодняку кролів